Аналіз фольклорно-етнографічного елементу драми М. Старицького "Не судилося". Використання автором описів ритуалів та звичаїв традиційного українського суспільства, на прикладах використання малих фольклорних жанрів, фразеологізмів та діалектів.

Основна характеристика становища лемківської етнографічної групи в умовах суспільно-політичних трансформацій XX століття. Дослідження активної мистецько-культурної та фестивальної діяльності. Особливість становлення національної самосвідомості лемків.

Висвітлення маловідомих студій, здійснених членами Кабінету національних меншин, що провів значну роботу з організації добровільних дослідників-краєзнавців для широкого вивчення різних етнічних спільнот. Розгляд їх інтеграції в українське суспільство.

Висвітлення маловідомих студій, здійснених у 1920-1930-х рр. членами Кабінету національних меншин. Діяльність добровільних дослідників-краєзнавців в сфері вивчення етнічних спільнот: євреїв, поляків, чехів, албанців, греків, які проживали в Україні.

Діяльність Н.К. Дмитрука з етнографічного вивчення с. Дідковичі Коростенського району на Житомирщині. Визначення вкладу вченого у розвиток етнографічної науки України 1920-х — 1930-х років як співробітника Етнографічної комісії Всеукраїнської академії нау

Розглянуто висвітлення в сучасній українській історіографії формування етнографічної збірки музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові в контексті організації етнологічних досліджень у зазначеній інституції. Аналіз проблем фінансування музею.

Історія назви села Ворохта. Розвиток санаторно-курортної справи у поселку. Зacнувaння xpиcтиянcтвa у Воpоxті. Зародження освіти та xліборобcький вишкіл молоді, розвиток лижного cпортy, перші промислові об’єкти селища. Особливості гуцульського весілля.

Висвітлення історії організації та проведення етнографічної практики на історичному факультеті. Визначення навчально-виховного значення цього компонента освітньої програми для студентів. Особливість формування історичної пам’яті українського народу.

Етнографічні праці Б. Грінченка у контексті висвітлення їх ролі у науковому обґрунтуванні окремішнього функціонування українського етносоціуму як певної цілісності, що володіє своєрідним світобаченням. Створення своєрідного паспорту української нації.

Розгляд сучасного стану етнографічної частки караїмської колекції у фондах Бахчисарайського історико-культурного заповідника в контексті реконструкції минулого корінних народів Криму. Збереження їх історико-культурної спадщини; новітні публікації.

Дослідження народознавчих матеріалів у поетичних і мистецьких творах Шевченка. Розгляд маршруту перебування Кобзаря на території Полтавської губернії. Описання кріпосницького побуту та весільної обрядовості українців: обряду сватання, церковного вінчання.

Обґрунтування необхідності дотримання художньо-культурної доброчесності у створенні продуктів етнодизайну майбутніми дизайнерами. Роль інтеграції етнодизайну як засобу стимулювання творчості та розвитку особистого потенціалу майбутніх фахівців з дизайну.

Висвітлення ролі постаті Йосипа Фомича Кордиша в історії ранньої української фотографії. Дослідження біографії фотографа Йосипа Кордиша та публікація його світлин з "Етнографічного альбому Малоросії", зроблені на Київщині упродовж 1860-х років.

Особливість формування білоруської етнічної спільності. Характеристика загальної однорідності культури. Поява південно-західного та північно-східного діалектів. Варіанти правопису білоруської мови. Традиційні заняття білорусів та їх національний одяг.

Метою дослідження є вивчення творчого надбання Гуцульщини, а саме складових гуцульського мистецтва, гуцульського обрядового та повсякденного вбрання та його декору на основі доробку музейних експонатів, зокрема музею прикладного мистецтва Закарпаття.

Особливості етнічного складу населення Північної, Східної, Північно-Східної, Південної та Центральної Азії. Аналіз міграційних процесів та умови розвитку урбанізації. Адміністративний устрій провінцій та міст. Чисельність "корінних" жителів та емігрантів.

Порядок та критерії визначення історико-етнографічних районів розселення народу і його етнографічних груп. Культурно-побутові особливості населення таких районів. Особливості поділу території сучасної України за даними ознаками, характеристика районів.

Дослідження етнографічного аспекту творчості Т. Шевченка та особливостей його використання у процесі вивчення української літератури в загальноосвітній школі. Виховання особистості на творах великого Кобзаря. Насичена інформативність художнього тексту.

Особливості використання етнографічного аспекту творчості Тараса Шевченка у процесі вивчення української літератури в загальноосвітній школі. Знання базових рис нації. Національне виховання сучасної молоді. Дослідження педагогічних ідей Шевченка.

Аналіз українських досліджень історичних аспектів розвитку етнографічної науки у другій половині ХХ ст.. Визначення стану історіографічної розробки теми, напрямів досліджень етнічної історії, культури, побуту, народного мистецтва українського народу.

Історія та особливості грузинської кухні. Основні прийоми приготування страв. Харчова цінність основних продуктів грузинської кухні. Розробка технологій та рецептур страв грузинської кухні. Визначення органолептичних показників якості розроблених страв.

Висвітлення основних форм і напрямів діяльності в галузі етнографічних знань Кабінету вивчення Поділля, який всіляко сприяв збереженню етнографічних експонатів, фольклорно-етнографічних пам’яток. Особливість збирання і популяризації регіональних знань.

Регіональні особливості основних етапів розвитку етнології Поділля. Форми та методи у розгортанні етнографічних досліджень регіону окресленого періоду. Фактори, що спричинили зміни у напрямах дослідження подільської етнографії 20-х – 30-х років ХХ ст.

Дослідження внеску Петра Курінного у вивчення етнографії Уманщини. Аналіз основних етапів збирання П. Курінним етнографічного матеріалу на Уманщині та залучення до цієї справи школярів. Розгляд та характеристика етнографічних експедицій селами Уманщини.

Аналіз етнографічних досліджень Центральної України польськими вченими, письменниками та громадськими діячами у ХІХ ст. Здійснення загальний огляд праць дослідників, які зробили найбільший внесок у вивчення етнографічних особливостей Центральної України.

Коротка біографія І. С. Ігнатюка – українського фольклориста, етнографа, мовознавця, публіциста. Аналіз святкового чоловічого одягу, спідниць. Особливості обробки льону, прядіння і ткання полотна. Аналіз народного вбрання, імен та прізвищ на пам’ятниках.

Наукове, суспільно-політичне та естетичне значення етнографічного колекційного матеріалу в умовах глобалізації. Сучасний процес національно-культурного розвитку етносів і етнічних груп Буковини, осмислення етнокультурної спадщини населення регіону.

Комплексний розгляд особливостей функціонування музейних закладів в Україні, значну частину фондів яких становлять твори декоративно-прикладного мистецтва, зокрема, збірки традиційного народного одягу. Створення сприятливих умов для туристичного бізнесу.

Спроба комплексного аналізу стану самосвідомості сучасних мешканців колишнього центру вольностей Війська Запорозького. Наведення прикладів російського імперського ставлення до культурного ландшафту Південної Наддніпрянщини в різні історичні періоди.

Розгляд Донеччини як етнічної складової частини української нації та Слобожанщини. Влив історичного минулого на становлення культури й традицій. Становлення Краматорська як міста. Огляд визначних подій і промисловості. Гордість славними земляками.