Главная Коллекция "Otherreferats" Банковское, биржевое дело и страхование Кредитні спілки та перспективи їх розвитку в Україні

Кредитні спілки та перспективи їх розвитку в Україні

Суть та роль КС: філософія, функціонування. Організаційна будова: як кооперативу, громадської організації. Історичний шлях розвитку. Аналіз діяльності: види внесків – класифікація, надання ощадних послуг. Проблеми та перспективи розвитку в Україні.

Рубрика	Банковское, биржевое дело и страхование
Вид	дипломная работа
Язык	украинский
Дата добавления	15.05.2009
Размер файла	114,0 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

У Вініпегу існують ще дві інші кредитівки: “Кредитова кооператива Північного Вініпегу”, заснована 1943 року, і об'єднані разом кредитні спілки “Поступ” (з 1958 року) і “Віра” (з 1950 року).

Щодо Східної Канади, то пальму першості під оглядом кількості кредитних кооперативів має провінція Онтаріо, особливо її столиця Торонто. В Торонто є сім кредитних спілок, а п'ять років назад було 11. З них, за винятком однієї - Української кредитної спілки при УНО, заснованої 1944 року, - всі інші постали і почали свій розвиток з прибуттям нової еміграції.

Другою найбільшою щодо активів і членського стану українською кооперативною спілкою в Торонто є спілка “Будучність”, заснована 1952 року.

Кредитна спілка “Союз” - це третя найбільша спілка в Торонто. Чотири інших кредитних кооперативи існують при католицьких парафіях. Найбагатша з них Кредитна спілка парафії Матері Божої - св. Покрови, заснована в січні 1950 року.

Три кредитних кооперативи існує в провінції Квебек, з осідком у Монреалі, де зосереджується найбільше скупчення українського населення. Однією з перших спілок в Монреалі є Українська Національно-Кредитова Спілка (УНКС), заснована на загальних зборах, що відбулися в червні 1944 року. Засновниками кооперативу були члени місцевої філії УНО.

Цікаво відмітити, як згадано в квартальнику “Самодопомога” за вересень 1960 року, що друкувався у Вініпезі, на кінець 1959 р. в Канаді було 56 українських кредитних кооперативів, під кінець 1982 р. вже було 35 кредитних кооперавтивів. На кінець 1992 р. залишилось діючих тільки 22 кредитівки.

На сторінках історії поселення українців у США є згадки про спроби заснувати кредитові і споживчі кооперативи. 19-го травня 1951 року в Чікаго заснували кредитну спілку “Самопоміч”. При кінці грудня 1960 р. ця кредитна спілка займала перше місце між 14-ма кредитівками в ЗСА(США). Восени 1952 року засновано ще одну, Федеральну кредитову кооперативу “Самопоміч” у Філадельфії. Український кредитний кооператив в Роджестері (шт. Н.-Й.) заснована 1-го жовтня 1953 року. Свою діяльність вона розпочала з 28-ми членами-засновниками.

Українські кредитні спілки в ЗСА - це велика фінансова сила. Вони за відносно короткий час достатньо вплинули на господарське і культурне піднесення місцевого українського населення.

Добре розвивається українська кооперація в Австралії. На сьогодні там діє сім кооператив : в Мельбурні - дві : одна спілка “Дністер”, а друга торговельна “Поступ” ; в Сіднеї - дві кредитові кооперативи : “Карпати” і “Дніпро” ; в Аделаїді - “Говерла” ; в Перті - одна спілка “Калина” і в Брізбейні - недавно основана кредитова кооператива “Єдність”.

В Англії, колисці світового кооперативного руху, українські емігранти таборів ДіПі в Німеччині, колишні вояки “Української дивізії” заснували в Лондоні 17-го березня 1957 р. кооперативну спілку з обмеженою порукою під назвою “Нова фортуна”, яка й сьогодні успішно діє.

Узагальнюючи вище згадані факти, слід відмітити, що за період радянської влади українські кредитні кооперативи набули досить широкого розповсюдження в більшості країн світу. Проте, безпосередньо в Україні кредитного руху практично не існувало. Деякі елементи кооперації можна було побачити в профспілкових організаціях , в певних формах самодопомоги населення у вигляді “кас взаємодопомоги” та “чорних кас”. Тобто кооперація існувала весь час неофіційно, на побутовому рівні. Але всі ці форми мали настільки викривлений характер, з домінуючим принципом зрівнялівки, з певною відсутністю ринкових механізмів функціонування, що говорити про кооперацію як таку до 90-х років взагалі недоцільно.

Розвиток кооперації наприкінці 80-х років, пов'язаний з горбачовською перебудовою, був настільки викривленим, настільки не відповідав самому духові філософії кооперації, що й сьогодні відчуваються негативні наслідки ставлення населення до кооперативів.

Отже, минуле трансформується в сучасність.

Розділ 2. Аналіз ощадно-позичкової діяльності кредитних спілок

2.1 Види внесків членів кредитної спілки та надання їм ощадних послуг

Кредитні спілки в усіх країнах світу створюються людьми для самозабезпечення різноманітними фінансовими послугами. Головними фінансовими послугами кредитних спілок були і залишаються позички членам. Для того, щоб надавати кредитну послугу, спілка формує позичковий фонд. Він утворюється за рахунок вступних та членських внесків її членів, що передбачає ще один вид діяльності спілки - збереження заощаджень її членів. Розмір позичкового фонду затверджується загальними зборами членів спілки. Позичковий фонд складає суму коштів, за рахунок яких безпосередньо здійснюється видача позичок її членам. В тих випадках, коли попит на позички великий і обов'язкових та додаткових внесків пайового типу не вистачає, кредитна спілка залучає додаткові кошти (депозити) ,надаючи, таким чином, своїм членам ощадні послуги. В активно діючих спілках, ощадні вклади її членів є найважливішим джерелом коштів позичкового фонду.

Політика по залученню внесків членів кредитної спілки покликана впорядкувати діяльність кредитних спілок - членів НАКСУ по залученню внесків членів.

Класифікація внесків членів.

Внески членів кредитної спілки поділяються:

- за обов'язковістю - на обов'язкові і необов'язкові;

- за зворотністю - на зворотні і незворотні;

- за можливістю нарахування відсотків (розподілу доходів) - на внески, на які повинні нараховуватися відсотки (розподілятися дохід), внески, на які може розподілятися дохід, та внески, на які відсотки не нараховуються (дохід не розподіляється);

- за економічною природою - внески, що відносяться до капіталу, та внески, що відносяться до зобов'язань спілки;

- за власністю - на внески, що є власністю членів, та внески, що є власністю кредитної спілки;

- за цільовим призначенням - на внески, що використовуються для надання позичок членам кредитної спілки, та внески, що формують власний капітал спілки.

Види внесків членів.

В кредитній спілці можуть застосовуватися наступні види внесків членів.

а) вступний внесок - обов'язковий не зворотній внесок, що вноситься особою одноразово в момент її вступу в члени спілки в розмірі, передбаченому п. 12. 1. Статуту спілки (якщо даний розмір не був переглянутий Правлінням спілки згідно п. 12. 3. Типового Статуту (далі “ Статут “). На вступний внесок відсотки не нараховуються (дохід не розподіляється). Вступний внесок повністю спрямовується на формування резервного фонду спілки. Вступний внесок є власністю кредитної спілки та поповнює її інституційний капітал;

б) обов'язковий внесок пайового типу - обов'язковий зворотній внесок, що вноситься особою в момент її вступу в члени спілки та в інших, передбачених Статутом випадках, в розмірі визначеному п. 12. 2 Статуту спілки (якщо даний розмір не був переглянутий Правлінням спілки згідно п. 12. 3. її Статуту). На обов'язковий внесок пайового типу може розподілятися дохід за результатами роботи кредитної спілки за певний період в розмірі та порядку, визначеному Правлінням спілки. Обов'язковий внесок пайового типу спрямовується на надання позичок членам кредитної спілки та формує її прирівняний до власного капіталу (пайовий фонд) . Обов'язковий внесок пайового типу є власністю члена і може бути повернутий за його бажанням, що тягне за собою припинення членства в спілці;

в) додатковий внесок пайового типу - необов'язковий зворотній внесок члена, максимальний розмір якого законодавством не регламентується і може бути обмежений лише рішенням Правління спілки. На додатковий внесок пайового типу може розподілятися дохід за результатами роботи кредитної спілки за певний період в розмірі та порядку, визначеному Правлінням спілки. Додатковий внесок пайового типу спрямовується на надання позичок членам кредитної спілки та формує її прирівняний до власного капітал (пайовий фонд). Додатковий внесок пайового типу є власністю члена і може бути повернутий за його бажанням;

г) внесок депозитного типу - необов'язковий зворотній внесок члена, розмір та термін знаходження в користуванні спілки якого визначено відповідними договорами. На внесок депозитного типу здійснюється нарахування відсотків згідно укладених договорів. Внесок депозитного типу спрямовується на надання позичок членам кредитної спілки та входить до складу її зобов'язань. Внесок депозитного типу є власністю члена та повертається йому згідно умов укладених договорів;

д) цільовий внесок члена - незворотній внесок, що спрямовується на формування спеціальних фондів спілки (благодійний фонд, культурно-освітній фонд, фонд розвитку і т. ін.). Обов'язковість внесення цільових внесків визначається Положеннями про відповідні спеціальні фонди та резерви. На цільовий внесок члена відсотки не нараховуються (дохід не розподіляється). Цільовий внесок члена є власністю кредитної спілки та формує її неінституційний капітал.

Формування політики спілки по залученню внесків членів.

Політика по залученню внесків членів кредитної спілки визначається Правлінням спілки шляхом прийняття відповідного Положення (далі - “ Положення”).

В Положенні має бути визначено:

види внесків членів відповідно до цієї Політики;

максимально допустиму питому вагу вкладів, що належить одному члену, в пасивах спілки (в процентному співвідношенні до загальних пасивів спілки);

режим залучення внесків депозитного типу відповідно до термінів дії договорів, варіантів нарахування відсотків та сплати відсотків та суми внеску і можливості поточного зняття чи вкладення частини суми внеску;

питому вагу окремих видів внесків депозитного типу в загальній сумі таких внесків;

мінімальний та максимальний розмір вкладень по окремих видах внесків депозитного типу;

мінімальний та максимальний термін дії договорів по окремих видах внесків депозитного типу, які є строковими;

можливість застосування в договорах штрафних санкцій щодо вкладника у випадку, якщо з його ініціативи достроково припиняється дія договору про внесення строкового членського внеску депозитного типу;

можливість застосування в договорах по внесках депозитного типу змінних (прирівняних до еквіваленту) відсотків;

періодичність та варіант розподілу доходів на внески пайового типу;

порядок та терміни повернення окремих видів зворотних внесків на вимогу члена.

Своїми поточними рішеннями Правління встановлює процентні ставки по внесках депозитного типу та розмір частини доходу, що згідно визначеної в Положенні періодичності розподіляється на внески пайового типу, а також може визначати мінімальний розмір вступного внеску та обов'язкового внеску пайового типу (п. 12. 3. Статуту спілки), максимальний розмір внесків пайового типу одного члена (варіанти: конкретна сума або без обмежень), фіксувати на певний період розмір та можливий термін вкладання по окремих видах внесків депозитного типу в межах визначених в Положенні діапазонів.

Варіанти розподілу доходів на внески пайового типу.

Кредитна спілка може застосовувати три варіанти розподілу доходів на внески пайового типу:

розподіл доходів здійснюється лише на внески, які знаходяться в спілці станом на початок періоду: при розрахунку не враховуються внески пайового типу, що були внесені протягом періоду. У випадку вибуття членів, внески яких знаходяться в спілці на початок періоду, дохід на такі внески за даний період розподіляється, не зважаючи на втрату особою членства в спілці (якщо інше не буде передбачено в Положенні спілки);

розподіл доходів здійснюється на внески, які знаходяться в спілці на кінець періоду: при розрахунку не береться до уваги фактичний термін перебування внесків конкретного члена в кредитній спілці;

розподіл доходів на “ пайодні” : розрахунок здійснюється на основі наявних у конкретного члена “пайоднів” за відповідний період (сума внесків х кількість днів фактичного перебування внесків в спілці протягом періоду).

Сума всіх обов'язкових та додаткових внесків пайового типу складає пайовий фонд кредитної спілки. Кошти пайового типу мають виключно цільове призначення і можуть знаходитися лише у позичках членам крім тих випадків, коли частина коштів фонду є тимчасово вільною і перебуває в формі ліквідних активів.

Режим залучення внесків депозитного типу

За терміном дії договорів внески депозитного типу поділяються на термінові (строкові) та безтермінові (без визначення в договорі терміну залучення).

Термінові внески депозитного типу за строками дії договорів поділяються на коротко строкові (до 3 місяців), середньострокові (від 3 до 12 місяців) і довгострокові (12 місяців і більше).

Термінові внески депозитного типу можуть залучатися за наступними режимами:

внески з нарахуванням та сплатою відсотків і суми внесків в кінці строку дії договору;

внески із періодичним нарахуванням відсотків та сплатою відсотків і суми внеску в кінці строку дії договору;

внески з періодичним нарахуванням та сплатою відсотків та сплатою сумі внеску в кінці строку дії договору;

внески із періодичним нарахуванням та сплатою відсотків і частини суми внеску.

Безтермінові внески депозитного типу можуть залучатися за наступними режимами:

- щодо суми внеску:

- поточні внески з правом зняття або довнесення будь-якої суми в будь-який час;

- внески з правом періодичного зняття будь-якої суми;

- фіксовані внески з правом в повній сумі в будь-який

час на вимогу члена;

- щодо нарахування відсотків:

- періодично;

- на момент здійснення операції (сплата відсотків,

зняття частини суми і т. п.);

- щодо сплати відсотків:

- періодично;

на запитання.

Всі операції по внесках члена до кредитної спілки відображаються в картці особового рахунку, що має номер, який відповідає номеру членської книжки. Картки особових рахунків зберігаються в картотеках в порядку зростання номерів. Записи в графах картки особового рахунку засвідчуються підписом особи, що зробила цей запис, а в окремих випадках - скріплюються печаткою спілки чи штампом. На документах, які належать до операцій з рахунками членів, ставиться номер особового рахунку та порядковий номер документа [12, с.117].

На пайових рахунках відображається кількість та сума пайових внесків, що належать члену, їх рух та нараховані відсотки (дивіденди). Кожен член кредитної спілки має лише один пайовий рахунок, який кодується буквою “П”.

На ощадних безтермінових рахунках відображається сума безтермінових ощадних внесків членів, їх рух та нараховані на них проценти. Кожен член спілки може мати лише один безтерміновий ощадний рахунок, на якому відображаються всі його безтермінові ощадні внески. Номер рахунку, як правило, співпадає з номером пайового рахунку та кодується буквою “Б”. Окремі кредитні спілки беруть плату за відкриття ощадного безтермінового рахунку.

На ощадних термінових рахунках відображається сума ощадних термінових (депозитних) внесків, які члени вклали в кредитну спілку на певний фіксований термін під фіксований процент, а також їх рух та нараховані проценти. Рахунок відкривається під тим номером, під яким відкрито пайовий рахунок, та кодується літерою “Д”. Кожен член спілки може мати будь-яку кількість вкладів на різні терміни, але всі вони відображаються на одному ощадному терміновому рахунку і кодуються відповідно до умов вкладу.

На ощадних цільових рахунках відображаються сума цільових ощадних внесків членів кредитної спілки, їх рух та нараховані проценти. До цільових ощадних рахунків належать : дитячі, пенсійні, весільні, житлові, студентські та інші цільові рахунки. Дитячі рахунки відкриваються членами спілки для своїх дітей. Пенсійні рахунки - це рахунки, які відкриваються з метою накопичення заощаджень для отримання додаткової пенсії при досягненні пенсійного віку. Весільні рахунки відкриваються з метою накопичення коштів для одруження та на початковий етап сімейного життя. Житлові рахунки - це рахунки, які відкриваються з метою накопичення коштів на будівництво або купівлю житла. Студентські рахунки - це рахунки, які відкриваються з метою накопичення коштів на отримання освіти. Інші цільові ощадні рахунки запроваджуються кредитною спілкою в залежності від наявних потреб членів у накопиченні коштів на певні цілі.

Вклади на цільові рахунки мають переважно довготерміновий характер (від одного року та більше). Кошти на цих рахунках можуть накопичуватись до досягнення певної величини або до настання оговорених умов. Кожен член кредитної спілки може мати лише по одному цільовому ощадному рахунку певного виду, на якому відображаються всі ощадні внески відповідного виду. Номери цільових ощадних рахунків, як правило, співпадають з номером пайового рахунку та членської книжки та кодуються відповідними літерами : дитячі - “Дт”; пенсійні - “Пн” ; весільні - “Вс” : житлові - “Жт” ; студентські - “Ст” тощо.

На розрахункових рахунках відображаються сума та рух внесків члена, призначених для ведення розрахунків з різноманітними підприємствами, установами та організаціями за комунальні послуги, телефон, електроенергію тощо та для переказу грошей фізичним та юридичним особам на їхні рахунки в банківських установах.

Слід відмітити, що, кожна кредитна спілка, враховуючи свою специфіку, самостійно шукає найбільш прийнятні для неї види, умови та порядок внесення внесків і користування рахунками та відображає їх в Положенні про внески та рахунки, яке затверджується загальними зборами або Правлінням спілки.

Загальна кількість членів кредитної спілки “Поступ” склала на кінець четвертого кварталу 655 членів. З першого кварталу 2000 року туди вступили 500 студентів, а слідуючі три квартали, вони вступали туди невеликими групами по 50-40 чоловік. Пайовий внесок для студентів складав 10 грн. І не змінювався на протязі 1 року, так само як і нараховані відсотки, які становили 8% тільки в другому кварталі вони зупинилися на позначці 7%.

Загальна кількість пайових внесків всіх членів кредитної спілки склала 13400 грн. на кінець четвертого кварталу 2000 р. Найбільшу чисельність серед членів кредитної спілки посідають студенти - 640, далі йдуть фізичні особи - 8, і юридичні особи - 7.

Пайовий внесок для фізичних осіб складав 100 грн. і не мінявся на протязі всіх чотирьох кварталів. А от для юридичних осіб, пайовий внесок в першому кварталі становив 1000 грн., але з метою залучення більшої кількості юридичних осіб він був зменшений до 500 грн. Але це не привело до якихось змін, навпаки в 3 і 4 кварталах залучених членів серед юридичних осіб взагалі не було.

Для фізичних осіб в 1 і 2 кварталах нараховані відсотки становили по 9% і збільшились в 3 і 4 кварталі до 10%, а от для юридичних осіб відсотки в 1 і 2 кварталі склали 11% і збільшились в наступних двох кварталах до 15%.

З цього слід зробити висновок, що в загальному кредитна спілка “Поступ” залучила значну кількість членів, хоча тільки розпочала свою діяльність має непогані перспективи для подальшого розвитку.

2.2 Класифікація кредитних послуг кредитної спілки

Позички складають значну частку активів будь-якої кредитної спілки. Це є закономірним, так як історично кредитні спілки почали виникати з метою організації взаємного кредитування своїх членів і ця функція залишилась домінуючою до сьогоднішнього часу. Для здійснення кредитної діяльності спілка використовує кошти позичкового фонду.

Свою кредитну діяльність спілка проводить враховуючи вимоги спеціальної кредитної політики, розробленої НАКСУ.

Дану Політику прийнято з метою впорядкування кредитної діяльності кредитних спілок - членів НАКСУ

Класифікація позичок

Позички поділяються:

а) за терміном користування позичкою - на короткострокові (до 3 місяців), середньострокові (від 3 місяців до 12 місяців) та довгострокові (12 місяців і довше);

б) за цільовим призначенням - на споживчі (види: спеціальні, на придбання побутової техніки, студентські і т. ін.) та підприємницькі (на поповнення обігових коштів, на придбання обладнання і т. ін.);

в) за порядком нарахування відсотків та сплати відсотків і основної суми позички:

на позички з нарахуванням та сплатою відсотків і основної суми позички в кінці строку дії кредитного договору;

на позички з періодичним нарахуванням та сплатою відсотків і сплатою основної суми позички в кінці строку дії кредитного договору;

на позички з періодичним нарахуванням та сплатою відсотків і періодичною сплатою рівних часток основної суми позички;

на позички з періодичною сплатою відсотків і основної суми позички “ рівними долями “;

г) за рівнем забезпеченості - на незабезпечені, слабозабезпечені (передбачені в договорі штрафні санкції; поручительства за умови, якщо платоспроможність поручителя (у випадку юридичної особи - гаранта) недостатньо обгрунтована та підтверджена), забезпечені (застава; поручительство за умови, платоспроможність поручителя (у випадку юридичної особи - гаранта) достатньо обґрунтована та підтверджена);

д) за рівнем дотримання позичальником встановленого режиму сплати - на позички з нормальним режимом сплати, позички , сумнівні до повернення, та неповернені позички;

е) за методом надання основної суми позички - на позички, що видаються одноразово, та позички, що видаються частинами (кредитна лінія);

є) за можливістю зміни рівня відсотків за користування позичкою - на позички з незмінними (фіксованими) відсотками та позички із змінними

(прирівняними до еквіваленту) відсотками.

Формування кредитної політики

Кредитна політика кредитної спілки визначається Правлінням спілки шляхом прийняття відповідного Положення (далі - “ Положення “).

В Положенні Правління повинно визначити :

види позичок, що надаються кредитною спілкою, відповідно до цільового призначення;

питому вагу окремих видів позичок у кредитному портфелі спілки;

мінімальний та максимальний розмір позичок кожного виду;

мінімальний та максимальний строк для позичок кожного виду; вимоги по рівню забезпеченості позичок кожного виду;

порядок нарахування відсотків та сплати відсотків і основної суми позичок кожного виду з врахування їх можливого розміру та строків;

метод надання основної суми позички кожного виду;

можливість зміни рівня відсотків за користування позичками кожного виду;

додаткові умови по окремих видах позичок;

можливість застосування штрафних санкцій щодо позичальників, які неналежно використовують свої зобов'язання згідно кредитних договорів, а також види та розміри таких санкцій.

Своїми поточними рішеннями Правління встановлює процентні ставки по окремих видах позичок, а також може фіксувати на певний період розміри та строки відповідних видів позичок в межах визначеного Положенням діапазону з метою гнучкого та оперативного реагування на потреби забезпечення фінансової стабільності спілки.

Надання позичок членам спілки супроводжується проблемою кредитних ризиків. Найважливішим фактором роботи з кредитним ризиком є організація надійних процедур та стратегії кредитування. Інформація збирається і аналізується за такими п'ятьма категоріями:

Особистість

Капітал

Спроможність

Забезпечення

Умови

Добре зважене кредитне рішення може бути прийняте Кредитним комітетом лише після того, як позичковий управитель відповідним чином вивчить вказані фактори і визначить їх індивідуальний та сукупний вплив на кредитну програму.

Особистість

Аналізуються особисті якості клієнта, зокрема його характерні манери, поведінку, зовнішність, логіку й переконливість аргументів, щирість інформування щодо свого економічного і фінансового стану. Береться до уваги і вік позичальника, його сімейний стан та родинні обставини, соціальні інтереси, уподобання тощо; загальну освіту, кваліфікація та форми її підвищення, здатність до підприємницького ризику, оволодіння новим в економіці та організації виробництва; професійний досвід, стан і перспективи службової кар'єри; стан здоров'я, межі фізичного навантаження.

Цей фактор виступає як найбільш вагомий серед п'яти кредитних факторів. Якщо особистість є недопустимо поганою або сумнівною, всі інші кредитні фактори практично втрачають своє значення.

Дві важливі складові особистості, що в першу чергу цікавлять кредитного інспектора, це:

Моральне обличчя - чесність та надійність вміння вести власну справу - компетентність, навики управління, освіта, досвід.

Вміння вести власну справу полягає у здатності результативно вирішувати фінансові справи, а також здатності організувати виробничий процес. Найбільш важливими аспектами вивчення здатності позичальника вести фінансові справи вважають:

фінансову відповідальність позичальника,

його розуміння потенційних можливостей отримання прибутку,

якість ведення бухгалтерського обліку.

Аналіз моральних якостей проводиться на підставі інформації поданої позичальником, незалежної думки про позичальника, кредитної історії, рекомендацій.

Правовий статус позичальника.

* Оцінка формально-юридична

укомплектованість документації

актуальність свідоцтв, дозволів, висновків

майнові зобов'язання

відповідність назв, адреси

виконання формальних вимог.

КАПІТАЛ говорить про фінансовий стан і прогрес, якість активів, робочий капітал, платоспроможність і структуру заборгованості. Фінансові тенденції підприємства базуються на історичному балансі. Встановлення розміру капіталу має на меті дати об'єктивну оцінку фінансових можливостей позичальника щодо погашення боргів, своєчасної сплати відсотків поряд з поточними витратами. Необхідно оцінити рівень достатності власних ресурсів клієнта для своєчасного погашення боргу, порівняти власні кошти позичальника з обсягом обов'язкових платежів і повернення позики з процентами на неї. Провести оцінку особистого майна позичальника, зокрема величину його заощаджень, володіння нерухомістю, майновими правами, цінними паперами, особисті борги, в тому числі податкові, майновий стан інших членів сім'ї, виконання зобов'язань за раніше взятими позиками, їх загальний непогашений обсяг на час розгляду заяви.

Баланс є фотографією фінансового стану підприємства на даний момент.

Кредитоспроможність

З метою визначення обсягів необхідного покриття кредитного ризику на споживчі позики розраховують необхідні показники, що виражають мінімальний розмір процентів платежів з погашення заборгованості та гранично допустимий обсяг зобов'язань у порівнянні з доходом клієнта .

Мінімальний розмір відсотків і платежів за позику

Чистий дохід позичальника

Гранично допустимий обсяг зобов'язань

Чистий дохід позичальника

Аналізуються також стабільність та ритмічність надходження доходів, зокрема, передбачається можливість зміни умов виплати процентів та погашення основного боргу у випадку погіршення кредитоспроможності клієнта через зниження прибутковості його балансу.

Аналіз кредитоспроможності підприємств вказує на здатність повернення позики, історичний та прогнозований рух готівкових засобів та розмір прибутків. Кредитоспроможність позичальника відображає його здатність виконувати зобов'язання, продовжувати функціонування підприємства і захищати позикодавця від непередбачуваного ризику.

Кредитоспроможність визначається розрахунком показника покриття боргу (ППБ), який може бути обчислений на основі звіту про рух готівки, або на основі звіту про фінансові результати (рахунку прибутків та збитків)[24, с.48].

Показник покриття боргу при використанні рахунку про прибутки і збитки:

(чистий річ. прибуток + амортизація + погашення кредиту (рік) і % +інш.} вит

погашення кредиту (рік) і %

Показник покриття боргу при використанні звіту про рух готівки:

чиста вартість готівки + сума погашення кредиту і %

сума погашення кредиту і %

Показник покриття боргу, як правило, перевищує 1,2. Якщо цей показник рівний 1 підприємство платоспроможне, але для того, щоб підприємство було кредитоспроможним, цей показник повинен перевищувати 1,2; бажано = 2.

Взагалі фінансовий стан підприємства можна визначити розраховуючи такі показники:

Ліквідність - здатність вчасно сплатити майбутні борги.

Оборотний капітал = короткострокові Активи - поточні зобов'язання

Позитивне значення свідчить про ліквідність фірми.

Показник поточної ліквідності (міра покриття поточних боргів):

грошові засоби + дебт.заборг. + запаси або оборотний капітал

поточні зобов'язання поточні зобов'язання

оптимальне значення якого = 1,2 - 2. інформує про здатність фірми виконати поточні зобов'язання. Якщо цей показник перевищує значення 2, тобто поточні зобов'язання меншають, треба звернути увагу на довгострокові зобов'язання[24, с.52].

Умови кредиту

Умови включають мету позики, термін, розмір, структуру, масштаб фінансування, вимоги для затвердження, переваги/недоліки, причини недоліків, підстави для схвалення і план обслуговування.

Визначення умов кредиту - це найважливіша ділянка в управлінні кредитом.

На перший погляд, проблема кредиту проста, так як кредит або надається, або ні. Справа в тому, що умови кредиту, вибрані і запропоновані позичальнику, повинні бути результатом ретельного обдумання і оцінки. Існує дві причини, чому це повинно бути так. Перша полягає в тому. що кредитні умови будуть включати в себе всі фактори і доводи, виходячи з яких кредитор взагалі займається цією справою. Вони будуть враховувати розмір прибутку, характер і обмеження в фінансах кредитора і конкурентну ситуацію. Друга причина - це термін, коли платіж повинен попасти в руки кредитора. Для того, щоб отримати прибуток від умов кредиту необхідно наполягати на його точному виконанні.

Роль кредитного працівника в виборі умов кредиту повинна бути вирішальною. Ніхто не повинен знати про кредит стільки, скільки знає кредитний працівник, і хоч умови, звичайно, справа політики фірми, ті, що приймають рішення, вирішать розумно, якщо отримують точну письмову оцінку зв'язаних з цим факторів та рекомендації. Тому кредитний працівник повинен бути експертом в питаннях, що стосуються умов кредиту.

Важливим залишається те, що предмет умов кредиту і рішення, кому його надати, повинні залишатись за кредитором. Головним при всіх умовах є оплата. Не позивальник визначає ці умови, а кредитор. Звичайно, точка зору позичальника буде важливою і він має право впливати на кредитора, але в кінцевому рахунку кредитор повинен вирішити, на яких умовах проводити кредитування.

Вибір умов кредиту визначається багатьма факторами.

1. Місце позичальника в оточуючому середовищі, сфера його діяльності.

2. Капіталовкладення позичальника (куди він вклав свій капітал, чи має позичений капітал).

3. Доходність.

4. Принцип розподілу доходів.

5. Для підприємців - характер ринку і конкуренція.

6. Існування інших форм покриття втрат від невиконання фінансових зобов'язань.

Умови збуту кредитних ресурсів.

Умови збуту кредитних ресурсів є прерогативою кредитора і предметом захисту, наданого позичальнику законодавством. Умови збуту кредитних ресурсів включають умови кредиту та інтерпретацію їх значення. Кожна операція включає складові частині Договору в межах законності. Існує домовленість про надання кредиту і згода на оплату кредиту.

Нарахування за прострочку платежу.

При високому ризику не варто справляти хороше враження на боржника фінансовою дисципліною, краще наполягати на негайній сплаті, а не на штрафах за прострочку. Рішення про нарахування штрафних санкцій - це прерогатива керівництва. Необхідно, щоб домовленість про нарахування була узгоджена з позичальником при укладанні угоди в письмовій формі.

Умови, які повинні бути визначені позичковим управителем для всіх типів кредитів, включають в себе суму кредиту, тривалість, періодичність сплаті, форму застави, пільговий період. Позичковий управитель повинен надати кредитному комітету-рекомендації:

- визначити суму позики, враховуючи спроможність позичальника погасити позику та оцінку ступеня ризику, який існує для позичальника,

- визначити умови, які відповідатимуть призначенню позики,

- встановити строки сплати позики, які випливають із спроможності позичальника виплачувати позику,

- скласти графік періодичності погашення позики, який би збігався з нормальним обігом коштів позичальника,

- отримати відповідну заставу.

Забезпечення

Основним критерієм вибору форми забезпечення кредиту повинен бути ступінь ризику, що пов'язаний з кредитуванням і виникає з фінансової ситуації позичальника, а також зобов'язаних осіб (поручителів).

Забезпечення --альтернативне джерело повернення, а не обов'язкове.

Критерії вибору форми забезпечення

* вид кредиту, термін надання

* правовий статус позичальника

* фінансовий стан позичальника

* ліквідність застави

* реальність задоволення претензій за рахунок застави

* строк звернення стягнення на заставу

* витрати на звернення стягнення на заставу та її реалізацію

* можливість зміни вартості застави протягом часу

Види правових форм забезпечення:

Поручительство

Застава

Вартість забезпечення

Вартість забезпечення повинна охоплювати розмір кредиту, відсотки за весь період користування кредитом, а також витрати, пов'язані з реалізацією. За еквівалентного кредиту повинен покриватись і дефляційний ризик.

Маржа = 100 - (заборгованість / суму застави х 100)

Маржа показує наскільки застава перевищує зобов'язання.

Наприклад: яка повинна бути застава, щоб забезпечити 40% маржі по позичці.

Сума застави = сума позики + відсотки + 40%.

Процедури оформлення забезпечення:

Нерухомого майна -

Документи, що засвідчують право власності на майно,

Страхування,

Опис майна, технічний паспорт,

Свідоцтво про реєстрацію в БТІ

Довідка характеристика з БТІ

Довідки про відсутність заборгованості по комунальних платежах

Довідка про відсутність накладеної заборони

Згода дорослих членів сім'ї на заставу

Відсутність неповнолітніх, які мають право на житло

Наявність додаткового житла

Рухомого майна -

Транспорту:

Документ, що засвідчує право власності

Страхування

Оцінка

Виписка з Реєстру рухомого майна

Обов'язковий пройдений техогляд

Домашнього майна:

Документ про право володіння (техпаспорт)

Опис майна

Оцінка майна

Виписка з Реєстру рухомого майна

Згода дорослих членів сім'ї

Поручительства -

Фізичної особи

Анкетні дані поручителя

Встановлення доходів поручителя (довідки)

Юридичної особи

Встановлення платоспроможності підприємства

Перевірка повноважень особи, що підписує договір поруки.

Правові ризики:

1. Погано вивчене право власності предмету застави

2. Наявність першочергових податкових зобов'язань

3. Існування інших прав на майно поручителя або предмет застави

4. Коректність укладених договорів

5. Проблеми правового регулювання діяльності виконавчих органів

Техніко-економічні ризики:

1. Втрата ринкової вартості

2. Втрата технічної вартості (наприклад комп'ютер)

3. Помилки в оцінці

4. Відсутність ринку збуту застави

5. Зріст примусового повернення на суму % та штрафів

6. Втрата платоспроможності поручителів

Укладання договорів

Позичка надається члену КС на основі укладеного договору в якому має бути визначено:

* Дата та місто складання договору

* Повне найменування сторін та їх представників, повноваження представників

* Предмет договору

* Ціна договору

* Строки та порядок виконання договору

* Відповідальність сторін

* Реквізити сторін

* Підписи, у разі необхідності печатки сторін.

При прийнятті рішення про надання позичок членам основною умовою є очевидна та належним чином підтверджена здатність члена повернути основну суму та відсотки за позичкою у встановлений договором строк за рахунок власних джерел доходу. Така здатність для підприємницьких позичок забезпечується обов'язковим складанням та аналізом бізнес - плану. Для споживчих позичок сума місячного платежу не повинна перевищувати 50% чистого місячного доходу позичальника (чистий місячний дохід - це загальний місячний дохід за мінусом місячних сплат по інших зобов'язаннях позичальника). При цьому , такий дохід повинен бути реальним та очевидним.

Додатковими умовами прийняття про надання позички члену можуть бути його кредитна історія в спілці та можливе застосування одного із видів забезпечення.

Всі рішення про надання позичок приймаються Кредитним комітетом спілки на його засіданнях, що фіксуються у встановленому порядку в протоколах. При цьому Положення може передбачити певні особливості щодо порядку прийняття рішень про надання окремих видів позичок, а саме:

рішення кредитного комітету про надання позичок, розмір яких перевищує спеціально встановлену в Положенні величину основної суми, в обов'язковому порядку погоджується Правлінням спілки;

Кредитний комітет делегує визначеній посадовій особі спілки своїм спеціальним рішенням право надавати позички, максимальний розмір та загальний ліміт яких визначено в Положенні. В цьому випадку дана посадова особа зобов'язана подавати детальний звіт про надані ним в рамках делегованих повноважень позички на кожному засіданні Кредитного комітету;

Про рішення про надання позичок членам Кредитного комітету або посадовій особі, якій делеговано право надавати позички, в обов'язковому порядку інформується Наглядний комітет спілки на його найближчому засіданні.

Жоден член не може мати зобов'язань перед кредитною спілкою більше, ніж по двох позичках. При цьому, їх загальна допустима сума повинна бути встановлена в Положенні. Надання другої позички члену за умов, якщо перша надана йому позичка є простроченою, не допускається.

Як обов'язковою умовою для надання членам окремих видів позичок, Положення може передбачати наявність у позичальника в кредитній спілці певної суми внесків відповідних видів.

Кредитний договір може бути пролонгований за умовами відсутності у позичальника поточної простроченої заборгованості. У випадку пролонгації дії кредитних договорів обов'язковою умовою повинно бути те, що подальші платежі по сплаті позички включатимуть не лише відсотки, а й частину основної суми позички. Повнота пролонгації договору не допускається.

Крім того , при наданні позичок КС повинна виконувати також такі вимоги НБУ:

сума позички одному члену Кредитної спілки не повинна перевищувати 10% від позичкового фонду КС;

в частці , яка перевищує вклад члена спілки, позичка надається під заставу майна чи майнових прав у встановленому порядку з обов'язковим заключенням договору застави;

нові кредити не видаються тим , хто має прострочену заборгованість за попередню взяту позичку;

загальна сума наданих позичок не може перевищувати позичкового фонду спілки.

Супроводження наданих позичок

З метою нагляду за своєчасністю сплати по наданих позичках та оперативного планування руху грошових потоків кредитна спілка веде належний аналітичний облік.

Поточний контроль за дотриманням кредитних договорів здійснюється уповноваженою на це особою (позичковий управитель, виконавчий директор уповноважений член Кредитного комітету). Зокрема , уповноважена особа здійснює контроль за своєчасністю та повнотою передбачених кредитними договорами платежів на підставі звірення фактично отриманих платежів з графіком планових платежів, якій складається для кожного тижня. Уповноважена особа звітує про дотримання графіку планових платежів на кожному засіданні Кредитного комітету.

У випадку виявлення прострочення платежів відповідальна особа (виконавчий директор, позичковий управитель уповноважений член Кредитного комітету спілки) вживає заходів , передбачених в п.8 цієї Політики.

Для окремих видів позичок в Положенні може передбачатися особливий порядок супроводження (наприклад, для підприємницьких позичок, які надаються в режимі кредитної лінії, може бути визначено, що умовою надання кожної наступної частини основної суми позички є перевірка практичного виконання попереднього етапу реалізації бізнес - плану).

Визначення ступеня простроченності за позичками

Простроченою позичкою вважається така позичка, очікуваний платіж за якою не поступив повністю або частково станом на дату, визначену графіком сплату згідно умов кредитного договору.

В суму платежу залежно від порядку сплати відсотків та основної суми позички можуть входити відсотки, відсотки та частина основної суми позички, відсотки та основна сума позички.

Залишок заборгованості за простроченою позичкою - це сума всього несплаченого залишку основної суми простроченої позички. Дана сума є базою для розрахунку необхідного розміру резерву сумнівних боргів, якщо ця позичка визнана сумнівною для повернення.

Для формування резерву сумнівних боргів та аналізу стану простроченості, прострочені позички класифікуються наступним чином:

позичка визнається сумнівною для повернення 1-го рівня, якщо прострочення очікуваного платежу на дату звіту складає більше 1 місяця;

позичка визнається сумнівною для повернення 2-го рівня, якщо прострочення очікуваного платежу на дату звіту складає більше 3-х місяців;

позичка визнається сумнівною для повернення 3-го рівня, якщо прострочення очікуваного платежу на дату звіту складає більше 6-ти місяців;

позичка визнається не поверненою, якщо прострочення очікуваного платежу на дату звіту складає більше 12-місяців.

Визначення рівня сумнівності прострочених позичок відбувається в останній день кожного місяця за даними обліку. При цьому, в аналітичному обліку спілки прострочені позички відображаються в розрізі класифікації, вказаної в п.6.2. даної Політики.

На основі даних аналітичного обліку бухгалтер спілки готує місячні звіти про простроченість , які подаються на розгляд Кредитному комітету спілки, а також на вимогу - Правління та Наглядовому комітету спілки.

Визначення рівня сумнівності за простроченими позичками залежно від дати останнього фактично отриманого в повному обсязі платежу . Якщо дата останнього платежу за позичкою передує вказаному терміну, така позичка неповернена.

Якщо дата останнього платежу припадає на інтервал часу, така позичка вважається сумнівною для повернення третього рівня.

Якщо дата останнього платежу припадає на інтервал часу, така позичка вважається сумнівною до повернення другого рівня.

Якщо дата останнього платежу припадає на інтервал часу, така позичка вважається сумнівною для повернення першого рівня.

Резерв сумнівних боргів

Для забезпечення фінансової стабільності та ефективної структури активів спілки відповідно до рівня сумнівності прострочених позичок кредитна спілка формує Резерв сумнівних боргів.

Резерв сумнівних боргів формується за рахунок поточного доходу таким чином, щоб наприкінці кожного місяця його розмір відповідав сумі необхідного резервування по всіх сумнівних для повернення та неповернених позичках, яка розрахована згідно нормативів, вказаних в п.7.2. цієї Політики. У випадку необхідного поповнення резерву сумнівних боргів, частина отриманого спілкою доходу в розмірі розрахованої величини додаткового резервування не використовується для погашення зобов'язань формування фондів чи розподілу на внески пайового типу, а направляється на збільшення продуктивних активів у випадку неповернення прострочених позичок.

Сума, що повинна бути акумульована в резерві сумнівних боргів за конкретною сумнівною для повернення або неповерненою позичкою, визначається за формулою:

Р = П х Н,

де П - залишок заборгованості за простроченою позичкою;

Н - норматив акумулювання в резерві сумнівних боргів .

Нормативи акумулювання в резерві сумнівних боргів становлять:

для сумнівних для повернення позичок 1-го рівня - 0,25 залишку заборгованості;

для сумнівних для повернення 2-го рівня - 0,5 залишку заборгованості;

для сумнівних для повернення позичок 3-го рівня - 0,75 залишку заборгованості;

для неповернених позичок - вся сума залишку заборгованості.

При переході позички з нижчого рівня сумнівності на вищий здійснюється поповнення резерву сумнівних боргів відповідно до встановлених нормативів акумулювання.

У випадку повного погашення поточної простроченої заборгованості за позичкою, дана позичка переводиться в розряд позичок з нормальним режимом сплати та здійснюється зменшення резерву сумнівних боргів на суму, акумульовану за даною позичкою.

У випадку часткового погашення поточної простроченої заборгованості позичка залишається на тому ж рівні сумнівності і її переведення на наступний рівень буде здійснене в тому випадку, якщо за нею не поступить жодних сплат протягом трьох місяців після даного платежу.

При цьому, поточну прострочену заборгованість за простроченою позичкою складає сума простроченого платежу (платежів). Якщо очікуваний платіж (платежі) отримано частково, то суму поточної простроченої заборгованості складає фактично прострочена частина очікуваного платежу (платежів). Дана сума є базою для розрахунку пені згідно умов кредитного договору.

У випадку списання позички, яка була визнана неповерненою, здійснюється списання частини резерву сумнівних богів, що відповідає розміру залишку заборгованості за даною позичкою.

Сума резерву сумнівних боргів наприкінці місяця визначається наступним чином:

РСБ = сумі СПП1 х суму СПП2 х 0,5 + суму СПП3 х 0,75 +

сума НП,

де РСБ - сума резерву сумнівних боргів, що повинен бути сформований станом на кінець місяця;

сума СПП1 - сума залишків заборгованості по всіх позичках, сумнівних для повернення 1-го рівня;

сума СПП2 - сума залишків заборгованості по всіх позичках, сумнівних для повернення 2-го рівня;

сума СПП3 - сума залишків заборгованості по всіх позичках, сумнівних для повернення 3-го рівня;

сума НП - сума залишків заборгованості по всіх неповернених позичках.

Розрахована сума РСБ порівнюється із розміром сформованого резерву станом на початок місяця та відповідно до виявленого відхилення здійснюється поповнення або зменшення розміру резерву.

Заходи по поверненню прострочених позичок

З моменту виявлення простроченості по позичці кредитна спілка повинна вживати заходів по її поверненню.

Протягом місяця після того, як не було отримано очікуваного платежу по позичці, за позичальником та його поручителем (у разі його наявності) проводиться робота по виясненню стану справ та спонуканню до добровільного виконання своїх зобов'язань згідно умов кредитного договору. Крім телефонних розмов та зустрічей на цьому етапі в комплекс заходів обов'язково повинно входити надсилання рекомендованих листів - нагадувань (до 15 днів прострочення платежу) та листів - попереджень (15 - 30 днів прострочення платежу).

У випадку , якщо попередні заходи не призвели до сплати боргу , кредитна спілка вдається до дій , що спрямовані на стягнення боргу примусовим шляхом. Перед її вчиненням кредитна спілка має здійснити такі заходи:

а) Визначити суму боргу на останній день перед початком таких заходів, а також документально її зафіксувати. Ця сума боргу складається з:

несплаченої частини суми основної позички;

нарахованих несплачених відсотків за позичкою;

пені, неустойки та штрафу, якщо вони передбачені кредитним договором;

суми відшкодування шкоди, спричиненої кредитній спілці неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором, якщо це прямо передбачено в кредитному договорі позички.

б) Визначити можливість та реальність звернення стягнення на майно боржника або третіх осіб:

наявність такого майна та його вартість , місце знаходження , тощо;

наявність претензій інших кредиторів на це майно або взагалі до боржника;

наявність прав інших осіб на це майно (наприклад , неповнолітні діти).

в) Оцінити доцільність звернення стягнення на певне майно боржника , враховуючи вартість цього майна та вартість заходів, які доведеться вжити.

г) Вжити заходів для встановлення місця знаходження боржника.

Стягнення боргу примусовим шляхом здійснюється з використанням відповідних правових механізмів та процесуальних форм, передбачених чинним законодавством.

В окремих випадках за спеціальним рішенням Кредитного комітету кредитна спілка може відстрочити застосування щодо позичальника заходів примусового стягнення боргу з дотриманням передбаченим законодавством процесуальних строків. Однак, таке рішення повинно бути належним чином обґрунтоване.

У випадку, якщо протягом року всі вищевказані заходи не призвели до повернення боргу позичальником , така позичка підлягає списанню. Списання позичок здійснюється за рішенням Правління за подальшим Кредитного комітету спілки.

В окремих випадках за спеціальним рішенням Правління кредитна спілка може відстрочити списання не повернених позичок. Однак, таке рішення повинно бути обгрунтованим і його доцільність повинна бути очевидною.

Отже, сучасні кредитні спілки надають своїм членам широке коло ощадних і кредитних послуг. Внески та ощадні вклади членів складають основну суму коштів для надання позичок членам спілки. Позички - це одні із головних підстав існування будь-якої КС. Коли вони правильно і безпечно видані, то є одним з найважливіших джерел прибутковості спілки. А коли КС прибуткова, вона росте і розвивається, а тому може краще задовільнити фінансові потреби своїх членів.

Таблиця 2.2. Аналіз процентних ставок по наданих позиках кредитної спілки “Поступ” (м. Дрогобич.)

Період та строки

Юридичні особи

Фізичні особи

Студенти

2001

Січень

Кошти до запитання

Короткострокові