Досить актуальним є використання кредитними установами методів оптимізації кредитного портфеля, які враховують ризик неповернення коштів. Запропонована у даному підрозділі методика дає змогу врахувати як вимогу максимізації очікуваного загального зведеного чистого доходу кредитного портфеля, так і вимогу мінімізації дисперсії доходу, тобто вимогу зниження ризику отримання загального зведеного чистого доходу в розмірі, меншому від очікуваного. Враховано також особливості індивідуального ставлення до ризику конкретного кредитора. Наведено приклад проведення необхідних розрахунків.

Зазначена вище проблема розглядалася певною мірою такими авторами як В. Галасюк, О. Кононенко, В.Л. Горелова, Е.Н Мельникова та ін. Але досі не було зроблено комплексної оцінки щодо визначення певних математичних моделей та їх застосування на практичній діяльності кредитних спілок.

Кожен кредитний запит характеризується розміром позики Q, яку бажано було б отримати позичальнику в момент часу Т₀, та графіком повернення позичкових коштів і відсотків за ними. Цей графік повинен містити інформацію про розміри майбутніх платежів V_i, які здійснюватимуться позичальником у календарі моменти часу T_i, i = 1, m.

Позначимо нормативну добову ставку використання банком кредитних ресурсів як r. Тоді в разі прийняття банком кредитного запиту до виконання та за умови повного і своєчасного виконання позичальником кредитної угоди чистий доход D банку, зведений до моменту часу Т₀, обчислюватиметься за формулою:

,

де r_i - ставка дисконту для моменту часу Т_і.

Припустимо, що кредитний запит має характеристики, наведені в табл.

Таблиця

Опис кредитного запиту

Якщо норматив добової ставки дисконту становитиме 0,1%, то зведений на 1 вересня 2006 р. чистий доход кредитної спілки (за умов дотримання позичальником графіка оплат) дорівнюватиме:

тис. грн.

Показники розміру позики Q та чистого зведеного доходу кредитної спілки D вважатимемо основними вихідними показниками кредитного запиту, запропонованого на момент часу Т₀.

Визначення оптимального кредитного портфеля у детермінованому випадку. Нехай на момент часу Т₀ є певна множина кредитних запитів. Вважатимемо, що кожен із п кредитних запитів цієї множини вже пройшов попередню експертизу і є таким, що може бути взятим кредитною спілкою до виконання. Через обмеженість кредитних ресурсів перед кредитною спілкою постає питання: які саме із цих запитів доцільно включити до кредитного портфеля? За відсутності ризику неповернення коштів позичальниками це питання зводиться до задачі визначення такого кредитного портфеля, який забезпечував би банку якнайбільший зведений чистий дохід D_y (від розміщення наявних у нього на момент Т₀ кредитних ресурсів R. Маємо цілочислову задачу математичного програмування:

де D_j та Q_j відповідно зведений чистий доход і розмір позики за окремим j-м кредитним запитом із числа тих, що розглядаються для моменту часу Т₀ (j = 1,n).

Невідомими в задачі є логічні змінні xj (j=1, n), які відображають факт включення j-го кредитного запиту до кредитного портфеля чи, навпаки, відмови від цього:

? 1, якщо j-й кредитний запит буде включено до портфеля;

? 0, у протилежному випадку

Нехай на 1 вересня 2006 р. було п'ять кредитних запитів (табл. 2).

Таблиця

Основні показники кредитних запитів

Якщо ліміт кредитних ресурсів банку на 1 вересня 2006 р. дорівнює 1 млн. грн., то оптимальний кредитний портфель х¹ = (0,1,1,0,1) включатиме другий, третій та п'ятий запити. Перший та четвертий запити за браком кредитних ресурсів буде відхилено. Визначений таким чином портфель за детермінованих умов забезпечуватиме банку загальний чистий доход, зведений до 1 вересня 2006 р., у розмірі 160,8 тис. грн.

Показники ризику кредитного запиту. Розглянемо окремий кредитний запит, який характеризується розміром позики Q грошових одиниць і зведеного чистого доходу D грошових одиниць. Завжди існує імовірність майбутньої неплатоспроможності позичальника. З урахуванням цього ризику слід залучити до розгляду показники очікуваного зведеного чистого доходу й дисперсії зведеного чистого доходу у². У першому наближенні їх можна обчислити за формулами:

D? = D(1-p) + (-Q) p =D - (D + Q) p,

(D-D)(1-p) + (-Q-D)² p (1-p).

Замість показника дисперсії можна розглядати показник стандартного відхилення зведеного чистого доходу, який є арифметичним коренем із дисперсії:

Результат обчислення показників ризику кожного із п'яти кредитних запитів, розглянутих раніше (табл. 2), подано у табл.

Таблиця

Обчислення показників ризику кредитних запитів

Показники ризику кредитного портфеля. Розглянемо множину з n різних кредитних запитів і довільний кредитний портфель х = (х₁,..., x_n). За умов ризику загальний зведений чистий доход кредитної спілки (доход портфеля) D_у слід вважати випадковою величиною. Її очікуване значення D_у визначається показниками очікуваного чистого зведеного доходу D_j кожного з кредитних запитів (j = 1,n):

Для обчислення дисперсії загального зведеного чистого доходу кредитного портфеля 6 потрібно поряд із даними про дисперсії зведених чистих доходів за окремими кредитними запитами використати інформацію про коефіцієнти кореляційної залежності між неплатоспроможністю відповідних позичальників. Скористаємося формулою

,

- стандартне відхилення зведеного чистого доходу j-го кредитного запиту;

C_jk - експертна оцінка коефіцієнта кореляції між неплатоспроможністю позичальників j-го та k-го кредитного запитів (j,к = 1,n).

Припустимо, що коефіцієнти кореляції між неплатоспроможністю позичальників є такими, як у табл.

Таблиця 4

Експертні оцінки коефіцієнтів кореляційної залежності між неплатоспроможністю відповідних позичальників

Розрахуємо за даними табл. 3, 4 показники ризику для кредитного портфеля х = (0,1,1,0,1), який був оптимальним у детермінованому випадку. Очікуваний зведений загальний чистий доход і його стандартне відхилення будуть такими:

(тис. грн.)

= 6,658² + 7,017² + 15,724² =340,81

(тис. грн.)

Аналогічним способом обчислюватимуться показники ризику довільного іншого кредитного портфеля.

Визначення оптимального кредитного портфеля за умов ризику. За умов ризику неплатоспроможності позичальників оптимальний кредитний портфель визначатиметься від очікуваного загального зведеного чистого доходу та стандартного відхилення загального зведеного чистого доходу з огляду на особливості ставлення до ризику кредитора. За несхильність до ризику оптимальний кредитний портфель відповідає розв'язку задачі цілочислового квадратичного програмування з бульовими змінними:

Цільова функція задачі відображає як вимогу максимізувати очікуваний загальний зведений чистий дохід кредитного портфеля, так і вимогу мінімізувати дисперсію доходу, тобто вимогу знизити ризик отримання загального зведеного чистого доходу в розмірі, меншому від очікуваного. Параметр k, який введено до цільової функції, забезпечує досягнення певного компромісу між зазначеними критеріями. Він визначається рівнем несхильності до ризику, прийнятним у конкретній кредитній установі. Зокрема, можна скористатися такими рекомендаціями (табл.).

Таблиця

Орієнтовні значення параметра к залежно від рівня несхильності до ризику

Для виконання конкретних розрахунків знову скористаємося даними табл. 3, 4. Ліміт кредитних ресурсів кредитної спілки на 1 вересня 2006 р. залишимо без змін - 1 млн. грн. Рівень несхильності до ризику вважатимемо середнім (k = 0,05). Оптимальним за допомогою Ехсеl буде визначено кредитний портфель х² = (1,1,1,1,0). Статистичні характеристики показника його економічної ефективності такі: D_y (х²) = 133,44 тис. грн., (х²) = 12,081 тис. грн.

Порівнюючи з попереднім портфелем х¹, спостерігаємо не лише збільшення очікуваного чистого зведеного доходу (зі 119,07 до 133,44 тис. грн.), а й зменшення ризику отримання доходу нижчого, ніж очікуваний (стандартне відхилення зменшилося з 18,430 до 12,081 тис. грн.). Це свідчить про доцільність використання запропонованої методики при плануванні кредитного портфеля за умов ризику.

Отже, запропонований метод може бути застосовано при плануванні кредитного ризику будь-якою фінансовою установою України, яка надає кредити. Це сприятиме якісному формуванню кредитного портфеля та допоможе уникнути небажаних втрат від неповернення кредиту.

1. Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці у приміщенні кредитного відділу кредитної спілки «Фінансова підтримка»

Приміщення кредитного відділу кредитної спілки «Фінансова підтримка» розташовано на третьому поверсі чотирьохповерхового будинку.

Розмір кабінету складає 5,6 м*4,5 м*3,6 м, площина - 25,2 м², висота - 3,6 м, об'єм - 90,72 м³.

У відділі працюють 5 чоловік. Виходячи з цього, площина на одного працюючого складає 5,04 м²/чол., об'єм на одного працюючого складає 18,14 м³/чол.

Норми по СН і П ІІ-90-81 та ГСанПіН 3.3.2.007-98 складають:

· мінімум площини 5 м²/чол.,

· мінімальний об'єм на одного працюючого складає 15 м³/чол.

Таким чином, значення цих показників відповідає нормам.

Стіни у даному приміщенні поклеєні шпалерами бежевого коліру, що позитивно впливає на психічне відчуття працюючих цього відділу, стеля пофарбована у білий колір, а підлога застелена лінолеумом, що пройшов сертифікацію.

У кабінеті знаходиться 5 комп'ютерних стола, 7 стільців, 2 шафи та 2 сейфа. Загальна обстановка кімнати добре застосована для праці колективу. Природне освітлення відділу здійснюється за допомогою одного вікна (1,8мЧ2,4м). На вікнах установлені регулюючі жалюзі. На кожному столі міститься комп'ютер марки «Intel Celeron» та монітор марки «Samsung». Біля вікна встановлено 2 тумби на яких розташовані лазерні принтери «Samsung».

Мікроклімат у цьому приміщенні благодійно впливає на процес праці персоналу. Температура повітря у перехідний період складає 19-22°С, що повністю відповідає нормам.

Відносна вологість складає 40-50 %, при нормі 40-60%. Швидкість руху повітря - 0,1 м/с, що відповідає нормативам.

Для забезпечення підтримки метеорологічних вимог у приміщенні у холодну пору року використовується водяне опалення. У приміщення знаходиться 1 батарея з 10 секцій, котра розташована під вікном. У цій системі вода поступає до радіатора за допомогою насосів від котельної.

У теплу пору року для забезпечення робочого клімату в кімнаті працює вентилятор. Природна вентиляція здійснюється скрізь вікна та квартирки. Вікно у приміщенні, як вже зазначалося - 1, розміром - 1,8мЧ2,4м. Таким чином, вентиляція у цьому приміщенні природного походження. Треба зауважити, що природна вентиляція дешева та проста у експлуатації.

Природне освітлення достатнє для праці за робочими столами та комп'ютерами.

Площина вікон повинна відповідати площині приміщення в такій пропорції:

S_в/S_n>0,2 - 0,166 (4.1)

, де S_в - це площина вікон (вона дорівнює 4,32 м²);

S_n - це площина підлоги (вона дорівнює 18 м²).

4,32 м² / 25,2 м²=0,17 > 0,2

Таким чином, природного освітлення для роботи у день достатньо.

У вечері у приміщенні використовується штучне освітлення. На стелі знаходиться 4 світильника по 4 люмінесцентних лампи денного світла (ЛД), номінальною потужністю 40 Вт кожна.

У кімнаті створюється шум від роботи комп'ютерів типу Celeron, 2 лазерних принтерів «Samsung» і сервера який складає 40-50 дБА, при нормі шуму у приміщення даного типу 50-65 дБА. Таким чином, шум знаходиться у межах норми.

Загазованість повітря створюється за рахунок розміщення цього будинку у центрі міста Харкова. Запорошеність складає 0,1 мг/м³, при нормі 0,1-2мг/м³.

У приміщенні знаходяться туалетні кімнати з усім необхіднім набором гігієнічних засобів: серветки, мило, рушники.

Кожен день у кредитній спілці «Фінансова підтримка» здійснюється вологе прибирання кабінетів.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічний стан праці у приміщенні кредитного відділу кредитній спілці «Фінансова підтримка» поданні у табл.4.1. В цій таблиці значення параметрів зіставлені з нормами і стандартами.

Таблиця 4.1

Параметри санітарно-гігієнічних умов в приміщенні кредитного відділу кредитної спілки «Фінансова підтримка»

По даним, наведеним в табл. 4.1. видно, що усі параметри відповідають встановленим нормам.

Розрахуємо необхідність штучного освітлення увечері та в похмурий день у кредитному відділі кредитної спілки «Фінансова підтримка».

Штучне освітлення призначене для освітлення робочих поверхонь у темний час доби або при недостатньому природному освітленні. Створюється воно штучними джерелами світла - лампами наколювання, газорозрядними лампами або люмінесцентними лампами.

При перевірці відповідності освітленості в приміщенні відповідним нормам, коли відома кількість ламп, їхній тип, потужність, кількість світильників, а отже й світловий потік, визначимо дійсну освітленість у приміщенні (лк) і порівняємо її з нормативною (300-400 лк.). Якщо дійсна освітленість виявиться нижче нормативної, то необхідно збільшити або число світильників, або потужність ламп.

Штучне освітлення в приміщенні відділу являє собою 4 світильника по 4 лампи люмінесцентних (ЛД), номінальною потужністю 40 Вт кожна.

Зробимо розрахунок достатності штучного освітлення в приміщення.

Фактична освітленість у приміщенні визначається за формулою :

(4.2)

де N - число світильників, шт;

Fл - світловий потік лампи, лм;

n- число ламп у світильнику , шт. ;

- коефіцієнт використання світильної установки ;

S - площа освітлюваного приміщення, м;

z - коефіцієнт нерівномірності висвітлення ;

k₃ - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості через забруднення і старіння лампи.

Проведемо практичні розрахунки. Вихідними даними є:

N = 4 шт., F = 3570 лм, n = 4 шт., S = 25,2 м, z = 1,2, k_з = 1,5;

Для визначення необхідно знати тип світильника, індекс приміщення і коефіцієнта відображення світлового потоку від стелі, стін і підлоги. Індекс приміщення і визначається рівнянням :

(4.3)

де А і В - відповідно довжина і ширина приміщення, м;

h - висота підвісу, м.

Висоту підвісу визначається висотою приміщення, висотою умовної робочої поверхні та відстанню від світильника до стелі:

h = 3,6-0,7-0,1=2,8 м

За допомогою таблиці визначаємо коефіцієнт використання освітлювальної установки, що дорівнює 0,46, при цьому .

Підставимо всі знайдені величини у формулу (4.2):

лк

Отримана величина більша за нормативне значення, тому можна зробити висновок, що нормативна освітленість у відділу досягнута, фактична освітленість відповідає нормативу ДСТ 12.1.005-88 і іншим державним стандартам. Отже немає необхідності збільшувати або число світильників, або потужність ламп.

2. Техніка безпеки

Приміщення по електронебезпеці можна віднести до класу приміщень без підвищеної небезпеки. Віднесення до цього класу пов'язано з тим, що вологість в приміщенні не перевищує 75%, температура не перевищує 35°С. В приміщенні не струмопровідне середовище.

У приміщенні знаходяться 5 комп'ютерів, 2 принтера і сервер, які працюють від електромережі напруженням 220В. Термін використання електрообладнання 2 роки, воно вироблено компанією МКС. Усе обладнання працює добре та заміни не потребує.

Заземлення здійснюється з допомогою спеціалізованої мережі, яка підключена до заземлення усього дому. Відстань від стін до комп'ютерів складає 1 м, відстань між робочими місцями складає близько 1,5 м. Задня та передня частини монітору не відхилені до інших робочих міст. З цього виходить, що розміщення персональних комп'ютерів відповідає санітарним нормам.

Електромережа у приміщенні підприємства розташована під штукатуркою. Розетки розміщенні на висоті 0,6 м від підлоги. Усі вони призначенні для включення комп'ютерів та принтерів. Усі розетки підключені до мережі у 220В.

В кредитній спілці проводиться інструктаж з техніки безпеки згідно з Типовим положенням про освіту, інструктаж та перевірку знань працівників за питаннями охорони праці, які підтвердженні Наказом Держаного комітету України по нагляду за охороною праці від 4.04.1994 року №30.

Слід зазначити, що розрізняють: вступний, первинний, повторний, плановий та позаплановий інструктажі. Розглянемо більш детально кожний з видів інструктажу.

Вступний інструктаж здійснюється з метою ознайомлення працівників, які тільки прибули з загальними поняттями по техніки безпеки. Записи при проведення вступного інструктажу робляться у спеціальному журналі, а також у документі при прийнятті робітника на роботу.

Первинний здійснюється 1 раз у 6 місяців з усіма працівниками незалежно від стажу та професії з метою перевірки та підвищення рівня знань по охороні праці.

3. Пожежна безпека.

Відповідно нормативам приміщення кредитного відділу кредитної спілки «Фінансова підтримка» відноситься до категорії В з 1-им ступенем стійкості.

Приміщення обладнане пожежною сигналізацією. Вона встановлена на відстані 1,5 м від рівня підлоги. На нашому поверсі знаходиться вуглекислий вогнегасник. Вогнегасник розташовані на помітному місці. В приміщені їх близько 6.

Тепер перелічимо можливі чинники пожежі: необережне користування вогнем, неполадки електричного обладнання, порушення правил користування обладнанням, коротке замикання у мережі.

Профілактичні заходи, які здійснюються - це підтримка електричного обладнання у робочому стані, своєчасний ремонт обладнання.

У випадку пожежі евакуація людей здійснюється скрізь центральні сходи та допоміжний вихід у двір будинку. Схема евакуації при пожежі розташована у коридорах на кожному поверсі.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши становище санітарно-гігієнічних умов праці, електро- та пожежної безпеки, можна зробити висновок, що всі головні нормативи витримані, однак є недоліки:

? відсутність виробничої гімнастики,

? відсутність кондиціонерів.

Важливим фактором підвищення продуктивності праці є умови в яких працюють робітники. Тут слід зазначити, що відсутність кондиціонерів негативно впливає на продуктивність праці в теплий період року. Тому доцільно встановити на підприємстві кондиціонери з потужністю 800 м³ /год.

Одним з найважливіших факторів підвищення продуктивності праці є всебічне покращання форм і методів її організації. Відомо, що для підвищення продуктивності праці мають першорядне значення фізичний розвиток працюючих, рівень їх працездатності. Фізичні вправи не тільки покращають діяльність ряду важливих органів і систем людського організму, але й виробляють здатність у людини не втомлюючись виконувати певну роботу.

Поза людини при роботі сидячи пов'язана з тривалим напруженням більшості м'язів. Дихання при цьому стає поверховим; уповільнюється також швидкість кровообігу, що погіршує постачання киснем тканин і органів, зокрема мозку.

Тому треба звертати увагу на фізичну активність працівників компанії.

Фізичні вправи, що систематично провадяться в умовах професійно-виробничої діяльності людини, є одним з досить ефективних заходів профілактики втоми.

Размещено на Allbest.ru