Управління банківськими ризиками та методи їх мінімізації

якість управління ризиком, тобто наскільки добре здійснюється виявлення, вимірювання, контроль і моніторинг ризиків;

сукупний ризик, тобто узагальнений висновок, який відображає рівень занепокоєння органів нагляду, зважаючи як на кількість ризику, так і на якість управління ризиком, з урахуванням відносного значення кожного з цих аспектів. Сукупний ризик оцінюється як високий, помірний або низький за кожною з дев'яти категорій ризику. Пом'якшувальні фактори (наприклад, страхування) можуть вплинути на оцінку сукупного ризику. Оцінка сукупного ризику визначає стратегію нагляду, тобто які конкретні заходи щодо цього банку будуть вжиті банківським наглядом Національного банку і які ресурси будуть для цього виділені. Перелік факторів оцінки доповнюють складові оцінок;

напрям ризику, тобто ймовірна зміна сукупного рівня ризику протягом наступних 12 місяців. Характеризується як такий, що зростає, стабільний або такий, що зменшується. Напрям ризику впливає на стратегію нагляду, зокрема на те, які додаткові наглядові заходи можуть бути вжиті. Якщо напрям ризику такий, що зменшується, це вказує на те, що на основі наявної інформації протягом наступних 12 місяців можна очікувати зменшення сукупного ризику. Стабільний напрям вказує на те, що сукупний ризик, ймовірно, залишиться незмінним. Якщо напрям ризику такий, що зростає, це свідчить про те, що, за очікуваннями, сукупний ризик через 12 місяців збільшиться.

Кількість ризику і якість управління ризиком мають оцінюватися незалежно одна від одної. Тому, визначаючи рейтинги окремих факторів оцінки за системою оцінки ризиків, необхідно пам'ятати, що якою б високою або низькою не була якість управління ризиком, вона не повинна впливати на оцінку кількості ризику. Крім того, значний розмір капіталу або високі показники фінансової діяльності не повинні розглядатися як пом'якшувальні фактори для неадекватної системи управління ризиками. Наглядовці не повинні робити висновок, що “високий” рівень ризику - це погано, а “низький” рівень ризику - це добре. Кількість ризику просто відображає рівень ризику, який банк бере на себе в процесі здійснення своєї діяльності, і добре це чи погано - залежить від того, чи забезпечують системи управління ризиками банку виявлення, вимірювання, моніторинг і контроль цієї кількості ризику.

Решта ризиків - стратегічний ризик, ризик репутації та юридичний ризик - впливають на капітал і надходження банку, але їх важко точно виміряти кількісно. Тому Національним банком було вирішено, що за цими ризиками будуть оцінюватися лише сукупний ризик і напрям ризику. Характеристики сукупного ризику і напряму ризику ті самі, що й для інших шести ризиків.

Органи нагляду здійснюють оцінку ризиків за системою оцінки ризиків у кінці кожного циклу нагляду (як правило, цикл дорівнює 12 місяцям). Таку оцінку можна уточнювати в будь-який час, коли органам нагляду стає відомо про зміни параметрів ризиків на проміжних етапах.

Проводячи оцінку ризиків із застосуванням системи оцінки ризиків, органи нагляду визначають рівень занепокоєння (тобто сукупний ризик) і напрям ризику для кожної категорії ризику. Відповідні висновки органів нагляду визначають, які наглядові заходи будуть використовуватися, наприклад планова інспекційна перевірка, позапланова інспекційна перевірка, заходи безвиїзного нагляду тощо.

Метою Методичних рекомендацій щодо взаємодії між інспекторами з банківського нагляду Національного банку України та зовнішніми аудиторами банків є забезпечення створення умов належної взаємодії між інспекторами з банківського нагляду Національного банку України і зовнішніми аудиторами (аудиторськими фірмами) банків під час здійснення ними відповідно інспекційних перевірок діяльності банків та проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності банків.

Ці Методичні рекомендації мають забезпечити виконання директив для наглядових органів, що містяться в Основних принципах ефективного банківського нагляду Базельського комітету від 01.09.97 і Положенні Базельського комітету з питань банківського нагляду „Відносини між органами банківського нагляду та зовнішніми аудиторами банків” від 01.01.2002, та для аудиторів відповідно до Положення з міжнародної практики аудиту 1004 „Взаємовідносини інспекторів з банківського нагляду і зовнішніх аудиторів” Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів (із змінами), прийнятих 18.04.2003 Аудиторською палатою України як Національні стандарти аудиту.

Важливим фактом співпраці аудитора з інспекторами може бути подання аудитором після закінчення аудиторської перевірки фінансової звітності банку або перевірки з певних питань, яка проводиться відповідно до статті 71 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, розширеного аудиторського висновку. Отриманий органом нагляду від аудитора після проведення такої перевірки аудиторський висновок має містити інформацію про: достатність резервів та капіталу банку, адекватність бухгалтерського обліку та систем внутрішнього контролю і управління ризиками банку, а також фінансовий стан банку; будь-який факт чи рішення банку, наслідком яких є: суттєве порушення вимог чинного законодавства та нормативно- правових актів Національного банку України; негативний вплив на здатність банку продовжувати безперервно свою діяльність; іншу інформацію, яка може бути використана органом нагляду та інспектором для банківського нагляду.

Таким чином, на підставі фінансової звітності, яку складає банк, інспектори оцінюють економічний і фінансовий стан банку на певну дату і на майбутнє, а також розмір ризику, на який наражається банк, а інспектори зацікавлені в застосуванні в банках належних (відповідних) облікових процедур, як передумови для одержання достовірної інформації, що необхідна їм для вимірювання ризиків і контролю за ними.

Якщо результати аудиторської перевірки фінансової консолідованої звітності банку не дають гарантії того, що комерційні (економічні) відносини, які здатні вплинути на ризик, якому піддається банк, що входить до консолідованої групи, ідентифіковано (мають прозору та визначену структуру) або за оцінкою інспектора є сумніви щодо достовірності такої звітності, то інспектор може ініціювати перед органом нагляду прийняти рішення рекомендувати банку, а також вищому органу управління консолідованої групи, залучити іншого незалежного аудитора до проведення аудиторської перевірки його фінансової консолідованої звітності.

Ефективне управління ризиками передбачає наявність послідовних положень, процесів, кваліфікованого персоналу і систем контролю [95]. Зрозуміло, що ефективне функціонування систем управління ризиками в банку неможливе без фахового банківського корпоративного управління. Корпоративне управління сприяє створенню ефективних, надійних та стабільних банківських установ. Воно представляє собою систему обмеження повноважень та розподілу відповідальності, яка визначає взаємини та ролі ради директорів, керівництва, акціонерів банку, органів нагляду та зовнішніх аудиторів. Останнім часом спостерігається зростання ролі корпоративного управління, яке перебуває в центрі пильної уваги Організації економічної співпраці та розвитку, Банку міжнародних розрахунків, Комісії з цінних паперів та бірж.

Найбільш низький рівень корпоративного управління переважає в країнах з економікою, що розвивається, тому важливо, щоб органи банківського нагляду в таких державах гнучко використовували процедури контролю, адаптовані до того середовища, у якому їм доводиться працювати.

Зокрема, Національним банком України в напрямку вдосконалення існуючої практики здійснення корпоративного управління в банківських установах України схвалені Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України. В цих рекомендаціях Нацбанк пропонує розподілити повноваження та відповідальність між спостережною радою і правлінням банку, залучати до участі в спостережній раді незалежних членів, розкривати реальних власників, структуру операцій з пов'язаними особами та їх список, приділяти увагу та вирішувати конфлікти інтересів менеджменту банку та представників його власників, передбачає критерії складання Публічного річного звіту банку [96].

Методичні рекомендації розроблено відповідно до оновлених вимог документа Базельського комітету з питань банківського нагляду «Удосконалення корпоративного управління в банківських установах» (лютий 2006 року) і пропонується для застосування банками, які прагнуть досягти кращих сучасних стандартів корпоративного управління, вищого рівня ринкової дисципліни, конкурентоспроможності та прозорості своєї діяльності до прийняття відповідного законопроекту [102].

Про актуальність побудови ефективних систем ризик-менеджменту українських банків свідчить проведене Агентством фінансових ініціатив дослідження на тему: «Аналіз систем ризик-менеджменту в банках України» [92]. За результатами цього дослідження можна констатувати, що переважна кількість банків сприймає систему ризик-менеджменту як взаємопов'язану систему трьох структурних елементів:

1) визначена система регламентів, процедур, встановлення лімітів, включена в загальну систему менеджменту банку;

2) сукупність економіко-математичних моделей, які дають можливість в числовій формі оцінювати ризики банку;

3) програмне забезпечення, яке на основі економіко-математичних моделей дозволяє оптимізувати ризики банку.

Вищенаведену точку зору поділяють 92 % банків, і тільки 8 % вважають, що система ризик-менеджменту банку має бути виключно системою регламентів, процедур та встановлення лімітів. 74 % опитаних банків мають незалежний відділ (управління) ризику, 26 % - не мають. Всі найкрупніші банки мають відділ (управління) ризику, а всі невеликі банки, що потрапили у вибірку, не мають відповідного відділу.

Національний банк України рекомендує банкам зважати на ці Методичні рекомендації у разі прийняття банком свідомого рішення щодо збільшення параметрів ризику - розширення діяльності, орієнтації на роботу з особливими продуктами та послугами, групами контрагентів тощо, а також якщо банк у результаті будь-яких подій опиняється в ситуації, яка характеризується високим профілем ризиків.

Відповідно до вимог Законів України "Про Національний банк України" [1] та "Про банки і банківську діяльність" [2] та з метою забезпечення стабільної діяльності банків і своєчасного виконання ними зобов'язань перед їх вкладниками НБУ установив порядок визначення економічних нормативів, що є обов'язковими до виконання всіма банками України, незалежно від форм власності.

Необхідність банківського регулювання та нагляду з боку держави зумовлюється тим, що банки виконують суспільно корисні та необхідні функції (розрахунково-касове обслуговування юридичних і фізичних осіб, збереження грошових заощаджень тощо). Усе це і робить регулювання їх діяльності та нагляду необхідним завданням держави. Державне регулювання банківської діяльності здійснюється, насамперед, у межах банківської системи та виражається у впливі центрального банку на банки другого рівня.

Економічні нормативи діяльності банків - показники, встановлені Національним банком України з метою регулювання банківської діяльності на основі безвиїзного нагляду для здійснення моніторингу діяльності окремих банків і банківської системи в цілому [8, с.5].

Ці нормативи визначені в Інструкції "Про порядок регулювання діяльності банків України" № 276 від 15.07.2013 р. [85], а саме:

1. Норматив мінімального розміру регулятивного капіталу банку (Н1);

2. Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2);

3. Норматив миттєвої ліквідності (Н4);

4. Норматив поточної ліквідності (Н5;

5. Норматив короткострокової ліквідності (Н6);

6. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

7. Норматив великих кредитних ризиків (Н8);

8. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9);

9. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10);

10. Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11);

11. Норматив загальної суми інвестування (Н12).

Методика розрахунку економічних нормативів регулюється Постановою "Про схвалення Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні" № 98 від 21.03.2013 р. [94], де зазначається, що базою для розрахунку економічних нормативів є регулятивний капітал, а для Н9, Н10 - консолідований статутний капітал.

Отже, необхідно наголосити на важливості жорсткого нагляду за системами управління ризиками в банках. Задекларований Базельським комітетом з питань банківського нагляду перехід на ризик-орієнтований нагляд, продиктований вимогами часу, виводить на перше місце значимість грамотно побудованих таких систем, які дозволили би вірно ідентифікувати та оцінювати величину ризиків, чітко визначати положення, правила та процедури банку, направлені на оптимізацію втрат, пов'язаних з тими чи іншими банківськими ризиками. При цьому банківський нагляд більшою мірою повинен бути спрямований на ті банки, які не мають взагалі або в яких неефективно працюють системи управляння банківськими ризиками, таким чином оптимізуючи зусилля та напрямки регулювання й нагляду за банківськими установами в Україні.

З метою забезпечення сприятливого зовнішнього середовища для внутрішніх систем управління ризиками банків безперечно необхідне ефективне корпоративне управління. В напрямку вдосконалення діючої практики банківського корпоративного управління в Україні, ставлячи за мету просування в європейському напрямку до розумного контролю та управління, переконані, що необхідне забезпечення надійних інституційних основ діяльності банків, швидкого виконання вимог закону та посилення надійності інституційних інвесторів. Виконання цих умов дозволить вивести корпоративне управління в банках України на якісно вищий рівень, тим самим забезпечуючи сприятливе середовище для вдосконаленого розвитку систем управління банківськими ризиками.

Однією з найважливіших проблем нагляду за системами управління ризиками в банках України є практична відсутність інтегральної оцінки та узагальненого управління загальним ризиком банку, про що свідчать результати дослідження Агентства фінансових ініціатив. В цьому напрямку найважливішим елементом регулювання та нагляду повинно стати, на наш погляд, посилення вимог зі сторони Національного банку України до достатності капіталу банківських установ з метою забезпечення покриття втрат від понесених ними ризиків. В системі управління ринковим ризиком банків України необхідно визнати, що найбільш дієвим підходом в такому управлінні є встановлення лімітів, які будуть обмежувати відкриті позиції банків за активами, що мають найвищий ринковий ризик.

Аналіз процесу управління ризиком ліквідності банківських установ в теорії і на практиці, дозволяє стверджувати, що банківські установи України загалом дотримуються необхідної схеми управління ризиком ліквідності, яка включає ідентифікацію ризику, кількісну та якісну оцінки, планування та лімітування ризику, однак внутрішні ліміти ризику ліквідності встановлюються раз на рік, що в сучасних умовах постійних змін у фінансовому середовищі, на нашу думку, небезпечно. Ліміти ризику хоча б перспективної ліквідності повинні переглядатися щонайменше 2 рази на рік.

У напрямку вдосконалення нагляду за вітчизняними системами управління операційно-технологічним ризиком банків України пропонується запроваджувати в банках самоаналіз за спеціально розробленими анкетами, що дозволить комплексно оцінити ефективність існуючої в банку системи управління та виявити суттєві недоліки в ній з тим, щоб виробити дієві пропозиції нагляду в напрямку поліпшення існуючої в банку системи управління операційно-технологічним ризиком.



2. Діюча система аналізу ризиків банківської діяльності ПАТ «ОКСІ БАНК»

2.1 Фінансово-економічна характеристика ПАТ «ОКСІ БАНК»

Публічне акціонерне товариство «ОКСІ БАНК» створений у відповідності до чинного українського законодавства та вимог Національного банку України 22 вересня 2009 року на базі КБ «ГАЛС». У 2010 році Банк був реорганізований у публічне акціонерне товариство. Банк являється універсальним банком, який здійснює свою діяльність згідно з ліцензією НБУ № 247 від 15 листопада 2011 року. Країна у якій зареєстрований Банк: Україна. Адреса головної установи Банку: 79058, м. Львів, вул. Газова, 17.

Організаційно-правова форма: Публічне акціонерне товариство. Основними контрагентами Банку є небанківські установи, підприємства малого та середнього бізнесу, фізичні особи. Регіональна мережа ПАТ «ОКСІ БАНК» станом на 31 грудня 2013 року складає шість відділень. Згідно з класифікацією Національного банку України ПАТ «ОКСІ БАНК» входить до IV групи банків України за розміром активів

Стратегічною метою Банку є досягнення позицій фінансово стійкого і конкурентоспроможного Банку, сфокусованого на наданні банківських послуг високого рівня якості і технологічності цільовим групам клієнтів, а саме: суб'єктам малого та середнього бізнесу, корпоративним клієнтам, приватним особам, включаючи співробітників підприємств і організацій, що обслуговуються в Банку. Власники істотної участі у Банку Власниками істотної участі (прямої та опосередкованої) в ПАТ «ОКСІ БАНК» є:

Біляш Олег Григоріїович - 61,3967%

Біляш Оксана Миколаївна - 31,2233%

Контролером банку є Біляш Олег Григоріїович.

Метою проведення фінансового аналізу діяльності банку є визначення ефективності його діяльності в цілому і окремо по напрямках. На основі результатів розрахунків приймаються управлінські рішення, проводиться об'єктивна оцінка перспектив розвитку банку, а також визначаються надійність і фінансова стійкість установи.

Огляд методичної літератури з аналізу банківської діяльності та ознайомлення з практикою безпосередньо в банках свідчить, що на сьогодні єдина система показників, які в узагальнюючому вигляді характеризують їх фінансовий стан, остаточно ще не склалася.

З метою виявлення позитивних і негативних сторін діяльності банку проведемо аналіз балансу банку.

Результати вертикального і горизонтального аналізу активу банку за 2015- 2017 рр. проведено у табл. 2.1.

Так, з табл. 2.1 видно, що найбільшу вагому частину у складі активів банку займають кредити та заборгованості клієнтів. У 2016 році їх частка склала майже 55,3 %. У порівнянні з 2015 роком кредити та заборгованості клієнтів зменьшилася на 5.8 процентних пункти і склали 318829 тис. грн

Що стосується 2017 року, то тут відбулося збільшення (на 4,3 процентних пункти) і вона склала 59,6 %.

Друге місце по вагомості у структурі активів займають основні засоби та нематеріальні активи та грошові кошти та їх еквіваленти (каса). У 2016 році вони склали 15,6% відповідно активів, у 2017 році основні засоби зменшились і склали 15,4%, грошові кошти та їх еквіваленти збільшились та склали 10,6%, а у 2016 році відбулося їх зменшенняна 8,6 процентних пункти і вони склали 8,8 % загальної суми активів банку.

Взагалі динаміка суми активу балансу свідчить про збільшення суми активів банку на 17380 тис.грн. у 2017 році порівняно з 2016 роком і зменшення на суму 18408 тис.грн. або у 2016 році порівняно з 2015 роком. Зміна суми активів зумовлена зміною окремих його складових.

Зменшення загальної суми активу балансу у 2016 році порівняно з 2015 роком відбулося за рахунок зменьшення суми кредитів та заборгованості клієнтів: на 44457 тис.грн. або на 13,6 %; зменьшення відсрочених податкових активів, зменьшили загальну суму активів банку на 18408 тис.грн.;

Збільшення інших активів у грошовій готівки сприяло збільшенню статті балансу „Інші активи” на 1983,9% й збільшення активів банку на суму 28861 тис.грн. Зменьшення коштів в інших банкахна 100 % призвело до зменшення активів на 17004 тис.грн.

Дебіторська заборгованість у 2017 році склала 14 тис.грн що на 0,002% більше ніж у 2016 році.

Фінінструменти у 2017 році складали 54214 тис.грн, що на 31199 менше ніж у 2016 році.

Тобто, сума активів ПАТ «ОКСІ БАНК» за у період 2015-2016 рр зменьшилася, що є негативним моментом і вказує на нестабільність діяльності банку, але у 2017 бачимо суттєве покращення ситуаціі, загальна сума активів збільшилась. Динаміка структури активів досліджуваного банку надано на рис. 2.1.Зміни зобов'язань і власного капіталу ПАТ «ОКСІ БАНК» за 2015 - 2017рр. проаналізуємо за допомогою табл. 2.2.

Рис. 2.1. Динаміка структури активів банку ПАТ «ОКСІ БАНК»



Аналіз змін загальної суми зобов'язань банку говорить про зменшенняїхньої величини у 2016 році порівняно з 2015 роком на 18408 тис.грн., або на 3.09 %, хоча у 2017 році справи дещо змінилися і спостерігалається підвищення на 17380 тис.грн., або на 3,01 % (див. рис. 2.2). Ці зміни значною мірою були спровоковані різким збільшенням власного капіталу: з 155557 тис. грн. у 2015 році до 211126 тис. грн..у 2016 році, та зменшенням коштів інших банків у 2015 році на 100 %.

Власний капітал досліджуваного банку у 2016 році порівняно з 2015 р. збільшився на 55569 тис.грн., або на 35,72 %, а у 2017 р., порівняно з 2016 р. Збільшився ще на 444 тис.грн., або на 7,71 %. Це відбулося за рахунок різкого збільшення незареєстрованного статутного капіталу на 55000 тис.грн.

Статутний капітал значно збільшився, так у 2016 він складав 145000 тис.грн, а вже у 2017 році збільшився на 37,93 % і склав 200000 тис.грн. Причиною цієї несподіванки стала емісія акцій на суму 55000 тис.грн.

Кошти клієнтів у 2017 році збільшилися на 4,57 % збільшили загальну суму активів на 16620 тис.грн.

Залишки на рахунку в Нацбанку України у 2016 рці дорівнювали нулю. На 69848 тис.грн. зменшилися кошти в інших банках, що негативно вплинуло на загальну суму пасивів. Кошти в інших банках мають термін до одного місяця. Для таких активів справедлива вартість приблизно дорівнює балансовій вартості у зв'язку з порівняною короткостроковістю цих фінансових інструментів.

Субординованний борг протягом аналізованого періоду дорівнював нулю, що свідчить про те що Банк не має довгострокових позик від зарубіжних інвесторів.

Таким чином бачимо що ПАТ «ОКСІ БАНК» за у період 2015-2017рр значно зменшив свої забовьязаня, що є позитивним моментом і вказує на стабільну діяльності банку, а також збільшив свій власний капітал в аналізований період, тому бачимо суттєве покращення ситуаціі і позитивну динаміку, загальна сума пасивів збільшилась. Динаміка структури пасивів досліджуваного банку надано на рис. 2.2.

Ліквідність банку - це можливість та здатність банку виконувати свої зобов'язання перед клієнтами і різними контрагентами в певні періоди часу. Вона визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками і сумами інших джерел та напрямків використання коштів, типу видачі кредитів і понесених витрат.

Ліквідність балансу як ступінь покриття зобов'язань активами і ліквідність самих активів забезпечується дотриманням, в першу чергу, обов'язкових економічних нормативів Національного банку України.



Управління ліквідністю направлене на досягнення достатнього рівня ліквідних активів та підтримку диверсифікованої ресурсної бази, а також на дотримання банківського законодавства та нормативно-правових актів щодо управління ризиком ліквідності.

Основними чинниками, що мали негативний вплив на зростання ризиків діяльності ПАТ «ОКСІ БАНК» у 2017 році, було продовження нестабільної економічної ситуації в країні, інфляція, волатильність і непрогнозованість змін курсів основних іноземних валют щодо гривні, що унеможливлювало визначати напрямок розвитку банку в довгостроковій перспективі.Показники ліквідності дають можливість достатнім чином розкрити ліквідність балансу банку.

В табл. 2.3 наведено показники, призначені для оцінки ліквідності банку на предмет його здатності перетворювати активи в готівку для негайного погашення або в найближчий період зобов'язань перед клієнтами по їх поточних, депозитних, ощадних рахунках, а також перед кредиторами, інвесторами, акціонерами.

Вихідні дані для розрахунку нормативів ліквідності ПАТ «ОКСІ БАНК» у 2015- 2017 рр. наведено у табл. 2.4. Аналіз нормативів ліквідності проведено у табл. 2.5. Як показують дані табл. 2.5, досліджуваний банк забезпечував на протязі аналізованого періоду високий фактичний рівень нормативу миттєвої ліквідності.

Позитивним фактом є збільшення цього нормативу. Але у 2016 р. він знизився порівняно з 2015 р. на 33,19% а у 2017 р. відбулося незначне його збільшення і загальне значення його склало 16,57% Враховуючи норму НБУ по цьому показнику не менше 20 % можна сказати, що ПАТ «ОКСІ БАНК» не здатен погашати свої зобов'язання.

По досліджуваному банку норматив загальної ліквідності знаходиться на досить низькому рівні, тобто не перевищує нормативне значення (100%). Це підтверджує нездатність банку до погашення своїх зобов'язань і боргів перед клієнтами. Негативним є тенденція цього показника до зменшення. Так за 2015 - 2017 рр. відбулося зниження нормативу загальної ліквідності зобов'язань банку на 9,48 процентних пункти (зі 73,% у 2015 р. до 64,37% у 2017 р.).

Таблиця 2.3 Нормативи ліквідності балансу банку, алгоритм їхнього розрахунку та економічний зміст

№ п/п	Найменування	Алгоритм розрахунку	Економічний зміст
1	2	3	4
1	Норматив миттєвої ліквідності		Показує можливість банку погашати живими грошима з коррахунків (Ккр) і каси (Кл) зобов'язання по всіх депозитах (Д)
2	Норматив загальної ліквідності зобов'язань банку		Характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобов'язань (Ззаг) всіма активами (Азаг)
3	Норматив співвідношення високоліквідних до робочих активів		Характеризує питому вагу високоліквідних активів (Авл) в робочих активах (Ар)
4	Норматив ресурсної ліквідності зобов'язань		Характеризує забезпечення доходними активами банку (Ад) його загальних зобов'язань (Ззаг) і говорить про часткове погашення зобов'язань банку поверненнями доходних активів
5	Норматив ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів		Розкриває наскільки видані кредити (КР) забезпечені всіма залученими депозитами (Д) (чи є незбалансована ліквідність)
6	Норматив генеральної ліквідності зобов'язань		Розкриває здатність банку погашати зобов'язання (Ззаг) високоліквідними активами (Авл) та шляхом продажу майна (Ам)



Таблиця 2.4 Вихідні дані для розрахунку показників, що характеризують ліквідність банку

№ п/п	Назва показників	Ум.позн.	2015 р.	2016 р.	2017 р.
1	2	3	4	5	6
1	Коррахунки в банках	Ккр	69848	0	0
2	Готівка в касі банку	Ка	103712	51008	62992
3	Зобов'язання в депозитах всіх видів	Д	367566	363588	380208
4	Активи загальні	Аз	594943	576535	593915
5	Зобов'язання (залучені і позикові кошти) всіх видів	ЗК	439386	365409	382314
6	Активи високоліквідні	Авл	173560	51008	62992
7	Активи робочі	Ар	580887	438912	446825
8	Активи не доходні	Ад	14056	137623	147090
9	Активи в майні (основні засоби і нематеріальні активи)	Ам	30575	89767	91456
10	Видані кредити	КР	363286	318829	353762

У 2016 р. відбулося зниження забезпеченості робочих активів високоліквідними. При нормативній вимозі НБУ, не менше 20%, значення цього показника в досліджуємому банку було доволі низьким, це суттєво вплинуло на ліквідність банку. Ці розрахунки свідчать про повільне зростання високоліквідних активів ніж зростання робочих активів, та низької долі високоліквідних активів у складі робочих активів

Значення нормативу ресурсної ліквідності зобов'язань свідчать про зменьшення забезпеченості доходними активами всіх зобов'язань банку на протязі 2017 років. При нормативі в межах 70-80 % ліквідність знаходилася в межах з 3,2% у 2015 р. до 37,6 % у 2016 р. і до 38,47% у 2017 р.

Показником, що доповнює норматив ресурсної ліквідності є норматив ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів.



Таблиця 2.5 Аналіз нормативів ліквідності ПАТ «ОКСІ БАНК»

№ п/п	Назва показників	Умовні позна- чення	2014 р.	2015 р.	2016 р.	Зміни
						2015 р. до 2014 р	2016 р до 2015 р
1	Норматив миттєвої ліквідності	Кмл	47,22	14,03	16,57	-33,19	2,54
2	Норматив загальної ліквідності зобов'язань банку	Кзл	73,85	63,38	64,37	-10,47	0,99
3	Норматив співвідношення високоліквідних до робочих активів	Ксвр	29,88	11,62	14,10	-18,26	2,48
4	Норматив ресурсної ліквідності зобов'язань	Крл	3,20	37,66	38,47	34,46	0,81
5	Норматив ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів	Кскзд	98,84	87,69	93,04	-11,15	5,35
6	Норматив генеральної ліквідності зобов'язань	Кглз	46,46	38,53	40,40	-7,93	1,87

Як видно із табл. 2.5, цей показник зменшився у 2016 р., порівняно з 2015 р. зі 98,84 % до 87,69 %, а у 2017 р. відбулося його підвищення до 93,04%. Це свідчить про те, що ризик ліквідності погашення основного обсягу зобов'язань перед клієнтами банку у 2017 р. має тенденцію до росту.

Норматив генеральної ліквідності свідчить про спроможність банку погашати зовнішні зобов'язання по залучених і позикових коштах високоліквідними активами та шляхом продажу нерухомості залишається низькою. Він має нестабільну тенденцію. Так у 2016 р., порівняно з 2015 р.норматив знизився і склав 38,53%, а у 2017 р. порівняно з 2016 р. норматив збільшився і склав 40,4 %.

Таким чином, можна зробити висновок, що Банк не зможе виконати свої зобов'язання за виплатами при настання строку їх погашення у звичайних або непередбачуваних умовах. Ризик ліквідності включає в себе неможливість управляти незапланованим скороченням або змінами в джерелах фінансування. Ризик ліквідності також виникає внаслідок нездатності розпізнати або врахувати зміни кон'юнктури ринку, які впливають на здатність швидко реалізувати активи з мінімальною втратою їх вартості.

Банк здійснює управління ліквідністю з метою забезпечення можливості генерувати максимальний дохід при обов'язковому збереженні адекватного рівня ліквідних активів, необхідних для реальної та потенційної потреби клієнтів здійснювати платежі.

2.2 Оцінка ризиків діяльності ПАТ «УкрСиббанк»

Перед банком постають ризики, які безпосередньо та опосередковано впливають на фінансову стійкість банківської установи, яким характерні місце і час виникнення ризику, також безпосередні наслідки впливу як у довгостроковій перспективі, так і в короткостроковій.

На сьогоднішній день удосконалення та розвиток діяльності банків повинні стати головною метою на шляху створення ефективного ринкового середовища в країні.

Як вітчизняний, так і закордонний досвід засвідчує, що найбільшою проблемою при формуванні власного капіталу банку, необхідного для нормальної діяльності банківських установ, є не збільшення капіталу, а визначення його оптимальної величини - нормативів для конкретного банку з врахуванням різних факторів, таких як ризиковість розміщених активів, характеристика пасивних операцій, галузева приналежність клієнтів, структура власності тощо.

Виконуючи вимоги Закону України « Про Національний банк України» та Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України установив порядок визначення регулятивного капіталу банку та економічні нормативи, які є обов'язковими до виконання усіма банками. Економічні нормативи регулюють банківське кредитування в Україні. До нормативів капіталу належать норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) і співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3). До нормативів кредитного ризику належать норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), норматив великих кредитних ризиків (Н8), норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительства, наданих одному інсайдеру (Н9) та норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительства, наданих інсайдерам (Н10). Регулятор може змінювати нормативні значення нормативів або змінювати нормативи і цим може впливати на кредитну діяльність банків України.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) банку, який отримав банківську ліцензію від 15 листопада 2011 року, складає 120 мільйонів гривень. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1), який отримав банківську ліцензію після 15 липня 2011 року, повинен становити 200 мільйонів гривень. Регулятивний капітал є одним із найважливіших показників діяльності банків, основними призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе у процесі своєї діяльності та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості та стабільної діяльності банку.

Дані для розрахунку економічних нормативів та показників банківських ризиків наведено у Додатку А.

Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків України (табл.2.6) розроблена відповідно до вимог Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, яка встановлює економічні нормативи регулювання діяльності банків, порядок їх розрахунку та їх нормативні значення. Динаміка економічних нормативів за 2015-2017 роки наведена у табл.2.7.



Таблиця 2.6 Методика розрахунку економічних нормативів банківської діяльності України

№	Група ризику	Показник	Розрахунок
1	Ризик капіталу	Норматив регуляторного капіталу банку (Н1)	РК=ОК+ДК-В, де РК- регулятивний капітал банку ; ОК- основний капітал (капітал 1-го рівня); ДК-додатковий капітал (капітал 2-го рівня); В- відвернення.
2		Норматив достатності (адекватності) регуляторного капіталу (Н2)	, де Ар- активи, зменшені на суму створених відповідних резервів за активними операціями, на суму забезпечення у вигляді безумовного зобов'язання або грошового покриття;
	Ризик капіталу		Cвп- сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами; НКР-величина непокритого кредитного ризику.
3		Співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3)	Виключено
4	Ризик ліквідності	Норматив миттєвої ліквідності (Н4)	, де Ккр - кошти на кореспондентському рахунку ;Ка - кошти в касі; Дс - необтяжені депозитні сертифікати Національного банку України. Рп - поточні рахунки для розрахунку нормативу миттєвої ліквідності; Ск - строкові кошти субєктів господарювання, фізичних осіб і небанківських фінансових установ, кінцевий строк погашення яких настав.
5		Норматив поточної ліквідності (Н5)	, де А - активи банку з кінцевим строком погашення до 31 дня ; Зп- зобовязання банку з кінцевим строком погашення до 31 дня.
6		Норматив короткострокової ліквідності (Н6)	, де Ал - ліквідні активи з кінцевим строком погашення до одного року ; З1 -зобовязання банку з кінцевим строком погашення до одного року.
7	Кредитний ризик	Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрашента (Н7)	, де Зс - сукупна заборгованість за строковими та простроченими депозитами, кредитами, факторингом, фінансовим лізингом, урахованими векселями, цінними паперами, іншими активними банківськими операціями та фінансові зобовязання банку щодо одного контрагента (або групи повязаних контрагентів).
8	Кредитний ризик	Норматив великих кредитних ризиків (Н8)	, де Зв - сукупна заборгованість за строковими та простроченими депозитами, кредитами, факторингом, фінансовим лізингом, урахованими векселями, цінними паперами, іншими активними банківськими операціями та фінансові зобовязання банку за всіма великими кредитними ризиками, наданими банком щодо всіх контрагентів (або групи повязаних контрагентів), усіх повязаних з банком осіб.
9		Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)	, де Зін - сукупна заборгованість за строковими та простроченими депозитами, кредитами, факторингом, фінансовим лізингом, урахованими векселями, цінними паперами, іншими активними банківськими операціями та фінансові зобовязання банку щодо повязаних з банком осіб.
10		Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10)	Виключено
11	Інвестиційний ризик	Норматив інвестування у цінні папери, окремо за кожною установою (Н11)	, де Кін - кошти банку, що інвестуються на придбання акцій (часток/паїв) та інвестиційних сертифікатів окремо за кожною установою; СТ - статутний капітал банку.
12		Норматив загальної суми інвестування (Н12)	, де СКін - кошти банку, що інвестуються з метою придбання акцій (часток/паїв) та інвестиційних сертифікатів будь -яких юридичних осіб.

З моменту ухвалення до Інструкції було впроваджено низку змін щодо кількості економічних нормативів регулювання діяльності банків, зокрема: до квітня 2009 року встановлювалися нормативи валютних позицій (загальної відкритої валютної позиції (норматив Н13), загальної довгої відкритої валютної позиції (норматив Н13-1), загальної короткої відкритої валютної позиції (норматив Н13-2), які було виключено на підставі постанови Правління НБУ від 28.02.2009 № 107 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку»; з лютого 2013 року згідно з постановою Правління НБУ від 28.12.2011 № 479 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», встановлювався норматив співвідношення регулятивного капіталу до зобов'язань (норматив Н3-1), який було виключено разом із нормативом співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (у редакції Інструкції, чинної до 25.12.2014, - норматив Н3) на підставі постанови Правління НБУ від 25.12.2014 № 862 «Про внесення змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» [94]; до травня 2015 року встановлювався норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (норматив Н10), який було виключено на підставі постанови Правління НБУ «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» від 12.05.2015 № 312 [86]; до травня 2015 року встановлювався норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (в редакції Інструкції, чинної до 12.05.2015, - норматив Н9), який було виключено на підставі Постанови № 312; з травня 2015 року було встановлено норматив достатності основного капіталу (норматив Н3) і норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами (норматив Н9).

Виключення нормативів Н13, Н13-1, Н13-2 у 2009 році було спричинено наслідками світової фінансово-економічної кризи 2008-2009 років. За режиму фіксованого курсу національної валюти (використовувався до другої половини 2008 року) коефіцієнт відкритих валютних позицій, який перевищував 30 %, вважався додатковим ризиком. Знецінення національної валюти та впровадження волатильного курсу зумовили необхідність відмовитися від використання зазначених нормативів і встановити ліміти відкритої валютної позиції банку з відповідними доповненнями до Положення про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками, затвердженого постановою Правління НБУ від 12.08.2005 № 290 (далі - Положення про ліміти відкритої валютної позиції), Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами, затвердженого постановою Правління НБУ від 06.08.2003 № 325, та з відповідними змінами до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні (далі - Інструкція). Також НБУ відмовився від фіксованих значень встановлених лімітів відкритих валютних позицій, що дозволяє банкам ефективно формувати стратегію управління фінансовими ризиками, у зв'язку з чим згідно з чинним (у редакції постанови Правління НБУ від 07.06.2016 № 341) Положенням про ліміти відкритої валютної позиції ліміти встановлюються окремим рішенням Правління НБУ, зміст якого доводиться до відома банків не пізніше, ніж за 10 днів до дати введення їх у дію.

Таблиця 2.7 Динаміка економічних нормативів ПАТ «УкрСиббанк» за 2014-2016 роки

№ п/п	Норматив	Нормативні обмеження	Показники	Відхилення
			2014 р.	2015 р.	2016 р.	2014-2015 рр.	2015-2016 рр.
1	Норматив регуляторного капіталу банку (Н1), тис.грн	> 500 млн.грн.	6783625	9427828	8034642	2644203	-1393186
2	Норматив достатності (адекватності)	> 10%	3,89	4,61	5,65	0,71	1,04
	регуляторного капіталу (Н2)
3	Норматив миттєвої ліквідності (Н4)	> 20%	24,87	30,49	43,32	5,61	12,84
4	Норматив поточної ліквідності (Н5)	> 40%	37,29	47,65	53,74	10,37	6,08
5	Норматив короткострокової ліквідності (Н6)	> 60%	47,13	58,47	59,52	11,34	1,05
6	Норматив великих кредитних ризиків (Н8)	< 800% Н1	506,80	587,37	645,46	80,57	58,09
7	Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10)	> 5%	19,36	0,00	0,00	-19,36	0,00
8	Норматив загальної суми інвестування (Н12)	> 60%	41,47	73,76	47,96	32,29	-25,80

Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу показує здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, які виникають при здійсненні торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Беручи до уваги розрахунки з табл.2.2, можна сказати, що більшу частку ризику беруть на себе кредитори або вкладники банку.

Норматив великих кредитних ризиків (Н8) розроблено для обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом чи групою пов'язаних контрагентів. Даний норматив відповідає рекомендованому значенню Н8, яке не має бути вище 8-кратного розміру регулятивного капіталу банку.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), введено для обмеження сукупної суми усіх ризиків щодо інсайдерів банку. Надмірний обсяг загальної суми усіх ризиків щодо інсайдерів банку створює концентрацію ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н10 не має бути менше 5 процентів. Так як даний норматив було виключено з 2015 року, ми проаналізували даний показник лише за 2014 рік і бачимо, що даний норматив відповідає оптимальному значенню.

Отже, проаналізувавши економічні нормативи НБУ, які були розраховані для ПАТ «УкрСиббанк», можна сказати, що банк з кожним роком покращує свої показники, які і так відповідають рекомендованим значенням.

Аналіз структури та динаміки кредитного портфеля здійснюється за допомогою методик горизонтального і вертикального аналізу.

Горизонтальний аналіз дає можливість дослідити динаміку кредитного портфеля банку в цілому та його окремих статей, а вертикальний аналіз ґрунтується на структурному дослідженні кредитного портфеля [28]

Для кількісної оцінки кожного виду ризику, вважаємо за доцільне використати показники наведені у табл. 2.3.



Таблиця 2.3 Методика розрахунку показників банківських ризиків

№	Група ризику	Показник	Розрахунок
1	Кредитний ризик	Коефіцієнт якості кредитного портфелю	, де - резерв, сформований під кредитний портфель банку; - кредитний портфель банку
2		Питома вага неякісних кредитів у кредитному портфелі	, де - кредити, класифіковані за ступенем ризику як сумнівні; - кредити, класифіковані за ступенем ризику як безнадійні
3	Ризик процентної ставки	Теоретична середня відсоткова маржа	де - середня відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами; - міжбанківські кредити; - середня відсоткова ставка за кредитами;
			- середня відсоткова ставка за цінними паперами; - активи банку; - банківські вклади; - середня відсоткова ставка за банківськими вкладами; - середня відсоткова ставка за процентними поточними рахунками; - процентні поточні рахунки; - середня відсоткова ставка за отриманими міжбанківськими кредитами; - отримані банком міжбанківські кредити; - зобов'язання банку;
4	Ризик нестійкості ресурсної бази	Коефіцієнт нестійкості ресурсної бази	, де - поточні рахунки клієнтів
5	Інвестиційний ризик	Коефіцієнт якості портфелю цінних паперів	, де - резерв, сформований під портфель цінних паперів банку; - портфель цінних паперів
6	Ризик незбалансованої ліквідності	GAP	, де - активи у відповідному терміні погашення; - пасиви у відповідному терміні погашення; - активи робочі

Результати аналізу дають змогу зробити висновок щодо розробки заходів, спрямованих на підвищення ефективності кредитної політики банку та банківської діяльності загалом. Розрахунок показників банківських ризиків ПАТ "УкрСиббанк" наведено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Динаміка показників банківських ризиків ПАТ "УкрСиббанк"

№ п/п	Показник	Показники	Відхилення
		2014 р.	2015 р.	2016 р.	2015-2014 рр.	2016-2015 рр.
1	Коефіцієнт якості кредитного портфелю	0,10	0,12	0,02	0,02	-0,10
2	Питома вага неякісних кредитів у кредитному портфелі	0,03	0,02	0,00	-0,01	-0,02
3	Коефіцієнт нестійкості ресурсної бази	0,77	0,80	0,88	0,03	0,08
4	Коефіцієнт якості портфелю цінних паперів	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
5	GAP	0,08	0,04	0,10	-0,03	0,05



Згідно з даних, наведених у табл.2.4, за аналізований період коефіцієнт якості кредитного портфелю зменшився з 9,74% до 1,74%, це може бути пов'язане зі зменшенням регулятивного капіталу у 2016 році, на 2078478 тис. грн. порівняно із 2015 роком. Питома вага неякісних кредитів у кредитному портфелі у 2016 році в порівняні з 2015 роком майже знизилась до 0. У 2016 році питома вага неякісних кредитів склала 0,26% у порівняні з 2015 роком різниця між двома періодами склала -2,20%. Коефіцієнт нестійкості ресурсної бази збільшилась з 77,02% у 2014 році до 88,33% у 2016 році, тобто на 8,27%.

Оцінка кредитного ризику на базі нормативів кредитного ризику НБУ є малоінформативною для оцінювання впливу кредитного ризику на фінансову стійкість банківських установ. Тому доцільним буде розрахувати систему показників, яка характерна для кредитного ризику банку (табл. 2.5).

Кредитна заборгованість клієнтів займає найбільшу питому вагу в структурі активів банку.

Таблиця 2.5 Методика розрахунку показників, які характеризують кредитний ризик банку

№	Показник	Розрахунок
Показники загального стану кредитного портфеля
1	Обсяг кредитного портфеля
2	Питома вага кредитного портфеля в активах (показник загальної кредитної активності) ()	де П - загальна сума позик; А - обсяг активів
3	Частка наданих позик в усіх залучених коштах ()	де П - загальна сума позик; - обсяг залучених коштів
Показники, що характеризують кредитний портфель з погляду захисту від можливих втрат
4	Коефіцієнт забезпеченості витрат за рахунок резервів банку на покриття збитків ()	де - резерви банку на покриття збитків; П - загальна сума позик
5	Коефіцієнт покриття збитків за позиками ()	де - резерви банку на покриття збитків; - збиткові позики
6	Коефіцієнт покриття позик капіталом ()	де ВК - капітал банку; П - загальна сума позик
Показники, що характеризують кредитний портфель з погляду дохідності
7	Рентабельність кредитних операцій ()	де - доходи від кредитів; ВЗК - витрати на залучення коштів
8	Дохідність кредитного портфеля ()	де - доходи від кредитів; П - загальна сума позик
9	Дохідність активів за рахунок кредитних операцій ()	де - доходи від кредитів; А - обсяг активів
10	Частка доходів від надання кредитів у загальній сумі доходів ()	де - доходи від кредитів; Д - доходи банку, всього
Показники, що характеризують кредитний портфель з погляду кредитного ризику
11	Коефіцієнт покриття класифікованих позик ()	де зважені класифіковані позики; К - капітал банку
12	Коефіцієнт питомої ваги зважених класифікованих позик ()	де зважені класифіковані позики; П - загальна сума позик
13	Коефіцієнт прострочених позик ()	де позики з простроченою виплатою процентів та основної суми боргу; П - загальний обсяг позик
14	Коефіцієнт збитковості позик ()	де збитки за позиками, отриманими за аналізований період; П - загальний обсяг позик

Хоча дана частка мала тенденцію до зниження протягом останніх трьох років (Додаток А). Так, станом на 01.01.2015 питома вага кредитного портфеля складала 56,46 %, станом на 01.01.2016 - 48,27 %, а станом на 01.01.2017 - лише 45,58 %. Дана ситуація свідчить про зменшення залежності доходів банку від кредитних операцій. Поряд з цим, загальний обсяг кредитного портфеля характеризується позитивною динамікою. Станом на 01.01.2017 порівняно з 01.01.2015 він збільшився на 5773835 тис. грн., або в 1,39 разів. Досліджуючи причини такого зростання проведемо аналіз показників кредитного ризику ПАТ «УкрСиббанк» в динаміці.

Для розрахунку наведених показників (табл. 2.6) були використані дані фінансової звітності банку за 2014 -2016 роки.

Як бачимо, обсяг наданих кредитів за звітний період збільшився на 5773835 тис. грн. або 1,38%, що вплинуло на зменшення їх частки в загальних активах банку на 10,87%. Позитивним є зростання обсягу власного капіталу банку, так само як і сформованих резервів, з одночасним скороченням обсягів простроченої заборгованості, що безперечно свідчить про підвищення якості кредитного портфеля банківської установи.

Таблиця 2.6 Динаміка показників кредитного ризику ПАТ «УкрСиббанк»

№ п/п	Показник	Показники	Відхилення
		2014 р.	2015 р.	2016 р.	2015-2014 рр.	2016-2015 рр.
1	Питома вага кредитного портфеля в активах (показник загальної кредитної активності) ()	0,56	0,48	0,46	-0,08	-0,03
2	Частка наданих позик в усіх залучених коштах ()	0,79	0,63	0,57	-0,16	-0,06
3	Коефіцієнт забезпеченості витрат за рахунок резервів банку на покриття збитків ()	0,04	0,03	0,04	-0,01	0,01
4	Коефіцієнт покриття збитків за позиками ()	0,05	0,04	0,05	-0,02	0,01
5	Коефіцієнт покриття позик капіталом ()	0,12	0,09	0,20	-0,03	0,11
6	Рентабельність кредитних операцій ()	2,96	5,36	4,78	2,41	-0,59
7	Дохідність кредитного портфеля ()	0,25	0,27	0,29	0,02	0,02
8	Дохідність активів за рахунок кредитних операцій ()	0,14	0,13	0,13	-0,01	0,00
9	Частка доходів від надання кредитів у загальній сумі доходів ()	1,21	1,70	1,29	0,49	-0,40
10	Коефіцієнт покриття класифікованих позик ()	6,40	9,40	4,56	3,00	-4,84
11	Коефіцієнт питомої ваги зважених класифікованих позик ()	0,76	0,81	0,91	0,04	0,10
12	Коефіцієнт прострочених позик ()	0,05	0,03	0,01	-0,02	-0,03
13	Коефіцієнт збитковості позик ()	0,03	0,03	0,03	0,00	0,00

Частка наданих позик в усіх залучених коштах з кожним роком лише знижувалася. У 2016 році даний показник склав 56,77%, що на 22,50% менше ніж у 2014 році (79,27%).

Коефіцієнт покриття класифікованих позик характеризує якість кредитного портфеля з погляду ризику в сукупності з його захищеністю власним капіталом. Підвищення цього коефіцієнта в динаміці 2014-2015 років вважається негативним явищем і свідчить про підвищення ймовірності збитків у майбутньому, значне зниження даного коефіцієнта відбулося в 2016 році, порівняно з 2015 роком на 484,05%,або в 2,06 разів.

Коефіцієнт прострочених позик показує ту частину позик у портфелі банку, виплати за якими були невчасно погашені. Зростання цього коефіцієнта у 2016 році може свідчити про зменшення (ліквідацію) ризику великих збитків для банку в аналізованому періоді та в майбутніх періодах через збільшення обсягу прострочених кредитів. Можна спостерігати помірну тенденцію коефіцієнта збитковості, що свідчить про збільшення частки збиткових позик за певний період.

Коефіцієнт покриття збитків за позиками характеризує співвідношення створених резервів для покриття збитків за позиками і безпосередньо збиткових позик. Значення коефіцієнта покриття збитків за позиками більше одиниці свідчить про те, що створені резерви повністю покривають збитки, що виникли за наданими позиками. Коефіцієнт покриття позик власним капіталом показує, яка частина кредитного портфеля фінансується за рахунок власного капіталу.