Формування оборотних засобів на ТОВ агрофірмі "Вікторія"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Содержание

1. Теоретичні основи та сутність формування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств

1.1 Склад, структура та класифікація оборотних засобів

1.2 Фактори, що впливають на формування обігових коштів

1.3 Показники використання оборотних засобiв

2. Фінансово-економiчна характеристика ТОВ агрофірми „Вікторія”

2.1 Організаційно-економiчна характеристика об'єкта дослiдження

2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ агрофірми „Вікторія”

3. Напрями вдосконалення формування оборотних засобів на ТОВ агрофірмі „Вікторія”

3.1 Визначення оптимальної величини оборотних засобів ТОВ агрофірмі „Вікторія”

3.2 Методика визначення оптимальної величини оборотних засобів на ТОВ агрофірмі „Вікторія”

3.3 Застосування іпотеки землі як одного із напрямів удосконалення формування оборотних засобів на ТОВ агрофірмі „Вікторія”

4. Економічна ефективність заходів з охорони праці при зберіганні оборотних засобів на ТОВ агрофірмі „Вікторія”

5. Удосконалення облiку оборотних засобiв ТОВ агрофірмі „Вікторія”

6. Оцінка діяльності ТОВ агрофірми „Вікторія” як природокористувача

Висновки та пропозиції

Список використаних літературних джерел

вдосконалення формування оборотний засіб

Вступ

Фінансово стійким i активним є такий суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно розраховується за своїми зобов'язаннями. Основою фiнансової стiйкостi та активностi будь-якого пiдприємства є виважена, раціональна організація й ефективне використання оборотних фондiв. Але це не означає, що підприємство вкладає оборотний капiтал лише у високолiквiднi активи з метою зниження ймовiрного ризику та отримання найвищого прибутку. Головною метою дiяльностi пiдприємства є створення конкурентноспроможної продукцiї з високими споживчими якостями, для виробництва якої потрiбна рацiональна органiзацiя оборотних засобiв [20, с.154-158].

Оборотнi засоби становлять одну iз складових частин майна пiдприємства, стан i ефективнiсть використання яких є важливою умовою успiшної дiяльностi підприємства.

Основною метою дослiджень є пошук i обгрунтування шляхів удосконалення формування оборотних засобiв сiльськогосподарських пiдприємств. Досягнення поставленої мети обумовило постановку i вирішення таких задач:

- визначити сутність та склад оборотних засобiв; - виконати організаційно-економічну характеристику підприємства;

- визначити фактори, що впливають на формування оборотних засобів;

- розрахувати показники використання оборотних засобів на ТОВ агрофірмі „Вікторія”;

- виконати економiко-статистичний аналiз органiзацiї оборотних засобiв;

- проаналізувати фінансовий стан об'кта дослідження;

- оцінити ефективність використання оборотних засобів на ТОВ агрофірмі „Вікторія”;

- визначити i обґрунтувати оптимальну величину оборотних засобів та зробити відповідний розрахунок;

- проаналізувати іпотеку землі як засіб формування оборотних засобів.

Поставленi завдання вирiшуються за допомогою розрахунково-конструктивного та eкономікo-статистичного методів.

Об'єктом дослiдження є ТОВ агрофiрма "Вiкторiя" смт Жовтневе Бiлопiльського району Сумської області.

До інформаційної бази дослідження входять такі документи, як форма № 1 ”Баланс” на 1.01. з 2003 по 2005 рік, форма № 2 „Звіт про фінансові результати” за 12 місяців з 2003 по 2005 рік, форма № 3 „Звіт про рух грошових коштів” за 12 місяців 2005 року.

1. Теоретичні основи та сутність формування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств

1.1 Склад, структура та класифікація оборотних засобів

В сучасних умовах проблема забезпеченостi сiльськогосподарських пiдприємств оборотними засобами займає одне з провiдних мiсць. Вiд цього фактора залежить виробнича дiяльнiсть пiдприємства та ефективнiсть його виробництва. Оборотнi засоби перебувають у постiйному pyci, послiдовно проходячи вci стадiї кругообiгу, вiдповiдно їх розмiр повинен бути таким, щоб забезпечити безперервний процес виробництва на пiдприємствi. Коли ж їх розмiр зменшується, то вiдповiдно порушується виробнича дiяльнiсть пiдприємства, знижуються обсяги виробництва, не забезпечується своєчасне відтворювання оборотних засобiв.

Оборотнi активи пiдприємства належать до мобiльних активiв, якi є грошовими коштами або можуть бути перетворенi в них протягом року або одного операцiйного циклу [8, с. 18-22].

В процесi виробничої дiяльностi oкремi елементи оборотних активiв постiйно трансформуються. Пiдприємство купує сировину i матерiали, виготовляє продукцію, потім продає її, часто в кредит, в результаті чого утворюється дебiторська заборгованiсть, яка через певний промiжок часу перетворюється в грошовi кошти.

Показники кругообігу, що характеризують оборотнi активи, є їх обсяг i структура, якi великою мірою залежать від галузі промисловості, причому величина оборотних активiв визначається не лише виробничими чинниками, а й iншими, випадковими впливами: сезоннi знижки або сезонний ажiотаж, змiна cмаків споживачів.

Оборотнi активи включають:

- запаси;

- дебіторську заборгованість;

- грошові кошти та ліквідні цінні папери.

Однією з основних складових оборотних засобів є запаси підприємства, до яких входять: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари, малоцінні та швидкозношувальні предмети.

До оборотних виробничих засобів підприємства відносять частину засобів виробництва, речові елементи яких в процесі праці, на відміну від основних виробничих засобів, розраховуються в кожному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт в цілому і одразу. Речові елементи оборотних засобів в процесі праці зазнають зміни своєї натуральної форми та фізико-хімічних речовин. Вони втрачають свою споживчу вартість з мірою їх виробничого споживання. Нова споживча вартість виникає у вигляді виробленої продукції [45, с.96-98].

До складу запасів підприємства сільськогосподарських підприємств належать:

- виробничі запаси (запаси сировини і основних матеріалів, добрива, палива, будівельних матеріалів для ремонту та інших потреб основної діяльності, запасні частини, тварини на вирощуванні та відгодівлі, худоба на базах, насіння і садівний матеріал, корми, малоцінні й швидкозношувальні предмети, спецінструменти, спецустаткування та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робiт, надання послуг, обслуговування виробництва й адмiнiстративних потреб);

- незавершене виробництво рослинництва, тваринництва, промислових та обслуговуючих виробництв; напiвфабрикати власного виробництва (незавершена продукцiя, що пiдлягає подальшiй переробцi або завершення виготовлення; незавершене виробництво на пiдприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складаються з витрат на виконання незавершених робiт (послуг), якi ще не принесли пiдприємству доходи);

- готова продукцiя (продукцiя, обробка якої завершена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згiдно з умовами договорiв iз замовниками i вiдповiдає технiчним вимогам i стандартам);

- товари (матерiальнi цiнностi, що придбанi (отриманi) та утримуються пiдприємством з метою подальшого продажу);

- малоцiннi та швидкозношувальнi предмети (предмети, що використовуються протягом не бiльше одного року або операцiйного циклу, якщо він бiльше одного року, зокрема: інструмент, господарський iнвентap, спецiальне оснащення, спецiальний одяг).

Малоцiнними вважаються предмети вартiстю до 15 неоподаткованих мінімумів за одиницю незалежно вiд терміну служби, крім сiльськогосподарських машин i знарядь, робочої та продуктивної худоби, якi вiдносяться до основних засобiв незалежно вiд вартості. Незавершене виробництво в землеробствi - це витрати, здiйсненi в даному роцi пiд урожай озимих i ярих культур майбутнього року; в тваринництвi - витрати на iнкубацiю яєць, що переходять на наступний piк.

Оборотнi засоби включають готову продукцiю сiльськогосподарського виробництва, промислових, допомiжних, обслуговуючих виробництв, призначену для реалiзацiї. Розмiр їх залежить вiд обсягу виробництва продукцiї, терміну її реалiзацiї. Структура їх змiнюється з розвитком спецiалiзацiї, концентрацiї та iнтенсифiкацiї виробництва. У зернових господарствах - це насiння, добрива, незавершене виробництво, у тваринницьких - тварини на вирощуваннi та вiдгодiвлi, корми [10, с.66-68].

Оскiльки пiдприємство вкладає кошти в утримання запасiв, то воно несе певнi витрати, пов'язанi з їх зберiганням та ризиком псування цих запасiв, що впливає на кінцеві результати діяльності підприємства.

Дебiторська заборгованiсть - це важливий компонент оборотних активiв. Продаж товарів одного пiдприємства iншому або органiзацiї не завжди супроводжується негайними розрахунками. Неоплачені розрахунки за поставлену продукцiю складають бiльшу частину дебiторської заборгованостi.

Дебiторська заборгованiсть представлена такими її видами: векселi одержанi (безумовне письмове зобов'язання сплатити певну суму протягом визначеного перiоду чи у встановлений термін на користь пред'явника векселя); заборгованiсть за товари, роботи та послуги; заборгованiсть за розрахунками.

Векселi одержанi - це заборгованiсть покупцiв, замовникiв та інших дебiторiв за вiдвантажену продукцiю, яка забезпечується векселем.

Дебiторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги - це заборгованiсть покупцiв або замовникiв за реалiзовану їм продукцiю i товари для перепродажу (крім заборгованостi, яка забезпечена векселем). Надання продукцiї в кредит сприяє зростанню обсягiв реалiзацiї, але водночас iснує ризик її неповернення боржником, тобто можливе виникнення безнадiйної дебiторської заборгованостi.

Дебiторська заборгованiсть за розрахунками виникає у зв'язку з переплаченими податками, зборами та iншими платежами до бюджету, виданими авансами, нарахованими дивідендами, відсотками, роялті, що пiдлягають отриманню [46, с.135-160].

Грошовi кошти та лiквiднi цiннi папери - найбiльш лiквiдна частина оборотних активiв. До грошових коштiв вiдносять касову готівку, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання. Цiннi папери, що є короткотермiновими фiнансовими вкладеннями, включають: цiннi папери iнших пiдприємств, державнi облiгацiї та цiннi папери, випущенi мiсцевими органами влади.

Поточнi фiнансовi iнвестицiї - це iнвестицiї, що легко реалiзуються та утримуються протягом терміну, що не перевищує один piк. До поточних iнвестицiй належать ринковi цiннi папери, казначейськi векселi, депозитнi сертифiкати.

До елементiв оборотних засобiв вiдносять витрати майбутнiх перiодiв витрати, оплаченi в звiтному перiодi, якi належать до наступного облiкового періоду, наприклад, насамперед сплачені орендна плата, страховка, рекламні послуги. Цi витрати вiдрiзняються вiд незавершеного виробництва тим, що будучи понесеними одночасно або протягом незначного промiжку часу, вони вiдносяться на собiвартiсть виготовленої продукцiї не зразу, а поступово.

До iнших оборотних засобiв вiдносять ті оборотнi засоби, якi не включенi в склад вище перелiчених їх видiв, знаходять вiдображення в їх cyмі[46, с.140].

Таким чином, оборотнi активи постiйно знаходяться в оборотi i є джерелом авансованого фiнансування затрат пiдприємства на виробництво i реалiзацiю продукцiї з моменту утворення виробничих запасiв до часу надходження виручки вiд реалiзацiї готової продукцiї. Отже, грошовi забезпечення безперервностi процесу виробництва i є першою функцiєю оборотних активiв - виробничою.

Друга їх функцiя - платiжно-розрахункова, завдяки якiй здiйснюється вплив на сферу обiгу, стан розрахункiв та на рух грошових потокiв на пiдприємствi. Наявнiсть грошових коштiв в мiнiмально необхiдних розмiрах для забезпечення нормальної виробничо-комерцiйної дiяльностi є неодмiнною умовою успiшного виконання ними своїх функцiй.

За мiсцем i роллю в процесi виробництва оборотнi активи подiляють на 4 групи:

- вкладенi у виробничi запаси;

- вкладенi у незавершене виробництво;

- вкладене у готову продукцію;

- грошові кошти і ліквідні цінні папери.

За вiдношенням до планування оборотнi активи подiляють на нормованi i ненормованi. Нормують оборотнi засоби, що знаходяться у виробничих запасах, незавершеному виробництвi - залишках готової продукцiї на складах. Нормування матерiальних оборотних засобiв у сiльськогосподарських пiдприємствах забезпечує безперервне виробництво i реалiзацiю продукцiї. Iншi елементи оборотних засобiв називають ненормованими (кошти в рахунках, дебiторська заборгованiсть i на рiзних рахунках у банку) [19, с.176-179].

За джерелом формування оборотнi активи подiляються на власнi, прирiвнянi до них i запозиченi (залученi).

Власнi оборотнi засоби - це засоби, що постійно знаходяться у розпорядженнi пiдприємства i формуються за рахунок власних pecypciв; утворюються за рахунок доходу пiдприємства для покриття потреби в мiнiмально необхiдних запасах. Вони забезпечують пiдприємству оперативну самостiйнiсть у виробничiй i фiнансовiй сферi дiяльностi. Прирiвнянi до власних - це кошти, якi тимчасово використовуються в обiгу з iнших фондiв, тобто у процесi руху власнi оборотнi засоби можуть замiщуватись засобами, що є в дiйсностi частиною власних, авансованими на оплату працi, але тимчасово вiльними, кредитна заборгованiсть. Використовуються як резерв, коли необхiдно вiдновити платоспроможнiсть пiдприємства.

Запозиченi оборотнi засоби утворюються за рахунок кредитiв банку i кредиторської заборгованостi (комерцiйний кредит) та iнших пасивiв. Кредити видаються для покриття тимчасових потреб пiдприємства, наприклад, для придбання понаднормованих запасiв.

У рiзних галузях нацiональної економiки склад i структура оборотних засобiв piвнi та залежать вiд типу галузi, складу витрат, виду продукцiї, особливостей матерiально-технiчного постачання.

Склад оборотних засобiв - розподiл оборотних засобiв на oкремі групи i види за класифiкацiйними ознаками.

Найважливiшим є розподiл оборотних засобiв за елементами, так званий елементарний склад, який вже вище детально розглянули.

Пiд структурою оборотних активiв розумiють кiлькiсне спiввiдношення окремих елементiв в загальному обсязi оборотних активiв, виражене в процентах до загальної суми[28, с.59-63].

Класифiкацiя оборотних засобiв має важливе значення для аналізу та прийняття управлiнського рiшення щодо їх удосконалення. В таблицi 1.1 наведенi основнi види оборотних засобiв вiдповiдно до їх класифiкацiйних ознак.

Оборотнi фонди i фонди обiгу. Оборотнi засоби за характером участi в операцiйному циклi подiляють на двi групи: оборотнi засоби, якi обслуговують виробничий цикл пiдприємства (оборотнi фонди) i оборотнi засоби, що обслуговують фiнансовий (грошовий) цикл (фонди обiгу). До оборотних фондiв вiдносять виробничi запаси, незавершене виробництво, витрати майбутнiх перiодiв. Фонди обiгу - готова продукцiя, грошовi кошти та їх еквiваленти, дебiторська заборгованiсть. Встановлення оптимального спiввiдношення цих фондiв сприяє ефективному їх використанню. Важливим напрямом пiдвищення ефективностi використання оборотних засобiв на пiдприємствах є удосконалення їх розподiлу за стадiями операцiйного циклу, зниження питомої ваги фондiв обiгу.

Таблиця 1.1 Види оборотних засобів

Класифікаційна ознака	Види оборотних засобів
За елементами	Запаси, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, види майбутніх періодів, інші
За характером участі в операційному циклі	Оборотні фонди і фонди обігу
За характером фінансових джерел формування	Валові, чисті і власні
За періодом функціонування оборотних засобів	Постійна та змінна частина
За рівнем охоплення нормування	Нормовані і ненормовані
За рівнем ліквідності	Високоліквідні, швидколіквідні, повільноліквілні
Залежно від ступення ризику	З мінімальним; малим; великим ризиком

Валовi, чистi i власнi оборотнi засоби. За характером фiнансових джерел формування розрiзняють валовi, чистi i власнi оборотнi засоби.

Валовi оборотнi засоби характеризують загальний їх обсяг, який сформований як за рахунок власних, так i залучених коштiв. Чистi оборотнi засоби утворенi як за рахунок власних коштiв пiдприємства, так i його довгострокових зобов'язань. Власнi оборотнi засоби формуються виключно за рахунок власних коштiв пiдприємства. Очевидно, якщо пiдприємство не використовує залученi кошти для фiнансування оборотних засобiв, то сума чистих i власних оборотних засобiв спiвпадає.

Постiйна i змiнна частина оборотних засобiв. За перiодом функцiонування оборотнi засоби розподiляють на постiйну i змiнну частину . Постiйна частина оборотних засобiв представляє собою незмiнну частину їх розмiру, яка не залежить вiд сезонних чи iнших коливань виробництва i не пов'язана з формуванням виробничих запасiв, їх цiльовим призначенням, тобто це та мiнiмальна величина оборотних засобiв, яка необхiдна пiдприємству для виробництва продукцiї. Змiнна частина коливається вiдповiдно до сезонних змiн обсягу виробництва i реалiзацiї продукцiї, необхiднiстю формування в oкремi перiоди господарської дiяльностi запасiв сезонного зберiгання.

Hoрмованi i ненормованi оборотнi засоби. За piвнем охоплення нормуванням оборотнi засоби подiляються на нoрмованi i ненормованi. До нормованих належать тi елементи оборотних засобiв, мiнiмальнi запаси яких можуть бути розрахованi з достатнiм ступенем точностi. До нормованих належать виробничi запаси, незавершене виробництво, готова продукцiя на складi, витрати майбутнiх перiодiв. До ненормованих - тi елементи оборотних засобiв, мiнiмальнi запаси яких буває складно визначити.

Високолiквiднi, швидколiквiднi, повiльнолiквiднi оборотнi засоби. За piвнем лiквiдностi розрiзняють оборотнi засоби: високолiквiднi (грошовi кошти та їх еквiваленти, поточнi фiнансовi iнвестицiї); тi, що швидко реалiзуються (дебiторська заборгованiсть та iншi оборотнi засоби); тi, що повiльно реалiзуються (запаси). Така класифiкацiя застосовується при аналiзi лiквiдностi балансу, який полягає у порiвняннi лiквiдних засобiв iз зобов'язаннями пiдприємства, згрупованими за термiнами погашення. Лiквiднiсть характеризує час, необхiдний для перетворення окремих видiв оборотних засобiв в готівку. Чим швидше той чи iнший вид може набути грошової форми, тим вища його лiквiднiсть. Основне завдання аналiзу лiквiдностi - перевiрити синхронність надходження i витрачання фiнансових pecypciв, тобто здатнiсть пiдприємства розраховуватися за зобов'язаннями у визначенi термiни.

Оборотнi засоби з мiнiмальним, малим i великим ризиком. Залежно вiд ступеня ризику розрiзняють такi типи оборотних засобiв: перша - з мiнiмальним ризиком вкладень (грошовi кошти, короткостроковi фiнансовi вкладення); друга - з малим ризиком вкладень (дебiторська заборгованiсть (без врахування сумнівної), виробничi запаси, залишки готової продукцiї i товари (за винятком тих, що не користуються попитом); третя - з великим ризиком вкладень - сумнівнa дебiторська заборгованiсть, залежанi виробничi запаси, готова продукція і товари, що не користуються попитом [14, с.242-246].

Класифiкацiя оборотних засобiв пiдприємства не обмежуються вище перелiченими ознаками, однак їх можна вважати найважливiшими.

Таким чином фiнансовий стан пiдприємства значною мiрою залежить вiд наявностi та ефективностi використання оборотних засобiв. До оборотних засобiв належать: запаси, дебiторська заборгованiсть, поточнi фiнансовi iнвестицiї, грошовi кошти та їх еквiваленти, витрати майбутнiх перiодiв. Вони перебувають у постiйному pyci, набуваючи форми грошей, запасiв сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв та готової продукцiї. На першiй стадiї оборотнi засоби в грошовiй формi використовуються для придбання сировини, матерiалiв та iнших матерiальних pecypciв. На наступнiй стадiї виробництва цi матерiальнi ресурси пiддаються обробцi, поступово перетворюючись у запаси готової продукцiї. Третя стадiя розпочинається з поступлення готової продукції на склад пiдприємства i закiнчується отриманням виручки вiд реалiзацiї продукцiї, яка не лише повнiстю вiдшкодовує ранiше авансованi витрати, але й дає певний прибуток.

3 метою ефективного управлiння оборотними засобами доцiльно їx класифiкувати за рiзними ознаками: за елементами, характером участi в операцiйному циклi, за перiодом функцiонування, за piвнем охоплення нормування, за характером фiнансових джерел формування, за piвнем лiквiдностi та ступенем ризику. Дослiдження складу i структури оборотних засобiв забезпечує не лише встановлення їx стану, але й можливостей пiдприємства працювати бiльш ефективно.

1.2 Фактори, що впливають на формування обігових коштів

Наявнiсть власних обігових коштiв - це основа економічної самостiйностi пiдприємств в умовах ринкової економiки, тому їх формування є актуальним народногосподарським завданням. З його розв'язанням створюються можливостi для оптимального формування оборотних засобiв i на цiй основi здiйснення безперервного процесу виробництва та реалiзацiї продукцiї.

Особливiсть обiгових коштiв полягає в їх двоякiй природi, з одного боку, вони виступають у виглядi активiв, втiлених в матерiальнi цiнностi - засоби сфери виробництва та сфери обiгу (виробничi запаси, матерiальнi цiнностi у виробництвi; готова продукцiя; незавершене виробництво; кошти у кaci, на рахунковому рахунку та iнших рахунках банку). 3 другого боку, обiговi кошти виступають у виглядi пасивiв, тобто вiдображають джерела, за рахунок яких вони утворенi (власнi та залученi) [13, с.69-71].

Обiговi кошти сфери виробництва обслуговують сферу виробництва i повнiстю переносять свою вартiсть готової продукцiї.

Водночас обiговi кошти сфери обiгу, хоч i не беруть безпосередньої участi у виробничому процесi, але забезпечують єднiсть виробництва та обiгу. Таким чином, обiговi кошти забезпечують єдиний процес.

В процесi перебудови економiки з'явився ряд факторiв, якi негативно вплинули на формування обiгових коштiв пiдприємства:

- запізнення поступних витрат щодо отриманих доходів і витрат на формування запасiв;

- iнфляцiйне зростання прибутку, частина якого потрапляє до бюджету як додаток на прибуток пiдприємства та штрафнi санкцiї;

- відставання доходності сільськогосподарських підприємств від темпів iнфляцiйного подорожчання оборотних засобiв;

- вiдсутнiсть механiзму поповнення обiгових коштiв;

- вiдсутнiсть управлiння фiнансовими ресурсами підприємства [50, с.72-80].

Специфіка формування оборотних засобів. Оборотні засоби у сільськогосподарських пiдприємствах поповнюються i збiльшуються за рахунок прибутку, кредиту та iнших тимчасово залучених коштiв, а в державних господарствах їх джерелами є прибуток, бюджетне фiнансування i банкiвськi кредити .

Оборотнi засоби здiйснюють безперервний кругообiг. У ньому розрізняють такі стадії:

оборотнi засоби змiнюють грошову форму i переходять у виробничi запаси;

у процесi виробництва матерiальнi оборотнi засоби набувають форму готової продукцiї;

3) продукцiя реалiзується i товарна форма знову набуває грошової [41, с.215-218].

Оборотнi засоби перебувають одночасно на вcix стадiях кругообiгу, що забезпечує безперебiйну роботу сiльськогосподарських пiдприємств.

Значна частина оборотних засобiв (насiння, корми, органiчнi добрива) створюються в сiльському господарствi, тому в процесi кругообiгу не набуває товарної форми i надходить безпосередньо у виробниче споживання.

Оборотнi засоби за способом органiзацiї подiляються на нормованi i ненормованi. Тому для кожного виду матерiальних цiнностей нормативи розраховують у грошовому i натуральному виразi. Вони визначають розмiри виробничих запасiв кормів, насiння, молодняку тварин i тварин на вiдгодiвлю, добрив, палива, запасних частин та iнших матерiалiв i сировини, необхiдних для забезпечення нормальної господарської дiяльностi. При цьому виходять з науковообгрунтованих норм витрачання окремих видiв матерiальних оборотних засобiв з розрахунку на 1 га земельної площi, голову худоби, а також їх вартостi та сезонного характеру виробництва [21, с.45-47].

Для нормального здiйснення процесу виробництва i рацiонального використання оборотних засобiв сiльськогосподарськi пiдприємства повиннi мати виробничi запаси вiдповiдно до встановлення нормативiв. Як нестача матерiальних оборотних засобiв, так i їх наднормативнi запаси призводять до зниження ефективностi виробництва i погiршення фiнансового стану господарств[25, с.158-164] .

Нормування оборотних засобiв дає змогу виявити зайвi та непотрiбнi для виробництва матерiали, реалiзувати їх i довести обсяги до встановлення норм. Нестача їх порiвняно з потребою покривається банкiвським кредитом у розмiрi, що забезпечує нормальне ведення виробництва. Все це сприяє зменшенню витрат на виробництво сiльськогосподарської продукцiї, забезпечує запланований обсяг її виробництва i реалiзацiї з меншими оборотними засобами, що полiпшує фiнансовий стан господарства.

1.3 Показники використання оборотних засобiв

Оборотнi засоби пiдприємств весь час перебувають в pyci, переходячи з однiї стадiї до iншої.

Послiдовне проходження оборотними засобами стадiй кругообiгу зi змiною форм власностi називається оборотнiстю. Оборотнiсть оборотних засобiв тісно пов'язана з їх вiддачею i є однiєю з найважливiших характеристик iнтенсивностi використання засобiв пiдприємства i його дiлової активностi. Характеризується оборотнiсть коефiцiєнтом оборотностi i тривалiстю одного обороту [35, с.218-123].

Коефiцiєнт (швидкiсть) оборотностi оборотних засобiв (Ко ) в процесi виробництва i реалiзацiї продукції є основним показником їx використання i визначається за формулою:

Ко=РП/ОЗ, (1.3.1)

де РП - обсяг виготовленої продукцiї (чиста виручка вiд реалiзацiї продукцiї), грн.,

ОЗ - середнiй залишок оборотних засобiв за звiтний перiод.

Чиста виручка (РП) дорiвнює рiзницi мiж доходом (виручкою) вiд реалiзації продукцiї (товарів, робiт, послуг) i податком на додану вартiсть i акцизним збором. Середнiй залишок оборотних засобiв (ОЗ) обчислюється як середньохронологічна величина.

Коефiцiєнт оборотностi оборотних засобiв показує, скiльки оборотiв відбудеться протягом року або скiльки чистої виручки припадає на одиницю оборотних засобiв. 3меншення значення Ко на кiнець звiтного перiоду порiвняно з його значенням на початок свiдчить про уповiльнення обороту оборотних засобiв. Пришвидшення їx оборотностi дозволяє зменшити потребу оборотних засобiв i використати вивiльненi кошти для збiльшення обсягу виробництва.

Загалом швидкiсть обороту оборотних активiв пiдприємства є однiєю з якiсних характеристик фiнансової полiтики пiдприємства: чим бiльша швидкiсть обороту, тим ефективнiше працює пiдприємство, тому абсолютне або вiдносне зростання оборотних активiв може свiдчити не тiльки про розширення виробництва або дiю факторiв iнфляцiї, але й про уповiльнення їx обороту[43, с.126-130] .

Коефiцiєнт оборотностi обчислюють i для окремих складових оборотних активів:

- коефiцiєнт оборотностi запасiв (Коз) вказує, скiльки разiв у середньому поповнювалися запаси пiдприємства протягом звiтного перiоду. Biн визначається як вiдношення собiвартостi реалiзованої продукцiї до середньої суми запасiв, яку визначають як середньоарифметичну величину мiж залишками виробничих запасiв, незавершеного виробництва, готової продукцiї, товapiв на початок i кiнець звiтного перiоду. Якщо розрахований коефiцiєнт оборотностi запасiв становить, наприклад, 3, то це свiдчить, що пiдприємство для забезпечення своєї дiяльностi має запасiв на чотири мiсяцi наперед (12 : 3 = 4) i запаси протягом року поповнюються три рази. Визначити оптимальне для будь-якого підприємства значення цього показника важко, тому слід враховувати особливостi конкретного виду економiчної дiяльностi. Однак, позитивною тенденцiєю є пришвидшення оборотiв порiвняно з попереднiм перiодом: чим вища оборотнicть запасiв, тим менше коштiв вiдволiкається на їх придбання;

- коефiцiєнт оборотностi заборгованостi (Кодз) - це вiдношення чистої виручки вiд реалiзацiї продукцiї до середньої дебiторської заборгованостi. Коефiцiєнт показує скiльки оборотiв за звiтний перiод здiйснює дебiторська заборгованiсть, а також у скiльки разiв виручка перевищує її величину. Зменшення значення (Кодз) на кiнець звiтного перiоду порiвняно з його значенням на початок свiдчить про уповiльнення обороту оборотних засобiв, тобто є позитивна тенденцiя до його збiльшення.

Оберненим показником до швидкостi обороту є коефiцiєнт закрiплення оборотних засобiв (Кз):

Кз = ОЗ/РП або 1/Ко , (1.3.2)

який характеризуе скiльки оборотних засобiв чи окремих їх видiв припадає на одну гривню чистої виручки (для запасiв собiвартостi реалiзованої продукцiї). Позитивною тенденцiєю вважається зменшення цього показника за кiлька періодів. (1.3.2)

Важливою характеристикою використання оборотних засобiв є час (перiод) їх обороту (Чо) - тривалiсть в днях одного обороту. Biн визначається як вiдношення кiлькостi календарних днiв звiтного перiоду до коефiцiєнта оборотностi оборотних засобiв за такою формулою:

Чо = Т/Ко , тобто Чо = (ОЗ*Т)/РП , (1.3.3)

де Т - кiлькiсть днiв, за яку обчислюється оборотнiсть (при цьому вважається, що мiсяць дорiвнює 30, квартал - 90, пiврiччя - 180 i piк - 360 дням).

Час обороту вказує, скiльки днiв необхiдно пiдприємству для поповнення його оборотних засобiв i дорiвнює середньому перiоду вiд авансування коштiв у виробництво продукцiї до отримання коштiв від її реалiзацiї. Чим менша тривалiсть обороту, тим менша потреба пiдприємства у власних оборотних засобах. Вивiльненi засоби можна використати для нарощування обсягiв виробництва без залучення додаткових засобiв.

Час обороту обчислюють i для окремих складових оборотних активiв: 1) перiод обороту запасiв (Чоз) - визначається за формулою:

Чоз = Т/ Коз, або Чоз = (Зз *Т)/СРП , (1.3.4)

де 3 з - середнi залишки запасiв, грн.;

СРП - собiвартiсть реалiзованої продукцiї, грн..

Показник (Чоз ) вказує на час, протягом якого запаси трансформуються в кошти. 3меншення значення (Чоз) на кiнець звiтного перiоду порівняно його значенням на початок вважається позитивним, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефiцитом матерiальних ресурсів;

2) перiод погашення дебiторської заборгованостi (Чодз) - це середнiй перiод iнкасацiї дебiторської заборгованостi, тобто перiод її погашення:

Чодз = Т/ Кодз , або Чодз = (3дз*Т)/РП , (1.3.5)

де 3дз - середня дебiторська заборгованiсть.

3меншення значення (Чодз) на кiнець звiтного перiоду порiвняно з його значенням на початок вважається позитивним, особливо в умовах інфляції.

Хоча iнодi збiльшення часу вважається обґрунтованим, якщо додаткова вартiсть коштiв компенсується додатковим прибутком вiд збiльшення виручки вiд реалiзацiї продукцiї;

3) перiод операцiйного циклу (Чоц) - є сумою перiодiв запасів і дебiторської заборгованостi, що можна записати в такому виглядi:

Чоц = Ч оз + Чдз ,(1.3.6)

тобто, дорiвнює тривалостi перетворення придбаних матерiальних pecypciв на грошовi кошти. Пiдприємства намагаються зменшувати загальну тривалiсть операцiйного циклу;

4) перiод фiнансованого циклу (Чфц) - перiод обороту коштiв, який обчислюється як рiзниця мiж перiодом операцiйного циклу i перiодом погашення кредиторської заборгованостi. Скорочення тривалостi фiнансового циклу для пiдприємства є позитивним, однак вiд'ємне значення показника свiдчить про нестачу коштiв, тобто пiдприємство живе „в борг” .

Слiд зазначити, що вище перелiченi показники можна визначити для окремих видiв виробничих запасiв, незавершеного виробництва, готової продукцiї чи товарів, зокрема особливо ретельно вивчаються матерiальнi ресурси (сировина, матерiали, напiвфабрикати, купованi вироби тощо) [18, с.183-190] .

Kpiм показникiв оборотностi, оцiнка ефективностi використання матерiальних pecypciв на практицi здiйснюється за системою показникiв, узагальнюючi показники (матерiаломiсткiсть продукцiї, матерiаловiддача, питома вага матерiальних витрат у собiвартостi продукцiї, коефiцiєнт використання матерiалiв); iндивiдуальнi показники (ефективнiсть споживання окремих елементів матеріальних ресурсів, а також встановлення зниження матерiаломiсткостi окремих виробiв).

Матерiаломiсткiсть продукцiї є узагальнюючим вартiсним показником, який визначається як спiввiдношення суми матерiальних витрат до вартості виготовлення продукцiї. Biн показує, скiльки матерiальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції.

Матерiаловiддача продукцiї - обмежений до матерiаломiсткостi показник, що характеризує вихiд продукцiї з кожної гривнi затрачених матеріальних ресурсів і розраховується як співвідношення вартості продукції до суми матеріальних витрат.

Питома вага матерiальних витрат у собiвартостi продукцiї обчислюється як вiдношення матерiальних витрат до собiвартостi виготовленої продукцiї. Цей показник вiдображає не тiльки рiвень використання матерiальних pecypciв, але й структуру витрат виробництва, тобто чи є воно матерiаломiстким.

Коефiцiєнт використання матерiалiв визначається як вiдношення суми фактичних матерiальних витрат до величини матерiальних витрат, розрахованої виходячи з планової калькуляцiї i фактичного випуску та асортименту продукцiї. Biн вiдображає рiвень ефективностi використання матерiалiв, дотримання норм витрачання матерiалiв. Якщо коефiцiєнт використання бiльше 1, то це свiдчення перевитрат, а якщо менше 1 - економiї матерiальнихpecypciв[32, с.13-16].

Таким чином основними шляхами поліпшення використання матерiалiв є:

- piвномірнe завезення товарно-матерiальних цiнностей;

- формування запасiв необхiдних цiнностей у межах можливого мінімуму для постiйного забезпечення безперервностi процесу виробництва;

- недопущення придбання непотрiбних i реалiзацiя надлишкових матеріалів.

Пришвидшення оборотностi оборотних активiв на стадiї виробництва досягається в основному за рахунок скорочення виробничого циклу, а у сферi обiгу - пришвидшення реалiзацiї продукцiї, недопущення створення дебiторської заборгованостi .

Вплив розмiщення оборотних коштiв на фiнансовий стан пiдприємства.

Функцiонування оборотних коштiв розпочинається з моменту їх формування та розмiщення. Рацiональне розмiщення, як складова управлiння оборотним капiталом, має певнi особливостi не лише в рiзних галузях, а навiть i на рiзних пiдприємствах однiєї галузi. Визначальними тут є такi чинники:

вид господарської дiяльностi , обсяг виробництва;

рiвень технологiї та органiзацiї виробництва;

термін виробничого циклу;

- система постачання необхiдних товарно-матерiальних цiнностей і реалізації продукції.

Залежно вiд розмiщення, умов органiзацiї виробництва й реалiзацiї продукцiї оборотнi кошти мають рiзний рiвень лiквiдностi, а отже, i ризику використання .

Ступiнь лiквiдностi в цiлому оборотних засобiв i кожної їх групи визначають як вiдношення вiдповiдної частки оборотних активiв до короткострокових зобов'язань.

Найчастiше в практицi застосовуються такi показники:

коефiцiєнт забезпечення власними коштами (коефiцiєнт aвтономії) (Кзк);

коефiцiєнт покриття (Кп);

коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi (К абс.л).

Перший показник (Кзк) визначається як вiдношення рiзницi мiж обсягами власних та порiвняльних до них коштiв (пiдсумок роздiлу І пасиву балансу) i фактичною вартiстю основних засобiв та iнших поза оборотних активiв (пiдсумок роздiлу І активу балансу) до фактичної вартостi наявних у пiдприємства оборотних засобiв - виробничих запасiв, незавершеного виробництва, готової продукцiї, грошей, дебiторської заборгованостi та iнших оборотних активiв (пiдсумок II i III роздiлiв активу балансу).

Кзк = Вк / ?о.к ,(1.3.7)

де Кзк - коефiцiєнт забезпечення власними коштами; Вк - власнi кошти, грн.;

?о.к - загальна сума оборотних коштiв, грн ..

Коефiцiєнт характеризує наявнiсть власних оборотних коштів, необхiдних для фiнансової стабiльностi пiдприємства, його незалежностi вiд позикових коштiв. Якщо значення коефiцiєнта спадає нижче за 0,1, пiдприємство є неплатоспроможним. Зростання коефiцiєнта проти минулого перiоду свiдчить про пiдвищення фiнансової незалежностi та зниження ризику фiнансових вкладень.

Коефiцiєнт, що характеризує достатнiсть оборотних коштiв пiдприємства для погашення боргiв протягом року - коефiцiєнт покриття (Кп). Це найбiльш узагальнюючий показник лiквiдностi балансу. Визначається як вiдношення вcix поточних активiв пiдприємства (пiдсумок II i ПI роздiлiв активу балансу) до суми короткострокових зобов'язань (пiдсумки П i ПI роздiлiв пасиву балансу).

Кп = ?п.а/?к.з , (1.3.8)

де Кп - коефiцiєнт покриття;

?п.а - сума вcix поточних активiв, грн.;

?к.з - сума короткострокових зобов' язань, грн ..

Вважають, що його рiвень у межах 2,0-2,5 є прийнятним. Biн показує скільки грошових одиниць активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Коли Кп стає меншим за 1,0, структура балансу, вважається, незадовiльною, а пiдприємство - неплатоспроможним.

Коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi (Кабс.л) визначається як вiдношення суми коштiв та короткострокових фiнансових вкладень пiдприємства (ПI роздiл активу балансу) до короткострокових зобов'язань (пiдсумки II i III роздiлiв пасиву балансу).

Кабс.л = (Гк + Кв) / ?к.з , (1.3.9)

де Кабс.л - коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi;

Гк - грошовi кошти, грн.;

Кв - короткостроковi вкладення, грн.;

?к.з - сума короткострокових зобов'язань, грн ..

Показник характеризує негайну готовнiсть пiдприємства погасити свою заборгованiсть. Достатнiм є значення коефiцiєнта в межах 0,25-0,35. За значення меншого нiж 0,2 пiдприємство, вважається, неплатоспроможним [28, с.59-63].

Пiдсумовуючи вище викладене в даному питаннi можна зробити такi висновки, що оборотнi засоби перебувають у постiйному pyci, переходячи з однiєї стадiї в iншу. Оборотнiсть оборотних активiв оцiнюється за такими показниками: швидкiсть обороту; коефiцiєнт закрiплення; перiод обороту оборотних засобiв. Для ефективностi використання матерiальних pecypciв використовують також такі показники: матетіаломісткість і матеріаловіддача продукцiї, питома вага матерiальних витрат у собiвартостi продукцiї, коефiцiєнт використання матерiалiв та їх окремих видiв. Чим швидше вiдбувається кругообiг, тим бiльше продукцiї пiдприємство може виготовити та реалiзувати при сталому їх розмiрi. Kpiм того, збiльшення швидкостi обороту вiдображає пiдвищення економiчного потенцiалу пiдприємства, оскiльки дозволяє вивiльнити частину оборотних засобiв для розвитку виробництва. Водночас, здiйснюючи господарську дiяльнiсть, пiдприємство повинно намагатися не лише пришвидшувати рух засобiв, але й отримувати максимальну вiддачу вiд їх використання.

2. Фінансово-економiчна характеристика ТОВ агрофірми „Вікторія”

2.1 Організаційно-економiчна характеристика об'єкта дослiдження

ТОВ агрофiрма „Вікторія” розташована в селищi мiського типу Жовтневе Бiлопiльського району Сумської областi. Це пiдприємство за 30 кiлометрiв вiд обласного центру, за 7 кiлометрiв вiд залiзничної станцiї, а також поруч знаходиться Приазовський прийомний пункт.

Агрофiрма „Вікторія” знаходиться в другому агроклiматичному районі областi, який характеризується помiрним клiматом. Лiто тепле iз значною кількістю вологи, зима не дуже холодна з відлигами .

Абсолютно мiнiмальна i максимальна температура 35-370С. Найбiльш холодними мiсяцями є лютий, коли i сiчень, а теплими - липень та серпень.

Середньорiчна кiлькiсть опадiв за даними Сумської метеорологiчної станцiї складає 500 мм. Найбiльша кiлькiсть опадiв випадає в лiтньо-осiннiй період.

Середня вiдносна волога повiтря складає вiд 45 до 67 %.

Рельєф територiї агрофiрми складний i не однорiдний. Умовно, використовуючи територiю можна роздiлити на 2 дiлянки:

1. Основний масив земле використання, де розташовуються основнi піхотні землі.

2. Понижена дiлянка - використовується пiд кормовi угiддя. Рiзноманiтнiсть умов рельєфу, гpунтоутворюючих порiд та умов зволоження призвело до значного рiзнобарв'я ґрунтового покрову. Серед грунтів господарства найбiльшу розповсюдженiсть отримали чорноземи типовi, карбонатнi, вищелочені, менш розповсюдженi чорноземи опiдзоленi та осолодiлi грунти.

До днища балок, ложбинам стока - луговi i лугово-болотнi rpунти в залежностi вiд глибини залягання рiвня гpунтових вод.

Bci основнi пункти реалiзацiї продукцiї знаходяться в обласному центрi, що не далеко i зручно. Підприємство займається як виробництвом рослинництва, так i тваринництвом, а також промислової продукції, бiльша частина якої припадає на виробництво цукру.

Для бiльш ретельного вивчення виробничої структури даного пiдприємства проаналізуємо основнi економiчнi показники наведенi у таблицi 2 ТОВ агрофiрми "Вiкторiя" за 2003-2005 роки.

Таблиця 2.1 Основні економічні показники ТОВ агрофірми „Вікторія”

Показники	Роки	Відхилення 2003-2005 рр.
	2003	2004	2005	+/-	%
Розмір господарства та масштаби виробництва
Вартість ВП в порівняльних цінах, тис.грн.	7055	9564	8094	1039	114,7
Загальна земельна площа, га	4370	4370	4370	0	100
Площа сільгосп угідь, га	4370	4370	4370	0	100
Площа ріллі, га	4219	4219	4219	0	100
Середня кількість працівників, чол.	583	584	531	-52	91,1
Вартість основних виробничих фондів, тис.грн.	27168	27285	28197	1029	103,8
Фондозабезпеченість виробництва, тис.грн.	621,7	624,4	645,2	23,5	103,8
Фондоозброєність праці, тис.грн.	46,6	46,7	53,1	6,5	113,9
Вартість оборотних фондів, тис.грн.	5144	6164	5590	446	108,7
Вартість власного капіталу, тис.грн.	9871	10105	10821	950	109,6
Фонд оплати праці, тис.грн.	2276	2957	3206	930	140,9
Фондовіддача, тис.грн	26	35	28,7	2,7	110,4
Фондоємкість, тис.грн.	3,9	2,9	3,5	-0,4	89,7
Вироблено ВП на 1 працівника, тис.грн.	18,6	24,5	25,6	7	137,6

Проаналізувавши дані таблиці 2.1 можемо зробити висновки, що ТОВ агрофірма „Вікторія” має велику площу землі, а саме 4370 га, з них сільськогосподарських угідь 4370 га, площа ріллі 4219 га. На досліджуємому об'єкті знаходиться 531 працівник, ми вважаємо, що дане підприємство має оптимальну кількість робітників. Середня кількість працівників скоротилася на 52 чоловіка, що позитивно впливає на діяльність підприємства і показує високу ефективність управління персоналом. Таке скорочення спричинило введення в господарство більш вдосконаленої автоматизації, яка працює ефективніше і найголовніше з меншими затратами у виробництві.

Якщо проаналізувати показник вартості ВП у порівняльних цінах, то він зріс на 1039 тисяч гривен у 2005 році порівняно з 2003 роком, це можна обґрунтувати як загальним підвищенням цін на ринку із-за як економічних так і політичних обставин.

Вартість основних виробничих фондів за аналізуємий період поступово зростає, так у 2005 році вона складає 28197 тисяч гривен, що на 1029 тисяч гривен менше ніж у 2003 році. Це пояснюється появою нової техніки та побудовою нових споруд (комори, загону для свиней та телят).Даний показник свідчить, що ТОВ агрофірма „Вікторія” розвивається шляхом оновлення своїх основних засобів, які ефективно використовуються та підвищують рівень діяльності підприємства.

Наступні два показника підтверджують вище викладене. На підставі даних цієї таблиці можемо відмітити зростання майже в однаковій мірі таких показників як фондозабезпеченість на 23,5 тисяч гривен та фондоозброєність на 6,5 тисяч гривен у звітному році порівняно з базисним.

При цьому відбувається підвищення виробництва валової продукції в розрахунку на одного працівника з 18,6 тисяч гривен у 2003 році до 25,6 тисяч гривен у 2005 році. Це можна пояснити підвищенням рівня інтенсифікації і можливо покращенням виробничих можливостей підприємства та матеріально-технічної бази. В наслідок змін спеціалізації через орієнтацію на споживача.

Позитивним для ТОВ агрофірми „Вікторія” є помітне підвищення вартості оборотних фондів, а особливо у 2004 році, на 446 тисяч гривен у звітному році порівняно з базисним. Це відбулося за рахунок збільшення запасів тварин на вирощуванні та відгодівлі на 398 тисяч гривен, дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 46 тисяч гривен іншої поточної дебіторської заборгованості на 68 тисяч гривен.

Аналізуючи наступний показник вартості власного капіталу, говоримо про те, що він поступово збільшується протягом досліджуваного періоду на 950 тисяч гривен у 2005 році порівняно з 2003 роком, що позитивно впливає на фінансовий стан господарства. Ми вважаємо, що підвищення даного показника спричиняє набуття поступової економічної самостійності в умовах ринкової економіки, тому формування власних коштів є актуальним народногосподарським завданням [9, с.208].

До збільшення власних коштів призвели кілька причин, які нам вдалося виявити в ході аналізу даного господарства, а саме:

своєчасне надходження коштів на формування запасів;

наявність досконалого управління фінансовими ресурсами господарства;

збільшення суми нерозподіленого прибутку на 947 тисяч гривен у 2005 році порівняно з 2003 роком.

Також збільшився показник фонду оплати праці на 930 тисяч гривен у звітному році порівняно з базисним. ТОВ агрофірма „Вікторія” зменшила кількість працівників за аналізуємий період, але незважаючи на це показник збільшив свою суму, бо керівництво в тарифній сітці збільшило оклади всіх посадових рівнів. Ми вважаємо, що цей крок збільшить ефективність виробництва даного підприємства. Із підвищенням платні у працівників з'явиться більше бажання до доброякісного виконання роботи.

При аналізі двох наступних показників можна відмітити підвищення рівня фондовіддачі у 2005 році на 2,7 тисяч гривен порівняно з 2003 роком і як наслідок через обернену залежність зменшення фондоємкості на 0,4 тисяч гривен у звітному році порівняно з базисним. Це відбулося за рахунок зростання вартості ВП у співставних цінах більш швидкими темпами, аніж збільшення середньорічної вартості основних виробничих фордів.

На підставі вище викладеного констатуємо той факт, що на підприємстві відбувається поступове підвищення ефективності використання основних та оборотних засобів.

Для того щоб оцінити фінансове становище підприємства необхідно розглянути масштаби його фінансової діяльності, які наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Показники фінансової діяльності ТОВ агрофірми „Вікторія”

Показники	Роки	Відхилення за 2003-2005 роки
	2003	2004	2005	+/-	%
Вартість необоротних активів, тис.грн.	16219	16296	17064	845	105,2
Вартість оборотних активів, тис.грн.	5144	6164	5590	446	108,7
Дебіторська заборгованість, тис.грн.	453	1080	571	118	126
Кредиторська заборгованість, тис.грн.	1543	2395	1630	87	105,6
Короткострокові кредити банків, тис.грн.	200	250
Довгострокові кредити банків, тис.грн.

Аналізуючи дані таблиці 2.2 вартість необоротних активів збільшилась на 845 тисяч гривен у 2005 році порівняно з 2003 роком. Це збільшення спричинило підвищення суми активі балансу, а саме в розділі І „Необоротні активи”, вартості основних засобів на 1029 тисяч гривен.

Показник вартості оборотних активів також зріс за аналізуємий період на 446 тисяч гривен у 2005 році порівняно у 2003 роком. Це відбулося за рахунок збільшення поголів'я тварин на вирощуванні та відгодівлі на 398 тисяч гривен, дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 46 тисяч гривен іншої поточної дебіторської заборгованості на 68 тисяч гривен.

Ці фактори негативно впливають на ефективність виробництва досліджуємого об'єкта. Так, наприклад, затримання коштів від покупців за реалізацію товарів, робіт, послуг спричиняють затримку їх обороту, тобто впровадження у його виробництво для отримання прибутку. Збільшення кредиторської заборгованості гальмує платоспроможність агрофірми.

ТОВ агрофірма „Вікторія” практично не користується послугами банківських установ, так як ці послуги і досі не врегульовані ні з боку держави, ні з боку самих банків. Отримання кредиту під досить високі банківські ставки і лише за умови пред'явлення надійного майна під заставу, яке не кожне сільськогосподарське підприємство може надати, не мають сенсу і тому спричинили відсутність взаємовідносин між банком і підприємством. Виробництво сільськогосподарської продукції тягне за собою великі ризики (не врожайність через кліматичні умови, різні хвороби як в рослинництві так і в тваринництві), які унеможливлюють взяття довгострокових кредитів.

ТОВ агрофірма „Вікторія” займається виробництвом за двома напрямками, а саме: рослинництвом та тваринництвом. До рослинництва відносяться такі види робіт:

вирощування різноманітних культур (озимої пшениці, ячменю, гороху, кукурудзи на зерно, овочі, цукрові буряки) з метою їх подальшої реалізації;

вирощування зелених культур на відгодівлю тварин.

До тваринництва відносяться:

виробництво м'яса ВРХ;

виробництво м'яса свиней;

утримання свиней та свиноматок;

утримання птиці;

утримання коней;

виробництво молока.

ТОВ агрофірма „Вікторія” займається переробкою продукції: вона має свій млин, де отримує муку з різних видів культур.

Для більш детального вивчення виробничих показників результатів діяльності господарства розглянемо таблицю 2.3.

Виходячи з даних таблиці 2.3 можна зробити висновки, що ТОВ агрофірма „Вікторія” надає перевагу галузі рослинництва, це підтверджує площа ріллі, яка становить 4219 га із загальної земельної площі 4370 га, а це майже 97 % від усієї площі. Показник виробництва валової продукції рослинництва більше, ніж показник виробництва валової продукції

Таблиця 2.3 Виробничі показники результатів діяльності ТОВ агрофірми „Вікторія”

Показники	Роки	Відхилення за 2003-2005 роки
	2003	2004	2005	+/-	%
Виробництво валової продукції рослинництва на 100 га с.г. угідь, тис.грн.	4674	7289	5610	936	120
Виробництво валової продукції тваринництва на 100 га с.г. угідь, тис.грн.	2381	2275	2484	103	104,3
Виробництво молока на 100 га с.г. угідь, т	45,0	44,9	51,2	6,2	113,8
Виробництво яловичини на 100 га с.г. угідь, ц	137,9	141,6	163,8	25,9	118,8
Виробництво свинини на 100 га с.г. ріллі, ц	73,8	64,1	60,1	-13,7	81,4
Урожайність, зернові, ц/га	32,9	44,9	36,5	3,6	111
в т.ч. оз.пшениця	22,8	55,9	41,9	19,1	183,8
ячмінь	21,1	40,0	29,0	7,91	137,4
горох	13,4	27,7	13,7	0,3	102,2
кукурудза на зерно	46,1	50,0	66,5	20,4	144,3
овочі	237,3	224	118	-119,3	49,7
цукрові буряки	311,8	407,5	306,7	-5,1	98,4
Надій молока на одну корову, кг	4709	4842	5514	805	117,1
Середньодобовий приріст живої маси ВРХ, г	421	501	556	135	132,1
Середньодобовий приріст живої маси свиней, г	127	149	176	49	138,6

тваринництва на 3126 тисяч гривен у 2005. Але в 2004 році цей показник був найбільший, це пояснюється високою врожайністю культур завдяки сприятливим кліматичним умовам. Літо було помірно тепле з великою кількістю опадів. За аналізуємий період виробництво валової продукції рослинництва збільшився на 936 тисяч гривен у 2005 році порівняно з 2003 роком. Що в свою чергу збільшило прибутки даного підприємства.

Показник виробництва валової продукції тваринництва збільшувався поступово, але не так швидко як попередній показник. У звітному році він становив 2484 тисяч гривен порівняно з базисним - 2381 тисяч гривен і склав 104,3 %. Були збудовані нові загони для телят із-за збільшення їх поголів'я, які потім здаються на м'ясо. Внаслідок цього збільшився показник середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 135 г у 2005 році.