Поняття "пам’ять", причини його появи в політологічній науці. Ретроспективний погляд в минуле і конструювання на основі цього проектів майбутнього національного розвитку. Зрозуміння шляхів самоідентифікації особистості зі своєю національною спільнотою.

Аспекти зв’язку політичної нації та державного управління, їх вплив на процес національної консолідації. Дефініції понять державного управління зарубіжними і вітчизняними науковцями. Місце та роль державного управління у формуванні політичної нації.

Аналіз окремих аспектів зв’язку політичної нації та державного управління та їх вплив на процес національної консолідації. Дефініції вказаних понять зарубіжними і вітчизняними науковцями. Місце та роль державного управління у формуванні політичної нації.

Дослідження сутності принципу політичної нейтральності як засади діяльності прокуратури та його впливу на застосуванню інституту відводу прокурора у кримінальному провадженні. Аналіз міжнародно-правової та національної регламентації цього питання.

Рейтингування регіонів країни за блоками політичної непередбачуваності, ґрунтуючись на методі блокового ранжування. Особливості прояву політичної непередбачуваності під час прийняття управлінських рішень різного рівня, реалізації кардинальних перетворень.

Загальна характеристика принципу політичної неупередженості державного службовця в сфері державної служби. Зміст політичної неупередженості, а також співвідношення понять "політична неупередженість", "політична нейтральність" і "безпартійність".

Початок розпаду Версальської системи і відновлення німецького імперіалізму. Повне перетворення сучасних внутрішньополітичних відносин в Німеччині. Будівництво вермахту. Мюнхенська конференція і договір про роздроблення Чехословаччини, її окупація.

Дослідження головних підходів до трактування концепту Центральної Європи. Виявлення взаємозв'язку між змістом поняття та політичним процесом, що дозволило виокремити основні причини ініціювання та зміни дискурсу щодо даного регіону в різних країнах.

Особливість дослідження феномену Євромайдану, як автентичної візії постмодерної нації, сублімації зрілого громадянського суспільства та символу демократії. Намагання українського народу вибороти свою національну ідентичність і державний суверенітет.

Проаналізовано теоретико-методологічні особливості виокремлення і позиціонування політичної опозиції в автократичному політичному режимі. Аргументовано, що політична опозиція може бути як формалізованою, інституціоналізованою, так і неформалізованою.

Характеристика дистинкції політичної опозиції в умовах демократії та автократії. Аналіз визначення основних функцій дипломатичного фрондерства в умовах автократичного режиму. Особливість вибору конкретного типу поступок політичній опозиції в абсолютизмі.

Аналіз процесу формування, розвитку, діяльності політичної опозиції в Росії наприкінці 1980-х років - початку 2000 р., ставлення у цей час різних опозиційних політичних партій і рухів до владних інститутів, особливості формування ідеологічних концепцій.

Аналіз позицій політичної опозиції у Російській Федерації в другій половині 1999 – на початку 2000 рр. Характеристика основних політичних сил та стратегія їх діяльності під час парламентських та президентських виборів. Перспективи опозиційних сил.

Особливості формування, розвитку та діяльності політичної опозиції в Росії в умовах суспільно-політичних трансформацій кінця ХХ - початку ХХІ століть. Основні фактори, що вплинули на інститут політичної опозиції в умовах зміни політичного режиму в РФ.

Визначення чинників процесу оформлення й функціонування інституту політичної опозиції та домінантних характеристик її суб’єктів на прикладі дослідження діяльності сил доби гетьманату П. Скоропадського. Організація збройної боротьби проти режиму.

Функціонування опозиції як невід’ємний елемент політичної системи всякої демократичної держави та основою розвитку громадянського суспільства. Загальна характеристика проблем, пов’язаних з законодавчим забезпеченням діяльності політичної опозиції.

Дослідження світового досвіду та національної специфіки політичного опозиційного руху, як соціально-політичної орієнтації суспільства. Розгляд інтегративного прояву активності політики. Класифікація опозицій, з урахуванням типу державного режиму.

Природа та характерні ознаки політичної опозиції. Аналіз опозиціонарності як соціально-політичної орієнтації. Порядок визначення ролі парламенту в демократичних політичних системах. Особливості процесу інституціоналізації політичної опозиції в Україні.

Основні етапи генезису інституту політичної опозиції. Аналіз моделей політичної опозиції в країнах західної демократії та їхніх особливостей. Проблеми у політичній системі України. Рекомендації із підвищення ефективності процесу інституціоналізації.

Аналіз функціонального та структурно-організаційного підходів до визначення політичної опозиції. Критика та формування альтернатив у політиці. Зняття громадського невдоволення та участь політичної опозиції у вирішенні національних конфліктів в Україні.

Діяльність політичної опозиції. Стосунки між політичними опонентами. Опозиція як явище суспільного життя. Актуалізація проблеми опозиції як складова політичного процесу та необхідність її нормативного визначення в межах державного законодавства.

Трансформація повноважень інститутів державної влади в Україні. Консолідація усіх політичних сил і партій для збереження стабільності та міжнаціональної згоди. Врегулювання правового статусу нових військових формувань. Нормативне визначення опозиції.

Розгляд функціонування парламентської опозиції як невід'ємного елементу політичної системи демократичної держави й основи розвитку громадянського суспільства. Визначення поняття конфлікту інтересів, який породжує протистояння і взаємодію влади і опозиції.

Розкриття процесів відносин право-радикальних організацій з королівською владою. Характеристика діяльності легіонерів та їх вплив на політичне життя Румунії у 30-тих роках ХХ ст. Висвітлення партійної боротьби всередині Легіону та "політики залякування".

Суть принципу верховенства права як ознаки правової концепції. Особливість взаємовідносин держави і інститутів громадянського суспільства. Поняття політичної системи громади у вузькому значені та критерії вибору її елементів. Види партій та лобіювання.

Роль політичної освіти як фактора, що забезпечує стабільність, стійкість суспільства. Гносеологічний, соціальний і функціональний рівні освіти як умови входження особистості в політичне життя. Забезпечення гармонізації відносин між політикою та індивідом.

Роль політичної освіти як фактора, що забезпечує стабільність, стійкість і відтворюваність політичного процесу у контексті сучасних політичних і соціально-економічних процесів. Формулювання концепції політичної освіти у перехідний період і на перспективу.

Дослідження та визначення місця політичної освіти у формуванні політичної культури українського суспільства. Створення та забезпечення ефективного функціонування системи політичної освіти. Формування загального рівня політичної культури суспільства.

Дослідження феномену політичної освіти як важливого засібу соціалізації особистості. Засвоєння чинних норм політичного життя, ідеалів та цінностей, способів взаємодії. Формування рис громадянськості, пропаганди національної та соціальної толерантності.

Феномен політичної освіти як важливий засіб соціалізації особистості, її інтеграції в політичну систему. Формування рис громадянськості, що передбачає засвоєння чинних норм політичного життя, політичних ідеалів та цінностей, способів політичної взаємодії.