Облік та аудит заробітної плати

Размещено на http://www.allbest.ru/

Облік та аудит заробітної плати



Перелік умовних позначень

заробітний плата облік аудит

Символ	Значення
Р.	Рік
ВР	Верховна Рада
Ст.	Стаття
Ін.	Інше
КТУ	Коефіцієнт трудової участі
В т.ч.	В тому числі
Зарплата	Заробітна плата
Грн.	Гривня
Кв.	Квартал
ТОВ	Товариство з обмеженою відповідальністю
Коеф.	Коефіцієнт
Стр.	Строка
К.об.з.	Коефіцієнт оборотності запасів
Деб.забор.	Дебіторська заборгованість
К.об.д/з	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
К.об.к/з	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
Лікв.	Ліквідність
Абсл.лікв.	Абсолютна ліквідність
К-л	Капітал
К авт	Коефіцієнт автономії
К фін.зал.	Коефіцієнт фінансової залежності
Коеф. фін-я	Коефіцієнт фінансування
Коеф.з.в.о.к.	Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами
К. м.в.к.	Коефіцієнт маневреності власного капіталу
К.м.р.к.	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу
К.к.п.к.	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу
К.п.з.	Коефіцієнт покриття запасів
К.р.п.	Коефіцієнт рентабельності продажу
К.об.а.	Коефіцієнт оборотності активів
К.р.а.	Коефіцієнт рентабельності активів
К.р.в.к.	Коефіцієнт рентабельності власного капіталу
П.о/к	Період окупності
К.об.о/з	Коефіцієнт оборотності основних засобів
Ч.ос.з.	Частина основних засобів
Коеф. моб.	Коефіцієнт мобільності
Пп..	Підпункт



Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти обліку та аудиту заробітної плати

1.1 Облік праці та її оплата

1.1.1 Нормативні джерела для нарахування заробітної плати

1.1.2 Облік використання робочого часу. Облік виробітку

1.1.3 Склад фонду оплати праці

1.1.4 Реєстри аналітичного обліку: розрахунково - платіжна, розрахункова та платіжна відомості

1.1.5 Облік відпустки та матеріальної допомоги, як складової частини заробітної плати

1.1.6 Облік заробітної плати в системі рахунків

1.2 Аудит обліку за розрахунками з оплати праці

2. Облік та аудит заробітної плати на підприємстві ТОВ „Стандарт 21”

2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ „Стандарт 21”

2.2 Облік та аудит заробітної плати на підприємстві за 4 квартал 2003 року та 4 квартал 2004 року

2.3 Аналіз основних показників фінансової діяльності ТОВ „Стандарт 21”

2.3.1 Аналіз Балансу ТОВ „Стандарт 21”

2.3.2 Аналіз ліквідності підприємства

2.3.3 Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

2.3.4 Аналіз рентабельності підприємства

2.3.5 Аналіз ділової активності підприємства

2.3.6 Аналіз майнового стану

3. Проблеми та шляхи вдосконалення обліку, аналізу та аудиту заробітної плати

3.1 Проблеми управлінського обліку витрат на оплату праці в будівництві

3.2 Проблеми бухгалтерського обліку заробітної плати

Висновок

Вступ

В умовах переходу України до ринкової економіки й водночас в умовах економічної кризи, спаду виробництва, зниження продуктивності праці, звільнення з виробництв значної кількості працівників відбуваються значні зміни в організації праці та її оплати.

На кожному підприємстві, галузі, в Україні має бути реальна й достовірна інформація про трудомісткість вироблюваної продукції, про нарахування заробітної плати. Таку інформацію повинен забезпечити бухгалтерський облік.

На сучасному етапі розвитку виробництва і технології роль людського чинника важко переоцінити. Результати діяльності будь-якого підприємства залежать від зусиль, уміння, якості праці його фахівців, робочих. В той же час кінцева мета будь-якого виробничого колективу - добитися максимального результату своєї діяльності при мінімальних витратах всіх ресурсів, у тому числі і витрат праці. Одержуючи заробітну платню, працівник лише у загальних рисах знає, що її величина залежить від кількості і якості його праці. І мало хто замислюється над тим, яким чином були визначені і є оцінений якісна і кількісна сторони праці. Проте міра праці і міра його оплати підлягають регулюванню і обліку.

Бухгалтерський облік - це система суцільного, безперервного, документально обгрунтованого і взаємозв'язаного відображення господарський засобів, їх джерел діяльності в грошовому вимірюванні для отримання необхідної інформації з метою управління і контролю.

Задачі бухгалтерського обліку обумовлюються вимогами управління господарством, функціонуванням господарського механізму. У зв'язку з механізацією автоматизацією обліку термін «задачі бухгалтерського обліку» слід розуміти як рішення окремих частин (елементів) обліку. Такі рішення більш правильно називати «облікові задачі». Найважливішими задачами бухгалтерського обліку є наступні: збір, обробка і відображення первинних даних про господарську діяльність; систематизація даних з метою узагальнення і отримання підсумкової інформації про господарську діяльність; забезпечення необхідними даними для здійснення контролю за виконанням планів, госпрозрахунковою діяльністю і режимом економії; забезпечення збереження власності.

Об'єктом бухгалтерського обліку є господарські засоби, які знаходяться у розпорядженні підприємства, а також джерела їх виникнення.

Предметом бухгалтерського обліку є ті ж господарські засоби і їх використовування в процесі господарської діяльності, а також розрахунки на кредитних відносинах, які при цьому виникають.

Основним методом бухгалтерського обліку є діалектичний метод, тобто всі процеси вивчаються з історичної точки зору.

Необхідно підкреслити, що бухгалтерський облік відображає тільки ті засоби і процеси, які мають вартісну форму і можуть бути приведеними до грошової оцінки. Крім того, бухгалтерський облік охоплює лише ті процеси, які пов'язані з реєстрацією факту руху (витрачання або придбання) засобів. Операції, що не призводили в процесі їх здійснення зменшення або збільшення яких-небудь засобів підприємства, в бухгалтерському обліку не відображаються.

Дані поточного бухгалтерського обліку можуть бути необхідний працівникам самих підприємств в їх щоденній роботі; вони також є основою для складання звітності підприємств.

Аудит розрахунків з оплати пpaці відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так i зовнішнього аудиту. Це пов'язано з тим, що облік пpaці i заробітної плати є трудомістким, потребує уваги i сконцентрованості, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу.

Основними завданнями аудиту розрахунків з оплати праці є:

· підтвердження достовірності нарахувань та виплат po6ітникам та службовцям, відображення даних процесів в обліку;

· з'ясування законності та повноти утримань зі заробітної плати та інших виплат працівникам на користь підприємства, інших суб'єктів;

· перевірка організації аналітичного обліку розрахунків з оплати праці та взаємозв'язку аналітичного та синтетичного обліку;

· оцінка заходів, яких вживає адміністрація з метою своєчасного стягнення заборгованості працівників, є важливими джерелами інформації для перевірки цих питань.

Під час аудиту використовуються piзні методи й методичні прийоми: перерахунок, перегляд, оцінка фактичної наявності, зіставлення, оцінка. Так, для перевірки розрахунків з оплати праці застосовують методи зіставлення даних бухгалтерського обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розкладі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок заробітної плати), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо. Також існують певні способи перевірки документів. Наприклад, первинні документи, які є основою для нарахування і виплати заробітної плати (табелі, розрахунково-платіжні відомості) вивчаються комбіновано, тобто суцільним і вибірковим способом (якщо аудитор перевірив деяку кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що документи з цієї пачки вci без помилок).

Особливо прискіпливо вивчають нарахування заробітної плати тимчасовим працівникам. Необхідно з'ясувати причину цих витрат й уточнити, чи не було випадків нарахування заробітної плати на основі підроблених документів, нарядів підставним особам. Установлюється законність проведених операцій на відповідних рахунках.



1. Теоретичні аспекти обліку та аудиту заробітної плати

1.1 Облік праці та її оплати

1.1.1 Нормативні джерела для нарахування заробітної плати

В умовах переходу України до ринкової економіки й водночас в умовах економічної кризи, спаду виробництва, зниження продуктивності праці, звільнення з виробництв значної кількості працівників відбуваються значні зміни в організації праці та її оплати.

На кожному підприємстві, галузі, в Україні має бути реальна й достовірна інформація про трудомісткість вироблюваної продукції, про нарахування заробітної плати. Таку інформацію повинен забезпечити бухгалтерський облік.

Чинними офіційними документами для нарахування заробітної плати є:

- Кодекс законів про працю України, прийнятий Законом УРСР від 10.12.71р. (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971, № 50) з подальшими змінами i доповненнями; 1999 р. № 42 43, ст. 378;

- Постанова Кабінету Міністрів України про "Порядок обчислення середньої заробітної плати" № 100 від 08.02.95 р.;

- Закон України «Про оплату праці», № 108/95-BP від 24.03.95 р.;

- Постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо залучення додаткових надходжень до бюджету i підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів для забезпечення фінансування соціальних виплат населенню" № 1033 від 31.08.96 р.;

- Закон України "Про відпустки" № 504/96-ВР від 15.11.96 р.;

- Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін i доповнень до порядку обчислення середньої заробітної плати" № 185 від 24.02.97 р.;

- Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку, тривалості та умов надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості" № 634 від 28.06.97 р.;

- Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» № 1356-XIV від 24.12.99 р.;

- Постанова Кабінету Міністрів України про "Правила обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги з тимчасової непрацездатності" № 1658 від 19.10.98 р.;

- Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін i доповнень до порядку обчислення середньої заробітної плати" № 1398 від 30.07.99 р.

Облік розрахунків з оплати праці здійснюється на ocнові типових форм, затверджених наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками i службовцями по заробітній платі" № 144 від 22.05.96 р., на виконання заходів щодо реалізації державної програми переходу України на міжнародну систему обліку i статистики.

Основними показниками праці та заробітної плати, що підлягають обліку, є чисельність працівників, їхні професії, кваліфікація, витрати робочого часу у людино-годинах, людино-днях, кількість виготовленої продукції (виконання робіт, надання послуг), poзмір Фонду оплати праці за категоріями працюючих, видами нарахувань, нарахування премій, відпускних, pозміp відрахувань за їх видами. Ці дані необхідні для обчислення таких економічних показників, як рівень забезпеченості робочою силою, середнього заробітку, рівня продуктивності праці та ін.

Заробітна плата (відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці") - це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до трудового договору.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Регулюють заробітну плату форми i системи праці.

Основними формами оплати і відповідно обліковими показниками є відрядна i погодинна. Якщо технічне нормування дає змогу провадити оплату праці робітників відповідно до її кількості, тарифної системи з урахуванням у рівнях кваліфікації робітників, навантаженості й складності праці, то форми оплати праці з їх системами враховують заробіток, фактично відпрацьований час, обсяг виготовленої продукції або виконаних робіт i послуг.

При відрядній оплаті праці заробітна плата робітників прямо залежить від обсягу виконаної роботи і розміру розцінки. Цю форму використовують при оплаті тим робітникам, праця яких підлягає нормуванню. Відрядна оплата праці складається з таких систем: прямої, прогресивної, акордної і преміальної. Вона може бути індивідуальна i бригадна.

При погодинній формі оплати заробіток працівника залежить від відпрацьованого ним часу. Коло працівників визначається наявністю таких систем, як проста погодинна і погодинно-преміальна.

Форми і системи оплати праці на підприємстві регулює керівник підприємства. Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати і неоподатковуваного прибутком мінімуму.

До складу витрат на оплату праці включаються виплати заробітної плати, нараховані, виходячи з відрядних розцінок, тарифів, ставок i посадових окладів, що встановлюються залежно від результатів праці, її кількості та якості, стимулюючих і компенсуючих виплат, систем преміювання робітників, керівників, спеціалістів, службовців за виробничі результати, інші умови відповідно до застосовуваних на підприємствах форм і систем оплати праці. В сільськогосподарських підприємствах до складу витрат на оплату праці також включаються виплати за підсумками роботи за рік, що визначаються в установленому порядку.

На підприємствах застосовують оплату праці за трудовими угодами, що укладаються між підприємством і працівником для виконання конкретної роботи на договірних засадах.

У нових умовах господарювання широко використовується оплата праці за контрактом. На підставі постанови Кабінету Міністрів Укpaїни № 170 від 19 серпня 1994 р. затверджено Положення про порядок складання контрактів про прийом на роботу працівників, згідно з яким встановлюються порядок складання контракту, склад контракту, вирішуються питання організації робіт за контрактом.

У разі найму працівника за контрактом власник або уповноважений ним орган може встановити умови оплати праці за погодженням з працівником.

1.1.2 Облік використання робочого часу. Облік виробітку

Робочий час - це встановлений законом або угодою сторін час, протягом якого робітники і службовці згідно з правилами внутрішнього розпорядку повинні виконувати cвої трудові обов'язки.

Робочий день - це встановлена законом норма робочого часу протягом доби, яка лежить в основі його правового регулювання.

Нормування робочого часу протягом календарного тижня є робочим тижнем.

При п'ятиденному робочому тижні встановлена тривалість робочого тижня -- 40 годин, яка поширюється на всіх працівників, фахівців та керівників, крім тих, для яких законодавчо встановлена скорочена тривалість робочого часу.

Статтею 51 КЗпП України передбачено скорочену тривалість робочого часу:

а)для працівників віком від 16 до 18 років - 6-годинний робочий день при шестиденному робочому тижні, тобто 36-годинний робочий тиждень, а для ocіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) -- 4-годинний робочий день, тобто 24-годинний робочий тиждень;

б)для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, - не більше 36 годин на тиждень.

Статтею 194 КЗпП України визначено, що заробітна плата працівникам, молодшим 18 років, за скороченої тривалості щоденної роботи сплачується в розмірах, передбачених для працівників відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємствах здійснюється шляхом табельного обліку.

При прийомі на роботу працівникові надається табельний номер, а в трудовій книжці (що знаходиться у відділі кадрів) робиться позначка про його зарахування на підставі наказу керівника підприємства.

На кожного працівника у відділі кадрів відкривають особову картку, в якій зазначають необхідні анкетні дані про працівника i всі зміни, що відбуваються в його роботі. Бухгалтерія відкриває особову картку кожному працівникові.

Табельний облік ведеться такими способами: жетонним -- з використанням жетонів (на яких проставлено табельні номери). На підприємстві їх кількість дорівнює кількості облікового складу працюючих; картковим - з використанням контрольних годинників, що автоматично позначають час явки кожного працівника в його картці; за пропускною системою, за якої працівники при явці на роботу здають свої перепустки, а по закінченні роботи отримують їх, та ін.

Облік використання робочого часу ведеться у табелі. Завданнями табельного обліку є:

а)контроль за явкою на роботу i залишенням роботи;

б)виявлення причин запізнень або неявки на роботу;

в)одержання даних про фактично відпрацьований працівниками час, склад робочого часу;

г)складання звітності про наявність працюючих та її рух, про стан трудової дисципліни.

До табеля заносяться прізвища вcix працюючих. Ведеться табель окремо по кожному цеху i відділу табельниками або бригадирами, майстрами тощо. У табелі позначається кількість відпрацьованих годин кожним працівником, неявки на роботу (за допомогою умовних позначок - шифрів).

На деяких підприємствах табельний облік спрощено i у табелі відзначають лише відхилення від нормальної тривалості робочого дня (запізнення, прогули), неявки на роботу із зазначених причин (відпустка, відрядження тощо), понаднормові роботи та ін. У цьому випадку по закінченні місяця підраховують загальний календарний фонд робочого часу, час невиходів та інших втрат. Із загального календарного фонду відраховують yci витрати й отримують фактично відпрацьований час. Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику, а також по цехах i відділах i передаються до бухгалтерії. Ці дані необхідні для контролю за використанням робочого часу i для нарахування заробітної плати працівникам підприємства за звітний місяць.

Для забезпечення правильного нарахування заробітної плати необхідно точно обліковувати виробіток продукції або обсяг робіт, виконаних кожним працівником.

Залежно від технології та організації виробництва застосовують різні системи обліку продукції або виконання робіт. Під обліком виробітку розуміють сполучення способів одержання інформації, порядку її запису і застосування форм первинних документів.

Облік виробітку робітниками - відрядниками у промисловості здійснюють за типовими формами залежно від технологічного процесу виробництва, системи організації та оплати праці в рапортах про виробіток, у маршрутних листках, відомостях обліку виробітку, нарядах та інших документах.

Роботи можуть виконуватися одним робітником або бригадою. На багатьох підприємствах широко застосовують бригадний підряд, який є основою обліку виробітку. Використовуються такі системи обліку виробітку -- поопераційний, за кінцевою операцією та інвентарний.

Послідовне виконання обсягу робіт фіксується в індивідуальних або бригадних нарядах, які здаються до бухгалтерії, машинолічильного бюро або обчислювального центру для нарахування заробітної плати.

Наряди містять такі реквізити: номер наряду, дату видачі прізвище, ім'я та по батькові, табельний номер робітника, шифр цеху, дільниці, вид оплати, операції, деталі, виробничі витрати, кількість виробітку в натуральному виразі, норму часу, розцінку за розрядом роботи.

Система обліку виробітку за кінцевою операцією і виробленою продукцією передбачає облік готових виробів, прийнятих відділом технічного контролю для здачі на склад або передачі на іншу виробничу дільницю. Вона найбільш поширена при бригадній формі організації праці, передбачає закріплення за групою робітників єдиного завдання, колективну відповідальність і оплату за результатами праці. При цьому праця бригади за зміну є закінченим циклом виробництва із здачею готової продукції згідно з приймально - здавальними накладними на склад.

Первинними документами про виробіток є рапорти або відомості виробітку бригади. В них зазначають прізвище, табельний номер робітника, розряд і кількість відпрацьованих годин. При розподілі бригадного заробітку враховують і коефіцієнт трудової участі (КТУ) кожного члена бригади.

Крім оплати відпрацьованого часу, виконаного обсягу робіт і виготовленої продукції, заробітну плату нараховують відповідно до чинного законодавства, а також виходячи з інших умов або причин, що мають відношення до діяльності даного підприємства. Так, операції, передбачені технологічним процесом, оплачуються за нарядами на відрядні роботи, а різні доплати - за листками на доплату. Оплату часу простоїв не з вини робітників оформлюють листком обліку простоїв. На оплату виправлення браку продукції виписують окремий наряд з позначкою "Виправлення браку".

Оплата працівникам часу, протягом якого вони не працювали (виконання державних або громадських обов'язків, оплата пільгових годин матерям для догляду за дітьми до одного року, доплата підліткам до середнього заробітку за скорочений робочий день, оплата чергових відпусток, тимчасової непрацездатності тощо), здійснюється за даними довідок-розрахунків та інших додаткових документів (наказів директора підприємства, лікарняних листків тощо).

1.1.3 Склад фонду оплати праці

Фонд оплати праці відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України № 323 від 11.12.95 р., складається з основної, додаткової та стимулюючих i компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговування), посадових зобов'язань. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) i відрядних розцінок для робітників i посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення i винахідництво i за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії за виконання виробничих завдань i функцій.

Інші стимулюючі та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи року, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або здійснювані понад встановлені законодавством норми.

До Фонду основної заробітної плати належать:

а) заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговування), посадових обов'язків за окремими розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників та встановленими посадовими окладами незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;

б) суми процентних або компенсаційних відрахувань залежно від обсягів доходів (прибутку), одержаних від реалізації продукції (poбіт, послуг), у випадках, коли вони є основною заробітною платою;

в) суми авторського гонорару діячам мистецтва, працівникам редакцій газет і журналів, телеграфних агентств, видавництв, радіо, телебачення та інших підприємств i оплата праці, що здійснюється за ставками (розцінками) авторської постановчої винагороди, нарахованими на даному підприємстві.

До Фонду додаткової заробітної плати належать:

- надбавки i доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством:

· кваліфікованим робітникам, що зайняті на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;

· за класність водіям автомобілів, працівникам локомотивних бригад, трактористам - машиністам, робітникам провідних професій та іншим категоріям робітників тих галузей народного господарства, в яких запроваджено такі надбавки і доплати за звання майстра i клас кваліфікації;

· бригадирам з-поміж робітників, не звільнених від основної роботи, за керівництво бригадами;

· персональні надбавки;

· керівникам, спеціалістам, службовцям за високі успіхи у праці й виконання особливо важливих завдань, за встановлений строк їх виконання;

· за знання іноземної мови;

· за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;

· доплата до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством;

· за роботу у тяжких, шкідливих, особливо шкідливих умовах;

· за роботу у багатозмінному й безперервному режимах виробництва (включаючи доплату за роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком), у нічний час;

· робітникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час переміщення їх у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад;

· інші доплати і надбавки, передбачені законодавством.

- премії працівникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премію за економію конкретних видів матеріальних pecypciв, у тому числі за:

· виконання й перевиконання виробничих завдань;

· виконання акордних завдань у встановлений термін;

· підвищення продуктивності праці, виробіток;

· покращання кінцевих результатів господарської діяльності бригади, дільниці, цеху;

· економію сировини, матеріалів, інструментів та інших матеріальних цінностей;

· зменшення простоїв обладнання та за інші якісні показники в роботі підприємства, а також премії, нараховані робітникам з преміального фонду майстра, та ін.

- винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), передбачені чинним законодавством;

- оплата праці робітників, що не перебувають у штаті підприємства, за виконання робіт згідно з договорами громадсько-правового характеру, включаючи договір підряду за умови, що розрахунки з робітниками за виконану роботу здійснюються безпосередньо цим підприємством. Розмір коштів, що спрямовуються на оплату праці цих робітників, визначається виходячи з кошторису за виконані роботи (послуг) відповідно до договорів і платіжних документів.

Оплата праці робітників, що не перебувають у штаті підприємства, за виконання разових робіт (ремонт інвентарю, побілка i фарбування, проведення експертизи тощо).

Зазначені суми у статистичній звітності по праці відображаються у Фонді оплати праці працівників позаоблікового складу i не обліковуються при визначенні середньої заробітної плати штатних працівників облікового складу підприємства.

- оплата праці у вихідні та святкові (неробочі) дні, у понаднормовий час за розцінками, встановленими законодавчими актами;

- заробітна плата за кінцевим підсумком року (або іншого періоду), обумовлена системами оплати праці на сільськогосподарських підприємствах;

- суми компенсації внаслідок тимчасової втрати працездатності до фактичної заробітної плати у випадках, якщо працівник продовжує працювати на підприємстві;

- виплати різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших підприємств із збереженням протягом деякого часу (відповідно до законодавства) розміру посадового окладу на колишньому місці роботи, а також при тимчасовому заміщенні;

- процентні або комісійні винагороди, сплачені додатково до тарифної ставки (окладу);

- оплата робітникам днів відпочинку, наданих їм у зв'язку з роботою понаднормової тривалості часу при вахтовому методі організації праці, при підсумковому обліку робочого часу і в інших випадках, передбачених законодавством;

- суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим для роботи на підприємстві відповідно до спеціальних договорів з державними організаціями (з використання робочої сили), які видані безпосередньо цим особам, і перераховані державним організаціям;

- оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів підприємств, що працюють без звільнення від основної роботи, з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, з керівництва виробничою практикою студентів, навчання учнів загальноосвітніх шкіл;

- оплата праці студентів вищих навчальних закладів та учнів середніх спеціалістів і професійно - технічних навчальних закладів, що працюють на підприємствах у складі студентських загонів;

- оплата праці студентів вищих навчальних закладів та учнів середніх i професійно - технічних закладів, які проходять виробничу практику на підприємстві, а також оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл у період професійної орієнтації, які залучені до тимчасової посильної праці на час канікул;

- суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, у межах, передбачених чинним законодавством;

- оплата вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених чинним законодавством;

- вартість безкоштовно наданих працівникам окремих галузей народного господарства (відповідно до законодавства) комунальних послуг, продуктів харчування, витрат на оплату житла, безкоштовно наданого працівникам підприємства відповідно до законодавства (суми грошових компенсацій за надання безкоштовного житла, комунальних послуг тощо);

- витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного i міського електротранспорту;

- вартість безоплатно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постійному користуванні, або сума пільг у зв'язку з продажем їх за зниженими цінами (крім витрат на аналогічні потреби, понесених працівниками при придбанні ними за власні кошти у випадках невидачі їм адміністрацією спецодягу, спецвзуття тощо);

- оплата щорічних i додаткових відпусток, грошових компенсацій за невикористану відпустку, крім оплати відпустки у відповідній частині заробітної плати, яка нараховується за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства;

- оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу підліткам;

- оплата робочого часу працівників, залучених до виконання державних i громадських обов'язків, якщо ці обов'язки виконуються у робочий час;

- заробітна плата, що зберігається відповідно до законодавства за місцем основної роботи за працівниками, залученими на сільськогосподарські та інші роботи відповідно до рішень уряду;

- суми заробітної плати за основним місцем роботи працівникам, керівникам i спеціалістам підприємств під час їх навчання з відривом від виробництва у системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

- оплата навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються у вечірніх і заочних вищих та середніх навчальних закладах, аспірантурах, а також тим, що навчаються без відриву від виробництва у вечірніх, заочних, загальноосвітніх школах;

-суми, сплачувані особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених в дію підприємствах, за рахунок коштів, передбачених у загальних кошторисах будівництва;

- оплата працівникам - донорам днів обстеження, здавання крові і відпочинку, наданого для кожного дня здачі крові;

-оплата простоїв не з вини робітника;

-суми, що сплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати;

- суми, сплачувані працівникам, які беруть участь у демонстраціях;

- надбавки і доплати, не передбачені законодавством, і понад розміри, встановлені чинним законодавством;

- винагороди за підсумками роботи року;

- винагороди (проценти, надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи із спеціальності на цьому підприємстві), не передбачені чинним законодавством;

- винагороди за відкриття, винахідництво і раціоналізаторські пропозиції;

- премії за сприяння винахідництву і раціоналізації, за створення, освоєння і впровадження нової техніки, за введення в дію достроково виробничих потужностей та об'єктів будівництва, за своєчасну поставку продукції на експорт та ін.;

- одноразові заохочення (наприклад, окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, заохочення до ювілейних дат як у грошовій, так і в натуральній формах);

-виплати підвищеної (диференційованої) платні працівникам, які працюють на території радіоактивного забруднення, оплата додаткової відпустки, виплати різниці при переведенні на нижче оплачувану роботу, витрати на збереження середньої заробітної плати при звільненні у зв'язку з відселенням, виплата компенсації за час вимушеного простою здійснюються відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

-матеріальна допомога і здешевлення вартості харчування працівників (оздоровчі, економічні та інші витрати);

-сума наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам:

· оплата додатково наданих за рішенням трудового колективу (понад передбачені законодавством) відпусток, у тому числі жінкам, які виховують дітей;

· одноразова допомога працівникам, які йдуть на пенсію;

· доплати і надбавки до державних пенсій працюючим пенсіонерам;

· оплата навчання в навчальних закладах дітей працівників підприємства;

· вартість путівок на лікування і відпочинок або суми компенсацій, видані замість путівок, екскурсій і подорожей;

· здешевлення вартості харчування працівників як готівкою, так і за безготівкові розрахунки в їдальнях, буфетах і профілакторіях;

· витрати на погашення позичок, наданих працівникам підприємств для покращання житлових умов, включаючи кошти для погашення первинних внесків при вступі у житловий кооператив і на індивідуальне будівництво, для придбання садових будиночків і обзаведення домашнім господарством;

· витрати на благоустрій садових товариств (будівництво доріг, енерго- і водопостачання, осушування та інші витрати загального характеру), будівництво гаражів;

· інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата найму житла, крім гуртожитків, продовольчих і непродовольчих товарів, включаючи товари, одержані за бартером, продуктових замовлень, проїзних квитків, абонементів у групах здоров'я, попередньої сплати газет та журналів, протезування, сплати різниці у цінах на паливо або суми компенсацій працівникам і вартості наданого палива у випадках, не передбачених чинним законодавством, тощо);

· суми прибутку, спрямовані на придбання акцій (для членів трудового колективу);

· кошти, спрямовані на викуп майна підприємства членами трудового колективу і за рахунок коштів підприємства (або коштів, взятих у позику в установах банків з початку його погашення) з моменту їх персоніфікації;

· витрати у розмірі страхових внесків підприємств пов'язаних з добровільним страхуванням працівників (від нещасних випадків, безробіття тощо), якщо договір страхування передбачає виплату обумовленої суми застрахованій фізичній особі незалежно від виникнення страхового випадку по закінченні терміну страхового договору. При цьому зазначені суми включаються до Фонду оплати праці у тому місяці, в якому провадяться перерахунки страхової компанії.

Інші виплати, що не входять до складу Фонду заробітної плати.

а) суми вихідної допомоги, передбачені чинним законодавством;

б) одноразова допомога i добові, що сплачуються при переведенні, зарахуванні і відрядженні на роботу до іншої місцевості, витрати на відрядження;

в) надбавки за пересувний, роз'їзний характер робіт для працівників, безпосередньо зайнятих на будівництві, реконструкції та у капітальному ремонті, а також при виконанні робіт вахтовим методом, у випадках, передбачених законодавством.

Суми, сплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у poзмірі тарифної ставки, окладу за дні перебування у дорозі до місця знаходження підприємства (пункту збору) - місця роботи i назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі у зв'язку з метеорологічними умовами i з вини транспортних підприємств.

Надбавки до заробітної плати за кожну добу, що сплачуються з моменту виїзду до повернення на підприємство, де робітник працює, працівникам зв'язку, залізничного, автомобільного, річкового транспорту i шляхового господарства, постійна робота яких відбувається у дорозі або має роз'їзний характер.

г) суми, що зберігаються за місцем основної роботи замість добових i квартирних за працівниками, відрядженими на вивіз зерна або іншої сільськогосподарської продукції, на збирання врожаю, заготівлю кормів;

д) виплати польового забезпечення;

е) допомога з тимчасової непрацездатності, по вагітності i пологах, одноразова допомога при народженні дитини, по догляду за дитиною до встановленого законодавством віку, грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом за трьома і більше дітьми віком до 16 років, допомога на дітей віком до 16 poків (учнів до 18 років);

є) суми виплат щомісячної та щорічної компенсації родинам на дітей, що потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи або тих, що стали інвалідами, одноразової компенсації за завдану шкоду здоров'ю ociб, що стали інвалідами, сім'ям за втрату годувальника та інші компенсації та пільги працівникам, що потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи.

1.1.4 Реєстри аналітичного обліку: розрахунково-платіжна, розрахункова та платіжна відомісті

Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць i від, цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Розрахунок на багатьох підприємствах здійснюють у Розрахунковій або Розрахунково - платіжній відомостях. У лівій частині Розрахунково - платіжної відомості записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати за її видами (відрядно, погодинно, премії та інші нарахування), а в правій - утримання за їх видами i суми до видачі.

Розрахунково - платіжні відомості складають щомісячно по кожному працюючому, цеху, допоміжних i підсобних службах, відділах на підставі існуючих методик і відповідної первинної документації, а також здійснюються необхідні відрахування з заробітної плати з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій.

Групування заробітної плати у відомостях по цехах та інших структурних підрозділах за категоріями працівників і видами заробітної плати сприяє оперативному складанню звітності по праці та заробітній платі, контролю за її використанням та напрямками витрат.

Розрахункові відомості складаються з вкладних листків, які брошурують у книгу, що використовується протягом року. Такі відомості по заробітній платі робітників і службовців складаються з трьох розділів:

а)нараховано;

б) відраховано;

в) належна на перше число наступного за звітним місяця сума до виплати.

Дані з третього розділу Розрахункової відомості „Належать до виплати” переносяться до Платіжної відомості, яка є основною для виплати заробітної плати за другу половину звітного місяця.

Розрахункові та платіжні відомості підписують керівник підприємства і головний бухгалтер.

Розрахунково - платіжні відомості виконують подвійну функцію:

· здійснюються розрахунки з робітниками і службовцями;

· вони є формою аналітичного обліку до рахунку № 66 „Розрахунки з оплати праці”.

Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних первинних та групових документів.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (на основі штатного розкладу); про присвоєні розряди (на основі наказів директора підприємства), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць тощо).

Для нарахування основної заробітної плати робітникам, яким встановлена відрядна оплата праці, необхідно мати обсяг їх виробітку за відповідними розцінками.

Облік праці та основної заробітної плати працівників здійснюють на основі різних спеціальних документів, що застосовують при індивідуальному, серійному i массовому виробництвах.

Основним первинним документом на індивідуальних виробництвах з обліку праці, виробітку i основної заробітної плати робітника - відрядника є Наряд.

У серійних виробництвах застосовується більш досконала документація з обліку праці, виробітку i оплати праці -- Маршрутний лист, об'єднаний із Змінним рапортом. Маршрутний лист є документом, що виписується на відповідну партію продукції, на весь шлях її обробки у даному цеху. Bci операції обробки до її закінчення знаходять відображення у Маршрутному листі, за яким можна визначити весь фактичний технологічний процес обробки від початку i до кінця.

Принципова відмінність Маршрутного листа від Наряду полягає в тому, що Наряд виписується на одного робітника (або бригаду), що виконує відповідну операцію, а Маршрутний лист - на всю роботу (на вci операції), виконану різними робітниками по відповідній партії продукції.

У масовому виробництві промисловості робота виконується кожним робітником як правило однорідна. Частіше робітника закріплюють за визначеною операцією. Тому у масових виробництвах застосовується як правило Змінний рапорт без Маршрутного листа або картки i розрахунку заробітної плати, до яких щоденно вноситься виробіток робітників. Інколи ведеться Журнал робіт типу табельної відомості. У цих журналах проти прізвища кожного робітника щоденно проставляється кількість однорідного виробітку. По закінченні визначеного періоду по кожному робітнику підраховують підсумок виробітку. Множенням встановленої розцінки за одиницю виробітку на підсумок розраховують заробітну плату.

Первинними документами доплат робітникові - відряднику є:

- доплатний лист - у випадках, коли за незалежних від робітника обставин виникають відхилення від встановленого технологічного процесу, що зумовлюють допоміжні витрати робочого часу порівняно із встановленою нормою;

- простійний лист - лист на оплату простою не з вини робітника;

- акт про брак - у разі, коли частковий брак продукції стався з вини (або не з вини) робітника;

- табель -- для зазначення фактичних годин нормової, понаднормової роботи кожного робітника i роботи в нічний час.

Кожен з первинних документів має містити такі реквізити: прізвище виконавців роботи та їхні табельні номери; місце роботи (цех, відділ тощо); період роботи (розрахунковий); найменування роботи, кількість i якість виконаної роботи; розцінка за одиницю виробітку (за одиницю роботи); години, хвилини (за нормою) на одиницю роботи i на всю виконану роботу; об'єкт обліку витрат, на який має бути віднесена заробітна плата за даним документом (стаття витрат, виріб, замовлення).

Методика нарахування заробітної плати спеціалістам. Потрібно при повному робочому місяці проставити поданий йому склад згідно з наказом по підприємству відповідно до посади, а при неповному робочому місяці - оклад розділити на кількість робочих днів у даному робочому місяці й отриману денну заробітну плату помножити на кількість відпрацьованих (згідно з табелем) робочих днів.

Заробітну плату робітникам за тарифом розраховують множенням годинної тарифної ставки на кількість годин зміни.

Розподіл заробітної плати при бригадній відрядній системі оплати праці здійснюється пропорційно коефіцієнто - годинам. Спочатку визначають заробіток (за тарифом) множенням тарифних ставок відповідного розряду на кількість годин, відпрацьованих кожним робітником бригади. Потім визначають коефіцієнт приробітку діленням відрядного місячного заробітку всієї бригади на загальний заробіток за тарифом. Для визначення відрядного заробітку кожного члена бригади необхідно заробіток за тарифом кожного члена бригади помножити на коефіцієнт приробітку.

Бригадирам з - поміж робітників - відрядників, не звільненим від основної роботи, нараховують доплату за керівництво бригадою (у розмірах за галузевими інструкціями).

При розподілі заробітної плати між членами бригади з урахуванням коефіцієнтів трудової участі необхідні технологічні картки i листки оцінки якості праці виконавців, які є основними документами для ради бригади, що визначає КТУ (коефіцієнт трудової участі) для кожного робітника. Прийняте рішення оформлюють протоколом, який здають до відділу праці й заробітної плати.

При застосуванні колективної почасово - преміальної оплати праці кожному робітникові заробітну плату нараховують за тарифною сіткою залежно від фактично відпрацьованого часу у даному місяці.

Заробітну плату за звітний період (місяць) при встановленні КТУ на премії i доплати зазначають сумою тарифної заробітної плати за фактично відпрацьований час з урахуванням виконання плану залежно від особистого трудового внеску кожного члена бригади за КТУ, базова величина якого дорівнює 1.

За час простою з вини робітника заробітну плату не виплачують, а за простій не з вини робітника (відсутність електроенергії, матеріалів тощо) на підставі простійних листів (де зазначаються прізвище, табельний номер робітника, причини, винуватці, термін простою) плату нараховують у зменшеному розмірі (за галузевими інструкціями), але не більше половини тарифної ставки почасової оплати праці робітника відповідно до його кваліфікації.

Повний брак продукції, що стався з вини робітника, не оплачується, до того ж з нього утримується вартість забракованого матеріалу тощо.

Частковий брак з вини робітника оплачується у зменшеному розмірі: не більше половини тарифної ставки наданого робітникові розряду за час, встановлений за нормою на дану роботу. Повний брак, що стався не з вини робітника, оплачується у розмірі двох третин тарифної ставки погодинної оплати праці даного робітника за час, встановлений за нормою на дану роботу.

Повний брак продукції, що стався не з вини робітника, а також внаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі і за умови, що на виконання роботи витрачено повний робочий день або більше, оплачується як за якісну продукцію за встановленими розцінками (зміни можливі у галузевих інструкціях).

Понаднормові роботи можуть провадитися лише з дозволу профспілкового комітету підприємства, установи, організації. Понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

До понаднормових робіт забороняється залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років; осіб, молодших 18 років; працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно - технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Оплата роботи в понаднормовим час здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки за погодинною системою оплати праці, за відрядною системою оплати праці - доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, якщо оплата праці здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані понаднормові години.

Оплата праці у нічний час здійснюється у розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами, колективним договором, але не менше 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Нічним вважається час з 22-ї до 6-ї години.

Святкові и неробочі дні визначені в Кодексу законів про працю України.

Робота у святкові дні оплачується:

· відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

· робітникам, працю яких оплачують за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

· робітникам, що отримують місячний оклад„ - у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий день виконувалась у межах місячної норми робочого часу, i в розмірі подвійної погодинної або денної ставки, якщо робота виконувалась понад місячну норму.

Робота за сумісництвом i при суміщенні професій. Обмежень за кількістю місць роботи для сумісників немає.

Тривалість роботи за сумісництвом працівників державних підприємств не може перевищувати 4 години на день i повного робочого дня у вихідний день (постанова Кабінету Міністрів України № 1033 від 31.08.96 р.). Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Оплата праці сумісників. Порядок роботи сумісників та оплата їх праці регламентуються постановою Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.93 р. "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ i організацій" з доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 1033 від 31.08.96 р. та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ i організацій, затвердженим наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства фінансів України № 43 від 28.06.93 р.

Заробітна плата, одержана за роботу за сумісництвом (на умовах трудового договору), під час обчислення середнього заробітку на основній роботі враховується:

· вчителям i викладачам, які працюють у кількох середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчальноocвітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівняних до них за оплатою праці працівникам, а також педагогічним працівникам дошкільних виховних, позашкільних та інших навчально -виховних закладів;

· медичним i фармацевтичним працівникам відповідно до наведених постанов.

Крім того, до середньої заробітної плати зазначеним працівникам зараховують додаткову оплату за роботу, яка відповідно до Переліку робіт не є сумісництвом.

При сумісництві працівник виконує роботу із зайняттям штатної посади у вільний від основної роботи час, а при суміщенні - без зайняття штатної посади протягом основного робочого часу.

Оплата часу за додаткову роботу, виконувану на умовах сумісництва, провадиться в розмірі 0,5 ставки (окладу) по посаді, по якій виконується робота за сумісництвом, при суміщенні професій (посад) провадиться доплата у процентах до посадового окладу (ставки) за основним місцем роботи.

Вихідна допомога сплачується у розмірі не менше середньомісячного заробітку в разі призупинення трудового договору або внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного або трудового договору, у випадку призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу - не менше двохмісячного середнього заробітку, внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про охорону праці, умов колективного договору по цих питанням - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Відрахування з вихідної допомоги не здійснюється.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи (у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або вагітністю та пологами, виконанням працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час, службовим відрядженням, змушеним прогулом, направленням працівників на обстеження до медичних закладів та в інших випадках), вихідної допомоги здійснюються шляхом множення середньоденного (погодинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням суми заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

1.1.5 Облік відпустки та матеріальної допомоги, як складової частини заробітної плати