Бухгалтерський облік як складова економічної науки
Бухгалтерський облік, його сутність, основи організації, предмет і метод. Загальна характеристика бухгалтерського балансу. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис. Значення первинного спостереження, документації, інвентаризації, плану рахунків.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.07.2011 |
| Размер файла | 2,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Р3=((Бв-А)*Іінф+ПДВ +Азб)*К, де
Р3 - розмір збитків;
Бв - балансова вартість матеріальних цінностей на момент установлення факту розкрадання, нестачі4
А - сума амортизаційних відрахувань;
Іінф - загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі індексів інфляції, які щомісяця визначаються Мінстатом;
ПДВ - податок на додану вартість;
А3б - розмір акцизного збору;
К - коефіцієнт.
Контрольні запитання:
1. Яку роль виконують та яке значення мають на підприємстві бухгалтерські документи?
2. Яким чином класифікуються бухгалтерські документи?
3. У чому різниця понять “документація” і “документування”?
4. Які існують вимоги до бухгалтерських документів?
5. Який порядок перевірки вхідних документів?
6. Яку організацію має архів на підприємстві? Які є види архівів?
7. Що таке інвентаризація?
8. Яке призначення, цілі та завдання інвентаризації?
9. Які розрізняють види інвентаризацій залежно від повноти охоплення?
10. В яких випадках проведення інвентаризації є обов'язковим?
11. Які документи оформляють при проведенні інвентаризації?
12. Які можуть бути причини розходжень між даними обліку та фактичною наявністю засобів?
13. Яким чином здійснюється відшкодування матеріальних цінностей, якщо встановлено, що їх нестача відбулася з вини матеріально відповідальної особи?
Тести для самоконтролю
1. Хто несе відповідальність за достовірність даних, що містяться в документі:
а) керівник;
б) головний бухгалтер;
в) особи, які підписують документ;
г) касир.
2. Які з перелічених реквізитів первинних документів є змінними:
а) найменування підприємства;
б) номер поточного рахунка підприємства;
в) порядковий номер документа;
г) немає правильної відповіді.
3. За призначенням документи поділяються на:
а) первинні та зведені;
б) розпорядчі та виконавчі;
в) внутрішні та зовнішні;
г) аналітичні та синтетичні.
4. Документооборот - це:
а) об'єднання однорідних за змістом первинних документів у групи;
б) рух документів з моменту їх виписки до передачі в архів;
в) відображення господарських операцій у встановлених формах первинних документів;
г) сукупність документів, складених на господарські операції.
5. Коли повинні складатися первинні документи:
а) під час проведення господарської операції;
б) перед закінченням звітного періоду;
в) перед перевіркою контролюючих органів;
г) на прохання керівника.
6. За місцем складання документи є:
а) міжгалузеві та спеціалізовані;
б) внутрішні та зовнішні;
в) службові та особові;
г) немає правильної відповіді.
7) Проведення інвентаризації є обов'язковим:
а) перед виплатою дивідендів;
б) у разі зміни керівника підприємства;
в) перед модернізацією виробництва;
г) при підвищенні курсу гривні.
8. За організацію, проведення та загальний стан інвентаризаційної роботи відповідає:
а) керівник;
б) головний бухгалтер;
в) головний економіст;
г) менеджер.
9. Склад інвентаризаційної комісії затверджується:
а) наказом;
б) протоколом;
в) приписом судово-слідчих органів;
г) рішенням трудового колективу.
Вправа
На підставі наведених даних скласти на підприємстві ТОВ “Промінь” такі документи: прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер.
1) Заповнити прибутковий касовий ордер №1 від 18 березня 2006 року на оприбуткування в касу одержаних коштів з поточного рахунку на виплату заробітної плати працівникам за лютий 2006 року у сумі 6000,00 грн. (за чеком КЗ 0215684). Ордер підписаний головним бухгалтером Коркушко В.С., касиром Боголюб М.А.
2) Скласти видатковий касовий ордер №12 від 19 березня 2006 року на виплачену з каси заробітну плату за лютий 2006 року за платіжною відомістю № 3 у сумі 4650,00 грн. Касовий ордер підписаний директором Ковальчук В.В., головним бухгалтером Коркушко В.С., касиром Боголюб М.А.
ТЕМА. ПЛАН РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ПЛАН ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
1. План рахунків бухгалтерського обліку, принципи його побудови.
2. Характеристика класів рахунків та їх взаємозв'язок з формами фінансової звітності.
Актуальність теми:
Тема розкриває сутність та значення Плану рахунків бухгалтерського обліку, основні принципи його побудови. Студентам пропонується вивчити основні класи рахунків та рахунки, які найчастіше використовуються, з'ясувати взаємозв'язок рахунків з формами фінансової звітності.
Навчальні цілі:
Повинні знати: що таке План рахунків; які принципи покладені в основу побудови Плану рахунків; хто розробляє і затверджує План рахунків бухгалтерського обліку в Україні; класи рахунків, з яких складається діючий План рахунків в Україні
Повинні вміти: встановлювати взаємозв'язок класів рахунків з формами фінансової звітності; охарактеризувати принципи побудови Плану рахунків
Рекомендована література:
1. Бутинець Т.А., Чижевська Л.В., Береза С.Л. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. Житомир: ЖІТІ, 2000. - с.98-103
2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. / Вид. 2-е, доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - с. 211-220
3. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. / з-є вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута”, 2003. - с. 136-142
4. Бухгалтерський облік: концептуальні основи теорії. Навчально-практичний посібник / Під заг. ред. Сопко В.В. - ТОВ “Видавничий дім “Професіонал”, Київ, 2004. - с.70-72
5. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. -с.92-94
6. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: Знання, 2004.- с.141-146
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
1.План рахунків бухгалтерського обліку, принципи його побудови
Одне із чільних місць в організації бухгалтерського обліку належить Плану рахунків бухгалтерського обліку.
План рахунків - це систематизований перелік найменувань і кодів рахунків та субрахунків бухгалтерського обліку, що використовується для відображення діяльності підприємства, установи, організації.
Плани рахунків будуються здебільшого за модульним принципом, що забезпечує послідовне спрощення або ускладнення бухгалтерського обліку шляхом додавання або вилучення окремих модулів. У цьому випадку бухгалтерський модуль - це функціонально завершений вузол Плану рахунків, що забезпечує бухгалтерський облік і визначення фінансового результату підприємства незалежно від його організаційно-правових форм. Отже, у методологічному аспекті План рахунків можна розглядати як сукупність бухгалтерських модулів, які можуть інтегруватися і функціонувати самостійно: балансовий, витрати - доходи - результати, позабалансовий. Кожен модуль складається з окремих класів рахунків.
На сьогодні в Україні застосовують чотири плани рахунків:
- План рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій;
- План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ;
- План рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України;
- План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.
План рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій складається з 10 класів рахунків (9 класів балансових рахунків і клас 0 - позабалансовий).
Структурно План рахунків побудований за десятковим принципом: усі рахунки поділені на десять класів, синтетичні рахунки закодовані в межах 1-99, а субрахунки - у межах 1-9.
План рахунків може бути побудований трьома способами:
Ш Лінійний - рахунки перераховуються в певному порядку. Укладачі Плану прагнуть прив'язувати логіку його побудови до структури статей бухгалтерського балансу, або до кругообороту господарських засобів. Такий План рахунків використовувався в Україні до 2000 року
Ш Десятковий ієрархічний - всі рахунки розбиваються на десять груп, кожна група - на десять підгруп, кожна підгрупа ділиться на десять субпідгруп і т.д. Варіант десяткової ієрархічної системи побудови Плану рахунків здійснив у 1927 році Е.Шмаленбах. Діючий план рахунків в Україні побудований за даним принципом.
Ш Фасетний - найзручніший в умовах застосування елементарної обчислювальної техніки. Ієрархія рахунків має шифри за певними ознаками, однакові ознаки дозволяють об'єднувати однакову інформацію з різних рахунків. Цей підхід розвивав В.Ф.Палій.
Кожний рахунок В Плані рахунків може бути охарактеризований за двома підставами:
а) логісмографічність - число рівнів, на які розпадається рахунок першого порядку;
б) валентність - число рахунків, з якими даний рахунок може кореспондувати.
2. Характеристика класів рахунків та їх взаємозв'язок з формами фінансової звітності
Характеристики плану рахунків можна відобразити у наступній таблиці.
Таблиця 6.1. Характеристика плану рахунків
|
Показники |
Діючий План рахунків |
|
|
Групування рахунків |
10 класів, 0-й клас - позабалансові рахунки |
|
|
Нумерація синтетичних рахунків |
Балансові та позабалансові рахунки - 2 цифри |
|
|
Субрахунки |
Більшість субрахунків до кожного рахунку законодавчо затверджені |
|
|
Нумерація синтетичних рахунків |
Затверджені номери із трьох цифр |
|
|
Аналітичні рахунки |
Відкриваються підприємством самостійно, номери повинні починатись з номеру відповідного рахунку / субрахунку |
План рахунків бухгалтерського обліку складається з наступних класів:
Клас 1. Необоротні активи
Клас 2. Запаси
Клас 3.Кошти, розрахунки та інші активи
Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань
Клас 5. Довгострокові зобов'язання
Клас 6. Поточні зобов'язання
Клас 7. Доходи і результати діяльності
Клас 8. витрати за елементами
Клас 9. Витрати діяльності
Клас 0. Позабалансові рахунки
Балансові рахунки визначено таким чином, щоб їхнє сальдо відповідало сумам, які відображаються у статтях балансу. Розділи І-ІІІ Активу балансу заповнюють на підставі даних рахунків класів1-3, а розділи І-V Пасиву балансу - на підставі даних рахунків класів 4-6.
Дані рахунків класів 7-9, на яких обліковують витрати, доходи і фінансові результати, використовують для складання Звіту про фінансові результати. Дані позабалансових рахунків класу 0 відображають у Примітках до фінансових звітів. Особливу увагу слід звернути на те, що рахунки класів 0-7 є обов'язковими для всіх підприємств, а рахунки класу 9 “Витрати діяльності” ведуть усі підприємства, крім суб'єктів малого підприємництва та організацій, що не здійснюють комерційної діяльності, із відкриттям за власним бажанням рахунків класу 8 ”Витрати за елементами”.
Оскільки використання Плану рахунків передбачено в усіх галузях народного господарства, кожне підприємство розробляє робочий план рахунків залежно від видів діяльності.
Контрольні запитання
1. Що розуміють під планом рахунків?
2. Яке значення Плану рахунків?
3. Ким розроблено і затверджено План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція щодо його застосування?
4. Принципи побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій
5. В чому полягає сутність лінійного способу побудови Плану рахунків?
6. В чому полягає сутність десяткового ієрархічного способу побудови Плану рахунків?
7. Який спосіб побудови Плану рахунків найзручніший в умовах застосування компютерної техніки?
8. За якими двома підставами може бути охарактеризований План рахунків?
9. Для чого розробляється робочий План рахунків і що він являє собою?
Тести для самоконтролю
1. Як можна пояснити логісмографічність:
а)Число рахунків, з якими даний рахунок може кореспондувати
б)Число рівнів, на які розподіляється рахунок
2. Діючий План рахунків поділяється на .___. класів:
а) 9
б) 10
в) 7
3. Який спосіб побудови Плану рахунків найзручніший в умовах застосування комп'ютерної техніки:
а) Лінійний
б) Фасетний
в) Десятковий ієрархічний
4. План рахунків бухгалтерського обліку, який використовувався до 2000 року був побудований за наступним способом:
а) Десятковий ієрархічний
б) Лінійний
в) Фасетний
5. Як можна пояснити валентність в бухгалтерському обліку:
а)Число рахунків, з якими даний рахунок може кореспондувати
б) Число рівнів, на які розподіляється рахунок
6. Хто запропонував варіант десяткової ієрархічної системи побудови Плану рахунків:
а) Дж. Чербоні
б) Е.Шмаленбах
в) В.Ф.Палій
7. Хто із наведених вчених розвивав фасетний спосіб побудови Плану рахунків:
а) Ж.Саварі
б) В.Ф.Палій
в) Е.Шмаленбах
8. За яким способом побудований діючий план рахунків в Україні:
а) Лінійний
б) Фасетний
в) Десятковий ієрархічний
9. В єдиному Плані рахунків передбачено близько _____ синтетичних рахунків:
а) 60
б) 90
в) 80
10. Дані яких класів рахунків використовуються при складанні Звіту про фінансові результати:
а) 5, 6
б) 7, 8, 9
в) 1, 2, 3
ТЕМА 7. ФОРМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ПЛАН ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
1. Облікові регістри, їх класифікація та значення в бухгалтерському обліку.
2. Поняття про форми бухгалтерського обліку.
3. Характеристика діючих форм бухгалтерського обліку.
4. Особливості комп'ютерної форми обліку.
5. Уніфікація обліку.
6. Виправлення помилок в облікових регістрах
Актуальність теми:
Тема розкриває характеристику основних форм бухгалтерського обліку, якими користуються підприємства для відображення даних. Студентам пропонується вивчити поняття облікових регістрів, форми бухгалтерського обліку та ознайомитися з основними діючими формами бухгалтерського обліку.
Навчальні цілі:
Повинні знати: що таке обліковий регістр; які види і форми облікових регістрів використовують в обліку; особливості, значення, переваги і недоліки в застосуванні різних форм обліку; що таке форма обліку; історію формування форм обліку
Повинні вміти: охарактеризувати і навести приклад практичного застосування діючих форм бухгалтерського обліку в Україні
Рекомендована література:
1. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. / Вид. 2-е, доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - с. 374-416
2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. / з-є вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута”, 2003. - с. 269-292
3. Бухгалтерський облік: концептуальні основи теорії. Навчально-практичний посібник / Під заг. ред. Сопко В.В. - ТОВ “Видавничий дім “Професіонал”, Київ, 2004. - с.128-153
4. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. - 6-те вид. - К:А. С. К., 2001. - с.110-125
5. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. -с.94-104
6. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: Знання, 2004.- с.221-260
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
1. Облікові регістри, їх класифікація та значення в бухгалтерському обліку
Вести облікові записи в облікових схемах рахунків практично неможливо. На практиці господарські операції на основі документів, які надійшли до бухгалтерії, відображаються в облікових регістрах. Отже, поточний облік здійснюється в облікових регістрах, що застосовуються в бухгалтерському обліку. Облікові регістри являють собою спеціальні аркуші паперу, розграфлені в таблиці визначеної форми, в якій у певній послідовності записують за рахунками бухгалтерського обліку господарські операції після перевірки й таксування первинних документів.
Обліковий регістр -- це спеціальна таблиця, призначена для відображення документально оформлених господарських операцій в системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації.
Відображення господарських операцій в облікових регістрах називається обліковою реєстрацією. Вона є другим етапом облікових робіт (перший - документація).
Роль облікових регістрів у бухгалтерському обліку полягає передусім у тому, що в них на основі економічної однорідності облікових об'єктів групуються і систематизуються за рахунками всі господарські операції. В результаті отримують дані про стан і рух засобів, джерел їх формування, які потім використовуються для складання звітності, контролю, управління і аналізу господарської діяльності виробничих об'єднань і підприємств.
За даними облікових регістрів складають звітність, яка використовується для керівництва і управління, що підкреслює важливість достовірності звітних даних.
В обліковій практиці застосовують регістри різних форм (рис. 7.1.) Різноманітність форм облікових регістрів зумовлена неоднорідністю господарських операцій. Кожний регістр призначений для відображення операцій за ознакою однорідності облікових об'єктів. Регістри класифікують, що полегшує вивчення і використання їх в обліковій роботі.
Обліковими регістрами називають книги, картки, машинограми і окремі відомості спеціальної форми, призначені для облікових записів.
Бухгалтерські книги - це переплетені аркуші паперу спеціального графлення. Вони широко застосовуються в ролі облікових регістрів. Книги використовуються для відображення в обліку господарських операцій як за синтетичними, так і за аналітичними рахунками. Однак в сучасній практиці бухгалтерського обліку великих підприємств книги в ролі облікових регістрів, особливо регістрів аналітичного обліку, використовуються обмежено. Пояснюється це тим, що вони мають чимало недоліків: незручні в роботі через свою трудомісткість, перешкоджають поділу облікової праці й утруднюють використання в обліку обчислювальної техніки.
Картки - це таблиці спеціальної форми, виготовлені з твердого паперу. Вони мають стандартні розміри і зберігаються в картотеці. Картки широко використовують для аналітичного обліку товарно-матеріальних цінностей тощо. (наприклад, картка складського обліку).
Окремі аркуші (відомості) - це окремі таблиці різного формату зі спеціальним графленням (відомості, журнали, оборотні відомості тощо).
2. Поняття про форми бухгалтерського обліку
У бухгалтерському обліку використовують різні його форми.
Форма бухгалтерського обліку - це сполучення різних регістрів аналітичного і синтетичного обліку, їх взаємозв'язок, послідовність і способи облікових записів з метою узагальнення і одержання звітності.
Згідно з чинним законодавством форму бухгалтерського обліку підприємство обирає самостійно, про що зазначається в Наказі про облікову політику.
Форми бухгалтерського обліку в умовах ручної облікової праці розрізняють за наступними ознаками:
Ш кількістю облікових регістрів, які застосовуються, їх призначенням, змістом, формою та зовнішнім виглядом,
Ш послідовністю та способами записів в облікових регістрах,
Ш зв'язком регістрів хронологічного та систематичного, синтетичного та аналітичного обліку.
В умовах комп'ютеризації облікового процесу зміст форми обліку розширюється і поглиблюється.
3. Характеристика діючих форм бухгалтерського обліку
Журнальна форма обліку. Сучасні процеси реформування вимагають пристосування існуючих форм обліку у відповідності до змін, що відбуваються.
Для відображення в обліку операцій згідно з П(С)БО чинним законодавством рекомендовано використання журнальної форми обліку, яка передбачає складання журналів, відомостей, Головної книги, таблиць аналітичних даних, аркушів-розшифровок, реєстру депонованої заробітної плати, бухгалтерських довідок.
Журнали є основними регістрами синтетичного обліку, а в окремих випадках при невеликому обсязі облікової інформації і регістрами аналітичного обліку. Відомості, аркуші-розшифровки призначені для аналітичного обліку.
Кожному журналу присвоюють постійний номер. В кожному журналі нагромаджуються кредитові обороти декількох рахунків, коди яких зазначені на титульній сторінці журналу.
Підсумки журналів переносяться до Головної книги, побудованої, на відміну від журналів, за дебетовою ознакою. Незважаючи на все це журнальна форма обліку має як переваги, так і недоліки.
Перевагами є:
1) . Скорочення кількості записів та поліпшення техніки обліку
2) Поєднання синтетичного й аналітичного обліку
3) Оперативність
4) Підпорядкування регістрів цілям обліку й аналізу
5) Взаємний контроль записів в облікових регістрах
Недоліками є:
1. Непристосованість до комп'ютерної обробки даних
2. Складна побудова регістрів
3. Високий рівень кваліфікації обліковців.
Меморіально-ордерна форма обліку одержала назву від меморіального ордеру, складанням якого завершується обробка документів. Вона виникла в результаті творчої переробки нової італійської форми бухгалтерського обліку і передбачає складання проводок на кожний первинний документ окремою довідкою в меморіальних ордерах.
Основними принципами меморіально-ордерної форми обліку є:
Ш Оформлення бухгалтерських проводок меморіальними ордерами
Ш Поділ синтетичного обліку на хронологічний і систематичний
Ш Ведення аналітичного обліку на картках
Ш Особлива будова Головної книги, яка розкриває кореспонденцію
рахунків.
Перевагами даної форми обліку є:
1. Достатньо проста побудова
2. Наочність записів
3. В будь-який час можна одержати баланс по рахунках
4. Можливість розподілу облікової роботи між спеціалістами різного рівня
Недоліками даної форми обліку є:
Багаторазовість записів
Відрив синтетичного обліку від аналітичного
Тривалість облікового циклу робіт
Незручність перевірки взаємних розрахунків.
Форма обліку Журнал-Головна
На підприємствах, що мають невелику кількість синтетичних рахунків, може застосовуватись один із спрощених варіантів меморіально-ордерної форми обліку, який прийнято називати формою “Журнал-Головна”. При цьому варіанті хронологічна реєстрація меморіальних ордерів поєднується з записами по синтетичних рахунках в одній книзі, яка має назву “Журнал-Головна”.
При застосуванні даної форми обліку більшість операцій протягом місяця групуються у допоміжних накопичувальних відомостях. За цими відомостями раз на місяць складаються меморіальні ордери.
Дані з меморіальних ордерів щомісяця заносять до регістру синтетичного обліку - книги «Журнал-Головна», яка являє собою оборотньо-сальдовий баланс підприємства та є підставою для складання сальдового балансу встановленої форми.
Перевагами даної форми обліку є:
Контроль записів
Наочність
Простота в навчанні
Недоліками даної форми обліку є:
1. Незручність
2. Обмежена кількість рахунків
3. Обмеженість в розподілі облікової праці.
Спрощена форма обліку.
Невеликі (малі) підприємства використовують спрощену форму ведення бухгалтерського обліку, яка ведеться:
Ш За простою формою бухгалтерського обліку (без використання регістрів обліку майна малого підприємства)
Ш За формою обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства.
При використанні спрощеної форми обліку використовують книги обліку господарських операцій, в яких відображають залишки на бухгалтерських рахунках та реєструють усі операції здійснені на підприємстві у хронологічній послідовності.
4.Особливості комп'ютерної форми обліку
На сьогодні більшість підприємств ведуть комп'ютерну форму обліку, яка передбачає наявність ряду компонентів, без яких неможливе її створення, а саме:
Ш Методологічне забезпечення
Ш Інформаційне забезпечення
Ш Технічне забезпечення
Ш Програмне забезпечення
Ш Організаційне забезпечення.
Сучасна комп'ютерна форма обліку базується на використанні персональних комп'ютерів (ПК) та обчислювальних мереж.
За допомогою одноразового введення інформації забезпечується єдність інформаційної бази.
Особливістю комп'ютерної форми бухгалтерського обліку є те, що її існування неможливе без конкретної комп'ютерної програми. Облікові регістри різних програм є схожими, але не однаковими.
Технологічний процес обробки інформації при даній формі обліку можна поділити на три етапи:
Ш Збір і реєстрація первинних даних для обробки на ПК
Ш Формування масивів облікових даних
Ш Отримання результатів за звітний період на запит користувача.
Застосування комп'ютерів дозволяє ефективно вирішити проблему аналітичного обліку.
Основним недоліком комп'ютерної форми обліку є висока вартість програмного та технічного забезпечення.
5.Уніфікація обліку
Уніфікація обліку - саме поняття, яке охоплює багато сторін його організації: нормативні акти, що видаються органами господарського управління і регулюють методологічні питання обліку і звітності, одноманітне і однозначне тлумачення облікових показників, первинний облік, систему синтетичних рахунків і їх кореспондентські зв'язки, форму обліку тощо.
Через уніфікацію і здійснюється єдність обліку. Уніфікація полегшує документацію господарських операцій та механізацію обліку.
Отже, уніфікація обліку - це ведення обліку в різних підприємствах за єдиною методологією, єдиними формами облікових регістрів та типовому плану рахунків.
Вона має велике значення для організації бухгалтерського обліку, підготовки та використання облікових кадрів. Однак для відображення специфічних особливостей діяльності підприємств різних галузей потрібно в певних випадках застосовувати різноманітні форми обліку, рахунки та облікові регістри.
6.Виправлення помилок в облікових регістрах
Облікові регістри слід вести акуратно, без помарок і підчисток. В бухгалтерському обліку застосовують такі методи виправлення допущених помилок:
Ш коректурний;
Ш додаткових записів;
Ш „червоного сторно".
Суть коректурного методу виправлення помилок в облікових регістрах полягає в тому, що неправильний запис закреслюють тонкою рискою так, щоб було видно закреслене, поряд пишуть правильну суму, яку засвідчує підписом особа, що зробила виправлення, та проставляють дату здійснення виправлення.
Спосіб додаткових записів застосовують у тих випадках, коли бухгалтерське проведення складене правильно, але в меншій сумі, ніж фактично виконана господарська операція. Наприклад, на підприємстві відпущено зі складу на виробництво матеріалів у сумі 1000 грн. В обліковому реєстрі ця операція записана в сумі 800 грн. Тобто допущена помилка знижена сума операції на 200 грн. У такому разі роблять додатковий запис у реєстрі на момент виявлення помилки на суму 200 грн. .тобто по Д - ту 23 К - ту 201 200 грн., який також звіряють.
Спосіб „червоного сторно" використовують в таких випадках:
Ш коли допущена помилка в кореспонденції рахунків;
Ш коли записана операція не відбулася;
Ш коли відображена в реєстрі сума господарської операції більша, ніж фактичний розмір її виконання.
Суть способу „червоного сторно" полягає у тому, що неправильний бухгалтерський запис сторнують ( анулюють ) складанням такого самого бухгалтерського проведення і в тій самій сумі , тільки червоним чорнилом. Після сторнування роблять правильний запис, виправлення завіряють підписами. Наприклад. В касу з поточного рахунку одержали 3000 грн. У бухгалтерському регістрі зроблено запис: Д - ту 23 К - ту 31 = 3000, тобто допущено помилку в кореспонденції рахунків. Для виправлення допущеної помилки спочатку неправильний запис сторнують (записують червоним чорнилом): Д -ту 23 К -ту 31= 3000 Пізніше роблять правильний запис: Д-ту 30 К-ту 31=3000.
Контрольні запитання
1. Що таке обліковий регістр?
2. За якими ознаками і на які групи класифікують облікові регістри?
3. Назвіть форми бухгалтерського обліку. Що покладено в основу їх класифікації?
4. В чому полягає сутність меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку?
5. Які переваги та недоліки має меморіально-ордерна форма обліку?
6. В чому полягає сутність журнальної форми бухгалтерського обліку?
7. Які переваги та недоліки має журнальна форма обліку?
8. Яке програмне забезпечення має комп'ютерна форма обліку?
Тести для самоконтролю
1.Чи можуть підприємства самостійно обирати форму бухгалтерського обліку:
а) так
б) так, якщо вона відповідає загальним методичним принципам
в) ні
2. Під обліковим регістром розуміють:
а) первинні документи
б) звітні форми
в) правильної відповіді не запропоновано
3. Бухгалтерські регістри за способом їх заповнення поділяють на:
а) ручні та машинні
б) систематизовані та хронологічні
в) синтетичні та аналітичні
4. Головна книга ведеться:
а) при журнальній формі обліку
б) при Журнал-Головній формі обліку
в) в обох випадках
5. Основними регістрами журнальної форми обліку є:
а) Головна книга
б) журнали
в) журнали, допоміжні до них відомості та Головна книга
6. Яка ознака покладена в побудову Головної книги при журнальній формі обліку:
а) довільна
б) дебетова
в) кредитова
7. У Головну книгу із журналів заносяться:
а) дебетові обороти
б) кредитові обороти
в) взагалі нічого не заноситься
8. Особливі риси карток полягають в наступному:
а) як правило, картки застосовують на обмежених ділянках облікової роботи
б) для їх зберігання застосовують картотеки
в) всі відповіді правильні
9. Виявлені помилки в облікових записах виправляють способом:
а) додаткових проводок
б) пунктирування
в) вибірки
10. Записи “сторно” застосовують:
а) ануляції помилкових записів
б) уточненні показників у записах
в) ануляції помилкових записів та уточненні показників
11. Бухгалтер допустив помилку у поточних записах журналу. Чи можна у цьому випадку виправляти в журналі:
а)ні
б) так, способом коректури
в)так, додатковим записом
ТЕМА 8. ОБЛІК ГОСПОДАРСЬКИХ ПРОЦЕСІВ
ПЛАН ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
1. Облік процесу придбання.
2. Облік процесу виробництва та формування собівартості готової продукції.
3. Облік процесу продажу, формування та розподілу результатів господарювання.
Актуальність теми:
Тема надає інформацію про господарські процеси, які можуть відбуватися на підприємстві. Студентам пропонується вивчити , яким чином відображаються в обліку процеси придбання, виробництва та реалізації.
Навчальні цілі:
Повинні знати: що таке процес постачання; основні завдання процесу придбання; за якою вартістю зараховуються на баланс необоротні активи; що таке первісна, переоцінена і залишкова вартість; якими документами оформляється придбання необоротних та оборотних активів.
Повинні вміти: відображати на рахунках бухгалтерського обліку процес придбання основних засобів, нематеріальних активів, виробничих запасів; охарактеризувати рахунки, призначені для обліку процесу виробництва ; визначати фінансовий результат від реалізації.
Рекомендована література:
1. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. / Вид. 2-е, доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - с. 274-328
2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. / з-є вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута”, 2003. - с. 182-232
3. Бухгалтерський облік: концептуальні основи теорії. Навчально-практичний посібник / Під заг. ред. Сопко В.В. - ТОВ “Видавничий дім “Професіонал”, Київ, 2004. - с.83-96
4. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: Знання, 2004.- с.180-213
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
1. Облік процесу придбання
Процес придбання - це сукупність операцій по забезпеченню підприємства засобами виробництва, необхідними для здійснення господарської діяльності.
В процесі придбання відбувається заготівля всього необхідного для процесу виробництва, а саме: основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних активів, сировини та матеріалів тощо.
Основними завданнями процесу придбання є:
Ш Правильне і своєчасне встановлення обсягів оборотних і оборотних активів
Ш Виявлення всіх витрат, пов'язаних із заготівлею засобів та предметів праці
Ш Визначення фактичної собівартості придбаних засобів і предметів праці
Ш Визначення результатів постачальницької діяльності.
Порядок формування вартості придбаних засобів і предметів праці залежить від виду витрат, понесених при їх придбанні.
Активи, які надходять на підприємство і використовуються в процесі виробництва продукції та її реалізації поділяються на оборотні й необоротні.
Розглянемо облік оборотних та необоротних активів.
Під виробничими запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Велике значення для обліку запасів має його правильна організація та основні принципи побудови, за які відповідає керівник підприємства.
Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси встановлюється П(С)БО 9 „Запаси".
Синтетичний облік виробничих запасів здійснюється на активному рахунку 20 „Виробничі запаси”. Аналітичний облік запасів ведеться у відповідності до їх номенклатури. Номенклатура - перелік окремих видів, найменувань та сортів матеріалів, які використовуються на підприємстві.
Виробничі запаси можуть надходити на підприємство шляхом придбання у постачальника, в результаті обміну, виготовлення власними силами, внесеними до статутного капіталу, безоплатного одержання тощо.
При надходженні виробничі запаси оцінюються і зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає всі витрати на придбання, обробку та інші витрати, що виникли під час їх доставки до місця знаходження і доведення їх до необхідного стану.
Облікові записи в обліку здійснюються на основі первинних документів.
Договір купівлі-продажу є основним документом, який визначає права і обов'язки постачальників і покупців. В договорі наводяться найменування і кількість товарів, їх ціна, строки поставки, порядок розрахунків тощо.
На підставі договорів підприємство-продавець складає рахунок, що підлягає оплаті покупцем. Після здійснення оплати рахунку матеріальні цінності відпускаються підприємству-покупцю, як правило, за накладною, яка є основним документом з руху запасів.
При придбанні запасів приймають участь додатково такі бухгалтерські документи:
Ш довіреність -- призначена для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів,
Ш акт списання бланків довіреностей - призначений для списання використаних бланків довіреностей,
Ш журнал реєстрації довіреностей - призначений для реєстрації виданих довіреностей та розписки в їх отриманні,
Ш прибутковий ордер - використовується на складі, заповнюється в день надходження запасів при відсутності розбіжностей з документами постачальника, при оприбуткуванні запасів з переробки,
Ш акт про приймання матеріалів - застосовується при прийнятті матеріалів, якщо є розбіжності з документами постачальника, або коли виробничі запаси надійшли без документів. Використовується для обліку надходження запасів і для направлення листа-претензії постачальнику.
Придбання сировини у постачальників здійснюється за договірними цінами. Така вартість називається купівельною. Крім того, в процесі їх доставки до місця зберігання виникають транспортно-заготівельні витрати: оплата перевезення вантажів, витрати з їх навантаження і розвантаження тощо. Купівельна вартість в сумі з транспортно-заготівельними витратами складає фактичну собівартість придбаних запасів.
Основні операції з надходження виробничих запасів:
1. оприбутковано виробничі запаси, виготовлені власними силами Д-т 20 К-т 23,
2. оприбутковано виробничі запаси, придбані підзвітною особою Д-т 20 К-т 372,
3. оприбутковано виробничі запаси як внесок до статутного капіталу Д-т 20 К-т 46,
4. оприбутковано виробничі запаси, придбані у постачальника Д-т 20 К-т 63
5. оприбуткування безоплатно отриманих запасів Д-т 20 К-т 719 “Інші доходи від операційної діяльності”
Облік процесу придбання виробничих запасів можна вести:
Ш за фактичною собівартістю,
Ш за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат,
Ш за обліковими цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат.
Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду інтим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Основним законодавчим актом з регулювання обліку основних засобів виступає Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", в якому зазначається трактування поняття основних засобів, поділ основних засобів на групи, оцінка основних засобів, амортизація основних засобів, відображення в звітності та багато іншого.
Придбанні основні засоби зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю.
Первісна вартість придбаних основних засобів включає:
Ш суми, що сплачуються постачальникам за придбаний актив або підрядникам за виконані роботи за вирахуванням суми податку на додану вартість;
Ш суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;
Ш витрати, пов'язані зі сплатою збору за реєстрацію, державного мита, ввізного мита, інших обов'язкових платежів;
Ш витрати, пов'язані зі страхуванням ризиків доставляння;
Ш витрати, пов'язані з монтажем, налагоджуванням основних засобів;
Ш інші витрати, пов'язані з приведенням у робочий стан придбаних основних засобів.
Не включаються до складу первісної вартості основних засобів витрати, пов'язані з виплатою відсотків за користування позиковими коштами, взятими для придбання або створення таких засобів.
Переоцінена вартість - вартість основних засобів після їх переоцінки.
Залишкова вартість - це первісна або переоцінена вартість основних засобів за вирахуванням суми нарахованого зносу.
Під зносом основних засобів розуміють економічний вартісний показник втрати об'єктом основних засобів їх первісної вартості з початку їх корисного використання.
Основні засоби використовуються тривалий час. За цей проміжок часу відбувається, з одного боку, процес зносу, протягом якого основні засоби поступово втрачають свою вартість, а з іншого боку - процес створення джерел, необхідних для їх відтворення і, нарешті - процес придбання, протягом якого основні засоби відтворюються. Амортизація в бухгалтерському обліку означає віднесення на витрати звітного періоду частини вартості необоротних активів, використання яких було однією з умов отримання в цьому періоді продукції та доходів.
Формування первісної вартості придбаних або створених основних засобів відображається на рахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 “Основні засоби”. Цей рахунок призначено для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесеш до складу основних засобів.
За дебетом рахунку 10 відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первинною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об'єкта, сума до оцінки вартості об'єкта основних засобів. За кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активом, а також у разі часткової ліквідації, сума оцінки основних засобів.
Аналітичний облік основних засобів ведеться окремо по кожному об'єкту за допомогою інвентарних карток, які відкриваються в одному примірнику на кожен об'єкт основних засобів і містять дані про найменування об'єкта, його інвентарний номер, назву підприємства-виробника, дані про первісну вартість, джерела придбання, коротку характеристику об'єкта. Придбання необоротних активів (основних засобів) підприємства здійснюють у порядку інвестиційної діяльності, а витрачені кошти характеризують як капітальні інвестиції.
1. Облік процесу придбання
Процес придбання - це сукупність операцій по забезпеченню підприємства засобами виробництва, необхідними для здійснення господарської діяльності.
Основними завданнями процесу придбання є:
Ш Правильне і своєчасне встановлення обсягів оборотних і оборотних активів
Ш Виявлення всіх витрат, пов'язаних із заготівлею засобів та предметів праці
Ш Визначення фактичної собівартості придбаних засобів і предметів праці
Ш Визначення результатів постачальницької діяльності.
Порядок формування вартості придбаних засобів і предметів праці залежить від виду витрат, понесених при їх придбанні.
Активи, які надходять на підприємство і використовуються в процесі виробництва продукції та її реалізації поділяються на оборотні й необоротні.
Необоротними називають активи, призначені для використання більше одного року. До них відносяться основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові та капітальні інвестиції тощо.
Оборотні активи - це активи, призначені для реалізації або споживання в процесі діяльності підприємства протягом операційного циклу. До них відносяться виробничі запаси, малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), напівфабрикати, готову продукцію, товари, грошові кошти тощо.
Розглянемо облік оборотних та необоротних активів.
Під виробничими запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Велике значення для обліку запасів має його правильна організація та основні принципи побудови, за які відповідає керівник підприємства.
Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси встановлюється П(С)БО 9 „Запаси".
Синтетичний облік виробничих запасів здійснюється на активному рахунку 20 „Виробничі запаси”. Аналітичний облік запасів ведеться у відповідності до їх номенклатури. Номенклатура - перелік окремих видів, найменувань та сортів матеріалів, які використовуються на підприємстві.
Виробничі запаси можуть надходити на підприємство шляхом придбання у постачальника, в результаті обміну, виготовлення власними силами, внесеними до статутного капіталу, безоплатного одержання тощо.
При надходженні виробничі запаси оцінюються і зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає всі витрати на придбання, обробку та інші витрати, що виникли під час їх доставки до місця знаходження і доведення їх до необхідного стану.
Облікові записи в обліку здійснюються на основі первинних документів.
Договір купівлі-продажу є основним документом, який визначає права і обов'язки постачальників і покупців. В договорі наводяться найменування і кількість товарів, їх ціна, строки поставки, порядок розрахунків тощо.
На підставі договорів підприємство-продавець складає рахунок, що підлягає оплаті покупцем. Після здійснення оплати рахунку матеріальні цінності відпускаються підприємству-покупцю, як правило, за накладною, яка є основним документом з руху запасів.
При придбанні запасів приймають участь додатково такі бухгалтерські документи:
Ш довіреність
Ш акт списання бланків довіреностей
Ш журнал реєстрації довіреностей
Ш прибутковий ордер
Ш акт про приймання матеріалів
Придбання сировини у постачальників здійснюється за договірними цінами. Така вартість називається купівельною. Крім того, в процесі їх доставки до місця зберігання виникають транспортно-заготівельні витрати: оплата перевезення вантажів, витрати з їх навантаження і розвантаження тощо. Купівельна вартість в сумі з транспортно-заготівельними витратами складає фактичну собівартість придбаних запасів.
Основні операції з надходження виробничих запасів:
1. оприбутковано виробничі запаси, виготовлені власними силами Д-т 20 К-т 23,
2. оприбутковано виробничі запаси, придбані підзвітною особою Д-т 20 К-т 372,
3. оприбутковано виробничі запаси як внесок до статутного капіталу Д-т 20 К-т 46,
4. оприбутковано виробничі запаси, придбані у постачальника Д-т 20 К-т 63
5. оприбуткування безоплатно отриманих запасів Д-т 20 К-т 719 “Інші доходи від операційної діяльності”
Облік процесу придбання виробничих запасів можна вести:
Ш за фактичною собівартістю,
Ш за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат,
Ш за обліковими цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат.
Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Основним законодавчим актом з регулювання обліку основних засобів виступає Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", в якому зазначається трактування поняття основних засобів, поділ основних засобів на групи, оцінка основних засобів, амортизація основних засобів, відображення в звітності та багато іншого.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
Придбанні основні засоби зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю.
Первісною вартістю основних засобів, придбаних за плату, визнається фактичних витрат підприємства на їх придбання, спорудження та виготовлення, за виключенням податку на додану вартість та інших податків, що відшкодовуються підприємству.
Первісна вартість придбаних включає:
Ш суми, що сплачуються постачальникам за придбаний актив або підрядникам за виконані роботи за вирахуванням суми податку на додану вартість;
Ш суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;
Ш витрати, пов'язані зі сплатою збору за реєстрацію, державного мита, ввізного мита, інших обов'язкових платежів;
Ш витрати, пов'язані зі страхуванням ризиків доставляння;
Ш витрати, пов'язані з монтажем, налагоджуванням основних засобів;
Ш інші витрати, пов'язані з приведенням у робочий стан придбаних основних засобів.
Не включаються до складу первісної вартості основних засобів витрати, пов'язані з виплатою відсотків за користування позиковими коштами, взятими для придбання або створення таких засобів.
Переоцінена вартість - вартість основних засобів після їх переоцінки.
Залишкова вартість - це первісна або переоцінена вартість основних засобів за вирахуванням суми нарахованого зносу.
Під зносом основних засобів розуміють економічний вартісний показник втрати об'єктом основних засобів їх первісної вартості з початку їх корисного використання.
Основні засоби використовуються тривалий час. За цей проміжок часу відбувається, з одного боку, процес зносу, протягом якого основні засоби поступово втрачають свою вартість, а з іншого боку - процес створення джерел, необхідних для їх відтворення і, нарешті - процес придбання, протягом якого основні засоби відтворюються.
Амортизація в бухгалтерському обліку означає віднесення на витрати звітного періоду частини вартості необоротних активів, використання яких було однією з умов отримання в цьому періоді продукції та доходів.
Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 “Основні засоби”. Цей рахунок призначено для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесеш до складу основних засобів.
За дебетом рахунку 10 відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первинною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об'єкта, сума до оцінки вартості об'єкта основних засобів. За кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активом, а також у разі часткової ліквідації, сума оцінки основних засобів.
Аналітичний облік основних засобів ведеться окремо по кожному об'єкту за допомогою інвентарних карток, які відкриваються в одному примірнику на кожен об'єкт основних засобів і містять дані про найменування об'єкта, його інвентарний номер, назву підприємства-виробника, дані про первісну вартість, джерела придбання, коротку характеристику об'єкта.
Придбання необоротних активів (основних засобів) підприємства здійснюють у порядку інвестиційної діяльності, а витрачені кошти характеризують як капітальні інвестиції.
2. Облік процесу виробництва та формування собівартості готової продукції
Основною метою виробничого підприємства є випуск продукції. Випуск будь-якої продукції потребує здійснення певних витрат, які впливають на величину собівартості.
Під процесом виробництва розуміють сукупність господарських операцій, пов'язаних з виготовленням продукції.
Він здійснюється під дією засобів праці і самої праці на предмети праці. Це зумовлює відповідні затрати підприємства на виробництво продукції: вартість матеріалів, що витрачені на виробництво продукції; заробітної плати, нарахованої робітникам та відрахувань від їх заробітної плати на соціальні заходи: амортизацію основних засобів, зайнятих у виробництві та інші витрати. Окрім даних витрат підприємство здійснює витрати , пов'язані з обслуговуванням виробництва і управлінням даним виробництвом.
Національні стандарти бухгалтерського обліку ( П(С)БО “Витрати”) трактують витрати як зменшення економічної вигоди у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок вилучення або розподілу власниками).
Витрати виробництва - вираження в грошовій формі поточних витрат трудових, матеріальних, фінансових та інших видів ресурсів на виробництво продукції.
Подобные документы
Поняття про бухгалтерський баланс та його побудову, господарські операції та їхній вплив на статті балансу. Рахунки бухгалтерського обліку, суть подвійного запису, синтетичний і аналітичний облік. Плани та класифікація рахунків бухгалтерського обліку.
реферат [28,2 K], добавлен 09.11.2010Бухгалтерський облік як інформаційна система. Балансове узагальнення. Предмет і методи бух обліку. Бухгалтерські рахунки та подвійний запис. Документи як джерело первинної операції. Техніка і форми бухгалтерського обліку. Бухгалтерська звітність.
шпаргалка [80,5 K], добавлен 20.12.2006Рахунки бухгалтерського обліку, їх зміст, будова. Метод подвійного запису. Синтетичні і аналітичні рахунки, їх взаємозв'язок. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку. Процес виявлення, реєстрації та передачі інформації про діяльність підприємств.
курсовая работа [93,5 K], добавлен 17.11.2015Сутність, функції, мета та особливості бухгалтерського обліку. Предмет та об'єкти бухгалтерського обліку. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Метод бухгалтерського обліку. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри.
книга [63,2 K], добавлен 09.10.2008Бухгалтерський облік та його об’єктивна необхідність. Рахунки бухгалтерського обліку та їх призначення. Помилки в обліку та способи їх виправлення. Первинний облік виробничих запасів. Облік витрат та облік доходів від іншої звичайної діяльності.
контрольная работа [265,6 K], добавлен 18.12.2008Класифікація майна підприємства за складом (засоби) та за джерелами утворення. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення, структура. Визначення кінцевих залишків по рахункам. Синтетичний й аналітичний облік. Подвійний запис і кореспонденції рахунків.
шпаргалка [38,3 K], добавлен 16.11.2011Бухгалтерський облiк, предмет та методи вивчення. Структура та елементи бухгалтерського балансу, принципі та етапи його формування. Вартісне вимірювання і облік основних господарських процесів. Облікова реєстрація та форми бухгалтерського обліку.
курс лекций [876,1 K], добавлен 03.03.2012Сутність бухгалтерського обліку, його принципи та об’єкти. Метод бухгалтерського обліку. Система бухгалтерського обліку. Облік грошових коштів. Облік інвестицій. Облік необоротних активів. Облік запасів. Облік готової продукції, товарів та реалізації.
курс лекций [92,0 K], добавлен 15.11.2008Господарські операції на підприємстві та місце в них рахунків бухгалтерського обліку. Класифікація рахунків на активні та пасивні, їх відмінні риси та призначення. Історія створення подвійного запису. Документування як обов’язків елемент методу обліку.
контрольная работа [31,0 K], добавлен 07.07.2009Принципи організації бухгалтерського обліку. Рахунки синтетичного й аналітичного обліку. Облік активів, зобов'язань, власного капіталу. Облік основних засобів, їх амортизації. Облік витрат та фінансових результатів. Облік витрат діяльності підприємства.
реферат [35,6 K], добавлен 24.12.2012
