Облік та контроль кредиторської заборгованості в бюджетній сфері

Крім того, серед найбільш проблемних питань у сфері правового забезпечення державного фінансового контролю є те, що в наявності не лише розрізненість зовнішнього та внутрішнього державного фінансового контролю, їх відомча закритість, а й штучне протиставлення різних контролюючих органів на фоні відсутності однозначного тлумачення їх повноважень і належної узгодженості й координації дій. Це, у свою чергу, спричиняє: дублювання функцій різних контролюючих органів у сфері державного фінансового контролю, що спричиняє нераціональне використання бюджетних коштів на їх утримання, знижує дієвість контролю за обґрунтованістю бюджетної політики, законністю й ефективністю формування бюджетів і використання бюджетних коштів; недостатню співпрацю органів державного відомчого та незалежного фінансового контролю, координацію їх дій; нерозвиненість контролю дохідної частини державного і місцевих бюджетів; перебування одних питань державного фінансового контролю в центрі підвищеної уваги контролюючих органів, а відтак, здійснення за ними постійних перевірок, здійснюваних за різною методологією, що призводить до суперечливих результатів, за одночасного ігнорування інших об'єктів контрольної діяльності; невиконання вимоги повного охоплення державних коштів і майна фінансовим контролем, що зумовлює перебування значної частини державних коштів поза контролем і неможливість порівняння отриманих результатів, оскільки загального обліку контрольних заходів, здійснюваних різними установами, не існує; перевірку з року в рік тих самих одержувачів коштів державного бюджету, які отримують найбільші обсяги фінансування, оскільки головним критерієм ефективності діяльності органів державного фінансового контролю є сума виявлених фінансових порушень; відсутність чітких механізмів відшкодування коштів, у використанні яких допущені фінансові порушення; відсутність єдиної методологічної бази та технології здійснення державного фінансового контролю; недостатнє використання своїх повноважень територіальними структурними підрозділами державних контролюючих органів; відсутність системного зв'язку між внутрішніми нормативними документами органів державного фінансового контролю, а відтак, і непорівнянність у роботі і в її оцінці; концентрацію уваги контролерів, головним чином, на виявленні фактів порушень, а не причин їх виникнення.

Напрямком підвищення ефективності контролю видатків бюджетних установ, вважаємо, є чітке розмежування функцій і прав фінансових органів під час реалізації контрольних заходів щодо здійснення видаткової частини бюджету. Результати дослідження подані на рис.4.3.

З метою вирішення наявних проблем варто здійснити ряд заходів, зокрема:

- впровадження нових та вдосконалення існуючих нормативних документів, що регулюють планування видатків і витрачання бюджетних коштів та матеріальних запасів; встановлювали б єдині принципи здійснення державного фінансового контролю, єдині стандарти, прийнятні для застосування всіма органами, уповноваженими на здійснення фінансового контролю в державі, та порядок їх звітування; процедура формування правового забезпечення державного фінансового контролю мали би передбачати створення шестирівневої системи нормативно - правових актів,

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 4.3 - Функції державних органів у здійсненні контролю видатків бюджетних установ

представлених Концепцією розвитку системи фінансового контролю в Україні, Концепцією розвитку системи державного фінансового контролю, Законом України "Про державний фінансовий контроль", професійними стандартами та Етичним кодексом державного фінансового контролю, роз'ясненнями до стандартів, внутрішніми документами органів державного фінансового контролю;

– встановлення предмету і розміру фінансового контролю, який повинні проводити головні розпорядники бюджетних ресурсів, підвідомчі установи, органи Державного казначейства;

– встановлення відповідальних посадових осіб за неналежне здійснення або невиконання визначених функцій.

На сьогодні система державного внутрішнього фінансового контролю в Україні лише частково враховує основні принципи систем державного внутрішнього фінансового контролю у країнах ЄС. Складовими зазначених систем у країнах ЄС є фінансове управління і контроль,внутрішній аудит та їх гармонізація на центральному рівні. У сучасних моделях державного управління базовим елементом системи державного внутрішнього фінансового контролю є загальна відповідальність керівників органів державного і комунального сектору перед парламентом та громадськістю. Тому базовим елементом зазначеної системи в країнах ЄС є фінансове управління і контроль як функція керівників, відповідальних за діяльність конкретного органу. У законодавчих актах не розкрито суть поняття внутрішнього контролю. Зазначене питання також не має належного наукового та методичного обґрунтування. Як наслідок, дієве функціонування внутрішнього контролю в органах державного і комунального сектору на даний час не забезпечено. Недостатнім є розуміння керівниками таких органів усіх рівнів їх персональної відповідальності за діяльність та досягнення мети очолюваних ними органів. Фактично у системі внутрішнього контролю повинні бути задіяні всі підрозділи органів державного і комунального сектору.

Основою державного внутрішнього фінансового контролю, що здійснюють органи державної фінансової інспекції (одночасно з різними видами аудиту) та контрольно-ревізійні підрозділи центральних органів виконавчої влади, є інспектування. Такий контроль за діяльністю органів державного і комунального сектору спрямований переважно на виявлення правопорушень і притягнення винних в їх вчиненні осіб до відповідальності, а не на оцінку результатів, досягнутих в управлінні державними фінансами.

З метою посилення самоконтролю, пропонує впровадити «інструкцію» дій бухгалтера Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації у період звітності, яка наглядна представлена на рисунку 4.4.



Рисунок 4.4. - «Інструкція» самоконтролю бухгалтера у період звітності

Крім того, пропонуємо Одеської обласної державної адміністрації створити службу внутрішнього контролю як елемент системи управління діяльністю структурних підрозділів, у т.ч. управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку, що буде спрямовуватися на виправлення допущених помилок і попередження виникнення нових. З метою попередження ексцесів в обліку, які створюються у процесі функціонування установи, та уникнення штрафів і санкцій, які виникають у результаті проведених ревізій, варто влаштувати внутрішній контроль в установах шляхом створення посади внутрішнього контролера.

Тому, запропоновано утворити дві нові посади - внутрішній контролер та помічник контролера. Дані посади забезпечать, по-перше, реалізацію обов'язків щодо виконання та перевірки руху грошових коштів, по-друге, організацію постійного контролю за функціонуванням установи загалом та окремо за діяльністю бухгалтерською службою: правильність заповнення документів, наявність необхідних реквізитів, достовірність розрахунків для попередження помилок і зловживань, уникнення їх у майбутньому. Впровадження нових посад внутрішнього контролера та його помічника в Одеській ОДА вимагає розробити відповідну посадову інструкцію. Вважаємо, що дані посадові інструкції мають включати пункти базової посадової інструкції провідного бухгалтера - аудитора, а також враховувати особливості нових посад.

Серед основних вимог до кваліфікації контролера варто зазначити такі: стажу роботи - не менше 1 року на посаді внутрішнього контролера та 2 років на посаді бухгалтера; знання правил документообігу і технології обробки облікової інформації в установі, володіння нормативно - правовою базою, що стосується ведення касових операцій, порядку ведення внутрішнього обліку, подання звітності щодо виконуваних обов'язків.

З метою покращення роботи служби внутрішнього контролю пропонуємо поділити її на дві системи: бухгалтерський та адміністративний контроль. Графічно поділ служби внутрішнього контролю представимо на рисунку 4.5.

Бухгалтерський контроль має на меті надання впевненості у наступному:

– операції, що були здійснені, були дозволені керівництвом установи;

– операції відображаються та оцінюються відповідно до вимог облікової політики установи та бюджетного законодавства;

– існуюча систематичність аналітичного обліку здатна надати детальну інформацію щодо витрачання ресурсів та рух необоротних активів установи;

В свою чергу, система адміністративного контролю має включати такі елементи:

– побудову організаційної структури Одеської ОДА;

– порядок затвердження і делегування повноважень та обов'язків працівників установи;

– вибір методів контролю, що вживаються керівництвом для проведення аналізу результатів діяльності структурних підрозділів;

– додержання принципів та застосування практики у сфері трудових відносин;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 4.5 - Служба внутрішнього контролю в установі

– моніторинг діючої системи бухгалтерського обліку, принципи його здійснення та заходи контролю.

Запропонована служба внутрішнього контролю має функціонувати за двома напрямками. Узагальнену схему подано на рис. 4.6.

Вважаємо, що при запровадженні внутрішнього контролю в Одеській ОДА варто врахувати два напрямки: виявлення недоліків та можливих помилок, а також дослідження причин їх виникнення та шляхи усунення.

Ефективна система внутрішнього контролю повинна виявляти можливі ризики діяльності установи: крадіжки, зловживання, перевитрати, шахрайства тощо.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 4.6 - Напрямки застосування внутрішнього контролю в установі

Система внутрішнього контролю в Одеській ОДА має функціонувати за такими напрямами:

– дбайливе зберігання та ефективний розподіл основних фондів та ресурсів структурних підрозділів;своєчасне пристосування структурних підрозділів до змін у законодавстві, економічному, політичному та соціальному середовищі;

– забезпечення ефективної діяльності структурних підрозділів;

– поетапний розвиток структурних підрозділів в умовах сучасності.

Доцільно розробити можливі етапи реалізації контрольних заходів ефективності здійснення видатків бюджетних установ (рис.4.7).

Перший етап контролю видатків бюджетної установи - планування, в ході якого формується перелік завдань та цілей контрольних процедур, джерела інформації та об'єкти обліку видатків.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 4.7 - Етапи організації контролю видатків бюджетних установ

У річній Програмі внутрішнього контролю варто зазначати напрямки використання бюджетних коштів щомісячно у розрізі загального та спеціального фондів, та заплановані показники ефективності здійснення видатків бюджетної установи. Розробка такої програми має проводитися у тісному взаємозв'язку служби внутрішнього аудиту і бухгалтерії.

Другий етап включає реалізацію контрольних процедур й аналіз ступеня виконання Програми внутрішнього контролю.

Третій етап - це підведення підсумків контролю, складання звітів про результати перевірок, контроль за дотриманням наданих рекомендацій тощо.

Вважаємо, що результативність контрольних заходів потребує їх оцінки. Для об'єктивної та неупередженої оцінки роботи служби внутрішнього контролю можна скласти опитувальний лист, підсумки якого дали б змогу охарактеризувати стан системи контролю в бюджетній установі.

Таким чином, система контролю фінансово-бюджетної дисципліни повинна ґрунтуватися на внутрішньому контролі та управлінні в кожній установі, підприємстві та організації, основною метою якого є попередження і недопущення фінансово-бюджетних порушень. Гармонізація і координація внутрішнього контролю та управління має відбуватися на центральному рівні державного управління. Стежити за дотриманням законності, єдиних вимог і стандартів у діяльності служб та посадових осіб внутрішнього фінансового контролю мають незалежні зовнішні контрольні органи на центральному та місцевому рівнях. Принципи побудови системи система контролю фінансово - бюджетної дисципліни на даному етапі розвитку мають кореспондуватися з принципами, на яких ґрунтується бюджетна система України: єдність, обґрунтованість, самостійність, повнота, цільове використання бюджетних коштів, відповідальність учасників бюджетного процесу.

У розділі 4 були розглянуті шляхи удосконалення обліку кредиторської заборгованості, його автоматизації та контролю фінансово - бюджетної дисципліни та запропоновані конкретні дії: введення нових форм фінансової та бюджетної звітності (див.додатки И-Л), поділ активів та зобов'язань на поточні та довгострокові, застосування наказу про облікову політику сприятиме повноті відображення в бухгалтерському обліку всіх факторів діяльності бюджетних установ, своєчасності відображення фактів господарської діяльності в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, відображенню доходів і витрат у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від надходження чи сплати грошових коштів, посилять самоконтроль та внутрішний контроль, дотриманню вимог Бюджетного Кодексу України про економне та ефективне витрачання бюджетних коштів. Крім того, зазначені заходи будуть сприятиме виконанню одному із напрямків напрямів Стратегії модернізації системи обліку у державних установах.

Крім того, було встановлено, що впровадження Інтегрованої інформаційно - аналітичної системи управління державними фінансами безпосередньо пов'язано з шляхами реформування в бюджетної сфері.

Система контролю фінансово - бюджетної дисципліни повинна ґрунтуватися на внутрішньому контролі та управлінні в кожній установі, підприємстві та організації, основною метою якого є попередження і недопущення фінансово-бюджетних порушень. Гармонізація і координація внутрішнього контролю та управління має відбуватися на центральному рівні державного управління. Стежити за дотриманням законності, єдиних вимог і стандартів у діяльності служб та посадових осіб внутрішнього фінансового контролю мають незалежні зовнішні контрольні органи на центральному та місцевому рівнях. Принципи побудови системи система контролю фінансово - бюджетної дисципліни на даному етапі розвитку мають кореспондуватися з принципами, на яких ґрунтується бюджетна система України: єдність, обґрунтованість, самостійність, повнота, цільове використання бюджетних коштів, відповідальність учасників бюджетного процесу.

РОЗДІЛ 5. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Відповідно до теми дипломного проекту «Особливості обліку та контролю кредиторської заборгованості в умовах реформування бюджетного обліку в бюджетному секторі» заходи з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях передбачені в цьому та інших розділах проекту стосовно робочого місця бухгалтера Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації.

Місце роботи бухгалтера постійне, розташоване в окремому робочому приміщенні, основна частина роботи бухгалтера виконується із застосування персонального ЕОМ.

Приміщення, де працює бухгалтер, має розміри 16*6*2,8м, в якому є 2 вікна з розмірами 2*2,5м. Робота бухгалтера відноситься до категорії 1 - легка фізична робота згідно ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми виробничих приміщень [17].

5.1 Аналіз можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Умови праці визначаються відповідно до ГОСТ 19605-74 «Організація труда. Основні поняття. Терміни та визначення» комплексом санітарно - гігієнічних і технічних факторів, що впливають на здоров'я людини. Застосування обчислювальної техніки дозволяє істотно поліпшити умови праці і збільшити обсяг виконуваних робіт, однак при цьому мають місце шкідливі і небезпечні виробничі фактори, дії яких піддаються бухгалтер.

5.1.1 Повітря робочої зони

На робочому місці велике значення відводиться створенню комфортних умов праці, які забезпечуються параметрами мікроклімату ступенем запиленості повітря. Загальні санітарно - гігієнічні вимогу до стану повітря робочої зони нормуються за (ДСН 3.3.6.042-99) [17].

В приміщенні де працює бухгалтер небезпечними та шкідливими факторами, пов'язаними з повітрям робочої зони, можуть бути підвищена запиленість повітря й наявність надмірної кількості шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Причиною перерахованих факторів є вплив зовнішнього навколишнього середовища і відсутність або недостатнє кондиціювання або недостатня вентиляція приміщення.

При роботі ЕОМ не виділяє ніяких токсичних речовин. Лазерний принтер та ксерокопіювальна техніка виділяють озон, але його припустима гранична концентрація (ПДК=0Д мг/м³ ) не перевищується. При подиху люди виділяють двоокис вуглецю.

Підвищена запиленість та вище перераховані шкідливі речовини усуваються за допомогою сполучення природної і механічної вентиляції (змішана вентиляція). В якості механічної вентиляції використана вмонтована система кондиціонування LG JET COOL gold (модель:S18LHP LS6H186TLM1), вентиляція - 840 м³/год, багатоступінчаста система очищення повітря).

5.1.2 Мікрокліматичні параметри

До небезпечних і шкідливих факторів, що належать до мікроклімату робочої зони:

- підвищена або знижена температура;

- підвищена або знижена вологість;

- підвищена інтенсивність теплового випромінювання.

Причиною перерахованих вище факторів є вплив зовнішнього навколишнього середовища і відсутність або недостатнє кондиціювання або недостатня вентиляція приміщення.

Пристрої, що складають обчислювальну систему, в процесі роботи виділяють теплову енергію в навколишнє середовище, що призводить до підвищення температури в приміщенні.

З метою створення нормальних умов для робітників підприємства встановлені норми виробничого мікроклімату(ДСН.3.3.6.042-99) [17].

Одним з нормованих параметрів є температура повітря робочої зони в приміщені, що нормується з урахуванням надлишку явної теплоти, виконуваних робіт і сезонів року. Нормуються оптимальні і припустимі параметри для холодного і теплого періодів року. Ці параметри зведені в табл.5.1.

При цьому температура стін не повинна відрізнятися більше чим на 2 °С від оптимальних величин. Інакше робочі місця необхідно видалити не менш ніж на 1 м від стін. В той же час для стабільної роботи обчислювальної техніки необхідна температура повітря в границях 20-25 °С та відносна вологість 40 - 70%. Ці дані збігаються з оптимальними умовами роботи людини (табл.5.1).

Таблиця 5.1 - Нормування припустимих і оптимальних параметрів для теплого і холодного періоду років

Найменування параметру	Період року
	Холодний	Теплий
	Оптимальні	Допустимі	Оптимальні	Допустимі
Температура, °С	22-24	21-25	23-25	22-28
Відносна вологість, %	40-60	не більше 75	40-60	55
Швидкість руху, м/с	не більше 0,1	не більше 0,1	не більше 0,1	0,1-0,2

Температура і відносна вологість повітря дуже впливають на організм людини і роботу устаткування ЕОМ. При підвищенні температури повітря людина починає себе почувати себе почувати дискомфортне і підвищується імовірність перегріву ЕОМ. При вологості повітря до 40% стає крихкою основа магнітної стрічки і диска, підвищується знос магнітних голівок, виходіть з ладу ізоляція проводів, а також виникає статична електрика при

роботі носіїв інформації в ЕОМ. При відносній вологості повітря більше 75 - 80% знижується опір ізоляції, змінюються робочі характеристики елементів ЕОМ, змінюють свої якості і розміри носії інформації, росте імовірність відмовлень.

Для стабільності вище вказаних параметрів у приміщенні встановлена система кондиціювання LG JET COOL gold (модель: S18LEP LSBH186TLM1), потужність й обігріву - 5,42 кВт), а також взимку діє центральне опалення.

5.1.3 Шум

В приміщені, де працюють бухгалтер при роботі на ЕОМ має місце тональний шум, створений працюючими вентиляторами охолодження блоків живлення, у звуковому діапазоні 50 - 100 Гц. Вироблений шум - постійний, тому що за час роботи комп'ютера він змінюється менш чим на 5 дБА.

Іншими джерелами шуму є кондиціонер, принтери, нагромаджувачі на гнучкому і твердому магнітному дисках, а також периферійні пристрої і вентиляційні системи. Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 «Шум. Загальні вимоги до безпеки» з застосуванням ЕОМ відноситься до категорії «приміщення конструкторських бюро, розраховувачів, програмістів обчислювальних машин, лабораторії для теоретичних робіт і обробки експериментальних даних». Нормованою шумовою характеристикою робочих місць при постійному шумі є рівні звукових тисків у децибелах в октавних смугах. У таблиці 5.2 приведені припустимі рівні звукового тиску на робочому місці. Рівень звукового тиску виробленого вентилятором охолодження перевищує 45 дБА, що не відповідає ГОСТ 12.1.003-83 «Шум. Загальні вимоги безпеки» тому потрібно провести розрахунок рівня шуму, та звукопоглинаючого кожуха.

Таблиця 5.2. - Нормативне значення рівнів шуму на робочому місці бухгалтера

Рівень звукового тиску в дБ в активних смугах з середньо-геометричними частотами, Гц	Рівень звуку, дБА
31,5	86
63	71
125	61
250	54
300	49
1000	45
2000	42
4000	40
8000	38

5.1.4 Освітлення

Відсутність чи недолік природного або штучного освітлення робочої зони виникає з наступних причин:

- відсутність вікон, недостатні їхні розміри або невірне їх розміщення,

- відсутність чи недостатня кількість або невірне розміщення світильників.

Раціонально обрана освітленість робочого місця є одним з найважливіших факторів попередження травматизму і професійних захворювань. Правильно організоване освітлення створює сприятливі умови праці, не стомлює очі і як наслідок підвищує продуктивність праці.

Недостатнє освітлення призводить до напруги зору, послаблює увагу, викликає передчасну втому. Надмірно яскраве освітлення викликає роздратування і різь в очах, а неправильний напрямок світла в робочій зоні створює різкі тіні і відблиски, що може привести до нещасного випадку або професійного захворювання.

Освітлення на робочому місці бухгалтера повинно бути достатнім для нормальної зорової роботи з рукописними і друкованими текстами. Згідно ДБН.В.2.5.28-2006 «Природне штучне освітлення» робота з текстами відноситься до зорових робіт високої точності з розмірами найменшого об'єкта розрізнення 0,3-0,5 мм. Відповідно до задач зорової роботи економіста приміщення відноситься до 1 групи приміщень. До цієї групи відносяться приміщення, у яких виробляється розрізнення об'єктів зорової роботи при фіксованому напряму лінії зору працюючого на робочу поверхню.

В приміщенні джерелом природного освітлення є 2 вікна розміром 2x2,5 м кожне, а джерелом штучного - растрові світильники ESSystem 7012 В320/2 х26Т ЕVG (світловий потік - 3600 лк, потужність - 58 Ватт, кількість - 24 штуки), які являють собою люмінесцентні лампи з електронним ПРП (пусковим регулюючим пристроєм) й можливістю регулювання рівня освітлення та дають менше відблисків на монітор й не дратують очі на відміну від звичайних ламп. Таким чином, на робочій поверхні пряма освітленість складає 521 як, а опосередкована - 99 лк, що задовольняє вимогам ДБН.В.2.5.28.-2006 «Природне і штучне освітлення». Для такого типу приміщень і розряду зорової роботи нормоване значення коефіцієнту природної освітленості (КПО) робочої поверхні повинний складати 0,5%, а освітленість при штучному освітленні повинна складати 150 лк. Освітленість, що рекомендується для роботи з екраном дисплея складає 200 лк, а при роботі з екраном у сполучені з роботою над документами - 400 лк.

5.1.5 Вібрація

Причинами вібрації є: проникаюча вібрація, вентиляція, периферійні пристрої. Робота з ЕОМ відноситься до категорії 3 тип «у». Основним джерелом вібрації являються вентилятори, розташовані в системному блоці, щитах управління, щиті серверів. Нормування виробляється згідно ГОСТ 12.1.012-90 «Вібраційна безпека. Загальні положення».

Таблиця 5.3 - Рівень вібрації

Категорії вібрації по санітарних нормах і критерій оцінки комфорту	Характеристика умов і приклади джерел вібрації
Середньогеометрична частота смуг	Вібрація на робочих місцях працівників розумової праці персоналу, що не займається фізичною працею	Заводоуправлінння, конструкторське бюро, лабораторії і навчальні приміщення, ОЦ
	м/с2 1/1 окт	дБ 1/1 окт	м/с 1/1 окт	дБ 1/1 окт
1	2	3	4	5
1,6
2,0	0,2	86	0,18	91
2,5
3,15
4,0	0,014	83	0,063	82
5,0
6,3
8,0	0,014	83	0,032	75
10,0
12,5
16,0	0,028	89	0,028	75
20,0
25,0
31,5	0,056	95	0,028	75
40,0
50,0
63,0	0,112	101	0,032	75

5.1.6 Електромагнітне, іонізуюче випромінювання

Рівень електромагнітних випромінювань нормується за ГОСТ 12.1.006-84 «Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях та вимоги до проведення контролю» і за ГОСТ 12.1.002-84 «Електричні поля промислової частоти. Допустимі рівні напруженості і вимоги до проведення контролю на робочих місцях».

Основним джерелом інтенсивних електромагнітних вимірювань є монітор комп'ютера. Сучасні дисплейні монітори являють собою джерело інтенсивних електромагнітних полів і інфрачервоних частот, що мають наступні характеристики, частота вертикального розгорнення від 50 до 150 Гц, частота горизонтального розгорнення від 31 до 85 кГЦ і вище.

Працівник, що працює за терміналом піддається дії ЕМП з частотою 50 ГЦ, що може несприятливим чином вплинути на здоров'я людини. Ступінь впливу електромагнітних випромінювань на людину з ЕОМ залежить від тривалості опромінення й індивідуальних здібностей організму, а також від режиму випромінювання. Біологічна дія ЕМП є оборотною, якщо припинити вплив. Тривалий вплив ЕМП низьких частот викликає функціональні порушення в сердечно - судинній системі та в центральній нервовій системі і деякі зміни в складі крові.

Електромагнітні випромінювання з частотою до 300 МГц розбиті на діапазони, для яких установлено гранично припустимі рівні напруженості електричної, В/м, і магнітної, А/м, що складають поля. У табл.5.4 приведений припустимий час перебування людини в електричному полі.

Таблиця 5.4 - Гранично припустимий час перебування людини в електричному полі.

Електрична напруженість, кВ/м	Припустимий час прибуття, хв.
Менше 5	Без обмежень
5-10	Не більше 180
10-15	Не більше 90
15-20	Не більше 10
20-25	Не більше 5

Відповідно до ГОСТ 12.1.006-84 «Електромагнітні поля радіочастот.

Допустимі рівні на робочих місцях та вимоги до проведення контролю» гранична припустима напруженість електромагнітного поля на робочому місці, при впливі в плині робочого дня, не повинна перевищувати значень приведених в табл. 5.5 і 5.6 по електричній і по магнітній складовій.

Таблиця 5.5

f, МГц	0,06-3	3-30	30-50	50-300
E, В/м	50	20	10	5

Таблиця 5.6

f, МГц	0,06-1,5	30-50
H, А/м	5	0,3

Для більшості сучасних моніторів напруженість створюваного ними електромагнітного поля по магнітної складової не перевищує 0,3 А/м на відстані 50 см від монітора, а по електричній складовій на тій же відстані не перевищує 25 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2ЕГЦ і 2,5 В/м у діапазоні 2...400 кГц, отже, немає необхідності в яких-або заходах щодо захисту від електромагнітних випромінювань.

5.1.7 Електробезпека

Основною причиною небезпечного виробничого фактора, зв'язаного з дією електричного струму є порушення ізоляції мережного кабелю, внаслідок чого можливе виникнення підвищеної напруги електричного ланцюга і проходження електричного струму через людину.

Проходження електричного струму через людини нормується відповідно до ГОСТ 12.1.038-82 «Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Гранично допустиме значення напруг, дотиків і токів», де за граничне значення відчутних і невідпускаючих струмів (у залежності від роду струму, його частоти і часу) приймаються наступні струми:

Таблиця 5.7 - Значення відчутних і невідпускаючих струмів

Рід струму і частота	Струм, що проходить через людину, mА
	Відчутний струм не більш 10 хв.	Невідпускаючий струм не більш 3 сек.
Перемінний струм, 50 Гц	0,6	4

Устаткування ЕОМ при роботі використовує різноманітні джерела живлення, що підключаються до мережі перемінного струму з напругою 220 В і частотою 50 Гц і тому представляють для людини потенційну небезпеку. Це зв'язано з можливістю дотику людиною струмоведучих провідників, металевого корпуса стійки ЕОМ і іншого устаткування, через що може - одержати електричну травму, тобто ушкодження організму, викликане протіканням електричного струму або впливом електричної дуги. Сила електричного струму, що проходить через тіло людини, і тривалість його протікання через організм людини є найважливішими факторами, що впливають на результат поразки. Небезпечним для людини є струм більш 10мА, струм в 50 мА викликає важку поразку, а 100 мА, що діє 1-2 секунди, є смертельним.

ГОСТ 12.1.038-82 «Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Гранично допустиме значення напруги дотику і токів» нормує гранично припустимі рівні напруги дотику і струмів при проходженні струму по лінії рука - рука і рука - нога (табл. 5.8):

Таблиця 5.8 - Припустимі рівнів напруги дотику і струмів при проходженні струму по лінії рука - рука і рука - нога

Тривалість впливу струму, с	0,1	0,2	0,5	0,7	1,0	3,0
Допустиме напруження, В	500	250	100	75	50	36

Невідчутний струм, що не викликає порушення діяльності організму і допускається для тривалого (не більш 10 хвилин у добу) протікання через тіло людини при обслуговуванні електроустаткування, повинен мати силу не більше 0,3 мА для перемінного струму частотою 50 Гц і не більше 1мА для постійного струму.

Згідно до ГОСТ 12.1.030-81 «Електробезпека. Захисне заземлення, занулення» для забезпечення електробезпеки обладнано контуром-шиною захисного заземлення, електрично з'єднаною із заземлителем та усі корпуси ЕОМ занулені.

5.1.8 Пожежна безпека

Приміщення з ПК згідно НАПБ.Б.03.002-2007 «Норми визначення категорії приміщень, зданій та зовнішніх установок з пожежної небезпеки» відноситься до пожежної небезпекі категорії Д - приміщення, у яких знаходяться кабельні електропроводки до устаткування, саме устаткування й окремі предмети меблів на місцях.

Порушення технологічного режиму, несправність електроустаткування (коротке замикання, перевантаження і великі перехідні процеси), погана підготовка устаткування до ремонту, недотримання графіка планового ремонту, знос і корозія устаткування, ремонт устаткування на ходу, реконструкція установок з відхиленням від технологічних схем, згорання ізоляційних матеріалів унаслідок погіршення діалектичних властивостей ізоляції в процесі експлуатації можуть привести до пожеж.

Небезпечними факторами пожежі, що впливають на людей, є: відкритий вогонь, підвищена температура повітря або предметів, токсичні продукти горіння, зокрема дим, знижена концентрація кисню відповідно до ГОСТ І2.1.004.-91 «Пожежна безпека. Загальні вимоги».

5.2 Розробка заходів, спрямованих на усунення чи зниження шкідливого впливу виявлених факторів

5.2.1 Повітря робочої зони

Для забезпечення чистоти повітря і заданих метеорологічних умов у виробничому приміщенні згідно СНІП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря» використовується сполучення природної і механічної вентиляції (змішана вентиляція). Підтримування заданої температури в зимовий період часу здійснюється за рахунок централізованого опалення приміщення, і кондиціонування повітря в літній період часу.

5.2.2 Мікрокліматичні параметри

Для забезпечення необхідних мікрокліматичних параметрів і чистоти повітряного середовища відповідно до СНІП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря» передбачено застосування вентиляції і кондиціонування повітря. Для запобігання перегріву поверхонь корпуса й елементів обчислювальної техніки передбачені вбудовані вентилятори.

Для кондиціонування повітря передбачено використання пристрою LG JET COOL gold. Місцева витяжна вентиляція здійснюється вбудованими в корпус вентиляторами і служить для. охолодження персональних ЕОМ і допоміжних пристроїв відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми виробничих приміщень».

5.2.3 Шум

Для зниження рівня шуму при печатці передбачене використання лазерних принтерів. Для додаткового захисту від шуму за ГОСТом 12.1.029-80 «Засоби і методи захисту від шуму. Класифікація» також передбаченні наступні міри:

- захисний корпус принтеру виковзаний зі звуковбирного матеріалу;

- сам принтер розташований на відстані 2-3 метрів від працюючого персоналу;

- робочі місця розташовані на відстані не менш 1,5-2 метрів від кондиціонера;

- використовуються індивідуальні засоби захисту (навушники, шоломофони).

5.2.4 Освітлення

Нормування штучного і природного освітлення здійснюється згідно даних, які надано в табл.5.9 і 5.10. Значення приведені для найменшого розміру об'єкта розрізнення 0,5 мм.

Таблиця 5.9 - Нормування природного освітлення

Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм	Розряд зорової роботи	Коефіцієнт природного освітлення при бічному освітленні, %
0,5	5	0,6

Найменші розміри об'єкта розрізнення встановлена для відстані не більш 0.5 м від очей.

Таблиця 5.10 - Нормування штучного освітлення

Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм	Розряд зорової роботи	Підрозряд	Контраст з фоном	Фон	Штучне освітлення при комбінованому освітленні, лк
0,5	5	а	малий	темний	300

Для освітлення застосовані растрові світильники. Для захисту перед екраном передбачена установка світо поглинаючої сітки. З метою створення комфортних умов праці для кожного працюючого ДНА.ОПО.00-1.31-99 «правила охорони праці при експлуатації ЕВМ» передбачено підібрати висоту і кут нахилу клавіатури, екрана та сидіння.

Робоче місце передбачене розташувати на висоті 74 см від підлоги. Установлені 15- хвилині перерви через кожні 1-2 години роботи.

Передбачена освітленість для роботи з екраном дисплея складає 200 лк, а при роботі з екраном у сполучені з роботою над документами - 400 лк. Передбачена яскравість у полі зору складає 1:5.

Робочі місця користувачів, що працюють з дисплеями, передбачено розташувати подалі від вікон і таким чином, щоб віконні прорізи знаходилися збоку. Якщо екран дисплея звернений до віконного прорізу, то тоді використовуються спеціальні пристрої, що екранують. Крім того, вікна постачені світлорозсіючими шторами.

Передбачено забезпечити відповідну обробку інтер'єру, тому що відблискувати на екранах і сліпити працюючих можуть не тільки вікна, але й інші поверхні великої яскравості, у тому числі: стеля, стіни, поверхні столів, шаф і навіть одяг персоналу. Тому усе має невисокі коефіцієнти відображення. Коефіцієнти відображення робочого столу, корпуса і клавіатури ВТ передбачені 0,2-0,5; стелі - 0,6-0,7; стін - 0,2-0,5; підлоги - 0,1-0,2; шаф і стелажів - 0,25-0,35. Усі оздоблювальні матеріали приміщення є матовими.

5.2.5 Вібрація

Для захисту від впливу вібрації застосовуються різні неметалеві віброізолятори: пластмасові і гумові прокладки.

Нормування виробляється згідно ГОСТ 12.1.012-90 «Вібраційна безпека. Загальні вимоги».

5.2.6 Електромагнітне, іонізуюче випромінювання

Для захисту від шкідливих впливів електромагнітних полів передбачені наступні міри:

- екранування робочого місця - поверхня екрана монітору покривається шаром оксиду олова відповідно до ГОСТ 2.4.011-89;

- віддалення робочого місця від джерела ЕМП. Користувачі для того щоб знизити рівень опромінення розташовуються так, щоб відстань до екрану монітора складала величну, рівну довжині витягнутої руки;

- раціональне розміщення устаткування, воно розташовується на відстані не менш 1,22 м від бокових і задніх стінок інших моніторів;

- тимчасовий захист, користувачі проводять за монітором не більше 8 годин на добу, кожні дві години передбачені перерви в роботі на 15 хвилин.

5.2.7 Електробезпека

Для забезпечення електробезпеки згідно до ГОСТ 12.1.030-81 «Електробезпека. Захисне заземлення, занулення» передбачені наступні міри:

- приміщення обладнано контуром-шиною захисного заземлення, електрично з'єднаної з заземлите лем;

- усі корпуси ЕОМ в робочому приміщенні приєднані до контуру-шини окремими провідниками, що заземлюють, при цьому не допускається їхнє послідовне включення;

- для захисту від впливу електричного струму клавіатура, засувки дисководів і кнопки керування виконані з ізоляційного матеріалу;

- не допускається влучення а працюючу апаратуру різних рідин, що є провідниками електричного струму;

- працюючий персонал проінструктований по техніці електробезпеки.

5.2.8 Пожежна безпека

Для забезпечення пожежної безпеки згідно ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека. Загальні вимоги» передбачене проведення наступних заходів:

- для гасіння пожеж використовуються вогнегасники, що розташовують у приміщенні на видному місці;

- підтримка температури і тиску середовища, при яких поширення полум'я виключається;

- для попередження пожеж використовується пожежна сигналізація, що попереджає про пожежу, яка почалася.

5.3 Розрахунок рівня шуму на робочому місці бухгалтера

В приміщенні де працює бухгалтер стіни товщиною у дві цегли (52 см),

поверхнева щільність цегляної кладки товщиною їм становить 1640 кг/м². Звідси маса 1 м² стіни;

т = 1640 х 0,52 = 852,8 (кг/м² ) (5.3.1)

Тоді звукоізолююча здатність однорідної цегляної стіни:

R=22 lgm - 12 = 22 lgm852.8-12 = 52,5 дБА (5.3.2)

Щоб забезпечити умови максимального звукопоглинання, визначимо оптимальну ширину зазору між звукопоглинаючими перфорованими панелями і стіною. Так як частота шуму джерела коливань f = 600 Гц, рівень шуму Lф = 66 дБА, швидкість звуку в повітрі с = 340 м/с, товщина звукопоглинаючого шару b = 6 см, то оптимальна величина зазору:

L = с/4f-b/2 = 340/ (4*600) - 0.6/2 = 0,11 м (5.3.3)

Визначаємо сумарний рівень шуму від одночасно працюючих трьох ЕОМ, рівень звуку яких становить 50, 52, 56 дБА:

- різниця двох більших рівнів: 56 - 52 = 4 дБА;

- додаток для різниці у 4 дБА становить 1,5 дБА;

- сума двох рівнів за формулою:

L=L_б-?L=56+1,5=57,5 дБА (5.3.4)

де L_б - більший рівень з двох, що додаються.

- різниця між сумарним рівнем звуку від двох машин і рівнем звуку від третьої машини: 57,5 -50 = 7,5 дБА

- додаток для різниці у 7,5 дБА становить 1,5 дБА

- сума рівнів звуку трьох машин: 57,5+0,75=58,25 дБА.

Розрахуємо еквівалентний рівень шуму у приміщенні, де протягом 8- годинної робочої зміни рівень звуку L1 становив: 53, 56, 58, 60 дБА тривалістю відповідно інтервалами часу t1: 1, 2, 1,4 год.

Еквівалентний рівень шуму у приміщенні, розраховується за формулою:

L_e=101lg/T?ti10^0,1Li= 10lg[1/8(1*10^5,3+1*10^5,8+4*10⁶)] =

=10 lg26266979,917-101lg8=55,2 дБА (5.3.5)

Визначений еквівалентний рівень звуку зіставимо з допустимим. Допустимий рівень звуку L_Д0П=45дБА.

L_е = 55,2 дБА> L_доп = 45 дБА (5.3.6)

Таким чином еквівалентний рівень перевищує допустимий, тому потрібно розрахувати необхідне значення рівня шуму.

У приміщенні одночасно працюють З ЕОМ, рівень шуму від яких у розрахунковій точці становить L_i: 50, 48, 51 дБА. Визначимо потрібне зниження рівня шуму для кожного з джерел шуму з тим, щоб загальний їх рівень не перевищував L_доп =45дБА. Розрахунки представимо у формі табл. 5.11.

Знаходимо потрібне значення шуму для кожного джерела за формулою:

(5.3.7)

та заносимо отримані значення до зведеної таблиці. В останній колонці таблиці отримаємо значення знижених рівнів шуму кожного з ЕОМ:

( 5.3.8)

Таблиця 5.11 - Зведена таблиця розрахунків рівнів шуму

Джерело шуму	Li, дБА	Lдоп - Li, дБА	Li -Lдоп, дБА	?L, дБА	Li -?L, дБАi
1	50	-5	5	5+4,8=9,8	50-9,8=40,2
2	48	-3	3	3+4,8=7,8	48-7,8=40,2
3	51	-6	6	6+4,8=10,8	51-10,8=40,2

Перевірка загального рівня шуму після необхідного зниження їх рівнів:

L_i=(L_i-?L_i)+10lg3=40,2+4,8=45дБА (5.3.9)

Таким чином загальний рівень шуму після відповідного зниження рівнів шуму кожного з комп'ютерів не буде перевищувати допустимого.

5.4 Заходи з забезпеченню безпеки в надзвичайних ситуаціях

Згідно Закону України « Про правові засади Цивільного захисту» від 24.06.2014р. №1859-ІV сформовані основні засади єдиної системи цивільного захисту.

Одним із основних завдань цивільного захисту є:

- прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій;

- здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту.

Висока ефективність єдиної системи цивільного захисту неможливо без єдиної системи моніторингу, збирання, передачі,оброблення результатів контролю небезпечних чинників надзвичайних ситуацій і прогнозування їх наслідків. Моніторинг в управлінні морегосподарському комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації проводять відповідні фахівці.

Пріоритетним завданням проголошеної в Україні Стратегії гарантування безпеки людини, суспільства та держави є запобігання виникнення надзвичайних ситуацій і забезпечення стійкості території, адміністративно - територіальних одиниць.

Індивідуальне завдання. На випадок, якщо на об'єкті підконтрольного управлінню морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації зруйнувалась не обвалована ємкість, яка вміщує Q=5т хлору.

Метеоумови: температура повітря t = +20⁰С, інверсія, швидкість вітру V = 3м/с, напрямок вітру - 45^0. Час розрахунку глибини ПЗХЗ N = 3. Необхідно провести розрахунки оперативного (аварійного) прогнозування під час виникнення надзвичайної ситуації.

Розв'язання задачі:

Визначаємо за швидкістю вітру 3 м/с коефіцієнт кутового розміру зони можливого зараження (за табл.7) [34], ц = 45⁰.

Визначаємо глибину розповсюдження хмари зараженого повітря (за табл.11) [34], Г=7,6 км.

Визначаємо площу зони можливого хімічного зараження за формулою:

S_змхз = 8,72*10^-3*Г² * ц = 0,00872*7,6²*45=22,66 км²

Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного зараження за формулою:

S_пзхз = К* Г²*N^0,2 = 0,081*7,6²*3^0,2=5,82 км²

де: К - коефіцієнт, який залежить від ступеня стійкості повітря ( табл.7) [34]; Г - глибина розповсюдження хмари зараженого повітря; N - час, на яке розраховується глибина ПЗХЗ

Визначаємо по табл.9 час випарювання хлору Т=0,9 год.

Знаходимо ширину ПЗХЗ при інверсії:

Ш_пзхз = 0,3* Г^0,6=0,3*7,6^0,6=1,01 км.

5.4.7 Наносимо на мапу (схему) зону хімічного зараження (рис.5.1).

північ

зона прогнозованого зараження хлором

Рисунок 5.1 - Зона хімічного зараження

Отже, вивчення й вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, у яких відбувається праця людини ? одне з найбільш важливих завдань у розробці нових технологій і систем виробництва. Державне, регіональне і галузеве управління охороною праці, численні наглядові і контрольні інспекції не забезпечать безпечне ведення робіт, якщо це не стане головним повсякденним завданням і моральним обов'язком для усіх без винятку ? роботодавців, керівників, інженерно-технічних працівників, кожного працюючого.

ВИСНОВКИ

Україна поступово інтегрується у світовий економічний простір. Перехід національної системи бухгалтерського обліку в бюджетних установах і складання звітності за міжнародними стандартами є вимогою часу. Бухгалтерський облік і фінансова звітність у державному секторі необхідні для інформаційного забезпечення прогнозування, планування та контролю на рівні держави. Саме тому реформування системи бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів є визначальним для всієї системи управління державними фінансовими ресурсами України.

У першому розділі дипломної роботи проведені дослідження теоретичних та нормативно-правових засад обліку та контролю кредиторської заборгованості в умовах реформування бухгалтерського обліку в бюджетної сфері, яке дозволило зробити певні висновки.

Основними документами, які регулюють діяльність бюджетних установ є Бюджетний Кодекс України та Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Фінансово-господарська діяльність бюджетних установ характеризується низкою особливостей, які впливають на методику й організацію бухгалтерського обліку:

- бюджетні установи функціонують на засадах державної чи комунальної форми власності;

- бюджетні установи належать до неприбуткових організацій. Метою їхньої діяльності є не отримання прибутку, а надання нематеріальних послуг;

- фінансовий стан бюджетних установ визначається своєчасністю та повнотою надходження асигнувань з відповідних бюджетів;

- бюджетні установи є складовою бюджетної системи країни і беруть участь у виконанні як дохідної, так і видаткової частини бюджету, виконуючи кошторис доходів і видатків -- плановий документ, що підтверджує повноваження кожної установи стосовно отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і напрямки витрачання коштів.

- бюджетні установи мають право здійснювати видатки у разі взяття відповідних бюджетних зобов'язань. Зобов'язання можуть бути бюджетними та позабюджетними. Із зареєстрованих бюджетних фінансових зобов'язань складається кредиторська заборгованість бюджетних установ, яка поділяється на поточну та прострочену. Організація та методологія бухгалтерського обліку кредиторської заборгованості в бюджетних установах регулюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Державною казначейською службою та ін. Контроль фінансово - бюджетної дисципліни поділяється на внутрішний та зовнішній: внутрішний контроль покладено на керівництво бюджетних установ, зовнішній - на контролюючи органи. Метою контролю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в бюджетних установах є встановлення правильності організації бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, додержання методології обліку, своєчасності й повноти відображення в обліку і звітності бюджетної установи здійснених господарських операцій. Об'єктами перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності є первинні та зведені бухгалтерські документи.

Особлива роль покладається на органи Державної казначейської служби щодо здійснення попереднього та поточного контролю обліку зобов'язань бюджетних установ.

У другому розділі дипломної роботи проведені питання щодо модернізації системи бухгалтерського обліку державного сектору та виявлено наступне: основним документом, який регулює реформування в бюджетній сфері є Стратегія модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки. Зроблені певні кроки на виконання

цієї Стратегії, але на теперішній час ще залишаються невирішеними деякі питання бюджетного обліку: використання двох методів ведення бухгалтерського обліку, консолідація звітності по вертикалі ДКСУ та головних розпорядників паралельно, окремі нормативні акти з обліку та звітності виконання кошторисів і бюджетів, затверджені Державним казначейством, потребують узгодження з міжнародними стандартами, підвищення кваліфікації бухгалтерів бюджетного сектору, відсутність інтегрованої інформаційно - аналітичної системи управління державними фінансами.

Правильність обліку доходів і видатків забезпечується єдиною системою бюджетного обліку, в основу якої покладено бюджетну класифікацію. Бюджетна класифікація передбачає окремо класифікацію доходів і видатків. Видатки бюджетна класифікація поділяє:

- за функціональною ознакою;

- за бюджетними програмами;

- за відомчою структурою;

- за економічними ознаками.

Коди класифікації видатків за економічними ознаками виступає одним із основних реквізитів облікових реєстрів бюджетного обліку. Крім того, видатки поділяються на поточні на капітальні, а виходячи з етапу руху коштів, - на касові і фактичні. Саме зміна кодів економічної класифікації видатків стала одним з перших кроків наближення бухгалтерського обліку в бюджетній сфері до міжнародних стандартів. Міністерством фінансів України було зроблено ще один крок наближення до міжнародних стандартів: було розроблено та запроваджено перехідний План рахунків бухгалтерського обліку для бюджетних установ, гармонізований з новими кодами економічної класифікації видатків який дає змогу бухгалтерам бюджетного сектору наближатися до міжнародних стандартів. Для впровадження єдиного Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетної сфери (у державному секторі) залишається розробити інструкцію щодо його застосування та здійснити заходи щодо підвищення професійної кваліфікації бухгалтерів бюджетного сектору. Враховуючи те, що основною метою реформування бухгалтерського обліку в бюджетній сфері є перехід на метод нарахування та впровадження національних стандартів, необхідно розробити таки форми звітності, як б надавали більш детальну та прозору інформацію щодо стану використання бюджетних коштів. Крім того, замість виділення бюджетних асигнувань покласти принцип погашення взятих зобов'язань, тоді зникне питання щодо виникнення кредиторської заборгованості у бюджетних установах та як слідство реформування бухгалтерського обліку в бюджетному секторі, потребує реформування система контролю фінансово - бюджетної дисципліни.

У розділі 3 були розглянуті питання щодо головного завдання, функцій та структури управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації, організація обліку та контролю в управлінні та встановлено, що управління створене та є структурним підрозділом ООДА, фінансується за рахунок державного та місцевого бюджетів, має одержувачів. Організація та методологія бухгалтерського обліку доходів, видатків, взяття зобов'язань відповідає чинному законодавству України.

Управління бере на себе зобов'язання в межах кошторисних призначень відповідно до бюджетних асигнувань. Несвоєчасна оплата по взятим зобов'язанням приводить до виникнення кредиторської заборгованості. Основною причиною несвоєчасної оплати є недофінансування з боку Департаменту фінансів Одеської обласної державної адміністрації. Кредиторська заборгованість відображається в бюджетної та фінансової звітності. Є потреба щодо внесення змін до існуючих форм звітності, а саме: доповнити форму «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» графою «Кредиторська заборгованість, строк позовної давності якої минув» та внести уточнення у форму балансу у розділ ІІ «Зобов'язання» та замість «Кредиторська заборгованість» вставити «Поточна кредиторська заборгованість». Все ці зміни дадуть більш детальну та прозору інформацію щодо стану кредиторської заборгованості бюджетної установи. Також впровадження наказу про облікову політику посилить внутрішний контроль з боку керівництва за витрачанням бюджетних коштів. Крім того, було встановлено,що якщо документообіг бухгалтерського обліку бухгалтера Управління збільшиться, це несуттєво окаже вплив на його завантаженість. Економічний ефект залежності документообігу від завантаженості є досить несуттєвим.