Ландшафтний фітодизайн

Арабески - це вишуканий складний орнамент із геометричних візерунків: завитків, звивин, кіл, ліній на тлі газону або інертного матеріалу (гравій, пісок, мармурова крихта тощо.). Особливо гарно виглядає на схилах. При їх створенні використовують килимові рослини, рослини з щільним листям, листяно-декоративні трав'янисті, ґрунтопокривні рослини та напівчагарники. Арабески можуть бути частиною клумби або використовуватися як самостійний елементквіткового оформлення.Для їїстворення використовують килимові рослини, рослини із щільними листками, листяно-декоративні трав'янисті, ґрунтопокривні рослини і напівчагарники. Особливо гарні арабески з видів чебрецю - Thymus serpyllum L. r., Th. vulgaris L., Th. nummularis M. Bieb., Th. collinus M. B., Th. kotschyanus Boiss. & Kohen, чаберу - Saturnea montana L., S. hortensis L., іберису - Iberis sempervirens L., ісопу - Hyssopus officinalis L., шавлії - Salvia officinalis L., та інших рослин, які витримують стрижку та мають щільний і добре облиснений кущик. Арабески придатні для озеленення партерів парків, скверів, старовинних парків.

Валюта - це арабеска, що є самостійним квітковим або чагарниковим насадженням, при створенні якої використовуються рослини, здатні зберігати чіткі форми протягом довгого часу, або ті, що витримують стрижку. Використовують рослини, що зберігають чіткі форми протягом тривалого часу, або ті, що витримують підстригання. Їх використовують як регулярний елемент для партерних ділянок, або як додатковий елемент під час створення великої клумби.

Вази та переносні контейнери з квітами, як правило, встановлюють у входів до будівель, на ділянках, насичених інженерними підземними мережами, біля виробничих цехів. Вони можуть бути переносними, або стаціонарними. Виготовляються вони з бетону, кераміки та асбоцементу. За формою вини можуть бути різними: квадратними, круглими, шестигранними.

Для посадок в них використовують такі рослини, що зацвітають рано та квітують до перших морозів (герані - Pelargonium zonale (L.) Ait., , фуксії - Fuchsia gracilis Lindl., F. hybrida hort., вербени, бегонію постійноквітуючу - Begonia semperflorens Link et Otto, чорнобривці, агератум, маргаритки - Bettis perennis L.). Широко використовують ампельні рослини - пеларгонію (P. hortorum Bailey), петунію, красолю, а також виткі - іпомею кручені паничі (Ipomaea purpurea (L.) Roth), духм'яний горошок (Lathyrus odoratus L.), декоративну квасолю (Phaseolus coccineus L.), хміль (Humulus lupulus L.).

У такій вазі повинно бути декілька шарів ґрунту: на дно засипають дренаж з керамзиту завтовшки до 10 см, над ним - фільтруючий шар (з агроволокна), що затримує протікання ґрунту, що розміщується зверху. Як субстрат для зростання рослин використовують суміш із садової землі, піску та просіяного торфу. Товщина ґрунтової суміші для квітів повинна бути 40 см.

13.2 ПЕЙЗАЖНЕ КВІТКОВЕ ОФОРМЛЕННЯ

У пейзажних композиціях квіти частіш всього використовуються в вигляді таких елементів декоративного оформлення, як солітер, група, масив, міксбордер. Найбільш підходять для них багаторічні квітучі рослини. Вони мають не тільки високі декоративні якості, але й дозволяють значно скоротити затрати на догляд. Поодиноко висаджена велика декоративна однорічна або багаторічна рослина, яка утворює кущ, з ефектним листям, квітами або суцвіттями (півонія - Paeonia Ч hybrida hort., язичник - Ligularia przewalskii (Maxim.) Diels., L. dentata (A. Gray) H. Hara , жоржина - Dahlia Ч cultorum hort., артишок, рицина - Ricinus communis L., мальва, декоративна савойська капуста - Brassica oleracea L. ?Coral Princ?, ?Pygin?, юкки нитконосна та славна, види місканту - Miscanthus sinensis Anderrs., борщівник Монтегації - Heracleum mantegazzianum Sommier & Levier. тощо), яка зростає поодиноко на тлі грядки переважно круглої форми називається, як і в випадку з поодиноко розміщеним на тлі газону деревом - солітером. Гарно виглядає також на фоні газону, привертаючи увагу до будь-якої ділянки.

Група є кольоровою плямою із кількох рослин на певному фоні. Часто використовується при оформленні будинків, малих архітектурних форм, каменів, водойм тощо. За допомогою груп можна ваділити зони певної території, створити плавний перехід від деревно-чагарникових рослин до газону. Головна перевага такого оформлення - природність.

Принципи композиційного об'єднання трав'янистих рослин в цьому випадку аналогічні принципам формування деревно-чагарникових груп. Вони бувають простими (із одного виду) або складними (із кількох видів рослин), із різних за висотою багаторічників та однорічників. Бувають: малі (2-3 рослини), середні (3-15), великі (15-20). Високих рослин беруть звично 1-2, середньовисоких - 3-4, низьких - 20-25, карликових та цибулинних - 30-40 на 1м². Чим менші рослини, тим більше їх беруть. Невеликою групою рослин можна прикрасити будь-який сад, якщо брати не більше 5 видів рослин. Недоцільним є формування груп одноманітних конфігурацій з рослин одного виду на всій території саду. Контури повинні бути плавними і виглядати так, ніби вони виникли природнім шляхом, ане створені людиною. Групи створені на відкритому просторі, вдалині від точок огляду, слід робити яскравішими.

Для простих груп, що складаються з одного виду або сорту, придатні майже всі багаторічники, такі як флокси (Phlox paniculata L.), жоржини, півонії, маки (Papaver orientale L.), горицвіт (Adonis aestivalis L.), айстра багаторічна (Aster amellus L., Symphyotrichum novi-belgii (L.) G. L. Nesom, S. novae-angliae (L.) G. L. Nesom, S. dumosum (L.) G. L. Nesom, S. chilense (Nees.) G. L. Nesom) m Sommier & Levier. агератум, ирезіне, фізостегія. хости, гладіолуси (Gladiolus Ч hybridus hort.), нарциси, тюльпани, солідаго (Solidago canadensis L.) тощо.

Складні групи створюють з різних за висотою і забарвленням багаторічників. Цікавими є групи з язичника сибірського (Ligularia sibirica (L.) Cass.) і дельфініума гібридного (Delphinium x hybridum hort.), анемони лісової (Anemone sylvestris L.) і водосбору-орликів (Aquilegia flabellata Sieb. & Zucc., A. Ч hybrida hort.), з купальниці (Trollius europaeus L.), орликів та рутвиці (Thalictrum minus L.), кореопсису (Coreopsis grandiflora Hogg ex Sweet), геленіуму (Helenium autumnale L.) та гайлардії (Gaillardia Ч grandiflora hort.), королиці (Leucanthemum vulgare Lam.) та гвоздики (Dianthus barbatus L.). Якщо група розташована на газоні, то високі рослини висаджують посередині, а навколо них підсажують групками нижчі, якщо ж група розміщується вздовж паркану або підпірних споруд, на схилі, на узліссі, то високі рослини розташовуються на задньому плані, а на передньому висаджують середні і аж потім вже низькі. При збільшенні розмірів група перетворюється в міксбордер. Квіткові рослини іноді компонують з чагарниками, особливо гарноквітучими, створюючи досит привабливі поєднання. Для кожних конкретних умов зростання можна підібрати свій тип квіткових груп. На ділянці з яскравим вранішнім сонцем та пухкою землею створюють групу з (перерахунок по мірі зменшення висоти рослини, від центру до периферії або сзаду до переду): біло-рожевого гірчака (Pollygonum amplexicaule D. Don. ?Firetail?), білуватого кореоптерису (Caryopteris x clandonensis hort.), рожевого хелоне (Chelone obligua L.), білої та червоної монарди гібридної (Monarda Ч hybrida hort. ?Snow white?, ?Sunset?), буруватого війнику гостроквіткового (Calamagrostis x acutiflora hort. ?Karl Foerster?), синьої вероніки довголистої (Veronica longifolia L. ?Schneeriesin?), коричнево-червоного проса прутовидного (Panicum virgatum L. ?Rotstrahlbusch?), білої астильби (Astilbe Ч arendsii Arends. ?Brautschleier?), фіолетового клопогону (Actea racemosa (Nutt.) L. ?Macrantha?), жовтої та жовтогарячої красолі (Trapeolum peregrinum L.), епімедіуму (Epimedium Ч versicolor hort. ?Sulphureum?), дюшенеї індійської (Potentilla indica (Andrews) Th. Wolf).

До квітнику в середиземноморському стилі можуть входити: бузково-рожева будлея Давида, зелений барбарис Тунбергів, жовтий еремурус (Eremurus Ч isabellinus P. L. Vilm.), білий кентрантус білий (Centranthus ruber (L.) DC. ?Albus?), білий анафаліс (Antennaria triplinervis Sims.), півники бородаті (Iris Ч barbata hort.), біла юкка нитконосна, рожева материнка звичайна (Origanum vulgare L.), рожево-сіра шавлія мускатна (Salvia sclarea L.), каріоптеріс, біло-рожевий акант м'яколистий (Acanthus mollis L.), фіолетовий котовник Фассена (Nepeta Ч faassenii Bergmans), синя вероніка колосиста (Veronica spicata L. ssp. incana), рожева троянда сланка ґрунтопокривна (Rosa Ч hybrida hort. ?Balleriana?), рожева материнка звичайна компактна (Origanum vulgare L. ?Compactum?), сріблясто-біла айстра гірська (Aster amellus L.), блакитно-сірувата гвоздика гратіанополітанська (Dianthus gratianopolitanus Vill.), білоквітковий очиток білий (Sedum album L. ?Coral Carpet?).

На ділянці з домінуючим вечірнім сонцем та легкою тінню пропонуються: білоквіткова калина звичайна, білий чубушник вінцевий, білоквіткова жимолость прекрасна, білий лучний чай клетровидний (Lysimachia clethroides Duby), рожево-біла анемона японська (Anemone hupehensis Lemoine var. japonica), жовта вальдштейнія (Waldsteinia geoides Willd.) , рожево-червона гейхера дрібноквіткова (Heuchera micrantha Dougl. ex Lindl. ?Palace purple?), біла та червона герань криваво-червона гібридна (Geranium sanguineum L. ?Album?, ?Rubrum?), та сріблясто-білие вербозілля ефемерне (Lysimachia ephemerum L.).

Під чагарниками гарно виглядатиме група: синій аконіт Керміхеля (A. carmichaelii Debeaux), сині дзвоники персиколисті, жовтоквіткова горянка (Pennisetum pedicellatum Trin.), білоквіткова спірея гостра, пурпурова наперстянка пурпурова (Digitalis purpurea L.), рожева герань великокоренева (Geranium macrorrhizum L.), жовтий тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz), темно-рожева герань криваво-червона, зелена осока лапчата (Carex ornithopoda Willd.), пурпуровий морозник (Helleborus foetidus L.), рожевоквітуючий бадан серцелистий (Bergenia crassifolia (L.) Fritsch.), жовто-зелений молочай багатоквітковий (Euphorbia epithymoides L.), жовтаво-бура вальдштейнія (Waldsteinia ternata (Steph.) Fritsch).

Наколо садових місць для відпочинку (столик та кілька лав навколо на деревяному помості, поблизу тину) цікаві групи створять:

- перша група рослин - бузкова будлея Давида, жовтий дрок донський (Genista tanaitica P. Smirn.), фіолетова злинка гібридна (Erigeron Ч hybridum hort. ?Dunkelste Aller?), сиза різуха кавказська (Arabis alpina L. var. caucasica), рудуватий пенізетум (Pennisetum pedicellatum Trin.), жовтий сонцецвіт (Helianthemum Ч hybridum hort. ?Sterntaler?), білоквіткова армерія морська (Armeria maritima (Mill.) Willd. ?Alba?);

- друга група рослин - червона кніфофія (Kniphofia Ч hybrida hort.), рудуватий пенізетум, блакитно-сизі миколайчики альпійські (Eringium alpinum L.), блакитно-зелений з рожевими квітами очиток видний (Hylotelephium spectabile (Boreau) H. Ohba), фіолетова шавлія дібровна (Salvia nemorosa L. ?Mainacht?), жовтоквітковий очиток їдкий, та жовтий сонцецвіт;

- третя група рослин - фіолетова сальвія дібровна, жовтий дрок донський, рудуватий пенізетум, очиток видний, жовтоквітковий очиток їдкий та рожева мальва степова (Aubrietta Ч cultorum Red. ?Brilliant?).

На тині розміщуються хміль звичайний та хміль японський (Humulus japonicum Sieb. & Zucc.).

Масив - це вільні живописні насадження квітуючих рослин олдногоабо багатьох видів, суцільного характеру на площі від 2 до 30 м². Відрізняється від групи значно більшими розмірами. Для їх оформлення можна використовувати різнівиди рослин, що протягом тривалого часу зберігають декоративність. Масиви створюють переважно у великих ландшафтних садах, у лісопарках на широких світлих газонах, галявинах. Іноді по ним прокладають вузькі плиткові доріжки. Особливо мальовничі однотонні масиви плавних контурів з тюльпанів, нарцисів, купальниць, астильб, лілійників (Hemerocallis thunbergii Beker, H. minor L., H. middendorffii Trautv. & Mey., H. lilioasphodelus L., H. fulva (L.) L.), флоксів, кореопсисів, півників, лаванд, барвінку, гайлардії, рудбекій (Rudbeckia laciniata L.), гвоздик, полину (Artemisia absinthium L.), айстр, бадану, крокусів (Crocus sativus L., C. speciosus M. Bieb., C. reticulatus Steven ex Adams), фіалок, брунери (Brunnera macrophylla (Adam.) Johnst), анемон та дзвоників.

Масиви бувають двох типів:

- достатньо великі одноманітні плями на газонах (із тюльпанів, нарцисів, флоксів), причому обриси цих плям повинні бути гармонічно пов'язані з контуром навколишніх насаджень та быть гармонично связаны с контуром окружающих насаждений;

- великообсяжні групи багаторічників на газоні на тлі чагарників або в комбінаціях з ними.

В любому випадку дотримуються наступних принципів: або використовують один вид рослин різного забарвлення (півонії, півники, хризантеми), або підбирається різноманітний асортимент рослин одного забарвлення (вінідіум - Venidium fastuosum (Jacq.) Stapf., остеоспермум (білий) - Osteospermum Ч hybridum hort., диморфотека - Dimorphotheca ecklonis DC., D. sinuata DC.). У першому випадку масив квітує тілько в певний час, в другому - весь зезон. Можуть бути і інші варіанти - рослини різного забарвлення на контрастах, що цвітуть одночасно (гейхера і дзвоники, водосбір синього кольору й рутвиця біла, дзвоники та гвоздика дамаська рожева, брунера та доронікум, мак східний та королиця). Для масиву також дуже цікаві ешольція (Eschscholzia californica Cham.), кани (Canna indica L.), літні жоржини «Веселі хлоп'ята», хризантеми (Chrysanthemum indicum L.), хризантеми однорічні (Glebionis carinata (Schousb.) Tzvelev, G. koronarium L., G. segetum (L.) Tourr.), цинії, літні дельфініуми (Delphinium Ч ajacis L.), запашний тютюн (Nicotiana alata Link & Otto), нагідка (Callendula officinalis L.), петунія, льон великоквітковий, гіпсофіла (Gipsophylla paniculata L.), чорнобривці, шавлія блискуча, агератум.

Міксбордер (з англійського «змішаний бордюр») - це сад із квітів змішаного характеру, що облямовують насадження або декоративно-листяних онорічних та багаторічних рослин, має витягнуту форму, криволінійний живописний контур та рель'єфний профіль. Це один із найбільш цікавих видів квіткового оформлення, в якому використовується акцент, щоб приваблювати увагу. Важливою особливістю міксбордерів є їх індивідуальність. Він може бути використаний як в пейзажних, так ів регулярних композиціях, може включати до себе понад 30 видів рослин. Створення міксбордеру вимагає від проектувальника досвіду та художнього смаку. Міксбордер мож виглядати як мальовнича смуга завширшки 2-4 м довільної довжини, або як простір неправильної форми площею 20-30 м². Воно заповнюється декоративно-листяними та гарноквітуючими рослинами, розміщеними в вигляді плям або геометричного малюнку (асиметричних трикутників, трапецій, неправильних прямокутників, ромбів тощо.). Асортимент рослин для міксбордеру підбирають так, щоб квітування спостерігалося з ранньої веснидо пізьньої осені. Змішані бордюри знайшли найбільше поширення як в садах і парках, так і на присадибних і заміських ділянках. Їх розміщують вздовж стін та доріжок, по краю газонів, поблизу водойм, поблизу терас. Міксбордер найкраще виглядає на тлі будівель, живоплотів та живописних груп чагарників.

Особливим типом композицій вважаються розарії. Це ділянка саду, призначена для вирощування різних видів та сортів троянд При цьому цей вид квітника, який належить до моносадів, може складатися не тільки з троянд. До його складу можуть входити бузок, гладіолуси, або косарики, жоржини, головне, щоб квіти були одного наймення. Троянди характеризуються надзвичайним різноманіттям видів та сортових груп. Серед них зустрічаються сорти для вертикального озеленення - групи кордеса, рамблер, клаймінгові (великоквіткові), а також ґрунтопокривні, бордюрні, мініатюри, патіо, поліантові, флорібунда, чайно-гібридні, напіввиткі, грандіфлора. Особливу групу складають паркові рози, які є відібраними формами видових троянд, або шипшин, а також їх простими гібридами. Це паркові троянди.

Моносадами можуть бути також сади інших видів та родів рослин, наприклад сади

- півників (Iris Ч hermanica hort., I. pumila L., I. psedocorus L., I. sibirica L., I. japonica Thunb., I. tenuifolia Pall., I. laevigata Fisch.);

- лілійників, лілій (Lilium candidum L., L. martagon L., L. bulbiferum L., L. kesselringianum Miscz., L. auratum Lindl., L. hansonii L., L. pardalinum Kellogg, L. regale E. H. Wilson, L. speciosum Thunb., L. Ч hybridum hort.: Asiatic, Martagon, Candidum, American, Longiflorum, Trumpet, Oriental);

- тюльпанів (видових та гібридних: Single early, Double early, Triumph, Darwin hybrids, Single late, Lily-flowered, Fringed (Crispa), Viridiflora, Rembrandt, Parrot, Double late, Kaufmanniana, Emperor, Griegii, Multiflowering);

- нарцисів (видових та гібридних: Trumpet Daffodils, Large-cupped, Small-cupped, Double, Triandrus, Cyclamineus, Jonquilla, Tazetta, Poeticus, Bulbocodium, Split-corona (Butterfly), Miscellaneous, Miniature);

- хризантем;

- півоній тощо.

Цікавою є ідея саду ірисів або лілейників навколо струмка чи іншої водойми, півоній вздовж паркової доріжки, астильб на ділянці між парковими доріжками або на квітковому масиві (чи великими плямами на газоні).

При створенні різних елементів квіткового оформлення в умовах степової зони використовуються також інші чисельні види декоративних та квіткових рослин.

Серед однорічників є цікавими: гомфрени хаге та кулевидна (Gomphrena haageana K., G. globosa L.), целозії гребениста та срібляста (Celosia cristata L., C.argentea L.), скабіози кавказська та темно-пурпурова (Scabiosa caucasica M. Bieb., S. arropurpurea L.), ротики великі (Anthirinum majus L.), айстра китайська однорічна (Callistephus chinensis (L.) Nees), бальзамін бальзаміновий (Impatiens balsamina L.), безсмертник приквітниковий (Xerochrisum bracteatum (Vent.) Tzvelev), гіпсофіла вишукана (Gipsophylla elegans Bieb.), кларкія нагідкова (Clarkia amoena (Lehm.) A. Nels.), космеї подвійно-пірчаста, хвостата, сірнисто-жовта, темно-кривавочервона (Cosmos bipinnatus Cav., C. caudatus Kunth, C. sulphureum Cav., C. atrosangwineus (Hook.) Voss), кохія волосиста (Bassia scoparia (L.) A. J. Scott.), метіоли дворога, довгопелюсткова та літня (Matthiola fruticosa (L.) Maire, M. longipetala (Vent.) DC., M. incana (L.) Br.), мак самосійка (Papaver roeas L.), перілла нанкінська (Perilla frutescens (L.) Britt.), фацелія дзвониковидна (Phacelia campanularia A. Gray), піретрум дівочий (Tanacetum parthenicum (L.) Sch. Bip.), чорнушка дамаська (Nigella damascena L.), мірабіліс (Mirabilis jalapa L.), волошка синя (Centaurea cyanus L.) лобелія червона (Lobelia cardinalis L.).

Серед дворічних та багаторічних рослин цікавими є: види волошок (Centaurea americana Nutt., C. jacea L., C. montana L., C. scabiosa L., C. pulcherrima Willd., C. orientalis L., C. triumfetti All., C. macrocephala Pwsck. ex Willd., C. pseudophrygia C. A. Mey., C. nervosa Rchb. ex Steud., Cnapifolia L.), дельфінію (Delphinium elatum L., D. glaucum S. Wats., D. californicum Torr. & Gray, D. cardinale Hook., D. nuttallianum Pritz. ex Walp., D. nudicaule Torr. & A. Gray., D. parishii A. Gray, D. parryi Gray, D. recurvatum Greene, D. staphisagria A. Gray, D. variegatum Torr. & Gray), золотарнику (Solidago саnadensis L., S. Ч hybrida hort.), цибуля алтайська (Allium altaicum Pall.), мальва звичайна (Althaea rosea L.), злинка красива (Erigeron speciosus DC.), види пенстемону (Penstemon barbatus (Cav.) Roth., P. bicolor (Brandegee) Clokey & D. D. Keck., P. campanulatus (Cav.) Wild., P. confertus Dougl. ex Lindl., P. digitalis Nutt. ex Sims., P. fruticosus (Pursh) Greene, P. gracilis Nutt., P. hirsutus (L.) Willd, P. speciosus Dougl. ex Lindl., P. procerus Dougl. ex Graham, P. serrulatus Menzies ex Sm.), види деревію (Achillea millefolium L., A. nobilis L.), ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea (L.) Moench.).

Сучасні принципи створення квітників:

- у відповідності до плану розмічуємо контури квітника та доріжок. Для цього використовуємо садовий шланг або мотузку. Можна також використовувати рулетку, великий транспортир, кутник, дерев'яний циркуль з кроком до 2 м, палку з залізним вістрям, кілки заввишки від 25 до 50 см, мотузку, шнур. Починають розбивку з прив'язки до конкретної ділянки. Після промірювання відстаней, відбивають першу пряму лінію, від якої починають розбивку стежок, рабаток тощо. Часто для цього використовують кілочки різної довжини (для доріжок - одного кольору, для рабатки чи клумби - іншого). Оцінємо отриману форму з боку і корегуємо, якщо щось не так;

- коли контури клумби приймуть потрібний вигляд, відмічуємо їх за допомогою піску або крейди. Намічені контури можна відбити палкою з залізним вістрям або обкопати бороздою, завглибшки та завширшки 4-5 см і після цього вже посипають піском або крейдою. Лопатою знімаємо верхній шар дерену та перекопуємо ґрунт. Якщо мова йде про великі за площею квіткові масиви, то проводиться мезанізована культивація, дискування, обробка фрезами, вирівнювання та бороновання. Якщо є можливість, насипаємо шар торфу. Викопуємо канавку по межах квітнику та встановлюємо обраний бордюр (з цегли, з скляних та пластикових пляшок, загострених кілочків однієї довжини, спеціальної гнучкої пластикової смуги);

- поверхню клумби застилаємо ландшафтною тканиною - геотекстилем. Добре пропускаючи повітря та воду для коріння, вона не буде давати можливості для зростання бурь'янів та дозволить розсаді прижитися. Через певний час, коли квіти почнуть розростатися, геосинтетична тканина прибирається;

- вибираємо почерговість висадки квітів. Для цього малюємо спочатку схему на папері. Спочатку визначимося, на яких ділянках будуть зростати ті чи інші рослини, розрахувавши час їх квітування;

- приблизно за півчаса до висадки рослин на клумбу їх сильно поливають прямо в горшках або на грядках, де вирощується розсада. Уважно оглядають рослини. Якщо коріння переплуталося, його обережно розпрямляють, зайве прибирають;

- викопують ямки відповідних розмірів та вкладають до них рослини. Багаторічники висаджують в ями завглибшки 40-50 см, завширшки 50 см. В яму підсипають перегній з розрахунку 1-1,5 кг на яму Прикопують та ущільнюють ґрунт навколо них. Щоб покращити контакт та видалити повітря, рослини поливають водою, далі досипають ґрунт. Більшість видів, зимуючих в ґрунті, висаджують напровесні;

- засипаємо поверхню тканини та місця посадок рівним шаром мульчуючих матеріалів та ретельно поливаємо всю клумбу.

Надалі догляд за квітником полягатиме в регулярному його поливі, рихленні ґрунту та прополці бур'янів, якщо покриття геосинтетичною тканиною відсутнє, підживленні, підсадках, видаленні мертвих рослин.

Підживлення мінеральними речовинами проводять залежно від складу ґрунту з розрахунку: азоту - 15-20 г/м², фосфору - 9-12 г/м² , калію - 12-15 г/м² за вегетаційний період. У перший рік вирощування рослин підживлення проводять перед утворенням пуп'янків, а в наступні роки - два рази за вегетаційний період. У кінці періоду вегетації пагони, що відмерли видалюють, а ґрунт у міжрядді розпушують. Застарілі куші багаторічників викопують та ділять на частини таким чином, щоб на кожній новій рослині було не менш 5-8 бруньок. Звично рослини з повзучим корінням (рудбекія) пересаджують через 8-10 років, з компактним - через 10-15 років (півонії) Одначе рослини з мичкуватою кореневою системою або псевдомичкуватою (флокси) пересаджуюють через кожні 3-5 років. Полив у літній час необхідний через кожні 1-2 дні. Норма поливу - 20 л на кожні 1 м² площі квітники. Полив здійснюють за допомогою дощувальних приладів переважно у вранішній та вечірній часи.

РОЗДІЛ 14. ТІНЬОВІ САДИ

Під час створення проекту ландшафтного озеленення на тій чи іншій території мимоволі виникають ділянки, де сонце не потрапляє зовсім або тільки на обмежений час. Такі ділянки утворюються за великою забудовою (будинок, огорожа, господарча забудова), під високими деревами, в глибоких западинах зі стрімкими схилами, штучних розщелинах, а також в середньому ярусі насаджень (масивів, щільних та масивних груп). В великій мірі це пов'язано зі значним віком окремих насаджень, в яких світло потрапляє з певним обмеженням. Відповідно до цих умов підбирається і асортимент рослин здатних витримувати значне притінення (тіневитривалих - сциогеліофітів), або тих, які добре зростають тільки в тіні (тінелюбів - сциофітів). Ці рослини, незважаючи на неособливо яскраве квітування, характеризуються все ж досить привабливими рисами в будові листя та інших вегетативних органів, значною зеленою масою, щоб компенсувати нестачу світла для фотосинтезу. Тому в останній час тіньові сади створюються умисно, як один із найпопулярніших елементів озеленення. Квіти у цих рослин звично білі або інших світлих блідих відтінків (крім бальзамінів, дицентри, видів аконіту, герані, півонії, лілійнику). Але існує велике різноманіття в забарвленні листя. Ці рослини також є достатньо вологолюбними (переважна кількість лісові мезофіти, гігромезофіти, гігрофіти), досить часто страждають від запалу листя, внаслідок дії суховію, сонячних термічних опіків. Тому в умовах степової зони України необхідною умовою є наявність системи зрошування, туманоутворюючого пристрою, налаштованого на вранішні або вечірні години. Сприяють кращому зростанню цих рослин також наявність різних водойм, особливо водоспадів, каскадів, струмків, що сприяють підвищенню вологи повітря. Проте більшість з них не витримують застою води, внаслідок чого постійно вимокають. Тому ділянки повинні мати добру дренованість. Що стосується інших необхідних умов для їх зростанн, то слід зупинитись на мульчуванні ґрунту торфом (краще нейтральним), тирсою або опалою ллиствою (бажано не горіхів та кленів). Це дає кілька переваг, серед яких найважливішою є збереження вологи. Також це дозволяє запобігти зайвої обробки ґрунту від бур'янів та надає рослинам додаткове живленняю. Вибір тінелюбних рослин в наш час досить значний і це створює досить широкий простір для фантазії дизайнера.

Усі рослини тіньових садів можна розділити на наступні основні групи:

1) тіневитривалі листопадні чагарники - гортензія волотиста(Hydrangea paniculata Siebold), гортензія пильчаста (H. serrata (Thunb.) Ser. = H. macrophylla (Thunb.) Ser. var. serrata), гортензія дуболиста (Hydrangea quercifolia Bartram), г. деревовидна (H. arborescens L.), г. великолиста (H. macrophylla (Thunb.) Ser.), г. сіра (Hydrangea cinerea Small) вейгела Міддендорфа (Weigela middendorffiana (Carriere) K. Koch), дієрвілла річкова (Diervilla rivularis Gatt.), д. жимолостева (D. lonicera Mill.), барбарис Тунбергів (Berberis thunbergii DC.), сніжноягідник білий (Symphoricarpos albus (L.) S. F. Blake), с. Хенаулті (S. Ч chenaultii hort.), с. Дуренбоза (S. Ч doorenbosii hort.), бірючина звичайна (Ligustrum vulgare L.), б. овальнолиста (L. оvalifolia Hassk.), бруслина європейська (Euonimus europaeus L.), дерен білий (Cornus alba L.), д. кривавочервоний (C. sanguinea L.), кизильник Даммера (Cotoneaster dammeri C. K. Schneid.), к. лежачий (C. microphyllus G. Klotz), к. вкорінливий (C. radicans G. Klotz), к. шведський (C. Ч suecicus G. Klotz), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.), магнолія Зібольда (Magnolia sieboldii K. Koch), розовик керієвидний (Rhodotipus scandens Sieb. et Zucc.), бузина чорна (Sambucus nigra L.), смородина альпійська (Ribes alpinum L.), смородина кривавочервона (Ribes sanguinea Pursh.), калина складчаста (Viburnum plicata Thunb.), клокичка периста (Staphylea pinnata L.), арахна колхідська (Leptopus colchicus (Fisch. et C. A. Mey) Pojark), секуринега напівчагарникова (Securinega suffruticosa (Pall.) Rehd.);

2) тіневитривалі вічнозелені чагарники - магонія падуболиста (Mahonia aquifolia (Pursh.) Nutt. = Berberis aquifolium Pursh), м. повзуча (Mahonia repens (Lindl.) G. Don. = Berberis aquifolium Pursh var. repens (Lindl.) Scoggan), пахісандра кінцева (Pachysandra terminalis Siebold & Zucc.), бруслина форчуна (Euonymus fortunei (Turcz.) Hand.-Maz.), калина зморщенолиста (Viburnum rhytidophyllum Hemsl.), самшит вічнозелений (Buxus sempervirens L.);

3) тіневитривалі та тінелюбні ліани - хвилівник великолистий (Aristolochia macrophylla Lam.), х. маньжурський (A. manshuriensis Kom.), плющ звичайний (Hedera helix L.), гортензія черешкова (Hydrangea petiolaris Sieb & Zucc. = H. anomala D. Don. ssp. petiolaris), жимолость японська (Lonicera japonica Thunb.), ж. Жіральда (L. giraldii Rehder), ж. Тельмана (L. Ч tellmanniana Mgyar), лимонник китайський (Schisandra chinensis (Turcz.) Baill.), шизофрагма гортензієва (Schizophragma hydrangeoides Sieb. & Zucc.), клематис великопелюстковий (Clematis macropetala Ledeb.), к. альпійський (C. alpina (L.) Mill.);

4) тіневитривалі хвойні рослини - тис ягідний (Taxus baccata L.), т. середній (T. Ч media hort. ), тсуга канадська (Tsuga canadensis (L.) Carriere), туйовик складчастий (Thujopsis dolabrata (Thunb. ex L. f) Sieb.& Zucc.), ялівець звичайний (Juniperus communis L.);

5) тіневитривалі хвощі та папороті - хвощ зимуючий (Equisetum hyemale L.), хвощ лісовий (E. sylvaticum L.), хвощ гігантський (E. telmateia Ehrh.), щитівник чоловічий (Dryopteris filis-mas (L.) Schott), страусове перо звичайне (Matteuccia struthiopteris (L.) Tod.), орлівник звичайний (Pteridium aquilinum (L.) Kuhn), безщитник жіночий (Athyrium filix-femina (L.) Roth), багаторядник шипуватий (Polystichum aculeatum (L.) Roth), пухирник крихкий (Cystopteris fragilis (L.) Bernh.), голокучник дубовий (Gymnocarpium dryopteris (L.) Newman), щитник шартрський (Dryopterix carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs), щитник гребенястий (Dryopterix cristata (L.) A. Gray.) тощо;

6) весняні ефемероїди - печіночниця благородна (Hepatica nobilis Mill.), ряст порожнистий (Corydalis cava (L.) Schweigg. Et Korte), р. щільний (C. solida (L.) Clairv.), р. Маршаллів (C. marschalliana (Pall. ex Willd.) Pers.), проліска сибірська (Scilla siberica Haw.), п. дволиста (S. bifolia L.), рястка Буше (Ornithogalum boucheanum (Kunth) Aschers.), р. торочкувата (O. fimbriatum Willd.), медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.), м. цукриста (P. saccharata Mill.), М. лікарська (P. officinalis L.), первоцвіт гібридний (Primula x pruhoniciana hort.), п. весняний (Primula veris L.), п. рожевий (P. rosea Royle), морозник східний (Helleborus orientalis Lam.) та його гібриди, м. чорний (H. niger L.), купена пахуча (Polygonatum odoratum (Mill.) Druce), к. широколиста (P. hirtum (Bocs ex Poir.) Pyrsh), бадан серцелистий (Bergenia crassifolia (L.) Fritsch.), конвалія травнева (Convallaria majalis L.), чемериця чорна (Veratrum nigrum L.), ч. Лобеля (V. lobelii Bernh.), чемериця біла (V. album L.), гусяча цибулька жовта (Gagea lutea (L.) Ker Gawl.), білоцвітник весняний (Leycoium vernum L.), підсніжник сніжний (Galanthus nivalis L.), анемона жовтецева (Anemone ranunculoides L.), тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klokov et Zoz), рябчик шаховий (Fritillaria meleagris L.), весняник зимовий (Eranthis hyemalis Salisb.), цикламен косський (Cyclamen coum Mill.), офмалодес весняний (Omphalodes verna Moench.), піздньоцвіт осінній (Colchicum autumnale L.), анемона ніжна (Anemone blanda L.), анемона дібровна (A. nemorosa L.);

7) низькі та ґрунтопокривні рослини - живучка повзуча (Ajuga reptans L.), копитняк європейський (Asarum europaeum L.), xаустонія сіра (Houstonia caerulea L.), цимбалярія пристінна (Cymballaria muralis (G.Gaerth) B. Vey & Scherb.), будра плющовидна (Glechoma hederacea L.), дюшенея індійська (Potentilla indica (Andrews) Th. Wolf), вербозілля монетолисте (Lysimachia nummularia L.), ломикамінь Арендса (Saxifraga Ч arendsii hort.), тіарка серцелиста (Tiarella cardifolia L.), додекатеон звичайний (Dodecatheon meadia L.), приворотень м'який (Alchemilla mollis (Buser) Kothm.), гейхера кривавочервона (Heuchera sanguinea Engelm.), г. американська (H. americana L.), г. гібридна (H. Ч hybrida hort.), яснотка жовта (Lamiastrum galeobdolon (L.) Ehrend. & Polatshek), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.), фіалка духмяна (Viola odorata L.), ф. мелеликова (V. sororia Willd.), ф. шорстка (V. hirta L.), барвінок малий (Vinca minor L.);

8) квіткові і декоративнолистяні багаторічники та однорічники - орлики віяловидні (Aquilegia flabellata Sieb. & Zucc.), о. гібридні (A. Ч hybrida hort.), таволжник дводомний (Aruncus dioicus (Walter) Fernaed.), астильба Арендса (Astilba Ч arendsii Arends.), роджерсія гіркокаштанолиста (Rodgersia aesculifolia Batal.), роджерсія ніжкова (R. podophylla A. Gray.), півонія молочноквіткова (Paeonia lactiflora Pall.), бальзамін залозистий (Impatiens glandulifera Royle), бальзамін гібридний (Impatiens balsamina L.), бальзамін Валлера (Impatiens walleriana Hook. f.), нічна красуня звичайна (Hesperis matronalis L.), воронець волотистий (Actaea pachipoda Elliot.), дудник звичайний (Angelica archangelica L.), астранція велика (Astrantia major L.), астільбоїдес пластинчатий (Astilboides tabularis (Hemsl.) Engl. = Rodgersia tabularis (Hemsl.) Engl.), дармера щитовидна (Darmera peltata (Torr. ex Benth.) Voss.), горянка великоквіткова (Epimedium grandiflorum C. Morren), горянка колхідська (E. pinnatum Fisch. ex DC.), підмаренник духм'яний (Galium odoratum (L.) Scop.), кніфофія гібридна (Kniphofia x hybrida Otto mann ex Gunibleton), глуха крапива плямиста (Lamium maculatum L.), мірис духм'яний (Myrris odorata (L.) Scop.), вальдштейнія трійчаста (Waldsteinia ternata (Steph.) Fritsch), меконопсис Шелдона (Meconopsis x sheldonii G. Taylor.), герань Роберта (Geranium robertianum L.), г. великокорневищна (G. macrorrhizum L.), г. Кантабрійська (G. Ч cantabrigiense hort.), брунера темна (Brunnera macrophylla (Adam.) Johnst), б. сибірська (B. sibirica Stev.), дицентра виключна (Dicentra Ч eximia (Ker Gawl) Torr.), д. вишукана (D. spectabilis (L.) Lem.), госта Форчуна (Hosta fortunei (Baker) Bailey), г. ланцетолиста (H. venrticosa Stearn.), г. Зібольда (H. sieboldii (Paxton) J. W. Ingram), г. подорожникова (H. plantaginea (Lam.) Asch.), хуттуінія серцеподібна (Houttuynia cordata Thunb.), язичник Пржевальського (Ligularia przewalskii (Maxim.) Diels.), язичник зубчастий (L. dentata (A. Gray) H. Hara), флокс розчепірений (Phlox divaricata Sims.), омфалодес весняний (Ophmalodes verna Moench.), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris L.), оман високий (Inula helenium L.), кремена гібридна (Petasites Ч hybridum (L.) G. Gaerthn., B. Mey & Scherb.), к. духм'яна (P. fragrans (Vill.) C. Presl.), чина весняна (Lathyrus vernus (L.) Bernh.), живокіст лікарський (Symphytum officinale L.), огірочник лікарський (Borago officinalis L.), аконіт північний (Aconitum septentrionale Koelle), а. буковинський (A. callibotryon Reichenb.), а. клубочковий (A. napellus L.), а. протиотрутний (A. anthora L.), а. байкальський (A. baicalense Turcz. ex Rapaics.), а. Карміхеля (A. carmichaelii Debeaux), а. лютий (A. ferox Wall. ex Ser), а. Фішера (A. fischeri Rchb.), а. строкатий (A. variegatum L.), а. круглолистий (A. rotundifolius Kar. & Kir), а. білоустий (A. leucostomum Vorosch.).

9) тіневитривалі злаки та осоки - тонконіг дібровний (Poa nemoralis L.), осока висока (Carex elata All.), осока лапчаста (Carex ornithopoda Willd.).

Поблизу тіньового саду формують обзоровий майданчик, якщо сад невеликий. Якщо він займає досить велику територію, то через нього прокладають звивисту доріжку (краще гравійну, або викладену плитами, так як доріжка з дерева нестійка до впливу вологи). Доріжку можна прокласти вздовж узлісся. Ділянку формують таким чином, щоб експозиція рослин чітко проглядалась, не створюючи безперервної стіни рослин, котрі в цій ситуації будуть заважати одна одній. Вузька смуга тіньового саду може бути сформована тільки на обмеженому просторі. Відповідно ближче до точки обзору висаджують низькі квіткові рослини та ґрунтопокривні, потім - папороті, хвощі та більш високі квіткові рослини, далі - найвищі квіткові трав'янисті рослини та чагарники. Територію мід будинком та тіньовим садом можна зайняти тіневитривалими виткими рослинами. Якщо територія під кронами дерев достатня за площею, то рослини висаджують куртинами, в центрі яких розміщені кущі або найвищі трав'янисті рослини, навколо - менш високі трав'янисті рослини та папороті, потім - найменші високі трав'янисті рослини та ґрунтопокривні. Стежка оточується з боків ґрунтопокривними та низькими трав'янистими рослинами. Можна також імітувати розміщення рослин в природних угрупованнях, що здатно також створювати надзвичайно привабливий ефект.

Як тіньові сади в наших умовах створюються ділянки під вересові рослини. Проте їх краще створювати в тіні та напівтіні хвойних інтродуцентів, які також сприяють підкисленню середовища ґрунту. Найбільш стійкими в наших умовах видами вересових є рододендрон японський (Rhododendron japonicum (A. Gray.) Suring.), р. Ледебура (Rh. ledebourii Pojark.), р. Катевбинський (Rh. catawbiense Michx.), р. Ч гібридний (Rh. Ч hybrida hort.), р. жорстковолосистий (Rh. hirsutum L.), р. ситхінський (Rh. sichotense Pojark.). Серед вересів найкраще себе почувають власне еріки - е. м'ясочервона (Erica carnea L.). Відносно витривалим є пієрис японський (Pieris japonica (Thunb.) D. Don ex G. Don.).

Проте вирощування вказаних видів рослин вимагає значних вкладень у зв'язку з алкафобією та кальцифобією представників указаної групи, адже саме в степовій зоні домінують багаті на карбонати та гідрокарбонати кальцію ґрунти. Тому необхідно створити цілу систему ізоляції рослин від можливості контактк коріння даних рослин з цими сполуками. Звично шар коріння у них розміщується в верхньому 30 - 40 см шарі ґрунту, тому яма під посадку цих видів рослин повинна бути не дуже глибокою. Вони потребують пухких, вологих, водо- та повітрянопрониклих, багатих гумусом, кислих (рН = 3,5-5,5) ґрунтів, що здатні забезпечувати добру аерацію для кореневих систем. Найкращими для них за літературними даними є торфяно-піщані або достатньо глибокі супіщані ґрунти, краще з домішками глиці та кори хвойних рослин. До застійної вологи ці рослини також не пристосовані, як і до надмірної сухості. Внаслідок висихання кореневих систем під час вегетації вони гинуть. Під шаром торфяно-піщаного ґрунту передбачають прошарок піску (до 20 см), ще нижче - спочатку шар дрібного, потім крупного керамзиту (карбонатні матеріали не пригодні, краще нейтральні) товщиною до 20 см. Шари можуть бути розділені геосинтетичними розділюючими полотнами. Поверхня ґрунту повинна бути замульчована торфом або меленою сосновою корою. Можливе також відокремлення від оточуючого ґрунту за допомогою дренадних канав. В ґрунт додають для підкислення слабкі розчини сірчаної (приблизно 1 мл концентрованої кислоти на 10 л води), ортофосфорної та щавелевої кислот (звично 1-2 рази на місяць), запобігаючи потрапляння агресивних речовин на коріння, стовбурці та листя (його проливають в оточуючий кореневу грудку ґрунт). Іноді в ґрунтову суміш вносять колоїдну сірку, що поступово окислюючись, підкислює ґрунт.

Пересаджувати вересові сприятливіщне напровесні. Їм необхідний захист від сильних висушливих вітрів та протягів, особливо взимку. Підживлення проводиться переважно рідкими, фізіологічно кислими мінеральними добривами, краще на початку росту пагонів. Можливим є використання некореневого підживлення, по листовій поверхні. Види вересових культивують в степовій зоні у напівзатінку, під кронами великих дерев, де створюється особливий мікроклімат з підвищеною вологістю повітря. Можливим є використання туманоутворюючих приладів. Бажане використання крапельного зрошення, що значно полегшує догляд за ними.

ТЕМА 15. РОКАРІЇ

Деталі про технічну сторону створення рокаріїв та про їх архітектурно-планувальні особливості розглянуті нами в попереднії рохділах. Цей розділ присв'ячений вибору того чи іншого стилю рокарію під ті, чи інші умови, та власне рослинності, яка створюється на площі, відведеній під вищезазначені композиції.

При виборі стилю ланшафтного дизайну керуються наступними орієнтирами:

- якщо ділянка перезволожена, наібілш розумним буде створення подоби болітця або маленького ставу з виходом каменю по їх берегах і з асортиментом вологолюбних рослин: астильб, хост, півників (Iris ensata Thunb., I. pseudacorus L., I. laevigata Fisch., I. sibirica L.), первоцвітів (Primula japonica A. Gray, P. denticulata Sm.), ломикаменів (Saxifraga scleropoda Somm & Levier., S. cuneifolia L., S irrigua, S. manchuriensis (Engl.) Kom.), калюжниць (Caltha palustris L.) та інших;

- для тіньової ділянки можливий будь-який стиль рокарію залежно від рель'єфу, проте асортимент рослин, що використовується буде різним. У такому саду бажана висадка лісових рослин: папоротніков, орхідей, трициртісів (Tricirtis latifolia Maxim., T. macropoda Miq., T. hirta (Thunb.) Hook., T. flava Maxim.), орликів, копитняків, купен (див. розділ Тіньові сади).

- на пласкій ділянці надзвичайно вадко створити масивний високий рокарій, краще обрати стиль плаского або дещо підвишеного саду сада типу «Гірська долина», «Гірські луки» або побудувати невелику «Гірку»;

- за наявності крутого схилу можна створити терасований сад або складний комбінований рокарій, що імітує гірський масив з виступами скал, терасами, каскадами та струмком;

- на заниженій ділянці найбільш раціональним є рокарій типа «Яр» або поєднання «Яру» з «Каменистою гіркою», що створює враження більшої висоти.

У рокарії, як правило, бувають представлені такі групи рослин:

1) Хвойні та листопадні чагарники. Перевага віддається низькорослим видам та сортам з повільним темпом росту - карликовим формам ялівців, туй, ялин. Із листопадних чагарників використовують в першу чергу декоративнщлистяні види, наприклад барбариси, магонію, проте доцільними є і гарноквітуючі - спіреї, лапчатки, хеномелес. Ці рослини складають силует рокарію.

Для створення рослинної композиції розпочинати потрібно з вибору домінючих поодиноких екземплярів, в якості яких можуть виступати хвойні з оригінальною за формою крони та незвичним забарвленям глиці. Вони будуть врівноважувати площину всієї композиції та привносити кольорові акценти напровесні та пізньої осені, коли фарб в природі недостатньо. Серед інших можна рекомендувати конічні форми: тую західну ?Ellwangeriana Aurea? (з жовтою глицею), сорти ялини канадської ?Alberta Globe? та ?Conica? (наприкінці зими їх потрібно обов'язково притінювати), кулясті форми - тую західну ?Danica? та сосну гірську ?Mops? (темнохвойний карлик), а також гніздовидну форму ялини звичайної ?Nidiformis?. Доминантами можуть стати такі невисокі листяні чагарники, як спірея японська ?Goldflame? (с золотаво-жовтогарячим листям), стерильний сорт садового жасмину вінцевого ?Nana? (утворює щільну напівкулю смарагдового кольору), дасіфору, або курильский чай ?Goldfinger? (з середини літа та до заморозків вкритий великими жовтими квітами) і декоративні карликові сорти барбарису Тунберга - ?Bagatelle? (пурпуровий) та ?Kobold? (смарагдовий). Основою для рослинного наповнення плаского рокарію можуть слугувати сланкі та подушковидні форми хвойних і листяних чагарників. Серед хвойних для цієї мети можна використовувати ялівець лускатий ?Blue Carpet? (з блакитнувато-сизою глицею) та ?Blue Star? (за розмірами дрібніший), распростертий ялівець горизонтальний ?Golden Carpet? (золотавого кольору), а також мікробіоту перехрестнопарну та ялівець даурський (їх зелена хвоя зимою стає бронзовою). Серед листяних чагарників перевага віддається кизильникам горизонтальному, к. Даммера, к. шведському, к. лежачому, к. вкоріненому (в малосніжні зими їх слід вкривати), барбарису Тунберга ?Green Carpet? (з дрібним листям салатового кольору). Справжньою прикрасою плаского рокарію можуть стати ґрунтопокривні троянди, досить неприхотливі та квітуючі протягом усього сезону, наприклад, сорти ?Baby Carnival? та ?Sweet Fairy?).

2) Кореневищні трав'янисті багаторічники. Краще обрати види, по фізіономічному типу близькі до поняття «рокарій». Це армерії, гейхери, дрібнолисті хости, бадан. Вони складають об'єм гірки.

3) Основа асортименту - ґрунтопокривні, або коврові рослини. Це види очитків, флокс шиловидний, аубріети, арабіс, різні гвоздики, ломикамені тощо. Бажані сорти та декоративні форми з різноманітно забарвленим листям (зберігають декоративність після квітування). Для плаского рокарію підійдуть практично всі види та сорти, які використовуються для звичних каменистих гірок, з єдиним обмеженням: висота рослин не повинна бути більше ніж 20-30 см (інаше цілісність композиції плаского рокарію порушується). В іншому опираються на власні смаки, выбираючи ті ломикамені, очитки, ясколки та живучки, молодила, бурачки, чебреці та гвоздики, які з точки зору замовника є привабливими.

4) Цибулинні та дрібноцибулинні. Без них напровесні гірка виглядає досить збідніло. Потрібно також пам'ятати, що більшість рослин цієї групи - ефемероїди, тобто після квітування повністю зникають з поверхні землі, тому для них у рокарії не відводиться спеціальне місце, а висаджують їх разом з ґрунтопокривними.

5) Однорічники та дворічники. Багато фахівців вважають їх тут недоречними. Проте, на жаль, більшість рослин, що традиційно використовуються на гірках, відцвітають весною та в першу половину літа, а однорічники здатні виправити дефіцит кольорів. Природно, що підходять тільки види з «гірським» фізіономічним типом, тобто ті, що імітують ґрунтопокривні рослини: бурачок морський, лобелія, цинерарія морська.

Потрібно також додати, що для кожного виду рокарію притаманні свої власні комплекси фітобіоти, які формують саме їх неповторність.

Альпінарій. Тут зібрані переважно рослини гірських регіонів земної кулі та отримані на їх базі сорти. Переважають трав'янисті рослини, проте використовуються також окремі деревні види, переважно сланкі, або ті, що повільно ростуть. Ексклюзивними в ціх мовах є наступні види рослин: хаберлея родопська (Haberlea rodopensis Friv.), первоцвіт Делеклюза (Primula clusiana Tausch.), дзвоники портеншлагу (Campanula portenschlagiana Roem. & Schult.), тирлич весняна (Gentiana verna L.), ломикамінь загострений (Saxifraga Ч apiculata hort.), л. котіледон (Chondrosea cotyledon (L.) A. Love), едраянтус карликовий та е. далматський (Edraianthus pumilio (Port.) A. DC., E. Dalmaticum A. DC.), костриця боріздчаста (Festuca ovina agg. L. Heuff), шоломник вузькотрубчастий (Scutellaria leptosiphon Nevski, S. creticola Jus., S verna Besser). Для композиції каменисте пасмо характерні найбільш рідкісні та важкі при вирощуванні високогірні рослини, компактні та низькорослі: молодило війчасте (Sempervivum ciliosum Creib.), неопаксія красива (Claytonia perfoliata Donn ex Willd.), рамонда міконська (Rhamonda pyrenaica Rich.), левізія котиледон (Lewisia cotyledon (S. Wats.) B. L. Rob.), первоцвіт маленький (Primula minima L.), товстянка Мілфорда (Crassula setulosa Harv.), діонісія острівна (Dionysia dretioides Boiss.), тирлич весняний. Для композиції каменистий осип характерна дуже мала кількість низьких та компактних видів хвойних деревних рослин (сосни та ялівці). Найважливішими є подушковидні рослини, такі як акантолімони (Acantholimon glutaceum (Jaub. & Spach) Boiss.), астрагали (Astragalus eretophilus Klokov, A. dasyanthus Pall.), полини (Artemisia schmidtiana Maxim.), проломники (Androsace alpina (L.) Lam., A. carnea Linn., A. vitaliana (L.) Lam.). Також вирощують будь-які рослини з притиснутими до землі пагонами: коврові ацени (Acaena buchananii Hook. f., A. inermis Hook. f., A. splendens Hook.& Arn.), вероніки (Veronica filiformis Sm., V. prostrata L.), гвоздики (Dianthus chinensis L.), ломикамені (Saxifraga juniperifolia Adams.), мінуарції (Minuartia arctica (Steven ex Ser.) Asch & Graebn., M. biebersteinii (Rupr.) Schischk.), флокси, ясколки (Cerastium biebersteinii DC.), та інші ґрунтопокривні види. Особливу роль відіграють трав'янисті багаторічники: адоніси (Adonis vernalis L., A. wolgensis Stev. ex DC.), орлики (Aquilegia nigricans Daumg., A. transsilvanica Schur.), тирличі (Gentiana clusii E. P. Perrier & Sjngeon., G. acaulis L., G. scabra Bunge., G. purpurea L, G. ligustica (R. Vilm.et Chop) Holub., G. triflora Pall.), півники (Iris pumila L.), колючник безстебельний (Carlina acanthifolia All. Engl.), маки (Papaver alpinum L., P. a. ssp. rhaeticum) та меконопсиси (Meconopsis betonicifolia Franch.), армерія (Armeria juniperifolia (Vahl) Hoff. & Link), ендраянтус злаколистий (Endraianthus graminifolius L.). Використовується також багато ефемероїдів: тюльпани (Tulipa bifiriformis Vved.), цибулі (Allium lineare L., A. obliquum L., A. strictum Schrad.), рябчики (Fritillaria eduardii Regel.), еремуруси (Eremurus spectabilis M. Bieb., E. tauricum Eteven.).

Різновидом альпінаріів є також рокарій гірська тундра, що є північним аналогом каменистого осипу. В степових умовах відтворити цей тип рокарію майже неможливо, оскільки основну частину асортименту рослин складають рослини півночі, різні предстваники родів Vaccinium, карликові представники родів Salix, Betula. Серед хвойних рослин представлені сланкі форми ялівцю звичайного та горизонтального. Із травянистих рослин характерними є меконопсиси, проломники, колючники, ломикамені, фіалки, смолка безстебельна (Silene acaulis (L.) Jacq.), дріада восьмипелюсткова (Dryas jctopetala L.). Цікавими є види папоротей, для яких можна знайти подібну заміну на теренах України: вудсії (Woodsia polystichoides D. C. Eaton., W. alpina (Bolton) S. F. Gray., W. ilvensis (L.) R.Br.), пухирник крихкий (Cystopteris fragilis (L.) Bernh.), костянці (Asplenium ruta-muraria L., A. septentrionale (L.) Hoffm., A. trichomanes L.). Усі ці рослини потребують доброї освітленості, добре дренованих ґрунтів та їх постійної помірної зволоженості та короткого вологого літа. Тому цей різновид рокарію може дозволити собі тільки фахівець.