Облік та аудит заробітної плати

Закон України "Про відпустки" № 504/96-BP від 15.11.96 р. встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість i порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховування дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Встановлено такі види відпусток:

- щорічні відпустки:

· основна відпустка;

· додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;

· додаткова відпустка за особливий характер праці;

· інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

- додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

- творча відпустка;

- соціальні відпустки:

· відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

· відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

· додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.

- відпустка без збереження заробітної плати.

Тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами України i незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.

Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості відпусток не враховуються.

Тривалість щорічної основної відпустки становить не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору.

Промислово - виробничому персоналові вугільної, сланцевої, електроенергетичної галузей промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботі на поверхні шахт тощо надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків тощо - 28 календарних днів за переліком робіт, професій, посад, затверджуваних Кабінетом Міністрів України.

Керівним, педагогічним, науково - педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам - до 56 календарних днів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Інвалідам 1 і 2 груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам 3 групи - 26 календарних днів.

Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Перелік сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість надається за переліком виробництва, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (до 35 календарних днів). Працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із переліком посад та професій, визначеним колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці визначається колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Загальна тривалість щорічної й додаткової відпустки не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються:

а) час фактичної роботи (у т.ч. на умовах неповного робочого дня) протягом робочого року, за який надається відпустка;

б) час, коли працівник не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у т.ч. час оплаченого вимушеного прогулу, зумовленого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);

в) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) i йому виплачувалася допомога з державного соціального страхування, за винятком частково оплаченої відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

г) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) i йому не виплачувалася заробітна плата, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;

д) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно -технічних закладів освіти;

е) час навчання новим професіям (спеціальностям) ociб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;

є) інші періоди роботи, передбачені законодавством.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки зараховуються:

а) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

б) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

в) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

а) жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

б) інвалідам;

в) особам віком до вісімнадцяти років;

г) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

д) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;

е) сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

є) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

ж) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

з) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

и) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

і) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:

а) порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;

б) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:

а) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

б) виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

в) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;

г) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог Закону України „Про відпустки”.

Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:

а) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

б) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;

в) матері або іншим особам, у разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;

г) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

д) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

е) пенсіонерам за віком та інвалідам III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

є) інвалідам I та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

ж) особам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;

з) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

и) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

і) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;

к) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

л) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

м) сумісникам - на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

н) ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

о) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи.

Оплата відпусток. Витрати, пов'язані з оплатою відпусток здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.

В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата відпусток здійснюється з бюджетних асигнувань на їх утримання.

Оплата інших видів відпусток, передбачених договором та угодами, трудовим договором, здійснюється з прибутку, що залишається на підприємстві після оплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах i організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток здійснюється в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел.

Фінансування допомоги по вагітності та пологах, а також по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється з коштів державного соціального страхування.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток має становити не менше 24 календарних днів.

Особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не припускається.

Розрахунок відпускних. Нарахування відпускних провадиться виходячи із розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, помноженої на число оплачуваних днів. Розрахунковим періодом для нарахування виплат за час щорічної відпустки додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки - є 12 календарних місяців роботи.

Необхідно підсумковий заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або менший фактично відпрацьований період поділити на відповідну кількість календарних днів року або меншого, фактично відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, визначених законодавством). Потім одержану середньоденну заробітну плату помножити на число календарних днів відпустки.

Законодавством встановлені такі святкові дні:

· 1 січня - Новий рік;

· 7 січня - Різдво Христове;

· 8 березня - Міжнародний жіночий день;

· 1 і 2 травня - День Міжнародної солідарності трудящих;

· 9 травня - День перемоги;

· 28 червня - День Конституції України;

· 24 серпня - День незалежності України.

До матеріальної допомоги належать виплати, що здійснюються регулярно (при настанні певного випадку) всім чи більшості працівників підприємства. Наприклад, допомога на оздоровлення при виході у відпустку, виплати працівникам із нагоди свят тощо. До такої категорії виплат можна віднести й одноразові заохочення окремим працівникам до ювілейних і пам'ятних дат. Це зумовлено тим, що і ті й інші виплати входять до фонду оплати праці відповідно до Інструкції щодо зарплати.

Підставою для здійснення зазначених виплат можуть бути:

- або колективний (індивідуальний трудовий) договір;

- або наказ керівника підприємства;

- або заява працівника, завізована керівником підприємства (якщо в колективному договорі наявна не обов'язковість, а можливість надання допомоги (наприклад, до ювілею)).

З погляду Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” №889 матеріальна допомога може входити як до складу «заробітної плати», так і до поняття «благодійна допомога». У цьому випадку такі виплати працівникам повністю відповідають визначенню «заробітна плата», оскільки є заохоченням, пов'язаним із відносинами трудового найму відповідно до закону. Незалежно від розміру заробітної плати одержувача матеріальної допомоги, а також суми власне матеріальної допомоги, вона включається до загального оподатковуваного доходу одержувача в повному обсязі.

Таким чином, у всіх випадках матеріальна допомога систематичного характеру, що надається всім чи більшості працівників, а також виплати до ювілейних і пам'ятних дат входять до складу заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

У формі № 1ДФ сума такої матеріальної допомоги в окремому рядку не виділяється, а відображається у складі заробітної плати з ознакою доходу «01».

При виплаті одноразового заохочення працівнику до ювілейної чи пам'ятної дати, щоб уникнути «зарплатних» нарахувань і утримань, рекомендується не зазначати конкретну причину виплати у заяві працівника або наказі керівника підприємства. У цьому випадку така виплата (наприклад, із формулюванням «допомога у зв'язку з сімейними обставинами») буде нецільовою благодійною допомогою, і можливо, зі сприятливішим оподаткуванням.

Матеріальна допомога на лікування працівнику здійснюється на підставі поданої ним заяви з додаванням відповідних підтверджуючих документів. Наявність підтверджуючих документів є обов'язковою при застосуванні пільги. Згідно із цим не обкладатиметься податком з доходів допомога працівнику на лікування тільки в тому випадку, якщо:

- її надано за рахунок чистого прибутку підприємства, що залишився в його розпорядженні після оподаткування;

- є підтверджуючі документи.

Таким чином, така допомога не включається до валових витрат підприємства та виплачується з чистого прибутку, а підстави для її виплати повинні підтверджуватися документами (медичні показання, призначення, що свідчать про необхідність лікування, і документи про оплату працівником вартості лікування (надаються працівником до або після виплати допомоги). Крім того, на суму допомоги на лікування не повинні нараховуватися внески і з неї не повинні утримуватися внески на пенсійне та соціальне страхування.

Слід пам'ятати, що ця пільга не діє стосовно витрат на:

а) косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);

б) водолікування та геліотерапію, не пов'язані з лікуванням хронічних захворювань;

в) лікування і протезування зубів із використанням дорогоцінних металів, гальванопластика та порцеляни;

г) аборти, крім абортів, що провадяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування;

д) операції зі зміни статі;

е) лікування венеричних захворювань, крім Сніду і венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування;

є) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

ж) клонування людини або її органів;

з) придбання ліків, медичних засобів та приладдя, оплату вартості медичних послуг, що не підпадають під перелік життєво необхідних, установлений Кабінетом Міністрів України.

Таблиця 1.1 - Відображення матеріальної допомоги в бухгалтерському обліку

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік
		дебет	кредит
1.	Нараховано матеріальну допомогу працівнику на лікування	84 949	685 84
2.	Виплачено матеріальну допомогу працівнику	685	301

Матеріальна допомога на поховання теж має свої особливості при обкладенні податком з доходів.

Допомогу, що не оподатковується, може бути надано тільки на поховання померлого працівника підприємства (наприклад, його родичу, який і скористається пільгою). Що стосується допомоги, виданої працівнику на поховання, наприклад, членів його сім'ї, то вона не підпадає під цю пільгу. Таку допомогу можна оформити як нецільову благодійну допомогу, що не оподатковується в межах 365 грн., якщо заробітна плата такого працівника не перевищує 510 грн.

Розмір неоподатковуваної допомоги становить на сьогодні 1020 грн.

На пільгове оподаткування допомоги не впливає розмір заробітної плати одержувача допомоги.

Внески на соціальне та пенсійне страхування з такої виплати не здійснюються.

Наприклад, дружині померлого працівника підприємства надано допомогу на поховання в розмірі 1200 грн.

Таблиця 1.2 - Відображення матеріальної допомоги на поховання в бухгалтерському обліку

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік	Сума, грн.
		дебет	кредит
1.	Відображено допомогу на поховання у складі витрат підприємства	84 949	685 84	1200,00
До валових витрат не включається
2.	Утримано податок з доходів (1200 - 1020) х 0,13	685	641/ПД	23,40
3.	Виплачено допомогу на поховання (1200 - 23,40)	685	301	1176,60
4.	Перераховано податок з доходів	641/ПД	311	23,40

Матеріальна допомога, надана профспілкою. З усіх статей витрат первинної профспілкової організації витрати на виплату матеріальної допомоги є найпоширенішими, тому звернемо увагу на нюанси її оподаткування.

До складу місячного чи річного оподатковуваного доходу не включаються суми виплат або відшкодувань, здійснювані професійними спілками. При цьому мають виконуватися такі умови:

- одержувач виплати є членом такої профспілки;

- одержувач виплати не є членом керівного органу профспілки або пов'язаною з ним фізичною особою;

- здійснювані виплати не є заробітною платою чи іншими виплатами та відшкодуваннями за цивільно-правовими договорами;

- здійснення таких виплат передбачено у статуті (положенні) профспілки та не суперечить чинному законодавству;

- профспілка повинна мати статус неприбуткової організації.

Таким чином, виконання цих умов дає профспілці право не утримувати податок з доходів зі здійснюваних нею виплат матеріальної допомоги членам профспілки. Відповідно, якщо матеріальна допомога виплачується членам профспілки, з якими не укладено трудовий договір як із найманими працівниками, з неї не утримуються і на неї не нараховуються внески на соціальне та пенсійне страхування.

1.1.6 Облік заробітної плати в системі рахунків

Облік заробітної плати в системі рахунків - це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об'єктами калькулювання.

Рахунок № 66 „Розрахунки з оплати праці” призначений для обліку розрахунків за всіма видами оплати праці: заробітної плати, премій, виконання громадських обов'язків.

Для обліку розрахунків з оплати праці використовують два субрахунки:

· № 661 „Розрахунки за заробітною платою”;

· № 662 „Розрахунки з депонентами”.

На кредиті субрахунка № 661 „Розрахунки за заробітною платою” відображаються:

· нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва, виробництва напівфабрикатів, допоміжних виробництв;

· нарахована заробітна плата робітникам за обслуговування і ремонт обладнання цехів основного виробництва;

· нарахована заробітна плата службовцям та обслуговуючому персоналу;

· нарахована заробітна плата спеціалістам;

· нарахована плата працівникам житлово - комунального господарства;

· нарахована заробітна плата за впровадження нової техніки, технології, за виконаний ремонт основних засобів;

· суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності;

· суми премій нараховані за рахунок коштів Фонду економічного стимулювання або Фонду спеціального призначення;

· оплата праці за рахунок коштів Резерву наступних витрат і платежів та інші.

На кредиті субрахунка № 662 „Розрахунки з депонентами” відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати, премій, допомоги тощо працівникам підприємства.

На дебеті субрахунка № 661 „Розрахунки за заробітною платою” відображаються виплачена заробітна плата, депонована заробітна плата, відрахований прибутковий податок із заробітної плати працівників та службовців на користь державного бюджету, відраховані аліменти та інші відрахування згідно з виконавчими листами, відрахування у розмірі 2 % з нарахованої плати кожного працюючого до Пенсійного фонду, відрахування сум за лікарняними листами, сплачені дивіденди за акціями, 0,5 % - збір на випадок безробіття.

На дебеті субрахунка № 662 „Розрахунки з депонентами” відображаються видачі депонованих сум.

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі має стільки ж рахунків, скільки працюючих на підприємстві за обліковим складом, тобто це облік розрахунків по заробітній платі по кожному працюючому окремо. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працюючому) дорівнюватиме кредитовому обороту синтетичного рахунку № 66 за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх відрахувань за аналітичними рахунками дорівнюватиме дебетовому обороту синтетичного рахунка № 66. Сума в графі Розрахунково - платіжної відомості „Сума, належна до виплати” аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунка № 66 „Розрахунки з оплати праці”. Кредитове сальдо рахунка № 66 показує заборгованість підприємства робітникам і службовцям на перше число кожного за звітним місяця. Заробітна плата є одним з елементів витрат виробництва і однією з важливих

1.2 Аудит обліку за розрахунками з оплати праці

Аудит розрахунків з оплати пpaці відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так i зовнішнього аудиту. Це пов'язано з тим, що облік пpaці i заробітної плати є трудомістким, потребує уваги i сконцентрованості, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу.

Під час проведення аудиту розрахунків з оплати праці слід використовувати такі джерела інформації: трудове законодавство, Кодекс законів про працю, законодавчі акти про підприємство і підприємництво, розрахунково-платіжну відомість, особистий рахунок, нормативно-довідкову інформацію до обліку праці і заробітної плати, первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, акти перевірок, накази, картки, особисті справи робітників, трудові договори і контракти, відомості обліку, нормативні документи для нарахування заробітної плати, відпускних та інші документи стосовно об'єкта дослідження, табелі, наряди, баланс, Головну книгу. Вивчаються вci документи, які додаються до журналу, відомості, на основі яких складається бухгалтерське проведення як за дебетом, так і за кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці».

Основними завданнями аудиту розрахунків з оплати праці є:

· підтвердження достовірності нарахувань та виплат po6ітникам та службовцям, відображення даних процесів в обліку;

· з'ясування законності та повноти утримань зі заробітної плати та інших виплат працівникам на користь підприємства, інших суб'єктів;

· перевірка організації аналітичного обліку розрахунків з оплати праці та взаємозв'язку аналітичного та синтетичного обліку;

· оцінка заходів, яких вживає адміністрація з метою своєчасного стягнення заборгованості працівників, є важливими джерелами інформації для перевірки цих питань.

Під час аудиту використовуються piзні методи й методичні прийоми: перерахунок, перегляд, оцінка фактичної наявності, зіставлення, оцінка. Так, для пepeвірки розрахунків з оплати праці застосовують методи зіставлення даних бухгалтерського обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розкладі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і роз-рахунок зарплати), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо. Також існують певні способи перевірки документів. Наприклад, первинні документи, які є основою для нарахування і виплати заробітної плати (табелі, розрахунково-платіжні відомості) вивчаються комбіновано, тобто суцільним і вибірковим способом (якщо аудитор перевірив деяку кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що документи з цієї пачки вci без помилок).

Розпочинаючи перевірку розрахунків з оплати праці, аудитор повинен з'ясувати, які форми та системи оплати праці застосовуються на даному підприємстві, чи має підприємство внутрішні положення про оплату праці робітників, колективний трудовий договір, списковий та середньообліковий склад їх, як організовано облік розрахунків з оплати праці (зміст та кваліфікація бухгалтерів, забезпеченість нормативними матеріалами, хто здійснює контроль за їх роботою, чи автоматизовані ці ділянки), чи обмежено склад працівників, які отримують готівку на господарські та інші витрати, чи здійснюється на підприємстві видача позик робітникам, продаж товарів у кредит, і як оформлені ці операції. Це необхідно для того, щоб аудитор зміг визначити аудиторський ризик (побоювання того, що деякі помилки чи порушення можуть залишитися невиявленими). Для визначення ступеня ризику аудитор проводить загальне дослідження об'єкта з допомогою тесту і за результатами такого тестування аудитор може відмовитись від проведення перевірки або вжити заходів щодо зменшення ризику. Для того щоб отримати загальну картину та відповіді на ці запитання, можна провести тестування внутрішнього контролю й обліку з даного розділу перевірки.

Вірогідність зроблених робітникам нарахувань заробітної плати (премії, матеріальної допомоги, подарунків тощо) перевіряються зазвичай вибірково. Для цього у вибірку включають дані за різними категоріями робітників або звільнених робітників (керівників, спеціалістів, робітників), за основними видами нарахувань, (питома вага, яких, як правило, перевищує 5 % від загальної суми заробітної плати) та різними періодами часу (звичайно за один місяць кожного кварталу). Перевіряються розрахункові та платіжні відомості, особові рахунки співробітників, а також первинні документи (табелі, наряди тощо), на основі яких здійснюються нарахування заробітної плати. Потрібно звернути увагу на правильність заповнення цих документів, відповідність їх заповнення чинному законодавству та нормативним документам.

Після тестування аудитор розробляє програму перевірки, згідно з якою здійснюється детальне вивчення операцій.

Послідовність вивчення господарських операцій щодо нарахування й утримання заробітної плати можна відобразити так: особові картки, договори, контракти. Документи обліку особового складу, записи на рахунках бухгалтерського обліку, розпорядження, накази про прийняття на роботу, звільнення, відпустки, документи з обліку виробітку та відхилень, звітність по праці.

Документи, що є підставою для додаткової оплати. Розрахункові відомості та платіжні відомості. Фактична калькуляція. Первинні бухгалтерські документи.

Важливими показниками, які досліджує аудитор, є продуктивність праці, рівень та сума заробітної плати. 3 початку проведення аудиторської перевірки вивчаються організація та ефективність праці, правильне застосування нових умов оплати праці робітникам, контроль за використанням фонду оплати праці, економічна обґрунтованість норм виробітку і заінтересованість працівників у збільшенні випуску продукції i зростанні продуктивності праці.

Кожне підприємство в умовах ринкових відносин може застосовувати piзнi форми оплати праці та матеріальної винагороди. Тому аудитор визначає, яка оплата праці застосовується на підприємстві і відповідно вибирає шлях перевірки. За погодинної оплати праці з'ясовується обгрунтованість застосування тарифних ставок та дотримання умов контрактів, а за відрядної -- виконання кількісних та якісних показників, правильність використання норм та розцінок.

Під час перевірки первинних документів установлюється повнота заповнення ycix реквізитів, наявність відповідних підписів уповноважених осіб, які відповідають за облік виконаних po6іт, відсутність у документах виправлень.

Аналізуючи наряди на відрядну роботу за датами їх видачі, потрібно зіставити прізвища робітників у нарядах та в табелях обліку робочого часу з даними обліку особового складу. Аудитор визначає, чи немає випадків включення до них підставних ociб, повторного нарахування сум раніше оплачених за первинними документами. Методом арифметичного контролю встановлюються помилки в підрахунках у первинних документах або у розрахункових відомостях.

Звертається увага на правильність оформлення та нарахування різних виплат робітникам. До них відносять виплати стимулюючого характеру (премії, винагороди за підсумками роботи за piк), виплати компенсуючого характеру (надбавки та доплати за роботу в нічний час, понадурочні), виплати за невідпрацьований час (оплата чергових i додаткових відпусток, тимчасової непрацездатності тощо), оплата простоїв, браку. Аудитор повинен враховувати, що нарахування премії має бути затверджено наказом кepiвника, обумовлено в колективному договорі, контракті. Простій не з вини робітника оформляється листком про простої й оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки.

Доплати у зв'язку з відхиленням від нормальних умов праці оформляються нарядами на відрядну роботу, в якому показують додаткові технологічні операції, не передбачені технологічним процесом. Повний (невиправний) або частковий (виправний) брак на виробництві не з вини робітника затверджується актом і оплачується.

Під час перевірки правильності виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю необхідно звернути увагу на лікарняний листок, який є основою для нарахування такої виплати. Листок обов'язково повинен бути оформлений підписами і печаткою лікарні. Також необхідно перевірити стаж роботи працівника (відсоток від основної заробітної плати, згідно з яким визначають розмір допомоги, розраховується виходячи зі стажу роботи).

Приділяється увага перевірці виплат за договорами підряду та іншими договорами цивільно-правового характеру (комісії, доручення, оренди майна у фізичних oci6 тощо). Необхідно з'ясувати, чи справді виконувалась така робота, і чи виконувалась вона саме цією людиною. Установлюється правильність оформлення договорів, економічна цілеспрямованість та правильність їх укладення, правильність розрахунків за договорами, відрахування податків (обов'язкові виплати до пенсійного фонду у відповідному pозміpi відсотка від суми винагороди) та відображення в обліку.

Перевіряючи правильність розрахунку середньої заробітної плати, необхідно визначити період, за який нараховується зapo6iтна плата, виплати, які включаються до середньої заробітної плати, порядок розрахунку виплат за всіма випадками збереження заробітної плати і для надання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Аудитор вивчає, чи відповідає порядок нарахування середньої заробітної плати на час надання працівникам щорічної додаткової відпустки або оплати їм компенсації за невикористану відпустку, надання працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, відпусток у зв'язку з навчанням, виконанням ними державних громадських завдань у робочий час, переведенням працівників на іншу, легшу та нижчеоплачувану, роботу за станом здоров'я, у разі надання жінкам додаткових перерв для харчування дитини, службових відряджень, тимчасового переведення працівника у зв'язку з виробничою потребою на іншу, нижчеоплачувану посаду і в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати здійснюються виходячи із середньої заробітної плати.

Досліджуючи правильність розрахунку середнього заробітку, слід ураховувати, що в його суму включаються вci види оплат, крім оплати за роботу, яка виконувалась у понаднормовий час, у святкові дні, працівниками, які працюють за сумісництвом, за час, який фактично не було відпрацьовано, премії, які не входять до фонду оплати праці, та інші виплати, які мають тимчасовий характер.

Перевіряючи правильність нарахування оплати за поточну відпустку, важливо встановити, чи правильно визначено наказом підприємства тривалість відпустки і розрахована сума заробітку працівника до відпустки, а також середньомісячний i середньоденний заробіток, який є підставою для розрахунку. Необхідно з'ясувати причини ненадання відпустки в установлений термін, особливо матеріально відповідальним особам. Важливо вивчити вплив факторів порушення законодавства на результати діяльності підприємства. Так, ненадання відпустки працівникові і заміна її грошовою компенсацією є порушенням законодавства і призводить до перевитрачання фонду оплати праці і споживання, а також до зловживань.

Аудитор вивчає також своєчасність та повноту утримань з нарахованої заробітної плати. Як уже зазначалося, основна увага приділяється прибутковому податку з фізичних oci6. Під час перевірки здійснюється арифметичний контроль сум утриманого податку. Підтверджується законність застосування пільг, які передбачені чинним законодавством. Установлюються випадки неутримань або часткових утримань прибуткового податку з сум матеріальної допомоги, подарунків та компенсаційних виплат.

Також аудитори перевіряють внески до Фонду соціального страхування, Пенсійного фонду, Фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи доцільно здійснювати за такими позиціями:

· база оподаткування: нарахована основна і додаткова :заробітна плата, інші виплати (грошові і не грошові);

· ставки платежів;

· джерела фінансування нарахованої заробітної плати та нарахованих платежів;

· правильність відображення в бухгалтерському обліку і звітності;

· своєчасність оплати.

Розглядаючи правильність визначення бази оподаткування для кожного з означених платежів, необхідно перевірити:

а)облік чисельності працівників та їх руху, зіставивши первинні документи: накази (про прийом та звільнення основних робітників та сумісників, про відпустки i т. д.);

б) використання робочого часу. Згідно з Конституцією, Цивільним кодексом, Кодексом законів про працю і т. д. проводиться перерахунок кількості відпрацьованих днів (табелі обліку) і порівняння циx даних з робочими листками, розрахунковими та платіжними відомостями. Перевіряється наявність та оформлення цих документів. Якщо оплата проводиться за договорами (контрактами), то з'ясовуються наявність та умови цих договорів, оформлення трудових відносин осіб, внесених у табель обліку робочого часу;

в) аудит тарифних ставок та посадових окладів. Встановлюється належне призначення посадових окладів і ставок за тарифними кваліфікаційними довідниками, галузевими угодами, тарифними сітками: наказів, договорів, штатних розписів, фактичних ставок і належних за документами, розрахункових листків та відомостей;

г) аудит розрахунку оплати праці. Переглядаються та перераховуються вci види оплати праці та визначаються їx розміри. Документи: листки непрацездатності, табелі, заяви на відпустки, розрахункові відомості;

д) аудит джерел фінансування оплати праці. Переглядаються кореспондуючі рахунки за різними видами нарахованої оплати, перевіряється правильність віднесення на собівартість видів оплати праці, зазначених у ст. 9 Закону України "Про внесення змін i доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", інші види оплати за рахунок прибутку та цільових фондів.

За даними договорів страхування, які укладаються зi страховими компаніями, платіжних доручень та особистих рахунків працівників визначаються факти перерахувань грошових коштів з рахунків підприємства на користь працівника за договорами добровільного страхування. Суми страхового відшкодування оподатковуються прибутковим податком під час їх виплати.

Утримання за виконавчими листами повинні здійснюватися тільки у разі їх наявності або особистої заяви працівника. Утримання за товари, які продані в кредит, і за позиками здійснюються на ocновi доручення - зобов'язання або договорів.

Далі встановлюється правильність указаної в облікових реєстрах кореспонденції рахунків та суми нарахованої заробітної плати та утримань з неї в обліковому періоді.

Досліджується відповідність аналітичного обліку по заробітній платі синтетичному обліку за рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці». При цьому порівнюється залишок, який відображається в балансі за рахунком на 1-ше число місяця, з даними розрахунково - платіжної відомості, а сума заборгованості за розрахунковою відомістю -- з сумами платіжної відомості, за якою заробітна плата виплачена працівникам. На практиці мають місце випадки підроблення документів при виплатах заробітної плати робітникам. Аудитор повинен упевнитись, чи отримали насправді зазначену суму грошей особи, які вказані в платіжній відомостi. Під час виплати заробітної плати за одноразову роботу за трудовою угодою необхідно з'ясувати, чи дійсно виконувалась та чи інша робота. Kрім того, слід перевірити правильність підрахунку загальних сум до видачі отримувачам як по вертикалі, так і по горизонталі.

Особливо прискіпливо вивчають нарахування заробітної плати тимчасовим працівникам. Необхідно з'ясувати причину цих витрат й уточнити, чи не було випадків нарахування заробітної плати на основі підроблених документів, нарядів підставним особам. Установлюється законність проведених операцій на відповідних рахунках.

Необхідно перевірити відомість, за якою нараховувалася заробітна плата. При цьому звертається увага на загальні суми за кожним рядком як по горизонталі, так і по вертикалі. Під час такої перевірки можна виявити різні порушення, які спричинені підробленням сум у розрахунково-платіжних відомостях. Наприклад, механічно збільшували підсумкову суму нарахування та суму до видачі і в такий cпociб нараховували i списували більше, ніж фактично видано. Під час дослідження правильності нарахування заробітної плати виявлялися помилки, які були допущені обліковими працівниками, котрі недостатньо оволоділи нормативними актами і не врахували внесені до них зміни.

Перевіряючи виплату премій та інших заохочень, незалежно від виду діяльності підприємства необхідно з'ясувати, чи виконані вci умови, за яких може бути виплачена премія, оскільки були відомі випадки коли під видом виплати премій гроші були використані на інші цілі (матеріальну допомогу, прийоми).



2. Облік та аудит заробітної плати на підприємстві ТОВ „Стандарт 21”

2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ «Стандарт 21»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт 21» було створено, зареєстровано та почало здійснювати свою діяльність в листопаді 2002 року. Діє на підставі Статуту.

Діяльність ТОВ «Стандарт 21» ґрунтується на наданні послуг по:

· загально будівельним роботам;

· будівельно монтажним роботам;

· проведення будівельних, ремонтних, опоряджувальних, реставраційних робіт;розробка проектно - кошторисної документації в галузі виконуваних робіт;

· будування і відкриття фірмових магазинів, кафетеріїв, барів та інших закладів громадського харчування;

· надання складських послуг;

· надання інформаційних послуг

· здавання під найм офісного устаткування.

ТОВ «Стандарт 21» створено з метою одерження прибутку шляхом задоволення соціальних та економічних інтересів учасників та членів колективу; задоволення потреб фізичних та юридичних осіб у послугах підприємства.

Майно Товариства утворюється та поповнюється за рахунок:

· грошових і матеріальних внесків учасників;

· прибутків, отриманих від господарської діяльності;

· кредитів банків та інших кредиторів;

· капітальних вкладень;

· інших, не заборонених законом джерел.

ТОВ «Стандарт 21» має як ряд постійних клієнтів з якими укладенні договора на проведення будівельних, монтажних, інформаційних, складських послуг, та клієнтів, які обслуговуються одноразово. Відповідно для постійних клієнтів є гибка система скідок.

Організаційна структура підприємства:

Кількість співробітників на підприємстві «Стандарт 21» складає 57 чоловік. Адміністративний апарат складається з котрих 11 чоловік. На підприємстві є колективний договір, який регулює всі питання, які виникають в процесі роботи. З кожним робітником укладен трудовий контракт, в якому указані права та обов'язки як працівників, так і підприємства (директора). Також є штатний розклад, в якому затверджені посади та посадові оклади.

Кожний працівник ТОВ «Стандарт 21» має своє робоче місце. Діяльність здійснюється п'ять днів в тиждень, робочі години підприємства: з восьмої години до сімнадцатоі години з перервою на обід. Вихідними є субота та неділя, а також святкові дні.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві:

Ціль ведення бухгалтерського обліку на підприємстві є надання повної, неупередженої і правдивої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів.

Бухгалтерський облік на ТОВ «Стандарт 21» грунтується на наступних принципах:

ь повне освітлення;

ь обачність;

ь принцип нарахування і відповідності доходів і витрат;

ь безперервність;

ь автономність;

ь послідовність;

ь принцип єдиного грошового вимірника;

ь фактична собівартість;

ь періодичність.

Бухгалтерський облік, точніше його ведення на ТОВ «Стандарт 21» автоматизовано. Використовується програма 1С Бухгалтерія 7.7, що значно полегшує працю бухгалтера. Вся інформація міститься в комп'ютері. Бухгалтером роздруковуються лише первинні документи.

ТОВ «Стандарт 21» застосовує просту форму ведення бухгалтерського обліку. Проста форма бухгалтерського обліку припускає обов'язкове ведення наступних облікових регістрів:

ь книги обліку господарських операцій формою №К-1

ь відомості обліку заробітної платні формою №В-8

ь відомості обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) формою №В-1

ь відомості обліку виробничих запасів, готової продукції і товарів формою №В-2.

2.2 Облік та аудит заробітної плати на підприємстві ТОВ „Стандарт 21” за 4 квартал 2003 року та 4 квартал 2004 року

Заробітна плата є невід'ємною частиною діяльності будь - якого підприємства. Виходячи з того, що заробітна плата є своєрідною винагородою за виконану роботу, кожен працівник будь - якого підприємства намагається якнайліпше виконувати свою трудову діяльність. Тобто заробітна плата є стимулом для діяльності кожного працівника. В даній роботі мною буде розглянена заробітна плата працівників ТОВ „Стандарт 21” за 4 квартал 2003 року, а також за 4 квартал 2004 року. Для цього мені знадобились дані з розрахунково - платіжних відомостей підприємства ТОВ „Стандарт 21”.



Таблиця 2.3 - Зведенні дані по заробітній платі підприємства ТОВ „Стандарт 21” за 4 квартал 2003 року та 4 квартал 2004 року

	Всього нарахова-но, грн..	Утримання з заробітної плати	Всього утрима-но, грн..	Всього випла-чено, грн..
		ПФ	Податок з доходів фізичних осіб	Соц. страхування з тимчасовою втратою працездатності	Соц. страхування на випадок безробіття
4 кв. 2003 р.	Жов-тень	16521,23	311,01	504,17	77,75	77,75	970,68	15550,55
	Листо-пад	22700,47	426,45	738,54	106,61	106,61	1378,21	21322,26
	Грудень	19532,59	366,95	634,61	91,74	91,74	1185,04	18347,55
	Всього	58754,29	1104,41	1877,32	276,10	276,10	3533,93	55220,36
4 кв. 20004 р.	Жов-тень	52029,85	1039,43	6300,17	474,32	239,21	8178,13	44094,62
	Листо-пад	55597,43	1106,98	6701,03	502,91	258,15	8694,07	44161,54
	Грудень	41025,43	818,81	4933,93	336,22	180,70	6394,66	34630,77
	Всього	148652,71	2965,22	17935,13	1313,45	678,06	23266,86	122886,93

Таблиця 2.4 - Зведенні дані по відрахуванням до фондів підприємства ТОВ „Стандарт 21” за 4 квартал 2003 року та 4 квартал 2004 року.

	Всього нарахова-но, грн..	Відрахування до фондів	Всього відрахо-вано, грн..
		ПФ	Соц. страхування від нещасного випадку	Соц. страхування з тимчасовою втратою працездатності	Соц. страхування на випадок безробіття
4 кв. 2003 р.	Жовтень	16521,23	5286,79	432,86	330,42	413,03	6463,10
	Листопад	22700,47	7264,15	594,75	454,01	567,51	8880,42
	Грудень	19532,59	6250,43	511,75	390,65	488,31	7641,14
4 кв. 2004 р.	Жовтень	52029,85	16649,55	1363,18	1508,87	988,57	20510,17
	Листопад	55597,43	17791,18	1456,65	1612,33	1056,35	21916,51
	Грудень	41025,43	13128,14	1033,57	1144,03	749,54	16055,28



Можемо зробити висновок, що заробітна плата в своєму загальному обсязі значно підвищилась в порівнянні з 2003 роком. На це підвищення вплинули такі фактори як: зростання обсягу виконаних робіт, як слідство відбулося зростання кількості працівників на підприємстві ТОВ „Стандарт 21”.

Детальніше зупинимося на розгляді кожного з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування та порівняємо обсяги відрахувань в ці фонди в 4 кварталі 2003 року з 4 кварталом 2004 року. Першим розглянемо загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України. Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.

Перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду.

Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат.

Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат.

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами:

· законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

· обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності;

· права на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

· заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію;

· рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

· диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу);

· обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг;

· цільового та ефективного використання коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають:

а) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання;

б) члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент);

в) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

г) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності;

д) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України;

е) особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;

є) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України;

ж) особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності;

з) безробітні в період отримання допомоги по безробіттю.

Процентна ставка, яка повинна бути сплачена до Пенсійного фонду, в 4 кварталі 2003 року так і в 4 кварталі 2004 року становить для роботодавців 32 % від суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної платні, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, здійснюваних за рахунок коштів роботодавця. Стосовно утримань з заробітної платні працівників ставка дорівнює: заробітна плата до 150 грн. - 1 %, більш 150 грн. - 2 %.