Передумови та особливості розвитку науково-пошукової та кодикографічної роботи та бібліографічного описування стародруків у період в Україні в другій половині ХІХ – 30-х роках ХХ ст., пов’язаних з діяльністю наукових товариств, археологічних з’їздів.

Характеристика самовідданої діяльності ученого, педагога і громадського діяча С.Г. Барана-Бутовича у напряму краєзнавчо-туристичної роботи. Участь у створенні Чернігівського екскурсійного бюро, аналіз праць та їх значення для розвитку краєзнавства.

Дослідження глибинних мотивів, причин та наслідків проведення історико-краєзнавчої діяльності ВУАН. З’ясування ролі ВУАН як найвищого наукового осередку країни у розвитку українського історико-краєзнавчого руху. Процес підготовки і закріплення кадрів.

Висвітлення основних напрямів пошукової історико-краєзнавчої роботи в закладах шкільної освіти в умовах соціокультурних змін. Діяльність шкільних музеїв, співпраця з історико-краєзнавчими та пам’яткоохоронними організаціями, реалізація пошукової роботи.

З'ясування біографічних відомостей про Ф.Д. Ніколайчика, етапів його кар'єрного зростання. Світогляд, переконання, пріоритети, ціннісні орієнтири, наукові та педагогічні інтереси Ніколайчика. Дослідження ученим фольклору та етнографії Полтавщини.

Історико-краєзнавчий та туристично-рекреаційний аналіз просторово-географічної локалізації, архітектурного стану, культурної цінності й атрактивного потенціалу Раковецького замку, розташованого в Городенківському районі Івано-Франківської області.

Причини створення та напрямки діяльності громадського історико-краєзнавчого осередку на Чернігівщині у 80-x - початку 90-х років XX століття. Аналіз внеску Чернігівського обласного історичного товариства в справу розбудови краєзнавчих студій регіону.

Визначення основних напрямів краєзнавчої дослідницької роботи на Сумщині та висвітлення цілісної картини розвитку історико-краєзнавчого руху в регіоні з кінця XVIII -до початку ХХ століття. Історія місцевого гончарства та гутного виробництва скла.

Спроба комплексного вивчення процесу зародження й розвитку історико-краєзнавчих поглядів Івана Франка, їх місце в українській історичній науці. Історіографічні дослідження рідного краю. Спроби Івана Франка налагодити взаємини з іноземними краєзнавцями.

Дослідження лаконічного життєпису С. Коваліва. Усесторонній аналіз праць інтелектуалів-сучасників С. Коваліва, які торкалися вивчення його різножанрової творчої спадщини. Особливості складного соціально-економічного становища на західноукраїнських землях.

Системне вивчення становлення, розвитку, тематичного спрямування та змістовного наповнення волинських періодичних видань. Аналіз їхнього характеру та ідейної спрямованості. Оцінка значення історичних публікацій для сучасного розвитку краєзнавчого руху.

Основні етапи розвитку історико-краєзнавчих публікацій на сторінках періодики Волині. Комплексний аналіз тематичних груп досліджуваних публікацій, який передбачає з’ясування їхньої оригінальності, ідеологічної спрямованості, умов створення, авторства.

Аналіз історико-краєзнавчих публікацій, вміщених на сторінках волинської періодики ХІХ – поч. ХХ ст. та етапів їхнього розвитку. Розроблення схеми класифікації за тематичною ознакою. З'ясування оригінальності, ідеологічної спрямованості, умов створення.

Популярність історичної біблеїстики у академічних та церковних колах, спрямованої на абсолютизацію історичних та критичних підходів до біблійних текстів. Огляд ставлення К. Барта до історико-критичної екзегези та його власної богословської герменевтики.

Пошук нових засобів художньої виразності у мистецтві. Зміни світогляду та формування сучасної культурної парадигми в музичній композиції, інтеграція їх у єдиному артикуляційному комплексі. Зростання композиторського і виконавського рівня музикантів.

Комплексне висвітлення ідентифікації карпатського пограниччя в історико-культурному аспекті. Характеристика історії поселення русинів, лемків, верховинців, бойків, долинян від періоду Київської Русі до сьогодення. Зміни локальних особливостей регіонів.

Аналіз ключових подій Національно-визвольної війни в Україні в середині ХVІІ ст. Вивчення творів української фольклористики та козацьких літописів періоду правління Б. Хмельницького. Характеристика постаті гетьмана як політика, дипломата та полководця.

Географічне розташування регіону, його соціально-економічний розвиток та культурно-історичний спадок. Економічний потенціал регіону як складова туристичного дослідження. Традиції, народна творчість та масова культура в туристичній характеристиці регіону.

Аналіз вкладу кореспондентів журналу "Труды Полтавской ученой архивной комиссии" в дослідження історико-культурної спадщини сотенних містечок Полтавського полку. Характеристика досліджень, присвячених історії в представленому виданні на початку ХХ ст.

Систематизація досвіду музеєфікації нерухомих пам’яток. Аналіз використання об’єктів національного значення в культурно-пізнавальному туризмі. Вивчення особливостей функціонування інфраструктури. Дослідження сприйняття туристами історичної інформації.

Аналіз історико-культурної спадщини національного значення. Нерухомі пам’ятки археології, історії, культури, архітектури, містобудування, монументальне мистецтво, що є туристичними об’єктами. Культурно-просвітницька, пізнавальна функції туристичної сфери.

Оцінка становища та майбутніх перспектив історико-культурної спадщини України в умовах надзвичайно високого рівня загрози її існуванню внаслідок повномасштабної війни. Аспекти ідентифікації, персоніфікації, деколонізації історико-культурної спадщини.

Поштова марка як історичне зображальне джерело фіксації історичної, національної і культурної пам’яті народу. Передумови наукового маркознавства в галузі гуманітарного знання та репрезентації філософського, економчного та історико-культурного середовища.

Теоретико-методичні та прикладні засади формування історико-культурного потенціалу області. Тенденції виникнення нових видів туризму, що поєднуються з історико-культурним надбанням регіону. Чинники зростання привабливості туристичного потенціалу регіону.

Аналіз рівня сучасного туристично-рекреаційного потенціалу країн Скандинавії на прикладі їх історико-культурних туристичних ресурсів. Дослідження можливостей скандинавських країн для розвитку історико-культурного та пізнавального видів туризму.

Особливості історико-культурної складової рекреаційного комплексу Черкаської області, висвітлення значення і ролі в рекреаційному комплексі регіону. Характеристика таких рекреаційно-туристськіих ресурсів, як археологічні пам’ятки, пам’ятки архітектури.

Аналіз історичної статистики валового внутрішнього продукту західноєвропейських країн за останні 500 років. Пояснення економічного лідерства протестантської Європи, ефектів впливу релігійних інституцій на процес економічної інтеграції європейських країн.

Визначаються витоки та основні тенденції розвитку театрально-декораційного мистецтва Закарпаття. Також у дослідженні застосований історико-культурний аналіз процесів у закарпатському театрі, які сприяють поглибленому вивченню цих та інших питань.

Факти з історії, етнології, мовознавства, порівняльної лінгвістики, етнокультурології, філології і перекладознавства, які свідчать про спільність історико-культурного розвитку народів України і Балтії, взаємопідтримку в умовах російської агресії.

Розкриття історії слов'янсько(українсько)-балтійських мовознавчих та культурницьких зв'язків. Розгляд історико-культурних, лінгвістично-філологічних та геополітичних відносин народів Балтії та України. Аналіз особливостей міжкультурного обміну.