Організація обліку виробничих запасів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Огляд літератури

2. Організаційно-економічна характеристика господарства

3. Стан організації обліку та аудиту виробничих запасів

3.1 Економічний зміст і завдання обліку виробничих запасів

3.2 Організація складського господарства та облік на складі

3.3 Оцінка виробничих запасів

3.4 Первинний облік виробничих запасів

3.5 Синтетичний і аналітичний облік виробничих запасів

3.6 Інвентаризація виробничих запасів та відображення її результатів в обліку

3.7 Аудит виробничих запасів

4. Шляхи удосконалення обліку виробничих запасів

4.1 Основні напрями удосконалення обліку в Україні

4.2 Удосконалення первинного обліку виробничих запасів

4.3 Організація обліку виробничих запасів при автоматизованій формі обліку

Висновки і пропозиції

Список літератури

Додаток

облік аудит виробничий запас інвентаризація

Вступ

Актуальність теми. Тенденції, що склалися в розвитку як світової економіки, так і економіки України початку ХХІ ст.. вимагають якісного облікового забезпечення діяльності суб'єктів економічних відносин. Саме тому виникла необхідність реформування обліку, звітності й аудиту в Україні. При цьому однією із головних передумов ефективної роботи господарських одиниць є досконала організація облікового процесу в підприємстві. Ведення обліку на високому професійному рівні забезпечує чітке функціонування всіх структурних підрозділів і підприємства в цілому. На основі даних бухгалтерського обліку складають фінансову, податкову, статистичну та інші види звітності, приймають важливі управлінські рішення, від яких залежить подальша доля підприємства.

Враховуючи це, велика увага повинна приділятися повноті, правдивості й неупередженості таких даних. Проте часто поточний і зведений облік не відповідають дійсному стану справ.

Відбувається це з причин, які прямо не залежать від організації обліку: виникнення розбіжностей між підприємством та його контрагентами з приводу певних вимог і зобов'язань, незадовільний стан складського господарства, порушення правил зберігання матеріальних цінностей та дія на них природних (біологічних, хімічних, фізичних) чинників, зловживання матеріально відповідальних осіб.

Дослідження різних аспектів проблем обліку товарно-матеріальних цінностей, основ інвентаризації їх, а також напрацюванню підходів до практичного здійснення інвентаризаційного процесу присвятили свої праці такі відомі вчені сучасності як: Я.В.Соколов, Н.М.Грабова, В.В.Сопко, М.Ф.Огійчук, В.Я.Плаксієнко, Ф.Ф.Бужинець, М.В.Кутельний, М.Т.Білуха, Л.К.Сук. разом з тим, окремі положення, що стосуються класифікації оцінки, первинного обліку виробничих запасів потребують подальшого удосконалення. Все вищесказане обумовило вибір теми дипломної роботи.

Мета і завдання роботи. Метою дослідження є узагальнення і подальша розробка теоретико-методологічних та практичних засад організації обліку виробничих запасів.

Досягнення поставленої мети обумовило постановку і вирішення наступних завдань:

- узагальнити теоретичні підходи до визнання соціально-економічного змісту запасів;

- проаналізувати стан організації первинного обліку виробничих запасів, виявити недоліки в його організації;

- проаналізувати стан організації синтетичного і аналітичного обліку виробничих запасів;

- запропонувати уніфіковані форми первинних документів по обліку витрачання товарно матеріальних цінностей;

- розробити організаційно методичні міроприємства по впровадженню автоматизованої форми обліку;

- напрацювання нових підходів до здійснення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Предметом дослідження виступають теоретичні, методологічні та практичні аспекти обліку виробничих запасів в СТОВ „Мрія” Куп'янського району Харківської області.

В останні роки значно зросла вартість сировини і матеріалів, а в сільськогосподарському виробництві питома вага матеріальних витрат становить понад 60% реальної їх суми. Розвиток ринкових відносин підвищує вимоги до бухгалтерського обліку як важливої функції управління економікою на рівні підприємства. В сучасних умовах виграє той, хто виробляє продукцію високої якості з мінімальними витратами. Тому задачею бухгалтерського обліку є посилення його впливу на процес ресурсозбереження і підвищення рівня управління матеріальними ресурсами. Облік виробничих запасів виступає з одного боку, як засіб інформації, а з другого - як засіб контролю за використанням матеріальних цінностей. Удосконалення обліку матеріальних ресурсів повинно розглядатися як постійно діючий фактор забезпечення зростання обсягів виробництва.

Методи та інформаційні джерела дослідження. Методологічною і теоретичною основою при написанні дипломної роботи явились нормативні і законодавчі акти, а також наукові статті вчених-економістів аграрників. При написані роботи були використані дані первинного, синтетичного і аналітичного обліку і фінансової звітності.

При написанні дипломної роботи були використані такі економіко-статистичні методи: метод абсолютних і відносних величин; метод середніх величин; метод динаміки; вибірковий метод.

Структура та обсяг дипломної роботи. Дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних літературних джерел, який налічує 49 найменувань. Загальний обсяг дипломної роботи …сторінок і містить …таблиць, … рисунків, …додатків.

1. Огляд літератури

Сільське господарство - одна із основних галузей економіки України. Але можливості аграрного сектору використовують не повністю. Економічні реформи проводяться не послідовно і поки, що не забезпечили підвищення ефективності і продуктивності праці. Лінник М. зазначає, що розвиток сільського господарства практично у всіх країнах світу, і в першу чергу у високорозвинених країнах, опирається на допомогу держави [ ].

Про потребу державного регулювання та підтримку сільськогосподарського виробництва йде мова в статті доктора економічних наук Прейчера Д. [ ]. Спираючись на досвід країн Заходу, ставить найбільш актуальні та ефективні напрямки державного регулювання сільськогосподарського виробництва:

- формування законодавчої бази, яка б гарантувала право власності товаровиробника;

- виділення державних субсидій;

- валютно-фінансове регулювання та захист від інфляції;

- захист вітчизняних товаровиробників на вітчизняному та світовому ринках;

- регламентація стандартів та якості продукції;

- стимулювання впровадження науково-технічного прогресу;

- контроль за раціональним використанням природних ресурсів [ ].

Сільськогосподарські підприємства є суб'єктами підприємницької діяльності, їх функціонування регламентується різноманітними законами, головними з яких є: „Про власність” [ ], „Про господарські товариства” [ ]., „Про сільськогосподарську кооперацію” [ ].

Важливе значення в сучасних умовах для досягнення стабілізації економіки АПК має Указ Президента „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 3 грудня 1999 року [ ]. Цим указом започаткований новий етап аграрної реформи в країні, який спрямовується на перенесення центра ваги соціально-економічних перетворень безпосередньо у виробничу сферу на місцях.

В даному нормативному акті йдеться насамперед повільний вибір раціональних для конкретних умов господарської діяльності організаційно правових структури, про передачу земель у приватну власність, про практичне застосування системи орендної плати, про створення реальних умов розвитку агропромислового виробництва на ринкових засадах.

Зазначаємо, що Україна освоює власну модель аграрної політики, що потребує опрацювання та її практичної реалізації, методології і практики переведення сільського господарства як і всього аграрно-промислового виробництва на принципово нові засади розвитку. У вирішенні проблем, пов'язаних з реформуванням нової реалізації структура сільськогосподарського виробництва виключне значення має науково-обгрунтована організація бухгалтерського обліку [ ].

З таким рішенням погоджується професор Пучко М. в своїй статті він відмічає, що „... бухгалтерський облік необхідний для відображення інфляційних процесів з метою одержання достовірної інформації про склад господарських засобів, джерел їх формування і господарських процесів” [ ].

„На сучасному етапі економічного розвитку держави один із основних факторів остаточного подолання кризових явищ (на думку Жолобчука Т.) є реформування законодавства в цілому, у тому числі податкового обліку, який виступає регулятором економічних відносин. Україна розбудовує ринкові відносин, маючи за мету інтеграцію у світову економіку. Важливою умовою досягнення мети є створення системи бухгалтерського обліку на рівні міжнародних стандартів” [ ].

Система бухгалтерського обліку, що існувала в умовах планової економіки, була обумовлена суспільним характером власності та потребами державного управління економікою. Зміна системи суспільних відносин передбачає необхідність адекватної трансформації вітчизняного бухгалтерського обліку” - зазначає у своїй статті Ложніков І. [ ].

Указом Президента України „Про перехід України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системи обліку та статистики” від 23.05.92 р. [ ] передбачено інтеграцію країни у світові економічні відносини та перебудову системи економічної інформації відповідно до міжнародних стандартів.

Проблема створення міжнародних бухгалтерських стандартів виникла у зв'язку з діяльністю транснаціонального капіталу, який функціонує в країнах з різними системами обліку і вимог звітності.

Для правильного тлумачення звітності як в країні виникнення, так і в країні базування були розроблені загальноприйняті (міжнародні) бухгалтерські принципи.

Вивчення зарубіжного досвіду в цій сфері і його впровадження сприятиме інтеграції України в загальноєвропейський та Світовий ринок [ ].

Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 1998 р. №1706 затвердив Програму реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів [ ].

Виконання Програми реформування бухгалтерського обліку передбачає розробку і запровадження 28 стандартів бухгалтерського обліку, важливим завданням останніх є забезпечення користувачів повною зрозумілою та об'єктивною інформацією про фінансовий стан та фінансові результати діяльності господарських суб'єктів.

Основи нової системи бухгалтерського обліку закладені в Законі України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року [ ]. Саме цей закон встановив основі принципи бухгалтерського обліку.

До цього часу принципи бухгалтерського обліку встановлювалися розрізненими актами, виданими Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів. Не зважаючи на те, що ці нормативні документів зазнавали постійних змін і доповнень, а також наявність багатьох інших нормативних актів, які регулюють окремі питання бухгалтерського обліку дуже часто залишалися невирішеними. Тому такі активні заходи, як прийняття Закону викликають оптимізм у всіх безпосередньо зацікавлених осіб [ ].

Основу будь-якого господарювання складаюсь господарські засоби і трудові ресурси. Господарські засоби класифікуються за різними ознаками. За послідовністю руху в процесі господарювання виділяють специфічну їх групу - виробничі запаси. Вони виступають провідною умовою поновлення виробництва.

З цих причин достовірна і своєчасна інформація про їх наявність і рух виробничих запасів у визначній мірі впливає на успіх його перебігу. Як відмічає С.Токар [ ].

За ринкових умов господарювання для більшості підприємств досить гострою є проблема ефективного використання запасі. Вирішення цього питання потребує економічного обгрунтована класифікація виробничих запасів.

Автором статті О. Сайко [ ] зроблено спробу уточнити методику поділу запасів на виробничі, що призначені для виробництва продукції, та запасів, які безпосередньо не використовуються у виробничому процесі, а забезпечують його здійснення із врахуванням особливостей підприємств молочної промисловості. Дається пропозиція щодо деталізації субрахунків по рахунках виробничих запасів. Деталізація окремих субрахунків з обліку виробничих запасів дасть змогу спростити отримання бухгалтерської інформації про їх ефективне використання у процесі виробництва для прийняття управлінських рішень щодо поліпшення господарської діяльності підприємства. На її думку, такий підхід не суперечить діючим стандартам обліку та має прив'язку до чинного законодавства за ділянкою обліку виробничих запасів, враховуючи галузеві особливості молокопереробних підприємств.

Аудитор, аспірант міжнародного інституту менеджменту Буфатіна І. У своїй статті відзначає: „Одним із основних обліку на підприємстві є облік операцій з товарно-матеріальними цінностями”, сьогодні вживається як „запаси”. Часто запаси товарно-матеріальних цінностей є найбільш важливою і великою статтею активів підприємства”.

Визначення запасів, порядок їх обліку і оцінки, визначення і відображення у звітності надається у П(с)БО9 „Запаси” [ ].

Методи оцінки, організацію первинного, аналітичного та синтетичного обліку, а також інвентаризацію виробничих запасів розкриває у своїх статтях доктор економічних наук, професор Сук Л.К. [ ].

На думку Ткачука Н. облік потребує скорочення й уніфікації первинних документів. Удосконалення організації первинного обліку на підприємствах агропромислового комплексу пов'язане із створенням уніфікованих форм документів, забезпеченням зіставності їх даних і ув'язки реквізитів [ ].

Гудзенко Н.М. висловлює свої міркування щодо удосконалення документації. На його погляд потребують зміни підходи до сучасної класифікації документів, так як вони не відповідають вимогам управлінського і фінансового обліку. А тому він пропонує здійснювати класифікацію облікової документації за її участю в кругообороті господарських засобів, що дасть можливість виділити два напрямки удосконалення облікової документації:

1. Стандартизація та уніфікація документів, що приймають участь в процесах постачання та реалізації.

2. Розробка форм первинних документів, які приймають участь в процесі виробництва (в середині окремо взятого підприємства) [ ].

В.Костюченко у своїй публікації також висловлює питання пов'язані з обліком запасів [ ].

Матеріальні цінності відповідно до їх економічного змісту становлять важливий елемент собівартості продукції. Тут вони виступають як окремі статті витрат. Їх правильний облік забезпечує інформацією для раціонального використання виробничих запасів, підвищення оборотності використання. Тому Черниш А.О. і Вербило О.Ф. у своїй статті стверджують, що удосконалення обліку матеріальних цінностей повинно здійснюватися у напрямі раціоналізації форм бухгалтерського обліку на підприємствах різної форми власності. Для раціоналізації обліку необхідно здійснити правильне групування матеріалів, розробити їх номенклатуру, норми запасів і норми витрати матеріалів [ ].

Процес виробництва неможливо уявити без наявності товарно-матеріальних цінностей. Одні їх види надходять зі сторони, інші виробляють у господарстві. В будь-якому випадку вони повинні мати реальну оцінку „Оцінка матеріальних цінностей (на думку Л.М.Слюсарчука) є одним із найбільш спірних питань бухгалтерського обліку. Помилка в оцінці матеріальних запасів на кінець року може мати небажані наслідки на розмір чистого доходу як в поточному році, так і в слідуючому” [ ].

Про вирішальну роль методів оцінки виробничих запасів пишуть у своїй статті Сук Л.К. і Черниш А.О. [ ]. Автори зазначають - „В організації обліку важливо правильно оцінити матеріальні цінності, що необхідно для отримання достовірної інформації з метою прийняття управлінських рішень” [ ].

„Фінансові показники діяльності підприємств залежать від обраного методу оцінки товарно-матеріальних цінностей, іншими словами, неефективна облікова політика по відношенню до оцінки товарно-матеріальних цінностей може призвести до слати великих сум податків та погіршенню картини реального фінансового стану підприємства”, - зазначає Лебедева Н. [ ].

Трофімова Т.В. також відмічає вплив оцінки запасів на результати діяльності господарств: „Важливою проблемою для підприємств залишається питання вибору оцінки матеріальних ресурсів, від якого залежить правильне визначення результатів діяльності. Згідно з чинним законодавством запаси матеріалів в обліку, звітності та їх витрати на виробництво відображають по фактичній собівартості, яка включає вартість матеріалів за цінами придбання і витрати по заготівлі та доставці на склади підприємства. Проте розвиток ринкових відносин створює певні проблеми для реального відображення використання матеріалів.

Щоразу, коли матеріальні цінності відпускаються у виробництво, виникає питання, за якою ціною їх відпускати. Це пов'язано з тим, що однакові матеріали можуть закуповуватися за різними цінами. Тому виникає необхідність вибору такого методу оцінки матеріалів, що відпускаються у виробництво, який би відповідав ринковим умовами.

З розвитком ринкових відносин у практичній діяльності вітчизняних підприємств виникає необхідність використання методів оцінки, які застосовуються у міжнародній практиці.

Методи оцінки матеріальних запасів по міжнародним стандартам бухгалтерського обліку, вплив їх на кінцеві результати підприємницької діяльності розкриває у своїй статті Малюков І. [ ].

Оприбуткування придбаних запасів ТМЦ, виходячи з їх реальної оцінки, без врахування побічних витрат пов'язаних з самим процесом придбання і виборі ефективного методу оцінки вибуття цих запасів підприємство зможе отримати додатковий дохід і вивільнити обігові кошти [ ].

Автор статті В.Хліпальська зазначає, що на практиці приділяється незначна увага питанню збору, опрацюванню та аналізу інформації про витрати, пов'язані з придбанням і зберіганням запасів. Проте нові умови господарювання спонукають підприємство до пошуку ефективної організації процесу постачання з урахуванням зменшення витрат на придбання та зберігання запасів з використанням усіх можливих заходів для скорочення, обмеження або повного усунення певного виду цих витрат. Тому виділення в бухгалтерському обліку на окремому рахунку інформації про витрати на придбання та зберігання запасів додатково дає змогу в пошуку нових шляхів для досягнення економії цих витрат у результаті застосування принципів розширеного аналізу, й оцінки ефективності їх формування на підприємстві [ ].

Питання обліку запасів та їх оцінка за міжнародними стандартами висвітлює і Панич С.П. Він робить висновок, що використання метода ЛІФО приводиться до завищення витрат, які впливають на фінансові результати, до зростання частини собівартості у виручці і до зниження прибутку.

В більшості країн з розвинутою економікою компанії обирають метод ФІФО або середньозважену собівартість, щоб уникнути розбіжності в оцінці запасів у фінансовому обліку та при оподаткуванні [ ].

Проблеми правильного та раціонального відображення в бухгалтерському обліку первісної вартості виробничих запасів, визначення та відображення в синтетичному та аналітичному обліку фактичної собівартості матеріалів витрачених на виробництво продукції обговорює у своїй статті Павлюк І. [ ].

Оцінку використання сировини власного виробництва доцільно здійснювати за діяючими договірними цінами з врахуванням її якості. Це дозволяє розмежувати отримані фінансові результати між окремими галузями сільськогосподарських підприємств щомісяця визначати собівартість промислової продукції та фінансові результати, а також за рахунок виручки відтворювати оборотні кошти на покриття вартості використаних в процесі виробництва матеріальних цінностей [ ].

„Правильна і раціональна організація матеріальних цінностей забезпечується чіткою системою документообороту і суворим порядком оформлення документів. Точність первинного обліку дуже важливо, тому що на підставі його даних ведеться синтетичний і аналітичний облік, складається звітність” - пише у своїй статті Цал-Цалко [ ].

З такою думкою погоджується і Луговий В.Л. у своїй публікації він відмічає, що „облік виробничих запасів підприємства повинен забезпечувати правильну і своєчасну документацію операцій по руху цих запасів, виявляти фактичну собівартість придбаних матеріальних цінностей; контроль за використанням виробничих запасів в процесі виробництва [ ].

Важливим прийомом контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей, що є в наявності підприємства є проведення інвентаризації Мурашко В. В своїй статті стверджує: „Інвентаризація є одним із елементів бухгалтерського обліку, важливим засобом контролю за збереженням матеріальних цінностей і коштів підприємства” [ ].

Регламентується інвентаризація Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків від 11.08.94 р. за №69 [ ].

Порядком визначення розміру збитків від розкрадання нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей за №116 від 22 січня 1996 року [ ].

Автор статті Гуцаленко Л.В. зазначає, що ринковій економіці можуть бути притаманні негативні явища, спрямовані проти інтересів держави, суспільства і самих підприємств. Найчастіше до таких належать корисна мета діяльності, пов'язана з незаконним одержанням прибутку, або приховування його справжнього розміру. Щоб уникнути таких явищ у процесі господарювання, підприємства повинні підлягати контролю за діяльністю. Важливе значення при цьому має інвентаризація і її необхідно проводити не формальне. Оскільки саме інвентаризація сприяє виявленню недоліків у діяльності підприємств та точнішому визначенню фінансових результатів [ ].

Входження сільськогосподарських підприємств у ринок супроводжується зростанням потреби в інформації внутрішньогосподарського призначення. Тому існуюча система бухгалтерського обліку на підприємствах потребує істотного удосконалення.

„Одним із основних шляхів удосконалення обліку (на думку Кропивко М.Ф.) є перехід на сучасні комп'ютерні технології його ведення. Комп'ютер допомагає бухгалтеру більш оперативно і якісно виконувати розрахунки, виготовляти регістри, платіжні і звітні документи [ ].

Панасейко С.М. також наголошує на тому, що „використання сучасних електронних технічних засобів дозволяє комплексно вирішувати завдання обліку та аудиту на підприємстві, здійснювати оцінку і контролювати його господарську та комерційну діяльність, моделювати управлінські рішення, знизити трудомісткість обробки інформації, підвищити оперативність доступу до обробленої інформації з боку управлінського апарату та працівників бухгалтерії. Такі завдання можна вирішити шляхом впровадження автоматизованої системи обліку” [ ].

Впровадження нових принципів господарювання на основі ринкових відносин, розвиток ділової ініціативи і підприємництва потребують докорінної перебудови управлінських функцій сільськогосподарської галузі, у тому числі облікових, наголошує автор статті Н.Л.Правдюк. Він зазначає, що незважаючи на прийняття ряду важливих нормативних актів з бухгалтерського обліку та його реформування, спостерігається послідовність дій і відсутність дієвої стратегії держави щодо розвитку сільського господарства. При цьому, необхідно розробити свою стратегію пріоритетів, у якій фінансова інформація відповідатиме як міжнародним критеріям, що вже досягнуто, так і внутрішнім потребам, що ще треба досягнути [ ].

Перш ніж встановити основні напрями удосконалення обліку в Україні, доцільно визначити, як організовується облік у розвинених країнах, на якому етапі перебуває в Україні та як має змінюватися в ринкових умовах, зазначає в своїй статті В. Массаковський. Для подальшого удосконалення бухгалтерського обліку в Україні автор статті В.Б.Мосаковський пропонує провести значну організаційну роботу. На його думку необхідно створити об'єднання бухгалтерів. Це об'єднання має створюватися за галузевими та регіональними професійними ознаками. Перші спроби в цьому напрямку вже зробила Методологічна рада з бухгалтерського обліку при Міністерстві аграрної політики України [ ]. Щодо аудиту бухгалтерської діяльності, то у навчальному посібнику за редакцією Усача Б.Ф. вперше розкривається система організації і проведення аудиту в умовах застосуванні в Україні нового Плану рахунків, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку і фінансової звітності, національних нормативів аудиту. Розглядають види об'єкти, методи і організація аудиту, етапи і процедури аудиту [ ].

2. Організаційно-економічна характеристика господарства

СТОВ „Мрія” створилося у результаті реформування КСП ім. Петровського, у березні 2000 року.

В 2003 році відбулося розширення господарства. До СТОВ „Мрія” було приєднано сусідське господарство „Славутич” с. Кругляківка 508 співласник віддали свої земельні та майнові сертифікати до цього господарства. Тепер в СТОВ „Мрія” загальна кількість співвласників налічується - 1100 чоловік.

Господарство розташоване в селі Глушківка, у 20 км від районного центру м. Куп'янськ, та 125 км від обласного центру м. Харкова.

Найближча залізнична станція - Куп'янськ товарна - відстань до якої 20 км.

Засновниками СТОВ „Мрія” є 3 особи на чолі з директором - Головка Анатолія Миколайовича.

Статутний капітал товариства становить - 7400 грн. СТОВ „Мрія” розташоване у лісостеповій зоні України, з помірними кліматичними умовами. Грунти господарства переважно чорноземні. Тобто, в цілому природнокліматичні умови є сприятливими для сільськогосподарського виробництва.

Метою діяльності підприємства є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація для отримання прибутку.

Для виробництва сільськогосподарської продукції СТОВ „Мрія” забезпечено різними виробничими підрозділами. Схему організації виробничих підрозділів господарства наведені на рис. 2.1.

Всі виробничі підрозділи СТОВ „Мрія” розміщені на території с. Глушківка.

Значний вплив на ефективність господарської діяльності чинять розміри господарства. У переукрупнених підприємствах ускладнюється управління знижується його оперативність. Занадто малі господарства часто не мають в повній мірі фінансових ресурсів для розширеного відтворення.

Рис. 2.1. Схема організації виробничих підрозділів СТОВ „Мрія”

Розміри сільськогосподарського підприємства та його організаційна структура впливають на впровадження сучасної техніки, наукової організації праці, підвищення її продуктивності, рівень собівартості продукції. Показники, які характеризують розміри СТОВ „Мрія” наведені в табл. 2.1.

Табл. 2.1. Динаміка показників розміру товариства

Показники	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2004 р. в % до
				2002 р.	2003 р.
Валова продукція сільського господарства в співставних цінах 2000 р., тис. грн.	4308,7	6278,1	8513,8	197,6	135,6
Товарна продукція в фактичних цінах реалізації, тис.грн.	4458,7	7217,1	9395,7	210,7	161,9
Загальна земельна площа	3303	6039	6223,5	188,4	103,1
в т.ч. рілля	3303	6039	6223,5	188,4	103,1
Середньорічна чисельність робітників, чол.	177	279	325	183,7	116,5
Середньорічна вартість активів, тис.грн.	3627,2	3755	3970,4	109,5	105,7
Чистий прибуток, тис.грн.	1069,5	841,0	1281,5	119,8	152,4

Аналіз даних табл. 2.1 показує, що виробництво валової продукції сільського господарства у спів ставних цінах 2000 р. за 2002-2004 рр. мало тенденцію до збільшення. Так, у 2004 р. було вироблено 8513,8 тис.грн. валової продукції, майже в 2 рази більше ніж у 2002 р. і на 35,6% в порівнянні з 2003 р. Із збільшенням виробництва валової продукції, збільшився обсяг товарної продукції. Так, в 2004 р. товарна продукція в фактичних цінах реалізації склала 9395,7 тис.грн., що на 4937 тис.грн. або у 2,1 рази більше у порівнянні з 2002 р. і на 2178,6 тис.грн. або на 61,9% більше за 2003 р.

Спостерігається значне збільшення загальної земельної площі і ріллі. Це пов'язане з тим, що в 2003 р. було приєднано сусідське господарство „Славутич”. Відповідно із цих причин і збільшилася середньорічна чисельність працівників, яка налічує в 2004 р. - 325 чоловік. Із року в рік збільшується середньорічна вартість активів з 3627,2 тис.грн. до 3970,4 тис.грн., що і вплинуло на нарощування обсягів виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.

Чистий прибуток досліджуваного товариства в 2004 р. склав 1281,5 тис.грн, що має тенденцію до збільшення в порівнянні з 2002 р. на 19,8%, а в порівнянні з 2003 р. на 52,4%.

Спеціалізація господарства характеризується розвитком окремих галузей виробництва відповідно до грунтово-кліматичних та економічних умов підприємства.

Спеціалізація господарства - це його виробничий напрямок. Її визначають за структурною грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції. Той вид продукції, частка якого буде найбільшою й буде визначати виробничий напрямок господарства. Спеціалізацію СТОВ „Мрія” визначимо за допомогою табл. 2.2.

Аналіз даних табл. 2.2 показує, що в СТОВ „Мрія” спостерігається значне збільшення товарної продукції рослинництва і тваринництва з 3427,8 тис.грн в 2002 р. до 9133.8 тис.грн. в 2004 р. Причому більшу частку в товарній продукції займає грошова виручка від реалізації продукції рослинництва. В 2004 р. вона склала 6511,7 тис.грн. (71,3%). Найбільша питома вага товарної продукції рослинництва припадає на зернові і зернобобові - 3260,3 тис.грн. (35,7%), на технічні культури - цукровий буряк 2025,4 тис.грн. (22,2%) і соняшник 1170,5 тис.грн. (12,8%). Також тенденція спостерігається і в попередні 2002-2003 рр.

Табл. 2.2. Склад і структура товарної продукції

Галузі і види продукції	2002 р.	2003 р.	2004 р.
	тис. грн.	в % до підсумку	тис. грн.	в % до підсумку	тис. грн.	в % до підсумку
1. Рослинництво - всього	2245,9	65,5	4964,0	70,9	6511,7	71,3
Зернові і зернобобові	831,7	24,3	1903,4	27,2	3260,3	35,7
Соняшник	512,3	15	1235,5	17,6	1170,5	12,8
Цукрові буряки	889,3	25,9	1797,6	25,7	2025,4	22,2
Інша продукція рослинництва	12,6	3,7	27,5	0,4	55,5	0,6
2. Тваринництва - всього	1181,9	34,5	2037,3	29,1	2622,1	28,7
ВРХ	448	13,1	767,0	10,9	874,9	9,6
Свині	-	-	9,8	0,1	36,2	0,4
Молоко	726,9	21,2	1205,9	17,2	1621,6	17,8
Інша продукція тваринництва	7,0	2,0	54,6	0,9	89,4	1,0
Разом рослинництво і тваринництво	3427,8	100	7001,3	100	9133,8	100

В структурі товарної продукції зросла тваринницька продукція з 1181,9 тис.грн. до 2622,1 тис.грн. в 2004 р. Найбільша питома вага припадає в 2004 р. на молоко - 17,8% і відгодівля ВРХ - 9,6%. Отже, СТОВ „Мрія” має зерно-молочний напрям з розвинутим виробництвом технічних культур і виробництвом м'яса ВРХ і на протязі 2002-2004 рр. напрям спеціалізації не змінювався.

В умовах формування ринкових відносин, розвитку фондового ринку, особливо актуальними стають показники фінансового стану підприємства та їх оцінка.

Для оцінки фінансового стану підприємства необхідно визначити стан розрахунків з дебіторами і кредиторами, визначити платоспроможність та ліквідність.

Платоспроможність підприємства - це здатність власними платіжними засобами погасити платіжні зобов'язання на певну дату. Платоспроможність підприємства виступає в якості зовнішнього прояву фінансової стабільності. Той чи інший рівень платоспроможності підприємства та його ліквідності пов'язаний з структурою джерел формування оборотних активів. У разі, якщо дана структура знаходиться на нормальному рівні, то і величина відповідних показників платоспроможності і ліквідності балансу буде знаходитись в межах нормативних значень.

Визначення платоспроможності СТОВ „Мрія” наведено в табл. 2.3.

Табл. 2.3. Платоспроможність СТОВ „Мрія” за 2004 р.

Показники	На початку року	На кінець року	Зміни +, -
Платіжні засоби	-	-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	33,8	38,3	+4,5
в іноземній валюті	-	-	-
Готова продукція	115,3	30,9	-84,4
Товари	-	-	-
Поточні фінансові інвестиції	-	-	-
Дебіторська заборгованість з основної діяльності	2431,8	1518,6	-913,2
Разом платіжних засобів	2580,9	1587,8	-993,1
Платіжні зобов'язання	-	-	-
Короткострокові кредити банків	-	-	-
Поточні зобов'язання	4453,9	4601,9	+148
Коефіцієнт платоспроможності	0,58	0,35	-0,23
Перевищення:
- платіжних засобів	-	-	-
- платіжних зобов'язань	1873	3014,1	+1141,1

Аналіз даних табл. 2.3 показує, що коефіцієнт платоспроможності на кінець 2004 р. склав 0,35 і зменшився в порівнянні з початком року на 0,23. Слід відмітити, що на протязі року спостерігається тенденція зменшення платіжних засобів на 913,2 тис.грн., а поточні зобов'язання відповідно збільшилися на 148 тис.грн. Коефіцієнт платоспроможності на кінець року 0,35 - показує, що досліджуване товариство здатне погасити платіжні зобов'язання власними платіжними засобами лише на 35%, тобто товариство не є платоспроможним.

Для більш повного визначення фінансового стану господарства необхідно проаналізувати ліквідність балансу на початок і на кінець року - коефіцієнти ліквідності (абсолютний, проміжний, загального покриття), дати їм оцінку, використавши їх теоретичне значення. Показники ліквідності балансу відображають здатність на конкретну дату своїми активами погашати заборгованість кредиторам, банкам, інвесторам за рахунок реалізації майна. Показники ліквідності балансу СТОВ „Мрія” в 2004 р. відображено в табл. 2.4.

Табл. 2.4. Показники ліквідності балансу за 2004 рік

Показники	На початку року	На кінець року	Зміни +, -
1. Оборотні засоби
Перша група
Грошові кошти та поточні фінансові інвестиції	33,8	38,3	+4,5
Друга група
Дебіторська заборгованість	2431,8	1518,6	-913,2
Готова продукція, товари	115,3	30,9	-84,4
Третя група
Запаси, незавершене виробництво	3963,5	5528,2	+1564,7
Всього оборотних засобів	6544,4	7116,0	+571,6
2. Поточні зобов'язання	4453,9	4601,9	+148
3. Коефіцієнт ліквідності балансу
- абсолютний (0,1-0,2)	0,008	0,008	-
- проміжний (0,6-0,8)	0,55	0,34	-0,21
- загального покриття (1,5-2,5)	1,47	1,55	+0,08

Аналіз даних табл. 2.4 показує, що абсолютний коефіцієнт ліквідності на кінець 2004 р. становив 0,008, що значно нижче нормативного значення (0,1-0,2) і означає, що господарство спроможне миттєво розрахуватись по своїм зобов'язанням лише 0,8% на кінець 2004 р. Проміжний коефіцієнт ліквідності має тенденцію до зменшення на 0,21 і склав на кінець року 0,34 і означає, що господарство спроможне розрахуватись по своїм зобов'язанням без реалізації готової продукції або товарів на 34%. Коефіцієнт загального покриття на кінець року склав 1,55 і означає, що СТОВ „Мрія” спроможна розрахуватися по своїм зобов'язанням на 155%.

Виробничі запаси є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна і домінуючі позиції у структурі витрат підприємства.

Для того, щоб здійснювався процес виробництва, господарство повинно мати в необхідних розмірах запаси посівного матеріалу, кормів, палива, мінеральних добрив та засобів захисту рослин і тварин, запасних частин та інших виробничих запасів. При їх використанні зростають витрати на виробництво. Результатом процесу виробництва є створення готової продукції і виробничі запаси переходять у форму готової продукції.

Розглянемо структуру виробничих запасів СТОВ „Мрія” за 2004 р. на прикладі табл. 2.5.

Табл. 2.5. Структура виробничих запасів за 2004 р.

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення +; -
	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Сировина і матеріали	-	-	208,9	7,73	+208,9
Тара	4,7	0,25	4,3	0,16	-0,4
Паливо	98,2	5,24	161,9	5,99	+63,7
Будівельні матеріали	22,6	1,21	9,2	0,34	-13,4
Добрива	67,5	3,60	17,6	0,65	-4,99
Насіння	157,6	8,41	12,3	0,46	-145,3
Корми	1254,5	67,00	1958,3	72,45	+703,8
Запасні частини	267,7	14,29	330,4	12,22	+62,7
Всього	1872,8	100	2702,9	100	+830,1

Аналіз даних табл. 2.5 показує, що на кінець року вартість виробничих запасів збільшилась в порівнянні з початком року на 830,1 тис.грн. Збільшення виробничих запасів спостерігається за рахунок сировини і матеріалів на 208,9 тис.грн., палива - 63,7 тис.грн., кормів 62,7 тис.грн. і запасних частин 62,7 тис.грн. Слід відмітити, що не в повній мірі досліджуване господарство забезпечене будівельними матеріалами лише на 9,2 тис.грн. добривами на 17,6 тис.грн., насінням - 12,3 тис.грн. В зв'язку з цим в СТОВ „Мрія” необхідно звернути увагу на придбання таких важливих виробничих запасів як насіння для посіву, добрив і засобів захисту рослин, які мають велике значення для підвищення урожайності сільськогосподарських культур.

В теперішній час дуже важливо щоб в господарстві був розроблений і затверджений Наказ про облікову політику.

Облікова політика підприємства - це сукупність принципів, методів і процесу, що використовуються підприємством для складання та надання фінансової звітності.

Формування облікової політики - важливий етап у діяльності підприємства, оскільки від прийняття облікових оцінок залежить фінансовий результат підприємства.

Нажаль сьогодні формування облікової політики керівники не приділяють достатньої уваги.

В обліковій політиці підприємства мають бути відображені всі принципові питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві, тому до її формування необхідно підходити дуже відповідально, отже від того, які облікові оцінки обрані підприємством, залежить об'єктивність і точність розкриття інформації з фінансової звітності. Нажаль в СТОВ „Мрія” не розроблений Наказ про облікову політику, який повинен відобразити всі основні засади та принципи, за якими веде облік господарство, та на основі яких нормативних та законодавчих актів здійснює свою діяльність. Необхідно в короткий час розробити і затвердити Наказ про облікову політику. Нами розроблено Наказ про облікову політику і пропонується господарству (дод. ).

Важливе значення в раціональній організації бухгалтерського обліку має план-графік документообороту. Він є засобом підвищення якості роботи бухгалтерського апарату і дає можливість регіструвати господарські операції, своєчасно одержувати облікову інформацію для оперативного керівництва виробництвом, складати і представляти бухгалтерську (фінансову) звітність, підвищувати контрольно-аналітичну функцію обліку.

В господарстві графік документообороту відсутній, нами розроблений графік документообороту по обліку виробничих запасів (дод. ).

Запропонований графік документообороту буде сприяти покращенню роботи усієї бухгалтерської служби, посилить контрольну функцію бухгалтерського обліку і буде сприяти своєчасному прийняттю управлінських рішень керівництва.

В СТОВ „Мрія” в цілому організація бухгалтерського обліку ведеться відповідно до нормативних вимог, але є деякі недоліки. Так, наприклад, в господарстві не розроблений і незатверджений Наказ про облікову політику. В господарстві використовуються застарілі регістри Журнально-ордерної форми обліку, необхідно придбати нові регістри журнально-ордерної форми обліку, в яких передбачено рахунки відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджений наказом Міністерства фінансів України №251 від 30.11.1999 року.

Забезпечення бухгалтерського обліку в СОВ „Мрія” покладено на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером. Бухгалтерія господарства складається: головного бухгалтера, бухгалтера рослинництва, бухгалтера тваринництва, бухгалтера по розрахунках, економіста і касира.

Головний бухгалтер господарства забезпечує дотримання в господарстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, подання у встановлені строки фінансової звітності, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Як уже зазначалося в СТОВ „Мрія” застосовується журнально-ордерна форма обліку, яка є найбільш прогресивною серед інших форм обліку.

Суть журнально-ордерної форми обліку полягає в застосуванні журналів-ордерів і допоміжних відомостей. Журнали-ордери є основними регістрами бухгалтерського обліку. Вони нагадують собою накопичувальні відомості, в яких систематизація і групування документів ведеться в хронологічному порядку по кореспондуючих рахунках. Журнали-ордери, як правило, призначені для синтетичного обліку операцій сільськогосподарської діяльності підприємства.

Ведення записів в Журналах-ордерах здійснюються у порядку однобічної реєстрації. Реєструються тільки кредитові обороти в кореспонденції з дебетовими. Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою, тобто кредитові обороти по кожному балансовому рахунку збираються в одному журналі-ордері, а дебетові обороти по цьому рахунку знаходять відображення в різних Журналах-ордерах.

Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на принципі систематизації і накопичення в хронологічному порядку даних первинних документів, що відображають господарські операції безпосередньо в регістрах синтетичного і аналітичного обліку. Записи в накопичувальні відомості вносять за показниками, необхідним для управління, контролю й аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, а також періодичної бухгалтерської звітності та розрахунків (декларацій), які надаються податковій адміністрації, до Пенсійного фонду та іншим організаціям з метою посилення контрольних функцій обліку операцій виробництва, каси, рахунків у банку, розрахунків з дебіторами та кредиторами, фінансовими органами, систематизація і накопичування відбувається як по кредиту, так і по дебету основних синтетичних кореспондуючих з ними рахунків. Переважно це здійснюється у відомостях аналітичного обліку, а в окремих випадках - і у відповідних журналах-ордерах.

Синтетичний і аналітичний облік здійснюється у регістрах, як правило, в єдиній системі записів.

Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки правильності проведення записів по окремих синтетичних рахунках і складання бухгалтерського балансу за місяць, квартал і рік.

Схему журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку наведено на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Схема журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку

3. Стан організації обліку та аудиту виробничих запасів

3.1 Економічний зміст і завдання обліку виробничих запасів

Необхідною умовою безперервності кругообігу є постійна наявність частки оборотних засобів в матеріальній формі. Так, для того щоб здійснювати процес виробництва, господарство повинно мати в необхідних розмірах запаси насіння, кормів, нафтопродуктів, мінеральних добрив тощо. Результатом процесу виробництва є створення готової продукції. В даному випадку оборотні засоби з форми виробничих витрат переходять в форму готової продукції (матеріальну форму).

Таким чином, оборотні засоби приймають матеріальну форму на двох стадіях кругообігу: на першій стадії (Г - Т),де результатом процесу постачання є одержання необхідних для процесу виробництва предметів праці (нафтопродуктів, добрив, запасних частин). Частина необхідних для процесу виробництва предметів праці відтворюється за рахунок створеною в попередньому циклі власної продукції (насіння, корми); на другій стадії кругообігу (В…Т'), коли в процесі виробництва створюється готова продукція.

Якщо в першому випадку оборотні засоби виступають в якості предметів праці, то в іншому випадку є продуктом праці. Однак і в тому і в іншому випадку характер обігу в них є одним: вони здійснюють повний оборот за один виробничий цикл, перетворюючись з однієї форми оборотних засобів в іншу. Запаси відносяться до оборотних засобів.

Склад запасів їх оцінку та порядок відображення у фінансовій звітності визначено П(с) БО9 „Запаси”. Положенням визначено, що запаси - це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визначаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначено.

Щоб правильно організувати облік, всі виробничі запаси в сільськогосподарських підприємствах поділяються на такі класифікаційні групи:

- насіння і садивний матеріал;

- корми - концентровані, грубі, соковиті, тваринні і мінеральні корми;

- нафтопродукти - газ, бензин, дизельне паливо, нігрол, автол, мастило, солідол тощо;

- тверде паливо - дрова, вугілля тощо;

- різна сільськогосподарська сировина для переробки;

- запасні частини і ремонтні матеріали;

- готову продукцію, що вироблена на підприємстві призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більш одного року.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 „Запаси” до запасів віднесено також незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незвершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визначено доходу.

Завданням обліку запасів є:

- своєчасне оформлення первинних документів на всі операції, пов'язані з надходженням, зберіганням і витрачанням матеріалів та інших запасів;

- здійснення точного і повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням і економічним витрачанням матеріальних цінностей у процесі виробництва, за одержанням встановлених норм витрат матеріалів;

- одержання на будь-яку дату точних даних про кількість матеріалів та інших запасів, які є в коморах, на складах і виробничих підрозділах підприємства та інших місцях зберігання;

- систематичний контроль за транспортно-заготівельними витратами під час придбання запасів на стороні;

- своєчасне виявлення виробничих запасів, які не використовуються в господарстві і які можна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів.

3.2 Організація складського господарства і складського обліку виробничих запасів

Для забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей в СТОВ „Мрія” організоване складське господарство. Підприємство має центральний склад, а також склади і кладові, які знаходяться у відділках, фермах, бригадах та інших підрозділах. В центральному складі зосереджені основні запаси палива, кормів, мінеральних добрив та інших цінностей, що надійшли від постачальників та інших організацій, а вже потім вони розподіляються між структурними виробничими підрозділами.

В складах бригад, ферм та інших підрозділів зберігаються невеликі запаси товарно-матеріальних цінностей. Нафтопродукти мінеральні добрива, комбікорма та інші матеріали можуть завозитися в підрозділи безпосередньо від постачальників з обов'язковим оформленням через центральний склад.

В залежності від виду матеріальних цінностей, для зберігання яких призначені склади, останні поділяються на спеціалізовані та загальні.

На загальних складах знаходяться цінності, що не потребують створення особливих умов їх зберігання. Спеціалізовані склади пристосовані для зберігання специфічних цінностей.

Всі складські приміщення забезпечені протипожежними засобами, забезпечені вагами потрібного типу, мірною тарою та іншими вимірювальними приладами, засобами вантажно-розвантажувальних робіт, а також інструментами для відкриття тари.

Нафтопродукти, включаючи відпрацьовані, зберігаються в господарстві на спеціальних нафтоскладах, стаціонарних пунктах заправлення машин застосовуються паливно та масло роздавальні колонки та авто заправки. Нафтосклади забезпечені спеціальними ємкостями та знаходяться на відстані від інших виробничих і житлових приміщень. Мінеральні добрива зберігаються на спеціалізованих складах у відповідності з Типовою технологією механізованих робіт по застосуванню мінеральних добрив.

На складах кожний вид добрив розміщується в окремих відсіках, які створюються передвижники або збірно-розбірними перегородками. Кожний відсік має постійний номер і етикетку з назвою добрив і процентним вмістом поживних речовин. При зберіганні мінеральних добрив на складах і в пристосованих приміщеннях в господарстві дотримуються спеціальних правил. Збереження, підготовка і транспортування аміачної селітри, що має вибухові властивості, здійснюють відповідно до Правил по безпечному слідуванню, зберіганню, транспортуванню, підготовці та внесенню аміачної селітри.

Отруйні та сильнодіючі лікарські засоби зберігаються з дотриманням вимог, що передбачені Правилами зберігання, обліку і відпуску отруйних і сильнодіючих лікарських засобів, що призначені для ветеринарних цілей. Шафи, в яких зберігаються ці засоби, після закінчення робочого дня замикають, опечатують і пломбують. Особи, що відповідальні за зберігання отруйних та сильнодіючих засобів назначаються розпорядженням.

Всі ці ліки обліковують в спеціальних книгах, пронумерованих і скріплених сургучною печаткою і підписаних головним ветеринарним лікарем і головним бухгалтером господарства. Книгу обліку, прибуткові і видаткові документи на ліки, що містять отруйні речовини, зберігають в шафі, сейфі.

Всі документи по обліку надходження, зберігання, відпуску і використанню отруйних ліків, групують окремо від документів на інші лікарські засоби і товари та зберігають в умовах, що гарантують їх збереження протягом встановленого терміну.

Засоби, що містять отруйну та сильнодіючі засоби в господарстві зберігаються тільки в спеціальній упаковці. Готові ліки відмірюють на місці їх зберігання, після чого упаковку одразу ж прибирають в шафу, на зворотному боці роблять відмітку про кількість зважених ліків і проставляють дату.

Запасні частини розміщають на спеціальних стелажах, в яких роблять гнізда для окремих деталей за марками тракторів, комбайнів та інших машин. До місця зберігання кожного виду деталей прикріплюють, ярлик, на якому зазначають номер деталей за каталогом, їх найменування і прейскурантну ціну.

Зерно в господарстві зберігається в бункерах. Вони оснащені засобами загрузки зерна, мають канонічну форму, а також устаткування для активної вентиляції. Такі металеві бункери досить добре захищають зернову масу від зволоження і доступу шкідників.

Дрібне насіння кукурудзи і сипуче насіння технічних культур, а також насіння еліти, зберігають в мішках у зерносховищах.

Матеріали відкритого зберігання на спеціально оснащених площадках з навісами, настилами та заборами, що гарантують кількісну і якісну їх збереженість. Сіно, солома та інші грубі корми укладаються в скирти і стоги, а силос і коренеплоди зберігаються в траншеях і ямах недалеко від тваринницьких ферм.

У всіх випадках матеріальні цінності, де б вони не знаходилися, передаються під відповідальність комірникам, завідуючим також або іншим матеріально відповідальним особами. Цих осіб назначає керівник господарства. З кожним з них в установленому порядку укладається письмовий договір про матеріальну відповідальність. Матеріально відповідальні особи спеціально ознайомлюються зі своїми обов'язками. Інструктаж проводить головний бухгалтер.