Методика підготовки окремих статей Декларації з податку на прибуток (додаток 14) наступна.

Рядок 01.1 „Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)” - зазначається величина загальних доходів від продажу товарів (робіт, послуг), утому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв.

Рядок 01.2 заповнюється на підставі даних таблиці 1 „Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів” додатка К1/1. Запаси не отримані, але оплачені не входять до приросту запасів, а вартість запасів, використаних не в господарській діяльності, не братиме участь в убутку, оскільки використання таких запасів не повинно збільшувати валові витрати.

У колонці 6 таблиці 1 додатка К1/1 приріст запасів відображається зі знаком “-“, але переносить до рядка 01.2 декларації без такого знака.

У рядку 01.6 зазначаються всі інші, не згадані вище, доходи, а саме доходи від операцій лізингу (оренди), отриманих процентів та інші доходи передбачені статтею 7 Закону про прибуток.

Таким чином, рядок 01 „Валовий дохід від усіх видів діяльності” є сумою рядків 01.1, 01.2 та 01.6 і фактично вміщує те, що називається скоригованим валовим доходом. Дана величина переноситься в рядок 03, у випадку якщо не відбувалось коригування валових доходів.

До рядка 04.1 Декларації включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, утому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

У рядку 04.3 відображаються витрат на оплату праці, а також витрати на виплату дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів).

У рядку 04.4 зазначаються суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Рядок 04.6 Декларації можна розрахувати за допомогою додатка Р2 „Сума нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до складу валових витрат”.

У рядку 04.13 зазначаються всі інші витрати, не згадані вище, з посиланням на норми Закону про прибуток.

Таким чином, рядок 04 „Валові витрати” є арифметичною сумою рядків 04.1, 04.3, 04.4, 04.6, 04.13 і вміщує всі валові витрати підприємства, крім тих, що належать до категорії коригувальних і зазначаються у рядку 05.

Рядок 06 „Скориговані валові витрати” вираховується арифметично шляхом сумування рядків 04 і 05.

Рядок 07 заповнюється на підставі даних таблиці 2 “Розрахунок амортизаційних відрахувань” додатка К1/1.

Рядок 08 „Об'єкт оподаткування” вираховується шляхом віднімання від рядків 03 рядків 06 і 07. В даному випадку рядок має додатне значення.

Рядок 11 “Прибуток, що підлягає оподаткуванню” вираховується шляхом віднімання від рядка 08 рядків 09 і 10.

Рядок 12 “Нарахована сума податку” утворюється шляхом сумування рядків 12.1 і 12.2 і заповнюється у разі отримання позитивного значення об'єкта оподаткування. Рядок 12.1 показує нараховану суму податку, обчислену виходячи з оподаткування прибутку за ставкою 25 %.

Рядок 14 “Податкове зобов'язання звітного періоду” визначається розрахунково як різниця рядків 12 і 13 у разі отримання додатного значення цієї різниці.

Рядок 17 “Сума податку до сплати” є основним результатом складання декларації і декларує суму податкового зобов'язання минулого кварталу що підлягає погашенню, протягом 50 календарних днів, наступних за звітним кварталом. Ця сума стане базовою при обчисленні штрафів відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ у разі виявлення заниження податкового зобов'язання за наслідками документальної перевірки платника.

Підприємство є платником комунального податку. Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з встановленого чинним законодавством розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (тобто не більше 1 грн. 70 коп. на місяць). Комунальний податок є місцевим податком, тому механізм його справляння встановлений міською Радою м. Рівне відповідно до Декрету Кабінету Міністрів "Про місцеві податки і збори" в межах установлених граничних розмірів ставок [17, 28].

Кількість працюючих при розрахунку податку визначається як середньоспискова чисельність працівників. Згідно з Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, існує два варіанти обчислення середньооблікової чисельності працівників: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу та середньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості [31].

Відповідно до роз'яснення Міністерства статистики України [35] для розрахунку комунального податку застосовується показник "середньоспискова (нині - середньооблікова) чисельність штатних працівників спискового (нині - облікового) складу", тобто зайнятий працівник враховується тільки один раз незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу.

Згідно з п. 4.3 вищезазначеної Інструкції не включаються до середньооблікової чисельності працівники, які не перебувають у штаті даного підприємства, а саме прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств і ті, які оформлені за сумісництвом на одному і тому ж підприємстві (внутрішні сумісники). До спискового складу включаються всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. Не включаються до облікового складу працівники, які не перебувають у штаті цього підприємства (в тому числі прийняті для виконання разових спеціальних робіт, прийняті на роботу за сумісництвом).

Середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 до 30 або 31 (для лютого -- до 28 або 29 числа), включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, та ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця. Чисельність працівників облікового складу за вихідний або святковий (неробочий) день приймається на рівні облікової чисельності працівників за попередній робочий день. Середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Податок розраховується шляхом множенням середньоспискової чисельності працівників на неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн.) та ставки 10%. Квартальний розрахунок комунального податку (додаток 20) подається ТОВ „Бернардин ЛТД” до ДПІ у м. Рівне, протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу [11, 28].

Підприємство сплачує авансові квартальні внески по комунальному податку до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20-го числа місяця , наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми податку, визначеної у попередньому розрахунку, а остаточна сума податку, обчислена відповідно до розрахунку за звітний квартал (з урахуванням фактично сплачених авансових внесків за місяці цього кварталу), сплачується у повному обсязі протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Розрахунок комунального податку за встановленою формою подається до податкової інспекції протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу [11].

До податкового розрахунку комунального податку заносяться такі показники:

рядок 01 Кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період;

рядок 02 Неоподатковуваний мінімум доходів громадян (установлений законодавством України);

рядок 03 Річний фонд оплати праці (р. 01 * р. 02);

рядок 04 Ставка комунального податку;

рядок 05 Нараховано податку за базовий податковий (звітний) період (р.03 х р.04);

рядок 06 Нараховано податку за даними раніше поданого розрахунку, що уточнюється, усього ((р.05 розрахунку, що уточнюється) заповнюється у разі подання уточнюючого розрахунку, що містить виправлені показники);

рядок 07 Сума недоплати (заниження податкового зобов'язання), яка збільшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок) (р.05-р.06), якщо р.05>р.06;

рядок 08 Сума податку, яка зменшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок) (р.06-р.05), якщо р.06>р.05;

рядок 09 Сума штрафу (р.07 х 5%);

Зміст помилки.

ТОВ „Бернардин ЛТД” складає та подає до ДПІ у м. Рівне податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за квартал (форма 1ДФ) (додаток 23).

ТОВ „Бернардин ЛТД” сплачує податок з доходів фізичних осіб за рахунок сум виплат таких доходів. Платником податку є резидент, працівник підприємства, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Об'єктом оподаткування резидента є:

· загальний місячний оподатковуваний дохід;

· чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

· доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

В даному випадку ТОВ „Бернардин ЛТД” нараховує доходи у вигляді заробітної плати та об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Дохід -- сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь.

Дохід за джерелом його походження з України -- будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь у вигляді: доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом.

З 1 січня 2007 року ставка оподаткування, встановлюється на рівні 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Платники податку розмір доходів яких не перевищує суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (на 2007 рік - 740 грн.) мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50-ти відсоткам однієї мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленій законом на 1 січня звітного податкового року, -- для будь-якого платника податку.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги.

Сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.

ТОВ „Бернардин ЛТД” за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.

ТОВ „Бернардин ЛТД” відповідно до законодавства зобов'язане:

своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено законодавством, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;

надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною законодавством.

ТОВ „Бернардин ЛТД” несе відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податків, порядку подання звітності, та дотримання податкового законодавства у порядку та розмірах, визначених законом. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює Державна податкова інспекція в м. Рівне.

Податковий розрахунок ф. №1ДФ подається за встановленою формою до податкової інспекції протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу [11].

У формі 1-ДФ зазначаються дані про всі нараховані та виплачені фізичним особам доходи. Податковий розрахунок подається підприємством незалежно від того, чи одержували громадяни у звітному періоді доходи, а саме про всіх фізичних осіб, які:

- перебували з ними у трудових відносинах незалежно від того, чи одержували громадяни дохід у звітному періоді;

- перебували з ними в цивільно-правових відносинах;

- отримували від них виплати у звітному періоді.

Слід зауважити, що покупці товарів (робіт, послуг) теж вважаються особами, які перебувають з підприємством у цивільно-правових відносинах. Проте це не означає, що на кожного з них треба подавати розрахунок. Податковий розрахунок ф.№1ДФ потрібно подавати лише щодо осіб, яким передбачається нарахування і виплата доходу (у грошовій чи натуральній формі).

Податковий розрахунок ф. №1ДФ також подається на осіб, які хоча не перебувають з підприємством ані у трудових, ані у цивільно-правових відносинах, однак одержують певні доходи у грошовій чи натуральній формі (компенсаційні виплати, вихідна допомога звільненим працівникам, дивіденди засновникам тощо).

У графі „Ідентифікаційний номер” вказується десятизначний ідентифікаційний номер фізичної особи, про яку надається інформація у відомості.

У графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі, відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів. У разі нарахування доходу, його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку з доходів фізичних осіб, збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітна плата була нарахована.

У графі 4а "Сума нарахованого податку" відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно з чинним законодавством.

У графі 4 "Сума перерахованого податку" відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

У графі „Ознака доходу” вказується ознака доходу згідно з переліком ознак (01 - доход за основним місцем роботи). Про кожну фізичну особу треба заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів у неї було.

В графі „Ознака податкової соціальної пільги” відображають ознаку пільги згідно з довідником ознак пільг щодо прибуткового податку.

В останньому рядку ф. № 1ДФ вказуються загальні суми: нарахованого та виплаченого доходу, утриманого та перерахованого податку. У кінці розрахунку проставляється кількість заповнених рядків, кількість фізичних осіб, на яких подано інформацію та кількість аркушів у довідці. Також вказується ідентифікаційний номер керівника і головного бухгалтера, та їх прізвища.

ТОВ „Бернардин ЛТД” як і усі підприємства незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості обчислюють обсяги фактично одержаних пільг з оподаткування у розрізі видів податків і пільг щодо кожного податку та на підставі цього повинні складати звіт за встановленою формою.

Форма № 1-ПП подається до державних податкових інспекцій за місцем реєстрації платника податків у терміни подання квартальної (річної) бухгалтерської звітності.

Звіт за формою № 1-ПП заповнюється лише за тими видами податків, зборів та інших обов'язкових платежів, за якими чинним податковим законодавством передбачена пільга підприємству, яке подає звіт.

Облік та кодування податків, зборів та інших обов'язкових платежів і наданих пільг (графи Звіту 1 „Код податку, збору, іншого обов'язкового платежу”, 2 „Найменування податку, збору, іншого обов'язкового платежу”) провадяться відповідно до Переліку пільг, наданих чинним законодавством, тобто згідно з Довідником [36].

У графі 5,6 „Сума пільг в оподаткуванні” вказується величина пільги з податку яка була отримана протягом звітного періоду. Графа 7,8 показує термін користування пільгами у звітному періоді.

Наведену інформацію Звіту платники податків повинні відображати наростаючим підсумком у тисячах гривень без десяткових знаків зі скороченою позначкою “тис. грн.”, а також надавати інспекторам документи, що підтверджують одержані пільги з оподаткування.

3. Статистична звітність. Термін та форми її подання встановлюються державними органами статистики, показники визнаються як в грошових так і натуральних вимірах.

Статистичну звітність ТзОВ „Бернардин ЛТД” подає органам статистики м. Рівне. Форми такої звітності затверджує Державний комітет статистики України. У разі їх не подання суб'єктами господарювання вони можуть бути виключені з державного реєстру підприємств і організацій України , тобто діяльність останніх буде заборонена, підприємство перестане існувати як суб'єкт господарювання. Перелік основних форм звітності, що подаються в органи державної статистики ТзОВ „Бернардин ЛТД” наведено в додатку 38.

Властивостями статистичної звітності є:

1.Обов'язковість означає, що звіти подають усі зареєстровані суб'єкти діяльності, додержуючись уніфікованої форми та затвердженого переліку показників і зазначаючи свої реквізити: назву, адресу, прізвище та підпис відповідальної особи, дату складання звіту.

2.Систематичність означає регулярне і своєчасне складання та подання звітності у затверджені строки.

3.Вірогідність (достовірність) означає, що дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності та виключати будь-які викривлення (приховування і приписки).

Подання статистичної звітності регламентується ЗУ „Про державну статистику” [8].

Органи державної статистики мають право: приймати в межах своєї компетенції рішення з питань статистики, обліку та звітності; вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність представлених первинних та статистичних даних; вимагати від респондентів внесення виправлень до статистичної звітності; розглядати справи про адміністративні порушення; порушення нормативних документів; щодо організації обліку та звітності; накладати відповідно до законів штрафи; надавати користувачам статистичну інформацію, яка не є комерційною таємницею, а також статистичні послуги на платній основі.

На даний час ТзОВ „Бернардин ЛТД” складає та подає до органів статистики лише Звіт про основні показники діяльності (ф. №1-підприємництво (коротка)) (додаток 26). Ця форма є основною формою статистичного спостереження підприємства. Вона містить найповнішу та різнобічну інформацію про діяльність суб'єктів господарювання як за масштабами виробництва і реалізації, затратами, так і за іншими аспектами. Ця форма складається з шести розділів:

Розділ 1 "Демографія підприємства" містить інформацію про демографічні події, які відбулися на підприємстві впродовж звітного періоду. Зокрема, це події щодо зміни організаційної структури (створення чи припинення діяльності підприємства внаслідок появи нового, приєднання, злиття, поділу, перетворення тощо).

Розділ 2 "Розподіл обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності, операційних витрат з реалізованої продукції (робіт, послуг)" складається двох частин.

У першій --відображують дані про обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг (без ПДВ, акцизу), у тому числі продукції (робіт, послуг), виконаних підрядником на умовах підряду, всього по підприємству та у розрізі видів економічної діяльності, за переліком, визначеним органами державної статистики. Довідково зазначають вартість продукції власного виробництва для внутрішніх потреб підприємства.

Друга частина розділу призначена для відображення інформації про операційні витрати підприємства, які пов'язані з реалізацією продукції, робіт, послуг. Ці витрати наводять загалом та в розрізі складових, а саме: матеріальні затрати (загалом і за основними видами), затрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, інші (затрати на відрядження, орендна плата, податки, збори тощо).

Розділ 3 "Роботи (послуги), що виконуються на умовах підряду" заповнюють у тому випадку, коли підприємство замовляло виготовлення продукції (робіт, послуг) на сторонніх підприємствах (включаючи фізичних осіб-- суб'єктів підприємницької діяльності) на умовах надання їм давальницької сировини. При цьому подають інформацію з вартості сировини, обсягу виготовленої продукції, робіт, послуг за видами економічної діяльності.

У розділі 4 "Кількість працівників та оплата їх праці" наводяться дані про чисельність, використання робочого часу і матеріальне стимулювання працівників. Він містить такі основні дані: се-редньооблікову кількість штатних працівників, середню кількість позаштатних працівників, кількість неоплачуваних працівників, кількість відпрацьованих штатними працівниками людино-годин та фонд оплати праці.

У розділі 5 "Валові капітальні інвестиції" наводять дані, що характеризують інвестиційну активність підприємства: суму валових капітальних інвестицій, у тому числі в матеріальні та нематеріальні активи.

Розділ 6 "Витрати підприємства на інновації та інформатизацію" передбачає відображення даних з витрат на технологічні інновації та інформатизацію.

Періодичність складання і подання Звіту за формою № 1-підприємництво - поквартально і щорічно. Форма подання - поштова, як, до речі, і всіх інших звітів.

У Звіті про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б) відображують дані про основні фінансові результати діяльності підприємства та стан розрахунків. Термінова (місячна). Заповнення даної форми проводиться на підставі первинних документів, регістрів синтетичного та аналітичного обліку, фінансової звітності та положень (стандартів) бухгалтерського обліку, в тисячах гривень (без десяткового знака).

У першому розділі "Фінансові результати" наводять такі показники: прибуток, збиток, чистий-прибуток, збиток на кінець звітного періоду і за відповідний період минулого року для порівняння. Цей розділ заповнюють за перший і другий місяці кожного кварталу та за рік наростаючим підсумком з початку року.

Другий розділ "Дебіторська та кредиторська заборгованість" присвячений висвітленню розмірів дебіторської та кредиторської заборгованості (у тому числі простроченої) між підприємствами та установами в межах України, всього, а також за видами заборгованості: за товари, роботи, послуги, за векселями, з бюджетом, із внутрішніх розрахунків, зі страхування, з оплати праці тощо. Крім того, показується дебіторська і кредиторська заборгованість із суб'єктами господарської діяльності країн - колишніх республік СРСР (у розрізі 14 країн), а також із суб'єктами господарської діяльності інших країн.

Цей звіт терміновий і подається щомісяця на 20-й день після звітного періоду.

Інформація про кількісний, якісний склад робочої сили та ефективність її використання міститься у таких основних формах статистичного спостереження: № 1-ПВ "Звіт з праці (термінова - місячна, квартальна)"; № 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу (термінова, квартальна), (зведена), (термінова, квартальна)"; № 6-ПВ "Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання (річна, поштова)"; № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (поштова, річна)" та ін.

Розглянемо основні із вказаних форм звітності.

У формі № 1-ПВ "Звіт з праці" (місячна) подається інформація за двома розділами: чисельність працівників, фонд оплати праці та заборгованість перед працівниками із виплати заробітної плати, допомоги по соціальному страхуванню. Цей звіт подається до територіальних органів державної статистики щомісяця не пізніше 7-го числа.

Форма № 1-ПВ "Звіт з праці" (квартальна) дещо ширша і має три розділи.

Перший розділ "Склад фонду оплати праці та інші виплати" містить інформацію про фонд оплати праці штатних працівників, у тому числі: фонд основної та додаткової оплати праці, з них виділяються надбавки і тарифи (за видами), заохочувальні та компенсаційні виплати (матеріальна допомога, соціальні пільги); оплата за невідпрацьований час; натуральна оплата праці, нарахована продукцією, що дозволена до виплати працівникам; виплати, що не входять до фонду оплати праці; доходи, дивіденди, проценти згідно з акціями, внесками та договорами оренди земельних ділянок і майна, що нараховані до оплати; продано продукції. Крім того, у цьому розділі наводять дані з продажу продукції та наданих послуг працівникам у рахунок заробітної плати.

У другому розділі "Чисельність та фонд оплати праці окремих категорій працівників" відображують кількість штатних працівників облікового складу і працівників, які не перебувають в обліковому складі.

Третій розділ "Розподіл працівників за розмірами зарплати" присвячений показникам, які характеризують розподіл штатних працівників за групами згідно з розміром їхньої зарплати. Характерною особливістю цього розділу є те, що його заповнюють за останній місяць кожного кварталу (березень, червень, вересень, грудень).

Аналогічно складають вказану форму за рік.

Не менш важливою є форма № 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу", що заповнюється за перший квартал, півріччя, 9 місяців і за рік - "Зведений звіт про використання робочого часу". За допомогою показників, що містяться у цьому звіті, можна зробити аналіз використання робочого часу, трудової мобільності робочої сили, розрахувавши коефіцієнти використання робочого часу, а також коефіцієнти: прибуття, вибуття, обороту, плинності та оновлення кадрів.

Звіт складається із трьох розділів.

Перший розділ "Використання робочого часу" містить дані про загальний фонд робочого часу, відпрацьований та невідпрацьований час, зокрема: щорічні відпустки, тимчасова непрацездатність, навчальні відпустки, простої, прогули тощо (людино-годин, працівників).

Другий розділ “Рух робочої сили” характеризує мобільність кадрів, а саме: прийнято, вибуло працівників, у тому числі за причинами вибуття(скорочення штатів, за власним бажанням, прогули тощо).

Третій розділ "Інформація про укладання колективних договорів" містить дані про: кількість укладених колективних договорів, чисельність працівників, які охоплені ними; суми витрачених коштів на впровадження непередбачених законодавством пільг та виплат працівникам і членам їх сімей; розмір установленої мінімальної місячної тарифної ставки (окладу); кількість зобов'язань у колективному договорі, що підлягали виконанню на момент складання звіту, з питань зайнятості, оплати та охорони праці.

4. Звітність по внесках на обов'язкове соціальне страхування до відповідних органів соціального страхування.

ТОВ „Бернардин ЛТД” нараховує та сплачує наступні збори на обов'язкове державне страхування: страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, збір на обов'язкове соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, збір до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (Додаток 33).

Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (додаток 27) подається до органів Пенсійного фонду України протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Застрахована особа (фізична особа) підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (або за яку сплачуються) у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Страхові внески нараховуються:

- для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної i додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про оплату праці”, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (у 2007 році розмір збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 33,2 відсотка) [16];

- для страхувальників - на суму сукупного оподаткованого доходу, обчисленого відповідно до законодавства України (у 2007 році ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників - фізичних осіб встановлюється в таких розмірах: 0,5 відсотка від об'єкта оподаткування, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2 відсотки від об'єкта оподаткування, з частини заробітної плати в розмірі понад прожитковий мінімум для працездатних осіб) [16].

Страхові внески нараховуються ТОВ „Бернардин ЛТД” на суми у межах максимальної величини, що встановлюється законом. Ця максимальна величина рівна величині п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатної особи.

Базовим звітним періодом для складання Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є календарний місяць.

Перерахування страхових внесків ТОВ „Бернардин ЛТД” здійснюється одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготiвковiй чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ТОВ „Бернардин ЛТД” страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків i фінансових санкцій нараховується пеня.

За приховування (заниження) ТОВ „Бернардин ЛТД” суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розміри всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу) [12].

ТОВ „Бернардин ЛТД” щоквартально складає Звіт про нараховані внески, перерахування і витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (форма Ф4-ФСС з ТВП) наростаючим підсумком і подається не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця (додаток 28).

Форма Ф4-ФСС з ТВП заповнюється у гривнях з копійками (лише таблиця ІІ заповнюються в цілих гривнях). В розділі І слід подавати середньооблікову чисельність працюючих в еквіваленті повної зайнятості.

Страхові внески із заробітної плати на ТзОВ „Бернардин ЛТД” утримуються в розмірі 0,5% (якщо розмір окладу не перевищує прожитковий мінімум працездатної особи) та 1% (якщо розмір окладу не перевищує прожитковий мінімум). У 2007 році розміри внесків (нарахування) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням для роботодавців - 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників [16].

У таблиці VI „Розшифрування заборгованості за фондом” зазначається заборгованість, яка буде погашена внесками наступного звітного кварталу; заборгованість, яка повинна бути сплачена Фондом після прийняття звіту; суми заборгованості за Фондом, не відшкодовані з вини Фонду; заборгованість пов'язана з невиплатою заробітної плати працівникам, а також заборгованість, пов'язана з надлишковим перерахуванням. Але у разі заповнення таблиці VI таблиця V не заповнюється.

Звіт складається у двох примірниках, один з яких подається до органу реєстрації, а другий, після перевірки спеціалістами Фонду, про що робиться відповідна відмітка, залишається в бухгалтерії страхувальника [14].

ТзОВ „Бернардин ЛТД” є платником збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, а тому здійснює розрахунок збору відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” [13]. Бухгалтер веде облік збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, а також щоквартально складає Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (додаток 29). Дана форма складається накопичувальним підсумком з початку року і подається до центру зайнятості щоквартально до: 20.04; 20.07; 20.10; 25.01.

Обчислення збору здійснюється щомісячно.

Збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття сплачуються ТОВ „Бернардин ЛТД” у таких розмірах:

- для роботодавців - 1,3 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи із тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян) [16].

- для фізичної особи, які працюють на умовах трудового договору - 0,5% від сукупного оподаткованого доходу, обчисленого відповідно до законодавства України [13].

У шапці форми слід зазначити систему оподаткування, на якій перебуває підприємство. Для цього слід викреслити: загальна, єдиний податок.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням збору, здійснюється органами Державної служби зайнятості і Державної податкової адміністрації.

Відповідно до Декрету КМУ „Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів” сума несвоєчасно сплаченого збору вважається простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягується з нарахуванням пені згідно з чинним законодавством [18].

ТзОВ „Бернардин ЛТД” також складає Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (додаток 30). Дана розрахункова відомість складається наростаючим підсумком з початку року і подається органам виконавчої дирекції Фонду щоквартально до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня, 25 січня [15].

Страхові внески нараховуються на суму фактичних витрат на оплату праці. Страховий тариф для ТзОВ „Бернардин ЛТД” становить 1,36% [16].

Дана форма заповнюється в гривнях з копійками. В 1 розділі форми вказується загальна сума виплат, на які нараховуються страхові внески, з розбивкою на квартали та місяці [57, c. 230].

У 2 розділі показується розрахунок страхових внесків до Фонду. В 3 розділі вказується середньооблікова кількість штатних працівників за такі періоди: 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців, рік. 4 розділ дає інформацію про фонд оплати праці з розбивкою по кварталах. 6 розділ Відомості показує витрати по коштах Фонду з початку року. В цьому розділі вказується найменування витрат, кількість потерпілих, фактична кількість днів та сума страхової виплати.

5. Спеціальна звітність -- затверджується на державному рівні з найбільш пріоритетних питань (наприклад, звітність по виконанню запланованого фонду оплати праці для підприємств-монополістів та інше). ТОВ „Бернардин ЛТД” не складає спеціальної звітності.

Розділ 3. Методика проведення аудиту розрахунків з бюджетом на прикладі ТОВ „Бернардин ЛТД”

З переходом до ринкової економіки на підприємствах виникла необхідність організації внутрішніх аудиторських служб, що пов'язано з потребою ефективного управління.

Сьогодні інформація про фінансовий стан цікавить багатьох користувачів: суди, банки, державні контролюючі органи тощо. Причому інтереси цих користувачів не збігаються, тому необхідною є об'єктивна оцінка фінансової звітності підприємства, яку надають аудитори.

У процесі проведення перевірки аудитор прагне сформувати власну думку відносно повноти, оцінки, наявності, часового визначення фактів господарського життя, належності господарюючому об'єкту активів і пасивів, приміток до фінансової звітності та належної класифікації.

Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Основна мета аудиту -- це формування професійної думки аудитора щодо достовірності первинних даних про факти господарського життя, повноти та своєчасності відображення цих даних в обліку, правильності ведення обліку відповідно до вимог бухгалтерських стандартів та складання на основі цих даних фінансової звітності, узагальнення сформованої думки аудиторський звіт, аудиторський висновок, які надаються замовнику.

Взагалі, мету аудиту можна сформулювати як вирішення конкретних завдань, які визначаються законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, а також договірними зобов'язаннями аудитора та клієнта.

Основними завданнями, що ставляться під час проведення аудиту податкового обліку, є підтвердження правильності, своєчасності та повноти нарахування і перерахування податків, правильності ведення обліку за цими розрахунками, правильності заповнення звітності та відповідності даних облікових регістрів даним податкової звітності. Кожне з цих завдань поділяється на більш конкретні.

Основними джерелами аудиту податкового обліку підприємства є: первинні документи, реєстри аналітичного бухгалтерського та податкового обліку підприємства, податкові декларації та розрахунки, акти перевірок, постанови, рішення контролюючих органів, та ін. [44, с. 38].

3.1 Методика проведення внутрішнього аудиту розрахунків з бюджетом на прикладі ТОВ „Бернардин ЛТД”

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про аудиторську діяльність" діяльність аудиторських фірм обмежена наданням аудиторських послуг та видами робіт, які безпосередньо стосуються надання аудиторських послуг -- консультацій, перевірок або експертиз [10]. Аудитори і аудиторські фірми не мають права безпосередньо брати участь у виробничому процесі на підприємстві або впливати на нього. Ця законодавча норма обумовлена існуванням двох форм проведення аудиту, які мають різну мету, -- це внутрішній і зовнішній аудит. Внутрішній аудит проводиться всередині самої організації за вимогою керівництва підприємства аудиторами, які працюють у цій організації, і тією чи іншою мірою виконання їхніх функцій залежить від впливу керівництва підприємства. Тому внутрішній аудит не можна вважати незалежним і об'єктивним. Проте це не зменшує значення і важливості внутрішнього аудиту як невід'ємної частини контролю.

Об'єктами внутрішнього аудиту є:

· система внутрішнього контролю;

· окремі статті бухгалтерської та оперативної інформації;

· управлінські рішення, їх ефективність;

· проекти управлінських рішень;

· фінансові прогнози;

· ретроспективний та перспективний аналіз;

· інформація про господарську діяльність;

· майно підприємства;

· системи оподаткування;

· системи планування, нормування, матеріального стимулювання;

· внутрішньогосподарський контроль;

· виконавча дисципліна.

Функції внутрішнього аудиту полягають у поліпшенні контролю всередині підприємства та виконанні захисної ролі, пов'язаної зі зберіганням активів, отриманням точної інформації про наявність майна власника. Завдання внутрішнього аудиту, необхідність його створення вирішуються власником на кожному підприємстві окремо. Діяльність такого структурного підрозділу регламентується внутрішнім нормативним актом - положенням, стандартом тощо.

Основне завдання внутрішнього аудиту - забезпечити ефективність функціонування всіх підрозділів підприємства на всіх рівнях управління, а також захистити законні майнові інтереси підприємства та його власників.

Внутрішній аудит - невід'ємна частина загальної системи управління. Створюється на середніх і великих підприємствах, виконує контрольні функції залежно від мети і завдань, затверджених положенням.

Основною особливістю внутрішнього аудиту є те, що він виконується під час здійснення і документального оформлення господарських операцій, що дає змогу своєчасно виявити недоліки в роботі і вжити відповідних заходів щодо їх попередження [42, c. 115].

Вивчення і оцінка системи внутрішнього контролю є дуже важливим етапом перевірки діяльності підприємства, оскільки система внутрішнього контролю - політика і процедури підприємства, спрямовані на попередження, виявлення і виправлення суттєвих помилок та відхилень від норм, які можуть з'явитись у фінансових звітах.

В сучасних умовах аудит системи внутрішнього контролю є чи не одним з основних елементів підвищення ефективності управління підприємствами різних організаційно-правових форм і особливо акціонерних товариств. Серед всіх елементів управління саме аудит дає реальну оцінку стану підприємства.

В процесі аудиторської перевірки проводиться аналіз фінансової звітності і перевірка його показників. Внутрішній контроль досліджує причини виникнення недоліків, правопорушень у господарській діяльності і дає змогу попередити майже всі порушення і недоліки. Взагалі протиправні дії в бухгалтерському обліку можуть бути причиною зловживань, шахрайства, зловживань окремих осіб за рахунок суспільства та інших негативних явищ, які досліджує система внутрішнього контролю з метою профілактики їх у наступній діяльності підприємства.

Об'єктом дослідження аудиторів є не внутрішній адміністративний контроль, а лише його підфункція - внутрішній бухгалтерській контроль, який допомагає досягти якісного інформаційного забезпечення процесу управління. Під адміністративним контролем розуміють функцію управління, що сприяє досягненню завдань організації, під бухгалтерськім - заходи, спрямовані на збереження активів, попередження виявлення і виправлення можливих помилок у бухгалтерському обліку [53, c. 83].

На підприємстві система внутрішнього контролю створюється для виконання поставлених перед нею завдань. Систему внутрішнього контролю можна визначити як політику i процедури підприємства (заходи системи внутрішнього контролю), прийняті управлінським персоналом суб'єкта господарювання для забезпечення правильності і ефективності ведення господарської діяльності, в тому числі дотримання політики управлінського персоналу, а також забезпечення збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам і виявлення їх, забезпечення точності і повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації.

Система внутрішнього контролю складається з таких елементів, як середовище контролю, система бухгалтерського обліку та процедури контролю (рис. 3.1).

Організація внутрішньогосподарського контролю відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" покладена на керівника підприємства. На підставі затвердженого плану та відповідно до посадових інструкцій працівники, зайняті управлінням, здійснюють систематичний поточний та оперативний контроль за діяльністю підрозділів господарюючого суб'єкта. За результатами контрольних перевірок керівництво підприємства приймає рішення щодо усунення причин, що негативно впливають на діяльність господарюючого суб'єкта.

Завдання, що виконуються в системі внутрішньогосподарського контролю, наступні:

· надання інформації про процеси, що відбуваються;

· надання допомоги в прийнятті найбільш доцільних управлінських рішень;

· оцінка правильності прийнятих рішень, своєчасності і результативності їх виконання;

· своєчасне виявлення та усунення умов і факторів, які заважають ефективному здійсненню виробництва;

· коригування діяльності суб'єкта господарювання та його структурних підрозділів.

Для вирішення цих завдань аудитор повинен бути компетентним, що виражається у відповідності підготовки і досвіду спеціаліста масштабу і складності завдань за умови високої якості виконаної роботи.

Принципи внутрішнього аудиту це - цілісність, об'єктивність, конфіденційність, майстерність і компетентність. До етичних принципів внутрішнього аудиту відносяться: незалежність, об'єктивність, лояльність, відповідальність, конфіденційність [51, c.33].

При організації системи внутрішньогосподарського контролю повинні братися до уваги основні принципи її ефективності, дотримання яких є ключовою умовою успішного функціонування системи. Принципи ефективності включають ряд основних правил, що охоплюють контрольну діяльність в цілому. До принципів організації внутрішньогосподарського контролю відносять так, як: відповідальності, збалансованості, своєчасності повідомлення про відхилення, інтеграції, відповідності контролюючої і контрольованої систем, постійності, комплексності, узгодження пропускної здатності різних ланок систем внутрішнього контролю, розподілу обов'язків та санкціонування. Всі дані принципи взаємопов'язані, порядок їх поєднання залежить від конкретних обставин.

Внутрішньогосподарський контроль на підприємствах здійснюють штатні контролери-ревізори, внутрішні аудитори, керівники і співробітники відділів управління підприємств, а також посадові особи інших підрозділів відповідно до покладених на них службових обов'язків (на ТОВ „Бернардин ЛТД” - директор).

До функцій управлінського персоналу та спеціалістів відносять попередній, поточний і наступний контроль, здійснення яких нормативно зафіксоване в посадових інструкціях.

Обліковий персонал здійснює контрольні функції в процесі відображення господарських операцій в первинних документах, регістрах, звітах.

Керівництво підприємства під час розподілу прав і обов'язків, визначення організаційної структури, здійснення контролю виконання кадрової політики загального управління господарською діяльністю, повинно обов'язково дотримуватись встановлених вимог до організації внутрішнього контролю.

Проте загальний стан економіки України, нестабільність її законодавчого регулювання, що негативно впливають на господарську діяльність підприємств у цілому, не сприяють його зацікавленості у організації ефективного внутрішнього контролю.

Внутрішні фактори, що впливають на середовище контролю - це філософія і стиль управління та організаційна структура підприємства як форма їх здійснення. Під філософією і стилем управління розуміють підхід керівництва до визначення пріоритетів (певних фінансових, соціальних, виробничих чи інших показників) діяльності управління підприємницьким ризиком.

Керівництво підприємства повинно також здійснювати контроль за виконанням визначених обов'язків та за діяльністю підприємства в цілому.

Організація контролю залежить від розміру підприємства. На малому підприємстві, як правило, увесь контроль може бути зосереджений у власника-керівника, на великому підприємстві з цією метою може бути створений спеціальний орган внутрішнього контролю. На ТзОВ „Бернардин ЛТД” всі контрольні процедури здійснює керівник, який виконує обов'язки бухгалтера, тому можна сказати, що права і обов'язки на підприємстві не розподіляються.

Забезпечення користувачів обліковою інформацією здійснюється за допомогою системи бухгалтерського обліку - другого елементу структури внутрішнього контролю. До її складу відносять облікову політику, форму обліку та спосіб обробки облікової інформації.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, за достовірність облікових даних, повноту відображення господарських операцій, правильність складання і своєчасне подання звітності відповідним органам на ТзОВ „Бернардин ЛТД” несе керівник підприємства. На ТзОВ „Бернардин ЛТД” ведеться комп'ютерна форма обліку яка є адекватною обсягу і характеру діяльності підприємства.

Ефективність внутрішнього контролю може виявитися важливим фактором при оцінці аудиторською фірмою аудиторського ризику та системи внутрішнього контролю і тим самим суттєво скоротити обсяг дій, які потрібно виконати аудиторській фірмі.