Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній: 1) уточнено деякі загальнолінгвістичні поняття (“семантика терміна”, “полісемічні відношення”, “синонімічні відношення”, “антонімічні відношення”, “омонімія в термінології”); 2) уперше у вітчизняному мовознавстві семантичні відношення в УНТТ на сучасному етапі досліджено в порівнянні із такими самими відношеннями в загальновживаній мові; 3) уведено до наукового обігу поняття “омонімічна група в термінології”, “термінологічне синонімічне об'єднання”, “термінологічна антонімічна пара”; 4) описано регулярні моделі термінологічної багатозначності, подано структурно-семантичну характеристику термінів-полісемантів, омонімічних груп, синонімічних об'єднань, антонімічних пар на матеріалі сучасної української науково-технічної термінології; 5) уперше виявлено співвідношення семантичних розрядів і полісемії, омонімії, синонімії та антонімії в УНТТ; 6) проаналізовано особливості відображення семантичних відношень між українськими науково-технічними термінами в термінологічних і загальномовних словниках 90-х років ХХ - початку XXI ст.; 7) вироблено рекомендації щодо подальшого зменшення кількості полісемічних і синонімічних термінів науково-технічної галузі знання.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в розробленні актуальних питань теорії терміна, його взаємодії із загальновживаною лексикою; уточненні лінгвістичної характеристики таких понять: “семантика терміна”, “полісемічні відношення”, “синонімічні відношення”, “антонімічні відношення”, “омонімія в термінології”; у введенні до наукового обігу понять “омонімічна група в термінології”, “термінологічне синонімічне об'єднання”, “термінологічна антонімічна пара”; в обґрунтуванні рекомендацій щодо внормування української науково-технічної термінології шляхом урегулювання семантичних відношень у ній. Основні положення дисертації можна використати для подальшого розроблення теорії терміна, системних відношень в українських терміносистемах, лексикографічних принципів репрезентації терміноодиниць.

Дисертаційне дослідження має практичне значення, оскільки його результати можуть бути застосовані в лексикографічній роботі (під час укладання термінологічних словників і програм комп'ютерного перекладу української науково-технічної термінології), у навчальному процесі (під час розроблення й викладання курсів із лексикології сучасної української літературної мови, у курсі термінознавства, а також у спецкурсах для фахівців технічного профілю, присвячених проблемам культури мови). Висловлені в роботі узагальнення, спостереження й рекомендації корисні для подальшого внормування української наукової термінології на сучасному етапі, систематизації фактів сучасної лексикографії, що сприятиме її вдосконаленню.

Апробація роботи. Результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри української мови Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. За результатами дослідження підготовлено тези та статті до Всеукраїнських наукових конференцій “Українська термінологія і сучасність” (Київ, 1996, 1998), Міжнародних наукових конференцій “Проблеми української науково-технічної термінології” (Львів, 1996, 1998). За матеріалами дисертації прочитано доповіді на засіданнях секцій “Актуальні проблеми сучасної філології” наукової конференції “Міф і міфопоетика у традиційних та сучасних формах культурно-мовної свідомості” (Харків, 1999), “Семантика слова і тексту” Міжнародної наукової конференції “Традиції Харківської філологічної школи. До 100-річчя від дня народження М.Ф.Наконечного” (Харків, 2000), “Мовленнєві засоби організації дискурсу” Міжнародної наукової конференції “Дискурс як об'єкт філологічної інтерпретації” (Харків, 2001). Результати дослідження були апробовані також у процесі викладання навчальної дисципліни “Ділова українська мова” для курсантів Харківського військового університету.

Різні аспекти досліджуваної проблеми відображено у 8-ми публікаціях (5-ти статтях і 3-х тезах).

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, переліку умовних позначень, трьох розділів, загальних висновків, бібліографії (265 найменувань), списку використаних джерел (58 назв), додатка. Повний обсяг роботи становить 218 сторінок, текстова частина - 183 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Полісемічні відношення - це відношення внутрішньо пов'язаних значень однієї термінологічної одиниці, які, передаючи істотні ознаки двох або більше понять певної галузі пізнання (або кількох близьких), мають спільні спеціальні семи. Значення терміна інвертор мають спільні семи “пристрій”, “призначення - перетворення одного фізичного явища на інше”, відмінні семи - “сфера застосування”, “тип фізичного явища”. Полісемічні відношення простежуються як в окремих галузевих терміносистемах (буксир /транспорт./, завантаження /обчисл. техн./), так і в межах близьких терміносистем УНТТ (комутатор /електр., телеграф./, рефлектор /електр., радіотехн., теплотехн./. Іноді в семантичних структурах багатозначних термінів можна визначити первинне і вторинне значення (у терміна ізолятор первинним є значення “речовина, що не проводить електричного струму; діелектрик”, а вторинним - “пристрій, виготовлений з діелектрика”). Семантичну структуру полісемічних термінів, як і загальновживаних слів, можна схарактеризувати за кількома параметрами: 1) за характером семантичної мотивації між прямим і похідними значеннями: між значеннями термінів-полісемантів установлюються, як правило, радіальні зв'язки, на відміну від загальновживаної мови, де зустрічаються радіальні, ланцюжкові та радіально-ланцюжкові зв'язки (транзистор /прилад і радіоприймач, сконструйований на цих приладах/); 2) за співвідношенням спільних і відмінних сем: між значеннями полісемічних термінів спостерігаються, як правило, відношення перетину (радіометр, усі його значення об'єднані семою “пристрій для вимірювання випромінювання”, різняться ж семою “вид енергії, що випромінюється”) і включення (електрозварювання - “зварювання металів за допомогою електричної енергії” і “галузь науки, що займається вивченням зварювання металів за допомогою електричної енергії”, тут перше значення є складовою частиною другого й не має відмінної семи). Аналіз семантичних структур термінів-полісемантів дає підставу твердити, що відношення між ЛСВ звичайних слів різноманітніші і складніші за відношення між семемами полісемічних термінів.

Виникнення полісемії в УНТТ зумовлюють: 1) позамовні причини (соціальні, суспільно-політичні, науково-технічні тощо, схильність людського мислення до систематизації та узагальнення знань про явища реальної дійсності, відкриття нового знання й поява нових понять); 2) мовні причини (приналежність термінів до лексико-семантичного складу мови, асиметричність знака і значення, певна обмеженість кореневого словникового матеріалу). Полісемічні терміни-слова в УНТТ з'являються здебільшого внаслідок метонімічних перенесень термінологічних назв (електротехніка, заземлення, калібр, контакт, кріплення тощо), значно менше - шляхом метафоризації термінів (пресування, штовхач), на відміну від загальновживаної лексики, де переважає метафоризація. Багатозначність термінів-словосполучень також найчастіше виникає внаслідок метонімізації (опір матеріалів, функційний блок).

Виділено такі типи термінів-полісемантів в УНТТ: 1) за структурним складом: терміни-слова (оператор, цементування) і терміни-словосполучення (критична маса, програмна підтримка). Складених полісемічних термінів значно менше, оскільки кожен член словосполучення конкретизує значення всієї термінологічної одиниці. Серед термінів-абревіатур полісемічних одиниць не виявлено; 2) за кількістю значень: двозначні (декодер, емульгувати, обчислювальна техніка), тризначні (електрод, клінкер) і рідше - чотири- (галтель) і п'ятизначні (шпиндель). Полісемічні науково-технічні терміни мають обмежену кількість значень, на відміну від загальновживаних слів.

Полісемічні відношення поширені в усіх семантичних розрядах УНТТ, але неоднаково: частіше вони розвиваються в термінів, які називають пристрої, прилади тощо, а також виробничі дії та процеси, рідше - у термінологічних назв одиниць виміру, професій та спеціальностей науково-технічної галузі, що пояснюється особливостями їхнього творення й функціонування. Значення полісемічних термінів можуть належати до одного семантичного розряду (метафоричний шлях утворення) або до різних (унаслідок метонімічного перенесення назви). Регулярними є полісемічні моделі, утворені внаслідок таких метонімічних перенесень: процес - наслідок дії; процес - обладнання, пристрій; процес - стан; галузь техніки - сукупність технічних засобів; властивість - величина тощо. Нерегулярними в УНТТ є полісемічні моделі: пристрій - властивість, пристрій - стан, професія - речовина, галузь - властивість та деякі інші. У досліджуваній термінології серед термінів із кількома значеннями в семантичній структурі 73% становлять регулярні моделі багатозначності, іншим же 27% властива нерегулярна багатозначність.

Семантична структура полісемічних термінів не розкривається сучасними словникарями: а) у перекладних термінологічних і загальномовних словниках, коли кожне значення реєстрового терміна-полісеманта має один відповідник в іншій мові; б) в окремих перекладних та тлумачних термінологічних працях, а також у так званих робочих словниках, невеликих за обсягом, що можна пояснити настановами укладачів. Проте в більшості сучасних словникарських праць полісемічні зв'язки засвідчуються, зокрема в перекладних термінологічних і загальномовних словниках, коли всі значення реєстрового терміна слід перекладати різними термінологічними одиницями або реєстровий термін має категоріальну багатозначність. Виявлено такі особливості подання полісемічних термінів у словниках аналізованого періоду: 1) фіксується велика кількість нових багатозначних термінів /контратипування, риформінг/; 2) значна кількість термінологічних одиниць, уживаних у попередні роки, наводиться з ускладненою структурою /аспіратор, комутація, пеленгувати/; 3) нові, але вже поширені значення науково-технічних термінологічних одиниць (буфер, монітор, оператор, редактор) подаються не в усіх загальномовних словниках.

Омонімія - це синхронічне явище в термінології, яке ґрунтується на відсутності спільних сем у значеннях однакових за планом вираження термінів і загальновживаних слів, термінів однієї чи кількох споріднених або неспоріднених галузей пізнання та діяльності людини. Досліджуючи омонімію як мовне явище, слід відмовитися від терміна “омонімічні відношення”: відношення - це взаємозв'язок між предметами та явищами, і не можна встановлювати їх між значеннями омонімів, оскільки вони семантично нічим не пов'язані. У роботі під час вивчення полісемічних відношень у термінології традиційно розглядається й омонімія, що є виправданим, оскільки саме за семантичним критерієм установлюється наявність/відсутність спільних сем у значеннях однозвучних мовних одиниць, а також тому, що межа між цими двома явищами дуже рухлива.

Оскільки основною одиницею мовної омоніміки є не окремий омонім, а група омонімів, то запропоновано аналізувати омоніми в термінології в межах омонімічних груп (омогрупа - це сукупність усіх омонімічних між собою термінів або термінів і загальновживаних слів). Дослідження омонімів у такий спосіб дає змогу простежити особливості однозвучних одиниць мови. Виділено типи омогруп за сферою функціонування: а) міжсистемні, до складу яких входять науково-технічний термін і терміни нетехнічних терміносистем (кросинг¹ /гірн./ - кросинг² /спорт./, ферма¹ /екон./ - ферма² /техн./); б) внутрішньосистемні (така омонімія спостерігається між окремими підсистемами УНТТ і зумовлена обсягом та складністю досліджуваної термінології: завод¹ /техн., “промислове підприємство”/ - завод² /техн., “пристрій” і “величина”/); АТС¹ (авіаційно-транспортна система) - АТС² (авіаційно-технічна служба); в) міжфункціонально-стильові, до складу яких входять науково-технічні терміни й загальновживані слова (задування¹ /загальновжив./ - задування² /техн./, кувати¹ /техн./ - кувати² /загальновжив./); г) уперше запропоновано виокремлювати змішані омогрупи, які складаються з термінів науково-технічної галузі й термінів інших (нетехнічних) термінологій, а також загальновживаних слів (моторний¹ /техн./ - моторний² /загальновжив./ - моторний³ /біол., психол./). Найчастіше зустрічаються міжсистемні та змішані омогрупи. Залежно від сфери функціонування співвідносних омонімів обсяг омогрупи може бути ширшим або вужчим. Внутрішньосистемні омогрупи бувають, як правило, двочленними, найбільші ж за кількістю членів - змішані омогрупи. Численні приклади свідчать про те, що досить часто омонімія ускладнюється полісемічними відношеннями (флюс¹ /мед./ - флюс² /техн., 3 знач./, шток¹ /техн., 2 знач./ - шток² /геол./).

Основним шляхом утворення омонімії в термінології є розщеплення семантичної структури полісемічної одиниці (кулак¹ /загальновжив./ - кулак² /техн./, ударник¹ /техн./ - ударник² /муз./), однак можлива поява термінів, омонімічних словам загальновживаної мови, термінам науково-технічної чи інших нетехнічних термінологій, унаслідок збігу запозичених лексем із питомими або запозиченими з різних мов (скат¹ /нац., гірн./ - скат² /нац., техн./ - скат³ /сканд., зоол./, кран¹ /голланд., техн./ - кран² /нім., техн./, помпа¹ /лат., загальновжив./ - помпа² /франц., техн./), а також - малопродуктивний спосіб - словотворчих процесів (обпилювач¹ /хім./ - обпилювач² /техн./, сплавляти¹ /техн./ - сплавляти² /техн./). Причини появи омогруп українських науково-технічних термінів дещо відрізняють УНТТ від загальновживаної мови, що свідчить про певну специфіку омонімії в термінології.

Проблема розмежування полісемії та омонімії в досліджуваній термінології вирішувалася комплексно. Головним критерієм розрізнення двох мовних явищ застосовано семантичний критерій (на підставі компонентного аналізу), допоміжними застосовано такі критерії: виявлення належності лексем до різних термінологій чи до термінології та загальновживаної мови; установлення дериваційних зв'язків описуваних одиниць; порівняння їхніх граматичних властивостей.

Терміни майже всіх семантичних розрядів можуть бути омонімічними термінам УНТТ або інших нетехнічних галузей, загальновживаним словам. Назви режимів, способів і методів виконання виробничих процесів, професій та спеціальностей значно рідше бувають омонімічними через особливості свого творення. До назв наук та їхніх розділів і галузей промисловості омонімів не виявлено. У термінологічних тлумачних словниках омоніми засвідчуються рідко через те, що в них не фіксуються загальновживані й нетехнічні значення, номіновані однозвучними мовними одиницями, а в окремих терміносистемах узагалі відсутні внутрішньосистемні омоніми. Рекомендовано в загальномовних лексикографічних працях терміни УНТТ, що збігаються планом вираження з термінами нетехнічних галузей або загальновживаними словами, подавати як омоніми, коли в них немає спільних сем (глухар, кожух, куліса тощо).

У третьому розділі “Синонімічні та антонімічні відношення в українській науково-технічній термінології”, що складається із двох підрозділів, з'ясовано сутність синонімічних та антонімічних відношень у науково-технічній термінології, установлено причини і шляхи виникнення термінів-синонімів, співвідношення семантичних розрядів і синонімії та антонімії в УНТТ, описано типи термінологічних синонімічних об'єднань і термінологічних антонімічних пар за структурою, походженням і граматичними особливостями, роль цих двох мовних явищ у термінології, особливості подання їх у лексикографічних працях.

Синонімічні відношення - це відношення значень, що виражені різними термінами, передають істотні ознаки одного поняття й мають семантичний інваріант. Таке визначення дозволяє відокремити терміни-синоніми від термінів-варіантів, які не залучалися до аналізу. Семантичну спільність синонімічних термінів можна виявити шляхом компонентного аналізу їхніх значень, поданих у дефініціях, тому основним критерієм виділення термінів-синонімів застосовано семантичний критерій. Критерій взаємозамінності не використовувався, оскільки, по-перше, взаємозамінюваність синонімів є наслідком, а не причиною семантичної спільності термінів, а по-друге, УНТТ досліджувалася за сферою фіксації. На відміну від інших українських терміносистем (суспільно-політичної, музичної, богословської), терміни-синоніми в яких, на думку вчених, можуть бути експресивно забарвленими чи стилістично маркованими, в УНТТ синонімічні одиниці позбавлені емоційно-експресивної забарвленості та стилістичних відмінностей. Науково-технічні терміни-синоніми можуть мати в семантичних структурах відмінні семи, проте це трапляється дуже рідко.