Реінкарнація минулого рідного краю крізь призму людських доль в історіософському романі "Єрусалим на горах" Р. Федоріва. Дослідження, виокремлення і групування за розрядами вжитих топонімів, їх семантична наповнюваність та особливості функціонування.

З’ясування історичної і територіальної відмінностей постсередньовічної Московії та Русі. Аналіз топоніміки руських православних земель на мапах відомих картографів С. Мюнстера, А. Дженкінсона для визначення походження латиномовного топоніму "Russia alba".

Вивчення та характеристика впливу ідеологічного чинника на трансформацію топонімічної мапи Харкова. Ознайомлення зі змінами адміністративно-територіального устрою міста. Аналіз та дослідження джерел номінації харківських міських районів та вулиць.

Вплив ідеологічного чинника на трансформацію топонімічної мапи Харкова з 1919-го по кінець 30-х років ХХ століття. Джерела номінації харківських міських районів та вулиць за часів радянської влади, сучасні тенденції деідеологізації урбанонімів міста.

Підготовка студентів педагогічних коледжів до краєзнавчої роботи у школі. Ознайомлення сучасних школярів із топонімікою. Розгляд класифікації топонімів, аналіз принципів краєзнавчої роботи і відповідних їм критеріїв. Процес повернення історичних назв.

Огляд географічних назв як важливих конституентів ономастичного фону роману "Левкіппа і Клітофонт" давньогрецького письменника ІІ ст. н.е. Ахілла Татія. Локалізаційно-просторова характеристика топонімів, уживаних у тексті роману, їх художньо-образна роль.

Використання традиційного найменування у поєднанні з морфограматичною модифікацією, подібність із формою топоніма в мові оригіналу. Поєднання транскодування власної назви з додаванням загального компонента, який розкриває категоріальне значення топоніма.

Інтерпретація топонімів як специфічних одиниць тетралогії Володимира Малика "Таємний посол". Найбільш репрезентативні групи онімів за геополітичною та етнонаціональною маркованістю – українські, болгарські, турецькі, татарські, польські, чеські.

Аналіз процесу деколонізації топонімів міста Києва, що виникли у ХІХ-ХХ ст. як наслідок імперської політики Росії в різних її історичних іпостасях. Спільні й відмінні ознаки різних стадій деколонізації топонімів - дерадянізації в 1990-2000-х рр.

Сутнісні характеристики топонімічної лексики та принципи побудови її класифікації. Особливості опису топонімів в англомовних спеціалізованих словниках. Головні методи семантичної характеристики. Структура дефініцій, які застосовуються при семантизації.

Дослідження контактної взаємодії різних видів топонімів в українській мові. Аналіз впливу антропонімії та гідронімії на творення сучасної ойконімії Слобожанщини. Функції словотвірного засобу та формант семантичного навантаження. Способи творення лексем.

Топонімічна концептосфера - механізм, що відбиває культурологічну ситуацію в той чи той історичний період під впливом певних змін. Топонім - одиниця мови, що має особливу семантику, потужний експресивний потенціал, а також є національно маркованою.

Аналіз назви одного з населених пунктів Чернігівщини - міста Мена. Систематизація існуючого на сьогодні розмаїття інтерпретацій цього топоніму. Прямий взаємозв’язок між назвою міста та однойменної річки, на якій сучасний райцентр Мена розташований.

Проблеми коректного відтворення топонімів у перекладі в добу глобалізації. Історія становлення сучасної топонімії, класифікація топонімів (ойконіми, ендоніми, агіотопоніми, гідроніми тощо), стандартизація перекладацьких стратегій та топонімічні директиви.

Історія становлення сучасної топонімії. Стандартизація перекладацьких стратегій та класифікації топонімів. Особливості перекладу назв населених пунктів, транскрипції або транслітерації географічних об’єктів. Поява антропотопонімів, розвиток картографії.

Розглянуто морфологічну структуру топонімічної лексики французької мови. Описано топоформант, як повторюваний у топонімічних утвореннях суфікс чи інший компонент композита. Виявлено демінутивні суфіксальні моделі, які входять до класу топонімів.

Дослідження місця топонімів в лексичній системі мови. Характеристика дискусійних питань сучасної ономастики. Аналіз проблеми класифікації топонімічних одиниць. Систематизація топонімів, використовуваних в епістолярній і творчій спадщині А.П. Чехова.

Аналіз семантики топосу "Малої Вітчизни" на прикладі книг "Листя землі" В. Дрозда та "Переддень Доби Водолієвої" А. Федя. Феноменологічні виміри життєвого світу в контексті культурологічної регіоніки. Геокультурні та етноментальні особливості буття.

Окреслення середовища становлення фольклористичних інтересів Т. Рильського шляхом зосередження на його особистій наративній компетентності як актанта фольклору села Романівки. Основи системного вивчення сільського ареалу фольклорного текстотворення.

Опис середовища становлення фольклористичних інтересів Т. Рильського. Розгляд фольклорного топосу села як окремої системи передавання традиційних смислів. Трансмісійні механізми передачі народних знань через призму наративної компетентності фольклориста.

Аналіз теоретичного підґрунтя теорії топосу, який засвідчує тяглість явища від античності до нашого часу. Погляд на міжвоєнну українську і польську прозу крізь призму функціонування топосу Аркадії. Розгляд основних жанрів, в яких проявився топос Аркадії.

Сутність основних маркерів категорії sacrum та співставлення вияви топосу "Бог" у творчості Тодося Осьмачки. Характеристика, специфіка інтерпетаційної парадигми образу Бога. Спроби письменника активізувати Божу присутність у страшному зруйнованому світі.

Короткий аналіз образу Втраченого Дому в романі С. Жадана "Інтернат". Головні особливості використання письменником традиційного мотиву дороги. Аналіз та місце образу міста в романі. Дослідження таких локусів, як інтернат, вокзал, мотель, блокпост.

Дослідження теми Першої світової війни - трагедії української Галичини. Функціональні особливості художніх образів українців, їх модальності. Місце топосу Галичини у хронотопній структурі роману Я. Гашека та його роль у розкритті центральної ідеї твору.

Наукова стаття має на меті виявити ознаки втілення традиційної гуцульської музичної культури в опереті Я. Барнича "Гуцулка Ксеня". Інноваційність цієї розвідки полягає у залученні до поля вітчизняних музикознавчих досліджень творчості Я. Барнича.

Дослідження способів інструменталізації топосу давнини у моделі шкільної риторики єзуїтів. Аналіз прикладів цитування та коментування на рівні програмних текстів та шкільних робочих нотаток і записок. Зв'язок між теоретичними рекомендаціями та практикою.

Художній простір дитинства у ліричних творах Мозеса Розенкранца. На прикладі поезій, що вміщені у збірку, аналізуються образи і мотиви, традиційно пов'язані з дитинством. Тема пам'яті, мотив втраченого раю та способи їхньої художньої актуалізації.

Исследование связи топики дома и сопровождающих ее мотивов на основе анализа трех произведения А.П. Чехова 1890-х гг. Особое внимание уделяется изучению концептной пары ДОМ - АНТИДОМ в актуализации ее топологических значений.

Аналіз романів відомих американських авторів, предметом яких стає кіно як феномен національного мистецтва. Відображення в їх творах функціонування кіно як своєрідного естетичного вираження "американської мрії", ідеологеми американської ментальності.

Здійснено порівняльний аналіз просторової категорії топосу Львова в авторських візіях І. Франка та Ю. Андруховича. Урбаністичний простір розглянуто як живий організм, що має безліч облич. Львова представлений прозаїками через локаційні атрибути.