Етнографічні дослідження вчених західних областей УРСР (друга половина 1940-х кінець 1980-х рр. ХХ століття): сучасні історіографічні оцінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Етнографічні дослідження вчених західних областей УРСР (друга половина 1940-х кінець 1980-х рр. ХХ століття): сучасні історіографічні оцінки

Гуменюк Т. І.

кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права, Івано-Франківський університет права ім. Короля Данила Галицького

Проаналізовано сучасні українські дослідження історичних аспектів розвитку, становища етнографічної науки у другій половині ХХ століття. Визначено стан історіографічної розробки теми, основні напрями досліджень етнічної історії, культури, побуту, народного мистецтва українського народу. Автор висвітлила теоретичні засади сучасних праць з історії української етнографії та вказала на перспективні напрями подальшого вивчення етнографічних досліджень вчених західних областей УРСР, наукових досягнень українських етнографів зазначеного періоду.

Ключові слова: радянський період, українська етнографічна наука, етнографічні дослідження, історіографія, традиційно-побутова культура.

історичний етнографічний наука український

Українська етнологічна наука за останні десятиліття заявила про своє утвердження, ідеологічне переосмислення, методологічне та теоретичне підсилення. Адже етнографія радянського часу моделювалась для реалізації антицивілізаційної, цинічної за своєю суттю імперської програми "злиття націй" у єдиний радянський народ. Під імперську ідеологію формувався науковий апарат гуманітарних наук, зокрема етнографії, як науки про народ, його походження, традиційну культуру, побут, світогляд тощо. Прогресивність культури вбачалась лише у зв'язку з соціалістичною реальністю, комуністичними ідеалами, інтернаціоналізмом. Львівський вчений с. Павлюк справедливо відзначив, що з наукового обігу негласно вилучались такі поняття як "національний", "нація", "походження народу", "національна історія", "національна культура" тощо. Традиційна культура українців розглядалась не інакше як у контексті східнослов'янської, розуміючи російську і переважно на паралелях подібності [63, с. 45]. Тому сьогодні важливо з' ясувати сучасний стан, повноту і достовірність вивчення становища української етнографічної науки у другій половині ХХ ст., виявити недостатньо досліджені питання, розкрити системну основу конкретноісторичних праць. Саме у цьому й полягає мета статті.

Етнографічному дослідженню історії і культури українського народу були присвячені праці радянського періоду Ю. Гошка, Р. Кирчіва, Б. Попова, М. Моздира, с. Павлюка, Г. Горинь, М. Тиводара [22; 21; 35; 72; 56; 77]. Зокрема, Р. Кирчів зупинився на аналізі історіографії вивчення етнографічних особливостей, культури українців Карпат. Вчений розглянув дослідження с. Макарчука, Г. Маслової, К. Матейко, І. Гургули, М. Токар, А. Бодника, П. Жолтовського, П. Юрченка, В. Грабовецького, Ф. Стеблія, Я. Ісаєвича, В. Ілька.

Розвиток, причини прогалин та здобутки української етнографічної науки в другій половині ХХ ст. дослідили Р. Кирчів, О. Франко, с. Павлюк, М. Глушко, І. Гілевич, М. Паньків, П. Арсенич [36; 64; 63; 17; 18; 15; 68; 3]. с. Павлюк відзначив, що політична підпорядкованість етнографії, зведення її до рівня ідеологічного обслуговування партійних доктрин, знівечила її наукові засади, суспільно-пізнавальне, громадсько-дидактичне, мобілізуюче завдання. І все ж у роки стагнації українські етнографи зуміли створити багату фактологічну базу, наповнити її новими унікальними даними з ділянки народно-традиційної культури і побуту, розкрити окремі явища української традиційності, опублікувавши основи для узагальнюючих теоретичних праць [64, с. 17]. Р. Кирчів підкреслив, що етнографічне вивчення всіляко спрямовувалося не на розкриття неповторної сутності українського народу, специфічних рис його етнічної індивідуальності, характеру психології, самобутності традицій, побуту, культури, а на розмивання національної свідомості, нівеляцію національної гідності з позицій ефемерних доктрин інтернаціоналізації, переплавлення народів і націй у так звану нову історичну спільність радянський народ [36, с. 26]. Більшість етнографічних досліджень, зауважив автор, не були допущені ще в процесі затверджень і цензурних переглядів, деякі заборонялись уже у видавництвах; бували випадки, коли їх вилучали навіть з наукового обігу (видання підготовленої 1964 р. фундаментальної узагальнюючої праці "Українці" було заборонено розповсюджувати) [36, с. 27-28]. М. Глушко проаналізував наукові погляди українських вчених стосовно розвитку етнографічної науки в західних областях УРСР у другій половині XX століття. Автор зазначив, що лише 1950-ті рр. XX ст. можна вважати початком визначення етнографічних регіонів усієї України, наукових критеріїв їх дослідження тощо час, коли народознавці розпочали підготовку двотомної праці "Українці" [17, с. 180]. Надалі М. Глушко вважає, що у 1960-1970-х рр. українські вчені не опублікували спеціальних праць з порушеної проблематики, однак це зовсім не значить, що вона не цікавила їх. Навпаки, низка об'єктивних причин змушувала етнологів займатися, нехай і побіжно, окремими питаннями, безпосередньо пов'язаними із історико-етнографічним районуванням України [17, с. 184]. Наприкінці 1960-х рр. постав проект підготувати "Регіональний історико-етнографічний атлас України, Білорусії і Молдавії", як складову частину загальносоюзного історико-етнографічного атласу. До збору польового фактичного матеріалу для реалізації проекту українські народознавці, зокрема і львівські, долучилися саме в 1970-х роках. М. Глушко з'ясував, що питання етнографічного районування українських етнічних земель особливо гостро постало перед українськими вченими при виконанні ними поточних і перспективних наукових завдань [17, с. 186-188].

Аналізу стану дослідження культури і побуту українського народу присвячені історіографічні розвідки П. Федаки, с. Макарчука [78; 46]. с. Макарчук відзначив працю Ю. Гошка "Громадський побут робітників Західної України" (1967 р.), в якій дослідник виявив широке поле суспільного життя, яке заслуговувало того, щоб стати предметом етнографічного вивчення. Хоч до цього те суспільне життя таким для етнографії не було. Ю. Гошко змалював умови виробничого побуту в промисловості, стан робітничих жител, громадське життя робітників, культурне дозвілля, методи організації робітників для захисту своїх економічних, соціальних інтересів та національних прав, описав ті форми громадського життя, які вже набрали традиційного характеру. Звичайно, з позицій сучасного дня можемо закинути досліднику намагання пояснити всі біди робітничого класу його соціальним поневоленням буржуазією, а можливість досягнення соціальної справедливості лише через соціалістичну революцію під проводом комуністичної партії. Розуміємо, що то була данина режиму, владі, яка на офіційному рівні вимагала від науковців не тільки схвалення, але й обґрунтування ідей комунізму [46, с. 22-23]. Критично оцінюючи напрацювання українських етнографів у справі вивчення побуту і культури міського населення, у першу чергу робітництва, у 1950-х 1960-х рр. ХХ ст., с. Макарчук відзначив новаторський характер студій, що був викликаний глибокими трансформаціями українського суспільства, у якому зайняте у промисловості населення кількісно стало переважати над сільським і в якому нові виробничі стосунки перетворювались у невідомі до того побутові реалії [46, с. 28].

Вивченню змісту етнографічно-історичних досліджень про Гуцульщину у другій половині ХХ ст. присвячені праці І. Дмитрук [25; 26]. Історичні дослідження вченими етнічної історії, традиційно-побутової культури окремих районів західних областей УРСР проаналізував с. Макарчук [47]. Науковець з'ясував, що підхід до студій над культурою і побутом українців, насамперед, за окремими районами і підрайонами, залишався чи не провідним в етнологічній науці і в другій половині ХХ на початку ХХІ століття. Під історико-етнографічним оглядом праці про Волинь писали М. Крикун, М. Ковальський, В. Горленко, А. Данилюк,

Р. Радович, Л. Чайківська та інші. Полісся досліджували М. Козакевич, В. Горленко, А. Данилюк, багато учасників польових експедицій, що діяли за програмами постчорнобильського вивчення району. Серед них М. Глушко, Р. Радович, Р. Сілецький, О. Сапеляк, К. Кутельмах, М. Гладкий, І. Несен та інші. За результатами експедицій видано три томи збірників наукових статей "Полісся України". Так само, за результатами вивчення карпатських етнографічних районів створено низку колективних праць "Бойківщина", "Гуцульщина", двотомовий збірник статей "Лемківщина" [47, с. 528].

Історіографію етнографічного дослідження Гуцульщини дослідив П. Арсенич [6; 7]. Вчений відзначив, що в кінці 1980-х рр. з'явилися монографії і статті про окремі види народного мистецтва українців карпатського регіону. Найбільш поширеному на Гуцульщині виду мистецтва різьбі по дереву та його відомим майстрам присвятили свої праці А. Будзан, В. Бабій, М. Бірюков, Т. Бушина, М. Грепиняк, Р. Захарчук-Чугай, М. Клапчук, O. Соломченко та ін. [7, с. 20].

Слід відзначити внесок у розвиток української етнографічної науки с. Павлюка [65; 66]. Науковець дослідив цілий ряд засадничих питань генезису традиційно-звичаєвого комплексу, співвіднесеності українського етнічного матеріалу у загальнослов'янському контексті.

P. Захарчук-Чугай, В. Яблонська розглянули наукову діяльність с. Павлюка [34; 74].

Історію традиційної культури Прикарпаття досліджував М. Паньків [67; 69; 70; 71]. О. Дрогобицька проаналізувала публікації етнографа, присвячені дослідженню побуту покутян і трансформації традиційної культури Прикарпаття, відзначила велику роль М. Паньківа в розбудові мережі музейних установ на території Івано-Франківської області [27]. Автор констатувала, що роки наполегливої праці на ниві етнографії та музеєзнавства не пройшли даремно. У1989 р. в Інституті фольклору та етнографії Білоруської АН (м. Мінськ) М. Паньків захистив кандидатську дисертацію на тему "Сім'я і сімейний побут на Покутті (друга половина ХІХ 70-ті роки ХХ ст.)" [27, с. 112].

Внесок у розвиток української етнографічної науки прикарпатським науковцем П. Арсеничем [1; 2; 4; 5; 8; 9] висвітлили В. Горовий, Б. Якимович, В. Біленчук, с. Гвоздевич, А. Данилюк [20; 81; 10; 12; 23].

Історію пастівництва в Українських Карпатах другої половини ХІХ середини ХХ ст. дослідив закарпатський етнолог М. Тиводар [75; 76]. М. Вегеш підкреслив, що на протязі 1960-90-х рр. М. Тиводар опублікував десятки праць, на сторінках яких піднімались ті чи інші важливі проблеми карпатського скотарства. Це, зокрема: "Весняні скотарські свята, обряди та вірування населення Українських Карпат (друга половина XIX середина 40-х років XX ст.)", "Господарство і матеріальна культура населення гірських районів Закарпаття", "Давній одяг карпатських пастухів", "Залишки великої сім'ї на Закарпатті", "Історичні та господарсько-культурні передумови формування традиційного скотарства в Українських Карпатах з найдавніших часів до початків їх колонізації на "волоському праві" [11, с. 302-303].

Етнічні процеси, історію західноукраїнських земель ХІХ-ХХ ст., писемні джерела історії України дослідив с. Макарчук [48; 49; 50; 51; 52; 53]. Наукові інтереси с. Макарчука розглянули Р. Сілецький, І. Закревська, В. Оліярник [73; 33; 60].

Етнографічну діяльність Л. Сухої (з 1944 року по 1971 рр. працювала науковим співробітником Державного музею етнографії та художніх промислів АН УРСР у м. Львові) розглянув с. Глистюк [16]. Автор вказав, що Л. Суха була автором наукових, науково-популярних праць і статей, колективних праць з питань українського народного і декоративно-ужиткового мистецтва. Її перу належать праці та публікації: "Художні металеві вироби українців Східних Карпат" (К., 1956 р.),"Народна писанка", "Нариси з історії українського народного декоративно-ужиткового мистецтва" (Львів, 1969),"Писанка. Хатні прикраси". Державний музей етнографії та художніх промислів (К., 1976),"Художня обробка металу" Гуцульщина (К., 1987) та ін. [16].

Наукову діяльність етнографа Г. Горинь дослідила О. Никорак [57; 58]. Автор відзначила, що любов до традиційної культури привела її 1972 р. до наукової установи Музею етнографії та художнього промислу АН УРСР (нині Інститут народознавства НАН України). Г. Горинь цікавили відомості про осередки шкіряних промислів, інформація про майстрів, їхні вироби, термінологічну лексику та виробничі взаємини. Результатом плідної та багатогранної дослідницької роботи стала дисертація на тему: "Шкіряні промисли України (друга половина XIX поч. XX ст.)", яку Г. Горинь успішно захистила в Мінську 1984 року. У цій праці дослідниця вперше ретельно дослідила історію, основні види шкіряних промислів України, технологічні процеси та знаряддя праці, їх функціональну суть, естетичну і художню цінність [57, с. 411].

Львівський етнограф А. Данилюк займається дослідженням пам'яток української народної архітектури та побуту, описав ряд своїх експедицій в західні області УРСР [24]. У 1986-1988 рр. наукові експедиції Музею народної архітектури та побуту у Львові виявили на Гуцульщині багато цікавих зразків народного будівництва і побуту минулого [24, с. 103]. А. Данилюк проаналізував діяльність етнографів І. Прокопіва, Г. Дем'яна. Науковий доробок А. Данилюка проаналізувала Л. Мірошніченко [54].

І. Гілевич описав дослідницьку діяльність народознавця М. Козакевича, котрий із 1944 р. розпочав свою діяльність в Етнографічному музеї (згодом Етнографічний музей Інституту суспільних наук Львівського філіалу АН УРСР) [14]. М. Козакевич дослідив традиційну архітектуру українців Волині і Полісся. Дисертаційна робота М. Козакевича була першою спробою комплексного дослідження розвитку селянського житла на Поліссі України у другій половині ХІХ 1950-их рр. ХХ століття. М. Козакевич провів класифікацію поселень, садиб і житла та з' ясував шляхи їхньої еволюції [14, с. 220]. Традиційну архітектуру українців М. Козакевич досліджував і в рамках підготовки "Атласу матеріальної культури українського народу" (колективна монографія над якою працював з 1948 р.) [14, с. 226].

Внесок у розвиток етнографічної науки в другій половині XX ст. зробили Г. Кожолянко та Я. Кожолянко [39; 40; 43; 41; 42]. Завдяки працям буковинських етнографів показано еволюцію основних елементів матеріальної культури, формування етнічного складу населення Північної Буковини, народну агротехніку, традиційне житло та народний костюм. Ю. Шестаков, У. Пирог висвітлили стан та напрями етнографічних досліджень Буковини у другій половині ХХ ст., діяльність Г. Кожолянка [79; 80]. Автори з'ясували що Г. Кожолянко охарактеризував типи жител історичних епох на основі археологічних та етнографічних матеріалів, завдяки його праці вперше у комплексі вивчено основні елементи й об'єкти матеріальної та духовної культури. Під час своїх експедицій Г. Кожолянко збирав матеріали про народне житло: "Народное жилище украинского населения Буковины конца XIX-нач. XX ст." (1982), "Декоративное оформление сельского жилища Северной Буковины I пол. XX ст." (1984), "Типи традиційного сільського житла Північної Буковини XIX I пол. XX століття" (1986) [80].

Етнографічну діяльність українського мистецтвознавця П. Жолтовсьвкого [28; 30; 31; 32] висвітлили В. Овсійчук, Є. Ковальчук, В. Яблонська, З. ЛильоОткович, М. Откович, М. Моздир, І. Тарасенко, О. Савчук [59; 37; 38; 62; 44; 61; 55; 45; 29]. П. Жолтовський переїхав до Львова у 1946 р., де він прожив решту свого життя. Працював у місцевому музеї художньої промисловості (пізніше Музей етнографії та художнього промислу АН УРСР), у Львівському інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського АН України. Його наукові інтереси були неподільно пов'язані з музейництвом, колекційно-експедиційною роботою. Етнографічне дослідження П. Жолтовським південно-східної частини Рівненщини проаналізував І. Гілевич [13]. Автор відзначив, що найбільший внесок у вивчення Полісся у 1944 на початку 1960-х рр. ХХ ст. зробили співробітники тогочасних провідних наукових установ УРСР відповідного профілю відділу етнографії ІМФЕ АН УРСР й Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР. У 1952 р. колектив Музею у рамках виконання планової теми "Етнографічне вивчення Українського Полісся" розпочав польові дослідження сучасної культури і побуту населення цього регіону. Перша експедиція у складі М. Козакевича та П. Жолтовського у 1952 р. відвідала Рокитнянський (села Глинне, Дроздин, Старе Село), Висоцький (села Озера, Шахи, Удрицьк), Сарненський (село Ремчиці) і Зарічнянський (села Залізниця, Кухотська Воля, Борове) райони Рівненської області [13, с. 122].

Таким чином, історіографічний аналіз показав, що після 1991 р. висвітлення розвитку української етнографічної науки другої половини ХХ ст. вступило в якісно новий етап Вітчизняними науковцями зроблено вагомий внесок у дослідження становища української етнографії західних областей УРСР. В цілому створено цілісне бачення функціонування етнографічної науки в тогочасній суспільно-політичній ситуації. Однак низка питань залишається малодослідженою, а саме: критичне осмислення та виділення спеціалізованої тематики по історичних періодах, структурований аналіз наукової спадщини українських етнографів другої половини 1940-х кінця 1980-х рр. ХХ століття.

Список використаних джерел

Арсенич П. Деякі риси сучасного гуцульського весілля / П. Арсенич // Матеріали другої Подільської історико-краєзнавчої конференції. Л., 1968. C. 190-192.

Арсенич П. Дослідник Гуцульщини: [про етнографа Шухевича] / П. Арсенич // Народна творчість та етнографія. 1970. № 5. C. 58-61.

Арсенич П. Дослідники та краєзнавці Гуцульщини: довідник / П. Арсенич, І. Пелипейко. Косів : Писаний Камінь, 2002. 280 с.

Арсенич П. Етнографічна діяльність на Гуцульщині народних учителів на початку XX століття / П. Арсенич // Культура та побут населення Українських Карпат. Ужгород, 1972. C. 210212.

Арсенич П. З фольклорно-етнографічної діяльності І. Я. Франка на Гуцульшині / П. Арсенич // Народна творчість та етнографія. 1981. № 4. C. 46-51.

Арсенич П. Історико-етнографічне вивчення Гуцульщини в 30-80-х роках ХІХ ст. / П. Арсенич // Історіографічні дослідження в Українській РСР. К., 1972. Вип. 5. C. 106-114.

Арсенич П. І. Історіографія етнографічного дослідження Гуцульщини / П. І. Арсенич // Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження / [відп. ред. Ю. Г. Гошко]. К. : Наукова думка, 1987. C. 10-22.

Арсенич П. Народне мистецтво Гуцульщини у збірках музеїв України / П. Арсенич // Тези доповідей науково-практичної конференції "Реставрація, консервація, атрибуція пам'яток мистецтва на Україні". Кам'янець-Подільський, 1989. C. 96-97.

Арсенич П. Свята на Косівщині / П. Арсенич // Народна творчість та етнографія. 1967. № 6. C. 52.

Біленчук В. Дослідник Гуцульщини: [до 65-річчя від дня народж. та 40-літньої праці історика і культур.-громад. діяча Петра Арсенича] / В. Біленчук, В. Гаюк // Гуцулія [Чикаго]. 2000. Ч. 123-126. C. 29-31.

Вегеш М. М. Історичні дослідження: Українська історична наука в портретах XIX-XX ст. / М. М. Вегеш. Ужгород, 2001. Т. VI. 425 с.

Гвоздевич с. Невтомний трудівник на ниві українознавства / с. Гвоздевич // Народознавчі Зошити. 2004. № 1-2. - 215-216.

Гілевич І. Експедиційне дослідження Полісся в повоєнний період (1944 поч. 1960-х рр.) / І. Гілевич // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету : зб. наук. праць. 2008. Вип. 9. C. 116-128.

Гілевич І. Мустафа Козакевич дослідник традиційної архітектури українців Полісся та Волині / І. Гілевич // Народознавчі зошити. Науковий журнал. Львів, 2008. Ч. 3-4. -C. 215-227.

Гілевич І. Українська етнографічна наука у першому повоєнному десятилітті та польові дослідження Полісся / І. Гілевич // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія історична. 2008. Вип. 43. C. 34-53.

Глистюк с. Пам'яті Любові Сухої / с. Глистюк // Жовтень. 1989. № 3 (533). C. 134.

Глушко М. Етнографічне районування України: стан, проблеми, завдання (за матеріалами наукових досліджень другої половини ХХ початку ХХІ століть) / М. Глушко // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія історична. 2009. Вип. 44. C. 179-214.

Глушко М. Історико-етнографічна Волинь: локалізація, межі: За матеріалами наукових досліджень другої половини XX початку XXI ст. / М. Глушко // Українська історична наука на шляху творчого поступу. В 3 т. / (3-й Міжнар. наук. конгрес укр. істориків, 17-19 травня 2006 р.). Луцьк, 2007. Т. 1. : Доповіді та повідомлення. C. 111-119.

Глушко М. Історико-етнографічне районування Галичини: сучасний стан / М. Глушко // Карпати. Людина. Етнос. Цивілізація. 2009. № 1. C. 8-17.

Горовий В. Дослідницькі здобутки етнографа і краєзнавця Прикарпаття (П. І. Арсенич) / В. Горовий // Народна творчість та етнографія. 2004. № 1-2. C. 64-65.

Гошко Ю. Г. Историография этнографического исследования Украинских Карпат / Ю. Г. Гошко // Украинские Карпаты. Культура / [Болтарович З. Е., Голубец О. М., Гошко Ю. Г. и др.]. Киев : Наук. думка, 1989. C. 17-20.

Гошко Ю. Г. Некоторые вопросы современного этнографического исследования украинского населения Карпат / Ю. Г. Гошко, Р. Ф. Кирчив // ТД ОИ ИЭ. М., 1974. C. 14-16.

Данилюк А. Слово про побратима: [до 70-річчя від дня народження П. Арсенича] / А. Данилюк // Берегиня. 2004. № 1. C. 90-92.

Данилюк А. Шляхами України. Етнографічний нарис / А. Данилюк. Львів : Світ, 2003. 256 с.

Дмитрук І. Ф. Гуцульщина в етнографічних дослідженнях кінця ХІХ початку ХХІ ст. : автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.05 "Етнологія" / І. Ф. Дмитрук. Івано-Франківськ, 2009. 24 с.

Дмитрук І. Звичаї та вірування гуцулів в українській етнографічній науці другої половини ХІХ-ХХ ст. / І. Дмитрук // Галичина. Всеукраїнський науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. Івано-Франківськ, 2006/2007. № 12-13. C. 430-437.

Дрогобицька О. На сторожі традиційної культури Прикарпаття (до 70-річчя від дня народження Михайла Паньківа) / О. Дрогобицька // Народна творчість та етнографія. 2010. № 4. C. 110-115.

Жолтовський П. М. Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва / П. М. Жолтовський. К., 1969. 190 с.

Жолтовський Павло. Вибрані праці : у 3 т. / Павло Жолтовський ; голова ред. кол. О. О. Савчук. Харків : Видавець Савчук О., 2013. Харків, 2013. Т. 1: Umbra vitae: Спогади. Листування. Додатки. 608 с.

Жолтовський П. М. Орнаментація народних металевих виробів Гуцульщини / П. М. Жолтовський // Народна творчість та етнографія. 1966. Книга друга. Квітень-червень. C. 75-92.

Жолтовський П. М. Український живопис ХУЛХУІІІ століть / П. М. Жолтовський. К. : Наукова думка, 1978. 327 с.

Жолтовський П. Художнє життя на Україні в XVIXVIII ст. : монографія / [ред. : Запаско Я. П. ; АН УРСР, Музей етнографії та худ. промислу] / П. Жолтовський, Я. Запаско. К. : Наукова думка, 1983. 178 с.

Закревська І. Історик Степан Макарчук / І. Закревська, О. Пащук // Гощанське Погориння: давнина і сучасність. Рівне, 2002. -C. 114-116.

Захарчук-Чугай Р. Степан Павлюк і питання дослідження народного декоративного мистецтва / Р. Захарчук-Чугай // Українська культура: з нових досліджень. Збірник наук. статей на пошану Степана Петровича Павлюка з нагоди його 60-ліття. Л., 2007. C. 30-34.

Кирчів Р. Ф. Етнографічне дослідження Бойківщини / Р. Ф. Кирчів. Київ : Наук. думка, 1978. 173 с.

Кирчів Р. Становлення і розвиток української етнографії / Р. Кирчів, О. Франко // Етнографія України : навч. посібн. / [за ред. проф. с. А. Макарчука]. вид. 2-ге, перероб. і допов. Львів : Світ, 2004. C. 3-31.

Ковальчук Є. Музейні експедиції Павла Жолтовського по Волині / Є. Ковальчук // "Минуле майбутньому". Роль польського і українського музейництва в збереженні і документуванні культурної спадщини пограниччя. Матеріали конференції / [Наук. ред. П. Кондратюк]. Zamosc 2006/2007. Т. ІУ. C. 253-260.

Ковальчук Є. Павло Жолтовський і експедиції Волинського краєзнавчого музею / Є. Ковальчук // Народознавчі зошити. Л., 1995. Зошит 5 (вересень-жовтень). C. 273-274.

Кожолянко Г. Етнографія Буковини. Проблеми, методи, методологія / Г. Кожолянко // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології : зб. наук. праць. Чернівці, 2000. Т. 2. C. 100-111.

Кожолянко Г. К., Кожолянко Я. І. Зміни в матеріальній культурі сільського населення Радянської Буковини (40-80-і рр. XX ст.) / Чернівец. держ. ун-т. / Г. К. Кожолянко, Я. І. Кожолянко. Чернівці, 1988. 121 с.

Кожолянко Я. И. Народная одежда населения Северной Буковины (вторая половина XIX -40-е гг. XX вв.) : автореф. дисс. ... канд. ист. наук / АН БССР. Ин-т искусствоведения, этнографии и фольклора / Я. И. Кожолянко. Минск, 1988. 21 с.

Кожолянко Я. И. Проблема складывания этнической группы украинцев-гуцулов Карпатской зоны Северной Буковины / Я. И. Кожолянко // Этнические и этнографические группы в СССР и их роль в современных этнокультурных процессах. Уфа, 1989. C. 49-51.

Кожолянко Г. К. Типи планування традиційного селянського житла українців Північної Буковини / Г. К. Кожолянко // Народна творчість та етнографія. 1989. № 3. C. 20-25.

Лильо-Откович З. Спогади про Павла Жолтовського / З. Лильо-Откович // Бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Львів, 2008. № 1 (10). C. 230-231.

Листування Павла Жолтовського / [Упоряд. Інна Тарасенко]. Київ, 2012. 186 с.

Макарчук с. Етнографічне дослідження побуту робітників України в 50-60 рр. ХХ ст. / с. Макарчук // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2012. Вип. 47. C. 17-29.

Макарчук С. А. Етнографічні райони України: до історіографії дослідження / С. А. Макарчук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 21/2012. C. 525534.

Макарчук С. А. Этносоциальное развитие и национальные отношения на западноукраинских землях в период империализма / С. А. Макарчук. Львов, 1983. 256 с.

Макарчук С. А. Нові риси в побуті робітників Прикарпаття / С. А. Макарчук // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. Київ, 1962. Вип. УІІ-УШ. C. 3-20.

Макарчук С. А. Рабочая семья на украинском Прикарпатье / С. А. Макарчук // Этнографическое изучение быта рабочих. М., 1968. C. 79-95.

Макарчук С. А. Соціально-економічне становище робітничого класу Прикарпаття в 20-х-30-х роках ХХ ст. / С. А. Макарчук // Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 1974. Вип. 10. C. 79-91.

Макарчук С. А. Формирование культурно-бытовых традиций западноукраинского рабочего класса при капитализме / С. А. Макарчук, Ю. Г. Гошко // Материалы сессии АН СССР, новейшие исследования 1964 г. Тезисы докладов. Баку, 1965. C. 221-223.

Макарчук С. А. Шлюб і весілля робітників Прикарпаття / С. А. Макарчук // НТЕ. 1962. № 3. C. 96-102.

Мірошниченко Л. А. Г. Данилюк дослідник народного будівництва Волині / Л. Мірошниченко // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура шлях до себе : матеріали Волин. обл. наук.-етнограф. конф. Луцьк, 2003. Вип. 11. C. 50-52.

Моздир М. До портрету Павла Жолтовського / М. Моздир // Бюлетень Львівського філіалу Національного науководослідного реставраційного центру України. Львів, 2008. № 1 (10). C. 232-235.

Моздир М. І. У пошуках матеріалів традиційної культури / М. І. Моздир, С. П. Павлюк, Г. Й. Горинь // Народна творчість та етнографія. 1987. № 2. C. 67-70.

Никорак О. Високе покликання вченої Ганни Горинь / О. Никорак // Народознавчі зошити. 2008. № 3-4. C. 409421.

Никорак О. Світлій пам'яті вченого-етнолога сучасності Ганни Горинь / О. Никорак // Народна творчість та етнографія. 2007. № 3. C. 112-115.

Овсійчук В. Павло Жолтовський як дослідник українського іконопису XVII-XVIII ст. / В. Овсійчук // Народознавчі зошити. 1995. № 5. C. 268-270.

Оліярник В. Заслужені професори-історики Львівського національного університету ім. Івана Франка: Костянтин Кондратюк, Микола Крикун, Степан Макарчук / В. Оліярник // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / [за заг. ред. проф. І. С. Зуляка]. Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. Вип. 3. C. 178-188.

Откович М. Незабутній / М. Откович // Бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Львів, 2008. № 1 (10). C. 231-232.

Павло Миколайович Жолтовський: Бібліографічний покажчик / [уклад. В. М. Яблонська ; Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського, Львівське відділення]. Львів, 1984. 27 с.

Павлюк С. Вимогливий науковий перегляд етнологічної теоретичної спадщини радянської епохи / С. Павлюк // Українська культура: з нових досліджень. Збірник наук. статей на пошану Степана Петровича Павлюка з нагоди його 60-ліття. Львів, 2007. C. 44-60.

Павлюк С. Етнографічна наука в Україні: стан і перспективи / С. Павлюк // Матеріали до української етнології : матер. конфер., наук. та польов. етнолог. досліджень / [Г. Скрипник відп. ред.]. К. : ІМФЕ НАН України, 1995. Вип. 1 (4). C. 15-20.

Павлюк С. П. Етнографічні аспекти традиційної технології обробітку ґрунту на Україні / С. П. Павлюк // Народна творчість та етнографія. 1989. № 6. C. 26.

Павлюк С. П. Народна агротехніка українців Карпат другої половини ХІХ початку ХХ ст. / С. П. Павлюк. К. : Наук. думка, 1986. 172 с.

Паньків М. І. Деякі форми сусідської та родинної взаємодопомоги [на Покутті в ХіХ ст.] / М. І. Паньків // Народна творчість та етнографія. 1987. № 3. C. 50-52.

Паньків М. З історії етнографічних досліджень краю / М. Паньків // Галицька земля: історія та сучасність. ІваноФранківськ, 1998. C. 72-77.

Паньків М. Зміни в структурі сім'ї на Покутті в роки окупації фашистською Німеччиною 1941-1944 рр. / М. Паньків // Методичні рекомендації на допомогу краєзнавцям. ІваноФранківськ, 1985. C. 9-11.

Паньків М. І. Одна з форм родини на Покутті: етногр. нарис / М. І. Паньків // Народна творчість та етнографія. 1985. № 5. C. 62-64.

Паньків М. Покуття. Етнографічний нарис / М. Паньків // Жовтень. 1987. № 2. C. 102-105.

Попов Б. В. Історичні форми етнічної самосвідомості і соціально-педагогічний потенціал етнографії / Б. В. Попов // Народна творчість те етнографія. 1987. № 2. C. 5-11.

Сілезький Р. Бібліографія праць Степана Макарчука / Р. Сілезький // Вісник Львівського університету. Серія історична. 1999. Вип. 34. C. 21-34.

Степан Петрович Павлюк (до 50-річчя від дня народження): Бібліографічний покажчик / [уклад. В. М. Яблонська ; вступ. ст. Р. Кирчів ; наук. ред. Р. М. Яцків ; Інститут народознавства НАН України]. Львів, 1998. 22 с.

Тиводар М. П. Народные традиции в полонинском пастушестве украинцев Раховщины / М. П. Тиводар // Карпатский сборник. М., 1972. Вып. 1. C. 20-27.

Тиводар М. П. Особливості пастівництва у населення західних районів Закарпаття у XVIII першій половині XX ст. / М. П. Тиводар // Культура и быт населения украинских Карпат. Ужгород, 1972. C. 14-15.

Тиводар М. П. Проблеми етнографії Закарпаття в працях радянських дослідників / М. П. Тиводар // Закарпаття: минуле і сучасне. Збірник / [відп. ред. М. В. Троян, рец. В. І. Худанич]. Ужгород : УжДУ, 1986 C. 210-217.

Федака П. До історіографії етнографічного вивчення народного будівництва Закарпаття / П. Федака // Матеріали до української етнології. Збірник наукових праць. К., 2008. Вип.7 (10). C. 124-133.

Шестаков Ю. Етнографічні дослідження Буковини 60-х початку 90-х р. ХХ ст. / Ю. Шестаков, У. Пирог // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології : збірник наукових праць / Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, кафедра етнології, античної та середньовічної історії ЧНУ. Чернівці : Прут, 2003. Т. 1 (15). C. 213-221.

Шестаков Ю. Г. К. Кожолянко дослідник етнографії Буковини / Ю. Шестаков, У. Пирог // Буковинський історикоетногр. вісник. 2003. Вип. 5. C. 166-170.

Якимович Б. Син карпатського краю / Б. Якимович // Дзвін. 1994. № 5. C. 158-159.

Размещено на Allbest.ru