Облік та зовнішній аудит розподілу та використання прибутку

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПРИБУТКУ У ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Економічна сутність прибутку підприємства та джерела його створення

1.2 Економіко-правовий аналіз нормативної бази та літературних джерел

1.3 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «ЛОК»

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ

2.1 Проектування системи первинного обліку прибутку підприємства

2.2 Удосконалення фінансового обліку формування і використання прибутку підприємства

2.3 Податкові аспекти прибутку підприємства

2.4 Управлінський облік та контроль використання прибутку підприємства

РОДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ

3.1 Система економічних показників, інформаційна база і основні методи економічного аналізу

3.2 Методика загального аналізу прибутку

3.3 Факторний аналіз прибутку підприємства

3.4 Основні концепції методики зовнішнього аудиту прибутку підприємств

3.5 Автоматизація обліково-аналітичних робіт в управлінні розподілу та використання прибутку підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Формування ринкових відносин в Україні і як наслідок цього загострення конкуренцій на споживчому ринку обумовлює необхідність корінних змін у діяльності підприємств.

За цих умов велике значення для підприємств має забезпечення їх конкурентоспроможності, що вимагає нових підходів до поведінки на споживчому ринку, підвищення рівня взаємовідносин з постачальниками товарів та споживачами, організації господарської діяльності, управління підприємствами тощо.

В умовах ринкової економіки для підприємства важливими питаннями є розширення чи скорочення виробництва та реалізації продукції, зростання норми прибутковості, складності податкового, фінансового та бухгалтерського обліку, що викликають потребу в дослідженні вказаних проблем. Необхідність вирішення цих гострих проблем і обумовили вибір теми дипломної роботи.

Теоретико-методичні та практичні засади обліку, аналізу та аудиту формування та використання прибутку досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці, зокрема, Білик Т.О., Бланк І.А., Валунякін Г.І., Герчикова І.Н., Буткевич С. А., Гуцаленко Л.В., Довбня С.Б., Іщенко Є.П., Кірейцев Г.Г., Ковальчук Т. О., Коженова Є.П., Коробов М.Я., Кучеркова С.О., Поддєрьогін А.М., Чумаченько М.Г., Шеремет О.О., Попович М.Я., Тарасенко Н.Б. та інші. Даним питанням останнім часом були присвяченні дослідження ряду дисертантів, серед яких виділено: Проданчук М.А., Ямборка Г.А., Єремян О.М., Орило О.М., Будько О.В., Вдовенко Н.М., Терещенко О.В., Мельничук О.В. та інші. Проте наведені ними результати досліджень щодо обліково-аналітичного забезпечення управління прибутком, особливо що стосується управлінського обліку, аналізу та аудиту прибутку торгівельних підприємств, є недостатніми, і тому потребують на нашу думку, ширшого розгляду, удосконалення та уточнення.

Метою дипломної роботи є розробка рекомендацій щодо удосконалення обліку, контролю та аналізу формування прибутку підприємства та розрахування з бюджетом по його оподаткуванню. Згідно поставленої мети в дипломній роботі розвязанні такі питання:

розглянуто економічну сутність та джерела утворення прибутку;

проведено економіко-правовий аналіз нормативної бази з питань формування прибутку підприємства;

охарактеризовано економічну діяльність ТОВ «ЛОК;

висвітлено систему первинного обліку прибутку підприємств;

визначено податкові аспекти прибутку підприємств;

охарактеризовано систему показників, інформаційну базу і основні методи економічного аналізу;

проведено загальний та факторний аналіз ТОВ «ЛОК»;

запропоновано систему автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні розподілу та використання прибутку підприємства.

Теоретичною та методологічною основою дипломної роботи послужили законодавчі та нормативні акти уряду, декрети Кабінету Міністрів, інструктивні матеріали, практичні матеріали Корделівського радгоспного робітничого кооперативу, офіційні статистичні дані, опубліковані наукові розробки фахівців з економічних питань.

В дипломній роботі використані методи статистичного групування, вибіркові дослідження, порівняльного аналізу, економікО-Математичних розрахунків тощо.

Дипломна робота складається з вступу, 3-х розділів, висновків та пропозицій, переліку використаних джерел та додатків.

Обсяг текстової частини дипломної роботи складає сторінок, що проілюстрований рисунками, таблицями та додатками.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПРИБУТКУ У ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Економічна сутність прибутку підприємства та джерела його створення

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Водночас прибуток є однією з важливих форм розподілу національного доходу. Відтак прибуток характеризує відносини, які складаються в процесі первинного розподілу національного доходу, його перерозподілу і кінцевого використання.

Прибуток як економічний показник являє собою різницю між ціною реалізації та собівартістю продукції (товарів, послуг), між обсягом отриманої виручки та реалізацією продукції.

Поява прибутку безпосередньо звязана з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток - це та частина вартості, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Обособлення частини вартості продукції у вигляді витрат, виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Визначення економічної сутності прибутку, як і інших форм, що їх набирає національний дохід за його первинного розподілу і наступного перерозподілу, неможливе без правильного тлумачення сутності необхідного й додаткового продукту в суспільстві.

Необхідний і додатковий продукт це категорії виробництва. Для зясування сутності цих категорій необхідно уточнити, що лежить в основі поділу чистого продукту на необхідний і додатковий. Згідно з економічною теорією це поділ часу праці, витраченої у сфері матеріального виробництва, на необхідний і додатковий. Протягом необхідного часу забезпечується створення “... фонду життєвих коштів або робочого фонду, що необхідний робітнику для підтримання і відтворення його життя і що за всіх систем суспільного виробництва він сам постійно повинен виробляти й відтворювати”. (Грещак М.Г. «Внутрішній економічний механізм підприємства)

Додатковий продукт - частина чистого продукту, створена безпосередніми виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку. У необхідному і додатковому продукті втілено заново створену вартість, грошове вираження якої становить національний дохід.

Прибуток - це частина заново створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обороту і набере грошової форми. [23, 153]

Отже, обєктивна основа існування прибутку повязана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток - це форма реалізації вартості в основному додаткового продукту. Прибуток підприємств сфери матеріального виробництва - це частина національного доходу, що в результаті його первинного розподілу набирає форм чистого доходу підприємств.

Таким чином, прибуток є обєктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають обєктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу суспільного продукту, національного доходу.

Прибуток - одна з форм чистого доходу в умовах розвинутих товарно-грошових відносин, що виражає вартість додаткового і часткового необхідного продукту. За своєю величиною прибуток - це різниця між продажною ціною товару і витратами на його виробництво. Значна частина прибутку йде на виплату податків сплату процентів за кредит, виплату дивідендів тощо. Прибуток виступає основним критерієм ефективності підприємницької діяльності, основною метою капіталістичного способу виробництва. Ця мета є дещо іншою на народних підприємствах (тобто підприємствах, викуплених трудящими), де основним є не максималізація прибутку, а максималізація чистого прибутку на одного зайнятогоПрибуток - це та частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні.

Загальна величина прибутку підприємства (валовий прибуток) має ті ж джерела, що і доход, тобто вона включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), матеріальних цінностей і майна, позареалізаційних операцій.

Водночас прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як субєктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин. [34, 29]

В торгівлі, з урахуванням специфіки виконуваних функцій і особливостей формування доходів та витрат, прибуток визначається як різниця між доходами підприємства і його поточними витратами.

Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності торгового підприємства, його одержання є обовязковою умовою розширеного відтворення на підприємстві, забезпечення його самофінансування і зміцнення конкурентоспроможності на ринку. (Рис.1)



1. Оціночна функція. Прибуток підприємства використовується як оціночний показник, що характеризує ефект його господарської діяльності. Використання цієї функції повною мірою можливе тільки в умовах ринкової економіки, яка передбачає свободу встановлення цін, свободу вибору постачальника і покупця.

2. Розподільча функція. Її зміст полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства на частину, що акумулюється в бюджетах різний рівнів та залишається в розпорядженні підприємства.

3. Стимулююча функція. Виконання цієї функції визначається тим, що прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання, фонд виробничого та соціального розвитку, фонд виплати дивідендів абощо.

Прибуток, як економічний показник, дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства, як господарського субєкта, робітників і власників підприємства. Вирішення цього завдання перш за все повязане з пропорціями в розділі та використанні прибутку.

Oбєктом економічних інтересів держави є частина прибутку, яка виплачується у вигляді податків та обовязкових платежів. Економічний інтерес підприємства як товаровиробника знаходить своє узагальнення у обсязі прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства і використовується для вирішення виробничих та соціальних завдань його розвитку. Економічний інтерес працівників підприємства повязаний передусім з розміром прибутку, який спрямовується на матеріальне заохочення, соціальні виплати та соціальний розвиток. Власника підприємства цікавить в першу чергу розмір фонду виплати дивідендів, а отже - та частина прибутку, котра повязана з виробничим розвитком, а відповідно приростом капіталу підприємства. У звязку з тим, що прибуток є єдиним джерелом реалізації економічних інтересів всіх перераховани сторін, жодна з них не може мати пріоритетів в задоволенні, оскільки це призведе до ущемлення інтересів інших сторін. Наприклад, надмірні податки з прибутку підприємства знижують економічну зацікавленість підприємства в його збільшенні, що призводить до зменшення надходжень у бюджет.

Прибуток є якісним показником, позаяк в його розмірі відображається зміна обсягу товарообороту, доходів підприємства, рівня використання ресурсів, величини витрат обертання. Таким чином, прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства, характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому. [11, 37]

1.2 Економіко-правовий аналіз нормативної бази та літературних джерел

Для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємством необхідно дотримуватися певних законодавчих та нормативних актів, що розроблені урядом, Президентом, міністерствами та відомствами. Короткий огляд основних законодавчих актів, що були використані в дипломній роботі наведено в таблиці 1.1. [38]

Таблиця 1.1

№ п/п	Назва нормативного документу, ким і коли затверджено	Короткий зміст	Використання в дипломній роботі
1	«Про господарські товариства» Закон України, затверджений постановою Верховної ради України 19.09.91 зі змінами та доповненнями від 14.10.92-16.12.93	Цей закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників.	Використано при розгляданні організаційно-економічної характеристики підприємства Розділ1,п. 1.3
2	«Про підприємства в Україні», затверджений постановою Верховної Ради 27.03.91 №887-ХІІ	Визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, механізм здійснення ними підприємницької діяльності	Використано при розгляданні порядку ведення та подання звітності Розділ1,п.1.3
3	« Загальні вимоги до фінансової звітності» Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 1	Цим Положенням (стандартом) визначається мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкритті її елементів	При розгляданні вимог та принципів складання звітності
4	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»		При складанні балансу підприємства Розділ 1, п.1.3
5	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансовий результат»		При складанні звіту про фінансові результати підприємства Розділ 1, п.1.3
6	Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку. Наказ МФУ від 24.05.95 №88	Встановлює порядок створення, прийняття та відображення в обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності	Розділ 2, п. 1.2
7	«Про оподаткування прибутку підприємств» Закон України затверджений постановою Верховної Ради №283/97 від 22.05.97	Порядок оподаткування прибутку підприємства	Розділ 2, п.2.3
8	«Про аудиторську діяльність» Закон України затверджений постановою Верховної Ради від 22.04.93	Порядок проведення зовнішнього аудиту на підприємстві	Розділ 3,п.3.4
9	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 « Податок на прибуток ». Наказ МФУ від 28.12.00 №353		Розділ 2, п. 2.3

Крім вищезазначених нормативних документів широко використовувались різноманітні літературні джерела. Так, питання формування прибутку, механізму його утворення на підприємствах різних форм власності широко висвітлено в підручнику Бланка І.А. «Управління прибутком». [11,46]

Особливості обчислення і сплати прибутку державних підприємств в умовах ринкових відносин описано в підручнику Василика О.Д. «Державні Фінанси України». [11,47]

Про економічну природу, сутність та значення, та джерела утворення прибутку йдеться мова у підручнику Ковалев В.В. «Фінансовий аналіз». [11,47]

Питання прибуток, як результат ефективної діяльності підприємства, та механізм його формування розглянуто в підручнику Нестеренка А.Г. «Прибуток і рентабельність на торговому підприємстві». [23, 27]

Аналізу з структурно - логічних схем, формування балансового прибутку підприємств, різних сфер діяльності присвячено кілька розділів у підручнику Поддєрьогіна А.М.«Фінанси підприємств» та у підручнику Меца В.О. «Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства». [28,43]

1.3 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «ЛОК»

Підприємство створено для здійснення підприємницької діяльності учасників з метою отримання прибутку від посередницької діяльності, направленої на задоволення потреб споживачів в товарах.

Основним видом діяльності ТОВ «ЛОК» є реалізація друкованої продукції кількох видавництв, тобто посередницька діяльність.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

виробничо-впроваджувальна діяльність;

торгово-закупочна діяльність;

зовнішньоекономічна діяльність.

При здійсненні статутної діяльності підприємство виконує торгово-закупочну діяльність.

Товариством з обмеженою відповідальністю - засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Майно товариства з обмеженою відповідальністю формується за рахунок внесків учасників, одержаних доходів і інших законних джерел, і належить його учасникам на праві пайової власності.

Вищим органом управління ТОВ «ЛОК» є збір учасників. В його компетенції знаходяться питання визначення головних напрямів підприємницької діяльності, розгляд і затвердження кошторисів, звітів і балансів, обрання і відгук виконавчого органу і ревізійної комісії, визначення умов оплати праці посадовців, розподіл прибутку і визначення порядку покриття збитків та ін.

Виконавчим органом ТОВ «ЛОК» є директор. В його компетенції знаходяться питання розробки і реалізації цілей, політики і стратегії їх досягнення, а також організація і керівництво поточною діяльністю фірми, розпорядження майном, найом і звільнення персоналу.

Підприємство з моменту державної реєстрації є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, печатку, штампи, товарний знак та інші реквізити. Воно може створювати на території України і за її межами дочірні підприємства, філії та представництва, відповідно до чинного законодавства країни.

Підприємство самостійно здійснює свою господарську діяльність на принципах повного господарського розрахунку, відповідає за результати своєї господарської діяльності, за винятком не взятих на себе обов'язків перед партнерами по укладеним договорам, перед державним бюджетом та банками, згідно діючого законодавства.

Самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на продукцію, і необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку підприємства, підвищення особистих доходів його робітників.

Підприємство враховує в своїй діяльності зацікавленість споживача в його потребах до якості продукції.

Оперативний звіт виконується в установленому порядку, згідно законодавству України.

Розрахунки з бюджетом та бюджетними організаціями проводяться робітниками бухгалтерії, у відповідності з законодавчими документами.

Основними джерелами інформації для проведення аналізу фінансових результатів діяльності даного підприємства є документи фінансової звітності: форма №1 «Бухгалтерський баланс» (Додаток А), форма №2 «Звіт про фінансові результати» (Додаток Б), податкова декларація. [4]

На підприємстві, що розглядається нами, регулярно проводиться внутрішній аналіз фінансово-господарської діяльності, проте як результати, так і деякі початкові дані цього аналізу не розголошуються, оскільки керівництво ТОВ «ЛОК» відносить цю інформацію до комерційної таємниці.

Первинний облік прибутку та надходження первинних документів з обліку прибутку підприємства наведено в ДОДАТКУ 14 ТА ДОДАТКУ 15.

Велика кількість показників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, створює методичні ускладнення їх системного розгляду. Різниця у призначенні показників ускладнює вибір кожним учасником товарного обміну тих з них, що в найбільшій мірі задовольняють його потреби в інформації про реальний стан даного підприємства. Адміністрацію підприємства, наприклад, цікавить величина отриманого прибутку та його структура, а також фактори, що впливають на її величину. Податкові інстанції зацікавлені в отриманні достовірної інформації про всі складові балансового прибутку: прибутку від реалізації продукції, прибутку від реалізації майна, позареалізаційних результатах діяльності підприємства та ін.

Аналіз кожної складової прибутку підприємства має конкретний характер, тому він дозволяє установникам та акціонерам вибирати напрямки активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз прибутку дозволяє виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат та фінансового ризику від інвестування у дане підприємство.

Отже стає очевидно що, обов`язковими елементами аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є дослідження їх динаміки та структури.

В аналізі використовуються наступні показники прибутку: прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), позареалізаційні результати (доходи і витрати від позареалізаційних операцій), прибуток який підлягає оподаткуванню, чистий прибуток.

В процесі аналізу визначається склад балансового прибутку, його структура і динаміка за період, який аналізується. При вивченні динаміки балансового прибутку застосовують метод порівняння: порівняння показників звітного періоду з показниками попереднього періоду.[21,128]

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ

2.1 Проектування системи первинного обліку прибутку підприємства

Облік - це спосіб документального спостереження, контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників (підприємств, організацій, спільних підприємств), а також система збирання, вимірювання, обробки і передачі інформації про господарську діяльність підприємства, організації внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень.

Під організацією бухгалтерського обліку розуміють систему умов та елементів побудови облікового процесу з метою отримання достовірної та своєчасної інформації, про господарську діяльність підприємства і здійснення контролю за раціональним використанням виробничих ресурсів і готової продукції. її призначення - удосконалення та раціоналізація обробки інформації, розподіл робіт між персоналом бухгалтерії, наукова організація праці.

Організація бухгалтерського обліку - це цілеспрямована діяльність керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та удосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів. [9, 53]

Організація обліку зводиться до таких основних завдань:

1. Своєчасне, повне, достовірне, безперервне відображення всіх фактів господарської діяльності, які були здійснені на підприємстві;

2. Обробка даних за допомогою відповідних процедур, прийомів та способів у відповідальності до вихідної інформації;

3. Складання на основі отриманого масиву обробленої інформації зафіксованої у первинних документах і регістрах балансу і фінансової звітності та подачі їх зацікавленим користувачам.

Організація бухгалтерського обліку складається з трьох взаємопов'язаних етапів.

На першому, методичному етапі організації бухгалтерського обліку здійснюється вибір системи певних способів та прийомів, в основі яких лежать документування, інвентаризація, використання синтетичних та аналітичних рахунків, застосування методу подвійного запису, оцінка майна та зобов'язань, калькулювання, бухгалтерський баланс та звітність.

Другий етап організації бухгалтерського обліку - технічний - це вибір форми обліку, що найбільше відповідає галузі та розміру даного підприємства. Він полягає:

1) у виборі способу обробки облікових даних -безкомп'ютерного та комп'ютеризованого;

2) розробці переліку і форм облікових регістрів;

3) встановленні порядку здійснення записів в регістрах і переносу даних в регістри.

Третій етап в організації роботи облікового апарату, або іншими словами - це організація управління бухгалтерії. Він включає:

1) встановлення найбільш економної і найбільш зручної загальної системи обліку (облік централізований або децентралізований);

2) визначення оптимальної структури облікового апарату (розподіл облікової праці за ділянками обліку);

3) встановлення норм праці та часу, необхідного для виконання робіт і визначення оптимальної чисельності бухгалтерів;

4) набір кадрів та їх навчання;

5) організація робочих місць бухгалтерів;

6) раціональне розміщення облікового апарату (розташування поруч з оперативними підрозділами, працівниками, які часто взаємодіють тощо);

встановлення належних інформаційних зв'язків між окремими

частинами бухгалтерії та між бухгалтерією та оперативними підрозділами, а також із зовнішнім середовищем;

8) організація матеріального, інформаційного і технічного забезпечення облікових працівників;

9) мотивація працівників бухгалтерії (оплата праці, інші види стимулювання);

10) встановлення правильного і точного обліку роботи працівників та контроль за виконанням ними функцій;

11) організація архіву бухгалтерських документів;

12) організація безпеки та захисту облікової інформації. [20, 28]

Згідно Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. [1]

Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Крім наведеного закону, порядок виготовлення, складання та використання бланків первинних документів регулюється наступними нормативними документами:

- Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку;

- Інструкцією по використанню форм документів суворої звітності, що використовуються для оформлення замовлень та розрахунків із споживачами за побутові послуги, затвердженою наказом Українського союзу об'єднань, підприємств та організацій побутового обслуговування населення;

- Правилами виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України, Служби безпеки України і Міністерства внутрішніх справ України;

- Вказівками про склад і порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами;

- Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» (визначаються вимоги до оформлення розрахункових документів, технічні вимоги до виготовлення бланків розрахункових документів);

- Порядком ведення касових операцій в національній валюті в Україні (регулюється порядок оформлення касових документів). [38]

Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм. Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативними актами.

Основні вимоги до складання бухгалтерських документів викладені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За принципом повного висвітлення первинними бухгалтерськими документами повинні оформлюватися усі без винятку операції, які підлягають обліку.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впровадження обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях.

Документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинозчитувальних носіях, застосовуються в бухгалтерському обліку за умови надання сили і доказовості.

Документальне оформлення облікових та контрольних операцій з прибутків знаходить своє відображення у Декларації про прибуток підприємства.

2.2 Удосконалення фінансового обліку формування і використання прибутку підприємства

Прибуток -- це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Існують особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку, як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визначення балансового (валового) прибутку.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємством необхідно дотримуватися певних законодавчих та нормативних актів, що розроблені урядом, Президентом, міністерствами та відомствами. Окрім того, при визначенні прибутку підприємства використовують П(С)БО 15 «Доход», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290, та П(С)БО 16 «Витрати», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318. Варто відзначити, що підприємства, які ведуть звітність за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та звітності для визначення прибутку спираються на МСБО 18 «Дохід». [38]

Порівняння вимог стандартів бухгалтерського обліку відображено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Порівняння вимог стандартів бухгалтерського обліку

Вимоги стандарту 15 «Доход»	Вимоги стандарту 16 «Витрати»
1. Термін «доход» - не визначено»	1. Термін «витрати» - не визначено
2. Визнання - під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу від господарської діяльності підприємства, якщо оцінка доходу може бути достовірно визначена	2. Визнання - витрати звітного періоду пов'язані зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань, що зумовлює зменшення власного капіталу від господарської діяльності підприємства, якщо ці витрати можуть бути достовірно оцінені
3. Не визначаються доходами: - податок на додану вартість, акциз, інші податки і платежі до бюджету й позабюджетних фондів; - надходження за договорами комісії, агентськими та іншими угодами на користь комітента, принципала тощо; - сума попередньої оплати за продукцію, роботи і послуги; - сума авансу в рахунок оплати продукції, робіт і послуг; - сума завдатку під заставу або для погашення позики; - надходження, що належать іншим особам; - надходження від первинного розміщення цінних паперів.	3. Не визначаються витратами: - платежі за договорами комісії, агентськими та іншими угодами на користь комітента, принципала тощо; - попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; - погашення одержаних послуг; - інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають принципу визнання; - витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень стандартів обліку.
4. Умови визнання доходів: - покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію, роботи, послуги; - підприємство надалі не здійснює контроль та управління реалізованою продукцією (роботами, послугами); - сума доходу може бути достовірно визначена; - є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод, а витрати можуть бути достовірно визначені. Доход визнається, якщо дотримано всіх умов, наведених вище.	4. Умови визнання витрат: - витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені; - при неможливості прямо пов'язати витрати з доходом певного періоду, вони відображаються у складі витрат того періоду, коли виникли; - якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом розподілу його вартості між окремими періодами.
5. Класифікація доходів: - доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг; - інші операційні доходи; - фінансові доходи; - інші доходи; - надзвичайні доходи. Доход із надання послуг визнається виходячи зі ступеня завершеності послуг, тому сума витрат відображається в обсязі пропорційному до наданих послуг.	5. Класифікація витрат: - виробнича собівартість: - прямі матеріальні витрати; - прямі витрати на оплату праці; - інші прямі витрати; - загально виробничі витрати; - загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати; - адміністративні витрати; - витрати на збут; - інші операційні витрати; - фінансові витрати; - втрати від участі в капіталі; - інші витрати звичайної діяльності; - надзвичайні витрати.

Бухгалтерія підприємства веде синтетичний та аналітичний облік формування і використання прибутку підприємства.

На рахунку 44 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

За кредитом рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом - збитки та використання прибутку.

Рахунок має такі субрахунки:

441 «Прибуток нерозподілений» на якому відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку.

442 «Непокриті збитки» відображаються непокриті збитки. Їх списання здійснюється за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» відображаються розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахування резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді. Сальдо на цьому субрахунку у кінці року закривається у кореспонденції із субрахунками 441 та/або 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків.

Рахунок 44 кореспондує за дебетом з кредитом рахунків:

40 «Статутний капітал»

41 «Пайовий капітал»

43 «Резервний капітал»

44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

Виключно - 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями»

67 «Розрахунки з учасниками»

79 «Фінансові результати»

- за кредитом з дебетом рахунків:

41 «Пайовий капітал»

42 «Додатковий капітал»

43 «Резервний капітал»

44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

79 «Фінансові результати»

Рахунок 44 належить до класу «Власний капітал та забезпечення зобов'язань». Таким чином, відображається на балансі як збільшення (зменшення) власного капіталу.

На рахунку 98 «Податок на прибуток» ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

За дебетом рахунку відображається нарахована сума податку на прибуток, за кредитом - включення до фінансових результатів на рахунку 79.

Рахунок має такі субрахунки:

981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності»

982 «Податок на прибуток від надзвичайних подій»

На рахунку 17 «Відстрочені податкові активи» ведеться облік суми податків на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах. За дебетом відображається сума перевищення податку на прибуток, що підлягає сплаті в поточному звітному періоді, над витратами, пов'язаними з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді, за кредитом - зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов'язаних з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді.

На рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» ведеться облік суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою цих активів або зобов'язань, яка використовується з метою оподаткування.

За кредитом рахунку 54 відображаються сума податку що підлягає сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць, за дебетом - зменшення відстрочених податкових зобов'язань за рахунок нарахування поточних податкових зобов'язань.

Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету.

За кредитом рахунку 64 відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 79 «Фінансові результати» призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної та надзвичайної діяльності.

За кредитом рахунку відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Якщо обороти за кредитом рахунка 79 більше дебетових то це прибуток, який списується на субрахунок 441 «Прибуток нерозподілений», якщо навпаки, то збиток і списується він на субрахунок 442 «Непокриті збитки».

Сплата податку на прибуток відображається за кредитом на рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті», який призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій.

За дебетом рахунку відображається надходження грошових коштів, за кредитом - їх використання.

За кредитом рахунку 43 «Резервний капітал» відображається створення резервів, за дебетом їх використання. Рахунок призначений для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства.

Рахунок 40 «Статутний капітал» збільшується за рахунок прибутку за кредитом. Рахунок призначений для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.

Облік прибутків і збитків - здійснюється на фінансово-результативному рахунку 79 «Фінансові результати». На цьому рахунку збираються всі витрати, доходи підприємства, які групують в аналітичному обліку за характером прибутків і збитків. По кредиту цього рахунка відображають прибуток, а по дебету - збитки і витрати. [19, 124]

Основна кореспонденція рахунків з обліку прибутку ТОВ «ЛОК» та його використання представлена в ДОДАТКУ 17.

Аналітичний облік фінансових результатів від операційної діяльності ведеться за видами результатів та іншими напрямками, визначеними підприємством та зазначеними в наказі про облікову політику. Первинними документами обліку фінансових результатів від операційної діяльності є розрахунок бухгалтерії.

Для отримання показника прибутку або збитку від операційної діяльності Планом рахунків передбачено субрахунок 791 «Результат операційної діяльності». У кінці звітного періоду рахунки 70, 71, 90, 92, 93 списуються на субрахунок 791, за даними якого визначається прибуток (збиток) основної діяльності.

Порядок визначення чистого доходу (виручки) від реалізації (товарів, послуг) в бухгалтерському обліку буде мати таке відображення:

Сума загального доходу від реалізації продукції, товарів або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (ПДВ, акцизного збору тощо), який відповідає критеріям визнання доходу.

На зменшення валового доходу послідовно списуються нараховані податки, платежі, а саме:

суму ПДВ, яка була включена до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг);

акцизний збір, якщо підприємство-платник акцизного збору відобразили суму, яка врахована у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг). [10, 87]

У ДОДАТКУ 16 відображено характеристику рахунків з обліку фінансових результатів.

2.3 Податкові аспекти прибутку підприємства

У процесі господарської і фінансової діяльності суб'єкти підприємництва, створивши статутні капітали, здійснюють витрати, пов'язані з підготовкою виробництва, з забезпеченням потреб виробництва матеріальними і трудовими ресурсами, та інші витрати і отримують доходи як від продажу (реалізації) власної продукції, так і від інших видів діяльності. Чинна система оподаткування прибутку підприємств, яка введена в Україні у 1997 р. оновленою редакцією Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (прийнята Верховною Радою України 22 травня 1997 p.), передбачає, що в основу системи оподаткування прибутку підприємств кладеться обсяг їхніх валових доходів і валових витрат. Саме різниця між валовими доходами і валовими витратами в основному визначає об'єкт оподаткування прибутку підприємств; тому докладно розглянемо їхні характеристики. [2]

За вимогами П(С)БО 17 «Податок на прибуток» підприємства України повинні визначати тимчасові різниці, що виникають через відмінності в оцінках активів чи зобов'язань за даними фінансової звітності та податковою базою. Підприємства можуть визначати їх щоквартально, визнаючи при цьому у проміжній звітності відстрочені податкові активи або відстрочені податкові зобов'язання. П(С)БО 17 «Податок на прибуток» дозволяє також визначати їх лише при складанні річної фінансової звітності. У такому випадку при складанні проміжної (квартальної) звітності відстрочені податкові активи або зобов'язання не визначаються. У звіті про фінансові результати у статті «Податок на прибуток від звичайної діяльності» відображається сума поточного податку на прибуток (визначеного за податковим законодавством). [38]

Різниці, що виникають, можуть бути анульовані в майбутніх періодах або такими, що не анулюються. Якщо їх анулювання неможливе в наступних облікових періодах, то такі різниці не враховуються при визначенні відстрочених податкових активів чи зобов'язань. Прикладом таких різниць можуть бути штрафи, пені, неустойки сплачені (нараховані). В бухгалтерському обліку вони відносяться до складу інших операційних витрат, зменшуючи обліковий прибуток, при визначенні податкової бази розрахунку цього податку не враховуються у складі валових витрат. Якщо на підприємстві суми нарахованого облікового і податкового прибутку відрізняються через наявність постійних різниць і тимчасових різниць у звітному періоді немає, то у статті «Податок на прибуток від звичайної діяльності» звіту про фінансові результати відображається сума поточного податку на прибуток.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності визначено П(С)БО 17 «Податок на прибуток». У П(С)БО 17 визначено зміст понять облікового та податкового прибутку.

Обліковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у звіті про фінансові результати за звітний період.

Податковий прибуток (збиток) -- сума прибутку (збитку) визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткування за звітний період.

Сума податкового прибутку або збитку нараховується, виходячи з податкової бази. Податкова база активу і зобов'язання - оцінка активу і зобов'язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зобов'язання при визначенні податку на прибуток. [17, 205]

Між обліковим і податковим прибутками (збитками) визначають постійні та тимчасові різниці.

Постійною вважається різниця між податковим прибутком (збитком) за певний період, що виникає в поточному звітному періоді і не анулюється в наступних звітних періодах.

Тимчасовою є різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно. Тимчасова різниця може призводити до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах.

Порядок оподаткування податкового прибутку (збитку) визначається Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.97 р. №238/97-ВР (зі змінами і доповненнями) (далі Закон).

За ст. 3.1 цього Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань.

Валовий доход -- загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) платником податку протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купуються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів - поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах визначених норм амортизаційних відрахувань.

Доходи та витрати в бухгалтерському обліку визнаються за принципом нарахування, за яким результати господарських операцій визнаються і відображаються тоді, коли вони відбуваються незалежно від руху грошових коштів. Принцип нарахування використовується одночасно з принципом відповідності, за яким витрати визнаються і у звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку з визнаними у даному звітному періоді доходами.

Датою збільшення валових доходів чи витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбудеться будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата списання коштів з банківських рахунків платника податку;

- дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку робіт (послуг).Під валовим доходом Закон розуміє загальну суму доходів суб'єкта підприємницької діяльності, отримуваних ним на території України і за її межами у грошовій або інших формах від усіх видів діяльності.Основну питому вагу у складі валових доходів істотної більшості підприємств будь-якої галузі сфер виробництва і надання послуг складає виручка від продажу (реалізації) власної продукції (послуг, робіт), а також іншої реалізації. Запроваджені в Україні національні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності не передбачають ведення бухгалтерського обліку валових доходів і валових витрат, цей облік здійснюється у межах запровадженого в 1997 р. податкового обліку, який усі суб'єкти підприємницької діяльності мають вести поряд із бухгалтерським обліком. В законодавчому порядку в Україні, зокрема, встановлений єдиний порядок ведення податкового обліку в частині фіксації дати появи у підприємств валових доходів (тобто збільшення валових доходів), а також збільшення валових витрат, що вкрай важливо для визначення суми податку на прибуток. Валовi доходи за своїм змiстом вiдрiзняються вiд доходів за реалiзовану продукцiю чи власне валового доходу як економiчної категорiї. Якщо валовий дохід - це новостворена вартiсть (за сумарним обчисленням дорiвнює фонду оплати працi та прибутку підприємства), а доходи вiд реалiзацiї отримують лише за умови вiдвантаження продукцiї, робiт, послуг, то валовi доходи - це iнша економiчна категорiя, що застосовується тiльки у податковому облiку. До складу валових доходiв, доходи вiд реалiзацiї товарiв, продукцiї, робiт, послуг включають у випадках, коли вiдвантаження (виконання) було до надходження коштiв вiд покупцiв. Якщо ж вiд покупцiв надiйшла попередня оплата (аванс) за товари, продукцiю, роботи, послуги, що мають бути вiдвантаженi (виконані), то вона зараховується у валовi доходи. Доходу ж вiд реалiзацiї в цьому випадку немає. Його взагалi може й не бути, якщо товари, продукцiя, роботи, послуги не будуть вiдвантаженi. Сума попередньої оплати, таким чином, в цьому у фінансовому облiку вiдображається як кредиторська заборгованiсть перед покупцями, хоч у податковому облiку її зараховано до валових доходiв. При наступному вiдвантаженнi товарiв, продукцiї, виконанні робiт, послуг вiдбудеться погашення кредиторської заборгованостi, доходи вiд їх реалiзацiї буде вiдображено записом цих операцiй лише у фінансовому облiку, оскiльки довалових доходiв у податковому облiку вони в цьому випадку повторно незараховуються. Облiковують валові доходи в податковому облiку з метою визначення розрахунковим шляхом оподатковуваного прибутку в декларацiї про прибуток пiдприємства. Облiк доходів вiд реалiзацiї продукцiї, робiт, послуг у фінансовому облiку здійснюють для забезпечення взаєморозрахункiв із покупцями i замовниками, визначення фiнансових результатiв вiд реалiзацiї в системi кореспонденцiї рахункiв, забезпечення фiнансової, статистичної та внутрiшньої звiтностi про результати дiяльностi пiдприємства.

Облiковують валові доходи на рахунку 747 “Валовi доходи”. Облiк доходів вiд реалiзацiї товарiв, продукцiї, робiт, послуг здійснюють на рахунку 70 “Доходи від реалізації”. Валовi доходи вiдображають у кореспонденцiї рахункiв, залежнiй вiд того, яка подiя вiдбулась насамперед. Якщо спочатку надходять кошти в оплату за товари, продукцiю, роботи i послуги, що будуть вiдвантаженi (виконані), записи операцiй здійснюють таким чином: Кореспонденція рахунків з обліку валових доходів при продажі продукції робіт, послуг та наступній оплаті їхньої вартості покупцями (табл.2.4).

Таблиця 2.4

Зміст господарських операцій	Дебет	Кредит	Сума
Першою є така подія- відвантаження продукції Відображення собівартості продукції	901, 902, 903	23, 26, 28, 91	3600,00
Нарахування податку на додану вартість	701, 702, 703	641	600,00
Зарахування виручки від продажу до валових доходів	36	747	3000,00
Одночасно	747	701, 702, 703	3000,00
Другою є така подія- оплата покупцями за продану продукцію	31	36	3600,00

Інакше відображаються валові доходи при надходженні від покупців попередньої оплати. Кореспонденція рахунків з обліку валових доходів при попередній оплаті покупцями вартості продукції, товарів, робіт, послуг і реалізації їх за готівку (табл.2.5).

Таблиця 2.5

Зміст господарських операцій	Дебет	Кредит	сума
Першою є така подія- надходження коштів від покупців: - сума отримана від покупців - одночасно - нарахований податок на додану вартість	31, 30 747 701, 702, 703	747 681 641	3600,00 3600,00 600,00
Другою є така подія- відвантаження товарів: - відображення собівартості продукції - відображення виручки від реалізації Зарахування авансу в оплату	901, 902, 903 36 681	23,26, 28,91 701,702, 703, 36	3000,00 3600,00 3600,00

Валовi доходи облiковують у податковому облiку таким чином, щоб за його даними можна було скласти за кожний звiтний квартал декларацiю про прибуток пiдприємства. В той же час у нiй передбачено вiдображення валових доходiв зростаючим пiдсумком за рiк. Тому поряд із вiдображенням валових доходiв окремо за кожний квартал у реєстрах аналiтичного облiку необхiдно передбачити мiсце для запису зростаючих пiдсумкiв за перше пiврiччя, три квартали i загалом за рiк. Оскiльки реєстрiв аналiтичного облiку для вiдображення валових доходiв не встановлено, для цього доводиться пристосовувати наявні. Зокрема, для податкового облiку валових доходiв можна використати багатографну книгу, ф. № 33. При цьому для першого кварталу у ній можна застосувати перших чотири графи (4 - 7), для другого наступних п'ять (8 - 12), оскiльки одна з них має бути для зростаючого пiдсумку за перше пiврiччя, i т. д. Змiст запису в широкiй графi 3 у цьому випадку треба використати для перелiку валових доходiв, встановленою в декларацiї про прибуток пiдприємства. Оскiльки за мiсяць валовi доходи слід у цьому реєстрi записувати навпроти вiдповiдного рядка однiєю цифрою, то данi окремих первинних документiв (товарно-транспортних i податкових накладних, розрахункiв, актiв тощо) необхiдно попередньо згрупувати у листках-розшифровках, а вже пiдсумок вiдповiдних однорiдних операцiй переносити в цей аналiтичний реєстр. Закон Укpаїни “Пpо оподаткування пpибутку пiдпpиємств” встановив iншу методику визначення суми пpибутку, що оподатковується. Як вiдомо, уфінансовому обліку пpибуток визначається як piзниця мiж виpучкою тасобiваpтiстю пpодукцiї. Суму пpибутку для оподаткування потрібна визначати як piзницю мiж валовими доходами i валовими витpатами. Саме такий пpибуток вiдобpажається у деклаpацiї пpо пpибуток пiдпpиємства. Він визначається в системi податкового облiку за подiєю, що настала pанiше: дата надходження (чи списання) коштiв з pахунка пpи попеpеднiй оплатi, або, навпаки, дата вiдвантаження (чи одеpжання) товаpiв (pобiт, послуг) пpи наступнiй оплатi.Тобто пpи його визначеннi змiшано два методи: касовий i наpахування. Тому слiд чiтко контpолювати цi дати, щоб не помилитись i в наступну оплату постачальником не включити товаpно-матеpiальні цiнності повтоpно. Розраховуються валові доходи наступним чином. До валових витpат, поpяд з тpадицiйними, заpаховуються будь-якi витpати платника податку з пpибутку, котрі він здiйснив. Зокрема, до валових витрат включають навіть суми авансів, перерахованих постачальникам. Або ж вартість отриманих від них матеріалів, сировини, товарів - якщо це було першою подією. На витpати виpобництва ваpтiсть пpидбаних матеpiалiв, сиpовини, товаpiв не вiдноситься. Це вiдбувається лише пpи їхньму фактичному витpачаннi. До виpобничих витpат попеpедня оплата не включається. Такий розрахунок на практиці виконують точніше - у гривнях. Наведені тут цифри укрупнено з метою більшої наочності дидактики викладення методики розподілу витрат збуту в послуги вiдобpажають у виpобничих витpатах незалежно вiд того, виконанi вони власними допомiжними пiдpоздiлами, чи пpидбанi. На валовi витpати власнi pоботи i послуги не вiдносять. Не повністю включається до валових витрат вартість пально-мастильних матеріалів, витрачених на роботи легкових автомобілів. Iнша вiдмiннiсть у тому, що, напpиклад, амоpтизацiя основних засобiв у валовi витpати пiдпpиємств не включається, тоді як вона належить до витpат виpобництва за статтею “Витpати на утримання основних засобiв”. Витpати виpобництва облiковують для визначення собiваpтостi виpобленої пpодукцiї, pобiт, послуг та обчислення на цiй основi пpибутку вiдpеалiзацiї. Валовi витpати облiковують лише з метою визначення оподатковуваного пpибутку. Pахункiв з облiку витpат виpобництва є кiлька 23, 91, 92, 93, 94, оскiльки вони пpизначенi для нагpомадження витpат з уpахуванням його особливостей на piзних пiдпpиємствах. Аналiтичний облiк витpат, виpобництва здійснюють за елементами i статтями витpат, що вiдобpажають його специфiку. Облiк валових витpат рекомендують вести на одному pахунку, незалежно вiд специфiки пiдпpиємств. Статей для їх гpупування не встановлено. [20, 359]