Організація бухгалтерського обліку в університеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Організаційно-правова та економічна характеристика Київського національного університету імені Тараса Шевченка
• Розділ 2. Організація та методика бухгалтерського обліку й звітності в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
• 2.1 Організація бухгалтерського обліку в університеті
• 2.2 Облік необоротних активів і фінансових інвестицій
• 2.3 Облік матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) та інших запасів
• 2.4 Облік праці та заробітної плати
• 2.5 Облік грошових коштів та розрахункових операцій
• 2.6 Облік витрат і калькулювання освітніх послуг
• 2.7 Облік доходів і фінансових результатів унверситету
• 2.8 Облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань
• 2.9 Облік розрахунків за податками і платежами університету
• 2.10 Порядок складання, подання та оприлюднення звітності унверситету
• Розділ 3. Організація та методіка проведення державного фінансового контролю в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
• 3.1 Організація державного фінансового контролю в університеті
• 3.2 Правові основи функціонування університету
• 3.3 Загальний оглад фінансової звітності
• 3.4 Документальне оформлення результатів перевірки
• Розділ 4. Організація та методика внутрішньогосподарського контролю Київського національного університету імені Тараса Шевченка
• 4.1 Планування внутрішньогосподарського контролю
• 4.2 Об'єкти та суб'єкти внутрішньогосподарського контролю
• 4.3 Процедури здійснення внутрішньогосподарського контролю
• 4.4 Оцінка системи внутрішньогосподарського контролю
• Розділ 5. Аналіз господарської діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка
• 5.1 Організація аналітичної роботи в універсітеті: мета планування та функції
• 5.2 Аналіз забезпеченості унверситету необоротними активами
• 5.3 Аналіз використання трудових ресурсів в університеті
• 5.4 Аналіз забезпеченості унверситету матеріальними ресурсами
• 5.5 Аналіз доходів і витрат унверситету
• 5.6 Аналіз активів унверситету та джерел їх формування
• 5.7 Аналіз фінансового стану університету
• 5.8 Прогнозні показники діяльності університета
• Розділ 6. Облік і контроль розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість Київського національного університкту імені Тараса Шевченка
• 6.1 Методика обліку і звітності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість
• 6.2 Організація обліку і звітності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість
• 6.3 Удосконалення обліку і звітності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Звіт є результатом практики на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В роботі використані знання, отримані в процесі вивчення ряду економічних дисциплін.

Мета виробничої практики полягає у закріпленні теоретичних знань з фінансового обліку та отримання навичок практичної роботи з оформленнння первинних документів, узагальненні облікової інформації та оволодіння функціональними обов'язками посадових осіб з профіллю майбутньої роботи.

Під час проходження виробничої практики було отримано навики: зі складання та оформлення первиних документів, розробки пропозицій щодо вдосконалення та підвищення ефективності управлінських процесів, освоєння пратичного досвіду бухгалтерської діяльності, вивчення теоретико-методичних аспектів фунціонування установи.

Основними завданнями виробничої практики є:

- закріплення, поглиблення та доповнення теоретичних знань, одержаних при вивченні загальноекономічних та спеціальних дисциплін, набуття навичок економічної діяльності шляхом вивчення досвіду роботи суб'єкта господарювання;

- розвиток навичок самостійної роботи по проведенню техніко-економічного аналізу діяльності унверситету, його структурних одиниць;

- вироблення уміння самостійного вирішення окремих наукових та прикладних економічних проблем за профілем майбутньої спеціальності;

- набуття досвіду роботи на посаді бухгалтера як молодшого спеціаліста;

- ознайомлення з базою практики, організацією та методати її роботи в процесі здійснення основного виду діяльності;

- вивчення особливостей функціонуваня установи, структурою та матеріально-технічною базою;

- проведення аналізу підходів, методик та методів, яякі використовуються устоновою в процесі діяльності;

- здійсення необхідних досліджень, розрахунків та аналізу фінансово-господарської діяльності;

- ознайомитись з особливотями діяльності бази практики на різних ділянках з основних напрямків роботи.

Звіт з виробничої практики включає такі частини:

Перша - економічна характеристика КНУ імені Тараса Шевченка та його організаційно правова структура. У цьому розділі подана спеціалізація, описана організаційна структура.

Друга частина вміщає процес оформлення та використання первинних документів за напрямками облікової діяльності. Вивчення обліку нематеріальних активів. Зокрема наведений перелік первинних документів, які в університеті використовують для оформлення операцій із введення усіх видів діяльності. Досліджений процес узагальнення облікової інформації та оплати праці.

У третій частині відображено проведення державного аудиту контрольно-ревізійною службою. Проведення планування аудиту, його етапи, правові основи функціонування університету та загальний огляд фінансової звідності.

Внутрішньо-господарський контроль університету розлянуто у четвертій частині звіту, яка розкриває етапи планування внутрішньогосподарського контролю, визначає процедури його проведення та надання оцінки.

Аналіз господарської діяльності унверситету розкрито у п'ятій частині звіту. У ній здійснено аналіз ресурсів та їх використання, досліджено динаміку, склад та структуру надходжень та витрат університету, оцінено фінансовий стан та фінансові результати. При аналізі враховувався вид діяльності, його розмір та подані джерела інформації.

Шоста частина звіту розкриває КНУ імені Тараса Шевченка, як платника податку на додану вартість. Розкриває організацію та методику податкового обліку.

Після кожного підрозділу сформовані обґрунтовані висновки, надані пропозиції щодо підвищення ефективності використання чи зниження даних напрямів.

Загальний обсяг роботи становить 137 сторінок друкованого тексту, включає 45 таблиць, 19 рисунків (схем та графіків).

Розділ 1. Організаційно-правова та економічна характеристика Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (далі - Університет) є багатогалузевим класичним провідним вищим навчальним закладом України, національним надбанням освіти, науки й культури, який за результатами своєї діяльності здобув загальнодержавного та міжнародного визнання.

Університет має статус національного державного вищого навчального закладу, який в межах компетенції, наданої законодавством України діє на підставі статуту.

Університет засновано 8 листопада 1833 року як Імператорський Університет Св. Володимира. Юридичне буття Університету розпочалося з 25 грудня 1833 року. Урочисте відкриття Університету Св. Володимира відбулося 15 липня 1834 року.

Університет є юридичною особою, яка утворена у формі державної установи, має права та обов'язки, які виникають з моменту державної реєстрації, і припиняються від дати внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про його припинення.

Місцезнаходження Університету: 01033, Україна, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

Університет має самостійний баланс, відокремлене майно, власний герб, прапор, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, офіційні бланки із гербом Університету, сайт, власну газету та наукові журнали.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, Університету присвоєно код 02070944, та надано право здійснювати різні види діяльності відповідно до КПК.

Призначення	Код
ЄДРПОУ	02070944
КОАТУУ	8039100000
КОПФГ	425
Індивідуальний податковий номер	020709426654
ДФС центральний	2810
КЕКВ	2282
Джерело: складено автором на основі виписки з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців.

Центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, у підпорядкуванні якого перебуває Університет, є Міністерство освіти і науки України.

Основними структурними підрозділами Університету є факультети, інститути, кафедри, підрозділи, наукова бібліотека.

Структуру Університету також складають коледжі, ліцеї, лабораторії (навчальні, навчально-наукові, науково-вимірювальні тощо), центри, частини, департаменти, управління, відділи, музеї, студентське містечко, санаторій-профілакторій, оздоровчо-спортивний комплекс у с. Берегове, спортивно-оздоровчий табір у с. Плюти (Київська область), Ботанічний сад імені акад. Фоміна, Канівський природний заповідник та інші структурні підрозділи.

Університету на правах, визначених чинним законодавством України, належать:

? грошові кошти, майно, інші об'єкти власності, передані йому фізичними та/чи юридичними особами у формі дарунка, пожертвування або за заповітом і на інших, не заборонених законодавством підставах;

? надходження від власної діяльності та придбане за ці кошти майно.

Фінансування Університету здійснюється за рахунок: коштів загального фонду державного бюджету (заробітна плата працівників та стипендії); коштів, одержаних від основної діяльності (отримання коштів за платне навчання в межах ліцензійного обсягу); коштів, одержаних від господарської діяльності (здача в оренду приміщень та ін); коштів від реалізації майна; добровільних внесків і пожертвувань, грантів, дарунків; надходжень, отриманих від розміщення коштів на депозитних рахунках; коштів, одержаних на виконання цільових заходів; пасивних доходів від ендавменту (користування відсотками без можливості використання основної суми вкладу благодійників).

До основних завдань освітньої діяльності Університету належать:

- забезпечення, із урахуванням розвитку науки й вимог ринку праці, відповідності освітніх програм Університету потребам держави та суспільства,

- формування в Університеті культури якості як основи конкуренто­спроможності Університету та його випускників;

- запровадження системи мотивації науково-педагогічних і педагогічних працівників до вдосконалення навчальних програм і забезпечення якості освіти;

- забезпечення валідності процедур оцінювання;

- інтенсифікація освітнього процесу завдяки широкому впровадженню інформаційно-комунікаційних технологій і зменшення частки репродуктивної складової;

- створення максимально ефективної системи відбору талановитої молоді на навчання в Університеті;

- забезпечення довіри ринку праці до присвоєних Університетом кваліфікацій;

- формування в Україні та за її межами стійкої позитивної академічної репутації Університету за всіма освітніми програмами;

- підвищення ролі Університету на міжнародному ринку освітніх послуг;

- диверсифікація джерел фінансування освітньої діяльності Університету як основа реальної академічної автономії і необхідна умова оновлення матеріально-технічної бази для навчання й наукових досліджень;

- формування суспільних цінностей і духовних орієнтирів в освітньому й науковому процесах.

Провадження освітньої діяльності у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка здійснюється відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки України серія АЕ № 636455 від 09.06.2015 р. та Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 № 1060-XII.

Безпосереднє управління діяльністю Університету, відповідно до законодавства і Статуту, здійснює ректор.

Ректор несе повну відповідальність за результати роботи Університету.

Ректор Університету, відповідно до законодавства України та Статуту, діє від імені Університету, представляє його в усіх державних органах, організаціях, установах, розпоряджається майном Університету, укладає угоди (контракти), дає доручення, відкриває в установах банків рахунки Університету.

Ректор Київського університету імені Тараса Шевченка входить до спільки ректорів вищих навчальних закладів україни. Яка існує за рахунок щорічних добровільних внесків [30].

Відповідає за здійснення освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Університеті, результати фінансово-господарської діяльності, використання, збереження нерухомого та іншого майна, дотримання законодавства у діяльності Університету.

В університеті працюють понад 2000 науково-педагогічних та понад 1000 наукових працівників на 160 кафедрах. Вчені ступені і звання мають понад 72% викладачів, зокрема 18,25% (371) викладачів - доктори наук, професори; 12 академіків та 19 членів-кореспондентів державних академій. Щороку науковці та викладачі університету публікують монографії, підручники, навчальні посібники та наукові статті, у тому числі за кордоном і у фахових виданнях.

Міжнародне співробітництво почалося з 2012 року, коли університет співпрацював зі 175 партнерами у 55 країнах світу.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка в 2009 році зайняв перше місце серед 234 вітчизняних вузів в загальнонаціональному рейтингу найкращих українських навчальних закладів Компас-2009, при підтримці Світового банку, при складанні якого враховувалася думка працедавців, випускників вишів та експертів.

За версією Webometrics Ranking of World Universities у 2010 р. КНУ єдиний з українських вишів увійшов до 100 найкращих університетів Центральної та Східної Європи (67 місце) (критерій рейтингу - кількість згадок про університет в Інтернеті), за тим же критерієм він зайняв 1-е місце в рейтингу найпрестижніших вузів України і зайняв 1346-е місце серед 6000 найкращих університетів світу.

У щорічному міжнародному рейтингу 600 найкращих вишів світу британської міжнародної компанії en: Quacquarelli Symonds під назвою "QS World University Rankings" 2014-2015 Київський університет опинився у групі вишів "421-430". Цей результат був вищий порівняно з 2013 та 2012 роками. КНУ випередив інші 5 вишів України, що цього року також опинились у рейтингу.

Таким чином, Київський національний університет імені Тараса Шевченка за останні роки перебуває на стадії збереження своїх лідируючих позицій на на ринку освітніх послуг. Однак, у зв'язку зі складною економічною кризою та політичною ситуацією в країні університет не може реалізовувати свій потенціал повністю.

Розділ 2. Організація та методика бухгалтерського обліку й звітності в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

2.1 Організація бухгалтерського обліку в університеті

Бухгалтерський облік в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка ведеться згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні [8].

Бухгалтерський облік в університеті ведеться безперервно з дня його реєстрації до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності впродовж установленого терміну несе головний бухгалтер, який йому безпосередньо підпорядковується.

Склад бухгалтерії встановлюється штатним розписом, а обов'язки кожного працівника бухгалтерії регламентуються відповідними посадовими інструкціями.

Керівництво діяльністю Університету в межах своєї компетенції та згідно зі Статутом здійснює ректор, який діє на засадах єдиноначальності і несе повну відповідальність за результати роботи Університету. Претендент обирається шляхом прямих таємних виборів у порядку, визначеному законодавством України та Статутом, і не може перебувати на цій посаді більше двох термінів. Ректор призначається на посаду і звільняється з посади центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки [30].

Ректор Університету відповідно до законодавства діє від імені Університету, представляє його без доручення в усіх органах, організаціях, установах, розпоряджається майном Університету, укладає угоди (контракти), дає доручення, відкриває в установах банків рахунки Університету.

Далі в ієрархії КНУ імені Тараса Шевченка іде перший проректор, проректор по науково-педагогічній роботі, проректор по науково-педагогічній роботі (зарубіжні зв'язки), проректор по науково-педагогічній роботі (виховна робота), проректор з наукової роботи, проректор по адміністративно-господарській роботі.

Головного бухгалтера призначає ректор університету. Пропозиції ректору щодо призначення на посаду та звільнення з посад головного бухгалтера подає Вчена Рада.

Головний бухгалтер має такі обов'язки:

- органiзовує роботу з ведення бухгалтерського облiку та забезпечує виконання завдань, покладених на бухгалтерську службу;

- погоджує проекти договорiв (контрактiв), у тому числi про повну iндивiдуальну матерiальну вiдповiдальнiсть, забезпечуючи дотримання вимог законодавства щодо цiльового використання бюджетних коштiв та збереження майна;

- бере у разi потреби участь в органiзацiї та проведеннi перевiрки стану бухгалтерського облiку та звiтностi у бухгалтерських службах бюджетних установ, якi пiдпорядкованi бюджетнiй установi;

- здiйснює у межах своїх повноважень заходи щодо вiдшкодування винними особами збиткiв вiд нестач, розтрат, крадiжок;

- погоджує кандидатури працiвникiв університету, яким надається право складати та пiдписувати первиннi документи щодо проведення господарських операцiй, пов'язаних з вiдпуском (витрачанням) грошових коштiв, документiв, товарно-матерiальних цiнностей, нематерiальних активiв та iншого майна;

- подає ректору університету пропозицiї щодо:визначення облiкової полiтики, змiни обраної облiкової полiтики з урахуванням особливостей дiяльностi університету i технологiї оброблення облiкових даних, у тому числi системи та форм внутрiшньогосподарського (управлiнського) облiку та правил документообiгу, додаткової системи рахункiв i регiстрiв аналiтичного облiку, звiтностi та контролю за господарськими операцiями; визначення оптимальної структури бухгалтерської служби та чисельностi її працiвникiв; призначення на посаду та звiльнення з посади працiвникiв бухгалтерської служби; вибору та впровадження унiфiкованої автоматизованої системи бухгалтерського облiку та звiтностi з урахуванням особливостей дiяльностi університету; створення умов для належного збереження майна, цiльового та ефективного використання фiнансових, матерiальних (нематерiальних), iнформацiйних та трудових ресурсiв; визначення джерел погашення кредиторської заборгованостi, повернення кредитiв, отриманих з державного або мiсцевого бюджету;притягнення до вiдповiдальностi працiвникiв бухгалтерської служби, за результатами контрольних заходiв, проведених державними органами та пiдроздiлами університету, що уповноваженi здiйснювати контроль за дотриманням вимог бюджетного законодавства; удосконалення порядку здiйснення поточного контролю;

- пiдписує звiтнiсть та документи, якi є пiдставою для: перерахування податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв); проведення розрахункiв вiдповiдно до укладених договорiв; приймання i видачi грошових коштiв; оприбуткування та списання рухомого i нерухомого майна; проведення iнших господарських операцiй;

- вiдмовляє у прийняттi до облiку документiв, пiдготовлених з порушенням встановлених вимог, а також документiв щодо господарських операцiй, що проводяться з порушенням законодавства, та iнформує керiвника університету про встановленi факти порушення бюджетного законодавства;

- здiйснює контроль за: вiдображенням у бухгалтерському облiку всiх господарських операцiй, що проводяться університетом; складенням звiтностi; цiльовим та ефективним використанням фiнансових, матерiальних (нематерiальних), iнформацiйних та трудових ресурсiв, збереженням майна; отриманням вимог законодавства щодо списання (передачi) рухомого та нерухомого майна університету; правильнiстю проведення розрахункiв при здiйсненнi оплати товарiв, робiт та послуг, вiдповiднiстю перерахованих коштiв обсягам виконаних робiт, придбаних товарiв чи наданих послуг згiдно з умовами укладених договорiв, у тому числi договорiв оренди;вiдповiднiстю взятих бюджетних зобов'язань вiдповiдним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разi застосування програмно-цiльового методу в бюджетному процесi) та вiдповiднiстю платежiв взятим бюджетним зобов'язанням та бюджетним асигнуванням; усуненням порушень i недолiкiв, виявлених пiд час контрольних заходiв, проведених державними органами, що уповноваженi здiйснювати контроль за дотриманням вимог бюджетного законодавства;

- Погоджує документи, пов'язанi з витрачанням фонду заробiтної плати, встановленням посадових окладiв i надбавок працiвникам;

- Виконує iншi обов'язки, передбаченi законодавством.

Відповідно до штатного розпису в КНУ імені Тараса Шевченка в бухгалтерії працює 144 людини.

Працiвники бухгалтерської служби, якi призначаються на посаду та звiльняються з посади у порядку, встановленому законодавством про працю, пiдпорядковуються головному бухгалтеровi.

Органiзацiя та координацiя дiяльностi головного бухгалтера, контроль за виконанням ним своїх повноважень здiйснюються Державною казначейською службою шляхом встановлення порядку ведення бухгалтерського облiку та складення звiтностi вiдповiдно до нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку в державному секторi, погодження призначення на посаду та звiльнення з посади головного бухгалтера, проведення оцiнки його дiяльностi.

У разi тимчасової вiдсутностi головного бухгалтера (вiдрядження, вiдпустки, тимчасової втрати працездатностi тощо) виконання його обов'язкiв покладається на 1 заступника головного бухгалтера. Штатним розписом передбачено в КНУ імені Тараса Шевченка передбачено 3 заступника головного бухгалтера: заступник по заробітній платі, заступник по матеріальному відділу і заступник по науковій частині (Додаток Б).

Бухгалтерська служба рівномірно розподіляє свою роботу між персоналом, ознакою цього є розподіл бухгалтерії по відділам: Відділ організації бухгалтерського обліку окремих структурних підрозділів університету, відділ нарахування заробітної плати та стипендій, відділ обліку у розрахунково-касових операцій та централізованої звітності, відділ матеріального постачання тощо.

Бухгалтерія у своїй діяльності тісно співпрацює з 23 відділами КНУ імені Тараса Шевченка, які в свою черго ділятся на два сетора: розрахунковий та матеріальний. Так, наприклад, діє тісна співпраця з планово-фінансовим відділом - структурний підрозділ університету, який здійснює забезпечення фінансування освітньої, науково-дослідної, науково-інноваційної, навчально-виробничої та інформаційно-консультаційної діяльності університету на принципах законності, економічної доцільності, найбільш оптимального та ефективного використання фінансових ресурсів (Рис. 2.1).

Рис.2.1 Схема організації бухгалтерського в КНУ імені Тараса Шевченка

Бухгалтерська служба КНУ імені Тараса Шевченка використовують автоматизовану форму бухгалтерського обліку.

Автоматизація бухгалтерського обліку в КНУ імені Тараса Шевченка відбувається на базі програми "1С:Предприятие" бухгалтерія для бюджетних установ України дає змогу повністю автоматизувати бухгалтерський облік в організації, об'єднавши весь комплекс облікової інформації в одній інформаційній базі. Це забезпечує взаємопов'язаність облікових даних, доступ усіх облікових працівників і керівництва організації до даних, швидке автоматичне формування друкованих форм і звітів різного рівня аналітичності. Система має можливість взаємодії з програмними засобами Державного казначейства України, що дає змогу готувати весь комплект документації по роботі з казначейством у системі.

Для подачі звітів в електронному вигляді до податкової інспекції, органи статистики та Пенсійного фонду КНУ імені Тараса Шевченка уклав Договір з державними органами і придбав посилені сертифікати ключів для печаток унверситету та уповноважених осіб, які підписують ці звіти. Для формування електронної звітності університет користується програмою "M.E. Doc", яка є повноцінною системою електронного документообігу, за допомогою якої можна працювати з документами різних типів і призначення: звітами, податковими накладними, договорами, рахунками, актами тощо.

Також бухгалтерська служба у своїй роботі користується веб-порталом публічних фінансів E-Data, який з 15 вересня 2015 року працює в Україні у тестовому режимі.

Бухгалтерська служба КНУ імені Тараса Шевченка працює на основі нормативно-правових актів, використовуючи автоматизовану форму обліку.

2.2 Облік необоротних активів і фінансових інвестицій

Діяльність Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувається у сфері надання послуг освітнього, соціально-культурного та науково-дослідного характеру. Однією з важливих передумов надання цих послуг є забезпеченість бюджетних установ необоротними активами.

Облік необоротних активів ведеться відповідно до Положення бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 р. N 611. Цей документ прийнято Мінфіном на виконання ст. 56 Бюджетного кодексу України стосовно ведення бюджетними установами бухгалтерського обліку в порядку, установленому Мінфіном. До набрання чинності Положенням № 611 бюджетні установи керувалися Інструкцією з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64. З 1 січня 2017 року Положення № 611 втратить чинність згідно з Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 № 1219 [42].

Необоротні активи - це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше від одного року.

Особливістю необоротних активів є багаторазове використання їх у процесі діяльності бюджетних установ і збереження початкового зовнішнього вигляду (форми) впродовж тривалого періоду.

Узагальнена інформація про наявність і рух необоротних активів відображається за допомогою рахунків класу 1 "Необоротні активи" Плану рахунків бюджетних установ (Рис.2.2).

Основні засоби - це матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів понад 2500 грн без ПДВ (що не потрапили за вартістю до малоцінних), а сценічно-постановочні засоби - понад 5000 грн (без ПДВ) за одиницю.

Згідно з Положенням бухгалтерського обліку фінансових інвестицій бюджетних установ, затверджене наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611, список необоротних активів поповнили довгострокові фінансові інвестиції, які включають інвестиції в капітал і в цінні папери. Під час складання фінансової звітності їх включають до складу необоротних активів [42].

Рис. 2.2 Класифікація необоротних активів

Джерело: Складено автором на основі [42]

У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються необоротні активи, розподіляється на:

- первісна вартість необоротних активів - це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення;

- балансова (залишкова) вартість необоротних активів - це первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу;

- відновлювальна вартість необоротних активів - це первісна вартість, змінена після переоцінки.

Необоротні активи, залучаючись до господарського процесу КНУ імені Тараса Шевченка проходять у цьому процесі всі етапи руху. (Рис. 2.3)



Рис. 2.3 Схема участі об'єктів необоротних активів у господарському процесі КНУ імені Тараса Шевченка

У фінансовій звітності бюджетних установ інформація про необоротні активи бюджетних установ міститься у 1 розділі активів форми № 1 "Баланс" (Додаток В), а також у формі № 5 "Звіт про рух необоротних активів" (Додаток Г) до Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, яку подають тільки при поданні річної звітності як форму, що розкриває елементи фінансової звітності. У Звіті про рух необоротних активів деталізована інформація про склад необоротних активів, а також відображено зміни в необоротних активах.

Відповідно до Інструкції зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, затвердженої Наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 2.12.97 № 125/70 Київський національний університет Тараса Шевченка користується такими типовими формами з обліку та списання основних засобів:

- ОЗ-1 (бюджет) "Акт прийняття-передачі основних засобів";

- ОЗ-2 (бюджет) "Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів";

- ОЗ-3 (бюджет) "Акт про списання основних засобів";

- ОЗ-4 (бюджет) "Акт про списання автотранспортних засобів";

- ОЗ-5 (бюджет) "Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури";

- ОЗ-6 (бюджет) "Інвентарна картка обліку основних засобів бюджетних установах";

- ОЗ-8 (бюджет) "Інвентарна картка обліку основних засобів бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень)";

- ОЗ-9 (бюджет) "Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах";

- ОЗ-10 (бюджет) "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів";

- ОЗ-11 (бюджет) "Інвентарний список основних засобів";

- ОЗ-12 (бюджет) "Відомість нарахування зносу на основні засоби".

Придбані необоротні активи (придбані за кошти установи, передані безоплатно від вищестоящої установи чи передані як благодійна допомога) оформляються актом прийняття-передачі основних засобів типової форми ОЗ-1 (бюджет) згідно первинних документів (рахунків-фактур тощо). Акт ф. № ОЗ-1 складається на кожен окремий інвентарний об'єкт необоротних активів (комісія, створена згідно наказу керівника, складає акт у двох примірниках: один - для установи, яка здає, інший - для установи, яка приймає. Якщо об'єкт був в експлуатації, то в акті прийняття-передачі основних засобів робиться запис на суму зносу). Якщо приймається декілька однотипних об'єктів, які мають однакову вартість (господарський інвентар, інструменти, обладнання, білизна, постільні речі тощо), складається загальний акт. Необоротні активи, отримані безоплатно як гуманітарна допомога, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входять працівник бухгалтерії та представник вищестоящої установи. Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість i вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими цінами. При отриманні необоротні активи, що були у користуванні, зазначається відсоток їх зносу. Дані акта відображаються у бухгалтерському обліку.

Одночасно проставляється інвентарний номер у встановленому порядку, про що робиться запис в акті прийняття цінностей. На підставі отриманих документів інформація про інвентарні об'єкти фіксується в системі предметного обліку, ведення якого забезпечується відкриттям інвентарних карток ф. № ОЗ-6 (бюджет), інвентарних карток групового обліку основних засобів в бюджетних установах, ф. № ОЗ-9 (бюджет); опису інвентарних карток з обліку основних засобів, ф. № ОЗ-10 (бюджет).

У системі накопичувальних реєстрів надходження необоротних активів відображається в меморіальних ордерах № 8, 4, 6. Облік орендованих установою необоротних активів здійснюється на позабалансовому рахунку № 01 Орендовані необоротні активи, де вони відображаються за вартістю, передбаченою договором оренди. Передача об'єктів необоротних активів установою іншим суб'єктам господарювання в користування на правах оренди супроводжується укладанням договору оренди й форми № ОЗ-1 (бюджет).

Загальну схему руху інформації щодо надходження необоротних активів ілюструє рис. 2.4.

Попредметний облік необоротних активів здійснюють також у місцях зберігання необоротних активів (на складі, у структурних підрозділах) матеріально відповідальні особи, що призначаються наказом керівника установи. Із зазначеними посадовими особами укладається письмова угода про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Для забезпечення контролю за складом необоротних активів у місцях їх зберігання матеріально відповідальні особи ведуть Інвентарний список основних засобів ф. № ОЗ-11 (бюджет), де фіксується інформація щодо кожного об'єкта. Бухгалтерія установи здійснює контроль за тотожністю даних пооб'єктного предметного обліку за місцезнаходженням необоротних активів та в бухгалтерії.

Рис. 2.4. Схема обліку надходження необоротних активів

Джерело: [47, c.214]

У бухгалтерському обліку необоротні активи оприбутковуються за первісною вартістю. На відміну від підприємств з іншими формами власності в бюджетних установах до первісної вартості (собівартості) необоротні активи не включаються транспортні витрати та суми ПДВ . Сформована з урахуванням цих особливостей первісна вартість необоротних активів відображається в бухобліку за дебетом активних рахунків 10, 11, 12. Водночас у бюджетних організаціях збільшується (створюється) фонд у необоротних активах за кредитом субрахунку 401 "Фонд в необоротних активах". Транспортні витрати входять до складу витрат унверситету i відображаються за дебетом рахунків класу 8 "Витрати": 801, 802 (якщо необоротних активів придбані за рахунок загального фонду); 811 - 813 (якщо необоротні активи придбані за рахунок спеціального фонду). Суми ПДВ відносяться або до складу податкового кредиту (якщо є платником ПДВ), або до складу витрат унверситету (якщо воно не є платником ПДВ) .

Первісною вартістю об'єкта основних засобів, придбаного за плату, є сума, сплачена постачальникам, зважаючи, що до вартості необоротних активів не враховуються витрати з п.п. 1.5-1.8 Положення № 611. Так, до первісної вартості не відносять, а списують на фактичні видатки установи:

- суми ПДВ (або їх відносять до податкового кредиту, якщо це передбачено законодавством);

- податки та збори, інші послуги й інші видатки, сплачені під час придбання необоротних активів;

- роботи з установлення, а також витратні матеріали;

- витрати на поточний і капітальний ремонти.

У разі самостійного виготовлення (створення) об'єкта основних засобів первісною вартістю є собівартість виробництва.

Для об'єкта, який отримано в результаті обміну на інший актив, є залишкова вартість переданого об'єкта. У випадку якщо вартість переданого об'єкта дорівнює нулю, первісною вартістю отриманого об'єкта є його справедлива вартість на дату оприбуткування.

У разі якщо об'єкт основних засобів отримано безоплатно (у?випадках, передбачених законодавством) від іншої установи чи суб'єкта управління (юрособи), первісною вартістю буде:

- первісна (переоцінена) вартість, за якою основні засоби обліковувались у сторони, що їх передала, з урахуванням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації. Основні засоби передаються разом із первинними документами чи обліковими регістрами або іншими документами, що підтверджують вартість придбання (створення) основних засобів;

- у разі якщо первинні документи, що підтверджують вартість основних засобів, відсутні, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої здійснюється відповідно до законодавства (такої норми раніше не було).

Як уже зазначалося, мінімальним терміном експлуатації необоротних активів є один рік. Термін очікуваної експлуатації таких об'єктів визначається у відповідному порядку з огляду на показники практики та характеристики об'єктів.

Знос нараховується на всі необоротні активи, що перебувають на балансі установи. Хоча на балансі КНУ імені Тараса Шевченка є такі винятки:

- земельні ділянки;

- будинки й споруди, які є пам'ятниками архітектури;

- обладнання, експонати, зразки, діючі та недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що містяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються з навчальною та науковою метою;

- сценічно-постановні засоби;

- документація з типового проектування;

- експонати тваринного світу (у зоопарках та інших аналогічних установах);

- бібліотечні фонди;

- музейні та художні цінності;

- малоцінні необоротні матеріальні активи;

- білизна, постільні речі, одяг і взуття;

- матеріали довготривалого використання для наукових потреб;

- необоротні матеріальні активи спеціального призначення.

Нарахування зносу здійснюється щорічно в останній день грудня. Розмір зносу виражається у відсотках до первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів.

Під час інвентаризації необоротних активів перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Інвентаризація активів перед складанням річної фінансової звітності проводиться до дати балансу в період: трьох місяців - для необоротних активів(крім незавершених капітальних інвестицій, об'єктів основних засобів, які на момент інвентаризації будуть знаходитися поза університетом; двох місяців - для незавершених капітальних інвестицій; один раз на три роки (може проводитись) - для земельних ділянок, будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів; в обсязі не менше 30% усіх зазначених об'єктів щороку на протязі 3 років - інструменти, прилади, інвентар(меблі); відповідно до строків, встановлених ЦОВВ, - музейні цінності; протягом року за встановленим керівником графіком - бібліотечні фонди; протягом п'яти років, з охопленням щорічно не менше 20% одиниць - за наявності обсягу бібліотечних фондів від 100 до 500 тис. одиниць. Для проведення інвентаризації розпорядчим документом керівника унверситету створюється інвентаризаційна комісія, яка складається зокрема, із: представників апарату управління, бухгалтерської служби, досвідчених працівників унверситету, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік(інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, економісти) Інвентаризаційну комісію очолює керівник унверситету(його заступник) або керівник структурного підрозділу, уповноважений керівником унверситету.

Результати інвентаризації оформлюють протоколом інвентаризаційної комісії, у якому вказують, зокрема, висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів, зобов'язань і даними бухобліку, що наводяться в звіряльних відомостях, а також пропозиції щодо їх врегулювання. Результати інвентаризації на підставі затвердженого керівником протоколу відображають у бухобліку та фінзвітності того звітного періоду, у якому завершена інвентаризація. Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації

У разі встановлення нестач або втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали передаються протягом 5 днів після їх встановлення правоохоронним органам, а на встановлену суму подається цивільний позов.

Списання матеріальних цінностей проводиться за первісною вартістю або за відновлювальною вартістю (у разі індексації або переоцінки матеріальних цінностей). При списанні необоротних активів, що були в експлуатації, у документах поряд з їх первісною (відновлювальною) вартістю зазначається сума нарахованого зносу. Вибуття необоротних активів (ліквідація, безоплатна передача чи продаж необоротних активів) відображається за кредитом рахунків 10, 11, 12. При цьому з дебету рахунка 13 списується сума зносу та за дебетом субрахунка 401 "Фонд у необоротних активах за їх видами" зменшується сума необоротних активів на суму балансової вартості необоротних активів, що вибули з установи.

Дозвіл на списання необоротних активів, непридатних для подальшого використання, морально застарілих, фізично зношених, пошкоджених внаслідок аварії або стихійного лиха, а також від недостач, виявлених під час інвентаризації, надається керівником установи, установою вищого рівня або головним розпорядником бюджетних коштів залежно від вартості матеріальних цінностей та причин списання.

Щоб визначити придатність необоротних активів і встановити можливість або ефективність їх відновлювального ремонту, керівник установи щороку видає наказ про створення постійно діючої комісії, яка й оформляє необхідну документацію на їх списання.

Після проведення огляду необоротних активів і встановлення причин списання об'єкта та можливого використання окремих вузлів, деталей, матеріалів комісія складає Акт про списання основних засобів ф. ОЗ-3 (бюджет).

При вибутті транспортних засобів внаслідок їх зношення, морального старіння і знищення внаслідок аварій, стихійного лиха оформляється Акт на списання автотранспортних засобів ф. ОЗ-4 (бюджет).

Ці акти складаються у двох примірниках і затверджуються керівником установи. Перший примірник акта передається в бухгалтерію, другий залишається у матеріально відповідальної особи і є підставою для здачі на склад металобрухту, запчастин та матеріалів, що утворилися в результаті ліквідації.

Витрати, понесені установою на ліквідацію об'єктів основних засобів, а також вартість матеріальних цінностей, що надійшли від розібрання будівель і споруд, демонтажу обладнання та інших основних засобів, показуються в акті ф. ОЗ-3 (бюджет) у розділі "Розрахунок результатів списання об'єкта", в акті ф. ОЗ-4 (бюджет) в розділі "Розрахунок результатів списання автомобіля, причепа, напівпричепа".

Якщо внаслідок ліквідації матеріальних цінностей окремі деталі, вузли, матеріали можуть бути використані або підлягають передачі в установленому порядку, комісія додатково складає акт про оцінку таких цінностей.

При списанні з обліку установ основних засобів, які вибули внаслідок аварії, до акта про списання додається копія акта про аварію, де пояснюються причини, що викликали аварію, та вказуються заходи, вжиті щодо винних осіб.

У випадках безоплатної передачі автотранспорту до акта приймання-передачі ф. ОЗ-1 (бюджет) об'єктів додаються:

- виписка з бухгалтерського балансу, складеного на останню звітну дату, про вартість об'єкта передачі;

- технічна документація.

Отже, на основі таких законодавчо нормативно-правових актів здійснюється облік необоротних активів у КНУ імені Тараса Шевченка.



Рис. 2.5. Схема обліку вибуття необоротних активів

2.3 Облік матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) та інших запасів

У процесі здійснення своєї Київський національний університет імені Тараса Шевченка, як і будь-яке інша організація чи установа, систематично використовує різні матеріальні цінності.

Запаси - це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.

В КНУ імені Тараса Шевченка є такі групи запасів:

- виробничі запаси;

- малоцінні та швидкозношувані предмети;

- матеріали та продукти харчування;

- готова продукція;

Крім класифікації за функціональною ознакою, з метою відображення усіх видів запасів використовується більш деталізоване їх групування в розрізі підгруп, найменувань, сортів і т.п. Кожному найменуванню, сорту, розміру матеріалів привласнюють відповідний номенклатурний номер - постійно діюче скорочене умовне позначення.

Номенклатурний номер - це умовний числовий код обліку, який присвоюється групі предметів одного найменування, якості та ціни.

Номенклатурний номер має сім знаків: перші три знаки означають субрахунок, четвертий - підгрупу, три останні - порядковий номер предмета у підгрупі.

Номенклатурний номер фіксується у спеціальному реєстрі - номенклатурі-ціннику, тобто систематизованому переліку матеріалів установи, що застосовується як довідник. Крім номенклатурного номера, в ціннику відображаються: облікова ціна; одиниця виміру; сорт; розмір; найменування матеріалу.

Важливим моментом обліку запасів є їх оцінка.

Розрізняють методи оцінки для:

- оприбуткування надходження запасів;

- відпуску матеріалів у використання.

Це зумовлено тим, що на один і той же вид запасів можуть бути різні ціни у різних постачальників та різні ціни в різні періоди придбання від одного і того постачальника.

У бухгалтерському обліку університету, запаси, що надійшли оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на: первісну вартість; справедливу вартість; відновлювальну вартість. Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів.

Відпуск запасів у використання, продаж або інше вибуття здійснюється за:

- балансовою вартістю (тобто первісною, справедливою або відновлювальною);

- середньозваженою собівартістю, яка застосовується у разі наявності в установі значної кількості однотипних запасів, придбаних за різними цінами.

Середньозважена собівартість визначається за кожним видом подібних запасів шляхом ділення сумарної вартості залишку запасів на початок звітного періоду та вартості одержаних у звітному періоді запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного періоду та одержаних у звітному періоді запасів.

Метод середньозваженої собівартості обчислюється на періодичній основі або при кожній отриманій партії запасів.

При оцінці запасів в університеті враховують норми чинного законодавства:

- транспортні витрати з перевезення запасів не збільшують вартість запасів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків, що передбачені в кошторисі;

- суми ПДВ, що сплачені на придбання запасів, не збільшують вартість запасів, а відносяться на фактичні видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків за кошторисом (відображаються як податковий кредит, якщо установа зареєстрована як платник ПДВ);

- суми, одержані від реалізації непридатних запасів, залишаються у розпорядженні установи (якщо інше не передбачене чинним законодавством України).

Запаси надходять до університету шляхом:

- безпосереднього одержання від постачальників, від підрозділів установи;

- в порядку гуманітарної допомоги;

- в порядку централізованого постачання;

- через підзвітних осіб.

Основними документами щодо надходження запасів виступають:

- рахунки-фактури;

- прибуткові накладні;

- акти приймання матеріалів тощо.

В цих документах фіксуються наступні відомості: від кого надійшли матеріали або продукти харчування; найменування; сорт; кількість (вага); ціна; сума; дата надходження; підпис матеріально відповідальної особи, що одержала запаси.

Приймання матеріалів здійснюється комісією з обов'язковою участю матеріально відповідальної особи, представника постачальника або незацікавленої організації.

Централізоване постачання здійснюється університетом за рахунок коштів загального фонду та інших надходжень спеціального фонду і має такий вигляд, як представлено на рис. 2.6.

В КНУ імені Тараса Шевченка працює відділ по забезпеченню організації процесу закупівель, який відповідає за матеріально технічне постачання.

Відділ укладання та супроводу договорів КНУ імені Тараса Шевченка перевіряє підписання договорів закупівлі і проведення тендерів, якщо це необхідно по законодавству.

В випадку коли постачання здійснюється за інші надходження спеціального фонду, видатки здійснюються виключно на підставі кошторису.

На основі кошторису (Додаток Д) установі перераховуються кошти на окремий рахунок в казначействі і ці кошти використовуються на закупівлю матеріальних цінностей за договором централізованої поставки.

Якщо матеріали отримують безпосередньо на складі постачальника, то виписується товарно-транспортна накладна на відпущені матеріали. Документи надходять до відділу постачання, де вони реєструються в журналі обліку вантажів, що надійшли, і передаються в бухгалтерію. Бухгалтерія здійснює перевірку документів постачальника і передає їх на склад для контролю при прийнятті вантажу.



Рис.2.6. Процес організації закупівлі в КНУ імені Тараса Шевченка

Але роль бухгалтерії не обмежується перевіркою документів - вона зобов'язана встановити: доцільність тієї чи іншої поставки матеріалів, чи задовольняє поставка потреби унівкрситету і чи не призведе вона до утворення понаднормованих запасів.

На підставі зазначених документів робиться запис операцій по надходженню матеріалів у відповідні облікові реєстри.

Матеріали, прийняті на склад, оприбутковуються, тобто беруться на облік, на підставі виправдних документів тим числом, коли отримано цінності.

У процесі здійснення своєї діяльності в бюджетних установах відбувається вибуття запасів, яке включає наступні операції:

- передачу в межах установи від однієї матеріально відповідальної особи до іншої;

- витрачання;

- реалізацію залежалих або зайвих запасів;

- безоплатну передачу в межах відомства.

Порядок документального оформлення відпускання матеріалів залежить від того, які матеріали витрачаються і на які цілі, а також від періодичності їх використання.

Видача матеріалів зі складу здійснюється за дтакими документами:

- накладна (вимога) - призначена для оформлення надходження запасів на склад та видачі запасів зі складу. Може застосовуватися при переміщенні запасів в установі. Накладна (вимога) виписується в двох примірниках;

- забірна картка - призначена для оформлення матеріальних цінностей, що видаються систематично протягом місяця. Забірна картка виписується на кожного одержувача на декілька найменувань цінностей. Ця картка виписується в двох примірниках, один з яких з розпискою одержувача зберігається на складі, а другий - в одержувача. При щоденному відпуску запасів забірна картка виписується строком на 15 днів, а при періодичному відпуску - строком на місяць;

- шляховий листок є підставою для списання на видатки автомобільного бензину. Бензин списується по фактичних видатках, але не вище норм, затверджених для окремих марок автомобілів;

- відомість на видачу матеріалів на потреби університету - використовується для видачі господарських матеріалів, матеріалів для навчальної та іншої мети протягом місяця. Записи у відомості робити слід не в хронологічному порядку, а для кожного виду матеріалів - залишати відповідну кількість рядків, щоб наприкінці місяця по кожному виду можна було зробити загальний підсумок;

Відповідальність за приймання, зберігання та відпуск матеріальних цінностей покладається на матеріально відповідальних осіб. Матеріальна відповідальність робітників і службовців наступає згідно з чинним трудовим законодавством. З матеріально відповідальними особами укладають письмовий договір про повну матеріальну відповідальність на підставі однойменного типового договору.