Системне вивчення становлення, розвитку, тематичного спрямування та змістовного наповнення волинських періодичних видань. Аналіз їхнього характеру та ідейної спрямованості. Оцінка значення історичних публікацій для сучасного розвитку краєзнавчого руху.

Основні етапи розвитку історико-краєзнавчих публікацій на сторінках періодики Волині. Комплексний аналіз тематичних груп досліджуваних публікацій, який передбачає з’ясування їхньої оригінальності, ідеологічної спрямованості, умов створення, авторства.

Аналіз історико-краєзнавчих публікацій, вміщених на сторінках волинської періодики ХІХ – поч. ХХ ст. та етапів їхнього розвитку. Розроблення схеми класифікації за тематичною ознакою. З'ясування оригінальності, ідеологічної спрямованості, умов створення.

Популярність історичної біблеїстики у академічних та церковних колах, спрямованої на абсолютизацію історичних та критичних підходів до біблійних текстів. Огляд ставлення К. Барта до історико-критичної екзегези та його власної богословської герменевтики.

Пошук нових засобів художньої виразності у мистецтві. Зміни світогляду та формування сучасної культурної парадигми в музичній композиції, інтеграція їх у єдиному артикуляційному комплексі. Зростання композиторського і виконавського рівня музикантів.

Аналіз ключових подій Національно-визвольної війни в Україні в середині ХVІІ ст. Вивчення творів української фольклористики та козацьких літописів періоду правління Б. Хмельницького. Характеристика постаті гетьмана як політика, дипломата та полководця.

Географічне розташування регіону, його соціально-економічний розвиток та культурно-історичний спадок. Економічний потенціал регіону як складова туристичного дослідження. Традиції, народна творчість та масова культура в туристичній характеристиці регіону.

Аналіз вкладу кореспондентів журналу "Труды Полтавской ученой архивной комиссии" в дослідження історико-культурної спадщини сотенних містечок Полтавського полку. Характеристика досліджень, присвячених історії в представленому виданні на початку ХХ ст.

Аналіз історико-культурної спадщини національного значення. Нерухомі пам’ятки археології, історії, культури, архітектури, містобудування, монументальне мистецтво, що є туристичними об’єктами. Культурно-просвітницька, пізнавальна функції туристичної сфери.

Оцінка становища та майбутніх перспектив історико-культурної спадщини України в умовах надзвичайно високого рівня загрози її існуванню внаслідок повномасштабної війни. Аспекти ідентифікації, персоніфікації, деколонізації історико-культурної спадщини.

Теоретико-методичні та прикладні засади формування історико-культурного потенціалу області. Тенденції виникнення нових видів туризму, що поєднуються з історико-культурним надбанням регіону. Чинники зростання привабливості туристичного потенціалу регіону.

Аналіз рівня сучасного туристично-рекреаційного потенціалу країн Скандинавії на прикладі їх історико-культурних туристичних ресурсів. Дослідження можливостей скандинавських країн для розвитку історико-культурного та пізнавального видів туризму.

Аналіз історичної статистики валового внутрішнього продукту західноєвропейських країн за останні 500 років. Пояснення економічного лідерства протестантської Європи, ефектів впливу релігійних інституцій на процес економічної інтеграції європейських країн.

Визначаються витоки та основні тенденції розвитку театрально-декораційного мистецтва Закарпаття. Також у дослідженні застосований історико-культурний аналіз процесів у закарпатському театрі, які сприяють поглибленому вивченню цих та інших питань.

Факти з історії, етнології, мовознавства, порівняльної лінгвістики, етнокультурології, філології і перекладознавства, які свідчать про спільність історико-культурного розвитку народів України і Балтії, взаємопідтримку в умовах російської агресії.

Розкриття історії слов'янсько(українсько)-балтійських мовознавчих та культурницьких зв'язків. Розгляд історико-культурних, лінгвістично-філологічних та геополітичних відносин народів Балтії та України. Аналіз особливостей міжкультурного обміну.

Дослідження передумов та історіъ створення державного історико-культурного заповідника. Проблеми і труднощі процесу формування заповідника як державної пам’яткоохоронної установи, порушення чинного законодавства щодо збереження культурної спадщини.

Дослідження часової ретроспекції в романі Анатолія Рибакова "Важкий пісок". Аналіз питання автентичності опису жертв Голокосту. Дослідження різниці в поняттях "простір" і "місце". Суть поєднання особистих спогадів і загальнолюдської пам’яті в творі.

Організація простору для комфортного перебування людей у міському середовищі - основний аспект в архітектурному проектуванні. Надання людям можливості для переживань унікальних, атракційних та святкових вражень - мета історичного міського центру.

Змістова структура, функційне навантаження і призначення онімної одиниці цілісного тексту. Роль імені художнього тексту. Встановлення залежності пізнання мовної особистості В. Стуса від вибору імені, текстового і позатекстового потенціалу поетонімів.

Висвітлення основних напрямків діяльності Фундації імені Кшиштофа Скубішевського. Теоретичний та практичний аналіз "Програми підтримки для науковців з України", організованою Польською академією наук та Національною академією наук США, в умовах війни.

Причини посилення значення історико-культурної спадщини на прикладі парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Їх роль у сучасних культурно-розбудовчих процесах України, використання в екскурсійній діяльності. Місія історичних постатей і пам’яток.

Роль краєзнавчого туризму у формуванні світогляду народу. Вплив рекреаційної привабливості території, історичних ресурсів на розвиток Волинської області. Використання історико-культурної спадщини для створення на території Волині туристичних маршрутів.

Туристичні ресурси як складова розвитку туризму, їх поняття та сутність. Динаміка розвитку туристичної галузі. Класифікація та характеристика туристичних ресурсів. Перспективи розвитку туризму Волинської області на основі історичних і культурних ресурсів.

Фізико-географічна характеристика та природний потенціал Івано-Франківської області. Дослідження історико-культурних пам'яток і музеїв краю. Проведення аналізу сучасного стану та виявлення перспективи створення туристсько-екскурсійних маршрутів.

Фізико-географічна характеристика і природно-рекреаційний потенціал, історико-культурний потенціал Сумської області. Соціально-економічні умови і стан розвитку туризму. Пропозиції щодо створення мережі пізнавальних туристсько-екскурсійних маршрутів.

Зміни в трактуванні соціального статусу ролі "мама" в культурно-історичному контексті. Когнітивні схеми статусу: центральний системоформувальний, підпорядкований, другої в ієрархії, основної життєво важливої особи для психоемоційного розвитку дитини.

У статті теоретично осмислене поняття "паркова культура", досліджена її історико-культурна складова частина. На основі авторської концепції українських вчених розкрито зміст паркової культури, її функціональні особливості і стратегічні пріоритети.

Графо-вимовна невідповідність сучасної англійської мови як результат багатовікової історії становлення країни як нації. Процес становлення англійської орфографії. Невідповідність графічної та фонетичної оболонки запозичених слів сучасної англійської мови.

Основні положення естетики П.Д. Боборикіна, його історико-літературна концепція стосовно історії російського та західноєвропейського роману в контексті естетичних та філософських шукань автора. Аналіз монографії "Європейський роман у XIX столітті".