Сума залишку зобов'язань членів кредитної спілки перед третіми особами, за якими кредитна спілка виступає поручителем, не може перевищувати суму регулятивного капіталу (власних коштів).

До норматива прибутковості належить таке співвідношення: нерозподілений дохід попереднього періоду до фактично отриманих кредитною спілкою доходів звітного періоду до суми витрат кредитної спілки, збільшених на суму доходу, спрямованого на формування резервного капіталу протягом звітного періоду та за підсумками фінансового року, доходу, розподіленого на пайові внески протягом звітного періоду та за підсумками фінансового року не має становити менше 100 відсотків.

Кредитна спілка має право здійснювати благодійну діяльність за рахунок частини доходу кредитної спілки, отриманого в звітному періоді, за умови дотримання кредитною спілкою нормативів достатності капіталу, прибутковості, а також графіка формування резервного капіталу.

Розглянемо нормативи ліквідності кредитної спілки.

Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення суми грошових коштів у касі та на поточних рахунках у банках до суми внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки до запитання. Показник нормативу миттєвої ліквідності не має бути меншим, ніж 10 відсотків.

Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів з початковим терміном погашення до одного року до короткострокових зобов'язань з початковим терміном погашення до одного року. Початковим терміном погашення вважається строк, на який укладався відповідний договір до внесення будь-яких змін та доповнень до нього.

До ліквідних активів при розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються:

? грошові кошти готівкою;

? грошові кошти на поточних рахунках у банках;

? грошові кошти на вкладних (депозитних) рахунках у банках;

? державні цінні папери;

? внески (вклади) на депозитні рахунки в об'єднаній кредитній спілці;

? кредити, надані членам кредитної спілки;

? кредити, надані кредитним спілкам;

? грошові кошти, внесені на зворотній основі до спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, створених з метою підтримки ліквідності кредитних спілок (у трикратному розмірі суми, спрямованої на формування цих фондів, але не більше ніж передбачено положеннями асоціацій про ці фонди);

? грошові кошти, внесені в об'єднану кредитну спілку в рамках програми підтримки ліквідності кредитних спілок (у трикратному розмірі суми, спрямованої на формування цих фондів, але не більше ніж передбачено положеннями асоціацій про ці фонди).

До короткострокових зобов'язань включаються:

? кредити, одержані від банків;

? кредити, одержані від кредитних спілок;

? внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки;

? інші зобов'язання.

Показник нормативу короткострокової ліквідності не повинен бути меншим, ніж 100 відсотків.

Кредитною спілкою з метою покриття втрат від неповернення кредитів формується резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за рахунок частини доходів.

Кредит вважається простроченим, якщо за станом на дату, визначену умовами кредитного договору, очікуваний платіж не надійшов повністю або надійшов частково. До суми очікуваного платежу, залежно від визначеного договором порядку сплати процентів та суми кредиту, можуть входити, відповідно, проценти, або проценти та частина суми кредиту, або проценти та сума кредиту. Залишок основної суми за простроченим кредитом є базою для розрахунку необхідного розміру резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок.

Віднесення кредиту до певного рівня прострочення відбувається в останній день кожного місяця (далі - дата визначення прострочення).

З метою визначення рівня прострочення кредитів та розрахунку необхідної суми резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок кредити розподіляються на:

? прострочені 1-го рівня, якщо прострочення очікуваного платежу на дату визначення простроченості становить від 1 до 3 місяців;

? прострочені 2-го рівня, якщо прострочення очікуваного платежу на дату визначення простроченості становить від 3 до 6 місяців;

? прострочені 3-го рівня, якщо прострочення очікуваного платежу на дату визначення простроченості становить від 6 до 12 місяців;

? неповернені, якщо прострочення очікуваного платежу на дату визначення прострочення становить понад 12 місяців.

Кількість прострочених днів розраховується за формулою:

(2.1.)

де Рі - розрахункова кількість днів прострочення за кредитом;

Кі - кількість днів, що минула з дати надання кредиту до дати проведення розрахунку;

Мі - максимальна заборгованість за кредитними операціями, що включає всю суму наданого кредиту та всю суму процентів за ним, визначену на дату проведення розрахунку;

Пі - планова заборгованість за кредитними операціями, що включає залишок основної суми та нарахованих процентів, вирахуваних на дату розрахунку згідно з плановим строком їх внесення та умовами взаєморозрахунків (без урахування фактичних строків і сум платежів);

Фі - фактична заборгованість за кредитними операціями, що включає фактично не сплачений залишок основного боргу за кредитом та залишок нарахованих, але не сплачених на дату розрахунку процентів.

У разі внесення змін до планового графіку платежів, що підтверджується відповідним кредитним договором, планова заборгованість обраховується з урахуванням встановлених нових планових дат платежів за умови невнесення змін щодо кінцевого строку погашення кредиту.

Розмір необхідного резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за конкретним кредитом визначається за формулою

РЗ = П · Н (2.2.)

де П - залишок заборгованості за простроченим кредитом;

Н - норматив резервування для забезпечення покриття втрат від неповернених позичок.

Нормативи резервування грошових коштів для розрахунку резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок становлять:

? для 1-го рівня - 0 % залишку заборгованості;

? для 2-го рівня - 35 % залишку заборгованості;

? для 3-го рівня - 70 % залишку заборгованості;

? для неповернених та безнадійних кредитів - 100 % залишку заборгованості.

Остаточний розрахунок суми резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок на останній день кожного місяця визначається таким чином:

РЗ = ?П₁ · 0 % + ?П₂ · 35 % / 100 + ?П₃ · 70 % / 100 + ?НП, (2.3.)

де РЗ - сума резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок, що має бути сформований за станом на кінець місяця, виходячи з фактичного рівня простроченості кредитів;

?П1 - сума залишків заборгованості за всіма кредитами з простроченістю 1-го рівня;

?П2 - сума залишків заборгованості за всіма кредитами з простроченістю 2-го рівня;

?П3 - сума залишків заборгованості за всіма кредитами з простроченістю 3-го рівня;

?НП - сума залишків заборгованості за всіма неповерненими та безнадійними кредитами.

Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок формується за рахунок частини доходу незалежно від фінансового результату таким чином, щоб наприкінці кожного місяця його розмір відповідав сумі необхідного резервування за всіма простроченими, неповерненими та безнадійними кредитами, що розрахована згідно з установленими нормативами.

Розрахована сума резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок порівнюється з розміром сформованого резерву за станом на початок місяця і відповідно до виявленого відхилення здійснюється поповнення або зменшення розміру резерву.

Сума сформованого резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок не може перевищувати загальну суму заборгованості за простроченими, неповерненими та безнадійними кредитами.

Так як кредитна спілка не має прострочених кредитів, то резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за рахунок частини доходів не здійснюється.

Розрахунок нормативів діяльності кредитної спілки «Фінансова підтримка» представлен у табл. 2.4. (розрахунок ведеться на кінеь року).

Таблиця 2.4 Дотримання нормативів діяльності кредитної спілки «Фінансова підтримка» за 2004-2006 рр.
Номер пункту полож.	Назва	Нормативне значення, %	Фактичне значення, 2004 р.	Дотримання	Фактичне значення, 2005 р.	Дотримання	Фактичне значення, 2006 р.	Дотримання
2.2.1.	Достатність капіталу	10,00	4742,80	Так	17,20	Так	163,68	Так
2.2.2.	Коефіцієнт платоспроможності	8,00	430,60	Так	44,40	Так	91,10	Так
2.2.3.	Резервний капітал	15,00	152,90	Так	0,20	-14,8	0,56	-14,44
2.2.4.	Мінімальний резервний капітал	3,00	152,90	Так	0,20	-2,8	0,56	-2,44
3.1.1.	Проблемні кредити до власних коштів	100,00	0,00	Так	0,00	Так	20,78	Так
3.1.2.	Проблемні кредити до кредитів	10,00	0,00	Так	0,00	Так	3,24	Так
3.1.3.	Платні пасиви до доходних активів	100,00	0,00	Так	85,60	Так	37,86	Так
3.1.4.	Інвестиції (крім депозитів) до капіталу	50,00	0,00	Так	0,00	Так	0,00	Так
3.1.5.	Тимчасово вільні кошти	100,00	100,00	Так	100,00	Так	158,68	Так
3.2.1.	Максимальний кредит	20,00	Х	Х	Х	Х	Х	Х
3.2.2.	Велики ризики	500,00	0,00	Так	0,00	Так	0,00	Так
3.2.3.	Кошти від юросіб	50,00	0,00	Так	0,00	Так	0,00	Так
3.2.4.	Зобов'язання перед членом	10,00	Х	Х	Х	Х	Х	Х
3.3.1.	Прибутковість	100,00	0,02	-99,8	102,40	Так	108,55	Так
4.1.1.	Миттєва ліквідність	10,00	10,00	Так	10,00	Так	10,00	Так
4.2.1.	Короткострокова ліквідність	100,00	2640,20	Так	219,50	Так	483,48	Так

Аналізуючи нормативи діяльності кредитної спілки по роках, можна зробити висновок, що кредитна спілка дотримується майже всіх нормативних значень, крім нормативу, щодо формування резервного капіталу. І в 2004 році можна побачити, що норматив прибутковості не виконувався, тому що в перший рік свого існування кредитна спілка несла збитків.

Розглянемо детальніше нормативи, яких повинна дотримуватись кредитна спілка.

Аналізуючи норматив достатності капіталу, можна побачити, що в 2004 р. капітал складав 4742,8% від загальних зобов'язань, в 2005 р. - 17, 2% та в 2006 р. становив 163,68%, що говорить, про високу фінансову незалежність кредитної спілки.

Що стосується коефіцієнта платоспроможності, то цей норматив виконується в достатній мірі і перевищує 8%.

Приведемо приклад розрахунка коефіцієнта платоспроможності.

Стосовно резервного капіталу, можна зробити висновок, про його недостатність, що не дає змогу здійснювати розподіл доходу на додаткові пайові внески протягом року або розподіляти нерозподілений дохід за підсумками фінансового року на пайові внески.

Розглядаючи нормативи якості активів, можна зробити висновок, що у 2004 та 2005 рр. проблемні кредити взагалі були відсутні. Що стосується 2006 р., то можна сказати, що до складу проблемних кредитів відносилися тільки пролонговані. Прострочених, неповернених та безнадійних кредитів взагалі не було. Тож стосовно нормативів якості активів у 2006 р., можна зробити висновок, що пролонговані кредити складали 20,78% від регулятивного капіталу, та 3,24% від наданих кредитів.

Аналізуючи такий показник, як платні пасиви до доходних активів, можна зробити висновок, що в 2005 році загальні зобов'язання складали 85,6% від продуктивних активів, а в 2006 - 37,86%. Зниження цього показника зв'язане с тим, що в 2006 році розмір наданих кредитів збільшився майже у 7 разів в порівнянні з 2005 роком.

Стосовно нормативів ризиковості операцій, то можна побачити, що кредитів, які б перевищували 20 відсотків від капіталу кредитної спілки, не було.

Відсутність по роках великого ризику говорить про те, що заборгованість за наданими кредитами одного члена кредитної спілки за 2005-2006 рр. не дорівнювала та не перевищувала 10 відсотків капіталу кредитної спілки (ст. 1.2. «Положення про фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок»).

Відносно нормативу, щодо зобов'язання перед членом кредитної спілки можна сказати, що у 2005-2006 рр. розмір залучених депозитів не перевищував 10 відсотків загальних зобов'язань кредитної спілки.

Розглядаючи норматив прибутковості, можна зробити висновок, що у 2004 році кредитна спілка несла збитків, але у 2005 та 2006 рр. норматив прибутковості виконувався і складав 102,4% та 108,55% відповідно по роках.

В цілому можна зробити висновок, що кредитна спілка «Фінасова підтримка» дотримується нормативів, які встановлені Держфінпослуг. Не виконується тільки норматив щодо достатності резервного капіталу.

2.4 Аналіз кредитного портфеля кредитної спілки «Фінансова підтримка»

Відповідно до класичного визначення, кредитний портфель - це сукупність виданих позичок, які класифікуються на основі факторів, що впливають на величину кредитного ризику, або по способах захисту від ризику. Грамотне керування кредитним портфелем дозволяє кредитній спілці завчасно знизити загальний кредитний ризик за рахунок диверсифікованості кредитних вкладень, сприяє підвищенню рівня ліквідності й прибутковості й, в остаточному підсумку, підтримці фінансової стабільності, надійності й діловій репутації кредитної спілки. Безпосередній вплив на стан кредитного портфеля робить капітальна база кредитної спілки, структура його пасивів й активів, а також знання ринку й культура кредитування й керування.

Динамику кредитів, наданих кредитною спілкою розглянемо у табл. 2.5.

Таблиця 2.5
Кредити, надані кредитною спілкою "Фінансова підтримка" за 2004-2006 рр.
Кредитна діяльність	2004	2005	2006
	Залишок на початок звітного періоду	Видано за звітний період, нараховано %	Сплачено за звітний період, погашено %	Залишок на кінець звітного періоду	Залишок на початок звітного періоду	Видано за звітний період, нараховано %	Сплачено за звітний період, погашено %	Залишок на кінець звітного періоду	Залишок на початок звітного періоду	Видано за звітний період, нарахова-но %	Сплачено за звітний період, погашено %	Залишок на кінець звітного періоду
1.1. Сума кредитів наданих членам КС, у т.ч.	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	10 237,22	4 468,00	5 769,22	5 769,22	46 238,88	12 846,59	39 161,51
з терміном погашення до 3 міс.	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	7,00	5,00	2,00	2,00	3 608,23	3 122,11	488,13
з терміном погашення з 3 до 12 міс.	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	10 230,22	4 463,00	5 767,22	5 767,22	31 918,76	8 842,60	28 843,38
з терміном погашення понад 12 міс.	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	10 711,88	881,88	9 830,00
Розрахунки за проц. за кредитами членам кредитної спілки	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	121,67	115,06	6,61	1 171,03	1 021,68	155,96
1.2. Сума кредитів, наданих кредитним спілкам	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Розрахунки за проц. за кредитами кредитним спілкам	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
1.3. Заборгованість за безнадійними кредитами	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00

Аналізуючи табл. 2.5, можна помітити різке збільшення кредитного портфелю, і той факт, що основна частина кредитів - це кредити, надані членам кредитної спілки з терміном погашення від 3 до 12 місяців, що наглядно зображено на рис. 2.13.

Рис. 2.13. Динаміка наданих кредитів кредитної спілки «Фінансова підтримка» в розрізі періоду, на який надається позика.

Зробимо розрахунок основних показників аналізу кредитного портфелю.

Розрахуємо рівень погашення за 2005 та 2006 рр., формула розрахунку якого була приведена у підрозділі 1.3.

,

де РіПог - рівень погашення;

?оп - сума отриманих платежів;

Очп - очікувані платежі.



Як бачимо, рівень погашення в 2005 році перевищував аналгічний показник у 2006 році. Але це не свідчить, про скрутне становище кредитної спілки, тому що в більшості випадків, тіло кредиту погашають наприкінці строку кредитування.

Розрахуємо показники ефективності управління кредитним портфелєм.

,

де Кае - коефіцієнт адміністративної ефективності;

Ав - адміністративні витрати;

- середній кредитний портфель.

Порівнюючи отримані показники К_ае2005=0,42% та К_ае2006=0,2% із загальноприйнятим у світовій практиці рівнем адміністративної ефективності для мікрофінансових установ, який дорівнює 15-25%, можна зробити висновок, що кредитна спілка «Фінансова підтримка» успішно веде свою фінансово-господарську діяльність при невеликих адміністративних витратах.

Що стосується загальноприйнятого показника витрат на персонал, який становить 60-70% від загальних витрат, то можна сказати, що в 2004 році цей показник становив 60%, в 2005 році - 58%, в 2006 році - 46,72%.

Розрахуємо такий показник, як кількість позичальників на 1 кредитного інспектора.

Як бачимо, кількість позичальників не дуже велика, але слід зауважити, що кредитний інспектор працює не тільки с позичальниками, але і с членами кредитної спілки, які мають внески на депозитних рахунках.

Зробимо розрахунок коефіцієнту операційної ефективності, який показує скільки коштує спілки 1 гривня, якою користується позичальник.

Аналізуя оперативну ефективності по роках, можна зробити висновок про значне покращення цього показника за рахунок збільшення кредитного портфеля.

Що стосується коефіцієнта оперативної ефективності, який показує загальну суму витрат (операційних засобів, резервів) у вигляді відсотка від чистого кредитного портфеля без урахування резервів на покриття втрат від неповернених кредитів, то можна сказати, що в 2005 році загальна сума витрат складала 112% від чистого кредитного портфеля, а в 2006 році - 19%. В 2005 році цей показник мав таке високе значення, тому що розмір кредитного портфелю був не досить великий у порівнянні з розміром залучених депозитів. Але проценти від розміщених депозитів у банку покривали всі витрати, тому у 2005 році кредитна спілка отримала чистий прибуток. Аналізуя коефіцієнт оперативної ефективності у 2006 році, можна зробити висновок, що загальна сума витрат значно зменшилася, і складає 19% від значно більшого розміру кредитного портфелю у порівнянні з 2005 роком.

Таблиця 2.5.

Звітні дані про кредитну діяльність за 2005 рік

	Надані кредити за звітний період	Заборгованість за кредитами на кінець звітного періоду	Пролонговані кредити	Погашено у звітний період
	Кількість, од	Сума, тис. грн	Кількість, од	Сума, тис. грн	Кількість, од	Сума, тис. грн	Кількість, од	Сума, тис. грн
Усього кредитів, у тому числі	28	10 237,22	18	5 769,22	0	0,00	10	4 468,00
Комерційні кредити	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0	0,00
Кредити для ведення фермерських господарств	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0	0,00
Кредити для ведення особистих селянських господарств	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0	0,00
Кредити на придбання, будівництво, ремонт та реконструкцію житла	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0	0,00
Споживчі кредити	28	10 237,22	18	5 769,22	0	0,00	10	4 468,00
Інші потреби	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0	0,00

Таблиця 2.6.

Звітні дані про кредитну діяльність за 2006 рік

	Надані кредити за звітний період	Заборгованість за кредитами на кінець звітного періоду	Пролонговані кредити	Погашено у звітний період
	Кількість, од	Сума, тис. грн	Кількість, од	Сума, тис. грн	Кількість, од	Сума, тис. грн	Кількість, од	Сума, тис. грн
Усього кредитів, у тому числі	61	46 238,88	41	39 161,51	8	1 267,83	12	12846,59
Комерційні кредити	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0	0,00
Кредити для ведення фермерських господарств	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0	0,00
Кредити для ведення особистих селянських господарств	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0	0,00
Кредити на придбання, будівництво, ремонт та реконструкцію житла	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0	0,00
Споживчі кредити	61	46 238,88	41	39 161,51	8	1 267,83	12	12846,59
Інші потреби	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0	0,00

Рис. 2.14. Структура кредитного портфелю за строком погашення за 2005-2006 рр.

Аналізуя табл. 2.5 і табл. 2.6, можна зробити висновок, що в структурі кредитного портфелю існують тільки споживчі кредити. Кредитний портфель збільшився у 4,5 рази і разом с цим, прослідковується тенденція до збільшення заборгованості за кредитами на кінець звітного періоду більше ніж у 6,7 разів.

Пролонговані кредити відсутні у 2005 році, але складають 2,74% від загальної суми кредитного портфелю, що не становить загрози для заборгованості по кредитах.

Отже, аналізуя стан кредитного портфелю за період 2005 та 2006 рр., можна зробити висновок про його значне зростання, та можна сказати, що в структурі кредитного портфелю преобладають кредити з терміном погашення від 3 до 12 місяців. Якщо розглядати кредити в розрізі цільвого призначення, то кредитна спілка «Фінансова підтримка» надає тільки кредити на споживчі цілі. Що стосується рівня погашення, то в 2005 році він складав 43,64%, а в 2006 році -27,78%.

3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ «ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА»

3.1 Удосконалення кредитування в кредитній спілці «Фінансова підтримка» за допомогою упровадження скорингових моделей

Сучасний етап розвитку кредитних спілок України характеризується зростаючою конкуренцією на ринку роздрібного кредитування. Аналітики прогнозують подальший ріст кредитної заборгованості фізичних осіб і прихід нових гравців на цей ринок. У таких умовах основний спосіб залучення нових членів у кредитну спілку - цінова конкурентноздатність і технології прискореного кредитування

При цьому зниження ціни на кредит і прискорення процесу ухвалення рішення можна лише за рахунок упровадження нових для кредитних спілок технологій. Ці технології повинні містити у собі:

? стандартизацію роздрібного кредитного процесу по системі кредитної спілки;

? автоматизацію процесів видачі кредиту (прийняття заявки, ухвалення рішення, видачі або перерахування грошей);

? упровадження скоринг-систем;

? упровадження перевірки за чорними списками;

? упровадження системи повернення боргів.

Розглянемо в данім підрозділі одну з частин цих технологій - упровадження скоринг-систем при роздрібному кредитуванні.

Спочатку методи кредитного скоринга використовувалися, тільки щоб знайти відповідь на питання, чи може даний позичальник одержати кредит, але в даний час нові версії цих моделей дозволяють аналізувати зворотність кредиту на більш пізніх фазах кредитної історії.

Скоринг - процедура бальної оцінки кредитоспроможності позичальників по спеціальній таблиці (скоринговій карті). Скорингові карти складаються для конкретних кредитних продуктів і задач аналізу.

Application scoring - оцінка кредитної здатності претендентів на одержання кредиту (аппликантів). Здійснюється з метою ухвалення рішення про можливість надання кредиту.

Behavioral scoring - оцінка імовірності повернення уже виданих кредитів. Здійснюється в межах кредитного періоду з метою виявлення ризику дефолта і вживання превентивних заходів по зниженню цих ризиків.

Collection scoring - оцінка можливості повного чи часткового повернення кредиту позичальником при порушенні їм термінів погашення заборгованості. Здійснюється після витікання кредитного періоду з метою вживання адекватних заходів по поверненню кредиту.

У даний час скорингові системи успішно використовуються в економічно розвитих країнах, почате їхнє використання в Росії. В Україну теж уже прийшли великі гравці в області скорингових моделей, у тому числі Файр Исаак і Ко, Experian-Scorex, SAS. Однак при впровадженні скорингових систем треба враховувати той факт, що позитивний досвід їхнього успішного використання в економічно розвитих країнах був сформований у зовсім іншім економічному середовищі. В Україні в умовах відсутності діяльності кредитних бюро, недостатньої кредитної культури населення, відсутності єдиного інформаційного простору у фінансовій сфері масове застосування закордонних скоринг-технологій, без сумніву, підсилить кредитні ризики діяльності кредитних спілок. У цьому зв'язку адаптація наявного в цьому питанні закордонного досвіду до українських особливостей, використання російського досвіду впровадження й удосконалювання методичних підходів до оцінки кредитоспроможності індивідуальних позичальників представляється дуже важливою задачею.

Розглянемо роль скорингових моделей у процесі ухвалення рішення про видачу кредиту. Основні блоки процесу ухвалення рішення в сучасних автоматизованих системах виглядають у такий спосіб (рис. 3.1).

Таким чином, скоринг - це одна зі складових частин процесу ухвалення рішення. Задачею скоринга є відсікання небажаних для банку позичальників. При цьому небажаність формується на підставі історичних даних про параметри і результат кредитування вже існуючих позичальників.

Ключовим поняттям є скорингові таблиці. Скорингові таблиці використовувалися в багатьох галузях для безлічі задач, включаючи пророкування неплатежу, банкрутства, шахрайства, страхових вимог і повернення сум, не виплачених клієнтами.

Рис. 3.1. Основні блоки процесу прийняття рішення

Раніше скорингові таблиці будувалися спеціальними агентствами. Установи надавали дані про клієнта агентствам, а ті виробляли для них прогнозуючу таблицю. В останні кілька років позначився загальний курс на самостійне ведення таблиць. Для цього в багатьох передових компаніях були створені відділи моделювання і розрахунку ризикових таблиць. Це порозумівається появою програмних додатків, що дозволяють користувачам вести ризикові скорингові таблиці без великих вкладень у кваліфікованих програмістів і відповідну інфраструктуру (найбільш розповсюдженими програмними продуктами для створення в банку системи кредитного скоринга фізичних осіб є SAS Credіt Scorіng Solutіon (SAS) Data Mіnіng System&Scorіng StartSoft (STATІSTІCA), і ін. Складні функції аналізу даних стали доступні по щиглику миші, що дозволило користувачу витрачати більше часу на діяльність, зв'язану з бізнесом і одержанням даних, а не на налагодження складних програм.

Інформація про ризиковий рейтинг у сполученні з іншими факторами, такими як середній ступінь схвалення і потенціал доходу/прибутку для кожного рівня ризику, може використовуватися для розробки нових стратегій добору заяв, що будуть максимізувати доход і мінімізувати неповернений борг.

Розглянемо побудову скорингових таблиць. Ціль процесу розробки скорингових таблиць - побудувати найбільш повний профіль ризику для кожного клієнта.

Скорингові таблиці поділяються в залежності від інформації і методів, використовуваних при їхньому веденні.

Оцінні: таблиці, що складаються на підставі суб'єктивних критеріїв експертів. Також їх називають таблицями, заснованими на знаннях.

Індивідуальні: таблиці, розроблені статистично на підставі даних про клієнтів компанії, включаючи зовнішні і внутрішні дані.

Типові: таблиці, розроблені статистично на підставі даних, зібраних з багатьох компаній, як правило, з однієї галузі. Також їх називають таблицями на підставі об'єднаних даних.

Результатом застосування скоринга є визначення імовірності того, що кредитна операція закінчиться "поверненням у термін" чи "дефолтом". Ці імовірності поряд з іншими комерційними факторами, такими як доход і втрати, потім використовуються як база для прийняття рішень.

Скорингова таблиця складається з групи характеристик, що відповідно до статистичного аналізу є значимими. Приведемо приклад скорингової таблиці, яку можна використовувати у кредитній спілці «Фінансова підтримка» (див. табл. 3.1.)

Таблиця 3.1

Приклад частини скорингової таблиці

Найменування характеристики	Атрибут	Сума балів
Вік	до 25	5
	25 - 40	10
	40 - 50	15
	50 та більше	10
Власність	власник	20
	співвласник	15
	орендатор	10
	інше	0
Робота	керівник	15
	менеджер середньої ланки	10
	службовець	5
	інше	0
Стаж	1/безробітний	0
	1-3	5
	3-10	10
	10 та більше	15
Робота чоловіка/жінки	не має / домробітниця	0
	керівник	10
	менеджер середньої ланки	5
	службовець	1

Значення скорингової карти	Кількість добрих счетов на один поганий	Рішення про кредитування
65 и больше	40/1	Позитивне
50 - 65	25/1	Позитивне
Рівень безбитковості кредитних операцій
40 - 50	10/1	Додатковий аналіз заяви
менее 40	5/1	Відмовити

Характеристики скоринговой таблиці можна вибрати з різних джерел даних, доступних кредитору на момент подачі заявки. Приклади таких характеристик - демографічні (наприклад, вік, час проживання, роботи на одному місці), відносини з позичальником (наприклад, час, протягом якого він є клієнтом банку, число куплених продуктів, статистика оплати, минулі страхові вимоги), дані з кредитного бюро (запити, правопорушення), дані про нерухомість, професію і т.д.

Кожному атрибуту ("Вік" - це характеристика, "25-28" - атрибут) привласнюється кількість балів на основі статистичного аналізу з урахуванням різних факторів, таких як значимість показника, кореляція між характеристиками. Загальний рейтинг кандидата - це сума балів усіх його атрибутів, що є присутнім у таблиці.

Табл. 3.2 являє приклад звіту, отриманого при скоринговом аналізі.

Виділений рядок у таблиці означає, що:

- для діапазону рейтингів 253-259 очікувана частка "дефолтов" дорівнює 1,51%. Це значить, що 1,51% кредитів з рейтингом від 253 до 259, швидше за все, не повернуться в термін;

- сумарна питома вага "дефолтов" серед усіх заявок з рейтингом вище 253 дорівнює 1,15%;

- сумарна питома вага схвалених заявок для рейтингу 253 дорівнює 19,5% (19,5% усіх заявок мають рейтинг вище 253).

Важливим моментом є вибір точки відсічення, тобто суми балів, нижче якої приймається негативне рішення про видачу кредиту. На основі факторів, описаних вище, кредитна спілка може вирішити, наприклад, відмовляти всім кандидатам з рейтингом нижче 211 чи призначати їм велику ціну через те, що вони представляють більший ризик.

Інформація про ризиковий рейтинг у сполученні з іншими факторами, такими як середній ступінь схвалення (approval rate) і потенціал доходу чи прибутку для кожного рівня ризику, може використовуватися для розробки нових стратегій добору заяв, що будуть максимізувати доход і мінімізувати неповернений борг. Прикладами стратегій для кандидатів з високим рівнем ризику є:

- відмовлення в наданні чи кредиту послуги, якщо рівень ризику занадто високий;

- менший стартовий кредитний чи ліміт максимальне значення кредиту на кредитній картці;

- збільшена процентна ставка по позичці;

- вимога надати застава;

- додаткова перевірка клієнта.

Навпроти, кандидатам з високим рейтингом можуть бути видані великі кредити по більш вигідних процентних ставках, можуть бути надані послуги більш високого розряду, наприклад золоті чи платинові картки (впровадження кредитних карток буде розглянуто у розділі 3.3.).

Рейтинги заяв можна також використовувати для due dіlіgence polіcіes. Наприклад, кандидат з дуже високим чи дуже низьким рейтингом може бути прийнятий чи відкинуть відразу ж без одержання подальшої інформації про нерухомість, підтвердження чи доходів перевірки базового активу.

Усі ці питання регулюються кредитною політикою кредитної спілки. Ризикові рейтинги в такий же спосіб можна використовувати для уже виданих кредитів. У цьому контексті дані про поведінку клієнтів у відношенні кредитної спілки можуть використовуватися для пророкування негативної поведінки клієнта. На підставі тих же міркувань, що і раніш (наприклад, очікувані рівні ризику і прибутковості), до існуючих кредитів можуть застосовуватися різні дії, такі як:

- пропозиція нових продуктів і поліпшення вже наданих продуктів;

- підвищення кредитного ліміту;

- дозвіл деяким членам кредитної спілки, що використовують поновлюваний кредит, перевищення кредитного ліміту;

- пропозиція більш вигідної ціни за поновлення позички;

- автоматичне рішення про видачу нової кредитної карти після витікання терміну дії існуючої;

- більш строгий збір платежів з порушників чи відправлення даних про їх в агентства збору платежів;

- припинення кредитних послуг;

- направлення під спостереження через потенційні шахрайські дії.

Скорингові таблиці крім оцінки рівня ризику також успішно застосовуються для інших цілей, таких як:

- раціоналізація процесу прийняття рішень, тобто заяви з високим і пограничним ризиком направляються більш досвідченому персоналу для більш ретельного розгляду, у той час як заявки з низьким ризиком - молодшому персоналу;

- зменшення часу обробки заяв за допомогою автоматичного прийняття рішень;

- оцінка якості портфелів, що передбачається придбати;

- порівняння якості кредитних портфелів з різних каналів продажів.

Початковий аналіз характеристик визначає набір тих з них, що повинні бути враховані в підсумковій моделі, і перетворить їх у групований формат перемінних. На стадії складання скоринговой таблиці різні методики прогнозування можуть використовуватися для перебування такого набору характеристик, що сприяє забезпеченню найбільшої точності прогнозу. Застосовуються методи логистичної регресії, а також дерева рішень і нейтронні мережі. Узагалі говорячи, підсумкові скорингові таблиці повинні складатися з 8 - 20 характеристик. Така кількість значень береться для забезпечення стійкості карти навіть при зміні однієї чи декількох характеристик. Скоринг-карти з дуже маленьким набором характеристик, як правило, не витримують випробувань, тому що вони хитливі при найменших змінах в обраному профілі (наборі характеристик). Незалежно від використовуваної методики моделювання результатом роботи повинна з'явитися готова скорингова таблиця, що складається з оптимальної комбінації характеристик, прийнятих в увагу, наприклад можуть враховуватися:

- кореляція між характеристиками;

- ітерпретируємость обраних характеристик у конкретному клієнтському сегменті;

- використовувані засоби моделювання;

- зрозумілість методології; відповідність пропонованим вимогам.

Створення скоринговой таблиці клієнта на основі профілю ризику в теорії практично нічим не відрізняється від інших процедур прогнозного моделювання. Різниця складається лише в представленні кінцевого набору характеристик. Існує велика кількість різноманітних методів, що можуть бути використані для включення значень профілів ризиків клієнта в скоринг-карту.

Розглянемо порядок упровадження скорингових моделей у кредитній спілці.

Упровадження скорингових моделей у кредитній спілці не може розглядатися як окремий бізнес-процес і повинне здійснюватися паралельно з іншими кроками, спрямованими на удосконалювання кредитної політики, у тому числі:

- визначення в стратегії кредитної спілки основних параметрів діяльності банку на роздрібному ринку;

- зміна кредитної політики кредитної спілки в частині визначення дефолта і припустимого рівня ризику основних продуктів;

- автоматизація обробки кредитної заявки;

- формування єдиної бази кредитних заявок;

- створення відділу скоринг-систем;

- підключення баз даних (у тому числі чорних списків);

- організація обміну даними з кредитним бюро.

У функції відділу скоринг-систем необхідно включити:

- аналіз даних по кредитних програмах;

- створення й актуалізацію скорингових карт по кредитних програмах;

- супровід "дерева прийняття рішень за кредитною заявкою" в автоматизованій системі.

Як висновок, можна відзначити, що скорингові моделі дозволяють прискорити й здешевить процедуру ухвалення рішення, одержати більш точний і обґрунтований результат, що в підсумку знизить ризики кредитування, забезпечить необхідну стабільність роботи кредитної спілки і заданий рівень прибутковості.

Однак упроваджувати їх необхідно в комплексі з іншими технологіями масового впровадження роздрібного кредитування, залучаючи фахівців в області статистичного аналізу.

3.2 Удосконалення кредитної політики шляхом емісії кредитних карток

На руках в українців лише 1,5 млн. справжніх кредиток, тобто не забезпечених депозитами чи майном, -- близько 4% випущених банками. Непопулярність кредиток банкіри списують на низькі доходи населення. Сумнівний аргумент -- у Туреччині та Єгипті частка кредитних карток становить 75% усього пластику. Однак вже протягом найближчого року кількість кредиток, емітованих українськими банками, щонайменше подвоїться. Ринок дебетних карток вже насичений, відтак нарощувати емісію карток банки можуть лише за рахунок кредитного пластику. Вже поставили на конвеєр випуск кредиток ПриватБанк, Надра, УкрСиббанк.

Надалі, прогнозують банкіри, карткові кредити поступово заміщатимуть популярні нині цільові споживчі позики. Нинішні тенденції свідчать про початок лавиноподібного зростання споживчого кредитування. Пік цього процесу настане вже в найближчі рік-два. При цьому пластикові картки будуть основним інструментом споживчого кредитування. Їх застосування суттєво спростить як процедуру надання позики, так і процес погашення.

Кредитки зваблюватимуть українців меншою вартістю, пільговим періодом користування позикою (нижчі відсотки) та гнучким графіком погашення боргу. Кредитори, своєю чергою, за допомогою карток на тривалий термін прив'яжуть клієнтів і зменшать витрати на видачу позик, адже в цьому випадку позичальник перевіряється один раз, а не при кожній наступній покупці.

Процес втягування населення в карткові борги, вочевидь, прискорять бюро кредитних історій -- цей бізнес в Україні тільки-но починає розвиватися. Крім власне історій бюро пропонуватимуть банкам скорингові системи, які були пропоновані у розділі 3.1. Вони значно пришвидшують прийняття рішення про кредитний ліміт (максимальну суму кредиту, яку банк може надати позичальнику).

Згідно Закону України «Про платіжні системи», кредитні спілки мають право бути учасниками платіжних систем, тобто, мають право випускати кредитні картки. Нині в Україні немає жодної кредитної спілки, які б займалися випуском кредитних карток. Розглянемо переваги втілення цього платіжного продукту у кредитну спілку «Фінансова підтримка».

Розглянемо детальніше кредитні картки, як інструмент платіжної системи та переваги втілення цього нового продукту.

Кредитна картка дозволяє автоматично отримувати кредит в банку. Кредит має бути погашений вчасно і протягом визначеного терміну дії. Погашення відбувається шляхом зарахування власником картки готівки на картковий рахунок. Кредитні картки набули високого значення в країнах, де практикується споживче кредитування. Його складовою є розрахунки за допомогою кредитних карток, в даному випадку користувач розраховується карткою в торговельних пунктах. Для здійснення операції банк відкриває кредитну лінію, яка автоматично використовується кожного разу, коли купується товар або знімається готівка.

На даному етапі в Європейському просторі переважають такі кредитні картки як: VIZA, American Express, Master Card, EuroCard.

Проаналізуємо кількість емітованих кредитних карток провідними банками України.

Таблиця

Основні емітенти кредитних карток

Банк-емітент кредитних карток	Усього емітованих карток	Емісія кредиток MasterCard	Питома вага від об'єму еміто-ваних кредиток %	Емісія кредиток VISA	Питома вага від об'єму емітова-них кредиток %	Відсо-ток усіх креди-ток у порт-фелі, %
ПриватБанк	10 400 057	310 527	2,99	2 505 433	24,09	27
Надра	3 992 924	185 249	4,64	1 654 250	41,43	46
Аваль	4 245 206	175 168	4,13	1 034 919	24,38	29
Укрсиббанк	1 536 142	41 208	2,68	513 967	33,46	36
Промінвестбанк	1 773 994	209 639	11,82	64 248	3,62	16
Правекс-Банк	965 015	13 138	1,36	141 205	14,63	16
Ощадбанк	1 084 459	90 119	8,31	87 407	8,06	16
Укрпромбанк	522 213	109 025	20,88	3 535	0,68	22
Фінанси та Кредит	322 190	17 877	5,55	103 549	32,14	38
Брокбізнесбанк	312 235	55 904	17,90	107 320	34,37	52

Аналізуючи дану таблицю можна побачити, що кредитні картки займають досить велике значення у кредитному портфелі банків, що означає доцільність вкладення інвестицій у розвиток даного платіжного продукту.

Стосовно вибору тієї чи іншої системи каток, можна побачити кількісну перевагу VISA над Master Card.

Розглянемо механізм вступу українських банків в міжнародні платіжні системи на прикладі одного з банків.

Для вступу в міжнародну платіжну систему VISA банк направляє клопотання на вступ. Потім в VISA надсилається документарне заключення міжнародної аудиторської фірми про фінансовий стан банку. При чому VISA визнає лише висновки шести аудиторських фірм, а саме :

- PRICE WATERHOUSE;

- KPMG;

- ARTUR&ANDERSON;

- ERNST AND YOUNG;

- ДЕЛОЙТ ЕНД ТУШ;

- КУПЕР ЕНД ЛАЙБРОНД.

Переписка між двома сторонами триває досить довгий час. І коли вже досягнуто певної домовленості, починається заповнення документів, що стосуються безпосередньої роботи банка в системі (підготовчі роботи).

Так звана “офіційна” частина починається з подачі банком Заяви на вступ у VISA (Application for Membership ), в якій вказується :

- ім'я заявника;

- назва організації;

- адреса головної контори організації.

Також вказується статус майбутнього члена, а якщо це потрібно, то і спонсора, який є своєрідним гарантом банку при вступі у платіжну систему.

До Заяви додається перелік документів, а саме :

- Заяву на членство;

- бланк договору про спонсорство;

- бізнес-план;

- копію ліцензії на проведення банківських операцій;

- річний звіт з заключенням аудитора, включаючи рахунки, за останні 3 роки;

- список банків, в яких відкрито кореспондентські рахунки, включаючи контактні зв'язки;

- зразки підписів;

- лист з проханням про прийняття в VISA.

Всі перераховані документи є невід'ємною частиною заяви на членство в VISA і повинні пред'являтися на розгляд Департаменту по керуванню ризиками VISA.

Зупинимось більш конкретно на бізнес-плані.

VISA надає типовий бланк бізнес-плану, який банк повинен заповнити в певному порядку, а саме :

1. Надати план випуску карток на найближчі 3 роки;

2. Визначити кількість банкоматів для видачі готівки на той самий період;

3. Розрахувати кількість торгових точок, які будуть обслуговуватись в даному банку;

4. План по процесінгу : вибір процесінгового центру у випадку, якщо процесінг буде виконувати третя сторона;

5. Інформація по вже емітованим карткам, про власні банкомати, власні кредитні картки, єврочеки, EuroCard/MasterCard, якщо такі є в банку;

6. Вказується кількість філіалів, які існують у банка;

7. Кількість рахунків, відкритих у банку (приватних і корпоративних);

8. Склад акціонерів;

9. Активи банку;

10. Реквізити банку, по яким буде в майбутньому здійснюватися зв'язок.

В залежності від прав банку і вимог до нього з боку платіжної системи, у VISA передбачено різнорівневе членство. Найбільш повний член платіжної системи - принциповий (Principal Member), який має право займатися як емісією карток, так і еквайрінгом і також встановлювати банкомати. Таким банком на Україні є, наприклад, банк “ АВАЛЬ”. Наступним за значимістю є асоційований член (Associate Member), у функції якого входить укладання угод з іншими банками, які мають статус члена, що бере участь у платіжній системі (Participant Member).

Його основні функції мають таку ж силу як і функції принципового члена. Банк-учасник повинен при вступі у VISA знайти банк спонсор, який є або принциповий член системи, або асоційований член і укласти з ним договір про спонсорство. Існують також в платіжній системі банки-члени, які мають право здійснення операцій з торговими точками і банки-члени, які можуть займатися лише видачею готівки.

Кожен банк - член міжнародної платіжної системи повинен відкрити в кліринговому банку кореспондентський рахунок, по якому будуть проводитись списання і зарахування по трансакціям. Так, наприклад, Перкомбанк по VISA і по MasterCard має такий рахунок в Bankers Trust Company, який є членом Федеральної резервної системи і має прямий зв”язок з головним кліринговим банком Chase Manhattan Bank, а по EuroCard - у Midland Bank PLC, який здійснює розрахунки в Європі.

Відмітимо ще один головний момент. Коли наші банки вступають в міжнародні платіжні системи, то від них вимагається внесення страхового депозиту. Розмір страхового депозиту залежить від розрахункової величини, яка визначається множенням денного обороту по карткам на 14 днів. Так, наприклад , стартова сума страхового депозиту для банку може складати від 200 до 400 тис. дол. США. По нашій шкалі градації членів платіжної системи він у нас принциповий член і може виступати спонсором при вступі інших банків в міжнародну платіжну систему. Тому банки, для яких АВАЛЬ виступає спонсором, повинні в нього розміщувати свої страхові депозити, а вимоги платіжної системи щодо самого банку АВАЛЬ повинні зрости відповідно. Ці страхові депозити потрібні для відшкодування непередбачених витрат по карткам.

Як ми бачили в бізнес-плані , банк-член міжнародної платіжної системи повинен вказати процесінговий центр, який буде виконувати відповідні функції. Так для Перкомбанка функції процесінга виконує UPC (Український процесінговий центр ), ці функції в деяких випадках можуть виконувати і самі банки-члени, але необхідне обладнання для організації безперервної роботи процесінгового центру коштує дуже дорого, і тому , частіше, банки створюють на пайових засадах спільний центр.

Якщо банк буде займатися емісією карток , то йому необхідно з VISA узгодити всі необхідні для цього моменти. А саме, по-перше, необхідно замовити біни (банківський ідентифікаційний номер), по яким система буде розпізнавати цей банк. Для цього банк повинен заповнити BIN License Agreement. Якщо банк має спонсора, то спонсор займається замовленням бінів.

Наступним кроком є замовлення карток - у сертифікованого VISA виробника пластикових карток банк замовляє пластик, цей виробник укладає договір на виробництво карток і надсилає замовнику екземпляр майбутньої картки на плівці (завчасно обумовлюється сторонами дизайн картки), який потім передається в VISA для затвердження. Паралельно банк укладає договір з VISA на право використання власного логотипу на картці цієї міжнародної платіжної системи. Коли процес виробництва картки повністю підготовлений для впровадження, наступає інший етап - отримання сертифікованого VISA програмного забезпечення ( S.O.F.T. ).

Наступний етап - це повна сертифікація банка-члена міжнародною платіжною системою VISA. Цей процес проходить в певній послідовності: на три пробних білих пластика наноситься магнітна полоса і кодується, потім ці екземпляри передаються в VISA, яка робить перевірку на можливість використання їх в платіжній системі. Потім наш процесінговий центр готує нас до сертифікації, тобто виділяється 2 години, протягом яких картки перевіряються, для чого проводиться сеанс авторизації в on-line режимі. Після перебігу двох тижнів банку прописують VAP (VISA Access Point). Аналогічне право доступу має і система Europay , яка надає банкам Europay Module. Після цього системою визначається дата, з якою можна буде здійснювати операції з картками, на які банк отримав ліцензію ( LIVE DATE ).

Процедура вступу в платіжну систему дуже складна і найменше банку потрібно півроку, щоб почати роботу в ній.

Розглянемо основних претендентів, які могли би отримати кредитну картку у кредитних спілках:

1) VIP - клієнтам (обороти в фінансовій установі від $100 тис.) можна запропонувати картки найвищого класу VISA Infinite з кредитним лімітом від $20 тис. Для власників депозитних рахунків можна передбачити кредитний ліміт у розмірі 70-80% суми депозиту. Пластикове кредитування вкладників - доволі вдалий маркетинговий хід. У такий спосіб фінансові установи страхують себе від дострокового розірвання депозитних договорів. Сьогодні близько 7% клієнтів передчасно закривають рахунки лише через термінову потребу в коштах. Крім того, кредитуючи власника депозиту, кредитна спілка отримує ліквідну заставу.

2) Власникам зарплатних рахунків можна оформити картки з кредитним лімітом до $300 (як правило, в межах 70-75% місячного окладу клієнта). Прихильність до цієї категорії клієнтів можна пояснити впевненістю кредитної спілки у їхній платоспроможності -- у разі непогашення заборгованості за картковим кредитом банк спише гроші із зарплатного рахунка.

3) Позичальники авто - теж одні з перших у черзі за кредитними картками. До основного кредиту банки часто виписують клієнтам картки з лімітом до $4 тис. Довіра до покупців машин вимірюється майном, переданим у заставу. У багатьох банках позичальники з позитивною кредитною історією безплатно от отримують кредитку з лімітом до 5% суми позики. Кредитній спілці «Фінансова підтримка» теж можна запропонувати виписувати своїм членам, які взяли позику під авто картки з лімітом від $1- $4 тис.

4) На електронні кредити можуть розраховувати і громадяни, що засвітилися в базах даних компаній-партнерів, часто корпоративних клієнтів кредитної спілки. За кордоном звичною є практика, коли фінансова установа купує чужі клієнтські бази, щоб виявити заможних громадян - потенційних клієнтів. Класичний західний приклад просування кредитних карток у європейському банку - фінансова установа купує клієнтську базу даних в якої-небудь роздрібної мережі. Далі емітує для цих споживачів картки, встановлює на них кредитні ліміти, здійснює адресну розсилку. Розрахунок банку - частина заможних клієнтів роздрібної компанії з часом стануть і його клієнтами. В Україні також є подібні приклади. Приміром, взимку неактивовані картки класу VISA Classic знайшли у своїх поштових скриньках абоненти компанії «Воля-Кабель», що мешкають у престижних районах столиці. Влітку такого типу картки, емітовані ВАБанком, отримали клієнти мережі ресторанів «Мировая карта». До direct-mail (масової розсилки неактивованих карток з листом-пропозицією) банкіри вдавалися доволі часто і раніше. Однак зазвичай листи-пропозиції надсилалися громадянам, які є або були клієнтами банку.

5) Кредитній спілці «Фінансова підтримка» можна також запропонувати перейняти досвід українських банкіри, які все частіше користуються західними технологіями залучення клієнтів - роздача карток з невеликим кредитним лімітом випускникам престижних ВНЗ, анкетування потенційних власників кредиток (УкрСиббанк, приміром, розповсюджував анкети у торгових закладах та кінотеатрах).

Популяризуючи кредитні картки, деякі банки навіть свідомо йдуть у мінус - пропонують безплатні картки (інколи міжнародного класу) з пільговим періодом користування (30-60 днів, протягом яких кредит коштує символічні 0,01%). Безплатні кредити окуповуються за рахунок комісійних від торгівців (за кожну операцію по картці ритейлор чи ресторатор повинен віддати банку близько 2%) або комісійних за зняття готівки у банкоматі.

Актуальність випуску кредитних карток підтверджується і ст. 14.7 ЗУ «Про платіжні системи і переказу грошей в Україні», яка гласить так: «Торговці, що здійснюють підприємницьку діяльність у сфері продажу товарів, суспільного харчування і послуг і які, відповідно до закону, повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій, зобов'язані забезпечити можливість здійснення власниками спеціальних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням цих спеціальних платіжних засобів (як мінімум, трьох міжнародних і/чи внутрішньодержавних платіжних систем).

Для цього призначені так називані POS-термінали (від англійського point of sale terminal, тобто «термінал торгової точки»). Це спеціальний електронний пристрій, що знаходиться в торговій крапці і дозволяє зчитувати інформацію з пластикової картки (а вірніше, з її магнітної чи смуги микрочипа), здійснюючи зв'язок з банком-емітентом для ідентифікації даних картки і проведення операції оплати (це називають авторизацією). Такий зв'язок здійснюють по каналах телефонного зв'язку, виділеним лініям, Ethernet, CDMA, Інтернет, супутниковим і радіоканалам зв'язку і т.д.. У підсумку, з карткового рахунка власника списують необхідну суму в оплату товару, а касир торгового залу оформляє необхідні розрахункові документи. Більшість касових апаратів, продаваних в Україні, сумісні з POS-терміналами, тобто дозволяють підприємству організувати єдину розрахункову систему. Більш того є ЭККА, оснащені пристроєм для зчитування інформації з пластикової картки. Існують також і "імпрінтери" - механічні пристрої, що дозволяють одержати відбиток даних картки і даних торгової точки на спеціальному торговому чеку (сліпі), що підписує касир і покупець. Потім банк інкасує сліпи й оформляє списання засобу з карткового рахунка клієнта. Однак у торговій сфері поширення одержали саме POS-термінали.