Главная Коллекция "Otherreferats" Экология и охрана природы Екологічна зумовленість популяційного здоров’я жителів гірських регіонів Чернівецької області

Екологічна зумовленість популяційного здоров’я жителів гірських регіонів Чернівецької області

Дослідження санітарно-мікробіологічні показники якості повітря в районі Покутсько-Буковинських Карпат та їх зв’язок з рівнем популяційного здоров’я місцевого населення. Аналіз рівня забруднення навколишнього середовища та атмосферного повітря екотопів.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.02.2021
Размер файла 901,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕКОЛОГІЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЙНОГО ЗДОРОВ'Я ЖИТЕЛІВ ГІРСЬКИХ РЕГІОНІВ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Масікевич Юрій Григорович доктор біологічних наук, професор кафедри гігієни та екології,

Тюлєнєва Віалланта Олександрівна

студентка,

Буковинський державний медичний університет

Анотація

Проаналізовано рівень забруднення атмосферного повітря екотопів, що відрізняються природоохоронним статусом та антропогенним навантаженням, приведено результати досліджень мікробіологічних показників досліджених територій. Запропоновано шкалу забруднення атмосферного повітря, використано мікробіологічні показники для оцінки якості атмосферного повітря, проведено порівняння якості атмосферного повітря та стану популяційного здоров'я жителів регіону.

Ключові слова: якість атмосферного повітря, антропогенне навантаження, екотоп, мікробіологічні показники, популяційне здоров'я.

Abstract

Yuri Maskevich

doctor of biological sciences, professor, department of Hygiene and Ecology, Viallanta Tyuleneva, student Bukovynian State Medical University

ECOLOGICAL CONDITIONALITY OF POPULATION HEALTH IN RESIDENTS OF THEMOUNTAIN REGIONS OF THE CHERNIVSI REGION

The level of atmospheric air pollution of ecotopes with different environmental status and anthropogenic load is analyzed, the results of studies of microbiological indices of the investigated territories are presented. For the first time, an air pollution scale was proposed, microbiological indicators were used to assess the quality of the atmospheric air, a comparison of the quality of the atmospheric air and the population health status of the region's inhabitants was made.

Keywords: atmospheric air quality, anthropogenic load, ecotope, microbiological parameters, population health.

Актуальність та постановка проблеми. В останні роки все більше уваги дослідників спрямовується на вивчення так званих «екологічно- залежних» захворювань. Якість атмосферного повітря, без сумніву, визначає загальний екологічний стан екосистеми та безпосередньо впливає на рівень захворювання місцевого населення. Проблему екологічної безпеки атмосферного повітря в розрізі регіонів України детально проаналізовано в дослідженнях [1, 2, 3, 4].

Порівняння ГДК викидів забруднювачів у атмосферне повітря в Україні та Європі свідчать про більш жорсткі вимоги європейського законодавства в цьому плані. Україна як сторона Карпатської конвенції робить вагомі кроки в напрямку імплементації європейських норм з охорони атмосферного повітря [5]. Особливого значення для Карпатського регіону ці кроки набувають у зв'язку з посиленням міжнародних вимог щодо транскордонного перенесення атмосферних забруднювачів [6].

Багато досліджень присвячено дослідженню стану атмосферного повітря Східних Карпат методом біоіндикації, зокрема ліхеноіндикації тощо [7, 8, 9]. Водночас для оцінки екологічного стану атмосферного повітря слабо використовуються санітарно-мікробіологічні методи.

Незважаючи на значні порушення цілісності гірських екосистем та інтенсивного втручання людини в даний процес, Східні Карпати (частиною яких є Покутсько-Буковинські Карпати) залишаються поки, що найбільш чистим та привабливим регіоном України. При цьому слід зазначити, що в окремих екотопах даної гірської екосистеми, спостерігається високий відсоток захворювання населення за окремими нозологічними формами, скажімо захворювання на туберкульоз, чи підвищена смертність дітей віком до одного року.

Стан популяційного здоров'я виступає свого роду інтегральним показником, що характеризує загальний стан екосистеми «здоров'я екосистеми».

Слід зазначити, що екологічна детермінованість популяційного здоров'я горян, зокрема зв'язок рівня забруднення атмосферного повітря та захворювання місцевого населення, вивчені недостатньо.

Об'єкти та методи дослідження.

Дослідження проводилися на території Покутсько - Буковинських Карпат, що представлені вузьким пасмом Східних Карпат та простягаються майже на сотню кілометрів по території Чернівецької та Івано-Франківської області від кордону з Румунією (транскордонні перенесення) на Буковині до м. Яремче на Гуцульщині.

Рисунок 1 - Район Покутсько-Буковинських Карпат на карті України

Для цього регіону характерні особливості ландшафту, клімату, економічної діяльності, розвитку соціальної інфраструктури, що знаходять своє відображення на збалансованості розвитку регіону. Для порівняння також досліджувалися рівнинні регіони Чернівецької області. Територія Покутсько-Буковинських Карпат представлена на рис.1.

Мікрофлору повітря ми визначали за загальноприйнятим седиментаційним методом за умови сонячної безвітряної погоди в мікробіологічній лабораторії Буковинського державного медичного університету. При виконанні досліджень використовувалися також порівняльний та екосистемний методи. Результати дослідів опрацьовано статистично [10].

Результати досліджень та їх обговорення. На підставі аналізу даних регіональних доповідей про стан навколишнього природного середовища та звітів Головного управління статистики в Чернівецькій області складено загальну характеристику регіону досліджень, зокрема проаналізовано обсяги викидів в атмосферне повітря по регіону досліджень (табл.1).

Таблиця 1 Загальна характеристика району дослідженння [11-12]

№

п/п

Адміністративно - територіальна одиниця

територія,

км2

населення, тис. осіб

обсяг викидів в атмосф. повітря, т

%

обсяг викидів в атмосф. повітря,

т/км2

1.

Чернівецька область

8096,0

906,9

3239,9

100 %

0,4

2.

м. Чернівці

153,0

260,6

1127,9

34,8

7,4

3.

Вижницький район

897,0

55,8

80,7

2,5

0,09

4.

Герцаївський район

308,0

33,0

268,1

8,3

0,87

5.

Глибоцький район

674,0

74,0

114,3

3,5

0,17

6.

Заставнівський район

619,0

50,2

351,1

10,8

0,57

7.

Кельменецький район

671,0

41,6

14,6

0,45

0,02

8.

Кіцманський район

608,0

69,4

409,8

12,6

0,67

9.

Новоселицький район

738,0

78,6

442,8

13,7

0,60

10.

Путильський район

884,0

26,3

10,6

0,3

0,01

11.

Сокирянський район

661,0

43,8

55,2

1,7

0,84

12.

Сторожинецький район

1160,0

99,5

134,2

0,12

Проведений перерахунок обсягів викидів на одиницю площі окремих адміністративно- територіальних одиниць дав можливість отримати відносні характеристики атмосферного повітря в окремих територіально-адміністративних одиницях регіону.

Як свідчать представлені в таблиці 1 результати в межах регіону досліджень існує різка відмінність, за даним показником, між окремими адміністративно-територіальними одиницями.

Найбільшим забрудненням атмосферного повітря характеризуються урбанізовані території м. Чернівці перевищуючи середній по регіону показник у 18,5 рази.

Мінімальний рівень забруднення на одиницю площі, що уступає середньому показнику в 20-40 раз, має місце у Путильському та Кельменецькому районах, що територіально віддалені від обласного центру в межах 60-100 км.

Рис. 2 - Порівняльний аналіз обсягів викидів в атмосферне повітря (т/ км2) за територіально-адміністративними одиницями Чернівецької області Примітка: 1- середній показник по Чернівецькій області; 2 - м. Чернівці; 3- Герцаївський район; 4- Сокирянський район; 5 - Кіцманський район; 6 - Новоселицький район; 7 - Заставнівський район; 8 - Глибоцький район; 9 - Сторожинецький район; 10 - Хотинський район; 11 - Вижницький район; 12 - Кельменецький район; 13 - Путильський район.

Більш детально усереднена характеристика забруднення атмосферного повітря на одиницю площі в окремих територіально-адміністративних одиницях представлена на рис. 2.

Таблиця 2 Шкала забруднення атмосферного повітря по Чернівецькій області

Рівень забруднення

Високий

Середній

Низький

Мінімальний

Обсяг викидів, т/км2

1,0 - 10,0

0,2 - 1,0

0,02 - 0,2

0,01 - 0,02

Адміністративно - територіальна одиниця

м.

Чернівці

Герцаївський, Сокирянський, Кіцманський, Новоселицький, Заставнівський райони

Глибоцький, Сторожинецький, Хотинський р-н, Вижницький райони

Кельменецький та Путильський райони

Високий рівень забруднення характерний довкола урбанізованих територій регіону, зокрема довкола обласного центру - м. Чернівці. Для гірських та передгірних територій характерним є низький мінімальний рівні забруднення атмосфери, що можна пояснити як відсотком залісненості (площа стоку газів) так і інтенсивністю господарської діяльності і розвитку транспортної інфраструктури.

В атмосферному повітрі гірського регіону виявлено цілу низку показових мікроорганізмів (табл. 3). Серед них Sarcina lutea, Sarcina rosea (сарцина жовта, сарцина оранжева) - мікроорганізм роду сарцин, хемоорганотрофні анаеробні грам- позитивні коки, умовно патогенний, виявляється на шкірі, в шлунку та товстому кишечнику людини.

Таблиця 3 Санітарно-мікробіологічна оцінка атмосферного повітря різних функціональних зон НПП «Вижницький» та територій традиційних господарських ландшафтів

Пункт відбору проб

Загальне мікробне число

Основна мікрофлора (родова і видова назва)

1

104,43

Sarcina rosea, М. flavus

2

108,76

Sarcina lutea, Bacillus mycoides

3

109,91

Sarcina lutea, M. Candicans

4

156,66

Sarcina rosea, М. flavus, Bacillus subtilis

5

119,94

Sarcina rosea, Bacillus mycoides, M. flavus

6

204,49

Sarcina lutea, Bacillus subtilis, M. flavus

7

207,24

Sarcina lutea, Bacillus mycoides Bacillus subtilis, M. flavus

8

215,35

Sarcina rosea, Bacillus mycoides, M. Flavus

9

244,44

Bacillus subtilis, Bacillus mycoides, M. candicans, Sarcina lutea,

10

257,33

Bacillus subtilis, S. saprophyticus, Microbacterium candidans, Sarcina lutea,

11

288,76

Bacillus subtilis, Microbacterium rasettacrns, Sarcina saprophytius

12

265,55

Bacillus subtilis, Bacillus mycoides, Microbacterium candicans, Sarcina lutea,

13

274,66

Bacillus subtilis, Bacillus mycoides, Microbacterium candidans, Sarcina lutea,

14

270,24

Bacillus subtilis, Bacillus mycoides, Microbacterium candicans, Sarcina lutea,

15

258, 56

Bacillus subtilis, Bacillus mycoides, S. saprophyticus, Sarcina lutea,

16

260,45

Bacillus subtilis, S. saprophyticus, Microbacterium candidans, Sarcina lutea,

Bacillus mycoides - грам-позитивні бактерії, кількість штамів виділена з ґрунтів, де слабо факультативні або облігатні аеробні організми, проходить мінералізація органічних речовин. наділені каталазною активністю, найбільша

Вивчення якості атмосферного повітря за мікробіологічними показниками показало, що атмосферне повітря господарської зони НПП та зони традиційних господарських ландшафтів, розміщених навколо території заповідного об'єкта, характеризуються збільшенням загального мікробного числа та видового різноманіття мікрофлори. Особливо це стосується зони традиційних ландшафтів. Проте варто зазначити, що виявлені штами мікрофлори в цих зонах є нешкідливими для організму людини або належать до групи умовно патогенних.

Отримані, на основі офіційної статистики, дані свідчать про те, що для гірських регіонів характерним є скорочення середнього віку населення та зростання демографічного навантаження, якщо порівняти з відповідним показником по Чернівецькій області, що можна пояснити, з одного боку, зростанням показників народжуваності в регіоні, а з іншого - високим рівнем смертності місцевого населення [13].

Показники захворюваності та смертності за даними Головного управління статистики у Чернівецькій області за 2014-2018 [11] роки представлено в таблиці 5. Дані таблиці свідчать про низький рівень захворюваності населення гірських територій Чернівецької області на злоякісні новоутворення та кількість ВІЛ-інфікованих осіб, що тісно корелює із якістю атмосферного повітря. Проте, для даних гірських територій характерно високий рівень смертності дітей до одного року та захворюваності на туберкульоз, що може бути пояснено, на наш погляд, рівнем соціально- економічного розвитку, розвитком інфраструктури та рівнем медичного обслуговування населення.

Таблиця 5 Показники захворюваності та смертності по Чернівецькій області [11, 12]

№

п/п

Адміністративно - територіальна одиниця

Захворюваність

Смертність дітей у віці до 1 року (на 1000 живонарод- жених)

на злоякісні новоутворення, осіб на 100000 населення

ВІЛ - інфіковані, осіб на 100000

населення

на туберкульоз, осіб на 100000 населення

1.

Чернівецька область

267,4

114

40,4

8,1

2.

м. Чернівці

282,1

47

34,7

10,3

3.

Вижницький район

251,3

5

66,4

6,1

4.

Герцаївський район

188,3

-

27,3

8,0

5.

Глибоцький район

211,2

8

36,6

8,1

6.

Заставнівський район

293,5

3

41,6

6,9

7.

Кельменецький район

354,2

8

35,9

22,1

8.

Кіцманський район

286,3

7

61,9

8,1

9.

Новоселицький район

336,0

6

20,3

2,8

10.

Путильський район

133,6

-

57,3

9,4

11.

Сокирянський район

279,7

7

59,1

13,4

12.

Сторожинецький

район

212,7

11

46,4

6,4

13.

Хотинський район

280,6

9

30,0

1,8

Порівняльний аналіз показників популяційного здоров'я та рівня забруднення атмосферного повітря дав можливість встановити тісну прямо пропорційну залежність між якістю атмосферного повітря гірських регіонів (за показниками загального мікробного числа) та рядом демографічних показників (демографічним навантаженням, захворюваністю, смертністю тощо). повітря здоров'я забруднення атмосферний

Як свідчать отримані нами результати однією із причин, що лімітують приріст населення виступає ріст захворюваності населення регіону. Стан популяційного здоров'я горян у багатьох випадках є лімітуючим фактором соціально- економічного розвитку Покутсько-Буковинських Карпат. Популяційне здоров'я жителів передгірних та гірських територій Чернівецької області детерміноване комплексом факторів, серед яких основними є гігієнічна якість навколишнього середовища та соціально-економічні показники розвитку регіону.

В результаті проведених досліджень проаналізовано стан атмосферного повітря в Чернівецькій області. Запропоновано шкалу забруднення атмосферного повітря територій досліджуваного регіону. Досліджено санітарно-мікробіологічні показники якості повітря в районі Покутсько-Буковинських Карпат та їх зв'язок з рівнем популяційного здоров'я місцевого населення. Показано, що рівень популяційного здоров'я жителів передгірних та гірських територій Чернівецької області зумовлене комплексом факторів екологічного стану та соціально- економічних показників розвитку регіону.

Литература

1. Glushkov A.V., Serga E. N., Bunyakova Yu.Ya. Khaos vo vremennykh ryadakh konczentraczij zagryaznyayushhikh veshhestv v atmosfere (g. Odessa) // Visnik Odes'kogo derzh. ekologichnogo un-tu.- 2009.-N8.-C.233-238.

2. Ekologichna i pryrodno-tekhnogenna bezpeka Ukrayiny v regionalnomu vymiri [Tekst]: [monografiya] / [M. Khvesyk ta in.]. - Kyiv: In-t ekonomiky pryrodokorystuvannya ta stalogo rozvytku, 2014. - 339 s.

3. Ekologichna bezpeka transkordonnykh regioniv Ukrayiny v konteksti yevrointegraciyi: [monografiya] / [M. Khvesyk, A. Stepanenko, V. Symonenko ta in.]; za nauk. red. akad. NAAN Ukrayiny M. Khvesyka, chl.-kor. NAN Ukrayiny V. Symonenka. - K.: Zadruga, 2015. - 512 s.

4. Obykhod G. O., Omel'chenko A. A., Bojko V. V. Ekologichna bezpeka atmosfernogo povitrya Ukrayiny:prostorova strukturyzaciya // Visnyk Pryazovs'kogo derzhavnogo texnichnogo universytetu. Seriya: Ekonomichni nauky: zbirnyk naukovykh pracz'. 2016.- tom 31, vyp. 1. - S.160 - 167.

5. Ukrayina pochynaye rukhatysya v napryamku implementaciyi yevropejs'kykh norm z okhorony atmosfernogo povitrya. Nacional'nyj ekologichnyj centr. 2015,22 sichnya. (data zvernennya: 31.07.19).

6. Fedak I. A. Ukrayina yak storona konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya na velyki vidstani. Nauk. praci ChDU im. Petra Mogyly. 2008. Tom 87. Vyp. 74. S.23-29.

7. Kondratyuk S. Ya. Indykaciya stanu navkolyshn'ogo seredovyshha Ukrayiny za dopomogoyu lyshajnykiv. Kyiv, 2008. 336 s.

8. M. V. Pirogov, S. O. Volgin. Bioindykacijni doslidzhennya za epifitnoyu lixenofloroyu shpyl'kovykh i lystyanykh derev na Zaxidnij Ukrayini. (data zvernennya: 31.07.19).

9. Simon M. Hutchinson, Olusola Akinyemi, Marcel Mindreyecu, James J. Rothwell. The atmospheric particulate pollution record of mountain Lakes in the Romanian Carpathians. Conference Proceedings of the 1st Forum Carpaticum, Integrating Nature and Society Towards Sustainability. Eds. Katarzyna Ostapowicz and Jacek Kozak (Krakuw, Poland, March 2010). Krakuw, 2010. P. 27.

10. Demkiv T. M., Konopel'nyk O. I., Shopa Ya.

I. Osnovy teoriyi pokhybok fizychnykh velychyn. L'viv: Vydavnychyj centr LNU im. I. Franka, 2008. 40 s. Naselennya Chernivecz'koyi oblasti za 2018

rik. Statystychnyj zbirnyk / za red. Petrovoyi G. I. Chernivci:Golovne upravlinnya statystyky u Chernivecz'kij oblasti, 2019.- 156 s.

11. Regional'na dopovid' pro stan navkolyshn'ogo pryrodnogo seredovyshha v Chernivecz'kij oblasti u 2017 roci. https://menr.gov.ua/files/docs/Reg.report/ 2017/Reg_Dop _Chernivecz'ka_2017.pdf.

12. Guczulyak V. M. Medyko-ekologichna ocinka landshaftiv Chernivecz'koyi oblasti: monografiya / V. M. Guczulyak, K. P. Nakonechnyj. - Chernivci: Chernivecz'kyj nacz. un-t, 2010. - 200 s

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены