Організація бухгалтерського обліку в університеті

Критерієм класифікації фінансового контролю в університеті є фактор часу проведення контролю і на цій підставі виділяють: попередній фінансовий контроль, поточний фінансовий контроль та наступний фінансовий контроль. Державний контроль фінансової діяльності університету здійснюється відповідно до планів роботи органів Державної фінансової інспекції України.

Таким чином, Державна фінансова інспекція України здійснює контроль за усуненням порушень законодавства університетом по результатах проведеного аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних перевірок цих об'єктів, систематично вивчають матеріали проведеного контролю і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади пропозиції стосовно перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства.

3.2 Правові основи функціонування університету

Київський національний університет імені Тараса Шевченка здійснює свою господарську діяяльність відповідно до законодавчо-нормативної бази України.

Конституція України виступає основним нормативно-правовим документом для всіх підприємств, установ та організацій.

Бюджетний кодекс України, яким визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Податковий кодекс України, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Нормативною базою визначено загальні принципи управління університетом, яке здійснюється відповідно до:

Указ президетна україни № 413/2008 "Про склад Наглядової ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка", який визначає та затверджує склад Наглядової ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка [27].

Указ президетна україни № 412/2008 "Про заходи щодо підвищення статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка", який забезпечує реалізацію в установленому порядку комплексу заходів щодо перетворення Київського національного університету імені Тараса Шевченка у Київський національний дослідницький університет імені Тараса Шевченка, як головний навчально-науковий центр України з підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації [28].

Указ Президента України Л.Кучми від 25 листопада 1999 року "Про Київський національний університет імені Тараса Шевченка", визначає, що Київський університет імені Тараса Шевченка є національним університетом зі статусом самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу [29].

Закону України "Про вищу освіту", надає університету самостійність, незалежність і відповідальність у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених цим Законом [21];

Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку [17].

Закон України "Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів", регулює особливості відносин, що виникають у зв'язку з формуванням і розміщенням державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів [18];

Закон України "Про професійний розвиток працівників", визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників [19].

Структурні підрозділи керуються положенням "Про факультет (інститут) університету", яке визначає факультет, як основний організаціи?ний і навчально-науковий структурний підрозділ університету, якии? створено для реалізаціі? навчально- виховних, науково-дослідних і культурно-просвітницьких завдань вищоі? освіти Украі?ни [41].

Університет діє на підставі статуту - основа для діяльності та ліцензії, отримав свідоцтво про акредитацію та свідоцтво на знак для товарів та послуг. Здійнює діяльність відповідно до кошторису - основний плановий документ, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень

Отже, держава створює для діяльності університету економічні й правові умови господарювання. Вона сприяє розвитку освітнього ринку, регулюючи відносини за допомогою економічних методів і антимонопольного законодавства, стимулює впровадження прогресивних технологій і створення нових робочих місць, надає пільги за оподаткування та державне кредитування.

3.3 Загальний оглад фінансової звітності

При проведені контролю особливе значення має читання та аналіз балансу, через використання інформації, яка отримана за результатами аналізу, дає можливість прийняти обґрунтовані управлінські рішення, оцінити динаміку та перспективи зміни стану спеціального фонду, виконання кошторису, ресурси, зміни, що відбулися в них, та ефективність їх використання.

Деталізація аналізу бухгалтерської звітності може бути різною. У рамках експрес-аналізу здійснюється розрахунок, контроль та аналіз у динаміці невеликої кількості основних показників.

Поглиблений фінансовий аналіз більш трудомісткий: разом із розрахунком та оцінкою у динаміці показників будується система взаємопов'язаних аналітичних таблиць, а також можуть використовуватись простіші моделі жорстко детермінованого факторного аналізу.

Зведена програма поглибленого аналізу діяльності університету представлена такими процедурами:

1. Попередній огляд економічного та фінансового стану університету (характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності; перевірка статей балансу).

2. Оцінка та аналіз економічного потенціалу університету (оцінка майнового стану; оцінка фінансового стану).

3. Оцінка та аналіз результативності фінансово-господарської діяльності університету.

Отримані аналітичні показники та коефіцієнти розглядаються у просторово-часових порівняннях, а аналітична робота будується за принципом від загального до одиничного. Порівнюючи динаміку підсумків розділів активу балансу університету, можна виявити тенденції зміни майнового стану або їх стабільність. Результативність та перспективність діяльності можуть бути узагальнені оцінками за даними аналізу динаміки надходжень до спеціального фонду, а також порівняльного аналізу темпів зростання коштів університету.

Важливою аналітичною процедурою є вертикальний аналіз, подання балансу у вигляді відносних показників. Яке дозволяє простежити за питомою вагою кожної статті балансу, його загальним підсумком. Обов 'язковий елемент аналізу - динамічні ряди величин, за допомогою яких можна прогнозувати структурні зміни у складі активів та джерел їх покриття.

Горизонтальний аналіз балансу полягає у побудуванні однієї чи кількох таблиць, в яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами росту (зниження). Як правило, досліджуються базисні темпи зростання за ряд років, що дозволяє не тільки аналізувати зміни окремих балансових статей, а й прогнозувати їх значення.

Горизонтальний та вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Тому не рідко будують таблиці, які характеризують і структуру звітної бухгалтерської форми, і динаміку окремих її показників.

Під час перевірки фінансової звітності університету застосовуються прийоми документального контролю (табл.3.11). Звітність при цьому підлягає перевірці за формою, аналітичній перевірці і перевірці за змістом.

Таблиця 3.11 Способи перевірки фінансової звітності в університеті

№ п/п	Назва прийому	Мета роботи	Зміст роботи
1	2	3	4
1	Перевірка за формою	Полягає у візуальній перевірці правильності записів всіх реквізитів звітності та виявлення наявності самостійних змін у встановлених формах звітності, необумовлених виправлень, підчисток, наявність підписів	Під час загального огляду звітних форм увага звертається на заповнення їх адресної частини. Вид діяльності повинен відповідати видам діяльності, передбачених статутом. Обов'язковою є перевірка наявності в університета ліцензії та строку її дії. Визначення виду діяльності університету є важливим критерієм для правильного розмежування надходжень і видатків унверситету по основній та іншій діяльності
2		перекручення звітності	звіту, де аудиторський ризик є найбільшим, де існує можливість шахрайства чи наявність помилок в обліку і звітності для даного унверситету є найймовірнішою. Залежно від цього виділяються ті операції та активи, які необхідно перевірити більш ретельно
3	Перевірка по суті	Встановлення достовірності показників звітності	Проводиться арифметична перевірка, тобто перевіряється узгодженість показників, відображених в різних формах бухгалтерської звітності, показників, відображених у формах бухгалтерської звітності та зведених регістрах обліку, регістрах обліку та зведених документах
Джерело: [47, c.156]

При аналізі відхилень між фінансовими показниками можуть виникнути такі ситуації:

1. Перевищення фактичних витрат над затвердженими асигнуваннями може свідчити про: (невживання керівництвом установи необхідних заходів для приведення витрат у відповідність до бюджетних асигнувань, взяття зобов'язань більших, ніж асигнування, що є бюджетним правопорушенням і приводить до утворення небюджетної заборгованості; затвердження в кошторисі сум, які не забезпечують реальної потреби установи у відповідних коштах, наприклад, на підвищення мінімальної заробітної плати або у зв'язку з підвищенням цін, тарифів і ін; використання (списання на фактичні витрати) запасів, що є на початок року; отримання (списання на фактичні витрати) робіт (послуг, товарів), які на початок року знаходилися у складі дебіторської заборгованості).

2. Якщо фактичні витрати менші, ніж затверджені асигнування, це може свідчити: (про економне й раціональне використання бюджетних коштів; планування зайвих асигнувань, наприклад, через не врахування залишків запасів, дебіторської заборгованості, яка є на початок року (часто - за оплату комунальних послуг); невиконання плану з розвитку або функціонування мережі, штатів і контингенту, непроведення потрібних витрат, що негативно впливає на діяльність установи; утворення дебіторської заборгованості, накопичення запасів; невчасне відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних з фактичними витратами або недоліками в здійсненні контролю за виконанням постачальниками (виконавцями) зобов'язань, узятих ними за укладеними з бюджетною установою договорами).

3. Перевищення фактичних витрат над касовими може свідчити: (про погашення дебіторської заборгованості, що враховувалася на початок року; утворення (в результаті отримання товарів, робіт, послуг без здійснення передоплати) кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду; списання запасів, які були придбані раніше;неповне фінансування установи порівняно із затвердженими асигнуваннями).

4. Якщо фактичні витрати менші, ніж касові, то це може свідчити (про погашення кредиторської заборгованості, що враховувалася на початок року; збільшення запасів; утворення (в результаті здійснення передоплати) дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду).

5. Перевищення касових витрат над затвердженими асигнуваннями, як правило, свідчить про бюджетне правопорушення, наприклад, нецільове використання бюджетних коштів, фінансування установи з невідповідного бюджету або з двох бюджетів.

6. Якщо касові витрати менші, ніж затверджені асигнування, то це може свідчити: (про завищення асигнувань; неповне фінансування установи).

Аналіз організації внутрішньогосподарського фінансового контролю в університеті проводять на трьох рівнях: на рівні ректора університету; на рівні головного бухгалтера установи; на рівні спеціалізованого контрольного підрозділу університету.

Отже, проведений огляд фінансової звітності унівеситету є формою державного фінансового контролю, яка спрямована на попередження фінансових порушень університетом та забезпечення достовірності її фінансової звітності.

3.4 Документальне оформлення результатів перевірки

За результатами документальної переврки державною фінансовою інспекцією складається акт - двосторонній документ, у якому мають бути об'єктивно відображені наслідки ревізії фінансово-господарської діяльностіуніверситету, наведено перелік фактів виявлених порушень та хиб у їхній роботі. Форма складання акта затверджується відомчими положеннями й інструкціями.

Розрізняють два види актів - проміжні та загальні.

За проміжними актами оформляються результати інвентаризації коштів, товарно-матеріальних цінностей, розрахунків із дебіторами й кредиторами,, їх складають коли виявлене порушення чи зловживання може бути приховане, або коли на підставі виявлених фактів треба вжити термінових заходів, щоб усунути порушення чи притягти до відповідальності винних у здійсненні зловживань осіб.

Проміжні акти підписуються особоми, які проводять ревізію, та посадовими особами, які безпосередньо відповідають за ту ділянку, де здійснюється перевірка. Такі акти підписуються ревізором, головним (старшим) бухгалтером і матеріально відповідальними особами.

Загальний акт має бути складений після закінчення строку проведення ревізії, підписаний керівником перевіряючоїгрупи, керівником та головним бухгалтером університету. У загальному акті відображаються наслідки перевірок усіх передбачених програмою державної фінансової інспекції питань, у тому числі й за фактами, що наведені у проміжних актах.

Умовно акт ділиться на кілька частин:

1) Загальні відомості. У загальній частині вказується підстава для проведення перевірки, склад перевіряючої групи, тема, повне найменування університету, його підпорядкованість, повна назва міністерства. У цій частині вказується, за який період діяльності проведено державний контроль, зазначається, зокрема, за який період проведено суцільним методом ревізію касових, банківських операцій, наводяться прізвища, посади керівників та період, протягом якого вони відповідали за стан бухгалтерського обліку.

2) Виконання кошторисів. У цій частині наводиться перелік основних показників виробничої програми протягом одного-двох років і їх виконання, аналізуються виконання кошторисів, розрахунки з бюджетом, дебіторами, кредиторами, підзвітними особами, відображається правильність виплати готівкою з каси і обґрунтованість безготівкових розрахунків, дотримання норм використання сировини, матеріальних цінностей, їх збереження тощо.

У цій частині акта у логічній послідовності відповідно до програми фінансового контролю з дотриманням суворої об'єктивності чітко, стисло й лаконічно описуються усі перевірені за наявними в університетідокументами факти порушень або зловживань. У цій частині загального акта можуть бути виділені окремі розділи залежно від галузевої специфіки діяльності університету.

3) Бухгалтерський облік і звітність. У цій частині аналізується стан бухгалтерського обліку й достовірність наданих звітів. До загального акта додаються проміжні акти, описи та відомості. Пояснення додаються лише до першого примірника загального акта, що залишається в особи, яка проводить державний фінансовий контроль.

Загальний акт підписується особами, які брали участь у проведенні перевірки, а також керівником та головним бухгалтером університету. Якщо ж виникають які-небудь неузгодження, керівник і головний бухгалтер підписують акт із відповідним застереженням, даючи його представнику державної фінансової інспекції, мотивуючи заперечення і пояснення з приводу усіх зазначених у акті хиб і порушень.

Отже, завершальним етапом процесу державного фінансового контролю в університеті є узагальнення та реалізація його результатів. За результатами конролю перевіряючим складається акт - письмовий документ, в якому відображаються обсяги і результати проведеного контролю, щодо ефективності виконання бюджетних програм.

Розділ 4. Організація та методика внутрішньогосподарського контролю Київського національного університету імені Тараса Шевченка

4.1 Планування внутрішньогосподарського контролю

Внутрішньогосподарський контроль Київського національного університету імені Тараса Шевченка є системою способів і прийомів фактичного і документального контролю, за допомогою яких досліджується і перевіряється фінансово-господарська діяльність Університету забезпечується перевірка збереження цінностей на об'єктах та відповідність їх даним балансу.

В процесі планування внутрішньогосподарського контролю складаються перспективні та поточні плани. Зміст перспективних планів відображає розвиток контрольного процесу на перспективу (більш ніж на рік). Цей план повинен відображати дослідження та фіксацію результатів контролю стратегічно важливих об'єктів: економічної політики, інформаційної системи тощо. В розвиток перспективних планів всіма структурними підрозділами Університету можуть складатися поточні плани по внутрішньогосподарському контролю. Структура поточного плану може мати такі елементи: перелік об'єктів контролю, посадові особи, які будуть здійснюють управління цими об'єктами, суб'єкти контролю, період здійснення, вказівку, що це буде попередній, поточний або послідуючий контроль. Періодичність здійснення контрольних дій може бути деталізовано у графіку виконання робіт по контролю.

Техніка розробки поточних, а потім і перспективного планів внутрішньогосподарського контролю зводитися до наступного:

- складання проектів планів від конкретних виконавців кожного структурного підрозділу до їх начальників;

- узгодження і координація окремих елементів планів з початку у кожному з підрозділів, а потім між ними;

- зведення окремих проектів в загальний план і передача на розгляд керівництву Університету на вивчення та внесення змін;

- затвердження плану та окремих його частин, передача конкретним підрозділам та виконавцям;

- реалізація планів, аналіз підсумків їх реалізації по закінченню періоду планування з метою урахування в майбутньому при розробці нових планів.

Таким чином, для досягнення оптимального рівня ефективності внутрішній контроль за господарською діяльністю університету варто здійснювати з урахуванням низки специфічних особливостей та обґрунтованого рівня деталізації.

4.2 Об'єкти та суб'єкти внутрішньогосподарського контролю

облік звітність інвестиція калькулювання

Суб'єктом внутрішньогосподарського контролю в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка є відділ контролю фінансово-господарської діяльності. Всього там працює 5 осіб: начальник відділу, 3 провідні бухгалтери ревізори, 1 бухгалтер ревізор.

Основні функції цього підрозділу:

- проведення перевірок та ревізій фінансово-господарської діяльності структурних підрозділів університету;

- забезпечення контролю за дотриманням чинного законодавства структурними підрозділами університету;

- здійснення методичного керування філіями центральної бухгалтерії у структурних підрозділах в питаннях ведення бухгалтерського обліку.

Варто зазначити, що інформація надана відділом контролю фінансово-господарської діяльності через нище зазначені причини має ризик бути не об'єктивною:

- тривала співпраця суб'єкта з об'єктом контролю;

- матеріальна залежність суб'єкта від об'єкта контролю.

В зв'язку з цим, для нейтралізації впливу перелічених чинників на результати контрольного процесу варто регулярно проводити ротацію суб'єктів внутрішньогосподарського контролю.

Здійснення нутрішньогосподарського контролю не регламентується нормативно-правовими актами, і проводиться з дозволу керівництва, таким чином служба фінансово-господарського контролю також підпорядковується керівництво, що також зменшує її об'єктивність, в порівнянні з аудитом.

У зв'язку з тим, що 5 працівників відділу контролю фінансово-господарської діяльності не можуть належним чином перевірити всі господарські операції КНУ імені Тараса Шевченка, а отже не задовольняють потреби Університету у по об'єктному суцільному внутрішньому контролю, тому деякі обов'язки цього відділу перекладаються на бухгалтерів.

Таким чином, в умовах обмежених трудових ресурсів, внутрішній контроль за фінансово-господарською діяльністю в основному здійснюється епізодично силами самих же працівників бухгалтерії, що в свою чергу суперечить принципу об'єктивності та незалежності інформації контролю (це в свою чергу ставить питання про доцільність та ефективність такого контролю в установі) та відволікає бухгалтерів від виконання їх основних обов'язків. Проте, важливо зазначити, що Університет обмежений у ресурсах і в теперішній складний період змушений економити.

Проте значення внутрішньогосподарського контролю не можна недооцінювати. Він важливий оскільки забезпечує зворотній зв'язок між суб'єктом та об'єктом управління. Об'єктом внутрішньогосподарського контролю слід вважати господарську діяльність університету щодо ефективного використання наявних ресурсів і дотримання законності в процесі реалізації управлінських рішень (рис. 4.1).

Слід підкреслити, що в якості об'єктів внутрішньгосподарського контролю розглядаються не ресурси чи процеси як такі, а діяльність посадових осіб Університету, відповідальних за забезпечення збереження, раціональне та ефективне використання засобів виробництва, трудових і фінансових ресурсів та дотримання законності. Конкретні особи, що своїми неправильними (неправомірними) діями чи бездіяльністю завдали шкоду (спричинили збитки) Університету і повинні нести (дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, кримінальну) відповідальність.

Рис.4.15 Об'єкти внутрішньогосподарського контролю КНУ імені Тараса Шевченка

Отже, щоб провести ефективний внутрішньогосподарський контроль в КНУ імені Тараса Шевченка потрібно розширити штат відділу фінансово-господарського контролю, і звільнити від виконання функцій контролю працівників бухгалтерії.

4.3 Процедури здійснення внутрішньогосподарського контролю

Взагалі процес внутрішньогосподарського контролю у КНУ імені Тараса Шевченка можна розділити на три основних етапи в залежності від здійснюваних процедур.

Перший етап - організаційний. На даному етапі визначаються об'єкти контролю, посадові особи, які будуть здійснювати контроль. При необхідності видається наказ про призначення комісії для проведення контролю, в якому зазначається кількість осіб, які приймають участь в перевірці, старша відповідальна особа, за який час здійснюється перевірка.

Другий етап - дослідницький. Відбувається безпосередньо перевірка обраного об'єкту, тобто здійснюється співставлення параметрів об'єкту з існуючими нормам і визначається рівень відхилень параметрів об'єкту від норм. Важливе значення має встановлення допустимого рівня відхилень.

Рис. 4.16 Способи і прийоми перевірки фінансово-господарських операцій КНУ імені Тараса Шевченка.

Третій етап - узагальнення та реалізація результатів контролю. Узагальнюються отримана інформація про відхилення та порушення. Встановлюються винні посадові особи. Складаються документи по результатам перевірки: відомості відхилень й порушень, протоколи, акти контролю, видаються накази по результатам контролю.

Четвертий етап - контроль за виконання рішень. Через деякий час необхідно перевірити чи були внесені зміни у регістри бухгалтерського обліку при потребі, чи притягнуті до відповідальності винні особи, чи здійснюються заходи для упередження відхилень та порушень, які були виявлені.

Рис.4.17 Послідовність процедур контролю під час перевірки облікової документації.

На рисунку 4.16 представлені способи і прийоми внутрішньогосподарського контролю, які діють в Університеті, і на основі яких будуть далі розроблені і погоджені процедури.

Залежності від обраного об'єкта внутрішньогосподарського контролю можна розділити і детально розглянути процедури, які ґрунтуються на даних облікової інформації (рис.4.17).

До основних напрямів внутрішньогосподарського контролю в КНУ імені Тараса Шевченка належать:

- перевірка дотримання чинних нормативних активів щодо складання, затвердження, внесення змін у місцеві бюджети.

- контроль за виконанням дохідної частини місцевих бюджетів.

- контроль виконання видаткової частини місцевих бюджетів.

- перевірка правильності зберігання майна

Для бюджетних установ, а саме таким є КНУімені Т.Шевченка важливе значення має контроль за виконанням кошторису. Основні напрями якого: контроль операцій з використання бюджетних і спеціальних позабюджетних коштів на рахунках у банку; контроль стану збереження майна університету, ревізія фактичних видатків на утримання університету.

Не менш важливим є контроль стану збереження майна. В університеті він проводиться за такими напрямами:перевірка зберігання, технічного стану та використання основних засобів, МШП; перевірка стану збереження матеріальних запасів; перевірка дотримання умов зберігання майна (повнота закріплення майна за місцями зберігання й експлуатації, матеріально-відповідальними особами; наявність та оформлення договорів про повну матеріальну відповідальність; оцінка добору кадрів на посади матеріально-відповідальних осіб; відповідність складських приміщень вимогам установленого порядку для забезпечення збереження матеріальних цінностей); перевірка стану обліку в матеріально відповідальних осіб; перевірка повноти та своєчасності проведення інвентаризації майна та відображення її результатів в обліку.

При проведенні інвентаризації одночасно здійснюється обстеження умов зберігання, використання та технічного стану окремих об'єктів основних засобів і МШП, видів матеріальних запасів за їхньою номенклатурою, а також перевірка стану обліку в матеріально відповідальних осіб за місцями зберігання та використання у структурних підрозділах університету.

Повнота закріплення об'єктів майна (основних засобів, МШП, продуктів харчування та інших запасів) перевіряється методом порівняння даних про залишки за субрахунками відповідних видів майна на перше число місяця в розрізі матеріально відповідальних осіб у книзі Журнал-Головна та оборотних відомостях. Наприклад, повнота закріплення господарських матеріалів і канцелярського приладдя перевіряється порівнянням даних книги Журнал-Головна про залишки на перше число місяця із субрахунку 234 "Господарські матеріали і канцелярське приладдя" з підсумковими даними оборотних відомостей про залишки матеріалів, відповідних за номенклатурою цієї облікової групи, у розрізі матеріально відповідальних осіб.

Правильність документального оформлення та відображення в обліку результатів інвентаризації контролюється методом нормативно-правової перевірки на відповідність вимогам інструкції з інвентаризації щодо документального оформлення, визначення та відображення її результатів в обліку. Повнота об'єктів інвентаризації визначається методом порівняння інвентарних описів з даними аналітичного обліку в оборотних відомостях.

Важливе значення у системі внутрішньогосподарського контролю має також ревізія фактичних видатків на утримання КНУ імені Тараса Шевченка: ревізія фактичних видатків на утримання бюджетної установи починається з перевірки наявності затвердженого єдиного кошторису доходів і видатків та розрахунків до нього, правильності його формування щодо вимог чинного законодавства України; загальна оцінка виконання єдиного кошторису доходів і видатків проводиться методом аналізу на підставі даних поточної звітності про кошторисні цільові призначення бюджетних коштів, касові та фактичні видатки в розрізі їхніх видів за кодами економічної класифікації видатків бюджету. Після цього здійснюється контроль фактичних видатків за ревізований період за місяцями року щодо їхньої правомірності, доцільності, достовірності, ефективності за видами таких видатків згідно з кодами економічної класифікації; особливої уваги заслуговує перевірка видатків на заробітну плати. Такі видатки належать до основних за обсягом видатків за кошторисом.

При виявленні відділом фінансово-господарського контролю порушень у веденні бухгалтерського обліку та у складанні фінансової звітності повідомляється головний бухгалтер і розглядається питання з приводу ліквідації цих порушень.

4.4 Оцінка системи внутрішньогосподарського контролю

Для того, щоб досягти високого ступеня впевненості від даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності університету, необхідно отримати достатню кількість доказів правильності роботи системи внутрішньогосподарського контролю, а відповідно і правильності підготовки фінансової звітності Університету. Для цього необхідно провести тестування системи внутрішньогосподарського контролю університету, визначити, наскільки повно виконуються вимоги до фінансової звітності, оцінити контрольну роботу щодо всіх статей звітності.

Відповідно до стандарту аудиту № 5 "An Audit of Internal Control Over Financial Reporting That Is Integrated with An Audit of Financial Statements", управлінський персонал може проводити тестування системи внутрішнього контролю університету за допомогою департаменту внутрішнього аудиту, залучати співробітників університету або використовувати метод самостійної оцінки. При цьому використання кожного з варіантів не виключає можливості параллельного моніторингу з боку управлінського персоналу. Незалежно від вибору методу, відповідальність за систему внутрішньогосподарського контролю (достовірність складеної фінансової звітності, тестування об'єктів контролю, збір доказів, виконання працівниками відповідних політик і процедур) несе керівництво.

До основних механізмів забезпечення ефективності системи внутрішнього контролю у КНУ імені Тараса Шевченка можуть належати:

1) розподіл функцій, пов'язаних зі збереженням активів, санкціонування та обліку операцій з ними між трьома особами;

2) ротація обов'язків серед виконавців господарських операцій;

3) здійснення заходів, спрямованих на "несподівану" зміну функціональних обов'язків чи виду роботи;

4) виконання фізичного нагляду за роботою окремих працівників чи підрозділів;

5) регулярне і часто позапланове проведення інвентаризацій.

Від оцінки ефективності системи внутрішнього контролю залежить необхідність дублювання контрольних процедур суб'єктами зовнішнього контролю. При цьому, за кожним питанням, визначеним у плані аудиту, дається окрема оцінка ефективності функціонування система внутрішнього контролю. Якщо система визнається ефективною, то суб'єкт зовнішнього контролю може прийняти рішення про недоцільність 100% перевірки відповідних операцій або документів та застосувати вибірку, і навпаки - якщо система внутрішнього контролю визнається неефективною, суб'єкт зовнішнього контролю збільшує обсяг вибірки і кількість процедур, які мають бути здійснені.

Внутрішній контроль є одним з найважливіших аспектів управління університетом, так як саме він забезпечує перевірку виконанням кошторису, контроль за наявністю та використанням матеріальних ресурсів, а також виявлення та усунення відхилень у фінансово-господарській діяльності та системі бухгалтерського обліку університету.

Розділ 5. Аналіз господарської діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка

5.1 Організація аналітичної роботи в універсітеті: мета планування та функції

В основі фінансового аналізу господарської діяльності університету лежить аналіз показників фінансового стану. Фінансовии? аналіз вивчає всю сукупність фінансових ресурсів, яка характеризується визначеною системою показників і?х наявності, розміщення та використання, управлінськии? використовує дані управлінського обліку, в основі яких - показники внутрішньоі? звітності за виробничими напрямками господарювання. Для всебічного вивчення результатів використання бюджетних коштів доцільно використовувати дані фінансового обліку для здіи?снення аналізу фінансово-господарськоі? діяльності, якии? початковим етапом має фінансовии? аналіз, завершальним - управлінськии? аналіз.

В процесі організаціі? аналізу виконання бюджетних програм університетом важливим є поділ фінансового аналізу на зовнішніи? (аналіз фінансовоі? звітності) та внутрішніи? фінансовии? аналіз, як складову управлінського аналізу, оскільки вони різняться за метою, суб'єктами аналізу, складом інформаціи?ноі? бази, спрямованістю та інструментарієм (Рис. 5.18).

Мета внутрішнього аналізу університету полягає в піднесенні ефективності управлінського процесу і суттєво залежить від цілеи?, яких бажає досягти менеджмент університету.

Особливістю внутрішнього аналізу є націленість на маи?бутнє, тобто и?ого перспективнии? характер, на відміну від зовнішнього, якии? переважно є ретроспективним.

Послідовність аналітичних процедур за результатами використання цільових бюджетних коштів наступна:

- вибір напрямків проведення аналізу (за програмами, в розрізі результативних показників певноі? програми тощо);

- розрахункова частина роботи - визначення кількісних та якісних показників виконання програми відповідно до поставленоі? мети;

- узагальнення отриманих результатів, виявлення взаємопов'язаних тенденціи?;

- обґрунтування альтернативних варіантів покращення результативності використання бюджетних коштів університетом.

Рис. 5.18 Взаємозв'язок бюджетних коштів, наданих на виконання бюджетних програм КНУ імені Тараса Шевченка

При здійснені фінансового аналізу застосовують величезну кількість методів досліджень, що можуть бути екстрапольовані в сферу аналізу бюджетних асигнувань. Вони поділяються на 2 основні групи: формалізовані і неформалізовані. Формалізовані побудовані на жорстко формалізованих аналітичних залежностях між показниками. До формалізованих методів належать такі: групування, порівняння, відносні та середні показники, графічні, елімінування, дисперсіи?нии? аналіз, кореляціи?нии? аналіз, сучаснии? багатофакторнии? аналіз.

На інформаціи?ному етапі визначаються система даних та способу і?х опрацювання, що дозволять максимально визначити цільове та раціональне використання бюджетних коштів університету на виконання бюджетних програм. Від рівня інформаціи?ного забезпечення залежить результативність отриманоі? інформаціі?, і?і? корисність.

Адміністративна складова організаціі? аналізу обумовлена рівнями управління, щодо яких здіи?снюється пізнання об'єктів аналітичного дослідження. У випадку університету це:?

а) рівень головного розпорядника коштів - Міністерсво освіти Украі?ни;

б) рівень розпорядників коштів - Київський національний університет;

в) рівень структурних підрозділів уніерситету.

Однiєю iз загальновизнаних ознак групування є подiл окремих видiв аналiзу залежно вiд часу проведення. У свою чергу, це визначає особливості адміністративного забезпечення аналізу. Для університету, як для виконавця бюджетних програм характерними є наступнии? (ретроспективнии?), оперативнии? та попереднiи? аналіз.

Пріоритетним для університету є наступнии?, до якого можна включити:

- фiнансово-економічнии? аналiз: здiи?снюється пiсля закiнчення кварталу або року на пiдставi вiдповiдного звiту виконавців програми;

- технiко-економiчнии? аналiз (внутрішньогосподарськии?): крiм економiчних показників, у ньому значна увага придiляється вивченню даних про використання технiки i технологiі?, iнших матерiальних ресурсів;

- функцiонально-вартiснии? аналiз - предмет и?ого вивчення пов'язании? з виконанням результативних показників, затверджених бюджетними програми;

- оперативнии? (поточнии?) аналіз - здiи?снюють за даними внутрішньоі? звітності виконавців бюджетних програм, і?х структурних підрозділів в процесi господарськоі? дiяльностi, або вiдразу по закiнченню окремих виробничих чи інших робіт (етапів виконання бюджетних програм);

- прогнознии? аналiз (перспективнии?, стратегiчнии?) застосовується на етапах підготовки інформаціі? щодо подальшого фінансування бюджетноі? програми університету.

Отже, на підставі проведеного аналізу можна зробити висновки, що організація аналізу для виконавців бюджетних програм є пошук раціональноі? системи аналітичноі? роботи та узагальнення і?і? результатів з метою прии?няття ефективних оперативних та стратегічних рішень щодо цільового та раціонального використання бюджетних асигнувань.

Для результативності проведення аналізу необхідно розглядати и?ого як ціліснии? процес проведення аналітичних процедур на методологічному, інформаціи?ному та адміністративному рівнях. Поставлені в процесі планування аналізу завдання обумовлюють пріоритетність елементів методу аналізу, перелік інформаціи?них джерел та форму і?х опрацювання, альтернативу організаціи?ного забезпечення, відтак, в центрі уваги залишається уніфіковании? підхід до отримання релевантноі? інформаціі?, що об'єктивно підтвердить довіру до одержувача коштів за вирішення державних завдань та и?ого спроможність зробити це на належному рівні.

5.2 Аналіз забезпеченості унверситету необоротними активами

Київський національний університет імені Тараса Шевченка володіє значним обсягом необоротних активів. Зі Звіту про рух необоротних активів, форма №5, та Балансу, форма №1, можна побачити всю інформацію про стан та рух необоротних активів унверситету.

За допомогою інформації, наданій у Звіті про рух необоротних активів, можна обрахувати такі коефіцієнти, представлені у таблиці 5.12.

Коефіцієнт відновлення = Сума введених необоротних активів / Балансова вартість необоротних активів. Коефіцієнт відновлення показує, що 4 % складає частка нових необоротних активів у складі фондів необоротних активів на кінець 2015 року.

Таблиця 5.12 Аналіз наявності і руху необоротних активів в університеті за відповідними показниками

№	Показники	2014	2015	Відхилення (+/-)
1	Наявність необоротних активів на початок року	2671416622	2599384618	102606950
2	Поступило та введено в експлуатацію	83512205	107445799,5	23933594,5
3	Вибуло в звітному році	155544209	4838849,02	-150705360
4	Наявність необоротних активів на кінець року	2599384618	2701991568	102606950
5	Коефіцієнт відновлення	0,032127683	0,039765409	0,00763773
6	Коефіцієнт вибуття	0,059838859	0,001790845	-0,058048
7	Коефіцієнт заміни	1,862532656	0,045035255	-1,8174974
8	Знос необоротних активів на кінець року	724387720	787438577,4	63050857,4
9	Коефіцієнт зносу	0,283300814	0,296156021	0,01285521
10	Коефіцієнт придатності необоротних активів	0,716697697	0,7038429	-0,0128548
Джерело: розроблено автором на основі фінансової звітності КНУ імені Тараса Шевченка.

Коефіцієнт вибуття = Вартість вибулих необоротних активів / сума всіх необоротних активів

Коефіцієнт вибуття показує, що у 2015 році 0,2 % необоротних активів вибуло, що на 5% менше ніж у 2014 році.

Коефіцієнт заміни = Сума вибулих основних засобів/ Сума введених необоротних активів

Оскільки, у 2014 році кількість вибулих основних засобів перевищувала кількість введених, то коефіцієнт заміни був більшим одиниці і дорівнював 1,86, у 2015 цей коефіцієнт = 0,04.

Коефіцієнт зносу = Сума зносу/Середня вартість необоротних активів

Даний коефіцієнт характеризує сутність фізичного зносу необоротних активів. Цей показник розраховується в динаміці. Збільшення коефіцієнту зносу звітного періоду у порівнянні з минулим періодом негативно характеризує роботу унверситету, а зменшення - навпаки позитивно.

Коефіцієнт придатності = Первісна вартість необоротних активів / Залишкова вартість необоротних активів

Зростання цього показника в динаміці позитивно характеризує роботу унверситету, а зменшення, навпаки - негативно.

Коефіцієнт придатності =1- коефіцієнт зносу

Таблиця 5.13 Розрахунок віддачі необоротних активів

№	Показники	2014	2015	(+/-)
1	Власні надходження	291203348	326942800,2	35739452
2	Середньорічна вартість необоротних активів	2599384618	2701991568	102606950
3	Віддача необоротних активів	0,112027803	0,121000674	0,0089729
Джерело: розроблено автором на основі фінансової звітності КНУ імені Тараса Шевченка.

Елементом аналізу необоротних активів є розрахунок віддачі необоротних активів (таблиця 5.13). Так у 2015 році віддача зросла на 0,004 порівняно з 2014. Для бюджетної установи, що надає освітні послуги, (а саме таким є КНУ імені Тараса Шевченка) показник, що характеризує віддачу необоротних активів є некоректним.



Рис. 5.19 Структура основних засобів університету на кінець 2015 р.

На основі інформації фінансової звітності КНУ імені Тараса Шевченка можна стверджувати, що на кінець 2015 року у активах установи налічувалося основних засобів на суму 2569771112 тисячі гривень, що на 99976241,13 тисячу гривень менше ніж на початок цього року.

На рисунку 5.2.1 зображена структура основних засобів університету. Таким чином, 76,7 % основних засобів становлять будинки та споруди, за 2015 рік їх величина зросла на 84173290 тис. грн.; машини та обладнання - 16,9 %, за 2015 рік їх величина зросла на 12162961 тис. грн., проте в загальній структурі основних засобів їх доля зменшилася на 0,6 %; інструменти, прилади та інвентар займають 5, 1 % структури і їх величина зросла за 2015 рік на 484591,4 тис. грн; 1 % займають у структурі транспортні засоби і протягом року їх вартість зросла на 484591,4 тис. грн. На кінець 2015 року з балансу університету вибули робочі і продуктивні тварини, протее на 61792,3 тис. грн. зросла вартість багаторічних насаджень.

Таблиця 5.14 Аналіз забезпеченості унверситету основними виробничими засобами за 2015 рік

№	Склад основних фондів	Фактична наявність	Зміни за рік
		Початок року	На кінець року
		тис. грн	%	тис. грн	%	тис.грн	%
1	Будинки та споруди	628004520	75,838	712177809,8	76,738	84173290	0,9
2	Машини та обладнання	144387649	17,436	156550610,2	16,868	12162961	-0,568
3	Транспортні засоби	9554343	1,154	10038934,4	1,082	484591,4	-0,072
4	Інструменти, прилади та інвентар	44600512	5,386	47660456,46	5,135	3059944	-0,251
5	Робочі і продуктивні тварини	500	0,000	0	0	-500	0,000
6	Багаторічні насадження	445118	0,054	506910,3	0,055	61792,3	0,001
7	Інші основні засоби	1095069	0,132	1129230,9	0,122	34161,9	-0,011
8	Всього	828087711	100	928063952,1	100	99976241	-
Джерело: розроблено автором на основі Звіту про рух необоротних активів КНУ імені Тараса Шевченка.

За допомогою даних фінансової звітності про основні засоби та їх знос розрахуємо коефіцієнт зносу - співвідношення зносу основних засобів до їх вартості.

Таблиця 5.15 Коефіцієнт зносу основних засобів

		2013	2014	2015
1	Основні засоби	2609400735	2469794871	2569771112
2	Знос основних засобів	695000967	683005769	727577226,5
3	Коефіцієнт зносу	0,266	0,276	0,283

Таким чином, протягом 2013-2015 рр., спостерігається тенденція до зниження рівня придатності основних фондів КНУ імені Тараса Шевченка, що характеризує погіршення технічного стану машин та обладнання. Коефіцієнт зносу основних фондів збільшується з кожним роком, що є негативною тенденцією.

Отже, на основі аналізу необортних активів КНУ імені Тараса Шевченка, можна зробити висновок, що в університеті майже не відбувається відновлення необоротних активів, а коефіцієнт зносу основних засобів щороку збільшується.

5.3 Аналіз використання трудових ресурсів в університеті

В університеті офіційною статистичною звітність про використання трудових є: "Звіт з праці" (річний та щомісячні); "Звіт про використання робочого часу" (щоквартальний); щомісячний "Звіт про стан заборгованості із заробітної плати"; річний звіт "Чисельність окремих категорій працівників та підготовка кадрів". Інформаційна база для такого аналізу ґрунтується також на зведених матеріалах первісного обліку (табелях, відомостях, особових рахунках), разових обстежень, опитувань тощо, більшість з яких є документами управлінського обліку. Готують їх відповідні функціональні служби університету, як: відділи праці та заробітної плати, кадрів, планово-економічний, бухгалтерія, а також цехи та дільниці.

Аналізуючи характеристику динаміки чисельності працівників в університеті (з обов'язковим виділенням чисельності працівників основної діяльності) за останні 2 роки, дає змогу оцінити, як університет успішно витримує конкурентну боротьбу на ринку освітніх послуг та високо інтелектуальних трудових ресурсів.

В університеті персонал поділяється на: адміністративний, науково-педагогічний (за рахунок загального та спеціального фондів), науково-дослідницький, навчально допоміжний та обслуговуючий.

Проводячи аналіз структури трудових ресурсів (Табл. 5.16) можна дати високу оцінку щодо забезпеченості університету працівниками за кількістю, структурою, кваліфікацією і культурно-освітнім рівнем та характеристики руху робочої сили. Метою такого аналізу є виявлення внутрішніх резервів економії робочої сили у зв'язку з більш раціональним розміщенням працюючих, їхнім завантаженням і використанням відповідно до отриманої професії, спеціальності і кваліфікації.

Аналіз чисельності персоналу проводиться в цілому і за кожною категорією окремо, оскільки роль і значення окремих категорій персоналу у освітній діяльності університета різні. Аналіз чисельність працівників показує абсолютну і відносну забезпеченість університету робочими кадрами.

З проведеного аналізу визначається скорочення працівників основної діяльності на 64 працівника, що показує досягнення запланованого обсягу виконання робіт без суттєвих змін, що є позитивним чинником. Найбільших втрат зазнав викладацький склад, що формується за рахунок спеціального фонду, через неспроможність оплати освіти на контракній основі що призвела економічна криза.

Таблиця 5.17 Оцінка структури трудових ресурсів КНУ імені Тараса Шевченка

Показник	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення, %
	чол.	%	чол.	%	чол.	%
Всього	4602.5	1,0999	4537,89	1,0000	- 64.61	0,98
в т.ч чисельність персоналу:
адміністративний	205	0,0445	205	0,0452	0	0
науково-педагогічний:
- загальний фонд	1800	0,3911	1800	0,3967	0	0
- спеціальний фонд	824	0,2791	774	0,1706	-50	0,93
науково-дослідний	477.5	0,1037	473,39	0,1043	- 4,11	0,99
навчально-допоміжний	954	0,2072	943,5	0,2079	- 10,5	0,98
обслуговуючий	342	0,0743	342	0,0754	0	0
Джерело: Складено автром на основі штатого розпису КНУ імені Тараса Шевченка

Незначні зміни також відбулись через скорочення фінансування державою працівників науково-дослідної та навчально-допоміжної сфери. Найбільшу питому вагу трудових ресурсів займає фізичний факультет та філологічний інститут університету (табл. 5.18), що є досить позитивним для залучення більшої кількості студентів до навчання на комерційній основі.

Таблиця 5.18 Підрозділи університету з найбільшим складом інтелектуальних трудових ресурсів КНУ імені Тараса Шевченка.

Підрозділ	Адміністративний	Науково-дослідний	Навчально-допоміжний	Всього
ФАКУЛЬТЕТИ
Фізичній	4	96	120,35	220,35
Хімічний	3	76,5	101,65	181,15
Радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем	3	91	52,45	146,45
ІНСТИТУТИ
Філологічний	4	131,5	12,85	148,35
КІМО	43	77,5	19,7	140,2
Високих технологій	6	23	34,35	63,35
Джерело: Складено автром на основі штатого розпису КНУ імені Тараса Шевченка

Таблиця 5.19 Аналіз руху робочої сили КНУ імені Тараса Шевченка

№	Показники	Минулий рік	Звітній рік	Відхилення,%
1	Серельнооблікова кількість працівників	4602,50	4537,89	0,98
2	Прийнято разом	45,50	23,72	0,52
3	Вибуло разом	64,61	32,42	0,50
	з них:			0,00
	за власним бажанням	64,61	32,42	0,50
	за порушення трудової дісципліни			0,00
4	Коефіцієнт обороту по прийому	0,0099	0,0052	-0,0047
5	Коефіцієнт обороту по вибуттю	0,0140	0,0071	-0,0069
6	Коефіцієнт плиності кадрів	0,0140	0,0071	-0,0069
7	Коефіцієнт постійності персоналу	0,9958	0,9981	-0,0022
Джерело: Складено автром на основі штатого розпису КНУ імені Тараса Шевченка

З об'єктивних і суб'єктивних причин чисельність персоналу університету змінюється. Наведені дані аналізу руху робочої сили (Табл 5.20) показують, що тенденція плиності кадрів за останні два роки в університеті відсутня. Це свідчить про те, що університет веде цілеспрямовану політику кадрів, щодо залучення до роботи перспективних висококваліфікованих працівників, у тому числі й молодих фахівців. В університеті також має місце і зворотне явище - недостатній оборот робочої сили, коли уповільнюється необхідне оновлення кадрів унверситету. Про це свідчить зростання кількості працівників пенсійного віку.

При аналізі забезпеченості унверситету робочою силою важливим є вивчення руху робочої сили. З цією метою розраховують коефіцієнти обороту по прийому, вибуттю кадрів та коефіцієнт плинності кадрів.

Продуктивність праці є одним з найважливіших якісних показників роботи університету, яка виражається ефективністью витрат праці університетом.

Рівень продуктивності праці характеризується співвідношенням обсягу виконаних робіт і витрат робочого часу. Від рівня продуктивності праці залежать якість освітніх послуг яка визначає престиж університету, рейтинг та можливість отримати достатній рівень забезпеченості спеціального фонду за рахунок розширення ліцензіонованого обсягу у наслідок збільшення попиту на якісні освітні послуги та можливості зниження собівартості послуг для приваблення більшого спектру ринку освітніх послуг. Що сприятиме підвищенню продуктивності праці шляхом підвищенням заробітної плати. Тому метою аналізу продуктивності праці є виявлення можливостей подальшого збільшення попиту за рахунок зростання продуктивності праці, більш раціонального використання працюючих і їх робочого часу.

Аналіз продуктивності праці адміністративного персоналу (табл. 5.21) показує не зміність середьнооблікової чисельності персоналу та якість виконання послуг, що пояснюється незначним зниженням заробітної плати.

Таблиця 5.21 Аналіз продуктивності праці КНУ імені Тараса Шевченка

	Адміністративний персонал
№	Показники	Минулий рік	Звітній рік	Відхилення,%
1	Надходжень усього, грн	12670656,00	11770256,00	0,92
2	Середньомісячна чисельність працівників	205,00	205,00	0,00
3	Середня тривалість робочого дня (год)	8,00	8,00	0,00
4	Серелднє число днів роботи на 1 працюючого адмін персоналу	21,00	21,00	0,00
5	Сер-год виробіток працюючого	29,76	25,31	0,85
6	Сер-дений виробіток працюючого

Подобные документы

• ТОВ "Простір бухгалтерські послуги"

  Організаційно-економічна характеристика пвдприємства. Організація бухгалтерського обліку. Облік необоротних активів і фінансових інвестицій. Облік праці та заробітної плати. Облік грошових коштів і розрахункових операцій. Реалізація внутрішнього контролю.
  
  отчет по практике [583,0 K], добавлен 20.04.2019
  

• Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

  Законодавчо-нормативне регулювання бухгалтерського обліку в Україні. Особливості організації обліку необоротних матеріальних активів, витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції. Облік надходження, вибуття запасів та бартерних операцій.
  
  курсовая работа [38,4 K], добавлен 19.08.2010
  

• Бухгалтерський облік

  Сутність бухгалтерського обліку, його принципи та об’єкти. Метод бухгалтерського обліку. Система бухгалтерського обліку. Облік грошових коштів. Облік інвестицій. Облік необоротних активів. Облік запасів. Облік готової продукції, товарів та реалізації.
  
  курс лекций [92,0 K], добавлен 15.11.2008
  

• Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТзОВ "Авто-Лайф"

  Організаційна структура ТОВ "Авто-Лайф". Організація бухгалтерського обліку на підприємстві. Користувачі даних бухгалтерського обліку. Податковий календар головного бухгалтера. Облік грошових коштів, розрахункових та кредитних операцій. Облік розрахунків
  
  отчет по практике [55,3 K], добавлен 08.12.2004
  

• Організація бухгалтерського обліку на ТОВ "Подільський господар"

  Облік грошового обігу, розрахункових операцій, інвестицій, розрахунків з оплати праці і страхування, необоротних активів, матеріальних запасів, витрат виробництва та випуску продукції, доходів, власного капіталу. Складання та подання фінансової звітності.
  
  отчет по практике [32,2 K], добавлен 16.03.2015
  

• Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

  Організація роботи бухгалтерського апарату підприємства, функціональні обов’язки, права та відповідальність бухгалтерів. Методика первинного, аналітичного та синтетичного обліку. Організація та форми фінансової звітності, основні прийоми калькулювання.
  
  отчет по практике [50,5 K], добавлен 18.09.2010
  

• Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

  Принципи та методи процедур при відображенні господарських операцій. Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості, необоротних активів. Калькуляція собівартості виробів, що випускаються. Облік доходів і витрат діяльності підприємства, їх проводки.
  
  отчет по практике [52,7 K], добавлен 10.04.2014
  

• Організація та шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку необоротних активів на прикладі приватного підприємства "Мартиненко"

  Теоретичні аспекти організації бухгалтерського обліку необоротних активів. Виробничо-економічна характеристика підприємства ПП "Мартиненко", як об’єкта дослідження. Облікова політика, організація первинного та синтетичного обліку необоротних активів.
  
  курсовая работа [244,1 K], добавлен 03.02.2013
  

• Організація та методика обліку основних засобів, капіталу, доходів та витрат підприємства, на прикладі "ПКП Євразія"

  Організаційно-правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Організація та вимоги до первинного обліку. Аналітичний та синтетичний облік господарських операцій підприємства. Облік активів.
  
  курсовая работа [117,8 K], добавлен 22.12.2008
  

• Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

  Значення бухгалтерського обліку в діяльності організації, його принципи та правове регулювання, міжнародні стандарти. План рахунків та його характеристика. Організація обліку грошових коштів та операцій над ними. Облік товарно-матеріальних цінностей.
  
  учебное пособие [369,1 K], добавлен 01.07.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам