Довгострокова дебіторська заборгованість

Основні характеристики освітлення, що передбачені в приміщенні, надані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Характеристика освітлення

Площа підлоги, м2	Фон	Контраст	Розряд зорових робіт, (підрозряд)	Освітлення
				Природне, одностороннє бічне	Штучне
				, %	, %	, лк	Тип ламп
70	Світлий	Малий	ІІІв	2,0	1,44	300	ЛБ

4.2.3 Шум

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих факторів. У відповідності з [20] в приміщеннях де розміщений комп'ютер рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер).

4.2.4 Електромагнітні випромінювання

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

- слабких електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц ч 400 Гц);

- рентгенівського випромінювання;

- ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону;

- електростатичного поля.

Згідно [21], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [22], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [23]. Рівні всіх можливих випромінювань-достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран. Згідно існуючим рекомендаціям час безперервної роботи за екраном не повинен перевищувати 4 годин, тривалість перерви для відпочинку повинен складати 10-15 хвилин.

4.3 Організація безпечних умов праці

Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці у бухгалтерії, джерела їх виникнення, характер дії на людину надані в таблиці 4.3 [24].

В даному розділі розглядається діяльність користувача ЕОМ при виконанні дипломної роботи у бухгалтерії.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер.

Розміри приміщення:

- площа S= 10 х 7 = 70 м2;

- об'єм: V = 10 х 7 х 3,0 = 210,0 м3.

Згідно [28], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6м2, а об'єм - не менш 20м3.

В приміщенні, що розглядається, вісім робітничих місця, таким чином необхідна площа: Sнеобх = 6 х 8 = 48м2. Отже, приміщення відповідає вимогам.

Приміщення розташовано на першому поверсі чотириповерхової будівлі.

Таблиця 4.3 - Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
Яскравість екрану	Екран комп'ютера	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Напруга в електромережі	Проводка, штучне освітлення	Поразка електричним струмом	Unp ? 36 В
Шум	Принтери, сканери, системні блоки ЕОМ	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку, Lp, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	Розлади серцево-судинної системи, ЦНС	Рівень Віброшвидкості, Lv, дБ
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору, серцево-судинної системи	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску, гальмування рефлексів	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення	Інтенсивність теплових випромінювань, Е, Вт/м2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см3 n+=1500-3000 n- = 3000 - 5000
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	--

Для виключення порушень в опорно-руховому апараті і виключення виникнення синдрому постійних навантажень, правильна поза і положення рук є досить важливим. Тому, вибрана оптимальна робоча поза: стопи ніг - на підлозі, стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті -під кутом 70 - 900 до вертикальної площини; зап'ястки - є зігнутий під кутом не більше 200, нахил голови - 15 - 200, щодо вертикальної площини

При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри: відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм; відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм; відстань від очей до дисплея 550 мм; простір для ніг 770 мм; відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм; відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм; відстань від очей до документації 500 мм; оптимальна зона моторного поля 360 мм; висота робочої поверхні 800 мм; кут огляду документів 30.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 600 [27].

Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.

4.4 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силового електроустаткування і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії, що живиться від трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. Електробезпека ЕОМ забезпечується комплексом конструктивних, схемно конструктивних і експлуатаційних засобів і способів захисту [28].

Експлуатаційні заходи захисту ґрунтуються на дотриманні правил техніки безпеки при роботі з високою напругою і наступних запобіжних засобів:

- не підключати і не відключати роз'єми кабелів при включеній напрузі мережі;

- технічне обслуговування і ремонтні роботи проводити тільки при вимкненому живленні мережі.

Конструктивні заходи безпеки забезпечують захист від випадкового дотику до струмопровідних частин за допомогою захисних оболонок і ізоляції струмопровідних елементів. Ступінь захисту оболонки ЕОМ повинен відповідати класу пожежонебезпечної зони приміщення ІІ-ІІа [19] і бути не нижчим ІР-44. В мережах напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю як схемно конструктивною мірою захисту застосовується занулення.

Необхідно дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з високою напругою і наступні запобіжні засоби: монтаж, обслуговування, ремонт і наладка ЕОМ, заміна деталей, пристосувань і блоків повинна здійснюватися тільки при повному виключенні живлення; в приміщеннях, де експлуатуються більше 5 комп'ютерів на видному і доступному місці встановлюється аварійний і резервний вимикач для повного відключення електроживлення; заземлені конструкції в приміщенні повинні бути надійно

захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить вступний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕОМ.

4.5 Пожежна безпека

Категорія приміщення по вибухо - пожежонебезпеці - В [29], вогнестійкість будівлі - ІІ. Клас приміщення ІІ-ІІа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожеженебезпечної зони - ІР44[19].

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації. Обов'язковою є наявність плану евакуації.

Система пожежного захисту передбачає наступні заходи наведені в таблиці 4.4 приміщення оснащено вогнегасниками -ВВК-5.

Таблиця 4.4 - Перелік первинних засобів пожежогасіння в приміщенні

Площа приміщення, м2	Первинні засоби пожежогасіння (тип, назва)	Кількість одиниць	Вогнегасячий ефект
70	ВВК-5	8	Втрата теплоти та зниження теплового ефекту реакції, припинення доступу кисню до палаючих елементів

4.6 Охорона навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища заснована на системі державних, юридичних, суспільних, адміністративно-господарських і соціально-економічних заходах, спрямована на підтримку сприятливих умов середовища існування і раціональне використання матеріальних і енергетичних ресурсів в інтересах людства.

Закон України про "Охорону навколишнього середовища" визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища.

Закон покликаний регулювати відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів й інших природних об'єктів.

При масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях: при виготовленні, експлуатації й після закінчення їхнього терміну служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва й матеріалів, використовуваним у конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромідів (BS 7750) TCO'95.

У стандартах TCO'99 закладене обмеження по кадмію у світлочутливій верстві екрана дисплею й ртуті в батарейках. Апарати, тара й документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Робота на ПК типу IBM PC\AT не робить шкідливого впливу на навколишнє середовище. Після закінчення терміну служби він повністю підлягає вторинній переробці, а також і апарати, тара, документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

5. Цивільний захист

Цивільний захистУкраїни - це державна система органів керування сил і засобів, що створюються для організації і забезпечення безпеки населення від наслідків надзвичайних ситуацій, техногенного, екологічного, природного і військового характеру.

У даному розділі розглядається питання спеціальної обробки населення у надзвичайних ситуаціях.

Спеціальна обробка - складова частина ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення і проводиться з метою відновлення готовності техніки, транспорту, і особового складу формувань до виконання своїх завдань з проведення рятувальних робіт.

Спеціальна обробка включає: санітарну обробку особового складу; дезактивацію; дегазацію; дезінфекцію.

Санітарна обробка - ліквідація з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження та видалення отруйних речовин і бактеріальних засобів.

Дезактивація - знищення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини.

Дегазація - знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин.

Дезінфекція - знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на об'єктах, які були заражені.

Дезісекція - знищення комах і кліщів.

Дератизація - знищення гризунів.

Залежно від обставин, часу, засобів спеціальна обробка поділяється на часткову і повну.

Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу формувань і населення самостійно. Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань.

В областях створюються для цього служби ЦО СОЛІОО - санітарної обробки людей і обеззараження одягу на базі підприємств обласного управління побутового обслуговування населення та комунально-технічна - на базі обласного управління комунального господарства.

Для безпосереднього ведення робіт створюються невоєнізовані формування: збірні загони (команди, групи) радіаційно-хімічного захисту (РХЗ); команди, групи знезараження; санітарні обмивальні пункти (СОП) (на базі лазні); станції знезараження одягу (СОО) (на базі пралень, фабрик хімічної чистки).

Часткова санітарна обробка проводиться особовим складом формувань, робітниками і службовцями об'єктів, населенням в усіх випадках, коли встановлений факт радіоактивного, хімічного або біологічного забруднення. Вона може проводитися багаторазово, без зупинки виконання завдання, за розпорядженням командира (начальника), а населенням самостійно.

При зараженні радіоактивними речовинами обробка містить у собі механічне видалення радіоактивних речовин з відкритих частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа, ротової порожнини, одягу, спорядження і одягнутих засобів індивідуального захисту. Вона проводиться після зараження безпосередньо у зоні радіаційного зараження і повторюється після виходу з зони зараження.

При проведенні часткової санітарної обробки у зоні радіоактивного зараження засоби індивідуального захисту не знімають. Спочатку слід протерти, обмести або обтрусити забруднені засоби захисту, одяг, спорядження і взуття, а потім усунути радіоактивні речовини з відкритих частин рук і шиї. Коли особовий склад опинився у зараженій зоні без засобів захисту, то після часткової санітарної обробки слід їх одягнути.

При проведенні часткової санітарної обробки на незараженій місцевості дотримуються такої послідовності: знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином); не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу; обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза; знімають протигаз і старанно миють водою обличчя; прополіскують рот і горло. Якщо не вистачає води, відкриті частини тіла і маску протигаза протирають вологою ганчіркою, яку змочують водою з фляги.

При зараженні краплиннорідкими отруйними речовинами необхідно, не знімаючи протигаза, негайно провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хвилин після попадання.

При зараженні бактеріальними засобами часткову санітарну обробку проводять таким чином: не знімаючи протигаза, обмітанням і обтрушуванням, видаляють бактеріальні засоби, які осіли на одяг, взуття, спорядження і засоби індивідуального захисту.

Знімати і одягати одяг треба так, щоб відкриті частини тіла не торкалися до зовнішньої забрудненої поверхні. Потім рідиною з ІПП-8 обробляють маску протигаза. При відсутності ІПП-8 для часткової обробки можна застосовувати воду з фляги та мило. Замість ІПП-8 можна також користуватися 3% розчином перекису водню, та 3%-їдкого натрію (при відсутності їдкого натрію, його можна замінити силікатним клеєм у тій же кількості).

Не можна користуватися для часткової санітарної обробки шкіри розчинниками (діхлоретан, бензин, спирт), оскільки це посилить важкість ураження (отруйні речовини розчиняються у розчинниках, розподіляються на більшій площі, значно легше проходять крізь шкіру).

Повна санітарна обробка містить у собі обмивання тіла людини теплою водою з милом з обов'язковим змиванням білизни та одягу.

Мета обробки - повне знезаражування від радіоактивних речовин, отруйних речовин, бактеріальних засобів одягу, взуття, поверхні тіла. Повній санітарній обробці підлягає особовий склад формувань, робітники, службовці та евакуйоване населення після виходу з осередку ураження. Обробку потрібно проводити не пізніше 5 годин після забруднення. Через 12 годин проводити обробку немає сенсу. Одяг підлягає заміні якщо після його обтрушування залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину.

При забрудненні краплиннорідкими отруйними речовинами необхідно негайно провести часткову санітарну обробку: наступне обмивання теплою водою з милом не захищає від ураження і необхідності в її проведенні немає. Заражений одяг повинен бути змінений у максимально короткий термін.

При зараженні бактеріальними засобами повній санітарній обробці підлягає весь особливий склад, який знаходився у районі дії бактеріальних засобів, незалежно від того чи використовувалися засоби індивідуального захисту та проводилася часткова санітарна обробка. Повна санітарна обробка у цьому випадку містить у собі знезаражування дезінфікуючими розчинами відкритих частин тіла з наступним миттям людей теплою водою з милом. Одночасно з промиванням обов'язково проводиться дезінфекція забрудненого одягу чи його заміна.

аудит дебіторський заборгованість фінансовий

Висновки

В умовах економічної кризи необхідність припинення подальшого спаду виробництва здобуває надзвичайний характер. Радикальні реформи поставили промислові підприємства в нові умови, з'явилося чимало проблем, з якими вони колись не зіштовхувалися. І одна з найбільш гострих - одержання замовлень на виготовлення продукції, її реалізації в країні й за кордоном.

В умовах розбалансування національної економіки й дефіцитності внутрішнього ринку підприємства ще не відчували гострої потреби в маркетингу, але все частіше й частіше використають його принципи. Завдяки маркетингу виробник виявляє тенденції й перспективи потреб покупця, формує перетворення купівельної спроможності в конкретний попит саме на даний товар або послугу, домагається, щоб зв'язки покупця з ним були стійкими й довговічними.

Об'єктом дипломного дослідження є відокремлений підрозділ "Шахта "Прогрес" Державного підприємства "Торезантрацит".

В результаті проведеного аналізу основних показників діяльності підприємства було встановлено, що видобуток вугілля протягом 2013 року зменшилися на -10992 т. та становив 639010 т. Але відсоток виконання плану виконання плану збільшився на 2,04. Випуск товарної продукції зменшився на 8336 тис. грн., або 3,66%. Однак протягом 2013 року спостерігається збільшення чистого доходу на 11019 тис. грн., хоча собівартість реалізованої продукції збільшилася на 9436 тис. грн.

Чистий доход від реалізації продукції збільшився на 11019 тис. грн. (5,98%). В той же час собівартість зросла на 5,75%. Прибуток від реалізації продукції протягом 2013 року зменшився на 19467 тис. грн., тобто скоротився майже в двічі. Це пов'язано з тим, що шахта не отримала прибутку, по вказаному раніше договору про спільну діяльність. ВАТ "Укрвуглебуд" реалізовувало вугілля афілійованим з ним підприємствам корпорації "Індустріальний союз Донбасу" по суттєво заниженим цінам. Таке становище призвело до того, що прибуток від спільної діяльності ВП "Шахта "Прогрес" отримала в сумі тільки 28 тис. грн.

В цілому ж в 2013 році був отриманий чистий прибуток в сумі 14513,7 тис. грн. Це стало можливим завдяки отриманим з держбюджету дотаціям на покриття різниці в собівартості й ціни реалізації вугілля, а також за рахунок отримання доходу від податку на прибуток у зв'язку перевищення відстрочених податкових активів над сумою прибутку по даним податкового обліку.

Як позитивний момент слід зазначити зростання продуктивності праці на 1,8%. Але якщо поглянути на продуктивність праці в натуральному вимірі, то наявне зменшення на 10,6,6%. Тобто зростання в грошовому вигляді досягнуто за рахунок збільшення вартості товарної продукції. На підприємстві зросла заробітна плата на 21,23%. Тобто зростання заробітної плати випереджало зростання продуктивності праці. Таке становище є одним із факторів зростання собівартості продукції.

Дебіторська заборгованість ВП "Шахта "Прогрес" у 2013 році склала 285181 тис. грн., що становить 28,74%, тобто майже третя частина активів підприємства та 97% оборотних активі припадає на дебіторську заборгованість. Доля цих показників у звітному році у порівнянні з 2012 роком майже не змінилися. Хоча зміни дебіторської заборгованості становили 26907 тис. грн.

Господарська діяльність підприємства передбачає постійні розрахунки з різними контрагентами. Коло підприємство надає позики іншим підприємствам, наявна заборгованість за довгостроковими векселями та заборгованість орендаря за фінансовою орендою, розрахунки з покупцями та замовниками, розрахунки по авансах виданих передбачено отримання грошових коштів не одразу, тому протягом періоду від моменту виникнення зобов'язання до моменту надходження платежу за ним кошти підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" визначає основні поняття, порядок розкриття інформації про розрахунки з дебіторами та методологія обліку.

Облік довгострокової дебіторської заборгованості на підприємстві ведеться на рахунку 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи". Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення та погашення. Регістром аналітичного обліку розрахунків з дебіторами є реєстр дебіторів.

Аналіз руху дебіторської заборгованості ВП "Шахта "Прогрес" по складу дав змогу встановити, що її збільшення виникло переважно за рахунок збільшення дебіторської заборгованості по внутрішнім розрахункам

на 26478 тис. грн. Сума непогашених покупцями і замовниками рахунків збільшилася на 951 тис. грн., або на 6,09 % та становила 16544 тис. грн., тобто підприємство залежно від фінансового стану партнерів.

Загальна зміна дебіторської заборгованості за 2012-2013 роки склала 26 907 тис. грн. Протягом 2013 року у підприємства виникло зобов'язань на суму 348431 тис. грн., з яких найбільшу вагу займають внутрішні розрахунки підприємства - 270060 тис. грн., зобов'язання за товари, роботи та послуги склали - 68463 тис. грн. За рік було погашено зобов'язаннь на суму 321 524 тис. грн., з яких зобов'язання по внутрішнім розрахункам погашено лише в розмірі 243 582 тис. грн. та по розрахункам з покупцями - 67 512 тис. грн. Проведений аналіз свідчить про нестабільність фінансового стану підприємства та порушення розрахункової дисципліни.

Аналіз динаміки складових дебіторської заборгованості свідчить про те, що в структурі дебіторської заборгованості найбільшу питому вагу займають внутрішні розрахунки по претензіям. Так у 2013 році їх сума склала 26478 тис. грн., що становило 80,53% від загальної суми дебіторської заборгованості. Протягом звітного року спостерігається зменшення питомої ваги дебіторської заборгованості за авансами виданими на 9,41% та заборгованість зменшилася на 810 тис. грн. За аналізуємий період зменшилася доля розрахунків з дебіторами за товари, роботи та послуги на 0,24%, хоча їх сума зросла на 951 тис. грн. Негативним у структурі дебіторської заборгованості є наявність зобов'язань перед підзвітними особами.

У складі наявної дебіторської заборгованості лишилася доля іншої поточної заборгованості - 0,72%, але її сума збільшилася на 58 тис. грн. та становила на кінуць звітного періоду 2038 тис. грн.

Стан розрахунків з покупцями проти минулого року погіршився. На підприємстві зросла сумнівна дебіторська заборгованість, а також загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів зросла на 2,68%, отже можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, збільшився на 5 днів період погашення дебіторської заборгованості. Все означене свідчить про погіршання фінансового стану підприємства.

Внаслідок випереджаючих темпів зростання загальної заборгованості її частка збільшилась і становила на кінець 2013 року 31,72% суми боргу покупців. У складі протермінованої заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів існує нереальна для стягнення безнадійна заборгованість. На кінець року сума безнадійної заборгованості складає 12 тис. грн., що становить 0,005% загальної суми. У 2013 році спостерігається зменшення сумнівної заборгованості, що пов'язно з віднесенням частини заборгованості на непокриті борги.

В роботі запропоновано визначати резерв сумнівних боргів на підставі класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення за попередні роки. В результаті проведеного аналізу було встановлено, що з урахуванням залишку резерву сумнівних боргів слід донарахувати ще 1871,2 тис. грн. з включенням їх до витрат.

Необхідними умовами покращення розрахунків на підприємстві є:

- формування принципів кредитної політики та системи кредитних умов;

- систематизація і аналіз інформації про покупців та замовників;

- моніторинг дебіторської заборгованості;

- формування стандартів оцінки платоспроможності дебіторів і визначення умов надання кредиту;

- формування процедури своєчасного погашення дебіторської заборгованості;

- забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості;

- розрахунок прогнозного розміру резерву сумнівних боргів;

- побудова ефективної системи контролю за рухом і своєчасним погашенням дебіторської заборгованості.

Список джерел інформації

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 „Дебіторська заборгованість” від 25.10.99 р. №725/4018 // Всё о бухгалтерском учёте. - 2000. - №86(511). - С.36-38.

2. Бухгалтерський фінансовий облік: підручний для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів За ред проф. Ф.Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2009.

3. Бухгалтерський облік (теорія): навч. посіб; 30-річчю Сумського національного аграрного ун-ту присвячується? М.Г. Михайлов, А.І. Глушаченко, В.П. Гончар та ін.; за заг. ред. М.Г. Михайлова. - К.: ЦУЛ, 2007.

4. Малюга Н.М. Бухгалтерський облік в Україні: теорія й методологія, перспективи розвитку: Монографія. - Житомир: ЖДТУ, 2005.

5. Лагунина В., Панченко А. Бухгалтерский учет с нуля. Книга 1. - Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2007.

6. Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи і технологій в обліку: Навч. посіб. - К: Знання, 2007.

7. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій. Інструкція про застосування. - Харків: Курсор, 2000.

8. Стельмащук А.М., Смоленюк П.С. Бухгалтерський облік: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів. - К.: ЦУЛ, 2007.

9. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР-1997 з змінами та доповненнями// Сборник систематизированного законодательства. - 2002. - №52/2 (467).- С.7-63.

10. Лактіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001.

11. Пястолов С.М. Экономический анализ деятельности предприятий. Учебное пособие для студентов экономических специальностей высших учебных заведений, экономистов и преподавателей. - М.: Академический Проспект, 2002.

12. Тарасенко Н.М. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБІ НБУ, 2000.

13. Закон України "Про охорону праці", листопад 2002 р.

14. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

15. НПАОП 0.00 - 1.01 - 99 Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ

16. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991

17. ГОСТ 17.1.3.03-77. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. - Введ. 01.07.78.

18. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення.

19. ДНАОП 40.1 - 1.32 - 01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

20. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1980.

21. ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах

22. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля

23. Правила охраны труда при эксплуатации электронно - вычислительных машин. Харьков 1999 г.

24. ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

25. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДсанПіН 3.3.2.007, Київ 1998

26. Методические указания к созданию благоприятных условий труда пользователей ПЭВМ, работающих с дисплеями на информационно- вычислительных центрах. -Харьков: Минздрав УССР, 1986

27. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987

28. ОНТП 24 - 86 МВД СССР. Общесоюзные нормы технологического проектирования. -- М., 1986

29. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91г.

30. Безпека життєдіяльності людини: Конспект лекцій ? В.В. Чубук, О.Г. Балюк та ін.; За заг. ред. Проф. В.В. Чубука. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2008.

31. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Аудит: стан і тенденції розвитку в Україні та світі: Монографія. - Житомир: ЖДТУ, 2003. - 564 с.

32. Бутинець Ф.ф., Бондар В.П., Виговська Н.Г., Петренко Н.І. Контроль і ревізія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності "Облік і аудит" За ред проф. Ф.Ф. Бутинця. - 4-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2006.

33. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни Л.Ф. Ларікова, Л.І. Белоусова, І.О. Гавриленко. - Луганськ: Вид-во Східноукр. Нац. Ін-ту ім. В. Даля, 2004.

34. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни Л.Ф. Ларікова, Л.І. Белоусова, І.О. Гавриленко. - Луганськ: Вид-во Східноукр. Нац. Ін-ту ім. В. Даля, 2004.

35. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посіб. За редакцією Р.Л. Хом'яка. - 3-те вид., доп. і перероб. - Львів: Національний університет Львівська політехніка "Інтелект-Захід", 2004.

36. Грабова Н.Н., Добровский В.Н. Бухгалтерский учет на производственных и в торговых предприятиях: Учеб. пособие. - К.: А.С.К., 2006.

37. Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. - Львів: Оріяна-Нова, 2004.

38. Даньків Й.Я., Лучко М.Р., Остап'юк М.Я. Бухгалтерський облік в галузях економіки: навч. посіб. - К.: Знання, 2007.

39. Кавторева Я., Кузнецов В., Бухгалтерский учет: сборник систематизированного законодательства. - Х.: Фактор, 2007.

40. Кондрашова Т.Н., Верига А.В., Петрушевський Ю.Л. Бухгалтерский учет: Учеб-метод. Пособие. - Донецк: ДонГУУ, 2005.

41. Костюк Д. Що і як перевіряє податковий інспектор. - Х.: Фактор - 2000.

42. Лишиленко А.В. Бухгалтерский учет: учебник. - К.: ЦУЛ, 2008.

43. Малюга Н.М. Бухгалтерський облік в Україні: теорія й методологія, перспективи розвитку: Монографія. - Житомир: ЖДТУ, 2005.

44. Нестеренко Ж.К. Бухгалтерський облік промислових підприємств: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.; Запорізький нац. техн. ун-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2005.

45. Партин Г.О., Загородній Л.М. Пилипенко Л.М. Бухгалтерський облік в Україні: нормативна та методична база: навч. посібник. - Львів: Магнолія 2006, 2009.

46. Стельмащук А.М., Смоленюк П.С. Бухгалтерський облік: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів. - К.: ЦУЛ, 2007.

47. Сук Л.К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. Для дистанційного навчання. - К: Університет "Україна", 2005.

48. Тютюник П.С., Стародубова Г.М., Петренко Л.Ф., Сотникова О.А. бухгалтерский учет: учеб. пособие. - Х.: ИНЖЕК, 2008.

49. Усач Б.Ф. Аудит: навч. посіб. - 4-те вид. випр. і доп. - К.: Знання, 2007.

50. Шкіря Н.Л., Нікульникова Т.Г., Залізняк Н.В. Аудит: навч. посіб для студ. вищ. навч. закл. - Львів: Магнолія, 2007.

Размещено на Allbest.ru