Процес кредитування фізичних осіб в кредитній спілці

Основи кредитної політики кредитної спілки. Специфіка процедури кредитування та методів оцінки кредитного портфелю. Загальна характеристика та аналіз фінансово-господарської діяльності кредитної спілки "Фінансова підтримка", дотримання ними законодавства.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 05.05.2012
Размер файла 437,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

  • ВСТУП
  • 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ
    • 1.1Основи кредитної політики кредитної спілки
    • 1.2 Процедури кредитування в КС
    • 1.3 Методи оцінки кредитного портфелю
  • 2. АНАЛІЗ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ «ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА»
    • 2.1 Характеристика КС “Фінансова підтримка“
    • 2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності кредитної спілки “Фінансова підтримка”
    • 2.3 Аналіз фінансово-господарської діяльності кредитної спілки «Фінансова підтримка» за допомогою фінансових нормативів, яких повинні дотримуватися кредитні спілки та обєднанні кредитні спілки
    • 2.4 Аналіз кредитного портфеля кредитної спілки «Фінансова підтримка»

ВСТУП

Фінансовий ринок України перебуває на стадії формування, і тому ще немає усього розмаїття форм фінансових посередників, які є в розвинутих країнах. Існуючи в Україні форми фінансових установ - комерційні банки, страхоі та інвестиційні компанії, пенсійні фонди, довірчі товариства та інші - не користуються достатньою довірою та не задовольняють потреби у фінансових послугах. Особливо це стосується задоволенню потреб населення. Найбільш потужні фінасові установи України - комерційні банки надають перевагу обслуговуванню юридичних осіб. Це пояснюється тим, що споживчий кредит вважається найбільш ризиковим видом кредитування. Внаслідок цього на споживчий кредит установлюються високі відсоткові ставки.

Задовольнити потреби населення у фінансових послугах на сприйнятих умовах можуть кредитні спілки, які є кооперативними формами фінансової взаємодопомоги та економічного самозахисту населення.

Дослідженням діяльності кредитної кооперації в Україні займалися, зокрема, В. Гончаренко, М.Дем'яненко, С.Левицька, І. Свиноус, А.Стадник. Особливу увагу в роботах поділено історії розвитку кредитних спілок, їх організаційній та управлінській побудові. Разом с тим існує необхідність подальшого вивчення місця і ролі кредитної кооперації на ринку споживчого кредитування.

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю розробки досконалої кредитної політики, яка повинна бути створена для надання якісних послуг своїм членам, задоволення їх потреб в кредитуванні та умов для захисту заощаджень членів кредитної спілки.

Кредитну політику необхідно розробляти та діяти згідно з нею насамперед тому, що вона дає змогу планувати, регулювати, контролювати, раціонально організовувати взаємовідносини між кредитною спілкою та її членами щодо зворотного руху грошових коштів. Крім того, вона необхідна для забезпечення послідовних дій при наданні кредитів, визначення посадових обов'язків працівників кредитної спілки, організації контролю процесу кредитування, контролю за станом кредитного портфелю, контролю за проблемними кредитами.

Об'єктом дослідження є процес кредитування фізичних осіб в кредитній спілці.

Предметом дослідження є удосконалення кредитної політики кредитної спілки.

Метою даної роботи є розробка теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконаленя кредитної політики кредитної спілки.

На основі мети було сформульовані наступні завдання:

визначити неприбуткову сутність кредитної спілки, як фінансової установи;

визначити основні стадії розробки кредитної політики кредитної спілки;

прослідити процесс надання кредитів в кредитній спілці та методів оцінки кредитного портфелю;

провести аналіз фінансово-господарської діяльності кредитної спілки «Фінансова підтримка»;

провести аналіз та оцінку кредитного портфелю кредитної спілки «Фінансова підтримка»;

запропонувати шляхи удосконалення кредитної політики шляхом введення скорингових таблиць та емісії кредитних карток.

Вузька спеціалізація, різноманітність інструментів, умов та методів мобілізації та розміщення гршових коштів роблять сферу функціонування кредитних спілок сприятливою для новацій, розроблення, випробування і впровадження економіко-матемитичних моделей, хоча для систем такого масштабу це складне науково-дослідне завдання. Воно пов'язанео с проблемами побудови закономірностей на основі отриманої статистичної інформації.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України з питань надання фінансових послуг небанківськими фінансовими установами, довідково-інформаційні видання, дослідження вітчизняних та закордонних вчених, матеріали науково-практичних конференцій, дані статистичної та фінансово-аналітичної звітності Національної асоціації кредитних спілок України, кредитної спілки «Фінансова підтримка».

1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ

1.1 Основи кредитної політики кредитної спілки

Споживче кредитування є ринковим сегментом, що динамічно розвивається. Кредитування на споживчі потреби має багато спецефічних рис, пов'язаних із особливостями сфери особистого споживання громадян. Воно відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання. На відміну від інших видів кредитування, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи. Таки позики прискорюють отримання певних благ, які позичальники могли б мати лише у майбутньому. Крім того споживче кредитування має соціальний характер, оскільки сприяє вирішенню суспільних потреб - підвищенню життєвого рівня населення, утвердженню принципів соціальної справедливості.

Споживче кредитування є найприбутковиішим видом активних операцій і, попри підвищену трудоміскість, приваблює все більшу кількість кредиторів. Комерційні банки лише останні три-чотири роки почали активну діяльність на ринку споживчого кредитування. Між тим, в цьому сегменті вже давно утвердились і успішно працюють парабанківські фінансові інститути - кредитні спілки [2, с. 30].

Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних підставах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні і надання фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки [3].

Для кредитних спілок кредитування є традиційною фінансовою послугою. Залучені кошти членів кредитної спілки, кошти об'єднаної кредитної спілки, кошти банків та інших кредитних спілок кредитні спілки направляють на надання кредитів своїм членам з різним цільовим призначенням. Кредитні спілки дають можливість отримати фінансові послуги громадянам, які маїють невеликі доходи, дрібним підприємцям, а також товаровиробникам у сільській місцевості [4, с. 207]. Подальший розвиток кредитних спілок як і інших видів кооперативів сприятиме поліпшеню добробуту населення, в тому числі жителів села, робитиме їх більш захищенними [5].

Виходячи із визначення кредитного договору, наведеного в ст. 1054 Цивільного кодексу України [6], кредитом є грошові кошти, надані позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, які позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю та сплатити проценти. Надання кредиту оформлюється кредитним договором, який укладається тільки у письмовій формі. Сторонами цього договору, а відповідно і суб'єктами відносин за кредитним договором виступають кредитодавець та позичальник. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства [6].

Враховуючи динамічний розвиток ринків фінансових послуг та підвищення конкуренції у сфері - кредитування [7], для успішної діяльності кредитна спілка має при формуванні своєї кредитної політики приділяти увагу забезпеченню захисту коштів вкладників, зниженню ризиків кредитування, а також розробити заходи щодо поступового виходу на більш якісний рівень управління своїми фінансовими ресурсами та надання послуг своїм членам. Під системою кредитування в кредитних спілках розуміють сукупність пов'язаних між собою заходів, які визначають організацію та регулювання процесу надання кредитів [5].

Реалізація кредитної політики здійснюється через застосування економічних та організаційних методів, що можна побачити на рис.1.1.

Вибір і характер впливу методів кредитного регулювання в значній мірі визначаються як загальноекономічними факторами, так і внутрішніми особливостями окремої кредитної спілки.

У сфері кредитування кредитні спілки мають певні відмінності від інших фінансових установ та банків. Кредитна спілка створюється «з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки» [3]. Отже сторонами кредитного договору при наданні кредитів кредитними спілками є кредитодавець ? кредитна спілка та позичальник ? член кредитної спілки.

Кредитна спілка надає кредити на умовах зворотності, платності, строковості, забезпеченості та цільового характеру використання.

Рис.1 Методи кредитної політики

Всі ці умови покладені в основі принципів надання кредитів кредитними спілками, а саме:

? кредит надається на строк, обумовлений в кредитному договорі;

? після закінчення строку, на який надається кредит, позичальник зобов'язується повернути кредит;

? за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за весь термін користування кредитом;

? з метою попереднього забезпечення захисту інтересів кредитодавця, отримання ним гарантій виконання позичальником своїх зобов'язань при наданні кредиту вживаються заходи забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань;

? цільовий характер використання кредиту полягають в тому, що отримання кредиту від кредитної спілки повинен використовуватися тільки на цілі, зазначені в кредитному договорі.

Крім наведеного вище припаданні кредитів кредитні спілки мають дотримуватись принципу обґрунтованості прийняття рішення про надання кредитів. Дотримання цих принципів на практиці дозволяє задовольнити потреби членів кредитних спілок в наданні якісних послуг з заощадження їх вкладів, задоволення потреб у взаємному кредитуванні, зниженні ризиків кредитної спілки та зниження ризиків неотримання прибутків.

Для кредитних спілок важливим фактором є не тільки ефективне розміщення залучених коштів через кредитування, а й залучення дешевших кредитних ресурсів.

Нижче наведені загальні засади кредитування в кредитних спілках, ліміти та нормативи:

Сутність кредитування в кредитних спілках полягає в тому, що питання щодо надання кредиту вирішується в кожному окремому випадку індивідуально. Кредит надається на задоволення певної цільової потреби в коштах, а також на умовах кредитної лінії в межах встановленого заздалегідь ліміту кредитування певного позичальника.

Максимальна заборгованість за кредитами одного члена не повинна перевищувати 20 відсотків від капіталу кредитної спілки [3].

Якщо заборгованість за наданими кредитами одного члена кредитної спілки дорівнює або перевищує 10 відсотків капіталу спілки, то кредитний ризик вважається великим. Такі кредити обліковуються окремо. Загальна сума заборгованості за кредитами, що пов'язані з великими ризиками, не має перевищувати 500 відсотків капіталу кредитної спілки [8].

Кредитна спілка надає кредити за умови очевидної та належним чином підтвердженої здатності члена кредитної спілки повернути основну суму кредиту та проценти за користування ним у визначений кредитним договором термін за рахунок власних джерел доходу, тобто за умови його кредитоспроможності. Кредитоспроможність позичальника визначається розрахунком показника покриття боргу, який повинен бути не меншим за 1,2 (ППБ>1,2). Таку здатність для підприємницьких кредитів забезпечують обов'язковим фінансовим аналізом господарської діяльності та оцінки бізнес-плану, а для споживчих та інвестиційних кредитів оцінкою чистого місячного доходу позичальника (чистий місячний дохід - це загальний місячний дохід за мінусом місячних виплат за іншими зобов'язаннями позичальника). Кредитна лінія відкривається, як правило, позичальникам із стійким фінансовим станом та доброю репутацією.

Надання наступного кредиту члену кредитної спілки за умови, якщо попередній наданий йому кредит прострочений, не допускається.

Кредитна історія члена (за її наявності) повинна бути позитивною.

Наявність певної суми внесків відповідних видів в кредитну спілку може бути обов'язковою умовою для надання члену кредитної спілки окремих видів кредитів, що передбачається внутрішніми Положеннями спілки.

Застосування певних видів забезпечення може бути обов'язковою умовою для надання кредитів.

Загальна сума заборгованості за простроченими, неповерненими, безнадійними та пролонгованими кредитами не має перевищувати 100 відсотків від суми регулятивного капіталу (власних коштів) за винятком капіталу, сформованого за рахунок додаткових пайових внесків [8].

Загальна сума заборгованості за простроченими, неповерненими, безнадійними та пролонгованими кредитами, не перекрита сформованим резервом забезпечення покриття втрат від неповернених позичок, не має перевищувати 10 відсотків від загальної суми заборгованості за наданими кредитами [8].

Сума наданих кредитів членам кредитної спілки та тимчасово вільних коштів кредитної пілки не має бути меншою за суму коштів, що належать кредитній спілці, залучених на договірних умовах, кредитів банків, кредитів об'єднаної кредитної спілки та коштів інших установ та організацій [8].

Загальна сума залучених на договірних умовах кредитів банків, кредитів об'єднаної кредитної спілки та коштів інших установ та організацій не може перевищувати 50 відсотків вартості загальних зобов'язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення [3].

Пролонгація ? продовження терміну дії кредитного договору допускається:

? за умови відсутності у позичальника поточної простроченої заборгованості;

? на термін, що не перевищує терміну дії основного договору, але не більше одного року;

? подальші платежі включатимуть не лише проценти, а також і частину основної суми кредиту.

Поновлення (переукладання) кредитного договору, якщо мало місце прострочення платежів за таким договором, не допускається.

Порядок сплати зобов'язань за кредитами: в першу чергу погашаються нараховані проценти, а потім основна сума кредиту (прямий порядок повернення).

Будь-які зміни щодо порядку нарахування та сплати кредиту (припинення нарахування процентів, встановлення зворотного порядку погашення, пролонгацію тощо) встановлює Кредитний комітет кредитної спілки відповідно до прийнятої кредитної політики, або делегує свої повноваження уповноваженій особі.

Реструктуризація кредитного портфеля допускається у зв'язку з реалізацією програм відновлення фінансової стабільності кредитної спілки за планом, затвердженим Держфінпослуг, в тому числі з призначенням тимчасового адміністратора.

Страхування предмета застави може проводитись за згодою сторін на погоджену суму. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика. Предметом договору страхування також можуть бути майнові інтереси, такі як страхування відповідальності.

Кредити не надаються:

? позичальникам, оцінка фінансового стану яких свідчить про високий ступінь ризику, внаслідок чого надані кредити будуть класифіковані як безнадійні;

? на формування та збільшення статутного фонду будь-яких підприємств та організацій;

? на внесення платежів у бюджет, позабюджетні фонди та лізингових платежів.

Кредитна політика - це сукупність заходів кредитної спілки, спрямованих на створення умов для надання якісних послуг своїм членам, задоволення їх потреб в кредитуванні та умов для захисту заощаджень членів кредитної спілки.

Кредитна політика кредитної спілки ґрунтується на основі стратегії діяльності кредитної спілки. Кредитну політику необхідно розробляти та діяти згідно з нею насамперед тому, що вона дає змогу планувати, регулювати, контролювати, раціонально організовувати взаємовідносини між кредитною спілкою та її членами щодо зворотного руху грошових коштів. Крім того, вона необхідна для забезпечення послідовних дій при наданні кредитів, визначення посадових обов'язків працівників кредитної спілки, організації контролю процесу кредитування, контролю за станом кредитного портфелю, контролю за проблемними кредитами.

Кредитна політика кредитної спілки знаходить своє відображення в положенні про фінансові послуги [Додаток А] або окремому положенні про кредитування та визначається, по-перше, структурою членства кредитної спілки та сегментацією ринку; по-друге, нормами та правилами, що регламентують практичну діяльність персоналу кредитної спілки.

В кредитній політиці формулюється загальна мета кредитування та визначаються шляхи її досягнення. Ефективна кредитна політика кредитної спілки повинна містити такі складові:

1) мету, відповідно до якої визначаються пріоритетні напрямки кредитування;

2) опис особливостей регіону та членства кредитної спілки;

3) структуру кредитного портфелю із зазначенням ознак оптимального кредитного портфелю: види кредитів, терміни погашення, розмір кредитів, в тому числі максимальний розмір кредиту;

4) організаційну схему діяльності кредитної спілки щодо надання кредитів;

5) опис процедур надання всіх видів кредитів відповідно до структури кредитного портфелю з переліком всіх необхідних документів, що надаються позичальником по кожному виду кредитів;

6) вимоги щодо кредитоспроможності позичальника;

7) опис політики та практики встановлення розміру процентних ставок за кредитами та умов погашення кредитів;

8) опис стандартів якості, що застосовуються до всіх кредитах; .

9) опис процедур моніторингу кредитів;

10) опис процедур повернення заборгованості;

11) перелік найбільш привабливих кредитів;

12) перелік найбільш ризикованих кредитів;

13) комплекс заходів щодо контролю за якістю кредитного портфелю.

Розробка кредитної політики кредитної спілки та її затвердження є дуже відповідальним процесом для органів управління кредитною спілкою. Починається цей процес з визначення мети кредитної діяльності відповідно до стратегії кредитної спілки. Після визначення мети переходять до наступного етапу ? розробки положення про фінансові послуги або окремого положення про кредитування.

Наявність такого положення в кредитній спілці вимагає Перелік внутрішніх положень кредитної спілки, затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 11.11.2003 № 116 та зареєстрований в Мін'юсті 25.11.2003 за № 1078/8399 [9]. Вимоги до окремих положень кредитної спілки визначається цим Переліком.

Зокрема в положенні про фінансові послуги повинні міститись:

1) вичерпний перелік фінансових послуг, що надаються кредитною спілкою;

2) умови надання окремих видів фінансових послуг кредитною спілкою;

3) порядок надання окремих видів фінансових послуг кредитною спілкою;

4) порядок моніторингу наданих кредитів та супроводження прострочених кредитів;

5) інші питання, пов'язані з наданням фінансових послуг кредитною спілкою.

Розробляючи положення, слід враховувати, що:

1) положення кредитної спілки про надання фінансових послуг або положення про кредитування повинно відповідати вимогам чинного законодавства;

2) кредитна політика кредитної спілки вимагає визначеності цілей кредитування в залежності від стратегії діяльності кредитної спілки;

3) кредитна політика повинна орієнтуватися на потреби членів кредитної спілки;

4) кредитна політика кредитної спілки повинна відповідати особливостям регіонального та галузевого розвитку економіки.

В структурі вітчизняної економіки можна виділити щонайменше чотири групи регіонів, які відрізняються економічним потенціалом, географічним положенням, рівнем розвитку та загальнодержавними пріоритетами, що має вплив на кредитну діяльність та її напрями.

Перший регіон - центр ділової активності, якому притаманні різноманітна галузева структура, потужні кредитні установи; доцільність відкриття кредитних спілок в яких може бути обґрунтованою з точки зору їх участі в даних ринках для забезпечення найширшого спектру потреб населення та приватного підприємництва.

Другий регіон - регіон з переважанням промислового виробництва і, зазвичай, загальнодержавного значення. Особливістю даного регіону є те, що кредитні спілки створюються на базі підприємств, що ускладнює диверсифікацію кредитного портфеля через їх соціальну пріоритетність (переважно «хвильовки» та невеликі кредити на загальні потреби).

Третій регіон ? домінування сільськогосподарського та дрібного і середнього бізнесу. У зв'язку із загальнодержавною пріоритетністю аграрного сектору для даного регіону, доцільним є відкриття спеціалізованих кредитних спілок. Проте зосередившись на такому кредитному сегменті ринку, кредитна політика спілки може мати небезпечні наслідки оскільки із загостренням міжбанківської конкуренції відбувається придушення мікрофінансових установ (успішні господарства користуватимуться банківськими пільговими кредитами, а менш успішні господарства, які є більш ризикові, користуватимуться кредитами спілок).

Четвертий регіон ? охоплює прикордонні області і характеризується домінуванням торгово-посередницької діяльності фізичних осіб та працевлаштуванням за кордоном. Тому в даному регіоні успішно розвиваються кредитні спілки саме в цих напрямках і мають довіру як у населення, так і в бізнесових структурах.

Отже, розробляючи стратегічні напрями кредитної спілки, необхідно враховувати: по-перше, напрямки кредитної діяльності у відповідності до регіонального розвитку і, по-друге, залежність пріоритетів кредитної політики від зовнішніх факторів та власної, внутрішньої фінансової стійкості та надійності кредитної спілки.

Після завершення початкового етапу розробки кредитної політики - постановки мети кредитної діяльності та розробки положення про фінансові послуги, розроблені положення передаються для затвердження спостережній раді кредитної спілки. Функція спостережної ради може полягати не тільки в затвердженні внутрішніх положень кредитної спілки. Було б доцільним залучати до процесу розробки внутрішніх положень і членів спостережної ради і членів кредитного комітету. Таке застосування досвіду членів органів управління дасть можливість розробити та затвердити ефективні та працюючі положення кредитної спілки, яка в процесі своєї діяльності повинна їх дотримуватися в повному обсязі.

На рис.1.2. [4, с. 219] зображені кроки, які здійснює кредитна спілка в процесі розробки кредитної політики, форми її реалізації та вдосконалення.

Поетапні дії кредитної спілки щодо розробки кредитної політики та форм її реалізації наведені в табл.1.1.

При розробці кредитної політики кредитної спілки необхідно пам'ятати, що кредитна політика повинна:

? встановлювати загальні рамки, а не бути інструкцією;

? достатньо чітко визначати цілі кредитування;

? містити декілька правил реалізації конкретних цілей;

? може бути підкріплена стандартами, інструкціями, правилами, які є методичним забезпеченням реалізації кредитної політики.

Ретельно розроблена кредитна політика затверджена рішенням спостережної ради, донесена до всіх працівників кредитної спілки та органів управління, що задіяні в кредитній діяльності та не уклінне дотримання її положень є найважливішим фактором успішного функціонування систем управління кредитним ризиком кредитної спілки.

кредитний політика спілка портфель

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.2. Організація процесу розробки та вдосконалення кредитної політики кредитної спілки

Таблиця 1.1

Процедура розробки кредитної політики кредитної спілки

Етапи розроб-ки

Дії щодо розробки кредитної політики кредитної спілки

Хто здійснює

Крок 1

Розробка положень про надання фінансових послуг членам кредитної спілки.

Правління кредитної спілки

Крок 2

Проведення експертизи розроблених положень про надання фінансових послуг членам кредитної спілки на предмет логічності викладених норм, їх практичності.

Правління кредитної спілки

Крок 3

Внесення змін та доповнень до розроблених положень про надання фінансових послуг членам кредитної спілки за результатами експертизи.

Правління кредитної спілки

Крок 4

Передача положень про надання фінансових послуг для затвердження спостережній раді кредитної спілки.

Правління кредитної спілки

Крок 5

Затвердження положень про надання фінансових послуг членам кредитної спілки.

Спостережна рада кредитної спілки

Крок 6

Передача затверджених положень про надання фінансових послуг правлінню кредитної спілки для ознайомлення, вивчення правлінням, кредитним комітетом та відповідними працівниками кредитної спілки та для використання в роботі.

Спостережна рада кредитної спілки

Крок 7

Розробка стандартів кредитування та інструкцій щодо кредитування відповідно до положень про фінансові послуги.

Правління кредитної спілки

Крок 8

Затвердження стандартів, інструкцій що регламентують дії працівників кредитної спілки щодо кредитування, рішенням голови правління кредитної спілки, яке оформлюється наказом голови правління.

Правління кредитної спілки

Крок 9

Затвердження стандартів, інструкцій що регламентують дії працівників кредитної спілки щодо кредитування, рішенням Ознайомлення з положеннями про надання фінансових послуг членам кредитної спілки, стандартами, інструкціями щодо кредитування кредитний комітет та відповідних працівників кредитної спілки за метою їх детального вивчення та використання в роботі. На цьому етапі правління кредитної спілки може організувати навчання працівників спілки та членів кредитного комітету задля досягнення кращого результату вивчення цих документів

Правління кредитної спілки

Крок 10

Цей етап, як і попередній є складовою не тільки процесу розробки кредитної політики, а і процесу оперативного управління кредитною спілкою. Тому на цьому етапі має бути організовано зворотній зв'язок між працівникам кредитної спілки, кредитним комітетом та правлінням кредитної спілки з метою внесення змін та доповнень в кредитну політику, які обумовлюються відповідними процесами як в самій кредитній спілці, так і зовні, а також з метою контролю за кредитною діяльність кредитної спілки.

Правління кредитної спілки

Методичним забезпеченням реалізації кредитної політики є стандарти та інструкції кредитування. В цих документах визначаються прийоми, способи і методи реалізації кредитної політики.

Стандарти кредитування - це документ, в якому визначаються дії щодо реалізації кредитної політики. Він є більш докладний, ніж положення про надання фінансових послуг, але не такий детальний як інструкція. До стандартів кредитування можуть бути внесені перелік дій, які виконують працівники спілки при кредитування починаючи із звернення члена кредитної спілки за отриманням кредиту, закінчуючи поверненням кредиту, критерії оцінки позичальника, зразки документів, які використовують працівники кредитної спілки для збору та аналізу інформації про позичальника, вимоги до оформлення документів та їх зразки на підставі яких приймаються рішення про надання кредиту, зразки документів, які використовуються при супроводжені кредитів, критерії віднесення кредитів до відповідної категорії якості, особливості роботи з окремими видами кредитів, та інше. Стандарти кредитування містять загальні рекомендації та встановлюють параметри організації кредитної діяльності.

Інструкції, що регламентують процес кредитування, являють собою опис послідовних кроків, які здійснюються при виконанні конкретних процедур у процесі кредитування. Тобто кредитні інструкції ? це алгоритм виконання конкретних дій в процесі кредитування із зазначенням виконавців та їх повноважень.

Наприклад, в кредитній спілці діяльність щодо надання кредитів членам кредитної спілки може бути врегульована інструкцією, що регламентує процедуру збору інформації про позичальника, проведення аналізу фінансового стану з метою виявлення кредитоспроможності позичальника, підготовки документів для прийняття рішення про надання кредиту; інструкцією про проведення моніторингу, інструкцією щодо вчинення дій при виявленні проблемних кредитів тощо.

Затверджені положення, стандарти, інструкції є тими документами, за допомогою яких здійснюється організація оперативного управління кредитною діяльністю кредитної спілки. Для цього правління кредитної спілки, а саме голова правління або інша посадова особа, в обов'язки якої це входить, доводять до відповідних працівників кредитної спілки та членів кредитного комітету положення, стандарти, інструкції та правила для вивчення та використання в роботі.

Працівники ж кредитної спілки у відповідності до своїх посадових інструкцій та документів, в свою чергу надають інформацію правлінню кредитної спілки щодо кредитування в різноманітному вигляді: інформацію про потреби членів кредитної спілки в кредитах (узагальнюючи інформацію з заяв про надання кредиту), пропозиції щодо вдосконалення процедури надання кредитів, звіти та інші. Таким чином правління кредитної спілки здійснюють контроль за процесом кредитування та координацію дій щодо кредитування в кредитній спілці.

Описаний процес розробки кредитної політики є постійним процесом, тому що кредитна політика потребує постійних зміну відповідності до:

- змін потреб в кредитах членів кредитної спілки;

- внутрішні зміни в кредитній спілці;

- змін стану ринку;

- зміни в законодавстві.

До всіх документів кредитної спілки, де відображена кредитна політика кредитної спілки, постійно вносяться зміни та доповнення. Такий процес є одночасно як складовою процесу розробки кредитної політики, так і складовою процесу координації кредитної діяльності.

Правління спілки зобов'язане постійно здійснювати аналіз ефективності реалізації кредитної політики та її впливу на фінансовий стан кредитної спілки і за необхідності здійснювати відповідні корективи шляхом надання пропозицій щодо внесення змін до положення про кредитування або прийняття поточних рішень.

Кредитний комітет та відповідальні працівники кредитної спілки зобов'язані здійснювати постійний аналіз ефективності кредитної політики на підставі досвіду її практичної реалізації і, якщо це, необхідно, вносити пропозиції щодо її вдосконалення.

Таким чином, кредитна політика кредитної спілки, яка є елементом процесу управління кредитною спілкою, визначає її направленість у сфері кредитування, а також інструменти та процедури безпосередньої роботи працівників кредитної спілки в процесі управління.

1.2 Процедури кредитування в КС

Процедури кредитування наведені у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Процедури кредитування в КС

Процедури кредитування в кредитних спілках 

Етапи надання кредитів

Порядок дій при оформленні кредиту

Порядок укладання та зміни умов кредитного договору

1)  прийом і оформлення заяви на отримання кредиту;

2) перевірка інформації про заявника;

3) оцінка спроможності заявника повернути кредит;

4) перевірка гарантій, поручительств, застави та інших видів забезпечення;

5) підготовка кредитного договору;

6) прийняття кредитного рішення;

7) укладання кредитної угоди.

1)  оформлення заяви на отримання кредиту;

2) отримання необхідних документів для надання кредиту;

3) отримання інформації про заявника;

4) отримання інформації про кредитну історію заявника;

5) отримання додаткової інформації для оцінки кредитоспроможності заявника (при необхідності);

отримання забезпечення (застави, гарантії, поручительства).

1)  Рішення про надання кредитів приймаються Кредитним комітетом;

2) Кредитний договір підписується уповноваженою особою (головою правління);

3) Всі зміни процентів та інших умов кредитного договору оформляються у формі додаткових угод сторін, рішення та підписання яких відбувається аналогічно до порядку, встановленого для кредитного договору.

Розглянемо детальніше порядок надання кредитів в кредитних спілках.

Прийом і оформлення заяви на кредит починається зі звернення заявника в спілку. При цьму працівник по прийому заяв коротко надає інформацію про програму кредитування і документи, які необхідно подати. Завдання кредитного працівника на цьому етапі полягає утому, щоб відсіяти тих позичальників, на яких не розрахована кредитна програма спілки, а залучити тих позичальників, в яких зацікавлена кредитна спілка [4, с.244].

При особистій зустрічі з заявником працівник з прийому заяв з'ясовує, чим займається позичальник, де і ким він працює, або який в нього бізнес, як довго він займається цим бізнесом, який йому потрібен кредит і для чого, що він може надати в заставу і після цього може ознайомити його з:

- порядком надання кредиту;

- умовами надання кредиту;

- списком необхідних документів для кредитування, які представлені у табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Пакет необхідних документів для отримання кредиту

Для фізичної осби

Для приватних підприємців та фермерських господарств

1. паспорт;

2. ідентифікаційний код;

3. правовстановлюючі документи на можливу заставу;

1. установчі документи;

2. свідоцтво про державну реєстрацію;

3. фінансова звітність;

4. документ, що засвідчує право цій особі оформляти кредит;

5. правовстановлюючі документи на можливий предмет застави.

При виникненні нестандартної ситуації працівник по прийому заяв консультується з керівництвом і потім по телефону чи при особистій зустрічі пояснює заявнику специфічні умови кредитування.

Кредитний працівник визначає характер кредиту та структурує його за цільовим призначенням та строковістю.

При отриманні заяви працівник по прийому заяв визначає можливість надання кредиту, виходячи з первинних критеріїв:

- правового статусу заявника (громадянство, членство в КС, дієздатність, інші обов'язкові умови, передбачені Статутом та / або внутрішніми документами спілки);

- взаємовідносини члена із спілкою (внески, попередні кредити, рекомендації тощо);

- суми кредиту у порівнянні з лімітом кредитування на одного позичальники;

- строку кредитування у порівнянні з термінами, встановленими для кожного виду кредитів;

- наявності джерела доходу заявника;

- забезпечення кредиту.

При невідповідності заяви первинним умовам кредитування працівник з прийому заяв готує:

- висновок про неможливість надання кредиту, який підписується інспектором кредитним та\або керівником кредитного відділу;

- повідомлення заявнику про неможливість кредитування.

Кредитний інспектор повідомляє заявника про відмову (усно або письмово), робить відповідний запис про це в кредитному журналі і підшиває копію висновку в папку відмовлених кредитів. На підставі висновків у відмові надання кредитів кредитний інспектор періодично готує аналіз відмовлених кредитів та надає рекомендації щодо покращення кредитної політики спілки.

При відповідності заяви первинним критеріям кредитний інспектор призначає зустріч і з'ясовує додаткову необхідну інформацію про заявника та кредит. Кредитний інспектор вносить в базу даних інформацію про позичальника.

Після подання заяви і необхідних документів позичковий управитель готує висновок, в якому:

- аналізує пред'явлені документи на повноту і достовірність;

- робить запити щодо інформації про заявника;

- аналізує джерела доходів (фінансові звіти, довідки про доходи, ін.) з метою встановлення кредитоспроможності;

- перевіряє кредитну історію за останні роки;

- перевіряє стан рахунків та вкладів позичальника;

- готує проект кредитного договору та інших необхідних договорів (застави, поруки) та\або вибирає форму договору із раніше встановлених.

Після проведення перевірки інформації про зявника кредитний інспектор робить оцінку спроможності позичальника повернути кредит

Перелік дій кредитного інспектора по оцінці спроможності заявника повернути кредит представлен на рис. 1.3.

Наступним етапом при наданні кредиту є перевірка гарантій, поручительств, застави та інших видів забезпечення.

Загальні принципи забезпечення -- захистити інтереси спілки і не допустити збитків внаслідок неповернення кредиту, виходячи з чого кредитна спілка не погоджується на пріоритетність по відношенню до будь-якої із застав, оскільки погашення кредиту повинно бути обумовлене кредитоспроможністю позичальника [4, с.248].

Загальний розмір забезпечення завжди повинен бути більшим, ніж сума кредиту з нарахованими процентами.

Вивчення застави стосується [10]:

- вартості;

- власності;

- статусу;

- співвідношення між заставою і кредитом (маржа);

- ліквідності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.3. Оцінка спроможності позичальника повернути кредит

Вартість забезпечення (ліквідна) повинна охоплювати розмір кредиту, проценти за весь період користування кредитом, а також витрати, пов'язані з реалізацією. Для еквівалентного кредиту додатково повинен покриватися і дефляційний ризик.

Позичковий управитель перевіряє співвідношення між заставою і кредитом, тобто маржу, яка показує, наскільки застава перевищує зобов'язання.

(1.1)

та порівнює її з нормативами встановленими Положенням спілки на відповідність застави вимогам спілки.

Після перевірки забезпечення укладається кредитний договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків [6].

Договір вважається укладеним, коли між сторонами в необхідній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Кредитний договір укладається у письмовій формі [6].

Приклад кредитного договору представлений у Додатку Б.

Істотними умовами договору є ті умови, які визнані законами або необхідні для договорів даного виду, або всі ті умови, за якими згідно із заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто і згоди. У випадку недосягнення сторонами домовленості хоча б за однією із істотних умов договору такий договір не вважається укладеним.

Кредитний договір може бути укладений як:

- кредитний договір, не зв'язаний з іншими кредитними договорами;

- договір кредитної лінії.

Кредитний інспектор представляє стандартну форму договору, що використовується спілкою, в якому обумовлюється:

- дата та місце укладання угоди;

- повне найменування сторін та їх представників;

- об'єкт кредитування;

- розмір кредиту;

- строки та порядок погашення кредиту;

- процентна ставка за користування кредитом;

- санкції за порушення умов договору (порушення строків сплати, нецільове використання іт.ін.);

- реквізити сторін;

- підписи сторін.

Порядок укладання договору кредитної лінії аналогічний порядку укладання кредитного договору.

Проект кредитного договору та інших документів кредитний інспектор передає для узгодження юристу КС (при застосуванні нестандартних форм).

Кредитний комітет вивчає представлені матеріали і приймає рішення про надання кредиту і оформляє його документом «Протокол кредитного комітету» (Додаток В) або відмовляє в наданні кредиту.

В рішенні про надання кредиту Кредитний комітет може вносити записи про додаткові умови, при яких спілка готова кредитувати заявника. У разі позитивного рішення про надання кредиту кредитний інспектор пропонує заявнику підтвердити своїм підписом кредитний договір та договір забезпечення.

Рішення Кредитний комітет може приймати колегіально або методом опитування. Порядок роботи Кредитного комітету та форма прийняття рішень визначаються Положенням про Кредитний комітет кредитної спілки (Додаток Д).

Протокол Кредитного Комітету зберігаються в архіві кредитної спілки. Витяги з рішень щодо конкретного позичальника зберігаються в особистих кредитних справах.

Керівник Кредитного відділу зводить всі погоджені Кредитним комітетом заяви і узгоджує з головним бухгалтером наявність коштів на кожну вказану дату, який візує, проставляє дату видачі і передає заяви касиру для здійснення видачі кредитів.

Головний бухгалтер зобов'язаний забезпечити наявність коштів для видачі кредитів на вказану дату. Тому узгодження дати та суми видачі кредитів повинно відбуватись щоденно в першій половині робочого дня з інформацією на наступний день.

При наданні кредиту бухгалтер формує облікову картку, яка містить всю інформацію про кредит: анкетні дані позичальника - ПІБ, членський №, адресу, телефон, місце роботи; сума, процентна ставка, термін, забезпечення, нарахування, а згодом і кожну фактичну сплату.

Для належного обліку кредитів бухгалтер на дату звіту формує Обігову відомість за датою надання, яка містить інформацію про надання, нарахування, погашення та залишок заборгованості.

Поточний контроль за дотриманням умов кредитних договорів здійснюється на основі Календарного плану платежів уповноваженою на це особою. Зокрема, уповноважена особа здійснює контроль за своєчасністю та повнотою передбачених кредитними договорами платежів на підставі звірення фактично отриманих платежів з графіком планових платежів.

На кредитних інспекторів покладаються обов'язки з ведення кредитних справ згідно з встановленими процедурами.

Голова Кредитного комітету провадить нагляд за дотриманням нормативів та процедур, встановлених кредитною політикою щодо кредитування, а також здійснює контроль за необхідною інформацією до кредитних справ.

Кредитна справа заявника починає формуватися з моменту визначення його відповідності первинним критеріям.

Кредитна справа зберігається і використовується у відповідності з вимогами, встановленими спілкою для зберігання та використання конфіденційних документів.

Персональну відповідальність за оформлення та зберігання документів кредитних справ несе кредитний інспектор.

Оригінали кредитних договорів та договорів забезпечення зберігаються в архівах, для поточної роботи використовуються тільки ксерокопії цих договорів.

Будь-які довідки про фінансовий або майновий стан позичальника та/або поручителя (гаранта) зберігаються в архівах, а необхідна для роботи інформація попередньо заноситься в кредитну справу.

Пролонгація кредитного договору провадиться на основі письмової заяви позичальника, де вказується причина, термін і порядок погашення пролонгованої суми.

Кредитний інспектор перевіряє причину пролонгації, відсутність заборгованості, узгоджує з позичальником новий графік сплат, ретельно вивчає фінансовий стан позичальника, вимагає і документального підтвердження його фінансової стабільності і готує документи на пролонгацію.

Керівник Кредитного відділу може самостійно в рамках наданих йому повноважень вирішувати питання пролонгації кредиту або винести це питання на Кредитний комітет.

Іноді кредитні спілки використовують пролонгацію для приховування проблемних кредитів. При цьому слід зауважити, що це не дає бажаних результатів.

Зміни та доповнення до кредитного договору провадяться тільки в письмовому вигляді шляхом укладання додаткової угоди (Додаток Е) в рамках терміну дії договору, для чого позичальник повинен подати заяву. Прийняття рішення і підписання додаткової угоди відбувається в порядку, аналогічному до укладання основного договору.

Для зменшення ризику виникнення прострочення і неповернення кредиту проводиться моніторинг.

Моніторинг - це дослідження стану справ позичальника після одержання кредиту, у порівнянні з положенням до одержання кредиту, що дозволяє прогнозувати розвиток подій у майбутньому.

Відправною точкою моніторингу та основним інструментом зниження можливості прострочення (неповернення) кредиту є аналіз фінансової і господарської діяльності позичальника (попередня оцінка позичальника), проведений перед видачею кредиту, тому необхідно докласти максимум зусиль та уваги до ретельного і комплексного аналізу позичальника. Моніторинг здійснюється за допомогою методів та інструментів, які наведені у табл.1.4. [4, с. 258].

Кредитний процес вважається завершеним при повному погашенні позичальником суми, вказаної в кредитному договорі (включаючи підвищені проценти за прострочену заборгованість).

Порядок завершення кредитування є наступним:

- після сплати всього боргу за кредитом і запису в особовій картці останнього платежу бухгалтер ставить свій підпис і дату та передає кредитному інспектору особові картки (рахунки) позичальника з поміткою «Кредит повернуто повністю з процентами»;

- кредитний інспектор, перевіривши розрахунки, ставить свій

Таблиця 1.4

Методи та інструменти проведення моніторингу

Інформація, що цікавить

Методи одержання інформації

Інструменти, що використовуються

Мета моніторингу

 Про фінансову діяльність позичальника

1.1. прямий метод - безпосередньо від самого позичальника

1.1.1 Телефонні дзвінки

 1) нагадування про необхідність погашення кредиту

2) організація зустріч для проведення моніторингу

1.1.2. Візит до позичальника

1) бесіда про стан справ в цілому, про плани на майбутнє

2) візуальний огляд (структурних підрозділів, кількість працюючих, наявність обладнання)

3) перевірка цільового використання кредиту (сбір документів, огляд)

4) збір найбільш важливої фінансової-інформації: обсяг виручки від реалізації (товарів, робіт, послуг) за останні місяці, залишок грошових коштів в касі, залишок товарів, матеріалів, сировини на складі, рух коштів на поточному та валютному рахунках, загальна сума дебіторської та кредиторської заборгованості, звернути увагу на виникнення заборгованості за кредитами та інше)

5) перевірка наявності заставленого майна

1.2. Опосередкований метод - від третіх осіб

1.2.1. Телефонні дзвінки

Інформація про стан бізнесу позичальника від служб кредитної спілки, партнерів позичальника та кредитної спілки, конкурентів, співробітників/працівників, знайомих, інших осіб, що займаються аналогічним видом діяльності або розташовані в тому ж районі, що й позичальник

1.2.2. Особисті зустрічі

 Про макро-становище

 2.1. Засоби масової

інформації (преса, телебачення, радіо)

 Постійний сбір, вивчення, обмін інформацією, обговорення на спільних зустрічах інспекторів кредитних

 Вивчення та аналіз:

1) поточних змін законодавства (податки, бухгалтерський облік, підприємницька діяльність, ліцензування, тощо);

2) стану в сегменті ринку в якому працює позичальник (зростання цін, конкуренція);

3) стану на ринку фінансових ресурсів, на ринку паливно-мастильних матеріалів;

4) можливого впливу змін, що відбуваються, на фінансово-економічний стан позичальника

підпис і дату у особовій картці позичальника, візує її у керівника Кредитного відділу та передає в архів;

- кредитний інспектор здає кредитну справу позичальника керівнику Кредитного відділу, який перевіряє повноту та комплектність наданих документів та передає їх для зберігання в архів.

У випадку необхідності керівник Кредитного відділу дає розпорядження бухгалтеру розблокувати внески, які були прийняті в забезпечення відповідного кредиту та передати із схову предмет закладу по акту.

Після завершення процесу кредитування кредитний інспектор повинен підтримувати ділові стосунки з позичальником [4, с. 264].

Отже, процедура кредитування є досить складним процесом і не дозволяє припущення будь-якої помилки, бо це може призвести до негативних наслідків діяльності кредитної спілки.

1.3 Методи оцінки кредитного портфелю

Кредитний портфель можна визначити, як сукупність усіх кредитів (залишків основної суми), наданих кредитною спілкою. Іншими словами, це сума кредитів, яка знаходиться на руках у позичальників.

Дохідність і ризик - основні параметри управління кредитним портфелем. Рівень дохідності кредитного портфеля залежить від структури й обсягу портфеля, та рівня процентних ставок. Ризик кредитного портфеля залежить від рівня прострочення кредитного портфеля.

З метою управління кредитним портфелем необхідна система контролю, яка б швидко і чітко виявила проблеми прострочення.

Кредит є простроченим, якщо станом на дату, визначну кредитним договором, очікуваний платіж не надійшов повністю або надійшов частково. Отже, прострочення - це невчасно або не в повному обсязі погашений платіж. Факт того, що платіж прострочений, не означає, що в майбутньому він не буде погашений. Прострочення є сигналом про підвищений ризик можливих збитків кредитного портфеля. Оцінка прострочення проводиться з метою зниження ризику неповернення кредитів [4, с. 265].

Аналіз причин прострочення провадиться впливу прострочення на діяльність кредитної спілки (інтенсивно, не інтенсивно) та частоти випадків прострочення (часто, нечасто).

Доцільно провадити аналіз рівня та причин прострочення за кожним відокремленим підрозділом або регіоном, а в деяких випадках, і за характеристикою позичальників, а також за періодами часу, коли були видані кредити.

В кредитних спілках рівень прострочення змінюється швидше на відміну від комерційних банків. Необхідно вести облік кількох показників прострочення, причому жоден з них окремо не дає відповіді на всі важливі питання. Найбільш прийнятною методикою аналізу прострочення є оцінка кредитного портфеля за рівнем прострочення: до 3-х місяців, до 6-ти місяців, до 12-ти місяців, понад 1 рік. Залежно від рівня прострочення здійснюється формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів.

Розрахунок вартості прострочення дає об'єктивну оцінку збитків. Якщо платіж не буде погашений, то кредитна спілка повинна за рахунок доходу, отриманого від інших кредитів, покрити цей збиток.

Наведемо приклад розрахунку вартості прострочення на рис.1.4 [4, c. 266].

кредит наданий - 1 квітня

сума кредиту - 2000 грн.

строк - 6 місяців

% ставка - 10%.

Періодична сплата процентів і основної суми

Фактична сплата

А

В

С

D

E

G

H

I

6

 

осн. суми

%

Разом

 

осн. суми

%

Разом

7

1 травня

333,33

200,00

533,33

1 травня

333,33

200,00

533,33

8

1 червня

333,33

166,67

500,00

1 червня

0,00

0,00

0,00

9

1 липня

333,33

133,33

466,66

1 липня

0,00

0,00

0,00

10

1 серпня

333,33

100,00

433,33

1 серпня

0,00

0,00

0,00

11

1 вересня

333,33

66,67

400,00

1 вересня

0,00

0,00

0,00

12

1 жовтня

333,33

33,34

366,67

1 жовтня

0,00

0,00

0,00

13

 

2000,00

700,00

2700,00

 

333,33

200,00

533,33

14

15

втрачений дохід по %

(C13-H13)

500,00

16

втрчена осн. Сума

(B13-G13)

1666,67

17

втрачено разом

(C15+C16)

2166,67

18

19

Витрати на 1 кредит

(C13*0,65)

455,00

20

чистий плановий дохід

(C13-C19)

245,00

21

фактичний дохід

(H13-C20)

-45,00

22

22

кількість кредитів, щоб покрити втрачену суму

(C16/C20)

7

кредитів

2000,00

23

24

кількість кредитів, щоб покрити втрачену суму і %

(C17/C20)

9

кредитів

2000,00

Рис.1.4. Розрахунок вартості прострочення за допомогою Excel

Примітка. Розрахунок витрат на 1 кредит кожна кредитна спілка визначає самостійно виходячи з фактичних витрат на обслуговування проблемних кредитів (відвідування, листування, телефонні розмови тощо).

З цього прикладу можна зробити висновок, що у випадку неповернення кредиту збиток становитиме щонайменше 2166 гривень (розмір якого збільшується з кожним днем прострочення) і кредитній спілці, щоб покрити цей збиток, необхідно надати 9 кредитів на таких же умовах, причому 1 жоден із них не може бути простроченим, що як правило, є мало ймовірним.

Це є серйозним застереженням щодо прийняття рішення стрімко збільшувати кредитний портфель, надаючи нові кредити і без належного аналізу причин прострочення та досвіду роботи з ними.

Вплив прострочення на діяльність кредитної спілки:

- сприяє збільшенню розміру кредитного портфеля і як наслідок -зменшенню оборотності;

- затримує отримання процентного доходу спілки - знижує самоокупність;


Подобные документы

  • Сутність, механізм та принципи банківського кредитування фізичних осіб. Загальна характеристика та оцінка кредитної діяльності і фінансового стану ПАТ КБ "ПриватБанк". Розробка рекомендації щодо підвищення ефективності кредитування фізичних осіб.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 07.07.2011

  • Розробка кредитної політики банку та сутність, види, принципи банківського кредитування. Етапи кредитного процесу та методи оцінки кредитоспроможності позичальника. Заходи щодо мінімізації втрат від кредитного ризику. Контроль кредитної діяльності банку.

    курсовая работа [118,6 K], добавлен 09.07.2009

  • Особливості організації кредитної діяльності в банку, сучасний стан і проблеми банківського кредитування в Україні. Показники кредитної діяльності комерційних банків, аналіз кредитоспроможності позичальника, оцінка кредитної роботи філії "ПриватБанку".

    дипломная работа [279,8 K], добавлен 25.01.2010

  • Комерційний банк - основна ланка кредитної системи. Характеристика кредитної системи як визначеної законодавством країни сукупності кредитно-фінансових інститутів, відносин, форм і методів кредитування. Аналіз кредитної системи ПАТ АБ "Укргазбанк".

    контрольная работа [196,9 K], добавлен 06.04.2011

  • Поняття кредитного ризику і кредитного процесу. Сутність та необхідність кредитної політики комерційного банку. Аналіз показників кредитування, структура зобов’язань Першого Українського Міжнародного банку. Шляхи вдосконалення кредитування в Україні.

    дипломная работа [527,0 K], добавлен 17.12.2011

  • Роль банківського кредитування в розвитку фінансово-кредитної системи України. Аналіз діючої практики організації банківського кредитування на прикладі АБ "Експрес-Банк", шляхи її удосконалення. Кредитні операції та дотримання економічних нормативів.

    дипломная работа [607,3 K], добавлен 16.03.2012

  • Теоретичні основи аналізу банківського кредитування фізичних осіб. Сутність, механізми та принципи банківського кредиту. Аналіз діяльності ПАТ КБ "ПриватБанк" на ринку споживчого кредитування. Рейтингові методи оцінки кредитоспроможності позичальників.

    дипломная работа [660,2 K], добавлен 07.07.2011

  • Основні засади формування кредитної політики банку. Економічна характеристика ПАТ "Діамантбанк" та організація кредитування фізичних осб. Формування скорингової системи, як засіб зниження ризику при видачі позички. Механізми реалізації заставного майна.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 29.03.2012

  • Теоретичні основи організації кредитної діяльності комерційними банками. Сутність кредиту та принципи кредитування. Поняття кредитного ризику та кредитного процесу. Способи захисту від кредитного ризику.

    курсовая работа [113,3 K], добавлен 04.09.2007

  • Теоретичні основи організації кредитної діяльності комерційними банками. Основні умови та етапи процесу кредитування в Святошинському відділенні №171 АППБ "Аваль". Формування та використання резерву. Способи захисту від кредитного ризику.

    курсовая работа [97,9 K], добавлен 09.05.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.