Етнографічні музеї як популярні туристично-краєзнавчі дестинації в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

Етнографічні музеї як популярні туристично-краєзнавчі дестинації в Україні

Стецюк Оксана Василівна

доцент кафедри географії України

Склярська Оксана Ігорівна

доцент кафедри географії України



Анотація

музейний народний одяг туристичний

У статті розглянуто особливості функціонування музейних закладів в Україні, значну частину фондів яких становлять твори декоративно-прикладного мистецтва, зокрема, збірки традиційного народного одягу.

Велика кількість експонатів з історії, етнографії і культури зберігається у обласних краєзнавчих музеях. У м. Києві діють Національний музей народної архітектури та побуту України та Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», які володіють найбільшими колекціями декоративно-ужиткових творів.

Зважаючи на значну концентрацію музейних закладів у відомих туристичних центрах, дедалі більшу зацікавленість викликають невеликі поселення, де місцеві колекціонери на основі приватних колекцій створюють хати-музеї, кімнати-музеї, садиби-музеї, музеї при готельно-ресторанних комплексах тощо.

Багата культурна спадщина та музейні заклади створюють сприятливі умови для туристичного бізнесу, зокрема культурно-пізнавального туризму, а також активізації народних промислів, створенню туристичних кластерів та зростанню зайнятості місцевого населення.

Крім державних та комунальних музейних закладів, активну діяльність щодо збереження національної культурної спадщини здійснюють приватні музеї, де поруч з одягом, виставляється вишивка, прикраси, домашнє начиння, знаряддя праці, церковно-обрядові речі, твори іконопису, музичні інструменти, давні світлини та документи. У цих закладах проводяться різноманітні майстер-класи, фотосесії із вбиранням у традиційний народний одяг тощо.

Розглянуто етнографічні музеї у гірських місцевостях Карпатського регіону, адже унікальні пам'ятки історії та культури, наявність розвиненої мережі закладів гостинності, численні туристичні шляхи та екостежки, сприяють розвитку культурно-пізнавального туризму рекреаційних територій та зростанню інтересу відвідувачів до традиційних ремесл та створення народного одягу.

Схарактеризовано основні музейні об'єкти, які включають туроператори у програми туристично-екскурсійних подорожей для різних категорій відвідувачів, адже музейні заклади відіграють важливу роль у збереженні української культурної спадщини та становленні національної ідентичності. Важлива роль віртуальних етномузеїв є у культурній дипломатії та розвитку бренд-туризму міст та регіонів України.

Підкреслено важливість збереження культурної спадщини у контексті військових дій в регіонах та на тимчасово окупованих територіях України.

Ключові слова: музейні заклади, культурна спадщина, традиційний народний одяг, старожитності, вишиті сорочки, чоловічий одяг, жіночий одяг, музейні колекції, віртуальні музеї, музейна аудиторія, твори декоративно-прикладного мистецтва.



Stetsyuk Oksana Vasylivna PhD, Associate Professor of the Department of Geography of Ukraine, Ivan Franko National University of Lviv Lviv

Skliarska Oksana Igorivna PhD in Geography, Associate Professor of the Department of Geography of Ukraine, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

Ethnographic museums as popular tourist and local history destinations in Ukraine

Abstract

The article examines the peculiarities of functioning of museum institutions in Ukraine, works of decorative and applied art, in particular, collections of traditional folk costumes are a significant part of their funds.

A large number of exhibits related to history, ethnography and culture are kept in regional local history museums. The National Museum of Folk Architecture and Life of Ukraine and the National Center of Folk Culture "Museum of Ivan Honchar" operate in Kyiv, these two museums have the largest collections of decorative and utilitarian works.

Considering the significant concentration of museum institutions in well-known tourist centers, small settlements where local collectors create house-museums, room-museums, homestead-museums, museums at hotel- restaurant complexes, etc., on the basis of private collections, are attracting more and more interest.

Due to the significant concentration of museum institutions in well- known tourist centers, more interest is increasingly drawn to small settlements, where local collectors has been creating house-museums, room- museums, estate-museums, museums at hotel and restaurant complexes, and so on, based on private collections.

The rich cultural heritage and museum facilities create favorable conditions for the tourist business, in particular cultural and educational tourism, as well as the activation of folk crafts, the creation of tourist clusters and the growth of employment of the local population.

In addition to state and municipal museum institutions, private museums play an active role in preserving the national cultural heritage, where alongside clothing, embroidery, jewelry, household items, work tools, church ceremonial objects, icon paintings, musical instruments, ancient photographs, and documents are exhibited. Various workshops, photo sessions featuring traditional folk clothing, and other events are held in these establishments.

Ethnographic museums in the mountainous areas of the Carpathian region are also considered. The unique historical and cultural landmarks, the presence of a developed network of hospitality establishments, numerous tourist routes and eco-trails contribute to the development of cultural and educational tourism in recreational areas and the growth of visitors' interest in traditional crafts and the creation of folk clothing.

The main museum objects included in the programs of tourist excursions by tour operators for various categories of visitors are characterized, as museum institutions play an important role in preserving Ukrainian cultural heritage and shaping national identity. The significant role of virtual ethnographic museums in cultural diplomacy and the development of brand tourism for cities and regions of Ukraine is emphasized.

The importance of preserving cultural heritage in the context of military operations in the regions and temporarily occupied territories of Ukraine is emphasized.

Keywords: museums, cultural heritage, traditional folk clothing, antiquities, embroidered shirts, men's clothing, women's clothing, museum collections, virtual museums, museum audience, works of decorative and applied art.



Постановка проблеми

Музейні заклади є важливими науково- дослідними та науково-освітніми організаціями для збереження та популяризації культурної і природної спадщини людства. Зокрема, важлива їх роль цих інституцій у вивченні та захисті матеріальних пам'яток національної культурної спадщини.

У глобальному цивілізаційному просторі, де панує уніфікація та космополітизм, досить часто відбувається спрощення традиційних укладів населення багатьох країн, зокрема, це стосується і зникнення відмінностей в одязі мешканців різних культур.

Формування української національної культури, в тому числі культури вбрання, відбувалося впродовж багатьох століть під впливом різноманітних етнополітичних та етнокультурних чинників. Традиційний костюм українців відображав приналежність людини до певної верстви суспільства, символізуючи етнічні, регіональні та соціальні ознаки, мав досить складну семантику [15].

У сьогоденні носіння речей із національною символікою чи одягання вишиванок є звичним атрибутом нашого суспільства, особливо у святкові дні, популярним трендом у моді або ж виявом патріотизму. Активну діяльність ведуть підприємства із пошиття осучасненого вишитого одягу, а популярні дизайнери та модельєри (Роксолана Богуцька, Віта Кім, Юлія Магдич, Роксоляна Шимчук, Любов Чернікова, Оксана Сокол та інші) пропагують український одяг на внутрішньому та міжнародному ринках. Різноманітні творчі майстерні виготовляють різноманітні прикраси та елементи народного українського одягу.

Окрім того, великої популярності набуло колекціонування автентичних вишитих сорочок та інших видів народного одягу, на базі яких створюються приватні музеї. На основі унікальних збірок видаються мистецькі фотоальбоми та альманахи. Відвідування різнопрофільних музеїв, де можна ознайомитися із національною культурною спадщиною, включено у програми багатьох туристичних підприємств.

Саме тому метою нашої статті є окреслити географію та напрями діяльності етнографічних музеїв різних форм власності, насамперед приватних, які є популярними для туристів і часто включаються у туристичні маршрути нашим краєм.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми розвитку музейного та екскурсійного туризму в Україні досліджувало багато вчених. О. Любіцева, Т.І. Шпарага (2021) розглянули актуальні питання розвитку та становлення музейного туризму [7]. У праці В. Антоненка та В. Хуткого (2021) висвітлено досвід реалізації культурно-просвітницьких музейних проєктів в сучасному культурному просторі туристичних дестинацій [1]. М. Білецький та Л. Котик (2020) проаналізували розвиток екскурсійного туризму в Україні, виокремили найпопулярніші об'єкти екскурсійного туризму туристично-рекреаційних районів України [24]. Г. Балабанов (2018) розкрив тенденції та проблеми функціонування українських музеїв, акцентувавши увагу на важливій їх ролі у популяризації культурної спадщини Україні. Часто джерелами найновіших даних слугують соціальні джерела та офіційні сайти музейних закладів [8-14].

Враховуючи активні військові дії в Україні, важливим є збереження колекцій українських музеїв різних форм власності, котрі можуть зазнати значних втрат, тому Міністерство культури та інформаційної політики України та музейні заклади співпрацюють з багатьма вітчизняними та іноземними організаціями для збереження культурної спадщини України.



Виклад основного матеріалу

Україна завжди славилася своїм декоративно-прикладним мистецтвом: народною вишивкою та одягом, виробами ткацтва, кераміки, скла, різьби по дереву тощо. Надзвичайно важливим є зберегти для майбутніх поколінь автентичні зразки народного одягу та кращі твори інших видів народного мистецтва майстрів із різних регіонів України, розмаїття технік пошиття та орнаментів вишивок, оригінальність кольорів. Все це є традиційними знання та навичками, технологічними прийомами, що передавалися з покоління в покоління.

До національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України включено технологію виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області (у 2018 р.), Борщівську народну вишивку (у 2020 р.); технологію створення клембівської сорочки «з квіткою» (у 2020 р.), традицію і технологію вишивки жіночої сорочки на Гадяччині (у 2023 р.). Без сумніву, що цей перелік технік, пов'язаних з традиційними ремеслами та створенням народного традиційного одягу, буде зростати, адже багато місцевостей України володіє неповторною своєрідністю та високою культурою виконання творів матеріальної культури.

Частіше всього саме історичні (загальноісторичні, етнографічні, історії релігії, історико-побутові) та комплексні (краєзнавчі) музеї виконують функції збереження та популяризації як матеріальної, так і нематеріальної культурної спадщини.

Одними із найдавніших та найбагатших за фондами є Національний музей народної архітектури та побуту України (м. Київ), Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» (м. Київ); Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», на території якого діє Музей українського народного одягу Середнього Придніпров'я (м. Переяслав, Київська обл.); Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського (м. Коломия, Івано-Франківська обл.), Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького (м. Львів), Закарпатський музей народної архітектури та побуту (м. Ужгород), Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття (с. Крилос, Івано-Франківська обл.) та ін. Давню історію має Музей народної архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького, в якому відзначається унікальністю фондова група «Одяг та тканина».

Багатими збірками традиційного народного одягу володіють обласні краєзнавчі музеї. У Рівненському краєзнавчому музеї у відділі етнографії представлені комплекси народного одягу ХІХ - 30-х рр. ХХ ст., значну увагу приділено збереженню основних елементів вбрання, зокрема сорочок.

Вінницький обласний краєзнавчий музей має велике зібрання матеріалів і документів з історії, етнографії і культури Східного Поділля. Тут пропонується тематична екскурсія «З бабусиної скрині» та можна дізнатися багато цікавого про розмаїття матеріалу, фактури, крою, ткацтва і вишивки традиційного вбрання українців Східного Поділля.

У Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї створено експозицію-виставку - етнографічну світлицю «У звичаях й традиціях народу ти душу свого краю пізнавай!», де відвідувачі побачать колекцію традиційних, вишитих різними техніками, жіночих та чоловічих сорочок, поясного та верхнього одягу, головних уборів та прикрас тощо. Широку тематику лекцій по етнографії та фольклору для дітей та дорослих пропонує Житомирський обласний краєзнавчий музей, тут діє постійна експозиція «Традиційне ткацтво та вишивка Житомирщини кін. ХІХ-ХХ ст.».

Тернопільський обласний краєзнавчий музей має численні колекції декоративно-ужиткового мистецтва. Це народний одяг, вишивка, художня тканина, вироби кераміки, художня обробка шкіри і дерева. Є унікальні зразки народного одягу (зокрема борщівські жіночі сорочки) та велика колекція вишиваних рушників з різних етнографічних країв.

Окрім традиційних різнопрофільних державних, комунальних і відомчих музейних закладів, активну і послідовну роботу щодо збереження творів декоративно-прикладного мистецтва проводять приватні музеї.

Приватні власники, як правило, здійснюють ефективну музейну комунікацію з суб'єктами туристичної діяльності для залучення широкого кола відвідувачів. Проводять різноманітні майстер-класи, фотосесії із вбиранням у традиційний народний одяг тощо.

У таких приватних музеях часто, окрім одягу, експонуються вишивка, прикраси, домашнє начиння, знаряддя праці, церковно- обрядові речі, твори іконопису, музичні інструменти, давні світлини та документи.

Слід зауважити, що в етнографічно-туристичних комплексах, які часто використовують у вжитку твори декоративно-прикладного мистецтва, елементи народного одягу також використовують для декорування інтер'єрів, поруч із давніми колекційними унікальними речами, пропонують на продаж різноманітні сучасні вишиванки та репліки автентичних виробів, сувенірну продукцію та ін.

Якщо аналізувати чисельність та діяльність приватних музеїв етнографічного напряму (зокрема кількість відвідувачів чи фінансові показники), то офіційні дані такі відсутні, а питання продажу (в т.ч. за кордон) та купівлі, збереження автентичних творів декоративно-ужиткового мистецтва не є законодавчо врегульовано, що створює ряд проблем щодо належного збереження пам'яток старовини і мистецтва.

Великим державним краєзнавчим музеям притаманна територіальна концентрація у значних за людністю поселеннях, переважно обласних та районних центрах. Що ж стосується приватних музеїв, то досить часто вони знаходяться у невеликих туристично-рекреаційних центрах, або ж в селах, і є певними промоутерами даної місцевості завдяки унікальності, автентичності та культурної цінності музейних предметів і колекцій, що знаходяться у власності відомих колекціонерів.

Відомі колекціонери та дослідники українського строю створюють та продають сучасні копії давніх костюмів або ж спеціалізуються на відтворенні точних реплік давніх елементів одягу, здійснюють проведення майстер-класів із пошиття одягу, публікують авторські каталоги, ведуть просвітницьку роботу по збереженню унікальних мистецьких творів. Зокрема, на громадське обговорення у різноманітних соціальних мережах часто виноситься етичність носіння давніх речей, що приводить до зношення та знищення одягу, а також втрату їх географічної прив'язки до певної території внаслідок численних продажів-купівель.

Варто згадати про Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» у м. Києві, який пройшов шлях від приватної колекції старожитностей художника Івана Гончара до музею зі статусом національного [20]. Цей культурних осередок зберігає та примножує традиційну народну культуру та створює численні проекти щодо популяризації українського народного вбрання. Збірка музею налічує понад 27 тис. музейних предметів, в тому числі вражаюча колекція одягу. На сайті Центру є схеми вишивок та кроїв для бажаючих самостійно відтворити чоловічу, жіночу, дитячу вишиту сорочку чи рушник з різних регіонів України, а також он-лайн курс для дітей та дорослих «Знай свою Україну» та багато іншої цікавої інформації.

У грудні 2016 року у Львові відкрили, як писала преса, перший у країні Музей автентичного українського одягу, де колекціонерка та дизайнерка Роксоляна Шимчук представила кілька тисяч експонатів стародавнього національного одягу з усієї України [19].

На даний час майстриня займається виготовленням авторських прикрас та реплік сорочок та аксесуарів у власній етногалереї. Також планується відкриття постійної експозиції жіночого та чоловічого одягу кінця ХIХ - початку ХХ ст.

Найбільше ориґінальних приватних музейних закладів та музейних колекцій є на Прикарпатті: хати-музеї, кімнати-музеї, садиби-музеї, музеї при готельно-ресторанних комплексах тощо.

Значною популярністю користується приватна збірка гуцульських старожитностей Богдана Петричука (с. Бабин Косівського району Івано-Франківської обл.). Відомий майстер та колекціонер має велику колекцію народного одягу, а також прикрас, посуду, ікон, фотографій та інших творів мистецтва, проводить майстер-класи, займається відтворенням старовинного одягу. Сам господар не вважає свою колекцію музеєм, називає її "старовітчина". Унікальні речі із збірки майстра часто виставляються на виставках в різних музеях України. Унікальні речі (за приблизними оцінками понад 2 тис. екземплярів), що зберігаються у власній оселі колекціонера, відкриті для огляду відвідувачів [23].

У місті Косів знаходиться приватний музей гуцульського мистецтва родини Корнелюків (створений у 2006 р.), у якому представлена колекція народного одягу та різних видів народних промислів майстрів чотирьох поколінь родини Корнелюків (понад 5 тис.експонатів) [16].

Засновником музею у Фитькові (Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл.) є місцевий парох о. Микола Григорук. Візитівкою даного музею є бойківські вишиті сорочки, їх тут нараховується більше 300 одиниць, є також старовинні годинники, праски, музичні інструменти та посуд [9].

У селищі Верховина Івано-Франківської області із 2000 року діє Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів імені Романа Кумлика. Окрім величезної колекції музичних інструментів, предметів побуту та знарядь праці, тут зберігаються унікальні давні зразки гуцульського одягу [12].

Грушівський краєзнавчий музей “Сріберна земля” (с. Грушево Тячівського району Закарпатська обл.) створено у 1994 році завдяки Василю Тегзі. Музей відомий різноманітними експонатами: традиційним народним одягом, рушниками, різноманітним ткацьким приладдям, керамічним посудом, римськими монетами тощо [6].

З 2003 р. у селі Бережниця Івано-Франківської діє історико-краєзнавчий музей родини Зайчикових, де окрім церковно-обрядових речей, музичних інструментів, предметів домашнього побуту та праці, давніх документів та фотографій, зберігається чимала колекція народного одягу [14].

У 2023 р. у Хотині Чернівецької області при бібліотеці відкрили світлицю «Бессарабський колорит», де зберігаються ужиткові речі, а також приватна колекція традиційного народного одягу Юрія Марка, який зараз захищає Україну у лавах ЗСУ [8].

Музей народної творчості Михайла Струтинського заснований на базі приватної колекції традиційного одягу, яку зібрав місцевий музикант Михайло Струтинський, знаходиться у Косівській дитячій школі мистецтв (м. Косів Івано-Франківської обл.). Окрім народного одягу, в музеї широко представлені роботи майстрів Гуцульщини, Покуття, Поділля та Буковини [13].

Музей Галєрія гуцульських традицій та обрядів (м. Верховина, Івано-Франківської області) знайомить відвідувачів з гуцульськими традиціями та обрядами за горнятком гарбати з кукуцами, проводить різноманітні екскурсії та майстер-класи гуцульської кухні, приготування страв на печі, одягання в гуцульську вбирю, фотографування. Господиня музею Павла Рашковська має чималу колекцію народного одягу та предметів побуту [11].

У 2023 р. в Косові відкрився приватний музей «Дєдик» родини Радиш, який включає три головні розділи: етнографія (речі побуту, народний одяг), література (світлиця-кабінет письменника Богдана Радиша) і прикладне мистецтво (кімната-майстерня різьби по дереву) [25].

У 2020 році у м. Радивилів Рівненської області на місці занедбаного промислового підприємства відкрився Етнопарк «Ладомирія», який включає скансен, ткацьку майстерню, музей автентичного одягу, простір для проведення майстер-класів, акваферму та аустрерію-ресторан. Тут можна придбати сувенірну вироби, фермерські продукти, книги, репліки давнього народного вбрання, замовити екскурсію етнопарком. Компанія активно налагоджує співпрацю з підприємцями та дизайнерами, які інтегрують етнічну складову у свій продукт. У виставковій залі музею представлено давні традиційні костюми українців Волині XIX-XX століття [21].

Етнолабораторія "Баба Єлька" (створена командою ГО “Баба Єлька”) запрацювала у Кропивницькому в квітні 2021 р. Тут зібрано більше тисячі речей з міст та сіл Кіровоградської області, які представляють самобутню культуру центральної України: предмети праці та побуту, прикраси, одяг і взуття, воскові вінки, рушники, скрині і мисники, старовинні фото тощо. Працівники Етнолабораторії проводять екскурсії, влаштовують майстер-класи з традиційних видів мистецтва. У вересні 2023 р. Державне агентство розвитку туризму України включило Етнолабораторію у список «Туристичних магнітів України» [4].

У 2023 р. на базі реконструйованої будівлі колишнього килимового цеху Виробничо-художнього об'єднання «Гуцульщина» за ініціативи Туристичної асоціації «Гуцулія» відкрито Мультифункціональний культурно-креативний хаб «Центр карпатської культури» (ЦКК) у м. Косові. Даний культурний простір у першу чергу має стати базою для розвитку автентичних ремесел: різьби, кераміки, ткацтва, художньої обробки шкіри, мосяжництва, вишивки, писанкарства. Тут проводяться виставки та майстеркласи, працює ткацьке ательє Vandra Rugs, що виготовляє килими ручної роботи, керамічна майстерня Сергія Дутка [18]. Регіональний музей етнографії сіл пониззя ріки Тереблі в селі Буштино відкритий у 2001 р. Наталією і Володимиром Топех. Колекція музею знайомить із традиційними народними художніми промислами, які поширені в краї. В колекції музею широко представлений чоловічий та жіночий одяг, а також взуття, рушники, інші предмети побуту [17].

Туроператор «Відвідай», який спеціалізується на внутрішньому туризмі в західному регіоні України, включає у свої тури екскурсію й фотографування в гуцульському одязі в музеї “Тіні забутих предків” (Верховина); екскурсію-концерт в музеї ім. Романа Кумлика (Верховина); відвідування Музею “Гуцульщина” (Верховина), Музею старожитностей (с. Космач), Музею етнографії та екології Карпатського краю (Яремче), Музею галєрія гуцульських традицій і обрядів (Верховина) та багато інших музеїв різних профілів.

У Державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура» (с. Легедзине Черкаська обл.), у 2020 р. відбулася презентація онлайн музею «Відкрита скриня» (https://vskrynia.com.ua/). Основою віртуального музею стало приватне зібрання старожитностей ХІХ - середини ХХ століть українського колекціонера Валерія Афанасьєва, більшість з яких становить український традиційний одяг, а також рушники, прикраси, плахти, пояси, взуття і верхній одяг, головні убори, картини, вишивані сорочки [5].

У 2017 р. на Полтавщині у селі Козубівка Лубенського району відкрився музей «Етнографічна збірка «Древо», засновником якої є Едуард Крутько. У хаті 1921 року побудови представлено селянський побут початку ХХ століття, в експозиції музею особливо багато предметів одягу, є рушники, посуд, знаряддя праці тощо [10].

З 2018 р. в процесі творення Віртуальний музей одягових традицій Гуцульщини (в рамках Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад, впроваджується Асоціацією «Єврорегіон Карпати - Україна» за фінансової підтримки Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької обласних рад, компанії ДТЕК та ПАТ "Концерн Галнафтогаз"). Тут зібрано багатий відео (в т.ч. з жестовою мовою) та фотоматеріал про одяг Косівського та Вижницького районів [3].

У процесі розробки Віртуальний музей українського одягу. Сайт створений колективом Центру української вишивки та костюму «Оріяна» за сприяння НЦНК «Музей Івана Гончара» та має на меті популяризацію і вивчення технології виготовлення традиційного народного одягу [22].

Робота віртуальних музеїв в інтернет-просторі, зокрема у військовий час, дозволяє долучатися до вивчення нашої культурної спадщини музейній аудиторії з будь-яких країн світу, опановувати давні техніки та створювати сучасні репліки традиційного вбрання, Адже музейні заклади завжди відіграють важливу роль у справі культурної дипломатії та розвитку бренд-туризму міст та регіонів України.

Упродовж 2022-2023 років багато краєзнавчих музеїв на тимчасово окупованих територіях та у межах активних прифронтових дій зазнали величезних втрат. Культурна інфраструктура у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Луганській і Запорізькій та інших областях, а також у Києві перебуває під постійною загрозою знищення (Музей Українських старожитностей (дім Василя Тарновського) в Чернігові, Садиба Попова у Василівці Запорізької області, Художній музей імені Куїнджі в Маріуполі тощо).

З огляду на окупацію частин Донецької, Запорізької, Луганської, та Херсонської областей, як зазначає Міністерство культури та інформаційної політики України, не можливо облікувати точну кількість об'єктів культурної інфраструктури, які постраждали в ході бойових дій та окупації [26].

Від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р. Україна має справу з найбільшим з часів Другої світової війни викраденням та знищенням музейних колекцій. Пограбовано та втрачено унікальні колекції Херсонського обласного краєзнавчого музею, Мелітопольського краєзнавчого музею, знищено Іванківський історико-краєзнавчий музей, Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди, Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича тощо.

Міністерство культури та інформаційної політики України та музейна спільнота України разом з міжнародними фахівцями працюють над збереження культурних цінностей та механізмами фіксації втрат історико-культурних пам'яток в умовах російської агресії, проводиться робота над створенням цифрової платформи управління національною спадщиною Україна для належного контролю та моніторингу культурної спадщини.

Міжнародна рада музеїв (ICOM) разом з Міністерством культури та інформаційної політики України підготували «Надзвичайний Червоний список культурних цінностей під загрозою - Україна», куди включено різні типи культурних цінностей України (археологія, книги та рукописи, нумізматика, а також народне, релігійне, прикладне та образотворче мистецтво), сюди відносяться також предмети прикладного мистецтва, в тому числі народний одяг, які перебувають під загрозою викрадення, мародерства, незаконного вивезення [27].



Висновки

В останні роки відбулося значне зростання кількості приватних музеїв, особливо у західному регіоні України, в основі колекцій яких є значна кількість народного одягу.

Етнографічні музеї викликають туристичний попит завдяки особливостям культурних ландшафтів, де вони розташовуються; культурній цінності музейних будівель, автентичності та унікальності музейних предметів, виваженій ціновій політиці та різноманітності активностей (майстер-класи, фотосесії тощо), що пропонуються відвідувачам.

Дані музеї користуються значною популярністю серед туристів, які окрім ознайомлення з унікальним речами, надають перевагу фотосесіям у національному стилі, для харчування туристів пропонуються локальні популярні традиційні страви та напої, а також значно зросла кількість сувенірних крамничок та мистецьких галерей, де можна придбати оригінальні твори українських майстрів.

Отже, можемо стверджувати про формування локальних кластерів та активні процеси кооперації між музеями, екскурсійними підприємствами, туристичними і транспортними компаніями, закладами розміщення та харчування для розвитку місцевих громад та популяризації української культурної спадщини. Проте слід наголосити на необхідності врегулювання питань, пов'язаних із збереженням автентичного одягу в Україні. Це актуальний напрям роботи в першу чергу для Міністерства культури та інформаційної політики України та Державного агентства розвитку туризму України.

У військовий час пріоритетними завдання для музейних закладів усіх форм власності є оцифрування музейних зібрань та створення інформаційних систем для роботи з електронними зібраннями.



Література

1. Антоненко, В., & Хуткий, В. (2021). Музеї як туристичний ресурс: культурно-просвітницькі проєкти в сучасному культурному просторі туристичної дестинації. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм, 4(2), 189-204.

2. Балабанов Г.В. Музеї як чинник розвитку туризму: європейський досвід та українські реалії // Функціонування та перспективи розвитку туристичної галузі України: глава в колективній монографії [за заг. редакцією М.Ю. Барна]. - Львів: ЛТЕУ, 2018. - С. 338-360.

3. Віртуальний музей одягових традицій Гуцульщини [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://clothingtraditionsofhutsulshchyna.webnode.com.ua/.

4. Етнолабораторію визнали туристичним магнітом України. 23 вересня 2023 р. Офіційний сайт Етнолабораторія «Баба Єлька» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://babayelka.kr.ua/news/98-etnolaboratoriiu-viznali-turistichnim-mahnitom-ukraiini.

5. Запрацював віртуальний музей «Відкрита скриня», у якому півтори тисячі унікальних експонатів. 15 жовтня 2020 р. Черкаське обласне онлайн-медіа «Прочерк». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://procherk.info/news/7-cherkassy/86330-zapratsjuvav-virtualnij-muzej-vidkrita-skrinja-u-jakomu-pivtori-tisjachi-unikalnih-eksponativ.

6. Коваль О. Історико-краєзнавчий музей Сріберна Земля. May 14, 2015, Туристичний інформаційний центр “Турінформ Закарпаття” [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://tourinform.org.ua/3-ekspozytsiji-istoryko-krajeznavchoho-narodnoho-muzeyu-sriberna-zemlya.

7. Любіцева О.О. Музейний туризм: навчальний посібник. / О.О. Любіцева, Т.І. Шпарага - К., 2021. - 150 с.

8. Майже 10 років колекціонування: у Хотині відкрили світлицю «Бессарабський колорит». Новини. Буковина. Чернівці - інформаційний сайт телеканалу «Чернівецький промінь». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://promin.cv.ua/2023/01/28/maizhe-10-rokiv-kolektsionuvannia-u-khotyni-vidkryly-svitlytsiu-bessarabskyi-koloryt.html.

9. Музеї у Фитькові. Фейсбук-сторінка. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.facebook.com/museumfytkiv/?locale=ru_RU.

10. Музей «Етнографічна збірка «Древо». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.facebook.com/zbirkadrevo/?locale=ru_RU.

11. Музей галЄрія традицій та обрядів. Фейсбук-сторінка. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.facebook.com/museygaleria.

12. Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів імені Романа Кумлика. Туристичний Інтернет-каталог Карпати.інфо [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.karpaty.info/ua/uk/if/vh/verkhovyna/museums/kumlyk/.

13. Музей народної творчості Михайла Струтинського. Путівник Карпатами - karpaty.rocks [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://karpaty.rocks/muzey-narodnoyi-tvorchosti-myhayla-strutynskogo.

14. Музей родини Зайчикових зберігає одяг отця Бандери. Інтернет-сайт «Вікна» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://vikna.if.ua/news/category/kl/2018/08/27/89058/view Дата звернення 5.02.2024.

15. Народний костюм як виразник національної ідентичності. Збірник наукових праць за ред. М. Селівачова. - К.: ТОВ «ХІК», 2008. - 310 с.

16. Приватний музей-садиба гуцульського мистецтва родини Корнелюків. Громадська ініціатива kosiv.life [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://kosiv.life/museum-kornelyukiv/.

17. Регіональний музей етнографії сіл пониззя ріки Тереблі. Туристичний Інтернет-каталог Карпати.інфо [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/tc/bushtyno/museums/ethnography/.

18. Рекламно-інформаційний туристичний веб-портал «Гуцулія» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://huculia.info/.

19. Cайт газети «Високий замок. У Музеї українського одягу - не тільки вишиванки. 05.12.2016. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://wz.lviv.ua/news/188491-u-muzei-ukrainskoho-odiahu-ne-tilky-vyshyvanky.

20. Сайт «Музей Івана Гончара» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://honchar.org.ua/history-of-museum-and-building.

21. Сайт Етнопарк «Ладомирія» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ladomyriia.com/.

22. Сайт Центру української вишивки та костюму «Оріяна» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://oriyana.org.ua/museum/museum.html.

23. Скарби гуцульської старовітчини. Локальна історія. 21 вересня 2022 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/skarbi-gutsulskoyi-starovitchini/.

24. Територіальні відмінності розвитку екскурсійного туризму в Україні / М. Білецький, Л. Котик / Сучасні вектори розвитку туризму: тенденції та перспективи країн Європейського регіону: міжнародна монографія (колектив авторів за заг. ред. Л. Заставецької). - Тернопіль: Вид. центр ТНПУ, 2020. - С. 38-74.

25. Чому варто відвідати садибу «Дєдик» на Москалівці в Косові. Рекламно-інформаційний туристичний веб-портал «Гуцулія» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://huculia.info/sadyba-dedyk-kosiv/.

26. 1938 об'єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань через російську агресію. 05.02.2024 р. Міністерство культури та інформаційної політики України[Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mcip.gov.ua/news/1938-obyektiv-kulturnoyi-infrastruktury-zaznaly-poshkodzhen-chy-rujnuvan-cherez-rosijsku-agresiyu/.

27. Emergency Red List of Cultural Objects at Risk. ICOM. - Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://icom.museum/wp-content/uploads/2022/11/Emergency-Red-List-Ukraine-%E2%80%93-English.pdf.



References

1. Antonenko, A., & Khutkyi, V. (2021) Muzei yak turystychnyi resurs v umovakh pandemii COVID-19: vyklyky ta novi mozhlyvosti [Museums as a tourist resource in the conditions of the COVID-19 pandemic: challenges and new opportunities]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv - Bulletin of the Kyiv National University of Culture and Arts. Series: Tourism, 1 (vols. 4), (pp. 54-73). [in Ukrainian].

2. Balabanov, H.V. (2018) Muzei yak chynnyk rozvytku turyzmu: yevropeiskyi dosvid ta ukrainski realii [The museum as a factor in the development of tourism: European experience and Ukrainian realities]. Funktsionuvannia ta perspektyvy rozvytku turystychnoi haluzi Ukrainy - Functioning and development prospects of the tourist industry of Ukraine:. M.Y. Barna (Ed.) Lviv: LTEU, (pp. 338-360) [in Ukrainian].

3. Site Virtualnyy muzey odyahovykh tradytsiy Hutsulshchyny [Site of Virtual museum of clothing traditions of Hutsul region]. Retrieved from https://clothingtraditionsofhutsulshchyna. webnode.com.ua/ [in Ukrainian].

4. Etnolaboratoriyu vyznaly turystychnym mahnitom Ukrayiny. 23 veresnya 2023 r. [The ethnolaboratory was recognized as a tourist magnet of Ukraine. September 23, 2023]

5. Sait Etnolaboratoriya «Baba Yelka» [Site of the Baba Yelka Ethnology Laboratory]. Retrieved from https://babayelka.kr.ua/news/98-etnolaboratoriiu-viznali-turistichnim-mahnitom-ukraiini [in Ukrainian].

6. Zapratsyuvav virtualnyy muzey «Vidkryta skrynya», u yakomu pivtory tysyachi unikal?nykh eksponativ. 15 zhovtnya 2020 r. [The «Open Chest» virtual museum, which has one and a half thousand unique exhibits, has become operational. October 15, 2020]. Cherkaske oblasne onlayn-media «Procherk». [Cherkasy regional online media «Procherk»]. Retrieved from https://procherk.info/news/7-cherkassy/86330-zapratsjuvav-virtualnij-muzej-vidkrita-skrinja-u-jakomu-pivtori-tisjachi-unikalnih-eksponativ [in Ukrainian].

7. Koval O. Istoryko-krayeznavchyy muzey Sriberna Zemlya. [Local history museum of Sribern Zemlya. May 14, 2015]. Turystychnyy informatsiynyy tsentr «Turinform Zakarpattya» [Tourist Information Center «Tourinform Transcarpathia»]. Retrieved from https://tourinform.org.ua/3-ekspozytsiji-istoryko-krajeznavchoho-narodnoho-muzeyu-sriberna-zemlya [in Ukrainian].

8. Liubitseva, O.O., & Shparaha, T.I. (2021) Muzeinyi turyzm [Museum Tourism]. Kyiv, 150 p. [in Ukrainian].

9. Mayzhe 10 rokiv kolektsionuvannya: u Khotyni vidkryly svitlytsyu «Bessarabskyy koloryt» [Almost 10 years of collecting: the "Bessarabian Color" light house was opened in Khotyn]. Novyny. Bukovyna. Chernivtsi - informatsiynyy sayt telekanalu «Chernivetskyy promin». [News. Bukovyna Chernivtsi - Information site of the Chernivtsi Ray TV channel]. Retrieved from https://promin.cv.ua/2023/01/28/maizhe-10-rokiv-kolektsionuvannia-u-khotyni-vidkryly-svitlytsiu-bessarabskyi-koloryt.html [in Ukrainian].

10. Muzeyi u Fytkovi [Museums in Fitkov]. Retrieved from https://www.facebook.com/museumfytkiv/?locale=ru_RU [in Ukrainian].

11. Muzey «Etnohrafichna zbirka «Drevo». Museum «Ethnographic collection «Tree». Retrieved from https://www.facebook.com/zbirkadrevo/?locale=ru_RU [in Ukrainian].

12. Muzey Halyeriya tradytsiy ta obryadiv [Museum, gallery of traditions and rites]. Retrieved from https://www.facebook.com/museygaleria [in Ukrainian].

13. Muzey hutsulskoho pobutu, etnohrafiyi ta muzychnykh instrumentiv imeni Romana Kumlyka. [Museum of Hutsul life, ethnography and musical instruments named after Roman Kumlyk]. Turystychnyy Internet-kataloh Karpaty.info [Tourist Internet catalog Karpaty.info]. Retrieved from https://www.karpaty.info/ua/uk/if/vh/verkhovyna/museums/kumlyk/ [in Ukrainian].

14. Muzey narodnoyi tvorchosti Mykhayla Strutynskoho [Mykhailo Strutynskyi Folk Art Museum]. Putivnyk Karpatamy - karpaty.rocks [Guide to the Carpathians - karpaty.rocks]. Retrieved from https://karpaty.rocks/muzey-narodnoyi-tvorchosti-myhayla-strutynskogo [in Ukrainian].

15. Muzey rodyny Zaychykovykh zberihaye odyah ottsya Bandery [The museum of the Zaychikov family preserves Bandera's father's clothes]. Sait «Vikna» [Site "Vikna"]. Retrieved from https://vikna.if.ua/news/category/kl/2018/08/27/89058/ [in Ukrainian].

16. Selivachov M. (Eds.) (2008). Narodnyy kostyum yak vyraznyk natsionalnoyi identychnosti. [Folk costume as an expression of national identity]. - K.: «HIK». [in Ukrainian].

17. Pryvatnyy muzey-sadyba hutsulskoho mystetstva rodyny Kornelyukiv [Private estate museum of Hutsul art of the Kornelyuk family]. Hromadska initsiatyva kosiv.life [Public initiative kosiv.life]. Retrieved from https://kosiv.life/museum-kornelyukiv/ [in Ukrainian].

18. Rehionalnyy muzey etnohrafiyi sil ponyzzya riky Terebli [Regional Museum of Ethnography of the Villages Downstream of the Terebli River]. Turystychnyy Internet-kataloh Karpaty.info [Tourist Internet catalog Karpaty.info]. Retrieved from https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/tc/bushtyno/museums/ethnography/ [in Ukrainian].

19. Reklamno-informatsiynyy turystychnyy veb-portal «Hutsuliya» [Advertising and informational tourist web portal «Huculia»]. Retrieved from https://huculia.info/ [in Ukrainian].

20. Sait hazety «Vysokyy zamok» [Site of the newspaper «Vysoky Zamok»]. U Muzeyi ukrayinskoho odyahu - ne til?ky vyshyvanky. 05.12.2016. [In the Museum of Ukrainian Clothing, there are not only vyshyvankas. 05.12.2016]. Retrieved from https://wz.lviv.ua/news/188491-u-muzei-ukrainskoho-odiahu-ne-tilky-vyshyvanky [in Ukrainian].

21. Sait «Muzey Ivana Honchara» [Site of «Museum of Ivan Honchar»]. Retrieved from https://honchar.org.ua/history-of-museum-and-building [in Ukrainian].

22. Sait Etnopark «Ladomyriya» [Sait of «Ladomyriia Ethnopark»]. Retrieved from https://ladomyriia.com/ [in Ukrainian].

23. Sait Tsentru ukrayinskoyi vyshyvky ta kostyumu «Oriyana» [Sait of the Ukrainian Embroidery and Costume Center «Oriana»]. Retrieved from https://oriyana.org.ua/museum/museum.html [in Ukrainian].

24. Skarby hutsulskoyi starovitchyny. Localna istoriya. 21 veresnya 2022 r. [Treasures of Hutsul antiquity. September 21, 2022]. Retrieved from https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/skarbi-gutsulskoyi-starovitchini/ [in Ukrainian].

25. Biletskyy, & M.I., Kotyk, L.I., (2020). Terytorialni vidminnosti rozvytku ekskursiynoho turyzmu v Ukrayini [Territorial differences in the development of excursion tourism in Ukraine]. Suchasni vektory rozvytku turyzmu: tendentsiyi ta perspektyvy krayin Yevropeyskoho rehionu - Modern vectors of tourism development: trends and perspectives of the countries of the European region. L. Zastavets?ka (Ed.). Ternopil: TNPU center [in Ukrainian].

26. Chomu varto vidvidaty sadybu «Dyedyk» na Moskalivtsi v Kosovi [Why should you visit the «Dedyk» manor on Moskalivka in Kosiv]. Reklamno-informatsiynyy turystychnyy veb-portal «Hutsuliya» [Advertising and informational tourist web portal «Huculia»]. Retrieved from https://huculia.info/sadyba-dedyk-kosiv/ [in Ukrainian].

27. 1938 obyektiv kulturnoyi infrastruktury zaznaly poshkodzhen chy ruynuvan cherez rosiysku ahresiyu. 05.02.2024 r. [1,938 objects of cultural infrastructure were damaged or destroyed due to Russian aggression. 02/05/2024]. Ministerstvo kultury ta informatsiynoyi polityky Ukrayiny [Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine]. Retrieved from https://mcip.gov.ua/news/1938-obyektiv-kulturnoyi-infrastruktury-zaznaly-poshkodzhen-chy-rujnuvan-cherez-rosijsku-agresiyu/ [in Ukrainian].

28. Emergency Red List of Cultural Objects at Risk. ICOM. - Ukraine. Retrieved from https://icom.museum/wp-content/uploads/2022/11/Emergency-Red-List-Ukraine-%E2% 80%93-English.pdf [in English]. Размещено на Allbest.ru