Теоретичні та практичні аспекти землекористування, аналіз фінансового стану ТОВ "Велетень"

В структурі земельного фонду найбільшу питому вагу за період з 2001 по 2005 роки займала рілля. В 2001-2002 роках незначну питому вагу займали сінокоси - 3,4-8,4%, пасовища - 1,6%. Оскільки рілля займає в земельному фонді питому вагу більше 90%, то можна сказати, що він використовується інтенсивно. В господарстві існує можливість залучення додаткових сільськогосподарських угідь за рахунок сусідніх Полошківської, Дунаєцької сільрад, оскільки господарства, що функціонують там не в змозі обробляти весь обсяг землі і значні площі її пустують.

Земельний фонд в господарстві використовується ефективно, оскільки з кожним роком збільшується вартість валової продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь і, зокрема, в 2005 році в порівнянні з 2001 роком він зріс на 17,55 тис. грн. (13,8%). Про ефективність застосування землі свідчить також збільшення натуральних показників виробництва сільськогосподарської продукції в 2005 р. порівняно з 2001 р.: зерна - на 9951 ц.; цукрових буряків - на 18243 ц.; молока - на 3715 ц.

Таблиця 2.2 Склад та структура землекористування

Таблиця 2.3 Динаміка середньорічної чисельності працівників та ефективність використання робочої сили

З таблиці 2.3 можна побачити, що середньорічна чисельність працівників у ТОВ "Велетень" в 2005 році порівняно з 2001 роком зменшилась на 153 чоловіки (на 28.4 %). Таке зменшення відбулося в більшій мірі за рахунок зменшення чисельності працівників, зайнятих в тваринництві - на 49,7%, а кількість осіб, зайнятих в рослинництві зменшилась на 46,3%. Таке зменшення викликане в першу чергу внаслідок оптимізації та підвищення ефективності використання робочої сили, а також механізації та автоматизації виробничих процесів.

В 2005 році в порівнянні з 2001 роком кількість відпрацьованих 1 робітником днів за рік в середньому по господарству збільшилась на 2 дні або на 0,7%. Причому дана тенденція спостерігається як в галузі рослинництва, так і тваринництва, де цей показник відповідно збільшився на 4 (1,5%) і 1 (0,3%) днів. За такої ситуації валова продукція в розрахунку на 1 середньорічного працівника також в 2005 році збільшилась на 7,721 тис. грн. і склала 156,6% показника 2001 року. Все це свідчить про ефективність та інтенсивність використання робочої сили ТОВ "Велетень" та про постійне підвищення цих показників використання трудових ресурсів.

Таблиця 2.4 Забезпеченість фондами та ефективність їх використання

З вищенаведеної таблиці видно, що фондозабезпеченість господарства з кожним роком зменшувалася і зокрема в 2005 році порівняно з 2001 роком цей показник зменшився на 0,258 тис. грн. або на 52,8%. Така ж закономірність і з показником фондоозброєності (за винятком 2004 року, коли цей показник був найвищий - 5,927 тис. грн.), який в 2005 році в порівнянні з 2001 роком зменшився на 1,821 тис. грн. (34,8%). Це викликано перш за все значним зниженням вартості основних виробничих фондів, значним зносом основних засобів, що використовуються в сільськогосподарському виробництві. Також слід зазначити, що показники фондозабеспеченості і фондоозброєності в ТОВ "Велетень" є в 2005 році більшими від середніх по області на 0,011 та 0,412 тис. грн. відповідно.

Але в той час, коли показник фондоозброєності зменшувався продуктивність праці зросла на 56,6%, що пояснюється максимальним використанням засобів виробництва та виробничих потужностей ТОВ "Велетень". Природно, що показник фондовіддачі постійно збільшувався і в 2005 році зріс майже в 2,5 рази на 3, 66 грн., а показник фондоємкості зменшився на 0,22 грн. або 57,9%. Причиною таких змін є інтенсивне використання основних виробничих фондів та підвищення кінцевих результатів діяльності господарства. Якщо порівнювати фондовіддачу і фондоємкість по господарству з середньообласними показниками, то можна констатувати, що виробничі фонди в ТОВ "Велетень" використовуються ефективніше ніж на інших підприємствах.

На підставі даних таблиці 2.5 можна побачити, що валова продукція в співставних цінах в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь найбільше значення мала в 2004 році - 166,22 тис. грн., а в 2005 році порівняно з 2001 роком зросла на 17,55 тис. грн. (13,8%). Цей же показник в розрахунку на 100 грн. основних виробничих фондів також мав найбільше значення в 2004 році - 439,27 грн. а в 2005 році в порівнянні з 2001 роком зріс на 365,19 грн. Аналогічні середньообласні показники значно нижче від показників ТОВ "Велетень".

Таблиця 2.5 Основні економічні показники діяльності господарства

Вартість реалізованої продукції в розрахунку на 1 середньорічного працівника має постійну тенденцію до збільшення і в 2005 році складала 25,4 тис. грн. (в 2,6 рази більше ніж в 2001 році). Чистий прибуток отримувався підприємством за всі досліджувані роки, окрім 2002 року, коли в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь було отримано 3,86 тис. грн. збитку, а на 1 середньорічного працівника - 0,5 тис. грн. збитку. Рівень рентабельності в господарстві складав в 2005 році 40,7%, що хоча й менше від 2001 року на 10,4%, але більше від аналогічного середньообласного показника по сільськогосподарським підприємствам майже в 2 рази.

З нижченаведеної таблиці видно, що хоча в 2005 році коефіцієнт зносу основних засобів і збільшився порівняно з 2001 роком на 0,046, але по відношенню до 2002-2004 років він має тенденцію до зменшення, що говорить про підвищення фізичного і морального стану виробничих фондів підприємства. Також на користь підвищення майнового стану ТОВ "Велетень" свідчить те, що значно зріс показник оновлення основних фондів, оскільки господарством систематично закуповується нова сільськогосподарська техніка, вдосконалюються виробничі приміщення.

Підприємство має достатньо обігових коштів для погашення своїх боргів протягом року, оскільки показник покриття в декілька раз більше від нормативу і, окрім того, має тенденцію до зростання (на 30,189 в 2005 році порівняно з 2001 роком). В ТОВ "Велетень" спостерігається постійне зростання чистого оборотного капіталу (більше у 2 рази в 2005 році ніж у 2001), що означає як здатність підприємства платити поточні борги, так і наявність можливостей до розширення виробництва.

Якщо звернути увагу на ділову активність ТОВ "Велетень" то можна побачити, що в господарстві на 0,464 грн. в 2005 році в порівнянні з 2001 роком збільшився розмір чистої виручки від реалізації продукції, що припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи.

Таблиця 2.6 Аналіз фінансового стану підприємства

Але в той же час кількість виручки що припадає на одиницю обігових коштів зменшилась на 0,099 грн. за той же період часу.

Характеризуючи ефективність діяльності господарства можна сказати, що в цілому вона підвищилась, зокрема підвищились показники рентабельності активів, власного капіталу, продукції, знизився тільки коефіцієнт рентабельності діяльності в 2005 році порівняно з2001 роком на 0,054, що говорить про зменшення розміру прибутку, який припадає на одиницю виручки. Збитково ТОВ "Велетень" функціонував лише в 2002 році.

2.2 Характеристика посівної площі, технологічних вимог до вирощування, рівня врожайності сільськогосподарських культур і якості сировини

Основним показником, що характеризує розвиток рослинницької галузі на підприємстві є розмір посівної площі, як взагалі, так і під окремими сільськогосподарськими культурами. Адже він дає змогу уявити основні напрямки виробничої діяльності господарства, визначити які культури переважають, яку питому вагу в загальній структурі посівних площ вони займають(див. Додаток 1). Тому і розглянемо ці показники в ТОВ "Велетень" нижче.

Дані таблиці 2.7 показують, що за період з 2001 по 2005 роки в загальній структурі посівних площ переважали посіви зернових і зернобобових культур (окрім 2002 року, коли найбільшу питому вагу займали кормові культури - 44,8 %). І спостерігається тенденція до постійного розширення посівних площ цих сільськогосподарських культур, питома вага яких в 2005 році склала більше половини (50,7 %) всієї засіяної площі. Загалом посівна площа також має позитивний напрямок до збільшення і в 2005 році порівняно з 2001 збільшилась на 370 га. В 2005 році в структурі посівної площі зернових і зернобобових культур переважали озима пшениця, ярий ячмінь, озиме жито, що займали відповідно 24,4 ; 11,3 ; 4,7 % площі. Площі, задіяні під вирощуванням зернових культур зростали по всім видам культур, окрім гречки, посіви якої скоротилися на 10,5 % в 2005 році порівняно з 2001р.

Спостерігається також збільшення посівних площ під технічними культурами в 2005 році в порівнянні з 2001 роком на 46,3 % (на 239 га). Найбільшу питому вагу в 2005 році серед цих культур за посівною площею займають цукровий буряк та соняшник. Картопля, що вирощувалась до 2003 року на незначних площах згодом і зовсім зникла зі структури посівних площ ТОВ "Велетень".

Таблиця 2.7 Склад і структура посівних площ

Кормові культури хоча в 2005 році і займають площу, що відповідає 91,4 % показника 2001 року, але залишаються на другому місці після зернових і зернобобових в загальній їх структурі, яка складає 35-45 % в залежності від року.

З нижченаведеної таблиці можна побачити, що валовий збір більшості сільськогосподарських культур в ТОВ "Велетень" зріс в 2005 році порівняно з 2001 роком. Зокрема обсяг валового збору основної культури - озимої пшениці збільшився в 2005 році порівняно з 2001 роком на 10 942 ц, хоча найбільший його розмір був у 2002 році - 56 389 ц. А от валовий збір іншої важливої культури ячменю ярого зменшився в 2005 році в порівнянні з 2001 роком на 3023 ц, а найбільший обсяг валового збору цієї культури спостерігався в 2004 році - 20 773 ц. Валовий збір гречки в залежності від кліматичних умов того чи іншого року або був більшим за 1000 ц або меншим і найбільшого показника сягав у 2003 році - 1689 ц. В господарстві з кожним роком збільшувалися посівні площі під цукровим буряком і тому природно, що його валовий збір в 2005 році виявився на 18 243 ц більше ніж в 2001; а взагалі максимальним він був у 2004 році - 147 540 ц. Якщо говорити про загальний рівень урожайності, то він по господарству в 2005 році порівняно з 2001 роком значно упав, що викликано перш за все зниженням обсягів внесення добрив та недостатнім обсягом робіт по догляду за посівами. Приріст врожайності спостерігається по таким культурам як озима пшениця, гречка і горох відповідно на 3,8 ; 3,9 ; 0,8 ц/га, по всім же іншим відбувається зменшення показників врожайності. Найбільша врожайність озимої пшениці була в 2002 році - 47,5 ц/га, а найменша в 2003 році - 22,6 ц/га, а цукрового буряка найбільша в 2001 році - 282,9 ц/га, найменша в 2005 - 196,2 ц/га(див. Додаток 2).

Таблиця 2.8 Динаміка зміни валового збору та урожайності продукції рослинництва

Окремо слід декілька слів сказати про таку культуру як яра пшениця: в ТОВ "Велетень" вона почала висіватися лише в 2004 році і стала відразу економічно вигідною з валовим збором більше 2000 ц і досить непоганою врожайністю 23,0 - 34,9 ц/га.

Але як і в будь-якому виробництві, а в сільському господарстві тим паче неможливо позбутися якихось втрат, що стаються під дією певних факторів як природного так і під впливом людського фактора. Та в будь-якому разі керівництво підприємства повинно прагнути до їх мінімізації, впроваджувати у виробництво різноманітні заходи по їх зменшенню. Тому нижче ми і розглянемо втрати, які мають місце в ТОВ "Велетень" під час збору врожаю і який ефект можна отримати у разі їх усунення.

Таблиця 2.9 дає змогу побачити, що в ТОВ "Велетень" були втрачені невеликі посівні площі сільськогосподарських культур лише в 2001 та 2002 роках. І, зокрема, в 2001 році загинуло 64 га посіву гречки і 53 га посівів цукрового буряку, а в 2002 році загинуло 3 га ярого ячменю і знову ж таки 47 га гречки. Досить значні втрати врожаю в господарстві після його первинної доробки. Так втрати озимої пшениці зросли в 2005 році порівняно з 2001 роком майже в 3 рази і склали 3352 ц. Втрати ярого ячменю були найбільшими у 2003 і 2004 роках (більше 1000 ц), а ось у 2005 році вони були майже такі як і в 2001. Великими є і втрати гречки, але оптимістичним є те, що вони в 2005 році значно зменшилися в порівнянні з 2001 роком.

Також слід у нашому дослідженні звернути увагу на вплив тих факторів, які зумовлюють у кожному конкретному році ті чи інші обсяги валових зборів сільськогосподарських культур. Оскільки для ТОВ "Велетень" основними культурами залишаються озима пшениця та цукровий буряк, то ми й проведемо факторний аналіз зміни обсягів їх валового збору в 2005 році порівняно з 2001 роком.

Таблиця 2.9 Втрати посівної площі та врожаю в господарстві

Таблиця 2.10 Факторний аналіз зміни обсягів валового збору озимої пшениці

Як видно з таблиці 2.10 обсяг валового збору зерна озимої пшениці в 2005 році порівняно з 2001 роком збільшився на 10 897,8 ц. Це сталося внаслідок того, що збільшилась на 182 га посівна площа зайнята озимою пшеницею і це призвело до збільшення валового збору на 5805,8 ц, а за рахунок того, що урожайність збільшилась на 3,8 ц/га і валовий збір зріс на 5092 ц. Оскільки темпи росту посівної площі (115,7 %) випереджають темпи росту урожайності (111,9 %), то резервом підвищення обсягів валового збору є підвищення врожайності. Для цього необхідно використовувати високоврожайні сорти рослин, вдосконалювати технологію вирощування та збирання, зменшувати виробничі втрати зерна.

Таблиця 2.11 Факторний аналіз зміни обсягів валового збору цукрового буряку

Як видно з таблиці 2.11 в 2005 році обсяг валового збору цукрового буряку в ТОВ "Велетень" порівняно з показником 2001 року збільшився на 18 230,7 ц. Така зміна сталася, по-перше, тому що збільшилася посівна площа на 233 га, що призвело до збільшення обсягу валового збору на 65 915,7 ц, а, по-друге, тому що зменшилася урожайність на 86,7 ц/га, що викликало зменшення обсягу валового збору на 47 685 ц. З цього можна зробити висновок, що резервом підвищення обсягів валового збору цукрового буряку в господарстві є підвищення рівня його врожайності. Для цього необхідно покращувати систему обробітку та догляду за посівами, удосконалювати процес обробітку рослин від шкідників та бур'янів, мінімізувати втрати коренеплодів при збиранні та транспортуванні.

Аналізуючи виробництво продукції рослинництва в ТОВ "Велетень" не можна не сказати декілька слів про технологію вирощування основних сільськогосподарських культур. Ми зупинимось на двох з них - озимій пшениці і цукровому буряку. В господарстві вирощується три основних сорти озимої пшениці - Ювілейна 75, Одеська 161, Українка одеська. Вона вирощується із застосуванням сучасної інтенсивної технології. Попередниками для озимої пшениці в ТОВ "Велетень" є горох, зайняті та сидеральні (люпинові) пари, багаторічні трави. Залежно від попередника та вологості грунту застосовується відвальний або безвідвальний спосіб обробітку грунту. Залежно від забур'янення того чи іншого поля його лущать один або два рази дисковими лущильниками на глибину 6-8 см. Після відростання бур'янів площу орють плугами з передплужниками ПЛН-5-35 на глибину 16-18 см. Оранку під пшеницю закінчують не пізніш як за 3-4 тижні до настання оптимальних строків сівби. Культивацію проводять одночасно з боронуванням зубовими боронами БЗТС-1,0, при недостатній вологості грунту - з коткуванням котками ЗККШ -6. Під озиму пшеницю вносять мінеральні добрива, а під її попередник органічні. В господарстві вноситься норма 90-120 кг/га азоту, фосфору і калію з перевагою азоту і калію, що вносяться розкидачами НРУ-0,5.

Для сівби пшениці використовується насіння, що відповідає вимогам Державного стандарту: за категорією воно відповідає 1-3 репродукціям зі схожістю для м'якої пшениці не менше 92 %, твердої - 87 %, чистотою від насіння бур'янів та інших домішок для обох видів пшениці не менше 98 %, сортовою чистотою не менше 98 %, вологістю не більше 15-15,5 %. Протруюють насіння за 2-4 дні до сівби з використанням комплексів ПС-30 і КПС-40 гамагексаном у розрахунку 2 кг/т. Норма висіву складає 5-5,5 млн. штук схожих зерен на 1 га. Висівають насіння у період з 1 по 20 вересня звичайним рядковим способом з шириною міжрядь 15 см. У разі вилягання пшениці її обприскують ретардантом ТУР у дозі 3-4 кг/га. Збирають її у фазі воскової стиглості, застосовують пряме комбайнування і роздільний спосіб збирання при досягненні зерном вологості 30-32 %. Для цього використовують жатки ЖВП-6А та комбайни СК-5М, "Нива", Дон 1500. Після збирання зерна його очищають, при потребі пропускають через сушильні апарати, доводять його до вологості 14-15 %.

Тепер перейдемо до розгляду технології вирощування цукрового буряка. У ТОВ "Велетень" використовуються сорти Ювілейний, Олександрія та Білоцерківський однонасінний 45. Попередниками для цієї сільськогосподарської культури в господарстві є озимі зернові, горох. Для отримання максимальної продуктивності цукрових буряків вносяться оптимальні дози органічних і мінеральних добрив. Гній вноситься під цукрові буряки восени під час зяблевого обробітку грунту з розрахунку 40-50 т/га. Річні норми внесення мінеральних добрив становлять N140-160 P100-120 K120-160. Основний обробіток грунту включає лущення стерні та глибоку зяблеву оранку. Весняний обробіток грунту включає розпушування, вирівнювання та передпосівний обробіток. Для сівби використовується насіння, яке за своїми посівними якостями відповідає вимогам діючих стандартів і технічних умов, схожість насіння має бути не менше 80 %, а одностроковість і вирівняність 95 %. Сівбу починають з настанням фізичної спілості грунту, коли температура на глибині 5-7 см досягає +6-8 градусів, це відбувається в кінці квітня. Сівба проводиться на кожному полі за 1-1,5 дня груповим методом. Сіють буряки в господарстві одночасно з передпосівним обробітком грунту пунктирними сівалками ССТ-12А, якими одночасно вносять у рядки мінеральні добрива з шириною міжряддя 45 см. Норма висіву складає 3-4 кг/га, що забезпечує появу 8-10 сходів. Догляд за посівами цукрових буряків передбачає розпушування грунту до появи сходів, перше розпушування грунту в міжряддях і зоні рядків, формування густоти стояння рослин, розпушування в міжряддях з присипанням бур'янів грунтом у рядках, захист рослин від шкідників та хвороб. Суцільне уздовж рядків розпушування грунту до появи сходів буряків проводять не більш як на 2/3 глибини загортання насіння. Перше міжрядне шарування виконують після позначення рядків для розпушування грунту в міжряддях на глибину 3-4 см. Для створення сприятливих умов росту рослин після формування густоти посіву і знищення сходів бур'янів розпушують грунт у міжряддях, одночасно присипаючи бур'яни грунтом у зоні рядків. Вдруге бур'яни присипають у зонах рядків бур'янів, поєднуючи цю операцію з підгортанням рослин і розпушуванням грунту в міжряддях, при змиканні рослин буряків у рядках, а втретє - перед змиканням листків у міжряддях.

При появі бурякових довгоносиків застосовують 40 %-й змочуваний порошок базудину і 50 %-й волатон. Посіви обробляють у разі потреби, але не частіше як через 7-9 днів. За 10-15 днів до початку збирання буряків розпушують міжряддя на глибину 10-12 см. Масове збирання цукрових буряків проводиться при настанні їх технологічної стиглості з 20 вересня по 20 жовтня переважно потоковим способом без ручного доочищення коренів з використанням бурякозбиральних машин КС-6Б, БМ-6Б(А), буряконавантажувачів СПС-4,2А, самоскидних причепів і автотранспорту.

Оскільки загальновідомо, що головною метою функціонування аграрного сектора економіки держави є забезпечення окремих споживачів і суспільства в цілому продуктами харчування у достатній кількості при їх належній якості, то доцільно буде охарактеризувати стан та перспективи вдосконалення якості сільськогосподарської продукції, що виробляється в ТОВ "Велетень". Керівництво господарства давно зрозуміло істину, що якість пропонованої на ринках сільськогосподарської продукції є вагомим фактором ціноутворення та підсилення чи послаблення конкурентноздатності і тому намагається вживати всіх можливих заходів по її підвищенню.

В поняття якості сільськогосподарської продукції включають вимоги до її хімічного складу, вмісту білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів та інших речовин. Якість визначається з урахуванням напрямку використання продукції. В ТОВ "Велетень" здійснюється жорсткий контроль, щоб всі вищеназвані якісні характеристики відповідали встановленим нормам.

Зерно, що виробляється в господарстві повністю відповідає всім вимогам встановленим державними стандартами ДСТУ 3768-98 (для пшениці) та ДСТУ 3769-98 (для ячменю). На інші зернові, цукрові буряки діють старі стандарти (бувшого СРСР), і всі характеристики продукції встановлені в них дотримуються у виробничому процесі ТОВ "Велетень". В основі державного стандарту на зерно пшениці лежить вміст в ньому клейковини, в залежності від цього вона розподіляється на класи. В господарстві із загальної структури виробництва зерна пшениці 60 % займає пшениця 2-3 класу (25-32 % клейковини), 10 % пшениця 1 класу (32 % і більше клейковини), і десь біля 30 % пшениця нижчих класів (22 % і менше клейковини). Для визначення вмісту білка в зерні воно має відповідати вимогам ГОСТ 10846-91.

Слід відзначити, що поліпшення якості продукції є найдешевшим засобом підвищення її ціни, дає економію затрат праці та ресурсів. Зокрема, ТОВ "Велетень" вироблене зерно пшениці 3 класу реалізує своїм контрагентам на 5-8 % дорожче ніж 4 класу і майже на 20 % дорожче ніж 5 класу. Хоча слід зазначити, що зміна пропозиції щоразу вносить свої поправки в напрямку зменшення чи збільшення ціни.

Важливим моментом при реалізації зерна є його сертифікація на відповідність його держстандартам та ще сертифікація на вміст в ньому білку.

Оскільки ТОВ "Велетень" весь вирощений цукровий буряк реалізує на переробку цукровим заводам, то в господарстві існує чіткий контроль за показником цукристості (базисною є величина 16 %) і слід сказати, що на підприємстві цей показник коливається в проміжку 16-20 %, що є безумовно позитивним явищем. Така робота проводиться тому що залежно від зміни показника цукристості поставляємої сировини діє порядок підвищення (зниження) ціни однієї тони здаваних виробниками цукрових буряків.

Підсумовуючи все вищесказане можна дійти висновку, що в господарстві виробляється високоякісна екологічно чиста сільськогосподарська продукція, що відповідає вимогам всіх державних стандартів та нормативів.

2.3 Аналіз показників продуктивності праці і собівартості виробництва продукції рослинництва

Для того, щоб краще уявити стан справ у галузі рослинництва необхідно детально розглянути і проаналізувати собівартість виробництва і реалізації продукції рослинницької галузі. Спочатку прослідкуємо динаміку змін виробничої собівартості основних сільськогосподарських культур в ТОВ "Велетень" для того, щоб уявити які затрати несе підприємство на їх вирощування та збирання. Слід зауважити, що дані по окремим зерновим культурам будуть наводитися з 2003 року, оскільки за 2001-2002 роки в звітності дана інформація не відображалася.

Таблиця 2.12 Динаміка зміни виробничої собівартості вирощування сільськогосподарських культур, тис. грн.

Таблиця 2.12 надає інформацію про зміну розміру виробничої собівартості основних видів сільськогосподарських культур, що вирощуються в ТОВ "Велетень". Собівартість виробництва зернових і зернобобових в 2005 році зросла порівняно з 2003 роком на 157,9 тис. грн. або 7,5 %. Більше ніж у 2 рази (на 52,4 тис. грн.) зросла собівартість вирощування овесу. Якщо говорити про зниження собівартості виробництва, то вона спостерігається по таких культурах як гречка та горох відповідно на 1,8 та 40,6 %. Собівартість виробництва пшениці зросла на 67,2 % в 2005 році порівняно з 2003 роком, а найбільша вона була в 2002 році - 1524,6 тис. грн., собівартість виробництва цукрового буряку підвищилась зовсім на невелику суму в 60 тис. грн. (5,0 %).

Але при даному аналізі слід враховувати те, що змінювалися як обсяги виробництва кожної культури так і вартість тих чи інших робіт, які проводилися при їх вирощуванні та збиранні. Тому доцільно буде також проаналізувати зміну у часі собівартості 1 ц кожної з культур, що ми й зробимо нижче.

Таблиця 2.13 Динаміка зміни виробничої собівартості 1 ц продукції рослинництва, грн.

З вищенаведеної таблиці видно, що собівартість виробництва 1 ц різних сільськогосподарських культур мала різні напрями змін. Зокрема, собівартість 1 ц зерна пшениці в 2005 році становила 70,5 % показника 2003 року, коли вона була найвищою і складала 40,16 грн., що пояснюється великими затратами на вирощування та збір врожаю внаслідок складних і негативних кліматичних умов. Також в 2005 році порівняно з 2003 роком зменшилась собівартість 1 ц овесу, гороху відповідно на 5,1 та 24,1 %. І загалом собівартість 1 ц зернових в 2005 році в порівнянні з 2003 роком знизилась на 7,5 грн. (на 21,3 %). А от собівартість 1 ц цукрового буряку збільшилась на 3,11 грн. і становила в 2005 році 136,5 % показника 2003 року.

Для того, щоб краще уявити які витрати несло господарство по вирощуванню конкретної сільськогосподарської культури слід розглянути розподіл витрат в розрахунку на 1 га посівної площі.

Таблиця 2.14 Грошово - матеріальні затрати в розрахунку на 1 га посівної площі, грн.

Дані, що наведені у таблиці 2.14 свідчать про те, що грошово-матеріальні затрати в розрахунку на 1 га посівної площі зменшились по зерновим і зернобобовим в 2005 році порівняно з 2003 роком на 93,88 грн. або 10,4 %. Також зменшився цей показник і в розрахунку на 1 га посіву гречки на 12,4 %, це підтверджує те, що господарство правильно намагається з кожним роком відвести під цю культуру все більші площі. По всіх же інших культурах спостерігається збільшення грошово-матеріальних витрат, що пояснюється підвищенням цін на засоби захисту, на сільськогосподарську техніку, збільшення інших статей витрат, а також постійним підвищенням вартості паливно-мастильних матеріалів. І найбільше грошово-матеріальні затрати на 1 га посіву в 2005 році порівняно з 2003 роком зросли на озиму пшеницю (на 166,84 грн. або 18,4 %).

Слід також визначити стосовно озимої пшениці, як у визначаючої культури господарства, які саме фактори і яким саме чином впливали на зміну собівартості виробництва 1 ц зерна.

Таблиця 2.15 Факторний аналіз зміни собівартості 1 ц зерна озимої пшениці

З таблиці 15 стає зрозумілим, чому в 2005 році собівартість 1 ц зерна озимої пшениці підвищилась порівняно з 2001 роком на 9,57 грн. Це сталося оскільки грошово-матеріальні затрати в розрахунку на 1 га посіву озимої пшениці зросли на 419,35 грн., що й викликало збільшення собівартості 1 ц зерна на 13,15 грн., а от підвищення рівня урожайності на 3,8 ц/га потягнуло за собою зменшення собівартості 1 ц зерна на 3,58 грн. Отож, можна зробити висновок, що резервом зменшення собівартості виробництва 1 ц зерна озимої пшениці є зменшення грошово-матеріальних витрат на 1 га посіву цієї культури. Для цього в ТОВ "Велетень" необхідно застосовувати нові прогресивні технології вирощування, мінімізувати невиправдані витрати, привчати персонал до економічного використання всіх наявних засобів і ресурсів.

І щоб мати повне уявлення про те, що входить до складу собівартості виробництва продукції рослинництва, які саме елементи витрат займають найбільшу питому вагу нижче розглянемо динаміку змін і паралельно структуру собівартості продукції рослинництва за 2001-2005 роки.

Інформація, наведена у таблиці 2.16 показує, що собівартість виробництва продукції рослинництва в 2005 році порівняно з 2001 роком зросла на 1839,6 тис. грн. (на 60,9 %). Це викликано збільшенням розміру всіх елементів витрат, що входять до складу собівартості продукції рослинництва, окрім електроенергії (витрати на її знизились на 5,7 тис. грн. або 10 %) та інших витрат (знизились на 133,1 тис. грн. або 26,2 %). Стосовно структури собівартості виробництва продукції рослинництва, то слід зазначити дві основні особливості: 1) в 2005 році порівняно з 2001 роком значно зросла питома вага мінеральних добрив з 14,2 % до 24,2 %, а також питома вага відрахувань на соціальні заходи з 0,1 % до 1,9 %; 2) більше ніж у 2 рази за цей самий період з 16,8 % до 7,6 % зменшилась питома вага інших витрат у загальній структурі собівартості виробництва продукції рослинництва. В середньому ж за 2001-2005 роки найбільшу питому вагу займають мінеральні добрива, витрати на оплату праці і нафтопродукти відповідно 19,2 ; 16,4 ; 16,6 %, а найменшу відрахування на соціальні заходи (0,7 %), електроенергія (2,0 %) і амортизація основних засобів (6,1 %).

Таблиця 2.16 Динаміка змін та структура собівартості за елементами затрат на продукцію рослинництва

Тепер перейдемо до аналізу продуктивності та трудомісткості праці в галузі рослинництва в ТОВ "Велетень". Це дасть більш повне уявлення про те, як використовується робоча сила при вирощуванні сільськогосподарських культур, наскільки ефективно вона виконує свою роботу, скільки праці затрачається на виконання тих чи інших завдань в рослинницькій галузі.

З нижченаведеної таблиці видно, що загалом показники продуктивності праці в галузі рослинництва у ТОВ "Велетень" в останні роки підвищилися. Зокрема обсяги валової продукції, виробленої 1 працівником за день в 2005 році порівняно з 2001 роком збільшились на 44,17 грн. або 70,4 %. Це свідчить про підвищення інтенсивності використання робочої сили, підвищення її професійного рівня, сумлінного ставлення до виконуваної роботи, зацікавленості працівників в результатах своєї діяльності. Продуктивність же праці, виражена у фізичних обсягах виробництва продукції також зросла: зернових і зернобобових культур за 1 люд.-год. в 2005 році вироблялося на 0,23 ц більше ніж в 2001 році; аналогічно озимої пшениці на 0,22 ц; цукрового буряку рівно в 2 рази більше - 2,16 ц (в 2001 році було 1,08 ц).

Затрати праці або трудомісткість виробництва продукції рослинництва у ТОВ "Велетень" зменшилась, що безумовно є позитивним явищем. Це свідчить про те, що в господарстві почали використовуватися більш прогресивні технології, відбувається автоматизація та механізація окремих виробничих процесів, оптимальним чином розподіляються затрати живої сили. Так, затрати праці на 1 ц виробленої продукції зернових та зернобобових культур в 2005 році порівняно з 2001 роком зменшились на 26 % (0,39 люд.-год.), на 1 ц зерна озимої пшениці зменшились на 25,3 % (0,38 люд.-год.) і на 1 ц цукрового буряку на 50,5 % (0,47 люд.-год.).

Таблиця 2.17 Показники продуктивності праці при вирощуванні сільськогосподарських культур в господарстві

Тепер нам слід проаналізувати затрати живої праці в розрахунку на 1 га посіву сільськогосподарських культур, що вирощуються в господарстві. Це надасть нам змогу уявити, які саме затрати в люд.-год. припадають на те, щоб обробити, доглянути і зібрати урожай з посівної площі в 1 га і порівняти цей показник по різним культурам.

Таблиця 2.18 Прямі затрати праці на 1 га посіву сільськогосподарських культур, люд.-год.

Дані таблиці 2.18 вказують на те, що в 2005 році прямі затрати праці на 1 га посіву сільськогосподарських культур значно підвищились в порівнянні з 2003 роком. Зокрема на 1 га посіву озимої пшениці на 29,9 люд.-год. (більше ніж у 3 рази), на 1 га посіву цукрового буряку на 47,43 люд.-год. (більше ніж у 2 рази). Прямі затрати праці на 1 га посіву зернових і зернобобових культур в цілому збільшилися на 20,27 люд.-год. або майже втричі, але найбільшими вони були в 2001 році, коли складали 43,73 люд.-год. Такий стан справ можна пояснити тим, що в господарстві збільшився обсяг операцій по передпосівному обробітку грунту та догляду за посівами, а все це потребує додаткових затрат живої сили.

І насамкінець проведемо аналіз впливу факторів урожайності озимої пшениці та прямих затрат праці на 1 га посіву озимої пшениці на показник продуктивності виробництва зерна в господарстві, порівнюючи 2005 рік з 2001 роком.

Таблиця 2.19 Факторний аналіз зміни продуктивності виробництва зерна озимої пшениці

Як видно з таблиці 2.19 в 2005 році продуктивність виробництва зерна озимої пшениці за 1 люд.-год. порівняно з 2001 роком зросла на 0,17 ц. Це сталося за рахунок підвищення рівня врожайності озимої пшениці на 3,8 ц/га, що призвело до збільшення продуктивності на 0,08 ц, а внаслідок того, що затрати праці на 1 га посіву зменшилися на 4,96 люд.-год. продуктивність підвищилася на 0,09 ц. Резервами підвищення продуктивності виробництва зерна озимої пшениці є як підвищення рівня її врожайності для чого необхідно використовувати високопродуктивні сорти, вдосконалювати технологію вирощування і збирання, інтенсифікувати всі виробничі процеси, так і зниження прямих затрат праці на 1 га посіву озимої пшениці, чого можна досягти шляхом оптимального розподілу праці та вдосконалення процесу виконання окремих технологічних операцій.

2.4 Основні показники економічної ефективності функціонування галузі рослинництва

В цьому розділі ми спробуємо проаналізувати показники економічної ефективності та кінцеві результати функціонування рослинницької галузі в ТОВ "Велетень". Спробуємо визначити рентабельним чи збитковим є вирощування сільськогосподарських культур і які заходи потрібно впроваджувати в господарстві для поліпшення прибутковості діяльності. Аналіз будемо здійснювати за період з 2001 по 2005 рік, але оскільки по більшості культур дані у звітності надаються починаючи з 2003 року, то порівнювати ми будемо показник 2003 і 2005 років.

Таблиця 2.20 подає інформацію про ефективність вирощування різних видів сільськогосподарських культур в господарстві, тобто про їх рентабельність чи збитковість. Прибуток від вирощування озимої пшениці в 2005 році зменшився на 286,7 тис. грн. порівняно з 2003 роком, значно знизилась відповідно і рентабельність з 98,1 % до 38,7 %. Але все одно пшениця залишається в ТОВ "Велетень" одним з основних прибутково утворюючих видів продукції.

Підвищення як розміру прибутку так і показника рентабельності в 2005 році спостерігається лише по таким культурам як овес (приріст прибутку порівняно з 2003 роком - 5,8 тис. грн., рівень рентабельності - 7,8 %) і гречка (приріст прибутку - 11,8 тис. грн., рівень рентабельності - 25,1 %). Загалом рентабельність вирощування зернових і зернобобових в 2005 році порівняно з 2003 роком знизилась на 20,4 %, найбільший рівень вона мала в 2003 році - 56,2 %, а найменший в 2002 - лише 8,2 %, що було спричинено значними затратами внаслідок несприятливих природнокліматичних умов (заморозків, літньої засухи).

Аналіз показників ефективності виробництва пшениці

Таблиця 2.20 Аналіз показників ефективності виробництва продукції рослинництва

І стабільно високорентабельним у господарстві залишається вирощування цукрового буряку, рентабельність якого тримається на рівні 40-70 %. Найбільшим рівень рентабельності вирощування цукрових буряків був у 2003 році - 70,2 %, а найменшим у 2002 - 39,5 %. В 2005 році порівняно з 2003 роком все ж таки знизився розмір прибутку отриманого з вирощування цукрового буряку на 335,6 тис. грн. або 39,5 %, що викликано як зменшенням посівних площ, зайнятих під цією культурою так і зниженням урожайності.

Далі слід проаналізувати вплив факторів на зміну показника рентабельності виробництва цукрового буряку, щоб визначити заходи, які необхідно впроваджувати у господарстві для його підвищення

Таблиця 2.21 Факторний аналіз зміни рентабельності виробництва цукрового буряку

Як видно з таблиці 2.21 показник рентабельності в 2005 році знизився на 12,7 % порівняно з показником 2001 року. Така зміна викликана тим, що в 2005 році порівняно з 2001 роком збільшився на 391,9 тис. грн. прибуток від реалізації цукрового буряку, що призвело до підвищення рентабельності на 70 %, також на це вплинуло збільшення виробничої собівартості цукрових буряків в 2005 році на 739,9 тис. грн., що в свою чергу викликало зниження рентабельності на 19,7 %. Отож можна дійти висновку, що резервом підвищення рентабельності виробництва цукрових буряків є зниження виробничої собівартості цієї культури. А для цього господарству необхідно оптимальним чином розподіляти наявні виробничі ресурси, уникати невиправданих витрат, застосовувати технології, що вимагають менших затрат, точно виконувати і дотримуватися виробничих бюджетів.

Таблиця 2.22 Резерви зниження собівартості виробництва цукрового буряку

З вищенаведеної таблиці видно, що внаслідок впровадження в господарстві заходів по зменшенню виробничих витрат на вирощування цукрового буряку та підвищення його урожайності собівартість 1 ц цієї культури зменшиться на 0,58 грн. Це перш за все чітка взаємодія транспортних засобів та сільськогосподарських машин під час збирання врожаю, що зменшує витрати на паливно-мастильні матеріали та на ремонт техніки і зниження затрат праці внаслідок підвищення продуктивності.

3. Бізнес- план по вирощуванню сої

1. Резюме

2. Галузь, фірма та продукція 2.1. Поточна ситуація і тенденція розвитку галузі 2.2. Опис продукту фірми 2.3. Стратегія зростання фірми

3. Дослідження ринку 3.1. Загальна характеристика ринку продукту 3.2. Цільовий ринок бізнесу 3.3. Місцезнаходження фірми 3.4. Оцінка впливу зовнішніх чинників

4. Маркетинг- план 4.1. Стратегія маркетингу 4.2. Передбачувані обсяги продажу

5. Виробничий план 5.1. Основні виробничі операції 5.2. Машини та устаткування 5.3. Сировина, матеріали та комплектуючі вироби 5.4. Виробничі та невиробничі приміщення

6. Організаційний план 6.1. Форма організації бізнесу 6.2. Потреба в персоналі 6.3. Власники бізнесу і команда менеджерів 6.4. Кадрова політика та стратегія 6.5. Організаційна схема управління

7. Оцінка ризиків

8. Фінансовий план

8.1. Розрахунок точки беззбитковості

Резюме

ТОВ "Велетень" знаходиться в м. Глухів Сумської обл. Відстань до обласного центру - 146 км. Засновано відповідно до рішення засновників 21 січня 2000 р. шляхом реорганізації колективного с.г. підприємства ім. Леніна.

Предметом діяльності є виробництво, переробка, зберігання сільськогосподарської продукції (зернобобові, цукрові буряки, соняшник, кукурудза на силос), м'ясо-молочне скотарство, надання послуг.

З метою покращення результатів господарської діяльності, створення робочих місць, досягнення економічної ефективності виробництва ТОВ "Велетень" вирішило також зайнятися вирощуванням сої .Даний бізнес-план забезпечить високий рівень рентабельності 25-40 %, що дозволить господарству зайняти великий сегмент на ринку. Вирощування насіння сої є перспективним, передбачається, що попит на цю продукцію постійно зростатиме.

Для втілення цього проекту господарству необхідно 648,7 тис. грн. Цю суму планується виділити з чистого прибутку, отриманого за 2005 рік (2818,8 тис. грн.).

Виробництво продукції буде здійснюватися у весняно-літній період, тому до виконання допоміжних робіт можливо буде залучати сезонних робітників за контрактами. Для того, щоб зацікавити працівників господарство планує їх матеріально стимулювати у вигляді надбавок до основної заробітної плати і різноманітних премій.