Довгострокова дебіторська заборгованість

При інвентаризації розрахункових взаємовідносин з постачальниками і підрядниками слід перевірити правильність і повноту оприбуткування майна, що надійшло, випадки переплат і недоплат, помилково занесені суми за нестримане майно або отримане від інших підприємств.

Для вирішення поставлених перед аудитором завдань перевірку рекомендується починати з розрахунків із постачальниками та підрядниками, після чого перевіряються розрахунки з бюджетом, органами соціального страхування, з оплати праці та з іншими кредиторами. Нижче наведено особливості аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками.

3.2 Аудит розрахунків з постачальниками та підрядниками

На рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків із постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. За кредитом цього рахунку відображається заборгованість за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності, за дебетом - її погашення.

Аудит здійснюється окремо за кожним постачальником за кожним документом (рахунком) на сплату.

При аудиті записів по рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" потрібно перевірити: наявність і правильність оформлення договорів; причини виникнення заборгованості дату її погашення; випадки невимагання кредитором заборгованості і правильності й списання; оформлення рахунків-фактур; наявність на складі невідфактурованих поставок, оплата за якими не зазначена, або сум за матеріали і товари, фактично оплачені та отримані, але такі, що вважаються в дорозі; облік бартерних операцій; оформлення Журналу обліку отриманих від постачатьників рахунків-фактур і Книги придбання; оформлення документів при обліку імпортних операцій (контракт предмет, кількість товару, ціна товару, місце виконання контоакту, умова платежу, якість товару, гаранти, упакування, маркірування товарів тощо); відповідність цін в документах і в договорах постачання; списання витрат з рахунків на собівартість продукції; віднесення штрафних санкцій за порушення умов договорів постачання (терміни, якість вантажу, неправильне оформлення документів, недостачі тощо); наявність договору, проектно-кошторисної документації, джерела фінансування тощо при розрахунках з підрядниками.

Під час проведення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками, аудитору слід знати про можливі помилки і відхилення від чинного законодавства, що можуть виникнути по даному розділу обліку, найтиповіши з яких:

- несвоєчасна реєстрація оперативного факту на носи інформації та в обліковому регістрі,

- реєстрація господарських операцій в документах не уніфікованої форми (у випадку, якщо для даної операції уніфікований документ передбачений),

- відсутність необхідних реквізитів, які надають документу юридичної сили,

- порушення, допущені при оформленні первинного документу (заповнення документів засобами, які не допускають їх тривале зберігання, порушення при внесенні виправлень в первинний документ),

- порушення строків зберігання документації в архіві,

- неправильне оформлення справ з первинною обліковою документацією,

- перекриття заборгованості одному контрагенту авансами, одержаними від іншого контрагента,

- несвоєчасне списання заборгованості із закінченим строком позовної давності,

- відсутність коригування по списаних на витрати ТМЦ (роботах, послугах), раніше відображених як невідфактуровані поставки, документи за якими надійшли і мають невідповідність з раніше відображеними в обліку показниками,

- несвоєчасне висунення претензій постачальникам, відображення по претензіях нереальних сум,

- відсутність аналітичного обліку розрахунків із постачальниками по неоплачених в строк розрахункових документах, по невідфактурованих поставках, по авансах виданих, по виданих векселях, по прострочених з оплатою векселів тощо,

- порушення методології обліку в частині неправильно складених кореспонденцій рахунків.

Аудитор перевіряє наступну документацію: книгу реєстрації отриманих рахунків; книгу реєстрації отриманих накладних від постачальників; книгу реєстрації договорів; книгу реєстрації претензій.

Переважаючу форму розрахунків з постачальниками та підрядниками аудитор визначає при здійсненні аналізу переліку продукції постачальників та суми кредиторської заборгованості перед ними на кінець року.

Аудитор проводить вибіркову перевірку найбільш значних сум, вивчає наявні господарські договори та первинні документи.

Перевірка форм розрахунків з постачальниками і підрядниками полягає у встановленні додержання законодавства щодо них та встановлених обмежень на застосування окремих із них. Правильність відображення в обліку зобов'язань перевіряють у такій послідовності: з'ясовують наявність відповідних господарських договорів; визначають правильність формування статей балансу, де відображуються розрахунки з постачальниками і підрядниками.

У процесі перевірки облікових регістрів аудитор має встановити відповідність залишку на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", відображеного в Головній книзі, залишкам аналітичного обліку. Завдання аудитора встановити достовірність рахунків-фактур постачальників і повноту оприбуткування підприємством матеріальних запасів. Для виявлення зловживань застосовують зовнішні зустрічні перевірки; правильність кореспонденції рахунків, зазначеної в рахунках-фактурах, та відповідність суми рахунку в графі відповідних дебетових рахунків Журналу №6. Це потрібно з'ясувати з метою виявлення зловживань, за наявності яких одержані запаси привласнюються за рахунок фальсифікації записів на рахунках бухгалтерського обліку, законність списання недостач, втрат від псування запасів з вини постачальників та правильність віднесення цих сум на відповідні рахунки обліку; достовірність розрахунків за всіма невідфактурованими або неоплаченими поставками.

Аудитор перевіряє правильність і своєчасність виконання договірних зобов'язань постачальниками і підрядниками за виконані роботи чи надані послуги. Аудит починають з аналізу результатів інвентаризації кредиторської заборгованості за відповідними звітними періодами на найближчу дату до початку аудиту. Дані інвентаризації слід звірити із сумами, відображеними у Головній книзі та балансі за рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками". Звірянню підлягають залишки кредиторської заборгованості на початок звітного періоду, відображені в регістрах бухгалтерського обліку, із залишками в попередньому звітному періоді, й уточнюється реальність кредиторської заборгованості.

Аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає аудитору змогу зосередити увагу на сумнівних розрахунках, перевірити обґрунтованість створення резерву за сумнівними боргами і законність їх списання з балансу. Для перевірки достовірності первинних документів, за якими здійснені розрахункові операції, доцільно провести зустрічні звірки різних документів на даному підприємстві й зробити письмовий запит у відповідні підприємства про стан розрахунків. Доцільно відбирати рахунки, за якими проводилися сторнувальні записи, записи щодо перерахування сум з одного рахунка на інший, а також ті, де складались бухгалтерські проводки на підставі довідок.

Кожна сума дебіторської і кредиторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Заборгованість, не сплачена в установлений строк, - це заборгованість зі строком сплати, що минув, яка має бути погашена. Тому необхідно з'ясувати причини її непогашення у визначені терміни.

Позовна давність вираховується з моменту виникнення права на пред'явлення (подання) позову. З цього приводу слід перевірити, чи подавалися листи - нагадування про необхідність погашення боргу, чи виставлялися претензії, чи передані матеріали юридичній службі підприємства для подання позову.

Під час аудиту розрахунків із постачальниками необхідно встановити наявність договорів поставки товарів, перевірити доцільність придбання, дотримання встановлених договором розрахунків.

При перевірці правильності оформлення договорів (контрактів) на доставку запасів від постачальників аудитор повинен з'ясувати наявність обов'язкових реквізитів: місце підписання контракту, найменування постачальника та одержувача, суму договору відповідно до специфіки, ціну, умови поставки, умови платежу, документи, які підтверджують поставки, кількість і якість товару, форс-мажорні обставини, арбітраж.

Встановлення повноти оприбуткування всіх матеріальних цінностей відбуваеться шляхом зіставлення даних про їх кількість і вартість за платіжними документами (платіжним дорученням і вимогами-дорученнями) з даними документів на їх оприбуткування та відповідними показниками аналітичного обліку розрахунків з постачальниками, книгами, картками складського обліку, звітами руху товарів. У разі перевірки обґрунтованості цін порівнюють ціни, зазначені в рахунках постачальників, з цінами, наведеними в укладених договорах. Правильність розрахунків з постачальниками перевіряють зіставленням операцій з оплати рахунків з виписками банку або іншими грошовими документами.

Під час перевірки розрахунків з підрядниками встановлюють:

- чи включено об'єкти, що будуються, до титульного списку;

- чи забезпечені вони відповідними джерелами фінансування;

- чи є проектно-кошторисна документація на будівельні об'єкти;

- чи укладені договори з підрядниками і які умови розрахунків (за об'єкт у цілому чи за етапи робіт);

- правильність застосування цін, розцінок, чи немає дописок обсягів виконаних робіт;

- достовірність поданих до оплати рахунків із доданими до них актами про виконані роботи.

При аудиті розрахунків з підрядниками аудитор повинен встановити:

повноту внесення об'єктів, що будуються, до титульного списку;

законність використання відповідних джерел фінансування;

забезпечення проектно-кошторисною документацією об'єктів;

наявність договорів з підрядником на виконання робіт;

доцільність прийнятих умов розрахунків;

правильність застосування цін, розцінок;

реальність зазначених обсягів виконаних робіт (відсутність приписок) і правильність документального оформлення.

У разі виявлення всіх фактів завищення обсягів виконаних робіт, неправильного застосування цін, включення в рахунки витрат, непередбачених кошторисом, слід провести контрольний обмір виконаних обсягів будівельно-монтажних робіт.

Аудитор при перевірці розрахунків з постачальниками та підрядниками має встановити правильність кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, що дає змогу виявити не тільки помилки у відображенні в обліку розрахункових операцій, а й розкрити факти навмисного викривлення облікових даних з метою приховування допущених зловживань.

Аудитор перевіряє порядок ведення аналітичного обліку та повноту відображення в ньому операцій. З цією метою він розглядає кожну позицію, наявність виправдних документів щодо надходження та оприбуткування матеріальних цінностей на складі.

Перевірці підлягають всі господарські операції, відображені в Журналі №6 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" і Реєстрі операцій за розрахунками з постачальниками та міжгосподарськими підприємствами.

Аудитор має встановити своєчасність і повноту оплати кожного рахунка-фактури, правомірність віднесення на рахунки розрахунків матеріальних цінностей, повноту оприбуткування матеріальних цінностей на балансових рахунках та субрахунках, своєчасність акцепту платіжних вимог-доручень, правильність оприбуткування, оцінки та відображення в регістрах обліку невідфактурованих поставок, достовірність сум, відображених у бухгалтерському регістрі як "Недостачі (претензії) після акцепту рахунків-фактур".

Аудитор повинен виявити у бухгалтерському балансі суми, щодо яких минув строк позовної давності, докладно проаналізувати й порівняти факти або з'ясувати випадки, коли за рахунок нестягнутої кредиторської заборгованості отримана дебіторська заборгованість привласнювалася.

У разі встановлення фактів наявності дебіторської заборгованості постачальників аудитор повинен встановити дату виникнення та причини її утворення, приділити особливу увагу заборгованості із закінченим строком позовної давності, а також вжитим заходам, спрямованим на вилучення заборгованості постачальників.

3.3 Методика аудиту розрахунків з покупцями та замовниками

На підприємстві, що досліджується, під час перевірки розрахунків з покупцями та замовниками встановлюють наступне:

чи укладені договори поставки продукції;

чи правильно нараховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем продукцію.

Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків покупців за прийняту ними продукцію. З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків при розрахунках з іногородніми покупцями (організації-кредитори висилають організаціям-дебіторам). Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів з дня одержання. З покупцями з цього самого міста складається акт взаємозвірки.

Безпосередня перевірка слід починати зі складання тесту внутрішнього контролю розрахунків з покупцями та замовниками (Додаток Д). Тест заповнюється аудитором за участю адміністрації замовника аудиту.

Реальність аудиту розрахунків з покупцями та замовниками може бути забезпечена тільки в результаті ретельної перевірки, тобто інвентаризації, всіх їх видів. Тому аудитору доцільно починати перевірку стану розрахунків з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні фактичних залишків сум на рахунках. В акті результатів інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської заборгованості та безнадійних боргів. За названими видами заборгованості до акту інвентаризації розрахунків має додаватися довідка із зазначенням суми заборгованості, за що та нарахована, з якого часу і на підставі яких документів.

Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків з покупцями та замовниками дає можливість аудитору зосередити увагу на більш ретельній перевірці розрахунків, за якими встановлено різні розходження.

Аудит розрахункових операцій слід починати з аналізу правильності оплати за відвантажені матеріальні цінності, а також повноти списання відвантажених цінностей.

Під час перевірки необхідно встановити чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку із залишками за синтетичним рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", Головною книгою і балансом. За наявності розходжень слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним покупцем чи замовником. Такі розходження - наслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або результат зловживань.

Кожна сума дебіторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання.

Під час перевірки розрахунків із покупцями та замовниками встановлюють, чи укладені договори поставки продукції, чи правильно вираховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем чи замовником продукцію. Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків покупців та замовників за прийняту ними продукцію. З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків (контокорентні виписки) при розрахунках з іногородніми покупцями (організації-кредитори висилають організаціям-дебіторам).

Правильність відображення в обліку зобов'язань перевіряють у такій послідовності: з'ясовують наявність відповідних господарських договорів; визначають правильність формування статей балансу, де відображуються розрахунки з покупцями та замовниками.

У процесі перевірки облікових регістрів аудитор має встановити відповідність залишку на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", відображеного в Головній книзі, залишкам аналітичного обліку. Спосіб проведення документальної перевірки записів у Журналі № 3 залежить від кількості операцій. У разі великої кількості розрахунків застосовують вибірковий спосіб перевірки.

Підсумки звірки залишків по розрахункам з покупцями та замовниками бажано відображати у таблиці наступної форми (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 - Підсумки звірки залишків дебіторської заборгованості (розрахунки з покупцями та замовниками)

№ субрахунку	За даними аналітичного обліку, грн.	За даними синтетичного обліку, грн.	За даними Головної книги, грн.	Відхилення
361	16544	16544	16544	-
362	-	-	-	-
Усього по рахунку	16544	16544	16544	-

Аудитор має встановити достовірність рахунків-фактур постачальників і повноту оприбуткування матеріальних запасів (звіряють рахунки з доданими до них прибутковими документами, даними складського та бухгалтерського обліку).

Для виявлення зловживань застосовують зовнішні зустрічні перевірки; правильність кореспонденції рахунків, зазначеної в рахунках-фактурах, та відповідність суми рахунку в графі відповідних дебетових рахункків. Це потрібно з'ясувати з метою виявлення зловживань, за наявності яких одержані запаси привласнюються за рахунок фальсифікації записів на рахунках бухгалтерського обліку; законність списання недостач, втрат від псування запасів з вини постачальників та правильність віднесення цих сум на відповідні рахунки; достовірність розрахунків за невідфактурованими або неоплаченими поставками.

Перевірку правильності відображення на статтях балансу відповідних залишків заборгованості здійснюють за даними аналітичного обліку до рахунків шляхом порівняння залишків за кожним видом розрахунків на початок періоду, що перевіряється, із залишками за відповідними статтями балансу. При аудиті розрахунків з постачальниками треба встановити наявність договорів поставки матеріально-технічних засобів, перевірити доцільність їх придбання, дотримання встановлених договором розрахунків. Особливу увагу слід звернути на своєчасність поставок, відповідність кількості та якості поставленої продукції вимогам договору, на використання підприємством своїх прав у разі порушення умов договору, правильність та обґрунтованість цін (Додаток В).

У разі перевірки повноти і правильності відвантаження, дотримання діючих цін і тарифів завданням аудитора є встановлення: наявності, достовірності та правильності оформлення договорів (контрактів); достовірності та законності розрахунків з покупцями та замовниками; дотримання строків позовної давності.

При перевірці правильності оформлення договорів (контрактів) аудитор повинен з'ясувати наявність обов'язкових реквізитів: місце підписання контракту, найменування постачальника та одержувача, суму договору відповідно до специфіки, ціну, умови поставки, умови платежу, документи, які підтверджують поставки, кількість і якість товару, форс-мажорні обставини, арбітраж. Особливу увагу аудитору слід приділити наявності специфікації як додатку № 1 до контракту та документа, який підтверджує відповідність якості умовам контракту.

Аудитор при перевірці розрахунків з покупцями та замовниками має встановити правильність кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, що дає змогу виявити не тільки помилки у відображенні в обліку розрахункових операцій, а й розкрити факти навмисного викривлення облікових даних з метою приховування допущених зловживань [8].

Аудитор перевіряє порядок ведення аналітичного обліку та повноту відображення в ньому операцій. З цією метою він розглядає кожну позицію, наявність виправдних документів щодо надходження та оприбуткування матеріальних цінностей на складі. Перевірці підлягають господарські операції, відображені в Журналі і Реєстрі операцій за розрахунками з покупцями та замовниками.

Аудитор має встановити своєчасність і повноту оплати кожного рахунка-фактури, правомірність віднесення на рахунки розрахунків матеріальних цінностей, повноту відвантаження матеріальних цінностей, своєчасність акцепту платіжних вимог, правильність оприбуткування, оцінки та відображення в регістрах обліку невідфактурованих поставок, достовірність сум, відображених у бухгалтерських регістрах.

Аудитор повинен виявити у бухгалтерському балансі суми, щодо яких минув строк позовної давності, докладно проаналізувати й порівняти факти або з'ясувати випадки, коли за рахунок нестягнутої кредиторської заборгованості отримана дебіторська заборгованість привласнювалася.

Аудит розрахунків з покупцями і замовниками передбачає перевірку:

- правильності створення резерву сумнівних боргів;

- законності списання підприємством дебіторської заборгованості;

- правильності встановлення ступеня відповідальності осіб, з вини яких виникли ці збитки;

- відображення в обліку операцій щодо списання заборгованості.

Аудитор повинен встановити, чи проводилась інвентаризація розрахунків з усіма дебіторами та кредиторами, а в разі потреби провести зустрічну звірку розрахунків з ними, яка має бути оформлена проміжним актом.

Особливо ретельно перевіряють спірні борги. Спірними вважаються борги підприємств, якщо справа про їх стягнення передана до суду (за фізичними особами) та господарського суду (за юридичними особами).

У практиці господарської діяльності підприємства трапляються випадки, коли до суду або господарського суду передаються необґрунтовані позови для примусового стягнення дебіторської заборгованості з тим, щоб відмову суду використати для списання нереальної заборгованості на збитки. Аудитору слід мати на увазі, що будь-яка безнадійна дебіторська заборгованість, щодо якої є рішення суду або господарського суду про відмову за позовом, є нереальною, та з'ясувати мотиви відмови у позові (пропущено строк позовної давності, необґрунтованість позову, неправильне оформлення документів тощо).

За наявності дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, встановлюють правильність списання цих сум за рішенням керівництва підприємства на відповідний рахунок та законність такої операції.

Випадки списання дебіторської заборгованості:

визнання її безнадійною;

затвердження судом виконавчих документів (засвідчення фінансової неспроможності відповідача або коли є рішення правоохоронних органів на заяву позивача про припинення кримінальної справи щодо пошуків підприємства-боржника).

Аудитор повинен пам'ятати, що списання заборгованості на фінансові результати не є її повним анулюванням. Заборгованість має обліковуватися на балансі протягом встановленого законодавством України строку з моменту її списання з тим, щоб можна було вжити заходи щодо її стягнення у разі виявлення боржника або зміни його майнового становища.

3.4 Аналіз складу та динаміки дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.

Дебіторська заборгованість являє собою грошові кошти, які покупці винні за відвантажену продукцію, а також векселі до отримання, розрахунки з персоналом, видані ананси, заборгованість засновників із внесків до статутного капіталу, податковий кредит.

Зовнішній аудит розрахунків з дебіторами використовує дані балансу підприємства та дані аналітичного обліку підприємства.

Недотримання договірної і розрахункової дисципліни, несвоєчасне пред'явлення претензій щодо боргів, що виникають, призводять до значного зростання невиправданої дебіторської заборгованості та до нестабільності фінансового стану підприємства.

Завдання аналізу дебіторської заборгованості полягають у виявленні розміру та динаміки невиправданої заборгованості, причини її виникнення.

Аналіз дебіторської заборгованості проводять у наступній послідовності:

- вивчення рівня загальної суми дебіторської заборгованості, її динаміки;

- визначення періоду інкасації дебіторської заборгованості, коефіцієнта оборотності;

- вивчення складу дебіторської заборгованості за її видами та аналіз динаміки її складових;

- вивчення складу дебіторської заборгованості за термінами її погашення;

- аналіз складу простроченої заборгованості, причин її виникнення;

- оцінка безнадійних боргів підприємства.

Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами: видом продукції; місткістю ринку; ступенем насичення ринку; загальноприйнятою системою розрахунків.

Аналіз стану дебіторської заборгованості починають із загального оцінювання динаміки її обсягу загалом і за статтями.

Так, згідно з даними таблиці 2.1 дебіторська заборгованість ВП "Шахта "Прогрес" у 2013 році склала 285181 тис. грн., що становить 28,74%, тобто майже третя частина активів підприємства та 97% оборотних активі припадає на дебіторську заборгованість. Доля цих показників у звітному році у порівнянні з 2012 роком майже не змінилися. Хоча зміни дебіторської заборгованості становили 26907 тис. грн.

Для аналізу складу і руху дебіторської заборгованості використаємо дані таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Аналіз складу і руху дебіторської заборгованості підприємства за 2012-2013 рр.тис. грн.

Склад дебіторської заборгованості	На початок періоду	Виникло зобов'язань	Погашено зобов'язань	На кінець періоду	Зміни (+,-)
Розрахунки з дебіторами всього у т.ч.	258274	348431	321524	285181	26907
за товари, роботи і послуги	15593	68463	67512	16544	951
з бюджетом	20	4500	4270	250	230
з внутрішніх розрахунків	200180	270060	243582	222848	26478
по авансам виданим	40501	3500	4319	36691	-810
інша поточна заборгованість	1980	1908	1850	2038	58

Аналіз руху дебіторської заборгованості ВП "Шахта "Прогрес" по складу дав змогу встановити, що її збільшення виникло переважно за рахунок збільшення дебіторської заборгованості по внутрішнім розрахункам

на 26478 тис. грн. Сума непогашених покупцями і замовниками рахунків збільшилася на 951 тис. грн., або на 6,09 % та становила 16544 тис. грн., тобто підприємство залежно від фінансового стану партнерів.

Загальна зміна дебіторської заборгованості за 2012-2013 роки склала 26 907 тис. грн. Протягом 2013 року у підприємства виникло зобов'язань на суму 348431 тис. грн., з яких найбільшу вагу займають внутрішні розрахунки підприємства - 270060 тис. грн., зобов'язання за товари, роботи та послуги склали - 68463 тис. грн. За рік було погашено зобов'язаннь на суму 321 524 тис. грн., з яких зобов'язання по внутрішнім розрахункам погашено лише в розмірі 243 582 тис. грн. та по розрахункам з покупцями - 67 512 тис. грн. Проведений аналіз свідчить про нестабільність фінансового стану підприємства та порушення розрахункової дисципліни.

Для повноти аналізу структури та динаміки дебіторської заборгованості ВП "Шахта "Прогрес" необхідно визначити склад дебіторської заборгованості за її видами та провести аналіз динаміки (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3 - Аналіз складу та динаміки дебіторської заборгованості за її видами

Вид дебіторської заборгованості	2012 р.	2013 р.	Зміна тис. грн.	Темп росту
	тис. грн.	питома вага	тис. грн.	питома вага
Розрахунки з дебіторами за товари, роботи, послуги	15593	6,04	16544	5,8	951	106,09
Розрахунки з бюджетом	20	0,007	250	0,08	230	1,25 р
Інша поточна заборгованість	1980	0,77	2038	0,72	58	102,9
Дебіторська заборгованість за авансами виданими	40501	15,683	39691	12,87	-810	90,59
Дебіторська заборгованість з внутрішніх розрахунків	200180	77,5	226658	80,53	26478	113,2
Всього	258274	100	285181	100	26907	110,42

Аналіз динаміки складових дебіторської заборгованості свідчить про те, що в структурі дебіторської заборгованості найбільшу питому вагу займають внутрішні розрахунки по претензіям. Так у 2013 році їх сума склала 26478 тис. грн., що становило 80,53% від загальної суми дебіторської заборгованості. Протягом звітного року спостерігається зменшення питомої ваги дебіторської заборгованості за авансами виданими на 9,41% та заборгованість зменшилася на 810 тис. грн. За аналізуємий період зменшилася доля розрахунків з дебіторами за товари, роботи та послуги на 0,24%, хоча їх сума зросла на 951 тис. грн. Негативним у структурі дебіторської заборгованості є наявність зобов'язань перед підзвітними особами.

У складі наявної дебіторської заборгованості лишилася доля іншої поточної заборгованості - 0,72%, але її сума збільшилася на 58 тис. грн. та становила на кінуць звітного періоду 2038 тис. грн.

Контролювати дебіторську заборгованість доцільно, попередньо здійснивши аналіз стану дебіторської заборгованості за термінами утворення. Аналіз дебіторської заборгованості за терінами утворення за 2013 рік представлено в таблиці 3.4.

Дані таблиці 3.4 свідчать про те, що найбільшу питому вагу в дебіторській заборгованості підприємства займає заборгованість з терміном утворення від з до 6 місяців, при цьому більша її частина - 200439 тис. грн. припадає на внутрішні розрахунки. В структурі внутрішньої заборгованості 98,05% або 200439 тис. грн. займає заборгованість з терміном утворення від 3 до 6 місяців.

У 2013 році на підприємстві наступна структура розрахунків за товари, роботи та послуги: 10930 тис. грн., або 66,08% займає заборгованість з терміном оплати рахунків від 3 до 6 місяців; 2 - термін погашення понад 1 рік та 6,99% (1156 тис. грн.) - з терміном до одного місяця. Розрахунки з бюджетом є найбільш ліквідною статею у розрахунках з дебіторами, оскільки саме там обліковується податковий кредит.

Тобто, підприємство може зменшити податкові зобов'язання на суму 250 тис. грн. В даній статті найбільшу питому вагу займає заборгованість з терміном від 3 до 6 місяців - 200 тис. грн., що свідчить про переплату до бюджету.

Ведення на даному підприємстві постійного аналізу дебіторської заборгованості за термінами утворення сприяє виявленню простроченої заборгованості та характеризує стан розрахунків. Також аналіз таблиці 3.4 поліпшує проведення інвентаризації стану розрахунків з дебіторами.

Таблиця 3.4 - Аналіз дебіторської заборгованості за терінами утворення

Стаття дебіторської заборгованості	в т.ч. за термінами утворення
	до 1 місяця	від 1 - 3 місяців	від 3 - 6 місяців	від 6 - 1 рік	понад 1 рік
	тис. грн.	%	тис. грн..		тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Розрахунки за товари, роботи, послуги	1156	6,99	2456	14,84	10930	66,08	2000	12,08	2	0,01
Розрахунки з бюджетом			50	20,0	200	80,0
Внутрішні розрахунки			1500	0,7	2370	1,05			222788	98,25
Розрахунки за авансами виданими	38881	97,95							810	2,05
Інша поточна дебіторська заборгованість	2038	100
Всього	42075	14,8	4006	1,4	13500	4,7	2000	0,7	223600	78,4

За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2) можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості.

До цих показників належать наступні:

1. Оборотність дебіторської заборгованості:

, (3.1)

де - оборотність дебіторської заборгованості;

В - виручка від реалізації продукції;

Д - середня дебіторська заборгованість.

Розрахуємо оборотність дебіторської заборгованості за 2012 та 2013 роки.

.

2. Період погашення дебіторської заборгованості:

, (3.2)

де - період погашення дебіторської заборгованості;

- оборотність дебіторської заборгованості.

днів.

днів.

3. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів:

, (3.3)

де - частка дебіторської заборгованості в поточних активах;

- дебіторська заборгованість;

- поточні активи (2+3 розділ активу балансу).

4. Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації визначається за формулою 3.4:

, (3.4)

де Д - середня дебіторська заборгованість.

В - виручка від реалізації продукції;

Аналіз стану дебіторської заборгованості проведемо за допомогою таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Аналіз стану дебіторської заборгованості

Показник	2012 р.	2013 р.	Відхилення (+,-)
Оборотність дебіторської заборгованості	0,7	0,68	-0,02
Період погашення дебіторської заборгова-ності	514	529	15
Частка дебіторської заборогованості в загальному обсязі поточних активів	41,28	40,57	-0,71
Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації	1,67	1,39	-0,28

Порівнявши показники дебіторської заборгованості, можна зробити висновок, що стан розрахунків з покупцями проти минулого року погіршився. На підприємстві зросла сумнівна дебіторська заборгованість, а також загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів зменшилася на 0,71%, отже можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, збільшився на 15 днів період погашення дебіторської заборгованості. Все означене свідчить про погіршання фінансового стану підприємства.

3.5 Аналіз розрахунків з покупцями та замовниками

Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги", яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів.

Підприємства зацікавлені продавати продукцію замовникам, які своєчасно оплачують рахунки, незалежно від контролюючих заходів, розроблених підприємством з метою запобігання збутові продукції неплатоспроможним покупцям і замовникам. Ці рахункові реєстри містять необхідну інформацію для аналізу якості дебіторської заборгованості. На основі відомості цілеспрямовано здійснюють ранжування цієї заборгованості за термінами оплати рахунків. Метод ранжування допомагає керівництву підприємства раціонально керувати дебіторською заборгованість (активами) й усіма розрахунковими операціями.

До отримання всі рахунки класифікують за групами:

- час оплати не надійшов;

- протермінований від 1 до 30 днів (до 1 місяця);

- від 31 до 90 днів (від 1 до 3 місяців);

- від 91 до 180 днів (від 3 до 6 місяців);

- від 181 до 360 днів (від 6 місяців до 1 року);

- від 360 днів і більше (більше 1 року).

До виправданої належить заборгованість, термін погашення якої не настав або становить менше одного місяця.

До невиправданої заборгованості належить протермінована заборгованість покупців і замовників. Чим більший термін протермінування, тим імовірніша невиплата за рахунком.

Використання коштів для покриття цієї заборгованості створює реальну загрозу неплатоспроможності самого підприємства-кредитора і послаблює ліквідність його балансу.

Рахунки, які покупці не оплатили, називають сумнівними боргами (безнадійними). Безнадійні борги означають, що з кожної гривні, вкладеної у дебіторську заборгованість, певна частина не буде отримана.

Наявність сумнівної дебіторської заборгованості свідчить про нераціональну політику підприємства щодо надання відтермінування у розрахунках з покупцями. Для з'ясування реальності стягнення боргів з покупців і боргів, що мають сумнівний характер, необхідно перевірити, чи існують акти звірення розрахунків або листи, в яких дебітори визнають свою заборгованість, чи не пропущені терміни позивної давності.

За боргами, нереальними для стягнення, у визначеному порядку формують резерв за сумнівними боргами. За наявності виправданих документів безнадійні борги погашають шляхом списання на збитки підприємства як дебіторську заборгованість, щодо якої закінчився термін позивної давності.

Сумнівна дебіторська заборгованість може бути наявною і за іншими статтями активу балансу. Частково це стосується статей: "Товари", "Інші оборотні активи". До статті "Товари" можуть вносити невиправдану дебіторську заборгованість у вигляді:

- відвантажених товарів і зданих робіт за розрахунковими документами, не переданими у банк інкасо, за якими закінчились терміни, встановлені для здачі документів щодо забезпечення позик;

- відвантажених товарів і зданих робіт за розрахунковими документами, не оплачених вчасно покупцями і замовниками.

Стаття "Інші оборотні активи" може містити недостачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей, не списаних з балансу у визначеному порядку.

Аналізу стану розрахунків з дебіторами за термінами оплати рахунків покупцями представлено в таблиці 3.6.

Наведені у таблиці 3.6 дані дають змогу зробити висновок, що стан розрахунків з покупцями у звітному році порівняно з минулим значно погіршився.

Загальна сума неоплачених покупцями рахунків збільшилась на 26907 тис. грн., сума невиправданої заборгованості збільшилася.

Таблиця 3.6 - Стан дебіторської заборгованості за термінами її утворення

Показник	Залишок на початок періоду, тис. грн.	Залишок на кінець періоду, тис. грн.	У тому числі за термінами утворення
			термін оплати не настав	від 1 до 30 днів	від 31 до 90 днів	від 91 до 180 днів	від 180 до 360 днів	більше 1 року
Дебіторська заборгованість, всього	258274	285181	-	42075	4006	13500	200	223600
У тому числі: протермінована	165477	273175	-	-	-	-	-	-
% до підсумку	64,07	95,79	-	-	-	-	-	-
Із неї: сумнівна	17	12	-	-	-	-	-	-
% до підсумку	0,006	0,004	-	-	-	-	-	-

Внаслідок випереджаючих темпів зростання загальної заборгованості її частка збільшилась і становила на кінець 2013 року 31,72% суми боргу покупців. У складі протермінованої заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів існує нереальна для стягнення безнадійна заборгованість. На кінець року сума безнадійної заборгованості складає 12 тис. грн., що становить 0,005% загальної суми. У 2013 році спостерігається зменшення сумнівної заборгованості, що пов'язно з віднесенням частини заборгованості на непокриті борги.

Про погіршення ліквідності балансу свідчить і продовження середнього терміну інкасації дебіторської заборгованості. Для цього розрахуємо термін кредиту за допомогою формули 3.5.

(3.5)

де - термін кредиту, днів;

- сума дебіторської заборгованості, тис. грн.;

РП - обсяг реалізації продукції.

Протягом 2013 року цей показник змінився з 23 днів на початок року до 19 днів.

Проведемо детальний аналіз дебіторської заборгованості за допомогою таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Динаміка розрахунків з покупцями та замовниками

Покупці та замовники	Оплачено	Поставлено	Дебіторська заборгованысть, тис. грн.	Структурні зміни, %
	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Корпорація "Індустріальний союз Донбасу"	10253	15,19	12007	17,53	1754	2,34
Корпорація "Азовсталь"	40690	60,27	41210	60,19	520	0,08
ТОВ "Промінь"	5012	7,42	5521	8,06	509	0,64
Фізичні особи	997	1,47	1005	1,47	8	-
ПАТ "Укрвуглебуд"	10560	15,65	8720	12,75	-1840	-2,9
Всього	67512	100	68463	100	951	Х

Дані таблиці свідчать, що у 2013 році було покупцями та замониками було оплачено рахунки на суму 67512 тис. грн. Головним покупцем продукції ВП "Шахта "Прогрес" виступає "Корпорація "Азовсталь", на його долю припадає 60,27% всієї поставленої продукції за звітний період. Велику долю у поставках займає ПАТ "Укрвуглебуд". Його частка у поставці 15,65%. Постійним покупцем продукції підприємства є Корпорація "Індустріальний союз Донбасу", на її долю припадає 15,19% всього обсягу поставки за рік. Постачання вугілля населенню займає наименшу питому вагу, а саме 7,42%, що становить 1005 тис. грн.

Протягом року у підприємства виникла дебіторська заборгованість по всім покупцям. Найбільша доля заборгованості у Корпорації "Індустріальний союз Донбасу (1754 тис. грн.). ТОВ "Промінь" не сплатив рахунки на суму 509 тис. грн. Частина заборгованості в сумі 520 тис. грн. припадає на Корпорацію "Азовсталь". Аналіз свідчить про погіршення фінансового стану контрагентів підприємства, що негативно впливає на його обігові активи.

На ВП "Шахта" Прогрес" коефіцієнт сумнівності визначають за методом питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції. Порядок розрахунку наведено в п. 1.2. дипломної роботи.

Визначимо резерв сумнівних боргів відповідно до питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації на умовах наступної оплати за допомогою таблиці 3.8.

Відрахування на створення резерву сумнівних боргів становлять 86,12 тис. грн. (285181Ч0,000302). Разом з залишком резервів сумнівних боргів до складання балансу загальна сума складає 90,39 тис. грн.

Пропонуємо визначати резерв сумнівних боргів на підставі класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення за попередні роки. Для визначення резерву сумнівних боргів на підставі класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення необхідно

Дані таблиці свідчать про те, що безнадійна дебіторська заборгованість у 2013 році майже в чотири рази менше наявної у 2011 році це свідчити про покращення розрахункової дисципліни на підприємстві.

Таблиця 3.8 - Визначення коефіцієнту сумнівності за методом питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції

Рік	Чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати	Сума дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, що визнана безнадійною	Коефіцієнт сумнівності
2011	74273	72	Х
2012	85428	12	Х
2013	174579	17	Х
Разом	334280	101	101:334280=0,000302

Дані про дебіторську заборгованість за попередні роки наведено у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Дебіторська заборговність за термінами прострочення за попередні роки

Дата балансу	Сальдо дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, тис. грн.	Заборгованість, що визвана безнадійною в наступному році, у складі сальдо дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги на кінець попереднього року, тис. грн.
	Термін прострочення
	1-30 днів	31-60 днів	більше 61 дня	1-30 днів	31-60 днів	більше 61 дня
2010 р.	100460	1574	210	460	70	10
2011 р.	150270	8004	270	258	12	17
2012 р.	11179	4338	250309	11179	4338	12
Разом	261909	13916	250789	11897	4420	39

Аналіз динаміки дебіторської заборгованості за термінами прострочення показав, що у звітному році дебіторська заборгованість по розрахункам з покупцями та замовниками збільшилася порівняно з 2012 роком. У складі заборгованості найбільшу питому вагу займає заборгованість з терміном прострочення який перевищує 61 день, що свідчити про велику частину сумнівної заборгованості. Безнадіна заборгованість у 2013 році збільшилася та становила 11897 тис. грн.

Визначимо резерв сумнівних боргів за допомогою таблиці 3.10.

Таблиця 3.10 - Розрахунок резерву сумнівних боргів

Термін прострочення	Коефіцієнт сумнівності	Сальдо сумнівної дебіторської заборгованості, тис. грн.	Резерв сумнівних боргів, тис. грн.
1-30 днів	0,045	11179	503,05
31-60 днів	0,32	4338	1388,16
Більше 61 дня	0,0001	12	0,0012
Разом	Х	15529	1891,2

З урахуванням залишку резерву сумнівних боргів слід донарахувати ще 1891,2 тис. грн. з включенням до витрат.

На підприємстві найбільший коефіцієнт сумнівності займає дебіторська заборгованість з терміном простроченння від 1 до 30 днів.

Для покращення розрахункової дисципліни та своєчасного отримання оплати за поставлену продукцію на ВП "Шахта "Прогрес" використовуються знижки договірної ціни при оплаті наперед і різні форми довготермінового погашення дебіторської заборгованості: продаж боргів банку; одержання позики в банку на оплату зобов'язань, що перевищують залишок засобів на його розрахунковому рахунку, облік векселів.

На підприємстві необхідно вести відомість по розрахункам з покупцями та замовниками. В цій відомості відображати наступні дані:

1) загальну суму дебіторської заборгованості;

2) заборгованість щодо окремих покупців, замовників і строків виникнення заборгованості понад один рік. Таку заборгованість за наявності виправдувальних документів можна віднести до позареалізаційних витрат і списати на збитки як дебіторську заборгованість, стосовно якої минув строк позовної давності, або записати (з рішення інвентаризаційної комісії) до резерву сумнівних боргів;

3) за даними відомості обліку розрахунків з покупцями і замовниками (або попередньої аналітичної таблиці) складається така аналітична таблиця за якою аналізується стан дебіторської заборгованості за часом виникнення.

Для зовнішніх користувачів інформації дуже важливий стан дебіторської заборгованості підприємства, бо зростання її завжди свідчить про фінансову нестабільність.

Регулярне ведення такої відомості дає змогу бухгалтеру аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів для усунення простроченої заборгованості. Цей аналіз здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління.

Необхідними умовами покращення розрахунків на підприємстві є:

- формування принципів кредитної політики та системи кредитних умов;

- систематизація і аналіз інформації про покупців та замовників;

- моніторинг дебіторської заборгованості;

- формування стандартів оцінки платоспроможності дебіторів і визначення умов надання кредиту;

- формування процедури своєчасного погашення дебіторської заборгованості;

- забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості;

- розрахунок прогнозного розміру резерву сумнівних боргів;

- побудова ефективної системи контролю за рухом і своєчасним погашенням дебіторської заборгованості.

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

Згідно до положень Закону України "Про охорону праці" державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди.

Здійснюється соціальний захист працівників, повне відшкодування збитку особам, потерпілим від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. Проводиться навчання населення, професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці. Координаційна діяльність державних органів і об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми в області охорони праці і здоров'я працівників на підприємстві.

Забезпечується міжнародна співпраця в області охорони праці, використовується світовий досвід по поліпшенню умов і підвищення безпеки праці [13].

Власник підприємства зобов'язаний створити на робочому місці, в кожному структурному підрозділі, умови праці, відповідні нормативно-правовим актам, а також забезпечити виконання вимог законодавства щодо прав працівників в області охорони праці (стаття 13 закону України "Про охорону праці").

З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадовців, які забезпечують рішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх виконання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

- організовує атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів у разі зміни умов праці;

- забезпечує усунення причин, які можуть привести до нещасних випадків, професійних захворювань, і забезпечує здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, які діють в межах підприємства. Встановлює послідовність виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами і актами підприємства по охороні праці;

- організовує пропаганду безпечних прийомів праці і співпраці з працівниками в області охорони праці;

- передбачає термінові заходи для надання допомоги потерпілим, привертає при необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Працедавець несе безпосередню відповідальність за порушення відзначених вимог [13].

Для забезпечення виконання вказаних задач власник розробляє і затверджує структуру управління охороною праці на підприємстві.

Власник створює на підприємстві службу охорони праці. Служба охорони праці підкоряється безпосередньо власнику і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

4.2 Промислова санітарія

4.2.1 Мікроклімат приміщення

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [14], виходячи з таких чинників: категорії тяжкості робіт по енерговитратах, періоду року.

При роботах за комп'ютером, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Іа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Іа надані в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Оптимальні параметри мікроклімату

Період року	Категорія виконуваних робіт по енерговитратах	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	Іа	23-25	40-60	0,1
Холодний	Іа	22-24	40-60	0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації повітря [n+ = (1500 ч 3000), n- = (3000 ч 5000)] [15], вміст озону не більш 0,1 мг/м3, вміст оксидів азоту не більш 5 мг/ м3, концентрації пилу нижче встановленого значення ПДК = 4 мг/ м3 [15], в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також припливно-витяжної вентиляції. Вид опалювання - центральний [16]. Джерела надходження води - міський водопровід, діюча каналізація - господарсько-побутова [17].

4.2.2 Освітлення приміщення

В приміщенні, в якому розташоване робоче місце, передбачено природне і штучне освітлення. За як найменшим розміром об'єкту розрізнення, встановлюємо розряд зорових робіт - ІІІ, підрозряд зорових робіт - "в", контраст об'єкту розрізнення з фоном - малий, характеристика фону - світлий [18].

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості для IV світлового поясу визначаємо за наступною формулою:

(4.1)

де - коефіцієнт природної освітленості для IV поясу світлового клімату;

- коефіцієнт природної освітленості для IІІ поясу світлового клімату;

- коефіцієнт світлового клімату, ;

- коефіцієнт сонячного клімату (1ч0,75),

.

Оскільки по нормах коефіцієнт природного освітлення не повинен бути менше значення 1,5, то в приміщенні передбачене сумісне освітлення.

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінісцентні лампи типу ЛБ 60-4. Нормативне значення освітленості для ІІІв розряду зорових робіт дорівнює 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників переважно прямого світла (Н) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Тип світильника РСП02В з урахуванням зони класу приміщення ступень захисту ІР44 [19].