Організація бухгалтерського обліку в університеті

238,05

202,52

0,85

7

Сердньорічний виробіток працюючого

61808,00

57415,88

0,92

Джерело: Складено автром на основі штатого розпису КНУ імені Тараса Шевченка

Аналіз продуктивности праці науково-педагогічного персоналу (табл. 5.22) показує збільшення середньорічного виробітку викладацького складу шляхом збільшення надходжень в бюджет університету за рахунок надбавок щодо вислуг, знання іноземної мові, почесне звання, складність, науковий ступінь, вчене звання, завідування кафедри (до 20 %). Що є позитивним фактором як для працівник так и для університету загалом.

Таблиця 5.22 Аналіз продуктивности праці науково-педагогічного персоналу КНУ імені Тараса Шевченка

	Науково-педагогічний:
№	Показники	Минулий рік	Звітній рік	Відхилення
1	Надходжень усього, грн	1108653,65	1087600,00	-21053,65
2	Середньомісячна чисельність працівників	220,70	214,50	-6,20
3	Середня тривалість робочого дня (год)	3,50	3,50	0,00
4	Серелднє число днів роботи на 1 працюючого	21,00	21,00	0,00
5	Сер-год виробіток працюючого	32,40	26,82	-5,58
6	Сер-дений виробіток працюючого	239,20	193,80	-45,40
7	Сердньорічний виробіток працюючого	45210,15	45633,56	423,41
Джерело: Складено автром на основі штатого розпису КНУ імені Тараса Шевченка

Аналіз продуктивности праці науково-дослідного персоналу (табл. 5.23) показує зменшення надходжень до універсітету та скорочення чисельності працівників, що сприяє збільшенню заробітної плати за рахунок збільшення навантажень на працівників.

Таблиця 5.23 Аналіз продуктивности праці науково-дослідного персоналу КНУ імені Тараса Шевченка

	Науково-дослідний
№	Показники	Минулий рік	Звітній рік	Відхилення
1	Надходжень усього, грн	1108653,65	1087600,00	-21053,65
2	Середньомісячна чисельність працівників	477,50	473,39	-4,11
3	Середня тривалість робочого дня (год)	6,00	6,00	0,00
4	Серелднє число днів роботи на 1 працюючого	21,00	21,00	0,00
5	Сер-год виробіток працюючого	17,11	18,23	1,12
6	Сер-дений виробіток працюючого	102,67	109,40	6,73
7	Сердньорічний виробіток працюючого	19404,00	20677,24	1273,24
Джерело: Складено автром на основі штатого розпису КНУ імені Тараса Шевченка

Аналіз продуктивности праці науково-допоміжного персоналу відображає зменшення загальної оплати праці через зменшення чисельності робітників, таким чином фінансове становище цього персоналу залишилось не зміним.

Таблиця 5.24 Аналіз продуктивности праці науково-допоміжного персоналу КНУ імені Тараса Шевченка

	Навчально-допоміжний
№	Показники	Минулий рік	Звітній рік	Відхилення
1	Надходжень усього, грн	1108653,65	1087600,00	-21053,65
2	Середньомісячна чисельність працівників	954,00	943,50	-10,50
3	Середня тривалість робочого дня (год)	6,00	6,00	0,00
4	Серелднє число днів роботи на 1 працюючого	21,00	21,00	0,00
5	Сер-год виробіток працюючого	9,20	9,10	-0,10
6	Сер-дений виробіток працюючого	55,33	54,92	-0,41
7	Сердньорічний виробіток працюючого	10458,99	10380,06	-78,93
Джерело: Складено автром на основі штатого розпису КНУ імені Тараса Шевченка

Аналіз праці обслуговуючого персоналу показує (табл. 5.25) скорочення заробітної плати через недостатнисть фінансування спричиненою кризою, тому присутня негативна тенденція щодо скорочення оплати праці обслуговуючого персоналу.

Таблиця 5.25 Аналіз праці обслуговуючого персоналу КНУ імені Тараса Шевченка

	Обслуговуючий
№	Показники	Минулий рік	Звітній рік	Відхилення
1	Надходжень усього, грн	1108653,65	1087600,00	-21053,65
2	Середньомісячна чисельність працівників	342,00	342,00	0,00
3	Середня тривалість робочого дня (год)	8,00	8,00	0,00
4	Серелднє число днів роботи на 1 працюючого	21,00	21,00	0,00
6	Сер-дений виробіток працюючого	47,22	45,63	-1,59
7	Сердньорічний виробіток працюючого	16764,00	16200,00	-564,00
Джерело: Складено автром на основі штатого розпису КНУ імені Тараса Шевченка

Таким чином, чим вища питома вага основних робітників, тим, при інших рівних умовах, вища продуктивність праців університеті. В той же час, звичайно, можливості збільшення питомої ваги основних робітників являються обмеженими і визначаються ефективністю використання праці інших категорій працівників і доцільністю їх скорочення. Чим інтенсивніше відбувається заміна праці людини роботою машин, тим менше трудомісткість виконуваних робіт, тим вища продуктивна сила праці.

З підвищенням продуктивної сили праці менша кількість праці здатна надати більшу кількість послуг, тобто зростання продуктивної сили праці об'єктивно обумовлює підвищення його ефективності.

5.4 Аналіз забезпеченості унверситету матеріальними ресурсами

Важливим чинником розвитку та інтенсифікації виробництва є стабільна забезпеченість унверситету матеріальними ресурсами та їх раціональне використання. З переходом до ринкових умов докорінно змінюється система постачання унверситету сировиною і матеріалами, комплектуючими виробами та енергоносіями.

У зв'язку з розгалуженою структурою університету у процесі функціонування установа використовує різноманітні матеріальні ресурси. Так, у таблиці 5.26 наведено приклад з фактичної забезпеченості підрозділу університету деякими видами матеріальних ресурсів.

Таблиця 5.26 Аналіз фактичної забезпеченості університету деякими видами матеріальних ресурсів шляхом порівняння за аналізований період

Матеріальні ресурси	Одиниця виміру	Потреба унверситету	Фактичне надходження	Відхилення від плану	Коефіцієнт забезпеченості
				більше	менше
Бензин	літра	5000	4100		900	0,82
Папір	штука	120	150	30	-	1,25
Крейда	кг	90	120	30	-	1,33
Катриджі	штука	70	60	-	10	0,86
Джерело: Складено автром на основі звіту про нематеріальні активи КНУ імені Тараса Шевченка

Таким чином, коефіцієнт забезпеченості показує, що університет забезпечений бензином на 82 %, що на 900 літрів менше, ніж у тому є потреба. Паперу і крейди спостерігається надлишок, а картриджів недостача.

Таблиця 5.27 Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів КНУ імені Тараса Шевченка

№	Показники	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення
				+ / -	%
1	Власні надходження	291203348	326942800,2	35739452	12,27
2	Матеріальні витрати	20143271,04	28377258,98	8233988	40,88
3	Матеріаловіддача	14,45660675	11,52129599	-2,93531	-20,3
4	Матеріаломісткість	0,069172526	0,086795791	0,017623	25,48
5	Коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягу доходів за надані послуги і матеріальних витрат	0,650197628	0,300241898	-0,34996	-46,18
Джерело: Складено автром на основі звітів фінансового стану КНУ

З даних фінансової звітності можна обрахувати умовний показник матеріаловіддачі, який обраховується як співвідношення обсягу власних надходжень до матеріальних витрат. Оберненим показником є матеріаломісткість. Таким чином, на 1 гривню власних надходжень припадає 0,0868 грн матеріальних витрат. Матеріаловіддача і матеріалоємність не є важливими показниками для бюджетної установи, адже вона не орієнтована на отримання вигід у своїй діяльності. Проте зменшення показника матеріаловіддачі у 2015 році порівняно з 2014 р. є негативним, як і коефіцієнта співвідношення темпів росту обсягу власних надходжень до матеріальних витрат. Таким чином, величина матеріальних затрат зростає швидше ніж величина власних надходжень.

5.5 Аналіз доходів і витрат унверситету

Оскільки відображення інформаціі? в системі бухгалтерського обліку є двоі?стим, реєстром синтетичного обліку, в якому фіксується обсяг доходів загального фонду, є меморіальнии? ордер No2 - Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державноі? казначеи?ськоі? служби Украі?ни.

Він призначении? для відображення надходження на рахунки Управління асигнувань та здіи?снення касових видатків загального фонду бюджету. Записи здіи?снюють на підставі щоденних виписок з реєстраціи?них (поточних) рахунків та доданих до них первинних документів (платіжних доручень тощо). У кінці місяця підсумки меморіального ордеру переносять до книги Журнал-головна у розрізі кореспондуючих рахунків.

Інформацію про доходи і видатки КНУ імені Тараса Шевченка можна знайти у Звіті про надходження та використання коштів загального фонду (форма 2) та у Звіті про надходження і використання коштів отриманих як плата за послуги (форма 4).

Таблиця 5.28 Оцінка динаміки власних надходжень КНУ імені Тараса Шевченка

Роки	Власні надходження, грн.	Темпи росту, %
		Базисні	Ланцюгові
2015	326942800,2	128,66	112,27
2013	289317259	113,85	101,6
2012	284768541	112,06	112,06
2011	254118692,5	100	100
Джерело: Складено автром на основі звітів фінансового стану КНУ імені Тараса Шевченка

На основі даних, які містяться у цих формах можна провести аналіз оцінки динаміки власних надходжень у КНУ імені Тараса Шевченка. З таблці 5.28 видно, що величина власних надходжень постійно зростає. У порівнянні з 2011 роком у 2015 році власні надходження зросли на 28,66 %, у порівнянні з попереднім роком - на 12,27 %. У 2014 та 2013 роках спостерігалося сповільнення темпів приросту власних надходжень.

Таблиця 5.29 Аналіз структури власних надходжень університету

Показники	Розмір, грн.	Частка, %	Відхилення
			(+,-)
	звітний	попер.	звітний	попер	грн.	%
Дохід від основної діяльності	250673150	231343002	77,17	79,44	19330148,1	8,36
Дохід від додаткової (господарської) діяльності	70227083,4	57738961,8	21,62	19,83	12488121,55	21,63
Дохід від оренди майна бюджетних установ	2761651,62	2047828,97	0,85	0,7	713822,65	34,86
Дохід від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого)	1163914,97	73555,22	0,36	0,02	1090359,75	1482,37
Всього:	324825800	291203348	100	100	33622452,05	11,55

Оцінюючи структуру власних надходжень Київського національного університету імені Тараса Шевченка, можна стверджувати, що надання освітніх послуг займає найбільшу частку у надходженнях установи. У 2015 році ця частка становить 77 %. Частка надходжень від інших джерел у структурі надходжень в 2015 році порівняно з попереднім періодом зросла.

Таблиця 5.30 Аналіз сезонності у отриманні власних надходжень університетом

Місяць	Обсяг власних надходжень, тис.грн	Середньомісячний обсяг, грн.	Індекс сезонності
	2015	2014
Січень	976969,3692	788259,6644	882614,5168	3,43859515
Лютий	865950,1227	698684,7025	782317,4126	3,047845701
Березень	377465,4381	1492730,937	935098,1873	3,643067308
Квітень	1513711,12	1153473,906	1333592,513	5,19556914
Травень	2724680,016	1709855,436	2217267,726	8,638296678
Червень	1816453,344	977060,2494	1396756,797	5,441652108
Липень	30549644,62	19171233,19	24860438,9	96,85426991
Серпень	109469559,9	92250148,26	100859854,1	392,9418771
Вересень	114561167,3	92432731,43	103496949,4	403,2157883
Жовтень	24788079,49	20000057,15	22394068,32	87,24548853
Листопад	9295529,808	24211645,23	16753587,52	65,27062913
Грудень	9760306,298	21790480,71	15775393,5	61,45966394
Разом	324825800	291203348	-	1136,392743
Середнє значення	27068816,67	24266945,67	25667881,17	100

При дослідження власних надходжень КНУ імені Тараса Шевченка простежується сезонність, це зумовлено тим, що студенти, які навчаються на контракті іноді оплачують навчання наперед у перші місяці навчального року тощо. Індекс сезонності визначається як процентне відношення середніх однойменних місячних (квартальних) фактичних значень рівнів рядів динаміки до середньорічних значень рівнів за досліджуваний проміжок часу. Індекс сезонності може використовуватися при розробці прогнозу і плануванні.

Таблиця 5.31 Надходження асигнувань загального фонду університета за 2014-2015 роки

Показник	2014	2015	грн	%
Надійшло коштів за звітний період:
Оплата праці	6297463,91	8204265	1906801,09	-341,4643103
Використання товарів і послуг	656402291,2	2706452,02	-653695839,1	0,996035893
РАЗОМ	664989699,2	13885180	-6511045519	-664989699
Джерело: Складено автром на основі звітів фінансового стану КНУ імені Тараса Шевченка

З наведених даних видно, що суми асигнувань з бюджету збільшилися, різко зросла оплата праці працівників, змінними залишилися надходження на придбання товарів і послуг. Можна зробити висновок, що стан організаціі? обліку надходжень на належному рівні так як університет розширює свою діяльність.

Також в Управління крім надходжень загального фонду існують власні доходи. Вони виконують доповнюючу функцію щодо бюджетних асигнувань і забезпечують виконання основних завдань Управління щодо непокриття доходами загального фонду.

Власні доходи Управління, як і доходи загального фонду, підлягають плануванню. Для формалізаціі? результатів планування власних доходів призначено другу складову кошторису - спеціальнии? фонд. Формування дохідноі? частини спеціального фонду проекту кошторису здіи?снюється за видами доходів та і?х джерелами, які визначаються розробленою класифікацією доходів кожноі? установи відповідного галузевого профілю згідно затвердженим галузевим переліком.

Для зберігання спеціальних коштів університету відкрито окремі поточні рахунки. Витрачанню спеціальних коштів передує контроль органів ДКСУ на підставі платіжних документів, до яких додаються виправдні документи, у межах наявності коштів за певним кодом економічноі? класифікаціі? видатків.

У Звіті про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги відображається залишок на початок звітного періоду, нарахування доходів, надходження коштів, видатки та залишок на кінець (табл 5.32).

Таблиця 5.32 Надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги за 2015 р.

Показники	кекв	Код рядка	Затверджено кошторисом	Нараховано доходів	касові усього	фактичні усього	Залишок
Надходження коштів усього	Х	010	3817758	3750718,32	Х	Х	1078489,49
За послуги що надаються бюджетними установами згідно основної діяльності	Х	020	2036530	1493898,46	Х	Х	Х
Від додаткової діяльності	Х	030	647370	1613727,47	Х	Х	Х
Від оренди майна бюджетних установ	Х	040	576200	643092,39	Х	Х	Х
Фінансування	Х	060	557658	х	Х	х	х
Видатки - всього у т.ч.:	Х	070	3817758	Х	3267618,9	2929395,43	Х
Поточні видатки	2000	080	3778358	Х	3246393,9	2907862,87	Х
Оплата праці	2100	090	1680266	Х	1334664,25	1334664,25	Х
Інші поточні видачки	2800	410	327876	Х	265631,22	319063,97	Х
Капітальні видатки	3000	420	39400	х	21225	21532	х
Джерело: Складено автром на основі звітів фінансового стану КНУ імені Тараса Шевченка

КНУ імені Тараса Шевченка використовує кошти загального фонду для виплати заробітної плати праці та стипендій. Кошти спеціального фонду використовуються відповідно до потреб університету.

Таблиця 5.33 Аналіз структури використання коштів спеціального фонду КНУ імені Тараса Шевченка

Елементи витрат	Величина, грн.	Відхилення
		(+,-)
	минулий	звітний	грн.	%
використання товарів і послуг	297350925	148285295	-149065629,8	-58,466
Витрати на оплату праці	1400	146366518	146365118	40,995
Відрахування на соціальні заходи	500	52285384	52284884	14,644
Соціальне забезпечення	-	-	0	0
Інші поточні видатки	62708	10092327	10092327	2,83
Всього	297352825	357029524,2	59676699,2	-
Джерело: Складено автром на основі звітів фінансового стану університету

У кошторисі університету зазначаються планові обсяги фінансування за рахунок коштів загального та спеціального фондів. Для аналізу фінансування необхідно дослідити структуру і динаміку передбачених кошторисом доходів та витрат.

Таблиця 5.34 Динаміка складу і структури фінансування, передбаченого кошторисом Національного університету імені Тараса Шевченка, за 2013-2015 роки

Показники	Роки
	2013	2014	2015
Загальний фонд, тис. грн	656382746,2	664995890,4	685415939,2
У % до доходів	69,08351804	68,69345709	67,0984266
Спеціальній фонд тис.грн	293746553,5	303067035,2	336092274,8
У % до доходів	30,91648196	31,30654291	32,9015734
Всього доходів, тис. грн	950129299,7	968062925,6	1021508214
Джерело: Складено автром на основі звітів фінансового стану КНУ імені Тараса Шевченка

Протягом досліджуваного періоду загальний фонд зріс на 20420048,79 тис. грн., або на 38,6%, що позитивно вплинуло на якість наданих послуг, дало можливість врахувати темпи інфляції при здійсненні видатків і погашення заборгованості університету на кінець звітного періоду. Питома вага загального фонду протягом 2013-2015 років коливалась в межах 66-72 %. Хоча частка спеціального фонду була в двічі менша за частку загального, але це дозволило збільшити видатки на комунальні послуги і погасити частину кредиторської заборгованості університету. Варто зазначити, що в сьогоднішніх умовах функціонування економіки дедалі частіше постає питання щодо забезпечення необхідного рівня фінансування, зокрема діяльність університету має керуватись принципом збільшення обсягів надходжень спеціального фонду шляхом надання послуг, передбачених чинним законодавством.

5.6 Аналіз активів унверситету та джерел їх формування

За інформацією, наданою в таблиці 5.35, можна спостерігати збільшення валюти балансу на 1.01. 2016 порівняно з 1.01. 2015 р.. Величина необоротних активів збільшилася, а величина необоротних активів зменшилася до 69690425,71грн. Величина зобов'язань зменшилася до 13457018грн.

Таблиця 5.35 Горизонтальний і вертикальний аналіз агрегованого бухгалтерського балансу університету

Актив, тис. грн.	Дата балансу	Пасив, тис. грн.	Дата балансу
	1.01.2015	1.01.2016		1.01.2015	1.01.2016
Необоротні активи	1874963856	1914509686	Власний капітал	1899669513	1941919046
Оборотні активи	80413108,69	69690425,71	Зобовязання	55707451,8	13457918,2
Витрати	-	-	Доходи	-	-
Баланс	1955376965	1984200111		1955376965
Джерело: Складено автром на основі звітів фінансового стану КНУ імені Тараса Шевченка

Частка основних засобів у структурі активів університету у 2015 році становить 92,85 %. Таким чином, можна сказати, що це найсуттєвіша стаття активів балансу, 1,303 % становить дебіторська заборгованість і 1,265 % - матеріали і продукти харчування. Таким чином у 2015 році порівняно з 2014 величина інших необортних активів скоротилася на 16547672 грн., малоцінних та швидкозношуваних активів на 2557940 грн, розрахунки за оремими программами на 73494,35 грн, рахунки в банках і рахунки в казначействі спеціального фонду на 255428 і 17699466 грн відповідно. Загалом величина структури балансу зросла на 1,47 % або на 28823147 грн. Це стало можливим завдяки зростанню величини основних засобів на 55404784 грн, нематеріальних активів на 93224,64, матеріалів та продуктів харчування на 5321367,5 грн і дебіторської заборгованості на 4655701,4 грн.

Таким чином, аналіз структури університету показав, що відбувається нарощення нематеріальних активів (на 32,9 %), матеріалів і продуктів харчування (на 26,9%), інших запасів (на 23,8 %) та дебіторської заборгованості (на 21,97 %).

Таблиця 5.36 Аналіз активів університету

Статті активу	Сума, тис.грн	Структура
	2014	2015	Відхилення	2014	2015	(+/-)
			(+/-)	%
Нематеріальні активи	70148	93224,64	23076,64	132,9	0,0036	0,005	0,001
Основні засоби	1786789102	1842193886	55404784	103,1	91,378	92,843	1,465
Інші необоротні матеріальні активи	45779195	29231522,8	-16547672	63,85	1,473	0,023	-1,45
Незавершені капітальні інвестиції в необоротні активи	42325411	42991052,6	665641,59	101,57	2,165	2,167	0,002
Матеріали та продукти харчування	19777269,14	25098636,7	5321367,5	126,9	1,011	1,265	0,253
Малоцінні та швидкозношувані предмети	3026493,42	468552,96	-2557940	15,48	0,155	0,024	-0,13
Інші запаси	1977180,98	2447839,7	470658,72	123,80	0,101	0,123	0,02
Дебіторська заборгованість	21192820,77	25848522,2	4655701,4	121,97	1,084	1,303	0,22
Розрахунки за окремими програмами	971400,55	897906,2	-73494,35	92,43	0,0497	0,045	-0,004
Інші кошти	1153789,51	590406,02	-563383,5	51,17	0,059	0,03	-0,029
Рахунки в банках	885582,04	630154,01	-255428	71,157	0,045	0,032	-0,013
Рахунки в казначействі спеціального фонду	30333534,02	12634068,4	-17699466	41,65	1,55	0,637	-0,915
Інші рахунки в казначействі	1090128,46	1071810,66	-18317,8	98,32	0,056	0,054	-0,002
Каса	4909,8	2528,87	-2380,93	51,51	0,0002	0,0001	-0,0001
Валюта балансу	1955376965	1984200111	28823147	101,47	100	100
Джерело: Складено автром на основі звітів фінансового стану КНУ імені Тараса Шевченка

Збір, узагальнення і обробка даних з аналізу пасивів унверситету є необхідною для здійснення подальшого аналізу фінансового стану унверситету.

Таблиця 5.37 Аналіз пасивів університету

Статті пасиву	Сума, тис.грн	Структура
	2014	2015	Відхилення	2014	2015	(+/-)
			(+/-)	%
Фонд у необоротних активах	1874963856	1914509686	39545830	102,11	95,79	96,369	0,58
Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах	3026493,42	468552,96	-2557940	15,48	0,155	0,023	-0,13
Результат виконання кошторису за загальним фондом	-290509,02	1596138,82	1886647,8	-549,42	-0,001	0,08	0,08
Результат виконання кошторису за спеціальним фондом	21969672,51	25344669	3374996,5	115,36	1,122	1,276	0,153
Кредиторська заборгованість	54736051,23	41383158,7	-13352893	75,60	2,796	2,083	-0,71
Розрахунки за окремими програмами	971400,55	897906,2	-73494,35	92,43	0,05	0,04	-0,004
Інші запаси	1977180,98	2447839,7	470658,72	123,80	0,101	0,12	0,02
Валюта балансу	1957354146	1986647951	29293805	101,5	100	100
Джерело: Складено автром на основі звітів фінансового стану КНУ імені Тараса Шевченка

У 2015 році спостерігається позитивний результат виконання кошторису за загальним бюджетом (1596138,82 грн), порівняно з 2014 роком (-290509,02 грн). Інших суттєвих змін у структурі пасивів університету не спостерігалося

5.7 Аналіз фінансового стану університету

Основною метою оцінки показників фінансової стійкості державного вищого навчального закладу є виявлення певних тенденцій, а також загальних показників, на основі яких можна зробити висновки, виявити певні властиві для даного закладу освіти особливості, щоб логічно та повно дати характеристику усім процесам, що здійснюються для досягнення фінансової стійкості. Розрізняють абсолютні та відносні показники фінансової стійкості. Тип фінансової стійкості бюджетної установи визначають на основі абсолютних показників фінансової стійкості, які характеризують наявність достатньої величини джерел формування запасів.

На основі балансу було розраховано відносні показники платоспроможності університету (табл. 5.38)

Таблиця 5.38 Оцінка платоспроможності КНУ імені Тараса Шевченка

Показники	Минулий рік	Звітний рік	Граничне значення	Відхилення, + / -
				від минулого року	від граничного
1. Оборотні активи:	80413108,7	69690425,71	-	-10722683
а) запаси	24780943,5	28015029,36	-	3234085,82
б) дебіторська заборгованість	21192820,8	25848522,2	-	4655701,43
в) грошові кошти	33467943,8	14928967,96	-	-18538976
2. Поточні зобов'язання	55707451,8	13457918,2	-	-42249534
3. Коефіцієнт загальної ліквідності	1,443	5,178	2	3,733	3,178
4. Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,981	3,03	1	2,048	2,03
5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,601	1,109	0,2	0,508	0,909
Джерело: Складено автром на основі звітів фінансового стану КНУ імені Тараса Шевченка

Коефіцієнт загальної ліквідності дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів унверситету припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, університет може розглядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт загальної ліквідності університету показує, що на 1 гривню зобовязань у 2015 році припадає 5,18 грн поточних активів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності, на відміну від попереднього, враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Коефіцієнт швидкої ліквідності у 2014 році був трохи нище норми, проте у 2015 році перевищив її і дорівнює 3,03.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну готовність унверситету ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми грошових коштів унверситету та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткотермінових зобов'язань. Цей коефіцієнт показує, що університет має кошти аби одномоментно погасити зобов'язання, оскільки його значення рівне 1,109.

Таблиця 5.39 Аналіз рівня фінансової стійкості КНУ імені Тараса Шевченкана основі аналітичних показників

Показники	2014 рік	2015 рік	Гран.	+ / -
1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)	0,972	0,993	0,5	0,0216
2. Коефіцієнт фінансової залежності	0,028	0,007	-	-0,0215
3. Коефіцієнт фінансової стійкості	34,1	144,296	-	110,195
4. Коефіцієнт фінансового ризику	0,029	0,007	0,3	-0,022
5. Коефіцієнт маневрування власного капіталу	0,013	0,014	-	0,0011
6. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом	0,38	0,393	0,6-0,8	0,086
8. Коефіцієнт співвідношення оборотних до необоротних активів	0,043	0,036	-	-0,0065
Джерело: Складено автром на основі звітів фінансового стану КНУ імені Тараса Шевченка

Коефіцієнт автономії показує відношення власного капіталу до валюти балансу. Оскільки, чим більша частка власного капіталу, тим більша можливість подолати несприятливі ситуації щодо фінансового забезпечення господарської діяльності. Мінімальне критичне значення цього коефіцієнта - 0,5. У 2014, 2015 рр. цей коефіцієнт дорівнював 0,972 та 0,993 відповідно, і означав, що за таких обставин будь-який суб'єкт може всі свої зобов'язання покрити за рахунок власних джерел.

Коефіцієнт фінансової залежності характеризує частку зобов'язань у загальній вартості авансованого капіталу і розраховується як різниця між 1 і коефіцієнтом автономії. Оцінки його зміни обернені стосовно коефіцієнта автономії.

Коефіцієнт фінансової стійкості дорівнює відношенню власного капіталу до зобов'язань. Таким чином, у 2015 році на кожну гривню зобов'язань припадає 144,3 гривні власного капіталу.

Коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля) характеризує кількість залученого капіталу в розрахунку на 1 грн власного капіталу і визначається як відношення залученого капіталу до суми власного.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу характеризує ступінь мобільності власного капіталу щодо можливого вільного маневрування ним і розраховується як відношення власного оборотного капіталу до суми всього власного капіталу. Чим більше значення цього коефіцієнта, тим ліпший фінансовий стан, оскільки створюються кращі можливості фінансового забезпечення виробничої та інших видів діяльності, проведення розрахунків з кредиторами. В університеті цей коефіцієнт є малим 0,014, але це характерно для бюджетної установи в зв'язку з її специфікою функціонування.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом визначає ступінь залежності покриття потреби матеріальних запасів і затрат від залученого капіталу, розраховується як відношення суми власного оборотного капіталу до вартості запасів і затрат. Враховуючи те, що власними джерелами покривато 39 % запасів і затрат, для комерційного унверситету це було б незадовільно, та для бюджетної сфери значення цього показника є нормальним.

Протягом досліджуваного періоду структура підготовки фахівців за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб за досліджуваний період мала тенденцію до зростання. Так, якщо у 2013 році 74,21 % студентів навчались за рахунок асигнувань з Державного бюджету, то протягом наступних років ця величина постійно зменшувалась і на кінець досліджуваного періоду становила 60,80 %. Це свідчить про зростання частки студентів, які навчаються за рахунок інших джерел фінансування. Це оцінюється позитивно, оскільки свідчить про покращення фінансової стійкості за рахунок коштів, отриманих від фізичних та юридичних осіб за навчання студентів.

Отже, провівши фінансовий аналіз джерел фінансування діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка, можна зробити висновки про позитивні тенденції в його загальній фінансовій діяльності. Протягом досліджуваного періоду спостерігались позитивні тенденції у структурі установи. Показники фінансової стійкості підтверджують те, що університет характеризується високим рівнем автономії та незалежності у своїй фінансовій діяльності.

5.8 Прогнозні показники діяльності університета

Прогнозування - обов'язковии? передплановии? етап, виступає як джерело необхідноі? інформаціі? для розробки стратегіі? розвитку і цілеи? функціонування університету та як метод визначення кількісних характеристик розробленого стратегічного плану розвитку

За відносно стабільного розвитку для статистичного прогнозу використовують методи екстраполяціі?, які поділяються на три групи, а саме: методи визначення середніх величин; екстраполяція тренду; експоненціальне згладжування.

Для прогнозування кошторису, якии? є основним фінансовим джерелом розвитку університету, науково-технічного вдосконалення и?ого матеріальноі? бази і надання послуг, усіх форм інвестування та основних показників, що вливають на нього, використовується метод визначення середніх величин.

Через середню величину характеризують загальнии? рівень аналізованоі? ознаки, коли вона схильна до значних коливань. Обов'язковою умовою для використання способу середніх величин є якісна однорідність сукупності явищ і фактів, які вивчатимуться.

Прогнозні показники розраховуються як середнє значення відповідних показників у попередніх періодах.

Для того щоб отримати ефективнии? прогноз, необхідно знати и? правильно використовувати всі и?ого елементи.

Проаналізувавши кошторис університету за два роки (Табл. 5.40), можна побачити значний приріст надходжень коштів загального та спеціального фонду, що є позитивним фактором. Такі надходження відображають значне залучення деравних коштів, що відображає прихільність держави до підготовки високваліфікованих спеціалитів різних галузей, а також можливість одержання коштів не тільки з основної діяльності, забезпечуючи мобільність університету, можливість його розширення та вдосконалення.

Таблиця 5.40 Прогноз кошторису на 2017 рік КНУ імені Тараса Шевченка

Показники	код	2015	2016	2017	Відхилення
		Затверджено кошторисом
Надходження коштів усього	х	891820000	943437800	969246700	51617800
Надходження коштів із загального фонду бюджету	х	565074000	610765600	633611400	45691600
Надходження коштів із спеціального фонду	х	326746000	332672200	335635300	5926200
Видатки са надання кредитів- всього у т.ч.:	х	891820000	943437800	969246700	51617800
Поточні видатки	2000	864255700	919078100	946489300	54822400
Капітальні видатки	3000	27564300	24359700	22757400	-3204600
Джерело: кошториси КНУ імені Тараса Шевченка за 2015-2016 рр.

Здійснивши прогнозування, було одержано прогнозні дані які показують позитивне зростання надходжень університету завдяки фондам. Яке дає можливість втримувати лідируючі позиції щодо існування та надання якісних освітних послуг, що робить університет конкурентно спроможним на ринку освіти. Відбулось скорочення капітальних видатків, що означає скорочення витрат на капітальний ремонт, будівництво чи придбання основних засобів. Така тендентція є негативною, але уможливлює комплексне оновлення будівель і споруд. Тому доцільніше застосовувати разове виділення у розмірах, що дозволяють провести всі роботи з капітального ремонту будівель і споруд.

Відповідно до проведеного прогнозу на 2017 рік в універсітеті спостерігаються зміни в розвитку економічних відносин, зростає швидкість реакції на кон'юнктуру освітнього ринку, так як зріст бюджетних надходжень є позитивним.

Таким чином, прогнозування фінансового стану університуету є основою для подальшого розвитку та його розширення. На основі прогнозних показників є можливість формування подальшої стратегії розвитку та корегування короткострокових планів за рахунок зміни тактичних завдань та цілей. В умовах нестабільності розвитку економіки країни прогнозування дозволяє уникнути втрат та зниження конкурентоспроможності унівесритетів конкурентів.

Розділ 6. Облік і контроль розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість Київського національного університкту імені Тараса Шевченка

6.1 Методика обліку і звітності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість

Київський національний університет є юридичною особою, яка утворена у формі державної установи, має права та обов'язки, які виникають з моменту державної реєстрації, і припиняються від дати внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про його припинення. Є платником податків та платежів, передбачених законодавством України.

Відповідно до Бюджетого кодексу України у процесі реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників і одержувачів коштів, уніерситет перебуває на казначейському обслуговуванні, відповідно до законодавства може застосовувати систему дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" з використанням засобів криптографічного захисту інформації Державної казначейської служби України.

При такій системі дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" між університетом та органами Казначейства здійснюється обмін документами в електронному вигляді, в тому числі електронними документами.

За спеціальним фондом бюджету КНУ імені Тараса Шевченка бере бюджетні фінансові зобов'язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (відкритих асигнувань (виділених коштів), залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпорядників бюджетних коштів (в частині власних надходжень) та бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (Додаток У).

Університет як платник податку на додану вартість, відповідно до порядку оподаткування регламентується Податковим кодексом України. Тому сума його податкового зобов'язання з ПДВ визначається на загальних підставах, а порядок формування податкового кредиту з ПДВ має особливості, які полягають у тому, що до його складу включають усі суми ПДВ, що були сплаченні виключно за рахунок спеціального фонду.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з наданням послуг протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом. У строки, передбачені для сплати податку, університет подає фіскальній службі податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

У разі коли за результатами звітного періоду сума податкових зобов'язань та податкового кредиту, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

До видів діяльності університету з яких сплачується ПДВ відносяться:

- Надання послуг оренди за договорами сторонім організаціям;

- Комунальні платежі університету;

- Комунальні платежі, осіб проживаючих на території студенського містечка;

- Оплата начання;

- Центри харчування.

Порядок надання в оренду державного майна універсітетом сторонім организаціям регламентується Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та відповідними методиками.

Передача майна університетом стороній організації супроводжується обов'язковим укладенням договору оренди, термін дії якого становить 1 календарний рік.

Розмір орендної плати за орендоване комунальне майно регламентується Методикою і становить від 1 до 20 % експертної вартості орендованого майна за рік залежно від цільового призначення об'єкта оренди. Ціна постачання одиниці орендної послуги не може коливатись протягом року відповідно до умов договору.

Таблиця 6.41 Аналіз ціни постачання одиниці орендної послуги КНУ імені Тараса Шевченка.

№	Показник	2015	2016
1	Ціна постачання одиниці орендної послуги без ПДВ	1174,03	1316,61
2	Основна ставка ПДВ 20%	234,81	236,32
3	Загальна сума, що підлягає сплаті	1408,84	1579,93
Джерело: Складено автором на основі платіжного доручення орендодавця

Відповідно до аналізу ціна одиниці послуги зросла на 1,12%, що призвело до збільшення суми сплати ПДВ до бюджету (табл. 6.41). База оподаткування відповідно до ПКУ визначається виходячи з повної вартості орендної плати, тому при перерахуванні орендної плати орендарем податкове зобов'язання з ПДВ в виникає в університеті на суму орендної плати (20 % ПДВ та 50 % орендної плати сплачуються на спеціальний рахунок Державного казначейства Україми, а саме до бюджету) (Додаток Ф).

Відповідно до норм Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Згідно з п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання комунальних послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються університету, як платнику податків безпосередньо покупцем у зв'язку з компенсацією вартості комунальних послуг [2].

Тобто, кошти, що надійшли университету у вигляді компенсації комунальних послуг та послуг на поточне утримання приміщень від орендаря, включаються до бази оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.

Розмір плати за проживання не може перевищувати граничні розміри плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів та встановлюється ректором університету і розраховується відповідно до Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами виходячи з нормативу житлової площі на кожного мешканця, встановленого згідно з проектною документацією при будівництві гуртожитку, та розрахункового коефіцієнта загальної площі, що припадає на кожного мешканця гуртожитку.

ПДВ за проживання в гуртожитках здійснюється відповідно до ПКУ та Наказу "Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності" 28.03.2011 N 284/423/173 (Табл. 6.42).

Таблиця 6.42 Таблиця граничних розмірів плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності

№	Категорія осіб	Граничний розмір плати за гуртожиток
1	студенти та абітурієнти вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації	292,00 гривні з ПДВ/місяць (40 % від розміру їх академічної стипендії)
2	студенти та абітурієнти вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації	220,00 гривні з ПДВ/місяць (40 % від розміру їх академічної стипендії)
3	клінічні ординатори, аспіранти, докторанти	40 % від розміру їх академічної стипендії
4	морського і річкового транспорту.	академічної стипендії вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації
5	студенти індустріально-педагогічних вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, які навчаються за програмами підготовки майстрів виробничого навчання і забезпечуються безоплатним триразовим харчуванням,	110,00 гривень з ПДВ/місяць (20 % від розміру їх академічної стипендії)
6	студенти індустріально-педагогічних вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, які навчаються за програмами підготовки майстрів виробничого навчання які забезпечуються безоплатним одноразовим харчуванням	165,00 гривні з ПДВ/місяць (30 % від розміру їх академічної стипендії)
7	студенти, курсанти, абітурієнти вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, особи з їх числа, а також студенти і курсанти, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків	Забезпечуються гуртожитком безкоштовно

Згідно з ПКУ від оподаткування ПДВ звільняються операції з поставки послуг, зокрема, з початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на поставку таких послуг, незалежно від їх організаційно-правового статусу та форми власності, згідно з переліком таких послуг, визначеним КМУ [2].

Відповідно до пункту 5 Переліку (435-2005) від оподаткування ПДВ звільняються послуги з усіх видів освітньої діяльності, які надаються вищими навчальними закладами, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти.

При цьому студент університету має право на податкову знижку на навчанні. Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

За умови якщо хтось з батьків офіційно працевлаштований та сплачує ПДФО. Яке в подальшому покриває частину від загальної суми контракту. Такий кредит надається усім студетам, за виключенням батьків - підприємців.

А при розірванні контракту, університет забов'язаних повернути суму не використаних коштів без ПДВ.

Університет має 2 центри харчування для студентів, де від оподаткування ПДВ звільняються послуги з харчування дітей, що надаються у межах норм харчування в грамах або у межах визначеної грошової норми, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року №116 "Про затвердження Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість", оплата яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів або за рахунок власних коштів дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, які відшкодовуються батьками дітей, за умови, що між такими закладами та особами, які безпосередньо надають такі послуги, укладено відповідну угоду.

Але, на території університету працюють буфети та їдальні на комерційній основі. Вони сплачують ПДВ за отриманні товари на загальних підставах від постачальника, докумеенально оформлено платіжним дорученням відповідно до законодавства (Додаток Х).

Усі платіжні доручення КНУ, які були отриамнні від стороніх суб'єктів господарювання накопичуються у реєстрі платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів де всі суми з ПДВ (Додаток Ц). За необхідності можна дістати будь якуподаткову накладну, як витяг з Єдиного реєстру подакових накладних (Додаток Ч).

Таким чином, університет як платник пдв від різних видів діяльності, може розраховувати на податковий кредит від держави, що дає можливість університету зменшити податкові зобов'язання звітного періоду.

6.2 Організація обліку і звітності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість

Облік зобов'язань з ПДВ забезпечений комплектом облікових і звітних документів. Усі вони пов'язані між собою й утворюють повний інформаційний обліковий цикл.

До них належать:

- податкова накладна і додатки до неї, які є первинними документами, що реєструють відносини між платниками;

- книги продажів і придбання, що виконують роль облікових регістрів;

- декларація з ПДВ, яка узагальнює показники і служить для спілкування платників податків з державними податковими органами.

Університет має структурний підрозділ Міжнародний центр ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який також є платником ПДВ. При такому співпрацюванні з МЦЯБ за надані послуги, університет виступає як покупець, якому зобов'язані надати на його вимогу податкову декларацію (Додаток Ш). Якщо ж університет співпрацює з зовнішніми котрагентами і виступає продавцем, то за надані товари, роботи чи послуги податковим документом виступає податкова накладна (Додаток Л). Форма та порядок заповнення якої затверджується центральний органом державної фіскальної служби. У разі звільнення від оподаткування покупця робиться пільгова податкова накладна із записом "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт Податкового Кодексу (Додаток М).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних (Додаток Щ) університету та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях щомісяця. МЦЯБ надає податкову декларацію университету, який до фіскальної служби подає зведену податкову декларацію (Додаток Ю).

Університет використовує офіційне письмове повідомлення контрагенту про здійснення певних грошових операцій або про зміни у взаєморозрахунках; повідомлення про перерахунки грошей (зняття з рахунку тощо), залишки коштів на рахунку. Залежно від характеру операцій авізо бувають дебетові і кредитові. КНУ імені Тараса Шевченка офіційно повідомляє контрагента про проведені банком (бухгалтерією) грошові операції на його рахунку (Додаток Я).

Університет має право на податковий кредит через касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку.

Бухгалтерський облік податкових зобов'язань залежить від дати їх виникнення, якою є дата першої з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі університету, в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

Відображення податкових зобов'язань з ПДВ університету на рахунках бухгалтерського обліку показано в таблиці 6.43

Таблиця 6.43 Облік податкових зобов'язань з ПДВ

№	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
І. Перша подія - отримання передоплати
1	Зараховано на поточний рахунок попередню оплату (аванс)	311	681
2	Відображено податкові зобов'язання з ПДВ	643	641
3	Відвантажено готову продукцію покупцю в рахунок попередньої оплати	361	701
4	Відображено податкові розрахунки за податковими зобов'язаннями з ПДВ	701	643
5	Здійснено взаємозалік за рахунками дебіторської і кредиторської заборгованості	681	361
Джерело: Складено автором на основі [36].

Облік податкового кредиту (табл. 6.44) при настанні першої події - передоплати за послуги здійснюється за допомогою субрахунку 644 "Податковий кредит". На цьому субрахунку ведеться облік суми ПДВ, на яку університет набув право зменшити податкове зобов'язання.

Таблиця 6.44 Облік податкового кредиту з ПДВ

№	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
І. Перша подія - списання коштів
1	Перераховано грошові кошти в рахунок передоплати постачальнику	371	311
2	Відображено суму податкового кредиту (за наявності податкової накладної)	641	644
3	Оприбутковано матеріали від постачальника	201	631
4	Відображено податкові розрахунки за ПДВ	644	631
5	Здійснено взаємозалік за рахунками	611	371
Джерело: Складено автором на основі [36].

В аналітичному обліку до субрахунку 644 "Податковий кредит" доцільно відкрити аналітичні рахунки:

6441 "Підтверджений податковий кредит";

6442 "Непідтверджений податковий кредит".

Це забезпечить контроль за сумами податкового кредиту, за якими відсутні податкові накладні . Сума ПДВ, що підлягає сплаті до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (табл. 6.45).

Таблиця 6.45 Облік сплати (бюджетного відшкодування) ПДВ

№	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	1. Перераховано належну до бюджету суму ПДВ (розрахунок здійснено за даними табл.1 і табл.2)	641	311
2	Відшкодовано з бюджету суму бюджетного відшкодування	311	641
Джерело: Складено автором на основі [36].

Таким чином, проаналізувавши особливості нарахування та сплати ПДВ в бухгалтерському обліку за Податковим кодексом України слід вказати на необхідність удосконалення методики бухгалтерського обліку з ПДВ для бюджетних установ.

6.3 Удосконалення обліку і звітності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість

Податок на додану вартість має високу ефективність із фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не лише товари, але й роботи і послуги, забезпечує надійність та стабільність надходжень до бюджету. Універсальні ставки полегшують, як обчислення податку для його платників, так і контроль податкових органів за правильністю та своєчасністю його сплати.

Стягнення ПДВ на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг має наслідком рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб'єктами господарювання.

Основні засади адміністрування податку на додану вартість встановлені розділом V Податкового кодексу Украі?ни, якии? визначає категоріі? платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операціи?, особливості оподаткування експортних та імпортних операціи?, поняття податковоі? накладноі?, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Основними цілями реформування є забезпечення и?ого позитивноі? регулюючоі? діі? та підвищення фіскальноі? ефективності ПДВ. Для досягнення цих цілеи? можна запропонувати комплекс заходів:

скасування більшості пільг;

відпрацювання механізму виплати бюджетного відшкодування;

гармонізацію податкового та бухгалтерського обліку.

Важливим заходом з удосконалення механізму податку може бути подальше впорядкування пільг. Пільги мають бути чіткими, конкретними та повинна існувати система контролю за і?х наданням. Широка система пільг є недостатньо економічно виправданою і має негативні наслідки, оскільки руи?нує податкову базу, тобто заважає ефективному виконанню фіскальноі? функціі? ПДВ, порушує закладении? в ньому принцип неи?тральності до ціноутворення, заплутує законодавство, ускладнює механізм податку, створює додаткові можливості для зловживань, що призводить до втрат бюджету і збільшення витрат на проведення перевірок. В більшості випадків надання пільг з ПДВ не можна розглядати і як прояв регулюючоі? функціі?, оскільки регулювання повинно мати на меті досягнення позитивного результату для економічних процесів.

В якості можливоі? альтернативи повному звільненню від ПДВ окремих операціи? або категоріи? платників слід розглядати надання знижки з суми податкових зобов'язань, розмір якоі? має бути диференціи?ованим, в залежності від реальноі? потреби в пільгах і визначатись виходячи з необхідності забезпечення оптимального балансу між залученням достатніх доходів до бюджету та сприянням розвитку вітчизняного виробництва.

Значну увагу слід приділити удосконаленню механізму бюджетного відшкодування ПДВ. При цьому слід скористатися досвідом розвинених краі?н, які свого часу стикнулися з подібними труднощами. В ідеалі відшкодування має здіи?снюватися після подання першоі? деклараціі? з ПДВ та виявлення перевищення кредиту. В більшості розвинутих краі?н відшкодування здіи?снюється протягом місяця після завершення звітного періоду. В багатьох краі?нах, що розвиваються, та краі?нах з перехідною економікою право на відшкодування обмежується: в першу чергу ПДВ відшкодовується експортерам, а інші платники повинні переносити суми перевищення податкового кредиту на наступні періоди, щонаи?менше на шість місяців. Отже, доцільно забезпечити швидке відшкодування експортерам і платникам, які імпортують великі обсяги інвестиціи?них товарів та тимчасове обмеження прав на отримання відшкодування і створення певних відстрочок для інших. Це сприятиме покращанню ситуаціі? з надходженнями ПДВ до бюджету, однак, з іншого боку, запровадження обмежень права платників на отримання відшкодування може негативно вплинути на фінансовии? стан деяких з них, крім того, це підриває принцип перекладання ПДВ на кінцевого споживача. Тому поступово, по мірі вирішення проблеми виплати відшкодування, названі обмеження повинні зніматись.