Аналіз кримінального законодавства іноземних держав з метою вивчення досвіду законодавчої регламентації питання виконавця. Характеристика положень іноземного законодавства, що регламентують форми і види співучасті, у яких відображається співвиконавство.
Історичні етапи розвитку духових інструментів. Принцип утворення звуку в дудках. Еволюція форм труби, поділ на басові та дискантові регістри, поява системи валторнових інвенцій. Особливості виконавської майстерності та репертуару сучасних музикантів.
Проблема професійної підготовки майбутніх педагогів дитячих музичних і спеціалізованих шкіл до виконавської діяльності. Роль теоретичних знань і практичних умінь у професійному становленні майбутніх педагогів дитячих музичних і спеціалізованих шкіл.
- 11794. Виконавська інтерпретація вокальної партії Мирослави в опері "Золотий обруч" Бориса Лятошинського
З'ясування ролі Мирослави для вибудування цілісної концепції опери "Золотий обруч" Бориса Лятошинського. Визначення залежності виконавської інтерпретації вокальної партії від експресивності розгортання та трансформації образу Мирослави протягом опери.
- 11795. Виконавська інтерпретація вокальної партії Мирослави в опері "Золотий обруч" Бориса Лятошинського
Дослідження творчості українського композитора Б.М. Лятошинського. Виявлення психологічних складових образу Мирослави в опері "Золотий обруч". Аналіз розвитку мелодичного малюнку, виконавської інтерпретації та вокальних інтонацій головної героїні драми.
- 11796. Виконавська інтерпретація Люка Дебарга як новий горизонт осягнення Сонати М. Метнера f-moll, op. 5
Особливості виконавського стилю сучасного французького піаніста Люка Дебарга та сутність його постромантичної виконавської концепції Сонати як "полілогу часопросторів" та символу культурної пам’яті. Особливості виконавської стилістики Л. Дебарга.
Виразний потенціал виконавської інтерпретації фортепіанної фактури. Система засобів виразності, що використовуються для втілення фактури "Прелюдій". Стильові витоки "Прелюдій", що закорінені в музиці епохи бароко. Жанрова класифікація "Прелюдій".
Розвиток музично-виконавського мистецтва в Україні. Визначення комунікативних складових успішної публічної презентації музичного твору. Індивідуалізація технічних умінь музиканта. Пошук ефективних шляхів підвищення виконавської майстерності скрипаля.
Спільні та відмінні риси при застосуванні белтінгу на українській естраді. Практичні поради з опанування аналізованої вокальної манери. Оптимальні вокальні техніки для передавання різних емоцій і може бути важливим інструментом для музичних педагогів.
Аналіз сутності поняття "виконавська стабільність музикантів у концертно-сценічній діяльності". Успішна реалізація уявно створеної варіативно-образної моделі музичного твору під час прилюдного виступу. Домінування спонукальних видів естрадного хвилювання.
Розвиток вокально-естрадної культури України. Осмислення жанрових ознак сучасної української естрадної пісні в контексті творчості композиторів, поетів і співаків. Вивчення провідних тенденцій, якісних і кількісних ознак діяльності виконавців у XXI ст.
Визначення місця й ролі виконавської практики в процесі вокальної підготовки в освітньому закладі. Аналіз концертної практики учнів на прикладі діяльності класу співу К. Прохорової-Мауреллі. Опрацювання учнями-співаками специфіки оперного виконавства.
Аналіз гітарної транскрипції "Гольдберг-варіацій" Й.С. Баха, здійсненої угорським гітаристом й викладачем Й. Етвьошем. Порівняльний аналіз оригіналу даного твору та його гітарної версії з урахуванням акустичної та технічної специфіки інструмента.
Музично-виконавська діяльність як один із компонентів фахової діяльності вчителя музики. Особливості та специфіка вокально-виконавської діяльності студентів-практикантів. Значущість впливу очікуваних і неочікуваних стресорів на стабільність цього процесу.
У науковій статті автором охарактеризовано виконавську стабільність піаніста як не вроджену, а набуту інтегрально-динамічну властивість, прояв якої забезпечує збереження оптимального емоційно-творчого самопочуття в умовах концертно-сценічної діяльності.
Квартет імені М.В. Лисенка як один з тих, хто визначає характер та тренд розвитку вітчизняного квартетного музикування. Розгляд особливостей виконавської стратегії струнного квартету № 1 Валентина Сильвестрова у версії квартету імені М.В. Лисенка.
Характеристика творчої діяльності провідного вітчизняного колективу - Квартету ім. М.В. Лисенка: основний склад, репертуар, співпраця з відомими українськими композиторами. Особливості виконавської стратегії Струнного квартету №1 В.В. Сильвестрова.
Розгляд феномену виконавської вокальної традиції, відокремлення її від зафіксованого у нотописі тексту та індивідуальної виконавської інтерпретації. Аналіз вокально-педагогічного та інтерпретаційного аспектів виконавської традиції в академічному співі.
Дослідження питання щодо проблем постановки різних типів виконавського дихання під час гри на тромбоні. Аналіз процесу виконавської фази вдиху і фази видиху. Розтлумачення поняття важливого елементу "опору дихання". Резонатори дихального тракту музиканта.
Аналіз часової специфіки музичних творів, яку музикознавці досить часто порівнюють із живописом і скульптурою. У музично-виконавській творчості виконавець є постійним співавтором. Інтерпретація музики і рівні культури сприйняття її слухацькою аудиторією.
Визначення місця виконавського аналізу в системі аналітичних методик музикознавства, з’ясування його специфіки та функцій. Розробка головних методичних прийомів і можливих алгоритмів аналітичної роботи з обраними для інтерпретації музичними творами.
Основні елементи виконавської техніки балалаєчника. Конструкція балалайки, її стрій та прийоми гри на ній. Модифікування м'язового напруження в пальцях, кисті, передпліччі у процесі контактування з грифом балалайки, координування з діями правої руки.
Переосмислення ролі клавірної сонатної творчості у період Бароко та Класицизму. Характеристика виконавського та буттєвого часопростору музикальних творів Ф. Баха, Й. Гайдна, В. Моцарта. Популяризація фортепіанної музики серед широких верств населення.
Специфіка виконавського часопростору двох шедеврів видатних композиторів-сучасників, за життя яких відбувався поступовий перехід від класичного до романтичного стилю. Значення їх усвідомлення піаністом-виконавцем в практиці роботи над музичним твором.
Зв’язок слова, музики й сценічної дії в українській класичній опері. Сценічна мова як засіб впливу на слухача, завдяки якому до глядацької аудиторії доноситься ідейний зміст і внутрішній світ персонажа. Процес роботи співака-актора над створенням образу.
Дослідження основ естетики романтичної доби та музичної культури Відня. Аналіз виконавської та педагогічної практики Віденської фортепіанної школи. Оцінка внеску Й.Н. Гуммеля та К. Черні у розвиток і впровадження фортепіано в культурний простір Австрії.
Розглянуто проблематику квартетного виконавства як окремої галузі музичної творчості. Визначено основні етапи розвитку камерно-інструментального виконавства в Європі, що мали характерний вплив на особливості становлення жанру струнного квартету в Україні.
Особливості виконавського відтворення фактурної програми музичного твору. Поняття фактури фортепіанного твору. Виявлення закономірності та зумовленості процесу трансформації фактури, який відбувається у творі, рівень тезауруса інтерпретатора-піаніста.
- 11819. Виконавські інтерпретації пісні "New York, New York": від Л. Мінеллі та Ф. Сінатри до сучасності
Особливості виконавської інтерпретації пісні "New York, New York" Ф. Сінатрою. Порівняльний аналіз із виконавськими версіями інших відомих співаків Лайзи Міннеллі, Мірей Матьє, Томаса Сандерса, та ін. Характерні риси виконавського стилю Ф. Сінатри.
На основі вивчення творчого шляху, критичних оцінок та спогадів визначено специфіку становлення творчої індивідуальності та виконавських принципів легендарної оперної співачки А.В. Нежданової, чиє ім’я носить Одеська національна музична академія.