Дослідження народнопісенних інтонацій у презентації пісенних творів М. Лисенка на слова Т. Шевченка. Напрями сучасних досліджень творчості українських корифеїв поезії та музики - Т. Шевченка і М. Лисенка. Підвищення драматизму, емоційності висловлювання.

Взаємодія скрипкового стилю А. Кореллі та процесів формоутворення в його Concert grossi. Значення поділу ансамблю на групи concertino і grosso. Роль виконавської складової концертів. Особлива роль темброво-фактурної складової в жанрі Concerto grosso.

Аналіз гітарної транскрипції "Гольдберг-варіацій" Й.С. Баха, здійсненої угорським гітаристом й викладачем Й. Етвьошем. Порівняльний аналіз оригіналу даного твору та його гітарної версії з урахуванням акустичної та технічної специфіки інструмента.

Музично-виконавська діяльність як один із компонентів фахової діяльності вчителя музики. Особливості та специфіка вокально-виконавської діяльності студентів-практикантів. Значущість впливу очікуваних і неочікуваних стресорів на стабільність цього процесу.

У науковій статті автором охарактеризовано виконавську стабільність піаніста як не вроджену, а набуту інтегрально-динамічну властивість, прояв якої забезпечує збереження оптимального емоційно-творчого самопочуття в умовах концертно-сценічної діяльності.

Квартет імені М.В. Лисенка як один з тих, хто визначає характер та тренд розвитку вітчизняного квартетного музикування. Розгляд особливостей виконавської стратегії струнного квартету № 1 Валентина Сильвестрова у версії квартету імені М.В. Лисенка.

Характеристика творчої діяльності провідного вітчизняного колективу - Квартету ім. М.В. Лисенка: основний склад, репертуар, співпраця з відомими українськими композиторами. Особливості виконавської стратегії Струнного квартету №1 В.В. Сильвестрова.

Розгляд феномену виконавської вокальної традиції, відокремлення її від зафіксованого у нотописі тексту та індивідуальної виконавської інтерпретації. Аналіз вокально-педагогічного та інтерпретаційного аспектів виконавської традиції в академічному співі.

Дослідження питання щодо проблем постановки різних типів виконавського дихання під час гри на тромбоні. Аналіз процесу виконавської фази вдиху і фази видиху. Розтлумачення поняття важливого елементу "опору дихання". Резонатори дихального тракту музиканта.

Аналіз часової специфіки музичних творів, яку музикознавці досить часто порівнюють із живописом і скульптурою. У музично-виконавській творчості виконавець є постійним співавтором. Інтерпретація музики і рівні культури сприйняття її слухацькою аудиторією.

Пошук інтерпретаційної версії драматично-оперного етюду М. Леонтовича "На русалчин Великдень". Розкриття авторського бачення фантастичних і символічних істот в оперному жанрі. Аналіз етапів розгортання музичної драматургії твору, еволюції образів русалок.

Визначення місця виконавського аналізу в системі аналітичних методик музикознавства, з’ясування його специфіки та функцій. Розробка головних методичних прийомів і можливих алгоритмів аналітичної роботи з обраними для інтерпретації музичними творами.

Основні елементи виконавської техніки балалаєчника. Конструкція балалайки, її стрій та прийоми гри на ній. Модифікування м'язового напруження в пальцях, кисті, передпліччі у процесі контактування з грифом балалайки, координування з діями правої руки.

Мета статті – дослідити процес виконавського семіозису в музичному мистецтві на прикладі аналізу інтерпретант певної композиції. Методологія. Дослідження базується на міждисциплінарному методі, призначеному для проведення функціональних паралелей.

Визначення ролі виконавського синтезу як творчого методу одеської вокальної школи, встановлення його ролі у формуванні її засад. Виявлення ролі театрально-інтонаційного та абсолютно-вокального техніцизованого напрямів у структурі одеської вокальної школи.

Вивчення засад романтичної традиції у фортепіанному виконавстві. Дослідження генеалогії виконавського стилю В. Горовиця, періодизація його творчості і аналіз репертуару. Виявлення специфіки розвитку романтичної традиції виконавського стилю піаніста.

Переосмислення ролі клавірної сонатної творчості у період Бароко та Класицизму. Характеристика виконавського та буттєвого часопростору музикальних творів Ф. Баха, Й. Гайдна, В. Моцарта. Популяризація фортепіанної музики серед широких верств населення.

Специфіка виконавського часопростору двох шедеврів видатних композиторів-сучасників, за життя яких відбувався поступовий перехід від класичного до романтичного стилю. Значення їх усвідомлення піаністом-виконавцем в практиці роботи над музичним твором.

Зв’язок слова, музики й сценічної дії в українській класичній опері. Сценічна мова як засіб впливу на слухача, завдяки якому до глядацької аудиторії доноситься ідейний зміст і внутрішній світ персонажа. Процес роботи співака-актора над створенням образу.

Дослідження основ естетики романтичної доби та музичної культури Відня. Аналіз виконавської та педагогічної практики Віденської фортепіанної школи. Оцінка внеску Й.Н. Гуммеля та К. Черні у розвиток і впровадження фортепіано в культурний простір Австрії.

Розглянуто проблематику квартетного виконавства як окремої галузі музичної творчості. Визначено основні етапи розвитку камерно-інструментального виконавства в Європі, що мали характерний вплив на особливості становлення жанру струнного квартету в Україні.

Особливості виконавського відтворення фактурної програми музичного твору. Поняття фактури фортепіанного твору. Виявлення закономірності та зумовленості процесу трансформації фактури, який відбувається у творі, рівень тезауруса інтерпретатора-піаніста.

Особливості виконавської інтерпретації пісні "New York, New York" Ф. Сінатрою. Порівняльний аналіз із виконавськими версіями інших відомих співаків Лайзи Міннеллі, Мірей Матьє, Томаса Сандерса, та ін. Характерні риси виконавського стилю Ф. Сінатри.

На основі вивчення творчого шляху, критичних оцінок та спогадів визначено специфіку становлення творчої індивідуальності та виконавських принципів легендарної оперної співачки А.В. Нежданової, чиє ім’я носить Одеська національна музична академія.

Основні принципи виконавського стилю Віктора Сирятського. Роль зовнішніх факторів у формуванні світогляду і творчих особливостей піаніста. Характеристика засобів музичної виразності, завдяки яким сформувався виконавський стиль Віктора Сирятського.

Аналіз сутності поняття "виконавський стиль особистості". Виявлення основних принципів виконавського стилю Віктора Сирятського, розкриття суті його художніх устремлінь. Окреслення ключових тенденцій у ставленні В. Сиряцького до звукового колориту.

Аспекти майстер-класу знаного інтерпретатора української музики, піаністки, професора, народної артистки України М.Т. Крушельницької. Розгляд циклу В. Барвінського "Любов" з точки зору виконавської концепції Крушельницької. Аспекти ліричного модусу.

Розгляд майстер-класу інтерпретатора української музики М. Крушельницької. Аналіз циклу В. Барвінського "Любов" з точки зору виконавської концепції піаністки. Виявлення аспектів ліричного модусу як втілення національного первня української культури.

Інтонаційний аналіз вокальної партії Тангойзера з опери Р. Вагнера й характеристика її виконавських труднощів. Коментування технічних, тембрових і голосових особливостей вокального виконавства, виявлених у процесі розбору музичної мови оперної партії.

Особливості творчих спрямувань українського композитора М. Коломійця. Різносторонність його творчої діяльності – виконавської та композиторської. Визначено, що він звертається до різних жанрів і прагне використовувати сучасні композиторські техніки.