Облік, аналіз і контроль праці та заробітної плати (за матеріалами управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві)

Рд - кількість робочих днів хвороби;

В - відсоток оплати залежно від страхового стажу працівника.

У бухгалтерському обліку порядок нарахування та виплати допомоги з тимчасової непрацездатності відображається наступним чином:

1) нараховану допомогу з тимчасової непрацездатності за перші 5 днів хвороби:

Д-т 801 „Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи”;

Д-т 802 „Видатки з місцевого бюджету на утримання та інші заходи”;

К-т 661 „Розрахунки щодо заробітної плати”.

2) нараховану допомогу з тимчасової непрацездатності за рахунок фонду соцстраху з тимчасової втрати непрацездатності:

Дт 652 „Розрахунки із соціального страхування”;

Кт 661 „Розрахунки щодо заробітної плати”.

Із нарахованої суми допомоги з тимчасової непрацездатності проводяться такі ж утримання, як із нарахованої заробітної плати.

2.6 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з працівниками управління по заробітній платі

Синтетичний облік розрахунків з оплати праці працівників управління ПФУ Октябрського району м. Полтави ведеться на рахунку №66 «Розрахунки з оплати праці» 6 класу «Поточні зобов'язання». На цьому рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься до облікового складу управління.

Рахунок №66 «Розрахунки з оплати праці» є пасивним, основним, балансовим.

Головним розрахунковим документом, що містить зведену інформацію щодо розрахунків із заробітної плати, є розрахунково-платіжна відомість (реєстр аналітичного обліку розрахунків із заробітної плати). До неї заносяться наступні дані: прізвище, ім'я по батькові, посаду, розмір посадового окладу, рік народження, пільги з податку, табельний номер працівника, категорію персоналу, до якої він належить, кількість відпрацьованих днів, годин, нараховану суму за видами оплат, утримання, заборгованість працівника, якщо вона є, та суму до видачі.

Як правило заробітна плата виплачується два рази на місяць у вигляді авансу і залишкової суми заробітної плати. Аванс - частина заробітної плати, виплачується за першу половину місяця з урахуванням податків, що підлягають утриманню. Зміна планового авансу відбувається за умов невиходів на роботу у першій половині місяця. Тоді у бухгалтерію подаються довідка на зміну планового авансу. Виплата авансу здійснюється за платіжною відомістю. облік праця пенсійний фонд

Розрахунково-платіжні документи з нарахуванням і виплати заробітної плати складаються, підписуються та перевіряються бухгалтером розрахункового відділу. На документах платіжного характеру керівник та головний бухгалтер своїми записами підтверджують дозвіл на виплату заробітної плати у відповідному обсязі в установлені терміни.

Виплата заробітної плати здійснюється у триденний термін (враховуючи день отримання коштів із банку), після чого касир ”закриває” платіжну чи розрахунково-платіжну відомість, а напроти прізвище працівників, що не отримали заробітну плату, проставляє штемпелем чи робить помітку від руки „Депоновано”. У кінці відомості касир фіксує суми фактичної виданої та не отриманої заробітної плати, звіряє ці цифри із загальною сумою за відомістю та підтверджує попередні записи своїм підписом. За депоновані суми заносяться до реєстру депонованих сум і одночасно відображають їх у книзі обліку депонентів.

На загальну суму виданої заробітної плати складається видатковий касовий ордер, який, у свою чергу, реєструється у журналі реєстрації видаткових та прибуткових ордерів. Дата і номер видаткового ордера фіксується у відповідних платіжних і розрахунково-платіжних відомостях.

Депоновані суми на наступний день після закінчення терміну виплати заробітної плати вносяться на рахунок бюджетної установи. Виплати, що з будь-яких причин не збігаються із термінами виплати заробітної плати (кошти на відпустку, позапланові аванси), оформляються видатковими касовими ордерами, в яких робиться помітка „Разовий розрахунок із заробітної плати”. Аналітичний облік депонованих сум із заробітної плати ведеться у книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати, в якій відкриваються окремі рахунки на кожного депонента.

Відповідно за кредитом рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» відображають нарахування виплат, а за дебетом - утримання із нарахованих сум та видача з каси.

До рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» відкриваються такі субрахунки:

661 «Розрахунки щодо заробітної плати» - на ньому обліковуються розрахунки з працівниками, що перебувають і не перебувають у штаті установи за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

662 «Розрахунки зі стипендіями» - обліковуються розрахунки зі стипендій з учнями, студентами, аспірантами;

663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит» - обліковуються суми, утримані із заробітної плати за дорученнями-зобов'язаннями працівників за товари, продані в кредит торговельними організаціями;

664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахунками на рахунки з вкладів у банках» - обліковуються суми, утримані із заробітної плати працівників на підставі письмової заяви окремо кожного працівника, що виявив бажання перерахувати заробітну плату за безготівковим розрахунком на поточний рахунок в установі банку;

665 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахунками внесків за договорами добровільного страхування» - обліковуються суми, утримані із заробітної плати за дорученнями працівників у сплату страхових платежів за договорами добровільного страхування шляхом безготівкових розрахунків;

666 «Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків» - обліковуються утримані із заробітної плати за заявами працівників членські профспілкові внески при безготівковій системі розрахунків з профспілковими організаціями;

667 «Розрахунки з працівниками за позики банків»” - обліковуються суми, утримані із заробітної плати працівників за зобов'язаннями індивідуального позикодержателя на погашення позики, одержаної в установі банку згідно з чинним законодавством;

668 «Розрахунки за виконаними документами та інші утримання»- обліковуються суми, утримані із заробітної плати, стипендій і пенсій за виконавчими листами та іншими документами;

669 «Інші розрахунки за виконані роботи» - обліковуються розрахунки за сумами гонорару, що виплачується позаштатному складу (композиторам, артистам, авторам тощо) за роботи і виступи за договорами і разовими замовленнями.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати і утримань з неї по управлінню, на підставі розрахунково-платіжної відомості, відображаються в меморіальному ордері форми №274. Зразок заповнення меморіального ордеру форми №274 наведено в додатку Ц.

При виплаті заробітної плати в меморіальному ордері №1 складаються такі записи.

Таблиця 2.6.1

Бухгалтерські записи по виплаті заробітної плати

Зміст господарської операції	Д-т	К-т
1. Виплачена в триденний термін заробітна плата	661	301
2. Виплачено депоновану заробітну плату	671	301

Аналітичний облік заробітної плати в управлінні ведеться на особових рахунках. В особовому рахунку записують: прізвище, ім'я, по батькові, посада, рік народження, табельний номер, домашня адреса, дата та номер наказу про прийняття на роботу, пільги щодо податків, переміщення, помісячно нарахована за кожним видом окремо, заробітна плата, та суми утримані з неї на кожного працівника окремо. Відкривається особовий рахунок на 12 календарних місяців. В додатку Ш приведений зразок особового рахунку.

У бухгалтерському обліку всі операції, пов'язані із нарахуванням, утриманням і видачею заробітної плати, вважаються фактичними видатками і відображаються за кодом економічної класифікації 1110 «Заробітна плата».

2.7 Облік розрахунків за страхуванням

Право працівників на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати непрацездатності закріплене Конституцією України і забезпечується широким розвитком мережі соціального страхування за рахунок держави.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, який включає матеріальне забезпечення громадян у випадку хвороби, часткової втрати працездатності, безробіття по не залежним від них обставин та в інших випадках передбаченим законом, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями та громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законодавством.

Тарифи обов'язкових внесків на державне соціальне страхування встановлені законами України, а розмежування відрахувань до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування визначає Кабінет Міністрів України.

Усі бюджетні установи використовують працю найманих працівників, є платниками збору на обов'язкове соціальне страхування (зокрема загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності) і збору на обов'язкове пенсійне страхування.

Об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати основної та додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, премій, заохочень і виплат, з яких справляється прибутковий податок.

Платниками збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є також особи, які працюють в бюджетних установах на умовах трудового договору.

Формування фондів соціального страхування можна зробити схематично.

До нарахувань на Фонд оплати праці належать:

1) збір до пенсійного фонду;

2) збір на обов'язкове соціальне страхування з тимчасової втрати непрацездатності;

3) збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

4) збір на обов'язкове соціальне страхування в зв'язку з нещасними випадками на виробництві.

Згідно з чинним законодавством діють ставки зборів у таких розмірах:

1) до Пенсійного фонду - 33,2% від об'єкта оподаткування;

2) до фонду соціального страхування - внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленими похованням(Закон №2240) - 1,5% суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про оплату праці”, та підлягають обкладанню прибутковим податком;

внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - 1,3% від об'єкта оподаткування.

1 квітня 2001 року набрав чинності новий Закон України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, внаслідок яких є втрата працездатності « від 23.09.1999 року №1105-ХІУ [далі - Закон 31105-ХІУ] та Закону України «Про ставки страхових внесків на загальнодержавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, наслідком яких є втрата працездатності» від 22.02.2001 №2272-ІІІ [далі - Закон №2272-ІІІ].

Згідно Закону №2272-ІІІ платниками внесків цей вид страхування є тільки роботодавці. Розміри страхових внесків встановлені Законом залежать від класу його ризику галузі економіки до якої віднесено страхувальника. Страховий тариф передбачений в розмірі 0,66 до 13,6%. Для управління встановлено розмір страхового внеску - 0,2%.

Бюджетні установи є платниками збору на обов'язкове державне Пенсійне страхування при здійсненні таких операцій:

1) при купівлі-продажу іноземної валюти (у розмірі 1% від суми у гривнях, витрачених на купівлю валюти);

2) при відчуженні легкових автомобілів (у розмірі 3% вартості легкового автомобіля, яка визначена відповідно до договорів купівлі-продажу, обміну, на основі довідок рахунків торговельних організацій, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля та інших документів, які підтверджують їх вартість);

3) за користування послугами мобільного зв'язку (6% вартості послуг мобільного зв'язку, що сплачена споживачами цих послуг операторові, який їх надає (зокрема вхідні та вихідні дзвінки, абонентська плата та інші послуги, указані в рахунках).

Порядок сплати збору до Пенсійного фонду при здійсненні вказаних операцій регулюються постановою КМУ від 03.11.1998р. №1740 зі змінами та доповненнями.

При придбанні нерухомого майна за рахунок бюджетних коштів від сплати збору на обов'язкове державне Пенсійне страхування бюджетні установи звільняються.

Витрати пов'язані зі сплатою зборів до Пенсійного фонду з окремих господарських операцій, обліковуються за кодом економічної класифікації видатків 1139 „Оплата інших послуг та інші видатки”.

Стразові внески сплачуються одночасно зі сплатою прибуткового податку після закінчення календарного місяця, не пізніше терміну отримання в установах банків коштів на виплату заробітної плати.

Кошти фонду соціального страхування включаються до Державного бюджету України. Цими коштами розпоряджається фонд соціального страхування, за рахунок коштів фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами зумовленими народженням та похованням виплачується допомога з:

1) тимчасової непрацездатності;

2) вагітності й пологів;

3) поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

4) забезпечення одноразових заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування, утримання санаторіїв-профілакторіїв).

За рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття виплачується допомога з:

1) безробіття;

2) професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

3) часткового безробіття;

4)безробіття та матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

5) поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Крім того, за рахунок цього фонду надаються соціальні послуги:

1) професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та профорієнтації;

2) пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні (створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних);

3) фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю нараховується за листками непрацездатності, а виплачується разом із заробітною платою за платіжною відомістю.

Розмір допомоги визначається чинним законодавством і залежить від розміру середньої заробітної плати і загального стажу роботи до 5 років - 60% заробітку, до 8 років - 80% заробітку, більше 8 років - 100% заробітку. Крім цього, постановою КМУ від 24.04.98 №571 „Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності” визначено коло осіб, яким незалежно від розміру трудового стажу, допомога встановлюється в обсязі 100% від заробітної плати. До них належать:

а) робітники, тимчасова непрацездатність яких наступила внаслідок трудової травми;

б) робітникам, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 16 років (учні, студенти до 18 років);

в) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветерана війни, гарантію їх соціального захисту»;

г) працівники, віднесені до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

д) робітники з числа колишніх дітей сиріт.

Суми допомоги в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю нараховують виходячи із середнього динного або середньоденного заробітку, призначеного розміру допомоги та кількості днів непрацездатності. Для нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю середньоденний заробіток визначається із фактичної заробітної плати, що не повинна перевищувати подвійної тарифної ставки, подвійного посадового окладу.

Загальна сума допомоги визначається шляхом множення суми допомоги за один день залежно від призначеного розміру допомоги у процентах до заробітку на число робочих днів, пропущених у період працездатності.

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, починаючи з шостого дня непрацездатності за увесь період до відновлення працездатності.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується власником за рахунок коштів за основним місцем роботи у порядку, встановленому КМУ.

Допомога під час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів після пологів надається жінкам на підставі медичного висновку у розмірі 100% заробітку незалежно від загального трудового стажу.

Допомога на поховання у випадку смерті працівника видається на підставі свідоцтва про смерть у розмірі 150 грн. Одному із членів сім'ї. Підставою для виплати є свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів громадського стану.

Для обліку розрахунків із страхування призначений активно-пасивний рахунок 65 „Розрахунки із страхування”, який має такі субрахунки:

651 «Розрахунки із пенсійного страхування»;

652 «Розрахунки із соціального страхування»;

653 «Розрахунки із страхування на випадок безробіття»;

654 «Розрахунки з інших видів страхування».

На субрахунку 651 «Розрахунки із пенсійного страхування» обліковуються розрахунки збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування з Пенсійним фондом України. За дебетом субрахунку 651 обліковуються суми перерахованих зборів, а за кредитом суми нарахованих зборів до Пенсійного фонду України.

На субрахунку 652 «Розрахунки із соціального страхування» обліковуються розрахунки збору на обов'язкове соціальне страхування з органами соціального страхування. За дебетом записуються суми нарахованої допомоги працівникам у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, інші виплати, а також суми перерахованих зборів. За кредитом 652 записуються суми нарахованих зборів та суми, що надійшли на рахунок погашення заборгованості.

На субрахунку 653 «Розрахунки із страхування на випадок безробіття» обліковуються розрахунки збору на випадок безробіття. За дебетом 653 обліковуються суми перерахованого збору, за кредитом - суми нарахованого збору на випадок безробіття.

На субрахунку 654 «Розрахунки із інших видів страхування» обліковуються розрахунки з інших видів страхування. За дебетом 654 обліковуються суми перерахованих внесків, за кредитом - суми нарахованих внесків.

Суми відрахувань на соціальне і пенсійне забезпечення в бюджетних установах відноситься на ті ж рахунки з обліку видатків і витрат, на які віднесена заробітна плата, тільки за іншими кодами економічної класифікації:

код 1121 - збір на загальнообов'язкове пенсійне забезпечення;

код 1122- збір на обов'язкове соціальне страхування.

Аналітичний облік розрахунків зі страхування ведеться на багатогранних картках ф.№283 у розрізі фондів.

Бюджетні установи, як платники зборів на загальнообов'язкове пенсійне страхування та соціальне страхування, реєструються в органах відповідних фондів і щоквартально подавати звіти, а до Пенсійного фонду кожного місяця до 20 числа, наступного за звітним.



2.8 Автоматизація бухгалтерського обліку праці та заробітної плати

Комп'ютерна система обліку - це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп'ютерів, які дають можливість отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацією.

Комп'ютерна система бухгалтерського обліку характеризується повною автоматизацією обробки і систематизації облікової інформації. При цьому будь які дані можуть відображатися в обліку одразу після їх введення в інформаційну базу даних.

Комп'ютерна система передбачає автоматизоване виконання задач бухгалтерського обліку як в регламентному, так і в діалоговому режимах. При виконанні режиму діалогу збільшується оперативність обліку, контролю, аналізу, з'являється можливість отримання довідкових і аналітичних даних протягом звітного періоду, а не тільки по його закінченні. При ньому обсяг інформації о регламентно надасться користувачам, значно скорочується і обмежується тільки даними, що необхідні і достатні дня виконання конкретних управлінських робіт. Додаткові дані можна отримати за запитом. За бажанням можна перевірити правильність розрахунків, отримати розшифровки кожного результату із зазначенням всієї вхідної інформації і порядку проведених розрахунків.

В комп'ютерній системі бухгалтерського обліку забезпечується обмежений доступ як до первинної, так і систематизованої інформації шляхом введення паролів секретності, перевірки повноважень на доступ до інформації, виявлення і недопущення несанкціонованого доступу до Інформації, що зберігається на машинних носіях.

В комп'ютерній системі обліку використовується єдина інформаційна база даних, що на підставі принципового подвійного запису накопичує всю необхідну дня системи обліку інформацію. При цьому система бухгалтерського обліку розглядається як єдина система і не робиться поділу обліку за видами на оперативний або бухгалтерський, на управлінський, фінансовий або податковий.

Комп'ютерна система бухгалтерського обліку оперативно відображає основні процеси, які пов'язані з отриманням різних зведених показників, шд характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. В цій обліковій системі інформація йде по єдиному каналу і використовується для всіх потреб управління.

Існують наступні програми: "ІС: Бухгалтерия" (версія 7.7), "Парус-Предприятие" (версія 7.11) і Галактика'".

Програма "ІС: Предприятие 7.7"є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма "ІС: Предприятне 7.7" має компонентну структуру.

"ІС: Бухгалтерій 7.7 " є складовою частиною системи програм "ІС: Предприятне 7.7" - її компонентою. Всього існує три основні компоненти:

1."ІС:Бухгалтерня7.7"

"ІС: Оперативний учет 7.7"

"ІС: Расчет 7.7".

В програмі також реалізовані можливості ведення на одному робочому місці бухгалтерського обліку декількох підприємств, ведення обліку паралельно в декількох робочих планах рахунків, багатовимірного та багаторівневого аналітичного обліку, кількісного та валютного обліку. Програма має однокористувацьку і мережеву версії. Для користувачів програми є декілька режимів роботи, набір яких різний залежно від версії програми.

Під терміном "конфігурація" розуміють структуру облікових даних, що встановлюється на комп'ютер при створенні нової інформаційної бази (План рахунків, довідники аналітичного обліку, форми документів). В програмі ^“1С: Бухгалгсрия 7.7" конфігурація складається з трьох взаємопов'язаних складових частин:

1. Структури метаданих;

2. Набору інтерфейсів користувачів;

3. Набору прав.

Всі дії бухгалтера при роботі з програмою здійснюються в робочому вікні Верхній рядок робочого вікна відведений під заголовок програми із зазначенням режиму запуску.

Головне меню програми (другий рядок робочого вікна) містить перелік пунктів меню. Кожний пункт головного меню - це назва групи режимів або функцій програми. Програма має багаторівневе меню, пункти в якому об'єднані в групи та підгрупи з двома, трьома і більше рівнями вкладеності Маніпулювання клавішами зі стрілками призведе до переміщення курсору від одного пункту меню до іншого. Вибір необхідного пункту здійснюється натисканням клавіші еntег або подвійним натиском лівої кнопки миші.

Налагодження програми складається з двох частин: налагодження облікових параметрів та налагодження інтерфейсу.

До облікових параметрів програми належать:

структура Плану рахунків (кількість рахунків, шифрів рахунків, розміри полів для введення назв рахунків, рівні аналітичному обліку).

структура довідників аналітичних об'єктів (їх кількість, реквізити, порядок кодування);

перелік валют, їх курси;

структура та порядок заповнення журналів програми: загальних журналів операцій і проволок та журналів з різних ділянок обліку;

налагодження документів, які будуть використовуватись для автоматизації облікових процедур;

опис необхідних констант та їх властивостей (кількість констант, ідентифікатор, тип значення).

Константи - постійні (умовно-постійні) величини, що зберігають інформацію, яка не змінюється або змінюється досить рідко, наприклад, назва підприємства, його поштова адреса тощо.

За впливом значень констант на дії, що виконуються програмою константи умовно можна поділити на чотири групи:

константи, значення яких впливають на формування проводок (наприклад, метод списання запасів);

константи, значеннями яких за замовчуванням заповнюються рядки документів або значення яких використовуються як аналітика в проводках (наприклад, назва підприємства);

-константи-перемикачі (наприклад, "Да/Нет”);

службові константи, що визначаються розробниками і не редагуються користувачами, за винятком "Дата запрета редактирования", що дозволяє заборонити доступ до "закритих" періодів.

Налагодження інтерфейсу полягає в налагодженні зовнішнього вигляду програми та встановленні параметрів, що забезпечують зручну роботу користувача з програмою, а саме:

панелі інструментів;

меню програми;

- представлення чисел, колір шрифтів тощо.

Більшість параметрів можна змінювати при безпосередній роботі користувача в режимі "1С: Предприятие 7.7". Дня цього необхідно виконати дії:"Сервис"- "Параметрьі", або "Панели инструментов".

Решта параметрів визначаються в режимі запуску програми "Конфигуратор".

На початку роботи з програмою необхідно, в першу чергу, налагодити робочий період. Налагодження робочого періоду складається з трьох частин:

1. встановлення робочої дати;

2. визначення часового інтервалу, в якому вводяться операції;

встановлення робочого періоду розрахунку підсумків.

Робоча дата використовується в тих випадках, коли конкретна дата здійснення операції не вказана. При запуску програми "1С: Бухгалтсрия 7.7" робоча дата по замовчуванням відповідає системній даті комп'ютера.

Бухгалтерські підсумки формуються програмою "1С Бухгалтерия 7.7" за різні проміжки часу; день, місяць, квартал, рік. Програма автоматично підтримує їх в актуальному стані за будь-яких змін, викликаних введенням нових проводок і бухгалтерських операцій.

Поточне обмеження актуальності результатів зазначено у верхньому рядку вікна. Цей інтервал може бути змінений. Для цього необхідно в полі, розташованому нижче, зазначити рік і квартал нового періоду підтримки актуальності підсумків і натиснути екранну кнопку "Установить расчеты". Через те, що період розрахунку підсумків в програмі "1С; Бухгалтерій 7.7" дорівнює кварталу, слід обирати квартал, якому належать дані, дата початку обліку. Крім того, у вікні є екранна кнопка "Степень перерасчета итогов" призначена для повного перерахунку всіх бухгалтерських підсумків віл початку введення бухгалтерських операцій до встановленого періоду підтримки актуальності підсумків. Примусовий перерахунок результатів може знадобитись для того, щоб відновити результати розрахунків внаслідок збою комп'ютера, а також після внесення змін в налагодження Плану рахунків у частині ведення аналітичного обліку. Перед введенням будь-яких господарських операцій визначається План рахунків із яким буде вестись бухгалтерський облік. План рахунків - програма бухгалтерських рахунків, що передбачає їх кількість, групування і цифрове позначення залежно від об'єктів і мети обліку. Програма рахунків залежить від облікової політики підприємства Саме шляхом налагодження Плану рахунків організовується потрібна система обліку.

Загальна кількість планів рахунків, які можуть бути створені в програмі "1С Предприятие 7.7" з технічної точки зору необмежена і визначається виходячи з реальних вимог обліку. Так "багатоплановий" облік ведеться на спільних підриємствах, які ведуть облік одночасно за двома чи більше планами рахунків бухгалтерського обліку До того ж для кожного Плану рахунків може будуватись довільна кількість субрахунків великої вкладеності. У Планах рахунків можна здійснювати довільну нумерацію рахунків, використовуючи як цифри, так і літери.

Об'єкт '"План счетов" створюється в режимі "Конфігуратор". При ньому частина рахунків може бути введена на етапі конфігурування. Такі рахунки, як правило, мають сукупне значення при роботі різних елементів конфігурації, документів, звітів тощо. Рахунки, введені на етапі конфігурування, підлягають редагуванню і знищенню лише в цьому режимі. Решта рахунків вводяться безпосередньо при веденні бухгалтерського обліку.

Для того, щоб працювати в режимі налагодження "План счетов" необхідно війти в програму в режимі "Конфігуратор" і виконати наступні дії:

"Конфигурация" - "Открыть конфигурацию" - "План счетов". У вікні редагування "План счетов"' встановлюють загальний вигляд (норми Плану рахунків та загальні характеристики рахунків.

План рахунків в програмі "1С: Бухгалтерия 7.7" реалізований у вигляді таблиці, кожний рядок якої містить рахунок або субрахунок бухгалтерського обліку. Причому важливо, щоб План рахунків містив фіктивний рахунок "00", необхідний для введення залишків.

У вікні "План счетов" також містяться графи, що відображають характеристики рахунку.

Програма "1С: Бухгалтерия 7.7" дозволяє вести бухгалтерський облік в кількох валютах. Бухгалтерські підсумки но таких рахунках автоматично будуть зберігатися в кожні з валют, що використовується в гривневому еквіваленті по кожній валюті окремо, та сумарно по всіх валютах (гривневе покриття).

Кількісний облік можна вести на будь-якому рахунку або субрахунку. Як правило, кількісний облік ведуть одночасно із аналітичним обліком, що дозволяє отримувати інформацію про наявність, та рух матеріальних цінностей не тільки в грошовому, але й кількісному вигляді. Отже програма дозволяє вести кількісний облік без підключення аналітики, що використовується при веденні аналітичного обліку в субрахунках.

Ліворуч від коду рахунку особливими значками, схожими на стилізовану літеру "Т", позначається стан рахунку 11.1 вони відрізняються кольором. Жовтий колір означає, що рахунок с рахунком-групою (має субрахунки). Такий рахунок не може використовуватись при введенні проводок - в проводках кореспондуючими можуть бути такі субрахунки іншого рахунку. Частіше розрахунками - групами є рахунки, для яких потрібно знати розгорнуте сальдо по субрахунках.

Значок "Т" блакитною кольору означає, що цей рахунок є субрахунком або рахунком без субрахунків і може брати участь як кореспондуючий при формуванні проводок.

Позначка у вигляді червоної галочки означає, що рахунок (субрахунок) введений в режимі "Конфігуратор" і не підлягає редагуванню в режимі запуску програми "1С: Предприятие 7.7".

Змінюючи План рахунків в режимі "Конфігуратор ", слід пам'ятати, що зміна елементів конфігурації може вплинути на роботу інших елементів. Наприклад, якщо відключити ведення аналітичного обліку но деякому рахунку, це може призвести до неправильного формування звітів, в яких кількісного або валютного обліку.

В програмі "1С: Бухгалтерия 7.7" аналітичний облік організовується за допомогою спеціального механізму "субконто". На стадії конфігурування визначається перелік можливих видів субконто. Під видом субконто розуміють сукупність однотипних об'єктів аналітичного обліку. Так, всі основні засоби утворюють вид субконто "Основные средства", всі матеріали відповідно - "Материалы" і т.д.

Ведення аналітичного обліку по конкретному рахунку визначається налагодженням субконто, що задається в Плані рахунків. Якщо для рахунку ведення аналітичною обліку задано за допомогою набору видів субконто, то такий аналітичний облік називається багаторівневим. З іншого боку, аналітичний облік може бути багаторівневим, якщо одним із субконто рахунку є багаторівневий довідник.

В програмі "1С: Бухгалтерия 7.7" існує можливість в межах одного синтетичного рахунку одержувати кілька різних систем аналітичних рахунків, які, в свою чергу різнобічно відображають первинну інформацію. В кожній системі аналітичних рахунків інформація записується і узагальнюється для потреб управління за певним принципом, що визначається видами субконто.

Аналітичний облік можна вести для будь-якою рахунку або субрахунку і включати від 3-х до 5-й її різних розрізів аналітики, організувавши при цьому ведення аналітичного обліку в необхідних розмірах.

Для накопичення інформації про множину однотипних об'єктів використовуються довідники.

Довідники - спеціальні засоби, що забезпечують ведення списків однотипних облікових об'єктів та зберігання параметрів, що характеризують ці об'єкти. Всі об'єкти, (елементи) довідника мають свій унікальний код, який дозволяє програмі їх ідентифікувати незалежно від значення інших параметрів, у тому числі й назви. Як правило, кожному виду субконто відповідає окремий довідник.

Режим типових операцій призначений для швидкого введення великої кількості однотипних операцій, а також для виконання дій, що часто повторюються, при яких необхідно вводити в журнал операцій групу взаємопов'язаних проводок. До таких операцій належать операції, що супроводжуються розрахунками, а саме: нарахування ПДВ, заробітної плати тощо.

Для виконання типових операцій застосовують шаблон типової операції. Шаблон типової операції - це алгоритм виконання господарської операції, що містить: правила заповнення основних і додаткових реквізитів, які передбачені в формі операції: список проводок операції, правила заповнення реквізитів проводок - кореспондуючих рахунків, суми, субконто, кількості, валюти і суми у валюті та формули розрахунку сум проводок

Створення шаблону типової операції відбувається в режимі “1С: Предприятие 7.7", що дозволяє бухгалтеру самостійно виконувати і налагоджувати програму відповідно до своїх потреб.

Використання типових операцій частково зменшує час введення операцій і дозволяє уникнути помилок при розрахунках та визначенні кореспондуючих рахунків в проводці.

Облік розрахунків з обліку розрахунків з оплати праці призначений рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці", по якому в програмі передбачене ведення аналітичного обліку по співробітниках організації (субконто виду "Сотрудники").

Крім того, у типовій конфігурації на рахунку 66 ведеться аналітичний облік по субконто "Месяц начислення зарплата", що має тип "дата". Об'єктами такої аналітики є дати початку місяців, у яких було зроблене нарахування заробітної плати (тобто був проведений документ "Начисление заработной платы".

Для підприємств що застосовують погодинну систему оплати праці (відповідно до встановлених посадових окладів), для автоматизації введення операцій, пов'язаних з нарахуванням розрахунку сум відрахувань і утримань, і виплатою заробітної плати, в типовій конфігурації програми передбачені відповідні документи "Начисление заработной платы" та "Выплаты по заработной плате". За допомогою документів "Начисление заработной платы" можливе виконання декількох операцій:

нарахування заробітної плати співробітникам підприємства;

формування відомості нарахування авансу;

внесення до інформаційної бази залишків взаєморозрахунків зі співробітниками на початок звітного періоду. В документі "Начисление заработной платы" повинен бути визначений вид виплат, бухгалтерський рахунок (субрахунок) розрахунків з оплати праці, кількість робочих днів у поточному періоді нарахування заробітної плати, величина, що визначає середньооблікову чисельність співробітників.

Дія нарахування основної заробітної плати співробітникам підприємства, автоматичного розрахунку сум відрахувань і утримань, формування відповідного набору бухгалтерських проводок у реквізиті "Вид виплати" слід вибрати значення "Основная з/п". За допомогою документа з таким видом виплати можна одержати друковані форми платіжної та розрахунково-платіжної відомостей, відомостей відрахувань від заробітної плати до фондів, а також розрахункові листки за зазначений період по співробітниках, що вказані у його табличній частиш.

Для формування відомості нарахування авансу реквізит "Вид выплаты" повинен бути встановлений у значення "Аванс". У цьому випадку при автоматичному заповненні табличної частини документа в графу "К выдаче" по кожному співробітнику будуть розміщені суми з реквізиту "Аванс" довідника "Сотрудники" суму авансу в разі необхідності можна відредагувати вручну.

Для автоматичного розрахунку сум основних утримань по кожному співробітнику відповідно до бази оподатковування і ставок, зазначених для них у довіднику "Налоги и отчисления" призводить натискання кнопки "Расчеты". При цьому у графах " Начислено". "Удержано", “К выплате" відобразяться підсумкові суми всіх нарахувань, утримань по співробітнику і сума що підлягає виплаті.

Документ "Выплата заработной платы” призначений для формування друкованої форми платіжної відомості, бухгалтерських проводок, що відображають факт виплати заробітної плати (заборгованостей по заробітній платі) співробітникам.

Заповнення діалогової форми документа варто почати з визначення виду виплат аналогічно документу "Начисление заработной платы" та періоду, за який буде здійснюватися виплата заробітної плати співробітникам, виду виплати, а також рахунку обліку оплати пращ.

Для документів "Выплата заработной плата" з видом виплати "Аванс" треба здійснити вибір одного з документів "Начисление заработной платьі" на підставі якою буде заповнено табличну частину документу.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ, КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ

3.1 Аналіз витрат на оплату праці

Економічна реформа в Україні, головна мета якої полягає в побудові соціально - орієнтованої економіки ринкового типу, передбачає багатогранний комплекс взаємозумовлених заходів, головними з яких є: використання різних форм власності, розвиток товарно-грошових відносин, формування ринкового середовища, активне застосування фінансово-кредитних важелів, як засобів підвищення ефективності економіки. Однією з найсуттєвіших і водночас складних проблем у процесі реформ є раціональне використання бюджетних коштів. Незаперечною є істина про те, що від стану використання бюджетних коштів великою мірою залежить соціальний клімат суспільства, його гармонічний і прогресивний розвиток.

В Україні функціонують близько 40 тисяч установ та організацій різного профілю, які постійно або частково утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджетів. На утримання та здійснення різних державних програм направляється 50 млрд. грн.. Видатки на оплату праці мають досить велику питому вагу в кошторисах бюджетних установ і становлять близько 60-80% від загальних видатків за кошторисом. В таблиці наведена структура видатків управління ПФУ Октябрського району в м. Полтаві за 2005-2007 роки. У загальній схемі видатків найбільшу питому вагу займають витрати на оплату праці. В 2005 році ці показники становили відповідно 63,76%. Звертає на себе увагу досить висока питома вага у видатках управління нарахувань на заробітну плату, доля яких впродовж аналізованого періоду змінювалася в межах 23,93%-24,91%.

Слід звернути увагу на те, що, в загальній сумі видатків зростають видатки на оплату енергоносіїв, теплопостачання, водопостачання, що відповідає загальній тенденції росту тарифів на енергоносії і послуги. В той же час фінансування витрат на здійснення придбання обладнання, приділяється не належна увага розвитку матеріально-технічної бази управління.

В таблиці 3.1. наведені дані, які характеризують динаміку загальної суми витрат управління, витрат на оплату праці і питомої ваги цих витрат в загальній їх сумі.

Таблиця 3.1

Динаміка загальної суми витрат по кошторису, витрат на оплату праці і їх питомої ваги в загальній сумі витрат в управління ПФУ Октябрського району в м. Полтаві

Показники	Роки	у % до 2005 року
	2005	2006	2007	2005	2006	2007
Загальна сума витрат по кошторису, грн..	1224439	1547596	2060755	100	126,39	168,30
Витрати на оплату праці: сума, грн. питома вага	780800 63,77	1074900 69,46	1362196 66,10	100 100	137,67 108,92	174,46 103,65

Як видно із таблиці 3.2., загальна сума витрат по кошторису за 2005-2007 роки в управлінні збільшились з 1224439 грн. до 2060755 грн. в 2007 році або в 1,68 рази. Таке зростання обумовлене різними причинами, зокрема, і такими як підвищення тарифів на енергоносії, цін на матеріально-технічні ресурси, роботи і послуги. За аналізований період витрати на оплату праці збільшились із 780800 грн. в 2005 році до 1362196 грн. в 2007 році, або в 1,74 рази. Доля цих витрат у загальній сумі витрат за 2005-2007 роки суттєво не змінилась і становить 63,77-66,1%.

Бюджетні установи здійснюють свою діяльність шляхом надання нематеріальних послуг. Основною діяльністю управління ПФУ Октябрського району в м. Полтаві є призначення, перерахунки і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, використовуючи при цьому працю спеціалістів, адміністративно-господарського персоналу.

Аналізуючи витрати пов'язані з оплатою праці необхідно порівняти фактичні витрати на оплату праці з плановою величиною за кошторисом. Порівняння фактичних витрат на оплату праці з витратами за кошторисом наведено в таблиці 3.2.

З таблиці 3.2 видно, що витрати на оплату праці збільшуються кожного року. Факторами, які впливають на це збільшення є:

збільшення рівня мінімальної заробітної плати;

підвищення заробітної плати державним службовцям згідно законодавства;

Разом з тим слід відмітити, що співвідношення між показниками, наведені у таблиці 3.2 по рокам є неоднакове.

Аналізуючи витрати на оплату праці, певний інтерес має вивчення рівня і динаміки середньої заробітної плати. Середня заробітна плата за 2005-2007 роки наведена в таблиці 3.3.

Таблиця 3.2

Середня заробітна плата за 2005-2007 роки в управлінні ПФУ Октябрського району в м. Полтаві.

Показники	Роки
	2005	2006	2007
1. Загальний фонд оплати праці, грн.	780800	1074900	1362200
2. Середньооблікова чисельність працівників, чол.	77	77	77
3. Місячна середня заробітна плата, грн.	845,02	1163,31	1474,24
4. Мінімальна заробітна плата, грн.	01.01.-262 01.04.-290 01.07-310 01.09-332	з 01.01-350 з 01.07-375 з 01.12-400	з 01.01-400 з 01.07-420 з 01.12-440 з 01.10-460

Як видно з таблиці 3.4. рівень середньої заробітної плати значно вищий за розмір мінімальної заробітної плати встановлений в Україні. Для формування позитивного відношення до праці необхідно створювати такі умови, щоб працівники сприймали свою працю як усвідомлену діяльність, що є для них джерелом самовдосконалення, основою їх професійного та службового зростання. Система мотивації повинна розвивати почуття належності до організації. Правильне відношення до праці та позитивна поведінка працівника визначається системою цінностей працівника, умовами праці та застосовуваними стимулами.

За домінуючої ролі соціально-економічних умов основу будь-якої моделі мотивації праці мають складати перш за все психологічні аспекти.

Вплив керуючої підсистеми управління на фактори поведінки залежить від пізнання елементів не лише індивідуальної психології, що визначає вчинки кожного працівника, але й колективної психології певних груп працюючих. Це обумовлює сприймання мотивації як імовірного процесу. Те, що мотивує одного працівника у конкретній ситуації, не впливатиме на нього в інший час або на другого працівника в аналогічних умовах. Саме цим спричиняється необхідність конструювання багатофакторних моделей мотивації, де остання є функцією потреб, очікувань та сприймання працівниками справедливості винагороди. Результативність діяльності конкретного працівника спричиняється перш за все індивідуальними можливостями і особистою зацікавленістю, а також усвідомленням своєї ролі в колективних зусиллях.

Обсяг витрат праці залежить від оцінки працівником достатності рівня винагороди та впевненості в тому, що вона буде отримана.

3.2 Порядок проведення ревізій і перевірок органами Державної контрольно-ревізійної службі в Україні

Статус Державної контрольно-ревізійної служби, її функції та правові засади визначає Закон України « Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні», введений в дію Постановою Верховної Ради України від 26.01.1993 року.

Головними завданнями Державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності і міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, а також розробка пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів і йому підпорядковується. Складається Державна контрольно-ревізійна служба з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах, і районах у містах. Усі місцеві підрозділи Державної контрольно-ревізійної служби по вертикалі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню, а по горизонталі взаємодіють і координують свою діяльність з місцевими Радами, держадміністраціями і виконкомами місцевих Рад, фінансовими органами, Державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Положенням про державну контрольно-ревізійну службу в Україні, а також наказами Міністерства фінансів України.

Організація проведення ревізії (перевірки) регламентується виключно Законом України « Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та інструкцією про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби України затвердженої Наказами Головного контрольно-ревізійного управління в Україні від 03.10.1997 року №121.

Працівник, що виконує ревізію, виконує службове доручення й безпосередньо підпорядковується керівнику органу державної контрольно-р6евізійної служби. Втручання органів виконавчої влади, включаючи правоохоронні та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, засобів масової інформації, об'єднань громадян та їхніх представників у діяльність органів державної контрольно-ревізійної служби, що здійснюється в межах чинного законодавства, забороняється.

При проведенні ревізій (перевірок) бюджетних установ головним завданням контрольно-ревізійної служби є:

перевірка забезпечення керівництвом установи чинних законодавчих актів та інших нормативних актів щодо фінансів і фінансової діяльності, зокрема указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, які стосуються підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери, посилення фінансово-бюджетної дисципліни;

правильність та обґрунтованість розрахунків кошторисних призначень, виконання кошторисів витрат і основних виробничих показників, використання коштів за цільовим призначенням, забезпечення ощадливого витрачання та збереження коштів і матеріальних цінностей, дотримання фінансової дисципліни, правильність і достовірність ведення бухгалтерського обліку зі складання звітності.

Ревізії і перевірки проводяться на основі піврічних планів:

Головного контрольно-ревізійного управління, затверджених його Колегією, з урахуванням пропозицій Міністерства фінансів і Кабіну те Міністрів України;

контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затверджених Головним контрольно-ревізійним управлінням України;

контрольно-ревізійних відділів у районах, містах, затверджених контрольно-ревізійними управліннями по автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Об'єкти для ревізій включаються в плани контрольно-ревізійної роботи з урахуванням встановленої періодичності ревізій бюджетних установ, за поданням правоохоронних органів, зверненнями органів державної влади і власною ініціативою в межах чинного законодавства.

Непланові ревізії та перевірки проводяться, як правило, за окремими зверненнями органів державної влади та правоохоронних органів у межах повноважень органів державної контрольно-ревізійної служби, визначених частиною першою і другою статті 14 Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та статтею 5 Указу Президента України «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності».

Ревізії та перевірки з фінансових питань непідконтрольних органам державної контрольно-ревізійної служби підприємств, установ і організацій проводяться виключно за дорученням Адміністрації Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Державна контрольно-ревізійна служба координує свою діяльність з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фінансовими органами, державними податковими адміністраціями, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, міністерства внутрішніх справ, служби безпеки України.

При плануванні та проведенні ревізій і перевірок працівники державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані забезпечувати дотримання службової і комерційної таємниць.

За розголошення державних, службових та комерційних таємниць працівники органів державної контрольно-ревізійної служби несуть установлену законодавством відповідальність.

Розголошення посадовою особою державної, комерційної чи службової таємниці є порушенням трудових обов'язків, за яке передбачено звільнення з роботи, як за одноразове грубе їх порушення згідно з п. 1 статті 41 Кодексу законів про працю України.

Ревізії бюджетних установ, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, Київського і Севастопольського міських бюджетів, проводяться Головним контрольно-ревізійним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Під час проведення ревізій бюджетних установ, підприємств і організацій доцільно широко практикувати проведення зустрічних перевірок.

На проведення кожної ревізії працівнику органу державної контрольно-ревізійної служби видається спеціальне посвідчення, підписане керівником відповідного підрозділу служби або його заступником та скріплена печаткою цього підрозділу.

Службові особи державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані пред'явити керівнику підприємства, установи, організації, яке буде ревізуватися, посвідчення на право проведення ревізії чи перевірки на його прохання проставити підписи в журналі відвідування підприємства.