Исследование философско-культурологических оснований культурной политики. Разработка методологических подходов к исследованию взаимодействия политики и культуры (в частности гео-хронополитических), имеющих теоретическое и прагматическое значение.

Ключевые принципы удовлетворения социокультурных потребностей, что предусматривает разработку системы духовно-мировоззренческих ценностей, которые маркируют национальную идентичность и знаково очерчивают на ее основе общее культурное пространство.

Определение категории "свободное время". Значение понятия свободного времени с позиции научных школ, выявление теоретико-методологических подходов к его пониманию. Досуг как время, которое расценивается как условие для самовыражения человеческой личности.

Сутність, основні складові освітньої культури. Основні завдання і теоретичні можливості філософсько-педагогічної антропології щодо вивчення соціокультурних засад становлення освітньої культури. Характеристика розвитку культури особистості засобами освіти.

Сутність та практичний зміст правової категорії "охорона культурної спадщини". Огляд наукових підходів до розуміння культури як показника розвитку суспільних відносин. Систематизація співвідношення понять "культурна спадщина", "культурні цінності".

Навчальний посібник "Наукова творчість у галузі культурології і мистецтвознавства" як вагомий внесок у скарбницю україномовних видань культурологічно-мистецького спрямування. Результат об’єднання зусиль харківської й київської галузевих наукових шкіл.

У дослідженні розкрито теоретико-методологічні підходи до визначення сутності креативних кластерів. У історичній ретроспективі проаналізовано українську практику формування і розвитку кластеризації креативних індустрій. Виокремлено основні її ознаки.

Визначено теоретичні витоки дослідження мережевої творчості. Обґрунтовано дослідницький потенціал герменевтичного підходу, в рамках якого розкриваються інтерпретаційні можливості мережевої творчості. Окреслено когнітивні здібності медіа-археології.

Дослідження питання вітчизняної культурної політики держави у напрямі розробки стратегій по оцифруванню об’єктів історико-культурного спадку. Окреслення можливостей подальшого існування об'єктів культурної спадщини та розвитку пам'яткоохоронної сфери.

Особенности сохранения этнокультурного и языкового многообразия в республиках в рамках реализации государственной национальной политики России. Специфика культурных различий, необходимость поддержания этносоциального баланса в институтах управлении.

Изучение социологической сущности культуры, её базисных элементов и функций. Анализ классификации культуры по особенностям поведения, сознания и деятельности людей в конкретных сферах общественной жизни. Обзор функций материальной и духовной культуры.

История материальной культуры и дизайна доиндустриальных цивилизаций. Анализ процессов становления и развития данной отрасли в странах Западной Европы, США, Японии, России в XX в., начале XXI столетия. Основные проблемы этнического дизайна Казахстана.

Сущность понятий "предмет дизайна" и "объекты дизайна", их определение. Основные рабочие категории дизайна, его виды, функции, принципы и закономерности. Типология, направления и специализация дизайн-деятельности. Композиционное формообразование.

Молодежь как динамично развивающийся социальный объект и проблема исследования культурологии. Зачатки изучения молодежных проблем в Азербайджане в возрастной психологии и социологии. Основные стадии изучения молодежной проблематики, их характеристика.

Сущность, характеристика и типология культурно-досуговой деятельности. Различие понятий "досуг" и "свободное время". Выбор занятий для развития личности, восстановления физических и духовных сил. Формирование ценностных ориентаций молодого поколения.

Основы художественного развития детей на уроках изобразительного искусства у младших школьников. Характеристика основных видов народных игрушек. Методы и приемы знакомства с народной игрушкой на уроках Изобразительного искусства в начальной школе.

Культура как основной предмет изучения культурологии. Определение содержания понятий "догмат" и "Троица". Рассмотрение примера процессов ассимиляции в рамках межкультурной коммуникации. Основные культурологические концепции прошлого и современности.

Аналіз поняття культури в аспекті викладання культурології. Формування у студентів знань про історію і теорію культури, навичок і умінь, духовних якостей особистості. Обґрунтування парадигми культурологічного знання та її втілення в навчальний процес.

Ознайомлення з біографічними даними Володимира Січинського. Аналіз та систематизація мистецтвознавчої спадщини вченого. Визначення гуманістичного і новаційного характеру праць автора, їх впливу на формування української мистецтвознавчої думки ХХ ст.

Розгляд впливу ілюстративної автономії та візуально-текстової спільності художнього твору на трансформацію образів літературних героїв в українській книжковій ілюстрації другої половини XX ст. Літературоцентризм дитячої книжкової ілюстрації цього періоду.

Характеристика методологічних засад розуміння національної культури. Розгляд поняття, сутності і основних функцій культури. Проблема співвідношення національного, інтернаціонального і класового в культурі. Діалектична єдність перервного і неперервного.

Культура і цивілізація, їх поняття і взаємозв’язок. Морфологія і динаміка культури, конкретно-історичні моделі культури. Субкультура і її функції. Антропосоціогенез, культурогенез, їх особливості. Основні наукові концепції походження і сутності культури.

Розкриття та концептуалізація ідеї сталого миру та її інструменталізації в сфері культури та соціокультурної діяльності. Порівняльний аналіз різних конфліктів та процесів миротворення для виявлення загальних патернів. Чинники впливу на стійкий мир.

Пошуки Жіля Дельоза в галузі теорії кіно, його методи аналізу внутрішньої логіки кінематографічного дискурсу. Класифікація кінообразів, історична обумовленість руйнації образу-руху і домінування образу-часу в кінематографі кінця XX - початку XXI ст.

Аналіз основних напрямів розвитку української культурології у 2020-23 рр. у параметрах поточних теоретичних напрацювань, оприлюднених у монографічних дослідженнях та статтях у спеціальних фахових періодичних виданнях. Досягнення прикладної культурології.

Тенденції й особливості торгівлі результатами художньої творчості, основні принципи відносин у сфері ринку образотворчого мистецтва, а саме: рівність сторін, вільне волевиявлення та відкритість комунікацій. Характерні риси творів образотворчого мистецтва.

Аналіз спільних та індивідуальних рис хорового та театрального мистецтв, переваги і недоліки їхнього синтезу. Особливості використання театралізації в роботі керівника хорового колективу, приклади застосування театралізації в концертних постановках.

Головні системні елементи зміцнення європейської ідентичності на основі теорії самокатегоризації та принципу метаконтрасту. Основна характеристика інтенсифікації кооперації та взаємодії між суб’єктами науково-культурної та підприємницької діяльності.

Розкриття ролі та значення мистецтва балетмейстера-постановника як рушійної сили розвитку світової хореографічної культури. Вплив мистецтва балетмейстера-постановника на розвиток хореографічної культури та танцювальні форми і виразові засоби балету.

Огляд факторів і чинників, які спричинили синтезований характер української культури протягом її розвитку, особливо через її стан в умовах існування в складі інших держав та міжетнічними крос-культурними комунікаціями, що мали місце в історії України.