Довгострокова дебіторська заборгованість

Размещено на http://www.allbest.ru/

Довгострокова дебіторська заборгованість

Вступ

Умови сьогодення характеризуються кординальними змінами в економіці та безпосередньо економічній політиці держави. Нові економічні відносини привели до розриву багатьох господарських зв'язків, що підірвало економіку держави. Тривалий процес налагодження економічних зв'язків ускладнений тим, що багато ринків для України виявилися закриті через не конкурентоспроможність її промислової продукції, пов'язану з високою собівартістю та невідповідністю наявним міжнародним стандартам. Застарілі енергомісткі виробництва до складу яких входить добувна промисловість на даний час переважають у промисловості країни не сприяють зниженню собівартості продукції та підвищенню її конкурентоспроможності.

У ситуації що склалася основним завданням промислових підприємств є найбільш повне забезпечення попиту населення високоякісною продукцією. Темпи росту обсягу виробництва нової продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. При цьому правильна організація обліку та аудиту розрахунків з дебіторами є першорядним завданням маркетингової стратегії кожного промислового підприємства.

В процесі господарської діяльності підприємство постійно відчуває потребу в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу та у повному обсязі. Таким чином відбувається кредитування покупця, тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу кошти підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Метою даної дипломної роботи є вивчення діючої системи обліку та методики проведення аудиту розрахунків з дебіторами, а також розробка заходів щодо її вдосконалення. Для цього в роботі було поставлено та вирішено наступні завдання:

розглянуто поняття дебіторської заборгованості, наведена її класифікація;

розглянуто поняття резерву сумнівних боргів та деталізовано методики його визначення;

вивчена та описана діюча система обліку розрахунків з дебіторами на підприємстві;

описано документальне оформлення розрахунків з дебіторами на підприємстві;

розглянута методика проведення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками, покупцями та замовниками;

проведено аналіз структури й динаміки дебіторської заборгованості на об'єкті дослідження;

запропоновано заходи щодо покращення розрахунків з дебіторами та зменшення дебіторської заборгованості.

Об'єктом проведеного дослідження обрано ВП "Шахта "Прогрес", що спеціалізується на видобуванні кам'яного вугілля.

Для вивчення діючої системи обліку та аудиту розрахунків з дебіторами була використана інформація документів планової, оперативної, бухгалтерської та статистичної звітності даного підприємства; законодавчі й нормативні акти України. Також при написанні дипломної роботи були вивчені публікації спеціалізованих видань, у якій викладалися проблеми по даному питанню.

1. Теоретичні засади організації розрахунків з дебіторами

1.1 Економічна сутність дебіторської заборгованості та її види

Підприємство в процесі своєї господарської діяльності постійно проводить розрахунки з великим переліком різних контрагентів. Підприємство надає позики іншим підприємствам, також може виникати заборгованість за довгостроковими векселями та заборгованість орендаря за фінансовою орендою, розрахунки з покупцями та замовниками, розрахунки по авансах виданих за якими передбачено отримання грошових коштів не одразу, тому протягом періоду від моменту виникнення зобов'язання до моменту надходження платежу за ним кошти підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Основні поняття, порядок розкриття інформації про розрахунки з дебіторами та методологія обліку закріплено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237 і зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 25 жовтня 1999 р. № 725/4018 [1]. Незалежно від форм власності всі підприємства, організації та інші юридичі особи застосовують норми означеного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

Згідно до П(С)БО 10 дебіторами визначають юридичних та фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми коштів, їх еквівалентів або інших активів [1].

Дебіторська заборгованістю дорівнює сумі заборгованості дебіторів підприємству на певну дату, яка виникає під час нормального циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Згідно до П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну.

Розподіл дебіторської заборгованості на поточну та довгострокову здійснюється виходячи з очікуваного строку до погашення, який залишився з дати балансу.

Довгострокова дебіторська заборгованість представляє собою суму дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Оцінюючи довгострокову заборгованость треба керуватися принципом обачності, який передбачає застосування у бухгалтерському обліку таких методів оцінки дебіторської заборгованості, які запобігають завищенню оцінки активів.

Теперішня вартість - це грошова вартість майбутніх доходів на теперішній час. За теперішньою вартістю відображається довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки.

Довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості.

Поточною заборгованістю визначається частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу та відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Згідно до П(С)ПБ 10 поточна дебіторська заборгованість це сума дебіторської заборгованості, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. У балансі підприємства поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість.

Також, виділяють наступні види дебіторської заборгованості: товарна та нетоварна (неопераційна).

Товарні операції це операції, щопов'язані з натурально-речовинною оплатою продукції, робіт та послуг. Тобто, товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності, що передбачає продаж товарів, виконання робіт або надання послуг [2]. При цьому контрагентами звичайної операційної діяльності виступають покупці та замовники.

Покупцями є фізичні або юридичні особи, які купують товари, роботи та послуги. Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яких виробляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи.

Нетоварна або неопераційна дебіторська заборгованість виникає в результаті нетоварних операцій, а саме:

- розрахунки по авансах виданих;

- розрахунки з підзвітними особами;

- розрахунки по претензіях;

- розрахунки по відшкодуванню заподіяного збитку;

- розрахунки з іншими дебіторами.

Під нормальною дебіторською заборгованість розуміють дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість у погашенні її боржником.

Товарообмінна або бартерна операція - це господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає розрахунок за продану продукцію, роботи, послуги в іншій, ніж грошовій формі, включаючи різні види погашення взаємозаборгованості між сторонами господарської операції без проведення грошових розрахунків.

Безнадійна дебіторська заборгованість виникає у разі коли поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її поверненні боржником або по який минув строк її позовної давності [3].

Під сумнівним боргом розуміють поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує непевність в її погашенні боржником [3].

При цьому чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за винятком резерву сумнівних боргів.

Порядок визнання поточної дебіторської заборгованості активом наступний. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється по первісній вартості.

У випадку відстрочки платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою коштів та їх еквівалентів, які підлягають одержанню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю по нарахованим доходам (відсоткам) в період її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги враховується в підсумок балансу по чистій реалізаційній вартості [4]. Для того щоб визначити чисту реалізаційну вартість на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. При цьому величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи із платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості по строкам її непогашення з встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги по активам здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість як складова елементу фінансової звітності активу визнається та відображається у звітності в сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку.

Експортні операції підприємства обов'язково відображаються в обліку у гривнях та у валюті контракту, при цьому при відвантаженні на експорт використовується курс НБУ на дату здійснення операції. Такою датою є дата оформлення вантажної митної декларації, або дата підписання з нерезидентом акта виконаних робіт, наданих послуг.

При здійсненні експортних операцій слід враховувати норми П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів". Дебетове сальдо рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" у випадку продажу за гроші при відображенні у балансі є монетарною статтею. У цьому випадку сальдо рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" перераховується за діючим курсом НБУ на кожну дату балансу та на дату здійснення операції. При цьому утворюються курсові різниці, які включаються до складу доходів або витрат підприємства звітного періоду [2].

Поточна дебіторська заборгованість, що непов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійної, списується з балансу з відображенням витрат у складі інших операційних витрат [5].

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі підприємства за дійсною вартістю. Визначення дійсної вартості довгострокової дебіторської заборгованості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

У примітках до фінансової звітності обов'язково приводиться наступна інформація:

- перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості;

- перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості зв'язаних сторін, з виділенням внутрігрупового сальдо дебіторської заборгованості;

- склад і суми статті балансу "Інша дебіторська заборгованість";

- сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

1.2 Поняття та визначення резерву сумнівних боргів

Дебіторська заборгованість визнається активом та передбачає отримання грошових коштів або товарів. У випадку, якщо підприємство має достатні підстави припускати, що така заборгованість не буде погашена, така заборгованість повинна бути віднесена на витрати, оскільки вона не може бути визнана активом і відображена у балансі, так як підприємство не отримає у майбутньому економічної вигоди.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом, відображається у балансі за чистою реалізаційною вартістю. З метою оцінки можливих втрат внаслідок безнадійної заборгованості відповідно до принципу обачності, який означає, що активи й доходи не повинні бути завищені, а зобов'язання і витрати - занижені, П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" передбачає нарахування у кінці звітного періоду резерву сумнівних боргів [3].

Кожне підприємство самостійно встановлює коефіцієнт сумнівності, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. При цьому резерв наявних сумнівних боргів на підставі платоспроможності дебіторів визначається окремо по кожному сумнівному боргу залежно від фінансового стану боржника і оцінки можливості погашення боргу повністю або частково.

У більшості випадків еличина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремо взятих дебіторів або на підставі класифікації дебіторської заборгованості за періодами.

Резерв сумнівних боргів - це резерв, який створюється з метою покриття у майбутньому безнадійної дебіторської заборгованості. Він коригує дебіторську заборгованість до її чистої реалізаційної вартості, дозволяє підприємству показати, що відповідна сума не може бути стягнута з дебіторів. Тобто, в умовах ризику неплатоспроможності покупців, підприємство попереджає виникнення втрат від сумнівної дебіторської заборгованості.

Резерв сумнівних боргів нараховується тільки для сумнівної дебіторської заборгованості.

Важливим принципом є принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. Витрати, пов'язані зі списанням безнадійної дебіторської заборгованості, виникають у процесі реалізації і повинні відповідати періоду, коли продукція, товари, роботи, послуги продаються.

Дебіторська заборгованість може стати безнадійною через тривалий час після продажу, тому збитки від анулювання сумнівного боргу слід оцінювати у поточному періоді та включати до складу витрат цього ж звітного періоду.

Непогашення дебіторської заборгованості може виникнути внаслідок недостатності майна боржника у випадку визнання його банкрутом, дії форс-мажорних обставин, смерті або позбавлення волі фізичних осіб-боржників або закінченням строку позовної давності.

Ознаки визнання заборгованості безнадійною у податковому обліку:

- заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатньої кількості коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку зниклими безвісті, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Для визначення величини резерву згідно з п. 8 П(С)БО 10 передбачено використовувати наступні методи: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності; застосування методу питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів, тобто окремо за кожним сумнівним боргом залежно від фінансового стану боржника та оцінки ймовірності погашення боргу повністю або частково.

Це метод умовного визначення резерву сумнівних боргів, оскільки платоспроможність будь-якого дебітора можна визначити лише наближено. Він прийнятний, якщо у підприємства незначна кількість постійних контрагентів, про платоспроможність яких воно має достовірну інформацію.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися означеними способами:

- визначання питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

- класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

- визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.

За методом питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на умовах наступної оплати сума резерву визначається як добуток чистого доходу звітного періоду на коефіцієнт сумнівності (Кс), який визначається за наступною формулою:

(1.1)

де Бзн - сума дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи за n-ний місяць обраного для спостереження періоду;

ЧДп - чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

Характерною особливістю методу визначення резерву сумнівних боргів відповідно до питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації є те, що він грунтується на оборотному, а не на сальдовому принципі. Тобто під час розрахунку суми резерву, яку потрібно нарахувати за звітний період, початкове сальдо на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" не впливає на розмір нарахувань, тоді як при визначенні резерву, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, резерв на кінець звітного періоду донараховується із врахуванням вхідного сальдо рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів".

На основі визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років до кожної групи дебіторської заборгованості застосовується певний відсоток сумнівних боргів, який базується на досвіді минулих періодів. Коефіцієнт сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської заборгованості визначається залежно від обраного періоду спостереження. Якщо спостереження проводиться в межах року за місяцями, коефіцієнт сумнівності визначається за наступною формулою:

(1.2)

де Бзн - фактично списана безнадійна заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги) відповідної групи за n-ний місяць обраного для спостереження періоду;

Дзн - дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи на кінець п-ного місяця обраного для спостереження періоду;

і - кількість місяців в обраному для спостереження періоді.

Якщо аналізується інформація за попередні роки, то Кс обчислюється наступним чином:

(1.3)

де Бзн - безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи в складі дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) цієї групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді;

Дзн - дебіторська заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги) відповідної групи на дату балансу у обраному для спостереження періоді.

Величина резерву сумнівних боргів на кінець звітного періоду визначається сумою резервів за кожною групою дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів на підставі класифікації поточної дебіторської заборгованості по строкам її несплати та аналізу її фактичного непогашення за попередні звітні періоди визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнту сумнівності відповідної групи.

Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати в складі інших операційних витрат.

У випадку недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

1.3 Автоматизація розрахунків з дебіторами на підприємстві

Зміни в господарському механізмі роблять актуальною проблему підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання. Відповідно зростає роль контрольно-аналітичних функцій, що зумовлює застосування ЕОМ для обробки інформації.

Задача обліку розрахунків з дебіторами є значно ширшою аніж решта задач. Вона містить такі підзадачі [6]:

- обліку розрахунків з покупцями (фізичними або юридичними особами, які купують товари (роботи, послуги)) і замовниками (учасниками договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору). Облік цих розрахунків ведеться на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками";

- обліку розрахунків за авансами виданими, тобто грошовими сумами або іншими майновими цінностями, які передаються в рахунок виконання договірного зобов'язання (наприклад, у рахунок наступних поставок). Такого роду платіж може бути повним або частковим. Для обліку розрахунків за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також за оплатою продукції та робіт, прийнятих замовником частково готовими, передбачений рахунок 371 "Розрахунки за авансами виданими";

- обліку розрахунків з підзвітними особами (працівниками цього підприємства, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом (розпорядженням) керівника підприємства). Для обліку розрахунків з підзвітними особами призначено рахунок 372 "Розрахунки з підзвітними особами";

- обліку розрахунків за відшкодуванням завданих збитків. Для обліку розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків унаслідок недостач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено, призначено рахунок 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків";

- обліку розрахунків за претензіями, тобто вимогами кредитора до боржника про добровільну сплату боргу, відшкодування збитків, сплату штрафу, усунення недоліків поставленої продукції або виконаної роботи. Облік розрахунків за претензіями, які висунуті постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками ведеться на рахунку 374 "Розрахунки за претензіями".

Комп'ютеризовану систему бухгалтерського обліку (КСБО) можна створювати як:

- систему автоматизації розв'язання окремих задач бухгалтерського обліку;

- систему комплексної автоматизації бухгалтерського обліку;

- складову частину інтегрованої системи автоматизації управління підприємством.

При першому варіанті на робочі місця встановлюються комп'ютери і розрізнені програми, що забезпечують розв'язання окремих задач обліку. Терміни і затрати на створення такої комп'ютерної системи мінімальні. Однак, при такому несистемному підході до впровадження окремих компонент КСБО під час експлуатації можуть виникнути проблеми з взаємоув'язки облікових даних. Насамперед неузгодженості при веденні загальних довідників, оскільки один і той же об'єкт обліку на різних робочих місцях може кодуватися по-різному. У результаті цього в процесі об'єднання даних бухгалтерська програма буде розглядати один і той же об'єкт як два різні. Часто такі помилки дуже важко виявити і виправити.

При другому варіанті при створенні комплексної системи автоматизації бухгалтерського обліку, крім установки комп'ютерів і програмного забезпечення на робочі місця всіх або більшості працівників, необхідне вироблення регламентів колективної роботи бухгалтерії. Такі документи повинні визначати порядок роботи зі спільними даними, правила і терміни виконання регламентних робіт, операцій об'єднання даних тощо. Регламентування термінів, умов і порядку виконання окремих операцій потрібні, тому що деякі дії можна виконувати лише в певній послідовності.

Третій варіант передбачає створення КСБО в складі інтегрованої системи автоматизації управління підприємством вимагає вироблення ще більшої кількості регламентів, особливо з виконання робіт обміну даними з підрозділами, де розв'язуються задачі оперативно-технічного обліку, планування, аналізу тощо. При цьому, чим більше підприємство і чим більше його співробітників задіяно в системі управління, тим складнішою є задача складання регламентів, що забезпечують узгоджену роботу всіх ланок управління.

КСБО пройшли великий історичний шлях становлення і розвитку. Вони змінювалися паралельно із змінами інформаційних технологій, програмних і технічних засобів обробки інформації, методів і засобів розробки, концепцією побудови 1С.

На сьогодні існує велика кількість різноманітних програмних засобів автоматизації бухгалтерського обліку: від засобів автоматизації локальної задачі бухгалтерського обліку до повнофункціональних КСБО в складі 1С підприємства.

Вивчення КСБО з метою впровадження доцільно починати з аналізу ознак, які зумовлюють специфіку застосування цих програмних продуктів в умовах об'єкта комп'ютеризації.

Основні характеристики об'єкта і системи управління, які впливають на особливості бухгалтерського обліку:

- галузева специфіка бухгалтерського обліку, яка знаходить відображення в моделях і алгоритмах обліку, елементах облікової політики;

- для підприємств однієї галузі існує специфіка видів діяльності, технологічних процесів виробництва продукції, робіт і послуг, що знаходить відображення в структурі даних, об'ємних характеристиках бази даних КСБО;

- тип і характер виробництва (дискретний, неперервний) суттєво впливає на склад і структуру нормативно-довідкової інформації БД, форми первинних облікових документів тощо;

- організаційна структура управління підприємством, кількість і територіальний розподіл організаційних одиниць, наявність централізованої бухгалтерії, бухгалтерій окремих підрозділів тощо визначають вимоги до інформаційних технологій збору, передачі та зберігання даних, складу і конфігурації КСБО: ізольовані функціональні автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера, мережевий комплекс взаємопов'язаних АРМ бухгалтерів або КСБО як невід'ємна частина корпоративної 1С підприємства.

Загальна характеристика КСБО:

- використовувана модель бухгалтерського обліку й облікової політики, відповідність стандартам міжнародного бухгалтерського обліку;

- адаптивні можливості КСБО - вибір, налагодження аби конфігурування функцій, складу і структури даних БД КСБО, форм вхідних і вихідних документів;

- структура робочого плану рахунків, глибина аналітичного обліку, види облікових реєстрів;

- інструментальні засоби розробляння додатків для розвитку КСБО;

- типова нормативно-довідкова база КСБО, склад типових господарських операцій, які відображаються в обліку;

- інструментальні засоби створення і розвитку КСБО, користувацького інтерфейсу;

- інформаційний зв'язок КСБО з іншими ІС масштабу підприємства, зовнішніми ІС, форматами обміну даними;

- методологія і технологія проектування, впровадження і супроводження КСБО;

- засоби адміністрування БД і КСБО;

- вимоги до кваліфікації персоналу, який експлуатує КСБО;

- вартість і витрати на реалізацію проекту КСБО.

Ринок програмних продуктів КСБО пов'язаний з провідними фірмами-розробниками представлено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Рейтинг фірм розробників КСБО за 100 бальною оцінкою

Місце	Назва фірми	Рейтинг
1	1С:	91
2	Интеллект-Сервис	78
3	Парус	77
4	Галактика	75
5	Диасофт	72
6	ИНФИН	63
7	ИНФОСОФТ	60
8	ОМЕГА	58

Різноманітність представлених на ринку програмних продуктів, призначених для розв'язання задач обліку, закономірно ставить питання про ефективний вибір програмного забезпечення для КСБО. Завдання вибору ускладнюється суттєвими відмінностями в концепціях побудови програмних засобів, їх функціональної повноти, порядку адаптації до потреб конкретних користувачів, можливості використання на різних програмно-апаратних платформах, вартості тощо.

Для малих підприємств, де чисельність працівників бухгалтерії становить 1-3 особи, найдоцільнішим є застосування ПЗ КСБО, основаного на концепції універсальної моделі облікових даних і побудованого у вигляді єдиної програмної системи. Цей висновок обґрунтовується тим, що тут відсутня значна спеціалізація працівників за ділянками обліку і ввід даних фактично обмежується формуванням розширених проводок з мінімальною аналітичною інформацією. Крім цього, використання набору спеціалізованих модулів вимагає постійного перемикання між ними і нерідко виконання технологічних процедур допоміжного характеру, пов'язаних з обміном інформації. Такий порядок використання системи є менш ефективним, ніж застосування єдиного програмного середовища.

Наявність спеціалізації у працівників бухгалтерії вимагає використання програмних комплексів, які містять спеціалізовані за функціями і даними модулі, кожен з яких дає більш технологічні розв'язання з обслуговування інформаційних потоків, що виникають на кожній ділянці. Крім цього, звично в бухгалтеріях більших підприємств вища потреба в розмежуванні прав користувачів з доступу до інформації, яка буває більш вираженою і простіше досягається, ніж застосування комплексів вузькоспеціалізованих АРМ.

Суттєві відмінності між підприємствами існують з погляду наявності технічного персоналу, здатного виконувати технічне обслуговування КСБО і прив'язку програм до особливостей облікової роботи. У великих підприємств, як правило, такий персонал є, і тому для адаптації ПЗ КСБО можуть бути задіяні власні кваліфіковані працівники. Для малих підприємств важлива підтримка програмної системи дилерами виробника, оскільки власних спеціалістів такі підприємства, зазвичай, не мають.

З аргументами загального характеру, наведеними вище, пов'язаний і критерій підтримки можливості сумісного використання з іншим офісним ПЗ. Для підприємств, у яких є власний штат програмістів, актуальною є можливість організації зв'язку стандартного ПЗ КСБО незалежного виробника з програмами власного розробляння. А для підприємств, які не мають свого фонду програм, актуальною є можливість його комплексного використання з програмами інших незалежних виробників.

Вимоги до можливості функціонування програмних систем у середовищі обчислювальних мереж і на різних програмно-апаратних платформах достатньо очевидні. У зв'язку з цим для бухгалтерій з невеликою кількістю АРМ достатньо застосування однорангових мереж ПК. Для більших бухгалтерій бажані програмні системи, що функціонують у мережах ПК з виділеним сервером в архітектурі "клієнт" сервер". Для КСБО з великою кількістю АРМ актуальним є застосування неоднорідних мереж з використанням серверів на більш потужних програмно-апаратних платформах. Звідси і вимоги до спеціалізованих програм, які передбачають перспективне масштабування системи і можливість його функціонування на основі технології "тонкого" клієнта.

Для корпоративних систем критерії вибору ПЗ КСБО доповнені вимогами підтримки функцій реплікації і консолідації даних з можливістю складання звітності в декількох облікових реєстрах.

Вибравши відповідну групу програмних засобів, треба детально проаналізувати конкретні програми, звернувши увагу на такі фактори:

- можливість застосування спеціалізованих програм у використовуваних підприємством програмно-апаратних середовищах;

- склад допоміжного ПЗ (СКБД тощо), необхідного для функціонування спеціалізованих програм;

- функціональні можливості, ступінь автоматизації та повноту розв'язання найбільш складних і важливих для підприємства задач обліку;

- склад адаптивних властивостей, можливості налагодження програми на специфіку ведення обліку в організації;

- зручність користувацького інтерфейсу - при введенні і коригуванні даних, організації доступу до вхідної і результативної інформації;

- засоби захисту даних від несанкціонованого доступу, а також засоби відновлення при збоях у роботі комп'ютерної системи або в результаті помилок при експлуатації;

- можливість сумісного використання з іншими програмними продуктами власного розробляння або інших виробників, а також з офісним ПЗ загального призначення;

- якість, повноту і зручність використання документації, наявність додаткових методичних матеріалів із застосування програмних засобів;

- надійність і перспективність фірми-розробника, наявність регіональних філій, дилерської мережі та можливості фірмової підтримки користувачів. Від цього залежить професійна підтримка системи під час її експлуатації, можливості її розвитку;

- цінову політику розробника - вартість ліцензій на придбання програми і надання послуг з її запровадження, супроводження, склад знижок при придбанні нових версій;

- можливість підтримки з боку аудиторських і консалтингових фірм.

Для малих бухгалтерій можна рекомендувати розробки фірми "Парус" старих версій; "1С: Бухгалтерия (базовая версия)" ("1С"); "Инфин-бухгалтерия" ("Инфин"); "Финансист" ("Атей"); "Соло для бухгалтера с компьютером" ("Баланс-центр"); "Сводный учет финансов" ("Логос"); "Ажур" ("Терцет"); "БЕСТ2+" ("Интеллект-Сервис"); "Инфин" (Москва); програми "Интегратор" ("Инфософт", Москва).

На підприємствах, де є бухгалтери середнього типу (4--6 осіб), доцільно користуватися такими програмними продуктами: "Турбо Бухгалтер 6"; "1С: Бухгалтерия-проф" ("1С:"); "БОСС - Бухгалтер" ("Ай Ти"); "Алеф-Бухгалтерия" ("Алеф-Консалтинг"); "Гран-Бух" ("Гранит-Центр"); "Инотек бухгалтер" ("Инотек НТ"); "Инфо-Бухгалтер" ("Информатик"); "Бухгалтерия" ("Компьютер-сервис"); "Баланс-1+" ("Овионт"); "Главньїй бухгалтер" ("Паритет-Софт"); "Бухгалтерский учет и расчет баланса" ("Синко"); "Бухгалтерский учет предприятия" ("Софтленд-системз"); "Само-Трейд" ("Фирма Само"); "ФО-ЛИО-БАЗИС" ("Фолио"); МЕ8ТА ("Злектронньїе деньги"); "Бухгалтерия Люкс" ("Злектронсервис"); "Дебет плюс" ("ДИЦ"); "Финансьі без проблем" ("Хакерс Дизайн"); "1С: Зарплата", "1С: Торговля", "1С: Расчет" ("1С"); "Инвентаризация" ("Инфин").

Для великих бухгалтерій є такі розробки КСБО: "Парус" ("Парус"); "БЕСТ-4" ("Интеллект-Сервис"); СЖІМО (ОКІМО); "БОСС-компания" ("Ай Ти"); "Комплексная система бухгалтерского учета" ("Звезда"); "Тектон" ("Интелгрупп"); "Монолит" ("Монолит-Инфо"); "Компас" ("Компас Гигант").

Корпоративні бухгалтерії користуються інтегрованими 1С, до яких належать корпоративні інформаційні системи (КІС). Вони підтримують конкретні бізнес-процеси підприємства, виконуючи найвідповідальніші функції: складання і аналіз балансу та аналітичних звітів, управління фінансами і персоналом, собівартістю і торговельними операціями тощо. їхня характерна особливість - здатність працювати в територіально-розподілених структурах.

Незважаючи на насичення ринку, вже декілька років поспіль лідером на ньому фірма 1С. Прорив цієї фірми на ринок бухгалтерських програм відбувся завдяки версії програми "1С: Бухгалтерія - проф". Саме ця програма дала змогу фірмі 1С зайняти позицію лідера. На сьогодні потужною КСБО фірми 1С є "1С: Предприятие. Версія 7.7". Однією з компонент цієї ІС є "1С: Бухгалтерия 7.7".

2. Діюча система обліку розрахунків з дебіторами на підприємстві

2.1 Загальна характеристика ВП "Шахта "Прогрес"

Об'єктом дипломного дослідження є відокремлений підрозділ "Шахта "Прогрес" Державного підприємства "Торезантрацит" створеного згідно з наказом Підприємства "Про створення відокремлених підрозділів" від 05.05.03 р. № 1.

Підприємство належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України згідно з наказом Мінвуглепрому від 24.11.05р. № 40.

Місцезнаходження Підрозділу: м. Торез - 6, Донецька область, 86606.

Підрозділ є цілісним майновим комплексом, здійснює діяльність, яка не суперечить чинному законодавству, Статуту Підприємства, меті та предмету діяльності, які встановлені. Підрозділ не є юридичною особою.

Метою діяльності даного підрозділу є забезпечення виконання завдань підприємства з видобутку вугілля з найменшими витратами; задоволення соціально-економічних потреб працівників підрозділу та підприємства.

Видами діяльності, які здійснює підрозділ, є наступні:

- видобування кам'яного вугілля;

- здійснення заходів з комплексного використання природних ресурсів і ресурсозбереження;

- будівництво, реконструкція, технічне переозброєння, проведення будівельно-монтажних робіт;

- впровадження нової техніки, передової технології, прогресивних методів організації виробництва, нових видів матеріалів, виробів та конструкцій;

- проведення нагляду за деформацією поверхні і об'єктами, під якими проводяться гірничі роботи;

- охорона земної поверхні та розташованих на ній будинків, споруд, водоймищ та насаджень від негативного впливу, усунення інших факторів, що наносять шкоду природі;

- впровадження заходів з підвищення якості вугільної продукції, що виробляється;

- забезпечення ефективної роботи вентиляційних систем, атестація робочих місць;

- створення на робочих місцях безпечних умов праці відповідно до нормативно-правових актів та забезпечення виконання вимог законодавства про права робітників в галузі охорони праці;

- організація правової роботи, укладення господарських угод і взаємодія з судовими, правоохоронними та іншими органами з питань, що стосуються інтересів підрозділу;

- виробництво і ремонт засобів виміру та контролю;

- медичне і культурне обслуговування та оздоровлення працівників підрозділу, членів їх сімей та інших громадян;

- організація відпочинку працівників підрозділу, членів їх сімей та інших громадян;

- реалізація продукції, товарів, та послуг, залишків від виробництва;

- інші види діяльності можуть здійснюватися підрозділом, якщо вони не суперечать чинному законодавству України і відповідають цілям і предмету діяльності, передбаченим в Статуті Підприємства.

Наказом Мінтопенерго України № 237 з 26 травня 2005 року у результаті реорганізації Донецької вугільної енергетичної компанії, створене Державне підприємство "Торезантрацит", до складу якого ввійшли чотири шахти, однією з яких є "Шахта "Прогрес", без права юридичної особи. ВП "Шахта "Прогрес" є одним з підприємств, що забезпечують життєдіяльність міста Торез. Експлуатація шахти почалася в 1974 році. В 1984 році й 1988 року обсяг видобутку перевищував 1 млн. т у рік. А в період з 1979 по 1986 рік чотири рази перевищував 900 тис. т у рік.

Шахта "Прогрес" розташована в 70 км на схід від Донецька, у північно-східній частині Донбаського басейну. Балансові запаси на 1.01.2013 р. - 105531 тис. т. Промислові запаси на 1.01.2013 р. - 92097 тис. т.

Проектна потужність шахти - 1800 тис. т. антрациту в рік. Розрахункова потужність шахти на 2013 рік - 650 тис. т. установлена потужність - 650 тис. т. Розрахунок виконаний інститутом ДОНУГИ по пропускній здатності основних технологічних ланок. У цей час спрацьовується вугільний пласт h8 "Фоминской".

Поле шахти віднесене до першої групи родовищ по тектонічній складності. Шар спрацьовується двома панелями - північною і південною, які відповідають північному й південному крилу синкліналі. Шахта віднесена до 2 категорії по газу. Вугільні шари й породи, що вміщають, не мають загрози викидів. Вугільні шари не схильні до самозаймання.

Режим роботи шахти:

- число відпрацьованих робочих днів - 296;

- п'ятиденний робочий тиждень для трудящих із двома вихідними днями за графіком;

- тривалість робочої зміни на підземних роботах - 6 годин, на поверхні - 8 годин;

- кількість робочих змін: в очисних вибоях - три по видобутку й одна ремонтно-підготовча, на поверхні - 3 зміни.

При розрахунковій виробничій потужності 650 тис. т у рік промислові запаси 92097 тис. т термін служби шахти становить 140 років, при проектній потужності 1800 тис. т - 51 рік.

Основні результати господарської діяльності організації за 2013 рік наведені в таблиці 2.1. З даних таблиці 2.1 видно, що видобуток вугілля протягом 2013 року зменшилися на -10992 т. та становив 639010 т. Але відсоток виконання плану виконання плану збільшився на 2,04. Випуск товарної продукції зменшився на 8336 тис. грн., або 3,66%.

Таблиця 2.1 - Основні показники діяльності ВП "Шахта "Прогрес" за 2012 - 2013 рр.

Показники	2012 р.	2013 р.	Відхилення
			абс.	відн.,%
План видобутку вугілля, т.	651230	627412	-23818	96,34
Фактичний видобуток вугілля, т.	650002	639010	-10992	98,3
Відсоток виконання плану, %	99,81	101,85	+2,04	Х
Випуск товарної продукції в діючих цінах, тис. грн.	227930	219594	-8336	96,34
Випуск товарної продукції в порівнянних цінах, тис. грн.	227930	228653	723	100,3
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	184379	195398	11019	105,98
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	163942	173378	9436	105,75
Валовий прибуток від реалізації, тис. грн.	20437	21970	1533	107,5
Адміністративні витрати, тис. грн.	4580	4692	112	102,45
Витрати на збут, тис. грн.	4166	4443	277	106,65
Прибуток від реалізації продукції (за повною собівартістю), тис. грн.	36542	17075	-19467	46,73
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	31061	14514	-16547	46,72
Середньооблікова чисельність працівників, чол.	3578	3490	-88	97,54
Середньооблікова чисельність ПВП, чол.	2950	2696	-254	91,39
Фонд оплати праці, всього тис. грн.	429384	50776	7838	118,25
Фонд оплати праці ПВП, тис. грн.	40079	41191	1112	105,54
Середньомісячна заробітна плата, грн.	12000,8	14548,9	2548,1	121,23
Продуктивність праці ПВП, тн/чол.	200,8	190,2	-10,6	94,72
Продуктивність праці ПВП, тис. грн./чол.	57,1	58,9	1,8	103,15
Вартість основних засобів, тис. грн.	202531	228661	26130	112,9
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	258274	285181	26907	110,4

Однак протягом 2013 року спостерігається збільшення чистого доходу на 11019 тис. грн., хоча собівартість реалізованої продукції збільшилася на 9436 тис. грн.

Чистий доход від реалізації продукції збільшився на 11019 тис. грн. (5,98%). В той же час собівартість зросла на 5,75%. Прибуток від реалізації продукції протягом 2013 року зменшився на 19467 тис. грн., тобто скоротився майже в двічі. Це пов'язано з тим, що шахта не отримала прибутку, по вказаному раніше договору про спільну діяльність. ВАТ "Укрвуглебуд" реалізовувало вугілля афілійованим з ним підприємствам корпорації "Індустріальний союз Донбасу" по суттєво заниженим цінам. Таке становище призвело до того, що прибуток від спільної діяльності ВП "Шахта "Прогрес" отримала в сумі тільки 28 тис. грн.

В цілому ж в 2013 році був отриманий чистий прибуток в сумі 14514 тис. грн. Це стало можливим завдяки отриманим з держбюджету дотаціям на покриття різниці в собівартості й ціни реалізації вугілля, а також за рахунок отримання доходу від податку на прибуток у зв'язку з перевищенням відстрочених податкових активів над сумою прибутку по даним податкового обліку.

Як позитивний момент слід зазначити зростання продуктивності праці на 1,8%. Але якщо поглянути на продуктивність праці в натуральному вимірі, то наявне зменшення на 10,6 відсотка. Тобто зростання в грошовому вигляді досягнуто за рахунок збільшення вартості товарної продукції.

Слід зазначити що на підприємстві зросла заробітна плата на 21,23%. Тобто зростання заробітної плати випереджало зростання продуктивності праці. Таке становище є одним із факторів зростання собівартості продукції.

Управління підприємством здійснює його керівник.

Керівник підрозділу:

- здійснює керівництво діяльністю підрозділу;

- надає вказівки, обов'язкові для усіх працівників;

- видає в межах своєї компетенції накази, організовує та здійснює контроль за їх виконанням;

- розробляє та подає на затвердження Підприємству організаційну структуру управління, штатний розпис та кошторис на утримання апарата управління підрозділу.

- підписує документи підрозділу;

- призначає та звільняє працівників підрозділу в установленому порядку, вживає до них заходи заохочення та стягнення;

- укладає колективний договір підрозділу з трудовим колективом (відповідними профспілковими органами);

- встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат на умовах, передбачених колективним договором підрозділу;

- розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до чинного законодавства та даного Положення.

Підрозділ використовує надане йому підприємством майно, яке є державною власністю, для здійснення господарської діяльності на праві оперативного використання майна. Підприємство може наділяти підрозділ: основними засобами та іншими необоротними активами; оборотними активами (у тому числі грошовими); іншим майном та майновими правами, якщо це не суперечить чинному законодавству.

Доходи, отримані в результаті господарської діяльності підрозділу, після сплати податків та інших обов'язкових платежів, належать підприємству. Використання отриманого підрозділом доходу здійснюється відповідно до затвердженого підприємством фінансового плану.

Схема структури організації бухгалтерського апарату наведена на рисунку 2.1. У разі тимчасової відсутності керівника його функції, права та обов'язки покладаються на його заступника або головного інженера підрозділу, згідно наказу підприємства.

Повноваження всього трудового колективу підрозділу реалізуються загальними зборами через їх виборні органи (профспілки), які від імені трудового колективу можуть укласти відповідний колективний договір.

Підрозділ здійснює поточний, оперативний статистичний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, надає необхідну інформацію, статистичну і бухгалтерську звітність у встановленому порядку. Керівник підрозділу і головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за виконання порядку ведення і достовірність обліку та звітності, що надаються в терміни, визначені ДП "Торезантрацит" та законодавством України. Керівник підрозділу несе персональну відповідальність за збереження документів грошового, кредитного та майнового характеру.

Перевірка господарсько-фінансової діяльності підрозділу проводиться контрольно-ревізійним відділом ДП "Торезантрацит" і здійснюється один раз на рік. Податки та інші обов'язкові платежі до бюджету сплачуються підрозділом відповідно до чинного законодавства.

Трудова діяльність підрозділу здійснюється особами, що працюють за наймом. Трудовий договір з працівниками підрозділу укладає керівник ДП " Торезантрацит ", крім випадків, передбачених Положенням, Статутом ДП "Торезантрацит". Трудові відносини осіб, що працюють у підрозділі на умовах найму, регулюються законодавством України про працю, колективним Договором ДП "Торезантрацит", правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Припинення діяльності підрозділу здійснюється шляхом його ліквідації або реорганізації за рішенням ДП "Торезантрацит", погодженням з Органом управління майном, та участю трудового підрозділу відповідно до чинного законодавства України.

Шахта забезпечена якісними запасами і може їх відпрацьовувати з застосуванням високопродуктивної техніки, гірничо-геологічні умови відпрацьовування в основному відносно сприятливі. Шахта небезпечна за раптовими викидами вугілля, породи і газу, вугільний пил вибухонебезпечний.

2.2 Облік довгострокової дебіторської заборгованості

Облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться на рахунку 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи". Рахунок 18 активний, розрахунковий, за дебетом рахунку відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості, за кредитом - погашення довгострокової дебіторської заборгованості.

Рахунок 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи" має наступні суюрахунки:

- 181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду" - відображаються чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, визначені згідно з П(С)БО 14 "Оренда";

- 182 "Довгострокові векселі одержані" - призначений для обліку векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості;

- 183 "Інша дебіторська заборгованість" - призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, яка не відображається на інших субрахунках рахунку 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи", а саме розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позиками, інші види розрахунків;

- 184 "Інші необоротні активи" - призначений для обліку активів, використання яких, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців з дати балансу, зокрема грошових коштів, а також інших активів, які безпосередньо не можуть бути відображені на інших рахунках.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення та погашення. Регістром аналітичного обліку розрахунків з дебіторами є реєстр дебіторів.

Підприємство на підставі договору оренди може передати власні основні засоби, інші необоротні матеріальні та нематеріальні активи у фінансову оренду іншому підприємству. Аналітичний облік ведеться відокремлено за кожним договором фінансової оренди. Нарахування заборгованості з фінансової оренди здійснюється на підставі акту приймання-передачі основних засобів, довідок бухгалтерії.

Бухгалтерські записи орендодавця щодо відображення забогованості за майно, що передано у фінансову оренду наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Облік дебіторської заборгованості з фінансової оренди

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	дебет	кредит
Відображено дохід від передачі основних засобів у фінансову оренду	181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду"	702 "Дохід від реалізації товарів"
Включено до складу поточної заборгованості суму заборгованості орендаря	377 "Розрахунки з іншими дебіторами"	181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду"

Бухгалтерський облік вексельних операцій на підприємстві залежить від виду векселя, порядку заповнення реквізитів векселя та їх змісту, порядку видачі та прийняття, передачі векселя. Оцінка векселя здійснюється в розмірі вексельної суми, зазначеної на ньому.

Аналітичний облік вексельних операцій ведеться за кожним одержаним векселем: векселі, строк сплати за якими ще не настав; векселі, дисконтовані банком; векселі, не оплачені у встановлений строк.