Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Суть та соціально-економічна роль кредитних спілок
• 1.1 Філософія та фінансовий механізм функціонування кредитних спілок
• 1.2 Організаційна будова КС як фінансового кооперативу та громадської організації
• 1.3 Історичний шлях розвитку кредитної кооперації
• Розділ 2. Аналіз ощадно-позичкової діяльності кредитних спілок
• 2.1 Види внесків членів кредитної спілки та надання їм ощадних послуг
• 2.2 Класифікація кредитних послуг кредитної спілки
• Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні
• Висновки

Cписок використаної літератури

Вступ

Фінансовий ринок України знаходиться в стадії формування. Він ще не має всього розмаїття фінансових посередників, які є в розвинутих країнах. Існуючі в нашій державі фінансові установи не повністю задовольняють сучасні потреби у фінансових послугах. Особливо це стосується потреб населення.

Крім нас самих, ніхто не здатний вирішити наші проблеми - ця думка не нова, але її справедливість залишається незмінною. Разом можна вирішити і фінансові труднощі. Для цієї мети створюється кредитна спілка - організація, що має на меті захист фінансових інтересів своїх членів та дає можливість їм заощаджувати кошти та брати позички.

Деякі автори відносять кредитні спілки до універсальних банків, створених на кооперативних засадах. В найбільш широкому розумінні спілка - це фінансовий кооператив, який одночасно є і громадською і фінансовою організацією та являє собою специфічну форму господарювання, відмінну від інших форм. Із соціальної точки зору кредитна спілка - це форма фінансової взаємодопомоги та економічного захисту людей ; із організаційної - громадська організація ; з економічної - фінансова установа; а разом - це фінансовий кооператив.

Над проблемами споживчого кредитування населення сьогодні працює багато банкірів та вчених-економістів. Нові явища і процеси, що відбуваються в економіці України, потребують нових узагальнень і розробки рекомендацій з питань подальшого удосконалення та розширення кредитування населення. Ось чому важливим є подальше вивчення вітчизняної і зарубіжної практики проблем кооперативного кредитування , що й обумовлює актуальність вибраної теми дипломної роботи.

Демократичний устрій кредитної спілки формує умови щодо набуття і передачі практики корисного в господарській діяльності. Зазначене розуміли і українські просвітителі та економісти, котрі ще на рубежі 19-го сторіччя побачили прогресивну роль кредитної кооперації.

Кредитні спілки як нашої держави, так і світу мають на меті :

- залучати громадян до участі в роботі КС ;

- заохочувати заощадливість, правильне використання кредиту, та розсудливе керування особистим та сімейним бюджетом ;

- створювати атмосферу сприйняття людьми принципів кредитування ;

- забезпечувати регулярні надходження та надання кредиту своїм членам при відносно невисоких % ;

- поширювати розуміння принципів кооперативного кредиту й акумулювати вільні грошові кошти громадян, а також їхні заощадження в інших банківських установах з метою повернення, терміновості, платності ;

- виробляти у членів КС відповідальність за демократичний процес діяльності власних товариств у всіх регіонах ;

- пропагувати ідеї кредитного руху серед населення з метою більш широкого розвитку кредитної кооперації в державі.

Саме тому, завдання дипломної роботи полягає в дослідженні кооперативних принципів кредитних спілок та нових для нашої економіки - неприбуткових форм господарювання, аналізу ощадно-позичкових операцій спілок та проблем їх розвитку в Україні, а також розробці власних пропозицій з удосконалення та розширення кредитних кооперативів.

Так, зокрема, в першому розділі роботи розглядається філософія кредитної кооперації, а також механізм діяльності кредитних спілок, їх структура.

Другий розділ розкриває види внесків членів КС, та процес формування і використання її позичкового фонду при наданні ощадно-позичкових послуг членам.

Проблеми розвитку кредитних спілок в нашій державі і можливі перспективи поширення кредитно-кооперативного руху в Україні аналізуються в третьому розділі дипломної роботи.

Інформаційною базою для дослідження даної теми є Положення про кредитні спілки ; інструктивні матеріали, розроблені НАКСУ ; та наукові праці як зарубіжних, так і вітчизняних авторів.

Розділ 1. Суть та соціально-економічна роль кредитних спілок

1.1 Філософія та фінансовий механізм функціонування кредитних спілок

“Допомагаючи ближньому - допомагаєш собі, допомагаючи собі і ближньому - допомагаєш державі стати заможнішою” - це гасло кредитних спілок. Адже сила кредитних спілок не в більшості грошей, а у кількості людей, яких вона об'єднує. Кредитна спілка має свою, продиктовану духом цієї організації - філософію, початки якої лежать в кооперативних принципах та філософії кооперативного руху взагалі.

Кредитна спілка, як кооперативна організація повинна діяти на основі таких кооперативних принципів:

1.Відкрите і добровільне членство

Членами кредитної спілки стають добровільно. Кредитна спілка - це відкрита для вступу організація, всім особам, котрі визначаються полем членства. Члени КС користуються послугами і розділяють відповідальність перед нею з іншими членами КС.

2.Демократичний контроль

Члени КС мають право одного голосу, незалежно від суми вкладу в КС, і через свою участь в Загальних зборах КС, органах управління та контролю впливають на ефективність її роботи. КС є повністю автономною, ні від кого не залежною організацією, діє на основі законодавства України і підпорядкована тільки йому. Вибраним членам правління та комітетів не виплачується заробітна плата, вони виконують свою роботу на громадських засадах. Проте кредитна спілка через вибрані органи наймає платних працівників для виконання щоденних операцій. КС може відшкодовувати затрати членам управління у певних встановлених межах, але це не складає щоденних витрат.

3.Рівність всіх членів незалежно від раси, національності, віросповідання, політичних переконань.

4.Обслуговування для членів

КС надає послуги тільки своїм членам. Всі свої економічні та соціальні програми КС спрямовує на своїх членів та середовище, в якому вони живуть.

5.Турбота про членів

Заохочення членів КС користуватися її послугами повною мірою - заощаджувати та позичати в своїй КС. Оптимально використовувати ресурси КС. По можливості скорочувати оперативні витрати, а вивільнені кошти спрямовувати на збільшення нарахувань членам КС, формування фінансових резервів організації, а також зменшення позичкових відсотків тим, хто користується позичками КС.

6.Фінансова стабільність

КС дбає про свою фінансову міцність, що означає підтримку на відповідному рівні резервного фонду і, відповідно, надає впевненості членам КС.

7.Постійне навчання членів

КС активно проводить навчання своїх членів, керівників, працівників в економічній, соціальній, демократичній та інших сферах роботи КС. Проводиться широка просвітницька робота щодо користування КС, прав і обов'язків членів, про основні завдання КС - фінансово-економічної і соціально-громадської організації - в обслуговуванні потреб своїх членів.

8.Кооперативна співпраця з іншими КС та кооперативами

Дотримуватися кооперативних форм співпраці з іншими КС, кооперативами, громадськими організаціями на національному та інтернаціональному рівні.

9.Громадська відповідальність

Продовжувати розвивати та підтримувати ідеї піонерів кооперативного руху щодо людського та соціального розвитку. Головна місія кредитних спілок - соціальна і полягає у служінні конкретним людям. Ідеал КС обслуговувати всіх, хто потребує і хто може користуватися її послугами.

Відносини щодо створення і діяльності кредитних спілок регулюються Законом України “Про об'єднання громадян” з урахуванням особливостей, що встановлені “Тимчасовим положенням про кредитні спілки в Україні”.

Згідно даного Положення, КС - це громадська організація, головною метою якої є фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування. Членами кредитної спілки, в тому числі її засновниками можуть бути громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.

КС може об'єднувати осіб за місцем їх роботи, за місцем проживання, а також за професійною ознакою, за ознаками членства у громадській організації, належності до релігійної організації.

Заснування кредитівки здійснюється шляхом укладення її засновниками угоди, що визначає порядок і принципи створення спілки, склад засновників, порядок підготовки проекту статуту спілки та його затвердження.

Кредитна спілка може бути створена у складі не менше, як 50 осіб.

Кредитівка діє на основі статуту, що повинен містити:

назву КС, її статус, юридичну адресу;

склад, порядок утворення і діяльності органів управління спілкою, порядок утворення філій та відділень спілки, їх повноваження;

умови і порядок прийому до спілки та вибуття з неї;

права і обов'язки членів спілки;

розміри та порядок сплати вступних та членських внесків;

порядок використання коштів спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам спілки, розмір відрахувань та порядок формування фондів, утворених спілкою, порядок звітності та контролю;

порядок припинення діяльності спілки і вирішення майнових питань, пов'язаних з її ліквідацією.

У статуті КС можуть передбачатися й інші положення, які стосуються діяльності КС. Він погоджується з Національним банком України, який при розгляді статуту спілки , в обов'язковому порядку перевіряє:

склад засновників;

джерела засобів та формування позичкового, резервного та інших фондів;

кредитні операції;

функції загальних зборів, Правління, Кредитного та наглядового комітетів по питаннях кредитування та розрахунків.

Рахунки КС відкриваються згідно Правил, затверджених Правлінням

Національного банку 31 грудня 1993 р. № 117.

Відповідно до закону України “ Про об'єднання громадян “ - легалізація КС здійснюється шляхом її реєстрації. Для державної реєстрації спілки її засновники подають заяву. До заяви додаються угода про заснування КС, статут КС, відомості про склад статутних органів, загальна чисельність членів КС, документи про сплату реєстраційного збору.

Відповідальність за відповідність законодавству України документів, на підставі яких здійснюється реєстрація, несуть КС, що подає документи, та реєструючий орган.

КС не можуть бути засновниками суб'єктів підприємницької діяльності, крім випадків заснування засобів масової інформації, займатися підприємницькою діяльністю, крім продажу пропагандистських матерів, виробів з власною символікою.

Майно КС складається з вступних та членських внесків, надходжень від кредитних операцій спілки, продажу пропагандистських матеріалів, виробів з власною символікою, проведення свят, фестивалів, лекцій, інших культурно-масових заходів та надходжень, одержаних на підставах, не заборонених законом.

Кредитні спілки мають право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в асоціації, які діють за місцевим або всеукраїнським статусом.

КС працюють на фінансовому ринку поряд з іншими суб'єктами: комерційними банками, страховими та інвестиційними компаніями, пенсійними фондами, довірчими товариствами та іншими фінансовими установами, кожна з яких має свою специфіку діяльності на ринку грошей та цінних паперів. В порівнянні з ними кредитні кооперативи мають свої особливості, що пояснюються їх соціально-економічною природою існування.

Принципова відмінність кредитних спілок від інших фінансових установ полягає у неприбутковості : якщо інші фінансові установи, як правило, створюються однією групою людей (власників) для отримання прибутку в результаті надання фінансових послуг іншій групі осіб (клієнтів) , то кредитний кооператив засновується його членами з метою забезпечення фінансовими послугами самих себе - на основі кооперації. Отже, характерною особливістю кредитного кооперування є самозабезпечення фінансовими послугами.

Унікальність фінансово-кредитного кооперативу в тому, що його власниками є ті ж люди, які користуються його послугами. Тому мета діяльності кредитного кооперативу - не прибуток, а забезпечення своїх членів максимальним набором фінансових послуг на найвигідніших для них умовах. Якщо інші фінансові установи прагнуть отримати максимальний прибуток за рахунок залучення коштів під якомога нижчі ринкові відсотки і надання їх у кредит під найвищі проценти, то кредитний кооператив має протилежну мету : надати кредит під якомога нижчий відсоток і максимально збільшити нарахування на вклади, забезпечивши при цьому дотримання всіх обов'язкових фінансових нормативів.

Така тенденція викликана тим, що кредитний кооператив не розмежовує вкладників і позичальників, а об'єднує їх. Оскільки члени кооперативу одночасно є і його власниками, і клієнтами, кредитний кооператив прагне гармонійно поєднати їхні інтереси щодо максимізації доходів від вкладів та мінімізації витрат на фінансові послуги. Кошти, отримані від членів як клієнтів, розподіляються як між власниками за спільним рішенням, у процесі прийняття якого кожен член має один голос незалежно від суми вкладу. Саме тому, законодавством України і віднесено кредитні кооперативи до неприбуткових організацій [17, с.5].

Іншою особливістю кредитних кооперативів є те, що вони створюються на базі певного формального чи неформального об'єднання людей, котрі, як правило, знають одне одного. Інші ж фінансові установи створюються на базі штучно сформованої групи. Крім того, на відміну від решти фінансових установ, при заснуванні кредитного кооперативу не визначається фіксована чи потенційна кількість осіб, які будуть його власниками. Метою кооперативу є постійне збільшення кількості членів-власників, тоді як у фінансових установах підприємницького напрямку кількість власників цілеспрямовано зменшується.

У кооперативі всі принципові рішення щодо його діяльності приймаються загальними зборами, на яких кожен член кооперативу, як уже зазначалося, має один голос незалежно від суми вкладу та терміну вступу до кооперативу. Особи, що створили кооператив, не мають жодних привілеїв чи переваг порівняно із членами , які вступили до нього пізніше. В інших фінансових установах голоси розподіляються відповідно до частки майна (кількості акцій чи паїв). Що ж до інших аспектів управління(фахового рівня та господарських обов'язків найманих працівників, організаційної структури виконавчої дирекції) кредитний кооператив істотно не відрізняється від інших фінансових установ.

Головні відмінності кредитних кооперативів та інших фінансових установ відображено в таблиці 1.1 [17, с.5].

Таблиця 1.1 Найістотніші відмінності кредитних спілок від інших фінансових установ

КРЕДИТНІ СПІЛКИ	ІНШІ ФІНАНСОВІ УСТАНОВИ
Створюються групою людей не заради прибутку, а заради надання послуг своїм членам.	Створюються групою людей, щоб отримати прибуток від надання послуг.
Створюються на базі певної монопольної спільноти людей.	Створюються на базі довільної групи людей, об'єднаних єдиним матеріальним інтересом.
Члени, що засновують КС, не мають жодних виняткових прав щодо членів, які вступили до спілки пізніше.	Засновники установи визначаються одноразово в момент її створення. Їхній склад може бути змінений лише внаслідок спеціальних юридичних процедур. Засновники мають виняткові управлінські та майнові права.
Будь-який член КС незалежно від розміру його вкладів, терміну членства та інших формальних ознак у питаннях управління спілкою має лише один голос. Отже, обмежена кількість людей, які мають найбільшу суму заощаджень, не мають змоги одноосібно контролювати КС.	Розподіл голосів - пропорційно до кількості акцій у власника. Тому реальне управління здійснюється обмеженою кількістю осіб, що володіють найбільшим пакетом акцій.
Послуги надаються лише члена спілки.	Коло юридичних та фізичних осіб, що можуть бути клієнтами установи, не визначаються і може бути довільним.
Члени спілки водночас є власниками та клієнтами спілки. Отже, кожен член спілки є власником частини капіталу і несе відповідальність за розвиток своєї КС.	Власниками є невеличка група людей, що контролює капітал. Клієнти не мають змоги впливати на рішення власників. Останні ж приймають такий порядок дій, який відповідатиме їхнім інтересам, а не інтересам тих, хто використовує їхні послуги.
Основний вид діяльності - надання ощадно - позичкових послуг, оскільки спілка створюється, як ефективний інструмент саме з цією метою. Забороняється займатися іншими видами підприємницької діяльності.	Допускаються різні види діяльності, як у фінансовій , так і в інших сферах підприємництва, оскільки пріоритетними є формування найприбутковішого портфеля ділової активності.
Поєднуються риси фінансової установи і громадського осередку за рішенням членів у спілці. Можуть створюватися спеціалізовані фонди для здійснення різноманітних гуманітарних програм, які вона супроводжує не тільки фінансово, а й організаційно.	Деякі кошти можуть бути пожертвувані на громадські заходи. Проте незмінним залишається акцент: це “ машина , яка робить гроші “, а не “форма самоорганізації для оздоровлення своїх фінансових та суспільних потреб “.

Отже, порівняно з іншими фінансовими установами, кредитна спілка, як громадська організація, що заснована групою людей зі спільними кооперативними ідеями, має певні переваги :

демократизм в управлінні “один член - один голос”;

обслуговування тільки своїх членів і за принципом покриття собівартості (принцип неприбутковості);

праця не для прибутку, а для добробуту населення.

Основна ціль кредитної спілки - бути корисною її членам.

1.2 Організаційна будова КС як фінансового кооперативу та громадської організації

КС має свою специфічну структуру, а тому повинна мати і свою специфічну систему управління. Зрозуміло, що більшість принципів системи управління КС загальноприйняті, але певні особливості базуються на кооперативних принципах цієї організації. Механізм управління кредитною спілкою побудований на принципах кооперації, що є цінним, як для конкретного члена спілки, так і для всієї організації вцілому.

КС, як демократична структура, має два рівні в управлінні :

Рівень громадського управління та контролю : загальні збори членів та виборні органи (Правління, кредитний комітет, наглядовий комітет, номінаційна комісія) ;

Рівень професійного виконання : виконавча дирекція .

Чіткий розподіл між цими рівнями дозволяє побудувати систему внутрішнього контролю в КС, виробити довір'я членів КС, уникнути можливих зловживань, більш об'єктивно вирішувати питання, що виникають. Другий рівень підпорядкований першому і впливає на нього через належне виконання дирекцією своїх обов'язків, глибокий аналіз діяльності КС, надання якісної інформації та обгрунтованих пропозицій для прийняття тих чи інших рішень. При вирішенні кадрових питань завжди потрібно зважати на ці два рівні та їх чіткий розподіл. З розвитком КС центр ваги щодо прийняття рішень буде зміщуватись в бік виконавчої структури, але це відбуватиметься з урахуванням компетентності , достатності практики, належного контролю[23, с.9].

Порядок формування органів встановлений Статутом спілки і визначає місце кожного елемента структури управління в певній ієрархічній послідовності, що добре видно на схематичному зображенні.

Отже, структура управління сучасних українських кредитних спілок в основному відповідає світовій практиці так як вони вже зросли до такого рівня, що мають можливість сформувати штат платних працівників і перекласти на них частину роботи органів управління.

Вищим органом кредитної спілки є загальні збори членів, які можуть вирішувати будь-які питання діяльності спілки та приймати рішення, обов'язкові для всіх органів управління, посадових осіб та членів спілки. Чергові загальні збори КС проводяться не рідше ніж один раз на рік, не пізніше місяця після кінця фінансового року. Місце та час проведення загальних зборів визначає Правління.

Повідомлення про час та місце проведення загальних зборів вивішується не пізніше ніж за тиждень до їх проведення на дошці об'яв КС. Повідомлення про надзвичайні збори має містити причину їх скликання, а порядок денний таких зборів повинен передбачати розгляд зазначеного питання.

Порядок денний чергових Загальних зборів має передбачати :

1) звіт Правління;

2) звіт бухгалтерії (при наявності такої);

3)звіт кредитного комітету ;

4)звіт наглядового комітету ;

5)затвердження змін до статуту ;

6)вибори керівних органів.

Більшістю голосів, присутніх на загальних зборах, до цього порядку денного може бути внесено також інші питання.

До виключної компетенції загальних зборів належать:

- прийняття рішень про створення філій (відділень) КС ;

- затвердження змін та доповнень до Статуту ;

- прийняття рішення про ліквідацію КС.

Важливим елементом структури управління є виборні органи : Правління, кредитний комітет та наглядовий. Хоча кожен з них є самостійним елементом, але всі вони знаходяться на одному рівні і значення кожного з них однакове щодо виконання функцій , покладених загальними зборами членів КС. Особливий порядок формування цих органів дає підстави сказати, що вони вцілому є прообразом загальних зборів кредитної спілки і від їхнього імені вирішують всі питання діяльності спілки.

Розподілом функцій між виборними органами досягається потрібний баланс противаг і стримувань, що забезпечує демократизм в управлінні.

Поточне керівництво спілкою у період між загальними зборами здійснює Правління КС.

1.Склад та порядок обрання (заміщення) членів Правління спілки

1.1) Члени Правління обираються на загальних зборах КС терміном на один рік і виконують свої обов'язки на громадських засадах. Винагороди у будь якому вигляді за роботу в Правлінні не допускається.

1.2) Членський склад - 5-9 осіб.

1.3) Члени Правління , які з неповажних причин пропустили більше трьох

засідань підряд або 50% загальної кількості річних засідань у році можуть бути виведені із числа членів Правління за рішенням Правління.

1.4) Правління може добирати нових членів, з осіб обраних на

Загальних зборах КС для заміщення кандидатур членів Правління, але не більше 50% від обраного складу на загальних зборах.

1.5) Про заміщення членів Правління повідомляється членів КС у бюлетні,

віснику і т. ін. Пізніше як через місяць.

2. Основні функції Правління

2.1) Правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює оперативне управління поточної діяльності спілки в період між загальними зборами її членів.

2.2) Правління розробляє і затверджує положення КС, що забезпечують потреби членів і гарантують надійне й безпечне управління активами і пасивами КС.

2.3) Звітує перед членами спілки про роботу КС.

3.Повноваження і обов'язки Правління

- Приймати в члени та виводити із числа членів кредитної спілки.

- Приймати відповідні положення, правила, процедури щодо умов надання окремих видів послуг членам КС.

- Встановлювати рівень плати (проценти та інше) за послуги членам КС.

- Затверджувати штатний розклад, посадові інструкції, відповідні положення і наймати працівників.

- Розробляти стратегічний план розвитку і бюджет та затверджувати кошториси витрат КС.

- Контролювати виконання стратегічного плану розвитку, бюджету та програм, що існують в КС.

- Контролювати поточну діяльність виконавчої дирекції КС.

- Звітувати на загальних зборах про роботу.

- Не рідше одного разу на місяць проводити засідання Правління, де обов'язково розглядати і затверджувати фінансовий звіт за попередній місяць.

- Визначити делегатів на конференції та інші заходи об'єднань КС та різних організацій.

- Офіційно представляти КС перед громадськістю, владними структурами тощо.

4.Основний розподіл обов'язків

Голова Правління :

- відповідає за організацію роботи Правління ;

- має право підписувати майнові договори, чеки, доручення і т. ін. (дане право може бути делеговано Виконавчому директору КС);

- без доручення представляє КС перед третіми особами.

Заступник виконує обов'язки голови на час його відсутності.

Секретар:

- веде протоколи засідань Правління і загальних зборів ;

- відповідає за підготовку засідань ;

- мають постійні обов'язки ;

За реалізацію кредитної політики відповідає кредитний комітет спілки.

1. Склад та порядок обрання кредитного комітету

1.1. Члени кредитного комітету обираються на загальних зборах КС терміном на один рік і виконують свої обов'язки на громадських засадах. Винагорода за роботу в кредитному комітеті не допускається у будь-якому вигляді.

1.2. Чисельний склад - 3-5 осіб.

1.3. Члени кредитного комітету, які не з поважних причин пропустили більше трьох засідань підряд або 50% загальної кількості засідань у році можуть бути виведені із числа членів КК рішенням Правління.

1.4. Вибулих із різних причин Членів КК, можна заміщувати рішенням Правління з осіб обраних на загальних зборах КС для заміщення кандидатур членів КК, але не більше 50% обраного складу на загальних зборах.

1.5. Про заміщення членів КК Правління повідомляє членам КС через бюлетень, і т. ін. не пізніше як через місяць.

2. Основні функції КК

Основною функцією КК є реалізація кредитної політики, визначеної Правлінням КС.

3. Повноваження і обов'язки КК

3.1. Розглядати заяви членів про надання позик та приймати рішення за ними відповідно до “Положення про позики”.

Видання всіх позик здійснюється за рішенням КК з урахуванням особливостей, які можуть бути визначені щодо певних класів позик.

Кредитний комітет КС може делегувати право надання дрібних позик Виконавчому директору або позичковому управителю спілки в межах встановленого ліміту з подальшим звітуванням на найближчому засіданні кредитного комітету.

3.2. Відслідкувати повернення позик.

3.3. Організовувати і проводити роботу із стягнення прострочених позик.

3.4. Приймати участь у стратегічному плануванні діяльності КС.

3.5. Звітувати Правлінню про реалізацію кредитної політики та надавати пропозиції щодо її удосконалення.

3.6. Звертатися до Правління з пропозицією про списання безнадійних позик.

3.7. Звітувати загальним зборам про роботу.

4. Основний розподіл обов'язків КК :

Голова кредитного комітету:

- відповідає за організацію роботи КК ;

- скликає та веде засідання КК ;

- представляє пропозиції КК на Правлінні ;

- від імені КК звітує перед членами на загальних зборах.

Заступник виконує обов'язки голови на час його відсутності.

Секретар:

- веде протоколи засідань КК;

- відповідає за підготовку засідань ;

- повідомляє членів КК про час і порядок денний засідання.

Члени КК :

- відповідають за періодичний моніторинг виданих позик ;

- відповідають за певну частину кредитного портфелю ;

- мають постійні обов'язки , що пов'язані із їхніми фаховими знаннями.

За дотриманням керівними органами та службовими особами КС вимог чинного законодавства та статуту слідкує наглядовий комітет спілки. Самостійно або, через залучених фахівців НК проводить квартальні та річні перевірки всіх фінансових операцій та бухгалтерських книг та надавати звітну інформацію загальним про виконання органами управління своїх функцій та дотримання чинного законодавства.

1. Склад та порядок обрання НК

1.1. Члени наглядового комітету обираються на загальних зборах КС терміном на три роки і виконують свої обов'язки на громадських засадах. Винагорода за роботу в наглядовому комітеті у будь-якому вигляді не допускається.

1.2. Чисельний склад - три особи

1.3. Щорічно третина складу наглядового комітету переобирається.

1.4. Члени НК, котрі не з поважних причин пропустили більше трьох засідань підряд або 50% загальної кількості засідань у році можуть бути виведені із числа членів наглядового комітету за рішенням Загальних зборів.

2.Основні функції НК

НК є основним внутрішнім контролюючим органом КС. Здійснює перевірку діяльності Правління та комітетів.

3.Повноваження та обов'язки НК

3.1. Щомісячно проводити перевірку каси.

3.2. Щомісячно контролювати наявність та умови зберігання застав.

3.3. Щоквартально проводити вибіркове співставлення відповідності записів в особових картках даним бухгалтерського обліку.

3.4. Щоквартально проводити перевірку окремих аспектів діяльності Правління, кредитного комітету чи виконавчої дирекції.

3.5. Брати участь в засіданнях Правління, КК, виконавчої дирекції та інших органів , створених згідно статутом.

3.6. Уважно вивчати запити, скарги й пропозиції членів КС та членів органів управління, вживати заходи для врегулювання спірних питань.

3.7. Відлучати (за одностайним рішенням) будь - якого члена органів управління від виконання ним обов'язків в разі грубого порушення ними статуту, положення КС або зловживання своїм становищем.

3.8. Приймати участь у стратегічному плануванні діяльності кредитної спілки.

3.9. Здійснювати нагляд за дотриманням в кредитній спілці вимог положень “ Про конфлікт інтересів “, “ Про конфіденційність та порядок надання інформації зацікавленим особам “ та “ Про документообіг “.

3.10. Подавати рекомендації Правління та комітетом , щодо покращення організації їхньої роботи або усунення виявлення недоліків.

3.11. Мати доступ до всіх документів КС для аналізу та відповідної перевірки.

3.12. Щорічно звітувати перед загальними зборами КС про свою роботу.

3.13. Мати інші права та обов'язки, що випливають із вимог статуту КС та потреб внутрішнього контролю в КС.

4. Організація роботи.

Голова комітету:

- скликає та визначає основний порядок денний засідання;

- визначає список осіб (не членів НК), яких запрошують на засідання;

- звітує на загальних зборах;

- веде засідання.

Заступник - виконує обов'язки голови на час його відсутності.

Секретар:

- веде протоколи засідання комітету;

- відповідає за підготовку засідань;

- повідомляє членів комітету про час, місце і порядок денний засідання.

З метою якісного забезпечення підбору відповідних кандидатур на вакантні посади у Правління, кредитний, наглядний та інші комітети, що можуть утворювати в КС номінаційну комісію.

1. Порядок формування та склад

1.1. Номінаційна комісія складається із 3 - 5 осіб.

1.2. Члени номінаційної комісії обираються на загальних зборах КС терміном на один рік.

1.3. Членів номінаційної комісії, що вибули із різних причин, можна заміщувати рішенням Правління з осіб обраних на загальних зборах КС для заміщення кандидатур членів номінаційної комісії, але не більше 50% від складу, обраного загальних зборах.

1.4. Номінаційна комісія на першому організаційному засіданні обирає із свого складу голову, заступника та секретаря.

2. Члени Номінаційної комісії

2.1. Членом номінаційної комісії може бути обраний член кредитної спілки , який відповідає таким вимогам:

1) він не є членом Правління, кредитного чи наглядного комітету, який переобирається на чергових зборах;

2) має досвід роботи у виборах органів КС;

його кандидатура одержала підтримку не менше 2/3 учасників загальних зборів (2/3 від складу Правління)

3. Повноваження та відповідальність

3.1. Приймати заяви та пропозиції щодо заміщення вакантних посад і виборах органах КС.

3.2. Проводити співбесіди, опитування, тестування, приймати характеристики - резюме кандидатів та аналізувати їх.

3.3 Надавати рекомендації загальним зборам щодо кращих з точки зору комісії кандидатур. Кандидатури , що виступають безпосередньо на загальних зборах без попереднього розгляду їх номінаційною комісією, не номінуються.

В кредитних спілках часто створюються різноманітні постійні чи тимчасові комітети для виконання певних функцій чи забезпечення функціонування та розвитку кредитної спілки. До складу цих комітетів, як правило, входять активні члени кредитної спілки, члени правління, кредитного та номінаційного комітетів, працівники виконавчої дирекції та залучені спеціалісти-професіонали. Як показує досвід, основними комітетами, які створюються в кредитних спілках України, є: фінансово-бюджетний; освітній; господарський; кадровий; комітет з маркетингу та контактів з членами; виконавчий; зовнішніх зв'язків та інші спеціалізовані комітети[23, с.22].

Внаслідок ефективного управління і виходу КС на економічну самодостатність - можливість утримувати штат платних працівників, покривати оперативні видатки КС на оренду, обладнання з'являється виконавча структура спілки.

1. Порядок утворення. Структура

1.1. Для забезпечення оперативної діяльності Правління та комітетів КС рішенням Правління створюється Виконавча дирекція.

1.2. Штат виконавчої дирекції визначається штатним розписом КС.

1.3. Очолює Виконавчу дирекцію виконавчий директор.

1.4. Першим заступником виконавчого директора є фінансовий управитель.

1.5. Другим заступником виконавчого директора є позиковий управитель.

1.6. Виконавча дирекція підзвітна Правлінню КС. Звіт виконавчої дирекції представляє виконавчий директор або його заступник.

2. Основні функції.

2.1. Забезпечення щоденної оперативної роботи кредитної спілки в межах повноважень, що визначені Правлінням.

2. 2. Виконання рішень Правління та комітетів щодо окремих питань.

2.3 Підготовка періодичних звітів для Правління та комітетів.

3. Формування штату.

3.1. Штат Виконавчої дирекції формується Правлінням за поданням виконавчого директора на конкурсних засадах.

3.2. Кандидати подають своє резюме в термін до одного місяця після дати оголошення конкурсу.

3.3 Співбесіди з кандидатами проводить виконавчий директор. Члени

Правління можуть брати участь в співбесідах.

3.4. Виконавчий директор представляє кандидатури на засіданні Правління і дає рекомендації щодо найбільш сприятливих.

3.5. На основі прийнятого Правлінням рішення виконавчий директор видає

Наказ про прийом на роботу.

4. Вимоги до кваліфікації працівників.

4.1. Кваліфікація працівників виконавчої дирекції підтверджується відповідним сертифікатом.

4.2. Щорічно проводиться атестація працівників КС на предмет підтвердження кваліфікації. Атестація проводиться у відповідності до програм та порядку, що затверджені НАКСУ.

4.3. До кожного працівника можуть бути особливі вимоги до кваліфікації, що визначаються посадовими інструкціями.

5. Робота з персоналом. Ділова оцінка.

5.1. Виконавчий директор проводить роботу з персоналом за планом, що затверджується Правлінням і включає наступне:

- формування кредитної справи на кожного працівника ;

- співбесіди та вирішення персональних питань;

- ділова оцінка працівників;

- підвищення по службі тощо.

5.2. Ділова оцінка працівників проводиться Виконавчим директором згідно спеціально встановленої процедури.

5.3. Ділову оцінку виконавчого директора проводить голова Правління.

5.4. Ділова оцінка носить конфіденційний характер і є доступною тільки для членів Правління.

5.5. Результати ділової оцінки обговорюються на Правлінні і є підставою для кадрового планування в КС.

6. Організаційні засади співпраці із Правлінням та комітетом.

6.1. Виконавча дирекція щомісячно готує звіти на Правління та Кредитний комітет і подає їх на затвердження не пізніше 15 числа поточного місяця. Звіти повинні включати як фінансову, так і не фінансову частину.

6.2. Виконавча дирекція при підготовці питань на розгляд Правління готує проекти рішень, що попередньо передаються членам Правління для вивчення.

6.3. Виконавчий директор відповідає за технічну підготовку засідання Правління КС.

7. Організація роботи виконавчої дирекції.

7.1. Виконавча дирекція щотижнево проводить наради працівників та

керівників відділів на яких проводяться підсумки роботи за минулий

тиждень та визначаються пріоритети на наступний для кожного

працівника.

7.2. Виконавчий директор або уповноважена ним особа веде короткий протокол наради. Протокол або нотатки з нього записується на дошці оголошень для працівників.

7.3 Правила внутрішнього трудового розпорядження затверджуються правлінням.

Слід зауважити, що хоча виконавчий елемент є важливою частиною структури КС в цілому, не завжди він є необхідний і доцільний з економічної точки зору, на відміну від органів громадського управління спілки. Тобто його наявність визначається не статутом спілки, а результатом роботи КС. Виборні органи КС є передбачені статутом і, незалежно від наслідків діяльності, діють від моменту організації КС.

1.3 Історичний шлях розвитку кредитної кооперації

Відомості про перший кредитний кооператив, що був заснований в Англії, датуються 1844 р. В 50-х роках XIX століття під впливом ідей та практичної діяльності Германа Шульце-Деліча та Фрідріха Райфайзена виникли кредитні кооперативи в Німеччині. Ідея кооперативного кредитування з Німеччини стала поширюватись у інші країни. Кредитні кооперативи почали виникати в Австрії, Італії, Франції, Росії та інших країнах. Основою для вітчизняного кооперативного руху в галузі кредиту, незважаючи на окремі відмінності, також були ідеї “батьків” німецької кооперації Г.Шульце-Деліча і Ф.Райфайзена (див. табл.1.2).

Кооперативні принципи Г. Шульце-Деліча, покладенні в основу діяльності своєрідних Народних банків (Vorschussverein) , створених дрібною буржуазією міст Німеччини у 1850 р., були включені до статутів ощадно-позичкових товариств України. Вітчизняна кредитна кооперація була започаткована на Лівобережжі, а саме на Полтавщині[14, с.152].

Основою її стали сільські кредитні кооперативи. Перше вітчизняне ощадно-позичкове товариство було створене у 1869 р. в м. Гадячі під назвою “Гадячское 1-е ссудно-сберегательное товарищество”, яке функціонувало до 1918 р. На час утворення до його складу входило 28 осіб. Середній розмір позики становив всього 27 крб., що свідчить про певні труднощі в отриманні членами товариства необхідного кредиту. Протягом 1871 р., в результаті активної підтримки земствами організації кредитних кооперативів , розпочали свою діяльність ще три сільські ощадно-позичкові товариства . Серед них - Врем'ївське на Катеринославщині, Обознівське та Петрівське на Херсонщині. Загальну характеристику їхньої діяльності можна скласти на основі таблиці 1.2 [21, с.12].

Таблиця 1.2. Кооперативні принципи

Г.Шульце-Деліча	Ф.Райфайена
Наявність пайового капіталу і дивідендів	Принципове забезпечення пайового капіталу
Необмежена відповідальність членів за зобов'язання кооперативу	Спільна (солідарна) відповідальність членів своїм майном за зобов'язання кооперативу
Широке і необмежене поле членства	Заборона членам приймати участь у діяльності інших кооперативів
Надання кредитів як на виробничі, так і на споживчі потреби	Надання позик на виробничі потреби
Переважання короткотермінових позик	Переважання довготермінових кредитів
Надання позик не тільки членам кооперативу	Надання позик тільки членам кооперативу
Великий район дії кооперативу	Малий район дії кооперативу
Виплата винагороди членам Правління	Визнання роботи Правління безоплатною

Наведені нижче дані дають підставу зробити певні узагальнення. Так, перші в Україні ощадно-позичкові товариства своїми статутами передбачали обов'язковий пайовий внесок , розмір якого коливався від 50 до 100 крб., й складав основу початкового капіталу. Останній , здебільшого, становив 1000 крб. Суми вкладів у згаданих об'єднаннях були різними. Формою відповідальності при здійсненні фінансових операцій була кругова порука. Очевидно не буде помилковим твердження, що і всі пізніше утворені ощадно-позичкові товариства функціонували за викладеними вище принципами [21, с.15].

До кінця 70-х років XIX ст. в українських губерніях Російської імперії розпочало свою діяльність ще близько десяти ощадно-позичкових товариств, зосереджених переважно на Полтавщині.

Таблиця 1.3. Перші ощадно-позичкові товариства України

Назва товариства Та його Місцезнаходження	Час Заснування	Прийом у члени	Початк. Капітал в крб.	Розмір внесків в крб.	Розмір паю в крб.	ПО ЗИКИ
						Термін в міс.	Час відс. в міс.	К-сть по- Ручител.
ГАДЯЦЬКЕ Полтавська губернія, М.Гадяч	28.04. 1869р.	Правлі- нням	1492	Необмеж.	100	6	3	-
ВРЕМ”ЇВСЬКЕ Катеринославська убернія, Олександрівський Повіт, с.Врем”ївка	5.03. 1871р.	Загаль- ними зборами	1000	50	50	6	3	2
ОБОЗНІВСЬКЕ Херсонська губернія, Єлизаветський Повіт, Обознівська Волость	28.04. 1871р.	Загаль- ними зборами	1000	50	50	6	3	2
ПЕТРІВСЬКЕ Херсонська Губернія, Олександрівський Повіт, с.Петровка	16.06. 1871р.	Загаль- ними Зборами	1000	100	50	6	3	2

Саме у той час ,в жовтні 1871 р., був затверджений статут, а вже з січня 1872 р. розпочало діяльність одне з найсильніших Сокирянське, Прилуцького повіту Полтавської губернії, ощадно-позичкове товариство. Ідея створення і запорука успішного його функціонування, тісно пов'язанні з ім'ям Г.Галагана - палкого прихильника і основоположника кредитної кооперації на терені Лівобережної України. Із 14 ощадно-позичкових товариств, заснованих переважно в 70-хі роки на Полтавщині, Сокирянське було найсильніше. За словами економіста М.Хейсіна з 1877 р. “хвиля у створенні ощадно-позичкових товариств йде вниз і вже більше не піднімається впродовж багатьох років”.

Та вже наприкінці XIX ст. вітчизняний кооперативний рух поступово перестав носити формальний характер і помітно активізувався. Одним із стимулюючих факторів, що викликали його нову хвилю став голод 1891-1894 рр. Разом з тим, ініціатива створення сільських кредитних кооперативів все частіше йшла від селян і купців, які найбільш були зацікавленні в удосконаленні системи кредитування.

Поєднання згаданих чинників обумовило необхідність затвердження трьох важливих для вітчизняного кооперативного руху документів. Першим з них був закон про установи дрібного кредиту (“Положение об учреждениях мелкого кредита”), прийнятий у 1895 році. Він зафіксував право на створення поряд з ощадно-позичковими кредитних товариств, більше пристосованих до потреб і можливостей селян . Загальний закон передбачав також і деякі поліпшення щодо організації та функціонування ощадно-позичкових товариств, визначав роль земств у їхній діяльності. У тому ж таки, 1895 р. було затверджено статут кредитного товариства, який дозволяв заснувати кооператив без сплати пайових внесків. Наступного, 1896 р. набрали чинності типові статути обох кредитних кооперативних об'єднань - ощадно-позичкового і кредитного товариств. З того часу названі об'єднання почали функціонувати паралельно. Вітчизняні кредитні товариства поєднували в собі ідеї Г.Шульце- Деліча і Ф.Райфайзена.

Кількість кредитних кооперативів на території східної України постійно зростала. Якщо у 1910 р. в Україні функціонувало 1789 кредитних кооперативів, а у 1914-2477, то на 1 вересня 1919 р. їх було вже понад 3300.

Докорінно ситуація змінилася із встановленням в Україні радянської влади. З часу політики “воєнного комунізму” класичним кооперативам не залишалося жодних шансів на повноцінне функціонування. 27 січня 1920 року урядовим декретом всі види кооперації були об'єднані навколо споживчої. Членство у новостворених “кооперативах” було примусовим аж до 1924 року.15 квітня 1925 року Головкооперком УРСР затвердив “Статут сільськогосподарського кредитного товариства”, у пункті 2 якого визначалася мета його діяльності : “Товариство має допомагати піднесенню, зміцненню та розвитку в районі своєї діяльності сільського господарства та сільськогосподарської промисловості”.

Динаміка розвитку кредитних сільськогосподарських товариств у 20-х рр. та рівень їхнього членства мала такий вигляд(мал.1.1):

Малюнок 1.1. Кількісні зміни числа сільськогосподарських кредитних товариств України та їх членів у 1926-1929 рр.

Отже, за даний період, кількість самих кредитних кооперативів зменшилась, проте зросла кількість членів спілок[21, с.34].

Проте, радянський кооперативний рух , у тому числі й кредитний, носив тимчасовий характер. Кредитні спілки , як і кооперація в цілому, проіснували на Східній Україні до кінця НЕПу у 20-х рр.

Поява першого, дійсно кооперативного, кредитного об'єднання у західноукраїнських землях пов'язана з ім'ям Теофіла Кормоша. Він підготував статут на підставі відповідного австрійського закону 1873 року, в основу якого було покладено принципи народних банків Г.Шульце-Деліча. Цей кооператив розпочав діяльність у Перемишлі в 1894 році. Він отримав назву "Віра”; мав широке поле членства і охоплював своєю діяльністю всю округу. Його члени отримували як короткотермінові, так і довготермінові кредити, що робило їх незалежними від місцевих лихварів. Діяльність “Віри” стала взірцем для нових кредитних кооперативів. Так, у 1895 році при кооперативному страховому товаристві “Дністер” у Львові був заснований кооперативний банк “Дністер”, реорганізована “Каса задаткова” у Стрию, виникли повітові каси у Тернополі, Золочеві, Станіславі, Коломиї (“Покутський союз кредитовий”), Новому Санчі (“Лемківський банк”), Теребовлі (позичкова каса “Поміч”).

У 90-х роках XIX століття в західноукраїнських землях почали засновуватися товариства райфайзенівського типу. З цього приводу В.С.Бородавський зазначав: “З основної потреби галицьких селян у кредиті випливає інтенсивний розвиток кредитних товариств. Загалом у Галичині домінуючою є кредитна кооперація . Особливо це є справедливим щодо села”. Великий поштовх розвитку кооперативного руху серед українців дав заснований у Львові в 1898 році союз кредитних товариств -“Крайовий Союз Кредитовий”(КСК). Він об'єднав 17 кооперативів Галичини і Буковини. Основними функціями були: право видавати позички, приймати вклади, ревізувати діяльність первинних кооперативів. Після 1-ї світової війни реорганізований у 1924р. КСК прийняв змінену назву - “Центральний кооперативний банк”(Центробанк) і виконував цю роль до 1944р.

Перед 1-ю світовою війною в Галичині діяло 339 кредитних кооперативів. Крім ще було 400 “Райфайзенок” з українським складом членства. Діяльність 739 кредитових кооператив контролювала лихварство в селах та серед працюючого населення по містах Галичини.

На Буковині кооперативні організації були подібні до галицьких. Перша українська кредитова кооператива системи Райфайзена постала там у 1889 р. під Чернівцями в с.Раранчі. В 1896 р. була заснована кредитівка міського типу Шульце-Деліча в Чернівцях. Найбільш поширені на Буковині були сільські каси ощадностей та позичок системи “Райфайзена”.

У 1903 р. відкрито в Чернівцях “Селянську касу”, яка була організаційним, ревізійним і фінансовим центром для всіх видів української кооперації на Буковині.

У 1912 р. до “Селянської каси” належало 174 кооператив, між ними 159 сільських “Райфайзенок”, 3 кредитові кооперативи міського типу.

На Закарпатті до 1916 р. було засновано 208 кредитових кооператив.

Поміж двома війнами на західноукраїнських землях, що належали до Польщі, згідно з рішенням Ради амбасадорів від 14.03.1923 року, різнорідна самодопомогова форма кооперативних організацій була широко розвинена серед українського населення.

Протягом 1925-1938 рр. кількість кредитних кооперативів значно зросла, що добре видно з таблиці 1.4[21, с.42].

На початку 2-ої світової війни основна частина кредитних спілок Західної України була націоналізована радянською владою.

В роки німецької окупації кредитний рух вцілому по Україні занепав. Більшість кредитівок було ліквідовано, діяло лише 70 Українбанків і фінансових кооперативних інституцій Центробанку.

Таблиця 1.4. Динаміка зростання кредитних кооператив, що функціонували у західноукраїнських землях протягом 1925-1938 рр.

Роки	Кількість кредитних Кооперативів	% до попереднього року
1925	114	-
1926	106	93,0
1927	114	107,5
1928	154	135,1
1929	232	150,7
1930	322	138,0
1931	362	112,4
1932	376	103,9
1933	394	104,8
1934	533	135,3
1936	584	109,4
1937	657	112,4
1938	688	104,7

Організатори вітчизняного кредитно-кооперативного руху, що з приходом радянської влади емігрували за кордон, почали там, у вільному світі будувати українську кооперацію.

Канада - це одна з країн, де найшвидше почали створюватися різного роду українські кооперативи. Першими почали оформлюватися споживчі кооперативи. Але найчисельнішою групою в Канаді були і залишаються кредитні кооперативи. Найстарішою з них є “Нова Громада” в Саскатуні, заснована 1939 року, яка переборола різні економічні кризи і продовжує свої цінні послуги для своєї громади й сьогодні. На Заході Канади, у провінції Манітоба, в її столиці Вінніпегу найбільшою кредитовою кооперативою є “Карпатія”, заснована 16 лютого 1940 року.