Облік, аналіз і контроль праці та заробітної плати (за матеріалами управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві)
Організація пенсійного забезпечення в Україні. Загальна характеристика територіального управління Пенсійного фонду Октябрського району м. Полтави: облік праці і заробітної плати; аналіз, контроль і ревізія витрат на оплату праці; автоматизація обліку.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.01.2013 |
| Размер файла | 2,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
РЕФЕРАТ
Ковтун Т.Г. Облік, аналіз і контроль праці та заробітної плати (за матеріалами управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві). Комп'ютерний набір. Дипломна робота на здобуття кваліфікації економіста і спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». - Полтавський інститут економіки і права, Полтава.
Робота містить 221 сторінку, 13 таблиць, 10 малюнків, список літератури з 88 найменувань, 25 додатків.
Ключові слова: бюджетна установа праця, заробітна плата, облік, аналіз, облікова політика, тарифна сітка, витрати на оплату праці, погодинна оплата праці, середній заробіток, облікові реєстри, первинні документи, автоматизація обліку.
Об'єктом дослідження є організація бухгалтерського обліку та аналіз праці та заробітної плати.
Мета роботи - вивчення теорії і практики обліку праці і заробітної плати в бюджетних установах.
Розглянута організація, система пенсійного страхування в Україні, характеристика районного управління Пенсійного фонду, облік праці і зарплати бюджетної організації, а також аналіз, контроль і ревізія витрат на оплату праці, забезпечення автоматизації обліку програмою «1С: Бухгалтерия7.7»
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Організація пенсійного забезпечення в Україні
1.1 Система пенсійного забезпечення в Україні та органи управління Пенсійного фонду України
1.2 Загальна характеристика територіального управління Пенсійного фонду України Октябрського районі м. Полтави
1.3 Особливості організації бухгалтерського обліку в територіальному управлінні
Розділ 2. Облік праці і заробітної плати
2.1 Праця і зарплата в бюджетних установах і задачі їх обліку (сутність заробітної плати, форми і системи оплати праці, тарифні сітки, склад фонду оплати праці, планування)
2.2 Облік персоналу бюджетної установи
2.3 Облік використання робочого часу
2.4 Документальне оформлення нарахування заробітної плати та утримань із заробітної плати працівників
2.5 Порядок визначення середньої заробітної плати та розрахунок і облік виплат у випадку збереження за працівником зарплати
2.6 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з працівниками управління по заробітній платі
2.7 Облік розрахунків за страхуванням
2.8 Автоматизація бухгалтерського обліку та заробітної плати
Розділ 3. Аналіз, контроль і ревізія витрат на оплату праці
3.1 Аналіз витрат на оплату праці
3.2 Порядок проведення ревізій і перевірок органами Державної контрольно-ревізійної служби
3.3 Аналіз матеріалів ревізій і перевірок витрат на оплату праці і шляхи вдосконалення їх організації
Висновки і пропозиції
Список літератури
ВСТУП
Сучасні перетворення в суспільному житті України органічно пов'язані з послідовним реформуванням низки важливих соціально-економічних відносин.
За роки незалежності в Україні відбулося докорінне оновлення всіх сфер суспільного життя, формується соціально спрямована ринкова економіка, вживаються заходи для забезпечення економічного зростання, високих стандартів життя.
Зміни, що відбуваються в економіці України охопили всі галузі народного господарства, соціальну сферу, зокрема і Пенсійний фонд.
Сучасна пенсійна система України, основою якої є запроваджене з січня 2004 року загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є результат еволюційної трансформації інституту пенсійного забезпечення, який сформувався після здобуття нашою державою незалежності, і об'єктивно потребував побудови нової пенсійної системи, адаптованої до умов ринкової економіки, сучасних світових стандартів у сфері соціального забезпечення.
Реформування пенсійної системи - процес тривалий і багатогранний. Із прийняттям у 2003 році Закону «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» він лише розпочався, в жодному разі цей процес не зводиться до перерахунку пенсійних виплат. Йдеться про глибокі зміни самих принципів соціальної політики, перехід до пенсійного страхування. На часі запровадження обов'язкової накопичувальної системи.
Як фінансова інституція Пенсійний фонд адмініструє кошти солідарного рівня пенсійної системи України. На сьогодні у сфері національних фінансів ці кошти є другою за обсягом після державного бюджету системою акумулювання та розподілу коштів.
Бюджетна політика у сфері пенсійного забезпечення та бюджет ПФУ є основою розвитку пенсійної системи і спрямовані на закріплення досягнутих темпів зростання рівня пенсійного забезпечення.
В бюджеті Фонду, також виділяються кошти на утримання адміністративно-господарської діяльності управлінь. Найбільш питому вагу в кошторисі видатків займають видатки на оплату праці.
Бухгалтерський облік в бюджетних організаціях повинен контролювати рух і ефективне використання виділених бюджетних коштів.
Тема дослідження є досить актуальною, оскільки діяльність управління завжди пов'язана з використанням праці найманих працівників, яка втілюється в наданні нематеріальних послуг населенню.
Метою виконання дипломної роботи є вивчення теорії і практики обліку праці і заробітної плати у бюджетних установах.
Для досягнення зазначеної мети в роботі вирішені наступні задачі:
1) вивчені законодавчі, інструктивні та інші нормативні матеріали, що стосуються обліку праці і заробітної плати в бюджетних установах;
2) вивчені умови діяльності бюджетних установ при переході до ринкових умов;
3) аргументовано значення бухгалтерського обліку для раціонального використання бюджетних коштів;
4) проаналізовано організацію обліку в управлінні та рекомендовано напрями її удосконалення;
5) розглянуті особливості ведення бухгалтерського обліку з нарахування заробітної плати працівникам;
6) вивчені порядок та методи проведення контрольно-ревізійним управлінням перевірок в бюджетних установах.
Дипломна робота виконана на матеріалах управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави.
В процесі написання дипломної роботи використані дані фінансової та статистичної звітності, первинні та поточні дані досліджуваного управління, законодавчі акти Міністерства фінансів, нормативно - правові акти Управління Пенсійного фонду, відомчі інструкції та рекомендації.
В першому розділі роботи розглянуто загальну характеристику Пенсійного фонду, правові основи її діяльності, організацію ведення в управлінні бухгалтерського обліку та його роль в управлінні бюджетними установами і ефективному використанні бюджетних коштів.
В другому розділі вивчено особливості нарахування заробітної плати держслужбовцям, працівникам управління, фактори, що впливають на її розмір, склад фонду оплати праці в бюджетній установі, особливості ведення аналітичного обліку; розглянуто облік розрахунків із страхування; переглянуті переваги автоматичного обліку.
В третьому розділі проаналізовано витрати управління на оплату праці, розглянуто порядок перевірки контрольно-ревізійною службою України фінансово-господарської діяльності управління та вивчені матеріали останньої проведеної ревізії в управлінні.
Висновки та пропозиції, сформульовані за результатами виконаної роботи, наведені в закладній її частині.
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ
1.1 Система пенсійного забезпечення в Україні та органи управління Пенсійного Фонду України
Одним із найважливіших завдань, які має вирішувати держава, є матеріальне забезпечення громадян у старості, в разі постійної втрати працездатності та втрати годувальника. Таке забезпечення здійснюється призначенням виплати їм пенсій. В Україні налічується понад 14 мільйонів пенсіонерів, до яких належать різні категорії громадян, зокрема ті, які досягли пенсійного віку, інваліди, діти-інваліди, особи, що втратили годувальника, громадяни, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, військовослужбовці та інші.
На малюнку 1.1 відображені види пенсій, які призначаються і виплачуються Пенсійним фондом України.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Малюнок 1.1 Структура одержувачів пенсій за видами пенсій, станом на 01.01.2007
На малюнку 1.1 відображені види пенсій, які призначаються і виплачуються Пенсійним фондом України.
Система пенсійного забезпечення в Україні характеризується значною диференціацією пенсійних виплат.
З 1 січня 2004 року ввійшов в дію Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”, який був прийнятий 27 листопада 2003 року №1344-ІУ (далі - Закон №1344-ІУ) [109 c]. Цей Закон розроблений відповідно до Конституції України [47 c.] та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування він визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Бюджетна політика у сфері пенсійного забезпечення та бюджет Пенсійного фонду України є основою розвитку пенсійної системи і спрямовані на закріплення, досягнутих темпів зростання рівня пенсійного забезпечення.
Бюджетне фінансування органів ПФУ являє собою виділення коштів із бюджету Фонду в розпорядження керівників територіальних органів на здійснення видатків, передбачених затвердженим бюджетом Пенсійного фонду України. Фінансування органів Пенсійного фонду здійснюється безпосередньо через розпорядників коштів.
Розпорядниками коштів у межах своєї компетенції є:
у центральному апараті - голова правління ПФУ;
у головних управліннях - начальники головних управлінь;
в управліннях - начальники управлінь.
Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.
Перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбаченим Законом №1344-ІУ.
Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.
Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплатна умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.
Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення а Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення.
Громадяни України можуть бути учасниками та отримувати пенсійні виплати одночасно з різних рівнів системи пенсійного забезпечення в Україні. Обов'язковість участі або обмеження щодо участі громадян у відповідних рівнях системи пенсійного забезпечення в Україні та отримання пенсійних виплат встановлюється законами з питань пенсійного забезпечення.
Суб'єктами солідарної системи є:
1) застраховані особи, а в окремих випадках, визначеним цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи;
2) страхувальники;
3) Пенсійний фонд;
4) уповноважений банк;
5) підприємства, установи, організації, що здійснюють виплату та доставку пенсій.
Суб'єктами системи накопичувального пенсійного забезпечення є:
1) особи, від імені та на користь яких здійснюється накопичення та інвестування коштів;
2) підприємства, установи, організації та фізичні особи, що здійснюють перерахування внесків до системи накопичу вального пенсійного забезпечення;
3) накопичувальний фонд;
4) недержавні пенсійні фонди;
5) юридичні особи, які здійснюють адміністративне управління накопичувальним фондом і недержавними пенсійними фондами та управління їх пенсійними активами;
6) зберігач;
7) страхові організації;
8) інші суб'єкти системи накопичувального пенсійного забезпечення можуть бути визначені законами України.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами:
а) законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
б) обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності;
в) права на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування осіб, які відповідно до Закону не підлягають загальнообов'язковому пенсійному страхуванню;
г) заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію;
д) рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування;
ж) диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати;
з) солідарності та субсидування в солідарній системі;
і) фінансування видатків на виплату пенсій, надання соціальних послуг за рахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів;
к) спрямування частини страхових внесків до накопичу вального фонду для здійснення оплати договорів страхування довічної пенсії і одноразової виплати залежно від розмірів накопичень застрахованої особи з урахуванням інвестиційного доходу;
л) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
м) організації управління Пенсійним фондом на основі паритетності представників від застрахованих осіб, роботодавців та держави і на засадах гласності, прозорості та доступності його діяльності;
н) обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, які передбачені Законом;
о) цільового та ефективного використання коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
п) відповідальності за невиконання норм Закону №1344-ІУ, суб'єктами загальнообов'язкового пенсійного страхування за невиконання або неналежне виконання, порушення покладених обов'язків.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом, на 01.01.2008 року становив - 470 грн.
Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані та досягли встановленого пенсійного віку чи визнані інвалідом в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей.
Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, але добровільно сплачували страхові внески в порядку та розмірах встановлених солідарною системою пенсійного страхування, мають право на отримання пенсії і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, і сплачують страхові внесків порядку та розмірах встановлених законодавством, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового пенсійного страхуванням нарівні з громадянами України.
За рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсії:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особам, які мають одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кошти Фонду є складової частиною всієї бюджетно-фінансової системи України. Основним джерелом надходжень до Пенсійного фонду є страхові внески, які сплачуються залежно від фонду оплати праці підприємства і заробітку кожної застрахованої особи. При формуванні бюджету Фонду враховуються, насамперед, кількість працюючих осіб і фонд оплати праці. Ще один важливий бюджетний фактор - кількість пенсіонерів України. Сьогодні вони становлять майже третину населення країни - понад 14 млн. осіб. Тоді як реально працюючих - понад 20 млн.
Фінансова стабільність пенсійної системи та раціональний рух коштів державного пенсійного забезпечення є основою безперебійних пенсійних виплат, а відтак і економічного добробуту.
Проблема раціональності фінансових потоків у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування підсилюється високою питомою вагою осіб пенсійного віку, яка нині становить майже 29% всього населення країни і у 2015 році досягне 31%. Місячна потреба у коштах для здійснення їм пенсійних виплат у червні 2007 року дорівнювала 8,3 млрд. грн. Це вимагає не лише своєчасного наповнення бюджету Фонду, а й упорядження внутрішньовідомчих розрахунків у системі його органів.
Основними джерелами формування коштів Пенсійного фонду до солідарної системи є:
а) страхувальники - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру, колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, дипломатичні представництва, військові частини, які виплачують заробітну плату, грошове забезпечення та допомогу.
б) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;
в) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду;
г) суми від фінансових санкцій, застосованих до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів пенсійного фонду, в також суми адміністративних стягнень, накладених на посадових осіб та громадян за порушення.
д) благодійні внески юридичних та фізичних осіб;
е) добровільні внески;
ж) інші надходження.
з) кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.
Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Страхові внески до солідарної системи нараховуються роботодавцями на суму фактичних витрат на оплату праці працівників, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про оплату праці”, виплату винагород фізичним особам за виконання робіт за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюються шляхом перерахування у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Сплата страхових внесків здійснюється шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків до 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування заробітної плати.
Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне та повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використання коштів пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках і положенням Пенсійного фонду.
Основою для запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового пенсійного страхування, яка як і солідарна, є обов'язковою і планується відповідно до Закону та проекту Закону України «Про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та внесення змін до деяких законодавчих актів». Управління коштами у накопичувальній системі здійснюватиме Пенсійний фонд.
Накопичувальна система, що планується до запровадження з січня 2009 р., формуватиметься за рахунок відрахувань із заробітної плати (доходу) застрахованих осіб. При цьому зібрані в цій системі кошти використовуватимуть на виплату пенсій виключно самій застрахованій особі, від якої ці гроші надійшли до накопичувального пенсійного фонду. За рахунок цих коштів здійснюватиметься виплата довічних пенсій чи одноразових виплат.
Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі положення, який затверджується його правлінням. В положенні містяться дані про місце знаходження Пенсійного фонду, найменування, права, обов'язки, відповідальність, органи управління, порядок прийняття рішень, порядок обрання, повноваження і відповідальність голови правління Пенсійного фонду та його заступників, підстави та порядок позбавлення їх повноважень. Також порядок формування та використовування резерву коштів Пенсійного фонду і тимчасово вільних коштів, джерела формування і напрямки використання коштів Пенсійного фонду, порядок внесення змін до статуту Пенсійного фонду, інші положення, що стосуються діяльності Пенсійного фонду.
Пенсійний фонд і набуває статус юридичної особи з дня реєстрації положенні в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади. Він не може провадити будь-яку іншу діяльність і використовувати кошти загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на цілі, не пов'язані із зазначеною діяльністю.
Для органів ПФУ характерне фінансування за відомчою підпорядкованістю. Це пов'язано із особливим статусом Пенсійного фонду України, який відповідно до Бюджетного кодексу є позабюджетним фондом, як і його структурних одиниць, здійснюється за рахунок коштів ПФУ.
Кошти Пенсійний фонд використовує на:
- виплату пенсій;
- надання соціальних послуг;
- фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;
- оплату послуг з виплати та доставки пенсій;
- формування резерву коштів пенсійного фонду.
Кошти зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду, зараховують на єдиний рахунок Пенсійного фонду, відкритий к Державному казначействі на центральному рівні, і зберігають на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду і уповноваженому банку. Для обліку надходження та відповідно використання коштів пенсійного забезпечення органи ПФУ відкривають поточні рахунки в установах ВАТ «Ощадбанк». Банк відкриває окремі аналітичні рахунки за балансовим рахунком 2560 «Державні позабюджетні фонди» для зарахування коштів від органів Пенсійного фонду.
Відповідно до інструкції для обліку коштів на рахунках в банку використовують рахунок 11 «Поточні рахунки», до якого відкривають такі субрахунки:
115 «Поточний рахунок коштів Пенсійного фонду»;
116 «Валютний рахунок коштів Пенсійного фонду»;
117 «Кошти Пенсійного фонду в дорозі»;
118 «Поточний рахунок коштів державного бюджету»;
119 «Кошти на фінансування пенсійних виплат на утримання апарату управління»;
Усі вказані субрахунки активні: на дебеті відображаються зарахування коштів пенсійного забезпечення, а на кредиті - їх перерахування.
Основними поточними рахунками для виконання дохідної частини бюджету ПФУ є субрахунок 115 «Поточний рахунок коштів Пенсійного фонду», а для видаткової частини - 119 «Кошти на фінансування пенсійних виплат та утримання апарату управління». Їх використовують на всіх рівнях управління Фондом.
Вищим органом управління Пенсійного фонду є правління, до складу правління Пенсійного фонду входять по 5 представників від держави, застрахованих осіб і роботодавців. Правління Пенсійного фонду очолює Голова правління, якого як і його заступників обирають на два роки.
Голова правління Пенсійного фонду:
1) скликає, організовує і веде засідання правління Пенсійного фонду;
2) у триденний термін підписує протоколи засідань та документи, затверджені правлінням;
3) звітує про діяльність Пенсійного фонду перед органами державного нагляду;
4) представляє пенсійний фонд у всіх установах і організаціях в Україні та за кордоном, а також у міжнародних організаціях;
5) тимчасово до найближчого засідання правління Пенсійного фонду припиняє повноваження директора виконавчої дирекції Пенсійного фонду в разі виявлення фактів невиконання або неналежного виконання ним посадових обов'язків чи порушень законодавства;
6) виконує інші обов'язки, передбачені статутом Пенсійного фонду.
Виконавчими органом правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція та підвідомчі їй територіальні органи.
Виконавча дирекція є постійно діючим виконавчим органом, яка організовує та забезпечує виконання рішень правління і підзвітна правлінню Пенсійного фонду.
Територіальними органами виконавчої дирекції Пенсійного фонду є головні управління пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах. Головні управління та управління є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку та свої найменування.
Територіальні органи створюються і діють на підставі Положення про територіальні органи Пенсійного фонду, затвердженого правлінням Пенсійного фонду.
В Полтавській області також створено Головне управління Пенсійного фонду України, як територіальна ланка Пенсійного фонду України, до складу якого входять двадцять вісім районних управлінь.
1.2 Загальна характеристика територіального управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави
Управління Пенсійного фонду Октябрського району в м. Полтаві є органом фонду, підвідомчим Головному управлінню Пенсійного фонду в Полтавській області.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121, постановами правління та наказами фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, а також Положенням.
Управління є юридичною особою з дня його державної реєстрації.
Управління має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням, та інші реквізити, необхідні для його діяльності.
Місцезнаходження управління: Україна, м. Полтава, вул. Калініна, 30.
Основними завданнями управління є:
а) облік платників на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумуляція в районі збору та інших коштів призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду;
б) забезпечення призначення і виплати пенсій відповідно до чинного законодавства;
в) ефективне використання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, здійснення у межах своєї компетенції контрольних функцій;
г) забезпечення функціонування в районі автоматизованої системи персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Управління відповідно до покладених на нього завдань:
1) забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами вимог законодавства про державне соціальне страхування стосовно пенсійного забезпечення;
2) планує доходи та видатки коштів Фонду в районі;
3) у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду:
4) здійснює реєстрацію та веде облік платників збору, забезпечує надходження збору та інших платежів до Фонду;
5) забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання бюджету, кошторису видатків та утримання управління Фонду та своєчасно складає і у встановленому порядку подає затверджену звітність регіональному управлінню Фонду;
6) контролює надходження збору до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору;
7) призначає і виплачує пенсії відповідно до чинного законодавства:
8) здійснює комплекс заходів забезпечення впровадження та експлуатації у системі СПОВ у районі:
9)здійснює впровадження автоматизованих робочих місць, автоматизовану обробку інформації;
10) інформує громадськість про свою діяльність, веде роз'яснювальну роботу серед населення;
11) узагальнює та аналізує результати роботи управління, вносить відповідні пропозиції регіональному управлінню Фонду;
12) взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, органами суду, прокуратури, іншими правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями з питань діяльності Фонду;
13) організує підготовку і підвищення кваліфікації кадрів, узагальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи.
Управління має право:
1) отримувати в установленому порядку від органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, громадян інформацію, документи та матеріали, необхідні для здійснення покладених на управління завдань;
2) вимагати від посадових осіб підприємств, установ і фізичних осіб, які є платниками збору або використовують кошти Фонду, усунення порушень законодавства щодо сплати збору й використання коштів Фонду;
3) вживати в установленому законодавством порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору разом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства;
4) проводити перевірки правильності нарахування та сплати збору, цільового використання коштів Фонду, правильності складання достовірності документів для призначення і виплати пенсій, одержувати від підприємств, установ, організацій і громадян необхідні для цього документи;
5) перевіряти правильність витрачання коштів Фонду, додержання порядку сплати збору до Фонду та інших платежів;
6) накладати адміністративні стягнення у порядку, передбаченому чинним законодавством;
7) порушувати питання про притягнення до відповідальності, передбаченої законодавством, посадових осіб підприємства, установ, організацій та фізичних осіб винних у порушенні порядку сплати збору, витрачання коштів Фонду, призначення і виплати пенсій, несвоєчасному поданні відповідної звітності;
8) у межах своєї компетенції розпоряджатись майном і коштами Фонду у межах затвердженого кошторису видатків.
Управління зобов'язане у процесі своєї діяльності суворо додержуватися вимог чинного законодавства, законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Організаційно-управлінську структуру управління ПФУ Октябрського району м. Полтави очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї начальником відповідного регіонального управління Фонду за погодженням з відповідними місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування та Фондом.
Начальник управління має першого заступника начальника управління та чотири заступники начальника управління - начальники відділів, які призначаються на посаду і звільняються з неї начальником відповідного регіонального управління Фонду.
Начальник управління:
а) керує діяльністю управління, персонально відповідає за виконання покладених на працівників завдань;
б) подає регіональному управлінню Фонду для затвердження штатний розпис управління та кошторис видатків на його утримання;
в) забезпечує виконання доведених регіональним управлінням Фонду показників доходів та видатків;
г) затверджує регламент роботи і правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про структурні підрозділи управління, посадові інструкції працівників управління;
д) призначення та погодження з відповідними регіональними управліннями начальників структурних підрозділів управління;
ж) призначає на посаду і звільнення з посади працівників управління;
з) видає у межах компетенції управління накази з питань діяльності управління, які є обов'язковими для виконання його працівників;
е) у встановленому порядку розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення згідно з чинним законодавством;
к) у межах своєї компетенції розпоряджатися коштами та майном управління;
л) представляти управління в державних органах, громадських організаціях, без доручення підписувати документи від імені управління;
м) вносити на розгляд регіонального управління пропозиції з питань діяльності Фонду.
1.3 Особливості організації бухгалтерського обліку в територіальному управлінні
Значний вплив на побудову облікового процесу в пенсійних фондах здійснює зовнішнє середовище. Нестабільні економічна, політична, демографічна, правова ситуація в державі обумовлюють водночас зміни в обліковій політиці, адже господарський облік виступає нині вагомою складовою економічної науки та забезпечує суспільство необхідною й достовірною інформацією про господарський суб'єкт.
В управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави облік адміністративно-господарської діяльності здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», №996-ІУ від 16 липня 1999 року, що визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Процес побудови організації обліку в Пенсійному фонді подано малюнку 1.3.1.
Сьогодні облік розглядають як підсистему системи управління. Обліковий процес здійснюється в кілька етапів, що притаманні для управлінського циклу (від формування мети та завдання до досягнення певного результату).
|
Формування комплексу засобів, методів, способів системи бухгалтерського обліку з урахуванням дослідження зовнішніх умов діяльності підприємства |
|
Перевірка відповідності сформульованого комплексу засобів, методів, способів системи бухгалтерського обліку меті діяльності підприємства |
|
Реалізація комплексу засобів, методів, способів системі бухгалтерського обліку та його оцінка за результатами діяльності підприємства |
Малюнок 1.3.1 Процес побудови організації обліку
Численна кількість статей пенсійних виплат потребує відповідних джерел їх фінансування, а це, в свою чергу, вимагає чіткого узгодження й класифікації доходів і видатків Пенсійного фонду.
Видатки Пенсійного фонду формуються згідно з пенсійними програмами, які фінансуються з різних джерел. Пенсійна програма характеризується цільовим призначенням коштів, а також джерелом їх фінансування. Тому всю сукупність видатків Пенсійного фонду відповідно до пенсійних програм можна класифікувати за двома ознаками: за джерелами фінансування та за напрямами використання. Кожну із статей видатків за напрямами використання (крім адміністративно-управлінських) можна умовно поділити на дві групи:
1) видатки на виплату пенсій та допомоги, надбавок до пенсій;
2) видатки на оплату послуг з їх виплати і доставки. Такі видатки складають, як правило, поштові послуги, оскільки банківські установи здійснюють доставку цих сум безкоштовно.
Коди класифікації пенсійних виплат слід покласти в основу планування видатків, їх синтетичного та аналітичного обліку, звітності Пенсійного фонду.
Видатки, що здійснюються органами Пенсійного фонду в ході виконання бюджету, поділяються на касові та фактичні. Вони є окремими етапами руху бюджетних коштів, а також об'єктами бухгалтерського обліку.
Економічна класифікація видатків бюджету наведена в додатку Д.
Відповідно до бюджетної класифікації видатків установи складають кошторис доходів і витрат.
Кошторис доходів і видатків бюджетної установи складається на рік і являється основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей визначених на рік згідно з бюджетними призначеннями.
Зразки кошторисів бюджету на 2005-2007 роки наведено в додатках Ж-Ж3., звіт про результати фінансової діяльності, звіт про виконання загального фонду кошторису - додатки К-К3.
Відділ виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів є структурним підрозділом управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави і в своїй діяльності підпорядкований начальнику управління.
В своїй діяльності відділ керується Інструкцією по бухгалтерському обліку та звітності в органах Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду від 13 грудня 1994 р. №11-4 із змінами та доповненнями, затвердженими постановою Правління Пенсійного фонду №8-1 від 04.07.1996 р.;
1. Інструкцією про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв'язку України, затвердженого наказом Державного комітету зв'язку України, Міністерства соціальної політики України, пенсійного фонду України від 02.07.98 р. №101/123/67.
2. Наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.07.2000р. №61 “Про затвердження Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ”;
3. Наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 р. №68 “Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання”;
4. Наказом Держказначейства №14 від 10.12.1999 р. “Про затвердження рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ”.
Основними завданнями відділу є:
а) забезпечення фінансування виплати пенсій та інших соціальних виплат, фінансування яких відповідно до законодавства здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду;
б) планування надходження видатків бюджету Пенсійного фонду України;
в) забезпечення акумулювання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів призначених для пенсійного забезпечення;
г) організація первинного бухгалтерського обліку та звітності, складання балансу, забезпечення своєчасного їх подання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області;
д) забезпечення відшкодування територіальними органами фонду сприяння зайнятості населення та фонду соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві витрат на виплату пенсій згідно до законів України “Про зайнятість населення” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;
ж) своєчасна виплата заробітної плати, застосування матеріального заохочення працівників;
є) взаємодія у питаннях, що належать до його компетенції з органами податкової адміністрації, управління Державної статистики, управлінням праці і зарплати, іншими органами державної виконавчої влади.
Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які підприємство використовує для складання й подання фінансової звітності.
Тобто, під обліковою політикою слід розуміти сукупність способів ведення бухгалтерського обліку прийняту підприємством - первинного спостереження, вартісного виміру, поточного групування та узагальнення фактів господарського життя.
Облікова політика підприємства згідно з п.п. 25.1.П(С)БО1 розкривається у примітках до фінансової звітності, де підприємство висвітлює обрану облікову політику шляхом опису:
а) принципів оцінки статей звітності;
б) методів обліку за окремими статтями звітності.
Облікова політика застосовується щодо подій і операцій з моменту їх виникнення.
Зміст облікової політики оформляється спеціальним наказом про облікову політику, який розробляє головний бухгалтер підприємства і несе відповідальність за його формування. Керівник затверджує наказ про облікову політику і несе відповідальність за його зміст; саме його підпис робить наказ про облікову політику чинним.
У ст.4 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і п.18 П(С)БО 1 наводиться десять основних факторів, якими слід керуватися при визначенні облікової політики:
1) форма власності та організаційно-правова форма (ТзОВ, АТ,СП,ДП тощо);
2) вид діяльності чи галузеве підпорядкування (комерційна діяльність, будівництво, промисловість тощо);
3) обсяги виробництва, середньоспискова чисельність працівників тощо;
4) відносини із системою оподаткування (звільнення від різного виду податків, зменшення ставок податків, надання пільг по оподаткуванню);
5) можливість самостійних дій з питань ціноутворення;
6) стратегія фінансово-господарського розвитку (мета і завдання економічного розвитку підприємства на довгострокову перспективу, напрямки інвестицій, які будуть надані, тактичні підходи до вирішення перспективних завдань);
7) наявність технічного оснащення функцій управління (забезпечення ЕОМ, засобами оргтехніки, програмними засобами);
8) наявність ефективної системи інформаційного забезпечення підприємства (за всіма необхідними для підприємства напрямками);
9) рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості та ініціативності керівників підприємства;
10) система матеріального заохочення ефективної роботи працівників підприємства і матеріальної відповідальності за коло обов'язків, що виконуються.
З метою виконання покладених головних завдань відділ виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів виконує наступне:
а) за участю відділу надходження доходів, відділу пенсійного забезпечення, та на підставі контрольних показників, доведених Головним управлінням, проводить роботу по складанню проекту бюджету Пенсійного фонду;
б) здійснює своєчасне і повне фінансування виплати пенсій через підприємства зв'язку, установи банків;
в) здійснює бухгалтерський облік надходження і використання коштів;
г) забезпечує неухильне виконання вимог Інструкції про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв'язку України, затвердженої наказом Державного комітету зв'язку України, Міністерства соціальної політики України, Пенсійного фонду України від 02.07.98 р. №101/123/67;
д) складає в установленому порядку бухгалтерські звіти та баланси, несе відповідальність за їх достовірність, забезпечує своєчасне подання звітності Головному управлінню Пенсійного фонду України;
є) впроваджує комп'ютеризацію бухгалтерського обліку та оперативної звітності;
ж) здійснює бухгалтерський облік витрат коштів по утриманню апарату управління;
з) забезпечує систематичний контроль за збереженням коштів та матеріальних цінностей управління, проводить інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та інших статей у визначені строки;
к) організовує роботи по забезпеченню державної бюджетної політики в процесі складання та виконання кошторисів видатків на утримання апарату управління, дотримання обґрунтованості, ефективності, цільового використання коштів;
л) проводить планування кошторису видатків на утримання апарату управління;
м) складає штатний розпис апарату управління та подає на затвердження Головному управлінню;
н) забезпечує правильне і раціональне витрачання коштів на утримання апарату управління;
о) вивчає і запроваджує кращий досвід і прогресивні форми роботи.
Бухгалтерський облік - спосіб документального спостереження, відображення і контролю за господарською і фінансовою діяльністю підприємств, організацій спільних виробництв, а також систем збору виміру, обробки і передачі інформації про господарську діяльність підприємства внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень. Облік ведеться в натуральному, вартісному, трудовому вимірі. Він базується на точному веденні документації і дотриманні державних правових актів.
Бухгалтерський облік проявляє свою цілісність у взаємозв'язку з системою законодавчого регулювання. В Україні суб'єктами нормативного регулювання обліку є Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Держкомстатистики, Державна податкова служба, Національний банк та інші державні органи.
Організація бухгалтерського обліку включає такі складові:
1) положення про бухгалтерську службу;
2) положення про головного бухгалтера;
3) графіки документообігу;
4) посадові інструкції виконавцям;
5) організаційне правове, методологічне забезпечення бухгалтерської служби;
6) технічне забезпечення обліку;
7) наукова організація праці;
8) інші види робіт з організації обліку.
За правильність застосування методології (узгодження з засновником) та технології обліку відповідальність покладається внутрішнім нормативним актом бухгалтерської служби.
Під формою ведення бухгалтерського обліку розуміють сукупність облікових регістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.
Облікові регістри є носіями даних певної форми, побудовані відповідно до економічного групування інформації про активи, капітал та зобов'язання економічного суб'єкта.
Форми ведення бухгалтерського обліку розрізняються за наступними ознаками:
1) кількістю облікових регістрів, які застосовуються, їх призначенням, змістом, формою та зовнішнім виглядом;
2) послідовністю та способами записів в облікових регістрах;
3) зв'язком регістрів хронологічного та систематичного, синтетичного та аналітичного обліку.
До форм обліку висувається ряд вимог, зокрема, вони повинні:
1) забезпечувати повноту і реальність відображення в облікових регістрах всього кругообігу засобів, оперативний і поточний контроль управлінських рішень, збереження власності, ефективне використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів на підприємстві;
2) бути економічними. Витрати праці на збір, обробку та передачу інформації досить значні, що примушує шукати шляхи, способи і засоби максимального їх зниження, одночасно підвищуючи оперативність та якість обліку;
3) максимально відповідати потребам зведення інформації. В регістрах необхідно мати таке групування записів, яке б дозволяло одержати всі звітні показники, не застосовуючи вибірку та не звертаючись безпосередньо до первинних документів;
4) забезпечувати правильне поєднання синтетичного та аналітичного обліку.
В організації аналітичного обліку є великі можливості для подальшого удосконалення форм обліку та спрощення бухгалтерського обліку взагалі;
1) забезпечувати своєчасне відображення в обліку господарських операцій та складання звітності, що підвищує корисність бухгалтерського обліку дозволяє своєчасно повідомляти про їх виконання поточних планів та покращує управління підприємством;
2) найповніше задовольняти вимоги економічного аналізу господарської діяльності підприємства. Важливим джерелом аналізу є дані бухгалтерського обліку.
Управління самостійно вибирає форму ведення бухгалтерського обліку, під якою в даному випадку розуміється склад, структура і порядок формування облікових регістрів, що визначається характером і масштабом діяльності, потребами управління, обсягом інформації, що обробляється. наявними коштами, що дозволили автоматизувати облік.
Облікові регістри складаються щомісяця та підписуються виконавцями та головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства.
В облікових регістрах підчистки і необумовлені виправлення тексту та цифрових даних не допускаються. Помилки в облікових регістрах виправляються коректурним способом.
Помилки в облікових регістрах за звітній рік, виявлені після записів підсумків облікових регістрів у Головну книгу, виправляються способом червоного сторно.
Форми бухгалтерського обліку в умовах ручної облікової праці класифікуються за наступними ознаками:
1) кількість облікових регістрів, які застосовуються, їх призначення, змістом, формою та зовнішнім виглядом;
2) послідовністю та способами записів в облікових регістрах;
3) зв'язком регістрів хронологічного та систематичного, синтетичного та аналітичного обліку.
В бюджетних установах ведення бухгалтерського обліку здійснюється за меморіально-ордерною формою.
Державним казначейством України від 27.07.2000 року №68 затверджено інструкцію про форми меморіальних ордерів та порядок їх складання.
При меморіально-ордерній формі обліку перевірені та прийняті до обліку, документи групують за датами здійснення операцій, з подальшим відображенням наведеної в них інформації у відповідних меморіальних-накопичувальних відомостях. Після складання меморіальних ордерів їх заносять до книги Журнал-Головна. В управлінні для ведення бухгалтерського обліку використовують меморіальні ордери наведені в таблиці 1.3.1.
При проведенні бухгалтерських записів бюджетними установами застосовуються субрахунки, установлені Планом рахунків, виходячи із загальнодержавних потреб управління, контролю та звітності.
Таблиця 1.3.1
Види меморіальних ордерів та їх застосування
|
Меморіальний ордер |
Коли застосовується |
|
|
Книга Журнал-Головна |
Призначення даної книги полягає в реєстрації всіх меморіальних ордерів бюджетної установи. Облік у книзі ведеться за рахунками другого порядку. |
|
|
Меморіальний ордер №1 Накопичувальна відомість за касовими операціями ( форма №380 бюджет) |
Застосовується при обробці звітів касира, для того щоб систематизувати обороти у касі за поточній місяць. Якщо здійснюються касові операції в національній та іноземній валюті, то меморіальні ордери складаються окремо для кожного виду валюти та нумеруються, відповідно, №1, №1-2 тощо |
|
|
Меморіальний ордер №2 Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах ДКУ (форма 381 бюджет) |
Використовуються для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи асигнувань та здійснення касових операцій загального фонду. Якщо у бюджетної установи є декілька рахунків в органах ДКУ то кожен рахунок оформлюється окремим меморіальним ордером. Такі меморіальні ордери нумеруються 2-1,2-2 тощо |
Подобные документы
Суть оплати праці і напрямки її статистичного вивчення. Годинний та місячний фонди оплати праці. Норматив заробітної плати на карбованець продукції. Аналіз виконання плану по фонду заробітної плати. Темпи зростання рівня оплати і продуктивності праці.
курсовая работа [421,1 K], добавлен 26.09.2009Економічний зміст, нормативне регулювання та завдання обліку праці та її оплати. Форми і види оплати праці в тваринництві: первинний, синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці; оподаткування заробітної плати; автоматизація обліку праці.
курсовая работа [37,1 K], добавлен 17.04.2013Економічна сутність оплати праці та ефективність використання трудових ресурсів в органах державного управління. Ознайомлення із системою фінансування та ефективністю використання бюджетних коштів Управлінням пенсійного фонду в Рокитнівському районі.
дипломная работа [597,3 K], добавлен 25.04.2013Економічна суть оплати праці, її економічне значення, форми та системи заробітної плати, заохочувальні виплати та надбавки. Формування фонду оплати праці та види відрахувань із плати на підприємстві. Методи підвищення заробітної плати співробітникам.
курсовая работа [68,8 K], добавлен 24.11.2010Суть, форми та системи оплати праці. Структура та методи планування фонду оплати праці. Показники діяльності ТзОВ "Поділля+". Загальна характеристика фонду оплати праці та його використання. Аналіз середньомісячної заробітної плати на підприємстві.
дипломная работа [589,6 K], добавлен 11.02.2014Функції та складові заробітної плати як соціально-економічної категорії. Визначення розміру мінімальної заробітної плати. Принципи організації оплати праці, характеристика її елементів: нормування праці, тарифна система, форми і системи заробітної плати.
реферат [28,8 K], добавлен 14.04.2010Проблеми нарахування, обліку і аналізу заробітної плати на сільськогосподарському підприємстві. Аналіз використання трудових ресурсів, напрямки удосконалення використання робочої сили, обліку та аналізу оплати праці співробітникам СВК "Ренійський".
дипломная работа [200,6 K], добавлен 01.07.2014Техніко-економічна характеристика ПАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат". Економічна сутність фонду заробітної плати. Підходи до оптимізації системи оплати праці на підприємстві. Програма для аналізу фонду оплати праці мовою програмування "С++".
курсовая работа [1013,2 K], добавлен 31.12.2013Трудові показники ЗАТ "Вовчанський маслоробний завод". Сутність та основи планування заробітної плати. Фактори системи оплати, що впливають на вибір форми і праці. Мета та задачі аналізу фонду оплати праці. Методика планування фонду заробітної плати.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 08.04.2009Суть заробітної плати і її формування. Основні принципи організації заробітної плати на підприємствах. Аналіз системи оплати праці на металургійному підприємстві ВАТ "МКК ім. Ілліча". Форми і розміри винагород, система преміювання працівників.
дипломная работа [234,8 K], добавлен 14.06.2010
