Роль відомих учених у становленні історичної географії як науки та навчальної дисципліни. Значення діяльності М. Максимовича та В. Антоновича в даному процесі. Оцінка змісту їх наукових творів та значення в розвитку науки на світовому, вітчизняному рівні.
Історико-географічні особливості освоєння окремих територій міжзонального геоекотону "Лісостеп-степ" Правобережної України. Визначення впливів і взаємозв’язків різних культур на території Звенигородського району упродовж окремих етапів його освоєння.
Дослідження причин виникнення, умов функціонування та перспектив розвитку середовища закордонних українців. Розробка типології країн за схожістю формування середовищ зарубіжних українців і періодами міграцій. Структура західної та східної діаспор.
Історичні аспекти формування інвестиційного клімату на території Галичини в період Австрійської монархії. Роль інвесторів, кооперативів, товариства "Просвіта", кредитних спілок та банків у становленні інвестиційно привабливих галузей господарства регіону.
Характеристика історичних передумов формування земельних ресурсів регіонів. Особливості формування земельних відносин та землекористування регіону Бережанського горбогір’я. Дослідження засад управління земельними ресурсами досліджуваного регіону.
Європейська та Азіатська частина Росії, їх природні та історичні особливості, проблемами та перспективи розвитку. Умови формування історико-географічних районів, клімат, природно-ресурсний потенціал, спеціалізація в територіальному поділі праці.
Етапи процесу районування України на протязі історії світу. Історико-географічні землі України (Буковина, Бессарабія та ін.) та особливості їх поділу. Етнографічні райони України: поділ населення за мовними діалектами та культурно-побутовими ознаками.
Висвітлення питання історіографії проблем розвитку історико-педагогічної думки в працях науковців. Аналіз проблеми громадянського виховання в українській педагогічній науці другої половини XX - початку XXI ст. для виявлення тенденцій у її розв’язанні.
Загальна характеристика статево-вікової та шлюбної структури жителів Пирятина другої половини XVIII століття. Сповідні розписи як документи церковного обліку населення, що фіксували відвідування сповіді та прийняття причастя парафіянами кожної церкви.
У даній статті на основі даних джерел церковного обліку аналізується статево-вікова та шлюбна структура жителів Пирятина другої половини XVIII століття. Підраховано й проаналізовано загальну чисельність, статеву та шлюбну структуру населення міста.
Встановлення чисельності та динаміки арештантів у тюрмах Херсонської губернії. Аналіз вікового і статевого розподілу арештантів Одеського і Херсонського тюремного замків, їх соціального походження, розподілу на категорії в залежності від скоєних злочинів.
Аналіз історіографічної традиції вивчення взаємодії демографічних та соціально-економічних процесів у доіндустріальних суспільствах. Дослідження історичних джерел історії Італії XІІ–XVII століття. Вивчення процесу розвитку середньовічної Італії.
У статті розглянуто історико-джерелознавчий аспект дослідження документів із прав власності на природні угіддя та господарські об’єкти "Задніпрських місць" Гетьманщини, як складової частини джерел з історії заселення та господарського освоєння території.
Аналіз трансформації процесів становлення й розвитку культурно-мистецьких та художньо-літературних об'єднань України. Проблема самоорганізації в культурному просторі та культуротворчих процесах. Дослідження об'єднань громадян та принципів їх організації.
Дослідження просторових і часових закономірностей будови і розвитку історико-динамічних басейнових геоморфосистем геоморфологічної формації Українського щита. Аналіз подібності обмежувальних морфолітогоризонт поверхонь, визначення потенціала їх висот.
Збагачення методологічної бази пошуку ідей еволюціонізму, методологій загальної, вікової, соціальної психології, сучасної міждисциплінарної платформи "наук про розвиток" у зарубіжній психології. Характеристика розвитку особистості – контекстуальності.
Аналіз компонентів еклезіологічних моделей XVIII - першої третини ХХ століття, які мали вплив на формування вчення про церкву руху християн євангельської віри. Течії "духовного християнства". Пневмацентричне розуміння природи церкви п'ятидесятниками.
Історико-економічний аналіз становлення національного господарського руху в Західній Україні у другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. Внесок науково-громадських утворень діаспори і незалежної України у формування концепції нової економічної освіти.
Аналіз посилення реформування національного податкового та бюджетного законодавства в контексті інтеграції з державами-членами Європейського Союзу. Децентралізація національної фінансової системи як найбільш важливий напрям реформування для держави.
Розвиток історико-естетичної візантології як невід’ємної складової частини історико-естетичної медієвістики. Вивчення візантійських релігійно-естетичних концепцій із урахуванням активного ствердження в їхніх межах принципів біблійної естетичної доктрини.
Свою історико-естетичну концепцію Л. Хвістек розбудовує через співставлення двох типів дискурсу, двох методологічних парадигм естетики: раціоналістичної та ірраціоналістичної. Свою критичний пафос Л. Хвістека спрямований проти філософії Платона.
Науково-теоретичної розробки проблеми в історіографії. Закономірності, етапи, та напрямки історико-етнографічного вивчення Криму. Класифікація та аналіз родо-видового складу матеріалу. Персональний склад етнографів-кримознавців й оцінити їх доробок.
Дослідження книги "Етнографія Закарпаття. Історико-етнографічний нарис" відомого ученого, етнографа М. Тиводара. Обґрунтування значущості та важливості такого видання, де визначені основні етапи етнічної історії, етногенез, традиції українців Закарпаття.
Характеристика самовідданої діяльності ученого, педагога і громадського діяча С.Г. Барана-Бутовича у напряму краєзнавчо-туристичної роботи. Участь у створенні Чернігівського екскурсійного бюро, аналіз праць та їх значення для розвитку краєзнавства.
Висвітлення основних напрямів пошукової історико-краєзнавчої роботи в закладах шкільної освіти в умовах соціокультурних змін. Діяльність шкільних музеїв, співпраця з історико-краєзнавчими та пам’яткоохоронними організаціями, реалізація пошукової роботи.
З'ясування біографічних відомостей про Ф.Д. Ніколайчика, етапів його кар'єрного зростання. Світогляд, переконання, пріоритети, ціннісні орієнтири, наукові та педагогічні інтереси Ніколайчика. Дослідження ученим фольклору та етнографії Полтавщини.
Історико-краєзнавчий та туристично-рекреаційний аналіз просторово-географічної локалізації, архітектурного стану, культурної цінності й атрактивного потенціалу Раковецького замку, розташованого в Городенківському районі Івано-Франківської області.
Причини створення та напрямки діяльності громадського історико-краєзнавчого осередку на Чернігівщині у 80-x - початку 90-х років XX століття. Аналіз внеску Чернігівського обласного історичного товариства в справу розбудови краєзнавчих студій регіону.
Визначення основних напрямів краєзнавчої дослідницької роботи на Сумщині та висвітлення цілісної картини розвитку історико-краєзнавчого руху в регіоні з кінця XVIII -до початку ХХ століття. Історія місцевого гончарства та гутного виробництва скла.
Дослідження лаконічного життєпису С. Коваліва. Усесторонній аналіз праць інтелектуалів-сучасників С. Коваліва, які торкалися вивчення його різножанрової творчої спадщини. Особливості складного соціально-економічного становища на західноукраїнських землях.
