Удосконалення витрат на виробництво продукції молочного скотарства в ТОВ "Маяк-Агро"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення витрат на виробництво продукції молочного скотарства в ТОВ «Маяк-Агро»

ВСТУП

Основу агропромислового комплексу України становить сільське господарство. Молочне скотарство - традиційно важлива і невід'ємна галузь сільського господарства, ступінь розвитку якої є однією з основних ознак прогресу в розвитку сільськогосподарської сфери в цілому. Молочній галузі також також відводиться важлива роль у забезпеченні населення молоком та молочною продукцією. Однак на сьогодні галузь виробництва продукції молочного скотарства опинилася у складній ситуації. Поступове скорочення поголів'я корів вплинуло на обсяги виробництва і продажу молока, змінилася структура і асортимент виробництва молочної продукції, зменшилося його споживання.

Зважаючи на значимість даної галузі, доречно зазначити, що виробництво продукції молочного скотарства неможливо здійснювати без належного обліку, адже саме бухгалтерський облік, поряд з аналізом і аудитом, надають інформацію, яка є необхідною для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Першочергове значення має правильно організований облік витрат виробництва галузі.

Актуальність вищевикладеного обумовило вибір теми дипломної роботи та напрямок даного дослідження з проблем обліку витрат, аналізу і аудиту виробництва продукції молочного скотарства.

Метою дипломної роботи є узагальнення теоретичних і практичних аспектів діючих систем обліку, аналізу і аудиту витрат на виробництво продукції молочного скотарства в ТОВ «Маяк-Агро» та розробка практичних рекомендацій щодо їх удосконалення.

Відповідно до поставленої мети сформовані наступні завдання:

- вивчити основні теоретичні проблеми обліку витрат виробництва продукції молочного скотарства;

- дати коротку організаційно-економічну характеристику підприємства;

- проаналізувати стан обліку, аналізу і аудиту витрат виробництва продукції молочного скотарства на підприємстві;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення організації виробництва молока, обліку, аналізу і аудиту витрат у молочному скотарстві.

Об'єктом дослідження є галузь молочного скотарства в ТОВ «Маяк-Агро» Шполянського району Черкаської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і прикладні питання, пов'язані з обліком, аудитом витрат та аналізом ефективності виробництва продукції молочного скотарства.

В процесі дослідження використовувались наступні наукові методи: економіко-статистичний, економіко-математичні, методи порівняння, індексний метод, метод абсолютних різниць, графічний.

Інформаційною базою дослідження послужили праці вітчизняних вчених та спеціалістів з досліджуваного питання, законодавчі та нормативні документи з питань обліку продукції молочного скотарства, річні звіти ТОВ «Маяк-Агро» за 2007-2011 роки, дані первинного та зведеного обліку виробництва продукції молочного скотарства.

РОЗДІЛ I. ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА

облік молочне скотарство аудит

1.1 Проблеми формування облікової інформації про витрати виробництва продукції молочного скотарства

Характерною особливістю сучасного розвитку економіки України є глибокі економічні перетворення в сфері виробництва на основі ринкових відносин. Ринкова перебудова сільського господарства вимагає особливого відношення до забезпечення виробництва продукції молочного скотарства. Тому, проблемам його обліку та документальному оформленню на підприємствах слід приділяти особливу увагу.

Необхідною умовою ефективного функціонування кожного підприємства є чітко побудована система бухгалтерського обліку, що забезпечує інформаційні потреби управлінського персоналу та інших користувачів [26, с.158].

Досягнення мети підприємства (прибуток, низькі витрати) можливе за умов своєчасного одержання інформації про хід процесів та явищ, що впливають на діяльність підприємства. Одним із факторів, що забезпечує успішне функціонування підприємств в умовах сучасного конкурентного середовища, є створення нової системи одержання інформації, зокрема і про процес виробництва молочної продукції, застосування нетрадиційних для вітчизняної практики бухгалтерського обліку підходів до обліку витрат виробництва продукції, що впливатиме на зростання ефективності виробничої та господарської діяльності підприємств молочної промисловості [12, с. 159].

В умовах економічних перетворень дані бухгалтерського обліку повинні забезпечити обліковців оперативною, аналітичною, і достовірною інформацією про діяльність підприємств, відповідно до світових стандартів. У діяльності сільськогосподарських підприємств основне місце належить процесу виробництва, від успіху якого залежить їхній фінансовий стан [15, с.134].

Проблеми обліку витрат виробництва продукції молочного скотарства постійно знаходяться у центрі уваги науковців. Вагомий внесок у їх дослідження зробили наступні вітчизняні вчені: Ф.Ф Бутинець, П.Т. Саблук, Л.К. Сук, В.С. Уланчук, В.Б. Моссаковський , Н.Л. Правдюк та інші.

Традиційно в Україні при оцінці ефективності діяльності підприємств спостерігається ретроспективний підхід, який унеможливлює оперативне реагування на певну економічну ситуацію в момент її виникнення та прийняття адекватних управлінських рішень. При прийнятті управлінського рішення, в першу чергу, потрібна об'єктивна інформація про економічний стан відповідного виробництва, в тому числі і про виробництво продукції молочного скотарства, яка в основному забезпечується внутрішньогосподарським обліком, тобто обліково-аналітичною інформацією про витрати підприємства по елементах.

Облік витрат продукції молочного скотарства неможливий без надійного і достовірного облікового інформаційного забезпечення, адже прийняття управлінських рішень на основі ненадійного обліково-інформаційного забезпечення може призвести до негативних наслідків.

Інформація, отримана внаслідок ведення бухгалтерського обліку витрат продукції молочного скотарства є об'єктом контролю, а документи, створені в процесі контролю, засвідчують відповідні факти. З метою проведення наступного контролю та аналізу за станом обліку продукції молочного скотарства, налагодженню прямих та зворотних зв'язків на підприємстві доцільно формувати суцільні інформативні потоки про роботу виробничих підрозділів. При цьому, інформаційний вихід однієї структурної одиниці, наприклад - ферми, є інформаційним входом для іншого органу - керівництва підприємства. Тому, особливу роль при проведенні господарського контролю обліку витрат продукції молочного скотарства відіграють дані фінансового і управлінського обліку, які формують, збирають та систематизують інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень та координації проблем майбутнього розвитку підприємства. Проте практика доводить,що обидва види утворюють єдину систему яка виконує функції обліку, контролю, аудиту аналізу виробничих та постачальницько-збутових процесів [4, с. 71].

В умовах сьогодення, прогресивні ринкові відносини в Україні вимагають перегляду системи бухгалтерського обліку, одним із центральних елементів якої є облік витрат виробництва, це стосується і зокрема витрат виробництва продукції молочного скотарства. У сучасній системі обліку інформація про витрати діяльності підприємства є надзвичайно цінною, багатогранною і швидкоплинною.

Для збереження і підвищення загальної прибутковості підприємства керівництво повинно знати рівень витрат на будь-який момент часу. Облік витрат забезпечує надання цієї інформації, допомагає здійснювати контроль витрат, визначаючи критерії ефективності виробництва. Інформація про витрати на виробництво продукції молочного скотарства за кожен тиждень або місяць свідчить про ефективність діяльності підприємства на даній ділянці обліку та показує ті проблемні ділянки на яких потрібно вжити заходів для їх оптимізації [2, с. 145].

Важливою умовою успішної діяльності підприємств є досягнення оптимального рівня витрат на виробництво, внаслідок чого зростає конкурентоздатність продукції та забезпечується довгострокове економічне зростання підприємств [2, с 144].

При управлінні підприємством найбільш важливе значення має управління витратами, яке включає контроль і регулювання витрат. Основна необхідність обліку витрат виробництва продукції молочного скотарства полягає у відображенні місця здійснення витрат і створення передумов для їх скорочення.

Основними передумовами управління витратами, в тому числі і в молочному скотарстві, є наступні напрями:

1. Оперативне отримання інформації про витрати, що дозволяє своєчасно здійснювати вплив на виробничий процес, оптимізуючи його.

2. Відповідність системи обліку цілям управління, що забезпечує надання інформації, необхідної для управління.

3. Критерієм точності при обчисленні собівартості продукції повинна бути не повнота включення витрат, а спосіб віднесення витрат на продукцію.

4. Основна увага повинна приділятися розподілу непрямих витрат, складанню обґрунтованих нормативних калькуляцій та організації контролю за їх дотриманням в процесі виробництва.

5. Чіткий взаємозв'язок між величиною витрат і особами, які за них відповідають та їх контролюють [2, с. 144].

Проблеми обліку витрат виробництва продукції молочного скотарства головним чином впливають на формування виробничої собівартості продукції та встановленні ціни, посідають центральне місце при дослідженні напрямів прибутковості та рентабельності виробництва.

Однією з основних проблем обліку витрат продукції молочного скотарства є проблема повноти і своєчасності їх відображення в обліку. Найбільша частина витрат, що залишається поза обліком, належить до витрат по оплаті праці. Основними причинами цього є значні відсотки відрахувань до соціальних фондів, відсутність дієвої нормативно-правової бази, низький рівень і контроль.

Відсутність єдиної інформаційної бази норм і нормативів для обліку і контролю за витратами є ще однією проблемою обліку. Адже, вітчизняна продукція характеризується матеріаломісткістю порівняно із-за кордонною. Тому, необхідність створення нової нормативної бази дозволить навести лад в обліку витрат підприємств і не дасть можливості їх завищувати [23, с.91].

Правильна побудова обліку та контрою витрат потребує їх належної систематизації. На практиці в сільськогосподарських підприємствах допускаються відхилення від діючих інструктивних положень щодо складу статей витрат. Тому, підхід доцільно вважати цілком виправданим, оскільки деякі статті вже застаріли і розширення їх номенклатури дасть змогу збільшувати інформаційну місткість системи аналітичного обліку з урахуванням особливостей кожного окремого господарства [16, с. 58].

Одним із важливих питань групування витрат є поділ їх за елементами. В діючих нормативних документах виділяють п'ять економічних елементів (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних засобів, інші витрати). До елементу «Інші витрати» включено більше десяти найменувань витрат, але вони різні за своєю природою. Тому необхідно виділити фінансові витрати в самостійний елемент до складу якого відносити: витрати на сплату відсотків за користування кредитом, вартість виготовлення і придбання цінних паперів, податки на відрахування у фонди тощо. Виділення даного елементу дозволить більш точно визначити суму витрат та дасть змогу поліпшити контроль за витратами.

Розширення кількості статей збільшить інформаційну ємність системи обліку, але при цьому зросте його трудомісткість. Необхідно правильно визначити критерії витрат у самостійні статті. Затверджену номенклатуру статей витрат слід розглядати як обов'язкову для звітності, а в конкретному господарстві при плануванні обліку і калькуляції може застосовуватись і більш детальний перелік витрат. Такий підхід цілком виправданий, бо для кожного рівня управління потрібна інформація різного ступеня деталізації [16, с. 59].

Вказана проблема важлива також тим, що дана інформація відіграє важливу роль в плануванні і контролі діяльності підприємств.

У нормативних актах України наводиться тільки термін «витрати». Відповідно до П(с)БО під витратами розуміється зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які приводять до зменшення власного капіталу. Цікавим є те, що в Плані рахунків назви всіх рахунків класу 8 та класу 9 включають термін «витрати», в П(с)БО 16 «Витати» у п. 21, 22 при визначенні економічних елементів витрат вказуються матеріальні затрати; у формі № 2 «Звіт про фінансові результати» ряд.230 має назву «Матеріальні затрати». Хоча, у нормативних актах України та значній частині економічної літератури визначення «затрати» відсутнє [5, с.27].

Слід відмітити, що багаточисленні поняття, які визначають витрати і затрати в економічній літературі та в практиці господарської діяльності на підприємстві використовуються як синоніми. Таке положення характерне і для загальної ситуації із собівартістю продукції, зокрема і для виробництва продукції молочного скотарства. Хоча ці поняття близькі, проте вони не тотожні. Затрати співвідносяться з процесом виробництва взагалі, незалежно від його завершеності та характеру зв'язку з продуктом, а собівартість - означає завершеність виробництва, виділяє ту частку затрат, яка відноситься до готової продукції. І справа не тільки в термінології, головне полягає в правильному розумінні економічного змісту термінів, і в тому, щоб не змішувати їх з іншими економічними категоріями.

Наступною теоретичною проблемою обліку витрат продукції, в тому числі і молочного скотарства є конкретизація таких понять, як прямі та непрямі витрати. На жаль, у жодному з нині діючих П(с)БО, включаючи П(с)БО 16 «Витрати», немає чіткого визначення категорії прямих витрат. Їх офіційне визначення лише в Методологічних рекомендаціях № 47 п. 11 , який вказує , що це «витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом» [5, с. 30].

Узгодження відповідної класифікації та конкретизації витрат, має важливе значення для підприємства перш за все тому, що встановлені норми виробничих витрат дозволяють розрахувати собівартість продукції молочного скотарства відразу після закінчення її виробництва, що є надзвичайно важливим для прийняття оперативних управлінських рішень і вирішення конкретних облікових проблем, які виникли у бухгалтерії підприємства. Це має позитивний вплив на спрощення та підвищення оперативності самої процедури розрахунків собівартості одиниці продукції. Адже, собівартість є одним із важливих показників ефективності виробництва будь-якої продукції, в тому числі і продукції молочного скотарства.

При ринковій економіці постійно виникає потреба в інформації про попит на продукцію молочного скотарства, можливість збуту її за певних умов і вимог, що в свою чергу, зумовлює потребу в оперативному визначенні собівартості та формуванні ціни на сільськогосподарську продукцію.

Визначення собівартості продукції молочного скотарства дає можливість сільськогосподарському виробникові володіти важливою інформацією для зіставлення даного виду виробленої продукції з ціною, що існує зараз на ринку.

Ще однією з основних проблем, в інформаційному забезпеченні обліку витрат виробництва продукції молочного скотарства є те, що на відміну від вітчизняної організації обліку, в міжнародній економічній практиці розроблені та широко застосовуються методи оперативного накопичення, обробки і використання економічної інформації формування витрат та собівартості продукції.

Науково обґрунтована система обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт, наданих послуг, за елементами витрат становлять один з важливих елементів методу бухгалтерського обліку - калькулювання. Саме калькуляція є заключним етапом обліку витрат на виробництво і виходу продукції молочного скотарства, у процесі якої за встановленими прийомами і методами групуються витрати й обчислюється собівартість продукції [9, с. 37-38].

Розглядаючи облік витрат та калькулювання продукції, в тому числі молочного скотарства, як єдиний процес, доцільно зазначити, що останній складається з двох взаємопов'язаних етапів: перший етап - облік витрат, що включає організацію аналітичного обліку витрат та розподілу витрат на виробництво продукції між об'єктами обліку; другий етап - калькулювання собівартості, що включає операції по визначенню собівартості одиниці продукції [2, с. 255].

Визначення виробничої і повної собівартості одиниці продукції має велике значення тому, що власник підприємства бажає знати скільки коштує виробництво і збут одиниці продукції, яка рентабельність цього виду продукції, яку ціну встановити на даний вид продукції, щоб вона повністю покривала витрати на її виробництво і збут. Також визначення собівартості одиниці продукції необхідне для цілей аналізу і наступного планування. Тобто калькуляція дає можливість перевірити виконання плану по собівартості та її зниженню, а також виявити відхилення фактичних витрат від планових. Крім того інформація про фактичну виробничу або повну собівартість необхідна для того, щоб кожний підрозділ, або частина виробничого процесу несла б відповідальність за формування своїх витрат на виробництво і збут. Собівартість є основою для організації виробничо-господарської діяльності підприємства. В ній відображаються усі процеси , пов'язані з виробництвом продукції, а саме: рівень продуктивності праці та організації виробництва , ступінь використання основних та оборотних засобів тощо. Все це вказує на те, що собівартості належить велика роль у контролі за мірою праці, споживання та витратами виробництва на кожному підприємстві, тому цим показником не можна нехтувати. Зважаючи на значущість даного показника, на цій ділянці обліку витрат і виходу продукції молочного скотарства існують також відповідні проблеми, зокрема, головним чином це стосується економічно-обгрунтованого вибору методик калькулювання одиниці продукції молочного скотарства, а також шляхів зниження собівартості виробництва молока [ 9, с. 39].

Правильне трактування економічного змісту собівартості має принципове значення при визначенні номенклатури витрат, що в неї включаються, і тих витрат, які перекриваються за рахунок інших джерел. Від цього залежить об'єктивність обчислення, прибутку, та рівня рентабельності [ 28, с. 78].

Проте на практиці значну частину непродуктивних витрат, пов'язаних із собівартістю, всупереч теорії відносять безпосередньо на фінансові результати. Причина недоречностей, передусім, у змішуванні принципів формування вартості й собівартості.

Важливим напрямом інформаційного забезпечення обліку витрат продукції молочного скотарства є також дані калькуляції собівартості продукції з врахуванням її якісних параметрів, що надасть можливість формувати цінову політику на ринках збуту високоякісної продукції та визначити ефективність додаткових витрат на підвищення її якості [27, с.118].

Рідко виділяються в обліку витрати на забезпечення якості продукції за установленими стандартами. Важливо визначити номенклатуру статей витрат, пов'язаних з доведенням якості продукції молочного скотарства до норм стандартів. До таких витрат належать: доплата за придбання високоякісної сировини, кормів, кормових добавок, витрати на додаткові операції в технологічному процесі (наприклад, фільтрація, пастеризація, охолодження молока та ін.), на використання сучасної високопродуктивної техніки, на матеріальне стимулювання працівників тваринництва за високу якість продукції, витрати на контроль і сертифікацію та ін. [ 27, с. 118].

Реальність визначення собівартості продукції залежить не лише від економічного обґрунтування методик обліку витрат і калькулювання продукції, а й від правильності оцінки і оприбуткування тваринницької продукції.

Діючі нині методики визначення та оприбуткування отриманої тваринницької продукції, в тому числі й однієї з основних галузей - молочного скотарства, а також калькуляція собівартості основної продукції мають ряд недоліків, які не сприяють правильному розрахунку економічної ефективності виробництва продукції молочного скотарства. Так, трапляються випадки, коли від корів, переведених на відгодівлю, одержують молоко, але оприбутковують його як від корів основного стада.

Національні стандарти, прагнучи злитися з міжнародними, зумовлюють необхідність нових підходів до методики оцінки біологічних запасів, тварин основного молочного стада, аналізу витрат та методологічного забезпечення економічного управління галуззю [15, с. 136].

Одним із недоліків існуючої оцінки тваринницької продукції тваринницької продукції в системі бухгалтерського обліку, як основного постачальника економічної інформації, необхідної для регулювання виробничого процесу, є слабке віддзеркалення конкретних умов управління. Останнім часом частково це протиріччя вирішено в П(с)БО 30 «Біологічні активи» [15, с. 140].

Як відомо, оцінка об'єктів бухгалтерського обліку є ключовим питанням теорії обліку і його методології, регульованої Міжнародними стандартами фінансової звітності, Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Як у зарубіжній так і у вітчизняній літературі відсутні відповіді на такі питання: які є об'єкти оцінки в бухгалтерському обліку; які методологічні засади оцінки різних об'єктів при їх визнанні в обліку, вибутті й відображенні в фінансовій звітності; які методологічні підходи до уточнення балансової оцінки окремих об'єктів бухгалтерського обліку, тощо. Крім того дослідження теоретичних засад оцінки в системі бухгалтерського обліку підприємств показало, що оцінка виступає як передумова обліку і як його результат. Як передумова обліку оцінка забезпечує можливість узагальнювати різнорідні об'єкти при їх відображенні в синтетичному обліку та фінансовій звітності, її використовують при калькулюванні собівартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг [15, с.139].

Наступною, однією з основних проблем інформаційного забезпечення обліку продукції молочного скотарства є проблема удосконалення типових форм первинних документів з обліку витрат продукції молочного скотарства.

Дослідження стану інформації з обліку продукції молочного скотарства також свідчить, що в первинних документах, аналітичному обліку та звітності недостатньо повно відображаються показники якості (без врахування сучасних вимог до міжнародних стандартів якості продукції).

Практикою доведено, що інформація двобічно впливає на діяльність підприємства: по-перше, повнота, достовірність та оперативність інформації є необхідною умовою прийняття об'єктивних управлінських рішень; по-друге, закладені обґрунтовані показники в носіях інформації (первинних документах, регістрах синтетичного й аналітичного обліку, формах звітності) спонукають обліковця до відповідних дій, а також сприяють обізнаності з окремими нормативними показниками які потрібно досягти [27, с.118].

Тому, в облікових регістрах важливо фіксувати не тільки фактичні дані про обсяги і якість продукції молочного скотарства, але й нормативну та планову інформацію (показники). Також, ще однією проблемою документального забезпечення обліку є те, що при оприбуткуванні надходження тварин бухгалтери потрапляють в залежність від великої кількості первинних документів, які потрібно заповнити. Така ситуація склалася через те, що немає впроваджених накопичувальних документів, які б задовольняли потреби обліку [11, с. 19].

Суспільно-господарський процес вимагає запровадження сучасної технології облікового процесу, що зумовлює необхідність створення автоматизованих систем обробки інформації.

У обліковій сфері автоматизація забезпечує високий рівень організації праці, дає змогу значно зменшити затрати часу на обчислення і розрахунки, а також створити умови для підвищення продуктивності праці. Вона сприяє впровадженню раціональних форм облікової праці, а також уніфікації форм первинних документів і методів обробки, прискоренню документообігу, скороченню строків отримання виробничої інформації.

Застосування ЕОМ в бухгалтерському обліку виробництва продукції молочного скотарства значно підвищує оперативність обліку за рахунок мінімізації розриву в часі між збором вхідної інформації та одержанням вихідних, опрацьованих даних, які необхідні для управління економікою сільськогосподарського підприємства. При цьому повинен бути забезпечений повний облік витрат виробництва за елементами та статтями як за структурними підрозділами, так і по підприємству загалом; своєчасне і повне оприбуткування продукції, а також правильність визначення собівартості .

Впровадження і раціональне використання ЕОМ в обліку витрат продукції необхідно розглянути як складову частину загальної проблеми інформаційного забезпечення обліку продукції молочного скотарства.

Отже, вирішення вищезазначених проблем інформаційного забезпечення обліку витрат і виходу продукції на підприємстві дасть змогу раціонально організувати і удосконалити облік витрат продукції молочного скотарства.

1.2 Нормативно-правове регулювання витрат виробництва продукції

Щоб правильно і раціонально організувати облік витрат виробництва продукції молочного скотарства необхідно мати досконалу законодавчо-нормативну базу.

Протягом останніх років в Україні прийнято низку нових нормативних документів (положень і методичних рекомендацій), уточнень до діючих та звернуто увагу на необхідність розробки і впровадження галузевих стандартів бухгалтерського обліку. Цьому є підтвердження розробки Проекту концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України, схваленої Колегією Міністерства аграрної політики України, який дасть можливість підняти облік на якісно новий рівень, буде відображати особливості організації обліку на сільськогосподарських підприємствах, забезпечить формування якісної облікової інформації для управління виробництвом із застосуванням новітніх технологій.

Методологічною основою дослідження обліку, аудиту та аналізу ефективності виробництва продукції молочного скотарства є законодавство України. Дотримання законів та положень законодавства є важливою задачею суб'єктів господарської діяльності.

Для правильного ведення обліку на даній ділянці в Україні прийнято відповідні нормативно-правові документи.

Нормативно-правове регулювання обліку, аудиту, аналізу ефективності виробництва продукції молочного скотарства, що уособлюється на підставі відповідних законодавчих документів та їх основні характеристики, розглянемо нижче.

Як відомо ведення обліку на підприємствах є обов'язковим процесом, що визначено Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Тому, розгляд нормативно-правових документів розпочнемо з нього.

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-XIV визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Даний Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно законодавства [32].

Саме цей Закон закріпив використання при реформуванні бухгалтерського обліку в нашій країні міжнародних стандартів фінансової звітності.

Міжнародні стандарти фінансової звітності виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб'єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов'язань, яка надає можливість об'єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики у звітуючих суб'єктів, а також порівнювати результати їх діяльності в цілях забезпечення адекватної оцінки їх потенціалу та ухвалення відповідних управлінських рішень. Крім того, МСФЗ якісно впливають на можливості керівництва в області управління організацією і надають значні переваги перед конкурентами. У суб'єктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та партнерів по бізнесу, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання. У свою чергу суб'єкти, використовуючи МСФЗ, мають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що слугує додатковим інструментарієм при їх виборі [38].

Виробництво та реалізації продукції молочного скотарства вимагає понесення обов'язкових витрат. Одним із нормативних документів, який регулює дані витрати є П(с)БО 16 «Витрати». Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) [30, с. 43]. Дане положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства, в тому числі і витрати понесені на виробництво продукції молочного скотарства, та її розкриття у фінансовій звітності. Відповідно до даного Положення (стандарту) під витратами розуміється зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які приводять до зменшення власного капіталу. Згідно П(с)БО 16 елементи витрат - це сукупність економічно-однорідних витрат, а об'єкти обліку витрат - це продукти, товари, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з ними виробничих витрат.

Тому, хоча підприємству і надано право самостійно обирати систему управлінського обліку, проте в частині обліку витрат, воно повинно орієнтуватися на вимоги даного положення. Адже, в ньому наводиться визначення основних термінів, пов'язаних з обліком витрат на підприємстві, основні принципи визначення витрат, їх склад, а також порядок розкриття інформації про витрати у фінансовій звітності. В П(с)БО 16 також наведено розрахунок розподілу загальновиробничих витрат, що є одним з найважливіших моментів в обліку витрат. Проте, слід відзначити, що для забезпечення потреб внутрішніх користувачів підприємства можуть застосовувати інші методологічні підходи до обліку витрат, і зокрема, розподілу загальновиробничих витрат.

Оскільки кожна галузь має свої особливості, в тому числі і галузь молочного скотарства, то відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку розробляють методичні рекомендації щодо її застосування.

На виконання вимог цього пункту, а також відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдності в складі і класифікації витрат, застосування методики їх планування та обліку і визначення собівартості продукції (робіть, послуг) в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм і форм власності, Міністерством аграрної політики України затверджені Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств [13, с. 50].

Дані методичні рекомендації затверджені відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та протоколу № 2 засідання Науково-методичної ради (Центру) "Облік, звітність та аудит в галузях агропромислового виробництва" від 2 лютого 2001 року, з метою забезпечення єдності в складі і класифікації витрат, застосування методики планування та обліку і визначення собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських підприємствах ( із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінагрополітики № 589 від 31.10.2005 р.) [37].

Відповідно до п.п. 1.4 п. 1 Рекомендацій 132, метою обліку витрат та визначення собівартості продукції є документальне, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Калькулювання собівартості продукції здійснюється для визначення ефективності технологічних, організаційних і економічних заходів, спрямованих на подальший розвиток і вдосконалення виробництва, та для здійснення обґрунтованої політики підприємства. В рекомендаціях також наведена послідовність розрахунку собівартості продукції [13, с. 50-51].

З вищезазначеного слідує, що облік витрат у сільськогосподарському виробництві повинен забезпечувати оперативну, достовірну та повну інформацію щодо кількості та вартості одержаної продукції по підприємству в цілому та окремих його структурних підрозділах.

Джерелом отримання продукції молочного скотарства є біологічні активи підприємства - основне молочне стадо.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи підприємства та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені П(с)БО 30 «Біологічні активи» затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 р. № 790.

Відповідно до П(с)БО 30 «Біологічні активи» об'єктом обліку виступає біологічний актив - тварина або рослина яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди. Дане Положення (стандарт) зазначає, що біологічний актив визнаються активом, якщо існує імовірність отримання підприємством у майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Об'єктом бухгалтерського обліку є окремий вид біологічних активів або їх група. Вартість біологічних активів у балансі відображаються окремими статтями [31, с. 80].

Методологічною основою обліку в тваринництві також виступає П(с)БО 9 «Запаси». Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності. Згідно П(с)БО 9 «Запаси», запаси - активи, які утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена [29, с. 24-25].

Виробництво та реалізація продукції молочного скотарства передбачає обов'язкове отримання доходу. Методологічні основи формування в обліку доходів визначає П(с)БО 15 «Дохід». Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню [35].

Ще одним не менш важливим нормативно-правовим документом при здійсненні господарської діяльності підприємства виступає Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. № 3125-XII (із останніми змінами від 21.04.2011 р. № 3610-VI).

Зміст даного Закону відображає права і відповідальність при здійсненні господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами і організаціями, органами державного управління, особливо при ринкових умовах господарювання.

Цей Закон визначає загальні правові та економічні засади здійснення підприємницької діяльності громадянами та юридичними особами на території України, встановлює гарантії свободи підприємства та його державної підтримки.

Положення цього Закону діють на території України і поширюються на усіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та видів діяльності [33].

Що стосується безпосередньо галузі молочного скотарства доцільно зазначити - основні правові та організаційні основи забезпечення безпечності та якості молока і молочних продуктів для життя і здоров'я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію і вивезення з митної території України визначаються Законом України «Про молоко і молочні продукти» № 1870-IV від 24.06.2004 р. із змінами внесеними до нього Верховною Радою України, які знайшли своє відображення у Законі України про внесення змін до Закону України «Про молоко і молочні продукти» щодо безпечності та якості молочних продуктів від 15.04.2010 року № 2132- VI [34].

Для підтримки і розвитку молочного скотарства в Україні розроблені і впроваджуються програми, як державні, так із залученням іноземного та приватного капіталу.

Наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук № 886/128 від 10.12.2007 року була затверджена галузева «Програма розвитку молочного скотарства України до 2015 року».

Основними завданнями даної Програми є :

- збільшення поголів'я молочних корів до 4,4 млн. голів за рахунок його збільшення в сільгосппідприємствах з 0,7 млн. голів до 1,8 млн. голів;

- досягти в 2015 р. середньої продуктивності корів у всіх категоріях господарств з 4300-4500 кг;

- довести обсяги виробництва молока орієнтовно до 20 млн. т;

- довести частку заготівель молока з сільськогосподарських підприємств до 50 % з часткою вищого ґатунку - 20 %.

Також Програмою передбачається:

- зниження ПДВ промисловим підприємствам-інвесторам, які вкладають кошти в розвиток молочного скотарства;

- забезпечення відшкодування ПДВ за ввезення племінних (генетичних) ресурсів;

- скасування ввізного мита і ПДВ на технологічне обладнання для тваринництва і кормозаготівельну техніку, які не мають вітчизняних конкурентоспроможних аналогів;

- встановлення обсягів квот і митних зборів на м'ясо-молочну продукції, яка ввозиться в Україну, для захисту вітчизняних товаровиробників за умови ринкової конкуренції з імпортованою продукцією [36].

Строк виконання Програми ще не завершений. Однак, враховуючи поточну ситуацію у молочному секторі тваринництва, виникає сумнів у її виконанні. Нереальними виглядають положення щодо досягнення обсягів виробництва молока до 20 млн. т до 2015 року, досягнення частки заготівель молока з сільськогосподарських підприємств до 50 % з часткою вищого ґатунку - 80 % і першого ґатунку - 20 %. Залишаються істотними проблеми з фінансуванням галузі, племінною справою, забезпеченням якісними коровами та іншим.

У стані розробки Міністерством аграрної політики та продовольства України і затвердження Урядом знаходяться ряд нових концепцій стосовно тваринницької галузі. Зокрема, Концепція загальнодержавної цільової програми селекції у тваринництві на період до 2020 року та Концепція державної цільової програми з розвитку молочного скотарства в Україні на період до 2020 року.

Отже, відповідне дотримання нормативно-правового регулювання сільськогосподарськими підприємствами, дасть змогу правильно організувати облік не тільки на окремих його ділянках, в тому числі і ділянки обліку продукції молочного скотарства, а й в цілому по підприємству.

РОЗДІЛ 2. ВИРОБНИЧО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ «МАЯК-АГРО» ШПОЛЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Ресурси та ефективність їх використання в ТОВ «Маяк-Агро» Шполянського району Черкаської області

Об'єктом дослідження дипломної роботи було обрано товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» Шполянського району Черкаської області.

Дане підприємство було зареєстроване 7 липня 2003 року Шполянською районною державною адміністрацією Черкаської області як спільне приватно-орендне підприємство «Маяк-Агро», проте в грудні 2011 року відбулися зміни у формі власності в наслідок чого підприємство отримало назву ТОВ «Маяк-Агро».

ТОВ «Маяк-Агро» розташоване в Лісостеповій зоні. Кліматичні умови на території господарства типові для даної зони. Вони мають помірно-континентальний характер і сприяють веденню сільського господарства. Основний тип ґрунтів - чорноземи, ґрунти сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур. Таким чином, кліматичні умови і наявні родючі ґрунти сприяють веденню сільськогосподарського виробництва.

ТОВ «Маяк-Агро» сільськогосподарське підприємство яке здійснює виробництво рослинницької та тваринницької продукції. Економічний потенціал підприємства характеризується наступними складовими: площа та структура сільськогосподарських угідь, наявність необхідної кількості основних засобів та працівників, об'ємом та структурою товарної продукції, основними економічними показниками діяльності.

Склад і структуру сільськогосподарських угідь розглянемо на рисунку 2.1.

З рисунку 2.1 видно, що починаючи з 2007 року відбулося зростання площі сільськогосподарських угідь підприємства. Відповідне зростання спостерігалося до 2009 року, проте за останні три роки площа залишилася сталою - 1443 га. Сінокоси, пасовища та багаторічні насадження в підприємстві відсутні, а всі сільськогосподарські угіддя представлені ріллею.

Рис. 2.1. Наявність сільськогосподарських угідь в ТОВ «Маяк-Агро» Шполянського району Черкаської області, га

В сільському господарстві земля є головним засобом виробництва без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Тому, наскільки раціонально земля використовується залежить кількість виробленої сільськогосподарської продукції.

Основні показники ефективності використання землі в ТОВ «Маяк-Агро» розглянемо в таблиці 2.1.

Проаналізувавши дані таблиці 2.1. можна зробити відповідні висновки. Протягом останніх п'яти років урожайність зернових значно збільшилася, при чому в 2011 році порівняно із 2007 даний показник досягнув рекордних показників, з1 га в 2011 році отримали на 40,2 ц більше ніж у 2007 році. Відповідно виробництво зерна на 100 га сільськогосподарських угідь збільшилося з 1170 ц у 2007 році до 3421 у 2011 році, тобто на 2251 ц більше. Соняшник, являється культурою, виробництво якої в 2011 році зросло на 352 ц, дане збільшення пов'язане із підвищенням урожайності цієї культури на 18,1 ц.

Таблиця 2.1 Основні показники ефективності використання землі в ТОВ «Маяк-Агро» Шполянського району Черкаської області

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхи-лення 2011 р. від 2007 р. (+;-)
Урожайність, ц/га :
зернові і зернобобові	17,8	29,6	29,4	19,4	58,0	40,2
соняшник	11,5	16,0	15,91	20,6	29,6	18,1
Виробництво на 100 га відповідних угідь , ц :
зернові і зернобобові	1170	1244	1535	798	3421	2251
соняшник	160	216	244	258	512	352
молоко	764	832	670	563	612	- 152
Вирощування ВРХ	52	37	34	31	16	-36
Вирощування свинини	6,7	0,2	-	-	0,07	-6,63
Одержано на 100 га с. г угідь, валової продукції, в постійних цінах 2010 року, тис. грн.	432,0	527,8	432,3	372,6	692,1	260,1

Що стосується виробництва продукції тваринництва, доцільно зазначити, що його обсяги в порівнянні з базисним 2007 роком зменшилися, це стосується як виробництва молока, виробництво якого в 2011 році зменшилося на 152 ц, так і приросту ВРХ - зменшення на 36 ц та приросту свиней - зменшення на 6,63 ц.

Показники валової продукції в постійних цінах 2010 року мали позитивну тенденцію до зростання. Одержана валова продукція на 100 га сільськогосподарських угідь в постійних цінах 2010 року зросла - на 260,1 тис. грн.

Безумовно, щоб відбувалося нормальне функціонування підприємства, необхідна наявність певних засобів і джерел. Основні засоби, які беруть участь у процесі виробництва, є головною основою у діяльності господарства.

Роль основних засобів і ефективне їх використання, особливо при ринкових економічних відносинах, є досить важливою. Це обумовлено тим що основним джерелом прибутку будь-якого підприємства є вміле, розумне і досить повне використання основних засобів зі своєчасним їх оновленням та модернізацією. Тому, раціональне економічне використання основних засобів є першочерговою задачею підприємства.

Наявність основних засобів, рух та ефективність їх використання в ТОВ «Маяк-Агро» розглянемо в таблиці 2.2.

З даних таблиці 2.2 видно, що основні засоби, наявні на підприємстві, кожного року мають тенденцію до збільшення. Розраховані коефіцієнти зносу та придатності, які є основними показниками стану основних засобів, показали збільшення коефіцієнта зносу, що є негативним для підприємства, оскільки збільшився ступінь зносу основних засобів. Відповідно дане збільшення вплинуло і на коефіцієнт придатності, протягом останніх п'яти років показники даного коефіцієнта зменшилися. Доцільно зазначити, що для ведення виробничого процесу, підприємство на достатньому рівні забезпечене основними засобами, оскільки показники фондозабезпеченості за останні п'ять років мають тенденцію до збільшення, так в 2011 році сума даного показника зросла на 123,13 тис. грн., порівняно з базисним 2007 роком. Що стосується фондоозброєності, необхідно зазначити, що найбільша величина основних засобів на одного працівника припала у 2010 році - 111,31 тис. грн., найменша у 2007 - 14,95, тис. грн.

Слід зазначити, що найбільш неефективне використання основних засобів на підприємстві було у 2010 році, так як фондовіддача порівняно з іншими роками є найменшою, а фондоємність відповідно найбільшою. Тобто у виробництві було задіяно більше основних засобів ніж отримано прибутку.

Таблиця 2.2 Наявність, рух та ефективність використання основних засобів в ТОВ «Маяк-Агро» Шполянського району Черкаської області

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення 2011 р. від 2007 р.( +;-)
Первісна вартість основні засоби на поч. р., тис. грн.	1109,1	1463,3	1942,4	2523,6	2886,0	1776,9
Надійшло за рік, тис. грн.	472,4	682,4	884	1867,0	485	12,6
Вибуло за рік, тис. грн.	118,2	303,3	302,8	226,0	-	-
Первісна вартість основні засоби на кін. р., тис. грн.	1463,3	1942,4	2523,6	4155,0	3371	1907,7
Річний приріст(+), зниження (-), тис. грн.	+ 354,2	+ 479,1	+ 581,2	+1631,4	+485	-
Сума зносу, тис. грн.:
а) на початок року	26,5	77,2	77,2	149,3	239,0	212,5
б) на кінець року	77,2	77,2	149,3	249,0	308	230,8
Коефіцієнт зносу, %
а) на початок року	2,4	5,3	4,0	5,9	8,3	5,9
б) на кінець року	5,3	4,0	5,9	6,0	9,1	3,8
Коефіцієнт придатності, %
а) на початок року	97,6	94,7	96,0	94,1	91,7	-5,9
б) на кінець року	94,7	96,0	94,1	94,0	90,9	-3,8
Вартість валової продукції сільського господарства в постійних цінах 2010 року, тис. грн.	5931,38	7310,43	6237,73	5376,53	9986,64	4055,26
Фондозабезпеченість, тис. грн.	93,67	122,94	154,75	231,41	216,80	123,13
Фондоозброєність, тис. грн.	14,95	22,40	50,75	111,31	86,90	71,95
Фондовіддача, грн.	4,61	4,29	2,79	1,61	3,19	1,42
Фондоємність, грн.	0,21	0,23	0,35	0,62	0,31	0,1

Важливою складовою частиною виробничого потенціалу підприємства є забезпеченість трудовими ресурсами. Вони виступають тією з'єднуючою ланкою між земельними і матеріальними ресурсами без якої не можливе досягнення кінцевого результату - виробництва сільськогосподарської продукції.

Трудові ресурси - це об'єкт постійної турботи з боку керівництва. Поряд із засобами і предметами праці жива праця є необхідним елементом виробництва. Від ефективності використання праці в процесі виробництва багато в чому залежать показники обсягу виробництва продукції, рівень собівартості та якість продукції, що випускається.

Наявність та ефективність використання трудових ресурсів в ТОВ «Маяк-Агро» наведено в таблиці 2.3.

З аналізу даних таблиці 2.3 видно, що за останні п'ять років починаючи з 2007 року відбулося різке зменшення чисельності робітників зайнятих в сільському господарстві. В 2011 році кількість працівників, порівняно із базисним 2007 роком, зменшилась на 50 осіб. Відповідно дане зменшення вплинуло і на виробництво валової продукції на одного працівника, як в рослинництві, так і в тваринництві. Так, на 397,5 тис. грн. збільшилося виробництво валової продукції на одного робітника зайнятого при виробництві продукції рослинництва, на 22,2 тис. грн. збільшилося виробництво валової продукції в тваринництві.

На сьогодні досить актуальним є питання впливу на дохідність підприємства напряму його спеціалізації. Адже правильне розташування і спеціалізація виробництва сприяють найбільшому економічному ефекту при оптимальних розмірах виробництва.

Спеціалізація - є формою суспільного поділу праці на різних стадіях виробничого процесу. Вона визначає виробничий напрям господарств, районів, зон, їх місце у загальному обсязі виробництва певних видів товарної продукції.

Таблиця 2.3 Наявність та ефективність використання трудових ресурсів в ТОВ «Маяк-Агро» Шполянського району Черкаської області

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення 2011р. від 2007 р. (+;-)
Середньорічна чисельність робітників зайнятих в сільському господарстві, всього осіб	86	76	44	30	36	-50
в т.ч.: в рослинництві	53	40	11	13	17	- 36
в тваринництві	33	36	33	17	19	-14
Вартість валової продукції сільського господарства в постійних цінах 2010 р., тис. грн.	5931,38	7310,43	6237,73	5376,53	9986,64	4055,26
в т.ч. в рослинництві	2376,35	3845,39	3263,67	2842,54	7518,45	5142,1
в тваринництві	3555,03	3465,04	2974,06	2533,99	2468,19	-1086,84
Всього вироблено валової продукції сільського господарства в постійних цінах 2010 р. на одного середньорічного робітника, тис. грн.	68,9	96,2	141,8	179,2	277,4	208,5
в т.ч.: в рослинництві	44,8	96,1	296,7	218,7	442,3	397,5
в тваринництві	107,7	96,3	90,1	149,1	129,9	22,2

Для успішного розвитку кожного сільськогосподарського підприємства потрібно всебічно враховувати його економічні, ґрунтово-кліматичні умови з метою правильного розміщення сільськогосподарського виробництва.

Спеціалізація сільського господарства - це зосередження господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і об'єднань на виробництві певних видів товарної продукції.

Вона характеризується багатьма показниками, основними з яких є об'єм і структура товарної продукції. Тому значення певної галузі сільськогосподарського підприємства визначається її часткою у загальній кількості товарної продукції господарства.

Показники об'єму і структури товарної продукції ТОВ «Маяк-Агро» наведено в таблиці 2.4.

Аналізуючи таблицю структури товарної продукції підприємства, можна сказати, що господарство двох галузеве так як продукція рослинництва і тваринництва, в середньому за п'ять років, приносять майже однакову кількість виручки від реалізації.

В товарній продукції рослинництва, в середньому за п'ять років, більшу питому вагу займають зернові і зернобобові - 725,5 тис. грн. (24,6%), в яких в свою чергу, найбільш питому вагу займає культура - ячмінь ярий (11,3%). В тваринництві найбільший об'єм реалізації за п'ять останніх років припадає на молоко - 744,1 тис. грн. (24,3 %).

Що стосується показників товарної продукції за 2011 рік, доцільно зазначити, що більш ефективним для підприємства було виробництво продукції тваринництва, оскільки в відсотковому співвідношенні його показники були дещо вищими ( 51,2%) ніж показники товарної продукції рослинництва (48,8%). Розрахунок показників товарної продукції в середньому за п'ять років, показав, що напрямок спеціалізації в ТОВ «Маяк-Агро» визначається як зернотехнічний з розвинутим виробництвом продукції молочного скотарства.