Формування оборотних засобів на ТОВ агрофірмі "Вікторія"

Показник виробництва молока на 100 га сільськогосподарських угідь зріс на 6,2 т. Для того щоб підвищити виробництво молока агрофірма покращила годівлю корів більш поживними кормами.

Якщо аналізувати виробництво яловичини та свинини, то прибутковіше для господарства є перше на 103,7 тисяч гривен у 2005 році. Для отримання високих показників і в виробництві свинини агрофірма прийняла необхідні заходи, а саме в 2005 році були побудовані нові загони для утримання більшої кількості свиноматок. Застосування такого прийому повинно в багато разів підвищити середньодобовий приріст живої маси на 49 г у 2005 році, що в кінцевому результаті покращить показник виробництва свинини та збільшить прибуток для господарства. Ми вважаємо, що ТОВ агрофірма „Вікторія” приймає правильні рішення для досягнення основної мети - отримання максимального прибутку і ефективно використовує свої фінансові ресурси.

За період з 2003року по 2005 рік урожайність культур значно зросла, крім овочів та цукрових буряків. Такі культури як озима пшениця та кукурудза на зерно зазнали найбільшого підвищення урожайності на 19,1 тисяч гривен та 20,4 тисяч гривен у 2005 році. Для них були найспиятливі кліматичні умови та добрий обробіток ґрунту.

Надій молока на одну корову збільшився на 805 кг у 2005 році, що позитивно впливає на результати діяльності господарства.

Головна мета діяльності кожного підприємства є отримання прибутку. І тому вони втілюють у життя різноманітні заходи щодо покращення цього показника з кожним роком. Дослідження об'єкту показали, що для досягнення цієї мети керівники підприємства зменшили собівартість кожного товару. Для цього необхідно було зменшити витрати на виробництво та удосконалити його процес, що в кінцевому результаті підвищило попит на продукцію, бо на ринку пропозицій дана ціна є майже найнижчою. Таким чином підприємство залишило на деякий час позаду своїх конкурентів і отримало велику кількість покупців.

Також необхідно провести аналіз динаміки середньорічної чисельності працівників та ефективності використання робочої сили (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 Ефективність використання робочої сили ТОВ агрофірми „Вікторія”

Показники	Роки	Відхилення 2003-2005рр.
	2003	2004	2005	+/-	%
Середньорічна чисельність робітників всього, чол.	583	584	531	-52	91,1
в тому числі: в рослинництві	214	205	162	-52	75,7
в тваринництві	165	186	204	39	123,6
Відпрацьовано всього тис. людино-годин	496	835	765	269	154,2
в тому числі: в рослинництві	173	485	364	191	210,4
в тваринництві	323	398	461	138	142,7
Вироблено валової продукції в співставних цінах на 1 робітника, тис.грн.	18,6	24,5	25,6	7	137,6

Аналізуючи дані таблиці 2.4 за досліджуємий період спостерігаємо, що середньорічна чисельність робітників скоротилася на 52 чоловіка, що позитивно впливає на діяльність підприємства і показує високу ефективність управління персоналом. Таке скорочення спричинило введення в господарство більш вдосконаленої автоматизації, яка працює ефективніше і найголовніше з меншими затратами у виробництві.

Якщо проаналізувати більш детально по галузях господарства, то середньорічна чисельність робітників в рослинництві зменшилась на 52 чоловіка, а в тваринництві, навпаки, збільшилась на 39 чоловік у звітному році порівняно з базисним. Це пояснюється тим, що в рослинництві було впроваджено нову більш досконалу техніку, а в тваринництві збільшилась кількість поголів'я, тому відповідно з'явилася потреба в робочій силі [39, с.252-253].

Кількість відпрацьованих всього годин збільшилася на 269 тисяч людино-годин у 2005 році порівняно з 2003 роком. В тому числі в рослинництві на 191 тисячу людино-годин і в тваринництві на 138 тисяч людино-годин. До цього призвели ті ж самі причини: збільшення поголів'я ВРХ.

При цьому відбувається підвищення виробництва валової продукції в розрахунку на одного працівника з 18,6 тисяч гривен у 2003 році до 25,6 тисяч гривен у 2005 році. Це можна пояснити підвищенням рівня інтенсифікації і можливо покращенням виробничих можливостей підприємства та матеріально-технічної бази. В наслідок змін спеціалізації через орієнтацію на споживача.

Таким чином проведений аналіз динаміки середньорічної чисельності працівників показав, що ТОВ агрофірма „Вікторія” ефективно використовує робочу силу.

Для більш детального аналізу діяльності ТОВ агрофірми „Вікторія” необхідно розглянути економічні показники результатів діяльності підприємства. Вцілому для виробництва важливе місце посідає собівартість продукції, бо саме від цього показника залежить подальша доля прибутку підприємства та його рентабельності. Ми пропонуємо розглянути кінцевий результат як в рослинництві так і в тваринництві, а також промислової

Таблиця 2.5 Економічні показники результатів діяльності агрофірми „Вікторія”

Показники	Роки	Відхилення 2003-2005рр.
	2003	2004	2005	+/-	%
Виробництво валової продукції на 1 працівника, тис.грн.	18,6	24,5	25,6	7	137,6
Собівартість 1ц, грн. зернових	34,1	33,6	36,8	2,7	107,9
в т.ч. оз. пшениці	54,5	33	39	-15,5	71,6
ячмінь	25	26	34,5	9,5	138
горох	50	41	45,4	-4,6	90,8
кукурудза	30	38	42,4	12,4	141,3
овочі	46	69	69	23	150
цукрові буряки	11,8	11,5	16,6	4,8	140,7
Рентабельність виробництва,% зернові	100,2	30,8	2,5	-97,7	2,5
в т.ч. оз. пшениці	98,3	28,8	-10,3	-108,6	10,5
ячмінь	100,8	56,9	46,2	-54,6	45,8
горох	37,5	21,7	10,1	-27,4	26,9
кукурудза	81	-5,6	-34	-115	42
овочі	15,5	-7,2	27,6	12,1	178,1
цукрові буряки	22,3	19,5	13,8	-8,5	61,9
Рентабельність по господарству, %	10,2	8,1	13,2	3	129,4
в т.ч. рослинництво	64,1	24	12,3	-51,8	19,2
тваринництво	-32,8	-1,5	26,9	59,7	82
пром. продукція	-3,2	-10,6	-16	-19,2	500
Рентабельність виробництва, % молока виробнича	54,2	43,9	44,2	-10	81,5
з дотацією			60,8
м'яса ВРХ	-56,5	-17,2	2,2	58,7	3,9
з дотацією			27,7
м'яса свиней	-57	-26,2	4,1	-52,9	7,2
з дотацією			28,5
Виручка від реалізації продукції, тис.грн.	8166	9296	9742	1576	119,3
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	7410	8598	8605	1195	116,1
Прибуток (збиток), тис.грн.	756	698	1137	381	150,4

продукції, яку переробляє агрофірма. Для цього нам необхідно розглянути дані таблиці 2.5 „Економічні показники результатів діяльності агрофірми „Вікторія”.

Виходячи з даних таблиці 2.5 спостерігаємо підвищення виробництва валової продукції на 1 працівника на 7 тисяч гривен у 2005 році порівняно з 2003 роком. Це відбулося в наслідок підвищення рівня інтенсифікації і покращення виробничих можливостей підприємства та матеріально-технічної бази, в наслідок змін спеціалізації через орієнтацію на споживача.

Аналізуючи показник собівартості зернових спостерігаємо, що відбувалося поступове його збільшення на 2,7 гривен у звітному році порівняно з базисним. В тому числі підвищилась собівартість ячменю, кукурудзи, овочів та цукрових буряків, але зменшилась на озиму пшеницю та горох.

Показник рентабельності виробництва зернових зменшилася на 97,7 % у 2005 році порівняно з 2003 роком. В тому числі й рентабельність виробництва озимої пшениці, ячменю, гороху, кукурудзи та цукрових буряків. Лише рентабельність виробництва овочів збільшилась на 12,1 %. Таке різке зниження можна пояснити несприятливими кліматичними умовами, запізнілим посівом насіння, не передбачуваними хворобами рослин.

Якщо проаналізувати рентабельність в цілому по господарству, то вона збільшилася на 3 % у звітному році. Розглянувши більш детально бачимо причини незначного підвищення. Рентабельність рослинництва знизилася на 51,8 %, промислової продукції на 19,2 %, лише тваринництва збільшилась на 59,7 %.

Рентабельність виробництва молока також зменшилася на 10 %, як і рентабельність виробництва м'яса свиней на 52,9 %, а м'яса ВРХ збільшилась на 58,7 %, завдяки збільшенню поголів'я. Але так як реалізація продукції відбувається до державних установ агрофірма отримала дотації, що досить суттєво покращило ситуацію [31, с.118-125].

Незважаючи на всі негаразди в господарстві виручка від реалізації продукції підвищилася з 8166 тисяч гривен у 2003 році до 9742 тисячі гривен у 2005 році, що на 1576 тисяч гривен більше. Це можна пояснити збільшенням собівартості реалізованої продукції на 1195 тисяч гривен у звітному році порівняно з базисним. Але навіть за таких умов прибуток збільшився на 381 тисячу гривен за аналізуємий період.

Роблячи загальні висновки по діяльності ТОВ агрофірмі „Вікторія” можна сказати, що набуває поступової економічної самостійності в умовах ринкової економіки, на підприємстві відбувається поступове підвищення ефективності використання основних та оборотних засобів, з підвищенням зарплатні у працівників з'явилося більше бажання до доброякісного виконання роботи. Виробництво валової продукції тваринництва суттєво підвищилося за рахунок збільшення поголів'я, що дало можливість збільшити прибуток підприємства.

Помітна наявність у господарському обороті підприємства власних оборотних коштів у розмірах, які майже покривають нормативні потреби в них, а також залучення кредитних та інших позикових ресурсів ще не є гарантією створення умов для нормального господарювання. Агрофірма має забезпечити раціональне розміщення цих ресурсів за призначенням, і це є однією з найважливіших ділянок роботи фінансової служби.

2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ агрофірми „Вікторія”

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємства внаслідок його банкрутства, одним із найважливіших показників фінансового стану підприємства є ліквідність.

Під ліквідністю підприємства розуміють його здатність розраховуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів.

Такі активи називаються ліквідними засобами. До них належать ті елементи оборотних засобів, які можна порівняно швидко й легко реалізувати, а також залишки готової продукції на складах, дебіторська заборгованість (крім безнадійної), цінні папери, кошти на поточному рахунку та на інших банківських рахунках, у тому числі на депозитних рахунках, касова готівка [15, с.61-64].

Якщо стан розміщення підприємством запозичених ним фінансових ресурсів у вигляді банківських кредитів, кредиторської заборгованості та інших фінансових зобов'язань відповідає умовам ліквідності, таке підприємство гарантоване від банкрутства.

Поняття „ліквідність підприємства” і „платоспроможність підприємства” часто плутають.

Платоспроможність - це здатність підприємства сплачувати кошти за своїми зобов'язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення, за рахунок наявних грошей на банківських рахунках або в готівці [34, с.62-64].

Аналіз ліквідності підприємства вказує на його спроможність перетворити актив на грошові кошти швидко і без втрат ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань (короткострокової кредиторської заборгованості) [23, с.118-123] .

При оцінці ліквідності розраховують 3 коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності [49, с.595-609].

Коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності) (kп) дає загальну оцінку ліквідності активів, вказуючи на те, скільки гривен поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань, і розраховується за формулою:

kп = (Оборотні активи + Витрати майбутніх періодів)/(Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів). (2.2.1)

Коефіцієнт швидкої ліквідності (так званий коефіцієнт „лакмусу”) (k ш), на відміну від попереднього, вказує на якість використання оборотних активів. Він розраховується за формулою:

kш = (Оборотні активи - Запаси + Витрати майбутніх періодів)/(Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів). (2.2.2)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (kал) показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашеною негайно. Він розраховується за формулою:

kал = (Грошові кошти та їх еквіваленти)/(Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів). (2.2.3)

Для оцінки платоспроможності та фінансової стійкості підприємства слід також розрахувати чистий робочий капітал підприємства (Рк). Його наявність свідчить про те, що підприємство спроможне не тільки оплатити поточні борги, але й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування найбільш прибуткових видів діяльності. Він розраховується за формулою:

Рк = [Оборотні активи + Витрати майбутніх періодів] - [Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів]. (2.2.4)

Аналіз довгострокової платоспроможності характеризує фінансову стійкість підприємства на перспективу з позицій структури коштів, залежність підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. При цьому аналізі використовують наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (автономії).

2. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу.

3. Коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталу (фінансування).

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (kвк) визначає питому вагу коштів власників підприємства в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства. Він характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів і розраховується за формулою:

k вк = Власний капітал / Активи підприємства.(2.2.5)

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу (kзк) доповнює попередній коефіцієнт, оскільки їх сума повинна дорівнювати одиниці. Він характеризує питому вагу залучених коштів в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства, і розраховується за формулою:

k зк = Залучений капітал / Активи підприємства.(2.2.6)

Коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталів (kзв) дає узагальнену оцінку фінансової стійкості підприємства. Він розраховується за формулою:

k зв = Власний капітал / Залучений капітал.(2.2.7)

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (kм) показує частку власних обігових коштів у власному капіталі. Він розраховується за формулою:

k м = Власні обігові кошти / Власний капітал.(2.2.8)

Загальновідомо, що на короткострокову та довгострокову платоспроможність підприємства впливає його можливість отримувати прибуток. В цьому зв'язку необхідно здійснити аналіз прибутковості діяльності підприємства за показником рентабельності, який є якісним аспектом ефективності його роботи.

При здійсненні цього аналізу необхідно визначити показники:

1. Рентабельності продажів.

2. Рентабельності активів.

3. Рентабельності капіталу.

4. Рентабельності продукції.

Показник рентабельності продажів (R ПР) характеризує, який прибуток з однієї гривні продажів отримує підприємство. Він розраховується за формулою:

RПР = Чистий прибуток / Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, послуг). (2.2.9)

Показник рентабельності активів (RА) характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує наявні активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Він обчислюється за формою:

R А = ( 2*Чистий прибуток) /(Активи, разом на початок року + Активи, разом на кінець року). (2.2.10)

Показник рентабельності капіталу (RК) характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу і визначається як співвідношення чистого прибутку та середньорічної вартості власного капіталу за формулою:

RК = (2*Чистий прибуток) / (Власний капітал на початок року + Власний капітал на кінець року). (2.2.11)

Показник рентабельності продукції (RПР) характеризує, на скільки вигідно підприємству виготовляти продукцію. Він обчислюється як відношення чистого прибутку до собівартості товарної продукції за формулою:

RПР = Чистий прибуток / Собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг). (2.2.12)

Розрахунок всіх наведених показників створює підставу для повного і ґрунтовного аналізу фінансово-господарського стану підприємства за 2003-2005 років на ТОВ агрофірмі „Вікторія” в таблиці 2.6 „Аналіз ліквідності і платоспроможності”.

Аналізуючи коефіцієнти ліквідності з 2003 року по 2005 рік спостерігаємо поступове підвищення коефіцієнтів покриття, швидкої ліквідності, абсолютної ліквідності та чистого робочого капіталу.

Підвищення коефіцієнта покриття на 0,4 у звітному році порівняно з базисним свідчить про достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року. Даний показник показує, що ТОВ агрофірма „Вікторія” здатна за рахунок наявних коштів, мобілізації боргів на свою користь, реалізації запасів та інших активів задовольнити вимоги кредиторів

Таблиця 2.6 Аналіз ліквідності і платоспроможності ТОВ агрофірми „Вікторія”

Показники	Роки	Відхилення 2003-2005рр.	Норма
	2003	2004	2005	+/-	%
1. Аналіз ліквідності 1.1 Коефіцієнт покриття	3	2,3	3,4	0,4	113,3	> 1
1.2 Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,29	0,42	0,39	0,1	134,5	0,6-0,8>0
1.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,01	0,01	0,03	0,02	300	0,2-0,35
1.4 Чистий робочий капітал, тис.грн.	3401	3519	3960	559	116,4	>50 %
2. Аналіз платоспроможності 2.1 Коефіцієнт концентрації власного капіталу (автономії)	0,46	0,45	0,48	0,02	104,4	>0,5
2.2 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	0,54	0,55	0,52	-0,02	96,3	<0,5
2.3 Коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталу (фінансування)	0,86	0,82	0,91	0,05	105,8	>1
2.4 Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,64	-0,61	-0,58	0,06	90,6	>0,1
3. Аналіз прибутковості 3.1 Рентабельність продажів	-0,07	0,03	0,07	0,14	100	Збільшення
3.2 Рентабельність активів	-0,03	0,01	0,03	0,06	100	Збільшення
3.3 Рентабельність капіталу	-0,06	0,02	0,07	0,13	116,7	Збільшення
3.4 Рентабельність продукції	-0,09	0,03	0,09	0,18	100	Збільшення

(постачальників, бюджету), банків з короткотермінових кредитів, розрахуватися з робітниками і службовцями за нарахованою заробітною платою, сплатити за всіма іншими фінансовими зобов'язаннями короткотермінового характеру. Мова йде про поточні фінансові зобов'язання, які підлягають погашенню за період, що визначається терміном обіговості оборотних коштів.

Існує певне загальновизнане уявлення стосовно нормальної величини цього коефіцієнта. Вважається, що поточний фінансовий стан підприємства може бути визнаний задовільним, якщо коефіцієнт покриття поточних пасивів близький до 2, тобто якщо сума ліквідних оборотних активів приблизно у два рази перевищую суму поточних зобов'язань. Це природно, бо оборотні активи підприємство має формувати не тільки за рахунок позикових коштів, але й за рахунок власних фінансових ресурсів. ТОВ агрофірма „Вікторія” має досить високий показник ліквідності, що позитивно впливає на подальшу її діяльність.

Коефіцієнт швидкої ліквідності зріс на 0,1 у 2005 році порівняно з 2003 роком. Даний показник характеризує міру ліквідності підприємства, тобто відношення так званих чистих ліквідних активів, таких, які можна перетворити у гроші негайно (а це товари, поточна заборгованість покупців, цінні папери, залишки на поточних та інших банківських рахунках, касова готівка), та поточних фінансових зобов'язань підприємства. Таким чином він показує здатність підприємства виконати свої зобов'язання перед усіма кредиторами, якщо вони одночасно зажадають від підприємства повернення боргів (така ситуація в реальній господарській практиці цілком ймовірна). Розрахувавши цей показник по досліджуваному підприємству маємо такі коефіцієнти швидкої ліквідності:

у 2003 році: (5144-4642) / 1743 = 0,29;

у 2004 році: (6164-5041) / 2645 = 0,42;

у 2005 році: (5590-4960) / 1630 = 0,39,

тобто лише 39 % своїх зобов'язань агрофірма спроможна виконати негайно. Нормальним щодо ліквідності і фінансового стану підприємства вважається положення, за якого цей коефіцієнт близький до одиниці. Але навіть у міжнародній практиці він становить лише 0,7- 0,8.

Показник, коефіцієнт абсолютної ліквідності, характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. За аналізуємий період дані коефіцієнти абсолютної ліквідності дорівнюють:

у 2003 році: 23 / 1743 = 0,01;

у 2004 році: 31 / 2645 = 0,01;

у 2005 році: 43 / 1630 = 0,03,

тобто на 0,02 збільшилась готовність погасити заборгованість підприємства перед кредиторами у звітному році порівняно з базисним.

Робочий капітал - це різниця між оборотними активами та поточними зобов'язаннями (зі строком погашення до одного року). Він показує частину оборотних активів, що фінансується за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань. Отже, показник, робочий капітал, дорівнює:

у 2003 році: 5144 - 1743 = 3401 (66%);

у 2004 році: 6164 - 2645 = 3519 (57%);

у 2005 році: 5590 - 1630 = 3960 (71%).

Прийнято вважати, що величина робочого капіталу повинна перевищувати 50 % загального обсягу оборотних активів підприємства. ТОВ агрофірма „Вікторія” не лише перевищила норму і й збільшила на 5 % даний показник у 2005 році.

Щоб підтримувати підприємство у платоспроможному стані, фінансова служба має дбати про те, щоб його суто грошові активи відповідали потребам щоденних платежів (постачальникам, у бюджет, робітникам і службовцям, іншим кредиторам). Втім, характеристика постійних значних залишків грошей на поточному рахунку підприємства як ознаки високої майстерності управління фінансовими ресурсами, високої ліквідності підприємства є помилковою. Динаміка залишків коштів на поточному рахунку характеризує не міру ліквідності підприємства, а його поточну платіжну готовність, поточну платоспроможність.

Майстерність фінансового менеджера підприємства має проявлятися в тому, щоб на поточному рахунку і в касі грошей було б не менше (але й не більше!), ніж потрібно для виконання поточних платежів, а решта їх повинна бути вкладена в матеріальні та інші ліквідні активи. Досягненню такого становища сприяє, зокрема, грамотне складання платіжних календарів.

Вважається, що у підприємства на поточному рахунку має бути залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю усіх видів (зокрема й кредити, а також заборгованість робітникам і службовцям з оплати праці), строки якої настають протягом певного найближчого періоду (наприклад, тижня або декади), і поточної дебіторської заборгованості на користь підприємства, платежі за якою очікуються у той же період. Якщо, наприклад, така кредиторська заборгованість на 1 січня становить 1620 тисяч гривен, дебіторська заборгованість - 571 тисяч гривен, а залишок коштів на поточному рахунку - лише 43 тисячі гривен, то ступінь готовності ТОВ агрофірми „Вікторія” становить:

(43*100) / (1630 - 571) = 4 %.

Однією з повсякденних турбот фінансової служби агрофірми є забезпечення повної платіжної готовності, зниження якої часто тягне за собою великі непродуктивні витрати підприємства у вигляді пені за прострочку платежів.

Як відомо, у процесі функціонування кожне підприємство формує фінансові ресурси як за рахунок власних джерел (статутний капітал, прибуток тощо), так і за рахунок залучених ресурсів. Не можна стверджувати, що повна відмова від банківських кредитів чи інших позикових коштів (структура фінансових ресурсів у цьому випадку називається простою, або консервативною) є показником стійкості фінансового стану і високої ліквідності: без позикових коштів зменшуються можливості підприємства розвивати виробництво, знижуються показники ефективності використання власних фінансових ресурсів. Але залучення позикових коштів має певні межі залежно від обсягу власних фінансових ресурсів. Тому фінансова служба повинна постійно контролювати співвідношення між власними і залученими коштами в загальному обсязі фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, зважено підходити до прийняття рішень щодо одержання нових кредитів і появи інших нових боргів.

Коефіцієнти концентрації власного капіталу дорівнюють:

у 2003 році: 9871 / 21363 = 0,46;

у 2004 році: 10105 / 22460 = 0,45;

у 2005 році: 10821 / 22654 = 0,48,

тобто питома вага власного капіталу в загальній сумі засобів авансованих у його діяльність, найбільшим був у 2005 році, а саме 0,48, що на 0,02більше, ніж у 2003 році. Дане підвищення не відповідає нормативному значенню - більше 0,5, але при незначному збільшенні власного капіталу ТОВ агрофірма „Вікторія” зможе виконувати зовнішні зобов'язання та бути незалежним від позикових джерел.

Коефіцієнти залученого капіталу дорівнюють:

у 2003 році: (9749+1743) / 21363 = 0,54;

у 2004 році: (9710+2645) / 22460 = 0,55;

у 2005 році: (10203+1630) / 22654 = 0,52.

З обчислених розрахунків видно, що ТОВ агрофірма „Вікторія” за аналізуємий період досягла зменшення показника залученого капіталу на 0,02 у звітному році. Це пояснюється збільшенням власного капіталу над залученим, що підвищує самостійність підприємства.

Коефіцієнти співвідношення власного і залученого капіталів дорівнюють:

у 2003 році: 9871 / (9749+1743) = 0,86;

у 2004 році: 10105 / (9710+2645) = 0,82;

у 2005 році: 10821 / (10203+1630) = 0,91.

Сума власних коштів менша за позикові, що свідчить про фінансову нестійкість підприємства. Але за 2003-2005 роки підприємство застосовує відповідні заходи по збільшенню саме власного капіталу. Коефіцієнт фінансування характеризує поступове зменшення залежності підприємства від залучених засобів. Ці два показника говорять про те, що ТОВ агрофірма „Вікторія” стає все менше залежним від зовнішніх джерел.

Для того, щоб визначити частку власних обігових коштів у власному капіталі розрахуємо коефіцієнти маневреності власного капіталу:

у 2003 році: (9871-16219) / 9871 = -0,64;

у 2004 році: (10105-16296) / 10105 = -0,61;

у 2005 році: (10821-17064) / 10821 = -0,58.

Аналізуючи даний коефіцієнт спостерігаємо збільшення частки власних обігових коштів у власному капіталі, яке дозволить підприємству більш інтенсивно розвивати своє виробництво і, як наслідок, отримувати більше прибутку.

Аналізуючи прибутковість діяльності за показниками рентабельності ТОВ агрофірми „Вікторія” за 2003-2005 роки можемо зробити висновок, що відбулося досить суттєве збільшення даних показників, значить і підвищення ефективності її роботи.

Розрахуємо показники рентабельністі продажів за аналізуємий період:

у 2003 році: -625 / 8808 = -0,07 (%);

у 2004 році: 234 / 9021 = 0,03 (%);

у 2005 році: 716 / 10368 = 0,07 (%),

тобто на 100 % збільшилась кількість припадаємого чистого прибутку на одиницю виручки, що свідчить про збільшення фінансової стійкості підприємства.

Показники рентабельності активів дорівнюють:

у 2003 році: (2*(-625)) / (21378+21363) = -0,03 (%);

у 2004 році: (2*234) / (21363+22460) = 0,01 (%);

у 2005 році: (2*716) / (22460+22654) = 0,03 (%).

Дані свідчать про збільшення на 0,06 у 2005 році порівняно з 2003 роком кількості припадаємого чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи коштів. Тобто агрофірма ефективно використовує наявні активи для отримання прибутку.

Показники рентабельності капіталу дорівнюють:

у 2003 році: (2*(-625)) / (10496+9871) = -0,06 (%);

у 2004 році: (2*234) / (9871+10105) = 0,02 (%);

у 2005 році: (2*716) / (10105+10821) = 0,07 (%).

Дані розрахунки свідчать про те, що кількість чистого прибутку на одиницю власного капітулу зменшилася на 0,13 % у 2005 році порівняно з 2003 роком. Це свідчить про поступову втрату самостійності підприємства.

Показники рентабельності продукції дорівнюють:

у 2003 році: -625 / 6630 = -0,09 (%);

у 2004 році: 234 / 7237 = 0,03 (%);

у 2005 році: 716 / 7736 = 0,09 (%),

тобто на 0,18 % зменшилася рентабельність продукції у звітному році порівняно з базисним, бо ТОВ агрофірма „Вікторія” понесла витрати на поліпшення якості, як в галузі рослинництва (закупили нові пестициди для їх обробітку) так і в тваринництві (нові агрегати для переробки продукції тваринництва). Завдяки цим заходам підприємство в майбутньому повинно покращити рентабельність продукції.

Таким чином, аналізуючи ліквідність і платоспроможність агрофірми можна зробити певні висновки, що вона здатна за рахунок наявних коштів, мобілізації боргів на свою користь, реалізації запасів та інших активів задовольнити вимоги кредиторів (постачальників, бюджету), банків з короткотермінових кредитів, розрахуватися з робітниками і службовцями за нарахованою заробітною платою, сплатити за всіма іншими фінансовими зобов'язаннями короткотермінового характеру. Мова йде про поточні фінансові зобов'язання, які підлягають погашенню за період, що визначається терміном обіговості оборотних коштів.

Щоб підтримувати підприємство у платоспроможному стані, фінансова служба має дбати про те, щоб його суто грошові активи відповідали потребам щоденних платежів (постачальникам, у бюджет, робітникам і службовцям, іншим кредиторам) [38, с.166-169].

Фінансова служба повинна постійно контролювати співвідношення між власними і залученими коштами в загальному обсязі фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, зважено підходити до прийняття рішень щодо одержання нових кредитів і появи інших нових боргів [44, с.54-61].

2.3 Оцінка ефективності використання оборотних засобів на ТОВ агрофірмі „Вікторія”

Для характеристики використання оборотних засобів на агрофірмі використаємо різноманітні показники:

коефіцієнт оборотності оборотних засобів (обороти);

коефіцієнт оборотності запасів (обороти);

коефіцієнт закріплення оборотними засобами (частка одиниці);

швидкість одного обороту обігових коштів (днів);

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти);

період погашення дебіторської заборгованості (днів);

коефіцієнт оборотності готової продукції (оборотів);

період одного обороту запасів (днів);

період операційного циклу (днів);

період погашення кредиторської заборгованості (днів);

період фінансового циклу(днів);

коефіцієнт оборотності власного капіталу (оборотність).

Оборотні засоби ТОВ агрофірми „Вікторія” постійно перебувають у русі, переходячи з однієї стадії до іншої. Чим швидше здійснюється цей перехід, чим менше часу вони затримуються у сфері виробництва і сфері обігу, тим ефективніше вони використовуються. Тільки не допускаючи нераціонального використання оборотних коштів підприємство може досягти систематичного прискорення їх обіговості.

Швидкість обігу оборотних коштів можна виразити за допомогою таких показників:

коефіцієнт оборотності оборотних засобів;

тривалість одного обороту в днях.

Саме завдяки цим коефіцієнтам характеризується оборотність, тобто послідовне проходження оборотними засобами стадій кругообігу зі зміною форм власності. Оборотність оборотних засобів тісно пов'язана з їх віддачею і є однією з найважливіших характеристик інтенсивності використання засобів підприємства і його ділової активності.

Розрахуємо коефіцієнт оборотних засобів за 2003-2005 рік за формулою:

Ко=РП/ОЗ, (2.3.1)

де РП - обсяг виготовленої продукції (чиста виручка від реалізації продукції), грн.,

ОЗ - середній залишок оборотних засобів за звітний період.

І дорівнює:

у 2003 році: 7447 / 16167 = 0,46;

у 2004 році: 8018 / 16234 = 0,49;

у 2005 році: 9083 / 17012 = 0,53,

тобто збільшується кількість оборотів - кількість виручки, яка припадає на одиницю оборотних засобів.

Розглянемо цей та інші показники в таблиці 2.7 за аналізуємий період.

Збільшення значення коефіцієнта оборотності оборотних запасів на кінець звітного періоду порівняно з базисним свідчить про пришвидшення обороту оборотних засобів, що дозволяє зменшити їх потребу і використати

Таблиця 2.7 Показники використання оборотних засобів на ТОВ агрофірмі „Вікторія”

Показники	Роки	Відхилення 2003-2005рр.
	2003	2004	2005	+/-	%
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів(обороти)	0,46	0,49	0,53	0,07	115,2
Коефіцієнт оборотності запасів (обороти)	1,42	1,43	1,55	0,13	109,2
Коефіцієнт закріплення оборотними засобами (частка одиниці)	2,17	2,02	1,87	-0,3	86,2
Швидкість одного обороту обігових коштів (днів)	689	745	793	104	115,1
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти)	930,9	112,9	126,2	-804,7	13,6
Період погашення дебіторської заборгованості (днів)	0,4	3,2	2,9	2,5	725
Коефіцієнт оборотності готової продукції (оборотів)	4,70	4,35	6,26	1,56	133,2
Період одного обороту запасів (днів)	257	255	236	-21	91,8
Період операційного циклу (днів)	257	258	238	-19	92,6
Період погашення кредиторської заборгованості (днів)	73	103	53	-20	72,6
Період фінансового циклу (днів)	184	155	185	1	100,5
Коефіцієнт оборотності власного капіталу (оборотність)	0,75	0,79	0,84	0,09	1,12

вивільнені кошти для збільшення обсягу виробництва.

Коефіцієнт оборотності запасів вказує, скільки разів у середньому поповнювалися запаси підприємства протягом звітного періоду. Він визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої суми запасів, яку визначають як середньоарифметичну величину між залишками виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів [54, с.275-280]. За 2005 рік даний коефіцієнт становив 1,55, то це свідчить, що ТОВ агрофірма „Вікторія” для забезпечення своєї діяльності має запасів на 8 місяців наперед (12/1,55=8) і запаси протягом року поповнювалися 1,55 рази.

Розрахуємо коефіцієнт оборотності запасів, який є оберненим показником до оборотності оборотних засобів:

у 2003 році: 6630 / (1423+1033+602+1584+18) = 1,42;

у 2004 році: 7237 / (1366+1211+630+1844) = 1,43;

у 2005 році: 7736 / (1433+1431+644+1452+16) = 1,55,

що свідчить про збільшення даного коефіцієнта. Позитивною тенденцією є пришвидшення оборотів порівняно з попереднім періодом: чим вища оборотність запасів, тим менше коштів відволікається на їх придбання.

Оберненим показником до швидкості обороту є коефіцієнт закріплення оборотних засобів, який дорівнює:

у 2003 році: 16167 / 7447 = 2,17;

у 2004 році: 16234 / 8018 = 2,02;

у 2005 році: 17012 / 9083 = 1,87.

Зменшення даного коефіцієнта вважається позитивною тенденцією, бо зменшилася кількість оборотних засобів чи окремо їх видів, яка припадає на 1 гривню чистої виручки ( для запасів - собівартості реалізованої продукції).

Важливою характеристикою ефективного використання оборотних засобів є швидкість одного обороту обігових коштів - тривалість в днях одного обороту і який дорівнює:

у 2003 році: 365 / 0,46 = 793 (днів);

у 2004 році: 365 / 0,49 = 745 (днів);

у 2005 році: 365 / 0,53 = 689 (днів).

Час обороту вказує, скільки днів необхідно агрофірмі для поповнення його оборотних засобів і дорівнює середньому періоду від авансування коштів у виробництво продукції до отримання коштів від її реалізації. Зменшення тривалості обороту за 2003-2005 роки свідчить про меншу потребу агрофірми у власних оборотних засобах. Вивільнені засоби можна використати для нарощування обсягів виробництва без залучення додаткових засобів [29, с.55-63].

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості - це відношення чистої виручки від реалізації продукції до середньої дебіторської заборгованості. Розрахуємо даний показник:

у 2003 році: 7447 / 8 = 930,9;

у 2004 році: 8018 / (2+69) = 112,9;

у 2005 році: 9083 / (4+68) = 126,2.

Що стосується дебіторської заборгованості, то спостерігається уповільнення обороту оборотних засобів, що є позитивною тенденцією і показує у скільки разів виручка перевищує величину дебіторської заборгованості.

Показник період погашення дебіторської заборгованості - це середній період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення [47, с.197-215], яка дорівнює:

у 2003 році: 365 / 930,9 = 0,4 (днів);

у 2004 році: 365 / 112,9 = 3,2 (днів);

у 2005 році: 365 / 126,2 = 2,9 (днів).

Збільшення значення показника на кінець звітного періоду порівняно з базисним на 2,5 днів вважається негативним, особливо в умовах інфляції. Хоча іноді збільшення часу являється обґрунтованим, якщо додаткова вартість коштів компенсується додатковим прибутком від збільшення виручки від реалізації продукції.

Розрахуємо коефіцієнти оборотності готової продукції, які дорівнюють:

у 2003 році: 7447 / 1584 = 4,70;

у 2004 році: 8018 / 1844 = 4,35;

у 2005 році: 9083 / 1452 = 6,26,

тобто відбулося збільшення оборотності готової продукції на 1,56 оборотів у 2005 році порівняно з 2003 роком. Даний коефіцієнт розраховують для того, щоб з'ясувати у скільки разів виручка перевищує середні запаси готової продукції.

Показник обороту часу обчислюється і для окремих складових оборотних активів, тобто періоду обороту запасів, який дорівнює:

у 2003 році: 365 / 1,42 = 257 (днів);

у 2004 році: 365 / 1,43 = 255 (днів);

у 2005 році: 365 / 1,55 = 236 (днів).

Даний показник вказує на час, протягом якого запаси трансформуються в кошти. Зменшення значення показника на 21 день на кінець звітного періоду порівняно з його значенням на кінець базисного вважається позитивним, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів.

Показник періоду операційного циклу - є сумою періодів запасів і дебіторської заборгованості і який дорівнює:

у 2003 році: 257 + 0,4 = 257 (днів);

у 2004 році: 255,2 +3,2 = 258 (днів);

у 2005 році: 235,5 +2,9 = 238 (днів),

тобто, дорівнює тривалості перетворення придбання матеріальних ресурсів на грошові кошти. ТОВ агрофірма „Вікторія” намагається зменшити загальну тривалість операційного циклу.

Показник періоду погашення кредиторської заборгованості показує середній період сплати агрофірмою короткострокової заборгованості. Розрахуємо даний показник:

у 2003 році: ((200+229+743+158)*365) / 6630 = 73 (дні);

у 2004 році: ((250+754+749+295)*365) / 7237 = 103 (дні);

у 2005 році: ((264+758+107)*365) / 7736 = 53 (дні).

Аналізуючи середній термін сплати підприємствам короткострокової заборгованості спостерігаємо зменшення показника на 20 днів, що дозволяє господарству менше залучати запозичені кошти, тим самим збільшуючи самостійність і незалежність його від зовнішніх джерел фінансування.

Показник періоду фінансового циклу - період обороту коштів, який обчислюється як різниця між періодом операційного циклу і періодом погашення кредиторської заборгованості та який дорівнює:

у 2003 році: 257,4 -73,2 = 184 (днів);

у 2004 році: 258,4 - 103,3 = 155 (днів);

у 2005 році: 238,4 - 53,5= 185 (днів).

Збільшення тривалості фінансового циклу для ТОВ агрофірми ”Вікторія” є негативним, однак значення показника свідчить про достатність коштів на підприємстві.

Таким чином, слід усвідомити, що прискорення оборотності коштів супроводжується додатковим залученням засобів в оборот. Уповільнення оборотності супроводжується відволіканням засобів з господарського обороту, їх більш тривалим осіданням у виробничих запасах, незавершеному виробництві, готовій продукції.

Основними напрямками стратегічної роботи ТОВ агрофірми „Вікторія” в області управління джерелами оборотних засобів є:

визначення потреби підприємства в оборотних засобах;

визначення наявності власних оборотних коштів і приведення їх обсягів до оптимального значення;

визначення обсягу залучених коштів і розрахунок ефективності їх використання;

визначення нормативу оборотних засобів і приведення власних оборотних коштів до цього значення;

вживання заходів щодо прискорення повернення підприємству сум дебіторської заборгованості;

припинення виконання робіт для неплатоспроможних замовників;

скорочення управлінських та усунення непродуктивних витрат;

впровадження прогресивних методів управління виробництвом;

поступове збільшення обсягу статутного капіталу підприємства для фінансування власних оборотних засобів [55, с.152-155].

Отже, в межах сформульованих напрямків стратегічної роботи ТОВ агрофірми „Вікторія” в області управління джерелами оборотних засобів підприємства, конкретними шляхами підвищення ефективності використання оборотних засобів є:

обґрунтоване встановлення норм і нормативів праці;

встановлення прямих постійних взаємозв'язків з постачальниками;

зменшення вартості застосовуваних у виробництві сировини і матеріалів на основі придбання їх за оптовими цінами;

економія на нормах витрат сировини і матеріалів завдяки впровадженню прогресивних технологій у виробництво;

вторинне використання відходів у виробництві;

інтенсифікація виробничих процесів (скорочення тривалості виробничого циклу);

перехід до безперервного здійснення виробничих процесів;

прискорення процесів збуту продукції при застосуванні прогресивних маркетингових технологій.

3. Напрями вдосконалення формування оборотних засобів на ТОВ агрофірмі „Вікторія”

3.1 Визначення оптимальної величини оборотних засобів ТОВ агрофірмі „Вікторія”

Успішне функціонування підприємств в умовах ринку значною мірою залежить від забезпеченості та раціонального використання ними оборотних засобів. Тому питання оптимальної величини оборотних засобів набуває першочергового значення і вимагає ефективного управління ними на основі їх нормування.

Головною метою формування і використання оборотних засобів є їх нормування, яке являється одним із шляхів формування оборотних засобів. Але на даний момент на ТОВ агрофірмі „Вікторія” нормування виробничих запасів не впроваджується. Ми вважаємо, що даний фактор негативно впливає на формування оборотних засобів та всю економічну діяльність даного підприємства.

Потреба в оборотних засобах, що необхідні підприємству для забезпечення нормальної діяльності, встановлюється нормуванням, яке охоплює дві стадії: розроблення діючих норм оборотних засобів та розрахунок їх щорічних нормативів.

Нормування - це процес обчислення тієї частини оборотних засобів (запасів та затрат), яка потрібна підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізація продукції та розрахунків [16, с.144-146].

Основним завданням нормування є розроблення на ТОВ агрофірмі „Вікторія” економічно обґрунтованих норм та нормативів власних оборотних засобів, які забезпечать прискорення обігу та найбільш ефективне використання матеріальних та фінансових ресурсів.

При розрахунку власних оборотних активів необхідно виходити з виробничого напряму підприємства, планів виробництва та реалізації продукції, її собівартості, норм витрат і запасів товарно-матеріальних цінностей, що передбачені у планах виробництва та матеріально- технічного забезпечення, умов розрахунків із заготівельниками та постачальниками, а також прискорення обігу активів.

Норма - це відносна або мінімальна величина оборотних засобів, що обчислена в установленому порядку за кожним їх видом, яка необхідна для розрахунку нормативу.

За окремими видами оборотних засобів норма розраховується в абсолютних величинах (гривнях, копійках), за іншими - у відносних величинах (днях і відсотках). Розроблені норми діють протягом декількох років і переглядаються при зміні технології виробництва, номенклатури продукції, що виробляється, умов матеріально-технічного забезпечення.

Норматив - це мінімальний розмір власних оборотних засобів у грошовому виразі, необхідний підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків.

Особливістю в обчисленні нормативів оборотних засобів є те, що за окремими їх видами (наприклад, незавершеному виробництві) нормативи встановлюються в обсязі повної потреби підприємства в них, а за іншими (сировиною та основними матеріалами, пальним, запасними частинами, тарою, допоміжними та іншими матеріалами) - у розмірі мінімальної потреби. Це пов'язано з тим, що витрати незавершеного виробництва не відшкодовуються виручкою від реалізації продукції планового року, а включаючи до собівартості продукції наступних періодів. Запаси ж сировини, основних матеріалів, пального та інших товарно-матеріальних цінностей споживаються та відшкодовуються систематично, тому на них агрофірма буде виділяти кошти в обсязі мінімальних запасів, що забезпечує безперервний процес виробництва.

Розрахунок норм і нормативів власних оборотних активів на ТОВ агрофірмі „Вікторія” повинна надаватися особлива увага. Від того, наскільки економічно обґрунтовано розраховані нормативи та норми, залежить ефективність використання оборотних засобів, прискорення їх обігу та фінансовий стан підприємства.

Нормування оборотних засобів може здійснюватися трьома методами: методом прямого розрахунку, аналітичним методом та методом коефіцієнтів.

Метод прямого розрахунку полягає у тому, що спочатку визначаються відповідно до діючого порядку норми та нормативи за окремими елементами оборотних засобів, а потім - сукупний норматив.

При аналітичному методі не проводиться розрахунок нормативу за окремими елементами оборотних засобів, а сукупний норматив на плановий рік обчислюється відповідно до діючого нормативу в поточному році, скоригованого на зміну обсягу виробництва (обсяг товарної продукції) і пришвидшення обороту оборотних засобів у плановому році.

При коефіцієнтному методі розрахунок нормативу власних оборотних засобів на плановий рік здійснюється згідно з нормативом, що діяв у попередньому році, та розміру змін відповідних запасів і затрат у плановому році [6, с.267-269].

Використання того чи іншого методу розрахунку нормативу власних оборотних активів залежить від часу функціонування та рівня розвитку даної агрофірми. Аналізуючи умови її функціонування найдоцільніше для розрахунку нормативів власних оборотних засобів застосувати метод прямого розрахунку. Серед перелічених метод прямого розрахунку є найбільш трудомістким, хоча і найточнішим, крім того, він дозволяє визначити причини зміни нормативів.

Застосування методу прямого розрахунку передбачає дотримання такої послідовності: нормування оборотних засобів у виробничих запасах, незавершеному виробництві, готовій продукції і витрат майбутніх періодів.

Потреба підприємства в оборотних запасах для придбання виробничих запасів - норматив у виробничих запасах (Нв.з.) визначається за формулою:

Нв.з. = Пд * нз ,(3.1.1)

де П д - середньоденна потреба в певному виді матеріальних ресурсів, грн.;

нз - норма запасу цих видів матеріальних ресурсів, дні.

Середньоденна потреба у сировині, матеріалах і напівфабрикатах визначається діленням вартості їх річної (квартальної) витрати в запланованому році на 365 (квартал 90) днів.

Норма оборотних запасів за кожним видом або однорідною групою матеріалів враховує час їх перебування у поточному, страховому, транспортному, технологічному запасах, а також час, необхідний для відвантаження, доставки, прийому та складування матеріалів [48, с.80-81].

Поточний запас створюється для забезпечення потреби в матеріалах і сировині між двома суміжними постачаннями. На розмір поточного запасу впливають періодичність поставок матеріалів за договорами (цикл постачань), а також обсяг їх споживання у виробництві. При поставках матеріалів за узгодженим графіком і щодобовому їх споживанні у виробництві однаковими партіями середній інтервал між поставками, тобто цикл постачання, розраховується шляхом ділення 365 днів на число запланованих поставок. При місцевих поставках середній інтервал визначається шляхом ділення оптимальної (найбільш економічно доцільної) партії матеріалів на їх середньодобове споживання. Якщо у договорі не вказані конкретні строки поставок, середній цикл постачання визначається на підставі фактичних даних про надходження матеріалів у звітному році. У цьому випадку, середній інтервал між поставками може бути визначений як середня величина залежно від наявності різких коливань у строках або обсягах поставок. Норма оборотних активів у поточному запасі, як правило, - 50 % середнього циклу постачання, що обумовлено поставкою матеріалів декількома постачальниками й у різні строки.

Страховий запас призначений для забезпечення безперебійного виробничого процесу при відхиленні від прийнятих інтервалів поставок, тобто створюється в тих випадках, коли відбуваються часті зміни інтервалів постачань, які залежать від конкретних умов роботи підприємства. Страховий запас приймається, здебільшого, у розмірі 50% поточного запасу, але може бути і менше цієї величини залежно від розташування постачальників та ймовірності перебоїв у поставках.

Транспортний запас для виробництва формується виходячи з дня оплати рахунка постачальника до прибуття вантажу на склад. Хоча транспортний запас може і не створюватися і створюватися, якщо строк вантажообігу менше, ніж строк документообігу. На час знаходження матеріалів у дорозі після сплати у покупця виникає потреба в коштах. Наприклад, рух вантажу від постачальника до покупця триває 20 днів, пробіг розрахункових документів - 8 днів, а обробка документів у постачальника й у відділеннях банку здійснюється протягом 4 днів. За цими умовами норма оборотних активів у транспортному становить 8 днів (20-(8+4)).

Технологічний (підготовчий) запас створюється в тих випадках, коли певний вид сировини чи матеріалів потребує попередньої підготовки і витримки перш, ніж бути використаним у виробництві (час природних процесів, наприклад, сушіння, ферментація).

Слід зазначити, що норма оборотних засобів і виробничих запасах при транспортних поставках дорівнює сумі норм поточного, підготовчого і страхового запасів, а при складських поставках - сумі поточного і підготовчого.

У тих випадках, коли є значна кількість найменувань сировини та матеріалів і вони надходять від багатьох постачальників, що заважає здійснювати розрахунок норми за окремими її елементами (доставка, прийом, зберігання), визначають норму в середньому за всіма матеріалами відповідно до фактичних даних про вартість їх витрат у звітному році та розміру їх середнього залишку [16, с.145].

Норматив оборотних засобів у виробничих запасах визначається шляхом множення середньодобового споживання матеріалів у вартісному виражені (В ДОБ) на норму їх запасу (Т ЗАП ), тобто за формулою:

Н ВЗ = В ДОБ * Т ЗАП , грн..(3.1.2)

Норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві залежить від обсягу виробництва, тривалості робочого циклу і рівня наростання витрат у незавершеному виробництві. Його величина (Н н.в.) розраховується за формулою:

Н н.в. = В т.п * Т ц * к н.в , грн.,(3.1.3)

де Вт.п - середньодобовому випуску товарної продукції за її виробничою собівартістю, грн. на день;

Т ц - середня тривалість виробничого циклу, в днях;

к н.в - коефіцієнт наростання витрат.

Тривалість виробничого циклу впливає на потребу в оборотних засобах: чим триваліший процес випуску продукції, тим більша величина незавершеного виробництва, і, отже, більша потреба в оборотних засобах. При розрахунках використовується середня тривалість циклу, яка розраховується як середньозважена величина тривалості окремих виробів та їх собівартості. Крім тривалості виробничого циклу, необхідно знати також рівень готовності виробів, який визначається через коефіцієнт наростання витрат. Коефіцієнт наростання витрат - характеризує нерівномірність наростання витрат у незавершеному виробництві: здебільшого матеріальні витрати великі на початку виробництва, а трудові і загально виробничі витрати наростають рівномірно протягом здійснення технологічного процесу і в розрахунку приймаються за 50 % їх вартості.

Коефіцієнт наростання витрат характеризує відношення собівартості продукції в незавершеному виробництві до собівартості готової продукції (ступінь готовності виробу) і визначається за формулою:

к н.в = (См + 0,5Сд)/Свп , частка одиниці, (3.1.4)

де См - частка матеріальних витрат у собівартості продукції (витрат на сировину, основні матеріали), грн.;

Сд - решта супутніх витрат на виготовлення виробу, грн.;

Свп - виробнича собівартість виробу, грн.[48, с.86].

Норматив оборотних засобів у залишках готової продукції (Н згп) визначається як добуток вартості середньоденного випуску готових виробів у вартісному вираженні (В тп) на норму їх запасу у днях (Т скл), тобто за формулою: