Організація обліку виробничих запасів

Матеріально-відповідальні особи приймають матеріальні цінності, що прибувають на склад по кількості і якості. Спосіб визначення кількості залежить від фізичних властивостей різних предметів. Наприклад, кількість одних матеріалів встановлюють зважуванням інших, обміром об'єму третіх - по лінійним обміром. Так, кількість нафтопродуктів вставляється заміреним способом, лісоматеріали враховуються в кубічних метрах.

При прийманні упакованих штучних матеріалів перевіряють цілісність упаковки, підраховують загальну суму ящиків і зважують кожний із них, потім вибірково розпаковують один або декілька ящиків для встановлення кількості штук в кожному з них і співставлення отриманих даних з даними, що зазначені на тарі. Відпускають продукцію і матеріали зі складів також тільки матеріально відповідальні особи, що відповідальні за їх збереження.

Відкриття складу при відсутності матеріально-відповідальної особи в господарстві дозволяється лише в окремих випадках за розпорядженням керівника. При цьому присутніми повинні бути представники адміністрації і охорони складу, якими складається спеціальний акт. В акті робиться посилання на розпорядження, вказуються підстави для відкриття, найменування і кількість матеріалів.

Матеріально відповідальні особи відповідають за збереженість ввірених їм матеріальних цінностей, а керівництво господарства забезпечує їм необхідні умови для роботи, в тому числі організовує охорону складів.

На всіх складах, в кладових та інших містах зберігання облік руху матеріальних цінностей ведуть в книгах складського обліку матеріалів (ф.40), а по обліку запасних частин в картках складського обліку матеріалів (ф.39), які видають матеріально-відповідальній особі під розписку в реєстрі видачі (книг) карток. На складі картки зберігаються в спеціальних картотеках по облікових групах, а всередині групи по номенклатурним номерам. На кожний номенклатурний номер матеріалів відкривається картка.

На складах і кладових з невеликою номенклатурою матеріалів, замість карток, облік ведуть за допомогою книги складського обліку (ф. №40) (дод. ). До видачі книги на склад в ній нумеруються всі сторінки, про що робиться запис на останній сторінці книги.

На складах в містах зберігання кожного виду продукції і матеріалів, прикріпляють спеціальні ярлики з значенням назви даного виду матеріальних цінностей, його характеристика, а в необхідних випадках і цільового призначення.

В книзі складського обліку або матеріалів на кожний вид зберігаємих матеріальних цінностей відкривають окремий рахунок при цьому облік ведуть тільки в натуральних одиницях. В заголовку рахунків вказують одиниці виміру, номенклатурний номер і ціну. Послідовність відкриття рахунків такий як і в аналітичному обліку в бухгалтерії. По кожному субрахунку у книзі залишають місце для відкриття нових рахунків посеред року для запису даних про одержані матеріали.

Записи в книзі складського обліку ведуться тільки на підставі документів. Без правильно оформлених документів на оприбуткування або видачу продукції комірник не має права приймати або відпускати продукцію. Після кожного запису про оприбуткування або видачу матеріалів на рахунках в книзі складського обліку визначають залишок.

Записи в книзі проводять по кожному документу, об'єднання декількох документів в один запис не дозволяється. Із накопичувальних документів (відомості витрат кормів, лімітно-заборні картки) записи робляться по мірі їх закриття, але не пізніше 1-го числа слідуючого за звітним місяця.

Виробничі запаси, які надійшли на склад з бригад, ферм, допоміжних виробництв, супроводжуються накладними (дод. ). Приймаючи їх, комірник відмічає в графі „Прийнято” фактичну кількість отриманих запасів і підтверджує це своїм підписом. Один примірник накладної залишається у комірника, він є підставою для оприбуткування прийнятих цінностей і запису в книзі складського обліку.

Матеріальні цінності, що надійшли на склад зі сторони, оприбутковуються на підставі рахунків-фактур та інших документів організацій-постачальників. При надходженні матеріальних цінностей комірник підписується про це в супроводжувальних документах.

В кінці кожного місяця на підставі первинних документів і записів в книзі складського обліку матеріально-відповідальні особи складають звіт про рух матеріальних цінностей (ф. №121) (дод. ). До звіту прикладаються всі документи за місяць. Звіти складають матеріально-відповідальні особи в натуральних вимірниках. Оцінку відображених в звіті матеріальних цінностей проводять в бухгалтерії. Звіти про рух матеріальних цінностей складають в двох примірниках, із яких один залишається в бухгалтерії, а другий з підписом бухгалтера повертається комірнику після звірки його даних з документами. На кожну групу матеріальних цінностей, що обліковуються на окремому синтетичному рахунку, складають окремий звіт. В звіті вказують залишок цінностей на початок місяця, потім заповнюють надходження і видачу і виводять сальдо на кінець місяця по кожному виду цінностей і в цілому по звіту. Надходження і видачу групують по джерелам надходження і напрямками використання. Таке групування проводиться по кореспондуючим рахункам, які в подальшому і проставляються на звіті в бухгалтерії.

В зв'язку з великою кількістю найменувань запасних частин і ремонтних матеріалів до тракторів, автомобілів, комбайнів, сільськогосподарських машин ведуться звіти про рух запасних частин і ремонтних матеріалів, їх складають в сумовому вираженні без перерахунку всіх найменувань запасних частин.

Виходячи із всього вищесказаного, можна зробити висновок, що в СТОВ „Мрія” складське господарство і складський облік організовані добре. Матеріальні цінності зберігаються відповідно з вимогами. Первинні документи і звіт про рух матеріальних цінностей комірники здають в бухгалтерію в установлені терміни.

3.3 Оцінка виробничих запасів

Для вірного визначення кількісних та якісних показників господарської діяльності підприємства велике значення мають наукові методи їх обчислення, особливо оцінки запасів.

Оцінка запасів - це спосіб вираження їх у грошовому вимірнику, а саме процес оцінювання полягає в проведенні факту господарського життя у відповідності з комплексом уявлень про ці факти.

Міжнародними стандартами оцінки передбачені загальні поняття, що використовуються для оцінки майна та відображення його у фінансовій звітності. При цьому мається на увазі, що ринок - система, в якій товари переходяться від продавця до покупця за допомогою цінового механізму, ціна - певна грошова сума, що вимагається, припускається або сплачується за товар, собівартість - є ціна, що сплачена за товар, або сума, що необхідна для його виробництва.

Питання оцінки запасів досить дискусійне. У світовій та вітчизняній літературі є різні підходи відносно оцінок та їх класифікації.

Досить поширена думка класифікувати оцінки за групою ознак відносно вимірювального об'єкта (індивідуальні і агрегатні); за суб'єктом вимірювання (історичні калькуляційні); за критеріями визначення оцінок (об'єктивні, суб'єктивні); за моментом визначення оцінок (минулі, сучасні, майбутні); за методами розрахунків оцінки (початкова, відновлювальна, реалізаційна, рентна).

Під індивідуальною оцінкою розуміється вимірювання вартості одиниці активу.

Агрегатні оцінки необхідні для обчислення вартості деякої сукупності активів.

Історична (первісна) оцінка запозичується із вже приведених вимірювань, а калькуляційна визначається в господарстві розрахунковим шляхом.

Об'єктивні оцінки ґрунтуються на єдиному критерії для цього вимірювання. До них відносяться, перш за все, ті оцінки, обчислення яких засноване на цінах угоди.

Суб'єктивні оцінки опираються на внутрішні для цього вимірювання критерії, які впливають з цілей вимірювання, характеру вимірювальної величини, а також поглядів і переваги експертів. При цьому, критеріями цих оцінок можуть бути: експлуатаційна значимість різних видів майна, їх якісна характеристика, дохідність і таке інше.

За моментом вимірювання всі оцінки належить відносити до сучасного моменту. Але оцінки можуть характеризувати вартість майна в різних періодах часу і бути оцінками минулого, сучасного або майбутнього.

Найбільш різноманітна класифікація оцінок за методом розрахунку.

Серед них, початкова оцінка, що уявляє собою сукупність витрат на придбання або виробництво активів, що обчислюється в номінальних цінах на момент оцінювання.

Відновлювальна оцінка визначає витрати на відновлення створеного в минулому активу в теперішньому або майбутньому часі. Відомі основні форми оцінок: за вартістю відтворення існуючих засобів, за вартістю засобів, аналогічних існуючим, але створеним з врахуванням технічного прогресу.

Реалізаційна оцінка є вирахуваний або передбачуваний дохід від реалізації майна. До неї відносять ліквідаційна, роздрібна, оптова, закупівельна договірна та інші оцінки.

Рентна або капіталізована оцінка визначає цінність активу, що вимірюється розміром доходу або ринки, який може мати підприємство від використання активів, котрі оцінюються.

Порядок оцінки матеріальних запасів визначено П(с)БО9 „Запаси” Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (ст.. 40) встановлено, що пріоритетною є оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

П(с)БО9 передбачає, що придбані (отримані) виробничі запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасі, що придбані за плату є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням прямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (факту) на ватажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).

Транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасі, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули визначається як добуток середнього відсотку транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надішли за звітний місяць;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасі.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визначається собівартість їх виробництва.

Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визначається їх справедлива вартість.

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісна вартість запасів, придбаних в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

Не включаються до первісної вартості, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

- понаднормові втрати і нестачі запасів;

- відсоток за користування позиками;

- витрати на збут;

- загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Підприємству важливо правильно вибрати метод оцінки вибуття запасів, бо він має вплив на розмір оподаткованого доходу і суму податку на прибуток. Обраний метод фіксується в наказі про облікову політику, яка може змінюватися при уточненні статуту та коли це передбачено П(с)БО.

П(с)БО 9 „Запаси” передбачає, що у разі відпуску запасів у виробництво, продаж та іншого вибуття оцінку їх здійснюють за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

- нормативних затрат;

- ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовують тільки один із наведених методів.

Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не змінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів а початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття) оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж або інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження (товарів) запасів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановлено підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних, норми затрат і ціни у нормативній базі слід регулярно перевіряти і переглядати.

Оцінку за цінами продажу засновано на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгівельної націнки на ці товари. Суму торговельної націнки на реалізовані товари визначають як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначають діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на кінець звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

П(с)БО 9 „Запаси” визначає оцінку запасів на дату складання балансу, а саме:

- запаси відображаються у бухгалтерському обліку і звітності, за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації;

- запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їхня ціна знизилась або вони зіпсовані, застарілі, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду;

- чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

При вирахуванні розміру оподаткованого прибутку балансова вартість запасів підлягає корегуванню шляхом порівняння їх залишків на початок і кінець звітного кварталу, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного кварталу не перевищує їх вартість на початок кварталу, то різниця віднімається від суми валових втрат платника податку. Якщо є ситуація протилежна, то валові витрати збільшують.

В досліджуємому господарстві вибувші виробничі запаси оцінюють за методом середньозваженої собівартості. Визначення середньозваженої собівартості розглянемо на прикладі табл.. 3.1.

Дані таблиці 3.1 показують, що середньозважена собівартість товару за звітний період склала 25,31 грн. Витрачені товари впродовж звітного періоду будуть списуватись за цією ж собівартістю.

Табл. 3.1. Визначення середньозваженої вартості (середньозваженої собівартості) матеріалів за жовтень місяць 2004 р.

№ п/п	Показники для визначення середньої вартості товару	Кількість одиниць товару	Ціна за одиницю, грн.	Разом, грн.
1.	Запаси на початок звітного періоду куплено:	800	25,00	20000
2.	2 жовтня	200	28,00	5600
3.	5 жовтня	150	26,00	3900
4.	12 жовтня	300	24,00	7200
5.	Разом надійшло	650	х	16700
6.	Залишок на початок місяця з надходженням	1450	х	36700
7.	Середня вартість одиниці	х	25,31	х
8.	Реалізовано покупцям	550	25,31	13920,50
9.	Запаси на кінець звітного періоду	900	25,31	22780

3.4 Первинний облік виробничих запасів

Під час вирішення задач економічного і раціонального використання виробничих запасів велику роль відіграє чітка організація їх первинного обліку. Від того, наскільки правильно він налагоджений, залежить оперативність і дієздатність контролю за збереженням і ефективним використанням матеріальних цінностей. Будь-які ж недоліки в його веденні заважають виявленню і мобілізації внутрішніх резервів.

Первинний облік є першим етапом у відображенні господарських операцій, що здійснюються, він призваний точно і своєчасно фіксувати всі дані, що потрібні для щоденного управління, а також для забезпечення високої якості інформації, що отримується на останньому етапі облікових узагальнень.

Порядок складання, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлює Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку від 24 травня 1995 року [ ].

В СТОВ „Мрія” матеріальні цінності надходять основному від постачальників взаємовідносини з якими регулюються на підставі договорів на постачання.

На матеріали, що надійшли від постачальників, одержують розрахункові документи: платіжні вимоги, рахунки-фактури, платіжні вимоги з специфікацією, товарно-транспортні накладні. Ці документи реєструються працівником, який займається постачанням в Журналі обліку вантажів, що надходять.

Для одержання матеріалів зі складу постачальника або транспортної організації експедитору бухгалтерії виписує Довіреність за встановленою формою, яка підписується керівником підприємства, головним бухгалтером і засвідчується печаткою господарства. Міністерством фінансів України наказом від 16 травня 1996 року №99 затвердило Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.

Бланки довіреностей є документами суворої звітності. Їх виготовлення здійснюють з друкарською нумерацією відповідно до Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 1993 року №118, Міністерства внутрішніх справ України від 24 листопада 1993 року №740. Обліковують бланки довіреностей як бланки суворої звітності (дод. ).

При видачі Довіреності реєструють у Журналі реєстрації довіреностей (форма №3) і видають під розписку у ньому. Журнал пронумерований та скріплено початковою і підписом керівника і головного бухгалтера підприємства.

Довіреність на одержання цінностей видають тільки посадовим особам, які працюють на цьому підприємстві. Довіреність підписує керівник і головний бухгалтер підприємства або їх заступники.

Строк дії довіреності встановлюється залежно від можливостей одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, на підставі якого видано Довіреність, але не більше як на 10 днів. Довіреність на одержання цінностей, розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів або доставку яких проводять централізовано, кільцевими перевезеннями, видають на календарний місяць.

Особа, яка одержала Довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня одержання цінностей подати в бухгалтерію документи про виконання доручень і здачу на склад товарно-матеріальних цінностей.

Використана Довіреність залишається у постачальника при першому відпуску товарів. Невикористані довіреності повертаються підприємству на наступний день після закінчення строку їх дії. Повернуті невикористані Довіреності гасяться написом „не використано” і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів. В Журналі робиться відмітка про використання Довіреності, з посиланням на номер і дату документу.

Особі, яка не прозвітувала про використання Довіреності, строк дії якої минув, іншу Довіреність не видають.

Довіреність не використовується, якщо цінності завозяться постачальником або транспортною організацією безпосередньо на склад покупця, а також підзвітними особами при розрахунках готівкою.

При прийманні вантажів експедитор перевіряє відповідність кількості і якості товарно-матеріальних цінностей супровідним документам. При наявності пошкоджень контейнерів, відсутності або заміни пломб та інших випадках від залізниці вимагають скласти комерційний акт.

Поставлені на підприємство товарно-матеріальні цінності експедитор або інша особа здають на склад. завідуючий складом приймаючи вантаж, на супровідному документі робить запис такого змісту „Пойменовані в рахунку фактурі цінності відповідають кількості, вказаній в ньому, і прийняті мною”. Там же він проставляє дату і свій підпис.

При виявленні невідповідності фактичної кількості, якості, комплектності даним супровідних документів приймання цінностей припиняється і викликається представник постачальника. У разі його неявки, цінності приймає комісія до складу, якої входить представник незацікавленої організації.

Комісія складає Акт про прийняття матеріалів (форма №7), який підписує також завідуючий складом, підтверджуючи факт приймання цінностей. акт складають у двох примірниках, один з яких є підставою для оприбуткування цінностей, а другий використовується для оформлення претензій постачальнику. Аналогічно здійснюється приймання цінностей тоді, коли нема супровідних документів (невідфактурована поставка).

Нафтопродукти в автоцистернах, що надійшли в господарство, приймають на основі товарно-транспортної накладної (дод. ) та паспорта якості нафтопродуктів. Матеріальні цінності, що надійшли від переробки продукції власних промислових та обслуговуючих виробництв, оприбутковують згідно звіту про переробку продукції з доданими до нього виправдними документами.

Відпуск сировини матеріалів, палива у виробництво здійснюють на підставі відповідних видаткових документів, дотримуючись діючих лімітів. Всі документи на відпуск матеріалів підписує керівник підприємства і головний бухгалтер.

Разовий відпуск (ТМЦ) товарно-матеріальних цінностей для використання або переміщення у самому господарстві здійснюють за накладними (ф. №87) (дод. ). Накладну, як правило, виписують у двох примірниках один з яких передають на склад, а другий залишають в одержувача цінностей.

При систематичному відпуску матеріалів замість разових накладних використовують нагромаджувальні документи - лімітно-забірну картку на одержання матеріальних цінностей (форма №117) (дод. ). Її виписують на строк в межах місяця. В ній зазначається ліміт, в межах якого може бути відпущено матеріали.

Картка складається в двох примірниках, один з яких знаходиться в одержувача і є документом для оприбуткування цінностей, а другий залишається у завідуючого складом. При видачі цінностей він робить записи в обох примірниках. Завідуючий складом і одержувач підписуються в них про видачу й одержання цінностей. Після використання ліміту або після закінчення строку дії картки, видача цінностей не проводиться. Для видачі запасних частин призначено окрему лімітно-забірну картку на одержання матеріальних цінностей (ф. №117а) (дод. ).

На підставі накладних та лімітно-забірних карток відбувається відпуск цінностей зі складу в бригади, цехи та інші внутрішньогосподарські виробничі підрозділи, тобто здійснюється переміщення матеріалів від однієї особи до іншої. Списання цінностей на виробництво оформляють актами на списання насіння, добрив, виробничого і господарського інвентаря тощо.

Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів (ф. №118) (дод. ) складають для списання з підзвіту у виробництво на відповідні культури мінеральних та органічних добрив та хімікатів. Акт складає агроном після внесення добрив. До нього додаються лімітно-забірні картки, накладні та інші документи по яких одержано цінності. Акт на витрату насіння і садивного матеріалу (ф. №119) (дод. ) використовується для списання насіння і садивного матеріалу на вирощування відповідних сільськогосподарських культур. Складають акт після їх посіву, підтверджуючи якість і обсяг проведеної роботи.

Акт на списання виробничого та господарського інветаря, малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. №126) (дод. ) - призначено для списання матеріалів, які стали непридатними. Акт складає комісія. Матеріальні цінності одержані від ліквідації інвентаря, оприбутковують за цінами можливої реалізації або використання в своєму господарстві.

Відпуск матеріальних цінностей покупцям здійснюють за товарно-транспортними накладними, які є підставою для списання цінностей у постачальників і оприбуткування у покупців. Оформляються накладні у встановленому порядку.

Первинний облік зернової продукції одержаної від уродаю, здійснюється з використанням талонів. Для оформлення відправлення зерна від комбайна на тік або інші місця збереження застосовують талон шофера і талон комбайнера (додаток ). Ці талони повинні бути різні за кольором, що полегшує подальшу облікову роботу з ними. Кожний талон призначено для обліку одного бункера зерна, відправленого від комбайна.

Відповідні талони із заповненими в бухгалтерії реквізитами і підписами головного бухгалтера реєструють за їх видами в Журналі обліку виданих талонів. Після цього їх вручають комбайнерам і водіям транспортних засобів, які будуть зайняті на збиранні урожаю.

При кожній відправці від комбайна повного бункера зерна комбайнер передає водієві один талон комбайнера. Водночас водій передає комбайнеру один талон водія. В місцях тимчасового або постійного зберігання зерна його зважують, після чого водій передає завідувачу току або комірнику талони, отримані від комбайнера і Реєстр приймання зерна від шофера, який ведеться в одному примірнику і постійно знаходиться у водія.

Після зважування транспортного засобу із зерном, завідувач току записує номера талонів комбайнерів, прийнятих від водія, прізвище водія, що доставив зерно, номери транспортного засобу та інші дані в Реєстр приймання зерна вагарем (дод. ), який також ведеться в одному примірнику. Після розвантаження зерна водій повертається і завідувач току (вагар) зважує транспортний засіб і записує в своєму реєстрі масу тари, визначає масу зерна і одночасно вказує, від якого комбайна прийнято зерно. Кількість здатного Зена підтверджується в цьому реєстрі підписом водія.

Одночасно завідувач току (вагар) фактичну масу прийнятого зерна записує в Реєстр приймання зерна від водія, підтверджує своїм підписом і передає його шоферу.

Водій на підставі свого Реєстру приймання зерно записує щоденно кількість перевезеного Зена в Дорожній лист вантажного автомобіля і здає в кінці звітного або на початку наступного дня ці документи диспетчеру або безпосередньо в бухгалтерію господарства.

Талон комбайнера і талон водія, здані в кінці робочого дня завідувач таку (вагар) разом з Відомістю руху зерна та іншої продукції і прикладеними до неї Реєстрами приймання зерна вагарем щоденно передають у бухгалтерію господарства. На підставі цих документів проводять відповідні записи в бухгалтерських реєстрах. Після цього талони можуть бути видані під звіт комбайнерам і водіям для повторного використання.

Зерно, яке надійшло від комбайнерів на тік, в більшості випадків вимагає додаткового сортування та сушіння. Роботи, пов'язані з очищенням зерна оформляють Актом на сортування і сушіння продукції рослинництва (дод. ), який складають в одному примірнику на кожну партію продукції в приоційності агронома. Підписує його завідувач току, бригадир, вагар, агроном господарства. Акт є підставою для оприбуткування очищеного зерна за культурами та сортами, а також відходів, придатних для використання та списання відходів, які не можна використовувати, і втрат від усихання зерна.

Очищене зерно відправляють з току на хлібоприймальні пункти або до зерносховища. Зерно або насіння олійних культур і трав, що відправляють на приймальні або заготівельні пункти, оформляється товарно-транспортною накладною, яка складається у 3-х примірниках. 1-й і 2-й видають водієві, 3-й залишається на місці відправлення.

Значна кількість продукції рослинництва використовується в господарстві у вигляді кормів і підстилки для худоби, птиці та інших сільськогосподарських тварин. Частина продукції згодовується без збирання шляхом випасу, частина - у вигляді зеленої маси.

Корми, згодовані тваринам внаслідок випасу, в бухгалтерських реєстрах не оприбутковуються. Кількість згодованих у такий спосіб кормів визначає агрономічна та зоотехнічна служба, шляхом зважування зеленої маси з контрольних ділянок. На основі цього складають Акт на оприбуткування пасовищних кормів (дод. ). Бригадир тваринництва записує кількість згодованих зеленої маси у Відомість витрати кормів (дод. ), яка складається у 2- примірниках. Один примірник знаходиться у бригадира рослинництва, і служить підставою для оприбуткування зеленої маси, другий - у бригадира тваринництва і служить підставою для списання зеленої маси на затрати тваринництва.

На кожний вид заготовлених і прийнятих кормів комісія складає Акт прийняття грубих і соковитих кормів (дод. ) в 2-х примірниках. Крім акта комісія складає схему ділянок з позначенням розташування скирт, стогів, буртів, траншей і т.д. 1-й примірник акта передають в бухгалтерію, 2-й разом із схемою ділянок розташування кормів вручається фуражиру господарства. Відпускання кормів зі складу або інших місць зберігання, для годівлі тварин відбувається за Відомістю витрати кормів (дод. ), яку виписує бухгалтерія на кожну групу тварин на підставі раціонів годівлі, складених зоотехніком, а 2-й примірник передається одержувачу кормів.

У Відомості витрати кормів ведуть щоденний облік фуражного поголів'я і кількості витрачених кормів, які в кінці місця перераховують на кормові одиниці.

Після затвердження Відомості витрати кормів керівником господарства 1-й примірник з підписом одержувача кормів служить підставою для списання їх з підзвіту матеріально відповідально особи. 2-й примірник з підписом особи, яка відпустила корми, використовується як документ для списання вартості витрачених кормів на затрати виробництва. Цей облік ведуть у Журналі обліку затрат кормів.

Всі документи про рух кормів після перевірки і запису їх даних в Книгах складського обліку і Журналі обліку затрат кормів передають в бухгалтерію господарства.

Із вищесказаного можна зробити висновок, що організація первинного обліку в СТОВ „Мрія” в цілому має позитивну оцінку. Господарство в достатній кількості забезпечене бланками первинних документів і всі операції, що пов'язані з надходженням і рухом виробничих запасів оформляються документами встановленої форми.

До недоліків в організації первинного обліку слід віднести, те що допускаються випадки несвоєчасного оформлення і надання в бухгалтерію первинних документів, що тягне за собою продовження термінів руху документів по відділах і робочих місцях бухгалтерів, їх обробки і використання для бухгалтерських записів. А це в свою чергу призводить до несвоєчасного складання і подання фінансової звітності.

3.5 Синтетичний і аналітичний облік виробничих запасів

Для синтетичного обліку товарно-матеріальних цінностей призначено рахунок 20 „Виробничі запаси”. Це рахунок активний, по дебету якого відображають залишок та надходження запасів, а по кредиту - їх вибуття. Він має дев'ять субрахунків, з назв яких видно, що на них відображається:

201 „Сировина і матеріали”

202 „Купівельні напівфабрикати, та комплектуючі вироби” - в господарстві цей субрахунок не використовується

203 „Паливо”

204 „Тара й тарні матеріали”

205 „Будівельні матеріали”

206 „Матеріали, передані в переробку” - в господарстві цей субрахунок е використовується

207 „Запасні частини”

208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”

209 „Інші матеріали” - в господарстві не використовується

В СТОВ „Мрія” на субрахунку 201 „Сировина і матеріали” обліковують сировину і матеріали, які призначені для виготовлення продукції, господарських потреб. Також на цьому субрахунку в господарстві обліковують мінеральні добрива, засоби захисту рослин, біопрепарати та медикаменти.

Біопрепарати, медикаменти обліковують в бухгалтерії в грошовому виразі. Кількісний їх облік ведуть працівники ветеринарної служби в окремій книзі. Проведення профілактичних прищеплень реєструють в Журналі (форма 2. - вет). Списують біопрепарати і медикаменти по актах, які складають на підставі записів у амбулаторному журналі. Дефіцитні лікарські засоби, а також ліки, які містять отруйні і сильнодіючі речовини списуються індивідуально по рецепту. Порядок обліку медикаментів і біопрепаратів визначено спеціальною інструкцією. Ветеринарний працівник щомісяця складає і подає в бухгалтерію Звіт про рух біопрепаратів і медикаментів.

Розглянемо господарські операції по руху сировини і матеріалів в СТОВ „Мрія” за 2004 рік на прикладі табл. 3.2.

Табл. 3.2. Журнал господарських операцій по рахунку 201 „Сировина і матеріали за 2004 рік

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція	Сума, грн
		Дт	Кт
1.	Куплено сировину і матеріали через підзвітних осіб	201	372	9563,62
2.	Надійшли матеріали від постачальників	201	631	265749,35
3.	Внутрішнє переміщення матеріальних цінностей	201	201	1435,74
4.	Списані мінеральні добрива на рослинництво	231	201	53545,12
5.	Списані медикаменти і біопрепарати на тваринництво	232	201	5632,45
6.	Реалізовані матеріали на сторону	943	201	7211,25

Для наглядності відобразимо рух сировини і матеріалів на прикладі рис. 3.1.

Рис. 3.1. Схема кореспонденції рахунків по рахунку 201 „Сировина і матеріали”

На субрахунку 201 „Паливо” в СТОВ „Мрія” відображаються нафтопродукти (бензин, дизельне паливо, мастильні матеріали тощо), тверде паливо (вугілля, торф, дрова) і газ призначений для експлуатації транспортних засобів, технічних потреб.

Далі розглянемо господарські операції по рахунку 203 „Паливо” по руху палива в СТОВ „Мрія” за 2004 рік на прикладі табл.. 3.3.

Табл. 3.3. Журнал господарських операцій по рахунку 203 „Паливо” за 2004 рік

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція	Сума, грн
		Дт	Кт
1.	Оприбутковано паливо, вартість якого сплачена за рахунок підзвітних сум	203	372	25649,71
2.	Надійшло паливо від постачальників	203	631	1475950,46
3.	Списано паливо на витрати рослинництва	231	203	863105,37
4.	Списано паливо на витрати тваринництва	232	203	124223,54
5.	Списано паливо на допоміжні виробництва	234	203	292917,64
6.	Списано паливо на МТП	235	203	125493,46
7.	Списано паливо на обслуговування промислових виробництв	233	203	3721,09
8.	Списано паливо на загально виробничі витрати	91	203	18564,22
9.	Списано паливо на адміністративні витрати	92	203	9885,18

Для наглядності відобразимо рух палива на прикладі рис. 3.2.

Рис. 3.2. Схема кореспонденції рахунків по рахунку 203 „Паливо”

На субрахунку 204 „Тара й тарні матеріали” в господарстві обліковують тару з дерева, картону, пластмаси, мішки, тарні матеріали і деталі, призначені для виготовлення та ремонту тари (деталі для складання ящиків, бочкова плівка, залізо обручне, фольга та ін.).

Розглянемо господарські операції по руху тари в господарстві за 2004 рік в табл. 3.4.

Табл. 3.4. Журнал реєстрацій господарських операцій по рахунку 204 „Тара і тарні матеріали” за 2004 рік

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція	Сума, грн
		Дт	Кт
1.	Придбана тара за готівку через підзвітних осіб	204	372	967,75
2.	Надійшла тара від постачальників	204	631	1626,56
3.	Списана тара на витрати тваринництва	232	204	415,28
4.	Списана тара на витрати рослинництва	231	204	1474,32
5.	Списана тара на допоміжні виробництва	234	204	349,59
6.	Списана тара на промислові виробництва	233	204	747,21

Для наглядності відобразимо рух тари й тарних матеріалів на прикладі рис. 3.3.

Рис. 3.3. Схема кореспонденції рахунків по рахунку 204 „Тара й тарні матеріали”

На 205 рахунку „Будівельні матеріали” в СТОВ „Мрія” обліковуються будівельні матеріали, які використовуються для виконання будівельних і монтажних робіт, виготовлення будівельних конструкцій і деталей, оздоблювальних робіт, селікатні матеріали (цегла, цемент, камінь, пісок тощо); будівельний метал (залізо листове, цинк листовий, сталь тощо); лісові матеріали (ліс круглий, дошки, фанера); металовироби (цвяхи, гайки, болти та ін.); електротехнічі матеріали (провід, патрони, лампи, запобіжники, ізолятори); вироби хімічної промисловості (азбест, кислота, фарба, оліфа, руберойд) та інші матеріали.

Розглянемо господарські операції по руху будівельних матеріалів в СТОВ „Мрія” за 2004 рік на прикладі табл. 3.5.

Табл. 3.5. Реєстр господарських операцій по рахунку 205 „Будівельні матеріали” за 2004 рік

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція	Сума, грн
		Дт	Кт
1.	Оприбутковані будівельні матеріали придбаних підзвітними особами	205	372	28469,55
2.	Надійшли будівельні матеріали від постачальників	205	631	448447,65
3.	Відпущені матеріали на рослинництво	231	205	3524,77
4.	Списані матеріали на тваринництво	232	205	465114,34
5.	Списані матеріали на допоміжні матеріали	234	205	2027,41
6.	Списані матеріали на загальновиробничі витрати	91	205	13546,38
7.	Списані матеріали на адміністративні витрати	92	205	6141,09

Для наглядності відобразимо рух будівельних матеріалів на прикладі рис. 3.4.



Рис. 3.4. Схема кореспонденції рахунків по рахунку 205 „Будівельні матеріали”

На 207 рахунку „Запасні частини” в СТОВ „Мрія” обліковуються запасні частини, призначені для ремонту різних машин і механізмів: тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин, автомобілів, будівельних і дорожних машин та ін. Тут же обліковується і сума, що є в запасі. Акумулятори обліковують за видами і марками.

Розглянемо господарські операції по руху запасних частин в СТОВ „Мрія” за 2004 рік в табл. 3.6.

Табл. 3.6. Реєстр господарських операцій по рахунку 207 „Запасні частини” за 2004 рік

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція	Сума, грн
		Дт	Кт
1	2	3	4	5
1.	Куплені запасні частини через підзвітних осіб	207	372	73640,27
2.	Одержані запасні частини від постачальників	207	631	298367,06
3.	Списані запасні частини на ремонт основних засобів галузі тваринництва	232	207	53885,66
4.	Списані запасні частини на допоміжні виробництва	234	207	239747,44
1	2	3	4	5
5.	Списані запасні частини на загальновиробничі витрати	91	207	4748,33
6.	Списані запасні частини на адміністративні витрати	92	207	10927,12

Для наглядності відобразимо рух будівельних матеріалів на прикладі рис. 3.5.

Рис. 3.5. Схема кореспонденції рахунків по рахунку 207 „Запасні частини”

На 208 рахунку „Матеріали сільськогосподарського призначення” обліковується рух насіння, саджанців і кормів як власного виробництва, так і тих, що куплені на стороні.

На субрахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення” в господарстві ведуть слідуючи субрахунки другого порядку:

2081 „Насіння”

2082 „Корми”

Реєстр господарських операцій по руху матеріалів сільськогосподарського призначення в СТОВ „Мрія” за 2004 рік розглянемо на прикладі табл.. 3.7.

Табл. 3.7. Реєстр господарських операцій по рахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення” за 2004 рік

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція	Сума, грн
		Дт	Кт
1.	Оприбутковано насіння від урожаю	2081	231	2942806,74
2.	Одержані корми від постачальників	2082	631	64387,79
3.	Оприбутковано корми від урожаю	2082	231	475290,08
4.	Одержано корми від промислових виробництв	2082	233	248724,14
5.	Одержано корми, придбані через підзвітних осіб	2082	372	10549,59
6.	Списано насіння на посів сільськогосподарських культур	231	2081	658924,49
7.	Реалізовано насіння покупцям	901	2081	741233,66
8.	Передано матеріали сільськогосподарського призначення із підзвіта в підзвіт	208	208	47529,08
9.	Списані корми на відгодівлю тварин	232	2082	1390119,08

Для наглядності відобразимо рух насіння і кормів на прикладі рис. 3.6.

Рис. 3.6. Схема кореспонденції рахунків по рахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”

Таким чином нами розглянуто кореспонденцію рахунків по обліку виробничих запасів в СТОВ „Мрія” за 2004 рік.

Далі розглянемо типову кореспонденцію рахунків по обліку виробничих запасів згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку і активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, другого класу „Запаси”, рахунку 20 „Виробничі запаси” табл. 3.8.

Табл. 3.8. Відображення на бухгалтерських рахунках руху виробничих запасів

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція
		Дт	Кт
1	2	3	4
1.	Оприбуткування вартості цінностей, що надійшли від постачальників по акцентованих рахунках:
	- без ПДВ	20	631
	- на суму податку на додану вартість	641	631
2.	Оприбуткування матеріалів, вартість яких сплачена із підзвітних сум:
	- без ПДВ	20	372
	- на суму податку на додану вартість	641	372
3.	Оприбуткування матеріальних цінностей одержаних при ліквідації основних засобів	20	746
4.	Безоплатно отримані запаси	20	718
5.	Оприбуткування матеріалів по ціні можливого використання від списання малоцінних та швидкозношуваних предметів строком використання до 1 року	20	719
6.	Отримані виробничі запаси від списання їх знищених внаслідок надзвичайних подій	20	75
7.	Оприбуткування матеріальних цінностей, внесених засновниками в рахунок вкладів в статутний капітал	20	46
8.	Внутрішнє переміщення матеріальних цінностей	20	20
9.	Надлишок матеріальних цінностей, виявлені при інвентаризації	20	719
10.	Уцінка матеріальних цінностей	946	20
11.	Списання уцінки на фінансові результати	793	946
12.	Відпуск матеріальних цінностей на поточний ремонт основних засобів в ремонтно-механічних майстернях	2341	20
13.	Відпуск матеріальних цінностей на капітальний ремонт основних засобів в ремонтно-механічних майстернях	2341	20
14.	Відпуск на сторону матеріальних цінностей за фактичною собівартістю	943	20
	Нараховано дохід на покупця за реалізацію виробничих запасів	361	712
	Нараховано ПДВ	712	641
	Зарахована на поточний рахунок виручка від покупців за реалізовані виробничі запаси	311	361
	Списано на фінансовий результат:
	- собівартість реалізації виробничих запасів	791	943
	- дохід від реалізації виробничих запасів	791	712
	- чистий фінансовий результат (прибуток)	791	441
15.	Передача матеріальних цінностей безоплатно іншим підприємствам і особам	949	20
16.	Передача запасів як внесок до статутного капіталу інших підприємств:
	- балансова вартість переданих запасів	14	20
	- різниця між балансовою і справедливою вартістю	14	746
17.	Нестачі виявлені при інвентаризації	947	20
1.	Сума, що підлягає відшкодуванню винними особами	375	716
	Відображено ПДВ	716	641
	Віднесена різниця між сумою відшкодувань нестачі і фактичної вартості	716	642
	Внесено в касу винними особами нестачу	301	375
18.	Списання матеріальних цінностей:
	- на виробництво продукції;	23	20
	- на роботи і послуги ремонтних майстерень;	2341	20
	- загально виробничі витрати;	91	20
	- на усунення допущеного браку.	24	20
19.	Списання матеріальних цінностей на обслуговуюче господарство	949	20
20.	Списання матеріальних цінностей на витрати майбутніх періодів	39	20
21.	Списання матеріальних цінностей втрачених в результаті стихійного лиха	991	20
22.	Повернення матеріальних цінностей постачальнику при виявленні браку після оприбуткування	631	20
23.	Відпущені зі складу виробничі запаси на капітальне будівництво	151	20
	Облік обміну подібними виробничими запасами
24.	Відвантажено зерно в обмін на комбікорм	361	208
25.	Відображено виникнення податкових зобов'язань	361	641
26.	Оприбутковано комбікорм	208	631
27.	Відображено виникнення податкового кредиту	644	631
28.	Відображено залік взаємних заборгованостей	631	361
	Облік обміну неподібними виробничими запасами
29.	Списується первісна вартість фуражного зерна, яка обмінюється на паливо	901	208
30.	Перерахована доплата за паливо	361	311
31.	Відображено дохід від обміну зерна на паливо	361	701
32.	Оприбутковано паливо, що надійшло в обмін на зерно (за справедливими цінами)	203	631
33.	Нарахована сума податкових зобов'язань	701	641
34.	Нарахована сума податкового кредиту	641	631
35.	Проведено залік заборгованостей	631	361
36.	Списана собівартість обміненого фуражного зерна на паливо на фінансові результати	791	901
37.	Списано дохід від обміну зерна на паливо на фінансові результати	701	791
38.	Віднесено фінансовий результат від обмінних операцій на нерозподілені прибутки	791	441

Облік наявності і руху матеріальних цінностей матеріально відповідальні особи ведуть в місцях зберігання в книгах складського обліку (дод. ).

Щомісяця на 1-ше число матеріально-відповідальні особи складають Звіт про рух матеріальних цінностей. Звіти складають матеріально-відповідальні особи по кожному субрахунку. Матеріально-відповідальні особи Звіти складають у кількісному виразі, а по запасним частинам та ремонтним матеріалам тільки по сумі.

Дані про рух та наявність цінностей узагальнюють у Журналі-ордері №10.1 с.-г., який об'єднано з відомістю. У відомості відображають залишок запасів на початок звітного періоду та надходження, а в Журналі-ордері - вибуття запасів по каналам і кореспондуючим рахункам.

Кредитові обороти по синтетичних рахунках з Журнала-ордера №10.1 с.-г. переносять в Головну книгу.

Аналітичний облік матеріальних цінностей у бухгалтерії підприємства ведуть у сальдовій відомості (дод. ) на підставі перевірених та про таксованих звітів.

Залишки матеріальних цінностей на кінець звітного періоду, відображені в Журналі-ордері №10.1 с.-г. та відомості, узгоджують з підсумковими даними сальдових відомостей по кожному синтетичному рахунку (субрахунку).

Схема запису та перевірки регістрів Журнально-ордерної форми показано на рис. 3.7.



Рис. 3.7. Схема запису в регісрах по обілку виробничих запасів

Схему звірки запас Журналу-ордера №10.1 с.-г. та відомості показано на рис. 3.8.

Рис. 3.8. Схема звірки запису Журналу-ордера №10.1 с.-г. та відомості по рахунках: 20,22,25,26,27,28

3.6 Інвентаризація виробничих запасів і відображення в обліку її результатів

Ринковій економіці можуть бути притаманні негативні явища, спрямовані проти інтересів держави, суспільства і самих підприємств. Найчастіше до таких належать корисна мета діяльності, пов'язана з незаконним одержанням прибутку, або приховування його справжнього розміру, злісна неплата податків та ін. Щоб уникнути таких явищ у процесі господарювання, підприємства повинні підлягати контролю за діяльністю, здійснюваним як самостійно, так і за допомогою контролюючих органів.

Відповідно до статті 10 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 червня 1999 року №996-ХІУ для забезпечення достовірних даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства повинні проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряється і документально підтверджується їхня фактична наявність, стан і оцінка. Тобто, на сьогодні таким узаконеним засобом контролю є інвентаризація.

Інвентаризація - це метод суцільної (повної) або вибіркової перевірки і контролю наявності цінностей сільськогосподарського підприємства з метою встановлення їх відповідності даним бухгалтерського обліку. Вона є одним із найважливіших методів, яким забезпечується перевірка і документальне підтвердження вірогідності даних бухгалтерського обліку про наявність і стан матеріальних та нематеріальних активів, іншого майна, капіталу інвестицій, розрахунків, резервів і зобов'язань.

Основними завданнями інвентаризації виробничих запасів є:

- виявлення фактичної наявності матеріальних запасів;

- підрахунок лишку або нестачі запасів шляхом порівняння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

- виявлення запасів, які частково втратили свою первинну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей, що не використовуються;

- перевірка умов збереження запасів;

- встановлення реальної вартості зарахованих на баланс виробничих запасів.

Інвентаризації поділяються на повні і часткові. При частковій інвентаризації перевіряється наявність цінностей в окремих місцях зберігання, а при повній - перевірка охоплює всі цінності господарства в цілому.

Об'єкти й періодичність проведення інвентаризації визначаються керівником підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим відповідно до чинного законодавства.

Правові, організаційні та методологічні засади проведення інвентаризації регламентують такі основні нормативні документи.

Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України №69 від 11 серпня 1994 року (далі - Інструкція №69).

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116 (далі - Порядок №116);