Облік та контроль кредиторської заборгованості в бюджетній сфері

Про відкриті асигнування надається виписка з реєстраційних рахунків обслуговуючим органом Держказначейства.

Для бухгалтерського обліку доходів загального фонду - відкритих асигнувань, - використовують пасивний рахунок 70 «Доходи загального фонду», до якого відкриваються субрахунки:

701 «Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи»;

По кредиту цього рахунку відображають:

- суми бюджетних коштів, що отримані для здійснення видатків, передбачених в кошторисі по загальному фонду бюджету;

По дебету цього рахунку відображають:

- суми фактично використаних коштів загального фонду, що списуються в кінці року в порядку закриття рахунків на субрахунок 431 «Результат виконання кошторису за загальним фондом».

Аналітичний облік асигнувань організується за кожною бюджетною програмою чи кодом функціональної класифікації видатків, а в середині їх - за кодами економічної класифікації видатків. Для цього використовують «Картку аналітичного обліку отриманих асигнувань» встановленої форми.

Картка відкривається на бюджетний рік. По рядку «Затверджено кошторисом на рік» проставляється річна сума асигнувань в розрізі кодів економічної класифікації видатків. В процесі виконання кошторису в ній на підставі виписок держказначейства з реєстраційних рахунків записуються суми фактично виділених асигнувань. Відізвані суми записуються зі знаком «-», або чорнилами червоного кольору.

Щомісячно в Картці підраховується підсумок асигнувань, отриманих за місяць та наростаючим підсумком з початку року (за вирахуванням відізваних сум), та визначається сума залишку річних бюджетних призначень.

«Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань» відкривається окремо по кожному коду програмної класифікації видатків чи функціональної класифікації видатків [4,73].

Бюджетні фінансові зобов'язання управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації бере в межах бюджетних асигнувань та кошторисних призначень.

В обліку управління станом на 01.01.2014р відсутня прострочена та поточна кредиторська заборгованість. В управлінні протягом 2011-2013 рр. існувала тільки поточна кредиторська заборгованість. Кредиторської заборгованості, строк позовної давності, якої минув, на балансі управління не обліковувалося.

Кредиторська заборгованість у сумі 1132,92 грн., яка була в наявності станом на 01.01.2013р. була погашена у І кварталі 2014р. Причина виникнення зазначеної кредиторської заборгованості стало недофінансування з боку Департаменту фінансів Одеської обласної державної адміністрації.

Основною формою розрахунків для управління є облік розрахунків з оплатою після отримання матеріальних цінностей та послуг. Облік кредиторської заборгованості ведеться на рахунках класу 6 «Поточні зобов'язання», який об'єднує рахунки, призначені для обліку зобов'язань установи, що виникають у процесі її діяльності, і погашення яких здійснюється протягом одного бюджетного року. При розрахунках з організаціями за вже отримані ТМЦ чи послуги, за які кошти будуть сплачені пізніше, а також при розрахунках за реалізовані (відвантажені) матеріальні цінності чи надані послуги, коли кошти отримуються наперед використовується рахунок 675 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Аналітичний облік ведеться по кожній організації. Для аналітичного обліку кредиторської заборгованості використовують меморіальний ордер № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами» (ф. № 409). В ньому вказується по кожній організації КЕКВ, дата виникнення заборгованості, номер документа, назва кредитора, залишок заборгованості на початок місяця, обороти по дебету та кредиту в розрізі кореспондуючих рахунків та визначається залишок на кінець місяця. Записи ведуться за кожним кредитором у розрізі КЕКВ позиційним способом за кожною операцією, що підтверджується документально. На кінець місяця визначається залишок заборгованості за кожним кредитором та в цілому по установі.

Кредиторська заборгованість складається з реєстрованих бюджетних фінансових зобов'язань. Якщо взяті зобов'язання не оплачені, то вони відображаються на фактичних видатків, у даному випадку фактичні видатки будуть більш ніж касові. Якщо взяті зобов'язання будуть оплачені та кредиторська заборгованість буде погашена, тоді касові будуть більш ніж фактичні. Кредиторська заборгованість відображається у балансі у ІІ розділі пасиву «Зобов'язання», у формі бюджетної звітності «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, №7м). У даної формі зазначається прострочена кредиторська заборгованість, тобто сума кредиторської заборгованості, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов'язкового платежу згідно з укладеними договорами, але кредиторська заборгованість, строк позовної давності, якої минув, окремо не виділяється.

Але, при цьому, вважаю за необхідністю внести зміни до існуючий форми звітності «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, №7м), а саме: окремо виділити кредиторську заборгованість, строк позовної давності, якої минув. Крім того, внести уточнення до форми балансу в частині зобов'язань, та замість «кредиторської заборгованості» внести «поточна кредиторська заборгованість».

Виходячи з етапу руху коштів, видатки поділяють на касові і фактичні.

Касовими видатками є сума отриманих управлінням з реєстраційних рахунків в органах ДКСУ з метою витрачання відповідно до кошторису. Синтетичний облік касових видатків ведеться в меморіальних ордерах № 2 - по загальному фонду, в яких ведеться облік грошових коштів на рахунках в казначействі. Аналітичний облік касових видатків ведеться в Картці аналітичного обліку касових видатків. Загальна схема облікових записів в регістрах аналітичного обліку касових видатків зображена на рис.3.5.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.5 - Схема облікового процесу касових видатків в регістрах бухгалтерського обліку

Картки відкриваються окремо по кожному реєстраційному рахунку та за кожною програмою.

Картка відкривається на місяць і заповнюється щодня на підставі виписок Держказначейства. Видатки відображаються в розрізі кодів економічної класифікації [5,85].

Фактичні видатки, як і касові, обліковуються згідно з кодами економічної класифікації видатків бюджету установи.

Облік фактичних здійснюється за методом нарахувань, сутність якого полягає у записі операцій в момент їх нарахування, а не в момент фактичного витрачання коштів.

Первинними документами фактичних видатків є прибутковий документ щодо надходження необоротних активів - накладна, видатковий документ щодо запасів - видаткова накладна, первинний документ з нарахування заробітної плати - розрахунково-платіжна відомість, звіт про використання коштів, акти прийняття виконаних робіт тощо.

Фактичні видатки - це дійсні видатки управління для реалізації кошторису, як підтверджуються необхідними первинними документами, вираховуючи суми, отримані для відновлення видатків.

Синтетичний облік фактичних видатків в Управлінні ведеться у таких накопичувальних відомостях: №5 (розрахунки із заробітної плати), №6 (розрахунки з іншими кредиторами), №8 (розрахунки з підзвітними особами), №13 (дані щодо витрачання матеріалів).

Характеристика зазначених меморіальних відомостей подана на рис. 3.6.

Для обліку фактичних видатків загального фонду управління планом рахунків передбачено рахунок 80 «Видатки із загального фонду».

До нього відкриваються субрахунки:

801 «Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи»;

Це активний рахунок. По дебету цього рахунку на протязі бюджетного періоду на підставі належне оформлених документів відображаються здійснені витрати за кодами ЕКВ з кредиту різних рахунків.

По закінченні року записами по кредиту рахунку 80 «Видатки із загального фонду» вони списуються на дебет рахунку 431 «Результат виконання кошторису по загальному фонду». На субрахунку 801 обліковуються фактичні видатки за рахунок коштів державного бюджету на утримання установ та інші заходи. Видатки бюджетних коштів здійснюються у відповідності з кошторисом.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.6 - Характеристика меморіальних ордерів, призначених для обліку фактичних видатків

Видатки відображаються в різних меморіальних ордерах, на підставі яких записи по дебету рахунку 801 відображаються в регістрах аналітичного обліку.

Аналітичний облік фактичних видатків ведеться в «Картках аналітичного обліку фактичних видатків» за кожним кодом програмної та функціональної класифікації видатків, в розрізі кодів КЕКВ. Карточка відкривається на місяць і заповнюється на підставі меморіальних ордерів.

Підсумки визначаються за місяць та з початку року і потім переносяться як залишки на початок місяця в відкриту Картку на наступний місяць [5,90]. Схема записів фактичних видатків в регістрах аналітичного і синтетичного обліку зображена на рис.3.7. Таким чином в обліку завжди є інформація про використані кошти.

__

Рисунок 3.7 - Схема облікового процесу з обліку фактичних видатків в регістрах бухгалтерського обліку

Ведення обліку управління здійснюється на рахунках бухгалтерського обліку (додаток М) відповідно до Плану рахунків бюджетних установ, що затверджений наказом Мінфіном України № 611 від 26.06.13 року [37] і діє з 06.08.2013р., який розроблений на підставі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. В основу групування рахунків покладено їх класифікацію за економічним змістом та особливості господарських операцій бюджетних установ. Структура Плану рахунків дає можливість отримувати вичерпну інформацію, необхідну для ведення обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторисів. Всі рахунки умовно об'єднані в дві групи: балансові та позабалансові. В свою чергу вони об'єднані в класи.

Основна форма ведення бухгалтерського обліку в управлінні є меморіально - ордерна (рис.3.8). При цьому використовують регістри синтетичного обліку - меморіальні ордери, аналітичного - книги і картки. Узагальнюючим регістром є Журнал - головна книга.



Рисунок 3.8 - Схема форми ведення бухгалтерського обліку «Журнал-Головна»

Для всіх розпорядників бюджетних коштів є обов'язковим здійснення операцій по видатках через органи Державного казначейства. Розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства. Бюджетні кошти, які знаходяться на реєстраційних рахунках використовуються розпорядниками коштів відповідно до затверджених асигнувань у кошторисах доходів та видатків, та лімітів видатків.

Відкриття та закриття рахунків управління в органах ДКСУ регулюється наказами МФУ. Управління має в органах ДКСУ особисті та реєстраційні рахунки загального фонду.

Звітність управління (додатки Г - З) складається з дотриманням принципів, що викладені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»[40] та в наказі Мінфіну від 24.01.2012р. №44 «Про затвердження Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів»[57].

Елементи фінансової звітності додатково розкриваються у таких формах:

- «Звіт про рух необоротних активів» (форма N 5);

- «Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування» (форма N 6);

- «Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей» (форма N 15);

Елементи бюджетної звітності додатково розкриваються у формах:

- довідка про підтвердження залишків коштів загального та спеціального фондів державного або місцевих бюджетів на реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунках;

- довідка про підтвердження залишків коштів на рахунках інших клієнтів Державної казначейської служби України;

- реєстр про залишки коштів загального та спеціального фондів державного (місцевого) бюджету на реєстраційних (спеціальних реєстраційних), інших рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України, та поточних рахунках, відкритих в установах банків.

Пакети звітності надаються управлінням до Головного управління державної казначейської служби в Одеській області та до Департаменту фінансів Одеської обласної державної адміністрації.

Бухгалтерський облік управління автоматизований. В управлінні використується програмне забезпечення «Парус - Бюджет: Зарплата + Бухгалтерський облік», програмне забезпечення «Мережа» та «МережаМ», які надані органом ДКСУ для ведення платіжних документів та розподілу коштів по місцевому бюджету відповідно. Податкова звітність: звіт про єдиний соціальний внесок, податок із доходів фізичних осіб (1-ДФ), звіт неприбуткових організацій обробляються в програмах «Медок» та «Податкова звітність». Фінансова та бюджетна звітність формується в файлі формату EXCEL, наданий Департаментом фінансів Одеської обласної державної адміністрації.

Автоматизація бухгалтерського обліку сприяє скороченню часу на обробку відповідних документів, але при цьому залишаються проблеми, які характерні для управління, а саме:

- платіжні доручення надаються до органу ДКСУ у паперовому та електронному вигляді нарочним, на що витрачається половина робочого дня,

- здача фінансової та бюджетної звітності надаються до органу ДКСУ у паперовому вигляді нарочним, на що витрачається 1-2 робочих дня (це тільки простоювання в черзі);

- кошторис, зміни до нього, план асигнувань та інші фінансові документи надаються до органу ДКСУ у паперовому та електронному вигляді нарочним. На все ці операції витрачається багато часу, який можливо було б використовувати з більшою користю.

Розглянемо питання щодо зміни завантаженості бухгалтера у разі збільшення документообігу за наступними даними (табл.3.3):

Таблиця 3.3 - Вибірка даних щодо завантаженості та документообігу

№ пп	Період, рік	Завантаженість бухгалтеру, години	Документообіг, од.
1	2011	1996	100
2	2012	2001	110
3	2013	2002	125

Лінійне рівняння регресії має вигляд:

(3.1)

Оціночне рівняння регресії:

де ei - спостережувані значення (оцінки) помилок еi, а і b відповідно оцінки параметрів б і в регресійної моделі, які слід знайти.

Для оцінки параметрів б і в - використовують МНК (методу найменших квадратів).



Для наших даних система рівнянь має вигляд:

З першого рівняння висловлюємо а і підставимо в друге рівняння:

Отримуємо емпіричні коефіцієнти регресії:

Рівняння регресії (емпіричне рівняння регресії):

Для розрахунку параметрів регресії побудуємо розрахункову таблицю (табл. 3.4):

Таблиця 3.4 - Розрахункова таблиця параметрів регресії

x	y	x2	y2	x * y
100	1996	10000	3984016	199600
110	2001	12100	4004001	220110
125	2002	15625	4008004	250250
335	5999	37725	11996021	669960

Коваріація:

Розраховуємо показник тісноти зв'язку, який розраховується за формулою:

Лінійний коефіцієнт кореляції приймає значення від -1 до +1.

Зв'язку між ознаками можуть бути слабкими і сильними (тісними). Їх критерії оцінюються за шкалою Чеддока:

0.1 < r_xy < 0.3: слабая;

0.3 < r_xy < 0.5: умеренная;

0.5 < r_xy < 0.7: заметная;

0.7 < r_xy < 0.9: высокая;

0.9 < r_xy < 1: весьма высокая;

У нашому прикладі зв'язок між ознакою Y фактором X висока і пряма.

Крім того, коефіцієнт лінійної парної кореляції може бути визначений через коефіцієнт регресії b:

Рівняння регресії:

Лінійне рівняння регресії має вигляд:

Коефіцієнт регресії b = 0.23 показує середню зміну результативного показника (в одиницях виміру) з підвищенням або зниженням величини фактора х на одиницю його виміру. В даному прикладі з збільшенням на 1 одиницю y підвищується в середньому на 0.23.

Коефіцієнт a = 1974.39 формально показує прогнозований рівень, але тільки в тому випадку, якщо х=0 знаходиться близько з вибірковими значеннями.

Але якщо х=0 знаходиться далеко від вибіркових значень х, то буквальна інтерпретація може привести до невірних результатів, і навіть якщо лінія регресії досить точно описує значення досліджуваної вибірки, немає гарантій, що також буде при екстраполяції вліво або вправо.

Підставивши в рівняння регресії відповідні значення х, можна визначити вирівняні (передбачені) значення результативного показника y(x) для кожного спостереження. Зв'язок між у і х визначає знак коефіцієнта регресії b (якщо > 0 - пряма зв'язок, інакше - зворотний) У нашому прикладі зв'язок пряма.

Коефіцієнт еластичності знаходиться за формулою:

Коефіцієнт еластичності менше 1. Отже, при зміні Х на 1%, Y зміниться менше ніж на 1%. Іншими словами - вплив Х на Y не суттєво.

Коефіцієнт детермінації:

,

тобто в 78.48 % випадків зміни х призводять до зміни y. Іншими словами - точність підбору рівняння регресії - висока. Інші 21.52 % зміни Y пояснюються чинниками, не врахованими в моделі (а також помилками специфікації). Для оцінки якості параметрів регресії побудуємо розрахункову таблицю (табл. 3.5)

Таблиця 3.5 - Розрахункова таблиця якості параметрів регресії

x	y	y(x)	(yi-ycp)2	(y-y(x))2	(xi-xcp)2	|y - yx|:y
100	1996	1997.03	13.44	1.05	136.11	0.000514
110	2001	1999.29	1.78	2.93	2.78	0.000855
125	2002	2002.68	5.44	0.47	177.78	0.000342
335	5999	5999	20.67	4.45	316.67	0.00171

Незміщеної оцінкою дисперсії збурень є величина:

S²_y = 4.45 - непояснена дисперсія (міра розкиду залежної змінної навколо лінії регресії).

S_y = 2.11 - стандартна помилка оцінки (стандартна помилка регресії).

Критерій Фішера.

Табличне значення критерію зі ступенями свободи k1 = 1 і k2 = 1, Fтабл = 161

Оскільки фактичне значення F <Fтабл, то коефіцієнт детермінації статистично значущий (Знайдена оцінка рівняння регресії статистично не надійна).

Отже, Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації, є структурним підрозділом Одеської обласної державної адміністрації, фінансується за рахунок державного та місцевого бюджетів, має одержувачів. Організація та методологія бухгалтерського обліку кредиторської заборгованості відповідає чинному законодавству України. Якщо документообіг бухгалтерського обліку бухгалтера Управління збільшиться, це несуттєво окаже вплив на його завантаженість. Економічний ефект залежності документообігу від завантаженості є досить несуттєвим.

3.3 Аналіз методичних засад контролю фінансово-бюджетної дисципліни в частині кредиторської заборгованості управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації

В процесі діяльності управління основний контроль за виконання як дохідної, так і видаткової частини кошторису покладено на керівника управління та головного бухгалтера.

Фінансовий контроль, як зазначалося раніше, включає два види: внутрішній та зовнішній.

Внутрішній фінансовий контроль здійснюється на всіх стадіях процесу. За організацію ефективної системи внутрішнього контролю відповідальність несе керівник установи (розпорядник бюджетних коштів).

Внутрішним контролем охоплюються питання планування діяльності установи, управління бюджетними коштами, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності, забезпечення захисту активів від втрат, цільового і ефективного використання бюджетних коштів.

Внутрішній фінансовий контроль забезпечує:

- постійну оцінку фінансової діяльності установи;

- перевірку результатів від здійснення діяльності, чи відповідають вони тим завданням та планам, які передбачені паспортом бюджетної установи;

- інформування безпосереднього керівника бюджетної установи про результати перевірки (оцінки, розслідування, вивчення чи ревізії)[7,49,50].

Зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської управління здійснюється органами ДКСУ та державної фінансової інспекції України - відповідно до їх повноважень, визначених законодавством України.

Фінансово-господарська діяльність управління контролюється шляхом здійснення ревізій і перевірок, які носять характер суто заключного (наступного) контролю за результатами фінансової звітності та спрямовані на:

1) перевірку стану дотримання законодавства із фінансових питань;

2) аналіз обґрунтованості та правильності обчислення показників загального та спеціального фондів кошторису, відповідність узятих бюджетних зобов'язань виділеним бюджетним асигнуванням;

3) перевірку цільового, економного, ефективного використання та збереження коштів і майна;

4) правильність, повноту та достовірність ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

5) виявлення і перевірку фінансових операцій, які віднесені до сумнівних та незвичних.

Отже, в управлінні існують елементи внутрішнього контролю з боку керівництва та управління є об'єктом зовнішнього контролю з боку органів, на яких покладені функції державного фінансового контролю.

У розділі 3 були розглянуті питання щодо головного завдання, функцій та структури управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації, організація обліку та контролю в управлінні та встановлено, що управління створене та є структурним підрозділом ООДА, фінансується за рахунок державного та місцевого бюджетів, має одержувачів. Організація та методологія бухгалтерського обліку доходів, видатків, взяття зобов'язань відповідає чинному законодавству України.

Управління бере на себе зобов'язання в межах кошторисних призначень відповідно до бюджетних асигнувань. Несвоєчасна оплата по взятим зобов'язанням приводить до виникнення кредиторської заборгованості. Основною причиною несвоєчасної оплати є недофінансування з боку Департаменту фінансів Одеської обласної державної адміністрації. Кредиторська заборгованість відображається в бюджетної та фінансової звітності. Є потреба щодо внесення змін до існуючих форм звітності, а саме: доповнити форму «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» графою «Кредиторська заборгованість, строк позовної давності, якої минув» та внести уточнення у форму балансу у розділ ІІ «Зобов'язання» та замість «Кредиторська заборгованість» вставити «Поточна кредиторська заборгованість». Все ці зміни дадуть більш детальну та прозору інформацію щодо стану кредиторської заборгованості бюджетної установи. Також впровадження наказу про облікову політику посилить внутрішний контроль з боку керівництва за витрачанням бюджетних коштів. Крім того, було встановлено,що якщо документообіг бухгалтерського обліку бухгалтера Управління збільшиться, це несуттєво окаже вплив на його завантаженість. Економічний ефект залежності документообігу від завантаженості є досить несуттєвим.

РОЗДІЛ 4. Шляхи удосконалення обліку і контролю кредиторської заборгованості управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку оода в умовах реформування обліку в бюджетній сфері

4.1 Шляхи удосконалення обліку кредиторської заборгованості в бюджетних установах в період реформування бюджетної системи

Як раніше зазначалося (розділ 2), для підвищення прозорості, якості та достовірності обліку бюджетної сфери, створення умов для аналізу рівня і динаміки бюджетної заборгованості, необхідно здійснити перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності у бюджетній сфері. Основним документом, який передбачає адаптацію законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності є Стратегія модернізації системи бухгалтерського обліку у державних установах на період 2007 - 2015 років.

Вдосконалення до вимог міжнародних стандартів системи бухгалтерського обліку в державному секторі, є метою цієї Стратегії.

Як зазначалося раніше, одним з провідних напрямів є удосконалення системи фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів шляхом:

- удосконалення методології складення форм звітності;

- розроблення та запровадження нових форм фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів;

- удосконалення методів складення та консолідації фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів з використанням сучасних інформаційних технологій.

Відповідно до міжнародних стандартів, фінансова звітність у державному секторі має забезпечувати інформаційні потреби користувачів щодо:

- джерел надходжень коштів та напрямів їх використання;

результатів діяльності з погляду ефективності та досягнень мети діяльності;

- дотримання фінансової дисципліни суб'єктом державного сектору;

цільового використання бюджетних коштів;

- оцінки якості управління;

- оцінки здатності своєчасно виконувати свої зобов'язання;

- придбання, продажу та володіння цінними паперами;

- участі в капіталі підприємств;

- рівня ресурсів, потрібних для продовження діяльності, ресурсів, які можуть виникнути внаслідок продовження діяльності, а також відповідних ризиків та невизначеностей.

Показники фінансової звітності повинні надавати інформацію про активи, зобов'язання, власний капітал, дохід, витрати та грошові потоки суб'єкта державного сектору та бюджету.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

- фінансові звіти суб'єкта державного сектору за різні періоди;

- фінансові звіти різних суб'єктів державного сектору.

Показники бюджетної звітності покликані розкривати та пояснювати показники фінансової звітності.

В напрямку удосконалення складення форм звітності були зроблені певні кроки, а саме:

- звітність бюджетних установ була поділена на фінансову та бюджетну;

- національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», який вступить в дію 01.01.2015р., затверджені форми фінансової звітності:

- Баланс;

- Звіт про фінансові результати;

- Звіт про рух грошових коштів;

- Звіт про власний капітал.

Форми бюджетної звітності, які складаються ДКСУ є детальними і розкривають всю необхідну інформацію про виконання державного та місцевих бюджетів.

Форми бюджетної звітності бюджетних установ мають більш вузьку сферу застосування. Така звітність формується для консолідації в бюджетній звітності про виконання бюджетів.

Звітність кожного з учасників бюджетного процесу містить певні фінансові дані. Для отримання зведених економічних показників в бюджетній звітності передбачені зведені і консолідовані форми.

Головні розпорядники бюджетних коштів складають зведену бюджетну звітність на підставі поданої їм бюджетної звітності підвідомчими розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів.

Бюджетна звітність про виконання місцевих бюджетів складається органами ДКСУ з урахуванням зведеної бюджетної звітності відповідних головних розпорядників коштів місцевих бюджетів.

З 2011 року бюджетні установи подають до органів ДКСУ поки ще тільки три перші форми.

Схематично відобразимо склад фінансової звітності бюджетних установ за період з 2011 року по 2013 рік за національним законодавством на рис.4.1.

Аналіз бюджетної звітності, яку на сьогодні складають розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, а також бюджетної звітності про виконання бюджетів, дає змогу зробити висновки, що існуючі форми бюджетної звітності є досить детальними та розгорнутими, що містять великий обсяг інформації про виконання бюджетів, в тому числі й інформацію, найбільш необхідну для здійснення аналізу та прийняття управлінських рішень. Зокрема, інформацію про:

- первісний бюджет та остаточний бюджет з урахуванням змін, внесених протягом звітного періоду;

- касові та фактичні видатки, проведені протягом звітного періоду;

- залишок коштів на кінець звітного періоду.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 4.1 - Склад фінансової звітності за міжнародними стандартами та за національним законодавством

Проте, не вся зазначена інформація представлена у діючих формах фінансової звітності, частина у бюджетній звітності, інша частина у додатках до пояснювальної записки.

З метою представлення бюджетної інформації у формах фінансової звітності пропонуємо у цей перехідний період запровадити форми з даними про порівняння інформації передбаченої в бюджеті (кошторисом) з фактичними показниками в «Звіті про фінансові результати» (додаток И). Порядок складання запропонованого звіту буде наступним:

- у Звіті про порівняння передбачених в бюджеті (кошторисі) та фактичних сум в Звіті про фінансові результати (додаток И) «Фінансовий результат діяльності розпорядників бюджетних коштів» відображаються: Доходи (бюджетні асигнування, доходи від надання послуг, трансферти, інші доходи); Витрати (на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, оплата товарів, трансферти та субсидії, інші витрати);

- у графі «План на звітний рік» відображається річна сума планових показників, затверджених у первісному бюджеті (кошторисом, планом використання бюджетних коштів);

- у графі «План на звітний рік з урахуванням внесених змін» проставляються бюджетні призначення з урахуванням унесених змін до планових показників, затверджених у остаточному бюджеті (кошторисом, планом використання бюджетних коштів);

– у графі «Виконано протягом звітного року» проставляється фінансовий результат виконання кошторису;

– у графах «Різниці» відображаються відхилення планових показників від фактичних.

Перевірка та порівняння окремих показників форм фінансової та бюджетної звітності наведена у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Порівняльна таблиця окремих показників форм фінансової та бюджетної звітності у запропонованої формі (див.додаток И)

Показники, що зіставляються	Порівняльні показники
Бюджетні асигнування:	Форма №2д, №2м:
- план на звітний рік з урахуванням внесених змін	- затверджено на звітний рік
- виконано протягом звітного року	- надійшло коштів за звітний період (рік)
Доходи від надання послуг:	Форма №4-1д, 4-1м:
- план на звітний рік з урахуванням внесених змін	- затверджено на звітний рік
- виконано протягом звітного року	- нараховано доходів за звітний період (рік)
Витрати	Форма №2д, 2м
- план на звітний рік з урахуванням внесених змін	- затверджено на звітний рік
- виконано протягом звітного року	- фактичні за звітний період (рік)
Витрати	Форма №4-1д, 4-1м
- план на звітний рік з урахуванням внесених змін	- затверджено на звітний рік
- виконано протягом звітного року	- фактичні за звітний період (рік) - усього

Враховуючи те, що до специфічних особливостей бухгалтерського бюджетного обліку відноситься контроль виконання кошторису (бюджету) доходів і витрат та виділення в обліку касових і фактичних витрат, запропоновані форми дадуть більш детальну інформацію щодо виконання кошторису бюджетної установи за рік. У звіті про порівняння передбачених в бюджеті (кошторисом) та фактичних сум в Звіті про фінансові результати (див.додаток И) відображаються операції зі збільшення або зменшення доходів та/або витрат бюджетної установи та бюджету за звітний період.

Зазначений Звіт про порівняння передбачених в бюджеті (кошторису) та фактичних сум нададуть пояснення причин різниць між первісним та остаточним бюджетом, у тому числі, чи виникли ці різниці внаслідок перерозподілу коштів в рамках бюджету (кошторису) або таких чинників як зміна політики, стихійне лихо або інші непередбачувані події. Цю інформацію можливо було б розкривати у пояснювальної записці.

Також слід зазначити, що за міжнародними стандартами у балансі подається інформація про активи і зобов'язання, відповідно до класифікації за часом перебування - поточні і довгострокові. Порівнюючи положення зазначених стандартів з національним досвідом ведення обліку, можна зазначити, що у балансі не всі активи та зобов'язання розподілені на поточні і довгострокові. Тому на цей час пропонуємо внести зміни до діючий форми балансу (таб.4.2). Запропонована форма балансу представлена у додатку Л.

Також пропонуємо удосконалити Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д, №7м) (додаток К), а саме: додати стовбець «Кредиторська заборгованість, строк позовної давності якої минув», таким чином поділити прострочену кредиторську заборгованість на прострочену (більш місяця) та прострочену кредиторську заборгованість, строк позовної давності якої минув. Це дасть змогу більш прозоро слідкувати за утворенням та погашенням кредиторської заборгованості. Таке само можне здійснити з дебіторською заборгованістю.

Крім того, міжнародні фінансова звітність у бюджетних установах включає примітки, які суттєво різняться від пояснювальної записки національної бюджетної звітності (див. рис. 4.1).

Таблиця 4.2 - Порівняльна таблиця структури діючого балансу та балансу в умовах реформування бухгалтерського обліку бюджетних установ

Показник діючій форми балансу	Код рядка	Показник пропонованої форми балансу	Код рядка
Дебіторська заборгованість	180	Довгострокова дебіторська заборгованість	180
-	-	Поточна дебіторська заборгованість	-
Розрахунки за іншими операціями	187	Інша поточна дебіторська заборгованість	187
Кредиторська заборгованість	420	Поточні зобов'язання	420
-	-	Поточна кредиторська заборгованість	-
Розрахунки за іншими операціями	429	Інші поточні зобов'язання	429

У примітках за міжнародними стандартами відображається інформація про основні засади складання фінансової звітності, елементи облікової політики тощо.

Через це, вважаємо за доцільне, у бюджетних установах складати примітки, що були б частиною фінансової звітності. Викладення інформації здійснювалося б у такому порядку:

– позначка на відповідність звітності вимогам Держказначейства;

– інформація щодо методів обліку та елементів облікової політики;

– пояснювальна інформація до показників фінансових звітів;

– інші розкриття, що безпосередньо стосуються діяльності установи.

Іншим кроком щодо переходу до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в бюджетних установах є застосування наказу про облікову політику, який стане обов'язковим документом з 01.01.2015р.

До базових складових первинної організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах слід віднести такий напрям організаційних процедур, як формування облікової політики. Установи створюють облікові політики з метою закріплення в них основних положень з обліку, організації бухгалтерського обліку в установі.

На основі правильно обраної облікової політики можна сформувати ефективну систему бухгалтерського обліку і, як результат, буде відображено всі операції, які пов'язані з виконанням кошторису й узагальненням даних обліку у звітності. Облікова політика має бути спрямована на досягнення мети бухгалтерського обліку - надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів установи. Для цього облікова політика має ґрунтуватись на основних принципах бухгалтерського обліку та на загальних організаційно-управлінських принципах.

Наказ про облікову політику в частині методичних основ може мати розширену структуру у вигляді переліку альтернативних методів та процедур за відповідними напрямами обліку. Відповідно, можливе поєднання цих варіантів, тому що велика частина методичних прийомів та процедур є чітко регламентована наявними інструктивними матеріалами.

При відображенні організації бухгалтерського обліку в наказі про облікову політику бюджетних установ можна виділити такі позиції:

- організаційна форма бухгалтерського обліку;

- організаційна структура бухгалтерської служби;

- форма організації структури апарату бухгалтерії;

- діюча нормативна база, яка використовується для ведення бухгалтерського обліку даної бюджетної установи;

- права й обов'язки головного бухгалтера, його заступників, працівників бухгалтерії (у додатках посадові інструкції);

- форма бухгалтерського обліку (у додатках примірники форм облікових реєстрів)

- форми первинних документів (у додатках зразки форм заповнені відповідно до вимог нормативних документів);

- форми звітності (у додатках зразки форм бухгалтерської звітності з робочими інструкціями щодо їх заповнення);

- робочий план рахунків (у додатках таблиця рахунків бухгалтерського обліку прийнятих до використання з відповідним рівнем аналітичності);

- графік документообігу по цій установі (у додатках зведені графіки руху документів сформовані за напрямами бухгалтерського обліку);

- графік складання та подання звітності (у додатках графік руху носіїв облікової інформації підсумкового етапу бухгалтерського обліку із зазначенням відповідальних осіб);

- порядок ведення архіву установи;

- перелік працівників, які мають право підпису носіїв облікової інформації (у додатках список осіб із зіставленням зразків підписів зазначених осіб);

- перелік працівників, які мають право на отримання, зберігання та видачу товарно-матеріальних цінностей (у додатках список осіб із зіставленням зразків підписів зазначених осіб);

- перелік осіб, відповідальних за організацію технічного забезпечення облікового процесу;

- перелік осіб, відповідальних за інформаційне забезпечення;

- план заходів щодо проведення інвентаризації (у додатках склад комісії, графік проведення інвентаризації по установі).

Важливо зазначити, що принцип незмінності облікової політики потрібно поширювати на методологічні моменти методичної частини наказу про облікову політику, адже саме ця частина безпосередньо впливає на формування фінансових результатів діяльності бюджетних установ. Сюди можна віднести інформацію про методи бухгалтерського обліку та оцінки запасів, необоротних активів, доходів, витрат та видатків, а також результатів діяльності. Постійне вдосконалення організації облікового процесу забезпечить постійну оптимізацію обліку на всіх його етапах та напрямках. Облікова політика бюджетної установи повинна бути головним інструментом для забезпечення неперервності та планомірності її діяльності.

Недоліки облікової політики можуть негативно вплинути на фінансовому стані установи, що є дуже важливим для внутрішніх користувачів, так і зовнішніх суб'єктів.

Як раніше зазначалося, в управлінні морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку ООДА наказ про облікову політику відсутній, що не сприяє ефективній організації обліку і потребує усунення.

З урахуванням вищевикладеного, можна запропонувати такі основні розділи наказу Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку ООДА:

РОЗДІЛ 1. Загальні положення

Основні підходи до складання фінансової звітності

Принципи підготовки фінансової звітності.

Валюта звітності.

РОЗДІЛ 2. Організаційно-правова форма

РОЗДІЛ 3. Рівень бюджету, з якого Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку ООДА отримує фінансове забезпечення.

РОЗДІЛ 4. Рівень установи як розпорядник коштів.

РОЗДІЛ 5. Галузева належність розпорядника коштів.

РОЗДІЛ 6. Види діяльності розпорядника коштів (основні та додаткові) відповідно до статуту.

РОЗДІЛ 7. Кількість персоналу, що працює.

РОЗДІЛ 8. Організація бухгалтерського обліку

8.1 Форма організації бухгалтерського обліку.

8.2 Права й обов'язки головного бухгалтера (додаток - посадові інструкції).

8.3 Чинна нормативна база бухгалтерського обліку розпорядника коштів.

8.4 Форма бухгалтерського обліку (додаток - примірники форм облікових регістрів).

8.5 Робочий план рахунків (додаток - таблиця рахунків бухгалтерського обліку, прийнятих до використання з відповідним рівнем аналітичності).

8.6 Облікові номенклатури (додаток -- сформовані за напрямками бухгалтерського обліку облікові номенклатури).

8.7 Форми первинних документів (додаток - зразки форм, заповнені згідно з вимогами нормативних документів).

8.8 Графік документообігу по Управлінню (додаток - зведені графіки руху документів, сформовані за напрямками бухгалтерського обліку).

8.9 Форми звітності (додаток - зразки форм бухгалтерської звітності з робочими інструкціями щодо їх заповнення).

8.10 Графік складання та подання звітності (додаток - графік руху носіїв облікової інформації підсумкового етапу бухгалтерського обліку із зазначенням відповідальних осіб).

8.11 Порядок ведення архіву розпорядника коштів.

8.12 Перелік працівників, які мають право підпису носіїв облікової інформації (додаток - список осіб із зіставленням зразків їх підписів).

8.13 Перелік працівників, які мають право на отримання, зберігання та видачу товарно-матеріальних цінностей (додаток - список осіб із зіставленням зразків їхніх підписів).

8.14 Перелік осіб, відповідальних за організацію технічного та ергономічного забезпечення облікового процесу.

8.15 План заходів щодо проведення інвентаризації (додаток - склад комісії, графік проведення інвентаризації тощо).

8.16 Перелік осіб, відповідальних за інформаційне забезпечення.

РОЗДІЛ 9. Методичні основи бухгалтерського обліку

9.1 Облік доходів загального фонду

9.2 Облік видатків загального фонду

9.3 Облік зобов'язань

9.4 Облік необоротних активів (ідентифікація видів необоротних активів)

9.5 Облік запасів

9.6 Облік результатів діяльності розпорядника коштів

9.7 Облік власного капіталу

9.8 Облік на позабалансових рахунках.

Таким чином, запропоновані кроки, а саме: введення нових форм фінансової та бюджетної звітності (див.додатки И-Л), поділ активів та зобов'язань на поточні та довгострокові, застосування наказу про облікову політику сприятиме повноті відображення в бухгалтерському обліку всіх факторів діяльності бюджетних установ, своєчасності відображення фактів господарської діяльності в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, відображенню доходів і витрат у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від надходження чи сплати грошових коштів, посилять самоконтроль та внутрішний контроль, дотриманню вимог Бюджетного Кодексу України про економне та ефективне витрачання бюджетних коштів. Крім того, зазначені заходи будуть сприятиме виконанню одному із напрямків напрямів Стратегії модернізації системи обліку у державних установах.

4.2 Інтегрована інформаційно - аналітична система як інструмент внутрішнього та зовнішнього контролю бюджетної дисципліни в частині кредиторської заборгованості

Зростання обсягів облікової інформації в бюджетних установах пов'язане з розвитком міжбюджетних стосунків, а також появою нових формувань і відносин, характерних для ринкової економіки, що вимагає широкого застосування сучасних способів і прийомів обробки інформації, здатних забезпечити оперативне управління процесами надання послуг. З огляду на це, та враховуючи наявність бар'єру трудомісткості формування необхідних даних в повному обсязі, розрізі й у встановлені терміни, головним напрямом удосконалення інформаційної функції обліку у бюджетних установах є застосування сучасних технічних засобів, а також побудова на їх основі автоматизованого робочого місця бухгалтера.

Автоматизація бюджетних установ має важливе значення у веденні бухгалтерського обліку та здійсненні контролю за наявністю і ефективністю використання ресурсів установи. Загалом слід визнати, що ця ділянка залишається недостатньо освоєною і по сьогоднішній день. Підтвердженням цьому є той факт, що більшість малих бюджетних установ (особливо в сільській місцевості) продовжують використовувати традиційну ручну, або частково автоматизовану, форму ведення бухгалтерського обліку.

Ефективна автоматизована система бухгалтерського обліку можлива лише на підґрунті принципово нового підходу до організації облікового процесу бюджетних установ, який включає сучасні базові поняття та концепції.

Автоматизації обліку сприяє низка факторів, зокрема, таких, як прискорена комп'ютеризація суспільства, розвиток нових інформаційних технологій, наукові підходи щодо організації праці. Все це є основою для розробки і впровадження як відносно простих автоматизованих робочих місць (АРМ), спрямованих на вирішення конкретних локальних задач, так і комплексних автоматизованих систем управління (АСУ), які діють у великих підрозділах закладів, установ і організацій бюджетної сфери, де розв'язуються задачі різного спрямування [36].

Ринок програмного забезпечення в Україні наповнений програмами, що спрямовані на забезпечення системи управління бюджетними установами і ведення обліку в них. З найбільш відомих та популярних продуктів з автоматизації обліку є "1С: Бухгалтерія для бюджетних установ"Парус-Бюджет" для підприємств та організацій, що знаходяться на бюджеті, та "Казна". На даний час в Україні органами ДКСУ, розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів використовується різне програмне забезпечення.

Сучасні вимоги щодо забезпечення потреб управління бюджетними коштами ставлять нові задачі перед інформаційною системою. Загальна схема підпорядкування між основними учасниками системи управління державними фінансами України наведена на рис. 4.2.

Заходами з модернізації бухгалтерського обліку державного сектору передбачається розробка Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління державними фінансами.

Єдина інформаційна система є основою для інтеграції обліку, бюджетування, фінансової звітності, управління коштами та аудиту. Використання єдиної управлінської інформаційної системи забезпечить підготовку різної інформації з мінімальним числом дублюючих операцій і коригувань.

Процес збору, обробки та перевірки звітності не повинен домінувати над процесом розробки та прийняття рішень. Підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами суб'єкта державного сектору і зниження витрат на підготовку стандартних фінансових звітів, звітів у відповідності до системи управління державними фінансами, а також інформації за спеціальними запитами вимагає впровадження і постійного розвитку єдиної управлінської інформаційної системи.



Рисунок 4.2? Загальна схема підпорядкування між основними учасниками системи управління державними фінансами України

Як раніше зазначалося, предметом бухгалтерського обліку в бюджетному секторі є сукупність процесу з виконання Державного і місцевих бюджетів та діяльності з виконання кошторисів, які здійснюються органами Державної казначейської служби України та бюджетними установами відповідно. Так, Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління державними фінансами повинна забезпечувати види обліку як по виконанню бюджетів, так и для бюджетних установ (розпорядників бюджетних коштів).

Інтегрована інформаційно-аналітична система управління державними фінансами повинна функціонувати одночасно як по касовому методу, так і за методом нарахування. Вона повинна надавати можливість для формування звітів по доходах та витратах за касовим методом.

Система повинна підтримувати засоби для он-лайнової та/або пакетної обробки з повноцінною функцією редагування по створенню та внесенню проводок за рахунками єдиного нового Плану рахунків та забезпечувати можливість:

- переходу з одного (декількох) плану рахунків на інший;

- обробки в режимі реального часу редагування для он-лайнових та пакетних регістрів. Он-лайновий інтерфейс повинен забезпечувати виправлення, роботу з помилками та заданими користувачем редагуваннями;

- підтримувати коригування регістрів, пов'язаних з вихідною операцією;

- забезпечувати можливість адаптації правил для бухгалтерських проводок, вибору, рахунків, що використовуються та аналітичних параметрів, а також введення обов'язкових та необов'язкових атрибутів для кожного запису операції;

- забезпечувати автоматичне формування та реєстрацію на рахунках у головній книзі зворотних записів;

- підтримувати створення перехресних посилань між вихідними та зворотними бухгалтерськими проводками;

- дозволяти користувачам додавати до проводок дати операцій та введення даних або відміняти привласнені системою внутрішні дати операцій та введення даних.

Крім того, ця система повинна забезпечувати користувачів, що мають відповідний доступ до системи, можливістю перезаписувати дані складені системою за замовчуванням. Вона має надавати можливість бюджетним установам, які є внутрішніми користувачами Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління державними фінансами (Мінфін, ДФІ і ДКСУ та їх обласні і районні підрозділи) вести внутрішній бухгалтерський облік, користуючись програмним забезпеченням у складі системи, облікові бази даних цих бюджетних установ мають бути у складі баз даних.

Для бюджетних установ, що є зовнішніми користувачами, Інтегрована інформаційно - аналітична система управління державними фінансами має надавати можливість передавати платіжні документи, звітність бухгалтерського обліку через «Веб - портал» згідно з вимогами до функціонального модулю «Бухоблік бюджетних установ».

Обов'язковою вимогою до Інтегрованої інформаційно - аналітичної системи управління державними фінансами є забезпечення автоматичної перевірки завантаження коректності бухгалтерської звітності розпорядників коштів з матеріальних, нематеріальних активів, та запасів. Відповідність повинна ґрунтуватися на співставленні найменування організації та номерів її рахунків, відповідності балансів на початок та кінець періоду і оборотів.

Крім того, система повинна забезпечувати консолідацію формування бухгалтерської звітності, включаючи матеріальні, нематеріальних активи, запаси та їх рух.

Отже, після впровадження єдиного Плану рахунків бухгалтерського обліку та впровадження НП(С)БОДС першочерговою задачею стає впровадження Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління державними фінансами, або розробка та впровадження такої системи передує чітка специфікація всіх процедур і стандартів формування звітності. Така інформаційна система повинна дозволити об'єднати та консолідувати дані обліку чи звітності бюджетних установ, накопичувати ретроспективну інформацію, складати на її основі консолідовані фінансові звіти та робити їх аналітичну обробку, крім того надасть можливість контролювати динаміку та рівень заборгованості.

4.3 Заходи щодо удосконалення внутрішнього контролю кредиторської заборгованості

Доцільно розглянути і визначити основні шляхи удосконалення контролю бюджетної дисципліни бюджетних установ у двох напрямках: по-перше, зовнішній контроль - проведення ревізій та державного аудиту відповідними контролюючими органами, по-друге, внутрішній контроль - здійснення заходів щодо виявлення та виправлення помилок, а також їх попередження, пов'язаних з видатками бюджетної установи.

Існуючий на сьогодні орган фінансового контролю не в змозі комплексно запобігти марнотратству бюджетних коштів, шахрайству з державними фінансовими ресурсами, як наслідок, неможливість позитивно впливати на оптимізацію бюджетного процесу та всебічному розвитку соціально-економічних зв'язків.

Рівень ефективності контролю за доцільним використанням бюджетних коштів та дбайливого зберігання державного майна значно залежить від повноти його проведення, якості та вчасності здійснення заходів з метою компенсації отриманих збитків, виявлення причин, що викликали втрати у державі.

Низка даних функцій входить до повноважень Державної фінансової інспекції. Проте, органи державної фінансової інспекції у процесі реалізації своїх функцій стикаються з рядом проблем, що стосуються дієвої організації фінансового контролю.