Бухгалтерський облік як складова економічної науки

Ці поточні витрати обліковуються та плануються як собівартість продукції.

Собівартість продукції - виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво та збут товарів, робіт і послуг.

Розрізняють виробничу собівартість (яка відображає лише поточні витрати на виробництво продукції) та повну собівартість продукції (яка включає разом із виробничою собівартістю та поточними витратами підприємства витрати на збут).

Для успішного здійснення господарської діяльності необхідно, щоб ціна кожної одиниці виготовленої підприємством продукції покривала витрати, а кожний підрозділ або частина виробничого процесу несли б відповідальність за формування своєї частини витрат на виробництво.

За способом включення до собівартості витрати поділяються на:

Ш прямі - витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів

Ш непрямі - це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом, тому потребують розподілу. Прикладом таких витрат є загально виробничі.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

Ш Прямі матеріальні витрати (вартість сировини та матеріалів, які є основою продукції, що виготовляється, куплених напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можна віднести до конкретного об'єкта витрат)

Ш Прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат)

Ш Інші прямі витрати (усі інші виробничі витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема плата за оренду майнових паїв)

Ш Загальновиробничі витрати (загальновиробничими є витрати, пов'язані з обслуговуванням основних і допоміжних цехів і управління ними).

Витрати на виробництво поділяються:

- за елементами;

- за статтями калькуляції.

Під елементами витрат належить: витрати, пов'язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, купівельні вироби тощо), що включаються до їх собівартості.

До непрямих витрат відносяться витрати, пов'язані з виробництвом продукції (витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загально виробничі), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг). Ці витрати створюють комплексні статті калькуляції, тобто включають декілька елементів, які відрізняються за функціональною роллю у виробничому процесі.

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень, витрати поділяються на:

- умовно-змінні;

- умовно-постійні.

До умовно-змінних витрат належать: витрати, абсолютний розмір яких збільшується із збільшенням обсягу випуску продукції та знижується з його зменшенням.

До цих витрат належать: витрати на сировину і матеріали, купівельні комплектуючі вироби, технологічне паливо та енергія, оплата праці робітникам, зайнятим у виробництві продукції, відрахування на соціальні заходи та ін.

Умовно-постійні - це витрати, абсолютний розмір яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.

До них належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

Витрати на виробництво поділяються за календарними періодами на:

- поточні;

- одноразові.

Поточні витрати (постійні) - це звичайні витрати, або витрати з періодичністю менше місяця.

Одноразові витрати - це витрати, що здійснюються періодично і спрямовані на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

Витрати на переробку (виробництво) запасів включають: прямі матеріальні витрати, а також постійні, змінні виробничі накладні витрати.

Розподілення постійних виробничих накладних витрат базується на нормальній потужності виробничого устаткування, а змінні виробничі накладні витрати розподіляються на кожну одиницю виробництва на базі фактичного використання виробничих потужностей.

Витрати на виробництво обліковують в системі рахунків, призначених для відображення процесу виробництва. Витрати на виробництво обліковують на рахунку 23 “Виробництво”.

По дебету цього рахунку групуються всі витрати, що складають собівартість основної продукції.

По кредиту - відображають собівартість готової продукції (робіт, послуг), вартість повернених на склади матеріальних цінностей, відходів, одержаних у процесі виробництва.

Залишок по рахунку 23 на кінець місяця показує вартість незавершеного виробництва.

Аналітичний облік по рахунку 23 ведеться по дебету за видами виробництв або за статтями витрат, а по кредиту - за видами або групами продукції. Ці дані використовуються для складання калькуляцій.

Основними документами при відображенні витрат є:

Ш Наряди на оплату праці

Ш Табелі обліку використання робочого часу

Ш ПКО

Ш ВКО

Ш Накладна

Ш Звіт про використання коштів

Ш Рахунок-фактура

Ш Прибутковий ордер

Ш Довідки бухгалтерії тощо.

Кореспонденція рахунків з обліку витрат на виробництво.

№ з/п	Господарська операція	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1.	Списані матеріальні витрати на виробництво продукції і надання послуг	23	201,203,207
2.	Включені до собівартості продукції основного виробництва витрати допоміжних цехів	23	23
3.	Списані загально виробничі витрати, включені до собівартості продукції, і послуг основного, допоміжного виробництва	23,90	23
4.	Акцептовані рахунки постачальників за електроенергію, водопостачання	23	63.68
5.	Нарахована заробітна плата працівникам основного та допоміжного виробництва	23	66
6.	Відраховані суми на соціальні заходи від заробітної плати працівників основного та допоміжного виробництва	23	65
7.	Включені до собівартості основного виробництва збитки від браку	23	24
8.	Випущені з виробництва і оприбутковані готова продукція і напівфабрикати	26,25	23
9.	Списана собівартість реалізованих робіт і послуг	903	23

3. Облік процесу продажу, формування та розподілу результатів господарювання

Продукція, виготовлена на будь-якому підприємстві, підлягає реалізації.

Реалізація - це процес продажу готової продукції, товарів або виконання робіт і надання послуг.

Її підставою є укладання договору з покупцями, в якому зазначається асортимент продукції, термін відвантаження, кількість та якість продукції, умови постачання, ціна, форми розрахунків та інші умови.

Відвантажена продукція - це продукція, відвантажена покупцям або здана транспортним організаціям для доставки її покупцям. Відвантаження продукції здійснюється покупцям на підставі наступних документів: накладних, товарно -транспортних накладних, доручення.

Розрахунковими документами є договір, рахунки-фактури, платіжні вимоги, виписані на основі рахунків фактур, специфікації.

Ціну, по якій підприємство реалізує продукцію (роботи, послуги) називають відпускною ціною реалізації.

Аналітичний облік відвантаженої продукції здійснюється на складі в картках складського обліку в натуральних показниках на основі накладних відділу збуту.

При продажу продукції підприємство отримує доходи та несе відповідні витрати.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це сума грошових коштів, які надійшли на рахунок в банку або в касу підприємства за вироблену і доставлену покупцям та замовникам продукцію, виконанні для них роботи або надані послуги.

Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - один із основних вартісних показників фінансово-господарської діяльності підприємства, який є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а також використовується при визначенні валового прибутку.

Своєчасність відображення доходу від реалізації продукції визначається встановленим моментом реалізації. Моментом реалізації вважається або дата відвантаження, або дата зарахування на поточний рахунок платежу від покупця.

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників).

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).

Завдання обліку процесу продажу - надання апарату управління достовірної і своєчасної інформації про фактичні витрати на виробництво і збут конкретних видів виготовленої продукції.

Для бухгалтерського обліку наявності, руху, відвантаження і реалізації продукції (робіт, послуг), а також пов'язаних з цим операцій, використовуються наступні синтетичні рахунки: 23, 26, 93, 36, 90, 70. Відпускна вартість відвантаженої продукції, виконаних робіт та наданих послуг, що зазначена в оформлених для оплати покупцем розрахункових документах, а при розрахунках готівкою або безготівковим шляхом - за коштами, що надійшли в касу та на поточний рахунок в банк відображається по кредиту рахунку 70.

Для обліку доходів і результатів діяльності передбачено рахунки класу 7 “Доходи і результати діяльності”. Які з цих рахунків використовуються в бухгалтерському обліку конкретного підприємства - залежить від того, якими видами діяльності підприємство займається і які види доходів отримує.

Для відображення собівартості реалізованої продукції введено активний рахунок 90 “Собівартість реалізації”, суми якого в кінці звітного періоду списуються в дебет рахунка 79 “Фінансові результати”.

Відображення податків на додану вартість, акцизного збору відображається по дебету рахунку 70 “Доходи від реалізації”. Витрати на збут (рах. 93) зменшують фінансові результати, які обліковуються на рахунку 79 “Фінансові результати”.

По кредиту рахунку 70 “Доходи від реалізації” відображаються доходи від реалізації (товарів, послуг).

Наприкінці звітного періоду кінцеве сальдо по рахунку 70 “Доходи від реалізації” списується на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Таким чином, по дебету рахунку 79 “Фінансові результати” одержує відображення повна собівартість реалізованої продукції (яка складається з виробничої собівартості, витрат на збут, а також податку на додану вартість і акцизного збору), а по кредиту - дохід від реалізації продукції за цінами реалізації. Різниця між кредитовими і дебетовими записами на рахунку 79 “Фінансові результати” показує результати від реалізації, тобто доходи від реалізації, які списуються на рахунок 44 “Прибутки і збитки нерозподілені”.

Таблиця 9.1.Облік процесу реалізації

№ з/п	Назва операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Відвантажена готова продукція за ціною продажу (без ПДВ)	36	701
2.	Нарахований податок на додану вартість (податкові зобов'язання )	701	641
3.	Списана відвантажена продукція за фактичною собівартістю	901	26
4.	Списана фактична собівартість реалізованої продукції	791	901
5.	Списується доход від реалізації готової продукції (без ПДВ).Закриття рахунку 70.	701	791
6.	Списують доходи від реалізації (кредитове сальдо рахунку 79 “Фінансові результати”)	791	441

З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід від:

Ш Реалізації товарів, продукції, інших активів, придбаних з метою перепродажу

Ш Надання послуг

Ш Використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом якого є отримання процентів, дивідендів тощо

В залежності від виду діяльності розрізняють доходи від:

Ш Звичайної діяльності

Ш Надзвичайної діяльності.

Крім того, доходи можуть бути виникати в результаті операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Звичайна діяльність поділяється коопераційну та не операційну (фінансову та інвестиційну) операційна діяльність - це основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність - це здійснення операцій, пов'язаних із виробництвом або реалізацією продукції (товарів послуг) що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основну частку його доходу. Для комерційного торговельного підприємства такими операціями будуть операції з придбання товарів, для виробничого - придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізація, для інвестиційної компанії-формування портфелю інвестицій тощо.

Інвестиційна діяльність -- це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансову діяльність визначає діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Контрольні запитання:

1. Які активи називають виробничими запасами?

2. Які рахунки використовують для обліку придбання матеріальних цінностей?

3. Що включається до первинної собівартості придбаних матеріальних цінностей?

4. У чому полягає синтетичний облік процесу виробництва?

5. Які синтетичні рахунки використовують для обліку процесу реалізації?

6. За допомогою яких рахунків здійснюється облік фінансових результатів?

7. В чому полягають відмінності між основними засобами та іншими активами?

8. Які витрати включаються до первісної вартості основних засобів?

9. Які рахунки призначені для обліку основних засобів?

Тести для самоконтролю:

1. Активи, призначені для використання протягом терміну більше одного року, називають:

а) необоротними;

б) оборотними;

в) цінними паперами

2. Які витрати не включаються до первісної вартості запасів:

а) витрати на транспортування, навантаження і розвантаження;

б) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

в) суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги, пов'язані з придбанням запасів.

3. До первісної вартості запасів включаються:

а) суми ввізного мита;

б) витрати на збут;

в) відсотки за користування позиками.

4. До складу собівартості продукції не включаються такі витрати:

а) адміністративні;

б) загально виробничі;

в) прямі виробничі витрати

5. Облік прямих виробничих витрат ведеться на рахунку:

а) 26 “Готова продукція”;

б) 23 “Виробництво”;

в) 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”

6. Якою бухгалтерською проводкою відображається продаж продукції за готівку:

а) Д-т 31 К-т 70

б) Д-т 30 К-т 70

в) Д-т 31 К-т 30

7. На рахунку 70 “Доходи від реалізації” відображають:

а) по дебету і кредиту купівельну вартість проданої продукції;

б) по дебету собівартість реалізованої продукції, по кредиту - продажну вартість продукції;

в) по дебету - сума непрямих податків (акцизного збору, ПДВ), по кредиту продажну вартість продукції.

Вправа

Визначити фінансовий результат, якщо собівартість реалізованої продукції становить 5000,00 грн., адміністративні витрати 800,00 грн., витрати на збут 400,00 грн., дохід від реалізації продукції 12000,00 грн. (в тому числі ПДВ).

ТЕМА 9. ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ

ПЛАН ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

1. Поняття звітності, основні вимоги до фінансової звітності та принципи її побудови.

2. Склад фінансової звітності, її подання та оприлюднення.

3. Структура ї зміст балансу.

4. Класифікація бухгалтерських балансів.

5. Структура і зміст Звіту про фінансові результати.

6. Структура і зміст Звіту про рух грошових коштів.

7. Структура і зміст Звіту про власний капітал.

8. Примітки до річної фінансової звітності.

9. Фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва.

10. Консолідована фінансова звітність.

11. Виправлення звітних даних.

12. Аналіз звітності.

Актуальність теми:

Тема розкриває характеристику основних форм бухгалтерської звітності. Студентам пропонується ознайомитись з структурою і змістом форм фінансової звітності..

Навчальні цілі:

Повинні знати: що таке процес звітність, які бувають види звітності, які вимоги ставляться до складання звітності, зміст і структуру основних форм звітності

Повинні вміти: складати бухгалтерський баланс, читати фінансову звітність

Рекомендована література:

1. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. / Вид. 2-е, доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - с. 416-471

2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. / з-є вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута”, 2003. - с. 297-336

3. Бухгалтерський облік: концептуальні основи теорії. Навчально-практичний посібник / Під заг. ред. Сопко В.В. - ТОВ “Видавничий дім “Професіонал”, Київ, 2004. - с.153-161

4. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: Знання, 2004.- с.260-283

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. Поняття звітності, основні вимоги до фінансової звітності та принципи її побудови

Звітність - це система узагальнюючих показників, які відображають стан і використання господарських засобів суб'єкта підприємницької діяльності, їх призначення, джерела формування, фінансові результати, напрями використання прибутку тощо.

У процесі діяльності на підприємстві складається велика кількість різноманітних звітних форм (рис. 9.1.).

Рис. 9.1. Класифікація звітності

Звітність складається на підставі облікових даних.

До звітності ставиться ряд вимог, таких як:

Ш достовірність,

Ш цілісність,

Ш послідовність,

Ш зіставність,

Ш доречність.

Відповідно до вимог законодавчих актів для забезпечення якісних характеристик інформації, яка міститься у фінансовій звітності, під час її формування слід дотримуватись ряду принципів: послідовності; автономності підприємства; єдиного грошового вимірника; нарахування та відповідності доходів і витрат; історичної (фактичної) собівартості; обачності; періодичності; повного висвітлення; послідовності; превалювання сутності над формою.

2. Склад фінансової звітності, її подання та оприлюднення

Згідно із Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова звітність підприємств включає п'ять річних форм:

1)Баланс (форма №1);

2)Звіт про фінансові результати (форма №2);

3)Звіт про рух грошових коштів (форма №3);

4)Звіт про власний капітал (форма №4);

5)Примітки до річної фінансової звітності (форма №5).

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства для прийняття ними відповідних рішень.

Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам, зокрема органами державної статистики.

Річна звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Річна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Оприлюднення звітності - це офіційне подання фінансової звітності до Державного комітету статистики України, Державної податкової адміністрації України, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету України, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інших установ і організацій, які відповідно до законодавчих актів України вповноважено для отримання бухгалтерської звітності від суб'єктів господарювання, а також офіційна публікація звітів про фінансовий стан підприємства в засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством.

Відкриті акціонерні товариства, підприємства - емітенти облігацій, банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюджувати її у вигляді окремих друкованих видань.

3. Структура ї зміст балансу

Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Можна виділити такі особливості складання балансу:

1. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 №37. бухгалтерський баланс складається за формою, встановленою Міністерством фінансів України.

2. У балансі порівнюються дані на початок і кінець звітного періоду.

3. Статті балансу групуються за певною ознакою.

4. Не допускається взаємне погашення активів і пасивів балансу.

5. Статті балансу відображають дані бухгалтерського обліку відповідно до фактичної наявності за результатами інвентаризації.

6. Оцінка статей здійснюється відповідно до положень національних облікових стандартів.

Відповідно до П(С)БО 2 “Баланс” маємо наступну структуру балансу (рис. 9.2.).

БАЛАНС
Актив І.Необоротні активи ІІ. Оборотні активи ІІІ. Витрати майбутніх періодів	Пасив І. Власний капітал ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів ІІІ. Довгострокові зобов'язання ІV Поточні зобов'язання V Доходи майбутніх періодів

Рис. 9.2. Структура балансу відповідно до П(С)БО 2 “Баланс”

4. Класифікація бухгалтерських балансів

Існує велика кількість видів бухгалтерських балансів. Залежно від мети їх складання, вони класифікуються за наступними ознаками: часом складання, джерелами формування, обсягом інформації, змістом, характером діяльності, формами власності, об'єктами відображення, способами очищення (рис.9.3.).



Рис. 9.3. Класифікація бухгалтерських балансів

5. Структура і зміст Звіту про фінансові результати

Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87.

Звіт про фінансові результати складається із трьох розділів:

Розділ І. Фінансові результати

ІІ. Елементи операційних витрат

ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій

У звіті про фінансові результати зіставляються доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності підприємства, - операційної, фінансової та інвестиційної.

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства тобто операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. До операційної також належать інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Змістом інвестиційної діяльності є придбання та реалізація необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

З погляду передбачуваності виділяють також надзвичайні доходи та витрати, що утворилися внаслідок надзвичайних подій. Надзвичайна подія - будь-яка подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Результатом діяльності підприємства є чистий прибуток або збиток, який відповідно збільшує або зменшує величину власного капіталу підприємства і відображається у балансі.

6. Структура і зміст Звіту про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 квітня 1999 №87. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про грошові потоки підприємства за певний період. Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Рух грошових коштів визначається у результаті інвестиційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Зміст та форма даного звіту визначаються П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”.

7.Структура і зміст Звіту про власний капітал

Звіт про власний капітал - звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст і форма звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щодо розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87.

Основними складовими власного капіталу, які знаходять відображення у Звіті про власний капітал, є наступні: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

8.Примітки до річної фінансової звітності

Примітки до фінансової звітності - сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

У примітках розкривають:

1) облікову політику підприємства - як сукупність принципів, методів і процедур, які підприємство використовує для складання та подання фінансової звітності;

2) інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами);

3) інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

9.Фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва

У відповідності до П(С)БО 25 всі суб'єкти малого підприємництва складають фінансову звітність в тис. грн. з одним десятковим знаком у скороченому вигляді : форма 1 -м “Баланс”, форма 2-м “Звіт про фінансові результати”.

Дана звітність є як квартальною, такі річною.

Фінансовий звіт подається:

Ш До державних органів статистики,

Ш В органи, до сфери управління яких належить підприємство,

Ш Трудовим колективам на вимогу,

Ш Власникам відповідно до установчих документів,

Ш до інших державних органів.

Звіт про фінансові результати суб'єктів малого підприємництва складається лише з двох розділів, також скорочена кількість проміжних розрахункових рядків.

10.Консолідована фінансова звітність

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Основні питання складання консолідовано звітності регулюються П(С)БО 20 “Консолідована звітність”.

Консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи підприємств з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин.

11.Виправлення звітних даних

Порядок виправлення помилок в Україні регулюється П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.

У П(С)БО 6 розглядаються помилки двох видів:

Ш ті, що допущені під час складання звітів у попередніх періодах (виправлення проводиться шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду),

Ш ті, що відносяться до попередніх періодів (виправлення проводиться шляхом повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності)

12.Аналіз звітності

Аналіз господарської діяльності підприємства та його фірм здійснюється посередництвом різноманітних логічних, статистичних та математичних прийомів.

Основними методичними прийомами, що використовуються при аналізі фінансової звітності, є:

Ш горизонтальний аналіз,

Ш вертикальний (структурний) аналіз,

Ш аналіз фінансових коефіцієнтів,

Ш трендовий аналіз,

Ш порівняльний аналіз.

Аналіз фінансової звітності є0, по суті, попереднім аналізом фінансового стану підприємства, що дозволяє судити про його фінансову стійкість і характер використання фінансових ресурсів.

Контрольні запитання:

1. Яким вимогам повинна відповідати звітність?

2. Якими державними органами встановлюються форми фінансової звітності і порядок їх заповнення?

3. З якою метою підприємство складає звітність?

4. Яку інформацію можна отримати на підставі бухгалтерської звітності підприємства?

5. В чому полягають відмінності між бухгалтерською, статистичною та оперативною звітністю?

6. Яким чином виправляються помилки в звітних даних, що допущені в поточному році, в минулому році?

7. Що розуміють під консолідованою звітністю?

8. Яку інформацію розкривають примітки до фінансових звітів?

9. За яким принципом побудований баланс?

10. Мета складання Звіту про рух грошових коштів. Яку інформацію надає цей звіт користувачам?

Тести для самоконтролю

1. Принцип, за яким витрати визначаються у Звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами, - це принцип:

а)Автономності;

б)Відповідності доходів і витрат;

в)Послідовності;

г)Єдиного грошового вимірника.

2. Чистий дохід розраховується як різниця між:

а)Доходом від реалізації і податками;

б)Прибутком від звичайної діяльності та сумою податків з прибутку;

в)Доходом від реалізації і собівартістю.

3. Оцінку та прогноз структури доходів і витрат можна здійснити використовуючи інформацію, що міститься в:

а)Ф.1 „Баланс”;

б)Ф.5 „Примітки до річної фінансової звітності”;

в)Ф.2 „Звіт про фінансові результати”.

4. Розділ ІІІ Звіту про фінансові результати заповнюються:

а)Товариствами з обмеженою відповідальністю;

б)Приватними підприємствами;

в)Акціонерними товариствами;

г)Акціонерними товариствами, прості акції яких відкрито продаються або купуються на фондових біржах;

д)Товариствами, що знаходяться в процесі випуску таких акцій.

5. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції визначається шляхом вирахування з доходу:

а)Собівартості продукції;

б)Всіх витрат, крім податку на прибуток;

в)Відповідних податків, зборів, знижок.

6. До валового прибутку (збитку) не включається:

а)Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції;

б)Собівартість реалізованої продукції;

в)Податок на прибуток.

7. Форма „Звіт про рух грошових коштів” є:

а)Річною;

б)Квартальною;

в)Місячною.

8. Рух коштів відображається в Звіті про рух грошових коштів розрізі наступних видів діяльності:

а)Операційної, фінансової, інвестиційної;

б)Основної, операційної, фінансової;

в)Звичайної, надзвичайної;

г)Звичайної, фінансової, інвестиційної.

9. Операційна діяльність - це:

а)Будь-яка діяльність підприємства а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності;

б)Основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю;

в)Операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції, що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу.

10. Інвестиційна діяльність - це:

а)Операції з придбання та реалізації тих необоротних активів, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів;

б)Операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності і не відбуваються часто або регулярно;

в)Діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Размещено на Allbest.ru