Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Ринкова економіка сьогодення потребує від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції та послуг за допомогою досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом.

Важлива роль в реалізації цієї задачі відводиться економічному аналізу діяльності суб'єктів господарювання. за його допомогою вироблюється стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани та управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

З відомих, на даний час, факторів виробництва і одним із головним, є праця та її оплата.

Тому нашій державі потрібно забезпечити високий рівень добробуту громадян шляхом раціоналізації організації оплати праці, на основі її державного регулювання. У зв'язку з цим постало питання, вдосконалення системи оплати праці, таким чином, щоб вона не стримувала перебудову країни в напрямку її економічного зростання.

Перехід до ринкової економіки; необхідність суттєвої зміни методів господарського управління та економічної роботи підприємства - в цих умовах відбулись помітні зміни в оплаті праці, котра ставиться в залежність не тільки від результатів праці робітників, але і від ефективності діяльності підприємства в цілому.

Господарська діяльність кожного підприємства базується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів, а також робочого часу в процесі виробництва. Головна задача кожного підприємства випуск високоякісної продукції, торгівля товарами високої якості з найменшими затратами, а також своєчасність здійснення розрахунків з робітниками з оплати праці. Адже значення заробітної плати для більшості населення досить велике, тому, що заробітна плата - це прибуток основної маси населення, це джерело зростання доходів населення. А в загальній сумі доходів та прибутків - є головною складовою частиною.

На даному етапі заробітна плата відіграє важливу роль, оскільки виконує одну із основних своїх функцій - відтворювальну. Вона передбачає забезпечення сприятливих умов для відтворення робітника. Якщо заробітна плата буде значно нижчою від вартості робочої сили, то робітник буде не придатний виконувати трудові функції, а також підтримувати свій життєвий рівень. Тобто, величина заробітної плати повинна забезпечувати нормальні умови відтворення робочої сили робітника, потрібно, щоб вона не була нижчою від того рівня, який не дає змоги підтримувати стан постійної працездатності й утримувати членів сім'ї.

Вона також відіграє роль і головного стимулу до праці, оскільки за її допомогою можна задовольнити економічні інтереси працівників. Однак реальна практика оплати праці в Україні свідчить, що заробітна плата перестала бути стимулом до праці і основою відтворення робочої сили.

Становлення ринкових відносин в економіці України і відповідне її реформування в кризових умовах соціально-економічного розвитку супроводжувалось зниженням рівня заробітної плати і доходів населення.

В системі організації заробітної плати, все ще існує цілий ряд невирішених проблем:

- розміри заробітної плати практично відірвані від конкретних результатів праці окремих працівників і підприємств в цілому;

-не створений дійовий механізм соціального партнерства;

- не визначені до кінця місце і роль заробітної плати в системі стимулів ринкової економіки.

Тому однією з актуальних проблем є розробка адекватної перехідному періоду системи оплати праці та розрахунків з працівниками.

Все це може бути досягнуто в першу чергу за умови створення належної системи обліку розрахунків з працівниками по оплаті праці.

Облік фонду оплати праці на належному рівні забезпечить своєчасність здійснення розрахунків та виплат заробітної плати і зменшить вірогідність появи помилок. Актуальність даної теми полягає в тому, що високий рівень організації обліку розрахунків по заробітній платі забезпечить стабільність та своєчасність виплат.

Метою дипломної роботи є розкриття теоретичних і практичних положень обліку і аналізу складових фонду оплати праці на базовому підприємстві.

Завдання дипломної роботи висвітлити: економічну сутність оплати праці та шляхи удосконалення форм та систем оплати праці; характеристику базового підприємства та аналіз його основних економічних показників; організацію обліку складових фонду оплати праці; облік складових фонду оплати праці; податковий облік складових фонду оплати праці; порядок відображення складових фонду оплати праці у формах звітності; особливості обліку складових фонду оплати праці в умовах використання комп'ютерної техніки; методичні прийоми проведення аналізу; аналіз складових фонду оплати праці; узагальнення результатів аналізу та шляхи покращення аналітичної роботи.

Актуальність теми облік і аналіз складових фонду оплати праці визначає мету написання цієї дипломної роботи, яка полягає в закріпленні та систематизуванні теоретичних та методичних основ і загальних умов обліку та аналізу основної і додаткової заробітної плати; дослідженні стану та аналізу використання фонду оплати праці на прикладі КП “Сторожинецька районна друкарня”.

Дана тема широко розкрита в науковій літературі відомими вченими економістами: Бутинцем Ф.Ф, Грабовою Н.М., Давидюк Т.В., Коробовим М.Я., Кривоносом Ю.Г., Малюга Н.М., Мнихом Є.В., Олійником О.В., Панасюком В.М., Поповичем П.Я., Савицькою Г.В., Ткаченко Н.М. тощо.

Дипломна робота виконувалась за матеріалами КП “Сторожинецька районна друкарня”. Основним видом діяльності КП “Сторожинецька районна друкарня” є випуск і реалізація як на замовлення так і власної друкованої продукції, що не заборонена чинним законодавством зокрема: художні твори, література науково - популярного спрямування, твори науки, культури і мистецтва, рекламні та інформаційні проспекти, канцелярські вироби, газетні матеріали, тощо.

Джерела для написання дипломної роботи є законодавчо-нормативні акти, інструкції, наукова та навчальна література, а також форми звітності КП “Сторожинецька районна друкарня” № 1 “Баланс”, № 2 “Звіт про фінансові результати”, № 3 “Звіт про рух грошових коштів”, № 4 “Звіт про власний капітал”, № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”, накази основної діяльності, табель обліку використання робочого часу, розрахункова відомість, платіжна відомість, журнал № 5, звітність до фондів соціального страхування, звіт з праці, звіт про використання робочого часу.

1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМ ТА СИСТЕМ ОПЛАТИ ПРАЦІ

1.1 Економічна сутність фонду оплати праці

заробітна оплата праця друкарня

За сучасних умов розвитку суспільства питання оплати праці дедалі більше привертають увагу вчених і практиків. Заробітна плата як переважна частина всіх доходів населення відіграє центральну роль у реалізації ринкових відносин і тим самим виступає найважливішим елементом відтворення суспільного продукту, одним із головних чинників ефективності економіки та її зростання.

Основною формою розподілу доходів для найманих робітників є заробітна плата - ціна, що виплачується за використання праці.

У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками одним з них є наступне.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [2,c.149].

Перехід до ринкової економіки зумовив появі ринку праці, а отже, купівлі - продажу товару робочої сили. Вихідним положенням при з'ясуванні суті заробітної плати слід брати потреби працівника. З урахуванням досягнутого рівня розвитку продуктивних сил вони можуть бути зведені до так званого споживчого кошика, тобто до певного набору життєвих засобів. Далі відбувається грошова оцінка життєвих засобів споживчого кошика з урахуванням деяких факторів оцінки робочої сили (кваліфікації робітника, умов його праці, співвідношення попиту і пропозиції на робочу силу). Все це утворює вартість або ціну робочої сили. Потім цю вартість ділять на тривалість робочого дня (при часовій оплаті) або на кількість виробів, які мають бути вироблені при даному робочому дні (при відрядній оплаті праці) і одержують так звану ціну праці.

Далі ціну праці зіставляють з мірою праці, тобто з тим обсягом роботи, який повинен бути виконаний працівником. Потім враховують фактичні витрати і результати праці, відповідно до яких встановлюють грошову оплату праці. І нарешті, на ринку (у сфері товарного обігу і нематеріальних послуг) працівник перетворює грошову оплату в міру споживання. Остання становить основну частку фонду життєвих засобів та існує поряд з такими його допоміжними формами, як суспільні фонди споживання, доходи від підсобних господарств, індивідуальної трудової діяльності тощо [8, c.320].

Отже, заробітна плата виражає і вартість товару робоча сила, і оплату за праці, за витрати і результати її, що визнані ринком. Західні економісти вже давно визнали сумісність у змісті заробітної плати вартості робочої сили і забезпечення рівності заробітної плати за одинакові витрати праці, які дістали ринкове визнання.

Важливо розрізняти грошову (номінальну) заробітну плату від реальної заробітної плати. Номінальна заробітна плата - це сума грошей, що одержує працівник за годину, день, місяць. Реальна заробітна плата виражається в сумі товарів, робіт, послуг, які працівник може придбати на свою грошову заробітну плату.

В зв'язку з тим, що номінальна і реальна заробітна плата не завжди змінюються в одному і тому ж напрямі, законодавством встановлюється мінімальна заробітна плата. Вона становить розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може здійснюватись оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці) [14, c.418].

Заробітна плата має дві форми: відрядну і погодинну. У свою чергу, кожна з них має відповідні їм системи.

Відрядну форму заробітної плати застосовують тоді, коли рівень механізації виробництва такий, що результат діяльності значною мірою залежить від інтенсивності праці робітників. Комплексна механізація та автоматизація виробництва обумовлюють широке використання погодинної заробітної плати. При цьому частка простою погодинної оплати знижується, а підвищується частка погодинної преміальної оплати.

Згідно з Законом України “Про оплату праці” суб'єктами організації оплати праці є органи державної влади та місцевого самоврядування, власники, об'єднання власників, працівники [28].

Позитивні зміни в процес оплати праці вніс Закон України “Про оплату праці” [28]. Він сприяв позитивним змiнам в органiзацiї оплати працi, основна суть яких полягає у:

- переходi вiд централiзованої системи органiзацiї оплати працi до колективно-договiрних принципiв її регулювання та встановлення державних гарантiй в оплатi працi;

- запровадженнi системи укладання угод i договорiв з питань органiзацiї оплати працi на всiх рiвнях -- державному, галузевому, регiональному та на рiвнi пiдприємства;

- пiдвищеннi статусу колективних договорiв i посиленнi ролi професiйних спiлок як рiвноправної сторони в переговорах з питань визначення розмiрiв i умов оплати працi;

- визначеннi умов та порядку встановлення розмiру мiнiмальної заробiтної плати;

- розширеннi прав пiдприємств у вирiшеннi питань органiзацiї заробiтної плати, зокрема в установленнi форм, систем i розмiрiв оплати працi;

- визначеннi та розмежуваннi сфер державного та колективно-договiрного регулювання оплати працi;

- визначеннi окремих заходiв щодо захисту прав працiвникiв на своєчасне отримання заробiтної плати.

Нинішній системі оплати праці властиві такі риси:

- підпорядкування завданням інтенсивного типу розвитку економіки;

- забезпечення прямої та жорсткої залежності оплати праці від кінцевих результатів господарської діяльності трудових колективів;

- оптимальне поєднання інтересів трудових колективів із загальнонаціональними;

- усунення зрівнялівки і верхньої межі в оплаті праці, що дає змогу послідовніше здійснювати принцип соціальної справедливості;

- посилення заінтересованості працівників у виконанні робіт меншою чисельністю працюючих;

- створення переваг в оплаті праці тим, від кого залежить прискорення темпів науково-технічного прогресу;

- чіткість і доступність механізму нарахування заробітної плати, що сприяє розумінню широкими верствами працівників зв'язку оплати праці з результатами виробництва.

Основним джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Заробітна плата є основна, додаткова та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Заробітна плата поділяється на основну та додаткову.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (часу, виробітку), посадових зобов'язань. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців [28].

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення і винахідництво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії за виконання виробничих завдань [28].

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи року, премії за спеціальними системами і положеннями компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або здійснювані понад встановлені законодавством норми.

Видатки на оплату праці працівників підприємства становлять фонд оплати праці.

Фонд оплати праці відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати [9] складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Джерелом коштів на оплату праці працівників КП “Сторожинецька районна друкарня” є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок господарської діяльності.

Оплата праці - це трудовий дохід, а разом з тим і форма привласнення життєвих благ на основі участі в суспільному виробництві того чи іншого працівника і трудового колективу з улагоджуванням результатів праці [38].

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог Закону України “Про оплату праці” [28].

У процесі виробничо-господарської діяльності у КП “Сторожинецька районна друкарня” виникають взаємовідносини з працівниками й особами, що працюють за трудовими договорами чи договорами підряду.

В КП Сторожинецька районна друкарня” діє тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифну систему оплати праці використовують для розподілу робіт, залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифних сіток. Вони є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Бухгалтерія підприємства забезпечує: правильне і своєчасне нарахування заробітної плати та виплату її у встановлені строки; правовий розподіл сум нарахованої заробітної плати і відрахувань на соціальне страхування за напрямами витрат для утримання із заробітної плати обов'язкових платежів на користь бюджету, а також за матеріальні збитки, заподіяні підприємству, на користь окремих організацій і фізичних осіб, у Пенсійний фонд України; чітке визначення і відображення на аналітичних рахунках складу коштів, спрямованих на споживання.

Оплата праці працівників КП “Сторожинецька районна друкарня” здійснюється в першочерговому порядку після сплати обов'язкових платежів.

Заробітна повинна виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, два рази на місяць а саме; аванс за першу половину місяця - 16 числа, а заробітна плата сплачується останнього числа місяця. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Виплата заробітної плати здійснюється через касу.

В майбутньому планується отримання заробітної плати працівниками через вкладні рахунки в банку. Перевагами такого методу виплати заробітної плати підприємством є : зниження витрат пов'язаних з організацією виплати зарплати і виплати готівковими коштами. Скоротяться витрати підприємства на інкасацію готівки: отримання, перевезення і зберігання готівки, безпеку та охорону грошових коштів, утримання штату касира, значно скоротиться час, що витрачається персоналом на отримання зарплати, стане безпечним процес виплати заробітної плати. Таким чином повністю буде забезпечено конфедиційність рівня оплати праці співробітників. Повністю вирішиться питання касової дисципліни і дотримання ліміту каси. Виключаться помилки і можливості зловживання. На підприємстві не буде депонованої заробітної плати, оскільки кошти будуть зберігатися на картрахунках працівників, а тому не потрібно проводити розрахунки з депонентами.

Таким чином розглянувши сутність оплати праці слід перейти до детального розгляду складових фонду оплати праці.

1.2 Форми та системи оплати праці

Фонд оплати праці - основний економічний показник з оплати праці, що широко використовується у господарській практиці, статистичній звітності, аналізі. Він включає в себе основну і додаткову заробітну плату персоналу підприємства, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (крім тих, які у законодавчо встановленому порядку до фонду оплати праці не входять, наприклад допомога з тимчасової непрацездатності, вихідна допомога та деякі інші).

Фонд заробітної плати - це фактично нараховані працівникам суми у формі заробітної плати, передбачені для виплати [5, c.187].

У фонд оплати праці входять усі нараховані організацією суми оплати праці незалежно від джерела фінансування, що стимулюють і компенсують виплати, а також вартість продукції, що видається в порядку натуральної оплати. Облік цього фонду проводиться в усьому народному господарстві відповідно до нормативних актів, що видаються федеральними органами.

Варто розрізняти витрати, що включаються у фонд оплати праці організації, і витрати на оплату праці, які відносяться на витрати виробництва. Якщо в перші входять усі суми оплати праці, незалежно від того, відносяться вони на витрати виробництва головного і допоміжного виробництв, на витрати обслуговуючих виробництв і господарств або виплачуються з фондів накопичення, прибули в порядку її використання та ін., то до другого відносять тільки ту частину витрат на оплату праці, що включають у собівартість продукції і витрати обігу.

Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). До його складу належать:

- винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво;

- суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (виручки), отриманих від реалізації продукції, у разі, якщо вони є основною заробітною платою;

- гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві;

- оплата при переведенні працівника на нижче оплачувану роботу у випадках і розмірах, передбачених чинним законодавством, а також при невиконанні норм виробітку та виготовленні продукції, що виявилася браком, не з вини працівника.

Під словом система оплати праці слід розуміти сукупність принципів які служать основою любого вчення. По відношенню до оплати праці система включає два напрямки: організацію праці та нарахування заробітної плати. Перше пов'язане з обліком відпрацьованого часу. а друге - з кількістю виконаної роботи. Тому система оплати праці розподіляється на дві форми: погодинна та відрядна, а вони в свою чергу мають різновидності.

У відповідності до форм оплати праці підприємство може встановлювати систему оплати праці.

Система оплати праці - це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й мірою винагороди працівників.

В КП “Сторожинецька районна друкарня” застосовують дві форми оплати праці: погодинну та відрядну. Відрядна форма оплати праці - система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди: пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми.

При відрядній формі оплати праці заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядах робітників та кількості відпрацьованих ними годин [4,c.269].

Для обліку виробітку робочих - підприємців застосовуються слідуючи документи: наряд на відрядну роботу, який може бути індивідуальним або бригадним; маршрутний лист та інші.

У наряді вказується обсяг вироблених робіт, сума заробітної плати, склад членів бригади, відпрацьований кожним час, розраховується коефіцієнт трудової участі у відповідності з яким розраховується премія.

Наряд закривається по мірі виконання завдання: він підписується бригадиром. Недоліком наряду є те, що неможливо встановити. хто винен у виготовленні бракованих виробів. Усі недоліки наряду усуваються у маршрутному листі; там вказується весь технологічний ланцюг і можливо прослідити. на який операції був зроблений брак. Групуючий розрахунок проводиться у відомості або карточки.

Працівникам апарату управління встановлена погодинна заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинної оплати праці - проста погодинна та почасово-преміальна.

При погодинній оплаті праці заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

При погодинній оплаті праці при розрахунку заробітної плати робітників по тарифу годинну тарифну ставку потрібно помножити на кількість годин зміни. Розподіл заробітної плати при відрядній оплаті праці здійснюється трьома засобами: по коефіцієнту виробітку; по відпрацьованому часу, приведеного до першого розряду; по коефіцієнту трудової участі.

Коефіцієнт трудової участі - це узагальнений показник, який відображає реальний вклад кожного члена бригади в загальні результати роботи з обліком індивідуальної продуктивності, якості праці та відношенні до праці. КТУ застосовується тільки до приробітку та премій, але не втрачаючи тарифної частини заробітної плати.

В КП “Сторожинецька районна друкарня” показники, що підвищують коефіцієнт трудової участі:

- високий рівень виконаних виробничих завдань, застосування передових методів праці, виконання робіт по сумісним професіям, висока трудова активність, ефективне використання обладнання, забезпечуючи більш високу виробітку - підвищується до 0,5;

- висока професійна майстерність, яка виражається в більш високій якості робіт - підвищується до 0,25;

- керування ланкою, ініціатива та попередження можливих простоїв робочих та обладнання, допомога та передача опиту, ефективне використання робочого часу - підвищується до 0,25.

Показники, що знижують коефіцієнт трудової участі:

- невиконання виробничих завдань, слаба інтенсивність праці, яка виражається у відставанні від загального рівня бригади, неефективне використання обладнання, інструменту - понижується до 0,5;

- недостатня професійна майстерність, яка виражається у виготовленні неякісної продукції, порушенні правил техніки безпеки і таке інше - понижується до 0,25;

- запізнення на роботу, передчасні уходи з роботи, невиконання розпоряджень бригадира та інші порушення, що негативно позначаються на результатах колективної праці - понижується до 0,25.

На підприємстві застосовують оплату праці по трудових угодах. Трудова угода укладається між підприємством та робітником, який притягується зі сторони для виконання конкретної роботи, якщо її неможливо виконати силами підприємства або на договірних началах з відповідними підприємствами та організаціями.

Тепер широке розповсюдження знайшла оплата праці по контракту, яка заключається у домовленості сторін та пов'язується з виконанням умов контракту. У випадках найма працівника по контракту власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою робітника також умови оплати праці, які визначені у колективному договорі або у індивідуальному договорі.

Розподіл заробітної плати на системи, форми та види оплати та види заробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки в залежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати по нарахуванню заробітної плати.

Робота у святковий і неробочий день в КП “Сторожинецька районна друкарня” оплачується в подвійному розмірі:

- відрядникам за подвійним відрядними розцінками;

- працівникам, праця яких оплачується за погодинними ставками - в розмірі подвійної погодинної або денної ставки.

Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами і колективним договором, але не нижче ніж 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Оплата праці за незавершеним відрядним нарядом, у разі якщо працівник залишає відрядний наряд незавершеним з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визначеною за узгодженням сторін відповідно до існуючих норм і розцінок.

При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата здійснюється відповідно до виконаної роботи [37,c.139].

На час освоєння нової продукції КП “Сторожинецька районна друкарня” здійснює оплату праці працівникам, які освоюють продукцію, за середнім заробітком, розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток зберігається не більше шести місяців.

При переведені на нижче оплачувану роботу і при переміщенні - за працівником зберігається середній заробіток, розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток зберігається не більше двох тижнів від дня переведення.

Якщо внаслідок переміщення працівника у нього зменшився заробіток з не залежних від нього причин, то йому здійснюється доплата, сума якої визначається в розмірі втрат працівника у середньому заробітку. Така доплата призначається протягом двох місяців з дня переміщення працівника.

Вибір системи оплати цілком і повністю є прерогативою роботодавця, але повинен бути оговорений з робітником у встановленому законодавством порядку. Тому адміністрація підприємства, виходячи із задач по випуску продукції, її якості і строкам постачання, можливостей впливу робітників на реалізацію наявних резервів виробництва з урахуванням їх статевих, вікових, професійно-кваліфікаційних та інших особливостей, розробляє конкретні системи оплати і пропонує їх до включення в колективний договір. Профспілковий комітет може не погодитися із запропонованими системами тільки у разі, якщо вони потребують надмірної інтенсивності праці і погрожують нанести шкоду здоров`ю робочого. Крім того, може бути застосована система участі робітника в розподілі чистого доходу підприємства, але при умові, якщо це не суперечить установчим документам.

Важливою умовою ефективного застосування погодинної форми оплати праці для всіх категорій робітників є розробка на підприємствах нормативів можливих досягнень. Ці нормативи можуть встановлюватись практично на всі показники виробничої і економічної діяльності ланок, ділянок, цехів, агрегатів, виробництв. Пропорційно ступені виконання цих завдань і повинна виплачуватись тарифна заробітна платня.

Необхідно також мати на увазі, що широке застосування погодинної оплати потребує і високого організаційного забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, інструментами, енергією, транспортом, ремонтом і таке інше з боку технологічних і виробничих служб.

Правильно дібрана система заробітної плати, яка враховує особливості трудового процесу, завдання, що стоять перед конкретним робочим місцем, професією і кваліфікацією робітника, його особисті інтереси, є ефективним організаційним засобом мотивуючим фактором. Тому аналіз практики організації заробітної плати, що включає і оцінювання ефективності використовуваних форм і систем, повинен провадитися систематично і кваліфіковано. Це сприятиме підвищенню результатів виробництва, оптимальному поєднанню інтересів працівника і підприємця [35, c.251].

КП “Сторожинецька районна друкарня” з фонду основної заробітної плати сплачує заробітну плату робітників та адміністративного персоналу за посадовими окладами, за відрядними розцінками, включає премії та доплати за високі досягнення в роботі.

Структуру Фонду додаткової заробітної плати показано на рис.1.

Рисунок 1 - Структура фонду додаткової заробітної плати КП “Сторожинецька районна друкарня” за 2003-2004 рр.

КП “Сторожинецька районна друкарня з фонду додаткової заробітної плати сплачує надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів, премії та винагороди, що носять системний характер.

Структуру інших компенсаційних та заохочувальних виплат показано в рис.2.



Рисунок 2 - Структура інших компенсаційних та заохочувальних виплат КП “Сторожинецька районна друкарня” за 2003-2004 рр.

До заохочувальних та компенсаційних виплат підприємство відносить матеріальну допомогу.

Таким чином можна зробити висновок, що підприємство при формуванні складових фонду оплати праці дотримується норм чинного законодавства, всі складові фонду оплати праці у підприємства присутні та на протязі 2004 року набули суттєвого росту, що позитивно впливає на діяльність трудового колективу та являється стимулом до підвищення продуктивності праці.

Провівши узагальнення складових фонду оплати праці в цілому, слід охарактеризувати підприємство на базі якого написана дипломна робота, та проаналізувати його основні економічні показники.

1.3 Характеристика базового підприємства та аналіз його основних економічних показників

Підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, та іншої господарської діяльності [36,.c.21].

Дипломна робота виконувалась за матеріалами КП “Сторожинецька районна друкарня”. Відповідно до статуту КП “Сторожинецька районна друкарня” є комунальним підприємством, тобто підприємством, що створено компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності, зобов'язана забезпечувати своєчасний випуск високоякісної продукції в запланованому обсязі при найменших витратах трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Цю задачу можливо вирішити тільки при раціонально організованих виробничих процесах.

КП “Сторожинецька районна друкарня” створена для задоволення потреб підприємств, установ та організацій а також приватних осіб району, області та інших регіонів у поліграфічній продукції. Мета та предмет діяльності трактує Статут КП “Сторожинецька районна друкарня”.

Виробничий процес друкарні являє собою сукупність взаємозалежних трудових і технологічних процесів, спрямованих на перетворення поліграфічних матеріалів і напівфабрикатів у видавничу продукцію (книги, брошури, бланки, плакати, газети, листівки, візитки і ін.). Сучасне поліграфічне виробництво являє собою складний процес перетворення предметів праці в готові вироби. В поліграфічному виробництві, як і в будь-якому іншому, основними елементами виробничого процесу є: праця - діяльність людей; засоби праці - матеріально-технічна основа виробництва; предмети праці - поліграфічні матеріали і напівфабрикати, з яких виготовляються друкарські видання.

Задачами організації поліграфічного виробництва є: застосування ефективних методів організації основних і допоміжних процесів на базі сучасної техніки і прогресивної технології; формування оптимальної організаційно-управлінської і виробничої структури підприємства; скорочення тривалості виробничого циклу випуску видань; створення умов для ритмічної роботи всіх ланок виробництва; застосування найбільш раціональної системи керування якості продукції; збільшення рентабельності підприємства на основі підвищення організаційно-технічного рівня.

Основною метою є задовольняння суспільних потреб у випуску друкованої продукції , її реалізації і за рахунок одержаного прибутку забезпечення соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу і власника майна. Друкарнею друкуються: газети “Рідний край”, “Вижницький обрій”, книги та брошури по замовленню.

Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати. Керує КП «Сторожинецька районна друкарня» директор.

Майно державного підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Підприємство майном володіє, користується та розпоряджається на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать статуту підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є: доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності.

Друкарня є комунальною власністю Чернівецької обласної Ради народних депутатів, органом якої виступає обласне управління в справах виробництв і поліграфії.

Управління підприємством здійснюється на основі поєднання прав власника щодо господарського використання майна і самоврядування трудового колективу. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати.

Вищим керівним органом підприємства є директор друкарні, якому власник делегує свої права по управлінню підприємством з яким укладаються права, строки найняття, обов'язки і відповідальність як керівника підприємства перед власником.

Контроль за фінансовою і господарською діяльністю здійснює власник.

Основними узагальнюючими показниками фінансових результатів є прибуток. Порядок використання прибутку визначає власник підприємства або уповноважений ним орган. Нормативи відрахувань від прибутку визначаються в щорічних колективних договорах.

Керівник підприємства визначає склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту.Основні економічні показники КП “Сторожинецька районна друкарня” відображено в табл. 1.

Таблиця 1 - Основні економічні показники Діяльності КП “Сторожинецька районна Друкарня” за 2003-2004 р.р.

Показники	2003 рік	2004 рік	Абсолютне відхилення, (+, - )
Статутний капітал, тис.грн.	106,3	106,3	-
Обсяг товарної продукції, тис.грн.	400,0	405,3	+5,3
Обсяг реалізованої продукції, тис.грн.	371,7	400,3	+28,6
Чистий прибуток, тис.грн.	44,1	44,9	+0,8
Фонд оплати праці, тис.грн.	73,5	97,5	+24,0
Середньоспискова чисельність працюючих, чол.	16	16	-
Середньомісячна заробітна плата працівників, грн.	383	507	+124
Середньорічна вартість основних фондів, тис.грн.	330,7	347,4	+16,7
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн.	216,3	227,8	+11,5

На відміну від багатьох підприємств району в друкарні по всім техніко-економічним показникам відмічається ріст. Так, обсяг товарної продукції у 2004 році зріс на 1,3%, таким чином можна зробити висновки, що підприємство досягло росту прибутку в результаті збільшення реалізації продукції та зменшення залишків. За рахунок цього росту фонд заробітної плати у 2004 році в порівнянні з 2003 роком збільшився на 32,7%, що дало змогу підвищити середньомісячну заробітну плату працівників на 32,4%.

Середньорічна вартість основних фондів збільшилась на 5,0% в зв'язку з модернізацією обладнання, цей же показник вплинув і на середньорічну вартість основних виробничих фондів - збільшилась на 5,3%.

У підприємства створені умови праці, які не допускають зміни чисельності персоналу, а отже підприємству не потрібно залучати додаткових коштів для навчання нового персоналу та недопущення випадків простою виробництва.

Чистий прибуток збільшився на 1,8 %. Отже, КП “Сторожинецька районна друкарня” є прибутковим підприємством, і на сьогоднішній день може забезпечити належний випуск високоякісної продукції та її реалізацію. Крім цього оплата праці працівників друкарні в порівнянні з іншими підприємствами району набагато вища і виплачується вчасно.

Виходячи з вищенаведеного аналізу фінансового стану Сторожинецької районної друкарні можна сказати з повною впевненістю, що це підприємство є стабільним та стійким в фінансово-економічному стані.

Охарактеризувавши базове підприємство, необхідно показати як ведеться облік фонду оплати праці в цілому в організаціях, підприємствах, установах та яким чином організовується робота з обліку складових фонду оплати праці в бухгалтерії базового підприємства.

2. ОБЛІК СКЛАДОВИХ ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ

2.1 Організація обліку складових фонду оплати праці

Організація обліку і контролю - це система методів, способів, що забезпечують їх оптимальне функціонування та розвиток [2, c.250].

Організація, тобто підпорядкування під потреби - це упорядкування в часі і просторі системи бухгалтерських, економічних, юридичних знань, це організація роботи головного бухгалтера, фінансового менеджменту.

Основне завдання організації обліку - упорядкувати бухгалтерську роботу. Організація обліку має основне завдання надавати інформацію для прийняття управлінських рішень.

Основними завданнями організації обліку праці та її оплати є: організація контролю за якістю та кількістю затраченої праці, за виконанням завдань щодо зростання продуктивності праці, за використанням фонду заробітної плати та іншими грошовими коштами, які виділяються для оплати праці працівників підприємства; своєчасне і правильне віднесення сум нарахованої заробітної плати і відрахувань органам соціального страхування на собівартість продукції, виконаних робіт та наданих послуг, а також на інші витрати; здійснення у встановлені строки всіх розрахунків з персоналом по заробітній платі та інших виплатах; збір інформації та групування показників з оплати праці, необхідних для поточного і наступного планування, контролю, аналізу та оперативного управління виробництвом, для складання фінансової і статистичної звітності.

Виконання цих завдань забезпечується правильно організованим: обліком особового складу підприємства; обліком робочого часу; обліком виробітку продукції та нарахування заробітної плати; суворим дотриманням законодавства про оплату праці [3,c. 358].

Бухгалтерський облік на підприємстві розпочинається з розробки облікової політики. Основні питання з обліку праці та її оплати, які можуть проводитись в наказі про облікову політику є: форми кадрової документації, форми, системи, розміри заробітної плати та інших виплат; встановлення режиму роботи; зміни в організації праці; нормування і оплата праці; строки подачі первинних документів з обліку праці та її оплати до бухгалтерії; порядок обробки та зберігання первинних документів та регістрів обліку з оплати праці; порядок створення резервів на виплату відпусток, щорічної винагороди за вислугу років, винагород за підсумками роботи за рік.

Основним документом, який визначає застосування на підприємстві оплати праці, розміри основної, додаткової заробітної плати, преміювання працівників, тощо, є Положення про оплату праці на підприємстві. Даний документ містить: загальні принципи організації оплати праці на підприємстві, системи і форми оплати праці, які застосовуються до різних категорій працівників; штатний розклад працівників підприємства; побудову тарифної оплати праці з інструкціями по посадах тарифних ставок і окладів або порядку розрахунку в залежності від показників роботи працівника і підприємства в цілому; обумовлені доплати, надбавки і компенсації із зазначенням їх розмірів; інші преміальні системи, що використовуються на підприємстві; визначений стимулюючий показник, шкала преміювання.

Об'єктами організації обліку розрахунків з оплати праці є; облік особового складу; робочого часу та виробітку робочих; заробітної плати та розрахунків з працівниками; організація роботи облікового апарату.

Організація руху документів повинна охоплювати час і шлях від першого запису у документі до його здачі до архіву причому організація первинного, аналітичного і синтетичного обліку повинні бути складовими єдиної системи обліку. Особливістю організації документообігу з обліку розрахунків з оплати праці є складання документів у виробничих підрозділах, тому потрібно забезпечити контроль за наявністю усіх необхідних показників з метою одержання підсумків у людино-годинах, людино-днях і у загальній сумі заробітної плати у розрізі категорій працюючих, видах робіт, видах продукції, місцях та центрах виникнення витрат.

Бухгалтерія КП “Сторожинецька районна друкарня сформована за лінійним типом, тобто головному бухгалтеру підпорядкований бухгалтер по обліку матеріалів та обліку праці та її оплати.

Організація обліку заробітної плати починається з визначення форм її оплати: погодинна і відрядна. Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною формою оплати праці необхідно мати відомості про посадові оклади, які відображені в штатному розписі, дані про присвоєння розрядів і категорій працівникам, а також табель обліку відпрацьованого ним часу за відповідний період. Основним документом з обліку використання робочого часу на підприємстві є табель обліку робочого часу. Рух табелю обліку робочого часу відображено у табл. 2.

Таблиця 2 - Оперограма табелю обліку робочого часу

Вид виконуваної операції	Виконавці
	табельник	бухгалтер	Гол. бухгалтер	поточний архів
Виписка табелю робочого часу
Оформлення табелю обліку робочого часу табельником
Обробка даних табелю обліку робочого часу
Перевірка правильності та своєчасності виконання табелю робочого часу
Передача документа до поточного архіву

В табель включається всі постійні та тимчасові робітники, які відносяться до облікового складу підприємства. В ньому кожному працівникові виділяють випадки відхилень від нормативного використання робочого часу 10 (хвороба, прогули тощо), записують години відхилень, а в нижній частині умовні позначення цих відхилень. Основними документами для розрахунку заробітної плати при відрядній оплаті праці і обліку виробітку є наряд на відрядну роботу, маршрутний лист, рапорт про виробіток, лист про доплату, лист про брак тощо. Графік руху наряду на відрядну роботу зображено у табл. 3.

Таблиця 3 - Оперограма наряду на відрядну роботу по КП “Сторожинецька районна друкарня”

Вид виконуваної роботи	Виконавці
	головний механік	працівник	бухгалтер з обліку зарплати	головний бухгалтер	поточний архів
Виписка наряду на роботу та його оформлення
Виконання наряду на відрядну роботу
Передача наряду на роботу до бухгалтерії
Опрацювання даних наряду
Перевірка правильних даних наряду
Передача документа архіву

Основним реквізитом документів з відрядної оплати праці є: прізвище, ім'я, пo-батькові робітників, розряд, кваліфікація, вид роботи, кількість деталей (виробів) переданих на обробку, відрядна розцінка, кількість готових виробів, кількість браку за видами.

Крім основної заробітної плати працівникам на КП “Сторожинецька районна друкарня” нараховують й додаткову заробітну плату, розмір якої регулюється Наказом про встановлення доплат та надбавок до тарифних ставок робітників та інших документів, які є підставою для нарахування відповідних доплат та надбавок працівникам підприємства. На підставі цих документів робиться розрахунок суми доплати або надбавки, яка включається до загальної суми нарахованої заробітної плати, то робиться відповідні запис у особовій картці працівника. Розглянемо організацію обліку основних видів доплати, надбавок і виплати, які входять до складу фонду додаткової заробітної плати. Премії працівникам надаються згідно розробленою на підприємстві Наказу про встановлення доплат і надбавок до тарифних ставок робітників. На основі цього наказу керівника підприємства проводиться розрахунок суми премії, яка виплачується працівником, а дані про одержання премії та її розмір фіксується в особових картках працівників підприємства рис. 3.

Рисунок 3 - Порядок надання премій

Значна частка додаткової заробітної плати припадає на виплату сум доплат по тимчасовій непрацездатності, які нараховуються на підставі листа непрацездатності.

Ще одним видом додаткової заробітної плати є оплата відпусток, надання яких регулюється законодавством [9].

Право на відпустки мають громадян України, що перебувають у трудових відносинах з підприємствами, а також працюють за трудовою угодою у фізичної особи, іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні. Підставою для надання відпустки є заява працівника рис. 4.

Рисунок 4 - Порядок розрахунку суми допомоги по тимчасові непрацездатності

На підставі затвердженого графіку відпусток і заяви працівника на підприємстві видається наказ про надання відпустки.

Наказ видається в двох примірниках: один примірник залишається у відділі кадрів, а другий примірник - передається до бухгалтерії підприємства і є підставою для нарахування і виплати відпускних.

Порядок надання відпусток на підприємстві зображеного на рис. 5.

Рисунок 5 - Порядок надання відпусток

Оплата праці працівників у нічний час здійснюється згідно Наказу про доплати та надбавки до тарифних ставок робітників, відміток у табелі обліку робочого часу. Порядок оплати роботи працівників підприємства, які працювали у нічний час, відображено на рис. 6.

Організація обліку інших заохочувальних та компенсаційних виплат, як основної так і додаткової заробітної плати, на підприємстві розпочинаються з розробки і затвердження Положення про оплату праці на підприємстві. Це основний документ, на основі якого проводиться такі виплати.

Рисунок 6 - Порядок оплати роботи працівників у нічний час

В Положенні про оплату праці повинно бути визначено, які надбавки, доплати і компенсаційні виплати належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, також потрібно визначити їх граничний розмір та категорії працівників, які мають право отримання таких виплат. Також; інші заохочувальні і компенсаційні виплати знаходять своє відображення в положенні про преміювання (або трудовому договорі), оскільки до цих виплат належать премії, не передбачені чинним законодавством і понад розміри встановлені законодавством, які встановлюються підприємством самостійно. Організація аналітичного обліку додаткової заробітної плати здійснюється відповідно до організації обліку основної заробітної плати.

З оплати праці робітників проводять різного роду утримання. Вони поділяються, на дві групи: обов'язкові та утримання за ініціативою підприємства. Відповідно до законодавства утримання із заробітної плати можуть здійснюватись лише у випадках, передбачених законодавством України. Обов'язкові утримання включають прибутковий податок, утримання до Пенсійного фонду, збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю та витратами, зумовленими народженням та похованням, за виконавчими листами тощо. До утримань за ініціативою підприємства включають: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, за допущений брак, своєчасно неповернені суми, одержані у підзвіт тощо. Загальний розмір всіх утримань із заробітної плати не може перевищувати 20 %, а в деяких випадках - 50 % заробітної плати, яку необхідно виплатити працівнику.

Відповідно до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” - це обов'язковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи [29]. Суми податку на доходи з фізичних осіб надходять до державного бюджету. Нарахування, утримання до бюджету податку здійснюється податковими агентами (підприємствами всіх форм власності і фізичними особами - об'єктами підприємницької діяльності).

Утримання за виконавчими листами здійснюються у розмірах і порядку, встановлених законом, за рішенням суду. Загальна сума утримань не повинна перевищувати 50 % суми заробітної плати за мінусом податків. Суми, утримані за виконавчими листами, перераховуються з розрахункового рахунку тим організаціям, на користь яких вони утримані.