Оцінка впливу на навколишнє середовище АЕС потужністю 2000 мВт в республіці Білорусь. Прогнозна оцінка соціальних, економічних і екологічних наслідків реалізації проектів, пов’язаної з використанням ресурсів і негативним впливом на природне середовище.

Визначення рівня екологічного ризику і безпеки. Організація комплексної, науково-обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи, її мета і основні принципи. Державне регулювання та управління в галузі. Відповідальність за порушення законодавства.

Екологічна експертиза, її визначення, сутність, основні завдання, мета, вимоги щодо проведення, об’єкти, суб’єкти, форми та відповідальність за порушення законодавства про неї. Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи в Україні.

Геофізичні характеристики території: клімат, рельєф, водні ресурси, рослинний і тваринний світ. Фактори антропогенного впливу на компоненти природного середовища. Заходи по стабілізації екологічної ситуації Рівненського району, природоохоронні заходи.

Дослідження проблеми забезпечення енергетичної безпеки. Зниження залежності від імпорту енергоресурсів, зменшення негативного впливу на довкілля та створення нових робочих місць. Соціальні та економічні аспекти інтеграції екологічної енергетики.

Розгляд сфери екологічної естетики як конструкта постнекласичної естетики, що виникає внаслідок переосмислення класичних засад естетичної науки. В межах екологічної естетики розглядаються трансформаційні процеси розширення або перегляду естетичного поля.

Розгляд сфери екологічної естетики як конструкта постнекласичної естетики, що виникає внаслідок переосмислення засад естетичної науки. Дослідження трансформаційних процесів розширення або перегляду естетичного поля і топосу його класичних категорій.

Роль мистецтва в осягненні екологічної кризи в антропологічному вимірі. Аналіз внеску митців у розуміння природи, зв’язків людини й природного світу. Зміни ролі, функцій мистецтва, аналіз біомистецтва як можливості переосмислення меж маніпулювання життям.

Аналіз внеску митців у розуміння природи, зв’язків людини й природного світу. Зміни ролі й функцій мистецтва, біомистецтво як можливість переосмислення меж маніпулювання життям. Становлення екологічної естетики, особливості формування понятійного апарату.

Усвідомлення необхідності нових підходів у вирішенні екологічних проблем. Теоретико-моральні засади становлення екологічної етики. Аналіз гуманістичних ідей відомого німецького мислителя А. Швейцера, відображених в його "етиці благоговіння перед життям".

Досліджено правові підходи до розуміння змісту й перспектив розвитку екологічного права в Україні на етико-моральних засадах та в рамках правового екологічного імперативу як елемента еколого-правової культури. Пропозиції удосконалення законодавства.

Ціннісні аспекти екологічної етики в контексті відношення людини до навколишнього середовища. Дослідження основних зарубіжних теорій екологічної етики – інвайронменталізму, біорегіоналізму, холістичної етики, комунікативної філософії, глибинної екології.

Проблема формування і використання машинно-тракторного парку, а також підходи до відтворення технічного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Необхідність застосування комплексних екологічних заходів для збереження довкілля при його використанні.

Адаптування методики диференційованого підходу до застосування ґрунтозахисних агротехнічних заходів на різних категоріях землі виділених на основі показника протиерозійної стійкості. Проектування протиерозійних сівозмін у господарстві на схилових землях.

Матриця прогнозів інтегральної ефективності управління земельними ресурсами аграрного сектора економіки на основі методу критеріальної діагностики, що заснований на використанні програми, яка враховує карти впливів показників екологічної ефективності.

Нормативні засади і практика вживання термінів "інформація про стан навколишнього природного середовища", "інформація про стан довкілля" та "екологічна інформація". Порівняльний аналіз тематичної спрямованості української та зарубіжної екожурналістики.

Нормативні засади і практика вживання термінів "інформація про стан навколишнього природного середовища", "інформація про стан довкілля" та "екологічна інформація". Спеціалізовані джерела екологічної інформації. Тематична спрямованість екожурналістики.

Зіставлення тематичної спрямованості української та зарубіжної екологічної журналістики. Розгляд функції екожурналістики: інформаційної, контролювальної, просвітницької, виховної, організаційної, реакреаційної. Висвітлення питання підготовки фахівців.

Дослідження ключових орієнтирів та екологічної збалансованості розвитку громад в Україні. Встановлення балансу між цілями економічного і соціального розвитку та забезпеченням екологічної безпеки. Якісна система публічного управління на місцевому рівні.

Дослідження санітарно-мікробіологічні показники якості повітря в районі Покутсько-Буковинських Карпат та їх зв’язок з рівнем популяційного здоров’я місцевого населення. Аналіз рівня забруднення навколишнього середовища та атмосферного повітря екотопів.

Зміст офіційного веб – сайту Мінекоресурсів: інформація територіальних органів Головдержекоінспекції та інспекцій Мінекоресурсів України; "Програма сприяння сталому розвиткові в Україні" Агентства міжнародного розвитку США та Програми розвитку ООН.

Оцінка доцільності розширення змістовного наповнення терміну "екологічна інформація" інформацією про стан здоров’я та безпеки людей. Негативні тенденції у правовому регулюванні забезпечення якості і безпечності продуктів харчування в умовах війни.

Ревізія методології історичного пізнання, що обумовила новий оберт пошуків моделей інтерпретації історико-культурних феноменів. Перегляд підходів, теорій та методів, що відбувається на рубежі століть. Проблема удосконалення методології наукового пізнання.

Характеристика основних екологічних проблем на Київщині, виникнення парникового ефекту і затоплення прибережних ділянок внаслідок антропогенного впливу на природу. Збільшення площ твердих побутових відходів і токсичних викидів в атмосферне повітря.

Розробка критеріїв і методології оцінки придатності територій для потреб збереження, відновлення і підтримання біорізноманіття. Розробка класифікації техногенних ландшафтів, прогнозування розвитку вторинних екосистем, визначення ландшафтного різноманіття.

Визначення пріоритетів, завдань і змісту освітньої діяльності в умовах глобальних змін. Модернізація та гармонізація національної системи освіти України в світі Болонського процесу. Формування екологічної та культурологічної компетентності студентів.

Вивчення українського та світового досвіду формування цілісної глобальної компетентності. Розвиток у студентів навичок мовленнєвої та міжкультурної комунікації. Стимулювання інтересу здобувачів освіти до питань охорони природи та навколишнього середовища.

Зменшення негативного впливу військової діяльності на природні ресурси та екосистеми України. Розвиток екологічної свідомості військовослужбовців. Формування відповідального ставлення до службових обов’язків та громадянських якостей майбутніх офіцерів.

Вмотивовано пояснюється, чому в центрі уваги професійної підготовки має бути екологічно компетентна особистість, відповідальна за збереження навколишнього середовища. Увага акцентується на формуванні активної життєвої позиції майбутнього фахівця.

Обґрунтування значення екологічної компетентності майбутнього педагога професійного навчання спеціалізації 015.18 Професійна освіта. Технологія виробництва і переробки продуктів сільського господарства, як важливої складової його фахової компетентності.