Бухгалтерський облік як складова економічної науки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Тема 1. Бухгалтерський облік, його сутність та основи організації

Тема 2. Предмет і метод бухгалтерського обліку

Тема 3. Бухгалтерський баланс

Тема 4. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Тема 5. Первинне спостереження, документація та інвентаризація

Тема 6. План рахунків бухгалтерського обліку

Тема 7. Форми бухгалтерського обліку

Тема 8. Облік господарських процесів

Тема 9. Основи бухгалтерського обліку

ВСТУП

Бо сказано: хто не лічить,

то той і не має

Тарас Шевченко

Бухгалтерський облік нині є важливою складовою економічної науки, забезпечуючи технологію отримання необхідної інформації про господарюючий суб'єкт. Він тісно пов'язаний із такими науками, як статистика, фінанси, менеджмент тощо.

Бухгалтерський облік І як навчальна дисципліна формує систему знань студентів щодо методології та організації бухгалтерського обліку, використання облікової інформації для складання звітності, економічного аналізу, прийняття управлінських рішень.

У посібнику висвітлено теми відповідно до затвердженої програми. У ньому у логічній послідовності викладені теоретичні основи предмета, методу, техніки, форм і організації ведення бухгалтерського обліку на підприємстві відповідно до діючого законодавства в Україні. До кожної теми подано теоретичний матеріал з прикладами розв'язування задач, наводяться перелік запитань та контрольних тестів для перевірки засвоєння навчального матеріалу, вправи для самостійної роботи студентів.

ТЕМА 1. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ЙОГО СУТНІСТЬ ТА ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ

ПЛАН ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

1. Загальне поняття про облік і його роль в управлінні і контролі.

2. Види господарського обліку. Види бухгалтерського обліку та облікові вимірники.

3. Принципи бухгалтерського обліку

4. Завдання бухгалтерського обліку

5. Користувачі бухгалтерської інформації

6. Організація і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

7. Державне регулювання обліку і звітності в Україні.

Актуальність теми:

Тема розкриває загальне поняття про облік, його види, завдання. Студентам пропонується вивчити основні положення щодо сутності бухгалтерського обліку та основ організації

Рекомендована література:

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. №996-XIV

2. Бутинець Т.А., Чижевська Л.В., Береза С.Л. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. Житомир: ЖІТІ, 2000. - с.13-36

3. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. / з-є вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута”, 2003. - с.15-25

4. Бухгалтерський облік: концептуальні основи теорії. Навчально-практичний посібник / Під заг. ред. Сопко В.В. - ТОВ “Видавничий дім “Професіонал”, Київ, 2004. - с.5-14

5. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник. / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. Житомир: ПП “Рута”, 2003. - с.6-32

6. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: Знання, 2004.- с.9-17, 289-302

Навчальні цілі:

Повинні знати: що таке бухгалтерський облік; в чому полягає основне завдання бухгалтерського обліку; які існують види обліку, які існують види облікових вимірників; . які вимоги ставляться перед бухгалтерським обліком; кому і для чого потрібна фінансова інформація на підприємстві

Повинні вміти: пояснити основні завдання бухгалтерського обліку; розкрити зміст кожного принципу бухгалтерського обліку

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.Загальне поняття про облік і його роль в управлінні та контролі

Поняття облік в широкому розумінні означає спостереження, вимірювання та реєстрацію певних природних і суспільних явищ.

Бухгалтерський облік здебільшого називають мовою бізнесу. Бізнесменам і всім, хто має відношення до підприємництва потрібно навчитися розуміти вже знайомі слова в їх бухгалтерському, а не традиційному значенні.

Облік широко використовується в діловому світі для опису угод між різними підприємствами.

Головне завдання бухгалтерського обліку - забезпечити фінансовою інформацією діюче підприємство. Ця інформація потрібна не лише податковому інспектору, але й менеджерам, власникам і всім працівникам підприємства для прийняття управлінських рішень, планування, розширення діяльності або ліквідації підприємства.

Термінами і поняттями бухгалтерського обліку широко оперують менеджери, власники, інвестори, банкіри, юристи, бухгалтери - всі, хто так чи інакше вступає в ділове життя.

Основою для розробки і реалізації управлінських рішень є відповідна інформація про стан керованого об'єкту і його оточення, виконання управлінських команд і узагальнюючі результати.

Облік - це найважливіша функція господарського управління, що забезпечує управлінські органи інформацією про різні аспекти діяльності підприємств та безпосередньо впливає на якість управлінських рішень, ефективність системи управління.

Він включає спостереження, вимірювання, реєстрацію багатьох різноманітних явищ, з яких складається господарська діяльність, і обробку одержаних даних для потреб керівництва.

Він є органічною функцією управління, що тісно пов'язана з такими управлінськими функціями, як планування і регулювання, аналіз і контроль.

2. Види господарського обліку. Види бухгалтерського обліку та облікові вимірники

Кожне явище, подія, що відбувається на підприємстві і спрямоване на здійснення його статутної діяльності, називається господарською операцією.

Операції, що здійснюються на підприємстві, складають його діяльність, яка називається господарською і охоплюється господарським обліком. Отже, облік, який відображає всі без винятку об'єкти господарського характеру називається господарським.

Господарський облік - це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарських фактів, які здійснюються або здійснилися (придбали обладнання, матеріали тощо) або діючий процес (виготовлення продукції, надання послуг тощо) при господарюванні.

Господарський облік являє собою комплекс даних інформації) про здійснення певної діяльності в тій чи іншій суспільно-економічній формації.

Господарський облік як сукупність фактичної інформації про бізнес включає:

Ш оперативний облік

Ш статистичний облік

Ш бухгалтерський облік.

Кожен вид обліку вирішує свої завдання, має свої об'єкти і методи досягнення.

Бухгалтерський облік є основним видом господарського обліку при будь-якій формі господарювання.

Бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Оперативний облік - система спостереження та контролю за визначеними господарськими операціями з метою швидкого одержання інформації про перебіг процесу виробництва, реалізації продукції.

Статистичний облік - вид господарського обліку, який забезпечує кількісне вимірювання окремих суспільних явищ, що вивчаються, у взаємозв'язку з їхнім якісним аспектом.

За обліковими функціями бухгалтерський облік поділяється на фінансовий, управлінський і податковий.

Фінансовий облік - та сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку і оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства та фінансового стану відповідно до вимог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку.

Управлінський облік - процес підготовки інформації в межах одного підприємства, мета якого - забезпечення управлінського апарату інформацією, що використовується для планування, власне управління та контролю за діяльністю підприємства.

Податковий облік - облік, призначений для відображення операцій, пов'язаних зі збором інформації про зобов'язання підприємства по податках перед бюджетом.

Отже, систему господарського обліку в Україні можна представити за такою схемою (рис.1.1.)

Для відображення господарських засобів і процесів, що здійснюються на підприємстві, їхніх кількісних і якісних характеристик, в обліку застосовують різні вимірники: натуральний, трудовий, грошовий (Рис. 1.2.).

Натуральні вимірники забезпечують кількісне і якісне відображення облікових об'єктів в одиницях ваги, об'єму, потужності тощо. Проте натуральні вимірники можна застосовувати лише для обліку однорідних об'єктів, їх не можна узагальнювати, використовуючи різні одиниці виміру.

Трудові вимірники використовують для визначення затраченої праці в одиницях робочого часу - днях, годинах, хвилинах.

Грошовий вимірник застосовують для узагальнення, обчислення вартості об'єктів обліку.

Застосування в обліку всіх трьох вимірників у взаємозв'язку забезпечує повне і різнобічне відображення обліковуваних об'єктів, отримання узагальненої інформації щодо діяльності як окремого підприємства, галузі, так і економіки країни в цілому.

3. Принципи бухгалтерського обліку

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

Ш обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

Ш повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

Ш автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

Ш послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

Ш безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

Ш нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

Ш превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Ш історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

Ш єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;

Ш періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

4. Завдання бухгалтерського обліку

До найважливіших завдань бухгалтерського обліку відносяться:

1. Збирання обробка і відображення первинних даних про стан господарської діяльності

2. Систематизація, групування і зведення даних для отримання підсумкової інформації про стан господарської діяльності

3. Контроль за дотриманням законодавства України про здійснення господарських операцій та їх доцільністю

4. Забезпечення збереження державної власності

5. Забезпечити за допомогою обліку збереження майна власника підприємства

6. Надання облікової інформації для управління.

5. Користувачі бухгалтерської інформації

Всі учасники ринкової економіки є користувачами бухгалтерської інформації. Залежно від основних інтересів і цілей це можуть бути державні органи і громадські організації, юридичні особи, які мають відносини з цим підприємством, фізичні особи (акціонери), зарубіжні партнери та інвестори.

По відношенню до підприємства всіх користувачів даними бухгалтерського обліку можна умовно поділити на дві групи:

Ш Внутрішні користувачі,

Ш Зовнішні користувачі.

Класифікацію користувачів облікової інформації можна подати за схемою, наведеною на рис. 1.3.

6. Організація і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві

Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом, та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство:

Ш самостійно обирає форму організації бухгалтерського обліку;

Ш визначає облікову політику підприємства;

Ш має право виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення реєстрації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження опрацьованих документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який керує підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання первинних документів. Керівник не може делегувати свою відповідальність будь-якій іншій особі, за винятком випадків, коли він більше місяця самостійно не може виконувати свої обов'язки через хворобу, відпустку, тривале відрядження, ділову поїздку тощо. На період відсутності вся відповідальність покладається на його заступника, який має право першого підпису, незалежно від того, було це відображено в спеціальному акті чи ні.

Законом про бухгалтерський облік передбачені наступні форми організації бухгалтерського обліку:

Ш введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером,

Ш користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи,

Ш ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою,

Ш самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватись на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватись.

Ведення бухгалтерського обліку та складання звітності на підприємствах здійснюється у відповідності до обраної на підприємстві облікової політики, яка знаходить своє відображення у Наказі про облікову політику.

Наказ про облікову політику може складатись з таких розділів: Преамбула

1. Організація бухгалтерської служби на підприємстві.

2. Методологічні аспекти

3. Організаційно-технічні аспекти

В преамбулі вказується основні відомості про підприємство та основні документи, якими керуються при веденні бухгалтерського обліку на підприємстві.

Підготовка Наказу про облікову політику підприємства на практиці є досить трудомісткою справою і вимагає від учасників цього процесу неабияких здібностей, комплексних знань всіх процесів, які відбувались на підприємстві за його межами в минулому, здійснюються зараз і проводитимуться в майбутньому.

Усе це потребує ґрунтовного аналізу подій і фактів, вміння бачити перспективу, неординарно мислити тощо.

Облікова політика розробляється на багато років і може змінюватись лише у певних випадках.

7. Державне регулювання обліку і звітності в Україні

Законодавчі основи регулювання бухгалтерського обліку визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Даний закон визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

Ш Створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів,

Ш Удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні представлена п'ятьма рівнями, кожен з яких охоплює ряд документів (рис.1.4.).

Перший рівень	Закони України, тобто нормативно-правові акти вищої юридичної сили
Другий рівень	Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента, тобто акти вищого органу в системі органів виконавчої влади
Третій рівень	Положення (стандарти ) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що затверджуються Міністерством фінансів України
Четвертий рівень	Нормативно-правові акти (інструкції, положення, вказівки) та методичні рекомендації Міністерства фінансів та інших органів, що розробляються і затверджуються на основі Положень (стандартів) бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей і потреб певних видів діяльності
П'ятий рівень	Рішення (накази, розпорядження) щодо організації бухгалтерського обліку і застосування конкретної облікової політики, що приймаються керівництвом підприємства на підставі попередніх чотирьох пакетів нормативно-правових документів

Рис. 1.4. Рівні нормативного регулювання бухгалтерського обліку

Приклад наказу про облікову політику

Наказ № 5 про облікову політику на підприємстві в 200_ році

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, в якому визначено правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського облік та складання фінансової звітності, і у відповідності з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, реалізуючи право самостійно визначати облікову політику підприємства, наказую:

Починаючи з 1-го січня 2004 р. організацію, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності здійснювати у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та діючих положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Ведення бухгалтерського обліку покласти на обліково-фінансовий відділ підприємства.

Ввести з 1-го січня 2004 р. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, застосовуючи відповідну Інструкцію, для чого організувати та провести інвентаризацію даних по всіх рахунках бухгалтерського обліку, перенести залишки на рахунки нового Плану рахунків.

3. Забезпечити протягом 2004 року дотримання єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання та надання користувачам у встановлені строки фінансової звітності на підставі положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно П(С)БО І ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (за виключенням Звіту про рух грошових коштів) здійснювати за принципом нарахування та відповідності доходів і витрат, згідно якого для визначення фінансового результату звітного періоду порівнювати доходи звітного періоду з витратами , що здійснюються для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображається в обліку та звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Основними засобами вважати матеріальні активи, що використовуються у процесі виробництва або поставки товарів та послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року).

Основні засоби розподіляти за групами, встановленими п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 №283/97-ВР. Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначати шляхом застосування норм амортизації, встановлених п. 8.6 ст. 8 зазначеного Закону.

6. Бухгалтерський облік нематеріальних активів згідно П(С)БО 8 вести за наступними групами:

права користування природними ресурсами;

права користування майном;

права на знаки для товарів та послуг;

права на об'єкти промислової власності;

авторські та суміжні права;

гудвіл;

інші нематеріальні активи.

Первісну вартість нематеріального активу формувати згідно п. п. 11-17 П(С)БО 8.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснювати із застосуванням прямолінійного методу.

7. Довгострокові інвестиції обліковувати за методом участі в капіталі. При відображенні у фінансовому звіті та в балансі вартості довгострокових фінансових інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі, їх вартість збільшувати на суму частки інвестора в прибутку асоційованої компанії та зменшувати на суму отриманих дивідендів.

Відстрочені податкові активи визначати у випадку, коли податок на прибуток, що визначений згідно одлікової політики підприємства, менше податку на прибуток, який визначений з метою оподаткування.

За одиницю бухгалтерського обліку запасів приймати найменування або однорідну групу (вид).

Первісна вартість запасів, що придбані за плату, визначити за собівартістю запасів згідно П(С)ПО 9.

Первісна вартість запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визначити згідно П(С)БО 16.

Не включати до первісної вартості запасів, а відносити до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені);

понаднормативні втрати та недостачі запасів;

відсотки за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, безпосередньо не пов'язані з придбанням та доставкою запасів, а також приведення їх до стану, в якому вони можуть бути використані в запланованих цілях.

Запаси відображати в бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або частковою вартістю реалізації згідно п. П(С)БО 9. При відпуску запасів у виробництво, пролажу та іншому вибутті оцінку їх проводити по одному з наступних методів:

за середньозваженою собівартістю, що розраховується по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяці та вартість отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця та отриманих у звітному місяці запасів;

за цінами продажу, що базується на застосуванні підприємством роздрібної торгівлі середнього відсотку торгової націнки товарів.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовувати тільки один з наведених методів оцінки. Запаси, які не принесуть підприємству економічних вигод у майбутньому, визнавати неліквідами та списувати в бухгалтерському обліку, а при складанні фінансової звітності згідно П(С)БО 9 не відображати в балансі, а обліковувати на позабалансовому рахунку 07.

На вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що обліковуються на рахунку 11, нараховувати знос та обліковувати його на рахунку 11 до повного зносу і списання внаслідок непридатності до експлуатації. Суму зносу відображати на субрахунку 132.Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (облік яких ведеться на рахунку 22 та списується відразу при відпуску в експлуатацію), переданих в експлуатацію, виключати із складу активів (списувати з балансу на рахунки обліку витрат). З метою забезпечення зберігання відповідальними особами зазначених предметів в експлуатацію організувати необхідний контроль за їх рухом за місцями експлуатації протягом строку їх фактичного використання.

Дебіторську заборгованість визнавати активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включати до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю, що дорівнює сумі дебіторської заборгованості за вирахуванням сумнівних та безнадійних боргів.

Розмір резерву сумнівних боргів на 2004 рік встановити на рівні 5% суми дебіторської заборгованості станом на 31.12.2003р.

Грошовими коштами та їх еквівалентами в фінансовій звітності згідно П(С)БО 4 вважати грошові кошти на поточному рахунку, в касі підприємства, в дорозі та депозитні сертифікати строком на 3 місяці.

До витрат майбутніх періодів відносити попередньо сплачену орендну плату, суми за підписку періодичних видань, попередньо сплачені рекламні послуги та всі інші витрати, що відносяться до наступного звітного періоду.

Створити резерв коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Суму резерву визначати щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам та відсотку, що обчислюється як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці, з урахуванням суми обов'язкових відрахувань (зборів).

Зобов'язання відображати тільки тоді, коли актив отриманий або коли підприємство уклало безвідмовну угоду про придбання активу.

Відстрочені податкові зобов'язання визнавати у випадку, якщо податкові зобов'язання за декларацією про прибуток підприємства менші за податок на прибуток, що визначено згідно фінансового обліку.

До складу доходів майбутніх періодів, відносити суми нарахованих доходів протягом поточного або попереднього звітних періодів, які будуть визнані в майбутніх звітних періодах.

Доходи та витрати включати до складу Звіту про фінансові результати на основі принципів нарахування та відповідності та відображати в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться.

Товари, передані на комісію, не вважати реалізованими в момент передачі комісіонеру, тому цей момент не вважати моментом виникнення доходів.

Класифікацію витрат на виробництво проводити згідно П(С)БО 16. До виробничої собівартості продукції включати:

прямі витрати;

виробничі накладні витрати (постійні та змінні).

Постійні виробничі накладні витрати розподіляти на кожну одиницю виробництва, виходячи із нормальної виробничої потужності виробничого обладнання.

Витрати, що не пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції, є витратами звітного періоду.

Класифікацію адміністративних витрат та витрат на збут здійснювати згідно П(С)БО16.

Затвердити систему оплати праці згідно колективного договору підприємства.

Податковий облік здійснювати у відповідності з діючим законодавством України.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Контрольні запитання:

1. Які основні завдання бухгалтерського обліку

2. Які є види господарського обліку, їх відмінні особливості і взаємозв'язок?

3. Які державні органи забезпечують керівництво обліком в Україні?

4. Які є принципи бухгалтерського обліку?

5. Які вимірники застосовуються в обліку?

6. Що розуміють під раціональною організацією бухгалтерського обліку?

7. Який порядок організації і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Тести для самоконтролю

1. Бухгалтерський облік є складовою більш широкого поняття:

а)податковий облік;

б)фінансовий облік;

в)господарський облік;

г)немає правильної відповіді.

2. Облік, який надає інформацію про кількісну характеристику якісно визначених масових явищ і процесів у визначених умовах часу і простору, називається:

а)аналітичним;

б)зведеним;

в)статистичним;

г)немає правильної відповіді.

3. У бухгалтерському обліку використовують такі вимірники:

а)грошові;

б)натуральні;

в)трудові;

г)всі зазначені вище.

4. Натуральні вимірники використовуються для:

а)аналітичного (кількісного) обліку матеріальних цінностей;

б)розрахунку погодинної заробітної плати;

в)складання фінансової звітності;

г)немає правильної відповіді.

5. Для обліку кількості відпрацьованого часу використовують такі вимірники:

а)натуральні й вартісні;

б)умовно-натуральні;

в)трудові;

г)всі перелічені вище.

6. У якому варіанті відповіді перелічено тільки натуральні показники:

а)гривня, копійка, метр;

б)кілограм, умовна банка, метр;

в)долар, людино-день, штука;

г)у жодному з наведених?

7. Особливостями бухгалтерського обліку є те, що він:

а)суворо документальний;

б)вартісний;

в)суцільний, безперервний;

г)всі перелічені.

8. Не є обов'язковим і використовується виключно для внутрішніх потреб управління:

а)податковий облік;

б)управлінський облік;

в)фінансовий облік;

г)всі наведені вище.

9Обов'язковість ведення бухгалтерського обліку в Україні закріплен в:

а)Законі України “Про податкову службу”;

б)Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”;

в)Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку;

г)Конституції України.

10. Які з наведених користувачів бухгалтерської інформації є внутрішніми:

а)апарат управління підприємством;

б)власники;

в)керівники структурних підрозділів;

г)всі перелічені вище?

11. Які з наведених користувачів бухгалтерської інформації не є зовнішніми:

а)потенційні інвестори;

б)постачальники;

в)професійні спілки;

г)жоден із перелічених вище?

12.Спроможність підприємства виплачувати дивіденди насамперед цікавить:

а)акціонерів;

б)покупців продукції;

в)постачальників;

г)аудиторські фірми.

13.Постачальники та клієнти зацікавлені у:

а)виконанні підприємством договірних зобов'язань;

б)своєчасн6ості сплати податків підприємством;

в)дивідендній політиці підприємства;

г)своєчасності виплати заробітної плати.

Вправа 1

Визначте види вимірників: гроші в касі - 30 грн; бензин - 100 л; цвяхи- 100 кг; відпрацьований робітниками час - 12 людино-днів; вантажівки - 10 шт.; паливо - 100 грн; лампи - 20 шт.; запасні частини - 80 грн; матеріали - 50 грн; дошки - 50 м³; витрати на ремонт - 40 людино-год.

Вправа 2

Які з перелічених користувачів належать до зовнішніх, а які до внутрішніх: ділові партнери, аудиторські контори, банки, менеджери, покупці й замовники, цільові фонди, фінансові аналітики, власники, інвестори, постачальники, керівники підрозділів, податкові органи, суд, державна статистика, управлінський персонал, працівники підприємства, комісії і комітети Верховної Ради?

ТЕМА 2. ПРЕДМЕТ І МЕТОД БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

ПЛАН ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

1. Предмет бухгалтерського обліку.

2. Об'єкти бухгалтерського обліку.

3. Метод бухгалтерського обліку.

4. Класифікація господарських засобів і джерел їх формування.

Актуальність теми:

Тема розкриває зміст предмету і об'єктів бухгалтерського обліку, а також методу бухгалтерського обліку і їх значення. Студентам пропонується вивчити поняття предмету, об'єктів, методів обліку, їх види та характеристику.

Навчальні цілі:

Повинні знати: що таке об'єкт бухгалтерського обліку; в чому полягає сутність предмету бухгалтерського обліку; класифікацію об'єктів бухгалтерського обліку; що таке метод бухгалтерського обліку; елементи методу бухгалтерського обліку

Повинні вміти: в чому полягає різниця між предметом та об'єктом бухгалтерського обліку що означають поняття: документація, інвентаризація, оцінка, калькуляція; в чому полягає суть подвійного запису.

Рекомендована література:

1. Бутинець Т.А., Чижевська Л.В., Береза С.Л. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. Житомир: ЖІТІ, 2000. - с.36-65

2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. / Вид. 2-е, доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - с.85-108

3. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. / з-є вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута”, 2003. - с.62-74

4. Бухгалтерський облік: концептуальні основи теорії. Навчально-практичний посібник / Під заг. ред. Сопко В.В. - ТОВ “Видавничий дім “Професіонал”, Київ, 2004. - с.16-24

5. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: Знання, 2004.- с.9-17, 29-54

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. Предмет бухгалтерського обліку

Предмет бухгалтерського обліку в широкому розумінні - все те, що пов'язане з отриманням необхідної інформації про суб'єкт господарювання, його господарську діяльність та ресурси.

У вузькому розумінні, предметом бухгалтерського обліку є сукупність процедур, пов'язаних з виявленням, вимірюванням, реєстрацією, накопиченням, узагальненням, зберіганням та передачею інформації про господарську діяльність користувачам для прийняття рішень.

Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати грошові кошти, матеріальні ресурси, будівлі, споруди, обладнання тощо. Бухгалтерський облік відображає їх надходження, наявність та використання. Сукупність даних грошових коштів та ресурсів являють собою господарські засоби, які є предметом бухгалтерського обліку.

Господарські засоби формуються за рахунок різних джерел: власних та залучених. Отже, до предмету бухгалтерського обліку відносяться також джерела утворення господарських засобів.

На діючих підприємствах виробничої сфери відбувається постійне споживання засобів виробництва з метою отримання продукції, її реалізації та отримання прибутку. При цьому відбувається кругообіг засобів, який включає в себе такі процеси, як: постачання, виробництво та збут.

Ці господарські процеси також включаються в предмет бухгалтерського обліку.

Створений у процесі виробництва продукт реалізується на ринку і підприємство отримує дохід, одна частина якого направляється на відшкодування виробничих витрат, а інша - на оплату податків. Та частина доходу, яка залишається після покриття витрат і сплати податків, являє собою прибуток підприємства, тобто результат господарських процесів, який також є предметом бухгалтерського обліку.

Отже, предметом бухгалтерського обліку є господарські засоби за їх складом і розміщенням, джерела утворення засобів, господарські процеси та результати господарської діяльності підприємства.

Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення, тобто виробництво, розподіл, обіг і споживання.

2. Об'єкти бухгалтерського обліку

Об'єкт - це явище, предмет, на який спрямована будь-яка діяльність.

Об'єкти за економічним змістом та призначенням можна поділити на групи:

1) об'єкти, що забезпечують господарську діяльність

· господарські засоби

· джерела утворення засобів: власні, залучені

2) об'єкти, що складають господарську діяльність

· господарські процеси

· результати господарських процесів

3. Метод бухгалтерського обліку

Систему способів і прийомів, за допомогою яких об'єкти обліку відображаються та узагальнюються в грошовій оцінці за економічно однорідними ознаками з метою контролю за виконанням статутних вимог ефективним використанням виробничих ресурсів підприємства, для забезпечення власності і досягнення найбільшої ефективності господарської діяльності, називають методом бухгалтерського обліку.

Основними елементами методу бухгалтерського обліку є: документування і інвентаризація, оцінка і калькуляція, рахунки і подвійний запис, бухгалтерський баланс і звітність.

Документування являє собою кількісне і якісне відтворення господарських операцій в момент їх здійснення в установлених формах первинних документів.

Інвентаризація - це перевірка та оцінка фактичної наявності цінностей, майна шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння даних з обліковими записами.

Оцінка - це спосіб вираження в єдиній грошовій формі об'єктів бухгалтерського обліку.

Рахунки є способом економічного групування і поточного обліку однорідних за економічним змістом господарських засобів підприємства, їх джерел, а також господарських процесів і фінансових результатів.

Подвійний запис - це спосіб відображення в бухгалтерському обліку кожної господарської операції, при якому суму цієї операції записують у дебет одного рахунку і одночасно у кредит іншого/

Бухгалтерський баланс являє собою спосіб узагальненого відображення в грошовій оцінці господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату у формі звітної таблиці. Основою побудови бухгалтерського балансу є подвійне групування об'єктів бухгалтерського обліку за складом і функціональною роллю та за джерелами утворення і цільовим призначенням.

Звітність ширше висвітлює господарську діяльність підприємства. Вона являє собою систему підсумкових показників, які всебічно характеризують діяльність підприємства, результати використання його активів та стан зобов'язань. Вона включає до свого складу ряд таблиць, які характеризують всебічно об'єкти бухгалтерського обліку.

Елементи методу не виступають самостійно, ізольовано від інших, а навпаки, взаємопов'язані між собою, доповнюють один одного і в сукупності складають єдине ціле - метод бухгалтерського обліку.

4. Класифікація господарських засобів і джерел їх формування

За функціональною роллю в процесі відтворення господарські засоби підприємства поділяються на дві великі групи:

1)довгострокові активи (матеріальні і нематеріальні активи);

2)поточні активи (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Класифікація господарських засобів підприємства за їх функціональною роллю в процесі виробництва

Всі господарські засоби мають відповідні джерела утворення (формування) (рис.2.2).

Групування майна за джерелами утворення розкриває походження засобів і показує, для чого вони призначені.

Контрольні запитання:

1. Які основні об'єкти бухгалтерського обліку?

2. За якими ознаками та на які групи поділяються господарські засоби підприємства?

3. На які групи поділяють джерела утворення господарських засобів?

4. Що таке метод бухгалтерського обліку?

5. З яких елементів складається метод бухгалтерського обліку?

6. В чому полягає зв'язок між окремими елементами методу бухгалтерського обліку?

7. Яким чином пов'язані предмет та метод бухгалтерського облік?

Тести для самоконтролю

1. Предметом бухгалтерського обліку є не самі об'єкти (активи і пасиви) в їх фізичному розумінні, а інформація про них, яка необхідна для управління:

а) так

б) ні

2. Які з перерахованих пар не є елементами методу бухгалтерського обліку:

а)оцінка і калькуляція

б)інвентаризація і документування

в)баланс і зобов'язання

3. Об'єкт бухгалтерського обліку - господарюючий суб'єкт (підприємство, організація, установа, підприємець тощо):

а) так

б) ні

4. Який з елементів методу бухгалтерського обліку використовують для визначення собівартості виготовленої продукції:

а)оцінка

б) калькуляція

б)інвентаризація

5. Метод бухгалтерського обліку залежить від предмету, тобто від об'єктів, які відображаються та контролюються, а також від поставлених перед обліком завдань та вимог:

а) так

б) ні

6. Який з елементів методу бухгалтерського обліку використовується для фіксації господарських фактів:

а)оцінка

б) калькуляція

б) документування

в) баланс

7. Подвійний запис як спосіб ведення бухгалтерського обліку, передбачає порядок оцінки активів підприємства для відображення їх в обліку

а) так

б) ні

8. Як називають систему підсумкових показників, які характеризують господарську і фінансову діяльність підприємства, результати використання його активів, стан зобов'язань:

а) первинна документація

б) звітність

в)система рахунків

9. Оцінка в бухгалтерському обліку розглядається як спосіб узагальнення і групування господарських записів підприємства на певну дату:

а) так

б) ні

10. За допомогою якого з елементів методу бухгалтерського обліку виявляють не оприбутковані цінності, розкрадання, недостачі тощо:

а) документування

б) оцінка

в) інвентаризація

11. Сутність предмету бухгалтерського обліку розкривається через об'єкти, що обліковуються:

а) так

б) ні

12. Суть оцінки полягає в:

а) періодичному встановлені недостач або лишків окремих видів господарських засобів

б) перерахунку натуральних і трудових показників у грошовий

в) узагальненні всіх витрат, які понесло підприємство на виготовлення продукції

13. Який з перелічених методичних прийомів не належить до елементів методу бухгалтерського обліку:

а)оцінка;

б)калькуляція;

в)дисконтування;

г)подвійний запис?

Вправа.

Розподіліть активи на оборотні й необоротні: виробничі запаси, основні засоби, грошові кошти в касі підприємства, незавершене виробництво, готова продукція, довгострокова дебіторська заборгованість, малоцінні та швидкозношувані предмети, будівлі та споруди, довгострокові фінансові інвестиції, товари, тварини на вирощуванні та відгодівлі, земельні ділянки, напівфабрикати, паливо, гудвіл, транспортні засоби, короткострокові векселі одержані.

ТЕМА 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС

ПЛАН ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

1. Бухгалтерський баланс, його зміст та основи побудови.

2. Актив, пасив та статті балансу.

3. Класифікація бухгалтерських балансів.

4. Господарські операції та їх вплив на статті балансу.

Актуальність теми:

Тема розкриває зміст бухгалтерського балансу.. Студентам пропонується вивчити поняття бухгалтерського балансу, його зміст та основи побудови, з'ясувати, як впливають господарські операції на статті балансу.

Навчальні цілі:

Повинні знати: поняття про бухгалтерський баланс, його будову; що відображають в активі балансу; що означає стаття бухгалтерського балансу; якою є основна властивість бухгалтерського балансу підприємства; мету і підстави складання балансу.

Повинні вміти: використовувати зазначену термінологію; сформулювати найбільш повне визначення бухгалтерського балансу; віднести наведені статті до активу чи пасиву балансу; визначити величину власного капіталу підприємства; за наведеними даними скласти бухгалтерський баланс.

Рекомендована література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 966-XIV

2. Бутинець Т.А., Чижевська Л.В., Береза С.Л. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. Житомир: ЖІТІ, 2000. - с.65-78

3. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. / Вид. 2-е, доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - с. 108-121

4. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. / з-є вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута”, 2003. - с. 74-91

5. Бухгалтерський облік: концептуальні основи теорії. Навчально-практичний посібник / Під заг. ред. Сопко В.В. - ТОВ “Видавничий дім “Професіонал”, Київ, 2004. - с.28-40

6. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: Знання, 2004.- с.54-73

7. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. -с.25-36

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.Бухгалтерський баланс, його зміст та основи побудови

Для оперативного управління підприємством необхідно мати точні данні про стан і наявність господарських засобів підприємства та за рахунок яких джерел ці засоби надходять на підприємство. Такі данні отримують при складанні бухгалтерського балансу.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку затверджено наказом Міністерства фінансів України №87 від 31 березня 1999р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України №396/3689 від 21 червня 1999 р. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”.

Цим Положенням (стандартом) визначені зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

Термін “баланс” латинського походження. В дослідному перекладі - це -двічі, - чаша терезів) означає дві чаши, як символ рівноваги. Він давно увійшов у комерційне життя. Німецькі вчені встановили, що слово "баланс", в значенні назви бухгалтерських таблиць, використовувалось в записах банкірського дому, які відносяться до 1408 р. Загальне його використання починається з XVI ст..

Зараз в бухгалтерському обліку термін “баланс” означає два поняття.

Перше - це один з елементі методу обліку. В цьому значенні баланс - це спосіб економічного групування засобів підприємства за складом, використання та джерелами формування на певну дату в узагальненому вартісному вимірнику.

Друге, бухгалтерський баланс - це таблиця, яка складається з двох частин. Одна частина називається “актив”. У ній відображені данні про наявність і стан господарських засобів підприємства за їх складом і призначенням. Друга - називається “пасив”. У ній відображені дані про види й розміри джерел формування господарських засобів.

2. Актив, пасив та статті балансу

Статті бухгалтерського Балансу - це показники, що відображають стан на відповідну дату окремих видів господарських засобів, коштів і джерел їх утворення. Кожна стаття Балансу має грошовий вираз, що називається оцінкою статті.

У бухгалтерському балансі всі господарські засоби підприємства та джерела їх формування об'єднані в економічно однорідні групи, які називають статтями балансу. Статті балансу мають загальну назву, окремий код, їх записують окремими сумами.

Статті бухгалтерського балансу поділяють на активні (ті, що розміщенні в активі балансу) і пасивні (ті, що розміщенні в пасиві балансу).

У бухгалтерському балансі підприємства виділено три розділи активу і п'ять розділів пасиву.

Актив балансу складається з наступних розділів:

І розділ активу балансу “Необоротні активи”

ІІ розділ активу балансу “Оборотні активи”

Ш розділ активу балансу “Витрати майбутніх періодів”

Пасив балансу відображує власний капітал та зобов'язання підприємства.

І розділ пасиву балансу “Власний капітал”

Розділ ІІ пасиву балансу “Забезпечення наступних витрат і платежів”

Розділ Ш пасиву балансу “Довгострокові зобов'язання”

Розділ IVпасиву балансу “Поточні зобов'язання”

Розділ V пасиву балансу “Доходи майбутніх періодів”

Підсумок по активу та пасиву балансу на певну дату є завжди рівним.

3. Класифікація бухгалтерських балансів

Баланси класифікують за:

Ш джерелами складання,

Ш термінами складання,

Ш обсягами даних,

Ш змістом,

Ш формою.

За джерелами складання баланси поділяють на:

1) інвентарні - складаються на підставі повного опису інвентарю і є скороченим варіантом балансу;

2) книжкові - складаються на підставі запису в книгах без підтвердження інвентаризації, тому їх називають пробними, або попередніми;

3) генеральний - є синтезом інвентарного та книжкового балансів і складається за рік на підставі інвентаризаційного опису та попереднього балансу.

За термінами складання розрізняють баланси6

1) вступні - складаються на час створення підприємства;

2) операційні - складаються протягом року й відображають окремі аспекти діяльності підприємства;

3) ліквідаційні - складаються під час ліквідації підприємства.

Залежно від обсягів даних баланси поділяють на:

1) прості - баланси підприємств, які не мають структурних підрозділів або філій;

2) складні - баланси підприємств, що мають структурні підрозділи;

3) зведені - баланси підприємств, які мають філії.

За змістом розрізняють баланси:

1) сальдові - містять тільки залишки по рахунках і характеризують майновий стан господарства на певну дату;

2) оборотні - баланси, які крім залишків по рахунках, містять обороти по дебету та кредиту цих рахунків;

3) результативні - баланси доходів і витрат або прибутків і збитків, які дають змогу визначити чистий прибуток або чистий збиток;

4) проміжні - баланси, що складаються на будь-яку дату залежно від потреби;

5) шахові - баланси, які крім залишків по рахунках, містять кореспонденції по цих рахунках.

6) порівняльні - баланси, в яких порівнюються статті звітного балансу з відповідними статтями балансу за попередній період.

За формою баланси поділяються на:

1) повні;

2) скорочені.

4. Господарські операції та їх вплив на статті балансу

Господарська операція - дія або подія, що викликає зміни в фінансовому стані підприємства.

Під впливом господарських операцій, які відбуваються на підприємстві, змінюються наявність і стан господарських засобів та джерел їх формування. Унаслідок того відбуваються зміни даних статей бухгалтерського балансу.