Управління банківськими ризиками та методи їх мінімізації

,



де середнє значення - показника:

Узагальнюючий показник розраховується за формулою:

,

де відстань стандартизованої системи показників до стандартизованого еталона в - му періоді:

Показники - ознаки, що дозволили оцінити ризики банківської діяльності представлені у вигляді трьох груп: показника кредитного ризику, показника ризику нестійкої ресурсної бази та показника ризику незбалансованої ліквідності. Тож, проведемо таксономічний аналіз банківських ризиків ПАТ «УкрСиббанк» з погляду кожного взятого ризику за період у 24 квартали з 2010 по 2016 роки. Значення інтегральних показників оцінки банківського ризику ПАТ «УкрСиббанк» зведені разом і наведені у табл. 3.4.



Таблиця 3.4 Значення показників оцінки банківського ризику ПАТ «УкрСиббанк»

Квартал	Фактори	Узагальнюючий інтегральний показник оцінки банківських ризиків.
	Показники кредитного ризику	Показник ризику нестійкої ресурсної бази	Показник ризику незбалансованої ліквідності
1	3	4	5	6
1	0	0,704	2,474	1
2	0,27	0,738	2,166	0,9987
3	0,292	0,709	1,79	0,8782
4	0,286	0,698	1,746	0,8590
5	0,069	0,822	0,894	0,5616
6	0,126	0,772	1,000	0,5972
7	0,092	0,782	0,869	0,5484
8	0,161	0,796	0,838	0,5648
9	0,054	0,782	0,884	0,5412
10	0,029	0,777	0,873	0,5283
11	0,03	0,732	0,807	0,4937
12	0,027	0,767	0,811	0,5050
13	0,024	0,784	0,878	0,5305
14	0,05	0,756	0,925	0,5446
15	0,061	0,755	0,872	0,5311
16	0,084	0,752	0,832	0,5248
17	0,097	0,716	0,855	0,5248
18	0,038	0,412	0,835	0,4043
19	0,13	0,759	0,696	0,4987
20	0,117	0,759	0,719	0,5018
21	0,116	0,801	0,629	0,4864
22	0,834	0,847	0,644	0,7315
23	0,166	0,878	0,559	0,5044
24	0,174	0,833	0,568	0,4955

Обґрунтування еталону є самим відповідальним моментом всієї обчислювальної процедури, оскільки реальність значень еталону, його адекватність існуючим економічним умовам визначає саме значення узагальнюючого показника.

Формуємо еталонні рівні значень показників в системі (за критерієм min-max), для цього необхідно провести диференціацію ознак (розділення всіх змінних на стимулятори та дестимулятори). Ознаки, які надають позитивний (стимулюючий) вплив на загальний рівень розвитку об'єкта, називаються стимуляторами (обирається максимальне значення), а ознаки, що уповільнюють розвиток підприємства, - дестимуляторами (обирається мінімальне значення).

В досліджуваному прикладі всі показники віднесено до стимуляторів (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 Диверсифікація показників банківського ризику

Показник	Диференціація	Еталон
Показник кредитного ризику	стимулятор	0,834
Показник ризику нестійкої ресурсної бази	стимулятор	0,878
Показник ризику незбалансованої ліквідності	стимулятор	2,474

3. Досліджувані ознаки характеризуються різною розмірністю, що обумовлює необхідність їх стандартизації. Для стандартизації даних необхідно знайти середнє значення за кожним показником (табл. 3.6).

Таблиця 3.6 Розрахунок середнього значення показників

№ показника	Середнє	Сигма
Показник кредитного ризику	0,138625	0,165995
Показник ризику нестійкої ресурсної бази	0,755458	0,083957
Показник ризику незбалансованої ліквідності	1,006833	0,49156

Відповідно до отриманих значень коефіцієнту таксономії наведених у табл.1 побудуємо діаграму, яка відобразить динаміку узагальнюючого інтегрального показника на протязі 24-ьох кварталів з 2010 по 2016 роки (рис.3.4)



Рис.3.4. Динаміка узагальнюючого інтегрального показника ризиковості діяльності ПАТ «УкрСиббанк»

Підводячи підсумок розрахунку показника таксономії можна відмітити, що даний коефіцієнт в ПАТ «УкрСиббанк» був нестабільний на протязі аналізованих періодів. Наближення показника до одиниці характеризує високий рівень банківського ризику, а чим вище банківський ризик. З одного боку це може погано позначитися на діяльності банку, а з іншого як показує практика, чим вище ризик тим більше прибуток.

Дані рис.3.4 свідчать, що банківські ризики в ПАТ «УкрСиббанк» характеризується найвищим рівнем мінімізації в період з першого по четвертий квартал, при чому показник таксономії впав з одиниці до 0,8782 та все ж це найкращі показники за весь аналізований період. Високий показник даного інтегрального показника пов'язаний з великими коефіцієнтами які приводилися для розрахунку.

Зниження показника прослідковується в період з п'ятого кварталу і аж до двадцять першого. Падіння відбулося внаслідок різкого зменшення показника кредитного ризику, аж на 0,217 позначок порівняно з четвертим кварталом. Якщо оцінювати дані квартали між собою, то ми бачимо, що весь час даний коефіцієнт мав стабільні показники з незначним ростом, або падінням, а вже у двадцять другому кварталі спостерігається знову ріст показника за рахунок показника нестійкої ресурсної бази, який був найбільше приближений до одиниці за весь період лише в даному кварталі. Дане зростання прослідковувалося лише в період одного кварталу, а вже в два останні аналізовані квартали даний коефіцієнт знову знизився за рахунок зменшення показника кредитного ризику банківської діяльності.

3.3 Визначення результативності від впровадження рекомендацій щодо мінімізації ризиків банківської діяльності

Провівши ретельне дослідження за темою мінімізації банківських ризиків в цілому та окремо на прикладі ПАТ «УкрСиббанк», можна зробити висновок, що процес управління та зниження ризиків банківського сектору до кінця не налагоджений, що впливає на прибуток банку та його діяльність.

Стійкий розвиток сучасного банку залежить від вибору оптимальної стратегії, раціонального ринкового позиціонування і побудови ефективної системи фінансового менеджменту. Основними елементами системи фінансового менеджменту є: формування оптимальної структури активів та пасивів банку, прогнозування балансів, звітів про фінансові результати, фінансових планів та бюджетів; управління ризиками; регулювання цінової політики і управління собівартістю.

Поєднання цих основних елементів фінансового менеджменту із гнучкою маркетинговою політикою дає змогу максимізувати банківські доходи та отримати істотні конкурентні переваги. Усі складові є важливими для операційної діяльності, однак функціонування кредитно-депозитних організацій в умовах жорсткої конкуренції та фінансової кризи висувають на передній план систему управління ризиками.

Для закордонних банківських установ формування комплексної системи ризик-менеджменту є невід'ємним елементом управління.

Слід відзначити, що застосовувані сьогодні різними країнами системи з оцінки та контролю за ризиками банківської діяльності (табл. 3.6) можна розділити на наступні види [72, с. 114]:

- системи рейтингової оцінки;

- системи дистанційного моніторингу (розрахунок фінансових коефіцієнтів та аналіз банків по групах);

- комплексні системи оцінки ризиків банківської діяльності;

- статистичні прогнозні моделі або “системи раннього реагування”.

Нажаль вітчизняні банки не приділяють достатньої уваги системі ризик менеджменту порівняно з зарубіжними країнами. Це може біти пов'язане зі швидкою зміною ринкових ситуацій, що не робить актуальним управління усіма видами ризику, які в умовах кризи стають критичними.

Таблиця 3.6 Системи оцінки ризиків та раннього реагування в окремих країнах

Країна	Наглядовий орган	Назва системи	Рік впровадження	Тип системи
Франція	Банківська комісія	ORAP (організація і зміцнення попереджуваль-них дій) SAABA (статистичний метод для агрегованого аналізу)	1997	Дистанційно рейтингова Раннього реагування (прогноз очікуваних збитків)
Німеччина	Федеральне відомство з контролю за банками	BAKIS (інформаційна система)	1997	Фінансових коефіцієнтів та аналізу окремих банків по групам
Італія	Банк Італії	PATROL	1993	Дистанційно рейтингова
Нідерланди	Банк Нідерландів	RAST (інструменти для оцінки ризиків)	1999	Комплексна система оцінки банківських ризиків
Великобританія	Відомство з фінансової політики	RATE (система оцінки ризику і міри нагляду)	1998	Комплексна система оцінки банківських ризиків
США	Три наглядових органа	CAMELS	1980	Визначення рейтингу на основі інспекційних перевірок на місцях



Як показали розрахунки кореляційно - регресійного коефіцієнту розроблені вище найбільше на прибуток ПАТ «УкрСиббанк» впливає показник кредитного ризику, тому доцільно буде найбільше увагу приділити удосконаленню саме цього показника.

Для успішної реалізації заходів управління кредитним ризиком, банку потрібно забезпечити ряд організаційних та технологічних трансформацій, необхідність яких обумовлена динамічним розвитком теорії ризику, до якої вітчизняні банки, через ряд об'єктивних причин, не встигають адаптуватись. Так, для підвищення ефективності власної діяльності їм необхідно забезпечити:

ѕ формування належної організаційної структури і механізму контролю бізнес - процесів, що б дозволило всебічно та неупереджено управляти кредитним ризиком й забезпечило уникнення конфлікту інтересів на всіх ієрархічний рівнях;

ѕ функціональний розподіл повноважень і рівнів відповідальності при прийняті рішень щодо видачі кредиту та встановлення меж толерантності до кредитного ризику;

ѕ врахування динамічності середовища, змін і деформації кредитного ризику, що впливає на визначення пріоритетних напрямів кредитування;

ѕ прийняття кредитного ризику з врахуванням можливих вимог кредитної політики, стратегічного плану банку та нормативних вимог;

ѕ систематичний аналіз кредитного ризику з метою ідентифікації нових факторів впливу, підвищення якості його оцінки в умовах невизначеності (кредитне стрес - тестування), на основі чого мають розроблятись заходи на випадок надзвичайних подій;

ѕ розробку та регламентацію методів моніторингу кредитного ризику, що забезпечить повноту капіталізації банку.

Зазначені аспекти виступають концептуальними положеннями, застосування яких в практичній діяльності банку дозволить максимально слідувати світовим тенденціям розвитку кредитного ризик - менеджменту.

На сьогоднішній день можна сказати, що основною метою управління кредитним ризиком банку, яка б на нашу думку допомогла в формуванні такої структури кредитного портфеля, яка була б оптимальною за показниками ризику та прибутку та забезпечила ефективне функціонування банку через продуману кредитну діяльність. Дану ціль можна відобразити в наступних завданнях[66]:

ѕ вдосконалення структури кредитного портфеля через визначення найбільш прийнятних та пріоритетних напрямів кредитування, що дозволить обмежити потік кредитних ресурсів в ті галузі чи об'єкти, які є найбільш ризиковими для банку;

ѕ вдосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника банку із врахуванням факторів його зовнішнього та внутрішнього функціонування, що допоможе якісніше визначити можливість повернення ним кредитних коштів;

ѕ формування якісної організаційної структури банку із управління кредитним ризиком з відповідним розподілом повноважень між учасниками, що повинна забезпечити можливість оперативного прийняття вірних управлінських рішень.

При сформуванні завдань саме в такому контексті та їх практичне застосування дозволить охопити як організаційні, так і економічні складові системи управління, і відтак підвищити ефективність функціонування банків та якість їх кредитної політики. Це пов'язано із тим, що покращення організаційної структури в умовах належного інформаційного забезпечення впливатиме й на зміну економічних елементів, які в сукупності оптимізують процес управління кредитним ризиком та показники діяльності банку.

Враховуючи вищезазначене, в сучасних умовах вдосконалення потребує інформаційне середовище функціонування банків, для чого потрібно розвивати інфраструктуру, під якою ми розуміємо сукупність допоміжних елементів (інформаційно - аналітичних, техніко - технологічних, кадрових, методико - методологічних, нормативно - правових, операційних), робота яких спрямована на забезпечення ефективної банківської діяльності при їх взаємодії із контрагентами шляхом зниження невизначеності. Це виступає першим стратегічним напрямом оптимізації системи управління кредитним ризиком на макрорівні. На мікрорівні концептуальним вектором є оптимізація механізму управління кредитним ризиком на рівні банку.

Для вдосконалення інституційно - організаційного забезпечення управління кредитним ризиком необхідним є створення та розвиток бюро кредитних історій, фонди викупу проблемних боргів, для покращення інформаційно - аналітичного забезпечення доцільним було б розвинути інститути, котрі здійснюють аудит, визначають рейтинги, готують статистично - аналітичні матеріали, що використовуються банками для врахування операційного середовища функціонування, а також для виваженості прийнятих управлінських рішень.

До техніко - технологічних елементів можна віднести інститути, котрі постачають комп'ютерно - інформаційну техніку для банків, забезпечують надійну роботу дистанційного обслуговування клієнтів, що впливає й на технологію здійснення та розвиток кредитних операцій і продуктів, зокрема ыз використанням комп'ютерно - інформаційної бази.

До техніко - технологічних елементів можна віднести інститути, котрі постачають комп'ютерно - інформаційну техніку для банків, забезпечують надійну роботу дистанційного обслуговування клієнтів, що спливає й на технологію здійснення та розвиток кредитних операцій і продуктів, зокрема із використанням комп'ютерно - інформаційної бази.

До кадрового елементу входять вищі навчальні заклади, на базі яких формуються висококваліфіковані спеціалісти, особливо ризик - менеджери, необхідність в яких обумовлюється динамічними умовами розвитку банку й економіки країни, де постійно виникають нові локалізації кредитного ризику.

До операційних елементів відносяться інститути, діяльність яких дозволяє банкам розв'язати проблеми, повязані із наслідками основної діяльності, в тому числі й кредитної, та підвищити рівень їх результативності. Це колекторські аутсорсингові, страхові компанії, а також неофіційний орган для врегулювання суперечок між банками та клієнтами і якому притаманна клієнт орієнтованість, дешевизна послуг й швидкість вирішення проблемних питань. Його створення актуальне тому, що як позичальники так і банки страждають від зловживань з боку один одного. Такі чи подібні інститути діють в Данії, Ірландії, Канаді, Норвегії, Польщі, Росії, США, Угорщині, Фінляндії, Чехії тощо. Рішення таких неофіційних органів може носити для банку як обов'язковий характер так і рекомендаційний, що визначається виходячи із суми (Німеччина) або домовленості із банком (Угорщина).

Для кращого сприйняття системи управління кредитним ризиком, потрібно розрізняти специфіку стратегічного (формування принципів, якісних та кількісних параметрів індивідуальних кредитних ризиків й кредитного ризику портфеля, обґрунтування методів управління ними) і тактичного (практична реалізація методології, прийнятої на стратегічному рівні) управління. Їі врахуванням зазначених аспектів, воно має бути чітко структурованими, що дозволить комплексно об'єднати стратегію банку, процеси і технологію управління. Отже, концептуальний підхід дозволяє виявити порядок і послідовність дій працівників при застосування ними методів та заходів щодо управління кредитним ризиком.

Чітку регламентацію цілей, задач, функцій і повноважень усіх структурних підрозділів та управлінських органів, що задіяні в процесі управління кредитним ризиком, слід розглядати в наступних аспектах: участь у процесі управління, забезпечення нормативної бази та прийняття управлінських рішень може виникнути: по-перше, внаслідок помилкових дій при щоденній діяльності, що повязано із простотою технічного забезпечення, недостатньою мотивацією працівників, не сприйняттям культури ризику; по-друге, через помилкові управлінські рішення щодо розвитку кредитної діяльності банку, зокрема при недостатньому врахування середовища функціонування та стану кредитного ризику.

Формування даної структури має важливе значення з позиції можливості вибору ефективних методів управління кредитним ризиком, що, повинне здійснюватися із врахуванням специфіки організації управління банку. На думку науковців, вони мають бути систематизованими на стратегічні та тактичні (оперативні) методи, що дозволить якісніше контролювати ефективність управління та оперативніше реагувати на виникнення ризикової події в залежності від масштабів та наслідків її реалізації.

Так, до стратегічних методів управління можна віднести методи, які спрямовані на нейтралізацію факторів кредитного ризику, пов'язаних із впровадженням на ринок інноваційних кредитних продуктів та фінансових інструментів, виходом на нові ринки, роботу із сумнівними позичальниками тощо. Методами мінімізації кредитного ринку на даному рівні є: переорієнтація діяльності на кредитування мало ризикованих ринкових ніш, які б забезпечували зростання доходів; диверсифікація кредитної діяльності, що якісно оптимізує склад кредитного портфеля з позиції його прибутковості; створення банківських об'єднань при високо ризикових кредитних операцій для розподілу ризику між ними; розробка стратегічних фінансових планів банківської діяльності з врахуванням можливих сценаріїв розвитку подій на фінансовому ринку; формування концепції оптимізації рівня структури доходів і витрат з врахуванням дії та впливу стратегічних чинників кредитного ризику; прогнозування можливих витрат кредитної діяльності тощо.

Методами тактичного управління є: створення банком резервів під кредитний ризик; розробка поточних і оперативних фінансових планів; здійснення постійного моніторингу та контролю за ефективністю кредитних операцій та кредитного ризику; створення автоматизованої бази даних щодо кредитоспроможності існуючих і потенційних клієнтів та інші.

Оскільки фінансовий результат діяльності банку обумовлюється двома умовами - зростанням прибутковості за підвищеного рівня ризиковості чи зниження ризику на фоні зменшення прибутку, то саме від напряму обраних методів управління кредитним ризиком залежить їх дієвість.

Важливим напрямом зниження кредитного ризику в сучасних умовах виступає налагоджена та спрямована робота з проблемною заборгованістю, тому якісно структурований алгоритм дії спеціаліста при роботі з проблемними кредитами дозволить не лише прийняти найоптимальніше рішення в процесі управління, а й уникнути погіршення ситуації через використання індикаторів проблемності. Одним із основних елементів при роботі із простроченою заборгованістю є служба внутрішнього аудиту, що має бути належною структурною частиною та підпорядковуватись контролеру банку.

Оскільки кожний проблемний кредит унікальний, то до питання методів управління ним потрібно підходити індивідуально. Найпоширенішим методом вирішення даного питання є реструктуризація боргу, способи здійснення якої наділені як перевагами, так і недоліками.

Іноземні банки для оптимізації роботи із проблемною заборгованістю приділяють значну увагу створенню спеціальних підрозділів - департаментів, відділів та ситуаційних центрів. Найефективнішими з них є ситуаційні центри управління проблемною заборгованістю, що так і не набули значного поширення у вітчизняній банківській діяльності. Вони являють собою автоматизовані місця, що передбачають можливість побудови імітаційних моделей управління кредитним ризиком, оперативного аналізу та оцінки ситуації з врегулювання проблемної заборгованості на основі використання сучасної аналітичної техніки, методик, методології, інформаційних технологій, обробки аналітичних, експертних та статистичних даних.

Перевагами їх використання є покращення ефективної роботи банку, оперативності доступу інформації, моделювання якісного кредитного портфеля через зниження рівня неповернення кредитів та зменшення розміру сформованих резервів, відокремлення повноважень й відповідальності при роботі з проблемними кредитами від функції кредитування, що надає можливість уникнути конфліктів інтересів у кредитного працівника. Це досягається через моніторинг кредитного процесу та прогнозування розвитку ситуації; моделювання наслідків управлінських рішень щодо управління кредитним ризиком, оцінки ефективності прийнятих рішень.

Отже, для забезпечення ефективності банківської діяльності, що є пріоритетним завданням в сучасних умовах розвитку країни, необхідний перехід на систему аналізу та управління кредитним ризиком, що потребує вдосконалення із сторони банків.

Основними напрямами вдосконалення системи управління кредитними ризиками у відношенні банку є:

ѕ перехід від управління кредитним ризиком окремих кредитів до управління ризиком кредитного портфеля, оскільки в кризових умовах загальноприйняті підходи до управління ризиком втрачають ефективність;

ѕ створення банком резервів під кредитний ризик;

ѕ здійснення постійного моніторингу та контролю за ефективністю кредитних операцій та кредитного ризику;

ѕ створення автоматизованої бази даних щодо кредитоспроможності існуючих і потенційних клієнтів;

ѕ вдосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника банку із врахуванням факторів його зовнішнього та внутрішнього функціонування, що допоможе якісніше визначити можливість повернення ним кредитних коштів.

Отже, розглянуті нами напрями управління кредитним ризиком банку та їх реалізація поряд із вдосконаленням методики оцінки кредитоспроможності позичальника і роботи із проблемними кредитами є базовою основою оптимізації кредитної діяльності банківського сектору. Лише комплексна реалізація даних заходів, на наш погляд, зможе забезпечити якісніше управління кредитним ризиком як в умовах економічного зростання, так і в умовах кризових явищ в економіці, а відтак і досягнути ефективного функціонування банків на основі підвищення рівня їх прибутковості. Водночас, це можливе лише шляхом поєднання зусиль НБУ, держави та банків. В зв'язку із тим, що функцію нагляду за банками в нашій країні покладено на НБУ, то саме від ефективності її реалізації буде залежати і подальший напрям розвитку системи кредитного ризик - менеджменту банків та результативність їх кредитної політики.

Отже, визначивши основні аспекти оптимізація системи управління кредитним ризиком та факторів які впливають на нього, необхідно провести експертне дослідження проблемної теми.

Після формування групи експертів із 10 осіб, на них була покладена важлива місія, яка полягала у визначенні пріоритетних, на сьогоднішній день, чинників, які найбільш сприяють вдосконаленню даної системи (табл.3.7). Запропонована шкала від 1 (привласнюється максимальній оцінці) до 5 (мінімальній).

Таблиця 3.7 Результати опитування компетентних експертів щодо кращих заходів з мінімізації кредитного банку

Захід	Оцінка компетентних експертів
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Перехід від управління кредитним ризиком окремих кредитів до управління ризиком кредитного портфеля	4	3	4	3	4	2	2	2	2	2
Створення банком резервів під кредитний ризик	4	4	2	4	1	1	2	1	2	3
Здійснення постійного моніторингу та контролю за ефективністю кредитних операцій та кредитного ризику	2	3	3	2	3	4	3	3	2	3
Вдосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника банку із врахуванням факторів його зовнішнього та внутрішнього функціонування	2	2	2	3	1	4	3	3	2	2
Створення автоматизованої бази даних щодо кредитоспроможності існуючих і потенційних клієнтів	4	2	3	5	4	3	3	5	3	4

Очевидно, що під час порівняння значущості різних заходів найважливішим слід вважати той, що характеризується найбільшим значенням показника узагальнення думок експертів S_i.

Використовуючи дані табл. 3.55, розрахуємо показники, які характеризують відносну важливість думок експертів, та порівняємо отримані значення. Для розрахунку S_i, необхідно ранжирувати оцінки експертів, тобто розташування заходів у порядку зростання (табл.3.8). Після ранжування, якщо різним заходам присвоєна однакова оцінка то проводиться стандартизація рангів.

Значний інтерес представляє показник узгодженості думок кожного окремо взятого експерта з думками кожного із решти експретів.

Ступінь збігу думок двох та більше експертів визначається за допомогою коефіцієнта парної рангової кореляції між оцінками двох будь-яких експертів X і Р та інформаційної міри збігу думок.

Таблиця 3.8 Показники узагальненої думки експертів щодо пріоритетності заходів з мінімізації кредитного ризику банку

Захід	Мі	Оцінка компетентних експертів	Si
Перехід від управління кредитним ризиком окремих кредитів до управління ризиком кредитного портфеля	2,7	4	3	4	3	4	2	2	2	2	2	27
Створення банком резервів під кредитний ризик	2,4	4	4	2	4	1	1	2	1	2	3	24
Здійснення постійного моніторингу та контролю за ефективністю кредитних операцій та кредитного ризику	2,8	2	3	3	2	3	4	3	3	2	3	28
Вдосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника банку із врахуванням факторів його зовнішнього та внутрішнього функціонування	2,4	2	2	2	3	1	4	3	3	2	2	24
Створення автоматизованої бази даних щодо кредитоспроможності існуючих і потенційних клієнтів	3,6	4	2	3	5	4	3	3	5	3	4	36

Таким чином, враховуючи загальну думку експертів, можна зробити певні висновки, що найбільш необхідним заходом, на сьогоднішній день є створення банком резервів під кредитний ризик, а вже після вирішення цього питання, банкам необхідно приділити щільну увагу вдосконаленню оцінки кредитоспроможності позичальника банку із врахуванням факторів його зовнішнього та внутрішнього функціонування.



4. Охорона праці

4.1 Аналіз якості організації та безпеки робочого місця у відділенні № 105 банку АТ «УкрСиббанк»

Приміщення відділенн № 105 банку АТ «УкрСиббанк» знаходиться у пятиповерховому житловому будинку, дане відділення знаходиться на першому поверсі. Розміри приміщення 8 м Ч 8 м, площа становить 64 м². Висота приміщення 3,5 м, об'єм - 224 м³. У відділі працює шість співробітників. Площа на одне робоче місце становить 10,67 м², а об'єм - 37,33 м³ [93].

Інтер'єр приміщення облаштовано з урахуванням вимог ергономічності: стіни пошпакльовано та пофарбовано у світлий колір; стеля підвісна сірого кольору, покриття підлоги - неслизький лінолеум матового світло-коричневого кольору в одній частині та плитка світлого кольору в іншій. Кожен робітник має робоче місце, яке обладнане столом, стільцем, комп'ютером. Також в приміщенні є 4 принтери, шафи для зберігання поточних документів, три додаткоі дивани, віконні прорізи обладнані сірими жалюзі.

Робочі місця організовані так, що відстань між боковими сторонами комп'ютерів більша за 1м, а між тильною стороною та екраном - не менше 2 м. Принтери розташовані так, що враховують простір для розміщення оператора, можливість огляду, кнопки управління принтером не знаходяться на відстані витягнутої руки оператора. Обладнання офісу можна охарактеризувати як нове. Поверхня екрана монітора розташована на відстані 60-65 см від очей працівника, що є в межах норми. Кут миттєвого зору в робочій зоні складає 20 °, кут ефективного бачення в робочій зоні - 35 °, кут зони огляду при фіксованому положенні голови по горизонталі складає 120 °. Висота робочої поверхні стола - 80 см, глибина - 90 см, ширина - 160 см. Ширина простору для ніг - 70 см, висота - 75 см, глибина - 80 см.

Стільці мають зручні сидіння, регулюються по висоті та куту нахилу спинки. Регулювання кожного параметру незалежне та має надійну фіксацію.

Вимірювання параметрів мікроклімату приміщення було здійснено у холодну пору року: температура у приміщенні складає від 20 °С до 22 °С, у теплу від 22 °С до 24 °С; швидкість руху повітря у приміщенні - 0,1 м/с; теплові випромінювання незначні; відносна вологість повітря - від 50 % до 55 %. В холодну пору року температура зберігається на комфортному рівні завдяки централізованій системі опалення. Комбінована припливно-витяжна вентиляція забезпечує в приміщенні необхідний повітрообмін та складається з повітроприймального пристрою у вигляді фільтра для очищення повітря, кондиціонера, вентилятора, мережі повітроводів та припливних патрубків з насадками. Роботу системи вентиляції забезпечують системи повітроводів, спеціальних отворів для видалення та подачі повітря, а також вентиляторів. Можна стверджувати, що параметри мікроклімату в приміщенні відділення № 105 банку АТ «УкрСиббанк» відповідають вимогам ГОСТ 12.1.005-88 [7].

Джерела шуму в приміщенні ? комп'ютери, принтери і ксерокс. Відповідно до Державних санітарних норм ДБН 3.3.6.037-99 [87] рівень шуму у даному приміщенні не повинен перевищувати 50дБА. Зроблені виміри рівня шуму довели, що він знаходиться на граничному діапазоні для відповідної категорії робіт, а саме 45 - 50 дБА. Вібрації від працюючого обладнання дуже незначні й не спричиняють будь-якого негативного впливу на здоров'я працівників відділу. Освітлення приміщення природне й штучне. Природне освітлення здійснюється через три вікна, площа яких становить 10 м². Визначимо світловий коефіцієнт приміщення за наступним співвідношенням:

Sвікон/ Sпідлоги >= 0,2...0,166, (4.1)

де Sвікон - площа вікон, Sвікон = 10 м²;

Sпідлоги - площа підлоги приміщення, Sпідл. = 64 м².

Sвікон/ Sпідлоги= 10/64= 0,156

Отже, можна зробити висновок про достатність природного освітлення в приміщенні відділення № 105 банку АТ «УкрСиббанк»

Для забезпечення штучного освітлення в приміщенні використовують світильники з люмінесцентними лампами типу ЛБ потужністю 20 Вт. Загальна кількість ламп - 10. Кожна лампа має 4 світильники. У приміщенні відсутні джерела сильного електромагнітного випромінювання, джерела утворення пилу, хімічні небезпечні або шкідливі речовини, біологічні небезпеки.

Трудовий процес працівників відділу можна охарактеризувати наступним чином: роботи не пов'язані з великим фізичним навантаженням. Для встановлення рівня психоемоційного навантаження працівників застосували опитувальник Т. А. Немчина. Результат показав, що більшість працівників знаходиться у стані легкого нервово-психічного навантаження і загальні ознаки напруження слабко виражені. Робота не є надто одноманітною і має І категорію монотонності. Працівники мають одну обідню перерву на 45 хв, чого цілком достатньо для відпочинку.

Результати оцінки якості умов організації праці в приміщенні відділення № 105 банку АТ «УкрСиббанк», наведено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 Оцінка якості організації та безпеки робочого місця

№ п/п	Характеристика	б, бал	в, %
1	2	3	4
1.	Площа та об'єм приміщення робочого місця	6	8
2.	Стан естетики приміщення	4	4
3.	Стан використовуваних для роботи технічних пристроїв	3	4
4.	Відстань від працівника до монітора	5	3
5.	Поле зору працівника	4	4
6.	Розміри робочої зони для рук	5	5
7.	Розміри робочої зони для ніг	5	5
8.	Відповідність робочого місця антропометричним даним	4	4
9.	Положення для працівника: сидячи, стоячи або чергування	5	8
10.	Мікроклімат на робочому місці	5	4
11.	Системи вентиляції, кондиціювання та опалення	4	4
12.	Природне освітлення на робочому місці	5	3
13.	Штучне освітлення на робочому місці	5	4
14.	Шуми і вібрації на робочому місці	-	-
15.	Електромагнітні поля і випромінювання на робочому місці	-	-
16.	Запиленість і загазованість повітря	-	-
17.	Хімічні небезпечні та шкідливі речовини	-	-
18.	Біологічні небезпеки	-	-
19.	Фізичне напруження в роботі	5	9
20.	Психоемоційне напруження в роботі	4	15
21.	Оцінка стресового стану працівника	4	10
22.	Монотонність діяльності	5	5
23.	Регламентовані перерви	5	7

Далі на основі даних, наведених у табл. 4.1, здійснено загальну оцінку якості організації і безпеки робочого місця за формулою:

Y = (бn*вn)/100, (4.2)

де Y - загальна оцінка якості організації і безпеки робочого місця;

б - оцінка показника у балах від 1 до 5;

в - питома вага показника, %;

Розраховане значення загальної оцінки якості організації і безпеки робочого місця у приміщенні відділення № 105 банку АТ «УкрСиббанк» складає 4,89, що досить високе значення і свідчить про добре розташування приміщення, естетичність оформлення, про дотримання основних вимог організації робочого місця, його ергономічність, відсутність небезпечних або шкідливих факторів; сприятливі мікрокліматичні умови, якість освітлення; високу якість трудового процесу: відсутність великого фізичного навантаження, монотонності роботи та психоемоційного навантаження.



4.2 Оцінка екологічності робочого місця і простору

Для більш детальної картини, необхідно оцінити екологічність робочого місця і простору, заповнивши табл. 4.2 У цій таблиці необхідно в кожному пункті вибрати той варіант відповіді, який відповідає аналізованому робочому місцю, і підкреслити відповідний обраному відповіді бал. Наприкінці необхідно підсумувати бали за всіма пунктами таблиці.

Таблиця 4.2 Оцінка екологічності робочого місця і простору

№ п/п	Елементи і характеристики робочого місця і простору	Екологічність елементів і характеристик робочого місця,бали
1	2	3
1.	Екологічність інфраструктури підприємства:
	наявність спеціальних паркувальних зон	5
	хаотичне паркування машин	1
2.	Екологічність будівлі:
	бетонна конструкція	5
	цегляна конструкція	4
	шлакоблочний будівля	3
3.	Урни та їх обслуговування
	Достатня кількість урн та їх своєчасне обслуговування	5
	недостатня кількість урн, але їх своєчасне обслуговування	3
	недостатня кількість урн та їх несвоєчасне обслуговування	1
4.	Чистота приміщень:
	прибирання проводиться щодня	5
	прибирання проводиться один раз в 2-3 дня	4
	прибирання проводиться один раз в тиждень 2	2
	прибирання проводиться один раз в 2-3 тижні	1
5.	Робочий стіл зроблений з:
	дерева	5
	МДФ	4
	ДСП,ДВП	3
6.	Робоче крісло зроблено з:
	комбіновані матеріали (шкіра натуральна + метал)	5
	комбіновані матеріали (шкіра штучна + метал)	4
	комбіновані матеріали (тканина + метал)	3
	пластик	2
7.	Комп'ютер:
	монітор рідкокристалічний	5
	ноутбук, планшет	4
	монітор з електронно-променевою трубкою	1
8.	Стіни в приміщенні оформлені:
	шпалери паперові	5
	оштукатурені і пофарбовані	4
	гіпсокартон забарвлений	4
	шпалери вінілові	3
	пластик	2
9.	Підлога в приміщенні оформлена:
	дерев'яна (наприклад, паркет)	5
	ламінат	4
	ковролін	3
	лінолеум	2
10.	Стеля в приміщенні оформлена:
	Побілка	5
	шпалери	4
	Підвісний	3
	пластик	2
11.	Меблі в приміщенні зроблені з:
	Дерева	5
	МДФ	4
	ДСП,ДВП	3
	комбінованих матеріалів (пластик + ДСП, ДВП)	3
	пластика	1
Загальна сумам балів	36

Отримана сума балів склала 36, це свідчить про середній рівень екологічності робочого місця і простору. Для підвищення цього показника для АТ «УкрСиббанк» запропоновані наступні заходи:

розробка єдиних вимог до екології робочого простору офісних приміщень;

реконструкція та переоснащення приміщень і робочих місць для зменшення впливу шкідливих факторів;

встановлення обов'язкових перерв для проведення виробничої гімнастики. Виділення приміщення для психологічного розвантаження і зняття стресу. З метою економії робочого часу і зменшення стомлюваності проведення оптимізації стандартних процедур;

мінімізувати негативний вплив електромагнітних полів на робочому місці: оптимізацією розподілу енергоспоживання, органічним розташуванням електричних мереж, технологічного обладнання, трансформаторів, силових кабелів; використанням поглинаючих екранів в зонах підвищених фонів; відключенням невикористовуваних приладів;

заміна застарілого обладнання (комп'ютерів, офісної і побутової техніки) на обладнання з поліпшеними характеристиками;

зниження шумового фону в офісних приміщеннях. Використання шумопоглинаючих матеріалів. У кабінетах, в яких розташовується більше чотирьох робочих місць, встановити додаткові легкі перегородки. Провести профілактику і чистку кондиціонерів і приладів, що мають вентилятори;

проведення додаткових заходів щодо поліпшення екології. Забезпечити співробітників чистої мінеральної водою. Виділити спеціальні приміщення для проведення зустрічей, нарад, переговорів і т.д. Приміщення для прийому їжі оснащені необхідним обладнанням. Лампи денного світла замінити на світлодіодні або дообладнати стабілізаторами, що знижують пульсацію.



Висновки

Стійкість фінансової системи банків значною мірою залежить від уміння впливати та регулювати ризики, рівень яких зростає в умовах нестабільності, невизначеності та наростання кризових явищ.

Специфіка банківських ризиків тісно пов'язана з сутністю банківської діяльності, яка переважно обумовлюється виконанням функцій фінансового посередництва на грошовому ринку. Банківська діяльність передбачає істотний рівень соціальної відповідальності, оскільки банки при здійсненні активних операцій переважно ризикують грошовими коштами клієнтів. З іншого боку, трансформація банками параметрів грошових коштів (валюта, строк, ставка і т.д.), у процесі їх перерозподілу, обумовлює ризиковий характер більшості банківських операцій.

Таким чином, банки повинні формувати комплексну систему ризик-менеджменту, яка б забезпечувала ефективну ідентифікацію, оцінку, регулювання та моніторинг всіх видів банківських ризиків. Дана система повинна враховувати взаємний вплив різних видів ризиків, а також вирішувати проблему забезпечення оптимального співвідношення між прибутковістю та ризиковістю окремих банківських операцій та банківської діяльності у цілому.

У першому розділі дипломної роботи було узагальнено сучасні методи управління банківськими ризиками, розглянуто нормативно - правове регулювання ризиків банківської діяльності. Виведено нове поняття «кредитний ризик» на основі визначень різних науковців.

У другому розділі дипломної роботи було надано загальну характеристику ПАТ «УкрСиббанк» як об'єкту дослідження. На протязі останніх років ПАТ «УкрСиббанк» продовжує активну діяльність на ринку банківських послуг для клієнтів, розвиває та встановлює партнерські відносини з клієнтами, удосконалює систему обслуговування.

З проведеного аналізу рівня ризику в ПАТ «УкрСиббанк» можна зробити висновок, що банк з кожним роком намагається покращувати як показники діяльності так і показники економічних нормативів, це дає змогу банку триматися на плаву та викликати довіру у населення, та все таки для покращення ліквідності банку найбільш необхідним та головним заходом є збільшення обсягу залучення депозитних коштів, для того аби кошти клієнтів змогли покривати видані кошти. Незважаючи на стабільність банківської системи важливою складовою банківської діяльності є оптимізація ризиків на основі управління ними, що є необхідною частиною економічної роботи банка, оскільки в її рамках виявляються передумови для прийняття управлінських рішень, що буде сприяти підвищенню ефективності його роботи. Тому для покращення управління банківськими ризиками ПАТ «УкрСиббанк» організувала систему управління ризиками відповідно до стандартів Групи BNP Paribas, які базуються на рекомендаціях Базельського комітету, також банк регулярно здійснює перегляд внутрішніх політик та процедур управління ризиками з метою їх вдосконалення та врахування змін ринкових умов та банківських продуктів.

У дипломній роботі об'єктом дослідження було обрано відділення №105 ПАТ «УкрСиббанк», але надання оцінок та проведення аналізу розраховувалися на основі банківської установи ПАТ «УкрСиббанк» в цілому.

У третьому розділі дипломної роботи було визначено пріоритетність впливу ризиків банківської діяльності на фінансовий результат банку на основі розрахунку кореляційно - регресійної моделі та зроблено загальний висновок, що найбільше на прибуток банку впливає кредитний ризик, розглянуто підходи до організації системи управління банківськими ризиками з допомогою таксономічного аналізу, а також надано рекомендації, щодо мінімізації кредитного ризику, основними заходами якої являються: перехід від управління кредитним ризиком окремих кредитів до управління ризиком кредитного портфеля, створення банком резервів під кредитний ризик, здійснення постійного моніторингу та контролю за ефективністю кредитних операцій та кредитного ризику, вдосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника банку із врахуванням факторів його зовнішнього та внутрішнього функціонування та створення автоматизованої бази даних щодо кредитоспроможності існуючих і потенційних клієнтів. На основі даних заходів було проведено експертне дослідження проблемної теми, та виявлено, що найбільш необхідним заходом є створення банком резервів під кредитний ризик та вдосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника банку із врахуванням факторів його зовнішнього та внутрішнього функціонування.

У четвертому розділі дипломної работи були обрунтовані заходи щодо забезпечення охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, проведено аналіз умови праці у відділенні №105 ПАТ «УкрСиббанк», виявлені небезпечні фактори виробництва. Розглянуті питання щодо забезпечення промислової безпеки, виробничої санітарії гігієни праці, пожежної профілактики, безпеки в надзвичайних ситуаціях відповідно до методичних вказівок.



Література

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІІІ (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. -- 2001. -- № 5--6. -- Ст. 30.

2. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. № 679-XIV (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. -- 1999. -- № 29. -- Ст. 238.

3. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” №1201-ХХ від 18.06.1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991. - № 38. - с.508.

4. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 1593 від 19.02.1993 р. // Підприємництво і ринок України. - 1993. - № 3 - с.17.

5. Аналіз діяльності комерційного банку: Навч. Посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. Ф. Ф. Бутинця, д-ра екон. наук, проф. А. М. Герасимовича. - Житомир: Рута. - 2001. - 384 с..

6. Арістова А.М., Шульга Н.П. Фінансовий менеджмент у банку. Опорний конспект лекцій. Киїів, КНТЕУ. - 2007. - 123 с.

7. Бабічев В.В., Сорокін Г.Ф.?Охорона? праці? та? технічна? безпека.?--?К. -?2006.?--?224?с.

8. Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенкота та ін. - К.: Центр наукових досліджень Національного банку України ; Знання. - 2011. - 504 с. 5.

9. Банковское дело [Текст]: учеб. / Под ред. Г. Н. Белоглазовой. - М.: Финансы и статистика. - 2012. - 592 c.

10. Банковское дело: учебник / О.И. Лаврушин, И.Д. Мамонова, Н.И. Валенцева [и др.] ; под ред. засл. деят. науки РФ, д-ра экон. наук, проф. О.И. Лаврушина. -- 9-е изд., стер. -- М.: КНОРУС. - 2011. -- 768 с.

11. Бернар И., Колли Ж.-К. Толковый экономический и финансовый словарь. Французская, русская, английская, испанская терминология: В 2-х т. - Т.2. М.: Международные отношения. - 1997. - С. 568.

12. Блудова Т., Гармидаров П. Управління відсотковим ризиком // Вісник НБУ, № 10. -- 2004 -- С.34-35.

13. Бондаренко Л.А. Основні інструменти управління кредитними ризиками комерційного банку при борговому фінансуванні інвестицій [Текст] / Л. А. Бондаренко // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 170. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 117- 124.

14. Воронин Ю. М. Управление банковскими рисками [Текст] / Ю. М. Воронин. - М.: НОРМА. - 2007. - 132 с.

15. Вуколов В. Э. Основы статистического анализа. Практикум по статистическим методам и исследованию операций с использованием пакетов STATISTICA и EXCEL. - учебное пособие. - 2-е изд., испр. и доп. / В. Э. Вуколов. - М.: ФОРУМ. - 2008. - 464 с.

16. Гайдаржийська О. М. Напрями удосконалення управління кредитним ризиком / О. М. Гайдаржийська, О. Г. Чернікова // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. - 2014. - № 38. - С. 47-50.

17. Гамза В. А. Безопасность коммерческого банка [Текст]: учеб.-практ. пособ. / В. А. Гамза, И. Б. Ткачук. - М.: Изд. Шумилова И. И. - 2010. - 216 c.

18. Голодова Ж. Г. Финансы и кредит: [учеб. пособие] / Ж. Г. Голодова. - М.: ИНФРА-М. - 2009. - 448 с.

19. Горячек І. Види банківських ризиків та управління ними // Економіка. Фінанси. Право. - 2000 - № 8 - С.36-38.

20. Гранатуров В. М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения [Текст]: учеб. пособие / В. М. Гранатуров. - М.: Дело и Сервис. - 1999. - 254с.

21. Грунин О. А. Экономическая безопасность организации [Текст]: учеб. пособие / О. А. Грунин, С. А. Грунин. - СПб.: Питер. - 2002. - 160 c.

22. Дзеніс В. О. Підходи до оптимізації ризик-менеджменту в системі фінансового моніторингу. / В. О. Дзеніс // Сучасні проблеми фінансового моніторингу. Матеріали V Всеукр-ї наук.-практ. конф. 8 - 9 груд. 2016 р. - Х.: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2016. - С. 62 64.

23. Диба М. І. Суть та види фінансових ризиків у системі ризик-менеджменту підприємства. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - 2008. № 635. С. 22-28.

24. Димитриади Г. Г. Риски управления банком / Г. Г. Димитриади. - СПб.: ЛКИ. - 2010. - 240 с.

25. Егорова Е. Е. Еще раз о сущности риска и системном подходе [Текст] / Е. Е. Егорова // Управление риском. - 2002. - № 2. - С. 5-13.

26. Економічна теорія [Текст]: навч. посіб. / [А. П. Бурляй, А. М. Андрющенко, Г. І. Середа та ін.]. - К.: Центр учбової літератури. - 2009. - 520 с.

27. Економічний словник-довідник [Текст] / за ред. д-ра екон. наук, проф. C. В. Мочерного. - К.: Феміна. - 1995. - 368 с.

28. Єпіфанов А. Контроль: інспектування, аудит, банківський нагляд [Текст ]: монографія / В. С. Стельмах, А. О. Єпіфанов, І. В. Сало, М. А. Єпіфанова. Суми: Університетська книга. - 2006. 432 с.

29. Жихор О. Б., Балясна Ю. С. Управління фінансовими ризиками та методи їх нейтралізації на підприємстві. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2011. Вип. 2. С. 149-153.

30. Загородній А. Г. Фінансовий словник [Текст] / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк, Т. С. Смовженко. - 3-тє вид., випр.. та доп. - К.: Знання. - 2000.-587 с.

31. Землячова О. А., Савочка Л. С. Класифікація фінансових ризиків та методи їх зниження. Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. - 2012. № 3. С. 50-57.

32. Ивасенко А. Г. Банковские риски [Текст] / А. Г. Ивасенко. - М.: «Вузовская книга». - 1998. - 104 с.

33. Іващук О. Т. Економіко-математичне моделювання: Навчальний посібник / О. Т. Іващук. - Тернопіль: ТНЕУ «Економічна наука». - 2008. - 704 с.

34. Івченко І. Ю. Економічні ризики: Навч. посіб. -- К.: ЦУ., 2004. -- 304 с.

35. Івченко І.Ю. Моделювання економічних ризиків і ризикових ситуацій: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / І.Ю. Івченко. К.: Центр учбової літератури. - 2007. 344 с

36. Калинина Т. Н. Теория рисков коммерческих банков [Текст]: учеб. пособие / Т. Н. Калинина, Ю. В. Калинина. - Екатеринбург:УрГЭУ. - 2002.-166 с.

37. Кинев Ю. Ю. Оценка рисков финансово-хозяйственной деятельности предприятий на этапе принятия решения [Текст] / Ю. Ю. Кинев // Менеджмент в России и за рубежом. - 2000. - № 5. - С. 73-83.

38. Ковальчук Т. Г., Коваль М.М. Ліквідність комерційних банків. - К.: Знання. - 1996. - С.89.

39. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. ф-тів вищ. навч. закл. / М. Р. Ковбасюк. - К.: Вид. дім "Скарби". - 2001. - 336 c.

40. Козьменко С. М. Стратегічний менеджмент банку [Текст]: навч. посіб. / С. М. Козьменко, Ф. І. Шпиг, І. В. Волошко. - Суми: Університетська книга. - 2003. - 734 с.

41. Колодізєв, О. М. Фінансовий менеджмент у банках: концептуальні засади, методологія прийняття рішень у банківській сфері: навчальний посібник/ О. М. Колодізєв, І. М. Чмутова, І. О. Губарєва. - Х.: ВД "ІНЖЕК". - 2004. - 408 с.

42. Коршикова Т. Контроль та управління ризиками в кредитній діяльності банків // Вісник Національного банку України. - 2003 - № 1 - с.24-25.

43. Кравчук В. В. Базельські угоди: новий етап розвитку міжнародної системи оцінки ризиків // Фінанси України, № 6. -- 2004 - С.121-128.

44. Кривов В. Проблема рисков при принятии управленческих решений [Текст] / В. Кривов // Управление риском. - 2000. - № 4. - С. 15-17.

45. Криклій, О.А. Управління прибутком банку [Текст]: монографія / О. А. Криклій, Н. Г. Маслак. - Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ». - 2008.

46. Куприенко Н. В. Статистические методы изучения связей. Корреляционно-регрессионный анализ / Н. В. Куприенко, О. А. Пономарева, Д. В. Тихонов. СПб.: Изд-во политехн. ун-та. - 2008. - 118 с.

47. Левченко В. Ф. Актуальні проблеми визначення та мінімізації ризиків українських підприємств / В. Ф. Левченко, О. І. Галушко, М.М. Скрипова // Економічний простір: [збірник наукових праць]. - 2008. - № 20/2. - С. 200-206

48. Масленченков Ю. С. Системное и ситуационное управление банковской деятельностью [Текст] / Ю. С. Масленченков, Ю. Н. Тронин // Бизнес и банки. - 1998. - № 3. - С. 4-8.

49. Матлага Л. О. Проблеми управління основними видами ризиків у процесі формування банківського капіталу / Матлага Л. О. // Всеукраїнський науково-виробничий журнал: Інноваційна економіка. - 2011. - С. 258-264.

50. Методичні рекомендації до виконання розділу "Охорона праці" у дипломному проекті для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр" усіх спеціальностей усіх форм навчання / укл. О. Ф. Протасенко. - Х.: Вид. ХНЕУ. - 2014. - 8 с.

51. Милль Дж. С. Основы политической экономии [Текст] / Дж. С. Милль. - СПб. - 1865. - 341 с.

52. Мильнер Б. Управление современной компанией [Текст]: учеб. / Б. Мильнер, Ф. Лиис. - М.: ИНФА. - 2001. - 349 с.

53. Мишальченко Ю. В. Риски в международной банковской деятельности [Текст] / Ю. В. Мишальченко, И. О. Кролли // Бухгалтерия и банки. - 1996. - № 3. - С. 17-23.

54. Наконечний С. І. Економетрія: Підручник. - Вид. 3-тє, доп. та перероб. / С. І. Наконечний, Т. О. Терещенко, Т. П. Романюк. - К.: КНЕУ. - 2004. - 520 с.

55. Павлюк С. М. Кредитні ризики та управління ними // С. М. Павлюк. - Фінанси України. - 2003. - №10. - С. 105-111.

56. Панова Г. С. Кредитная политика коммерческого банка [Текст] / Г. С. Панова. - М.: ДИ. - 1997. - 464 с.

57. Пантилей В. Таксономічна оцінка інтегрального соціально-економічного розвитку регіонів України і Польщі / В.Пантилей // Часопис соціально-економічної географії. - 2008. - № 4. - С. 128-134.

58. Парасій-Вергуненко І. М. Аналіз банківської діяльності: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. -- К.: КНЕУ. - 2003. -- 348 с.

59. Петрук О.М. Аудит фінанової звітності підприємств в аспекті аналізу ефективності використання ресурсів / О. М. Петрук.// Ефективна економіка. - 2015

60. Пернарівський О. Аналіз, оцінка та способи зниження банківських ризиків // Вісник Національного банку України. - 2004 - № 4 - с.44-48.

61. Постанова Правління НБУ “Положення Національного банку України Про кредитування” № 246 від 10.10.1995 р. // СРМ “Право” - Київ. -1993-1996. - Ф. 246/95.

62. Постанова Правління НБУ “Положення “Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків” № 122 від 27.03.1998 р. // СРМ “Право”. - Київ, 1996-1998.

63. Потійко, Ю. Теоретичні й практичні аспекти аналізу діяльності українських банків. [Текст] / Ю. Потійко // ФІнанси України. - 2002. № 3. С. 129

64. Примостка Л. Економічні ризики в діяльності банків // Банківська справа. - 2004. - № 3. - С. 16-23.

65. Риск-анализ инвестиционного проекта [Текст]: учеб. для вузов / под ред. М. В. Грачевой. - М.: ЮНИТИ-ДАНА. - 2001. - 351 с.

66. Романенко Л. Ф., Коротеєва А. В. Ризики у банківській діяльності // Фінанси України, № 5. -- 2003. - С.121-127.

67. Руда О.М. Аналіз фінансово-аналітичних програм для оцінювання бізнес-проектів/О Руда /Матеріали ‡]‡[ наукової конференці. - 2014

68. Севрук В. Т. Банковские риски [Текст] / В. Т. Севрук. - М.: Дело. -1995. - 72 с.

69. Стрельцов А. Оценка риска при обновлении производственного аппарата [Текст] / А. Стрельцов, О. Цамутали // Управление риском. - 2000. - № 2. - С. 12-14.