Організація бухгалтерського обліку в університеті

В університеті є кілька сховищ, то за кожним із них закріплюється група матеріалів. Сховищу присвоюється номер (шифр), який проставляється на всіх прибуткових і видаткових документах. Для забезпечення швидкого приймання та видачі, а також проведення інвентаризації матеріали розміщують на стелажах, в ячейках, піддонах з обов'язковими матеріальними ярликами. В ярликах позначають найменування матеріалу, його марку, сорт, розмір, номер, одиницю виміру, ціну, норму запасу.

Придбання малоцінних і швидкозношуваних предметів відображається за дебетом субрахунка 221 і кредитом відповідного субрахунка класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи", 6 "Поточні зобов'язання". Одночасно робиться другий запис за дебетом відповідного субрахунка класу 8 "Витрати" і кредитом субрахунка 411 "Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами".

При передачі в експлуатацію МШП вартістю до 10 гривень включно за одиницю (комплект) списуються з бухгалтерського обліку за кредитом субрахунка 221 і одразу на зменшення фонду у малоцінних та швидкозношуваних предметах за дебетом субрахунка 411 на підставі документів, що підтверджують їх використання: роздавальних відомостей, актів витрачання предметів при проведеному ремонті, актів на списання цінностей тощо.

На субрахунку 222 ведеться облік МШП спеціального призначення, що мають специфічне призначення і обмежене короткотермінове застосування в окремих галузях. Наприклад, це можуть бути папір вощений, пергаментний і фільтрувальний, паперові коробки і мішечки, капсули й облатки, ковпачки, пробки, нитки, сигнатури, етикетки, що застосовуються в установах охорони здоров'я.

Рух малоцінних та швидкозношуваних предметів у бюджетних установах оформляється первинними документами типових міжвідомчих форм, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22.05.1996 р. № 145:

-- ф. № МШ--1 "Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)";

-- ф. № МШ-"2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів";

-- ф. № МШ-3 "Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)";

-- ф. № МШ-4 "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів";

-- ф. № МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні";

-- ф. № МШ--6 "Особова картка № обліку спецодягу,

спецвзуття та запобіжних пристроїв";

-- ф. № МШ-7 "Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";

-- ф. № МШ--8 "Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів".

На підставі наведених господарських операцій - складається "Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів - Меморіальний ордер № 10", (бюджет), підсумки якого переносяться до книги Журнал-головна.

2.4 Облік праці та заробітної плати

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує робітнику за виконану ним роботу [12].

Київський університет імені Тараса Шевченка є бюджетною установою, тому фінансування виплат по заробітній платі здійснюється за окремою статтею, яка відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" є захищеною [7]. Це означає, що виплати по заробітній платі здійснюються першочергово разом з перерахуванням до фондів обов'язкових платежів.

Університет має фонд оплати праці під яким розуміють обсяг коштів, отриманих як у вигляді фінансування із бюджету, так і від надання платних послуг, що запланований відповідно до кошторису доходів і видатків установи для використання при розрахунках по заробітній платі з працівниками.

При плануванні та обліку заробітної плати розрізняють:

Плановий фонд - це суми асигнувань, передбачені кошторисом бюджетних установ.

Фактичний фонд - це нарахована заробітна плата працівникам по розрахунково-платіжним відомостям.

Відповідно до постанови № 1298 для університету визначено тарифний розряд, для посадових окладів (ставки заробітної плати), які встановлюються в розмірах: проректору на 5-15 % нижче ніж посадовий оклад відповідного керівника; головному бухгалтеру - на 10-30 % нижче ніж посадовий оклад відповідного керівника; помічників керівників - на 30-40 % нижче ніж посадовий оклад відповідного керівника; За вчене звання: професора - у граничному розмірі 33 % посадового окладу (ставки заробітної плати); доцента, старшого наукового співробітника - у граничному розмірі 25 % посадового окладу (ставки заробітної плати); За науковий ступінь: доктора наук - у граничному розмірі 25 % посадового окладу (ставки заробітної плати); кандидата наук - у граничному розмірі 15 % посадового окладу (ставки заробітної плати) [31].

Наказом Міністерства освіти і науки України "Про впровадження умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ" від 26.09.2005 р. № 557 затверджено розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) керівних науково-педагогічних, наукових працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників, визначені на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці; схеми тарифних розрядів посад (професій) цих працівників; надбавки і доплати до посадових окладів (тарифних ставок) [38].

Особовий склад працюючих визначається структурою працівників університету. За функціональним призначенням персонал бюджетної установи поділяється на три групи: персонал основної діяльності; адміністративно-управлінський персонал; допоміжний обслуговуючий персонал (Рис. 2.7).

Рис. 2.7. Порядок встановлення посадових окладів працівників університету

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" [12], фонд заробітної плати містить такі складові: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати (Рис. 2.8).

Для виплати заробітної плати працівникам університету здійснюється її нарахування за КЕКВ 2111, що включає розрахунок заробітку за місяць. Виплата заробітної плати здійснюється два рази на місяць з відстанню між виплатами не більше 16 календарних днів, у вигляді авансу (45% від з.п) та основної суми коштів (55% від з.п), на основі розпорядчих та первинних документів з обліку відпрацьованого робочого часу та виробітку, що передаються в бухгалтерію відповідними структурними підрозділами.

Відповідно до постанови №100 КМУ при розрахунку заробітної плати беруться до уваги нормативні акти, що регулюють нарахування заробітної плати освітнього профілю.

В університеті діє погодинна оплата праці, прі якій, нарахування основної та додаткової заробітної плати здійснюється на підставі штатного розпису, наказів про прийом на роботу, про присвоєння розрядів, про надання відпустки, припинення трудового договору, а також табеля обліку використання робочого часу.

Рис. 2.8 Складові фонду заробітної плати

При нарахуванні окремих виплат виходять із середньої заробітної плати. Такі виплати застосовуються у випадках: (надання працівникам щорічної відпустки та додаткових відпусток; виконання працівниками державних і громадських обов'язків; надання жінкам додаткових перерв для годування дитини; залучення працівників до виконання військових обов'язків; службових відряджень; тимчасової втрати працездатності; в інших випадках).

Допомога з тимчасової непрацездатності за лікарняними листами виплачується застрахованим працівникам за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності лише починаючи з шостого дня непрацездатності. А перші 5 днів оплачуються за рахунок коштів університету і відносяться на КЕКВ 2111 "заробітна плата". Одержання коштів від фонду соціального страхування здійснюється на підставі заяви розрахунку на замовлення грошей зі спеціального фонду та відображається у звіті по коштах загальнообов'язкового державного страхування у зв'язку з тимчасовою непрацездатністью та витратами, зумовленими похованням форми Ф-4 ФСС - ТВП.

Із заробітної плати працівників університету здійснюються наступні утримання та нарахування (Табл. 2.1):

Табліця 2.1 Утримання та нарахування з заробітної плати працівників університету

Обов'язкові утримання	Добровільні утримання
	За рішенням адміністрації	Узгоджені з працівником
Податок з доходів фізчних осіб	Планові та позапланові аванси	Профспілкові внески
	Неповернуті вчасно підзвітні суми	Сплата відсотків за позики
Військовий збір	Суми нанесених матеріальних збитків	Сплата відсотків за товари, продані в кредит
За виконавчими листами	Штрафи, накладені в адміністративному порядку	Індивідуальне страхування

Нарахування
Податок	ЄСВ	ЄСВ на заробітну плату інваліда
Ставка	22%	8,41%

Нарахування на заробіту плату єдиного соціального внеску здійснюється за КЕКВ 2120.

Кожен місяць державній фіскальній службі університетом подається персоніфікований облік який полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати пенсій з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Щоквартально подається до органів ДФІ податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і суми отриманого з ним податку форми 1Дф, для відображення утримання ПДФО.

Державні гарантії права на відпустку встановлено Конституцією України [1], Законом України "Про відпустки" [13], КЗпП України [5] та іншими нормативно-правовими актами. Керівникам, науково - педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів.

Головним розрахунковим документом, що містить зведену інформацію при розрахунках по заробітній платі, є розрахунково-платіжна відомість.

В університеті заробітна плата видається як безготівковим шляхом так і через касу. При невчасному отримані коштів з каси працівником, заробіта плата стає депонованою, і записується в книгу депонованої заробітної плати. Якщо за три роки депоновану суму не забирають, то вона списується в дохід бюджету. В касі складається видатковий касовий ордер (Додаток Г), який оформляється в установленому порядку і реєструється в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.

Синтетичний облік розрахунків з оплати праці ведеться на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці". Аналітичний облік за субрахунком 661 "Розрахунки із заробітної плати" ведеться в особових рахунках (на картках-довідках), які відкриваються окремо на кожного працівника, де щомісячно реєструються дані про нараховану заробітну плату та утримання за видами (Табл. 2.2).

На основі розрахунково-платіжних відомостей складається меморіальний ордер № 5, що є реєстром синтетичного обліку розрахунків із заробітної плати при меморіально-ордерній формі обліку. До меморіального ордеру повинні бути прикладені всі документи, на підставі яких була нарахована заробітна плата (табель обліку використання робочого часу, накази про звільнення та прийом на роботу; лікарняні листки).

Таблиця 2.2 Типова кореспонденція рахунків з оплаті праці університету

№ п/п	Зміст господарскої операції	ЕК	Дебет	Кредет
1	Нараховано заробітну плату	2111	801	661
2	Нараховано лікарнянні (5дн.)	2111	801	661
3	Нараховано ЄСВ 22%	2120	801	651
4	Нараховано ЄСВ 8,41%	2120	801	651
5	Утримано ПДФО з заробітної плати	2111	661	6413
6	Утримано військовий збір	2111	661	6413
7	Утримано профспілкові внески	2111	661	666
8	Утримано аліментів	2111	661	668
9	Утримано аліментів через р/р	2111	668	664
10	Утримано штрафів	2111	661	668
11	Утримано штрафів через р/р	2111	668	664
12	Утримано позик	2111	661	364
13	Заробітна плата перерахована через банк	2111	661	664
14	Депоновано заробітну плату	2111	671	644
15	Утримано плату за електроенергію	2111	661	364
16	Утримано плату за проживання	2111	661	364
17	Утримання боргу	2111	661	363
Джерело: складено автором на основі [34].

Отже, розподіл заробітної плати на системи, форми та види оплати і види заробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки залежно від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати щодо нарахування заробітної плати.

2.5 Облік грошових коштів та розрахункових операцій

Грошові відносини Київського національного університету імені Тараса Шевченка з його контрагентами та працівниками у процесі виконання кошторису доходів і видатків, здійснюються як у готівковій, так і в безготівковій формі (Рис. 2.6.).

Готівкова форма розрахунків здійснюється відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 13.01.2005р., та застосовується для розрахунків із фізичними особами з виплат, що охоплюють оплату праці, виплату стипендій, соціальні виплати, виплати за підзвітними сумами, за спеціальними видами платежів, з відшкодування завданих збитків, а також розрахунки установ між собою і з підприємцями за матеріальні цінності й надані послуги та виконані роботи в межах наявних коштів як за рахунок коштів, одержаних із кас банків, так і за рахунок готівкової виручки. Гроші в касі університету можуть зберігатись на момент видачі заробітної плати та стипендій не більше 3 днів, а залишок не використаних коштів повертається назад в ДКУ [38].

Безготівкова форма розрахунків передбачає перерахування коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням установ і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою до каси банку, на рахунки одержувачів коштів.

Безготівкові розрахунки здійснюються відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої Постановою правління НБУ від 21.02.2004р., за такими формами розрахункових документів: меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі, інкасові доручення [46].

Відповідно до встановленого порядку, університет, для обліку грошових коштів відкриває у територіальному органі Державного казначеи?ства реєстраціи?ні рахунки для операціи? з бюджетними коштами, тобто рахунки для здіи?снення операціи? за асигнуваннями, передбаченими на виконання відповідних програм і заходів у державному та місцевому бюджетах.

Для здіи?снення готівкових операціи? на ім'я органу держказначеи?ства в установі банку відкривається рахунок групи 257 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків. З нього здіи?снюється видача готівки та зарахування готівки з наступним проведенням цих операціи? на бюджетних рахунках клієнта.

Рис. 2.10 Схема розрахунків бюджетних установ

Касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку (табл. 2.3).

Табл. 2.3 Основні первинні документи касових операцій

Форма документа	Назва документа
КО - 1	Прибутковий касовий ордер
КО - 2	Видатковий касовий ордер
КО - 3 або КО - 3а	Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів
КО - 4	Головна касова книга
КО - 5	Книга обліку виданих та прийнятих грошей
	Відомість видачі роздатчику
МО - 1	Меморіальний ордер №1
Джерело: [50, c. 312]

Бухгалтерськии? облік наявності та руху готівки ведеться на рахунку 30 "Каса", до якого відкриваються субрахунки: 301 "Каса в національніи? валюті", 302 "Каса в іноземніи? валюті". Аналітичнии? облік ведеться в касовіи? книзі ф. КО-4. На підставі звітів касира готівкові операціі? узагальнюються в меморіальному ордері №1 (Додаток Ж).

Для обліку надходження бюджетних коштів загального фонду, внутрішніх розрахунків і доходів цього фонду передбачено такі рахунки: рахунок № 31 "Рахунки в банках"; рахунок № 32 "Рахунки в казначействі"; рахунок № 68 "Внутрішні розрахунки"; рахунок № 70 "Доходи загального фонду".

Для обліку руху грошових коштів на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, використовується активний рахунок № 32 "Рахунки в казначействі", до якого відкриваються два субрахунки - № 321 "Реєстраційні рахунки" і № 322 "Особові рахунки". На субрахунку № 321 обліковується рух бюджетних коштів, виділених розпорядникові коштів на утримання установи та на централізовані заходи. На субрахунку № 322 обліковуються бюджетні кошти, виділені ГРК і РК ІІ ступеня для подальшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні рахунки.

Рух бюджетних коштів на рахунках у банку та казначействі здійснюється у взаємозв'язку зі змінами джерел надходження коштів, якими є доходи загального фонду.

Для обліку доходів за загальним фондом і внутрішніх розрахунків, які виникають у процесі виконання кошторисів між вищими розпорядниками коштів і підвідомчими їм установами, призначено пасивний рахунок № 70 "Доходи загального фонду" і субрахунок № 681 "Внутрішні розрахунки за загальним фондом" рахунка № 68 "Внутрішні розрахунки". Рахунок № 70 має два субрахунки - № 701 "Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи", № 702 "Асигнування з місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи".

Субрахунок № 681 залежно від того, у розпорядника коштів якого ступеня він застосовується, може бути активним, пасивним і активно-пасивним. У ГРК субрахунок № 68 завжди є активним і призначається для обліку розрахунків з підвідомчими установами за сумами проведеного перерахування їм із загального фонду.

Таблиця 2.4 Основні бухгалтерські проведення з обліку доходів загального фонду

№ п/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	Отримано асигнування головним розпорядником коштів і розпорядником коштів ІІ рівня із загального фонду для подальшого перерозподілу підвідомчим установам	312, 322	701,702
2	Отримано асигнування із загального фонду	311, 321	701
3	Переказано кошти РК вищого рівня підвідомчим установам	681	312,322
4	Відкликано кошти розпорядниками вищого рівня	681,701,702	311,322
5	Списано з рахунків залишки коштів виділених асигнувань	701, 702, 681	311, 322
6	Списано доходи в кінці року на результати виконання кошторису за загальним фондом	701, 702, 681	431
Джерело: складено автором на основі [36].

Наведені бухгалтерські записи відображаються в щомісячних накопичувальних відомостях ф. № 381 (бюджет), об'єднаних з меморіальним ордером № 2 "Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України в установах банків"

Аналітичний облік отриманих асигнувань ведеться в картці аналітичного обліку отриманих асигнувань. Картка відкривається на рік і ведеться за кодами функціональної класифікації. Записи щодо отриманих асигнувань здійснюються на підставі виписок органів Державного казначейства (установи банків) з реєстраційних, особових (поточних) рахунків.

Отже, облік грошових коштів в бюджетних установах має своі? особливості, що зумовлено специфікою та характером і?х діяльності, користуванням державним маи?ном, особливим характером їх надходження. Це передбачає особливості в організаціі? та документальному оформленні надходження готівки (з банку), грошових коштів від вищоі? установи (асигнування), надходження грошових коштів від основної (освітньої) діяльності. Особливості такого обліку полягають у суворому контролі за цільовим використанням готівкових коштів для зарахування на відповідні рахунки в органах Держказначеи?ства. Тому належна організація обліку грошових коштів в університеті є актуальною.

2.6 Облік витрат і калькулювання освітніх послуг

Київський національний університет імені Тараса Шевченка надає такі платні послуги відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.210 № 796:

- навчання іноземних і вітчизняних студентів у вищих навчальних закладах понад державне замовлення в межах ліцензованого обсягу прийому (на умовах контракту з фізичними та юридичними особами);

- здобуття другої вищої освіти, другої кваліфікації молодшого спеціаліста, крім випадків, передбачених законодавством;

- післядипломна освіта понад державне замовлення;

- навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;

- переведення з одного до іншого вищого навчального закладу та поновлення навчання студентів, за винятком осіб, які перебували в академічній відпустці та переводяться або поновлюються з об'єктивних причин;

- підготовка аспірантів і докторантів понад державне за-

- мовлення;

- прийом кандидатських іспитів;

- навчання іноземних громадян в аспірантурі, докторантурі, їхнє стажування, крім іноземних громадян, які постійно проживають на території України;

- підготовка до захисту та проведення захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора, друкування дисертації, друкування і розсилання авторефератів, стенографування захисту тощо (крім оплати часу засідання членам спеціалізованої вченої ради);

- плата за наукові консультації для осіб, які підвищують кваліфікацію самостійно;

- довузівська підготовка;

- лекторії (з питань науки й техніки, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, з правових знань тощо);

- платні курси водіїв, гуртки (факультативи) іноземних мов, комп'ютерної підготовки;

- освітні послуги понад обсяги, установлені навчальними планами в дошкільних, інтернатних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах [32].

Інструментом формалізації відносин між КНУ імені Тараса Шевченка та студентом послуги виступає договір. Предметом договору може бути будь-яке з наведеного переліку положень сфери освітньої діяльності вищого навчального закладу. Договором передбачені обов'язки сторін, відповідно до яких замовник повинен своєчасно вносити плату за отриману освітню послугу у встановленому розмірі та у встановлені терміни і виконувати інші вимоги.

У свою чергу, виконавець договору в КНУ має надати замовнику освітню послугу відповідно до встановлених державних стандартів освіти, забезпечити права замовника як учасника навчального процесу, видати замовнику документ про освіту державного зразка та інформувати останнього про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про права та

обов'язки сторін під час відносин з приводу надання--споживання освітньої послуги. У разі дострокового припинення договору виконавець повинен повернути замовникові суму авансового платежу за освітню послугу.

Договором визначається плата за надання освітніх послуг, терміни внесення її рівних часток та порядок розрахунків за неї, при цьому розмір плати встановлюється за весь строк надання освітньої послуги і не може бути змінений.

Розмір плати за навчання визначається планово-економічним відділом на наступний навчальний рік у останньому кварталі поточного навчального року звітного періоду. Зазначеним структурним підрозділом розробляється планова нормативна калькуляція освітньої послуги. При цьому об'єктом калькулювання виступає підготовка студента певної форми навчання, відповідної спеціальності та рівня підготовки. Калькуляційною одиницею є один підготовлений студент у розмірі зазначених характеристик. Калькуляція складається на основі зведених норм умовно-прямих видатків за кодами економічної класифікації видатків.

В основу норм видатків покладено показники навчального плану (кількість годин навчальних дисциплін), навчального навантаження викладачів (години на рік), норми матеріалів для навчальних цілей, заплановані службові відрядження за адресними даними, планові норми поновлення основного складу необоротних активів та фактичні показники минулих періодів накладних видатків. Визначена загальна сума видатків становить повну собівартість навчально-педагогічної послуги на рік для усього обсягу студентів. Для визначення собівартості підготовки студентів певної спеціальності та форми навчання використовується спосіб пропорційного розподілу видатків; при цьому базою розподілу накладних видатків є система показників, зокрема: фонд заробітної плати професорсько-викладацького складу, площі навчальних аудиторій тощо. Собівартість калькуляційної одиниці розраховується простим діленням отриманої собівартості освітньої послуги на заплановану кількість набору за відповідною спеціальністю та формою навчання.

Визначена величина є підставою для внесення планових даних за доходами й видатками спеціального фонду навчального закладу і включається до складу супровідної документації до кошторису доходів і видатків вищих навчальних закладів за його розрахунковою аргументацією.

Облік витрат здійснюється бухгалтерією установи в порядку, визначеному головним бухгалтером за об'єктами витрат - факультетів, кафедр та інших структурних підрозділів. На практиці облік витрат збігається з обліком видатків (аналітичний облік здійснюється в картках аналітичного обліку фактичних видатків, синтетичний - у системі облікових реєстрів поточного обліку). Для обліку видатків призначені охарактеризовані в попередніх темах субрахунки бухгалтерського обліку.

З метою забезпечення обліку розрахунків із замовниками вищі навчальні заклади ведуть картки аналітичного обліку отриманих авансів, інформація за якими фіксується за присвоєним умовним кодовим позначенням студента, яке відображається надалі у всіх прибуткових документах з надходження авансів.

2.7 Облік доходів і фінансових результатів унверситету

Доходи є одними з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності вищих навчальних закладів, оскільки виступають основою для визначення результатів виконання кошторису бюджетної установи та його аналізу з метою виявлення внутрішніх резервів.

Відповідно до статті 13 Бюджетного кодексу України бюджет КНУ імені Тараса Шевченка складається з загального та спеціального фондів [3].

Сучасний стан державних фінансів, а також поглиблення соціально-економічної кризи змушують державу скорочувати видатки та шукати шляхи оптимального використання доходів, це призвело до того, що фінансування КНУ імені Тараса Шевченка, як і інших вищих навчальних закладів значно скорочується. Такий розвиток подій змушує вищі навчальні заклади ефективно використовувати бюджетні асигнування та шукати додаткові джерела притоку коштів в установу. Таким додатковим джерелом є власні надходження, які включаються до спеціального фонду бюджету.

Рис.2.11 Структура власних надходжень університету

Джерело: Бюджетний кодекс, стаття 13.

Власні доходи бюджетних установ поділяються на 2 групи, кожна з яких у свою чергу поділяється на підгрупи (Рис. 2.12).

Для відображення в бухгалтерському обліку власних доходів бюджетних установ, які вони отримують за видами залежно від джерела надходження, передбачено рахунки 7 класу "Доходи":71 "Доходи спеціального фонду"; 72 "Доходи від реалізації продукції, виробів і виконання робіт"; 73 "Доходи бюджетів"; 74 "Інші доходи".

Наказом Держказначейства №100 затверджено шість документів, за якими відображаються операції з бюджету установи як за загальним, так і за спеціальним фондами.

Порядок планування доходів і видатків спеціального фонду установи відображає обсяг надходжень із спеціального фонду на певну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків відповідно до законодавства, а також на реалізацію бюджетною установою першочергових заходів, пов'язаних з її діяльністю. Планування коштів спеціального фонду здійснюється в одному кошторисі із загальним фондом, при цьому їх облік ведеться за єдиним планом рахунків та у одному балансі разом з коштами загального фонду. Крім того, оформлення операцій з коштами спеціального фонду регламентується тими ж нормативними документами, що і загального фонду. При складанні кошторисів передбачаються планові обсяги надходжень коштів, а також обсяги витрат, які необхідно спрямувати на покриття видатків установи їх спеціальних фондів. Варто зазначити, що при складанні та затвердженні проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом не плануються, але проект кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до фонду та напрямків їх використання. Планування коштів спеціального фонду в основному здійснюється на основі використання таких методів: прямого розрахунку, нормативного, аналітичного, екстраполяції. Основою, кожного з цих методів є економічний аналіз, завдяки якому визначається рівень виконання бюджетних показників за минулі періоди та чинники, що впливали на них.

Власні надходження бюджетних установ можуть використовуватися лише на:

- покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень від основної діяльності);

- організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень від додаткової діяльності);

- утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень від оренди);

- ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень від реалізації майна);

- потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень від додаткової діяльності та реалізації майна);

- організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень від благодійних внесків та від коштів, отриманих від розміщення на депозитних рахунках надходжень від надання послуг);

- виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень на виконання цільових заходів).

Організація обліку надходження плати за послуги вищих навчальних закладів, джерелом утворення яких є власні доходи останніх, потребує чіткого визначення механізму розрахунків в частині форми порядку оплати послуг. Основними формами розрахунків за надання платних послуг бюджетними установами є готівка та безготівкова.

Плата за навчання в університеті за укладеним контрактом між фізичною особою-студентом і юридичною особою - КНУ імені Тараса Шевченка, надходить за прибутковим касовим ордером до каси університету (Додаток З) або у безготівковій платіжним дорученням на розрахунковий рахунок. У разі якщо сторонами контракту на підготовку студента виступають юридичні особи - вищий навчальний заклад та установа, організація, яка оплачує навчання студента, розрахунки по оплаті здійснюються в безготівковій формі перерахування визначеної за контрактом суми на рахунок.

Плата за проживання в гуртожитку може здійснюватися через касу університету, у вигляді внесення коштів на розрахунковий рахунок, або вираховується із стипендій студентів університету.

Розрахунки з орендної плати, як і розрахунки за майно, призначені до реалізації, здійснюються в безготівковій формі.

В КНУ імені Тараса Шевченка діє схема передоплати за навчально-педагогічні послуги, яка передбачена укладеним контрактом, укладеним між отримувачем освітніх послуг та КНУ імені Тараса Шевченка.

Плата за оренду державного майна може проводитися як в порядку передоплати, так і за фактом реалізації.

В університеті користуються обома формами передоплати - одноразова оплата і авансові платежі у межах загального обсягу коштів до сплати. Багаторазова оплата характерна для тривалих послуг, таких як підготовка студентів, надання орендних послуг, тощо. Терміни внесення платні врегульовані в первинних документах.

До документів первинного обліку належать договори за надання послуг навчання, контракти на підготовку спеціалістів, договори на виконання науково-дослідних робіт, орендні угоди, акт на оприбуткування гуманітарної допомоги тощо.

До облікових реєстрів, що фіксують інформацію щодо власних доходів бюджетних установ, належать:

Звіти щодо надходження і використання коштів спеціального фонду бюджетні установи подають щомісяця, щокварталу й за рік.

Отже, в умовах економічної кризи надходження спеціального фонду у вищих навчальних закладах займають вагому частку. У зв'язку з цим необхідно посилювати контроль за їх плануванням і надходженням на усіх стадіях виконання кошторису доходів і видатків бюджетної установи.

2.8 Облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань

Власний капітал КНУ імені Тараса Шевченка перебуває в його розпорядженні необмежено довго й виконує, по суті, функцію довгострокового фінансування.

Завдання бухгалтерського обліку власного капіталу такі:

- контроль за формуванням фондів за джерелами утворення і їх зменшенням за напрямками та причинами;

- визначення результатів виконання кошторису за бюджетний рік;

- забезпечення різних рівнів управління інформацією про наявність та рух власного капіталу.

Рис. 2.12 Будова балансу бюджетної установи

З точки зору бухгалтерського обліку власний капітал університету складається із сумм його фондів і результатів діяльності (рис.2.13)



Рис. 2.13 Структура власного капіталу університету

Фонди університету містять суми вкладень до фонду основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів з урахуванням нарахованого зносу, а також суми вкладень до фонду малоцінних та швидкозношуваних предметів, термін експлуатації яких не перевищує одного року. Фінансовий результат діяльності за минулі бюджетні роки - це фінансовий результат виконання кошторису установи за минулий бюджетний рік у частині загального і спеціальних фондів.

Власний капітал університету обліковується на рахунках 4 класу "Власний капітал".

Отож, капітал університету, фактично не є його власністю, а надається у користування для виконання суб'єктом покладених на нього функціональних обов'язків. Фінансовий результат, що при цьому утворюється, не є показником ефективності діяльності (як наприклад у комерційних організаціях), а є індикатором ефективності освоєння отриманого фінансування.

2.9 Облік розрахунків за податками і платежами університету

У процесі виконання Кошторису доходів і видатків університет є платником податків та платежів, передбачених Законодавством України.

Основним податковим документом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України від 01.02.2016 р., який визначає не лише загальні правила адміністрування податків і зборів (заповнення та подання податкової звітності, сплати податкових зобов'язань, проведення перевірок, облік платників податків, а також притягнення до відповідальності та застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства), а й види податків, зборів (обов'язкових платежів) та порядок їх справляння [2].

Для розрахунків за податками та платежами до бюджету в обліку застосовуються активно-пасивний рахунок № 64 "Розрахунки з податків та платежів" за кожним видом КПК.

За кредитом субрахунків відображаються суми фактично утриманих та нарахованих податків і платежів до бюджету, а за дебетом відображається факт перерахування податків та платежів у дохід бюджету.

У загальному вигляді платежі університету за податками та обов'язковими зборами включают (рис 2.9.1):

Рис. 2.14 Схема розрахунків університета за податками і платежами КНУ імені Тараса Шевченка

Відповідно до Розділу V ст.180 ПКУ Київський національний університет імені Тараса Шевченка є платником ПДВ. Університет виступає як продавець, який зобов'язаний надати покупцю податкову накладну (Додаток Л). Форма та порядок заповнення якої затверджуються центральним органом державної фізкальної служби. У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" (Додаток М) з посиланням на відповідний пункт Податкового Кодексу [2].

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається університетом, який здійснює операції з постачання послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях.

Таблиця 2.6 Бухгалтерські проведення з розрахунків з ПДВ

№ п/п	Зміст операцій	Дебет	Кредит
1	Прийнято до сплати рахунків за надані послуги: - без ПДВ - на суму податкового кредиту	811 641/1	675
2	Нараховано орендну плату - без ПДВ - на суму податкового кредиту	364	711 641/1
3	Запраховано кошти на спеціальний рахунок	313,323	364
4	Надійшла передоплата за арендою - без ПДВ - на суму податкового кредиту	301,313.323 641/3	364 641/1
5	Нараховано орендну плату - без ПДВ - на суму податкового кредиту	364	711 641/3
Джерело: [36]

Згідно Розділу ІХ ст. 251 ПКУ, університет зобв'язаний сплачуєвати збір за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин в Каневі [2].

Відповідно до ЗУ "Про державний бюджет на 2016 р." університет за наданні в оренду земельні ділянки 50% від загальної суми сплачених орендарями на спеціальному фонді відходить державі, інші 50% залишаються в університеті. Сплачується плата за землю, за всю земельню ділянку, яку має у власному розпоряджені університет [7].

Ректор університету та два його замісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка входить до спілки ректорів вищих навчальних закладів україни. Кожен рік до фонду спілки вноситься їх членами добровільний внесок у сумі 2000 грн. Та сплачуються податки з цих сум (табл. 2.7).

Кожен податок сумується і сплачується окремим платіжним дорученням в УДКСУ у Шевченківському районі (Додаток Н).

Таблиця 2.7 Сплачені податки та збори до бюджету Спілкою ректорів вищих навчальних закладів україни

Рахунок	Джерело	Видаток, грн	Податки/ збори
65.101	Членські внески	866,65	ПДФО 18%
64.101	Членські внески	88,50	Військовий збір 1,5%
65.101	Членські внески	1249,84	Нараховано Єдиний внесок 22%
65.101	Членські внески	867,5
31.103	Членські внески	4757,44	До сплати

Відповідно до Розділ IV ст. 162 ПКУ та розділу XX п.16 податок з доходів фізичних осіб та військовий збір сплачується працівниками університету на загальних підставах з місячного доходу у вигляді заробітної плати.

Для сплати податків та зборів в бюджет працівниками університету здійснюється виплата із заробітної плати (Табл. 2.8):

Табл. 2.8 Виплата заробітної плати з утриманням податків та зборів

	Посадовий оклад 4000 грн
	Утримано (грн)	Нараховано (грн)
Єдиний внесок 22%		880,00
Військовий збір 1,5%	60,00
ПДФО 18%	720,00
Всього до виплати	3219,99	880,00

Таблиця 2.9 Типова кореспонденція рахунків виплати податків та зборів із заробітної плати та стипендій

№ п/п	Зміст г/о	Дебет	Кредит	Сума, грн	Сума загальна
1	Нараховано з/п	811	651	7 700,00
					7 700,00
2	Нараховано Єдиний внесок 22% на з/п	811	651	1144,00
3	Нараховано Єдиний внесок 22% на дог. ЦПХ	811	652	550,00
	Всього нараховано				1694,00
4	Утримано з з/п	661	641	1386.01
5	Утримано військовий збір 1,5 %	661	642	115,00
	Всього утримано				1501,51
	Всього	10895,51

Платниками туристичного збору є особи, які отримують послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк на території студенського містечка.

Ставка збору встановлена в розмірі 1 відсоток від вартості усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, які знаходяться в студ містечку. Сума збору зазначається під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням, окремим рядком в рахунку чи на проживання, а перераховується до бюджету адміністрацією університету щоквартально [2].

Таблиця 2.10 Типова кореспонденція рахунків туристичного збору

№п/п	Зміст г/о	Дебет	Кредит
1	Нараховано туристичний збір	703/1	642
2	Сплачено туристичний збір	301	361
3	Сплачено туристичний збір до бюджету	642	311
Джерело: Складено автором на основі [36].

Аналітичний облік розрахунків за платежами і податками ведеться окремо за кожним видом податків і платежів на Картках ф. 292 а (у книзі ф. 292). На підставі даних аналітичного обліку складають декларації, розрахунки стану розрахунків за платежами в бюджет.

На Підставі даних аналітичного обліку складаються декларації та відомості стану розрахунків за платежами в бюджет які в установлені терміни подаються до Податкового органу за місцем реєстрації.

Синтетичний облік розрахунків за платежами і податками до бюджету відображаються в різних меморіальних ордерах, а саме:

- Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України в установах банків" та "Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України " - відображення сплати податків та платежів до бюджету;

- Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій" - відображення утримання податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати та гонорарів працівників бюджетних установ, стипендій учнів, студентів, аспірантів, докторантів;

"Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ" - відображення суми ПДВ на реалізовану продукцію (надані послуги) - при умові, що бюджетна установа зареєстрована відповідно до чинного законодавства як платник податку.

Отже, університет у процесі виконання кошторису виступає платником різних податків і зборів (обов'язкових платежів).

2.10 Порядок складання, подання та оприлюднення звітності унверситету

Відповідно до Бюджетного кодексу України, Законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Про Державний бюджет України на 2016 рік"[7], Положення про Міністерсво Фінансів та інших нормативно-правових актів фінансової звітності, порядок їх заповнення та подання встановлюється згідно з наказом МФУ "Про затвердження Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів" 24.01.2012 №44 [35].

Університет щомісячно, щоквартально та щорічно складають фінансові звіти про виконання кошторису доходів та видатків і подають їх вищим організаціям та органам Державного казначейства у терміни, передбачені нормативними документами.

Бухгалтерська звітність університету складається на підставі даних облікових регістрів про господарські операції з виконання кошторису доходів і видатків установи за звітний період або про стан її коштів та розрахунків на звітну дату.

Склад фінансової та бюджетної звітності університету є таким:

- Баланс (форма N 1) (Додаток В);

- Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма N 2д, N 2м) (Додаток П);

- Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма N 4-1д, N 4-1м) (Додаток Р);

- Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (форма N 4-2д, N 4-2м) (Додаток С);

- Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (форма N 4-3д, N 4-3м);

- Звіт про рух необоротних активів (форма N 5) (Додаток О);

- Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування (форма N 6);

- Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма N 7д, N 7м);

- Звіт про результати фінансової діяльності (форма 9д) (Додаток Т);

- Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей (форма N 15).

Подання фінансової та бюджетної звітності супроводжується листом, в якому зазначаються перелік форм фінансової та бюджетної звітності, що подаються, та їх обсяг (кількість аркушів за кожною формою), а також перелік форм, які не подаються у зв'язку з відсутністю показників.

Терміни (графіки) подання фінансової звітності до органів Казначейства встановлюються ними у межах термінів, визначених у Порядку подання фінансової звітності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 [34].

Якісна відмінність між квартальним і річним фінансовим звітом полягає в тому, що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники річної звітності підтверджуються результатами інвентаризації активів та зобов'язань, що забезпечує їх достовірність.

Крім фінансовоі? та бюджетноі? звітності, університет також складає и? подає податкову звітність та звітність по єдиному соціальному внеску. Податкова звітність бюджетноі? установи включає: декларацію з податку на додану вартість, декларацію з податку з доходів фізичних осіб, податковии? розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, а також суми утриманого з нього податку (1-ДФ); Податковии? звіт про використання коштів неприбуткових установ та організаціи? Звітує університет з єдиного соціального внеску за формою, яка передбачена Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нараховного єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.10.2010 р. No 22-2 та згідно ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. No 2464-VI [11].

Складання звітності в бюджетних установах завершує повнии? цикл бухгалтерськоі? обробки даних, які накопичуються в облікових регістрах. Існують певні особливості такої звітності:

- обов'язковість та державне регламентування;

- єдність форми та змісту;

- методологічна єдність показників, яка передбачає єдині методи розрахунків однакових звітних показників, і?х обов'язкове узгодження з відповідними показниками, затвердженими кошторисами та штатними розписами; достовірність звітних показників;

- простота, зрозумілість, доступність та прозорість звітності;

- цілісність;

- послідовність, що закріплює на практиці поетапність процесу складання звітності.

Правові основи порядку складання, подання та оприлюднення фінансової звітності закладені в статті 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ [8] та у Порядку подання фінансової звітності, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 [34], ЗУ "Про відкритість використання публічних коштів" № 679-VIII від 15.09.2015, ВВР [20].

Оприлюднення звітності - це офіційне подання фінансової звітності до органів Державного комітету статистики України, Державної податкової адміністрації України, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету України, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інших установ і організацій, які відповідно до законодавчих актів України вповноважено для отримання бухгалтерської фінансової звітності від суб'єктів господарювання, а також офіційна публікація звітів про фінансовий стан унверситету в засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством.

Для оприлюднення офіційної фінансової інформації університет використовує єдиний веб-портал: "КНУ імені Тараса Шевченка".

Відповідальність за недостовірність і неповноту інформації, оприлюдненої відповідно до законодавсва, несе університет як одержувачів коштів державного бюджету. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних даних.

Відомості, що оприлюднюються, повинні бути повними, правдивими, точними та реально відображати фактичні дані станом на відповідну дату або за відповідний період часу.

Отже, університет складає квартальну та річну фінансову звітність, яку подає користувачам відповідно до чинного законодавства.

Розділ 3. Організація та методіка проведення державного фінансового контролю в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

3.1 Організація державного фінансового контролю в університеті

Державний фінансовий контроль - полягає у встановленні фактичного стану справ щодо дотримання вимог чинного законодавствав університеті, спрямований на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі.

Відповідно до положення про Державну фінансову інспекцію України вона являється центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, що входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного контролю.

Органи Державної фінансової інспекції України здійснюють фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності університету.

У своїй діяльності Державна фінансова інспекція керується Бюджетним кодексом України [3], Закон України "Про Рахункову палату" 2015, № 36, ст.360 [14]; Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року" від 24.05.2005р.[40], Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна [16].

Об'єктами державного фінансового контролю є органи виконавчої влади всіх рівнів, підприємства, установи та організації, щодо фінансово-господарської діяльності яких здійснюються контрольні заходи суб'єктами державного фінансового контролю.

Під час фінансового контролю здійснюють перевірку: 1) стану дотримання законодавства із фінансових питань; 2) аналізу обґрунтованості та правильності обчислення показників загального та спеціального фондів кошторису, відповідність узятих бюджетних зобов'язань виділеним бюджетним асигнуванням; 3) цільового, економного, ефективного використання та збереження коштів і майна; 4) правильності, повноти та достовірності ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності університету.

Процес проведення фінансового контролю у формі перевірки університету ділиться на чотири умовно самостійні етапи: підготовка до проведення державного контролю; проведення перевірки; оформлення матеріалів проведеного контролю; реалізація матеріалів перевірки.

Перевірка здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності університету, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. За наявності заперечень або зауважень щодо акта ревізії керівник, головний бухгалтер, роблять про це застереження перед своїми підписами і не пізніше ніж через п'ять днів після повернення ревізійній установі акта ревізії подають з цього приводу письмові пояснення чи заперечення.