Причини виникнення післяопераційних попереково-бокових гриж живота та їх рецидивування, морфологічний стан м’язово-апоневротичних тканин країв грижового дефекту. Розміщення та фіксації допоміжного пластичного матеріалу, способи алопластичних операцій.

Аналіз результатів малоінвазівних методів відновлення харчового пасажу по верхньому відділу травного каналу: "сліпого", форсованого та бужування по ниті-направнику, встановлених iнтраоперацiйно через пункцiйну мiкрогастростому, шлунок, стравохід.

Риси подвійного відходження магістральних судин від правого шлуночку, роль ехокардіографії при діагностиці проблеми. Ефективність паліативних операцій. Аналіз методів лікування та ризику виникнення ускладнень. Тактика хірургічного лікування ПВМС від ПШ.

Діагностичні критерії операбельності у хворих з атеросклеротичним ураженням магістральних артерій нижніх кінцівок та серця. Шляхи зменшення частоти серцевих ускладнень після операцій. Особливості доопераційного та післяопераційного ведення хворих.

Поліпшення результатів лікування потерпілих із поєднаною травмою грудей і кінцівок шляхом оптимізації лікувально-діагностичної тактики. Розробка та впровадження оптимальної тактики хірургічного лікування на підставі діагностики домінуючого ушкодження.

Дослідження структури закритих травм черевної порожнини. Зниження кількості ускладнень і летальності шляхом покращання хірургічного лікування постраждалих з травматичними ушкодженнями печінки. Аналіз та експериментальне моделювання печінкової травми.

Патофізіологічні особливості синдрому взаємного обтяження в гострому періоді травматичної хвороби (ТХ) у постраждалих із закритою поєднаною травмою. Удосконалення хірургічної тактики в гострому періоді ТХ при лікуванні пошкоджень паренхімних органів.

Проблеми хірургічного лікування посттравматичних аневризм грудної аорти, розробка та використання нових методів захисту головного і спинного мозку та внутрішніх органів під час основного етапу операції. Застосування модифікованого, тимчасового шунта.

Клінічний перебіг та сучасні методи діагностики псевдокіст підшлункової залози. Аналіз характеру та частоти доопераційних ускладнень. Показники клінічної ефективності методів внутрішнього дренування. Прогностична модель післяопераційних ускладнень.

Покращення хірургічного лікування хворих з пухлинами краніоорбітальної ділянки та очниці на основі оптимізації хірургічної техніки з урахуванням сучасних даних нейровізуалізації. Клінічні прояви захворювання. Оцінка радикальності хірургічних втручань.

Аналіз результатів хірургічного лікування хворих з місцевопоширеними пухлинами малого таза. Можливості активної хірургічної тактики, спрямованої на радикальне лікування пухлини. Запобігання прогресуванню захворювання при розповсюдженні пухлини.

Доведення клінічної ефективності використання біокомпозиційних матеріалів при лікуванні порівняно з традиційною методикою. Вивчення впливу матеріалу остеометрикс на терміни регенерації кісткової тканини при хірургічному лікуванні радикулярних кіст щелеп.

Вивчення клінічних особливостей інвазивного процесу при тиреоїдній карциномі. Дослідження ефективності діагностичних методів для встановлення ступеня інвазії раку щитоподібної залози в трахею та гортань. Аналіз методів хірургічного лікування захворювання.

Вплив патогенетичних чинників на клінічний перебіг і прогноз тиреоїдного раку. Клініко-лабораторні та анамнестичні критерії несприятливого прогнозу для хворих, причини безпосередніх ускладнень радикальних операцій. Алгоритм хірургічного лікування.

Покращення результатів хірургічного лікування постраждалих з нестабільністю грудинно-реберного каркасу шляхом впровадження оригінальних методик фіксації реберних клапанів при торакальній травмі. Аналіз визначення методики стабілізації грудної клітки.

Система профілактики, лікування та післяопераційної реабілітації хворих з розгинальними контрактурами п’ястково-фалангових суглобів. Класифікація розгинальних контрактур п’ястково-фалангових суглобів. Обсяг медичної допомоги на різних етапах лікування.

Вплив багатокомпонентного біологічного ранового покриття на післяопераційний період. Порівняння ефективності хірургічного лікування сечоміхурово-піхвових нориць з застосуванням багатокомпонентного біологічного ранового покриття і відомих методик.

Патогенетично обґрунтовані підходи до вибору методів оперативних втручань. Індивідуалізація лікувальної тактики, спрямованої на зниження частоти післяопераційних ускладнень. Значення комп'ютерно-томографічного дослідження для вибору хірургічної тактики.

Вивчення причин виникнення гіперплазії неоінтими в судинних анастомозах. Розробка амбулаторної діагностичної схеми спостереження хворих, які перенесли післяопераційне втручання для своєчасного виявлення процесів стенозування дистального анастомозу.

Поліпшення результатів операцій на аорто-клубовому сегменті через пригнічення реакції гіперплазії неоінтими шляхом гемодинамічної оптимізації дистального судинного анастомозу. Особливості спостереження за станом анастомозів у післяопераційних хворих.

Аналіз досвіду хірургічного лікування пацієнтів, оперованих з приводу атріовентикулярної комунікації. Резекція фіброзно-м’язових тканин тунелю з міоектоміею та пластикою передньої стулки. Передумови для виникнення різних форм субаортального стенозу.

Визначення показань та протипоказань щодо відновних операцій при термінальних дефектах пальців. Розробка методів лікування термінальних дефектів пальців з використанням мікрохірургічної техніки та комплексного підходу до післяопераційної реабілітації.

Поняття "термінальні дефекти пальців". Класифікація термінальних дефектів пальців. Показання до відновних операцій при термінальних дефектах пальців. Способи закриття дефектів пальців мікрохірургічною технікою. Результати лікування дефектів пальців.

Способи лікування гнійно-некротичних ускладнень з використанням локального СВЧ-опромінення зони пошкодження підшлункової залози. Компенсаторно-пристосовні порушення печінкової і спланхнічної гемодинаміки, їх роль в розвитку поліорганних порушень.

Анатомічні й фізіологічні особливості TGA та супутні аномалії. Діагностична програма, методи доопераційного й операційного забезпечення новонароджених з TGA та іншими складними вродженими вадами серця та фактори ризику на всіх етапах надання допомоги.

Характеристика індивідуалізованого лікувально-діагностичний підходу у лікуванні ускладнених псевдокіст підшлункової залози. Дослідження умов та результатів застосування мініінвазивних методів та "відкритого" оперативного втручання у лікуванні псевдокіст.

Визначення оптимальних термінів проведення декомпресивно-стабілізуючих операцій при ускладнених ушкодженнях нижньогрудного і поперекового відділів хребта в гострому і ранньому періодах травми. Методи профілактики ускладнень з боку хребта, спинного мозку.

Дисертація присвячена лікуванню ускладнених форм жовчнокам’яної хвороби у хворих похилого і старечого віку з пріоритетним застосуванням малоінвазійних методів хірургічного лікування, комплексним підходом до профілактики тромбоемболічних ускладнень.

Частота, причини і роль аутоімунного чинника у виникненні ускладнених форм хронічного панкреатиту. Показання до виконання дренувальних і резекційних операцій у хворих з ускладненим хронічним панкреатитом. Методи хірургічної корекції ускладнених форм.

Діагностика та лікування ускладнень контурної маммопластики, здійсненої ін’єкціями поліакриламідного гелю. Встановлення патогенетичних особливостей формування поліакриаламідного маммарного синдрому, обґрунтування методів його хірургічної корекції.