Формування оборотних засобів на ТОВ агрофірмі "Вікторія"

Н згп = В тп * Т скл , грн..(3.1.5)

Норма зберігання готової продукції та її відвантаження враховує витрати часу на комплектування виробів та підбір партій, упакування, їх нагромадження до транзитної норми, доставку і завантаження в транспортний засіб. Слід також зауважити, що грошові кошти підприємства та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті не нормуються.

Норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів (Н вмп) таким чином: до суми витрат майбутніх періодів, що має підприємство на початок планового року, додаються витрати майбутніх періодів планового року згідно з кошторисом, та віднімаються витрати, що включаються до собівартості продукції, яка виробляється в плановому році. Розраховується норматив на витрати майбутніх періодів за такою формулою:

Н вмп = З вмп + Вмп - Смп , грн.,(3.1.6)

де З вмп - залишки витрат майбутніх періодів на початок планового періоду, грн.;

Вмп - витрати майбутніх періодів впродовж планового періоду, грн.;

Смп - сума погашення витрат майбутніх періодів за рахунок собівартості, грн.[20, с.155].

Таким чином, нормативи оборотних засобів - норми витрат, які встановлюються за видами оборотних засобів у вартісному вираженні.

Нормування витрат окремих видів матеріальних ресурсів передбачає дотримання певних наукових принципів (правил), основними з яких є:

прогресивність;

динамічність;

технологічна та економічна обґрунтованість;

економічність (забезпечення зниження норм витрат).

Отже, як було зазначено, потреба в оборотних засобах визначається їх нормуванням. Нормуванню підлягають, оборотні кошти у:

виробничих запасах (Н зв);

незавершеному виробництві (Н нв);

витрат майбутніх періодів(Н вмп);

залишки готової продукції (Н згп).

Загальна сума окремих нормативів утворює сукупний норматив оборотних засобів підприємства (Н об), який визначається за формулою:

Н об = Н зв + Н нв + Н вмп + Н згп . (3.1.7)

Менеджмент будь-якого підприємства завжди використовує відповідні принципи управління запасами й обирає відповідну стратегію їх фінансування. Вважаємо, що найбільш придатною для ТОВ агрофірми „Вікторія” в сучасних умовах господарювання є раціональна модель фінансування оборотних засобів. За такого підходу необоротні активи і системна частка оборотних активів фінансується за рахунок довгострокових зобов'язань та власного капіталу. Сезонні потреби фінансуються за рахунок короткострокових зобов'язань.

Якщо трактувати нормативи оборотних засобів як встановлення їхньої мінімальної потреби, це призведе до агресивної політики формування оборотних засобів, до якої сільськогосподарські підприємства не готові через зниження дохідності підприємств, ціновий диспаритет, високі процентні ставки за короткострокові кредитні ресурси. Тому під нормуванням оборотних засобів необхідно розуміти процес визначення їх оптимальної потреби для забезпечення безперервності виробничого процесу у підприємствах. Адже для встановленого розміру цієї потреби оборотних засобів залежить їх раціональне формування.

Отже, основна методологія нормування оборотних засобів полягає в їх оптимізації. Це означає, що кожному їх елементу визначається така потреба, при якій кругообіг засобів може нормально здійснюватися.

Важливим моментом у нормуванні є об'єктивний розрахунок індивідуальних нормативів. Основними вимогами до методики нормування оборотних засобів у даного сільськогосподарського підприємства повинні бути: використання реальних показників, які тісно пов'язані з виробничими процесами; врахування особливостей кругообігу оборотних засобів саме на їх сільськогосподарському підприємстві, інфляції.

Виробничі запаси у структурі оборотних засобів сільськогосподарських підприємств мають значну питому вагу. Тому це вимагає підвищеної уваги до визначення їхньої оптимальної потреби.

3.2 Методика визначення оптимальної величини оборотних засобів на ТОВ агрофірмі „Вікторія”

Для порівняння всіх сучасних методів визначення нормативів виробничих запасів розглянемо кожен з них на прикладі обчислення нормативу палива на ТОВ агрофірмі „Вікторія” Білопольського району Сумської області (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Порівняльна характеристика визначення нормативу палива на ТОВ агрофірмі „Вікторія”

Метод	Норма, дні	Середньодобове споживання, грн.	Норматив палива, грн.	Норматив палива в % до річного його споживання
1	38	1034,5	48622	12,9
2	88	1034,5	91553	24,2
3			389244,1	103,1

Метод 1 базується на типовому порядку визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей.

Метод 2 - розкривається в методичних рекомендаціях нормування оборотних засобів підприємства аграрного сектора АПК.

Метод 3 - базується на основі формування мінімальних сукупних витрат на замовлення.

З даної таблиці 3.1 випливає, що розмір нормативу палива, визначений методом 1, є найменшим, за методом 3 - найбільшим.

Визначення норм виробничих запасів за методом 1 включає такі елементи: транспортний запас; час для прийняття. Розвантажування, сортування, складування матеріалів; технологічний запас; поточний (складський) запас; гарантійний (страховий) запас. Ця методика підходить для галузей з більш рівномірним циклом виробництва, ніж галузь сільського господарства, тому, що вона не враховує: по-перше, сезонності сільськогосподарського виробництва; по-друге, нестабільності ринкової економіки (інфляція, дефіцит обігових коштів, зростання цін та ін.). Тому негативні явища формування оборотних засобів у базисному періоді переноситимуться на звітний. А це потягне за собою негативні наслідки господарювання у визначені нормативів на наступні періоди.

Враховуючи вищезазначені причини, метод 1 розрахунку нормативу оборотних запасів непридатний для сільського господарства, оскільки він визначається необ'єктивно і є заниженим.

Норматив палива в сільськогосподарських підприємствах, розрахований за методом 3, є найвищим і перевищує річне споживання на 13,1 %. За цією методикою нормування, по-перше, не враховується нерівномірність витрат на одне замовлення в сільськогосподарських підприємствах, по-друге, викладений методичний підхід до визначення виробничих запасів аграрних підприємств прийнятий для умов стабільно стану економіки.

Ми пропонуємо розрахувати необхідний розмір коштів, які інвестуються у товарно-матеріальні запаси, на основі даних про середній залишок товарно-матеріального запасу і собівартості одиниці продукції, тобто без використання норм запасів. Розмір нормативу виробничих запасів, визначений за цим методом, перевищує норматив оборотних запасів, обчислений за методичними рекомендаціями нормування оборотних засобів підприємствами аграрного сектора АПК, у 367 разів.

Для визначення таким шляхом нормативної потреби виробничих запасів є ряд недоліків:

сума оборотних засобів визначається на основі залишків;

за основу визначення береться сума залишків товарно-матеріальних цінностей на початок і кінець періоду, а в сільському господарстві такі показники відображають результати тимчасового характеру;

визначається сукупний норматив оборотних засобів виробничих запасів, через це втрачається виробнича функція нормування;

норматив є завищеним [40, с.275-284].

Щодо визначення нормативу оборотних засобів у незавершеному виробництві у сучасній літературі також зустрічаються різні підходи (табл. 3.2).

У наступному 4 методі ми взяли порівняльну характеристику нормативу незавершеного виробництва у ТОВ агрофірми „Вікторія” за різними методами, щоб визначити який саме метод доцільний для даного господарства.

Як показав аналіз таблиці, обчислений норматив незавершеного виробництва є найбільш оптимальним, розрахований на основі методичних рекомендацій нормування оборотних засобів підприємствами аграрного сектора. Цей норматив становить 72 % річного споживання, тоді як нормативи, визначені за методами 1 та 4, перевищують відповідно в 27,5 та 113,4 рази річне споживання цього виду оборотних засобів. За методом 2 враховується специфіка сільськогосподарського виробництва. Незавершене виробництво в цій галузі ділиться на незавершене виробництво в рослинництві, тваринництві, промислових допоміжних і обслуговуючих виробництвах, ремонтних майстернях і, звичайно, в цих видах незавершеного виробництва будуть і різні коефіцієнти сезонності витрат. Коефіцієнт сезонності за цією методикою розраховують виходячи з того, що витрати нерівномірні, на відміну від коефіцієнтів наростання їх у промисловому виробництві, де витрати більш рівномірні (метод 1).

Таблиця 3.2 Порівняльна характеристика визначення нормативу незавершеного виробництва у ТОВ агрофірми „Вікторія”

Метод	Формула	Розрахунок, грн.	Норматив, у % до річного споживання оборотних засобів незавершеного виробництва
1	Н = З*Д*К, де Н - норматив, З - одноденні витрати за планом IV кварталу, грн.; К - коефіцієнт наростання витрат	Н = 365*7968* *0,7=2035824	2035824/74066*100= =2749
2	Заплановані на кінець року витрати * Кс, де Кс - коефіцієнт сезонності	Н = 41664+1414+ +9024+1783= =53885	53885/74066*100=72
4	Н = Пд*С*Кнв*Ц, де Пд - середньодобовий випуск продукції в натуральному виразі; С - планова виробнича собівартість одиниці продукції; Кнв - коефіцієнт наростання витрат на виробництво продукції; Ц - тривалість виробничого циклу	Н = 137*240*0,7* *365=8400840	8400840/74066*100= =11342,4

Отже, методика розрахунку нормативу незавершеного виробництва за методом 1 та 4 непридатні для застосування в сільському господарствах.

Оборотні засоби у сфері обігу забезпечують покриття запасів готової продукції, залишків коштів у касі і в розрахунках. Тому розрахунки нормативів проводять по цих статтях оборотних засобів.

Розглянемо різні підходи щодо визначення нормативу готової продукції (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Визначення нормативу готової продукції ТОВ агрофірми „Вікторія” різними методами

Метод	Формула	Розрахунок, грн.
1	Н = З*Р, де Н - норматив; З - одноденний випуск продукції в IV кварталі планового року за виробничою собівартістю, грн.; Р - норма запасу оборотних засобів для готової продукції, днів	З = 156698/90= =1741 Р = 158 Н = 1741*158= =275078
2	Визначають на основі середніх мінімальних залишків готової продукції	3800
5	Н = Р*Д, де Н - норматив; Р - одноденний випуск продукції за виробничою собівартістю, грн.; Д - норма запасу оборотних засобів для готової продукції, днів	1117,5*158= =176559,2

З даних таблиці бачимо, що нормативи готової продукції, визначені за методами 1 і 5, є значно завищеними й не відповідають потребам сільськогосподарських підприємств.

В економічній літературі зустрічаються пропозиції щодо визначення нормативів - готової продукції на основі їх максимальних залишків. Проте, як показали розрахунки, обчислений таким норматив є завищеним порівняно з нормативом на запаси готової продукції, розрахованим на основі середніх мінімальних залишків.

Отже, для визначення нормативу готової продукції на основі максимальних залишків не дотримується принцип мінімальності. А дотримуватися його особливо важливо в умовах ринкової економіки, коли сільськогосподарські підприємства недостатньо забезпечені як оборотними засобами, так і джерелами їх формування [27, с.64-68].

З усіх вище перелічених методик розрахунку нормативів оборотних засобів бачимо, що визначення нормативів за методом 2 включає показники, які відповідають потребам підприємства у тому чи іншому виді оборотних засобів. Оскільки визначення нормативів оборотних засобів пов'язане з такими показниками, як витрати виробництва та швидкість обертання того чи іншого виду матеріальних ресурсів, то чим швидше проходить процес обороту, тим менше потрібно оборотних засобів для підтримання безперервності виробництва. Тобто, величина визначеного нормативу в підприємстві залежить від кількості спожитих ним оборотних засобів. Тому ми пропонуємо ТОВ агрофірмі „Вікторія” впровадити саме цей метод, бо він є найбільш оптимальний для нормування оборотних засобів саме для сільськогосподарських підприємств.

Але у вищезазначеній методиці розрахунку нормативів виробничих запасів теж є свої недоліки. В сучасних умовах сільськогосподарські підприємства здійснюють господарську діяльність з нестачею і оборотних засобів. Така ситуація відповідно позначається як на їх господарській діяльності, так і на споживанні ними оборотних засобів. Тому пропонуємо визначити нормативи оборотних засобів на основі планових даних із залученням технологічних карт. Це дасть можливість ТОВ агрофірмі „Вікторія” встановлювати реальні нормативи оборотних засобів.

В економічній літературі зустрічалися пропозиції здійснювати нормування оборотних засобів для визначення суми сукупного нормативу без попередніх розрахунків індивідуальних нормативів.

Наприклад, Г.Ф. Білоусенко пропонував визначити його шляхом визначення їх норми з розрахунку на 1 гривню планової собівартості реалізованої продукції.[17, с.56-61]. Інші автори пропонували визначити суму сукупного нормативу оборотних засобів, виходячи з найменшої потреби їх у період сезонного спаду господарської діяльності.

Ідея визначення тільки сукупного нормативу без попереднього обчислення не одержала до нинішнього часу практичного визнання.

Позитивною стороною цих варіантів розрахунку сукупних нормативів оборотних засобів є те, що вони спрощують процес розрахунку нормативу та зменшують трудомісткість його значення. Але необхідно зазначити, що відмова від розрахунку окремих нормативів призведе до зниження якості нормування через втрату такої важливої його функції як виробнича.

Отже, розмір сукупного нормативу оборотних засобів доцільніше визначати на основі їх по елементного нормування.

3.3 Застосування іпотеки землі як одного із напрямів удосконалення формування оборотних засобів на ТОВ агрофірмі „Вікторія”

Одним із джерел формування оборотних засобів можна використати іпотеку землі. Заклавши під заставу землю, ТОВ агрофірма „Вікторія” отримає кредит у банківській установі, а потім, завдяки отриманим коштам, збільшить оборотні засоби. Так як вивільнення оборотних коштів буде йти швидко, то і суму кредиту дане підприємство погасить теж швидко.

Ні в кого не виникає сумніву той факт, що ефективність застосування іпотеки залежить від ціни землі. Правда, від реальної, що залежить від доходності агропромислового комплексу. Ми ж питання оцінки землі і на її основі запровадження іпотеки землі вирішуємо дуже просто: безперервно індексуємо ціну землі при незмінних показниках внутрішнього споживання та обсяг експорту продукції. Ще в 1995 році ціна землі становила 120 млрд. гривень. Згідно з „Основними напрямами земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки” загальна вартість сільськогосподарських угідь України дорівнювала 306,8 млрд. гривень, а на початок 2002 року вона вже становила 365,8 млрд. гривень. І надалі буде проводитися щорічна індексація грошової оцінки землі, яка запроваджена з 1 січня 2000 року. На сьогодні, за даними Державного комітету землі, нова вартість землі сільськогосподарського призначення складає понад 400 млрд. гривень. Така штучна (не підтверджена обсягами реалізації та ступенем ефективності виробництва) ціна землі покладена в основу іпотечного (земельного) кредитування, що пропонується запровадити у земельних відносинах.

Основна мета застави - кредитне (іпотечне) обслуговування сільськогосподарських підприємств після зменшення більш, ніж у 20 разів, питомої ваги кредитів в обігових коштах. Запровадження інституту застави землі має і зворотний бік медалі - задоволення вимог заставоутримувача (банку) за рахунок земельної ділянки, що є предметом іпотеки. Інакше кажучи, такі земельні ділянки реалізуються шляхом продажу з публічних торгів (аукціонів) або ж переходить у власність Державного земельного іпотечного банку і можуть бути передані ним в оренду для ведення сільськогосподарського виробництва.

В останні 3-5 років науковцями розроблено методики розрахунку застави землі з прикладами розмірів можливого іпотечного кредитування та інвестування галузей промислового комплексу. Зокрема, визначено, що при частці заставленої ріллі в 50 % (від всієї площі) можливі обсяги іпотечного кредитування в Україні під заставу землі (при позичковій ставці 17 % річних, 5-річному терміну кредитування і коефіцієнті його повернення - 0,7) могли б скласти понад 52 млрд. гривень[36, с.197]. Такі радужні надії щодо можливого безмірного кредитування під заставу землі не завершувалися відповіддю на питання: як і скільки років будуть повертатися кредити? Тобто, повинні бути опрацьованими питання як надання кредитів під заставу землі, так і їх повернення. Останнє повинно бути основним.

Щоб дати відповідь на питання повернення кредитів, проаналізуємо всі проблеми, які стосуються системи іпотеки: ціну землі і її заставу. У всіх цивілізованих країнах світу ціна землі залежить від рівня доходності агропромислового комплексу. Ціна землі в країнах світу зросла при збільшенні рівня внутрішнього споживання продуктів харчування і обсягів експорту продукції. Для прикладу наведемо взаємозв'язок товарного потенціалу аграрного сектора і ціни землі в США. Так, товарна продукція (реалізація) в 1939 році в США складала 6,7 млрд. доларів, в 1964 році - 45,3 млрд. доларів, а ціна землі - 79 і 300 доларів за 1 гектар. Внаслідок постійного збільшення сукупних доходів населення збільшувалися обсяги споживання продукції, її експорту, скорочувалися затрати постійного і змінного капіталу на одиницю продукції та відповідно зросли ціни на землю: 388 доларів (1970 р.), 1451 (1980 р.), 2033 доларів (1982 р.). В результаті законодавчого обмеження виробництва кукурудзи в США ціна землі у 1987 році в штатах кукурудзяного поясу зменшилася і склала всього 1354 доларів [26, с.198].

Яка може бути ціна в Україні, якщо ми споживаємо (за даними вибіркового обстеження умов діяльності домашніх господарств України в 2004 році) продуктів харчування всього за 13,5 млрд. доларів США (в тому числі на 3,3 млрд. доларів - вироблено і спожито домашніми господарствами) і експортовано на 2 млрд. доларів. Причому, за вартістю продукція переробки (вартість сировини + вартість переробки + ринкова маржа) становить 48,4 % вартості спожитого кошика (враховуючи, що у нас не розвинута ринкова інфраструктура, вартість сировини становить приблизно 50 %). Тому власне вартість сільськогосподарської продукції, що вироблена сільськогосподарськими товаровиробниками для кінцевого споживання, складала 10,2 млрд. доларів(13,5*0,484*0,5), а з обсягами експорту (не враховуючи доданої вартості в переробній промисловості) - 12 млрд. доларів. За умови, якби рівень рентабельності досяг 10 % при 30-відсотковій річній позичковій ставці по кредитах, ціна землі склала б 3,6 млрд. доларів ((12-12/1,1)/0,3), а в розрахунку на 1 га ріллі - всього 109 доларів США, або майже в 20 разів менша офіційної ціни землі.

З ціною землі пов'язаний механізм її застави. Для визначення площі землі під заставу користуються відомими методичними підходами і формулами, а саме:

Sz = (K*(1+P/100)t)Vs,(3.2.1)

де К - сума кредиту, грн.;

Р - річна позичкова ставка, %;

t - термін застави, років;

Vs - ціна 1 га ріллі, грн..

Перевіримо на реальних (та бажаних) цифрах чи може бути ціна землі в сумі 10 тисяч гривен за 1 га (Vs = 1800 доларів США), якщо запровадити заставу земельних ділянок. Припустимо, що товаровиробник хоче отримати кредит на суму 1 млн. доларів США через механізм іпотеки землі (К = 1 млн. доларів) терміном на 2 роки (t = 2) при річній позичковій ставці 30 % (Р = 30). Тоді загальна площа під заставою буде складати 939 га ріллі (Sz = (1000000*(1+30/100)2)/1800). Визначена під заставу площа ріллі повинна забезпечити повернення суми кредиту (з відсотками) в розмірі 1,69 млн. доларів. Чи реально це?

Фактично в 2004 році сільгосптоваровиробниками було одержано всього 7,35 доларів прибутку з 1 га ріллі. Тоді термін повернення кредитів (без відсотків) складає 245 років (1690000/(7,35*939)). Якщо ж врахувати обов'язкову необхідність сплачувати відсотки за кредит, то за 245 років сума сплати боргу (з відсотками) за користування кредитом під заставу землі складе астрономічну суму 136 з 32 нулями (1000000*(1+30/100)*245). Навіть якби кожний наш гектар ріллі давав по 100 доларів прибутку (200 % рентабельності при виробництві зернових і 205 - соняшнику), то термін повернення боргу (використовуючи 939 га ріллі під заставою) склав би 18 років (1690000/(100*939)), а сума сплати боргу - 200 млн. доларів (1000000*(1+30/100)*18). При зменшенні позичкової ставки до 10 відсотків термін окупності кредитів не зміниться. Всього на всього загальна площа під заставою зменшиться до 735 га ріллі, а борг за 245 років складатиме дещо нижчу, але також астрономічну суму - 97 з 20 нулями.

Якби оцінка землі була проведена за доходністю виробництва, яка є похідною від фактичного рівня споживання та експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, тоді загальна площа під заставою складала б 15,5 тисяч га ріллі (Sz = (1000000* (1+30/100)*2)/109). Ця площа ріллі при рівні фактичної прибутковості (7,35 доларів з 1 га) забезпечить повернення суми кредиту (з відсотками) в розмірі 1,69 млн. доларів за 14,8 років. Протягом цього терміну сума боргу за користування кредитом під заставу землі склала б 82,7 млн. доларів (1000000*(1+30/100)*14,8). При умовному рівні прибутковості (100 доларів з 1 га) термін повернення кредиту становитиме всього 1,09 роки, а сума сплати боргу (з відсотками) - 2,25 млн. доларів.

Одна із ключових проблем аграрної реформи - створення ринку землі. Новий Земельний кодекс забороняє продаж земельних часток (паїв) та сільськогосподарських угідь, призначених для товарного сільськогосподарського виробництва навіть співвітчизникам.

Ринкова ціна землі в 2005 році залишається на рівні реальної в 2000-2004 років (109 доларів) і не досягає розміру офіційної ціни (1800 доларів за га ріллі). Причина дуже проста - зростання ціни землі залежить від обсягів реалізації продукції та сукупних доходів населення. А оскільки щорічні максимальні темпи зростання ВВП (а відповідно, і сукупних доходів) у розвинутих країнах досягали лише 5 % (у постійних цінах, тобто з поправкою на інфляцію), то підвищення рівня внутрішнього споживання продуктів харчування в нашій країні за 5 років досягло б 2,55 млрд. доларів (5*5/10,2/100) або збільшилося всього на 21 % (2,55/12*100) по відношенню до всього обсягу реалізації (10,2 млрд. доларів - вартість продукції, звідси ринкова ціна ріллі в 2005 році складала б всього 132 долара США (109*121/100).

Щоб підняти ціну до бажаного рівня залишається суттєво збільшити експорт продукції. Зразу ж відмітимо, що по мірі зростання обсягів експорту і підвищення доходності агропромислового комплексу позичкова ставка буде зменшуватися (наприклад, до 10 %), так як зростатиме конкуренція серед банків кредитувати доходне сільське господарство з 100-відсотковою гарантією щодо вчасного повернення кредитних коштів.

Спробуємо визначити, при якому обсязі експорту ціна землі в Україні досягне 1800 доларів за 1 га ріллі. Для цього формулу ціни землі запишемо наступним чином:

S * Vs = (Q - Q / R) / P(3.2.2)

і перетворимо її в наступну:

Q = (S * Vs * P / 100) / ((R - 1) / R),(3.2.3)

де Q - обсяг реалізації (внутрішнє споживання + експорт), млрд. доларів США;

Vs - ціна 1 га ріллі (Vs = 1,8 тисяч доларів);

S - площа ріллі (S = 33 млн. га) ;

R - коефіцієнт рентабельності виробництва (R = 1,2);

P - річна позичкова ставка (P = 10);

S*Vs - загальна вартість ріллі, млрд. доларів;

(Q - Q / R) - прибуток сільськогосподарських товаровиробників, млрд. доларів.

Звідси Q = (33 * 1,8 * 10 / 100) / ((1,2 - 1) / 1,2) = 35,64 млрд. доларів, включаючи 14,55 млрд. дол. Внутрішнього споживання (12+2,55). Прибуток склав би 5,94 млрд. доларів (35,64 - (35,64 / 1,2)). Виходить, що для підняття ціни землі до 1800 доларів необхідно експорт збільшити до 21,1 млрд. дол.. (35,64 - 14,55).

Як бачимо, невтішними будуть починання з іпотеки землі, що базуються на бажаній, а не реальній ціні землі. Реальною буде застава землі за ціною в середньому 100-150 доларів за 1 га, а тому сума кредитів буде незначною.

Отже, нам треба постійно працювати над проблемами визначення порівняльних переваг з іншими країнами-сусідами (потенційними імпортерами) щодо виробництва конкурентної продукції, їх потреб в продукції відповідної якості та асортименту і на їх основі - розробити стратегію експортної експансії АПК і проводити постійний моніторинг її виконання.

Зміни у доходності населення (а відповідно рівнів споживання), їх уподобань, втрата або освоєння нових ринків збуту продукції весь час будуть призводити до змін доходності підприємств, регіонів, а відповідно, як похідна буде коливатися і ціна землі. Тобто, повинна бути система відстеження за зміною визначених параметрів на продовольчих ринках і на їх основі проводити постійні перерахунки ціни землі за природнокліматичними, техніко-економічними (витратами ресурсів залежно від комплексу нормоутворюючих чинників) та соціально-демографічними (щільність населення, структура за віком) ознаками [26, с.199-200].

4. Економічна ефективність заходів з охорони праці при зберіганні оборотних засобів на ТОВ агрофірмі „Вікторія”

Одним із головних документів, який забезпечує чітке виконання службових обов'язків працівниками, є “Кодекс законів про працю України” і галузеве “Положення про організацію роботи по охороні праці”. Даний Кодекс трактує вимоги до трудової діяльності громадян в Україні і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості. Кодекс спрямований на охорону трудових прав працюючих [56, с.59].

На ТОВ агрофірмі „Вікторія” в основу по роботі охорони праці покладені, окрім вище вказаних, ще такі правові документи:

Закон України “Про пенсійне забезпечення”.

Закон України “Про загальне обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку і професійних захворювань на виробництві, які викликали втрату працездатності”.

Закон України “Про пожежну безпеку” тощо [24, с.21].

Згідно до колективного договору і Закону України “Про охорону праці” [4] роботодавець признає, що забезпечення безпечних і здорових умов праці для робітників ТОВ агрофірмі „Вікторія” є його обов'язком, і він несе юридичну відповідальність за стан охорони праці на підприємстві. Власник підприємства зобов'язується забезпечити і підтримувати умови санітарії, техніки безпеки на всіх робочих місцях у відповідності з діючими нормами [11, с.30].

Для здійснення контролю за дотриманням законодавства по охороні праці на ТОВ агрофірмі „Вікторія” керівником назначаються уповноважені по питанням охорони праці. Уповноважені виконують свої суспільні обов'язки, як правило, в процесі виробництва безпосередньо в тому підрозділі, в якому вони назначені, тому для них надається певний час [12, с.10].

Згідно колективного договору посадові особи мають вимагати усунення від роботи працівників, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань з охорони праці, чи не мають допуску до відповідних робіт, чи порушують нормативні акти про охорону праці, надсилати керівнику підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, що порушують вимоги щодо охорони праці [11, с.32].

Керівництвом постійно проводяться заходи з охорони праці, навчання, підвищення кваліфікації тощо, але цих заходів недостатньо. Про це свідчить нещасний випадок, який трапився у 2003 році.

24.03.2003 року тракторист Корнієнко зорював ріллю під посів ячменю. Під час роботи раптово вийшов з ладу механічний транспорт. Тракторист Корнієнко самостійно почав ремонт трактора, внаслідок чого дуже пошкодив одного пальця на правій руці. До нещасного випадку заробітна плата працівника складала 450 грн. Він пробув на лікарняному 25 днів. Вина потерпілого (m) - 100%.

Наведемо основні показники, що характеризують стан охорони праці на ТОВ агрофірмі „Вікторія”.

Середньооблікова чисельність працюючих на 2003 рік становить 583 працівника.

Кількість нещасних випадків - 1.

Кількість днів непрацездатност - 25.

Матеріальні збитки від нещасного випадку становлять грн.

Коефіцієнт частоти травматизму розраховується, як відношення кількості нещасних випадків до середньоспискової чисельності працюючих у відсотковому значенні.

Тобто Кч=(1/583)*100=0,2%. (4.1)

Коефіцієнт важкості - Кв=Дн/(Кнв-Кнвл), (4.2)

де Дн - кількість днів непрацездатності;

Кнв - кількість нещасних випадків;

Кнвл - кількість нещасних випадків з летальним наслідком.

Кв=25/1=25.(4.3)

Коефіцієнт втрат робочого часу -

Кврч=(Дн*1000)/Кпр, де (4.4)

Кпр - кількість працюючих

Кврч=(25*1000)/583=42,9.

Асигновано коштів на охорону праці - 4085грн.

Таблиця 4.1 Показники стану охорони праці на ТОВ агрофірмі „Вікторія”

Показники	Одиниця виміру	2003 рік	2004 рік	2005 рік
Середньооблікова кількість працюючих (Р)	чоловік	583	584	531
Кількість нещасних випадків тимчасової втрати працездатності (Т)	випадків	1
в тому числі із смертельним наслідком (Тсм)	випадків
Кількість днів непрацездатності (Дн)	днів	25
Матеріальні збитки від нещасного випадку	гривен	4148,25
Коефіцієнт частоти травматизму (Кч)		0,2
Коефіцієнт важкості (Кв)		25
Коефіцієнт втрати робочого часу (Квч)		42,9
Асигновано коштів на охорону праці	гривен	4085
Витрачено коштів на охорону праці	гривен	4085
Кількість пожеж	випадків

Розрахуємо матеріальні збитки від травматизму за формулою:

Ез = С1+С2+С3+С4+С5+С6+С7,(4.5)

де С1 - розмір одноразової допомоги:

С1= Зм * К (1-m / 100) = 450*0,5(1-100 / 50) = 255грн.(4.6)

К - коефіцієнт, який залежить від тривалості хвороби потерпілого (оскільки Корнієнко хворів 25 днів, то цей коефіцієнт складає 0,5).

С2 - сума виплат за листом непрацездатності:(4.7)

С2= Зд*Дн = 19,6*25= 490 грн.

Зд - середньоденна оплата праці, грн.

Вона розраховується, як відношення сум заробітної плати працівника за останні 6 місяців до суми відпрацьованих днів за той же період:

Зд=(500+435+312+349+423+450)/(26+20,1+15+19,2+21,6+24)=19,6 (грн.).

Дн - кількість днів непрацездатності по травматизму.

С3 - витрати на розслідування нещасного випадку: (4.8)

С3= Зд1*Т1+Зд2*Т2+Зд3*Т3 = 21*3+15*3+18*3 = 150 грн.

Зд1,Зд2,Зд3 - середня денна заробітна плата начальника структурного підрозділу, інженера по охороні праці, голова профкому, що приймали участь в розслідуванні нещасного випадку, грн.

Т1,Т2,Т3 - кількість повних днів, витрачених на розслідування нещасного випадку, дні.

С4 - витрати медичного закладу:(4.9)

С4 = 18,5*Дс+2,625*Да = 18,5*15+2,625*6= 293,25 грн.

Дс - кількість днів, проведених хворим на стаціонарному лікуванні;

Да - кількість днів на амбулаторному лікуванні;

18,5 і 2,625 - коефіцієнти, які враховують середні витрати медичних закладів одного дня перебування на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.

С5 - сума штрафу за нещасний випадок:(4.10)

С5 = Зд*Дн (1-m/ 100) = 19,6*25(1-100/100) = 490 грн.

С6 - вартість недоотриманої продукції: (4.11)

С6 = ВПд*Дн = 0,1*25 = 2,5тис.грн.

ВПд - вироблена продукція одним працюючим в день, тис. грн.

ВПд = Впр/ (Рср*До) = 8808/ (583*270) = 0,06 тис. грн.(4.12)

ВПр - загальний обсяг реалізованої продукції, або надання послуг за рік, грн.;

Рср - середньооблікова кількість працюючих за рік, грн.;

До - кількість днів відпрацьованих одним працюючим в рік ;

Дн - кількість днів непрацездатності.

Таким чином, загальна сума витрат буде дорівнювати:

Ез=225+490+150+293,25+490+2500= 4148,25грн.(4.13)

Для підвищення рівня ефективності охорони праці пропонується здійснення наступних заходів з охорони праці, згідно з темою дипломної роботи, а саме при зберігання оборотних засобів:

1. Компенсувати робітнику витрати на придбання спецодягу, якщо встановлений строк видачі цих засобів порушений і робітник був вимушений придбати їх за власні кошти;

2. Згідно статті 28 ЗУ “Про пожежну безпеку” з метою попередження пожарів, організації їх тушіння, забезпечення контролю за дотриманням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки створити добровільну пожежну дружину. За активну участь в забезпеченні пожежної безпеки надавати додаткову відпустку із збереженням заробітної плати.

3. Придбати путівки в дома і бази відпочинку для робітників і членів їх сімей за доступними для працівників цінами, встановленими по погодженню між роботодавцем і профкомом.

4. Покращити вентиляцію у зерносховищах та складах.

5. Ввести більш ефективну автоматизацію по обслуговуванню складів.

6. Заасфальтувати дворища перед складами.

Пт = ((Р2 /Р1 ) - 1) * 100 * m (%),(4.14)

де Р1, Р2 - показники працездатності до і після поліпшення умов праці;

m - коефіцієнт впливу поліпшення функціонального стану організму людини на продуктивність праці (m = 0,4).

Р1 = 100 - ((Uт 1 - 15,6) / 0,64),(4.15)

Uт 1 = 33,0, Uт 2 = 18,0.(4.16)

Р1 = 100 - ((33 - 15,6) / 0,64 = 72,8;(4.17)

Р2 = 100 - ((18 - 15,6) / 0,64 = 96,3.(4.18)

Пт = ((96,3 / 72,8) - 1) * 100 * 0,4 = 12,8 (%).

Таким чином, поліпшення умов праці призвело до зростання продуктивності праці на 12,8 %, що є позитивною тенденцією.

5. Удосконалення облiку оборотних засобiв ТОВ агрофірмі „Вікторія”

На сучасному етапі розвитку ринкової економіки науково-технічний прогрес находить своє вираження в якісних змінах знарядь праці, технологічних та управлінських процесів. Одним із основних факторів впливу науково-технічного прогресу на всі сфери діяльності людини є широке використання нових інформаційних технологій, під якими розуміють сукупність методів та засобів отримання і використання інформації на базі обчислювальної техніки, широкого застосування математичних методів.

Під впливом нових інформаційних технологій здійснюється перехід від екстенсивного росту виробництва до інтенсивного, відбуваються корінні зміни в розподілі праці, технології управління (процесах обґрунтування та прийняття рішень, організації їх виконання) [30, с.224-227].

ТОВ агрофірма „Вікторія” в своїй діяльності не використовує комп'ютери, тобто дане підприємство не автоматизоване. Даний фактор, на нашу думку, суттєво гальмує ефективність діяльності підприємства, так як органiзацiя управлiння й облiку на пiдприємствi сьогоднi неможливi без застосування iнформацiйних технологiй. Поширення iнформацiйних технологiй в економiцi та, зокрема, у бухгалтерському облiку, принесло iз собою масштабнi революцiйнi змiни [5, с.168-169].

Для того, щоб удосконалити облік оборотних засобів ТОВ агрофірми „Вікторія” необхідно забезпечити її комп'ютерами та впровадити набiр програм „lС:Предприятие”, яка є унiверсальною програмою автоматизацiї дiяльностi підприємства. Вона використовується для будь-яких розрiзiв економiчної дiяльностi пiдприємства, в тому числi й рiзних дiлянок бухгалтерського облiку [26, с.154].

Система „lС:Предприятие” може бути використана для ведення рiзних роздiлiв бухгалтерського облiку:

облiк операцiй по кaci та банку;

облiк основних засобiв та нематерiальних активiв;

облiк матерiалiв та МШП;

облiк товapiв, послуг i виробництва продукцiї;

облiк валютних операцiй;

облiк взаєморозрахункiв з органiзацiями, дебiторами, кредиторами, підзвітними особами;

облiк розрахункiв по заробiтнiй платi;

облiк розрахункiв з бюджетом;

iншi роздiли облiку [42, с.36-40].

В бухгалтерському облiку надходження оборотних засобів, а саме виробничих запасiв, товapiв, МШП та напiвфабрикатiв на склад, їх рух та витрачання оформлюється одними й тими ж документами, та вiдображаються iдентичними господарськими операцiями. Фіксування надходження оборотних засобів є дуже кропіткою роботою, яка займає багато часу. Наприклад, керування складськими запасами - гостра проблема торговельного підприємства. Надійний шлях до ефективного керування запасами - довірити цей процес автоматизованій системі.

Для автоматизацiї оприбуткування запасiв на пiдприємство передбачено наступнi документи: „Приходная накладная” та „Счет входящий”.

Заповнення реквiзитiв екранної форми документу „Приходная накладная” потрiбно починати з реквiзитiв групи „Вид поставника”, яке може приймати одне з наступних значень: вiтчизняний постачальник, iноземний постачальник, пiдзвiтна особа та iнше. Це впливає на вибiр бухгалтерського рахунку постачальника в додатковiй закладцi. Пiсля цього потрiбно вказати постачальника iз довiдника „Контрагенты” або „Сотрудники” (якщо реєструється надходження вiд пiдзвiтної особи), вибрати валюту, в якiй буде виписана накладна i курс цiєї валюти. Якщо облiк взаєморозрахункiв з даним постачальником ведеться в розрiзi договорiв, i в довiднику „Контрагенты” для нього визначений договiр по замовчуванню, останнiй вiдобразиться в полi „Заказ” електронної форми прибуткової накладної.

Для проведення документу формуються проводки, якi можна проглянути в журналi операцiй („Журналы” - „Журнал операцій”).

Для автоматизацiї руху, переоцiнки та списання запасiв використовуються такі документи: документ „Переоценка ТМЦ” використовується для змiни як торгiвельної нацiнки товapiв, що знаходяться в роздрiбнiй торгiвлi, так i змiни облiкової цiни запасiв, що знаходяться на складi пiдприємства.

При проведеннi документа автоматично формуються бухгалтерськi проводки, склад яких залежить вiд типу номенклатури, виду торгiвлi i позицiювання витратної накладної в ланцюгу взаєморозрахунків з клієнтом.

Документ „Счет - фактура” призначений для оформлення попереднiх домовленостей на продаж запасiв покупцям. При продажу запсiв за попередньо виписаним рахунком потрiбно виписувати документ „Расходная накладная” на основi даного рахунку (в режимi введення документу пiдстави). Специфiкацiя „Расходной накладной” в цьому випадку заповнюється автоматично.

Документ „Перемещение” призначений для peєстpaцiї в типовiй конфiгурацiї факту руху запасiв з одного складу на iнший, вiд однiєї матерiальної особи до iншої. Однак перемiщення запасiв має свої особливостi. Якщо запаси, що надiйшли, потрiбно оприбуткувати на рiзнi склади, оприбуткування можна зробити на один склад, а потiм перемістити між складами.

У реквiзитi „Контрагент” необхiдно вибрати покупця, за замовчуванням пiдставляється клiєнт iз константи „Контрагент по умолчанию для розничных продаж”. В реквiзитi „Касса” вказується, куди надходить готівкa за реалiзований товар, шляхом вибору з довiдника „Счета нашей фирмы”. На закладцi „Дополнительно” у реквiзитах „Субконто валовых доходов” i „Вид НДС” вказується аналiтика для формування проводок по валових доходах i ПДВ вiдповiдно.

Для органiзацiї аналiтичного облiку запасiв використовуються субконто „ТМЦ” та „Места хранения”, кожному з яких вiдповiдають однойменнi довiдники. Вводити данi до цього довiдника „ТМЦ” потрiбно в режимi „lС:Предприятие 7.7”.

Отже, обчислювальна техніка суттєво підвищить якість обробки облiкової iнформацiї ТОВ агрофірми „Вікторія”. При цьому застосування комп'ютерiв змiнює змiст та органiзацiю працi облiкового персоналу i зменшується кiлькiсть ручних операцiй з обробки первинних документiв, систематизацiї облiкових показникiв, заповнення peгістрів та звiтних форм. Облiкова праця стає бiльш творчою, спрямованою на органiзацiю й удосконалення облiку [53, с.44-45].

Важливим елементом інформаційних технологій є електронні таблиці або табличні процесори. Особливістю табличних процесорів полягають в тому, що з їх допомогою можна не тільки вводити дані в клітинки таблиць, редагувати та форматувати їх, але й застосовувати формули для опису зв'язків між значеннями, що зберігаються в різноманітних клітинках. Обчислення за даними формулами виконуються автоматично. Зміна значення якого-небудь показника призводить до зміни значення розрахункових показників, і тим самим, при поновленні певних даних, поновлення всієї таблиці відбувається автоматично. Тому ці таблиці називаються динамічними.

Таким чином, для удосконалення обліку оборотних засобів ТОВ агрофірма „Вікторія” повинна впровадити програму Exсel, яка з'явилася в 1967 році, фірми Microsoft. Вона дозволяє виконувати обчислення, аналізувати дані і працювати зі списками в таблицях і на веб-сторінках. Розглянемо додаток 1 „Основні економічні показники ТОВ агрофірми „Вікторія”, в якому економічні показники даного підприємства виконані за допомогою електронної таблиці.

Електронні таблиці призначені для збереження та обробки інформації, представленої в табличній формі. Вони являють собою двовимірні масиви, що складаються з колонок і рядків. За допомогою таблиць можна виконувати різні економічні, бухгалтерські та інженерні розрахунки, а також будувати різноманітні графіки та діаграми, проводити складний економічний аналіз в АПК, розв'язувати оптимізацій ні задачі (оптимізація структури машинно-тракторного парку, оптимізація розміщення і структури посівів, оптимізація раціонів годівлі тварин), моделювати ситуації.

Даний додаток 1 має введені значення за досліджуємий період, які необхідно проаналізувати, а саме визначити відхилення (+,-) та відхилення у %, а також розрахувати формули, використовуючи показники даної таблиці за 2003-2005 рік. Використання програми Exсel ТОВ агрофірмою „Вікторія” призведе до швидкого обчислення необхідних економічних показників за даними формулами, тому що обчислення виконуються автоматично, що дозволить підприємству використати вільний час на інші організаційно-виробничі заходи.

За допомогою обчислювальної техніки можна реалізувати будь-яку ручну або механізовану форму обліку. З'являється можливість реалізації не фіксованої форми, а тієї, яка була б „оптимальною”. В цьому випадку мова йде про удосконалення методології обліку ТОВ агрофірми „Вікторія” на основі застосування комп'ютерів, а не пристосування методології до вимог технічних засобів, тобто удосконалення методології обліку визначається не технічними умовами і обмеженнями, а широкими можливостями реалізації.

Таким чином, серед основних можливостей табличного процесора можна назвати:

створення та редагування електронних таблиць;

оформлення та друк документів, які містять двовимірні таблиці;

створення багатотабличних документів, об'єднаних формулами;

вирішення економічних задач графічними методами;

робота з електронними таблицями як базами даних: сортування таблиць, вибірка даних за запитами;

створення підсумкових та зведених таблиць;

використання при побудові таблиць інформації із зовнішніх баз даних;

статистична обробка даних.

Використання ТОВ агрофірмою „Вікторія” комп'ютерної системи передбачає автоматизоване виконання задач бухгалтерського обліку. При її використанні збільшується оперативність обліку, контролю і аналізу, з'являється можливість отримання необхідних довідкових і аналітичних даних протягом звітного періоду, а не тільки по його закінченні. При цьому обсяг інформації, що рекламно надається користувачам, значно скорочується і обмежується тільки даними, що необхідні і достатні для виконання конкретних управлінських робіт. За бажанням можна перевірити правильність розрахунків, отримавши розшифровки кожного результату із зазначенням всієї вхідної інформації і порядку проведення розрахунків.При цьому система бухгалтерського обліку розглядається як єдина система і не робиться поділу обліку за видами на оперативний або бухгалтерський, на управлінський, фінансовий або податковий. Обчислення виконуються автоматично, що дозволить підприємству використати вільний час на інші організаційно-виробничі заходи.

6. Оцінка діяльності ТОВ агрофірми „Вікторія” як природокористувача

Економіка природокористування - міждисциплінарна наука, спрямована на отримання і практичне використання нових знань у галузі регулювання взаємовідносин між соціально-економічним розвитком суспільства та використанням природних ресурсів. Це гуманітарна дисципліна. Отже, об'єктом її дослідження є відносини між людьми і природою [37, с. 46-48].

Природокористування - задоволення потреб суспільства в елементах природи. Може бути прямим і непрямим. Прямим називається безпосереднє використання природних ресурсів як джерел сировини, енергії і простору. Непрямим - використання природних ресурсів, як правило, без їх вилучення (наприклад, використання водних ресурсів для потреб гідроенергетики та водного транспорту і риборозведення, рекреаційне використання територій). Воно може бути загальним - для задоволення життєво необхідних потреб людини, безоплатно, без закріплення за окремими особами і надання спеціальних дозволів; а також спеціальним - надання в користування, володіння або оренду природних ресурсів на підставі спеціальних дозволів, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності [52, с.15].

Власне економіка природокористування як наукова дисципліна сформувалась лише в останні десятиріччя. Проте вже утворилися наукові школи, де проводиться пошук шляхів вирішення найактуальніших проблем охорони природи і раціонального використання природних ресурсів, розробляється методика і методологія еколого-економічних досліджень. Зокрема, у Сумах (О.Ф. Балацький, А.В. Чупіс, Л.Г. Мельник), Києві (В.Г. Сахаєв, П.П. Борщевський, М.Ф. Реймерс), Одесі, Житомирі, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, Львові [22, с. 25].

У третьому тисячолітті - у період бурхливого розвитку науково-технічного прогресу, виникнення новітніх технологій - людство постало перед загрозою свого фізичного винищення. Надбанням сучасної цивілізації стали значний приріст населення планети, інтенсифікація використання (а практично хижацьке винищення) природних ресурсів планети, викиди і скиди екологічно небезпечних відходів виробництва, порушення екологічного балансу Землі, більше того - забруднюється навіть навколоземний простір. Людство перебуває на межі глобальної планетарної катастрофи. Екологічні проблеми виникали і виникають далі з причини нераціональної взаємодії навколишнього середовища і людини та її господарської діяльності, що посилює антропогенне і техногенне навантаження на довкілля [33, с. 314].

З метою проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності по організації і координації заходів щодо охорони навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, розробляється національна програма.

Головне завдання національної екологічної програми полягає в стабілізації якості навколишнього середовища, сприянні комплексному використанню природних ресурсів у поєднанні з інтенсивним соціально-економічним розвитком і збереженням ресурсів біосфери[52, с.70-74].

Дамо оцінку діяльності ТОВ агрофірми „Вікторія” як природокористувача. ТОВ агрофiрма „Вікторія” розташована в селищi мiського типу Жовтневе Бiлопiльського району Сумської областi.

Агрофiрма „Вікторія” знаходиться в другому агроклiматичному районі областi, який характеризується помiрним клiматом. Лiто тепле iз значною кількістю вологи, зима не дуже холодна з відлигами .

Середньорiчна кiлькiсть опадiв за даними Сумської метеорологiчної станцiї складає 500 мм. Найбiльша кiлькiсть опадiв випадає в лiтньо-осiннiй період.

Середня вiдносна волога повiтря складає вiд 45 до 67 %.

Рельєф територiї агрофiрми складний i не однорiдний. Умовно, використовуючи територiю можна роздiлити на 2 дiлянки:

1. Основний масив земле використання, де розташовуються основнi піхотні землі.

2. Понижена ділянка - використовується пiд кормовi угіддя (табл.14). Рiзноманiтнiсть умов рельєфу, гpунтоутворюючих порiд та умов зволоження призвело до значного рiзнобарв'я ґрунтового покрову. Серед грунтів господарства найбiльшу розповсюдженiсть отримали чорноземи типовi, карбонатнi, вищелочені, менш розповсюдженi чорноземи опiдзоленi та осолодiлi грунти.

До днища балок, ложбинам стока - луговi i лугово-болотнi rpунти в залежностi вiд глибини залягання рiвня гpунтових вод.

Таблиця 6.1 Структура земельних площ ТОВ агрофірми „Вікторія”

Показники	Роки
	2003	2004	2005
Загальна земельна площа, га	4370	4370	4370
Площа сільгосп угідь, га	4370	4370	4370
Площа ріллі, га	4219	4219	4219

Проаналізувавши дані таблиці 14 можемо зробити висновки, що ТОВ агрофірма „Вікторія” має велику площу землі, а саме 4370 га, з них сільськогосподарських угідь 4370 га, площа ріллі 4219 га. Землі агрофірми „Вікторія” знаходяться на умовах оренди та власності засновників. Загальна кількість договорів оренди - 1226, а засновників - 392.

Розвиток агрофірми „Вікторія” призводить до забруднення грунтів, річок, зменшення площ лісів. У процесі своєї роботи підприємство здійснює природоохоронну діяльність.

Основу організації управління навколишнім середовищем і раціональним використанням природних ресурсів на ТОВ агрофірмі „Вікторія” становить Закон України „Про охорону навколишнього середовища” [2], кодекси - земельний, водний, а також законодавство про охорону та використання рослинного та тваринного світу і інші юридичні норми, нормативи і стандарти.

В наш час все гостріше постає питання про шляхи, способи та методи раціонального землекористування. Земля - найважливіша складова природних ресурсів, основа рослинного і тваринного світу, вмістилище природних багатств, головний засіб виробництва в сільському господарстві.

Найбільшої шкоди ґрунтам завдає ерозія. Внаслідок ерозійних процесів змивається з кожного гектара землі в середньому 12 т родючого ґрунту з вмістом гумусу близько 3,1 %. Це якраз та кількість родючого ґрунту, яку потрібно вносити щорічно на 1 га ріллі у вигляді органічних добрив для підтримання балансу поживних речовин у ґрунті. Внаслідок ерозії зменшується товщина орного шару, знижується родючість грунтів, погіршується їх структура та водно-повітряний режим.

Головною метою раціонального землекористування в господарстві є забезпечення відтворення підвищення родючості грунтів. Шляхами її реалізації є боротьба з ерозією грунтів, підтримка бездефіцитного балансу гумусу та інших поживних речовин, використання органічних добрив, мінімізація техногенного впливу на ґрунти, біологічні методи захисту рослин. У досягненні бажаних результатів по зменшенню інтенсивності ерозійних процесів в даному господарстві приділяють велику увагу щодо правильного підбору та чергуванню культур у сівозміні.

Однією з основних тенденцій у світовій господарській практиці є організація підприємств, орієнтованих на виробництво, зберігання та постачання екологічно чистої продукції. Визначення шляхів екологічної чистоти сільськогосподарської продукції неможливе без виявлення чинників, які спричиняють її забруднення. Основною причиною забруднення в рослинництві є використання агрохімікатів - мінеральних добрив та засобів захисту рослин. Орієнтуючись на максимізацію прибутку, сільськогосподарські підприємства надають перевагу не тим хімікатам, які забезпечують найбільший ступінь екологічності продукції, а тим, які дозволяють виробити її найбільший обсяг. Розглянемо таблицю 15.

Таблиця 6.2 Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища ТОВ агрофірми „Вікторія”

Назва забруднюючих речовин, види пального	Фактичні обсяги викидів, викорис-таного пального, скидів, розміщення відходів, т	Нормативи збору, грн./т	Величина індексу споживан-ня цін	Коригуючі коефіцієнти до нормативів збору	Загальна сума збору, грн. (2*3*4*5)
1	2	3	4	5	6
1. Нарахування збору за викиди пересувних джерел забруднення
1.1 Бензин

Подобные документы

• Оборотні засоби підприємства

  Поняття, структура оборотних засобів. Джерела формування оборотних засобів, кругообіг, показники використання, нормування. Значення та шляхи прискорення оборотносі оборотних засобів, ефективність використання, потреби й аналіз структури оборотних коштів.
  
  курсовая работа [160,2 K], добавлен 04.09.2002
  

• Ефективність використання оборотних коштів підприємства і шляхи її підвищення

  Економічна сутність оборотних засобів і оборотних коштів, принципи їх організації і джерела формування. Аналіз ефективності використання оборотних коштів у ТОВ СОП "Михайлівське". Шляхи та методи впровадження у виробництво інтенсивних технологій.
  
  курсовая работа [123,7 K], добавлен 24.09.2013
  

• Аналіз та оцінка оборотних активів та їх використання на ПАТ "Завод "Фіолент"

  Фінансово-економічна характеристика діяльності селянського (фермерського) господарства. Стан, динаміка і структура оборотних активів даного підприємства, джерела формування. Шляхи покращення структури та ефективності використання оборотних засобів.
  
  курсовая работа [162,9 K], добавлен 20.05.2013
  

• Оборотні засоби підприємства та ефективність їх використання

  Принципи організації оборотних засобів та джерела їх формування. Загальна характеристика підприємства ПАТ "Електронмаш". Показники рентабельності оборотних засобів підприємства, підвищення ефективності їх використання в сучасних умовах господарювання.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 26.12.2016
  

• Економічна ефективність використання оборотних засобів та шляхи її підвищення (на прикладі приватного підприємства "Прайд")

  Складові елементи оборотних засобів та показники ефективності їх використання. Визначення потреби підприємства в оборотних фондах, аналіз рівня забезпеченості та ефективності використання. Сучасна політика ресурсозбереження та ефективність її здійснення.
  
  курсовая работа [362,4 K], добавлен 01.10.2011
  

• Резерви забезпечення ефективного використання оборотних засобів підприємства (на прикладі ТОВ "Бочечківське")

  Поняття і складові елементи оборотних запасів підприємства. Оцінка забезпеченості та ефективності використання оборотних засобів ТОВ "Бочечківське". Розв'язання проблеми нестачі власних оборотних коштів і поповнення їх обсягу за умов економічної кризи.
  
  курсовая работа [81,5 K], добавлен 14.09.2012
  

• Шляхи раціонального формування і використання основного і оборотного капіталу в аграрних підприємствах

  Характеристика виробничих фондів, їх класифікація і структура. Джерела формування і оцінка ефективності використання оборотних засобів на аграрних підприємствах. Використання техніки на лізинговій основі та мінімізація потреби в оборотних засобах.
  
  курсовая работа [100,7 K], добавлен 15.03.2011
  

• Оборотні засоби підприємства

  Методика визначення показників стану та використання оборотних засобів. Аналіз активу та пасиву балансу, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Оцінка використання оборотних засобів. Прогнозний розрахунок потреби в оборотних засобах.
  
  дипломная работа [288,9 K], добавлен 26.06.2011
  

• Аналіз використання оборотних засобів

  Склад і структура оборотних коштів підприємства, показники їх стану і використання. Оцінка поточного рівня фінансового стану підприємства. Етапи аналізу та шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів. Нормування оборотних засобів.
  
  курсовая работа [405,7 K], добавлен 09.11.2010
  

• Підвищення ефективності використання оборотних засобів

  Оборотні засоби сільскогосподарського підприємства. Економічна ефективність їх використання у ТОВ "Україна". Рентабельність основних засобів аналізованого с/г підприємства. Прогнозування вартості оборотних засобів за допомогою трендового аналізу.
  
  курсовая работа [90,2 K], добавлен 08.03.2008
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам