Висвітлення основних підходів щодо визначення конкретних теорій і моделей, котрі відображають сутнісні характеристики категорії творчого розвитку викладача в контексті різних освітніх парадигм. Представлення деяких теорій творчого розвитку особистості.
Дослідження основних підходів щодо визначення конкретних теорій і моделей, котрі відображають сутнісні характеристики категорії творчого розвитку викладача в контексті різних освітніх парадигм. Характеристика різних теорій творчого розвитку особистості.
Основні аспекти лінгво-філософських трактувань категорії часу та статусу теперішнього часу в темпоральній системі англійського дієслова. Поняття темпоральності. Особливості у функціонуванні структур вираження теперішності у художньому дискурсі.
Системний аналіз мовних засобів реалізації об’єктивної теперішності та особливостей їх функціонування в англомовному художньому дискурсі. Розгляд семантики презентності мови. Стилістичне вираження теперішності часовими формами Past і Future Simple.
Специфіка й особливості сприйняття тіла в духовній, побутово-соціальній і культурно-мистецькій площинах античної та ранньосередньовічної світоглядної парадигми. Визначення сутності категорії тіла у контексті базових понять патристичної сакраментології.
Тіло, плоть та тілесність: категоріально-дефінітивний аспект. Еволюція поняття тіла в епоху переходу від античності до Середньовіччя. Зміст категорії тіла в системі християнської сакраментології. Тілесне воскресіння як відновлення цілісності особи.
Сутність та методологічне значення категорії тотальності як засадничого принципу філософії Гегеля. Поняття тотальності, спосіб подолання абстрактної односторонності розсуду. Розкриття внутрішньої конкретності метафізичних абсолютів, принципи в онтології.
Тотальність як спосіб подолання абстрактної односторонності розсуду. Сутність і значення категорії тотальності як засадничого принципу філософії Гегеля. Аналіз категорії тотальності як системотворчого принципу онтології, логіки і філософії історії Гегеля.
Характеристика виявів трагічного у мемуарній повісті О. Гай-Головка "Поєдинок з дияволом", представленого у форматі опосередкованого, безпосереднього та екзистенційного. Розкриття післявоєнних подій Другої світової війни і трагедії закордонних українців.
Виявлення семантики прецедентів європейської фортепіанної традиції. Залучення принципів музикознавчої компаративистики та історичного методу для визначення національних передумов формування китайської художньо-естетичної свідомості, культури та музики.
Засади диференційованого підходу до осмислення проблеми еволюції художнього психологізму й сутнісного наповнення поняття, внесок радянських літературознавців у розробку концептуальної бази означеної проблеми. Процес еволюції художнього психологізму.
Дієслівні форми на позначення часової орієнтації. Часова послідовність подій, які відбуваються в об’єктивній дійсності або мисляться такими, що можуть відбутися. Розробка питань, що пов’язані з проблемою функціонування категорії часу у слов’янських мовах.
Аналіз категорії темпоральності на матеріалі роману "Орда" Р. Іваничука. Поняття "темпоральність" і "час", сприймання темпоральності. Концепція української національної культури, яка в історичному контексті дає відповіді на складні питання сьогодення.
Здійснено спробу висвітлити сутність основних понять: "категорія часу", "темпоральність", "лексико-семантичне поле", "ядро поля"; "периферія", "лексико-семантична група", описано мовні засоби відображення часу в кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна".
Осмислення категорії творчого часу та визначення його ролі у створенні сюжету. Характеристика часово-просторових відносин у документально-художній літературі. Особливість дослідження жанрово-стилістичної специфіки щоденника як жанру мемуарної прози.
Значення часу в житті людини як компоненту її орієнтації у світі. Розгляд наукових підходів і психологічних концепцій дослідження часу як фундаментальної категорії психології. Напрямки вивчення часу у психології. Особливості сприйняття часу людиною.
Аналіз мотиву тривання та пам'яті у творчості сучасних українських поетів. Суть опозиції "вічність (мить)", яке посідає одне з центральних місць у сучасній філософській ліриці. Формування стану поетичної екзистенції - існування світу тільки тут і тепер.
Аналіз музикознавчих аспектів проблеми часу і специфіки прояву часу в музиці. Виявлення антиномічних сторін і властивостей музичного часу у зв'язку зі структурними рівнями музичної поетики. Вивчення циклічності у фортепіанній творчості С.В. Рахманінова.
Антиномічні сторони і властивості музичного часу зі структурними рівнями музичної поетики. Аналіз музичного тематизму і принципів формоутворення фортепіанних прелюдій, музичних моментів і етюдів-картин С.В. Рахманінова як музично-хронотопічних знаків.
Розгляд особливостей середньовічної мовної картини світу, які відбилися на становленні морфологічної системи дієслівних часів. Формування категорії дієслівного часу від праіндоєвропейської до давньоукраїнської мови. Дієслівні категорії давніх мов.
Розгляд поняття "поліфонія" як літературного явища. Сутність концепції поліфонії М. Бахтіна. Аналіз особливостей і ролі темпоральної організації художнього тексту як важливого засобу створення художнього світу сучасного англомовного поліфонічного роману.
Розгляд категорії "образу автора" як гуманітарної універсалії, в аспекті онтологічної природи, у зв’язку з розумінням журналістського дискурсу як синкретичного творчого феномену. Аналіз лінгвістичної та гносеологічної сутності категорії "образу автора".
Методологія вирішення проблем комп'ютерної переробки інформації на основі теоретико-категорних представлень, алгебраїчних теорій та розробка методів розв'язання проблем, які виникають при перетворенні інформації, представленої за допомогою формальних мов.
Проблеми розробки й використання баз знань у прогресивних інформаційних технологіях. Математичне визначення моделі концептуалізації предметної області. Узагальнена структура бази знань ПрО. Елементи теорії подання знань із використанням набору аксіом.
- 8965. Категорні моделі і метод поповнення ієрархічних баз знань предметних областей автоматизованих систем
Обґрунтування використання концептів і семантичних відношень, введення сигнатури відношень. Розробка правил поповнення ієрархічних баз знань предметних областей, що забезпечують семантичну коректність створюваної бази знань автоматизованої системи.
Ознакомление с конструктивным подходом к интеграции различных видов моделей объекта, сущностью которого является применение методов категорно-функторного анализа. Определение и характеристика главных особенностей изоморфных и гомоморфных объектов.
Характеристика методов автоматической структуризации данных и формирования категорных моделей баз знаний. Построение и исследование методов формирования многомодельных комплексов, основанных на синтезе дедуктивных и индуктивных методов логического вывода.
Рассмотрение основных методов моделирования и формирования категориальных моделей транспортной инфраструктуры, а также вопросов практического применения данных методов для создания новых логичных информационных систем транспортного моделирования в городе.
Методы формирования категорных моделей сложных объектов. Анализ методов комплексного применения индуктивных и дедуктивных методов логического вывода для представления и предварительной обработки информации в информационно-аналитических системах.
Вопросы планирования и информационной поддержки эксплуатационных этапов сложных технических объектов. Характеристика метода представления знаний сложных технических объектов для индуктивных процедур вывода комплексных моделей технического состояния.